Перегляд вихідного коду сторінки Конденсація

{{otheruses}}
[[Файл:Phase change - uk2.svg|міні|Переходи між агрегатними станами]]
[[Файл:Dew on spider's web.jpg|міні|Приклад конденсації&nbsp;— роса на павутинні]]
'''Конденса́ція''' (від {{lang-la|condensare}}&nbsp;— згущувати)&nbsp;— процес переходу [[газ]]у в рідину внаслідок охолодження або стиснення. Утворена таким чином рідина називається [[конденсат]]. Швидкість процесу залежить від зовнішніх умов&nbsp;— в першу чергу [[Тиск|тиску]] і температури. За стабільної температури конденсація відбувається при перевищенні тиску вище [[Тиск насиченої пари|тиску насиченої пари]] за даної температури, за стабільного тиску&nbsp;— при зниженні температури нижче [[Температура кипіння|температури конденсації]] для даного тиску. У випадку водяної пари в повітрі, температура конденсації для даної концентрації пари називається [[точка роси|точкою роси]].

Конденсація не відбувається при [[критична температура|температурі вище критичної]]&nbsp;— у цьому випадку рідина і пара не мають чіткого розділення, і при збільшенні тиску речовина плавно переходить у [[Надкритична рідина|надкритичний стан]]. Якщо температура нижча температури [[Потрійна точка|потрійної точки]] для даної речовини, при збільшенні тиску пара переходить безпосередньо у [[Тверде тіло|твердий стан]], і таке явище має особливу назву [[десублімація]].

Конденсація в обʼємі газу відбувається за наявності [[ядра конденсації|ядер конденсації]]. Зазвичай у повітрі присутня значна кількість мікроскопічних твердих частинок, тому конденсація починається тоді, коли пара досягає стану насичення. У повітрі, очищеному від таких частинок, [[тиск насиченої пари]] може значно перевищувати тиск насичення. Такий стан називається [[Пересичена пара|пересиченням пари]].

При конденсації виділяється тепло. Питома теплота конденсації за абсолютною величиною дорівнює [[Питома теплота пароутворення|питомій теплоті пароутворення]].

== Історія вивчення ==
Концепт конденсації описував ще [[Анаксімен]] у 6 столітті до н.&nbsp;е. Він вважав, що першоосновою всієї матерії є повітря, а туман, рідини і тверді тіла утворюються за рахунок його конденсації. Втім, він не запропонував гіпотез, чому саме відбувається конденсація, припускаючи, що це відбувається за власною волею матерії. Виходячи з того, що пара гаряча, а лід холодний, він припускав, що конденсація генерує холод (насправді ж, як зараз відомо, навпаки, конденсація генерує тепло). [[Арістотель]] же, який жив на 200 років пізніше, навпаки, вважав що тепло і холод є причиною випаровування і конденсації. Важливим розвитком ідеї був розвиток [[атомізм]]у&nbsp;— такі філософи як [[Демокріт]] і [[Левкіпп]] вірно припустили, що при конденсації змінюється лише відстань між атомами речовини, тоді як її склад не змінюється. Проте пояснення, чому саме це відбувається вони також не змогли дати. Ця проблема стала ключовою у поясненні конденсації: не було зрозуміло, що утримує атоми газів на відстані, не дає їм зібратися разом і спонтанно зколапсувати, утворюючи рідину{{sfn | Sgarbi | 2022 | с=2765}}.

Арістотель вказував, що мають існувати якісь окремі пустотні сутності ({{lang-en|self-determined voids}}), які тримають на відстані атоми в газах, проте цей підхід не вирішував проблему. Античній філософії було важко знайти рішення, оскільки вважалося, що атоми не рухаються самі по собі&nbsp;— а якщо рух і був, то він був скоріше у формі вібрації на місці. З іншого боку, можливість існування далекодійних сил, які б відштовхували атоми один від одного, також заперечувалася<ref>{{cite web|url=https://oro.open.ac.uk/56870/1/345509_vol1.pdf|title=Matter in Motion: The Problem of Activity in Seventeenth Century English Matter theory|language=en}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/00033790.2023.2192721|title=Newton's ‘De Aere et Aethere’ and the introduction of interparticulate forces into his physics|last=Henry|first=John|date=2023-07-03|pages=232–267|language=en|work=Annals of Science|volume=80|doi=10.1080/00033790.2023.2192721|issn=0003-3790|issue=3|access-date=2025-01-10}}</ref>. Проблема пустот між атомами загалом оминалася (деякі середньовічні вчені стверджували, що таких пустот не існує){{sfn | Sgarbi | 2022 | с=2766}}. Декарт стверджував, що простір між атомами заповнений якоюсь легшою речовиною{{sfn | Sgarbi | 2022 | с=2767}}. [[П'єр Ґассенді|Ґассенді]], базуючись на експериментах з розчинення солі у воді, стверджував що форма атомів не дає їм заповнити простір щільно, і форма пустот визначається формою атомів (і може бути заповненою підхожими атомами іншого роду). [[Френсіс Бекон]] вважав, що у різних речовин є різні «природні стани», і хоча їх можна тимчасово перевести в інші, вони будуть «прагнути» повернутися у початковий{{sfn | Sgarbi | 2022 | с=2768}}. Ньютон постулював існування притягування і відштовхування між атомами, і вважав «конденсаційні» і «розріджаючі» сили одними з фундаментальних у природі{{sfn | Sgarbi | 2022 | с=2769}}.

Незважаючи на нерозуміння причин конденсації, вона широко використовувалася: [[Парова машина|парові машини]] стали розповсюдженими у 18 столітті<ref>{{Cite web|url=http://energetika.in.ua/ua/books/book-2/part-2/section-4/4-1/4-1-1|title=4.1.1. Парові машини - Енергетика: історія, сучасність і майбутнє|website=energetika.in.ua|access-date=2025-01-10}}</ref>, [[дистиляція]] у перегонних кубах практикувалася ще у 1200-х рр. до нашої ери<ref>{{cite book
|url=https://books.google.com/books?id=76ILAQAAIAAJ
|title=Chemistry and Chemical Technology in Ancient Mesopotamia |last=Levey
|first=Martin
|date=1959
|publisher=[[Elsevier]]
|page=36
|quote=As already mentioned, the textual evidence for Sumero-Babylonian distillation is disclosed in a group of Akkadian tablets describing perfumery operations, dated ca. 1200 B.C.
}}</ref>.

1662 року [[Роберт Бойль]] сформулював перший [[Газові закони|газовий закон]] (відомий зараз як [[закон Бойля — Маріотта]]), а у 1738 році [[Даніель Бернуллі]] сформулював першу кількісну [[кінетична теорія|кінетичну теорію]] газів, де їх властивості виводилися з припущення що гази складаються з частинок які дуже швидко рухаються і не взаємодіють між собою, при чому швидкість руху залежить від температури. Ця теорія правильно пояснила питання пустот між частинками газу, яке дві тисячі років турбувало атомістів. Проте, у 18 столітті кінетична теорія ще не стала загальноприйнятою, а популярним поясненням було відштовхування між атомами, запропоноване Ньютоном. Це відштовхування пов'язували з [[теплець|теплецем]]&nbsp;— гіпотетичною речовиною, що перетікала від теплих тіл до холодних і відчувалася як температура. Саме наявністю великої кількості теплецю в газах пояснювалося відштовхування його атомів. Теорія теплецю також передбачала збільшення температури при стисканні (та ж кількість теплецю тепер перебувала в меншому об'ємі). Лише наприкінці 19 століття кінетична теорія затвердилася в науці, завдяки роботам багатьох фізиків, в тому числі [[Джеймс Прескотт Джоуль|Джеймса Джоуля]], [[Вільям Томсон|Вільяма Томсона]] і [[Рудольф Клаузіус|Рудольфа Клаузіуса]]<ref name="terpconnect">{{Cite web|url=https://terpconnect.umd.edu/~brush/pdf/ITALENC.pdf|title=History of the Kinetic Theory of Gases*}}</ref>.

У 1762 році [[Джозеф Блек]] показав, що при таненні і випаровуванні виділяється, а при замерзанні і конденсації поглинається велика кількість теплоти, тобто, відкрив [[Питома теплота пароутворення|теплоту конденсації та пароутворення]]<ref>{{Cite web|url=https://www.aps.org/archives/publications/apsnews/201204/physicshistory.cfm|title=This Month in Physics History|website=www.aps.org|language=en|access-date=2025-01-10}}</ref>.

З давнини людям була відома конденсація речовин, що в нормальних умовах є рідкими, таких як вода чи ртуть. Першим припустив що
повітря також може бути зріджене [[Гійом Амонтон]] у 1703 році. 1789 року Лавуаз'є писав, що при достатньому охолодженні атмосферні гази стануть рідинами. 1799 року {{не перекладено|Мартін ван Марум|||Martin van Marum }} отримав рідкий [[аміак]] стисненням. 1801 року [[Гаспар Монж]] і {{не перекладено|Жан-Франсуа Клуе|||Jean-François Clouet }} отримали рідкий [[діоксид сірки]] охолодженням. 1823 року [[Фарадей]] спростив схему зрідження газів і отримав рідкий [[хлор]], [[сірководень]] і [[діоксид вуглецю]]. Охолодження проводилося через відкачування пари над рідиною (через що з поверхні рідини весь час йшло випаровування, що призводило до швидкого охолодження, аж допоки рідина не замерзала), тому отримання зріджених газів дозволяло досягати ще нижчих температур. Таким чином було досягнуто температури 170 К, і серед відомих тоді газів не вдавалося зрідити лише [[кисень]], [[азот]], [[метан]], [[водень]], [[монооксид вуглецю]] і [[оксид азоту(I)]]. Ці гази отримали назву перманентних, бо вважалося що їх неможливо зконденсувати. Вперше отримати рідкий кисень зміг [[Луї-Поль Кайєте]] у 1877 році<ref>{{Cite web|url=https://nopr.niscpr.res.in/bitstream/123456789/22723/1/IJCT%2010%282%29%20223-236.pdf|title=Liquification of permanent gases}}</ref>.

У 1822 році {{не перекладено|Шарль Каньяр де Ла-Тур|||Charles Cagniard de la Tour }} відкрив існування [[критична точка|критичної точки]], температури, вище якої газ не зріджується за будь-якого тиску. У 1860 цей феномен був перевідкритий [[Менделєєв Дмитро Іванович|Менделєєвим]]{{sfn | Якібчук,Клим | 2013 | с=355}}.

Наявність сил притягання між частинками рідини була прийнята ще на початку 19 століття, оскільки вона добре пояснювала [[поверхневий натяг]] і [[Капілярний ефект|капілярні ефекти]], але вважалося, що такі сили діють лише на дуже маленькій відстані і не мають значення для газів. Лише у 1873 році [[Ян Дидерик ван дер Ваальс|Ван дер Ваальс]] вивів [[Рівняння Ван дер Ваальса|назване на його честь рівняння]], яке враховувало сили притягання між частинками газу, а також їх ненульовий розмір, і показав що явище конденсації випливає з цього рівняння<ref name="terpconnect"/>.

== Умови конденсації ==
=== Гетерогенна конденсація ===
[[Файл:Phase-diag uk.svg|міні|Фазова діаграма води]]
Розрізняють два основних типи конденсації: ''гомогенна'' і ''гетерогенна'' конденсація<ref>{{Cite book
|url=https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-1-4613-2467-6_36
|title=Homogeneous and Heterogeneous Condensation of Nitrogen in Transonic Flow |last=Hall
|first=R. M.
|last2=Dotson
|first2=E. H.
|last3=Vennemann
|first3=D. H.
|date=1985
|editor-last=Belotserkovskii
|editor-first=O. M.
|editor2-last=Kogan
|editor2-first=M. N.
|editor3-last=Kutateladze
|editor3-first=S. S.
|editor4-last=Rebrov
|editor4-first=A. K.
|series=Rarefied Gas Dynamics: Volume 2
|publisher=Springer US
|location=Boston, MA
|pages=1033–1041
|language=en
|doi=10.1007/978-1-4613-2467-6_36
|isbn=978-1-4613-2467-6
}}</ref>. Гетерогенною називають конденсацію, при якій молекули газу падають на якусь поверхню твердого тіла або рідини і притягуються до неї. Якщо цей процес відбувається швидше ніж випаровування з поверхні, то рідина накопичується на поверхні. Для будь-якої температури нижче критичної існує значення тиску при якому газ знаходиться в рівновазі з рідиною (або твердою речовиною)&nbsp;— тобто, кількість молекул, які випаровуються з поверхні рідини і поглинаються нею, однакова. Це значення називається [[тиск насиченої пари]]. Відношення тиску пари до тиску насиченої пари називають пересиченням пари (S). Якщо пересичення пари менше одиниці, більше молекул рідини випаровується ніж молекул газу осідає на рідині, і конденсації не відбувається, якщо ж пересичення більше одиниці, то газ буде конденсуватися на поверхні{{sfn | Хирс,Паунд | 1966 | с=8}}.
[[Файл:Water vapor pressure graph.svg|міні|Тиск насиченої водяної пари швидко зростає з температурою]]

При вищих температурах швидкість випаровування рідини з поверхні зростає, тому зростає і тиск, необхідний для початку конденсації. Міжфазна границя на [[Фазова діаграма|фазовій діаграмі]] показує тиск, за якого відбувається конденсація за даної температури. [[Співвідношення Клаузіуса — Клапейрона|Рівняння Клаузіуса — Клайперона]] пов'язує ці величини:
:<math> {\frac {\mathrm {d} P}{\mathrm {d} T}}={\frac {L}{T\,\Delta V}}</math>,
де <math>L</math> — [[питома теплота випаровування]] а <math>\Delta V</math> — зміна об'єму 1 [[Моль|моля]] речовини при конденсації{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=325}}.

У припущенні, що питома теплота не залежить від температури, об'єм рідини значно менший за об'єм газу, а газ близький до [[Ідеальний газ|ідеального]], це рівняння можна перетворити на: 
:<math>p(T) \propto e^{\frac{-L}{RT}}</math>{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=325}}.

Якщо ж врахувати залежність питомої теплоти від температури, залежність стає складнішою:
:<math>p(T) \propto e^{\frac{-L}{RT} - \frac{\Delta C_{p} \ln(T)}{L}}</math>,

де <math>\Delta C_{p}</math> — різниця між [[теплоємність|теплоємністю]] при постійному тиску газу і рідини{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=326}}.

В залежності від того, чи змочується матеріал стінки рідиною чи ні, розрізняють ''плівкову'' (якщо рідина змочує поверхню) і ''краплинну'' (якщо не змочує) конденсації. Плівка рідини в першому випадку створює додатковий термічний опір, тому коефіцієнт теплопередачі є значно вищим при краплинній конденсації, а відповідно вищою є швидкість конденсації (тепло що виділяється при конденсації ефективно відводиться)<ref>{{Cite news|url=https://ela.kpi.ua/items/7680c8b4-0f40-418e-9702-2a39b03f332b|title=Термодинаміка та теплообмін|last=Дубровська|first=Вікторія Василівна|last2=Шкляр|first2=Віктор Іванович|date=2016|language=uk|access-date=2025-01-10}}</ref>.

У випадку водяної пари в атмосфері і пересичення менше одиниці, замість нього зазвичай використовують показник [[Відносна вологість|відносної вологості]], який визначається так само: відношення парціального тиску пари до тиску насиченої пари при даній температурі. Таким чином, можна сказати що конденсація на пласку поверхню відбувається при досягненні відносної вологості в 100&nbsp;%<ref>{{Cite book
|url=https://repository.kpi.kharkov.ua/items/077c3d37-3451-4217-90eb-fcc9d4bb3258
|title=Мала гірнича енциклопедія. Т. 1 |last=Білецький
|first=Володимир Стефанович
|last2=Бойко
|first2=В. С.
|last3=Букін
|first3=С. Л.
|last4=Гайко
|first4=Геннадій Іванович
|last5=Дриженко
|first5=А. Ю.
|last6=Золотко
|first6=О. А.
|last7=Іохельсон
|first7=З. М.
|last8=Колосюк
|first8=В. П.
|last9=Кошовський
|first9=Б. І.
|date=2004
|publisher=Донбас
|pages=183
|language=uk
|isbn=978-966-7804-14-5
}}</ref>.

==== Ядра конденсації ====
Практично вся конденсація, яку спостерігається в природі, є гетерогенною, бо навіть коли крапельки нібито виникають в об'ємі газу, як при утворенні хмар, насправді вони утворюються навколо дрібних частинок пилу, солі і тому подібних частинок які завжди присутні в атмосфері. Такі частинки називаються [[Ядра конденсації|ядрами конденсації]]. Щоб стати центрами конденсації, частинки мають бути достатньо великими<ref>{{Cite news|url=https://www.mdpi.com/2073-4433/8/6/108|title=CCN Activity, Variability and Influence on Droplet Formation during the HygrA-Cd Campaign in Athens|last=Bougiatioti|first=Aikaterini|last2=Argyrouli|first2=Athina|last3=Solomos|first3=Stavros|last4=Vratolis|first4=Stergios|last5=Eleftheriadis|first5=Konstantinos|last6=Papayannis|first6=Alexandros|last7=Nenes|first7=Athanasios|date=2017-06|pages=108|language=en|work=Atmosphere|volume=8|doi=10.3390/atmos8060108|issn=2073-4433|issue=6|access-date=2025-01-10}}</ref>. Для малих частинок ефективне пересичення пари є меншим, оскільки згідно {{не перекладено|рівняння Кельвіна|||Kelvin equation }} тиск насиченої пари над поверхнею сферичної краплини швидко зростає при зменшенні радіуса краплини нижче деякого ліміту<ref>{{Cite web|url=https://glass.rutgers.edu/sites/default/files/uploads/kelvinEq.pdf|title=The Kelvin equation|language=en}}</ref>. З тих же причин над увігнутим [[Меніск (фізика)|меніском]] у [[Капіляр (фізика)|капілярах]] (при відʼємній кривині поверхні рідини) пересичення пари є більшим ніж над пласкою поверхнею, тобто конденсація відбувається за меншого тиску. Це явище називається [[капілярна конденсація]]<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books/about/Курс_коллоидной_химии.html?id=ncn9AgAAQBAJ&redir_esc=y
|title=Курс коллоидной химии |last=Фридрихсберг
|first=Д. А.
|date=1984
|publisher=Рипол Классик
|pages=143
|language=ru
|isbn=978-5-458-28123-2
}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3433/kapilyarna-kondensaciya|title=КАПІЛЯРНА КОНДЕНСАЦІЯ|website=Фармацевтична енциклопедія|language=uk|access-date=2025-01-10}}</ref>. Також на пересичення, необхідне для початку конденсації, впливає матеріал ядер конденсації (або поверхні на якій відбувається конденсація), а саме його взаємодія з речовиною газу&nbsp;— вона визначає наскільки ймовірним є «прилипання» молекули газу до поверхні. Також, мають вплив форма і [[шорсткість поверхні]]<ref>{{Cite news|url=https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/02786826.2015.1086480|title=Heterogeneous Condensation of Water Vapor on Nanoparticles in a Membrane-Based High-Flow Process Monitored by a New In Situ Measuring Cell|last=Niklas|first=Jens|last2=Haller|first2=Felix|last3=Pitz|first3=Michael|last4=Hellmann|first4=Albert|last5=Ripperger|first5=Siegfried|date=2015-10-03|doi=10.1080/02786826.2015.1086480|issn=0278-6826|access-date=2025-01-10}}</ref>.
 
[[Файл:Water drops condensation pressure.png|thumb|Графіки залежності рівноважного пересичення пари від радіуса краплі для незаряджених крапель і крапель що мають елементарний заряд]]
Заряд, навіть [[елементарний заряд|елементарний]], сильно впливає на утворення ядер, тому частинки що містять [[Іон|іони]], зазвичай першими стають ядрами конденсації. Якщо частинка є кристаликом солі, то утворена краплина стає концентрованим розчином солі, що через [[осмотичний тиск]] збільшує ефективне пересичення (тобто мінімальний розмір ядер конденсації зменшується)&nbsp;— але з ростом краплини і зменшенням концентрації розчину ефект зменшується. Вплив заряду теж сильно впливає на дрібні краплі але мало впливає на більші. Наявність заряду чи осмотичного тиску може опустити рівноважний рівень пересичення нижче одиниці для найдрібніших краплин або дуже концентрованих розчинів<ref name="odeku">{{Cite book
|url=http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/455/
|title=Фізика хмар: конспект лекцій |last=Данова
|first=Т. Є.
|date=2006
|location=Одеса
}}</ref>.

В природі вплив всіх цих факторів є доволі слабким, і умови при яких відбувається конденсація з високою точністю визначаються температурою і тиском, оскільки в повітрі є достатня кількість різноманітних ядер конденсації для того щоб на деяких з них вона починалася одразу після досягнення парою стану насичення (наприклад, конденсація в хмарах відбувається при пересиченні менше 1,01)<ref name="odeku"/>.

=== Гомогенна конденсація ===
Якщо газ повністю очищений від пилу, іонів і краплинок рідини, то центрами конденсації стають згустки самого газу. У цьому випадку конденсація називається гомогенною. Молекули газу, рухаючись випадковим чином іноді збиваються у конгломерати, які називаються ''зародками''. Концентрація зародків швидко зменшується з їх розміром оскільки вони швидко випаровуються, тому більшість з них має усього кілька молекул. Високий тиск і низька температура сприяють більш активному утворенню і повільному випаровуванню зародків, що дозволяє деяким з них виростати до більших розмірів. Якщо пересичення пари більше за одиницю, то існує деякий критичний розмір при досягненні якого зародки почнуть збільшуватися до перетворення в макроскопічні краплі, проте досягти цього розміру зародки можуть лише при значному пересиченні, коли тиск газу в рази перевищує тиск насиченої пари (4—8 разів для води)<ref name="odeku"/>.

Газ, тиск якого сильно більший за тиск насиченої пари, але який при цьому не конденсується, називається [[Пересичена пара|пересиченою або переохолодженою парою]]<ref>{{книга
|автор = Сивухин Д. В.
|заголовок = Общий курс физики
|відповідальний = 
|посилання = 
|місце = М.
|видавництво = Физматлит
|рік = 2005
|том = II. Термодинамика и молекулярная физика
|сторінок = 544
|сторінки = 384
|isbn = 5-9221-0601-5
}}</ref><ref name="Савельєв">{{книга
|автор = Савельев И. В.
|заголовок = Курс общей физики
|ответственный = 
|посилання = 
|місце = М.
|видавництво = Наука
|рік = 1970
|том = I. Механика. Молекулярная физика
|сторінок = 
|строрінки = 414-415
|isbn = 
|ref = 
}}</ref>.

== Термодинамічний опис ==

=== Рівняння неідеального газу ===
[[Файл:Argon dimer potential.png|міні|Потенціал Ван-Дер-Ваальса]]
[[Файл:Van der Waals CO2.svg|міні|Ван-дер-Ваальсівські ізотерми для різних значень температури]]
[[Файл:VdW subcritical Isotherm.png|міні|Конструкція Максвелла&nbsp;— площі фігур I та II рівні.]]
Стан [[ідеальний газ|ідеального газу]] описується [[Рівняння стану ідеального газу|рівнянням Клайперона]]. Графіки ізопроцесів, що описуються ним завжди мають похідні одного знаку&nbsp;— наприклад, при ізотермічному процесі меншому об'єму завжди відповідає більший тиск. Проте модель ідеального газу побудована у припущенні що взаємодії між частинками газу не існує, що не є істиною для реального газу. Взаємодія частинок реального газу включає в себе два важливих компоненти: притягування і відштовхування. Відштовхування дуже сильне на малих відстанях, що змушує частинки розлітатися одна від одної немов більярдні кулі, проте ця компонента дуже швидко спадає до нуля. Притягання є більш далекодійним, тому на відстані більшій за радіус частинки воно починає домінувати, на більших же відстанях обидві компоненти прямують до нуля{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=296}}. Таким чином, на графіку потенціальної енергії утворюється прогин, і мінімум потенціальної енергії досягається при деякій скінченній відстані між частинками.

Існує кілька різних моделей що описують цей потенціал (<math>a</math>, <math>b</math> в усіх рівняннях&nbsp;— деякі константи, різні для різних газів):
* [[Рівняння Ван дер Ваальса]]:
: <math> \left(P + \frac{N^2a}{V^2}\right)(V - Nb) = N k_B T </math>
* [[Рівняння Редліха — Квонга]]
: <math>p=\frac{RT}{V-b}-\frac{a}{\sqrt{T}V(V+b)},</math>
* [[рівняння Дітерічі]]
: <math>p=\frac{RT}{V-b}\exp\left(-\frac{a}{RTV}\right)</math>
та інші. Якісно всі ці моделі подібні{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=305}}.

Якщо побудувати ізотерми реального газу, то за високої температури вони будуть поводити себе подібно до ідеального газу (в тому сенсі що тиск завжди монотонно зростає при зменшенні об'єму і навпаки), проте якщо температура буде нижчою за деяку точку (яку називають [[критична температура|критичною температурою]] для цього газу), то на ізотермі утворюється прогин&nbsp;— і деяким значенням тиску відповідають кілька значень об'єму. Також, існує ділянка ізотерми, на якій тиск зменшується при зменшенні об'єму{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=297}}. На практиці в якийсь момент частина газу перетворюється на рідину, і на графіку утворюється горизонтальна лінія&nbsp;— об'єм зменшується без зміни тиску і температури. Ця ситуація відповідає співіснуванню фаз (газ перетворюється на рідину не весь одразу, а поступово). Тиск при якому це відбувається за даної температури є тиском [[Насичена пара|насиченої пари]]. Значення тиску насиченої пари визначається за допомогою {{не перекладено|Конструкція Максвелла|конструкції Максвелла||Maxwell construction }}&nbsp;— принципу, згідно якого площа кривої над горизонтальною лінією, що відповідає тиску насиченої пари і під нею є рівними{{sfn | Hołyst,Poniewierski | 2012 | с=73}}. Аналогічний прогин є на графіках [[Ізобаричний процес|ізобаричного процесу]], і на ньому горизонтальна лінія вказує на [[Температура кипіння|температуру конденсації]] (або, що те саме, температуру кипіння)<ref>{{Cite news|url=https://arxiv.org/abs/1402.1205|title=Thermodynamic Properties of the van der Waals Fluid|last=Johnston|first=David C.|date=2014|doi=10.48550/ARXIV.1402.1205|access-date=2025-01-10}}</ref>.

Точка на ізотермі що відповідає критичній температурі, в якій похідна кривої стає рівною нулю, відповідає [[Критичний тиск|критичному тиску]] і критичному об'єму (також називається [[критична точка|критичною точкою]]). Згідно [[Принцип відповідних станів|закону відповідних станів]], якщо записати рівняння стану реального газу, де температура, тиск і об'єм будуть виражені у одиницях критичних величин для даних газів, воно буде виглядати однаково для різних газів (якщо записати це рівняння у звичайних одиницях, там присутні параметри, різні для різних газів). Якщо температура газу вище критичної, прогин не утворюється і різкої зміни станів не відбувається{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=310}}.

При специфічних умовах (відсутність центрів конденсації), тиск газу може бути вищим за тиск своєї насиченої пари (або температура може бути нижчою точки конденсації), без конденсації (такий стан називається [[переохолоджена пара]]), що відповідає просуванню по графіку по пунктирній лінії, проте речовина в такому стані є нестабільною{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=329}}.

=== Зміни термодинамічних потенціалів ===
{{main|Термодинамічні потенціали}}
Конденсація є [[Фазовий перехід першого роду|фазовим переходом першого роду]], що означає що [[потенціал Гіббза]] при цьому має розрив у першій похідній. З цього випливає, що величини які є першою похідною від нього, такі як об'єм, внутрішня енергія, [[ентропія]], ентальпія також різко міняються, що супроводжується виділенням теплоти, яка називається прихованою теплотою{{sfn | Якібчук,Клим | 2013 | с=519}}. В той же час величини, які є другою похідною потенціалу Гіббза, такі як [[теплоємність]], [[стисливість]], [[коефіцієнт термічного розширення]] мають дуже різкий і високий (теоретично&nbsp;— нескінченно високий) пік в районі фазового переходу&nbsp;— при зміні фаз об'єм і внутрішня енергія сильно змінюються при тому що зміни температури на відбувається{{sfn | Якібчук,Клим | 2013 | с=520}}{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=335}}.

Для багатьох речовин діє емпіричне правило, згідно якому об'єм під час конденсації зменшується приблизно в тисячу разів. Відповідно, кількість мікроскопічних станів у яких може перебувати один моль речовини зменшується в <math>1000^{N_A}</math> разів, де N<sub>A</sub>&nbsp;— [[число Авогадро]]. Тоді, за {{не перекладено|Формула ентропії Больцмана|формулою Больцмана||Boltzmann's entropy formula }} <math>S=k_B\ln\Omega</math>, можна оцінити зміну ентропії при конденсації:
: <math>\Delta S = k_B\Delta(\ln\Omega)\approx k_B\ln(0.001^{N_A})=k_BN_A\ln 0.001\approx-7R</math>
де R&nbsp;— [[Універсальна газова стала|газова стала]]. Таким чином, тепло що виділяється при конденсації дорівнює{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=323}}
: <math>L\approx 7 RT_c</math> .
Експериментально виміряні значення трохи більше, і коливаються від 8 до 10. Різниця виникає через вклад сил [[Міжмолекулярні сили|міжмолекулярного притягання]]. Цей емпіричний закон називають [[Правило Трутона|правилом Трутона]]. Він діє для багатьох речовин, але важливим виключенням є вода, що має відчутно вищу теплоту конденсації (причиною цього є те що вода&nbsp;— [[Полярність (хімія)|полярна рідина]]){{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=323}}.

На відміну від, наприклад, [[тверднення]], при конденсації не змінюється внутрішня [[симетрія]], тому можливо перетворити газ на рідину уникаючи стрибкоподібної зміни параметрів&nbsp;— обігнувши критичну точку (тобто, нагрівши газ до температури вище критичної, стиснувши його і охолодивши). В такому випадку всі параметри речовини будуть змінюватися плавно, без різкої конденсації{{sfn | Blundell,Blundell | 2010 | с=337}}.

== Конденсація в природі ==
[[Файл:Fog is an atmospheric phenomenon.JPG|міні|Скупчення продуктів конденсації призводить до виникнення туману]]
Конденсація є однією з головних складових [[Кругообіг води|колообігу води]] — саме завдяки ній з'являються опади, які повертають на землю воду, яка випарувалася з поверхні водойм. Оскільки при конденсації виділяється, а при випаровуванні поглинається значна кількість тепла, цей процес є важливим також і для атмосферного теплообміну. Прихована теплота що виділяється при конденсації є одним з механізмів виникнення великомасштабних неоднорідностей тиску, які є причиною існування [[Циркуляція атмосфери|атмосферної циркуляції]]<ref>{{Cite web|url=https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php/495690/mod_resource/content/1/Лекція%207.pdf|title=Метеорологія та кліматологія.  Лекція 7. АТМОСФЕРНА ЦИРКУЛЯЦІЯ|website=Система електронного забезпечення навчання ЗНУ|publisher=Запорізький національний університет|language=uk|access-date=10 січня 2025}}</ref>. Також конденсація є джерелом енергії для [[Тропічний циклон|тропічних циклонів]]<ref>{{Cite web|url=https://www.britannica.com/science/tropical-cyclone/Life-of-a-cyclone|title=Tropical cyclone - Formation, Paths, Impacts {{!}} Britannica|date=2025-01-09|website=www.britannica.com|language=en|access-date=2025-01-10}}</ref>.

=== Точка роси ===
{{main|Точка роси}}
Для зручності пересичення описується в термінах тиску, хоча в побуті часто звичнішим є опис в термінах температури&nbsp;— пара конденсується, якщо її охолодити до деякої температури. Тиск насиченої пари зменшується при зменшенні температури, тому пара яка не була насиченою при високій температурі стає насиченою при низькій<ref name="korshak">{{Cite book
|url=https://pidruchnyk.com.ua/384-fzika-korshak-lyashenko-savchenko-10-klas.html
|title=Фізика 10 клас |last= Коршак 
|first=Є.В. 
|last2=Ляшенко
|first2=О.І.
|last3=Савченко
|first3=В.Ф.
|date=2010
|publisher=Генеза
|page=154
|language=uk
}}</ref>. 

Якщо газ є сумішшю, то під тиском мається на увазі [[парціальний тиск]]<ref>{{Cite web|url=https://www.encyclopedie-environnement.org/en/zoom/humid-air-condensation/|title=Humid air and condensation|website=Encyclopedia of the Environment|language=en-US|access-date=2025-01-10}}</ref>. Це відноситься і до [[вологість повітря|водяної пари у повітрі]].

Водяна пара складає лише кілька відсотків від маси повітря<ref>{{Cite web|url=https://vue.gov.ua/Абсолютна_вологість|title=Абсолютна вологість|website=ВУЕ|language=uk|access-date=2025-01-10}}</ref>, відповідно і її парціальний тиск є порівняно низьким — а отже і температура конденсації є значно нижчою за 100°C (як при атмосферному тиску). Наприклад, якщо у кубічному метрі повітря міститься 20 грамів пари, її парціальний тиск становить 2,7&nbsp;кПа, а температура рівноваги з рідиною – усього 22°C<ref name="korshak"/>.

Температура при якій за даної вологості починається конденсація називається точкою роси. Еквівалентне визначення — температура, при якій [[відносна вологість]] повітря що містить дану кількість водяної пари становить 100&nbsp;%{{sfn | Степаненко | 2008 | с=29}}. Назва пов'язана з тим, що часто повітря вдень нагрівається вище цієї температури, а вночі охолоджується, і деяка частина води конденсується на поверхні землі у вигляді [[роса|роси]]<ref name="geoknigi">{{Cite web|url=https://geoknigi.com/book_view.php?id=87|title=Атмосферні опади: сніг, дощ, град, роса, туман, іній|authors=Скуратович О.Я., Коваленко Р.Р., Круглик Л.І.|website=geoknigi.com|series=Географія. 6 клас. Підручник для середньої школи|language=uk|access-date=2025-01-11}}</ref>.

Аналогічно вода може конденсуватися у прохолодних підземних порожнинах порід і ґрунтів. Цей процес є одним з джерел поповнення підземних вод<ref>{{Cite web|url=https://insgeo.com.ua/pohodzheniia-pidzemnyh-vod/|title=Походження підземних вод|date=2022-02-18|publisher=ТОВ "Інститут геології"|language=uk-UA|access-date=2025-01-10}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://repository.kpi.kharkov.ua/items/077c3d37-3451-4217-90eb-fcc9d4bb3258
|title=Мала гірнича енциклопедія. Т. 1 |last=Білецький
|first=Володимир Стефанович
|last2=Бойко
|first2=В. С.
|last3=Букін
|first3=С. Л.
|last4=Гайко
|first4=Геннадій Іванович
|last5=Дриженко
|first5=А. Ю.
|last6=Золотко
|first6=О. А.
|last7=Іохельсон
|first7=З. М.
|last8=Колосюк
|first8=В. П.
|last9=Кошовський
|first9=Б. І.
|date=2004
|publisher=Донбас
|pages=323
|language=uk
|isbn=978-966-7804-14-5
}}</ref>.

=== Хмароутворення ===
Атмосферна конденсація відбувається у [[хмара]]х. Тепле і вологе повітря підіймається вгору під час [[конвекція|конвективних]] процесів або у циклонах. При цьому теплообмін відбувається досить повільно, тому можна вважати що повітря при цьому адіабатично розширюється. При цьому падає і тиск і температура, але врахування обох параметрів показує, що відносна вологість зростає{{sfn | Степаненко | 2008 | с=164}}. На деякій висоті вона досягає 100&nbsp;%, і, якщо у атмосфері присутні в достатній кількості ядра конденсації, на них утворюються краплинки води. Найбільш важливими ядрами конденсації для пароутворення є гігроскопічні частинки, такі як мікроскопічні кристали морської солі, що утворюється з бризок води з хвиль, або ж [[сірчана кислота]], що утворюється з [[Діоксид сірки|двооксиду сірки]] який виділяється при горінні{{sfn | Степаненко | 2008 | с=43}}. Краплі що утворюються таким чином є досить маленькими, радіусом до 20 мікрометрів. Більші краплі утворюються злиттям або при таненні кристалів льоду{{sfn | Сарапіна,Рибалова,Бригада | 2023 | с=68}}. 

Повітря може охолоджуватися і неадіабатичним шляхом, наприклад, при контакті з холодною поверхнею або іншими масами повітря. Якщо повітря, що охолоджується, знаходиться біля поверхні землі, то утворюється туман або [[Серпанок (туман)|серпанок]]<ref name="geoknigi"/>.

== Використання конденсації в техніці та хімії ==
* Конденсація є частиною процесів [[Дистиляція|дистиляції]] і [[ректифікація|ректифікації]], які використовуються для розділення рідин, або відділення рідини від розчинених у ній домішок. Ці процеси використовуються у харчовій, хімічній, нафтопереробній промисловості, для [[Опріснення води|отримання прісної води з солоної]] та багатьох інших задач<ref>{{Cite web|url=https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2513/distilyaciya|title=Дистиляція|website=Фармацевтична енциклопедія|language=uk|access-date=2025-01-10}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1070/rektifikaciya|title=Ректифікація|website=Фармацевтична енциклопедія|language=uk|access-date=2025-01-11}}</ref>. 
* У [[парова машина|парових машинах]] конденсація є частиною [[Термодинамічний цикл|робочого циклу]]. Парові машини були надзвичайно важливими до 20 століття, використовувалися як в транспорті ([[пароплав]]и, [[паровоз]]и), так і для виробництва енергії та виконання різноманітної роботи, а пізніше отримали розвиток у вигляді [[Парова турбіна|парових турбін]], які використовуються у [[Теплова електростанція|теплових]] і [[Атомна електростанція|атомних електростанціях]]<ref>{{Cite web|url=http://energetika.in.ua/ua/books/book-2/part-2/section-3/52-entsiklopediya/rozvitok-teploenergetiki-ta-gidroenergetiki/chasina-1-teploenergetika/rozdil-3-parovi-ta-gazovi-turbini/339-3-2-osnovni-elementi-suchasnikh-parovikh-turbin|title=3.2. Основні елементи сучасних парових турбін - Енергетика: історія, сучасність і майбутнє|website=energetika.in.ua|access-date=2025-01-10}}</ref>.
* У [[холодильник]]ах і [[Кондиціонер|кондиціонерах]] випаровування робочого тіла відбувається в холодному середовищі, а конденсація — в теплому, за рахунок чого тепло переноситься з холодного в тепле середовище<ref>{{Cite web|url=https://mi100.info/2022/09/10/prynczyp-roboty-ta-riznovydy-holodylnykiv/|title=Принцип роботи та різновиди холодильників|last=Остапчук|first=Роксолана|date=2022-09-10|website=Місто|language=uk|access-date=2025-01-10}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=iYWiCXziWsEC&printsec=frontcover&hl=uk#v=snippet&q=vapor%20compression&f=false
|title=An introduction to thermodynamics |last=Rao
|first=Y. V. C.
|date=2004
|publisher=Universities Press
|pages=371
|language=en
|isbn=978-81-7371-461-0
}}</ref>.
* [[Вакуумне напилення]] є способом нанесення плівки з металу або іншого твердого матеріалу на поверхню деталі. Для цього потік частинок газу з речовини, що напилюється, направляється на поверхню. Газ може, в залежності від умов, як одразу переходити в кристалічну форму, так і конденсуватися у тонку плівку рідини, яка потім твердне<ref>{{Cite web|url=https://esu.com.ua/article-71301|title=Напилення|last=Корнієнко|first=О. М.|date=2020|website=Енциклопедія Сучасної України|language=uk|access-date=2025-01-10}}</ref>{{sfn | Проценко,Шумакова | 2008 | с=107}}.
* Переведення газів в рідку фазу іноді називають [[Скраплення газів|скрапленням]]<ref>{{Cite book
|url=https://repository.kpi.kharkov.ua/items/6c3a458a-6d5f-4f7a-ba69-655ba2b52c65
|title=Мала гірнича енциклопедія. Т. 3 |last=Альохін
|first=В. І.
|last2=Білецький
|first2=Володимир Стефанович
|last3=Бойко
|first3=В. С.
|last4=Бойко
|first4=Р. В.
|last5=Бондаренко
|first5=В. І.
|last6=Букін
|first6=С. Л.
|last7=Гайко
|first7=Геннадій Іванович
|last8=Гнєушев
|first8=В. О.
|last9=Горбатов
|first9=П. А.
|date=2013
|publisher=Східний видавничий дім
|pages=131
|language=uk
|isbn=978-966-317-156-2
}}</ref>. У рідкому стані гази займають на кілька порядків менший обʼєм при тому ж тиску, що у деяких випадках є зручнішим для транспортування і використання. [[Зріджений природний газ|Природний газ зріджують]] для перевезень на танкерах і зберігають у спеціальних теплоізольованих контейнерах при температурі нижче -162°C при атмосферному тиску<ref>{{Cite web|url=https://www.britannica.com/science/liquefied-natural-gas|title=liquefied natural gas|website=Britannica|language=en|access-date=2025-01-11}}</ref>. [[Зріджений нафтовий газ|Пропан-бутанову суміш можна зріджувати]] за кімнатної температури при збільшеному тиску, тому її транспортують в рідкому стані в автоцистернах і в балонах до кінцевого споживача<ref>{{Cite web|url=https://www.britannica.com/science/liquefied-petroleum-gas|title=liquefied petroleum gas|website=Britannica|language=en|access-date=2025-01-11}}</ref>. Зріджений [[аміак]] використовується як добриво<ref>{{Cite web|url=https://vue.gov.ua/Аміачні_добрива|title=Аміачні добрива|website=ВУЕ|language=uk|access-date=2025-01-10}}</ref>. 
* Зрідження газів є також способом отримання чистих газів з повітря. Зрідженням і подальшим ректифікаційним очищенням отримують [[рідкий кисень]]. Рідкий кисень є дуже ефективним окисником, збільшує здатність багатьох речовин до горіння і використовується як окисник для ракетного палива, [[Автоген|автогенного зварювання]] тощо. Чистий газоподібний кисень, отриманий випаровуванням рідкого, використовується у металургійній, хімічній промисловості, медицині та інших галузях<ref>{{cite journal |last1=Татарчук |first1=Т.Р. |last2=Сіренко |first2=Г.О. |last3=Лясковська |first3=М.Р. |date=2014 |title=Оксиґен: хронологія історичних відкриттів.Частина 2. Дослідження кисню та сполук Оксиґену у XIX - XXI століттях |url=http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/13676/1/Т.Р.%20Татарчук%2C%20Г.О.%20Сіренко%2C%20М.Р.%20Лясковська%20С.97-114.pdf |journal=Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія Хімія. |issue=XVIII |pages=97-114 |access-date=2025-01-11 }}</ref>. 
* У засушливих регіонах використовують {{не перекладено|Конденсаційний колодязь|конденсаційні колодязі||Air well (condenser) }} і сучасніші {{не перекладено|Атмосферний генератор води|генератори води||Atmospheric water generator}} для збирання вологи з повітря<ref>{{Cite web|url=https://www.weforum.org/stories/2024/02/atmospheric-water-generators/|title=See how atmospheric water generators can help water security|website=World Economic Forum|language=en|access-date=2025-01-10}}</ref>. У вологих районах [[Осушувач повітря|аналогічні установки]] використовуються для осушення занадто вологого повітря<ref>{{Cite web|url=https://pobut.lviv.ua/articles/osushitel-vozduha-zachem-on-i-kak-ego-vybrat|title=Осушувач повітря: як він захистить ваш дім від вологи та цвілі та допоможе підтримувати здоров'я|website=pobut.lviv.ua|access-date=2025-01-10}}</ref>.
* Деякі [[Детектор частинок|детектори треків елементарних частинок]], такі як [[камера Вільсона]] працюють завдяки властивості іонів ставати ядрами конденсації у переохолодженій парі<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=VTmzAwAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR9&dq=cloud+chamber&ots=gbHTuVt3cN&sig=19o826OpMj0HQ1uC2yIQU0YGnfA&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false
|title=The Principles of Cloud-Chamber Technique |last=Wilson
|first=J. G.
|date=2014-06-12
|publisher=Cambridge University Press
|pages=2
|language=en
|isbn=978-1-107-68089-0
}}</ref>.

== Шкідлива конденсація ==
[[Файл:Window_in_Ireland.jpg|міні|Конденсація на вікні]]
Іноді конденсація є небажаним явищем. Якщо достатньо вологе повітря падає на холоднішу поверхню, то волога з повітря буде конденсуватися на ній. Наприклад, схожим чином запотівають вікна, коли температура на вулиці менша ніж в приміщенні. Конденсація призводить до появи [[пліснява|цвілі]] в приміщеннях, [[корозія|корозії]], запотівання скла і погіршення видимості. Для боротьби з нею використовують підігрів поверхні, на якій утворюється конденсат, стабілізацію температурного режиму, провітрювання, абсорбцію вологи, герметизацію для недопущення потрапляння вологи у пристрій, осушення повітря, спеціальні спреї проти запотівання<ref>{{Cite web|url=https://www.screwfix.com/guides/building/how-to-stop-condensation|title=How to Stop Condensation Guide {{!}} Screwfix|website=www.screwfix.com|access-date=2025-01-10}}</ref>.

== Див. також ==

* [[Пароконденсатор]]
* [[Скраплення газів]]
* [[Капілярна конденсація]]
* {{Iw|Конденсаційний колодязь|3=en|4=Air well (condenser)}}
* [[Засів хмар]]
* [[Нуклеація]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3651/kondensaciya КОНДЕНСАЦІЯ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151119164949/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3651/kondensaciya |date=19 листопада 2015 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* {{книга
 |автор          = Stephen J. Blundell, Katherine M. Blundell
 |назва          = Concepts in Thermal Physics
 |посилання      = https://students.aiu.edu/submissions/profiles/resources/onlineBook/W5S8i2_Thermal_Physics.pdf
 |видання        = 2
 |видавництво    = Oxford University Press
 |рік            = 2010
 |сторінок       = 493
 |isbn           = 978–0–19–956209–1
 |ref            = Blundell,Blundell
}}
* {{книга
 |автор          = Robert Hołyst, Andrzej Poniewierski
 |назва          = Thermodynamics for Chemists, Physicists and Engineers
 |посилання      = https://itp.uni-frankfurt.de/~gros/Vorlesungen/TD/6_Phase_transitions.pdf
 |видавництво    = Springer Science & Business Media
 |рік            = 2012
 |сторінок       = 344
 |isbn           = 9789400729995
 |ref            = Hołyst,Poniewierski
}}
* {{книга
 |автор          = П.М. Якібчук, М.М. Клим
 |назва          = Молекулярна фізика
 |посилання      = https://physics.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/yakibchuk_molek_fiz.pdf
 |видання        = 2
 |місце          = Львів
 |видавництво    = Львівський національний університет імені Івана Франка
 |рік            = 2013
 |сторінок       = 584
 |ref            = Якібчук,Клим
}}
* {{книга
 |автор          = Marco Sgarbi
 |назва          = Encyclopedia of Renaissance Philosophy
 |посилання      = https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-3-319-02848-4_1173-1
 |місце          = Venezia
 |видавництво    = Springer Nature
 |рік            = 2022
 |сторінок       = 3588
 |isbn           = 978-3-319-14168-8
 |ref            = Sgarbi
}}
* {{книга
 |автор          = Проценко І.Ю., Шумакова Н.І.
 |назва          = Технологія одержання і застосування плівкових матеріалів: Навчальний посібник
 |місце          = Суми
 |видавництво    = Сумський державний унверситет
 |рік            = 2008
 |сторінок       = 198
 |isbn           = 978-966-657-162-8
 |ref            = Проценко,Шумакова
}}
* {{книга
 |автор          = Степаненко С.М.
 |назва          = Метеорологія і кліматологія
 |посилання      = https://kpdi.edu.ua/biblioteka/2022%20Підручники/Метеорологія%20і%20кліматологія%20Степаненко%20С.М..pdf
 |місце          = Одеса
 |видавництво    = Одеський державний екологічний університет
 |рік            = 2008
 |сторінок       = 533
 |ref            = Степаненко
}}
* {{книга
 |автор          = Д.Хирс,Г.Паунд
 |назва          = Испарение и конденсация
 |місце          = Москва
 |видавництво    = Металлургия
 |рік            = 1966
 |сторінок       = 196
 |ref            = Хирс,Паунд
}}
* {{книга
 |автор          = М.В.Сарапіна, О.В.Рибалова, О.В.Бригада
 |назва          = Метеорологія і кліматологія
 |посилання      = http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/18760/1/Мет%20та%20Клім%20Курс%20лекцій.pdf
 |місце          = Харків
 |видавництво    = Національний університет цивільного захисту України
 |рік            = 2023
 |сторінок       = 217
 |ref            = Сарапіна,Рибалова,Бригада
}}
{{Агрегатні стани}}
{{Добра стаття}}
[[Категорія:Конденсація|*]]
[[Категорія:Фізична географія]]
[[Категорія:Фазові переходи]]

{{ВП-портали|Науки про Землю|Географія|Метеорологія та кліматологія|Фізика}}