Перегляд вихідного коду сторінки Мило

[[Файл:Decorative Soaps.jpg|міні|праворуч|300пкс|Декоративне мило часто зустрічається в [[Готель|готелях]]]]

'''Ми́ло'''&nbsp;— розчинна у воді мийна речовина; основним компонентом мила є солі (зазвичай натрієві або калієві) [[Жирні кислоти|жирних кислот]]. Випускається в твердому стані, рідкому, а також у вигляді [[Порошок|порошку]] і [[Гранули|гранул]].

== Мийна дія мила ==
{{головна|Міцели}}
Мийна дія мила&nbsp;— складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними частинками бруду, нерозчиненого у воді. За хімічною природою мило&nbsp;— це сіль, йонна сполука. Вона містить полярний залишок&nbsp;— COO<sup>-</sup>Na<sup>+</sup> і неполярний [[радикал (хімія)|радикал]] R. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи&nbsp;— COONa звернені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали&nbsp;— до неполярних часток бруду. Таким чином частинки бруду ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.

У [[Твердість води|твердій воді]] мило втрачає свою мийну дію, тому що утворюються нерозчинні магнієві та кальцієві солі вищих карбонових кислот. У зв'язку з цим широко розвивається виробництво синтетичних [[Мийний засіб|мийних засобів]]. Вони мають добру мийну дію і не втрачають її у твердій воді. До ефективних синтетичних мийних засобів належать алкілсульфати. Це натрієві солі моноестерів сульфатної кислоти з вищими спиртами RO–SO<sub>2</sub>ONa, де R&nbsp;— насичений вуглеводневий радикал. Молекули цих солей містять 12–14 атомів [[карбон]]у (вуглецю) і мають дуже добрі мийні властивості. Кальцієві та магнієві солі їх розчинні у воді, а тому такі мийні засоби миють і у твердій воді. Вони входять до складу поширених [[Пральний порошок|пральних порошків]].

Мило і синтетичні мийні засоби належать до так званих [[Поверхнево-активні речовини|поверхнево-активних речовин]] (ПАР). Їхнє широке застосування часто пов'язують із забрудненням водойм, довкілля фосфатами, які у водоймах перетворюються на речовини, що живлять мікроорганізми. Вони починають швидко розмножуватись. А це спричинює заболочення водойм. Через це сучасні мийні засоби повинні хімічно чи біологічно розкладатися на нешкідливі речовини, що не забруднюють [[стоки]]. 

== Хімічний склад мила ==
Мило буває рідке і тверде. Агрегатний склад мила залежить від металу, який входить до складу та від ступеня насиченості жиру, від якого воно походить.

C<sub>17</sub>H<sub>35</sub>COONa - це формул твердого мила, систематична назва - [[Стеарат натрію|стеарат Натрію]].

C<sub>17</sub>H<sub>33</sub>COOK - це формула рідкого мила, систематична назва - [[Олеат калію|олеат Калію]].

== Добування мила ==
Реакцію запропонував французький хімік [[Ніколя Леблан]]

<chem>C17H35COOH + NaOH=C17H35COONa +H2O</chem>

== Хімічні властивості мила ==
Горіння мила:

<chem>2C17H35COONa + 52O2=35CO2 + 35H2O +Na2CO3</chem> 

Мило реагує із кислотами :

<chem>C17H35COONa + HCl = C17H35COOH + NaCl</chem>

Мило взаємодіє із солями:

<chem>2C17H35COONa + CuSO4= (C17H35COO)2Cu v + Na2SO4</chem>

Саме ця реакція пояснює можливості мила втрачати або покращувати свою мийну здатність через [[твердість води]], яка обумовлена складом йонів солей, що здатні вступати у реакцію із милом.

== Історія ==
Історичні джерела вказують на те, що мило виготовлялося ще в стародавньому [[Шумер]]і в [[Вавилон]]і (близько 2800&nbsp;р. до н.&nbsp;е.). Описи технології виготовлення мила знайдені в [[Месопотамія|Месопотамії]] на глиняних табличках, що належать приблизно до 2200&nbsp;р. до н.&nbsp;е. [[Стародавній Єгипет|Єгипетський]] [[папірус]] середини другого тисячоліття до нашої ери свідчить, що єгиптяни регулярно милися з використанням мила. Широко використовувались подібні мийні засоби і у [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]].

[[Пліній Старший]], який документував життя у першому сторіччі н.&nbsp;е., згадує мило як «винахід галлів».<ref>{{Cite web|title=The history of soapmaking|url=https://www.open.edu/openlearn/history-the-arts/history/history-science-technology-and-medicine/history-science/history-the-arts/history/history-science-technology-and-medicine/history-science/the-history-soapmaking|website=The history of soapmaking|accessdate=2023-10-26|language=en|url-status=dead}}</ref> Слово «sapo» («мило» латинською) скоріш за все є запозиченням із ранніх германських мов і є [[Когнати (лінгвістика)|когнатом]] із латинським «sebum», [[лій]].

Тверде мило було винайдене у [[1170]] році і походить від латинського sapo (суміш жиру і попелу).<ref>Чернієнко Г.
[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vknu/If/2009_42.pdf З досвіду перекладача французької художньої прози] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120824063027/http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vknu/If/2009_42.pdf |date=24 серпня 2012 }} / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vknu/ Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка].&nbsp;— 2009, №&nbsp;42. Наукова періодика України. {{ISSN|1728-3817}}</ref>

Центрами виготовлення мила на [[Близький Схід|Близькому Сході]] на VIII&nbsp;ст. були мануфактури міст [[Наблус]], [[Фес]], [[Дамаск]], [[Алеппо]]. На основі привезеної з [[Сирія|Сирії]] технології виробництва Алеппського мила на основі [[оливкова олія|оливкової олії]] ({{lang-fr|savon d'Alep }}) перша французька [[мануфактура]] з виробництва аналогічного мила була згадана [[1370]] року біля [[Марсель|Марселя]], хоча мило виготовляли тут ще з ІХ ст. На [[1430]] аналогічна мануфактура була закладена в [[Тулон]]і, згодом у [[Ліон]]і, що стали визнаними центрами виробництва мила у Європі. Ще одним значним центром виробництва мила була [[Іспанія]]. На XVII&nbsp;ст. марсельський склад мила перебував під наглядом короля [[Людовик XIV|Людовика XIV]], який запросив до [[Версаль|Версалю]] найкращих миловарів, парфюмерів. В ході реформи короля [[1688]] інтендант фінансів [[Жан-Батист Кольбер|Кольбер]] закріпив назву Марсельського мила ({{lang-fr|savon de Marseille}}&nbsp;— [[Savon de Marseille|Марсельське мило]]) за милом на основі оливкової олії та ввів основи контролю його якості.<ref>[http://www.marsylskie.pl/pl/n/3 Krótka historia mydła marsylskiego]{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140606210718/http://www.marsylskie.pl/pl/n/3 |date=6 червня 2014 }}{{ref-pl}}</ref> На [[1709]] в Марселі існувало до 30 великих мануфактур з виробництва мила. Перші цехи миловарів існували в [[Прага|Празі]] ([[1464]]), [[Львів|Львові]] ([[1445]]), де на утримання міста йшли зокрема прибутки крамів, буд, лав миловарів та двох лазень<ref>Денис Зубрицький Хроніка міста Львова. В-во «Центр Європи», 2002 ISBN 966-7022-36-6 С.27</ref>.

Створення милоподібної напіврідкої речовини «сапо» дало можливість жінкам використати її не лише для прання, але й для косметичних цілей: укладки волосся, фарбування. Проте ефект був недовготривалим, бо після потрапляння на цю суміш води, утворювалася густа піна і фарба легко змивалась.
Пізніше римляни стали використовувати для варіння жири та природну соду, без золи. Таку суміш змішували і тримали на вогні до повного випаровування води, в результаті чого виходили тверді шматки мила. Але мило виявилося таке жорстке, що його використовували тільки для прання.

В [[Європа|Європі]] і [[Сполучені Штати Америки|США]] безперервний процес миловаріння в промислових масштабах з'явився наприкінці 1930-х років разом з безперервним процесом [[гідроліз]]у (розщеплення) [[жири|жирів]] водою і парою під високим тиском у миловарних вежах.

== Технологія виготовлення ==
[[Файл:Handmade soap.jpg|міні|праворуч|200пкс|Мило ручної роботи з екстрактом [[Кропива|кропиви]]]]
Головною складовою твердого мила є суміш розчинних солей вищих жирних кислот. Зазвичай це натрієві, рідше&nbsp;— калієві чи амонієві солі [[Стеаринова кислота|стеаринової]], [[Пальмітинова кислота|пальмітинової]], [[Міристинова кислота|міристинової]], [[Лауринова кислота|лауринової]] чи [[Олеїнова кислота|олеїнової кислот]]. Додатково в складі можуть бути: наповнювачі, [[барвник]]и, [[ароматизатори]], [[Дезінфекційні засоби|дезинфікуючі]] та лікувально-профілактичні додатки ([[борна кислота]], [[тимол]], [[гліцерин]], [[хна]], [[ланолін]], [[Дьоготь|дьоготь березовий]], [[сірка]], [[спермацет]], [[гексаметафосфат]] та ін.). Важливими якостями мила є: розчинність в воді, мийна здатність, мило має не швидко стиратись та добре пінитись.

Мило виготовляють кип'ятінням у воді жирів з лугами: [[гідроксид натрію]] (каустична сода), [[гідроксид калію]]. Жири виділяють з продуктів рослинного походження: [[Бавовняна олія|бавовняну]], [[пальмова олія|пальмову]] чи [[соєва олія|соєву]] олії, а також з тваринних продуктів: [[Сало|свинячого сала]], яловичого чи баранячого жиру, [[риб'ячий жир|риб'ячого жиру]]. Під час кип'ятіння жирів з лугами утворюється [[гліцерин]] та солі жирних кислот (мило). Натрієві мила густіші і, як правило, тверді; калійні мила м'якші або взагалі рідкі. Подальший етап виготовлення включає очищення мила від залишку солей, лугів та гліцерину.
До туалетних мил додають барвники, ароматизатори, інертний наповнювач ([[каолін]]) тощо. Господарське мило містить невелику кількість надлишкового лугу.

== Властивості мила (господарське мило 72&nbsp;%) ==
* Господарське мило є засобом для [[Дезінфекція|дезінфекції]] предметів [[Особиста гігієна|особистої гігієни]]: [[Гребінець|гребінців]], [[мийка|мийок]], [[зубна щітка|зубних щіток]].

== Властивості мила (натуральне мило) ==
Натуральним можна вважати мило, яке містить такі ознаки<ref>Аліна Титаренко [http://dobremylo.com.ua/uk/pro-naturalne-mylo/ Про натуральне мило] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129022109/http://dobremylo.com.ua/uk/pro-naturalne-mylo/ |date=29 листопада 2014 }}</ref>
* Олія&nbsp;— тільки рослинного походження, бажано першого холодного віджиму. Чим далі по списку складу продукту знаходиться олія, тим менша його кількість у складі.
* Лужний розчин (NaOH гідроксид натрію + вода). Кращий варіант, коли замість води додають молоко, гідролат. На цьому етапі додавання рідини закінчується.
* Корисні компоненти. В Україні [[мед]], [[дьоготь]], косметичну глину, овочі, фрукти, яйця, молоко, тощо, можна додавати в мило.
* Обов'язкова висушування та витримка. Після того, як мило розлите по формах, проходить 2-3 дні, перед тим як його починають тільки нарізати на шматочки. З цього моменту мило починає активно сушитися та ставати твердішим. Тільки через 1 місяць його можна милити. А через 6 місяців&nbsp;— вважається, що мило дозріло. При цьому процес омилення в такому милі проходить постійно, таке мило називають ще «живе мило».
* Відсутність температурної обробки дозволяє в милі зберегти всі корисні компоненти, з яких воно було зроблене. Наприклад, додаючи в мило козяче або коров'яче молоко в свіжому вигляді (не порошок). Відбувається висушка води, яка міститься у милі, а корисні компоненти молока залишаються в первинному вигляді. При цьому не розвивається пліснява або бактерії, не потрібно додавати [[Консерванти харчові|консерванти]], [[Емульгатори природні|емульгатори]], стабілізатори тощо.

== Цікаво ==
{{розділ без джерел|дата=березень 2019}}
* 3 квітня [[1854]] року англійський промисловець {{не перекладено|Вільям Госседж|||William Gossage}} отримав [[патент]] на виробництво мила із додаванням [[силікат натрію|силікату натрію]], що відігравав роль [[абразив]]у і понижувача [[твердість води|твердості води]].

== Див. також ==
* [[Мийний засіб]]
* [[Зубна паста]]
* [[Засоби гігієни]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Пешук Л. В., Бавіка Л. І., Демідов І.&nbsp;М.&nbsp;Технологія парфумерно-косметичних продуктів.&nbsp;— К.: Центр учбової літератури, 2007.&nbsp;— 376 c. ISBN 978-966-364-484-4 [http://www.vpu3.cv.ua/wp-content/uploads/2016/10/Materialoznavstvo.pdf Ел.джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200331152433/http://www.vpu3.cv.ua/wp-content/uploads/2016/10/Materialoznavstvo.pdf |date=31 березня 2020 }}.&nbsp;— С.290-322
* Хімія, 9 клас: Підручник. Т.&nbsp;М.&nbsp;Гранкіна / Харків: Вид.група «Основа», 2017.- 303 с. [https://drive.google.com/file/d/0B3m2TqBM0APKRDNKd2NDd1ctTDg/view Ел.джерело] ISBN 978-617-00-2910-2.&nbsp;— С.232-239
* Т. 1. Непродовольчі товари: підруч. / Н.&nbsp;В.&nbsp;Мережко, О.&nbsp;Р.&nbsp;Мокроусова, Л.&nbsp;А.&nbsp;Коптюх та ін.&nbsp;— Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2019.&nbsp;— 760 с.&nbsp;— (Серія «Товарознавство»). [https://knute.edu.ua/file/MjExMzA=/0be82301813b06d7ca6930212868b8dc.pdf Ел.джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210831183347/https://knute.edu.ua/file/MjExMzA=/0be82301813b06d7ca6930212868b8dc.pdf |date=31 серпня 2021 }} ISBN 978-966-629-893-8 (Т. 1).&nbsp;— С.714-719

== Посилання ==
* [https://chornokryluk.jimdofree.com/app/download/6594747818/40.+Мило%2C+його+мийна+дія.pdf?t=1522191150 Мило, його мийна дія. Синтетичні мийні засоби. Захист природи від забруднення синтетичними мийними засобами. Поняття про спектральні методи встановлення структури органічних сполук]
* [http://shkolyar.in.ua/spoluki/mylo Склад мила, його мийна дія. Поняття про синтетичні мийні засоби, охорона довкілля від забруднень ними] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140624051451/http://shkolyar.in.ua/spoluki/mylo |date=24 червня 2014 }}

=== Відео ===
* {{ref-ru}}[[Діскавері ченел|Discovery Canel]] [http://www.youtube.com/watch?v=7vbvkQHSVdU&feature=player_detailpage#t=357s «Як це зроблено. Мило»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150706125953/https://www.youtube.com/watch?v=7vbvkQHSVdU&feature=player_detailpage#t=357s |date=6 липня 2015 }}

{{Доробити}}
{{Косметика}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Гігієна]]
[[Категорія:Побутова хімія]]
[[Категорія:Предмети побуту]]
[[Категорія:Мило|Мило]]