Перегляд вихідного коду сторінки Метан

{{Chembox
| Verifiedfields = changed
| Watchedfields = changed
| verifiedrevid = 464371375
| Name = 
| ImageFile = Methane-2D-dimensions.svg
| ImageFile_Ref = {{chemboximage|correct|??}}
| ImageSize = 170
| ImageName = Стерео, скелетна формула метану з доданими вимірами
| ImageFileL1 = Methane-CRC-MW-3D-balls.png
| ImageFileL1_Ref = {{chemboximage|correct|??}}
| ImageNameL1 = Модель метану з кульок і паличок
| ImageFileR1 = Methane-3D-space-filling.svg
| ImageFileR1_Ref = {{chemboximage|correct|??}}
| ImageNameR1 = Компактна модель метану
| SystematicName = Carbane (не рекомендується ніколи<ref name="iupac2013">{{cite book|title =  Nomenclature of Organic Chemistry : IUPAC Recommendations and Preferred Names 2013 (Blue Book)|publisher = [[Royal Society of Chemistry|The Royal Society of Chemistry]]|date = 2014|location = Cambridge|pages = 3–4|doi = 10.1039/9781849733069-FP001|isbn = 978-0-85404-182-4|quote = Methane is a retained name (see P-12.3) that is preferred to the systematic name ‘carbane’, a name never recommended to replace methane, but used to derive the names ‘carbene’ and ‘carbyne’ for the radicals H<sub>2</sub>C<sup>2•</sup> and HC<sup>3•</sup>, respectively.|chapter = Front Matter}}</ref>)
| OtherNames = {{Unbulleted list|болотний газ|природний газ|карбону тетрагідрид|карбюрований гідроген|гідрогену карбід}}
| IUPACName =
| Section1 = {{Chembox Identifiers
| CASNo = 74-82-8
| CASNo_Ref = {{cascite|correct|CAS}}
| UNII_Ref = {{fdacite|correct|FDA}}
| UNII = OP0UW79H66
| PubChem = 297
| ChemSpiderID = 291
| ChemSpiderID_Ref = {{chemspidercite|correct|chemspider}}
| EINECS = 200-812-7
| UNNumber = 1971
| KEGG = C01438
| KEGG_Ref = {{keggcite|confirmed|kegg}}
| MeSHName = Methane
| ChEBI = 16183
| ChEBI_Ref = {{ebicite|correct|EBI}}
| ChEMBL = 17564
| ChEMBL_Ref = {{ebicite|correct|EBI}}
| RTECS = PA1490000
| Beilstein = 1718732
| Gmelin = 59
| 3DMet = B01453
| SMILES = C
| StdInChI = 1S/CH4/h1H4
| StdInChI_Ref = {{stdinchicite|correct|chemspider}}
| StdInChIKey = VNWKTOKETHGBQD-UHFFFAOYSA-N
| StdInChIKey_Ref = {{stdinchicite|correct|chemspider}}
 }}
| Section2 = {{Chembox Properties
| C=1 | H=4
| Appearance = безбарвний газ
| Odor = без запаху
| Density = {{ubl
 | 0.657{{nbsp}}kg·m<sup>−3</sup> (газ, 25{{nbsp}}°C, 1{{nbsp}}atm)
 | 0.717{{nbsp}}kg·m<sup>−3</sup> (газ, 0{{nbsp}}°C, 1{{nbsp}}atm)<ref>{{cite web
  | title=Gas Encyclopedia
  | url=http://encyclopedia.airliquide.com/Encyclopedia.asp?GasID=41
  | access-date=November 7, 2013
| archive-date=December 26, 2018
| archive-url=https://web.archive.org/web/20181226083050/https://encyclopedia.airliquide.com/methane?GasID=41
  | url-status=live
  }}</ref>
 | 422.8{{nbsp}}g·L<sup>−1</sup> (рідина, −162{{nbsp}}°C)<ref name=crc>[[#Haynes|Haynes]], p. 3.344</ref>
 }}
| MeltingPtC = -182.456
| BoilingPtC = -161.5
| MeltingPt_ref =<ref name=crc/>
| BoilingPt_ref =<ref name=crc/>
| CriticalTP = {{convert|190.56|K}}, {{convert|4.5992|MPa|atm}}
| Solubility = 22.7{{nbsp}}mg·L<sup>−1</sup><ref>[[#Haynes|Haynes]], p. 5.156</ref>
| SolubleOther = розчинний в [[етанол]]і, [[діетиловий етер|діетиловому етері]], [[бензен]]і, [[толуен]]і, [[метанол]]і, [[ацетон]]і і нерозчинний у воді
| ConjugateAcid = [[Methanium]]
| ConjugateBase = [[Метильна група]]
| LogP = 1.09
| HenryConstant = 14{{nbsp}}nmol·Pa<sup>−1</sup>·kg<sup>−1</sup>
| MagSus = −17.4{{e|−6}}{{nbsp}}cm<sup>3</sup>·mol<sup>−1</sup><ref>[[#Haynes|Haynes]], p. 3.578</ref>
 }}
| Section3 = {{Chembox Structure
| MolShape = тетраедр
| Dipole = 0{{nbsp}}D
| PointGroup = T<sub>d</sub>
 }}
| Section4 = {{Chembox Thermochemistry
| Thermochemistry_ref = <ref>[[#Haynes|Haynes]], pp. 5.26, 5.67</ref>
| DeltaGfree = −50.5{{nbsp}}kJ·mol<sup>−1</sup>
| DeltaHf = −74.6{{nbsp}}kJ·mol<sup>−1</sup>
| DeltaHc = −891{{nbsp}}kJ·mol<sup>−1</sup>
| Entropy = 186.3{{nbsp}}J·(K·mol)<sup>−1</sup>
| HeatCapacity = 35.7{{nbsp}}J·(K·mol)<sup>−1</sup>
 }}
| Section5 = {{Chembox Hazards
| Hazards_ref = <ref>{{cite web|title=Safety Datasheet, Material Name: Methane|url=http://www.chemadvisor.com/Matheson/database/msds/00244226000800003.PDF|publisher=Metheson Tri-Gas Incorporated|access-date=4 грудня 2011|location=USA|date=4 грудня 2009|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20120604162221/http://www.chemadvisor.com/Matheson/database/msds/00244226000800003.PDF|archive-date=4 червня 2012}}</ref>
| GHSPictograms = {{GHS flame}}
| GHSSignalWord = '''DANGER'''
| HPhrases = {{H-phrases|220}}
| PPhrases = {{P-phrases|210}}
| NFPA-H = 2
| NFPA-F = 4
| NFPA-R = 0
| NFPA-S = SA
| FlashPtC = −188
| AutoignitionPtC = 537
| ExploLimits = 4.4–17&nbsp;%
 }}<ref>{{cite web|url=http://cameochemicals.noaa.gov/chemical/8823|title=METHANE|author=NOAA Office of Response and Restoration, US GOV|website=noaa.gov|access-date=20 березня 2015|archive-date=9 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190109075841/https://cameochemicals.noaa.gov/chemical/8823|url-status=live}}</ref>
| Section6 = {{Chembox Related
| OtherFunction_label = alkanes
| OtherFunction = {{Unbulleted list|[[Йодометан]]|{{нп|Difluoromethane}}|[[Йодоформ]]|[[Тетрахлорометан]]}}
 }}
}}
[[Файл:Метан.gif|альт=|міні|220x220пкс|Молекула метану]]
'''Мета́н''' ({{lang-en|methane}}, {{lang-de|Methan n}})&nbsp;— найпростіша органічна сполука вуглецю з воднем, природний безбарвний [[газ]] без запаху, хімічна формула&nbsp;— CH<sub>4</sub>.

Метан є основною складовою [[Природний газ|природного газу]]. Крім того, він міститься в кам'яновугільних пластах&nbsp;— під час їхньої розробки утворюються вибухонебезпечні суміші метану з повітрям, так званий «[[рудниковий газ]]».

Зустрічається в осадовому чохлі земної кори у вигляді вільних скупчень (покладів), в розчиненому (в нафті, пластових і поверхневих водах), розсіяному, сорбованому (породами і органічною речовиною) і твердому (газогідратному) станах.

При використанні в побуті, до метану звичайно додають [[одоранти]] зі специфічним «запахом газу».

== Поширення у природі ==
Метан є основним компонентом:
* газів природних горючих (до 99,5&nbsp;%),
* нафтових попутних (39—91&nbsp;%),
* болотяних (понад 99&nbsp;%) і рудникових (34—48&nbsp;%) газів;
* присутній у газах грязьових вулканів (понад 95&nbsp;%),
* спорадично зустрічається у вулканічних газах і в газах магматичних і метаморфічних порід.

Велика кількість метану розчинена у водах океанів, морів, озер. Середній вміст метану у водах [[Світовий океан|Світового океану]] близько 10<sup>−2</sup> см³/л, загальна кількість&nbsp;— 14·10<sup>12</sup>&nbsp;м³. Кількість метану, розчиненого у пластових водах, на декілька порядків вища від його промислових запасів.

Метан присутній також в [[Атмосфера планети|атмосферах]] [[Земля|Землі]], [[Марс (планета)|Марса]], [[Юпітер (планета)|Юпітера]], [[Сатурн (планета)|Сатурна]], [[Уран (планета)|Урана]]; в газах поверхневого ґрунту [[Місяць (супутник)|Місяця]]<ref>{{Cite news|title=Abiotic Methane on Earth|url=https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/2013RvGeo..51..276E|work=Reviews of Geophysics|date=2013-04-01|accessdate=2024-02-19|issn=8755-1209|doi=10.1002/rog.20011|pages=276–299|volume=51|first=Giuseppe|last=Etiope|first2=Barbara|last2=Sherwood Lollar}}</ref>. Метан, який досягає поверхні й атмосфери, називають {{Не перекладено|Атмосферний метан|атмосферний метан|en|Atmospheric methane}}<ref>{{Cite news|title=N ON -CO 2 G REENHOUSE G ASES IN T HE A TMOSPHERE|url=https://www.annualreviews.org/doi/10.1146/annurev.energy.24.1.645|work=Annual Review of Energy and the Environment|date=1999-11|accessdate=2024-02-19|issn=1056-3466|doi=10.1146/annurev.energy.24.1.645|pages=645–661|volume=24|issue=1|language=en|first=M. A. K.|last=Khalil}}</ref>. Основна маса метану літо- і гідросфери Землі утворилася при біохімічній і термокаталітичній деструкції розсіяної органічної речовини, вугілля і нафт. Метан утворюється при анаеробному розкладанні органічних речовин, зокрема целюлози (метанове бродіння).

В природі Землі метан досить поширений. Горючі природні гази складаються на 90—97&nbsp;% з метану. Він утворює багато родовищ, з яких добувається і по газопроводах подається до місця використання. На дні боліт і ставків метан утворюється внаслідок розкладу залишків рослин без доступу повітря. Тому його називають ще болотним газом. Під назвою «рудниковий газ» метан нагромаджується у вугільних шахтах, внаслідок виділення з пластів [[вугілля]] і супутніх порід, в яких знаходиться у вільному та зв'язаному вигляді. На діючих [[шахта]]х спостерігається виділення метану з вугільних пластів у обсязі до 70−80&nbsp;м³/т&nbsp;с.&nbsp;б.&nbsp;м. (т&nbsp;с.&nbsp;б.&nbsp;м.&nbsp;— тонна сухої беззольної маси), що робить економічно доцільним його самостійне або супутнє ([[дегазація]]) видобування з вугільних родовищ.

Рудниковий газ дуже небезпечний, оскільки з повітрям може утворювати вибухову суміш. Найвибухонебезпечніші концентрації метану у повітрі&nbsp;— 9—14&nbsp;%.

Основний компонент [[природний газ|природних]] (77—99&nbsp;%), [[супутній нафтовий газ|супутніх нафтових]] (31—90&nbsp;%), [[рудниковий газ|рудникового]] та [[Болотяний газ|болотяного]] газів. Є [[Парниковий газ|парниковим газом]].

При низьких температурах метан утворює [[сполуки включення]]&nbsp;— [[газові гідрати]], що широко розповсюджені в природі.

[[Газові гідрати]]&nbsp;— тверді кристалічні речовини густиною 880—890 кг/м³, схожі на сніг або лід. Гідратоутворення відбувається в пористому середовищі осадового чохла з формуванням газогідратних покладів.

== Фізичні властивості ==

Метан&nbsp;— безбарвний газ без запаху та смаку, майже у два рази легший від повітря. У воді малорозчинний. На повітрі або в атмосфері кисню він горить слабкосвітним полум'ям. Його суміш з повітрям або киснем вогне- та вибухонебезпечна.

Має густину за повітрям 0,555 (20&nbsp;°C); [[молекулярна маса]] 16,04, [[Температура плавлення|t<sub>пл</sub>]] = −182,49&nbsp;°C, [[Температура кипіння|t<sub>кип</sub>]] = −161,56&nbsp;°C, [[критичний тиск]] 4,58&nbsp;МПа, [[критична температура]] −82&nbsp;°С, [[температура спалаху]] 87,8&nbsp;°C, [[температура самозаймання]] 537,8&nbsp;°C.

== Будова молекули ==
Молекулярна формула СН<sub>4</sub>. Структурна і електронна формули:
      Н
      |
  Н — С - Н
      |
      H

Молекула метану в декартових координатах (в [[ангстрем]]ах):

 C     0.000000     0.000000     0.000000
 H     0.000000     0.000000     1.089000
 H     1.026719     0.000000    -0.363000
 H    -0.513360    -0.889165    -0.363000
 H    -0.513360     0.889165    -0.363000

Молекула метану у вигляді [[Z-матриця|z-матриці]]:

 C
 H   1 1.089000     
 H   1 1.089000  2  109.4710      
 H   1 1.089000  2  109.4710  3  120.0000   
 H   1 1.089000  2  109.4710  3 -120.0000

== Отримання ==
У лабораторіях метан можна одержати при нагріванні ацетату натрію з твердим [[гідроксид натрію|гідроксидом натрію]] або при дії води на [[карбід алюмінію]]:
: CH<sub>3</sub>COONa + NaOH → Na<sub>2</sub>CO<sub>3</sub> + CH<sub>4</sub> ↑
: Al<sub>4</sub>C<sub>3</sub> + 12H<sub>2</sub>O → 4Al(OH)<sub>3</sub> + 3CH<sub>4</sub> ↑

== Хімічні властивості ==
Перший член гомологічного ряду насичених (метанових) [[вуглеводні]]в. Метан являє собою малоактивну в хімічному відношенні речовину. При звичайних умовах він досить стійкий до дії кислот, лугів і окисників. Так, при пропусканні метану через розчин KMnO<sub>4</sub>, який є досить сильним окисником, він не окислюється і фіолетове забарвлення розчину не зникає. У реакції приєднання (сполучення) метан не вступає, оскільки в його молекулі всі чотири валентності атома вуглецю повністю насичені.
Для метану, як і інших насичених вуглеводнів, типовими є реакції заміщення, при яких атоми водню заміщаються атомами інших елементів або атомними групами. Характерна для метану також реакція з хлором, яка відбувається при звичайній температурі під впливом розсіяного світла (при прямому сонячному світлі може статися вибух). При цьому атоми водню в молекулі метану послідовно заміщаються атомами хлору:

* CH<sub>4</sub> + Cl<sub>2</sub> → CH<sub>3</sub>Cl + HCl
* CH<sub>3</sub>Cl + Cl<sub>2</sub> → CH<sub>2</sub>Cl<sub>2</sub> + HCl
* CH<sub>2</sub>Cl<sub>2</sub> + Cl<sub>2</sub> → CHCl<sub>3</sub> + HCl
* CHCl<sub>3</sub> + Cl<sub>2</sub> → CCl<sub>4</sub> + HCl
Внаслідок реакції утворюється суміш хлоропохідних метану.

Також вступає у реакцію [[сульфохлорування]]&nbsp;— взаємодію із сумішшю [[хлор]]у та [[Діоксид сірки|діоксиду сірки]] з утворенням метансульфохлориду:

<chem>H3C-H +SO2 +Cl2 ->H3C-SO2-Cl +HCl</chem>

В [[Атмосфера Землі|атмосфері]] повітря метан горить безбарвним полум'ям з виділенням значної кількості тепла:
: CH<sub>4</sub> + 2O<sub>2</sub> → СО<sub>2</sub> + 2Н<sub>2</sub>О
З повітрям метан утворює вогненебезпечну вибухову суміш. При нагріванні метану без доступу повітря до температури вище 1000&nbsp;°C він розкладається на елементи&nbsp;— на вуглець (сажу) і водень:
: CH<sub>4</sub> → С + 2Н<sub>2</sub>
При температурі 1500&nbsp;°C без доступу кисню і наступному охолодженні відбувається [[піроліз]] метану до ацетилену і водню:
: 2CH<sub>4</sub> → С<sub>2</sub>H<sub>2</sub> + 3H<sub>2</sub>

== Застосування ==

{{Паливо}}

Велика кількість метану використовується як зручне і дешеве паливо<ref>{{Cite web|title=Lumber Company Locates Kilns at Landfill to Use Methane - Energy Manager Today|url=https://www.energymanagertoday.com/lumber-company-locates-kilns-at-landfill-to-use-methane-0115981/|website=web.archive.org|date=2019-07-09|accessdate=2024-02-19|archive-date=2019-07-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20190709181604/https://www.energymanagertoday.com/lumber-company-locates-kilns-at-landfill-to-use-methane-0115981/|url-status=bot: unknown}}</ref><ref>{{Cite web|title=Natural Gas Cars: CNG Fuel Almost Free in Some Parts of the Country {{!}} Gas 2|url=http://gas2.org/2008/04/29/natural-gas-cars-cng-fuel-almost-free-in-some-parts-of-the-country/|website=web.archive.org|date=2019-01-20|accessdate=2024-02-19|archive-date=2019-01-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20190120033852/http://gas2.org/2008/04/29/natural-gas-cars-cng-fuel-almost-free-in-some-parts-of-the-country/|url-status=bot: unknown}}</ref>. Неповне спалювання метану дає сажу, яка йде на виготовлення друкарської фарби і як наповнювач каучуку, а при термічному розкладі (вище 1000&nbsp;°C) одержують сажу і водень, який використовують для синтезу амоніаку. Продукт повного хлорування метану&nbsp;— тетрахлорид вуглецю CCl<sub>4</sub>&nbsp;— є добрим розчинником жирів і застосовується для екстрагування жирів із зерен олійних рослин. Метан служить також вихідною речовиною для одержання [[ацетилен]]у, [[Метанол|метилового спирту]] і багатьох інших хімічних продуктів.

Метан (природний газ, [[стиснений природний газ]]&nbsp;— СПГ, CNG) як моторне пальне&nbsp;— найбезпечніший і екологічно чистий вид пального. Використання СПГ як моторного пального зростає завдяки низці переваг у порівнянні з бензиновим і дизельним паливом.

== Метан як рудниковий газ ==

З повітрям метан утворює вибухові суміші. При вмісті в повітрі до 5−6&nbsp;% метан горить біля джерела тепла (температура запалення 650—750&nbsp;°С), при вмісті 5—15,2(16)&nbsp;%&nbsp;— вибухає, понад 16&nbsp;%&nbsp;— може горіти при припливі кисню, зниження при цьому концентрації метану вибухонебезпечне.

Метан має слабку наркотичну дію. ГДК 300&nbsp;мг/м³. Виділення метану у виробітках шахт створює особливу небезпеку при видобутку вугілля. Розрізняють три форми виділення метану в гірничих виробках: звичайне, суфлярне і раптове. За метановістю, відповідно до «Правил безпеки у вугільних шахтах», шахти поділяють на п'ять категорій. Критерієм такого поділу є відносна [[метановість]], тобто кількість метану в кубометрах, що виділяється за добу на 1&nbsp;т середньодобового видобутку:
* з виділенням метану до 5 м³/т;
* 5—0 м³/т;
* 10—15 м³/т;
* надкатегорійні&nbsp;— понад 15 м³/т; небезпечні за суфлярними виділеннями.

Шахти, що розробляють пласти, небезпечні або загрозливі за раптовими викидами вугілля, газу й породи, належать до особливої категорії&nbsp;— небезпечних за раптовими викидами.

Перспективним вважається видобуток метану з вугільних пластів (Див. [[метаноносність вугільного пласта]], [[метан вугільних родовищ]]). Наприкінці XX&nbsp;ст. цією проблемою тільки в США займалися науковці бл. 40 університетів, задіяно бл. 100 фірм. Перші промислові спроби використати попутний метан (при вуглевидобутку) провадяться і в Україні, на Донбасі. У промисловості метан застосовують для одержання синтезгазу, ацетилену, хлороформу, чотирихлористого вуглецю, технічного вуглецю та ін.
Продукти неповного окиснення метану є вихідними для виготовлення пластмас, використовуються в органічному синтезі.

== Цікаві факти ==
* Чорне море багате на поклади метану, вони виявлені на глибинах 300—1000&nbsp;м. У центральній глибоководній частині моря запаси оцінюють у 20—30&nbsp;трлн м³, а загалом у Чорному морі, за прогнозами геологів України і Росії, міститься 60—80&nbsp;трлн м³ цього газу<ref name="Гал">Андрушків Б., Вовк І., Погайдак О. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Gev/2012_3/EC_A_MAN/012.pdf Удосконалення економічного інструментарію пошуку нових ресурсів в умовах пострадянського суспільства] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131014072332/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Gev/2012_3/EC_A_MAN/012.pdf |date=14 жовтня 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Gev/ Галицький економічний вісник. Науковий журнал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131014072337/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Gev/ |date=14 жовтня 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Gev/2012_3/ 2012. №&nbsp;3 (36) (с.:80-81)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131014072339/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Gev/2012_3/ |date=14 жовтня 2013 }}</ref>. Очікувані запаси газу тільки в осадових породах в українській частині чорноморського дна&nbsp;— 7—10&nbsp;трлн м³. Цього, при збереженні рівня споживання 2012 року, вистачить на сто років<ref name="Гал"/>.

== Див. також ==
* [[Болотяний газ]]
* [[Градієнт метановості вугільних шахт]]
* [[Метан вугільних родовищ]]
* [[Метанова зона]]
* [[Метановість виробок]]
* [[Метаноємність вугілля]]
* [[Природні горючі гази]]
* [[Сигналізатор метану]]
* [[Термокондуктометричний датчик метану]]
* [[Біометан]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Деркач&nbsp;Ф.&nbsp;А.'' «Хімія» Л. 1968
* {{МГЕ|nocat=1}}
* Органічна хімія: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л.&nbsp;Д.&nbsp;Бобрівник, В.&nbsp;М.&nbsp;Руденко, Г.&nbsp;О.&nbsp;Лезенко.&nbsp;— К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005.&nbsp;— C. 143—144.
* [https://core.ac.uk/download/pdf/161786962.pdf Саранчук В. І., Ільяшов М. О., Ошовський В. В., Білецький В.&nbsp;С.&nbsp;Основи хімії і фізики горючих копалин. (Підручник з грифом Мінвузу).&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2008.&nbsp;— 640 с.]

== Література ==
* Метан і парниковий ефект атмосфери: (екол., біохім. та мікробіол. аспекти) / Л.&nbsp;І.&nbsp;Сологуб, Г.&nbsp;Л.&nbsp;Антоняк, Г.&nbsp;О.&nbsp;Богданов [та ін.]. − Л. : ПАІС, 2008. − 275 с. : табл. − Бібліогр. : с. 185−275 (1057 назв). − ISBN 978-966-7651-81-7.
* Ластухін Ю. О., Воронов С.&nbsp;А.&nbsp;Органічна хімія.&nbsp;— 3-є.&nbsp;— Львів: Центр Європи, 2006.&nbsp;— 864 с.&nbsp;— [[Спеціальна:Джерела книг/966-7022-19-6|ISBN 966-7022-19-6]].

{{Алкани}}

[[Категорія:Метан|*]]
[[Категорія:Алкани]]
[[Категорія:Парникові гази]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]