Перегляд вихідного коду сторінки Класифікація мінералів Нікеля — Штрунца

'''Класифікація мінералів Нікеля&nbsp;— Штрунца'''&nbsp;— схема класифікації [[мінерал]]ів за їх [[Хімічний склад|хімічним складом]], яку ввів німецький мінералог [[Гуго Штрунц|Карл Гуго Штрунц]] у своїй праці ''«Мінералогічні таблиці»'' ({{lang-de|«Mineralogische Tabellen»}}) 1941 року.{{Sfn|Strunz|1941}}<ref name="shoulders">
{{Cite book
|title=The shoulders on which We stand/Wegbereiter der Wissenschaft
|last=Knobloch
|first=Eberhard
|year=2003
|publisher=Springer
|pages=170–173
|language=German, English
|isbn=3-540-20557-8
}}</ref> 4-е та 5-е видання також редагував [[Крістель Теннісон]] (1966). За ними представив модифіковану класифікацію [[Поваренних Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Поваренних]] (1966&nbsp;— російською мовою, 1972&nbsp;— англійською).

Як куратору Мінералогічного музею Університету Фрідріха-Вільгельма (нині знаний як [[Берлінський університет імені Гумбольдтів|Берлінський університет імені Гумбольдта]]), Штрунцу було доручено сортувати геологічну колекцію музею за кристалохімічними властивостями.<ref name="shoulders"/> Його книга «''Мінералогічні таблиці''» пройшла через ряд змін; останнє видання, дев'яте, опубліковане 2001 року,&nbsp;видане у співавторстві з [[Ернест Генрі Нікель|Ернестом Г. Нікелем]].{{Sfn|Strunz|Nickel|2001}}{{Sfn|Mills|Hatert|Nickel|Ferraris|2009}}<ref>{{Cite journal|last=Allan Pring and William D. Birch|date=October 2009|title=Obituary: Ernest Henry Nickel 1925–2009|url=https://www.cambridge.org/core/journals/mineralogical-magazine/article/ernest-henry-nickel-19252009/AB959140C7202D180594D4B57309F0DE|journal=Mineralogical Magazine|volume=73|issue=5|pages=891–892|doi=10.1017/S0026461X00032965|accessdate=23 Липня 2020|archive-date=6 Лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210206185645/https://www.cambridge.org/core/journals/mineralogical-magazine/article/ernest-henry-nickel-19252009/AB959140C7202D180594D4B57309F0DE}}</ref> [[Міжнародна мінералогічна асоціація|IMA]]/CNMNC підтримує базу даних Нікеля&nbsp;— Штрунца.<ref>{{Cite web|url=http://pubsites.uws.edu.au/ima-cnmnc/IMA2009-01%20UPDATE%20160309.pdf|title=IMA/CNMNC List of Mineral Name based on the database MINERAL, which Materials Data, Inc. (MDI) makes available|accessdate=2011-01-31|date=2008-05-22|last=Ernest H. Nickel and Monte C. Nichols|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090320163443/http://pubsites.uws.edu.au/ima-cnmnc/IMA2009-01%20UPDATE%20160309.pdf|archivedate=20 March 2009}}</ref>

== Класифікації ==

=== Мінеральні класи Нікеля&nbsp;— Штрунца ===
Чинна схема (10 видання) поділяє мінерали на десять [[Клас мінералів|класів]], які, в свою чергу, поділяються на [[Відділ мінералів|відділи]], сімейства та [[Група мінералів|групи]] за хімічним складом та [[Кристалічна структура|кристалічною структурою]].

;01&nbsp;— [[Самородні елементи]]
: 01.A&nbsp;— метали та [[Природні інтерметаліди|інтерметалічні сполуки]]
: 01.B&nbsp;— [[карбіди]], [[силіциди]], [[нітриди]] і [[Фосфіди природні|фосфіди]] металів
: 01.C&nbsp;— [[металоїди]] і [[неметали]]
: 01.D&nbsp;— карбіди і нітриди неметалів
: 01.X&nbsp;— елементи, некласифіковані Штрунцем
;02&nbsp;— [[Сульфіди (мінерали)|Сульфіди]] і [[сульфосолі]]
: 02.A&nbsp;— прості сульфіди, [[селеніди]] тощо
: 02.B&nbsp;— сульфіди металів, Метал: Сірка > 1:1 (здебільшого 2:1)
: 02.C&nbsp;— сульфіди металів, М:С = 1:1 (і подібні)
: 02.D&nbsp;— сульфіди металів, М:С = 3:4 та 2:3
: 02.E&nbsp;— сульфіди металів, М:С = 1:2
: 02.F&nbsp;— сульфіди [[миш'як]]у, [[Лужні метали|лужних металів]]; сульфіди з [[Галогеніди|галогенідами]], [[Оксиди|оксидами]], [[Гідроксиди|гідроксидами]], [[Вода|H<sub>2</sub>O]]
: 02.G&nbsp;— [[сульфоарсеніти]], [[сульфоантимоніти]], [[сульфобісмутити]]
: 02.H&nbsp;— сульфосолі архетипу SnS
: 02.J&nbsp;— сульфосолі архетипу PbS
: 02.K&nbsp;— [[сульфоарсенати]], [[сульфоантимонати]]
: 02.L&nbsp;— некласифіковані сульфосолі
: 02.M&nbsp;— [[оксисульфосолі]]
;03&nbsp;— [[Галогеніди (мінерали)|Галогеніди]]
: 03.A&nbsp;— прості галогеніди, без H<sub>2</sub>O
: 03.B&nbsp;— прості галогеніди, з H<sub>2</sub>O
: 03.C&nbsp;— комплексні галогеніди
: 03.D&nbsp;— [[оксогалогеніди]], [[гідроксигалогеніди]] і відповідні подвійні галогеніди
;04&nbsp;— [[Природні оксиди|Оксиди]] і [[Гідроксиди (мінерали)|гідроксиди]]
: 04.A&nbsp;— Метал: Оксиген = 2:1 та 1:1
: 04.B&nbsp;— M:O = 3:4 і подібні
: 04.C&nbsp;— M:O = 2:3 та 3:5 і подібні
: 04.D&nbsp;— M:O = 1:2 і подібні
: 04.E&nbsp;— M:O = < 1:2
: 04.F&nbsp;— гідроксиди (без [[Ванадій|V]] або [[Уран (хімічний елемент)|U]])
: 04.G&nbsp;— [[ураніл]]-гідроксиди
: 04.H&nbsp;(видання 5, 6)&nbsp;— [[Ванадати (мінерали)|ванадати]]
: 04.J&nbsp;&nbsp;— [[арсеніти]], [[антимоніти]], [[Бісмутити (мінерали)|бісмутити]], [[Сульфіти (мінерали)|сульфіти]], [[селеніти]], [[телурити]]; [[йодати]]
: 04.K&nbsp;— йодати: здебільшого тригональні <chem>[IO3]</chem> піраміди
: 04.X&nbsp;— оксиди та ін., некласифіковані Штрунцем
;05&nbsp;— [[Карбонати природні|Карбонати]] та [[Нітрати (мінерали)|нітрати]]
: 05.A&nbsp;— карбонати без додаткових аніонів, без H<sub>2</sub>O
: 05.B&nbsp;— карбонати з додатковими аніонами, без H<sub>2</sub>O
: 05.C&nbsp;— карбонати без додаткових аніонів, з H<sub>2</sub>O
: 05.D&nbsp;— карбонати з додатковими аніонами, з H<sub>2</sub>O
: 05.E&nbsp;— [[уранілкарбонати]]
: 05.F&nbsp;— нітрати
: 05.X&nbsp;— карбонати та нітрати, некласифіковані Штрунцем
;06&nbsp;— [[Борати (мінерали)|Борати]]
: 06.A&nbsp;— [[моноборати]]
: 06.B&nbsp;— [[диборати]]
: 06.C&nbsp;— [[триборати]]
: 06.D&nbsp;— [[тетраборати]]
: 06.E&nbsp;— [[пентаборати]]
: 06.F&nbsp;— [[гексаборати]]
: 06.G&nbsp;— [[гептаборати]] та інші мегаборати
: 06.H&nbsp;— некласифіковані борати
;07&nbsp;— [[Сульфати (мінерали)|Сульфати]], [[селенати]] і [[телурати]]
: 07.A&nbsp;— сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, без H<sub>2</sub>O
: 07.B&nbsp;— сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, без H<sub>2</sub>O
: 07.C&nbsp;— сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, з H<sub>2</sub>O
: 07.D&nbsp;— сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, з H<sub>2</sub>O
: 07.E&nbsp;— ураніл-сульфати
: 07.F&nbsp;— [[Хромати природні|хромати]]
: 07.G&nbsp;— [[Молібдати (мінерали)|молібдати]], [[Вольфрамати (мінерали)|вольфрамати]] та [[ніобати]]
: 07.H&nbsp;— уран- та ураніл-молібдати та вольфрамати
: 07.J&nbsp;— [[тіосульфати]]
: 07.X&nbsp;— сульфати (селенати та ін.), некласифіковані Штрунцем
;08&nbsp;— [[Фосфати природні|Фосфати]], [[Арсенати природні|арсенати]] та [[Ванадати (мінерали)|ванадати]]
: 08.A&nbsp;— фосфати та ін. без додаткових аніонів, без H<sub>2</sub>O
: 08.B&nbsp;— фосфати та ін. з додатковими аніонами, без H<sub>2</sub>O
: 08.C&nbsp;— фосфати та ін. без додаткових аніонів, з H<sub>2</sub>O
: 08.D&nbsp;— фосфати та ін. з додатковими аніонами, з H<sub>2</sub>O
: 08.E&nbsp;— ураніл-фосфати та арсенати
: 08.F&nbsp;— [[поліфосфати]], [[поліарсенати]], <chem>[4]</chem>-[[поліванадати]]
: 08.X&nbsp;— фосфати та ін., некласифіковані Штрунцем
;09&nbsp;— [[Природні силікати|Силікати]]
: 09.&nbsp;— силікати, некласифковані Штрунцем
: 09.A&nbsp;— [[незосилікати]]
: 09.B&nbsp;— [[соросилікати]]
: 09.C&nbsp;— [[циклосилікати]]
: 09.D&nbsp;— [[іносилікати]]
: 09.E&nbsp;— [[філосилікати]]
: 09.F&nbsp;— [[тектосилікати]] без цеолітної H<sub>2</sub>O
: 09.G&nbsp;— тектосилікати з цеолітною H<sub>2</sub>O; сімейство цеолітів
: 09.H&nbsp;— некласифіковані силікати
: 09.J&nbsp;— [[германати]]
;10&nbsp;— [[Органічні мінерали|Органічні сполуки]]
: 10.A&nbsp;— солі органічних кислот
: 10.B&nbsp;— [[вуглеводні]]
: 10.C&nbsp;— інші органічні мінерали

=== Мінеральні класи IMA/CNMNC ===
[[Міжнародна мінералогічна асоціація|IMA]]/CNMNC запропонувала нову ієрархічну схему {{Harvard citation|Mills|Hatert|Nickel|Ferraris|2009}}, використовуючи класи Нікеля&nbsp;— Штрунца (10 видання).

На найвищому рівні цієї класифікації [[Мінеральний вид|мінеральні види]] класифікуються в першу чергу за основним аніоном (O<sup>2−</sup>, S<sup>2−</sup> і&nbsp;т.&nbsp;д.), аніонним комплексом (OH<sup>−</sup>, SO{{su|p=2&minus;|b=4}}, CO{{su|p=2&minus;|b=2}}, PO{{su|p=3&minus;|b=4}}, B<sub>x</sub>O{{su|p=Z&minus;|b=y}}, Si<sub>x</sub>O{{su|p=Z&minus;|b=y}} і&nbsp;т.&nbsp;д.) або за відсутністю аніону (самородні елементи) в '''класи'''. Найбільш поширеними мінеральними класами є: самородні елементи, сульфіди, сульфосолі, галогеніди, оксиди, гідроксиди, арсеніти (з антимонітами, бісмутитами, сульфітами, селенітами і телуритами включно), карбонати, нітрати, борати, сульфати, хромати, молібдати, вольфрамати, фосфати, арсенати, ванадати, силікати і органічні сполуки.

Мінеральні підкласи застосовуються до класів боратів та силікатів, де конфігурація і зв'язки тетраедрів використовуються для групування структурно подібних мінералів. Підкласами є: незо-, соро-, цикло-, іно-, філо- та тектосилікати(борати). Традиційно борати поділялись на моноборати, диборати, триборати, тетраборати тощо, однак на сьогодні відомо достатньо структурних даних для того, щоб класифікувати борати на базі полімеризації борат-аніонів.

==== Класифікація мінералів-несилікатів ====
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 01: самородні елементи
** клас: '''[[самородні елементи]]'''
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 02: сульфіди та сульфосолі
** клас: [[Сульфіди (мінерали)|'''сульфіди''']], [[Селеніди (мінерали)|селеніди]], [[Телуриди (мінерали)|телуриди]]; [[Арсеніди природні|арсеніди]], [[Антимоніди (мінерали)|антимоніди]], [[Бісмутиди (мінерали)|бісмутиди]] (02.А&nbsp;— 02.F)
** клас: '''[[сульфосолі]]'''; [[сульфоарсеніти]], [[сульфоантимоніти]], [[сульфобісмутити]] тощо (02.G&nbsp;— 02.М)
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 03: галогеніди
** клас: [[Галогеніди (мінерали)|'''галогеніди''']]
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 04: оксиди та гідроксиди
** клас: [[Природні оксиди|'''оксиди''']] (04.А&nbsp;— 04.Е)
** клас: [[Гідроксиди (мінерали)|'''гідроксиди''']] (04.F&nbsp;— 04.H)
** клас: [[Арсеніти (мінерали)|'''арсеніти''']] ([[антимоніти]], [[Бісмутити (мінерали)|бісмутити]], [[Сульфіти (мінерали)|сульфіти]], [[Селеніти (мінерали)|селеніти]] та [[Телурити (мінерали)|телурити]] включно; 04.J&nbsp;— 04.K)
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 05: карбонати та нітрати
** клас: [[Карбонати природні|'''карбонати''']] (05.А&nbsp;— 05.Е)
** клас: [[Нітрати (мінерали)|'''нітрати''']] (05.N)
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 06: борати
** клас: [[Борати (мінерали)|'''борати''']]
*** підклас: [[незоборати]] (06.ВА, 06.BB, 06.CA, 06.FA, 06.EA, 06.FA)
*** підклас: [[сороборати]]
*** підклас: [[циклоборати]]
*** підклас: [[іноборати]] (06.ВС, 06.CB, 06.DB, 06.EB, 06.FB)
*** підклас: [[філоборати]] (06.СС, 06.DC, 06.EC, 06.FC,&nbsp;06.GB)
*** підклас: [[тектоборати]] (06.BD, 06.DD, 06.ED,06.GA&nbsp;— 06.GD)
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 07: сульфати, селенати, телурати
** клас: [[Сульфати (мінерали)|'''сульфати''']], [[Селенати (мінерали)|селенати]], [[Телурати (мінерали)|телурати]] (07.А&nbsp;— 07.E, 07.J)
** клас: [[Хромати природні|'''хромати''']] (07.F)
** клас: [[Молібдати (мінерали)|'''молібдати''']] (07.G&nbsp;— 07.H)
** клас: [[Вольфрамати (мінерали)|'''вольфрамати''']] (07.G&nbsp;— 07.H)
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 08: фосфати, арсенати, ванадати
** клас: [[Фосфати природні|'''фосфати''']] (08.A&nbsp;— 08.FD)
** клас: [[Арсенати природні|'''арсенати''']] (08.A&nbsp;— 08.FD)
** клас: [[Ванадати (мінерали)|'''ванадати''']] (08.FE)
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 10: органічні сполуки
** клас: [[Органічні мінерали|'''органічні сполуки''']]

==== Класифікація мінералів-силікатів ====
* клас Нікеля&nbsp;— Штрунца 09: силікати та германати
** клас: [[Природні силікати|'''силікати''']]
*** підклас: [[незосилікати]] (09.A)
*** підклас: [[соросилікати]] (09.B)
*** підклас: [[циклосилікати]] (09.C)
*** підклас: [[іносилікати]] (09.D)
*** підклас: [[філосилікати]] (09.E)
*** підклас: [[тектосилікати]]
**** без цеолітної H<sub>2</sub>O (09.F)
**** з цеолітною H<sub>2</sub>O; сімейство [[Цеоліти|цеолітів]] (09.G)
*** підклас: [[Германати (мінерали)|германати]] (09.J)

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Перелік літератури ==
* {{Cite book
|title=Mineralogische tabellen
|trans-title=Мінералогічні таблиці
|last=Strunz
|first=Hugo
|authorlink1=Гуго Штрунц
|year=1941
|publisher=Akademische Verlagsgesellschaft Becker & Erler Kom.-Ges.
|edition=перше
|location=
|pages=287
|language=німецькою мовою
|isbn=
}}
* {{Cite book
|title=Mineralogische Tabellen: eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage ; mit einer Einführung in die Kristallchemie
|trans-title=Мінералогічні таблиці: класифікація мінералів на кристалохімічній основі; із вступом у кристалохімію
|last=Strunz
|first=Hugo
|authorlink1=Гуго Штрунц
|year=1949
|publisher=Geest & Portig
|edition=друге
|location=
|pages=308
|language=німецькою мовою
|isbn=
}}
* {{Cite book
|title=Strunz Mineralogical Tables: Chemical-structural Mineral Classification System
|last=Strunz
|first=Hugo
|authorlink1=Гуго Штрунц
|last2=Nickel
|first2=Ernest H.
|year=2001
|publisher=PAGE & TURNER
|edition=дев'яте
|location=
|pages=870
|language=англійською мовою
|isbn=9783510651887
}}
* {{Cite journal|last=Mills|first=Stuart J.|last2=Hatert|first2=Frédéric|last3=Nickel|first3=Ernest H.|last4=Ferraris|first4=Giovanni|year=2009|title=The standardisation of mineral group hierarchies: application to recent nomenclature proposals|url=http://pubsites.uws.edu.au/ima-cnmnc/Mills%20et%20al%202009%20Groups%20EJM%20October.pdf|journal=Eur. J. Mineral.|volume=21|issue=5|pages=1073–1080|doi=10.1127/0935-1221/2009/0021-1994|archive-url=https://web.archive.org/web/20110217063745/http://pubsites.uws.edu.au/ima-cnmnc/Mills%20et%20al%202009%20Groups%20EJM%20October.pdf|archive-date=17 лютого 2011|ref=CITEREFMillsHatertNickelFerraris2009}}

== Посилання ==
{{Commonscat}}
* [https://www.mindat.org/strunz.php Класифікація Штрунца на mindat.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200508151613/https://www.mindat.org/strunz.php |date=8 Травня 2020 }}
* [http://webmineral.com/help/StrunzClass.shtml Класифікація Штрунца на webmineral.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200727074633/http://webmineral.com/help/StrunzClass.shtml |date=27 Липня 2020 }}

{{Класифікація мінералів Нікеля — Штрунца}}

[[Категорія:Класифікація мінералів| ]]