Перегляд вихідного коду сторінки Молібден

{{помилки|дата=листопад 2014}}
{{Хімічний елемент|Молібден (Mo)<!--Назва-->|42<!--Атомний номер-->|сріблясто-білий<br />твердий метал[[Файл:Molybdenum crystaline fragment and 1cm3 cube.jpg|міні|ліворуч|200пкс]]<!-- Зовнішній вигляд-->|95,94<!--Атомна маса-->|139<!--Радіус атома-->|684,8(7,10)<!--Енергія іонізації-->|[Kr] 4d<sup>5</sup> 5s<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація-->|130<!--Ковалентний радіус-->|(+6e)62  (+4e)70 <!--Радіус іона-->|2,16<!--Електровід'ємність-->|0<!--Електродний потенціал-->|6, 5, 4, 3, 2, 0<!--Степені окислення-->|10,22<!--Густина-->|0,251<!-- Питома теплоємність-->|(138)<!--Теплопровідність-->|2890<!--Температура плавлення-->|28<!--Теплота плавлення -->|4885<!--Температура кипіння-->|~590<!--Теплота випаровування-->|9,4<!--Молярний об'єм-->|кубічна<br /> об'ємноцентрована<!--Структура решітки-->|3,150<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|380,00<!--Температура Дебая-->}}
{{перенаправлено|Мо}}
'''Молібде́н'''<ref>{{СУМ-11|Молібден}}</ref> ({{lang-la|molybdenum}}, від {{lang-el|mόλυβδος}}&nbsp;— «[[свинець]]»; названий за схожість його руд зі свинцевими)<ref>{{Cite web|url = https://www.etymonline.com/word/molybdenum|title = Molybdenum|last = |first = |date = |website = www.etymonline.com|publisher = |language = |accessdate = |archive-date = 1 грудня 2017|archive-url = https://web.archive.org/web/20171201030600/https://www.etymonline.com/word/molybdenum}}</ref>&nbsp;— [[хімічний елемент]] з [[Атомний номер|атомним номером]] 42, який належить до 6-ї групи 5-го періоду (за старою класифікацією VI група побічної підгрупи). Є d-елементом. Має сім ізотопів, що зустрічаються в природі: ⁹²Mo, ⁹⁴Mo, ⁹⁵Mo, ⁹⁶Mo, ⁹⁷Mo, ⁹⁸Mo, ¹⁰⁰Mo, найпоширенішим з яких є '''⁹⁸Mo'''. Ступені окиснення від +6 до -2. [[Галіди]] Mo<sup>6+</sup> — полімерні з Mо–Mо зв'язками. У нижчих ступенях окиснення типовими є фосфінові і карбонільні похідні. З донорними атомами, зокрема з О- та S-лігандами, утворює комплекси у вищих ступенях окиснення. Оксиди МоО<sub>2</sub>, МоО<sub>3</sub>.

Утворює просту речовину — молібден. t<sub>пл</sub> = 2620 °С; t<sub>кип</sub> = 4600 °С. Його [[густина]]  10220 кг/м³. Окиснюється на повітрі з утворенням захисної оксидної плівки.

== Загальна характеристика ==
Молібден було відкрито [[Карл Вільгельм Шеєле|Карлом Шеєле]] 1778 р., та його почали активно використовувати тільки в ХХ ст.

Основна галузь застосування Молібдену— металургія (85–90%), де він входить до складу [[легована сталь|легованих сталей]] і сплавів з [[ванадій|ванадієм]] (V), [[вольфрам]]ом (W), [[Мідь|міддю]] (Cu), [[Нікель|нікелем]] (Ni) [[кобальт]]ом (Co), [[Залізо|залізом]] (Fe) і [[Вуглець|вуглецем]] (C).

Сплави, утворені завдяки нікелю та кобальту мають назву ''[[стеліт|стеліти]]'', — а сплави з вуглецем (С) — ''[[карбіди]]''.

Леговані сталі і сплави використовуються для верстатобудування, нафтогазової, хімічної і електротехнічної промисловості і транспортного машинобудування, а також для виробництва броньованих плит і бронебійних снарядів. Крім того, молібден використовується в електротехніці, радіотехніці, термотехніці, хімічній і нафтопереробній промисловості і як мікроелемент добрив. Важливий конструкційний матеріал електровакуумної, ракетної, авіаційної техніки, ядерної енергетики. Основна сировина для виробництва молібдену та його сплавів і сполук&nbsp;— молібденітові концентрати, що містять 45–52% Мо, 28–32% S і домішки ряду хімічних елементів. Технічними умовами на молібденовий концентрат передбачено, що при вмісті Мо 47–50% кількість Cu не повинна перевищувати 0,5–2,0%, Р&nbsp;— 0,07–0,15%, As&nbsp;— 0,07%, Sn&nbsp;— 0,07%, кварцу  5-9%. Молібден отримують з молібденових, вольфрам-молібденових, мідно-молібденових і уран-молібденових руд.

== Відомі особливості ==
Молібден — метал [[перехідний елемент|перехідної групи елементів]]. Чистий метал має сріблясто-білий колір, досить м'який. Чистий метал має тенденцію до розшаровування при механічній обробці. В малих кількостях молібден використовується для ефективного зміцнення [[сталь|сталі]]. 

Молібден займає важливу роль у вирощуванні рослин, а також його наявність є необхідною в їжі тварин та людей ([[Ссавці|ссавців]]). Виявлено, що він відіграє активну роль у деяких [[ферменти|ферментах]], наприклад ксантиноксидаз. 

== Застосування ==
{{Див. також|Молібденова промисловість}}
[[Файл:2005molybdenum (mined).PNG|міні|праворуч|200пкс|Виробництво (видубуток) молібдену у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2005 році порівняно з лідером [[Сполучені Штати Америки|США]] (100&nbsp;% = 68&nbsp;900 тони).]]
Більш ніж дві третини всього молібдену використовується в [[Сплави молібдену|сплавах]]. Використання Молібдену зросло впродовж [[Перша світова війна|Першої світової війни]], коли не задовольнялись потреби у [[вольфрам]]і, який використовувався для виготовлення коштовної вогнетривкої та високоміцної сталі.

В сучасні часи молібден досі використовується у високоміцних сплавах та у жаростійких сталях. Спеціальні сплави, що містять молібден, наприклад гастелой С22, є особливо стійкими до високих температур та корозії. Молібден використовується в нафтопроводах, в частинах [[літак]]ів і ракет та у волокнах. Також Молібден знаходить використання як [[каталізатор]] у нафтовій промисловості, особливо в каталізаторах з метою видалення органічної [[Сірка|сірки]] з нафтопродуктів. Іноді його застосовують для формування анода у рентгенівських трубках, особливо для [[Мамографія|мамографії]]. Металічний Молібден знайшов застосування в електроніці як провідний шар у тонкоплівкових [[транзистор]]ах (TFT).

'''Дисульфід молібдену'''&nbsp;— суха мастильна речовина, особливо при високих температурах. Ізотоп Mo-99, отриманий у ядерній промисловості, використовується як індикаторний елемент. Молібденові пігменти від червоно-жовтого до яскраво-червоного жовтогарячого використовуються у фарбах, чорнилах, пластмасах та гумових матеріалах.

== Історія ==
У чистому вигляді в природі молібден не було знайдено, і сполуки, що містили молібден до кінця 18-го сторіччя змішувалися зі сполуками інших елементів, таких як вуглець та свинець. У 1778 році [[Карл Вільгельм Шеєле]] зміг визначити, що молібден відрізняється від графіту і свинцю, та виділив [[оксид]] металу з [[молібденіт]]у. У 1782-му Єльм отримав неочищений екстракт металу, відновлюючи оксид із вуглецем. Молібден рідко використовувався та залишався в лабораторіях до кінця 19-го сторіччя. Згодом французька компанія [[Schneider&co|Schneider and Co.]] спробувала  застосовувати молібден як легуючий агент у броньовому покритті сталі і відзначила його користь як зміцнювача сталі.

== Знаходження в природі ==
{{main|Молібденові руди}}
Зустрічається у вигляді мінералу молібденіту. Молібден&nbsp;— малопоширений елемент. Варіації концентрацій у породах різного складу незначні&nbsp;— (0,4–3,5)·10<sup>-4</sup> % за масою. Основні мінерали, у яких наявний Молібден: [[молібденіт]], [[молібдит]] і [[повеліт]].

Головним промисловим джерелом молібдену є [[молібденіт]] (MoS<sub>2</sub>). Молібден видобувається безпосередньо, а також як побічний продукт видобутку [[мідь|міді]]. Молібден присутній у рудах від 0,01 % приблизно до 0,5 %. Сукупно [[Китайська Народна Республіка|Китай]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та [[Чилі]] володіють більш ніж двома третинами світових запасів молібденових руд. 90 % світового видобутку молібденових руд припадає на родовища промислового типу, представлені штокверками кварцово-молібденітових і кварцово-халькопіритових руд.

Каджаранське мідно-молібденове родовище — одне з найбільших за запасами у світі родовище [[Мідно-молібденові руди|мідно-молібденових руд]]. Розташоване у [[Вірменія|Вірменії]].

== Отримання ==
Промислове одержання Молібдену починається зі збагачення руд [[Флотація|флотаційним методом]]. Отриманий концентрат обпалюють до утворення оксиду МоО<sub>3</sub>:
<br/><chem>2MoS2 + 7O2 -> 2MoO3 + 4SO2</chem>,<br/>
— якого потім піддають додатковому очищенню. Далі МоО<sub>3</sub> відновлюють воднем:
<br/><chem>MoO3 + 3H2 -> Mo + 3H2O</chem>.<br/>
[[Файл:Molybdaen 1.jpg|150px|thumb|Елементарний молібден в шматочках]]

== Біологічна роль ==
Молібден відіграє значну роль у біохімічних процесах всіх класів організмів. Наразі, це з'ясовано для двох груп ферментів, [[нітрогеназа|нітрогеназ]] та ферментів молібдоптерин ([[молібдоптеріноксидоредуктоза]]).

[[нітрогеназа|Нітрогенази]] знайдені в [[бактерія]]х, і залучені у зв'язуванні [[азот]]у. [[бактерія|Бактерії]] можуть бути знайдені всередині рослин. [[Атом]] молібдену присутній в [[Кластер (фізика)|кластері]] (див. [[хімія кластерів|хімію кластерів]]), який включає атоми [[сірка|сірки]] та [[залізо|заліза]]. Назва молібдоптерин вводить в оману, оскільки група ферментів включає утримуючі [[вольфрам]] ферменти, і слово «molybdopterin» фактично не відноситься до атому металу. Група може також згадуватися як «одноядерні ферменти молібдену», оскільки атом металу відсутній у кластері. Ця група ферментів залучена в різні процеси, як частина глобальних сірчаних, азотних та вуглецевих циклів, та, як правило, залучена як частина процесу в переміщення атому [[кисень|кисню]].

При вирощуванні рослин існує потреба в незначній кількості молібдену. Дефіцит молібдену призводить до непродуктивності ґрунтів. Рослини і тварини мають молібден в кількостях декількох частин на мільйон. У тварин молібден є діючим кофактором оксидази ксантину, ферменту, який залучений в розкладання пурину та формування сечової кислоти. У деяких тварин, додавання малих кількостей молібдену до їжі підсилює ріст{{Джерело}}.

Фізіологічне значення молібдену для організму тварин і людини вперше [[Ссавці|(ссавців)]] було показано 1953 р. з відкриттям впливу цього елемента на активність ферменту ксантиноксидази. Молібден входить до складу ферментів (альдегідоксидаза, сульфітоксидаза, ксантиноксидаза тощо), які виконують важливі фізіологічні функції, зокрема регуляцію обміну сечової кислоти. Нестача молібдену в організмі супроводжується зменшенням в тканинах ксантиноксидази. Відомо, що молібден відіграє важливу роль у процесі включення фтору в зубну емаль та стимуляції процесу кровотворення.

== Ізотопи ==
Молібден має шість стійких [[ізотоп]]ів та приблизно двадцять [[радіоізотоп]]ів, значна кількість яких має [[період напіврозпаду]], що його вимірюють в секундах. Mo-99 використовують, щоб отримувати [[гамма-випромінювання|гамма-випромінювальний]] ізотоп [[технецій|технецію]] Tc-99m, який зазвичай використовують в [[ядерна медицина|ядерній медицині]].

== Запобіжні заходи ==
Пил молібдену та його сполук, таких як [[триоксид молібдену]] і розчинні у воді [[молібдати]], можуть мати незначну токсичність при вдиханні або потраплянні всередину. Лабораторні тести свідчать, що такий молібден, у порівнянні з багатьма важкими металами, має відносно низьку [[токсичність]]. Гостра токсичність у людей малоймовірна, оскільки доза для ураження повинна бути винятково великою. Існує ризик накопичення молібдену в організмах людей, які працюють у видобувній промисловості та на збагаченні руд, у хімічній промисловості, але досі не було повідомлень про такі ураження. Хоча розчинні у воді сполуки молібдену можуть мати невелику токсичність, ті, які є нерозчинними, типу мастильного дисульфіду молібдену, як показує практика, є неотруйними.

Однак події в екологічних ланцюгах, які пов'язані з молібденом, можуть скінчитися серйозними наслідками для здоров'я. У 1996 році, внаслідок збільшення [[кислотні дощі|кислотних дощів]] поблизу [[Уппсала|Уппсали]], [[Швеція]] відбулось виснаження в природних харчових продуктах американського лося в сусідніх сільських районах. Це змусило американських лосів вживати вівсяне зерно з полів фермерів, ґрунти яких були оброблені вапном з метою компенсування впливу кислоти. Вапно викликало зміни у рівнях кадмію та інших металів з невеликою кількістю в ґрунті, та привело до значного збільшення кількості молібдену у зерні вівса. Приймання в їжу вівса сотнями американських лосів викликало серйозне порушення відношення молібдену до міді в печінці, що призвело до виснаження, волосяного знебарвлення, виразки, діареї, конвульсій, сліпоти, остеопорозів і, в кінцевому результаті до зупинки серця.

== Див. також ==
* [[Молібденові руди]]
* [[Сплави молібдену]]
* [[Мідно-молібденові руди]]

* [[Ресурси і запаси молібдену]]
* [[Кислоти молібдену]]
* [[Ураліди]]

== Література ==
* {{Глосарій термінів з хімії}}
* {{МГЕ|nocat=1}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Молібден|*]]
[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Метали]]
[[Категорія:Мікроелементи]]
[[Категорія:Тугоплавкі метали]]
[[Категорія:Помірно небезпечні речовини]]
[[Категорія:Період 5 періодичної системи елементів]]
[[Категорія:Рідкісні метали]]