Перегляд вихідного коду сторінки Монета Бахар-е Азаді

{{unibox}}

'''Монета Бахар-е Азаді''' ({{lang-uk|весна свободи}})&nbsp;- одна з законних золотих {{нп|Іранські монети|монет в Ісламській Республіці Іран|fa|سکه‌های ایران}}. Випуск розпочався 1979 року з нагоди і на честь річниці перемоги [[Ісламська революція в Ірані|ісламської революції 1978 року]]. Має два різних зразки і кілька різних розмірів. [[Проба золота]] як для старого зразка, так і нового, становить 900. Зазвичай кожного року монетний двір [[Центральний банк Ісламської Республіки Іран|Центрального банку ІРІ]] карбує монети і постачає їх на ринок через комерційні [[банк]]и або ліцензовані [[Пункт обміну|пункти обміну]]. Монети продаються гуртом і вроздріб за поточною ціною на день продажу. Золоту монету використовують як подарунок, {{нп|махр||fa|مهریه}} (майно, яке чоловік передає жінці під час укладання шлюбу), премію для державних службовців, а також для капітальних [[Інвестиція|інвестицій]] і заощаджень.

== Історія карбування монет в Ірані ==
[[Файл:5_Pahlavi_-_Iranian_Golden_coin.jpg|праворуч|міні|300x300пкс|Золоті монети номіналом п'ять пахлаві. Викарбувані 1305 року за сонячним календарем, який відповідає 1926 року нашої ери (час правління [[Реза Шах Пахлаві|Рези Шаха Пахлеві]]). На аверсі викарбувано ім'я Рези-Шаха Пехлеві, а на реверсі&nbsp;— знак [[Лев і Сонце|Лева і Сонця]].]]
Історію [[карбування]] золотих монет в Ірані можна прослідкувати від часів правління [[Дарій I Великий|Дарія Великого]], царя з династії [[Імперія Ахеменідів|Ахеменідів]] (від 521 до 476 року до н.&nbsp;е.). Найцінніші з цих монет мали назву [[дарік]] і містили 8,41 [[грам]]а [[Золото|золота]]. Інша монета називалася {{нп|шиглу||fa|سیگل}} і містила 8,6 грама [[Срібло|срібла]]. За одну шиглу можна було купити [[Вівця|овечку]], а 1 дарік поміняти на 20 шиглу. Цю восьмиграмову золоту монету продовжували карбувати упродовж всієї наступної історії Ірану під різними іменами. За часів династії [[Пахлаві]] вона мала назву пахлаві, а після Ісламської революції 1978 року змінила назву на Бахар-е Азаді.{{Fact}}

== Різновиди монет Бахар-е Азаді ==
* З точки зору форми монети мають два різновиди: «старого дизайну» (від 1979 до 1991 року)  і  «нового дизайну (емамі)» (від 1991 року дотепер).<ref name="autogenerated2">{{cite web |url=http://www.ime.co.ir/ShowContent.html?i=M055U3N0andlUGc9 |title=،آخرین مصوبات هیئت پذیرش در خصوص تغییرات مشخصات قرارداد آتی سکه طلا |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website=www.ime.co.ir |publisher= |accessdate=26 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160927135147/http://www.ime.co.ir/ShowContent.html?i=M055U3N0andlUGc9 |archivedate=27 вересня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
* З точки зору розміру існують монети «чверть», «половина», «один» (або «цілий»), «два з половиною» і «п'ять».<ref name=":0">{{cite web |url=http://rch.ac.ir/article/Details/12069 |title=سکه طلای بهار آزادی |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website=دانشنامه جهان اسلام |publisher= |accessdate=28 квітня 2018 |archive-date=11 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161011195826/http://rch.ac.ir/article/Details/12069 }}</ref>

== Історія ==
Монети почали випускатися після [[Ісламська революція в Ірані|революції 1978 року]] за пропозицією Міністерства економіки і фінансів<ref>ش ۲۴۴۷۷، مورخ ۱۳۵۷/۱۲/۲۳.</ref> , і за схвалення і доручення прем'єр-міністра {{нп|Перехідний уряд Ірану|перехідного уряду|fa|دولت موقت انقلاب}} з нагоди і на честь першої весни перемоги революції. Відтоді і дотепер монета Бахар-е Азаді мала два різних дизайни:<ref>{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/persian/iran/2009/02/090210_mg_rev_gold_coin.shtml |title=ضرب سکه یادبود سی امین سالگرد انقلاب ایران آغاز می‌شود |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=بی‌بی‌سی (۱۳۸۷/۱۱/۲۲) |accessdate=۵ فروردین ۱۳۸۸ |archive-date=13 лютого 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090213092532/http://www.bbc.co.uk/persian/iran/2009/02/090210_mg_rev_gold_coin.shtml }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.cbi.ir/page/5953.aspx |title=سکه‌های طلا و نقره يادبود سی امين سالگردانقلاب اسلامی ايران |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website=www.cbi.ir |publisher=بانک مرکزی جمهوری اسلامی ايران |accessdate=2016-09-26 |archive-date=27 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160927125422/http://www.cbi.ir/page/5953.aspx }}</ref>

=== Від 1979 до 1991 року (старий дизайн) ===
На аверсі цієї монети, випущеної на честь [[Алі ібн Абу Таліб]]а, шість разів прізвище Алі написане {{нп|Шрифт баннаї|шрифтом баннаї|fa|خط بنایی}} всередині шестикутника, і підпис «Банк меллі Іран» під ним. А на її реверсі зображено [[Мавзолей Імама Рези]] над яким надпис «перша весна свободи», а знизу число 1358&nbsp;— рік початку випуску монети за [[Іранський календар|іранським календарем]]. Монети такого дизайну випускали до 1991 року.

== Від 1991 року дотепер (новий дизайн) ==
Карбування і розповсюдження монет Бахар-е Азаді нового дизайну, відомих під назвою емамі, розпочалось 1991 року і триває дотепер. згідно зі статтею 5 «Закону про способи збереження спадщини і пам'яті [[Рухолла Мусаві Хомейні|Рухолли Хомейні]]<ref>مصوب ۱۳۶۸/۸/۱۴ مجلس شورای اسلامی.</ref>» Центральний банк Ірану був зобов'язаний на аверсі монети Бахар-е Азаді у відповідній формі показати образ засновника {{нп|правління Ісламської Республіки Іран||fa|حکومت جمهوری اسلامی ایران}}. Отже, за пропозицією Центрального банку і за схвалення Міністерства економіки та фінансів<ref>موضوع نامه ش ۵۶/۵۳۶۸/۸۹۹۳، مورخ ۱۳۸۷/۳/۱۹.</ref>, а також посилаючись на пункт 2 "Закону про поправки до Закону про карбування золотих монет<ref>مصوب ۱۳۳۷.</ref>, кабінет міністрів на своєму засіданні від 9 червня 1991 року (щодо зміни дизайну монет Бахар-е Азаді) постановив:

: <blockquote><small>Центральний банк Ісламської Республіки Іран дозволяє з нагоди другої річниці смерті Рухолли Хомейні карбувати пам'ятну монету'' один Бахар-е Азаді'' з наведеними нижче характеристиками і у відповідності зі зразками інституту президентства.:</small></blockquote>

# <small> Золото має 900-ту пробу;</small>
# <small> Вага монети: 8٫13598 г;</small>
# <small> Діаметр монети: 22&nbsp;мм;</small>
# <small> На аверсі монети наявне зображення Рухолли Хомейні, а знизу рік карбування (1370);</small>
# <small> На реверсі монети зображено могилу [[Алі ібн Муса|Алі Ібн Муси Аль-Рези,]] восьмого лідера шиїтів, над яким зверху присутній напис «Центральний банк Ісламської Республіки Іран», а знизу «весна свободи».</small>

Зобов'язання виконати наведену вище постанову покладалося на [[Центральний банк Ісламської Республіки Іран]].<ref>با شماره ۵۱۶۴/ت ۱۰۶ه مورخ ۱۳۷۰/۳/۲۹.</ref> Таким чином, по другій річниці смерті [[Рухолла Мусаві Хомейні|Рухолли Хомейні]] дизайн монети Бахар-е Азаді змінився і відтоді (з 1991 року дотепер) монети карбуються згідно з тією постановою. Це саме стосується монет номіналом «чверть» і «половина».

Зазвичай кожного року на підставі ліцензії, яку має Центральний банк ІРІ, його монетний двір карбує монети різного номіналу. Згідно зі статистикою, оголошеною 2007 року, до того часу в країні було викарбувано близько 40 мільйонів монет.<ref name="aftab.ir">{{cite web |url=http://www.aftab.ir/news/2007/jul/29/c2c1185705699_economy_marketing_business_bank_insurance_coin.php |title=۷ میلیون قطعه سکه طلا در کشور ضرب شد |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=وب‌سایت آفتاب (۷ مرداد ۱۳۸۶) به نقل از روزنامه ابرار اقتصادی |accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸ |archive-date=29 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100329104616/http://www.aftab.ir/news/2007/jul/29/c2c1185705699_economy_marketing_business_bank_insurance_coin.php }}</ref>

Виробництво золотих монет у країні заборонене будь-яким способом, окрім як через Центральний банк ІРІ.<ref>بند «الف ماده ۶» آیین‌نامه ورود و صدور و معاملات طلا و نقره مصوب شورای پول و اعتبار در تاریخ ۱۳۷۰/۴/۲۲.</ref>

== Характеристики монети Бахар-е Азаді ==
Характеристики монети Бахар-е Азаді збігаються з описом у «Законі про золоті монети»<ref>مصوب ۱۳۳۷/۱/۲۸ مجلس شورای ملی.</ref>, а також у «Законі про поправки до Закону про золоті монети».<ref>مصوب ۱۳۵۴/۱۲/۲۶ مجلس شورای ملی، ۱۳۵۵/۲/۲۲ مجلس سنا.</ref> Згідно зі статтею 2 закону 1958 року вони мають круглу форму. Згідно зі статтею 4 того самого закону золото цих монет має 900-ту [[Проба золота|пробу]], а решту 10 відсотків матеріалу  становить [[мідь]], або сплав зі [[Срібло|срібла]] і міді.<ref name="autogenerated1">{{Cite web |url=http://www.encyclopaediaislamica.com/madkhal2.php?sid=2180 |title=دانشنامه جهان اسلام. مدخل: بهار آزادی |accessdate=28 квітня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101122123352/http://encyclopaediaislamica.com/madkhal2.php?sid=2180 |archivedate=22 листопада 2010 |deadurl=yes }}</ref>
{| cellpadding="3" cellspacing="1" style="margin-bottom: 34px; background: rgb(204, 204, 204);"
! style="text-align:center;color:#000" | Номінал
! style="text-align:center;color:#000" | Загальна вага (г)
! style="text-align:center;color:#000" | Вага чистого золота (г)
! style="text-align: center;color:#000" |<br/>
! style="text-align:center;color:#000" | Діаметр (мм)
! style="text-align:center;color:#000" | Проба
! style="text-align:center;color:#000" | В [[Карат (вміст золота)|каратах]]
|- style="background:#ffd"
| style="text-align:center;color:#000" | Чверть
| style="text-align:center;color:#000" | 2,03325
| style="text-align:center;color:#000" | 1,8305955
| style="text-align:center;color:#000" | 10
| style="text-align:center;color:#000" | 16
| style="text-align:center;color:#000" | 900
| style="text-align:center;color:#000" | 21,6
|- style="background:#ffd"
| style="text-align:center;color:#000" | Половина
| style="text-align:center;color:#000" | 4,0665
| style="text-align:center;color:#000" | 3,661191
| style="text-align:center;color:#000" | 5
| style="text-align:center;color:#000" | 19
| style="text-align:center;color:#000" | 900
| style="text-align:center;color:#000" | 21,6
|- style="background:#ffd"
| style="text-align:center;color:#000" | Один
| style="text-align:center;color:#000" | 8,13598
| style="text-align:center;color:#000" | 7,322382
| style="text-align:center;color:#000" | 2,5
| style="text-align:center;color:#000" | 22
| style="text-align:center;color:#000" | 900
| style="text-align:center;color:#000" | 21,6
|- style="background:#ffd"
| style="text-align:center;color:#000" | Два з половиною
| style="text-align:center;color:#000" | 20,3325
| style="text-align:center;color:#000" | 18,305955
| style="text-align:center;color:#000" | 2,5
| style="text-align:center;color:#000" | 30
| style="text-align:center;color:#000" | 900
| style="text-align:center;color:#000" | 21,6
|- style="background:#ffd"
| style="text-align:center;color:#000" | П'ять
| style="text-align:center;color:#000" | 40,665
| style="text-align:center;color:#000" | 36,611910
| style="text-align:center;color:#000" | 2
| style="text-align:center;color:#000" | 40
| style="text-align:center;color:#000" | 900
| style="text-align:center;color:#000" | 21,6
|}

== Застосування золотих монет ==
* '''Подарунок'''&nbsp;— золоті монети використовуються як подарунки на урочистостях, вечірках, національних та релігійних святах, весіллях, як пожертвування і як нагороди на спортивних конкурсах та наукових олімпіадах, а також в інших випадках.<ref name="autogenerated2" /><ref name="bbc.co.uk">{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/persian/business/story/2007/07/070728_ka-bank-gold.shtml |title=حساب قرض‌الحسنه سکه طلا در ایران |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=بی‌بی‌سی (۶ مرداد ۱۳۸۶) |accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸ |archive-date=13 лютого 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080213085252/http://www.bbc.co.uk/persian/business/story/2007/07/070728_ka-bank-gold.shtml }}</ref> Святкування&nbsp;— найважливіші події, під час яких зазвичай дарують монети. Через особливе місце золота в іранському суспільстві, дарування монет є більш привабливим, ніж грошей та інших речей.<ref name="hamshahrionline.ir">{{cite web |url=http://www.hamshahrionline.ir/hamnews/1383/831112/Irshahr/dakhl.htm |title=فعلاً سکه‌های خود را نفروشید |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=روزنامه همشهری (۱۲ بهمن ۱۳۸۳) |accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸ |archive-date=28 лютого 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090228222510/http://www.hamshahrionline.ir/hamnews/1383/831112/Irshahr/dakhl.htm }}</ref>
* '''Премія для державних службовців'''&nbsp;— відповідно до указу кабінету міністрів від 2008 року всі державні установи можуть видавати своїм працівникам премію у вигляді монет Бахар-е азаді, а не готівкових грошей.<ref>{{cite web|url=http://www.donya-e-eqtesad.com/Default_view.asp?@=145864|title=ضوابط اعطای سکه به جای عیدی نقدی ۲۵۰هزار تومانی|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=روزنامه دنیای اقتصاد (۲۷ بهمن ۱۳۸۷)|accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110719152426/http://www.donya-e-eqtesad.com/Default_view.asp?@=145864|archivedate=19 липня 2011|deadurl=yes}}</ref> Центральний банк за поточним курсом направляє монети міністерствам, державним установам та компаніям, які вирішили видавати своїм працівникам премію у вигляді монет.<ref>{{cite web |url=http://www.cbi.ir/showitem/5957.aspx |title=آمادگی بانک مرکزی برای فروش سکه یک بهار آزادی به نرخ روز به نهادهای دولتی |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=بانک مرکزی ایران (۱۴ بهمن ۱۳۸۷) |accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸ |archive-date=15 квітня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090415074348/http://www.cbi.ir/showitem/5957.aspx }}</ref> Виплата монет замість грошей є одним із варіантів контролю [[ліквідність|ліквідності]], яка оголошується наприкінці року. За словами Махмуда Бахмані, керівника центрального банку, такий підхід дозволяє досягнути трьох цілей: по-перше, премія працівникам виплачується, по-друге підвищення [[Попит і пропозиція|пропозиції]] з боку персоналу дозволяє регулювати ціну на цей товар напередодні [[Наврез|свят]], по-третє, оскільки золото не підлягає інфляції, то в такому вигляді люди можуть накопичувати заощадження, а не одразу ж витрачати.<ref>{{cite web |url=http://www.farsnews.com/newstext.php?nn=8711080526 |title=پرداخت عیدی با سکه برای کنترل نقدینگی در پایان سال |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=خبرگزاری فارس (۲۲ بهمن ۱۳۸۷) |accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸ |archive-date=30 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100330121650/http://www.farsnews.com/newstext.php?nn=8711080526 }}</ref>
* '''Махр (майно, яке чоловік виділяє дружині під час укладання шлюбу)'''&nbsp;— у багатьох випадках основу [[махр]]у під час укладанні шлюбу становлять золоті монети.<ref name="hamshahrionline.ir" /> Дослідження показують, що в середньому махр іранських жінок становить від 260 до 350 золотих монет.<ref>{{cite web|url=http://www.psrc.ac.ir/persian/index.php?option=com_content&view=article&id=91:1387-11-19-10-00-29&catid=1:latest-news|title=میانگین مهریه زنان ایرانی ۲۶۰ تا ۳۵۰ سکه طلا|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=مرکز مطالعات و پژوهش‌های جمعیتی آسیا و اقیانوسیه|accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100725125250/http://www.psrc.ac.ir/persian/index.php?option=com_content&view=article&id=91:1387-11-19-10-00-29&catid=1:latest-news|archivedate=2010-07-25|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www4.irna.ir/View/Fullstory/Tools/PrintVersion/?NewsId=354731|title=روند تورمی مهریه در چند سال اخیر چند برابر گذشته شده‌است|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=خبرگزاری ایرنا (۲۶ بهمن ۱۳۸۷)|accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸|archive-date=7 травня 2012|archive-url=https://www.webcitation.org/67TfSciSE?url=http://www4.irna.ir/View/Fullstory/Tools/PrintVersion/?NewsId=354731}}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.magiran.com/npview.asp?ID=1800457 |title=میانگین مهریه زنان ایرانی، ۲۶۰ تا ۳۵۰ سکه طلا |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=روزنامه جام‌جم (۱۵ بهمن ۱۳۸۷، شماره ۲۴۹۲) |accessdate=۱۴ آبان ۱۳۸۸ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120112013813/http://www.magiran.com/npview.asp?ID=1800457 |archivedate=12 січня 2012 |deadurl=yes }}</ref> Але бувають і випадки, коли чоловік має заплатити 124 тис. золотих монет.<ref>{{cite web|url=http://www.tabnak.ir/pages/?cid=29580|title=مهریه ۱۲۴ هزار سکه‌ای و عواقب آن|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=وب‌سایت تابناک (۲۸ آذر ۱۳۸۷)|accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924150156/http://www.tabnak.ir/pages/?cid=29580|archivedate=24 вересня 2015|deadurl=yes}}</ref>
* '''Економія'''&nbsp;— золоті монети у вигляді капітальних вкладів використовуються для підтримки вартості грошей. Значну частину капіталу та заощаджень іранці зберігають саме в такому вигляді.<ref name="aftab.ir" /> Враховуючи важливість монет як капітальних вкладень, банки також перетворюють частину своїх капіталів і ліквідності на монети&nbsp;— як основу грошового та надійного капіталу.<ref name="autogenerated2" /> З відкриттям плану заощадження золотих монет у банку Рефа, люди здають туди монети, які є їхнім застійним капіталом, як {{нп|Кард аль-Хасан||en|Qard al-Hasan}}, а ті, кому потрібні гроші, можуть брати в банку кредит саме з цих заощаджень. Таким чином цей застійний капітал стає частиною грошового обігу. Уряд сподівається, що золотий рахунок Кард аль-Хасан, з одного боку, допоможе тим, хто стикається з проблемою [[Ліквідність|ліквідності]] під час купівлі подарунків, і, з іншого боку, зменшить стурбованість щодо зберігання золотих монет.<ref name="bbc.co.uk" />
* '''Інвестиції'''&nbsp;— золоті монети розглядається як [[ризик|малоризиковий]] товар через природну цінність золота. Крім того, він має набагато більшу ліквідність, ніж інші активи (наприклад, нерухомість), і може бути проданий будь-коли.<ref name="autogenerated2" /> На іранському монетному ринку трейдери мають прибуток за рахунок коливання цін на золото на світовому ринку. Зазвичай середня віддача від основної купівлі-продажу золотих монет становить від 30&nbsp;% до 50&nbsp;% на рік.<ref>{{cite web |url=http://www.shahrvandemrouz.com/content/1382/default.aspx |title=یادداشت‌های یک میلیاردر – کلکسیونی از انواع خطرات |last1=گیلانی |first1=پرویز |last2= |first2= |date= |website= |publisher=هفته‌نامه شهروند امروز (شماره ۶۲، ۱۷ شهریور ۱۳۸۷) |accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090223012615/http://www.shahrvandemrouz.com/content/1382/default.aspx |archivedate=23 лютого 2009 |deadurl=yes }}</ref><!--За даними Центрального банку, середня ціна випуску весни за 10 років до кінця 2008 року на вільному ринку Тегерана зросла на 263&nbsp;%, що приблизно в 1,6 рази.<ref>{{cite web |url=http://www.donya-e-eqtesad.net/Default_view.asp?@=186430 |title=متوسط قیمت ۱۰ ساله سکه در بازار تهران در آمار بانک مرکزی |last1=رضا طاهری |first1=مسعود |last2= |first2= |date= |website= |publisher=روزنامه دنیای اقتصاد (شماره ۱۹۶۱، ۱۴ آذر ۱۳۸۸) |accessdate=۱۴ آذر ۱۳۸۸}}</ref>-->

== Купівля і продаж монет Бахар-е Азаді ==
Купівля і продаж монет в Ірані здійснюється оптом і вроздріб. Обсяг торгівлі монетами Бахар-е Азаді постійно залишається високим, до такої міри, що в деякі періоди пікового споживання і торгівлі (офіційні і релігійні свята), обсяг ліквідності цього товару навіть більший за деякі з основних сировинних товарів.<ref name="autogenerated2"/> Окрім традиційних для ринку способів торгівлі, професійні інвестори, беручи участь в «угодах на майбутнє на золоті монети Хомейні» на Іранській фондовій біржі, укладають ф'ючерсні контракти на купівлю і продаж монет. Цей спосіб торгівлі на Іранській [[Товарна біржа|товарній біржі]] бере початок з січня 2009 року<ref>{{cite web |url=http://www.jamejamonline.ir/papertext.aspx?newsnum=100913334785 |title=افزایش حجم معاملات آتی سکه طلا در بورس کالای ایران |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=روزنامه جام‌جم (۸ مرداد ۱۳۸۸) |accessdate=۱۸ آبان ۱۳۸۸ |archive-date=30 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100330040152/http://www.jamejamonline.ir/papertext.aspx?newsnum=100913334785 }}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.irna.ir/View/FullStory/?NewsId=743246|title=انعقاد ۴۶۷ قرارداد معاملات آتی سکه طلا در یک هفته|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=خبرگزاری جمهوری اسلامی (کد خبر: ۷۴۳۲۴۶، مورخ: ۲۸ مهر ۱۳۸۸)|accessdate=۱۸ آبان ۱۳۸۸|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100330033321/http://www.irna.ir/View/FullStory/?NewsId=743246|archivedate=30 березня 2010|deadurl=yes}}</ref> і здійснюється лише над монетами номіналом 1 Бахар-е Азаді дизайну Хомейні. Перевага ф'ючерсної торгівлі золотими монетами полягає в тому, то можна отримати вигоду від [[Фінансовий важіль|фінансового важеля]]. Якщо людина купляє певну кількість монет в обмінному пункті або банку, то вона одразу повинна заплатити всю їхню вартість, а при торгівлі ф'ючерсами, оплативши десяту частину вартості, можна стати власником десяти монет.<ref>{{cite web |url=http://www.farsnews.net/newstext.php?nn=8709021151 |title=امکان خرید ۱۰ سکه بهار آزادی با ۲۰۰ هزار تومان در بورس |last1=رضایی‌زاده |first1=علی |last2= |first2= |date= |website= |publisher=خبرگزاری فارس (۲ دی ۱۳۸۷) |accessdate=۱۸ آبان ۱۳۸۸ |archive-date=7 травня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/67Tfk2fup?url=http://www.farsnews.com/newstext.php?nn=8709021151 }}</ref> Час доставки монет у цьому разі становить два місяці. За цей час клієнт може повністю оплатити вартість угоди і стати фізичним власником монет, або ж сам укласти контракт на продаж.<ref>{{cite web |url=http://www.magiran.com/npview.asp?ID=1752211 |title=جزئیات معامله آتی سکه طلا در بورس کالا |last1=حسینی |first1=آزاده |last2= |first2= |date= |website= |publisher=روزنامه دنیای اقتصاد (۴ دی ۱۳۸۷) |accessdate=۱۸ آبان ۱۳۸۸ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130629211227/http://www.magiran.com/npview.asp?ID=1752211 |archivedate=29 червня 2013 |deadurl=yes }}</ref> Прозорість цін на стандартні монети і їх поставок на товарній біржі є надзвичайно важливою особливістю цього ринку, що дає змогу всім учасникам усвідомлювати реальну ціну, а з іншого боку нестандартні монети поволі вилучаються з ринку.<ref>{{cite web |url=http://www.sarmayeh.net/ShowNews.php?35553 |title=۱۷ میلیارد ریال حجم معاملات آتی سکه |last1=آرمانفر |first1=نینا |last2= |first2= |date= |website= |publisher=روزنامه سرمایه (شماره ۹۵۵، ۳۰ بهمن ۱۳۸۷) |accessdate=۱۸ آبان ۱۳۸۸ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100329115746/http://www.sarmayeh.net/ShowNews.php?35553 |archivedate=29 березня 2010 |deadurl=yes }}</ref>

=== Спосіб розрахунку ціни золотих монет ===
Нижче перераховано фактори, які впливають на ціну золотих монет в Ірані:<ref>{{cite web|url=http://www.iranpress.ir/jahaneghtesad/Template2/News.aspx?NID=35922|title=مدیر کل ریالی و نشر بانک مرکزی: از نیمه دوم اسفندماه، حراج سکه طلا در بانک کارگشایی آغاز می‌شود|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=روزنامه جهان اقتصاد (۱۳۸۵/۱۲/۱۳)|accessdate=۱۵ آذر ۱۳۸۷|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100328205924/http://www.iranpress.ir/jahaneghtesad/Template2/News.aspx?NID=35922|archivedate=28 березня 2010|deadurl=yes}}</ref>

* Світова ціна на [[золото]] (світова ціна за одну унцію (31,103 г) чистого золота;
* Вартість долара до ріала. Базова ціна долара на ринку;
* Вартість карбування монети центральним банком (приблизно еквівалентна 8000 туманів за оцінками 2007 року);
* Комісія на поставку монет в банк (приблизно еквівалентна 500 туманів за оцінками 2007 року);
* Податок на додану вартість (цей податок враховується у вартості монет під час їх доставки з банку до покупця, а при укладанні угод в розрахунок не береться)
* Рік карбування монети (починаючи з 2007 року дотепер на монетах викарбувано 2007 рік, а випущені раніше коштують дешевше);
* Роздута ціна (різниця між номінальною вартістю монети та її ціною на ринку), на яку впливають різниця між попитом і пропозицією, а також психологічні чинники. Наприклад, якщо ціна монет на основі вищенаведених факторів становить 550 тис. туманів, але на ринку вони коштують 605 тис. туманів, то це означає, що ціна роздута на 10 відсотків, а якщо на ринку монети коштують 539 тис. туманів, то тоді ціна навпаки здута на 2 відсотки.

Три із цих факторів,- світова ціна на золото, ціна на долар, і роздута ціна&nbsp;— викликають коливання ціни на монети.

Збільшення [[Попит|попиту]] в деякі періоди року призводить до зростання ціни на монети Бахар-е Азаді шляхом роздування, наприклад, в останні дні року. У цей час виникає найбільший попит на монети номіналом «чверть», а на пізнішому етапі, на номінал «половина», а монети номіналом «один (новий дизайн)» менше підлягають коливанням попиту.<ref>{{cite web|url=http://www.sarmayeh.net/ShowNews.php?33875|title=عیدی کارمندی سکه می‌شود|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=روزنامه سرمایه (۱۵ بهمن ۸۷)|accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۷|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090207050638/http://sarmayeh.net/ShowNews.php?33875|archivedate=7 лютого 2009|deadurl=yes}}</ref> В цілому, і, ігноруючи внутрішні пропозицію та попит, можна за допомогою наведених нижче формул розрахувати точну ціну монети Бахар-е Азаді номіналом «один»:<ref>{{cite web |url=http://rahnemoonsarmaye.com/download/rahnemoonsarmaye/education/price%20gold.pdf |title=سنجش قیمت سکه بهار آزادی بر پایه قیمت جهانی طلا |last1=مساح |first1=محمد |last2= |first2= |date= |website= |publisher=گروه پژوهش و تحلیل رهنمون سرمایه (۱۳۸۸/۷/۲۳) |accessdate=۵ آبان ۱۳۸۸ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091122162055/http://rahnemoonsarmaye.com/download/rahnemoonsarmaye/education/price%20gold.pdf |archivedate=22 листопада 2009 |deadurl=yes }}</ref><div dir="ltr" style="border: 1px solid #000; padding: 10px; clear: both; float: none; text-align: center" class="">
<math>A=\frac {900 \times P(g)}{999}</math>
&nbsp; &nbsp;, &nbsp; &nbsp;
<math>B=A \times P(USD/IRR)</math>
&nbsp; &nbsp;, &nbsp; &nbsp;
<math>C=\frac {B}{31.103} \times 8.13</math>
&nbsp; &nbsp;, &nbsp; &nbsp;
<math>D=C \times 1.02</math>
</div><small>'''Опис змінних та констант, наведених вище формул:'''</small>

* (P(g&nbsp;— вартість золота за унцію в доларах;
* 900&nbsp;— проба золота в монетах, призначених для внутрішнього ринку;
* 999,9&nbsp;— проба золота в монетах, призначених для зовнішнього ринку;
* P(USD/IRR)&nbsp;— курс долара до ріала;
* 31,103&nbsp;— вага унції золота в грамах;
* 8,13&nbsp;— вага монети Бахар-е Азаді номіналом «один» у грамах;
* 1,02&nbsp;— вплив зростання ціни на золото (від 2 до 5 відсотків), яке потрапляє в країну.

=== Роль часу карбування на вартість монет ===

==== Різниця в ціні на монети старого і нового дизайну ====
Крім дизайну монет старого і нового зразка існує ще одна важлива різниця між ними, яка полягає в часі їх карбування, тому що Центральний банк більше не карбує монети старого дизайну. І це призводить до зростання ціни на монети старого дизайну відносно нового. Якщо ж брати чисту ціну золота, яке вони містять, то між ними немає ані найменшої різниці.<ref name="hamshahrionline.ir"/>

==== Різниця в цінах між монетами нового дизайну ====
Монети нового дизайну, хоч і мають однакову форму, але різняться між собою за роком карбування. Оскільки заявники більше хочуть придбати монети нового випуску, то це збільшення попиту на них призводить до зростання ціни на нові монети (пізніший рік випуску). З цієї причини, продавці різних монет їх розглядають, щоб встановити на них ціну, і монети старішого року коштують дешевше, ніж новішого.<ref>{{cite web |url=http://www.farsnews.com/newstext.php?nn=8507190036 |title=ارزش سکه ضرب سال ۸۵ با سال‌های گذشته هیچ تفاوتی ندارد |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=خبرگزاری فارس (۱۳۸۵/۷/۱۹) |accessdate=۱۵ آذر ۱۳۸۷ |archive-date=8 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150508141626/http://www.farsnews.com/newstext.php?nn=8507190036 }}</ref> Звичайно, деякі продавці монет встановлюють ціну без оглядки на рік і тоді вони коштують однаково, однак у момент купівлі вибитий на монеті рік стає приводом для зменшення ціни.<ref>{{cite web |url=http://www.farsnews.net/newstext.php?nn=8602020396 |title=خرید و فروش سکه‌های تاریخ پایین در بازار همچنان ادامه دارد |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=خبرگزاری فارس (۱۳۸۶/۲/۲) |accessdate=۱۸ بهمن ۱۳۸۷ |archive-date=29 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100329073309/http://www.farsnews.net/newstext.php?nn=8602020396 }}</ref> Наприклад, коли індивід звертається в магазин, щоб здати свої гроші, якщо ціна нової монети в той день становить 190 тис. туман, а дата карбування його монети на п'ять років старіша, то він змушений продати свою монету на 10 тис. туман дешевше.<ref>{{cite web|url=http://www.ebtekarnews.com/Ebtekar/News.aspx?NID=22892|title=حراج هر روزه سکه در بانک کارگشایی|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=روزنامه ابتکار (۱۳۸۶/۸/۱۶)|accessdate=۱۵ آذر ۱۳۸۷|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121113000008/http://www.ebtekarnews.com/Ebtekar/News.aspx?NID=22892|archivedate=13 листопада 2012|deadurl=yes}}</ref>

Це при тому, що за кількістю [[Золото|золота]], яке використовувалося для виробництва цих монетا, жодної різниці між ними немає.<ref>{{cite web |url=http://www.cbi.ir/showitem/4330.aspx |title=یکسان‌بودن عیار و وزن سکه‌های بهار آزادی ضرب و توزیع‌شده توسط بانک مرکزی |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=وب‌سایت بانک مرکزی جمهوری اسلامی ایران (۱۳۸۶/۸/۱۶) |accessdate=۱۸ بهمن ۱۳۸۷ |archive-date=27 березня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080327030544/http://www.cbi.ir/showitem/4330.aspx }}</ref> З точки зору [[Центральний банк Ісламської Республіки Іран|Центрального банку]] вплив різниці в роках карбування монет на різницю в ціні між ними ніяк не виправданий, і єдиний фактор, який може впливати на ціну монет, це коливання цін на золото на світових ринках. Щоб вирішити цю проблему Центральний банк починаючи з 2007 року і дотепер (2013 рік) на всіх монетах вказує дату «2007 рік». Таким чином, ринок поступово позбувся монет, що карбувалися до 2007 року і їх ціна дорівнює лише вартості золота, яке в них міститься.<ref name="autogenerated2"/><ref>{{cite web|url=http://www.sarmayeh.net/ShowNews.php?12854|title=فروش سکه‌های ۲/۵ و ۵ بهار آزادی به دو برابر قیمت|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=روزنامه سرمایه (۱۳۸۷/۶/۶)|accessdate=۱۵ آذر ۱۳۸۷|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080918000608/http://www.sarmayeh.net/ShowNews.php?12854|archivedate=18 вересня 2008|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.farsnews.com/newstext.php?nn=8503160422 |title=سکه‌هایی که دیگر مثل قبل طلا نیستند |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=خبرگزاری فارس (۱۳۸۵/۳/۱۶) |accessdate=۱۵ آذر ۱۳۸۷ |archive-date=8 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150508101357/http://www.farsnews.com/newstext.php?nn=8503160422 }}</ref>

=== Проблема фальшивих монет ===
Обов'язок карбування золотих монет з постановою Ради грошей та кредиту<ref>جلسه مورخ ۱۳۴۰/۹/۱۲، به استناد بند «د» ماده ۴۰ قانون بانکی و پولی کشور</ref> є виключною прерогативою [[Центральний банк Ісламської Республіки Іран|Центрального банку Ірану]]. Однак, деякі ділки пропонують підроблені або так звані «небанківські» монети. Як приклад, деякі учасники ринку заявляють, що існують «банківські» монети Бахар-е Азаді номіналом «чверть», які коштують 36 тис. туман, і «небанківські», ціною 12 тис. туман, в яких проба золота набагато менша, або ж помилкова. Навіть якщо особа викарбувала монету, дотримавшись усіх її характеристик, вона вчинила порушення і з точки зору правової адміністрації Центрального банку підлягає відстеженню.<ref>{{cite web |url=http://www.magiran.com/npview.asp?ID=1304236 |title=بانک مرکزی علیه جاعلان سکه‌های تقلبی اعلام جرم می‌کند |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=Magiran به نقل از روزنامه دنیای اقتصاد (۱۳۸۵/۱۰/۵) |accessdate=۱۸ بهمن ۱۳۸۷ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130701000015/http://www.magiran.com/npview.asp?ID=1304236 |archivedate=1 липня 2013 |deadurl=yes }}</ref>

Проблема карбування та розповсюдження підроблених монет не є новою і спекулянти в цій царині діяли роками, маючи в такий спосіб величезні прибутки. Карбування підроблених золотих монет не є такою вже важкою справою. Тому що всі, хто хоч трохи знає ринок золота і різноманітних [[Сплави|сплавів]] з [[Дорогоцінний метал|дорогоцінних металів]], замовивши виготовлення пристрою для карбування монет, можуть використовувати будь-який метал для карбування таких самих за розміром монет, як золоті, що поширені на ринку, а потім за допомогою [[Гальванотехніка|гальванотехніки]] наносити на них золоте покриття і виходити на ринок.<ref>{{cite web |url=http://www.magiran.com/npview.asp?ID=1276660 |title=سکه طلا را فقط از صرافی‌ها و سکه فروش‌های عضو اتحادیه خریداری کنید |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=Magiran به نقل از روزنامه سرمایه (۸ آذر ۱۳۸۵) |accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121230181133/http://www.magiran.com/npview.asp?ID=1276660 |archivedate=30 грудня 2012 |deadurl=yes }}</ref>

== Найбільш важливі центри поставок монет в Ірані ==

* '''[[بانک کارگشایی|Банк Каргошаї]]'''&nbsp;— Банк Каргошаї для регулювання і контролю ціни на монети упродовж тижня здійснює аукціони. Цей банк отримує монети напряму з казначейства [[Центральний банк Ісламської Республіки Іран|Центрального банку]]. Ці монети в присутності представників Центрального банку загортаються у пакети по 100, 200 і 500 штук і надходять у продаж.<ref>{{cite web |url=http://www.cbi.ir/showitem/4850.aspx |title=عرضه انواع سکه از سوی بانک مرکزی جمهوری اسلامی ایران، علاوه بر بانک کارگشایی |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher=وب‌سایت بانک مرکزی جمهوری اسلامی ایران (۱۳۸۶/۱۲/۱۵) |accessdate=۱۸ بهمن ۱۳۸۷ |archive-date=7 травня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/67Tfxs1gF?url=http://www.cbi.ir/showitem/4850.aspx }}</ref> Сесії торгів починаються з того, що аукціоніст оголошує базову ставку Центрального банку і заохочує людей змагатися за купівлю ста монет Бахар-е Азаді номіналом «один». Нарешті цей аукціон виграє особа, яка пропонує найбільшу суму. Потім на аукціон виставляють монети «половина», «чверть» і «два з половиною» і він триває з перервами поки монети не перестають купувати.<ref>{{cite web |url=http://www.cbi.ir/showitem/4850.aspx |title=حراج سکه ابزاری برای دلالی یا تعدیل قیمت... |last1=عبدالعلی‌پور |first1=فاطمه |last2= |first2= |date= |website= |publisher=خبرگزاری ایسکانیوز (۱۳۸۶/۱۲/۳) |accessdate=۶ فروردین ۱۳۸۸ |archive-date=7 травня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/67Tfxs1gF?url=http://www.cbi.ir/showitem/4850.aspx }}</ref><!-- Збільшення кількості днів аукціону на поставку монет та зміна дати карбування (майже هفتهزار доларів в рік ۱۳۸۶)، найважливіших інструментів управління Банку щодо коригування цін на монети.--> Сесії аукціону зазвичай відбуваються в суботу, понеділок і середу кожного тижня, але при збільшенні [[попит]]у (як у переддень [[Наврез|Новрузу]] і під час його святкування) відбуваються кожного дня. Участь у аукціонах безкоштовна і не існує обмежень на купівлю монет.<ref>{{cite web|url=http://www.donya-e-eqtesad.com/Default_view.asp?@=89216|title=حراج دولتی سکه روزانه شد|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=روزنامه دنیای اقتصاد (۱۳۸۶/۱۱/۲۰)|accessdate=۱۵ آذر ۱۳۸۷|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100329093947/http://www.donya-e-eqtesad.com/Default_view.asp?@=89216|archivedate=29 березня 2010|deadurl=yes}}</ref>
* '''[[چهارراه اسلامبول|Стамбульське перехрестя]]''' і '''[[Сабземейдан (Тегеран)|Сабземейдан]]''' вважаються центрами роздрібної торгівлі монетами в [[Тегеран]]і на архіпелаг. Щоб забезпечити достовірність і непідробність монет, потрібно купувати їх у спеціальних обмінних пунктах, які мають ліцензію або блоки придбали ліцензію Союзу ювелірів або ліцензію Центрального банку. Крім того, монети повинні бути запломбовані (упаковані в спеціальну вакуумну карту). На цій пломбу крім імені та адреси продавця повинні бути такі фрази, як «банківська гарантія» або «ліцензія Союзу».<!-- Варто відзначити, що монети підроблені золото, що Центральний банк, вони будуть розмножуватися і рибальства, на ناهمواریهای спині і на монетах, і [[Карат (вміст золота)|, милашка, золото]] і&nbsp;т.&nbsp;д. не прощупується.--><ref>{{cite web|url=http://www.bornanews.ir/Nsite/FullStory/?Id=220947|title=امحاء ۶۵۰ میلیون قطعه اسکناس از سوی بانک مرکزی در سال ۸۶|last1=|first1=|last2=|first2=|date=|website=|publisher=برنانیوز (۱۳۸۷/۹/۲۰)|accessdate=۲۰ آذر ۱۳۸۷|archive-date=7 травня 2012|archive-url=https://www.webcitation.org/67Tg116Ij?url=http://www.bornanews.ir/Nsite/FullStory/?Id=220947}}</ref>

== Див. також ==
* [[Економічна бульбашка]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}

{{Ізольована стаття}}

[[Категорія:Золоті монети]]
[[Категорія:Гроші Ірану]]
[[Категорія:Інвестиційні монети]]