Перегляд вихідного коду сторінки Кілограм

{{Infobox unit
 | name       = Кілограм
 | image      = [[Файл:Poids fonte 1 kg 02.jpg|180px]]
 | caption    = Однокілограмова чавунна гиря, виготовлена згідно з рекомендаціями R52 [[Міжнародна організація законодавчої метрології|Міжнародної організації законодавчої метрології]] для чавунних шестикутних гир<ref>{{cite journal |url = https://www.oiml.org/en/files/pdf_r/r052-e04.pdf |title = International Recommendation R 52 - Hexagonal weights - Metrological and technical requirements |year = 2004 |publisher = [[Міжнародна організація законодавчої метрології|International Organization of Legal Metrology]] |accessdate = 28 грудня 2012 |journal =  |archive-date = 31 липня 2017 |archive-url = https://web.archive.org/web/20170731033126/https://www.oiml.org/en/files/pdf_r/r052-e04.pdf }}</ref>
 | standard   = [[Основні одиниці SI]]
 | quantity   = [[Маса|маси]]
 | symbol     = кг
 | symbol2    = kg
 | extralabel = Розмірність
 | extradata  = <math>\mathsf{M}</math>
 | namedafter = 
 | units1     = [[СГС]]
 | inunits1   = 10{{sup|3}} [[Грам|г]]
 | units2     = [[Евердьюпойс]] 
 | inunits2   = ≈&thinsp;2,205 [[Фунт (одиниця маси)|фунтів]]
}}
'''Кілогра́м''' ({{lang-en|kilogram, kilogramme}})&nbsp;— [[одиниця вимірювання]] [[маса|маси]] в [[Міжнародна система одиниць (SI)|Міжнародній системі одиниць (SI)]] та деяких інших [[метрична система|метричних системах]]. За попереднім означенням, прийнятим III&nbsp;[[Генеральна конференція мір і ваг|Генеральною конференцією з мір і ваг (ГКМВ)]] у 1901 році<ref>{{cite web|url=http://www.bipm.org/en/publications/si-brochure/kilogram.html|title=Unit of mass (kilogram)|author=|date=|work=SI Brochure: The International System of Units (SI) [8th edition, 2006; updated in 2014]|publisher=[[Міжнародне бюро мір і ваги|BIPM]]|accessdate=2015-11-11|lang=en|archive-date=2 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210102112212/https://www.bipm.org/en/publications/si-brochure/}}</ref>: один кілограм є одиницею маси, що дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма.

'''Чинне визначення (2018)'''<ref>{{Cite news|url=http://stacks.iop.org/0026-1394/53/i=5/a=1204|title=Calibration campaign against the international prototype of the kilogram in anticipation of the redefinition of the kilogram, part II: evolution of the BIPM as-maintained mass unit from the 3rd periodic verification to 2014|last=Mirandés|first=Estefanía de|last2=Barat|first2=Pauline|last3=Stock|first3=Michael|last4=Milton|first4=Martin J. T.|date=2016|pages=1204|language=en|work=Metrologia|volume=53|doi=10.1088/0026-1394/53/5/1204|issn=0026-1394|issue=5|accessdate=2018-11-16}}</ref><ref name=":0">{{Cite news|url=https://www.abc.net.au/news/science/2018-11-16/the-definition-of-the-kilogram-is-about-to-change-heres-why/10502194|title=If you thought a kilogram weighed a kilogram, you were wrong (and the definition is about to change)|last=Weule|first=Genelle|date=2018-11-16|language=en-AU|work=ABC News|accessdate=2018-11-16|archive-date=17 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181117020554/https://www.abc.net.au/news/science/2018-11-16/the-definition-of-the-kilogram-is-about-to-change-heres-why/10502194}}</ref>:
{{рамка}}
кілограм визначається через [[Стала Планка|сталу Планка]] ''h,'' яка точно дорівнює 6,62607015×10<sup>−34</sup> Дж⋅с (кг⋅м<sup>2</sup>⋅с<sup>−1</sup>), та визначення [[метр]]а і [[Секунда|секунди]].
{{/рамка}}
Тут метр визначається фіксацією числового значення швидкості світла у вакуумі ''c'' = {{formatnum:299792458}} в одиницях м⋅[[Секунда|с]]<sup>−1</sup>, а секунда визначається через частоту випромінювання <math>\Delta \nu_{Cs}</math> що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома [[Цезій|цезію-133]].

Визначений у цих одиницях кілограм записується так<ref>[https://www.bipm.org/en/publications/si-brochure/ SI Brochure: The International System of Units (SI)]. BIPM, 9th edition, 2019.</ref>:
: кг = {{math|{{sfrac|({{val|299792458}}){{sup|2}}|({{val|6,62607015|e=-34}})({{val|9192631770}})}}{{sfrac|{{gaps|''h''|Δ''ν''<sub>Cs</sub>}}|''c''{{sup|2}}}}}} = {{math|{{sfrac|{{val|917097121160018}}|{{val|62154105072590475}}}}{{val||e=42}}{{sfrac|{{gaps|''h''|Δ''ν''<sub>Cs</sub>}}|''c''{{sup|2}}}}}} ≈ {{math|({{val|1,475521399735270|e=40}}){{sfrac|{{gaps|''h''|Δ''ν''<sub>Cs</sub>}}|''c''{{sup|2}}}}}}.

Крім цього, кілограм входить до числа семи [[Основні одиниці SI|основних одиниць SI]], через які визначаються інші одиниці цієї системи, а також належить до числа основних одиниць у системах [[МКС (система одиниць)|МКС]], [[МКС (система одиниць)|МКСА]], [[МКГСС]]. Він є єдиною одиницею SI з префіксом. Одиниця маси без префіксу&nbsp;— [[грам]]&nbsp;— дорівнює одній тисячній кілограма. Скорочено кілограм позначається малими літерами ''кг'', міжнародне позначення ''kg''<ref name=DSTUISO>ДСТУ ISO 80000-1:2016 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (ISO 80000-1:2009; ISO 80000-1:2009/Cor.1:2011, IDT)</ref>.

Кілограм є одиницею маси, а не [[вага|ваги]], хоча в повсякденному вжитку поняття маси й ваги часто ототожнюють. Одиницею вимірювання [[сила|сили]] (а вага&nbsp;— це сила, з якою [[фізичне тіло|тіло]] діє на опору або підвіс) у системі SI є [[ньютон]].

Оскільки маса прототипу кілограма змінюється з часом, а точне визначення основної одиниці SI важливе для точних вимірювань багатьох фізичних величин, у 2005 році [[Міжнародний комітет мір і ваг]] ухвалив рішення про необхідність перевизначення кілограма через [[фізичні константи|фундаментальні фізичні сталі]]<ref name="94thCIPM">
94th Meeting of the [[Міжнародний комітет мір і ваг|International Committee for Weights and Measures]] (2005) [http://www.bipm.org/utils/en/pdf/CIPM2005-EN.pdf Recommendation 1: Preparative steps towards new definitions of the kilogram, the ampere, the kelvin and the mole in terms of fundamental constants] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110807052257/http://www.bipm.org/utils/en/pdf/CIPM2005-EN.pdf |date=7 серпня 2011 }}
</ref>. XXVI Генеральна конференція з мір і ваг (13—16 листопада 2018 року) схвалила<ref name="cgpm26nist">{{Cite web |url=https://www.nist.gov/news-events/news/2018/11/historic-vote-ties-kilogram-and-other-units-natural-constants |title=Historic Vote Ties Kilogram and Other Units to Natural Constants |accessdate=25 березня 2021 |archive-date=29 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190529224841/https://www.nist.gov/news-events/news/2018/11/historic-vote-ties-kilogram-and-other-units-natural-constants }}</ref> нове визначення кілограма, засноване на фіксації чисельного значення [[Стала Планка|постійної Планка]]. Рішення набуло чинності 20 травня 2019 року. За цього з практичної точки зору значення кілограма як одиниці вимірювання не змінюється, але існуючий «прототип» (еталон) більше не визначатиме кілограм, а буде переданий до музею.

== Етимологія терміна та варіанти його вживання ==
Слово «кілограм» має походження від {{lang-fr|kilogramme}}, яке, своєю чергою, утворилося від слів {{lang-el|χίλιοι}} (''chilioi''), що означає «тисяча», та {{lang-el|γράμμα}} (''gramma''), що означає «маленька вага»<ref>{{cite book |title = The Concise Oxford Dictionary |url = https://archive.org/details/conciseoxforddic0005unse |year = 1964 |first1 = HW |last1 = Fowler |first2 = FG |last2 = Fowler |publisher = The Clarendon Press |location = Oxford}}</ref>. Слово «''kilogramme''» було закріплене у французькій мові у 1795 році<ref>{{cite web | url = http://mjp.univ-perp.fr/france/1793mesures.htm | title = Décret relatif aux poids et aux mesures du 18 germinal an 3 (7 avril 1795) | language = French | trans_title = Decree of 18 Germinal, year III (7 April 1795) regarding weights and measures | work = Grandes lois de la République | publisher = Digithèque de matériaux juridiques et politiques, Université de Perpignan | accessdate = 2011-11-03 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20120107164223/http://mjp.univ-perp.fr/france/1793mesures.htm | archivedate = 2012-01-07 | deadurl = yes }}</ref>. Французький варіант написання слова перейшов у Велику Британію, де вперше був використаний у 1797 році<ref name=OED>{{cite web | url = http://www.oed.com/viewdictionaryentry:showfullentry/true?t:ac=Entry/103396 | work = Oxford English Dictionary | publisher = Oxford University Press | title = Kilogram | accessdate = 2011-11-03 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6GVoUXyUN?url=http://www.oed.com/;jsessionid=E69AE9ABF650417BEE81933041DCBFFD?authRejection=true | archivedate = 2013-05-10 | deadurl = no }}</ref>, тоді як у США слово було узаконене у формі «''kilogram''». У Великій Британії використовуються обидва варіанти написання, хоча варіант «kilogram» стає поширенішим<ref>{{cite web | url = http://english.oxforddictionaries.com/definition/kilogram | title = Kilogram | work = Oxford Dictionaries | accessdate = 2011-11-03 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6GVoVdER9?url=http://english.oxforddictionaries.com/definition/kilogram | archivedate = 2013-05-10 | deadurl = yes }}</ref>. Написання ''kilogram'' є сучасною формою, яка застосовується [[Міжнародне бюро мір і ваг|Міжнародним бюро мір і ваг]], [[Національний інститут стандартів і технології|Національним інститутом стандартів і технології]] (NIST), {{не перекладено|Національне метрологічне бюро|Національним метрологічним бюро|en|National Measurement and Regulation Office}} Великої Британії, {{не перекладено|Національна науково-дослідницька рада Канади|Національною науково-дослідницькою радою Канади||National Research Council (Canada)}} та {{не перекладено|Національний інститут вимірювань (Австралія)|Національним інститутом вимірювань||National Measurement Institute, Australia}} Австралії. {{не перекладено|Положення про міри й ваги (Велика Британія)|Положення про міри й ваги||Weights and Measures Act}} у Великій Британії не забороняє використання обох варіантів написань<ref>{{cite web | url = http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1985/72/section/92 | title = Spelling of "gram", etc | work = Weights and Measures Act 1985 | publisher = Her Majesty's Stationery Office | date = 1985-10-30 | accessdate = 2011-11-06 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20111221073753/http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1985/72/section/92 | archivedate = 2011-12-21 | deadurl = yes }}</ref>.

У XIX столітті французьке слово «''kilo''», як скорочення від «''kilogramme''», було запозичене в англійську, де стало використовуватись для означення як кілограмів<ref>{{cite encyclopedia |year=1989 |edition = 2nd |title = kilo (n1) |encyclopedia= [[Оксфордський словник англійської мови|Oxford English Dictionary]] |publisher= Oxford University Press |location=Oxford |url= http://www.oed.com/viewdictionaryentry/Entry/103394 |accessdate =2011-11-08}}</ref>, так і кілометрів<ref>{{cite encyclopedia |year= 1989 |edition= 2nd |title= kilo (n2) |encyclopedia= [[Оксфордський словник англійської мови|Oxford English Dictionary]] |publisher= Oxford University Press |location= Oxford |url= http://www.oed.com/viewdictionaryentry/Entry/103395 |accessdate= 2011-11-08 |archivedate= 21 липня 2015 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20150721142940/http://www.oed.com/viewdictionaryentry/Entry/103395 }}</ref>. У той час як використання «kilo» було прийнятним у загальних випадках, наприклад у журнальних публікаціях (''[[Економіст (журнал)|The Economist]]'')<ref>{{cite web | url = http://www.frzee.com/Education/The%20Economist%20Style%20Guide.pdf | title = Style Guide | publisher = [[The Economist]] | date = 2002-01-07 | accessdate = 2011-11-08 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6GVoXErUZ?url=http://www.frzee.com/Education/The%20Economist%20Style%20Guide.pdf | archivedate = 2013-05-10 | deadurl = yes }}</ref>, його використання зазвичай вважається недопустимим у певних галузях, як-от наукові публікації, тексти законів чи [[технічна документація]], де автори зобов'язані дотримуватись правил SI<ref>{{cite web | url = http://btb.termiumplus.gc.ca/tpv2guides/guides/wrtps/index-eng.html?lang=eng&lettr=indx_catlog_k&page=431.html | work = Termium Plus | publisher = Government of Canada | title = kilogram, kg, kilo | accessdate = 2011-11-06 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6GVoXwn7y?url=http://www.btb.termiumplus.gc.ca/404.html | archivedate = 2013-05-10 | deadurl = yes }}</ref><ref>{{cite web | url = http://www.unc.edu/~rowlett/units/dictK.html | title = kilo | work = How Many? | accessdate = 2011-11-06 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20111028210333/http://www.unc.edu/~rowlett/units/dictK.html | archivedate = 2011-10-28 | deadurl = yes }}</ref>. Коли [[Конгрес США]] легалізував метричну систему у 1866 році, він дозволив використання слова «''kilo''» як альтернативу до слова «''kilogram''»<ref>{{cite web | url = http://lamar.colostate.edu/~hillger/laws/metric-act-bill.html | title = H.R. 596, An Act to authorize the use of the metric system of weights and measures | author = 29th Congress of the United States, Session | date = 1866-05-13 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6GVoZ7mDw?url=http://lamar.colostate.edu/~hillger/laws/metric-act-bill.html | archivedate = 2013-05-10 | accessdate = 2017-09-19 | deadurl = yes }}</ref>, але у 1990 році це рішення було скасоване<ref>{{cite journal |journal = Federal Register |volume = 63 |issue = 144 |date = 28 липня 1998 |page = 40340 |url = http://physics.nist.gov/cuu/pdf/SIFedReg.pdf |title = Metric System of Measurement:Interpretation of the International System of Units for the United States; Notice |publisher = United States Department of Commerce |quote = Obsolete Units As stated in the 1990 Federal Register notice, |accessdate = 2011-11-10 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20111015081850/http://physics.nist.gov/cuu/pdf/SIFedReg.pdf |archivedate = 2011-10-15 |deadurl = yes }}</ref>.

== Історія ==
Сучасний кілограм бере свій початок в [[Просвітництво|епоху Просвітництва]] та [[Французька революція|Французької революції]]. У 1790&nbsp;р. впливовий французький політик і дипломат [[Шарль Моріс де Талейран-Перігор|Талейран-Перігор]] закликав створити нову [[Система одиниць|систему одиниць]] вимірювання, що включає одиницю [[Довжина|довжини]], отриману з незмінної довжини в природі, і одиницю [[Маса|маси]] (тоді [[Вага|ваги]]), рівну масі одиниці [[об'єм]]у води<ref>{{Cite web |url=https://books.google.nl/books?id=XkALSYqPIDYC&pg=PA83&lpg=PA83&dq=meridien+la-caille+57030-toises&source=bl&ots=G66HIBFx6i&sig=jX-mW7_TInLG1ehvKw7SGIlB1kU&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj2496upsXMAhWIC8AKHUJuAR4Q6AEIMDAD#v=snippet&q=%22great%20variety%20in%20our%22&f=false |title=May 1790 Proposal Talleyrand |accessdate=8 квітня 2021 |archive-date=11 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180911002342/https://books.google.nl/books?id=XkALSYqPIDYC&pg=PA83&lpg=PA83&dq=meridien+la-caille+57030-toises&source=bl&ots=G66HIBFx6i&sig=jX-mW7_TInLG1ehvKw7SGIlB1kU&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj2496upsXMAhWIC8AKHUJuAR4Q6AEIMDAD#v=snippet&q=%22great%20variety%20in%20our%22&f=false }}</ref>. У 1791&nbsp;р. Комісія мір і ваг, призначена [[Французька академія наук|Французькою академією наук]], вибрала одну десятимільйонну половини довжини [[меридіан]]а як одиницю довжини і назвала її [[метр]]ом.<ref>{{Cite web |url=https://books.google.nl/books?id=FufDNJHvgFEC&pg=RA1-PA278&lpg=RA1-PA278&dq=18841+grains+grave&source=bl&ots=B8Aenskenh&sig=zanQ-d8GXWWN3q6bG2YBbh9bZOM&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjy0-C5rr7MAhWBLMAKHcG2AhwQ6AEIKTAD#v=snippet&q=%22unite%20usuelle.%20on%22&f=false |title=Rapport March 17, 1791 Ten millionth of meridian |accessdate=8 квітня 2021 |archive-date=6 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210506210045/https://books.google.nl/books?id=FufDNJHvgFEC&pg=RA1-PA278&lpg=RA1-PA278&dq=18841+grains+grave&source=bl&ots=B8Aenskenh&sig=zanQ-d8GXWWN3q6bG2YBbh9bZOM&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjy0-C5rr7MAhWBLMAKHcG2AhwQ6AEIKTAD#v=snippet&q=%22unite%20usuelle.%20on%22&f=false }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://books.google.nl/books?id=FufDNJHvgFEC&pg=RA1-PA278&lpg=RA1-PA278&dq=18841+grains+grave&source=bl&ots=B8Aenskenh&sig=zanQ-d8GXWWN3q6bG2YBbh9bZOM&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjy0-C5rr7MAhWBLMAKHcG2AhwQ6AEIKTAD#v=twopage&q=nommons%20metre&f=false |title=Rapport july 11, 1792 Introduction of the names metre, deci-centi-milli |accessdate=8 квітня 2021 |archive-date=6 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210506210045/https://books.google.nl/books?id=FufDNJHvgFEC&pg=RA1-PA278&lpg=RA1-PA278&dq=18841+grains+grave&source=bl&ots=B8Aenskenh&sig=zanQ-d8GXWWN3q6bG2YBbh9bZOM&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjy0-C5rr7MAhWBLMAKHcG2AhwQ6AEIKTAD#v=twopage&q=nommons%20metre&f=false }}</ref> Спочатку тимчасово використовувалося значення меридіана, отримане на основі вимірювання, проведеного в 1740&nbsp;р. [[Ніколя-Луї де Лакайль|Луї де Лакайлем]]<ref>{{Cite web |url=https://books.google.nl/books?id=gl4vAQAAMAAJ&pg=PA37&dq=metric-system+french+decimetre&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjz25ypuMHMAhVCrRoKHfOTBwMQ6AEIJTAA#v=snippet&q=juillet%201794&f=false |title=Decree of August 1, 1793 |accessdate=8 квітня 2021 |archive-date=10 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180910204113/https://books.google.nl/books?id=gl4vAQAAMAAJ&pg=PA37&dq=metric-system+french+decimetre&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwjz25ypuMHMAhVCrRoKHfOTBwMQ6AEIJTAA#v=snippet&q=juillet%201794&f=false }}</ref>. У 1793 році Комісія визначила одиницю маси як масу [[Літр|кубічного дециметра]] [[Дистильована вода|дистильованої води]] за температури 0&nbsp;°С і дала їй назву [[грав]]<ref>{{cite book |title=Annales de chimie ou Recueil de mémoires concernant la chimie et les arts qui en dépendent |date=1792|url=https://books.google.com/books?id=FufDNJHvgFEC&q=%22nom+générique+de+grave%22&pg=RA1-PA278 |location= Paris |publisher= Chez Joseph de Boffe |page= 277 |volume = 15-16| last1=Guyton| last2=Lavoisier| last3=Monge| last4=Berthollet| display-authors=etal|author-link1=Louis-Bernard Guyton de Morveau| author-link2=Антуан Лоран Лавуазьє| author-link3=Гаспар Монж| 
author-link4=Клод Бертолле}}</ref>. Дві додаткові одиниці&nbsp;— гравет (0,001 грава) та бар (1000 грав)&nbsp;— були додані, щоб охопити той самий діапазон, що й старі одиниці, що призвело до наступного десяткового ряду одиниць: мілігравет, сантигравет, децигравет, гравет, сантиграв, дециграв, грав, сантибар, децибар, бар<ref>{{Cite web |url=https://books.google.nl/books?id=QwEOAAAAQAAJ&pg=PA54&dq=centigravet+decimetre&hl=en&sa=X&ved=0CEMQ6AEwBWoVChMI26XQ6Kb5xwIVgossCh3Isgs1#v=onepage&q=centigravet%20decimetre&f=false |title=Instructions abrégée sur les mesures déduites de la grandeur de la terre et sur les calculs relatifs à leur division décimale, 1793: gravet, bar |accessdate=8 квітня 2021 |archive-date=23 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171223043359/https://books.google.nl/books?id=QwEOAAAAQAAJ&pg=PA54&dq=centigravet+decimetre&hl=en&sa=X&ved=0CEMQ6AEwBWoVChMI26XQ6Kb5xwIVgossCh3Isgs1#v=onepage&q=centigravet%20decimetre&f=false }}</ref><ref>Застарілу одиницю бар (1000 кг), використовувану між 1793 і 1795&nbsp;рр., не слід плутати з одиницею тиску, яка була введена в 1909&nbsp;р. (1 бар=100 кПа).</ref>. Зв'язок із звичною одиницею маси ([[Гран (одиниця)|гран]]), що використовувалась на той час у Франції, був встановлений [[Антуан Лоран Лавуазьє|Лавуазьє]] та [[Рене-Жюст Аюї|Аюї]]: 1 грав = 18841 гран.

Оскільки [[еталон]] одиниці маси на основі води був би незручним і нестабільним, регулювання [[Торгівля|торгівлі]] вимагало практичнішої реалізації визначення одиниці маси. Тому еталон одиниці маси грава був виготовлений як цілісний металевий [[артефакт]].

7 квітня 1795 року було проголошено нову одиницю [[грам]] як «абсолютну вагу об'єму води, рівному кубу одної сотої частини метра за температури плавлення льоду»<ref name="decree">{{cite web
 |url         = http://smdsi.quartier-rural.org/histoire/18germ_3.htm
 |title       = Decree on weights and measures
 |date        = 1795-04-07
 |quote       = ''Gramme'', le poids absolu d'un volume d'eau pure égal au cube de la centième partie du mètre , et à la température de la glace fondante.
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20110512062543/http://smdsi.quartier-rural.org/histoire/18germ_3.htm
 |archivedate = 2011-05-12
 |accessdate  = 2011-02-05
 |deadurl     = yes
}}</ref>. Також було замінено назви інших одиниць&nbsp;— гравета, грава та бара. Новий грам дорівнював старому гравету. Чотири нові префікси (дека-, гекто-, кіло- та міріа-<ref>Застарілий префікс метричної системи, який означає множення на 10<sup>4</sup>.</ref>) були додані до метричної системи, щоб охопити майже той самий діапазон одиниць, що і в 1793 році (міліграм, сантиграм, дециграм, грам, декаграм, гектограм, кілограм, міріаграм). Латунний прототип грава був перейменований на попередній кілограм. Кілограм за такого означення був кратною граму одиницею, рівною тисячі грамів. З огляду на те, що [[еталон]] у вигляді певної кількості [[вода|води]] був ненадійним, постала проблема його практичної реалізації. Було виготовлено тимчасовий металевий еталон вагою у 1000 грамів. Водночас було поставлено завдання точного вимірювання маси одного кубічного [[дециметр]]а, тобто [[літр]]а, води.

Після кількох років досліджень французький хімік [[Луї Лефевр-Жіно]] та італійський натураліст [[Джовані Фабброні]] дійшли висновку, що найточніше визначення буде не за температури плавлення льоду (0&nbsp;°C) а за температури −4&nbsp;°C, за якої [[густина]] води найбільша&nbsp;. Визначена маса становила 99,9265&nbsp;% тимчасового еталона. [[1799]] року було виготовлено [[платина|платиновий]] еталон, маса якого відповідала масі літра води за температури 4&nbsp;°C. Цей кілограм отримав назву ''кілограма архіву'' і слугував еталоном впродовж наступних 90 років.

== Міжнародний прототип кілограма ==
[[Файл:Standard kilogram, 2.jpg|right|thumb|120px|Один з еталонів кілограма ([[Сполучені Штати Америки|США]])]]
1875 року 17 країн світу підписали [[Метрична конвенція|Метричну конвенцію]], яка започаткувала процес створення міжнародної системи одиниць. На виконання цієї домовленості було виготовлено новий Міжнародний прототип кілограма.

Сучасним еталоном кілограма була [[циліндр]]ична [[гиря (міра ваги)|гиря]] [[висота|висотою]] і [[діаметр]]ом 39 [[міліметр]]ів, що зберігається в [[Міжнародне бюро мір і ваг|Міжнародному бюро мір і ваг]] у [[Севр (О-де-Сен)|Севрі]] (передмістя [[Париж]]а, [[Франція]]). Цю гирю відлито 1879 року зі [[сплави|сплаву]] [[платина|платини]] (90&nbsp;%) та [[іридій|іридію]] (10&nbsp;%), вперше виготовленого французьким [[хімік]]ом [[Анрі Етьєн Сент-Клер Девіль|Сент-Клер Девілем]] 1872 року. Завдяки використанню сплаву платини й іридію збільшилася [[твердість]] зразка.

Прототип було затверджено I&nbsp;[[Генеральна конференція мір і ваг|Генеральною конференцією мір і ваг]] 1889 року.

Крім власне прототипу, що носить назву IPK ({{lang-en|international prototype kilogram}}), у Міжнародному бюро мір і ваг (м. [[Сен-Клу]], Франція) зберігається ще шість його копій за номерами: K1, 7, 8(41)<ref>Прототип №&nbsp;8(41) випадково був проштампований номером 41, але його аксесуари носили правильний номер 8. Оскільки прототип з позначкою 8 відсутній, цей прототип називається 8(41)</ref>, 32, 43 та 47<ref>{{Cite news|url=https://iopscience.iop.org/article/10.1088/0026-1394/40/6/001|title=The SI unit of mass|first1=Richard|last1=Davis|date=2003-12|pages=299–305|language=|work=[[Metrologia]]|volume=40|doi=10.1088/0026-1394/40/6/001|pmc=|pmid=|issue=6|issn=0026-1394|access-date=2024-12-20}}</ref>. Ще десять робочих копій (9, 31, 42′, 63, 77, 88, 91 та 650)<ref>Номери 42 ', 77 і 650 називаються «стандартами», а не «прототипами» через дещо занижену масу отриману при виготовленні. Не зважаючи на те, що їх маса менша від номінальної на понад 1&nbsp;мг, вони ідентичні до прототипів і використовуються під час звичайного калібрування</ref> для звичайного калібрування і дві (25 та 73) для спеціального використання<ref name="Stock">{{cite journal |title=Calibration campaign against the international prototype of the kilogram in anticipation of the redefinition of the kilogram part I: comparison of the international prototype with its official copies |first1=Michael |last1=Stock |first2=Pauline |last2=Barat |first3=Richard S. |last3=Davis |first4=Alain |last4=Picard |first5=Martin J. T. |last5=Milton |journal=[[Metrologia]] |volume=52 |issue=2 |pages=310&ndash;316 |date=24 березня 2015 |doi=10.1088/0026-1394/52/2/310 |url=http://iopscience.iop.org/article/10.1088/0026-1394/52/2/310/pdf |bibcode=2015Metro..52..310S |accessdate=21 вересня 2017 |archive-date=2 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170402023810/http://iopscience.iop.org/article/10.1088/0026-1394/52/2/310/pdf }}</ref>, знаходяться також у Сен-Клу.

Понад 100 прототипів цього еталона також зберігаються в інших [[країна]]х як національні прототипи<ref>[http://www.bipm.org/en/scientific/mass/certificates.html Calibration and characterization certificates: Mass] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121022093524/http://www.bipm.org/en/scientific/mass/certificates.html |date=22 жовтня 2012 }} на сайті [[Міжнародне бюро мір і ваг|Міжнародного бюро мір і ваг]] {{ref-en}}</ref>.

=== Розмежування маси і ваги ===
{{multiple image
 | width    = 180
 | image1   = Kitchen scale 20101110.jpg
 | caption1 = Вимірювання маси через ''вагу'' тіла — дія сили тяжіння на об'єкт вимірювання викликає деформацію пружини
 | image2   = HK Museum of History Steelyard balance.JPG
 | caption2 = Вимірювання ''гравітаційної маси'' — дія сили тяжіння на об'єкт вимірювання зрівноважується дією сили тяжіння на противагу
 }}
Коли кілограм було затверджено як одиницю вимірювання, ще не було чіткого розуміння різниці між масою і вагою. Маса&nbsp;— характеристика [[інерція|інертних]] чи [[Гравітація|гравітаційних]] властивостей [[фізичне тіло|тіл]]. Перша властивість відображається у [[Інерція|першому]] (швидкість тіл залишається незмінною доти, поки на них не подіє зовнішня сила) і [[Закони Ньютона#Другий закон Ньютона: базовий закон динаміки|другому законі Ньютона]]: {{math|''a'' {{=}} ''F/m''}}; тобто об'єкт масою {{math|''m''}} в 1&nbsp;кг набуде [[прискорення]] {{math|''a''}} в 1 [[метр на секунду в квадраті]], коли на цей об'єкт діє сила (чи рівнодійна усіх сил) в 1 [[ньютон]], друга виражається [[Закон всесвітнього тяжіння|законом всесвітнього тяжіння]]: гравітаційне притягування є прямо пропорційним добутку мас. [[Вага]]&nbsp;— це сила, з якою тіло діє на опору або підвіс. Маса тіла однакова в будь-якому місці на Землі, тоді як його вага залежить від сили тяжіння, тобто, відрізнятиметься. Вона залежить від географічної [[широта|широти]] й [[довгота|довготи]], висоти над [[рівень моря|рівнем моря]] і навіть від [[Гірська порода|порід]], що залягають під поверхнею у визначеному місці.

З метою усунення плутанини, що існувала на той [[час]], I&nbsp;[[Генеральна конференція мір і ваг]] (1889) затвердила міжнародний прототип кілограма як прототип одиниці маси. У рішеннях 3-ї [[Генеральна конференція мір і ваг|Генеральної конфереції мір і ваг]] чітко розмежовано [[кілограм-сила|кілограм]] як одиницю [[сила|сили]] та кілограм як одиницю маси.

Існує також окреме фундаментальне фізичне питання про [[принцип еквівалентності|рівність інерційної та гравітаційної мас]], але в контексті визначення еталона кілограма воно не суттєве.

=== Точність еталона ===
[[Файл:DeviationsFromIPK.svg|thumb|right|399px|Зміна маси національних прототипів кілограма {{nowrap|K21–K40}} та сестринських копій K32 і K8(41) з часом відносно міжнародного прототипу<ref name="Girard">{{Cite journal |title=The Third Periodic Verification of National Prototypes of the Kilogram (1988–1992) |url=https://archive.org/details/sim_metrologia_1994-12_31_4/page/317 |author=G.{{nbsp}}Girard |journal=Metrologia |volume=31 |issue=4 |year=1994 |pages=317-336 |doi=10.1088/0026-1394/31/4/007}}</ref>. Усі вимірювання подано як відносні. Вимірювань маси, що свідчили б про те, який із прототипів найстабільшіший щодо природних інваріантів, немає. Існує імовірність, що всі прототипи збільшили свою масу за 100 років, а K21, K35, K40 та міжнародний прототип набрали меншу масу, ніж інші.]]
Точність відтворення одиниці маси&nbsp;— кілограма&nbsp;— з допомогою прототипу кілограма здебільшого задовольняє запити сучасної [[наука|науки]] й [[техніка|техніки]] (відносна [[похибка]] не перевищує 2·10<sup>−8</sup>). Проте [[перспектива|перспективи]] їх [[розвиток|розвитку]] потребують подальшого підвищення точності відтворення одиниць маси. Крім того, зруйновність та невідтворюваність міжнародного прототипу кілограма залишає в центрі уваги метрологів проблему встановлення [[природна система одиниць|природної міри]] для кілограма.

У результаті останнього (на 2005 рік) зіставлення копій та еталона кілограма було виявлено, що спільний еталон (який перебуває в [[Париж]]і) поважчав на 28 [[мікрограм]]ів. З огляду на це, а також задля встановлення стабільного еталона маси, було запропоновано кілька варіантів заміни еталона кілограма на надійніший (наприклад, задаючи кількість [[атом]]ів у [[кристал]]і якого-небудь [[хімічний елемент|хімічного елемента]] чи через одиниці [[енергія|енергії]], або за допомогою так званих «обернених ампер-вагів»).

Інший напрям розв'язання цієї проблеми полягав у розробленні та створенні зразків маси одноізотопного складу. Здійснені дослідження показали реальну можливість відтворення одиниці маси з точністю, що набагато перевищує будь-які практичні потреби.

=== Пропозиції нового еталону ===
До 2018 року кілограм залишався єдиною одиницею [[Міжнародна система одиниць (SI)|SI]], визначеною за допомогою артефакту. Раніше такою ж одиницею був [[метр]], але потім він був перевизначений через інваріантну фізичну сталу (довжину хвилі світла, випроміненого [[криптон]]ом), таким чином одиницю довжини стало можливим відтворити в різних лабораторіях світу, користуючись інструкціями. На 94 конференції Міжнародного комітету мір і ваг 2005 року<ref>
{{cite conference
|url         = http://www.bipm.org/utils/en/pdf/CIPM2005-EN.pdf
|conference  = 94th meeting of the International Committee for Weights and Measures
|title       = Recommendation 1: Preparative steps towards new definitions of the kilogram, the ampere, the kelvin and the mole in terms of fundamental constants
|date        = October 2005
|page        = 233
|accessdate  = 3 листопада 2011
|archiveurl  = https://web.archive.org/web/20110807052257/http://www.bipm.org/utils/en/pdf/CIPM2005-EN.pdf
|archivedate = 7 серпня 2011
|deadurl     = yes
}}
</ref> була прийнята рекомендація, що схожу процедуру потрібно провести з кілограмом.

У жовтні 2010 року Міжнародний комітет мір і ваг проголосував резолюцію, яка закликала перевизначити кілограм так, щоб він визначався через [[стала Планка|сталу Планка]]<ref>{{cite web|url=http://www.nist.gov/pml/wmd/20101026_si.cfm|title=NIST Backs Proposal for a Revamped System of Measurement Units|publisher=Nist.gov|date=|accessdate=2011-04-03|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110319225113/http://www.nist.gov/pml/wmd/20101026_si.cfm|archivedate=2011-03-19|deadurl=yes}}</ref><ref name="draft">{{cite web
 |url         = http://www.bipm.org/utils/en/pdf/si_brochure_draft_ch2.pdf
 |title       = Draft Chapter 2 for SI Brochure, following redefinitions of the base units
 |author      = Ian Mills
 |publisher   = CCU
 |date        = 2010-09-29
 |accessdate  = 2011-01-01
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20110110104615/http://www.bipm.org/utils/en/pdf/si_brochure_draft_ch2.pdf
 |archivedate = 2011-01-10
 |deadurl     = yes
}}</ref>, значення якої фіксувалося б точно. Резолюція була прийнята XXIV [[Генеральна конференція мір і ваг|Генеральною конференцією мір і ваг]]<ref>{{cite conference
 |url          = http://www.bipm.org/utils/en/pdf/24_CGPM_Resolution_1.pdf
 |title        = Resolution 1 - On the possible future revision of the International System of Units,
the SI
 |conference   = 24th meeting of the General Conference on Weights and Measures
 |location     = Sèvres, France
 |date         = 17 - 21 October 2011
 |accessdate   = 25 жовтня 2011
 |archive-date = 13 січня 2012
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20120113072107/http://www.bipm.org/utils/en/pdf/24_CGPM_Resolution_1.pdf
}}</ref> в жовтні 2011 року, а крім того дата XV конференції була перенесена з 2015 на 2014 рік<ref>{{cite press release
 |url          = http://www.bipm.org/utils/en/pdf/Press_release_resolution_1_CGPM.pdf
 |title        = General Conference on Weights and Measures approves possible changes to the International System of Units, including redefinition of the kilogram.
 |publisher    = [[Генеральна конференція мір і ваг]]
 |location     = Sèvres, France
 |date         = 23 жовтня 2011
 |accessdate   = 25 жовтня 2011
 |archive-date = 9 лютого 2012
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20120209175127/http://www.bipm.org/utils/en/pdf/Press_release_resolution_1_CGPM.pdf
}}</ref>. Таке визначення теоретично дозволяє будь-якому приладу, здатному визначити кілограм через сталу Планка з потрібною точністю і стабільністю, стати новим еталоном. Таку здатність мають, наприклад, [[ватові терези]].

== Кратні й частинні одиниці кілограма ==
З історичних причин, назва «кілограм» уже містить десятковий префікс «кіло», тому кратні й частинні одиниці утворюють, шляхом приєднання стандартних [[Префікси одиниць вимірювання|префіксів SI]] до назви або позначення одиниці вимірювання «грам» (яка у системі SI сама є частинною: 1&nbsp;г = 10<sup>−3</sup>&nbsp;кг).

Замість мегаграма (1000&nbsp;кг), зазвичай, використовують одиницю вимірювання «[[тонна]]».

У визначеннях потужності [[Ядерна зброя|атомних бомб]] у [[тротиловий еквівалент|тротиловому еквіваленті]] замість гігаграма застосовується [[тонна|кілотонна]], замість тераграма&nbsp;— [[мегатонна]].

{{Одиниці з префіксами|грам|г|g|3|3|3|18}}

== Співвідношення з іншими одиницями маси ==
{|
|-
| 1 [[Інерта (одиниця вимірювання)|технічна одиниця маси]] (kgt) = 9,80665 кг
|-
| 1 гамма (γ)<ref name="Cardarelli">Cardarelli, François Encyclopaedia of Scientific Units, Weights and Measures: Their SI Equivalences and Origins, London: Springer, 2003.&nbsp;— ISBN 978-1-4471-1122-1</ref> = 1×10<sup>−9</sup> кг = 1 мкг
|-
| 1 [[Гран (одиниця)|гран]] (gr) ≈ 6,479891×10<sup>−5</sup> кг
|-
| 1 [[скрупул]] (scr)≈ 1,295978×10<sup>−3</sup> кг
|-
| 1 [[Пенівейт (одиниця вимірювання)|пенівейт]] (dwt) ≈ 1,555174×10<sup>−3</sup> кг
|-
| 1 драхма брит. (dr, dr.av)<ref name=Rowlett>{{cite web | url = http://www.unc.edu/~rowlett/units/dictD.html | title = How Many? A Dictionary of Units of Measurement | author = Russ Rowlett. | publisher = University of North Carolina at Chapel Hill | accessdate = 2010-10-22 | lang = en | archiveurl = https://web.archive.org/web/20100530180757/http://www.unc.edu/%7Erowlett/units/dictD.html | archivedate = 2010-05-30 | deadurl = yes }}</ref> ≈ 1,77184×10<sup>−3</sup> кг
|-
| 1 фармаційна драхма (dr ap)<ref name=Rowlett /> ≈ 2,1943×10<sup>−3</sup> кг
|-
| 1 [[тройська унція]] (oz, ozt) ≈ 3,11035×10<sup>−2</sup> кг
|-
| 1 [[унція|брит. унція]] (oz) ≈ 2,8349523×10<sup>−2</sup> кг
|-
| 1 тонна пробірна коротка (short assay ton, AT) ≈ 2,916667×10<sup>−2</sup> кг
|-
| 1 тонна пробірна довга (long assay ton, AT) ≈ 3,26667×10<sup>−2</sup> кг
|-
| 1 [[Фунт (одиниця маси)|фунт]] торговельний брит. (lb, lb.av) ≈ 0,45359237 кг
|-
| 1 [[Фунт (одиниця маси)|фунт]] фармаційний і тройський (lb.ap, lb.tr) ≈ 0,3732417 кг
|-
| 1 {{не перекладено|слаг||en|Slug (mass)}} (slug) = 14,5939 кг
|-
| 1 [[Стоун (одиниця вимірювання)|стоун]] (stone) = 6,35029318 кг
|-
| 1 квартер (qr, qr.av) ≈ 12,7006 кг<ref name=Cardarelli />
|-
| 1 [[Хандредвейт|центнер короткий (американський)]] (cwt) = 45,359237 кг
|-
| 1 [[Хандредвейт|центнер довгий (англійський або лондонський)]] (sh cwt) = 50,80234544 кг
|-
| 1 [[англійська тонна|довга (англійська) тонна]] (ton, long ton) = 1016,0469088 кг
|-
| 1 [[Американська тонна|коротка (американська) тонна]] (ton, short ton) = 907,18474 кг
|}

== Див. також ==
* [[Атомна одиниця маси]]
* [[Грав]]&nbsp;— початкова назва кілограма
* [[Кілограм-сила]]
* [[Кілограм-сила-метр]]
* [[Міжнародна система одиниць (SI)]]

== Виноски ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 №&nbsp;914.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190820095306/https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1022-15. |date=20 серпня 2019 }} Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
# {{книга |автор = Сук О. П., Базакуца В. А.|посилання = http://cde.kpi.kharkov.ua/cdes/Yak/2_LP/4/index.htm |заголовок = Фізичні величини та одиниці |видавництво = ХДПУ |місто = {{Comment|Х.|Харків}} |рік = 1998 |сторінок = 320}}
# {{книга | автор = Смирнова Н. А.|заголовок = Единицы измерений массы и веса в международной системе единиц. |місто = М.|видавництво = Издательство комитета стандартов, мер и измерительных приборов при Совете министров СССР|рік = 1966| сторінок = 60}}

== Посилання ==
{{Commonscat}}
* {{СУМ-11|Кілограм}}
* [http://leksika.com.ua/16790218/ure/kilogram Кілограм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124184850/http://leksika.com.ua/16790218/ure/kilogram |date=24 листопада 2016 }} / {{УРЕ}}
* {{БСЭ|061082|Килограмм}}
* {{cite web|url=https://www.nist.gov/news-events/news/2017/06/new-measurement-will-help-redefine-international-unit-mass|title=New Measurement Will Help Redefine International Unit of Mass|author=|date=2017-06-30|work=News|publisher=[[Національний інститут стандартів і технології|NIST]]|accessdate=2017-07-06|lang=en|archive-date=18 липня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170718184141/https://www.nist.gov/news-events/news/2017/06/new-measurement-will-help-redefine-international-unit-mass}}
* Біленко І.&nbsp;І.&nbsp;Фізичний словник.&nbsp;— К.: Вища школа, Головне видав. 1979.&nbsp;— 336 с.
{{бібліоінформація}}
{{Одиниці SI}}

[[Категорія:Фізичні одиниці]]
[[Категорія:Основні одиниці SI]]
[[Категорія:Одиниці маси]]