Перегляд вихідного коду сторінки Колективний інтелект

'''Колекти́вний інтеле́кт''' ({{lang-en|swarm intelligence}})&nbsp;— термін, що описує комплексну колективну поведінку децентралізованої системи із самоорганізацією. Розглядається в теорії [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]] як метод оптимізації. Термін запровадили Херардо Бені й Ван Цзин у [[1989]] році у контексті системи [[Клітинний автомат|клітинних роботів]].<ref> Beni, G., Wang, J. Swarm Intelligence in Cellular Robotic Systems, Proceed. NATO Advanced Workshop on Robots and Biological Systems, Tuscany, Italy, June 26-30 ([[1989]])</ref> Інколи колективний інтелект ще називають '''ройовим інтелектом'''.

Із точки зору інформатики колективний інтелект є предметом досліджень частини [[Комп'ютерні науки|комп'ютерних наук]], в якій проектуються та вивчаються ефективні [[числові методи]] розв'язання задач у спосіб, схожий з поведінкою «колективу» живих організмів. Досягнення в цій галузі, а це власне розроблені алгоритми, застосовуються перш за все в [[Комбінаторна оптимізація|задачах комбінаторної оптимізації]] та для розв'язування [[Задача комівояжера|задачі комівояжера]].

Системи колективного інтелекту, як правило, складаються із множини агентів ([[багатоагентна система]]), що локально взаємодіють як між собою так із навколишнім середовищем. Самі агенти зазвичай досить прості, але всі разом, локально взаємодіючи, створюють так званий колективний інтелект. Прикладом у природі може служити [[Колонія (біологія)|колонія]] [[Мурахи|мурах]], [[Роїння (медоносні бджоли)|рій]] [[Бджола медоносна|бджіл]], зграя птахів, косяк риб.

== Застосування ==
* Методи колективного руху агентів у колонії використовуються при проектуванні систем координованої роботи роботів.
* Розподілена взаємодія між агентами спонукала до створення декількох [[Кластерний аналіз|кластерних алгоритмів]] та [[Алгоритм сортування|алгоритмів упорядкування]].
* Моделі розподілу праці між агентами колонії були використані для регулювання спільної роботи робототехніки.

== Використання ==

Дизайнери використовують технології рою як засіб створення складних інтерактивних систем і моделювання натовпу.
«Розбиваючи лід»&nbsp;— був перший фільм, що використовував технології колективного інтелекту для візуалізації, реалістичного зображення руху груп риб і птахів із використанням Boids системи. Тім Бертон створив фільм «Бетмен повертається» також з використанням технології колективного інтелекту для демонстрації руху груп кажанів. У фільмі «[[Володар перснів]]» використовували подібну технологію, відому як технологія масивів, під час батальних сцен. Такі технології є особливо привабливими, тому що використання колективного інтелекту&nbsp;— це дешевий, надійний і простий спосіб.

Авіакомпанії використовують теорію колективного інтелекту під час моделювання пасажирів перед посадкою в літак. Дослідник Дуглас Лоусон використовував мурах на основі комп'ютерного моделювання та визначив існування лише шести правил взаємодії пасажирів та спромігся оцінити час посадки з використанням різних методів посадки. (Miller, 2010, XII–XVIII).<ref>{{cite book |last=Miller |first=Peter |year=2010 |title=The Smart Swarm: How understanding flocks, schools, and colonies can make us better at communicating, decision making, and getting things done |publisher=Avery |location=New York |isbn=9781583333907 |url-access=registration |url=https://archive.org/details/smartswarmhowund00mill }}</ref>

== Програми ==
Колективний інтелект може бути використаний у цілому ряді програм. Збройні сили США використовують методи колективного інтелекту для управління безпілотними транспортними засобами. Європейське космічне агентство думає про «орбітальний рій» для самостійної збірки і інтерферометрії. NASA досліджує використання технології колективного інтелекту для створення планетарних карт. У 1992 році робота М. Anthony Lewis and George A. Bekey довела можливість використання розвідки роєм, за допомогою колективного інтелекту для контролю нанороботів у тілі з метою знищення ракових пухлин.<ref>{{cite paper |last=Lewis |first=M. Anthony |last2=Bekey |first2=George A. |title=The Behavioral Self-Organization of Nanorobots Using Local Rules |work=Proceedings of the 1992 IEEE/RSJ International Conference on Intelligent Robots and Systems }}</ref> Також колективний інтелект застосовується для інтелектуального аналізу даних.<ref>{{cite journal |first=D. |last=Martens |first2=B. |last2=Baesens |first3=T. |last3=Fawcett |title=Editorial Survey: Swarm Intelligence for Data Mining |journal=Machine Learning |volume=82 |issue=1 |pages=1–42 |year=2011 |doi=10.1007/s10994-010-5216-5 }}</ref>

== Телекомунікації ==
Використання колективного інтелекту в телекомунікаційних мережах також досліджували, у вигляді основ мурашиної маршрутизації. Це було вперше відкрито Dorigo та Hewlett Packard в середині 1990-х років із низкою змін з тих пір. В основному це використання імовірнісних таблиць маршрутизації з використанням «нагородження»&nbsp;— зміцнення успішно пройденого маршруту кожної «мурашки» (невеликий пакет управління), який проходить у мережі. Посилення маршруту вперед, у зворотному напрямку, і обидва одночасно були досліджені. У зворотному напрямку зміцнення вимагає симетричної мережі і пар в обох напрямках разом. Мобільні засоби масової інформації і нові технології можуть змінити поріг для колективних дій у зв'язку з ростом інтелекту систем.

== Авіація ==
Авіакомпанії використовували мурашину маршрутизацію в призначенні воріт для літака, що прибуває в аеропорт. В авіакомпанії Southwest програма використовує колективний інтелект, тобто теорію, що колонія мурашок працює краще, ніж поодинці. Кожен пілот працює як мураха в пошуках найкращих воріт в аеропорт. «Пілот вчиться на власному досвіді, що найкраще для нього, і виявляється, що це найкраще рішення для авіакомпанії» пояснює Дуглас Лоусон. У результаті роботи колонії, кожен пілот завжди прямує до вільних воріт.<ref>{{cite news |work=Science Daily |date=1 квітня 2008 |title="Planes, Trains and Ant Hills: Computer scientists simulate activity of ants to reduce airline delays |url=http://www.sciencedaily.com/videos/2008/0406-planes_trains_and_ant_hills.htm |accessdate=1 грудня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101124132227/http://www.sciencedaily.com/videos/2008/0406-planes_trains_and_ant_hills.htm |archivedate=листопад 24, 2010 |deadurl=yes }}</ref>

== Приклади алгоритмів, що використовують колективний інтелект ==

=== Алгоритм альтруїзму ===
Дослідники з [[Швейцарія|Швейцарії]] розробили алгоритм, заснований на [[правило Гамільтона| правилі Гамільтона]] родинної селекції. Алгоритм показує, як [[альтруїзм]] особини в рої може з часом розвиватися і приведе до ефективнішої поведінки рою.<ref>[http://genevalunch.com/blog/2011/05/04/altruism-helps-swarming-robots-fly-better-study-shows/ Altruism helps swarming robots fly better] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120915092222/http://genevalunch.com/blog/2011/05/04/altruism-helps-swarming-robots-fly-better-study-shows/ |date=15 вересня 2012 }} ''genevalunch.com'', 4 May 2011.</ref><ref>Waibel M, Floreano1 D and Keller L (2011) [http://www.plosbiology.org/article/fetchObjectAttachment.action?uri=info%3Adoi%2F10.1371%2Fjournal.pbio.1000615&representation=PDF «A quantitative test of Hamilton's rule for the evolution of altruism»]{{Недоступне посилання}} ''PLoS Biology'', '''9'''(5): e1000615. {{doi|10.1371/journal.pbio.1000615}}</ref>

=== Алгоритм колонії мурах ===
{{main|Мурашиний алгоритм}}
[[Мурашиний алгоритм]] (алгоритм оптимізації мурашиної колонії, {{lang-en|ant colony optimization}}, ACO)&nbsp;— один з ефективних поліноміальних алгоритмів для знаходження наближених рішень [[Задача комівояжера|задачі комівояжера]], а також аналогічних завдань пошуку маршрутів на графах. Підхід запропонований бельгійським дослідником Марко Доріго ({{lang-en|Marco Dorigo}}). Суть підходу полягає в аналізі та використанні моделі поведінки [[мураха|мурах]], що шукають дороги від колонії до їжі.
У основі алгоритму лежить поведінка [[мурашина колонія|мурашиної колонії]]&nbsp;— маркування вдалих доріг великою кількістю [[феромон]]у. Робота починається з розміщення мурашок у вершинах [[Граф (математика)|графа]] (містах), потім починається рух мурашок&nbsp;— напрям визначається імовірнісним методом, на підставі формули:
: <math>P_i=\frac{{l_i}^{q}\cdot {f_i}^{p}}{\sum_{k=0}^{N}{{l_k}^{q}\cdot {f_k}^{p}}}</math>,
де:
: <math>P_i</math>&nbsp;— імовірність переходу дорогою<math>i</math>,
: <math>l_i</math>&nbsp;— довжина <math>i</math>-ого переходу,
: <math>f_i</math>&nbsp;— кількість феромонів на <math>i</math>-ому переході,
: <math>q</math>&nbsp;— величина, яка визначає «жадібність» алгоритму,
: <math>p</math>&nbsp;— величина, яка визначає «стадність» алгоритму і
: <math>q+p=1</math>.

=== Бджолиний алгоритм ===
{{main|Бджолиний алгоритм}}
[[Бджолиний алгоритм|Штучний алгоритм бджолиної сім'ї (ABC)]]&nbsp;— алгоритм рою на основі мета-евристичного алгоритму було введено Карабогом у 2005 році.<ref>Karaboga, Dervis (2010) [http://www.scholarpedia.org/article/Artificial_bee_colony_algorithm Artificial bee colony algorithm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140403052426/http://www.scholarpedia.org/article/Artificial_bee_colony_algorithm |date=3 квітня 2014 }} ''Scholarpedia'', '''5'''(3): 6915.</ref> Він імітує поведінку кормових [[Бджола медоносна|медоносних бджіл]]. Алгоритм ABC складається з трьох етапів: [[Робоча бджола|робочої бджоли]], бджоли-наглядача, та бджоли-розвідника. Бджоли використовують алгоритм локального пошуку в околі рішення, що вибрані на основі детермінованого відбору робочими бджолами і імовірнісного відбору бджолами-наглядачами. <!-- In the scout bee phase which is an analogy of abandoning exhausted food sources in the foraging process, solutions that are not beneficial anymore for search progress are abandoned, and new solutions are inserted instead of them to explore new regions in the search space. --> Бждола-розвідник виконує відмову від виснажених джерел живлення в кормовому процесі. За цією аналогією рішення, які не корисні більше для пошуку розв'язку відкидаються, і додаються нові рішення (за аналогією з дослідженням нових регіонів у пошуку джерел).

=== Метод рою часток ===
{{main|Метод рою часток}}
[[Метод рою часток]], МРЧ ({{lang-en|Particle Swarm Optimization}}, ''PSO'')&nbsp;— метод чисельної [[Оптимізація (математика)|оптимізації]], для використання якого не потрібно знати точного [[Градієнт|градієнта]] оптимізованої функції. МРЧ був доведений [[Кеннеді, Джеймс (соціальний психолог)|Кеннеді]], [[Еберхарт, Расселл|Еберхартом]] і Шіі, спочатку призначався для імітації [[Соціальна поведінка|соціальної поведінки]]. Алгоритм був спрощений, і було зауважено, що він придатний для виконання оптимізації. Книга Кеннеді й Еберхарта описує багато філософських аспектів МРЧ і так званого [[Ройовий інтелект|ройового інтелекту]]. Велике дослідження застосувань МРЧ зроблене Полі<ref>{{cite journal |doi=10.1023/A:1016568309421 |title=Recent Approaches to Global Optimization Problems Through Particle Swarm Optimization |last=Parsopoulos |first=KE |last2=Vrahatis |first2=MN |journal=Natural Computing |volume=1 |issue=2-3 |pages=235–306 |year=2002 }}</ref><ref>[http://www.iste.co.uk/?searchtext=clerc&ACTION=Search&cat=&ACTION=Search Particle Swarm Optimization] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140222031651/http://www.iste.co.uk/?searchtext=clerc&ACTION=Search&cat=&ACTION=Search |date=22 лютого 2014 }} by Maurice Clerc, ISTE, ISBN 1-905209-04-5, 2006.</ref>.

МРЧ оптимізує функцію, підтримуючи популяцію можливих розв'язків, називаних частками, і переміщаючи ці частки в просторі розв'язків згідно із простою формулою. Переміщення підпорядковуються принципу найкращого знайденого в цьому просторі положення, що постійно змінюється при знаходженні частками вигідніших положень.

=== Алгоритм гравітаційного пошуку ===
{{main|Алгоритм гравітаційного пошуку}}
[[Алгоритм гравітаційного пошуку]] ({{lang-en|Gravitational Search Algorithm, GSA}})&nbsp;— [[алгоритм]] пошуку, що базується на основі [[Гравітація|закону всесвітнього тяжіння]] і поняття масової взаємодії. Алгоритм ґрунтується на гравітаційних теоріях із фізики [[Ньютон]]а і як пошукові агенти використовує гравітаційні маси.

В останні роки були розроблені різні [[Евристичний алгоритм|евристичні методи]] [[Оптимізація|оптимізації]]. Багато з цих методів базуються на аналогічних явищах у природі. Якщо порівнювати алгоритм гравітаційного пошуку з іншими алгоритмами, то даний метод з одним із найефективніших у вирішенні різноманітних задач оптимізації нелінійних функцій.

=== Штучна імунна система ===
{{main|Штучна імунна система}}
[[Штучна імунна система]] (ШІС)&nbsp;— це адаптивна [[обчислювальна система]], що використовує моделі, принципи, механізми та функції, описані в теоретичній [[імунологія|імунології]], які застосовуються для розв'язання прикладних задач.<ref>
{{cite book
  | last = de Castro
  | first = Leandro N.
  | coauthors = Timmis, Jonathan
  | title = [[Artificial Immune Systems: A New Computational Intelligence Approach]]
  | publisher = [[Springer Science+Business Media|Springer]]
  | year = 2002
  | pages = 57–58
  | isbn = 1852335947, 9781852335946 }}
</ref></blockquote>
Попри те, що природні імунні системи вивчені далеко не повністю, на сьогодні існують щонайменше три теорії, які пояснюють функціонування імунної системи та описують взаємодію її елементів, а саме: [[теорія негативного відбору]], [[теорія клональної селекції]] і [[теорія імунної мережі]]. Вони лягли в основу створення трьох алгоритмів функціонування ШІС.

=== Алгоритм зозулі ===
{{main|Алгоритм зозулі}}
[[Алгоритм зозулі]] ({{lang-en|Cuckoo search}}) являє собою оптимізований [[алгоритм]], розроблений {{lang-en|Xin-She Yang}} та {{lang-en|Suash Deb}} у [[2009]] році. Натхненням для його створення послужив гніздовий [[паразитизм]] деяких видів [[зозуля|зозуль]], що підкладають свої яйця до гнізд інших птахів (інших видів птахів). Деякі з власників гнізд можуть вступити у прямий конфлікт із зозулями, що вдираються до них. Наприклад, якщо власник гнізда виявить, що яйця не його, то він або викине ці чужі яйця або просто покине гніздо і збудує нове десь в іншому місці.

Деякі види зозуль, такі як гніздові паразити з [[Новий світ|Нового світу]], наприклад смугаста або чотирьохкрила зозуля (Tapera naevia), еволюціонували таким чином, що самки дуже часто спеціалізуються на імітуванні кольорів і структури яєць обраних видів птахів-господарів.<ref>R. B. Payne, M. D. Sorenson, and K. Klitz, The Cuckoos, Oxford University Press, (2005).</ref>

=== Алгоритм інтелектуальних крапель води ===
{{main|Алгоритм інтелектуальних крапель}}
[[Алгоритм інтелектуальних крапель|Алгоритм інтелектуальних крапель води]] ({{lang-en|IWD}})&nbsp;— алгоритм рою на основі алгоритму оптимізації, який використовує методи природних річок і як вони знаходять майже оптимальні шляхи до місця призначення. Він знаходить оптимальні, або близькі до оптимальних шляхи, які випливають з реакції, що протікають між краплями води, коли вода тече руслом річки. В IWD алгоритм, кілька штучних крапель води, що залежать одна від одної здатні змінювати своє оточення таким чином, що знаходять оптимальний шлях на шляху найменшого опору. Отже, IWD алгоритм це конструктивний популяційно-орієнтований алгоритм оптимізації.<ref>{{cite journal |first=Hamed |last=Shah-Hosseini |title=The intelligent water drops algorithm: a nature-inspired swarm-based optimization algorithm |url=http://www.inderscience.com/filter.php?aid=22775 |journal=International Journal of Bio-Inspired Computation |volume=1 |issue=1/2 |pages=71–79 |year=2009 }}</ref>

== Інші алгоритми ==
* [[Оптимізація пересуванням бактерій]] ({{lang-en|Bacterial foraging optimization}}).
* [[Стохастичний дифузійний пошук]] ({{lang-en|Stochastic diffusion search}}).

== Відомі вчені ==
 {{div col|cols=2}}
* [[Gerardo Beni]]
* [[Eric Bonabeau]]
* [[Marco Dorigo]]
* [[Luca Maria Gambardella]]
* [[Russell C. Eberhart]]
* [[James Kennedy (social psychologist)|James Kennedy]]
* [[Douglas A. Lawson]]
* [[Craig Reynolds (computer graphics)|Craig Reynolds]]
* [[Ken Rinaldo]]
* [[Dervis Karaboga]]
* [[Caro Lucas]]
* [[Xin-she Yang]]
* [[Veysel Gazi]]
{{div col end}}

== Колективний інтелект в популярній культурі ==
Колективний інтелект (алгоритми рою) та пов'язані з ним поняття і посилання можна знайти в популярній культурі, так часто, як і деякі форми колективного розуму чи групової свідомості за участю набагато більшої кількості агентів, ніж у реальному світі.
* Популярний радянський письменник [[Сєвєр Феліксович Гансовський|С.&nbsp;Ф.&nbsp;Гансовський]], в оповіданні «Господар затоки» (1962),<ref>''Гансовский С. Ф.'' Хозяин бухты (рассказ) // Мир приключений-7, 1962.</ref> описав морське чудовисько, що складається з мікроскопічних частинок, які можуть самоорганізовуватися в єдине ціле.
* Зерги в Starcraft демонструють поняття рою, коли в групах посилюється психічний контроль. Понадлюдський розум не контролює кожну особу, вказуючи їй, а використовує її власні думки.
* Письменник Олаф Степлдон, описав у своїх книгах колективний інтелект рівний або вищий людського. В Останні і перші люди (1931), рій з розвідки Марса складається з крихітних окремих клітин, що взаємодіють одна з одною за допомогою радіохвиль, в Зірка Maker (1937) на колективному інтелекті засновані численні цивілізації, що складаються зі зграй птахів.
* Decipher по Стел Павлу розповідає про колективний інтелект нанороботів, що мешкають в Атлантиді.
* «Рій», розповідь Брюса Стерлінга про місію, здійсненою групою людей, щоб зрозуміти і використовувати космічні розумні рої.
* «Хакер і мурашки», книга Руді Рукер про кібер мурах у віртуальному середовищі.
* «[[Непереможний (роман)|Непереможний]]»&nbsp;— фантастичний роман [[Станіслав Лем|Станіслава Лема]], де людина знаходить космічний корабель, який має розумну поведінку та керується зграєю розумних дрібних часток, що здатні до самозахисту.
* У романі «Штам Андромеда», автором якого є Майкл Крайтон, вірус із космосу спілкується між окремими клітинами і відображає здатність думати і реагувати окремо і в цілому.
* У грі Mass Effect, галактична раса, відома як Quarians, створила живі машини відомі як гети. Гети, володіють обмеженим штучним інтелектом і навичками вирішення проблем, поодинці, але автоматично створюють мережі один з одним, коли знаходься в групах. Це означає, що можливості машини для вирішення проблем збільшується відповідно до розміру групи.
* Науково-фантастичний роман «Рій» німецького автора Френка Шетцінга (2005) описує одноклітинних істот, які діють в унісон, щоб знищити людство.

== Література ==
* Субботін С. О., Олійник А. О., Олійник&nbsp;О.&nbsp;О. Неітеративні, еволюційні та мультиагентні методи синтезу нечіткологічних і нейромережних моделей: Монографія / Під заг. ред. С.&nbsp;О.&nbsp;Субботіна.&nbsp;— Запоріжжя: ЗНТУ, 2009.&nbsp;— 375 с.
* ''Swarm Intelligence: From Natural to Artificial Systems'' by Eric Bonabeau, Marco Dorigo and Guy Theraulaz. (1999) ISBN 0-19-513159-2, [https://web.archive.org/web/20120223020627/http://bibnetwiki.org/wiki/Swarm_Intelligence complete bibliography]
* ''Turtles, Termites, and Traffic Jams: Explorations in Massively Parallel Microworlds'' by Mitchel Resnick. ISBN 0-262-18162-2
* ''Swarm Intelligence'' by James Kennedy and Russell C. Eberhart. ISBN 1-55860-595-9
* ''[http://si.cs.up.ac.za Fundamentals of Computational Swarm Intelligence] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220314052153/https://si.cs.up.ac.za/ |date=14 березня 2022 }}'' by Andries Engelbrecht. Wiley & Sons. ISBN 0-470-09191-6
* ''[http://www.iste.co.uk/index.php?f=a&ACTION=View&id=194 Nanocomputers and Swarm Intelligence] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100516174733/http://www.iste.co.uk/index.php?f=a&ACTION=View&id=194 |date=16 травня 2010 }}'' by Jean-Baptiste Waldner, ISTE, ISBN 9781847040022, 2007.
* {{Citation | last=Miller | first=Peter | title=Swarm Theory | magazine=[[National Geographic Magazine]] | date=July 2007 | url=http://www7.nationalgeographic.com/ngm/0707/feature5/ | accessdate=22 серпня 2010 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20071110211704/http://www7.nationalgeographic.com/ngm/0707/feature5/ | archivedate=10 листопада 2007 | deadurl=yes }}
* ''Swarms and Swarm Intelligence'' by Michael G. Hinchey, Roy Sterritt, and Chris Rouff, [https://web.archive.org/web/20090602100601/http://www.computer.org/portal/site/computer/menuitem.5d61c1d591162e4b0ef1bd108bcd45f3/index.jsp Article at IEEE Computer Society]
* [http://www.nytimes.com/2007/11/13/science/13traff.html?ei=5087&em=&en=2770422853e9f63e&ex=1195102800&pagewanted=print — «From Ants to People: an Instinct to Swarm»&nbsp;— NY Times, 11-13-07] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120509062448/http://www.nytimes.com/2007/11/13/science/13traff.html?ei=5087&em=&en=2770422853e9f63e&ex=1195102800&pagewanted=print |date=9 травня 2012 }}
* ''Swarm Intelligence (Journal)'' Chief Editor: Marco Dorigo. Springer New York. ISSN 1935-3812 (Print) 1935-3820 (Online) [http://www.springer.com/computer/artificial/journal/11721] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090630090532/http://www.springer.com/computer/artificial/journal/11721 |date=30 червня 2009 }}
* Eva Horn, Lucas Marco Gisi (Ed.): ''Schwarme&nbsp;— Kollektive ohne Zentrum. Eine Wissensgeschichte zwischen Leben und Information'', Bielefeld: transcript 2009. ISBN 978-3-8376-1133-5
* ''Search methodologies'' edited by Edmund K. Burke, Graham Kendall. Springer. (2005) ISBN 0-387-23460-8, ISBN 0-387-28356-0 (e-book)
* ''Swarm Intelligence: From Natural to Artificial Systems'' by Eric Bonabeau, Marco Dorigo and Guy Theraulaz. (1999) ISBN 0-19-513159-2, [https://web.archive.org/web/20120223020627/http://bibnetwiki.org/wiki/Swarm_Intelligence complete bibliography]
* ''Turtles, Termites, and Traffic Jams: Explorations in Massively Parallel Microworlds'' by Mitchel Resnick. ISBN 0-262-18162-2
* ''Swarm Intelligence'' by James Kennedy and Russell C. Eberhart. ISBN 1-55860-595-9
* ''[http://si.cs.up.ac.za Fundamentals of Computational Swarm Intelligence] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220314052153/https://si.cs.up.ac.za/ |date=14 березня 2022 }}'' by Andries Engelbrecht. Wiley & Sons. ISBN 0-470-09191-6
* ''[http://www.iste.co.uk/index.php?f=a&ACTION=View&id=194 Nanocomputers and Swarm Intelligence] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100516174733/http://www.iste.co.uk/index.php?f=a&ACTION=View&id=194 |date=16 травня 2010 }}'' by Jean-Baptiste Waldner, ISTE, ISBN 9781847040022, 2007.
* {{Citation | last=Miller | first=Peter | title=Swarm Theory | magazine=[[National Geographic Magazine]] | date=July 2007 | url=http://www7.nationalgeographic.com/ngm/0707/feature5/ | accessdate=22 серпня 2010 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20071110211704/http://www7.nationalgeographic.com/ngm/0707/feature5/ | archivedate=10 листопада 2007 | deadurl=yes }}
* E. Ridge, D. Kudenko, D. Kazakov, and E. Curry, [http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.64.3403&rep=rep1&type=pdf «Moving Nature-Inspired Algorithms to Parallel, Asynchronous and Decentralised Environments», ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121019203437/http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.64.3403&rep=rep1&type=pdf |date=19 жовтня 2012 }} in Self-Organization and Autonomic Informatics (I), 2005, vol. 135, pp. 35-49.
* ''Metaheuristic Optimization'' by Xin-She Yang, Scholarpedia article, cholarpedia, 6(8):11472 (2011 [http://www.scholarpedia.org/article/Metaheuristic_Optimization] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120403013717/http://www.scholarpedia.org/article/Metaheuristic_Optimization |date=3 квітня 2012 }}
* ''Swarms and Swarm Intelligence'' by Michael G. Hinchey, Roy Sterritt, and Chris Rouff, [https://web.archive.org/web/20090602100601/http://www.computer.org/portal/site/computer/menuitem.5d61c1d591162e4b0ef1bd108bcd45f3/index.jsp Article at IEEE Computer Society]
* [http://www.nytimes.com/2007/11/13/science/13traff.html?ei=5087&em=&en=2770422853e9f63e&ex=1195102800&pagewanted=print - «From Ants to People: an Instinct to Swarm»&nbsp;— NY Times, 11-13-07] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120509062448/http://www.nytimes.com/2007/11/13/science/13traff.html?ei=5087&em=&en=2770422853e9f63e&ex=1195102800&pagewanted=print |date=9 травня 2012 }}
* ''Swarm Intelligence (Journal)'' Chief Editor: Marco Dorigo. Springer New York. ISSN 1935-3812 (Print) 1935-3820 (Online) [http://www.springer.com/computer/artificial/journal/11721] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090630090532/http://www.springer.com/computer/artificial/journal/11721 |date=30 червня 2009 }}
* Eva Horn, Lucas Marco Gisi (Ed.): ''Schwärme&nbsp;— Kollektive ohne Zentrum. Eine Wissensgeschichte zwischen Leben und Information'', Bielefeld: transcript 2009. ISBN 978-3-8376-1133-5
* L. Fisher, The Perfect Swarm : The Science of Complexity in Everyday Life, Basic Books, 2009.
* E. Ridge and E. Curry, [http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.67.1030&rep=rep1&type=pdf «A roadmap of nature-inspired systems research and development», ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121019203451/http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.67.1030&rep=rep1&type=pdf |date=19 жовтня 2012 }} Multiagent and Grid Systems, vol. 3, no. 1, pp. 3-8, 2007.
* «[https://web.archive.org/web/20120121230742/http://www.computer.org/portal/web/csdl/doi/10.1109/HICSS.2010.356 Swarm Intelligence for Analyzing Opinions in Online Communities]» by Carolin Kaiser, Johannes Kröckel, Freimut Bodendorf (2010) Proceedings of the 43rd Hawaii International Conference on System Sciences, pp. 1-9.

== Примітки ==
{{примітки}}
{{Семантична павутина}}
{{Штучний інтелект}}
[[Категорія:Штучний інтелект|*]]
[[Категорія:Колективний інтелект|*]]