Перегляд вихідного коду сторінки Макс Планк

{{Перенаправлено|Планк}}
{{Науковець 
| ім'я               = [[Файл:Nobel prize medal.svg|18px|link=Нобелівська премія з фізики|Нобелівська премія з фізики (1918)]] Макс Карл Ернст Планк
| оригінал імені     = <small>{{lang-de|Max Planck}}</small>
| зображення         = Max Planck 1933.jpg
| підпис             = Макс Планк 1933 року
| дата народження    = 23.4.1858
| місце народження   = [[Кіль (місто)|Кіль]]
| дата смерті        = 4.10.1947
| місце смерті       = [[Ґеттінґен]]
| резиденція         = [[Німеччина]]
| громадянство       = [[Німеччина]]
| галузь             = [[фізика]]
| заклад             = [[Мюнхенський університет]], [[Берлінський університет]]
| Alma Mater         = Мюнхенський університет
| відомий через      = [[квант]]и
| звання             = [[професор]]
| ступінь            =
| учні               =
| нагороди           = 
| примітки =
}}
'''Макс Карл Ернст Людвіґ Планк''' ({{lang-de|Max Karl Ernst Ludwig Planck}}; [[23 квітня]] [[1858]], [[Кіль (місто)|Кіль]]&nbsp;— [[4 жовтня]] [[1947]], [[Геттінген|Ґеттінґен]])&nbsp;— німецький [[фізик-теоретик]], основоположник [[Квантова фізика|квантової фізики]]. Лавреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії з фізики]] (1918) та інших нагород, член [[Прусська академія наук|Прусської академії наук]] (1894), низки іноземних наукових товариств і академій наук, також дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства ім. Шевченка]] у Львові з 13 березня 1924 року.<ref>{{Cite web|url=https://physics.lnu.edu.ua/jps/2018/4/pdf/4003-31.pdf|title=ФІЗИКА I ФІЗИКИ В НТШ У ЛЬВОВІ∗|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=23 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201023084155/https://physics.lnu.edu.ua/jps/2018/4/pdf/4003-31.pdf}}</ref>

Наукові праці Планка присвячені [[Термодинаміка|термодинаміці]], теорії [[Теплове випромінювання|теплового випромінювання]], [[Квантова фізика|квантовій теорії]], [[Спеціальна теорія відносності|спеціальній теорії відносності]], [[Оптика|оптиці]]. Він сформулював [[Другий закон термодинаміки|друге начало термодинаміки]] у вигляді принципу підвищення [[Ентропія|ентропії]] та використав його для розв'язання різних задач [[Фізична хімія|фізичної хімії]]. Застосувавши до проблеми рівноважного теплого випромінювання методи електродинаміки та термодинаміки, Планк отримав закон розподілу енергії в спектрі абсолютно чорного тіла ([[Закон випромінювання Планка|формула Планка]]) й обґрунтував цей закон, ввівши уявлення про кванти енергії та [[Стала Планка|квант дії]]. Це досягнення поклало початок розвитку квантової фізики, розробкою різних аспектів якої він займався в подальші роки («друга теорія» Планка, проблема структури [[Фазовий простір|фазового простору]], [[Статистична механіка|статистична механіка]] квантових систем і так далі). Планк уперше вивів рівняння [[Релятивістська механіка|динаміки релятивістської частинки]] і заклав основи [[Релятивістська термодинаміка|релятивістської термодинаміки]]. Низка праць Планка присвячена історичним, методологічним і філософським аспектам науки.

== Біографія ==

=== Походження і освіта (1858—1878 роки) ===
Макс Планк<ref group="Ком">За даними видання «[[Spiegel]] Online», справжнє ім'я Планка було не Макс, а Маркс ({{lang-de|Marx}}). Маркс&nbsp;— це форма [[Латина|латинського]] імені Маркус. Це відкриття зробив журналіст Карл Дамен, що працював у церковному архіві [[Кіль (місто)|Кіля]]. Див.: {{cite web|url=http://www.spiegel.de/wissenschaft/mensch/namens-ueberraschung-gestatten-marx-planck-a-549404.html|title=Gestatten, Marx Planck|author=Seidler C.|date=24.04.2008|description=|publisher=Spiegel Online|accessdate=2012-08-17|language=англійською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6A0poppF5?url=http://www.spiegel.de/wissenschaft/mensch/namens-ueberraschung-gestatten-marx-planck-a-549404.html|archivedate=18.08.2012|deadurl=yes}}</ref> народився [[23 квітня]] [[1858]] року в місті [[Кіль (місто)|Кіль]]. Планк належав до старовинного шляхетського роду; серед його предків&nbsp;— видатні юристи, вчені, військові та церковні діячі. Його дід Генріх Людвіг Планк (''Heinrich Ludwig Planck'', 1785—1831) і прадід Готліб Якоб Планк (''Gottlieb Jakob Planck'', 1751—1833) були професорами [[теологія|теології]] в [[Геттінгенський університет|Геттінгенському університеті]], а дядько Готліб Карл Георг Планк (''Gottlieb Karl Georg Planck'', 1824—1910)&nbsp;— відомим юристом, одним із творців [[Німецьке цивільне уложення|Німецького цивільного кодексу]]. Батько майбутнього фізика, Вільгельм Планк (''Johann Julius Wilhelm von Planck'', 1817—1900), також був юристом, професором права [[Кільський університет|Кільського університету]]. Він був одружений два рази та мав двох дітей від першого шлюбу (Гуго і Емма) та п'ятьох від другого (Герман, Гільдеґард, Адальберт, Макс і Отто). Мати Макса, Емма Патціг (''Emma Patzig'', 1821—1914), походила з пастирської родини із померанського містечка [[Грайфсвальд]]{{sfn|Кляус и Франкфурт|1980|с=7—8|name=КФ7}}{{sfn|Heilbron|1986|p=1}}{{sfn|Mehra|2001|p=26}}. Як писав відомий фізик [[Макс Борн]], ''«про походження Планка, про всіх цих людей&nbsp;— прекрасних, гідних, непідкупних, благородних і великодушних, які віддали себе служінню церкві і державі,&nbsp;— необхідно пам'ятати кожному, хто захоче зрозуміти характер Макса Планка і витоки його успіху»''{{sfn|Борн|1977|с=51}}.

У 1880 році Планк написав докторську дисертацію «Рівноважні стани ізотропних тіл при різних температурах» ({{lang-de|Gleichgewichtszustände isotroper Körper in verschiedenen Temperaturen}}), у якій він пропонує різноманітні розв'язки фізико-хімічних проблем на основі своїх висновків. Після відкритої лекції на тему «Про принципи механічної теорії газів» та дискусії після неї, 14 червня 1880 року завершується процес захисту його докторської дисертації і у 22-річному віці він став приват-доцентом [[Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана|Мюнхенського університету]]. У ці часи Планк живе з батьками і серед професійних кіл він майже невідомий. Його дисертація і роботи на той час не привертають уваги. Планк починає у цей час свої дослідницькі роботи в галузі [[Термодинаміка|термодинаміки]] й особливо [[ентропія|ентропії]]. Він досліджує зміни агрегатних станів, газові суміші та розчини. У квітні 1885 року [[Кільський університет]] запрошує Планка на місце екстраординарія теоретичної фізики. Після коротких перемовин та добрих зв'язків його батька у м. Кіль, Планк отримує місце професора університету, хоча у цей час там було мало студентів. Влітку 1886 року Планк заручився, а 31 березня 1887 року одружився з Марією Мерк (1861—1909). 9 березня 1888 року народжується його перший син Карл (1888—1916), а у квітні 1889 близнята Емма (1889—1919) та Ґрета (1889—1917), 1893 року у сім'ї народжується четверта дитина&nbsp;— син Ервін (1893—1945). У цей час Планк також визначає для себе теоретичну фізику як область наукових досліджень. Це рішення було незвичайним на той час, оскільки у Німеччині тоді цим займались лише дві кафедри. У той час домінує експериментальна фізика, а теоретична розглядалася лише як допоміжний інструмент чи прикра необхідність.

У 1889 році став першим [[директор]]ом нового [[Інститут теоретичної фізики|Інституту теоретичної фізики]] [[Берлінський університет імені Гумбольдтів|Університету Фрідріха Вільгельма]] в [[Берлін]]і, а з 1892 до 1926 року займав місце [[професор]]а фізики [[Берлінський університет імені Гумбольдтів|Берлінського університету]], ставши наступником [[Густав Роберт Кірхгоф|Кіргхофа]] на кафедрі фізики. Видав п'ятитомник «Вступ до теоретичної фізики», написаний у 1916—1932 роках. За цією книгою навчалися студенти не тільки Німеччини, а й інших країн світу.

=== Перша світова війна ===
Початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Макс Планк зустрів у піднесені й вдячності з переживання того «чудового часу». Політично та консервативно настроєний Планк був лояльним до кайзера і водночас патріотом своєї батьківщини. Він поділяв піднесення більшості населення і навіть використав це у щорічному святі заснування університету 3 серпня 1914 року, та вказав у своїй доповіді на фізичну тему, що у цій війні йдеться «про життя і смерть, про честь і навіть можливо про існування батьківщини»<ref>Planck: ''Physikalische Abhandlungen und Vorträge.'' Braunschweig 1948, 3. Band, S. 77 за: Hoffmann: Dieter Hoffmann]]: ''Max Planck. Die Entstehung der modernen Physik.'' Beck, München 2008, ISBN 978-3-406-56242-6, ст. 72 {{ref-de}}</ref>. Планк належав до підписантів звернення «До культурного світу», що також відоме під назвою «''Маніфест 93''». У ньому численні науковці заперечують звіти про німецькі військові злочини у нейтральній Бельгії і визначають їх як ворожу пропаганду, чим виправдовують німецький мілітаризм<ref>Dieter Hoffmann]]: ''Max Planck. Die Entstehung der modernen Physik.'' Beck, München 2008, ст. 71 {{ref-de}}</ref>. Протягом війни Планк показував себе її прихильником, але водночас він виступав проти [[шовінізм]]у, в якому бачив загрозу науці. Він відкидає підпорядкування науки національним інтересам. У 1916 році запобігає виключенню членів Академії наук з «ворожих країн». У тому ж 1916 році заявляє, що міжнародне співробітництво у науці може поєднуватися з «палаючою любов'ю та активною роботою для власної батьківщини». Сини Макса Планка Карл та Ервін були солдатами на фронті, а доньки Емма та Ґрета медсестрами. Ервін був поранений на фронті 7 вересня 1914 року та потрапив у французький полон. Карл Планк загинув 16 травня 1916 року під [[Верденська битва|Верденом]]. Макс Планк мужньо переніс втрату, навіть так що деякі його друзі лише після декількох тижнів взнали про втрату. 15 травня 1917 року померла його дочка Ґрета від тромбоемболії легеневої артерії, лише декілька днів після народження її першої дитини. Про її народжену доньку почала турбуватися сестра-близнючка Емма. У січні 1919 року Емма одружується на вдівцеві Ґрети&nbsp;— Фердинандові Фелінґу, професорові з Гайдельберґу. Однак 21 листопада 1919 року помирає і Емма, при народженні дочки.

=== Націонал-соціалізм та період Другої світової війни ===
У 1930 році Макс Планк очолив [[Інститут фізики кайзера Вільгельма]]. У 1933&nbsp;— році [[Machtergreifung|приходу нацистів до влади]], Планк уже був 74-річним чоловіком та перебував на посаді (з 1930&nbsp;р.) голови [[Товариство кайзера Вільгельма|Товариства кайзера Вільгельма]]. Він був вихований у пруській традиції і для нього було само собою зрозумілою лояльність до державної влади. Проте Планк переживає тим, що багато його колег єврейського походження покидають свої посади та покидають Німеччину. Він пробує затримати їх своїм «протриматися і дальше працювати».
[[Отто Ган]] зробив запит Планку, чи не можна зробити загальний заклик для певного числа відомих німецьких професорів виступити проти такого ставлення влади до професорів єврейського походження, на що Планк відповів: «Якщо ми сьогодні зберемо таких 30 чоловік, то завтра прийде 150, які виступлять проти, тому що вони хочуть мати їх робочі місця». Щодо самого [[Фріц Габер|Габера]], Планк звертався безпосередньо до самого [[Адольф Гітлер|Гітлера]], однак безуспішно. Габер помер у екзилі у 1934 році. Рік пізніше Планку, як ще голові Товариства кайзера Вільгельма, вдається організувати відзначення роковин смерті Габера. У 1936 році після закінчення головування у Товаристві кайзера Вільгельма, Планк відмовляється висувати свою кандидатуру. З цим ситуація навколо нього ускладнюється. [[Йоганнес Штарк]], представник руху Німецька фізика та президент фізично-технічного імперського інституту, обзиває публічно Планка, [[Арнольд Зоммерфельд|Зоммерфельда]] та [[Вернер Гейзенберг|Гайзенберґа]] «білими жидами». Управління наукою досліджує походження Планка і визначає, що він лише на 1/16 єврей. У 1938 році Планк святкує своє 80-річчя. Під час святкувань організованих Німецьким фізичним товариством, [[Луї де Бройль]] отримує [[Медаль імені Макса Планка|медаль Макса Планка]]. Сам Планк отримує близько 900 привітань, на які він сам відписав відповіді. Під кінець 1938 року Академія наук піддалася процесу «[[Ґляйхшальтунґ]]», через який Планк подає у відставку. 

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Планк залишає Берлін і перебирається з березня 1943 року в будинок для гостей Карла Штіля&nbsp;— багатого промисловця. Цей будинок побудований на місці Замку Роґетц між [[Тангермюнде]] та [[Магдебург]]ом стоїть і зараз. У лютому 1944 будинок Планка у Берліні зруйновано під час бомбування. В останні дні війни Планк та його дружина перебувають між двох фронтів, а після її закінчення він проживає у племінниці у [[Геттінген|Ґеттінґені]].
1945 року Планк повернувся на свою посаду (заклад було перейменовано на [[Інститут фізики імені Макса Планка]]), і очолював інститут до кінця життя.

[[Файл:Göttingen-Grave.of.Max.Planck.jpg|thumb|Могильна плита Макса Планка на міському кладовищі у [[Ґетінґен]]і]]

=== Повоєнні роки ===
По закінченні війни з Ґетінґена під керівництвом [[Ернст Тельшов|Ернста Тельшова]] почалася відбудова Товариства кайзера Вільгельма. Планк стає знову його головою. 1 квітня 1946 року після повернення з Англії головування у товаристві перебирає [[Отто Ган (хімік)|Отто Ган]]. Влада [[Британська зона окупації Німеччини|Британської зони окупації Німеччини]] наполягає на зміні назви товариства. 11 вересня 1946 року Товариство кайзера Вільгельма перейменовують на [[Товариство імені Макса Планка]]. Планка називають його почесним головою. Незважаючи на свій вік, Планк проводить низку доповідей. Так, у липні 1946 року він присутній як єдиний представник Німеччини на святкуванні 300-річчя з дня народження [[Ісаак Ньютон|Ісаака Ньютона]] влаштованому [[Лондонське королівське товариство|Лондонським королівським товариством]].

4 жовтня 1947 року Планк помер. На його могильній плиті вибито тільки ім'я та прізвище ученого і чисельне значення [[стала Планка|сталої Планка]].

== Дослідження ==

=== Спектр абсолютно чорного тіла й зародження квантової механіки ===

Свої дослідження Планк присвячував в основному питанням [[термодинаміка|термодинаміки]]. Популярність він здобув після пояснення спектру так званого «[[абсолютно чорне тіло|абсолютно чорного тіла»]]. Цим поняттям позначають якийсь предмет, чиє випромінювання залежить тільки від температури і видимої площі поверхні. На противагу фізичним уявленням про неперервність усіх процесів, що було основою фізичної картини світу, побудованої [[Ісаак Ньютон|Ньютоном]] і [[Готфрід Вільгельм Лейбніц|Лейбніцем]], Планк увів уявлення про [[квант]]ову природу випромінювання. А саме, згідно з його теорією [[Електромагнітна хвиля|електромагнітні хвилі]] випромінюються і поглинаються порціями (квантами) з [[енергія|енергією]], пропорційною [[частота|частоті]]
: <math>E  = h \nu,</math>
де <math>\nu</math>&nbsp;— частота випромінювання, а <math>h</math>&nbsp;— коефіцієнт пропорційності, [[фізичні константи|універсальна фізична стала]], яка отримала назву [[стала Планка|сталої Планка]].

При [[Рівновага термодинамічної системи|термодинамічній рівновазі]] чорного тіла, нагрітого до [[температура|температури]] T, із своїм випромінюванням, [[спектр]] випромінювання описується розподілом Планка:
: <math> I(\nu) \, \mathrm{d}\nu \, \mathrm{d}\Omega = \frac{2 h\nu^{3}}{c^2} \frac{1}{e^{\left({h\nu}/{kT}\right)}-1}\mathrm{d}\nu \, \mathrm{d}\Omega </math>,
де ''I(ν)''&nbsp;— [[енергія]], яка з одиниці площі в одиницю часу випромінюється в частотному діапазоні між ''ν'' і ''ν''+d''ν'' у просторовий кут <math>\mathrm{d}\Omega </math>; ''c''&nbsp;— [[швидкість світла]], ''k''&nbsp;— [[стала Больцмана]].

За своєю природою Планк був консерватором. Він працював над поясненням результатів експериментального вимірювання випромінювання абсолютно чорного тіла. До того Вільгельм Він отримав формулу, що добре описувала спектр при високих частотах, а [[закон Релея — Джинса]] добре описував спектр при малих частотах, проте призводив до [[ультрафіолетова катастрофа|ультрафіолетової катастрофи]] при високих. Планку вдалося отримати формулу, що давала описувала весь спектр, однак це була тільки емпірична залежність. Намагаючись знайти їй теоретичне обґрунтування, Планк звернувся до статистичної фізики. Йому довелося припустити, що світло випромінюється порціями з енергією, пропорційною частоті. Спочатку Планк сприйняв це тільки як формальне припущення. Це припущення суперечило його поглядам на світ. У наступні роки він намагався знайти пояснення, але безуспішно. Однак, він не бачив іншого виходу: саме така формула описувала експериментальний спектр, і отримати її можна було тільки зробивши припущення про кванти енергії.

=== Інші дослідження ===

Внесок Планка в сучасну [[фізик]]у не вичерпується відкриттям [[квант]]а і сталою, що носить нині його ім'я. Сильне враження на нього справила [[спеціальна теорія відносності]] Ейнштейна, опублікована в [[1905]]. Повна підтримка, надана Планком новій теорії, в чималій мірі сприяла ухваленню спеціальної теорії відносності фізиками. До інших його досягнень відноситься запропоноване ним виведення [[рівняння Фоккера — Планка]], що описує поведінку системи частинок під дією невеликих випадкових імпульсів (див. [[Броунівський рух]]).

Планк запропонував систему універсальних фізичних сталих, утворених із відомих сталих, яка отримала назву [[Одиниці Планка|одиниць Планка]]. Одиниці Планка відображають гіпотетичні граничні природні [[масштаб]]и для [[довжина|довжини]], [[час]]у, [[маса|маси]] та інших величин.

Макс Планк отримав Нобелівську премію в 1918 році за внесок у розвиток квантової фізики.

== Особисте життя ==
Особисте життя Планка було відмічене низкою трагедій. Його перша дружина Марія Мерк, від якої у Планка було двоє синів і доньки-двійнята, померла в 1909 році. Через два роки Планк одружився з племінницею померлої дружини Мартою фон Гесслін, яка народила ще одного сина Германа. Старший син Планка загинув у [[Перша світова війна|Першу світову війну]], а обидві його доньки [[Материнська смертність|померли при пологах]]. Другий син, Ервін, був страчений 20 липня 1944 року за участь в змові проти [[Адольф Гітлер|Гітлера]]<ref>{{cite book|author1=Jürgen Heideking|author2=Christof Mauch|title=American Intelligence and the German Resistance to Hitler: A Documentary History|url=http://books.google.com/books?id=xoTWkzhf2uUC&pg=PA361|accessdate=5 липня 2011|date=5 жовтня 1998|publisher=Westview Press|isbn=9780813336367|pages=361–|archive-date=3 червня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130603082521/http://books.google.com/books?id=xoTWkzhf2uUC&pg=PA361}}</ref>.

== Наукові досягнення ==

* Створення квантової гіпотези, яка дозволила розв'язати одну з найважливіших проблем термодинаміки&nbsp;— проблему «[[Ультрафіолетова катастрофа|ультрафіолетової катастрофи»]], за створення квантової гіпотези отримав [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівську премію]] [[1918]] року.
* Вивід рівнянь релятивістської динаміки та термодинаміки.

== Учні ==
Макс Планк був професором 37 років і сприймався як викладач студентами добре. Йому проте не вдалося заснувати окремої наукової школи. Протягом своєї наукової кар'єри Планк мав численних докторантів, але в силу різних обставин він рідко підтримував з ними зв'язок. Однак близько двадцяти його вихованців пізніше стають видатними науковцями. Серед них:

* 1897 [[Макс Абрагам]] (1875—1922), фізик-теоретик
* 1904 [[Моріц Шлік]] (1882—1936), німецький філософ, фізик, один із засновників [[логічний позитивізм|логічного позитивізму]] й [[Віденський гурток|Віденського гуртка]]
* 1906 [[Вальтер Мейснер]] (1882—1974), фізик, роботи з надпровідності
* 1906 [[Макс фон Лауе]] (1879—1960), лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії]] 1914&nbsp;р. за відкриття [[дифракція рентгенівських променів|дифракції рентгенівських променів]] на [[кристал]]ах.
* 1907 [[Фріц Райхе]] (1883—1960), фізик-теоретик
* 1912 [[Вальтер Шотткі]] (1886—1976), фізика твердого тіла, статистики, електроніки, фізики напівпровідників, термодинаміки
* 1912 [[Ернст Ламла]] (1888—1986), фізик
* 1914 [[Вальтер Боте]] (1891—1957), фізик, лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії з фізики]] за [[1954]] рік.

== Відзнаки та присвяти названі на честь Планка ==

* 1914: Закордонний член [[Національна академія деї Лінчеї|Національної академії деї Лінчеї]] у [[Рим]]і
* 1915: ''[[Pour le Mérite]]'' за науку і мистецтво (з 1930 року Макс Планк канцлер цього ордену)
* 1918: [[Нобелівська премія з фізики]] (вручена у 1919)
* 1928: [[Орлиний щит Німецької імперії]]
* 1929: [[Медаль імені Макса Планка]]. Найвища нагорода з теоретичної фізики Німецького фізичного товариства. Перші нагороди отримали Макс Планк та [[Альберт Ейнштейн]]
* Почесний доктор університетів Франкфурта, Мюнхена, Ростока, Берліна, Граца, Кембриджа, Лондона та Глазго.
* 1938: [[Астероїд]] [[1069 Планкія]].
* 1947: Почесний громадянин м. Кіля.
* 1953: Випуск 30-пфенінгової марки поштою західного Беріна. Серія «Чоловіки історії Берліна»
* З 1957 до 1973 на 2-DM-Монетах ФРН карбувалося зображення Макса Планка.
* 1958: Відкрито пам'ятну дошку в подвір'ї [[Берлінський університет імені Гумбольдтів|Гумбольдтського університету Берліна]].
* 1970: Гігантський кратер [[Планк (місячний кратер)|Планк]] і [[Долина Планка|долина]] на зворотному боці Місяця отримали ім'я науковця.
* 1983: в [[Німецька Демократична Республіка|НДР]] випущено в оббіг 5-ДМ пам'ятну монету до 125-річчя з дня народження.
* З нагоди 150 років з дня народження, 10 квітня 2008 року випущено спеціальну поштову марку та пам'ятну монету вартістю 10 євро<ref>[http://www.pressedienst-numismatik.de/index.php?option=content&task=view&id=284 «Neue 10-Euro-Gedenkmünze zu Ehren von Max Planck»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140203002328/http://www.pressedienst-numismatik.de/index.php?option=content&task=view&id=284 |date=3 лютого 2014 }}, Pressedienst Numismatik, 3. April 2008 {{ref-de}}</ref>.
<gallery>
Файл:Max Planck-Bernhard Heiliger-Mutter Erde fec.jpg|Пам'ятник Максу Планку скульптора [[Бернгард Гайліґер|Бернгарда Гайліґера]], 1948/49
Файл:DBPB 1952 99 Max Planck.jpg|Поштова марка (1952)
Файл:Gedenktafel Max Planck HU.jpg|Пам'ятна дошка у подвір'ї [[Гумбольдтський університет Берліна|Гумбольдтського університету Берліна]].
Файл:Magnushaus Berlin 2008 April 16 Planckbueste.JPG|Бюст у Magnushaus 
Файл:Gedenktafel Max Planck.jpg|Пам'ятна дошка у Берлін-Ґрюневальд
</gallery>

== Вибрані праці ==

=== Монографії та доповіді ===
* ''[http://edoc.hu-berlin.de/dissertationen/historisch/planck-max/HTML/ Über den zweiten Hauptsatz der mechanischen Wärmetheorie] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110919212316/http://edoc.hu-berlin.de/dissertationen/historisch/planck-max/HTML/ |date=19 вересня 2011 }}''. Ackermann, München 1879. ([[дисертація]])
* ''[http://www.archive.org/details/bergleichgewic00planuoft Gleichgewichtszustände isotroper Körper in verschiedenen Temperaturen]''. Ackermann, München 1880. (габілітаційна дисертація)
* Planck, Max. ''Vorlesungen über Thermodynamik'', 1897.
* ''Das Weltbild der neuen Physik''. доповідь 18 лютого 1929 року, Фізичний інститут Лейденського університету (Physikalisches Institut der Universität Leiden)
* ''Vom Wesen der Willensfreiheit und andere Vorträge'', herausgegeben von Armin Hermann, Fischer Taschenbuch Verlag, Frankfurt Main 1990, ISBN 3-596-10472-6.<br/>Зміст: ''Erinnerungen, zur Geschichte der Auffindung des physikalischen Wirkungsquantums, Prinzip der kleinsten Wirkung, Wesen des Lichts, Kausalgesetz und Willensfreiheit, Ansprache in der Preußischen Akademie der Wissenschaften, Vom Wesen der Willensfreiheit, Religion und Naturwissenschaft, Determinismus oder Indeterminismus, Scheinprobleme der Wissenschaft, Sinn und Grenzen der exakten Wissenschaft''.

=== Вибрані журнальні статті ===

* ''Über eine Verbesserung der Wienschen Spektralgleichung''. Verhandl. Dtsch. phys. Ges. 2, 1900, S. 202—204<ref>{{Cite web |url=http://dbserv.ihep.su/hist/owa/hw.part2?s_c=PLANCK+1900 |title=Über eine Verbesserung der Wienschen Spektralgleichung (англійський і російський переклади) |accessdate=28 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080219050321/http://dbserv.ihep.su/hist/owa/hw.part2?s_c=PLANCK+1900 |archivedate=19 лютого 2008 |deadurl=yes }}</ref>
* ''Zur Theorie des Gesetzes der Energieverteilung im Normalspektrum''. Verhandl. Dtsch. phys. Ges. 2, 1900, S. 237—245<ref>{{Cite web |url=http://dbserv.ihep.su/hist/owa/hw.part2?s_c=PLANCK+1900B |title=Zur Theorie des Gesetzes der Energieverteilung im Normalspektrum (англійський і російський переклади) |accessdate=28 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080219045853/http://dbserv.ihep.su/hist/owa/hw.part2?s_c=PLANCK+1900B |archivedate=19 лютого 2008 |deadurl=yes }}</ref>
* ''Über das Gesetz der Energieverteilung im Normalspektrum''. Ann. Phys. 4, 1901, S. 553—563<ref>{{Cite web |url=http://dbserv.ihep.su/hist/owa/hw.part2?s_c=PLANCK+1901 |title=Über das Gesetz der Energieverteilung im Normalspektrum (англійський і російський переклади) |accessdate=28 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080219050325/http://dbserv.ihep.su/hist/owa/hw.part2?s_c=PLANCK+1901 |archivedate=19 лютого 2008 |deadurl=yes }}</ref>
* ''«[https://web.archive.org/web/20060923113034/http://www.iee.org/publish/inspec/prodcat/1900A01446.xml Entropy and Temperature of Radiant Heat].»'' Annalen der Physik, vol. 1. no 4. April, 1900, p.&nbsp;719-37.
* «''[https://web.archive.org/web/20080418002757/http://dbhs.wvusd.k12.ca.us/webdocs/Chem-History/Planck-1901/Planck-1901.html On the Law of Distribution of Energy in the Normal Spectrum]''». Annalen der Physik, vol. 4, 1901, p.&nbsp;553 ff.

== Див. також ==
{{commons|Макс Планк}}
* [[Стала Планка]]
* [[Рівняння Фоккера — Планка]]
* [[Одиниці Планка]]
* [[Товариство імені Макса Планка]]
* [[Планк (космічний телескоп)|Космічна обсерваторія «Планк»]]
* [[Медаль імені Макса Планка]]

== Коментарі ==
{{примітки|group="Ком"}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
<!--за хронологічним принципом -->

=== Загальна література, біографії ===
* Hans Hartmann: ''Max Planck als Mensch und Denker.'' Siegismund, Berlin 1938 (2. überarbeitete Auflage bei Hirzel, Leipzig 1948, 3. neubearbeitete Auflage bei Ott, Basel 1953, кишенькове видання: Ullstein, Frankfurt 1964) {{ref-de}}
* Heinrich Vogel: ''Zum philosophischen Wirken Max Plancks.'' Akad.-Verlag, Berlin 1961. {{ref-de}}
* Max Planck: ''[http://library.vetmed.fu-berlin.de/ResourceList/details/64041 Wissenschaftliche Selbstbiographie: Mit einem Bildnis und der von Max von Laue gehaltenen Traueransprache]''{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Barth, Leipzig 1948 {{ref-de}}
* Wolfgang Gerlach: ''Die Quantentheorie: Max Planck, sein Werk und seine Wirkung.'' Universitätsverlag, Bonn 1948 {{ref-de}}
* Armin Hermann: ''Max Planck: mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten.'' Rowohlt, Reinbek 1973, ISBN 3-499-50198-8 (8. Auflage 2005) {{ref-de}}
* John Lewis Heilbron: ''The Dilemmas of an Upright Man: Max Planck and the fortunes of German science.'' University of California Press, Berkeley 1986, mit Literaturverzeichnis (розширене видання: Harvard University Press, Cambridge 2000, ISBN 0-674-00439-6) {{ref-en}}
* Astrid von Pufendorf: ''Die Plancks. Eine Familie zwischen Patriotismus und Widerstand.'' Propyläen, Berlin 2006, ISBN 3-549-07277-5. {{ref-de}}
* Ernst Peter Fischer: ''Der Physiker. Max Planck und das Zerfallen der Welt.'' Siedler, München 2007, ISBN 978-3-88680-837-3. {{ref-de}}
* Jules Leveugle: ''La Relativité, Poincaré et Einstein, Planck, Hilbert: Histoire véridique de la Théorie de la Relativité.'' L'Harmattan, Paris 2004, ISBN 2-7475-6862-8. {{ref-fr}}
* Dieter Hoffmann: ''Max Planck. Die Entstehung der modernen Physik.'' Beck, München 2008, ISBN 978-3-406-56242-6 {{ref-de}}
* Dieter Hoffmann : ''Max Planck und die moderne Physik.'' Springer, Berlin 2010, ISBN 978-3-540-87844-5 (збірник статей) {{ref-de}}

=== [[Бібліографія|Бібліографії]] праць Планка ===
* Max Planck: ''Physikalische Abhandlungen und Vorträge: Aus Anlass seines 100. Geburtstages (23. April 1958).'' Herausgegeben vom Verband Deutscher Physikalischer Gesellschaften und der Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften, Vieweg, Braunschweig 1958 (3 томи)
* Petra Hauke: ''Literatur über Max Planck: Bestandsverzeichnis.'' Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften, Berlin 2001, ISBN 3-927579-14-9. (Veröffentlichungen aus dem Archiv zur Geschichte der Max-Planck-Gesellschaft 14)

=== Ювілейні збірники ===

* Emil Warburg, Max von Laue, Arnold Sommerfeld, Albert Einstein, Max Planck: ''Zu Max Plancks sechzigstem Geburtstag: Ansprachen.'' Karlsruhe 1918 (Mit Erinnerungen von Max Planck) {{ref-de}}
* Deutsche Akademie der Wissenschaften: ''Max Planck zum Gedenken.'' Berlin 1958 {{ref-de}}
* Kockel, Macke, Papapetrou: ''Max-Planck-Festschrift 1958.'' Berlin 1959 {{ref-de}}
* Eugen Hintsches, Dieter Hoffmann: ''Max Planck: Vorträge und Ausstellung zum 50. Todestag.'' Herausgegeben von der Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften, Pressereferat, München 1997 {{ref-de}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
* {{УМЕ11|частина=Планк Макс|сторінки=1403}}
* Макс Планк: ''[http://library.vetmed.fu-berlin.de/ResourceList/details/64041 Наукова автобіографія&nbsp;— Wissenschaftliche Selbstbiographie: Mit einem Bildnis und der von Max von Laue gehaltenen Traueransprache]''{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Barth, Leipzig 1948 {{ref-de}}
* [http://daten.digitale-sammlungen.de/~db/0001/bsb00016338/images/index.html?id=00016338& fip=eayaenyztsxdsydweayaxdsydfsdrsdassdas&no=1&seite=515 Dieter Hoffmann: Planck. Max Karl Ernst Ludwig. У: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 20, Duncker & Humblot, Berlin 2001, ст. 497—500.]{{ref-de}}
* [http://physics.lnu.edu.ua/jps/2018/4/pdf/4003-31.pdf  Фізика і фізики в НТШ у Львові] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190429043738/http://physics.lnu.edu.ua/jps/2018/4/pdf/4003-31.pdf |date=29 квітня 2019 }}

{{Нормативний контроль}}
{{Нобелівська премія з фізики}}
{{Медаль Лоренца}}

{{DEFAULTSORT:Планк, Макс Карл Ернст}}
[[Категорія:Випускники Мюнхенського університету]]
[[Категорія:Науковці Мюнхенського університету]]
[[Категорія:Члени Прусської академії наук]]
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[Категорія:Члени Леопольдини]]
[[Категорія:Члени Нідерландської королівської академії наук]]
[[Категорія:Фізики-теоретики]]
[[Категорія:Ректори Берлінського університету]]
[[Категорія:Науковці, іменем яких названо наукові премії]]
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю Коплі]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю Лоренца]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю Лібіха]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
[[Категорія:Люди на монетах]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Професори]]
[[Категорія:Науковці Берлінського університету]]
[[Категорія:Члени Національної Академії дей-Лінчей]]
[[Категорія:Члени Баварської академії наук]]
[[Категорія:Члени Лондонського королівського товариства]]
[[Категорія:Члени Папської академії наук]]
[[Категорія:Члени Угорської академії наук]]
[[Категорія:Члени Американської академії мистецтв і наук]]
[[Категорія:Академіки АН СРСР]]
[[Категорія:Почесні доктори Кембриджського університету]]
[[Категорія:Члени Американського філософського товариства]]
[[Категорія:Кавалери ордена «Pour le Mérite»]]
[[Категорія:Почесні доктори]]
[[Категорія:Дійсні члени НТШ]]
[[Категорія:Таємні радники]]
[[Категорія:Випускники Берлінського університету]]
[[Категорія:Уродженці Кіля]]
[[Категорія:Померли від інфаркту міокарда]]
[[Категорія:Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)]]
[[Категорія:Іноземні члени Національної академії наук США]]
[[Категорія:Науковці Кільського університету]]
[[Категорія:Президенти Німецького фізичного товариства]]
[[Категорія:Макс Планк|*]]