Перегляд вихідного коду сторінки Метр

{{Infobox unit
| image    = [[Файл:Platinum-Iridium meter bar.jpg|180px]]
| caption  = Міжнародний еталон метра (платино-іридієвий), що використовувався з 1889 по 1960-ті роки
| standard = [[Основні одиниці SI]]
| quantity = [[довжина|довжини]]
| symbol   = м 
| symbol2  = m
| extralabel = Розмірність
| extradata  = <math>\mathsf{L}</math>
| units1   = [[Основні одиниці SI|основних одиницях SI]]
| inunits1 = {{val|1000|ul=мм}}<br/><!--
    -->&emsp;{{val|1|e=-3|ul=км}}
| units2  = [[СГС|одиницях СГС]]
| inunits2 = 100 [[Сантиметр|см]]
| units3   = [[Англійська система мір|англійській системі мір]]
| inunits3 = 1,0936 [[ярд]]а<br/><!--
    -->&emsp;3,2808 [[фут]]а<br /><!--
    -->&emsp;39,370 [[дюйм]]а
| units4   = морських одиницях
| inunits4 = 0,00054 [[морська миля|морськ. милі]]
}}
{{otheruses}}

'''Метр''' (від {{lang-el|μέτρον}}&nbsp;— міра, розмір)&nbsp;— [[одиниця вимірювання]] [[довжина|довжини]] в [[Міжнародна система одиниць (SI)|Міжнародній системі одиниць (SI)]] та в деяких інших [[метрична система|метричних системах одиниць]]<ref name=URE>[http://leksika.com.ua/12630119/ure/metr «Метр»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161119144656/http://leksika.com.ua/12630119/ure/metr |date=19 листопада 2016 }} / {{УРЕ}}</ref>. Скорочено метр позначається малою літерою ''м'', міжнародне позначення ''m''<ref>ДСТУ ISO 80000-1:2016 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (ISO 80000-1:2009; ISO 80000-1:2009/Cor.1:2011, IDT)</ref>.

== Еталон метра ==
Сучасне визначення еталона метра було ухвалене на XXVI [[Генеральна конференція мір і ваг|Генеральній конференції мір і ваг]] 2018 року і набуло чинності 20 травня 2019 року:

{{Цитата
|1=Метр (позначення&nbsp;— м) є одиницею довжини в SI. Він визначається фіксацією числового значення швидкості світла у вакуумі ''c'' = {{formatnum:299792458}} в одиницях м [[Секунда|с]]<sup>−1</sup>, де секунда визначається через частоту випромінювання <math>\Delta \nu_{Cs}</math> що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома [[Цезій|цезію-133]].
{{oq|en|The metre, symbol m, is the SI unit of length. It is defined by taking the fixed numerical value of the speed of light in vacuum, c, to be {{formatnum:299792458}} when expressed in the unit m s<sup>−1</sup>, where the second is defined in terms of the caesium frequency <math>\Delta \nu_{Cs}</math>.}}
|2=40
|3=2.3 Definitions of the SI units // The International System of Units (SI)
|4=стор. 131<ref>{{книга|заголовок=Le Système international d’unités (SI) / The International System of Units (SI) |посилання=https://www.bipm.org/utils/common/pdf/si-brochure/SI-Brochure-9-EN.pdf |видавництво=BIPM|видання = 9th edition |рік=2019 |isbn=978-92-822-2272-0 |pages= 130-135}}</ref>.
}}

Це визначення передбачає точне значення для швидкості світла у вакуумі ''c'' = {{formatnum:299792458}} м·с<sup>−1</sup>. В оберненому вигляді це співвідношення дає точне вираження метра через визначальні константи ''c'' і <math>\Delta \nu_{Cs}</math>:

1&nbsp;м = <math>\left( \frac{c}{299792458} \right)</math> [[Секунда|c]] = <math>\frac{9192631770}{299792458} \frac{c}{\Delta \nu_{Cs}} \approx\ 30,633319 \frac{c}{\Delta \nu_{Cs}}</math>

Сутність цього висновку формально зводиться до варіанту визначення, який був до того прийнятий Резолюцією 1 XVII [[Генеральна конференція мір і ваг|Генеральної конференції з мір і ваг]] 1983 року<ref name="Res1">{{cite web |url=http://www.bipm.org/en/CGPM/db/17/1/ |title=17th General Conference on Weights and Measures (1983), Resolution 1. |accessdate=19 вересня 2012 |archive-date=26 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130626130314/http://www1.bipm.org/en/CGPM/db/17/1/ }}</ref>:

{{рамка}}
1 метр дорівнює довжині [[Шлях (фізика)|шляху]], який проходить у [[вакуум]]і [[світло]] за {{nowrap|1/299 792 458}} частину [[секунда|секунди]].
{{/рамка}}

Таке [[означення]] було прийняте, виходячи з тих міркувань, що [[швидкість світла]] є [[Фізичні константи|фундаментальною фізичною константою]], яка повинна бути визначеною точно, без [[похибка|похибки]]. Її значення було зафіксоване на величині 299&nbsp;792&nbsp;458&nbsp;м/c.

Щодо метра таке визначення означає, що його значення повинно бути визначене експериментально. При цьому виникає деяка похибка. Для практичних цілей у лабораторіях метр порівнюють із [[довжина хвилі|довжиною хвилі]] певного [[Випромінення|випромінювання]].

Оскільки метр є однією із семи основних одиниць SI, через нього визначаються багато похідних одиниць. Оскільки точність будь-яких вимірювань не може бути вищою, ніж точність визначення одиниці, розробка методів точного відтворення метра має важливе значення для розвитку науки й техніки.

== Історія ==

До [[Французька революція|Великої французької революції]] майже кожна країна мала свої одиниці вимірювання довжини. Часто система таких одиниць була заплутаною й складною для порівняння. Ідеї встановлення десяткової системи для одиниць вимірювання висловлювалася ще в XVII&nbsp;ст., однак шлях до її практичного втілення відкрили тільки революційні події у [[Франція|Франції]].

=== Ідея секундного маятника ===
{{main|Секундний маятник}}
Розвиток науки в XVII&nbsp;ст. вимагав універсальної одиниці вимірювання, в основі визначення якої лежало б фізичне явище. Італієць [[Тіто Лівіо Бураттіні]] запропонував назвати таку одиницю ''metro cattolico'', що в перекладі з італійської означає ''універсальна міра''<ref>{{citation | title = Misura Universale | year = 1675}}.</ref>.

Англієць [[Джон Вілкінс]] запропонував вибрати як таку одиницю довжину [[маятник]]а, половина періоду коливання якого дорівнювала б одній секунді. Такий маятник продемонстрував [[Християн Гюйгенс]]. Довжина цього маятника близька до сучасного визначення метра. Однак, незабаром з'ясувалося, що довжина [[секундний маятник|секундного маятника]] залежить від місця на Землі: французький астроном [[Жан Рішер]] встановив, що вона відрізняється в Парижі й в [[Каєнна|Каєнні]], [[Французька Гвіана]], на 0,3&nbsp;%<ref>{{citation | last1 = Poynting | first1 = John Henry | first2 = Joseph John | last2 = Thompson | title = A Textbook of Physics: Properties of Matter | edition = 4th | publisher = Charles Griffin | year = 1907 | location = London | page = 20 | url = http://books.google.com/books?id=TL4KAAAAIAAJ&pg=PA20 | accessdate = 15 січня 2011 | archive-date = 21 вересня 2013 | archive-url = https://web.archive.org/web/20130921063946/http://books.google.com/books?id=TL4KAAAAIAAJ&pg=PA20 }}.</ref>.

[[Шарль Моріс де Талейран-Перігор|Талейран]] воскресив ідею секундного маятника перед Установчими зборами 1790 року, запропонувавши зафіксувати вимірювання [[45-та паралель північної широти|45° північної широти]], однак ідея не прижилася.

=== Порівняння з паризьким меридіаном ===
[[Файл:Kilometre definition.svg|thumb|240px|Одна десятимільйонна частина від чверті [[Паризький меридіан|Паризького меридіана]] лягла в основу еталона метра (1795)]]
[[Файл:MeterVaugirard.jpg|thumb|240px|Один з публічних еталонів метра, встановлених на вулицях Парижа у 1795—1796&nbsp;рр.]]
30 березня 1791 року [[Французька академія наук|Французькою академією наук]] була прийнята пропозиція визначати метр через довжину меридіана ''як одну сорокамільйонну частину від довжини [[Паризький меридіан|Паризького меридіана]]'' (тобто одну десятимільйонну частину відстані від [[Північний полюс|Північного полюса]] до [[екватор]]а по поверхні земного еліпсоїда на [[довгота|довготі]] Парижа), що, на думку вчених, робило цю одиницю довжини «природною», тобто взятою безпосередньо з природи мірою. Окрім тієї вигоди, що таке рішення було доступним для французьких геодезистів, була перевага ще й у тому, що частина відстані від Дюнкерка до Барселони (близько 1000&nbsp;км, тобто одна десята від загальної відстані) могла прокластись від початкової до кінцевої точок, розташованих на [[Рівень моря|рівні моря]], а якраз ця частина знаходилась посередині чверті кола, де вплив форми Землі, що не є правильною сферою, був би найменшим<ref name="Larousse"/>. Ідея прив'язати одиницю вимірювання довжини до довжини меридіана була не новою: аналогічно раніше були визначені [[морська миля]] і [[льє (одиниця довжини)|льє]].

Вирішення завдання реформи системи мір ще раніше було доручене комісії Академії наук, яку очолював [[Жан-Шарль де Борда]], до складу якої входили такі визначні вчені як [[Жозеф-Луї Лагранж]], [[П'єр-Симон Лаплас]], [[Гаспар Монж]], [[Марі Жан Антуан Ніколя Кондорсе|Ніколя Кондорсе]]. Де Борда був завзятим ентузіастом десяткової системи. Ідея маятникового стандарту йому не подобалася, оскільки секунда не є десятковою одиницею.

7 квітня 1795 року [[Національний конвент]] ухвалив закон про введення метричної системи у Франції й доручив комісарам, до числа яких входили [[Шарль Огюстен Кулон|Шарль Кулон]], [[Жозеф-Луї Лагранж]], [[П'єр-Симон Лаплас]] та інші вчені, провести роботи з експериментального визначення одиниць [[довжина|довжини]] й [[маса|маси]].

Нововизначена величина отримала назву «метр справжній і остаточний» ({{lang-fr|metre vrai et définitif}})<ref name="Деньгуб">''Деньгуб В. М., Смирнов В. Г.'' Единицы величин. Словарь-справочник.&nbsp;— М.: Издательство стандартов, 1990.&nbsp;— С. 77—82.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— ISBN 5-7050-0118-5</ref>.

Задачу вимірювання довжини дуги меридіана за рішенням революційного Конвенту було доручено вченим [[П'єр Франсуа Андре Мешен|П'єру Мешену]] та [[Жан-Батист Жозеф Деламбр|Жану-Батісту Деламбру]]. На її виконання пішло шість років, з 1792 по 1798 рік. Причиною затримок були не лише технічні труднощі, а й неспокій революційних часів. За 6 років вчені виміряли дугу паризького меридіана довжиною у 9°&nbsp;40' від [[Дюнкерк]]а до [[Барселона|Барселони]], проклавши ланцюг зі 115 трикутників через всю Францію й частину Іспанії. Згодом, однак, з'ясувалося, що через неправильне врахування полюсного сплющення [[Земля|Землі]] еталон виявився коротшим на 0,2&nbsp;мм. Водночас комісія вирахувала значення метра зі старих даних. Розбіжність між новими й старими даними становила 0,03&nbsp;%<ref name="Larousse">{{LarousseXIXe | article = Métrique | volume = 11 | pages = 163–164}}.</ref>.

Цікаво, що у сучасних одиницях це <math>\frac{1}{1{,}000\,000\,000\,05}</math> метра.

Перший прототип еталона метра було виготовлено з латуні у 1795 році.

=== Платиновий еталон ===
[[Файл:US National Length Meter.JPG|thumb|240px|Копія за №&nbsp;27 платино-іридієвого еталона, що була виготовлена у 1889 році. Вона використовувалася у США з 1893 по 1960 рік як еталон метра]]
Виходячи з теоретичного визначення та результатів вимірювання частини дуги Паризького меридіана, 1799 року було виготовлено еталон метра у вигляді [[платина|платинової]] лінійки шириною близько 25&nbsp;мм, товщиною близько 4&nbsp;мм і довжиною, що відповідала одній сорокамільйонній частині Паризького меридіана. Цей еталон дістав назву «метра архіву» («архівного метра»), оскільки його було передано на зберігання до [[Національний архів Франції|національного архіву Франції]]<ref name="brief_history">{{cite web|url=http://www.bipm.org/en/si/history-si/|title=Brief history of the SI|publisher=[[Міжнародне бюро мір і ваги|International Bureau of Weights and Measures]]|lang=en|accessdate=2010-07-12|archiveurl=https://www.webcitation.org/616VXDDJQ?url=http://www.bipm.org/en/si/history-si/|archivedate=2011-08-21|deadurl=no}}</ref>.

За часів правління Наполеона метрична система поширилась багатьма країнами Європи. Вигода від її застосування була настільки очевидною, що і після усунення Наполеона від влади запровадження метричних одиниць продовжилось<ref>{{книга |автор=Гевара И., Карлес П. |заголовок=Измерение мира. Календари, меры длины и математика|місце=М. |видавництвоо=Де Агостини |рік=2014 |сторінок=160 |isbn=978-5-9774-0733-5   |серія=Мир математики: в 45 томах, том 38 |сторінки=125—126 }}</ref>:
: 1816: Бельгія і Нідерланди
: 1832: Португалія
: 1849: Іспанія і Греція
: 1870: Німеччина
: 1873: Австрія
: 1875: Швейцарія.

До кінця XIX століття з великих країн лише у Великій Британії, США, Російській та Османській імперії залишились старі традиційні міри довжини.

Точніші вимірювання [[Франсуа Араго]] і [[Жан-Батіст Біо|Жана-Батіста Біо]] на початку XIX&nbsp;ст. з'ясували, що еталон не зовсім точно відповідає визначенню метра через довжину меридіана. Попри розбіжність, метр архіву залишився практичним стандартом. Коли у 1867 році виникла ідея встановлення міжнародної системи мір, саме еталон архіву був взятий за одиницю довжини. У 1872 році Міжнародна метрична комісія, враховуючи, що запроваджену «природну» одиницю неможливо знову точно відтворити, вирішила перейти по одиниці, відтворюваної архівним метром<ref name="MComm">{{citation | title = The International Metre Commission (1870-1872) | url = http://www.bipm.org/en/si/history-si/commission.html | publisher = International Bureau of Weights and Measures | accessdate = 2010-08-15 | archive-date = 10 січня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20110110130128/http://www.bipm.org/en/si/history-si/commission.html }}.</ref><ref name="BIPMhist">{{citation | title = The BIPM and the evolution of the definition of the metre | url = http://www.bipm.org/en/si/history-si/evolution_metre.html | publisher = International Bureau of Weights and Measures | accessdate = 2010-08-15 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20110607152538/http://www1.bipm.org/en/si/history-si/evolution_metre.html | archivedate = 2011-06-07 | deadurl = yes }}.</ref>.

[[Метрична конвенція]], ухвалена 20 травня 1875 року на Міжнародній дипломатичній конференції 17 держав затвердила [[Метрична система|метричну систему]], що ґрунтувалась на метрі, як одиниці довжини, внісши зміну в еталон. Метр тепер визначався як віддаль між двома штрихами на платиновій лінійці, а не довжиною лінійки. Ця зміна запобігала зміні еталона внаслідок зношування. У 1889 році було виготовлено точніший [[міжнародний еталон]] метра. Цей еталон виготовили зі сплаву 90&nbsp;% [[платина|платини]] і 10&nbsp;% [[Іридій|іридію]]<ref>[http://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/himiya/PLATINA.html ПЛАТИНА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170823203039/http://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/himiya/PLATINA.html |date=23 серпня 2017 }} / «Кругосвет» {{ref-ru}}</ref> і він мав поперечний переріз у вигляді літери «X», що надавав йому необхідної механічної жорсткості й міцності при згинанні<ref>{{БСЭ|076046|Метр}}</ref>. На обох кінцях [[нейтральна вісь|нейтральної площини]] кожної такої міри було нанесено по 3 паралельні штрихи так, щоб віддаль між середніми штрихами обох кінців при 0&nbsp;°C дорівнювала довжині архівного метра. Було виготовлено 34 міри. У міри №&nbsp;6 ця довжина виявилась найближчою до довжини архівного метра, і I Генеральна конференція з мір і ваг 1889 року постановила вважати її міжнародним прототипом метра; його залишено для зберігання в [[Міжнародне бюро мір і ваг|Міжнародному бюро мір і ваг]] у [[Севр (О-де-Сен)|Севрі]] (побл. Парижа). У Франції залишилось ще 4 міри, а решту було розподілено жеребкуванням між країнами, що їх замовили<ref name=URE />.

Такий штриховий еталон метра та відповідне визначення самої одиниці з неістотними змінами проіснували до жовтня 1960 року. Використання штрихового еталона метра має два основних метрологічних недоліки: по-перше, втрачається природна міра метра і, по-друге, штрихова міра не може забезпечити необхідну точність його відтворення.

=== Криптоновий стандарт ===
[[Файл:Krypton-86-lamp NIST 49.jpg|thumb|240px|Криптонова лампа, довжина хвилі (близько 606&nbsp;нм) у спектрі випромінювання якої слугувала між 1960 та 1983 роками основою для визначення еталона метра]]
Розвиток науки у XX&nbsp;ст. створив потребу і можливість точнішого визначення метра. Зокрема, прецизійність [[спектроскопія|спектроскопічних]] інструментів стала достатньою для визначення одиниці довжини через [[довжина хвилі|довжину хвилі]] світла.

XI [[Генеральна конференція мір і ваг]] 1960 року прийняла таке визначення метра:
{{рамка}}
Метр дорівнює довжині 1 650 763,73 довжин хвиль у [[вакуум]]і випромінювання, що відповідає переходу між рівнями 2p<sup>10</sup> та 5d<sup>5</sup> [[атом]]а [[криптон]]у-86.
{{/рамка}}

Практично це означає використання для вимірювання [[відстань|відстаней]] і [[довжина|довжин]] [[інтерферометр]]ів, які можуть відтворити незначні відмінності в довжині у чіткі [[Інтерференція світла|інтерференційні]] максимуми й мінімуми.

Світловий еталон метра повернув метру характер природної міри та, як показали подальші дослідження, підвищив [[точність]] його відтворення у 100 разів, що мало дуже важливе значення для сучасного [[приладобудування]] та точного [[машинобудування]]. За допомогою світлового еталона можна забезпечити точність відтворення метра щонайменше 10<sup>−9</sup> (замість 10<sup>−7</sup> з допомогою штрихової міри).

=== Стандарт 1983 року ===

Нарешті, 1983&nbsp;року XVII Генеральна конференція мір і ваг (ГКМВ) визнала за потрібне ввести нове визначення метра, яке ґрунтується на значенні фундаментальної сталої&nbsp;— швидкості світла у вакуумі та є чинним і дотепер.

Уведення нового, простішого визначення метра спрощує розуміння його фізичного змісту, це визначення зручне для навчальних цілей, але для відтворення розміру метра, створення його еталона доцільно й нині використовувати визначення, прийняте XI ГКМВ.

Визначене через швидкість світла значення метра може бути відтворене у будь-якій лабораторії світу. Для полегшення відтворюваності точності вимірювання і сумісності результатів, отриманих в різних лабораторіях XVII Генеральна конференція мір і ваг «рекомендувала» використовувати стабілізований [[йод]]ом [[гелій-неоновий лазер]]<ref name=recommendations>
МБМВ надає список рекомендованих частот на своєму сайті. Гляньте {{cite web|title=Recommended values of standard frequencies|url=http://www.bipm.org/en/publications/mep.html|publisher=BIPM|date=2010-09-09|accessdate=2012-01-22|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYpjzj2S?url=http://www.bipm.org/en/publications/mep.html|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}
</ref>. Міжнародне бюро мір і ваги визначає довжину хвилі HeNe лазера як {{nowrap|632 991 212.58 фм}} з відносною стандартною похибкою (''U'' ) {{val|2.1|e=-11}}<ref name=uncertainty>
Пояснення, що таке ''відносна стандартна похибка'' на сайті NIST: {{cite web|title=Standard Uncertainty and Relative Standard Uncertainty|work=The NIST Reference on constants, units, and uncertainties: Fundamental physical constants|url=http://physics.nist.gov/cgi-bin/cuu/Info/Constants/definitions.html|publisher=NIST|accessdate=2011-12-19|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYplBGho?url=http://physics.nist.gov/cgi-bin/cuu/Info/Constants/definitions.html|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}
</ref>.

Прогрес сучасної науки та техніки потребує подальшого вдосконалення еталонів довжини. Такі можливості в принципі існують. Зокрема, наприклад, досліджуються можливості застосування новітніх досягнень [[фізика|фізики]] у вивченні атомних пучків, [[квантовий генератор|оптичних квантових генераторів]], [[ефект Мессбауера|ефекту Мессбауера]] тощо для створення нових, точніших еталонів довжини.

=== Останні зміни ===
На XXIV ГКМВ 17—21 жовтня 2011 року ухвалили резолюцію<ref name="Resolution1">[http://www.bipm.org/en/CGPM/db/24/1/ On the possible future revision of the International System of Units, the SI] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120304175103/http://www.bipm.org/en/CGPM/db/24/1/ |date=4 березня 2012 }} Resolution 1 of the 24th meeting of the CGPM (2011)</ref>, в якій зокрема, запропоновано у майбутній ревізії Міжнародної системи одиниць (SI) усі визначення основних одиниць сформулювати у новому однотипному виді<ref name="Formulation">[http://www.bipm.org/en/measurement-units/rev-si/explicit-constant.html The «explicit-constant» formulation] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170822133342/http://www.bipm.org/en/measurement-units/rev-si/explicit-constant.html |date=22 серпня 2017 }}{{ref-en}} на сайті [[Міжнародне бюро мір і ваги|Міжнародного бюро мір і ваги]]</ref>. Пропоноване нове визначення метра, повністю еквівалентне чинному, у резолюції сформульоване так<ref name="Formulation " />:
{{рамка}}
{{lang-en| The metre, symbol m, is the unit of length; its magnitude is set by fixing the numerical value of the speed of light in vacuum to be equal to exactly 299 792 458 when it is expressed in the SI unit m·s<sup>−1</sup>}}

''Метр, позначення м, є одиницею довжини; його величина встановлюється фіксацією чисельного значення швидкості світла у вакуумі точно рівної {{formatnum:299792458}}, коли вона виражена одиницею SI м·с<sup>−1</sup>.''
{{/рамка}}
XXV ГКМВ, що відбулася у 2014 році, ухвалила рішення продовжити роботу з підготовки нової ревізії SI, включно з перевизначенням метра, й попередньо намітила закінчити цю роботу до 2018 року, щоб замінити чинну SI оновленим варіантом на XXVI ГКМВ того ж року<ref>{{cite web|url=http://www.bipm.org/en/CGPM/db/25/1/|title=On the future revision of the International System of Units, the SI|author=|date=|work=Resolution 1 of the 25th CGPM (2014)|publisher=[[Міжнародне бюро мір і ваги|BIPM]]|accessdate=2015-10-9|lang=en|archive-date=14 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170514153126/http://www.bipm.org/en/CGPM/db/25/1}}</ref>.

Останнє визначення метра, що було ухвалене XXVI [[Генеральна конференція мір і ваг|Генеральною конференцією мір і ваг]] у 2018 році подане на початку.

== Кратні й частинні одиниці ==
{{Одиниці з префіксами|метр|м|m|3|3|2|9}}

Найменша частинна одиниця метра, що практично використовується у [[фізика|фізиці]]&nbsp;— [[фемтометр]]. 1 фм приблизно відповідає розміру [[ядро атома|атомного ядра]]. [[Атом]]и [[хімічний елемент|хімічних елементів]] мають [[Ковалентний радіус|розмір]] в діапазоні від 100 до 200 пм, або, в [[нанометр]]ах, від 0,1 до 0,2 нм. Фізики використовують також одиницю [[ангстрем]], Ǻ, що дорівнює 10<sup>−10</sup> м, тобто:
: 1 Ǻ = 100 пм = 0,1 нм.

== Співвідношення з іншими одиницями довжини ==

=== Англійська (Американська) система мір ===
{|
|-
| 1 метр ≈ 0,000207 [[Ліга (одиниця довжини)|ліги (сухопутної)]] || 1 ліга (сухопутна) = 4828,032 метра
|-
| 1 метр ≈ 0,000621 [[Миля|милі (статутних)]] || 1 миля (статутна) = 1609,344 метра
|-
| 1 метр ≈ 1,0936 [[ярд]]а || 1 [[ярд]] = 0,9144 метра
|-
| 1 метр ≈ 3,28084 [[фут]]а || 1 [[фут]] = 0,3048 метра
|-
| 1 метр ≈ 39,37 [[дюйм]]а || 1 [[дюйм]] = 0,0254 метра
|}

=== Міжнародні морські одиниці довжини ===
{|
|-
| 1 метр ≈ 0,0005399 [[Морська миля|морської милі]] || 1 [[морська миля]] = 1852,3 метра
|-
| 1 метр ≈ 0,0053 [[кабельтов|міжнародних кабельтов]] || 1 [[кабельтов|міжнародний кабельтов]] = 185,2 метра
|-
| 1 метр ≈ 0,5468 [[фатом]]а (морського сажня) || 1 [[фатом]] (морський сажень) = 1,8288 метра
|}

=== Давньоруські міри довжини ===
{|
|-
| 1 метр ≈ 0,0001028 милі (руської) || 1 миля (руська) = 9724 метри<ref>Герасименко Н. О. [http://www.history.org.ua/?termin=Mylya МИЛЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130402155800/http://history.org.ua/?termin=Mylya |date=2 квітня 2013 }} // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: Наукова думка, 2009.&nbsp;— 790 с.</ref>
|-
| 1 метр ≈ 0,000937 [[верста|версти]] || 1 [[верста]] = 1066,781 метра
|-
| 1 метр ≈ 0,4032 [[сажень|косих сажнів]] || 1 [[сажень|косий сажень]] = 2,48 метра
|-
| 1 метр ≈ 0,4686 [[сажень|сажнів]] || 1 [[сажень]] = 2,134 метра
|-
| 1 метр = 1,709 [[лікоть (одиниця довжини)|ліктя (українського)]] || 1 [[лікоть (одиниця довжини)|лікоть (український)]] = 0,585 метра<ref>Герасименко Н. О. [http://www.history.org.ua/?termin=Likot ЛІКОТЬ] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України.&nbsp;— К.: Наукова думка, 2009.&nbsp;— 790 с.</ref>
|-
| 1 метр ≈ 5,6242 [[п'ядь|п'яді]] || 1 [[п'ядь]] = 0,1778 метра
|-
| 1 метр ≈ 22,4972 [[Вершок (міра довжини)|вершка]] || 1 [[Вершок (міра довжини)|вершок]] = 0,04445 метра
|}

=== Астрономічні одиниці довжини ===
{|
|-
| 1 метр ≈ 3,24078∙10<sup>−17</sup> [[парсек]]ів || 1 [[парсек]] = 30 856 775 814 913 670 метрів
|-
| 1 метр ≈ 1,057∙10<sup>−16</sup> [[світловий рік|світлових років]] || 1 [[світловий рік]] = 9 460 730 472 580 800 метрів
|-
| 1 метр ≈ 6,6846∙10<sup>−12</sup> [[Астрономічна одиниця|астрономічних одиниць]] || 1 [[астрономічна одиниця]] = 149 597 870 700 метрів
|-
| 1 метр ≈ 5,5594∙10<sup>−11</sup> [[Світлова хвилина|світлових хвилин]] || 1 [[світлова хвилина]] = 17 987 547 480 метрів
|-
| 1 метр ≈ 3,3356∙10<sup>−9</sup> [[Світлова секунда|світлових секунд]] || 1 [[світлова секунда]] = 299 792 458 метрів
|}

== Жаргонізм ==
На [[Комп'ютерний сленг|комп'ютерному жаргоні]] «метр» означає [[мегабайт]]. Причому, комп'ютерним «метром» не «міряють», а «важать» . Наприклад: ''Цей файл важить 5 метрів'' ''(Розмір цього файла&nbsp;— 5 мегабайт)''.

== Див. також ==
* Похідні одиниці: [[Фемтометр|фм]], [[Пікометр|пм]], [[Нанометр|нм]], [[Мікрометр|мкм]], [[Міліметр|мм]], [[Сантиметр|см]], [[Кілометр|км]]
* [[Міжнародна система одиниць (SI)|Міжнародна система одиниць SI]]
* [[Префікси одиниць вимірювання|Префікси SI]]
* [[Порядки величин (довжина)]]
* [[Тіто Лівіо Бураттіні]]

== Виноски ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 №&nbsp;914.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
# ДСТУ 2681-94. Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення.
# ДСТУ 3231:2007 Метрологія. Еталони одиниць вимірювань державні, первинні та вторинні. Основні положення, порядок розроблення, затвердження, реєстрації, зберігання та застосування.
# ДСТУ 3741:2015 Метрологія. Державна повірочна схема для засобів вимірювання довжини.
# Метрологія, основи вимірювань, стандартизація та сертифікація: навч. посібник / С.&nbsp;В.&nbsp;Цюцюра, В.&nbsp;Д.&nbsp;Цюцюра.&nbsp;— 2.вид., перероб. і доп.&nbsp;— К. : Знання, 2005.&nbsp;— 242&nbsp;с.&nbsp;— (Серія «Вища освіта XXI століття»).&nbsp;— ISBN 966-8148-67-3
# ''Тарасова В. В., Малиновський А. С., Рибак М. Ф.'' Метрологія, стандартизація і сертифікація. Підручник /За заг. ред. В.&nbsp;В.&nbsp;Тарасової.&nbsp;— К.: Центр навчальної літератури, 2006.&nbsp;— 264&nbsp;с.

== Посилання ==
{{commons category}}
* [http://www.bipm.org/en/publications/si-brochure/ SI Brochure: The International System of Units (SI)]. 8th edition, 2006; updated in 2014 // [[Міжнародне бюро мір і ваги|BIMP]]. {{ref-en}}
* ''Layer H. P.'' [https://www.nist.gov/sites/default/files/documents/pml/div683/museum-length.pdf Length—Evolution from Measurement Standard to a Fundamental Constant].&nbsp;— Gaithersburg, MD: National Institute of Standards and Technology. Retrieved 18 August 2008. {{ref-en}}
* ''Penzes W.'' [https://www.nist.gov/pml/engineering-physics-division/time-line-definition-meter Time Line for the Definition of the Meter].&nbsp;— Gaithersburg, MD: National Institute of Standards and Technology&nbsp;— Precision Engineering Division. {{ref-en}}
* [http://physics.nist.gov/cuu/Units/meter.html Historical context of the SI: Metre]. Retrieved 26 May 2010.
* ''Tibo Qorl'' [http://histoire.du.metre.free.fr/en/ The History of the Meter] (Translated by Sibille Rouzaud). Retrieved 18 August 2008. {{ref-en}}

{{бібліоінформація}}
{{Одиниці SI}}
{{Одиниці довжини}}

[[Категорія:Фізичні одиниці]]
[[Категорія:Одиниці довжини]]
[[Категорія:Основні одиниці SI]]