Перегляд вихідного коду сторінки Кюрій

{{Хімічний елемент|Кюрій (Cm)<!--Назва-->|96<!--Атомний номер-->|сріблястий м'який радіоактивний метал<!-- Зовнішній вигляд-->|247,0703<!--Атомна маса-->|299<!--Радіус атома-->|5,9914<!--Енергія іонізації-->|[Rn] 5f<sup>7</sup> 6d<sup>1</sup> 7s<sup>2</sup><!--Електронна конфігурація-->|169<!--Ковалентний радіус-->|n/a<!--Радіус іона-->|1,3<!--Електровід'ємність-->|Cm←Cm<sup>3+</sup> -2,06В <br />Cm←Cm<sup>2+</sup> -1,2В<!--Електродний потенціал-->|4, 3<!--Степені окислення-->|13,51<!--Густина-->|n/a<!-- Питома теплоємність-->|8,7<ref name="osti">[https://www.osti.gov/servlets/purl/4827212 Curium data sheets]{{ref-en}}</ref><!--Теплопровідність-->|1613<!--Температура плавлення-->|13,85<!--Теплота плавлення -->|3383<!--Температура кипіння-->|345<ref name="osti"/><!--Теплота випаровування-->|18,28<!--Молярний об'єм-->|Гексагональна<!--Структура решітки-->|a{{=}}3,496 Å, c{{=}}11,331<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|n/a<!--Температура Дебая-->}}
'''Кюрій'''&nbsp;— трансурановий [[хімічний елемент]] із [[атомний номер|атомним номером]] 96. Електронна конфігурація [Rn]5f<sup>7</sup>7s<sup>2</sup>6d<sup>1</sup>; період 7, f-блок ([[актиноїд]]).
Ізотопи: <sup>248</sup>Cm (4,7×10<sup>5</sup> років) утворюється при розпаді <sup>252</sup>Cf; <sup>244</sup>Cm (18 років) і <sup>242</sup>Cm (162 днів)&nbsp;— при промінюванні нейтронами <sup>239</sup>Pu. Основний ступінь окиснення +3 ([[галогеніди]]), також стан +4 в оксиді (CmO<sub>2</sub>) і [[флуорид]] і (CmF<sub>4</sub>), який
стабілізується в водних розчинах [[йон]]ами флуориду.

[[Проста речовина]]&nbsp;— кюрій. [[Метал]], т. пл. 1340 °С, т. к. 3110 °С.
Легко оксидується.

== Історія ==
{{double image|left|Marie Curie (Nobel-Chem).jpg|150|PierreCurie.jpg|150|Марія і П'єр Кюрі}}
Вперше елемент був синтезований в [[Університет Берклі|університеті Берклі, Каліфорнія,]] [[Гленн Сіборг|Гленом Сіборгом]], {{не перекладено|Ральф Артур Джеймс|Ральфом Джеймсом||Arthur Jeffrey Dempster }} та [[Альберт Ґіорсо|Альбертом Ґіорсо]] в [[1944]] році, під час бомбардування плутонію іонами гелію ([[альфа-частинка]]ми){{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1397}}.
: <math>\mathrm{^{239\!\,}_{\ 94}Pu\ +\ ^{4}_{2}He\ \longrightarrow \ ^{242}_{\ 96}Cm\ +\ ^{1}_{0}n}</math>
Кюрій названий на честь [[Марія Кюрі|Марії]] та [[П'єр Кюрі|П'єра Кюрі]], аналогічно тому як його аналог серед [[лантаноїди|лантаноїдів]], [[гадоліній]] названий на честь фінського хіміка [[Юган Ґадолін|Югана Гадоліна]]{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1397}}.

== Фізичні властивості ==
Кюрій&nbsp;— блискучий, ковкий, сріблястий метал. Його температура плавлення (1345 ± 50&nbsp;°C) на кількасот градусів вища ніж у його попередників у періодичній таблиці (Np, Pu, Am), і майже збігається з температурою плавлення гадолінію (аналога кюрію серед лантаноїдів). Температура кипіння 3110&nbsp;°C розрахована теоретично. Відомо дві [[Алотропи|алотропні модифікації]] кюрію. Основною є [[подвійна гексагональна щільноупакована ґратка]] з параметрами a=3,496Å, c=11,331Å і густиною 13,5 г/см³. Також за допомогою процесу волатилізації була отримана високотемпературна [[гранецентрована кубічна ґратка]] з періодом 5,039Å. Деякі дослідження вказують також на можливість існування [[Ромбічна сингонія|орторомбічної ґратки]]{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1411}}.

Магнітна сприйнятливість підкоряється [[Закон Кюрі-Вайса|закону Кюрі-Вайса]] у діапазоні температур від 100 до 550 К. Магнітний момент дорівнює 8,07 [[магнетон Бора|магнетонів Бора]]. [[Температура Нееля]]&nbsp;— 52,5К (нижче цієї температури кюрій є [[Антиферомагнетики|антиферомагнетиком]]). Кюрій є першим відкритим актиноїдом, що може перебувати у магнітновпорядкованому стані {{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1411}}.

== Ізотопи ==
Відомо 20 штучно створених ізотопів кюрію з атомними масами від 233 до 251. Відомий один метастабільний ізотоп кюрію (<sup>253m</sup>Cm). Сім ізотопів мають період напіврозпаду більший ніж рік<ref>[https://education.jlab.org/itselemental/iso096.html Isotopes of the Element Curium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210512052030/https://education.jlab.org/itselemental/iso096.html |date=12 травня 2021 }}{{ref-en}}</ref>: 
{| class="wikitable"
|+ 
|-
! Масове число !! Період напіврозпаду
|-
| 243 || 29,1 року
|-
| 244 || 18,1 року
|-
| 245 || 8423 роки
|-
| 246 || 4706 років
|-
| 247 || 15,6 млн. років
|-
| 248 || 348 тис. років
|-
| 250 || 8300 років
|}

У природі зустрічаються слідові кількості ізотопів з атомними масами від 242 до 249, що утворюються у природних уранових рудах під час багатократного нейтронного захоплення. Більш активно кюрій вироблявся у [[Природний атомний реактор «Окло»|природному ядерному реакторі Окло]] 1,8 мільярдів років тому<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=dGZaDwAAQBAJ&pg=PA153 Nature's Building Blocks: An A-Z Guide to the Elements] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210605191301/https://books.google.com.ua/books?id=dGZaDwAAQBAJ&pg=PA153 |date=5 червня 2021 }}{{ref-en}}</ref>.

== Хімічні властивості ==
Оскільки кюрій є порівняно доступним, відомо багато його сполук{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1414}}: оксиди (Cm<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, CmO, CmO<sub>2</sub>), сульфіди (CmS, Cm<sub>2</sub>S<sub>3</sub>), телуриди (CmTe, CmTe<sub>3</sub>), селеніди (CmSe, Cm<sub>2</sub>Se<sub>3</sub>), пніктиди (CmN, CmP, CmAs, CmSb), фториди (CmF<sub>3</sub>, CmF<sub>4</sub>), хлорид (CmCl<sub>3</sub>), гідриди ( а також кілька більш складних сполук.

Зазвичай у сполуках кюрій має ступінь окиснення +3, і переходить до +4 лише при взаємодії з найсильнішими окисниками{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1416}}.

== Отримання ==
Кюрій отримують шляхом тривалого опромінювання плутонію [[нейтрон]]ами. Потужні потоки нейтронів виникають під час роботи [[Ядерний реактор|ядерних реакторів]], тому для отримання цього елементу плутоній розміщують на довгий час у активній зоні ядерного реактора. Після опромінення, кюрій відділяється від інших елементів: суміш розчиняють у [[азотна кислота|азотній кислоті]], з розчину видаляють чотиривалентний плутоній, потім америцій, кюрій і лантаноїди екстрагуються трибутилфосфатом у керосині, і знову розчиняються у кислоті. Далі [[америцій]] і кюрій відділяються від лантаноїдів за допомогою Tramex-процесу, і, нарешті, америцій осаджується з розчину бікарбонатом калію. Таким способом з моменту відкриття було отримано декілька кілограмів кюрію{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1401}}. Кюрій є найважчим елементом, що доступний у грамових кількостях (хоча для досліджень зазвичай використовуються міліграми металу){{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1397}}.

Ланцюжок атомних реакцій, що призводять до перетворення плутонію на кюрій можна записати як{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1400}}:
: <math>\mathrm{^{239}_{94}Pu{\xrightarrow{n,\gamma}}^{240}_{94}Pu{\xrightarrow{n,\gamma}}^{241}_{94}Pu{\xrightarrow{n,\gamma}}^{242}_{94}Pu{\xrightarrow{n,\gamma}}^{243}_{94}Pu{\xrightarrow{\beta^-, 5h}}^{243}_{95}Am{\xrightarrow{n,\gamma}}^{244}_{95}Am{\xrightarrow{\beta^-, 10h}}^{244}_{96}Cm}</math>

Кюрій-244 продовжує захоплювати нейтрони, перетворюючись на більш важкі [[ізотопи]] <sup>245</sup>Cm, <sup>246</sup>Cm, <sup>247</sup>Cm,<sup>248</sup>Cm (ізотопи з непарною масою утворюються у меншій кількості), тому після розділення продуктів реакцій утворюється суміш ізотопів. Чистий (97&nbsp;%) ізотоп кюрій-248 можна отримати в результаті альфа-розпаду [[каліфорній|каліфорнію]]-252{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=1401}}.

== Використання ==
Потужність тепловиділення кюрію-242 становить 3 вати на грам (вище ніж у плутонію)<ref>[https://www.livescience.com/39915-facts-about-curium.html Facts About Curium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210605194449/https://www.livescience.com/39915-facts-about-curium.html |date=5 червня 2021 }}{{ref-en}}</ref>, тому кюрій може використовуватися у [[Радіоізотопний термоелектричний генератор|радіоізотропних генераторах]], що є джерелами енергії для багатьох космічних апаратів<ref>[https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:630589/FULLTEXT01.pdf Curium in Space ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210605194451/https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:630589/FULLTEXT01.pdf |date=5 червня 2021 }}{{ref-en}}</ref>. 

Кюрій-244 використовується як джерело альфа-випромінювання у спектрометрі [[APXS]], що працює на кількох космічних місіях<ref>[https://mars.nasa.gov/msl/spacecraft/instruments/apxs/ APXS] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210510154647/https://mars.nasa.gov/msl/spacecraft/instruments/apxs/ |date=10 травня 2021 }}{{ref-en}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Commons|Curium}}

== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет.&nbsp;— Донецьк: Вебер, 2008.&nbsp;— 758&nbsp;с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0
* {{книга
 |автор          = L.R. Morss, Norman M. Edelstein, Jean Fuger
 |частина        = Actinium
 |заголовок      = The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements
 |посилання      = https://books.google.com.ua/books?id=9vPuV3A0UGUC
 |видання        = 4
 |місце          = Дордрехт, Нідерланди
 |видавництво    = Springer Science & Business Media
 |рік            = 2010
 |том            = 1
 |сторінок       = 4191
 |isbn           = 978-94-007-0211-0
 |ref            = Morss,Edelstein,Fuger
}}

== Посилання ==
* [http://www.periodicvideos.com/videos/096.htm Curium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151006233529/http://www.periodicvideos.com/videos/096.htm |date=6 жовтня 2015 }} at ''[[The Periodic Table of Videos]]'' (University of Nottingham)
* [http://www.webelements.com/webelements/elements/text/Cm/key.html Кюрий на Webelements] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080724051104/http://www.webelements.com/webelements/elements/text/Cm/key.html |date=24 липня 2008 }}
* [http://n-t.ru/ri/ps/pb096.htm Кюрий в Популярной библиотеке химических элементов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150926112325/http://n-t.ru/ri/ps/pb096.htm |date=26 вересня 2015 }}
* Holleman, Arnold F. and Wiberg, Nils '' Lehrbuch der Anorganischen Chemie'', 102 Edition, de Gruyter, Berlin 2007, ISBN 978-3-11-017770-1.
* Penneman, R. A. and Keenan T. K. [http://www.osti.gov/bridge/purl.cover.jsp?purl=/4187189-IKQUwY/ The radiochemistry of americium and curium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130515180210/http://www.osti.gov/bridge/purl.cover.jsp?purl=%2F4187189-IKQUwY%2F |date=15 травня 2013 }}, University of California, Los Alamos, California, 1960
* [http://toxnet.nlm.nih.gov/cgi-bin/sis/search/r?dbs+hsdb:@term+@na+@rel+curium,+radioactive NLM Hazardous Substances Databank&nbsp;— Curium, Radioactive] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150903170301/http://toxnet.nlm.nih.gov/cgi-bin/sis/search/r?dbs+hsdb:@term+@na+@rel+curium,+radioactive |date=3 вересня 2015 }}

[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Актиноїди]]
[[Категорія:Радіоактивні елементи]]
[[Категорія:Рідкісні метали]]
[[Категорія:Марія Склодовська-Кюрі]]
[[Категорія:Синтетичні хімічні елементи]]