Перегляд вихідного коду сторінки Модель Харрода — Домара

[[Файл:Модель Харрода-Домара.png||500px|thumb|Модель Харрода-Домара]]
'''Модель Харрода&nbsp;— Домара''' ({{lang - en|Harrod - Domar model}})&nbsp;— [[Неокейнсіанство|неокейнсіанська]] модель [[Економічне зростання|економічного зростання]], що пояснює зростання економіки за умови постійності коефіцієнтів [[Капіталоємність|капіталоємності]] і схильності до [[Заощадження|заощаджень]] в довгостроковому періоді. У моделі були уперше інтегровані процеси [[Мультиплікатор Кейнса|мультиплікації]] і [[Ефект акселератора|акселерації]]. Модель об'єднала роботи [[Рой Харрод|Роя Харрода]], що уперше запропонував свою модель ''гарантованого зростання'' в 1939 році, і [[Овсій Домар|Овсія Домара]], який в 1946 році розширив умови короткострокової кейнсіанської рівноваги в довгостроковому періоді. Подальша полеміка і критика моделі Харрода&nbsp;— Домара привела до створення неокласичної моделі економічного зростання&nbsp;— [[Модель Солоу|моделі Слоу]].




== Історія створення ==
Перша робота Роя Харрода «Нарис теорії динаміки»<ref name=":0">{{Стаття |автор = [[Рой Харрод|Harrod R.F.]] |заголовок = An Essay in Dynamic Theory |посилання = http://piketty.pse.ens.fr/files/Harrod1939.pdf |видавництво = Economic Journal |рік = 1939 |місяць = March |номер = 49 |сторінки = 14–33 |isbn =  |accessdate = 2 травня 2019 |archivedate = 14 лютого 2019 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20190214175945/http://piketty.pse.ens.fr/files/Harrod1939.pdf }}</ref> по економічній динаміці вийшла в 1939 році, після війни в 1948 році були опубліковані лекції Харрода, прочитані в 1946—1947 роках в [[Лондонський університет|Лондонському університеті]], в роботі «До теорії економічної динаміки». У 1973 році Харрод, опублікувавши книгу «Теорія економічної динаміки», що містила цілісний виклад його теорії економічної динаміки<ref name=":1">{{книга |автор = Маневич В.Е., Николаев Л.К., Овсиенко В.В. |Заголовок = Теория экономической динамики Харрода и анализ российской экономики |посилання = http://www.ipr-ras.ru/articles/manev08-1.pdf |видавництво = ЦЭМИ |місто = М. |рік = 2008 |isbn = 978-5-8211-0464-9 |назва = Архівована копія |archivedate = 2016-02-01 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20160201010828/http://www.ipr-ras.ru/articles/manev08-1.pdf }}</ref>.

Овсій Домар в 1941—1942 роках на основі схеми в книзі [[Елвін Хансен|Елвіна Хансена]] «Бюджетна політика і ділові цикли» (''Fiscal Policy and Business Cycles'', 1941), яка демонструвала вплив постійного потоку інвестицій на національний доход, дійшов висновку, що подібний потік приводить до зростаючого доходу, і результатом стала стаття «Борговий тягар і національний дохід» (''The Burden of the Debt and the National Income'', 1944)<ref name=":2" />, которая, в свою очередь, привела к другим статьям, в том числе «Расширение капитала, темпов роста и занятости» (''Capital Expansion, Rate of Growth and Employment'', 1946<ref name=":8">{{Стаття|автор = [[Овсій Домар|Evsey Domar]]|заголовок = Capital Expansion, Rate of Growth and Employment|посилання = http://laprimaradice.myblog.it/media/00/00/2491562877.pdf|видавництво = Econometrica|рік = 1946|місяць = April|том = 14|номер = 2|сторінки = 137—147|isbn = |accessdate = 2 травня 2019|archivedate = 20 вересня 2020|archiveurl = https://web.archive.org/web/20200920211344/https://laprimaradice.myblog.it/media/00/00/2491562877.pdf}}</ref>), яка, у свою чергу, привела до інших статей, у тому числі «розширення капіталу, темп зростання і зайнятість» (''Capital Expansion, Rate of Growth and Employment'', 1946). В цих статтях Домар використав темп зростання як аналітичний інструмент в дослідженні специфічних економічних проблем, передрукувавши їх в «нарис по теорії економічного зростання» в 1957 ріці, формуючи модель Домара<ref name=":2">{{Стаття|автор =[[Марк Блауг|Блауг М.]]|заголовок =[[100 великих економістів після Кейнса|100 великих экономистов после Кейнса]]|посилання =http://www.seinst.ru/page661/|4 =|місто =СПб.|видавництво =Экономикус|7 =|сторінки =97-99|isbn =978-5-903816-03-3|accessdate =2 травня 2019|archivedate =22 лютого 2016|archiveurl =https://web.archive.org/web/20160222084541/http://www.seinst.ru/page661/}}</ref>.

У 1956 році [[Роберт Солоу]] одним з перших об'єднав ці дві моделі (два підходи) в одну, назвавши її моделлю Харрода&nbsp;— Домара, у своїй статті «Вклад в теорію зростання» (A Contribution to the Theory of Economic Growth)<ref name=":11">{{Стаття|автор =[[Роберт Солоу| Solow R.M.]]|заголовок =A Contribution to the Theory of Economic Growth|посилання =http://www.econ.nyu.edu/user/debraj/Courses/Readings/Solow.pdf|видавництво =The Quarterly Journal of Economics|рік =1956|місяць =February Vol.70, No.1|сторінки =65-94|accessdate =2 травня 2019|archivedate =31 липня 2020|archiveurl =https://web.archive.org/web/20200731145804/https://www.econ.nyu.edu/user/debraj/Courses/Readings/Solow.pdf}}</ref>. Сама модель є затребувана і в наші дні у ряді досліджень міжнародних організацій.

== Припущення ==
Модель має ряд передумов
# Капіталоємність (співвідношення капіталу до продукту <math>K/Y</math>) постійна.
# Темп розширення пропозиції праці <math>n</math> і темп підвищення продуктивності праці <math>\delta</math> екзогенні і постійні.
# Схильність до збереження <math>s</math> постійна, тобто при збільшенні доходу ВВП на <math>\Delta Y</math> об'єм заощаджень <math>S</math> збільшиться пропорційно і буде рівний <math>s \Delta Y</math>.
# Інвестиції <math>I</math> дорівнюють заощадженням <math>I=S</math>, тобто зростання заощаджень у зв'язку зі зростанням доходу призводить до збільшення інвестицій, збільшуючи капітал, ВВП, що використовується для виробництва.
# Додатковий капітал додає дохід ВВП на коефіцієнт продуктивності капіталу <math>c</math>, а потім приріст ВВП знову збільшує об'єм заощаджень і&nbsp;т.&nbsp;д.
# Випуск залежить від одного ресурсу&nbsp;— капіталу <math>K</math>.
# Інвестиційний лаг рівний.

== Наслідки моделі ==
При умові стаціонарності, де темп росту капіталу дорівнює темпу росту випуску, інвестиції можуть не дорівнювати [[заощадження]]м (різниця між чистим імпортом). І якщо [[імпорт|чистий імпорт]] (різниця між імпортом та експортом) від'ємний, з'їдаючи збереження регіону, темп росту доходів регіону буде дорівнювати нулю. По мірі росту долі чистого імпорту буде рости темп росту доходу регіону. Тому регіони з додатнім чистим [[експорт]]ом ростуть швидше, так як отримують додаткові збереження з інших регіонів.<br/>
Рівноважний ріст може бути досягнутий за рахунок притоку працівників із регіонів в умовах дефіциту робочої сили, а в випадку надлишку усунутий за рахунок відтоку працівників в інші регіони.<br/>
Зберігаються відмінності в темпах росту регіонів в зв'язку з початковою відмінністю зростання, відмінність в темпах зростання буде тільки збільшуватися з часом, але якщо бідні регіони є чистими імпортерами капіталу, то рівноважні траєкторії зближують темпи зростання регіонів, таким чином бідніші регіони будуть рости з більш високими темпами.<br/>
Регіони з високою схильністю до заощадження і ефективним використанням капіталу, або з галузевою структурою, що відрізняється низькою капіталоємністю, матимуть вищий рівень росту<ref name=":4">{{книга|автор = Лимонов Л.Э.|заголовок = Региональная экономика и пространственное развитие|посилання = http://studme.org/1405022524463/ekonomika/importiruyuschiy_region_model_harroda_domara#33 |мова = |место =М.|Видавництво= Издательство Юрайт|тип = |рік = 2015|месяц =|число = |том = 1|номер =|сторінки =167-173|isbn =978-5-9916-4444-0}}</ref>

== Критика моделі ==
{{головна|Кембриджська суперечка про капітал}}
Модель пояснює високі темпи зростання регіонів, які спочатку мають незначні внутрішні заощадження і співвідношення капіталу до випуску, негативний торговий баланс, за рахунок імпорту капіталу.
Однак, можна виділити наступні недоліки моделі Харрода-Домара:
* Закрита економіка, тобто модель не пояснює виникнення потоків капіталів і робочої сили між регіонами при порушенні рівноваги;
* Модель не демонструє можливість конвергенції-дивергенції між регіонами, коли регіон є чистим імпортером капіталу або чистими експортерами праці;
* Нестабільність траєкторії збалансованого зростання, економіка не володіє стабілізаторами, які дозволяють гасити зовнішні впливи;
* Не реалістичність допущення про відсутність взаємозамінності між працею і капіталом в довгостроковому періоді в зв'язку з можливістю організаційних і технологічних змін, а також постійної ставки капіталу до випуску для різних галузей в довгостроковому періоді, сталості ставки схильності заощадження в довгостроковому періоді при зміні в якості життя<ref name=":9">{{книга|автор = T.R. Jain, Balbir Kaur Bojaj|заголовок = Development Economics|посилання =https://books.google.ru/books?id=6svsVnwDzdMC&pg=PP3&dq=modern+the+model+to+the+Harrod-Domar&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=2#v=onepage&q=modern%20the%20model%20to%20the%20Harrod-Domar&f=false |рік = 2008 |сторінки =112-128|isbn = 9788187344056}}</ref>;
* Ігнорується роль уряду, зовнішньої торгівлі, неекономічних чинників.

== Посилання ==
{{навігація}}

{{Бібліоінформація}}
{{Макроекономіка}}
[[Категорія:Економіка]]
[[Категорія:Макроекономіка]]
[[Категорія:Економічні моделі|Харрода&nbsp;— Домара]]
[[Категорія:Економічне зростання]]
[[Категорія:Економічне моделювання]]