Перегляд вихідного коду сторінки Київ

{{Otheruses|Київ (значення)}}
{{Otheruses|Столиці України}}
{{НП України
 | назва              = Київ
 | прапор             = Flag of Kyiv Kurovskyi.svg
 | опис прапора       = Прапор Києва
 | герб               = COA of Kyiv Kurovskyi.svg
 | опис герба         = Герб Києва
 | зображення         = {{Photomontage
 | photo1a =Маріїнський палац в Києві (cropped).jpg|300px{{!}}
 | photo2a = P1130119-1.JPG|300px{{!}}
 | photo2b = Ku02.JPG|300px{{!}}
 | photo3a = Будинок із химерами, в якому жив архітектор Городецький.jpg|300px{{!}}
 | photo3b = Дзвіниця собору Святої Софії в Києві, Україна.jpg|300px{{!}}
 | photo4a = 17-07-02-Maidan Nezalezhnosti RR74377-PANORAMA.jpg|300px{{!}}
 | color = var(--background-color-base, #fff)
 | color_border = var(--border-color-inverted, #fff)
 | position = center
 | spacing = 2
 | size = 300
 | foot_montage =
 }}
 | зображення_розмір  =
 | зображення_підпис  = [[Маріїнський палац (Київ)|Маріїнський палац]], [[Києво-Печерська лавра]], [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|КНУ ім.&nbsp;Тараса Шевченка]], [[Будинок із химерами]], [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]], [[Майдан Незалежності]]
 | прізвисько         = [[Мати міст руських|Мати міст Руських]]<br/>Місто, де все починається (слоган)<ref>{{Cite web |url=http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3718/art/1324408077.html |title=Київ — місто, де все починається |accessdate=18 листопада 2017 |archive-date=1 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171201041449/http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3718/art/1324408077.html }}</ref>
 | регіон             = Київ
 | район              = [[Київська міська рада]]
 | код КАТОТТГ        = UA80000000000093317
 | засноване          = [[V століття|V]]<ref name="esu2"/> / [[VI століття|VI]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/> або [[VII століття]]<ref name="en-br"/> умовно-офіційно [[482]]<ref name="en-br">[https://www.britannica.com/place/Kyiv/History History of Kyiv] // [[Encyclopædia Britannica|Encyclopedia of Britannica]] {{ref-en}}</ref>
 | перша згадка       = 
 | магдебурзьке право = [[1494]]
 | агломерація        = [[Київська агломерація]] 3,65 млн<ref name="Великий Київ">{{Cite web |url=http://aglomeracii.com/index.php?option=com_content&view=article&id=56:2010-06-19-00-05-52&catid=35:2010-06-19-00-05-19&Itemid=59 |title=Великий Київ |accessdate=2011-06-28 |archive-date=2011-07-07 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110707093634/http://aglomeracii.com/index.php?option=com_content&view=article&id=56:2010-06-19-00-05-52&catid=35:2010-06-19-00-05-19&Itemid=59 }}</ref>
 | статус             =
 | поділ              = [[Адміністративно-територіальний устрій Києва|10 районів]]
 | населення          = {{зменшення}} 2 952 301 (1 січня 2022)<ref>[http://kyiv.ukrstat.gov.ua/Docs/1.Chuselnist%2012.doc Чисельність населення станом на 1 січня 2022]</ref>
 | площа              = 835,58<ref>{{Cite web |url=https://atu.gki.com.ua/ustriy_page/64 |title=Київ місто, інформація |accessdate=11 серпня 2021 |archive-date=11 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210811103708/https://atu.gki.com.ua/ustriy_page/64 }}</ref>
 | ref-площа          =
 | густота            = {{rnd|{{НОУ/2|Київ}}/839|1}}
 | поштові індекси    = 01000—06999
 | код                = 44
 | висота             = 179
 | ref-висота         = 
 | водойма            = р. [[Дніпро]], [[Либідь (річка)|Либідь]]<!--, р. [[Десна]]-->
 | станція            = [[Київ-Пасажирський]], [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]]
 | відстань           =
 | залізниця р        = 
 | ref-залізниця р    = 
 | фізична р          = 
 | ref-фізична р      = 
 | автошлях р         = 
 | ref-автошлях р     = 
 | залізниця о        =
 | ref-залізниця о    =
 | автошлях о         =
 | ref-автошлях о     =
 | фізична о          =
 | ref-фізична о      =
 | залізниця с        =
 | ref-залізниця с    = 
 | фізична с          =
 | ref-фізична с      = 
 | автошлях с         =
 | ref-автошлях с     = 
 | етнікон            = кия́нин, кия́нка, кия́ни
 | міста-побратими    = 59 (див. [[#Міста-побратими|повний список]])
 | день міста         = остання неділя травня
 | номери автомобілів = [[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px]] AA, KA, ТТ, КК
 | рада               = [[Київська міська рада]]
 | адреса             = 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36
 | вебсторінка        = [http://kmr.gov.ua/ Офіційний портал міської ради]<br/>[https://kyivcity.gov.ua/ Офіційний портал міської держадміністрації]
 | мер                = [[Кличко Віталій Володимирович|Віталій Кличко]]
 | ремарки            = [[Файл:Kyiv logo.svg|center|200px|Логотип Києва]]
 }}

'''Ки́їв''' ({{МФА-всі|ˈkɪjiu̯|МФА|Uk-Київ.ogg}})&nbsp;— [[столиця]] та [[Міста України (за населенням)|найбільше місто]] [[Україна|України]]. Розташований у середній течії [[Дніпро|Дніпра]], у північній [[Наддніпрянська Україна|Наддніпрянщині]]. Політичний, соціально-економічний, транспортний, освітньо-науковий, історичний, культурний та духовний центр України. У&nbsp;системі [[Адміністративний устрій України|адміністративно-територіального устрою України]] Київ має [[Міста зі спеціальним статусом|спеціальний статус]], визначений [[Конституція України|Конституцією]], і не входить до складу жодної [[Області України|області]], хоча і є адміністративним центром [[Київська область|Київської області]]<ref>''А.&nbsp;І.&nbsp;Шушківський Г.&nbsp;Ю.&nbsp;Івакін Я.&nbsp;В.&nbsp;Верменич.'' [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=11194 Київ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211022014149/https://esu.com.ua/search_articles.php?id=11194|date=22 жовтня 2021}} // [[Енциклопедія сучасної України|Енциклопедія Сучасної України]]: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, А.&nbsp;І.&nbsp;Жуковський, М.&nbsp;Г.&nbsp;Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012</ref>. Місце розташування центральних [[Державний лад України|органів влади України]], [[Список дипломатичних місій в Україні|іноземних місій]], штаб-квартир більшості підприємств і громадських об'єднань, що працюють в Україні.

За «[[Повість временних літ|Повістю временних літ]]», Київ заснував [[Поляни (східні)|полянський]] князь [[Кий (князь)|Кий]] зі своїми братами [[Щек]]ом і [[Хорив]]ом та сестрою [[Либідь|Либіддю]]. Згідно з [[Археологія|археологічними]] даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується 2-ю половиною V&nbsp;ст.&nbsp;— 1-ю половиною VI&nbsp;століття; осередком розширення Києва була [[Замкова гора (Київ)|Замкова гора]]<ref name="esu2">{{cite web|url=http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11194|назва=Київ&nbsp;— Енциклопедія Сучасної України|прізвище1=Верменич, Я.&nbsp;В.|прізвище2=Шушківський, А.&nbsp;І. |дата=2012 |вебсайт= |видавець= |дата-доступу=21 червня 2016 |archive-date=10 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160810083352/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11194}}</ref>. Протягом своєї історії місто було столицею [[поляни (східні)|полян]], [[Київська Русь|Русі]]{{Efn|В домонгольський період, але продовжувало бути головним історичним та релігійним центром [[Русь|руських земель]]. Згідно [[Гадяцький договір|Гадяцького договору]] місто планували відновити в статусі столиці [[Велике князівство Руське (1658—1659)|Великого князівства Руського]].}} і [[Україна|України]]{{Efn|З 1917 р., але окрім періоду з 1919 по 1934 рр., місто було столицею [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], [[Українська Держава|Української Держави]] та [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української Радянської Соціалістичної Республіки]]}}, а також адміністративним центром однойменних [[Київське князівство|князівства]], [[Київська земля|землі]], [[Київське воєводство|воєводства]], [[Київський повіт|повіта]], [[Київський полк|полку]], [[Київське намісництво|намісництва]], [[Київська губернія|губернії]], [[Київська округа|округи]], [[Київський район (Київська округа)|району]], [[Генеральна округа Київ|генеральної округи]], і зокрема [[Київська митрополія|православної митрополії]], [[Київське генерал-губернаторство|генерал-губернаторства]] і [[Київський військовий округ|військової округи]].

Один із найстаріших історичних центрів [[Східна Європа|Східної Європи]] та [[християнство|християнства]]&nbsp;— [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]] та [[Києво-Печерська лавра]]&nbsp;— внесені до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]].

== Назва ==

=== Етимологія ===
Згідно з [[Легенда про заснування Києва|легендами]], назва Києва походить від імені [[Кий (князь)|Кия]]&nbsp;— найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками міста. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі [[XII століття|XII]] ст. «[[Повість временних літ]]»<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

У [[сага]]х Київ називався ''Koenugarðr''<ref>[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=EJRN&P21DBN=EJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/UIJ_2015_3_5.pdf Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210830214721/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=EJRN&P21DBN=EJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FUIJ_2015_3_5.pdf |date=30 серпня 2021 }} // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2015.&nbsp;— №&nbsp;3 (522) за травень-червень.&nbsp;— С. 40; 51. ISSN 0130-5247</ref>. Назва ''Kænugarður'' (Кьяйнуґардур) залишилася за Києвом в [[Ісландська мова|ісландській мові]]<ref>{{Cite web|title=Málið.is|url=https://malid.is/leit/kænugarður|website=malid.is|accessdate=2021-09-01|language=en|archive-date=2021-09-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20210901204357/https://malid.is/leit/kænugarður}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://skemman.is/bitstream/1946/32219/1/Þróun%20íslenskra%20fræða%20í%20Rússlandi.pdf
|title=Þróun íslenskra fræða í Rússlandi Um áhuga Rússa á íslenskri tungu og menningu |last=Snær
|first=Ragnar
|year=2019
|publisher=Háskóli Íslands
|location=Reykjavík
|page=9
|language=is
|accessdate=1 вересня 2021
|archive-date=1 вересня 2021
|archive-url=https://web.archive.org/web/20210901204405/https://skemman.is/bitstream/1946/32219/1/Þróun%20íslenskra%20fræða%20í%20Rússlandi.pdf
}}</ref>. Є версія, що походження назви ''Kænugarður'' пов'язане з давньоісландським словом «''kæna''», що мало значення «човен». Це дозволяє трактувати назву Києва як «місто човнів», що відповідало реальності в Х-ХІІ століттях, коли через нього пролягав великий [[Шлях із варягів у греки|водний шлях з Варягів у Греки]].<ref>{{Cite book
|title=«Шлях із варягів у греки»: історико-географічний аспект // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць |last=Хведчення
|first=Сергій
|year=2011
|publisher=Інститут історії України
|edition=Число 19
|location=Київ
|pages=153
}}</ref> З 27 квітня 2022 року у [[Рейк'явік]]у з'явилась невеличка площа [[Кьяйнуґардсторґ (Рейк'явік)|Kænugarður / Kyiv-torg]]<ref>{{Cite web|title=Torg kennt við Kænugarð/Kýiv - Reykjavik|url=https://reykjavik.is/frettir/torg-kennt-vid-kaenugardkyiv|website=reykjavik.is|accessdate=2022-08-10|language=is}}</ref><ref>{{Cite web|title=Kænugarður vígður við rússneska sendiráðið - Vísir|url=https://www.visir.is/g/20222295948d|website=visir.is|accessdate=2022-08-10|language=is|first=Sunna|last=Sæmundsdóttir}}</ref>.

Київ також мав [[Тюркські мови|тюркську]] назву&nbsp;— «Манкермен» («велике місто»), «Ківа-Манкермен», котра побутувала поряд з оригінальною назвою<ref>[[Русина Олена Володимирівна|''Русина О. В.'']] [http://chtyvo.org.ua/authors/Rusyna_Olena/Ukraina_pid_tataramy_i_Lytvoiu.djvu Україна під татарами та Литвою // Україна крізь віки. Т.6; Київ, 1998.&nbsp;— 320 с.] / С. 303.</ref><ref>[http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx?PersonID=0000001417 ''Бубенок О. Б.''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191108144414/http://www.nas.gov.ua/UA/PersonalSite/Pages/default.aspx%3FPersonID%3D0000001417 |date=8 листопада 2019 }} [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/SkhS_2012_1_4.pdf Внесок Я.&nbsp;Р.&nbsp;Дашкевича в розвиток номадологічних студій у незалежній Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210830214818/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FSkhS_2012_1_4.pdf |date=30 серпня 2021 }} // [[Східний Світ (журнал)|Східний світ]].&nbsp;— 2012. №&nbsp;1. C. 15-20 / С. 18-19. «''місто Ківа-Манкермен, тобто Київ''»</ref>.

Український [[Етнографія|етнограф]] [[Закревський Микола Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Закревський]] стверджував, що згаданий [[Клавдій Птолемей|Клавдієм Птолемеєм]] «[[Азагаріум]]» розташовувався на місці сучасного Києва. [[Кулаковський Юліан Андрійович|Ю.&nbsp;А.&nbsp;Кулаковський]] ототожнював з Києвом Птолемеїв «Метрополь», [[Брайчевський Михайло Юліанович|М.&nbsp;Ю.&nbsp;Брайчевський]]&nbsp;— «Сар»<ref>{{Cite web |url=https://zn.ua/SOCIETY/skolko_let_gradu_kievu.html |title=СКОЛЬКО ЛЕТ ГРАДУ КИЕВУ? |accessdate=6 листопада 2019 |archive-date=6 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191106052446/https://zn.ua/SOCIETY/skolko_let_gradu_kievu.html }}</ref>.

За арабськими та перськими джерелами [[IX століття|IX]]—[[X століття]] один із державних центрів східнослов'янських утворень звався [[Куявія]] (Куябія, Куяба). Найбільш логічно обґрунтованим є ототожнення міста Куйаби з Києвом<ref>[https://archive.org/stream/dovidnyk2002#page/n248/mode/1up Куявія] // Довідник з історії України (А-Я) / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста.&nbsp;— 2-ге вид. доопр. і доповн. Інститут історичних досліджень Львівського держ. ун-ту ім. Івана Франка.&nbsp;— К.: [[Генеза (видавництво)|Генеза]], 2002.&nbsp;— 1136 с.&nbsp;— ISBN 966-504-179-7.</ref><ref>''[[Котляр Микола Федорович|Котляр М. Ф.]]'' [http://www.history.org.ua/?termin=Kuyaviya Куявія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211127121255/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kuyaviya |date=27 листопада 2021 }} // {{ЕІУ|5|548}}</ref>.

=== Правопис ===
[[Файл:Okurum-Khazar.png|міні|праворуч|200пкс|«[[Київський лист]]» з фондів [[Бібліотека Кембриджського університету|бібліотеки Кембриджського університету]]. На думку першовідкривачів, цей лист є найдавнішим автентичним документом, написаним на території [[Київська Русь|Київської Русі]], і може датуватися [[10 ст.]] н.&nbsp;е. Документ написаний [[староєврейська мова|староєврейською]] мовою і містить, можливо, першу згадку про Київ у формі ''Qiyyōb'' ({{lang-he|קייב}}).]]
У давньоруських пам'ятках назва міста записувалася як {{lang-cu2|Кыѥвъ}}, де '''[[ы]]''' передавала [[праслов'янська мова|праслов'янський]] звук ''[[Неогублений голосний середнього ряду високого підняття|*y]]'', а '''[[ѥ]]'''&nbsp;— йотований звук [e] («[[є]]»). Подібне написання тривалий час залишалося у літописах. Надалі, після припинення дії закону [[друга палаталізація|другої палаталізації]] та злиття звука [[Неогублений голосний середнього ряду високого підняття|[ɨ]]] з [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|[і]]] в новий голосний передньо-середнього ряду [[Неогублений ненапружений голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття|[ɪ]]] з'являються написання [[wikt:Києвъ|Києвъ]], {{lang-cu2|Кіевъ}}, а після утворення «[[новий ять|нового ятя»]]<ref>[[Шевельов Юрій Володимирович|Юрій Шевельов]]. Історична фонологія української мови. Харків: «Акта», 2002.</ref>&nbsp;— і «Кыѣвъ»<ref>{{Cite web |url=https://books.google.ru/books?id=6DxdAAAAcAAJ&pg=PA43&lpg=PA43&dq=Кыѣвъ&source=bl&ots=k3unutreIa&sig=73FmVzWp3oSKowei0iG9SUpGLoY&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiS0cPR4bXTAhWMKiwKHSmFDwkQ6AEIMzAC#v=onepage&q=Кыѣвъ&f=false |title=Степан Карпенко «Барвинок Украины» |accessdate=27 листопада 2021 |archive-date=21 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210821012745/https://books.google.ru/books?id=6DxdAAAAcAAJ&pg=PA43&lpg=PA43&dq=Кыѣвъ&source=bl&ots=k3unutreIa&sig=73FmVzWp3oSKowei0iG9SUpGLoY&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiS0cPR4bXTAhWMKiwKHSmFDwkQ6AEIMzAC#v=onepage&q=Кыѣвъ&f=false }}</ref>, «Киѣвъ»<ref>[https://zbruc.eu/node/57503 Омелян Огоновский. «Мусѣй Школиченко» (з «Исторіи літературы рускои»)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170416045129/https://zbruc.eu/node/57503 |date=16 квітня 2017 }}. «Зоря»&nbsp;— 1893.&nbsp;— С.215—216</ref>, «Кіѣвъ»<ref>[http://shron.chtyvo.org.ua/Zoria/1886_Chyslo_11.pdf Семенъ Жукъ. «Зъ житя на селахъ».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170416125619/http://shron.chtyvo.org.ua/Zoria/1886_Chyslo_11.pdf |date=16 квітня 2017 }}&nbsp;— «Зоря». Письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ.&nbsp;— Червень 1886</ref>. З упорядкуванням [[український правопис|українського правопису]] [[XIX століття|XIX]]&nbsp;ст., коли за [ɪ] закріплюється літера '''[[и]]''', а за [ji] з йотованого «нового ятя»&nbsp;— '''[[ї]]''', написання набуває сучасної форми&nbsp;— Київ.

=== Транслітерація ===
{{main|KyivNotKiev}}
2 жовтня 2018 року [[Міністерство закордонних справ України|МЗС України]] спільно із Центром стратегічних комунікацій «StratCom Ukraine» розпочало онлайн-кампанію «#CorrectUA», у рамках якої звертатиметься до іноземних ЗМІ з метою коригування правопису міста Київ (#KyivNotKiev)<ref>{{Cite web|url=https://mfa.gov.ua/news/67521-correctua-mzs-ukrajini-zvertajetysya-do-svitu-vzhivaj-kyivnotkiev|title=#CorrectUA – МЗС України звертається до світу – вживай #KyivNotKiev|website=Міністерство закордонних справ України|language=uk|accessdate=2018-10-02|archive-date=2020-09-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20200907211839/https://mfa.gov.ua/news/67521-correctua-mzs-ukrajini-zvertajetysya-do-svitu-vzhivaj-kyivnotkiev}}</ref>.

З'явилися перші повідомлення про коригування правопису міста Київ: у своїх текстах пишуть Kyiv замість Kiev видання [[BBC]]<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/10/6/7087849/ Клімкін похвалився результатами кампанії МЗС: BBC пише Kyiv, не Kiev] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190215050914/https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/10/6/7087849/ |date=15 лютого 2019 }} // Європейська правда, 6 жовтня 2018.</ref><ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/news-49999939 Kyiv not Kiev: ВВС змінює написання столиці України] {{Webarchive|url=https://archive.today/20191014091713/https://www.bbc.com/ukrainian/news-49999939 |date=14 жовтня 2019 }} // BBC, 14 жовтня 2019. {{ArchivedURL|https://archive.today/20191014091713/https://www.bbc.com/ukrainian/news-49999939|14 жовтня 2019}} (таке правило написання столиці України в текстах, на картах та у графіках починає діяти на ВВС з 14 жовтня 2019 року)</ref> і [[Ґардіан (газета)|The Guardian]]<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/02/13/7092786/ Видання The Guardian писатиме у своїх текстах Kyiv замість Kiev] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190213201917/https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/02/13/7092786/ |date=13 лютого 2019 }} // Європейська правда, 13 лютого 2019.</ref>; лондонський [[Лондон-Лутон|аеропорт Лондон-Лутон]]<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/02/13/7092772/ Лондонський аеропорт Лутон змінив назву Kiev на Kyiv] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190213195854/https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/02/13/7092772/ |date=13 лютого 2019 }} // Європейська правда, 13 лютого 2019.</ref>, [[Будапешт (аеропорт)|аеропорти Будапешта]] і [[Таллінн (аеропорт)|Таллінна]]<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/02/14/7092846/ Аеропорти Будапешта і Таллінна виправили назву Kiev на Kyiv] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190214220004/https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/02/14/7092846/ |date=14 лютого 2019 }} // Європейська правда, 14 лютого 2019.</ref>, [[Брюссель (аеропорт)|Бельгії]]<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2019/04/20/7212891/ Аеропорти Бельгії виправили Kiev на Kyiv] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190420073550/https://www.pravda.com.ua/news/2019/04/20/7212891/ |date=20 квітня 2019 }} // Українська правда, 20 квітня 2019.</ref> змінили назву Kiev на Kyiv. Водночас [[Міжнародні авіалінії України|МАУ]] відмовилися змінити Kiev на Kyiv, пояснивши, що Kiev є офіційною транслітерацією [[Міжнародна асоціація повітряного транспорту|Міжнародної асоціації повітряного транспорту IATA]]<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/02/13/7092778/ МАУ відмовилась змінити Kiev на Kyiv] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190213202512/https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/02/13/7092778/ |date=13 лютого 2019 }} // Європейська правда, 13 лютого 2019.</ref>.

16 вересня 2020 року [[англійська Вікіпедія]] перейменувала статтю про Київ із «Kiev» на «Kyiv»<ref>[https://blog.wikimedia.org.ua/2020/09/18/kyiv-not-kiev/ Kyiv, а не Kiev: у Вікіпедії змінено написання столиці України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200918143929/https://blog.wikimedia.org.ua/2020/09/18/kyiv-not-kiev/ |date=18 вересня 2020 }}, [[Вікімедіа Україна]], 18 вересня 2020</ref>, при цьому окремі статті з відповідним [[ойконім]]ом лишаються без змін, зокрема про [[Київська Русь|Київську Русь]] («Kievan Rus'»).

== Географія ==

=== Розташування ===
Місто розташоване на півночі України, на межі [[Полісся]] і [[лісостеп]]у по обидва береги [[Дніпро|Дніпра]] в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега&nbsp;— понад 20&nbsp;км.

Київ здавна розташовувався на перетині важливих шляхів. Ще за [[Київська Русь|Київської Русі]] таким шляхом був легендарний «[[Шлях із варягів у греки]]». Нині місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи. [[Рельєф]] Києва сформувався на межі [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]], а також [[Поліська низовина|Поліської]] та [[Придніпровська низовина|Придніпровської низовин]]. Більша частина міста лежить на високому (до 196&nbsp;м над рівнем моря) правому березі Дніпра&nbsp;— Київському плато, порізаному густою сіткою [[яр]]ів на окремі височини: [[Київські гори|Печерські пагорби]], гори [[Щекавиця|Щекавицю]], [[Хоревиця|Хоревицю]], [[Батиєва гора|Батиєву]] та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.

=== Гідрографія ===
{{seealso|Річки Києва}}
[[Файл:Киевское правобережье 02.jpg|міні|250px|Вид на низинну частину правобережного Києва]]
* Основною рисою Києва є наявність великої гідрографічної «осі»&nbsp;— річки [[Дніпро]], яка поділяє територію міста на дві частини&nbsp;— правобережну і лівобережну. Дніпро&nbsp;— найбільша в Києві, третя за довжиною і площею басейну річка Європи після [[Волга|Волги]] та [[Дунай|Дунаю]]. Після будівництва каскаду дніпровських водосховищ [[гідрологічний режим]] Дніпра (зокрема і в межах Києва) змінився. Так, підпір [[Канівське водосховище|Канівського водосховища]] сягає течії Дніпра в районі [[Міст Метро|моста Метро]] на території Києва. Поблизу Києва (на північ) розташовано [[Київське водосховище]] на Дніпрі.
* Територія Києва також дренується численними постійними та тимчасовими водотоками, які утворюють гідрографічну мережу з близько 70 малих річок, що зрештою впадають у Дніпро. Структура гідрографічної мережі малих річок Києва визначається басейновими угрупованнями водних об'єктів.
** Гідрографія правого берега: центральна частина&nbsp;— басейн річки [[Либідь (річка)|Либідь]] з її притоками, а також басейн річки [[Почайна]] (див. [[Озера Опечень|Опечень]]) з головними притоками [[Глибочиця (річка)|Глибочиця]] та [[Сирець (річка)|Сирець]]; північна та західна частини міста розташовані в басейні річки [[Ірпінь (річка)|Ірпінь]], а точніше її приток&nbsp;— річок [[Нивка]] та [[Горенка (річка)|Горенка]]; південна частина міста&nbsp;— у басейні річки [[Віта (річка)|Віта]].
** Гідрографія лівого берега: басейн річки [[Дарниця (річка)|Дарниця]] з її притоками.
На малих річках споруджено понад 100 [[стави Києва|ставків]]. Є понад три десятки природних озер, серед яких можна назвати [[Тельбин]], [[Радунка (озеро)|Райдужне]], [[Синє озеро (Виноградар)|Синє]], [[Вербне озеро|Вербне]], [[Йорданське озеро|Йорданське]], [[Зелене озеро]].

=== Екологія ===
[[Файл:Зелень Золотоворотского сквера.JPG|міні|350px|[[Золотоворітський сквер]]]]
Ліси, парки та сади становлять більш ніж половину площі Києва з майже 80&nbsp;000 [[гектар]]ів<ref>{{Cite web |url=http://www.skykyiv.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=57:kyiv2&catid=25:2011-12-09-20-06-33&Itemid=62&lang=uk |title=Загальна інформація про місто Київ |accessdate=2012-11-24 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131203032412/http://www.skykyiv.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=57:kyiv2&catid=25:2011-12-09-20-06-33&Itemid=62&lang=uk |archivedate=2013-12-03 |deadurl=yes }}</ref>. На одного киянина (станом на 2004 рік) припадало 22,1&nbsp;м² [[зелені насадження|зелених насаджень]] (за міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20&nbsp;м²). Питаннями екології Києва опікується Державне Управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві, яке з 2006 року очолює [[Прогнімак Олександр Володимирович]].

У [[лісопарк]]ах міста гніздиться чимало видів диких птахів, зокрема хижаків та таких, що гніздяться в дуплах, мешкають різновиди [[Кажани|кажанів]]. Більшість цих видів занесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]]. Наприклад, [[урочище]] «[[Лиса гора (Київ)|Лиса гора»]]&nbsp;— фактично острів посеред міської забудови Києва. Тут протягом багатьох років розташовувався військовий об'єкт, завдяки чому (за даними співробітників [[Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України|Інституту зоології]]) до останнього часу збереглися види, занесені до Червоної книги&nbsp;— [[аполлон (комаха)|аполлон]], [[Махаон (комаха)|махаон]], [[Синявець Мелеагр]], [[жук-олень]], [[Ксилокопа|бджола-тесляр]], [[Вечірниця мала|мала вечірниця]]. У межах міста трапляються поселення [[бобер європейський|бобрів]].

Важливу роль у збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, притоками, островами. Тут гніздяться десятки видів птахів. У період весняної [[міграція птахів|міграції]] навпроти [[Оболонь (місцевість Києва)|житлового масиву Оболонь]] 1994 року спостерігали скупчення [[Гоголь зеленоголовий|гоголів]] до декількох сотень особин. На Бортницькій зрошувальній системі кілька років тому{{коли?}} зимувало до двох десятків [[орлан-білохвіст|орланів-білохвостів]] (в Україні їх зимує близько 300 особин).

Кілька сотень [[Видатні дерева Києва|найстаріших та видатних дерев Києва]] є ботанічними [[Пам'ятка природи|пам'ятками природи]].

=== Клімат ===
{{main|Клімат Києва}}
[[Клімат]] [[Континентальний клімат|помірно континентальний]], із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −3,2&nbsp;{{градус Цельсія}}, липня +21.3&nbsp;°C. Абсолютний мінімум&nbsp;— −32,2&nbsp;°C (7, 9 лютого 1929 року)<ref name="ReferenceA">{{КРП}}</ref>, абсолютний максимум&nbsp;— +39,9&nbsp;°C (серпень 1898 року) (за іншими даними: +39,4&nbsp;°C, 30 липня 1936 року)<ref name="ReferenceA"/>. Середньорічна кількість опадів&nbsp;— 616&nbsp;мм, максимум опадів припадає на червень (72&nbsp;мм), мінімум&nbsp;— на січень (37&nbsp;мм). Взимку в Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву в лютому 20&nbsp;см, максимальна&nbsp;— 440&nbsp;см.

Середньорічна загальна хмарність&nbsp;— 6,4 бала, максимум припадає на грудень (8,1), мінімум&nbsp;— на серпень (4,9). Середня вологість повітря&nbsp;— від 64&nbsp;% (травень) до 85&nbsp;% (листопад).
{{Клімат міста
|Місто_род=Києва
|Джерело=[http://pogoda.ru.net/climate/33345.htm Погода і клімат]{{ref-ru}}
| Січ_сер=-3.2 | Січ_сер_опади=37.6
| Лют_сер=-2.3 | Лют_сер_опади=39.5
| Бер_сер=2.5 | Бер_сер_опади=40.1
| Кві_сер=10 | Кві_сер_опади=41.8
| Тра_сер=15.8 | Тра_сер_опади=64.6
| Чер_сер=19.5 | Чер_сер_опади=72.7
| Лип_сер=21.3 | Лип_сер_опади=68.1
| Сер_сер=20.5 | Сер_сер_опади=56
| Вер_сер=14.9 | Вер_сер_опади=57.4
| Жов_сер=8.6 | Жов_сер_опади=46.4
| Лис_сер=2.6 | Лис_сер_опади=45.8
| Гру_сер=-1.8 | Гру_сер_опади=46.9
| Рік_сер=9 | Рік_сер_опади=616.9
| Січ_сер_мін=-5.5 | Січ_сер_макс=-0.8
| Лют_сер_мін=-5 | Лют_сер_макс=0.7
| Бер_сер_мін=-0.8 | Бер_сер_макс=6.5
| Кві_сер_мін=5.7 | Кві_сер_макс=15
| Тра_сер_мін=10.9 | Тра_сер_макс=21.1
| Чер_сер_мін=14.8 | Чер_сер_макс=24.6
| Лип_сер_мін=16.7 | Лип_сер_макс=26.5
| Сер_сер_мін=15.7 | Сер_сер_макс=25.9
| Вер_сер_мін=10.6 | Вер_сер_макс=20
| Жов_сер_мін=5.1 | Жов_сер_макс=12.9
| Лис_сер_мін=0.4 | Лис_сер_макс=5.3
| Гру_сер_мін=-3.9 | Гру_сер_макс=0.5
| Рік_сер_мін=5.4 | Рік_сер_макс=13.2
| Січ_а_макс=13.2 | Січ_а_мін=-31.1
| Лют_а_макс=17.3 | Лют_а_мін=-32.2
| Бер_а_макс=25.3 | Бер_а_мін=-24.9
| Кві_а_макс=30.2 | Кві_а_мін=-10.4
| Тра_а_макс=33.6 | Тра_а_мін=-2.4
| Чер_а_макс=35.5 | Чер_а_мін=2.5
| Лип_а_макс=39.4 | Лип_а_мін=5.8
| Сер_а_макс=39.3 | Сер_а_мін=2.6
| Вер_а_макс=35.7 | Вер_а_мін=-2.9
| Жов_а_макс=27.9 | Жов_а_мін=-17.8
| Лис_а_макс=23.2 | Лис_а_мін=-21.9
| Гру_а_макс=15.2 | Гру_а_мін=-30
| Рік_а_макс=39.4 | Рік_а_мін=-32.2
|}}

== Історія ==
{{main|Історія Києва|Правителі та голови Києва}}

=== Заснування ===
[[Файл:StSophia Kyiv UNESCO Protected Zone UA.jpg|міні|{{легенда|lightblue|[[Городок Кия]]}}{{легенда|lightgreen|[[Місто Володимира]]}}{{легенда|yellow|[[Місто Ярослава]]}}]]
[[Файл:Старий Київ.jpg|міні|План міста та замку в Києві 1686 року]]
[[Файл:Kyiv1651 WesterFeld.jpg|міні|Загальний вигляд Києва з північного сходу. [[Абрагам ван Вестерфельд|А. Вестерфельд]], 1651 рік]]
[[Файл:Kijów - Sobór Mądrości Bożej 01.jpg|міні|[[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]]]]

[[Файл:Golden Gate Kiev 2018 G1.jpg|міні|[[Золоті ворота (Київ)|Золоті ворота]]]]

За легендою «[[Повість временних літ|Повісті временних літ»]], Київ заснував легендарний [[Поляни (східні)|полянський]] князь [[Кий (князь)|Кий]] разом із братами [[Щек]]ом і [[Хорив]]ом і сестрою [[Либідь|Либіддю]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Літопис не має дати заснування міста. Археологічні та писемні джерела свідчать, що Київ розвинувся на основі [[Язичництво|язичницького]] поселення<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/> й початок його безперервого розвитку датується 2-ю половиною [[5 століття|V]]&nbsp;— 1-ю половиною [[VI століття]]<ref name="esu2"/>. Згідно інформації, приведеній в книзі Толочко «Нове в археології Києва», місто засноване в кінці [[V століття|V]], початку [[VI століття]]<ref>{{Cite book
|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Tolochko_Petro/Novoe_v_arkheolohyy_Kyeva_ros.pdf
|title=Нове в архіології Києва |last=Толочко
|first=П.П.
|year=1981
|publisher=Наукова думка
|location=Київ
|pages=52
|language=Російська
}}</ref>. Його центром була [[Старокиївська гора]] на правому березі [[Дніпро|Дніпра]]<ref>[[Толочко Петро Петрович|Толочко&nbsp;П.&nbsp;П.]] Стародавній Київ.&nbsp;— К.: [[Наукова думка]], 1966.&nbsp;— с. 10-11.</ref>. У VI—VII століттях були заселені сусідні з нею підвищення<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Розташовування Києва на [[Шлях із варягів у греки|Дніпровському шляху]], у зоні [[етнос|етнічного]] порубіжжя, на межі [[ліс]]у і [[лісостеп]]у, сприяли висуненню міста на роль політичного центру Середнього [[Наддніпрянська Україна|Подніпров'я]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

=== Київська Русь ===
На межі [[VIII століття|VIII]]—[[IX століття|IX століть]] Київ став головним містом [[Русь|Руської землі]]&nbsp;— міжплемінного об'єднання південних [[східні слов'яни|східнослов'янських племен]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201" />, а з [[882]] року, після завоювання його [[варяги|варягами]],&nbsp;— «[[Мати міст руських|матір'ю міст руських»]]&nbsp;— столицею [[Київська Русь|Руської держави]]. Тоді ж сформувався середньовічний поділ міста на князівський [[Дитинець]] на [[Старокиївська гора|Старокиївській горі]] та торговельно-ремісничий [[Посад]] на [[Поділ|Подолі]]. В першому мешкала [[вищий клас|знать]] і [[духовенство]], а в другому&nbsp;— простолюд<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Місто було одним із центрів міжнародної торгівлі з [[Візантійська імперія|Візантією]], [[Скандинавія|Скандинавією]], [[Західна Європа|Західною Європою]], [[мусульмани|мусульманським світом]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. З першої половині X століття на Подолі діяла перша [[Іллінська церква (Київ)|християнська церква]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

За правління [[великий князь київський|великого князя]] [[Володимир Святославич|Володимира]] ([[980]]—[[1015]]) територія київського Дитинця була розширена і укріплена та сягнула 10&nbsp;га. В історіографії її називають «[[місто Володимира|городом Володимира»]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201">{{ЕІУ|4|201—218|стаття=[http://www.history.org.ua/?termin=Kyiv_mst Київ]|автор=[[Толочко Петро Петрович|Толочко П. П.]], [[Івакін Гліб Юрійович|Івакін Г. Ю.]], [[Верменич Ярослава Володимирівна|Верменич Я. В.]]}}</ref>. Дитинець оточував вал із трьома воротами, парадними з яких були [[Софійська брама|Софійські]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Після [[хрещення Русі]] в [[988]] році Київ став центром [[Київська митрополія|митрополії]] [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]]. Головним міським храмом була [[Десятинна церква]], зведена неподалік княжого палацу і ринку «[[Бабин торжок]]»<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Син Володимира, [[Ярослав Мудрий|Ярослав]] ([[1019]]—[[1054]]), ще більше розширив Дитинець, збудувавши і оточивши оборонними валами з ровами так званий [[місто Ярослава|город Ярослава]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Він звів нові фортечні укріплення, завдовжки понад 3,5&nbsp;км, які оточували площу 72&nbsp;га<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Київ перетворили на найбільшу фортецю Русі<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Новою головною брамою стали [[Золоті ворота (Київ)|Золоті ворота]], а головним храмом&nbsp;— [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]], кафедра [[Київські митрополити|київських митрополитів]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Ярославові нащадки [[Ізяслав Ярославич|Ізяслав]] (1054—1068, 1069—1073) і [[Святополк Ізяславич|Святополк]] (1093—1113) збудували нове укріплення&nbsp;— [[місто Ізяслава-Святополка|город Святополка]]. Його центром став [[Києво-Михайлівський Золотоверхий собор]], що дав назву однойменному [[Михайлівський Золотоверхий монастир|монастирю]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Таким чином, тодішній Київ мав три фортифікаційні укріплення ([[Город (укріплення)|городи]]) площею 80&nbsp;га.

Найбільшим районом Києва був придніпровський [[Поділ]]. У XII—XIII століттях він займав площу близько 200 га, що була оточена [[Варязьке столпіє|оборонним валом]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. У центрі Подолу розміщувався головний міський ринок&nbsp;— «[[Торговище]]», довкола якого стояли [[Церква Богородиці Пирогощої|церква Пирогоща]], [[Борисоглібська церква|Борисоглібська]] й [[Михайлівська церква (Київ)|Михайлівська церкви]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. На захід від міста пролягав [[Копирів кінець]], де за князювання [[Святослав Ярославич|Святослава Ярославича]] (1073—1076) заклали [[монастир святого Симеона]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. За містом розташовувалися монастирі&nbsp;— [[Кирилівська церква|Кирилівський]], [[Кловський монастир|Кловський]], [[Києво-Печерська лавра|Печерський]] (з [[1598]]&nbsp;— [[Києво-Печерська лавра]]) та [[Видубицький монастир]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Довкола міста тягнулися приміські села [[Предславине]] і [[Берестове (Київ)|Берестове]], князівські й боярські двори, урочища [[Дорогожичі]] та [[Угорське урочище|Угорське]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

На середину [[XII століття]] в Києві проживало близько 50 тисяч мешканців, діяло близько 400 церков, 8 [[базар]]ів. Площа міста становила до 400&nbsp;га<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

У [[1169 рік|1169]] році Києвом заволодів [[Владимиро-Суздальське князівство|владимиро-суздальський]] князь [[Андрій Боголюбський|Андрій «Боголюбський»]]<ref>''Котляр М. Ф.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Andrij_Boholiubskyj Андрій Боголюбський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160418114735/http://history.org.ua/?termin=Andrij_Boholiubskyj |date=18 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|1|84}}</ref><ref>''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г.]]'' [https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/istorychna-pravda-proty-imperskoyi-obludy-2 Історична правда проти імперської облуди-2: Українці, білоруси, росіяни: три народи&nbsp;— три історії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200704011236/https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/istorychna-pravda-proty-imperskoyi-obludy-2 |date=4 липня 2020 }} // [[День (газета)]]: №&nbsp;187, (2015)</ref>. [[1240]] року місто захопили [[Монгольська навала на Русь|монгольські завойовники]] на чолі з онуком [[Чингісхан]]а&nbsp;— ханом [[Батий|Батиєм]], розвиток міста був перерваний<ref name="esu2" /><ref name="ЕІУ-Толочко-201" />.

Попри спустошення та руйнування під час монгольської навали 1240 року, Київ продовжував грати помітну роль у політичному житті Східної Європи. Хоча чисельність його мешканців різко зменшилася, проте всі його головні історичні райони ([[Верхнє місто]], Поділ, Замкова гора, Печерськ, Берестове, Клов, [[Видубичі]] тощо) були заселені. Головне ядро міста (Гора та Поділ) знаходилося в традиційних межах: Золоті та [[Лядські ворота]] на Горі та річка Почайна на Подолі. У 2-й половині [[XIV століття]] Замкова Гора перетворилася на Дитинець міста<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/><ref name="esu2"/>.

У [[1321]] році, після поразки у [[Битва на річці Ірпінь|битві на річці Ірпінь]] [[Велике князівство Литовське|Великому князю Литовському]] [[Гедимін]]у, князь [[Станіслав (князь Київський)|Станіслав]] утік до [[Рязань|Рязані]], а його місце посів [[Міндовг Гольшанський]]&nbsp;— перший київський князь із роду [[Гольшанські|Гольшанських]].

=== Велике князівство Литовське, Руське, Жемантійське ===
Близько [[1362 рік|1362]] року Київ входить до складу Великого князівства Литовського. Його князем став [[Володимир Ольгердович]]. Входження відбувалося мирним шляхом, за договорами, які лишали все «по старовині». Володимир провадив незалежну політику, карбував власну монету, що, однак, призвело до його заміни в 1394 році на князя [[Скиргайло Ольгердович|Скиргайла Ольгердовича]], а після смерті останнього&nbsp;— до встановлення намісництва. Наприкінці XIV&nbsp;— на початку XV століть Київ являє собою політичний центр, де ведуть переговори [[великі князі литовські]], [[Вітовт]], король польський і верховний князь литовський [[Владислав II Ягайло]], великий князь московський [[Василь I Дмитрович|Василій Дмитрович]], митрополити [[Кипріан (митрополит Київський)|Кипріян]], [[Фотій (митрополит Київський)|Фотій]], [[Григорій (Цамблак)]], хан [[Тохтамиш]]. Місто стало головною базою армії Вітовта<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

З кінця XIV століття у списках паризької [[Сорбонна|Сорбонни]] та інших університетів з'являються імена студентів з Києва, під 1436 роком зазначений перший доктор «рутенської нації з Києва»&nbsp;— Іван Тинкевич<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

У [[1440 рік|1440]] році відновлено Київське князівство на чолі з князем [[Олелько Володимирович|Олельком Володимировичем]]. У 1455—1470 роках у Києві князював [[Семен Олелькович]]. Обидва князі мали авторитет, мали династичні зв'язки з великими московськими та тверськими князями, молдовським господарем [[Стефан III Великий|Стефаном III Великим]]. Час їхнього правління став для Києва періодом розвитку (базувався на традиціях матеріальної та духовної культури давньоруської доби): здійснено ремонт [[Успенський собор (Київ)|Успенського собору]] та інших церков, створено кам'яні барельєфи із зображенням [[Оранта|Оранти]], а також нові редакції [[Києво-Печерський патерик|Патерика Києво-Печерського]] та інших писемних творів. Київ продовжував бути важливим центром внутрішньої та міжнародної торгівлі, мав [[право складу]]. Через місто транзитом ішло багато товарів зі Сходу, Європи, Московії тощо<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

Київ був потенційним центром об'єднання руських земель, що перебували в складі Великого князівства Литовського, тому після смерті київського князя Семена Олельковича литовська влада перетворила князівство на [[Київське воєводство|воєводство]]. [[1497]] року великий князь литовський і руський [[Олександр Ягеллончик]] надав Києву [[Магдебурзьке право]]. Наприкінці [[15 століття|XV століття]] в місті існував [[Київський замок|замок]], резиденція [[київські воєводи|київських воєвод]], та [[київська ратуша|ратуша]], місце засідань київського [[магістрат]]у. [[1569]] року, на прохання київської [[шляхта|шляхти]] та за рішенням [[Люблінська унія|Люблінської унії]] між Великим князівством Литовським і [[Королівство Польське (1385—1569)|Королівством Польським]], що утворювала федеративну державу [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], Київ разом із воєводством перейшов до складу Польської корони<ref name="esu2"/><ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

=== Гетьманщина ===
[[Файл:Києво-Печерська Успенська лавра 1911.jpg|міні|[[Успенський собор (Київ)|Успенський собор]]]]
Кінець XV століття став початком занепаду Києва, що зумовлювалося загальною кризою Великого князівства Литовського&nbsp;— його нездатністю організувати захист підвладних йому земель від нападів кримських татар, найбільший з яких здійснено [[Розорення Києва татарами (1482)|1482]] року<ref name="esu2"/>. Після Люблінської унії, попри тиск з боку польських феодалів і Католицької Церкви, у цей час відбувалося економічне піднесення міста<ref name="esu2"/>. З 1625 року Київ був центром козацького [[Київський полк|Київського полку]], який [[1649]] року в результаті [[Хмельниччина|Хмельниччини]] увійшов до складу держави [[Гетьманщина|Війська Запорозького]]. Попри малі розміри Києва, він був найбільшим православним центром Речі Посполитої та козацької держави. У місті розташовувалися резиденція [[православ'я|православних]] [[Київська митрополія (1620—1685)|київських митрополитів]] та православний [[Києво-Могилянська колегія|Київський колегіум]], який в 1659 році отримав статус [[Києво-Могилянська академія (1659—1817)|академії]].

Наступний період історії Києва розпочався встановлення московського військамгарнізону в місті після [[Переяславська рада|Переяславського союзу]] [[1654]] році, укладеного між Військом Запорозьким і [[Московія|Московією]]. Київ був потрібен московському урядові як «опорний пункт колонізаторської політики на півдні»<ref>Большая Советская Энциклопедия. Том тридцатть второй: Каучук&nbsp;— Классон // Гл. ред. О.&nbsp;Ю.&nbsp;Шмидт. Зам. гл. ред. Г.&nbsp;И.&nbsp;Крумин, Ф.&nbsp;Н.&nbsp;Петров.— М.: Государственный институт «Советская Энциклопедия», 1936.— Стб. 259.</ref>. Київ став резиденцією московських воєвод. [[1667]] року внаслідок підписання [[Андрусівський мир|Андрусівського миру]], який розділив Козацьку державу між Річчю Посполитою і Московським царством, місто увійшло до складу останнього. Формально Київ залишався під владою Війська Запорозького, але фактично в місті діяла московська адміністрація, попри це місто продовжувало жити власним життям користуючись самоврядуванням. За [[Вічний мир (1686)|«вічним миром» 1686 року]] Київ остаточно відійшов до протекторату Московської держави.

Розірвання зв'язків із західними областями України призвело у XVIII&nbsp;ст. до застою в економіці й торгівлі. Від 1782 року Київ став головним містом намісництва, територія якого охоплювала значну частину Гетьманщини. Після [[Другий поділ Речі Посполитої|2-го поділу Польщі]] (1793) і приєднання до Московії західноукраїнських воєводств, 1797 року була утворена Київська губернія. Із Дубна до Києва був переведений щорічний (у січні) Контрактовий ярмарок. Ці події поновили зв'язки Києва із західними областями й сприяли притоку поляків, головно шляхти, що посіла значне місце в житті Києва до польського повстання 1830—1831 років. У цей час московським урядом вживалися заходи для перетворення Києва, шляхом русифікації й витіснення із нього польського та єврейського населення, «на чисто російське місто»<ref>Большая Советская Энциклопедия. Том тридцатть второй: Каучук&nbsp;— Классон // Гл. ред. О.&nbsp;Ю.&nbsp;Шмидт. Зам. гл. ред. Г.&nbsp;И.&nbsp;Крумин, Ф.&nbsp;Н.&nbsp;Петров.— М.: Государственный институт «Советская Энциклопедия», 1936.— Стб. 260.</ref>.

Через прикордонний характер Києва в ньому постійно перебувала московська залога. На початку [[XVIII століття]] завершено будівництво [[Київська фортеця|Печерської фортеці]]. Київ втратив статус центру Київського полку у зв'язку з перенесенням полкової канцелярії до [[Козелець|Козельця]]. 1708 року місто стало адміністративним центром [[Київська губернія|Київської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. З осені 1770 до літа 1771 року Київ страждав від епідемії чуми. Загинуло 2819 людей, переважно на [[Поділ|Подолі]]. Після скасування автономії Війська Запорозького в 1782 Київ остаточно перейшов під владу росіян. Пам'ятками козацької доби в місті лишилися лише [[Іван Мазепа|мазепинські]] церкви.

=== Російська імперія ===

[[Файл:Transformer column in Kyiv.jpg|міні|200пкс|
Одна з найперших [[Трансформаторна підстанція|трансформаторних підстанцій]] напругою 2,2 кВ, які встановлювалися у Києві з 1902 року]]
За часів правління Російської імперії [[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;— початку [[XX століття]] Київ був великим провінційним містом, п'ятим за величиною серед імперських міст після [[Санкт-Петербург]]у, [[Москва|Москви]], [[Варшава|Варшави]] й [[Одеса|Одеси]].

У 1820-х роках XIX&nbsp;століття в Києві налічувалося близько 40&nbsp;000 населення, з яких 18&nbsp;000 було військових.

Після [[Декабристський рух в Україні|повстання декабристів]], 1827 року у Києві засновується генерал-губернаторство, що об'єднувало Київську, Подільську й Волинську губернії, задачею котрого було проведення [[Русифікація|русифікаторської]] політики царизму й боротьба проти революційного руху.

1840 року скасовано дію [[Литовські Статути|Литовського статуту]].

Культурне, освітнє життя українців міста ускладнилося після [[Валуєвський циркуляр|Валуєвського циркуляра]] [[1863]] року, [[Емський указ|Емського указу]] 1876 року.

На відміну від попередніх століть кияни вперше дістали можливість розвивати своє місто в мирних умовах. Російська місцева влада приділяла увагу не лише розбудові історичного Подолу й Старокиївської гори, а й розвитку інфраструктури околиць&nbsp;— Бесарабки, Хрещатика, Печерська тощо. Головною вулицею міста була [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирська]], а центром ділового життя&nbsp;— [[Контрактовий ярмарок|контрактові ярмарки]] на [[Контрактова площа|Контрактовій площі]].

У XIX столітті в Києві з'являються [[Київський університет імені Тараса Шевченка|перший університет]] й [[Національна опера України|оперний театр]], проведено [[телефон]] і [[телеграф]], розпочато рух [[Київський трамвай|Київського трамвая]]. Попри ліберальну соціально-економічну політику, імперський уряд проводив жорстку [[русифікація|русифікацію]] місцевого [[поляки|польського]], [[українці|українського]] і [[євреї|єврейського]] населення.

6 серпня 1911 року мешканці Києва мали можливість спостерігати, як у небі над столицею пролітав перший український 35-метровий дирижабль «Київ», який надалі здійснював комерційні рейси до серпня 1912 року. Дирижабль сконструював український інженер-конструктор, видатний киянин [[Андерс Федір Фердинандович|Федір Андерс]]. Він курсував між Думською площею (нині&nbsp;— [[Майдан Незалежності]]) і [[Труханів острів|Трухановим островом]]. Вартість квитка на той час становила 50 копійок, а для учнів була знижка<ref>{{Cite web|url=https://zeppelin.ua/company/news/kiev-pervyy-otechestvennyy-dirizhabl/|title=«Київ»&nbsp;— перший вітчизняний дирижабль|website=Zeppelin.ua|date=2015-09-01}}</ref>.

=== Українська революція ===
{{Докладніше|Українська революція (1917—1921)|Історія Києва#Новітній час}}
У добу української революції та визвольних змагань Київ був центром боротьби за українську державність. [[3 березня]] [[1917]] року, після падіння царського режиму, у місті створено [[Українська Центральна Рада|Українську Центральну Раду]]. [[20 листопада]] 1917 року вона [[Третій Універсал Української Центральної Ради|III Універсалом]] проголосила [[Українська Народна Республіка|Українську Народну Республіку]], а Київ&nbsp;— її столицею. [[8 лютого]] [[1918]] року містом заволоділи [[більшовики]], проте після укладання [[Берестейський мир|Берестейського миру]] його визволили війська [[Центральні держави|Центральних держав]]. Протягом 29 квітня&nbsp;— 14 грудня 1918 року Київ був столицею [[Українська Держава|Української Держави]], якою керував [[гетьман]] [[Павло Скоропадський]]. Після повалення гетьманату до [[14 лютого]] [[1919]] року в Києві базувалася [[Директорія Української Народної Республіки|Директорія УНР]]. У лютому 1919 року місто повторно зайняли більшовики, у серпні&nbsp;— окупували війська [[Денікін Антон Іванович|Антона Денікіна]], а в грудні&nbsp;— знову більшовики. [[7 травня]] [[1920]] року Київ відвойований союзними силами підрозділів армії УНР та польської армії під час [[радянсько-польська війна|радянсько-польської війни]]. Однак унаслідок більшовицького контрнаступу остаточно повернувся під радянську владу.

<gallery widths="200" heights="200">
Файл:Памятник Николаю I в Киеве.jpg|Пам'ятник імператору Миколі I [[університет святого Володимира|університету святого Володимира]] — нині там стоїть [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ)|пам'ятник Тарасу Шевченкові]]
Файл:Kiev downtown.jpg|[[Вулиця Архітектора Городецького|Миколаївська вулиця, нині Городецького]]
Файл:Kyiv map 1842.jpg|Мапа Києва, 1842
Файл:3 viysk zyizd.jpg|Мітинг під час проведення III Військового з'їзду. Київ. 2 листопада 1917. У центрі&nbsp;— [[Михайло Грушевський]] та [[Симон Петлюра]]
</gallery>

=== Радянська окупація ===

==== Сталінський терор, знищення українства ====

У [[1930-ті]] роки в Києві запроваджено [[автобус]]ний і [[тролейбус]]ний рух, збудовано [[міст імені Євгенії Бош]], уведено в дію першу [[Автоматична телефонна станція|АТС]], організовано центральне опалення.

У 1934-му до міста [[Перенесення столиці УСРР з Харкова до Києва|перенесена з Харкова столиця УСРР]].

Починаючи з [[1930-ті|1930-х]] у Києві почалися [[Сталінські репресії]]. Масові страти здійснювалися на території [[Биківня|Биківні]]. Комуністи, що сповідували войовничий [[атеїзм]], зруйнували більшу частину київських унікальних храмів: [[Михайлівський Золотоверхий монастир]], [[Трьохсвятительська церква (Київ)|Трьохсвятительську церкву]], [[церква Богородиці Пирогощої|церкву Богородиці Пирогощої]], [[Богоявленський собор (Києво-Братський монастир)|Богоявленський]] та [[Військовий Микільський собор]]и, Воскресенську та [[Петропавлівська церква (Поділ)|Петропавлівську церкви]] на [[Поділ|Подолі]], [[Благовіщенська церква-дзвіниця Кирилівського монастиря|Благовіщенську церкву-дзвіницю Кирилівського монастиря]], храми в стилі класицизму Миколи Доброго, Різдва, св. Ольги тощо. На місці зруйнованих пам'яток комуністи масово споруджували пам'ятники своїм ідеологам та героям. Центральною вулицею радянського Києва став [[Хрещатик]].

==== Друга світова війна та післявоєнний період ====
[[Файл:Ruined Kiev in WWII.jpg|міні|ліворуч|Руїни після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]]]
{{main|Німецька окупація Києва}}
[[19 вересня]] [[1941]] року, під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], після 78 днів оборони Київ був [[Битва за Київ (1941)|напризволяще покинутий радянськими та захоплений німецькими військами]]. Місто на два роки стало адміністративним центром [[Генеральна округа Київ|Київської генеральної]], [[Київський ґебіт (міський)|міської]] та [[Київський ґебіт (сільський)|сільської округ]]. [[6 листопада]] [[1943]] радянська влада повернула собі місто.

У ході боїв Київ сильно постраждав, зокрема через підривні роботи комуністичних партизанів. Відновлювальні роботи тривали до початку [[1950-ті|1950-х]]. У 1948 року завершено будівництво газопроводу [[Дашава — Київ (газопровід)|Дашава&nbsp;— Київ]], а в 1949 споруджено [[Дарницький залізничний міст]] та [[Міст Патона]]. У [[1950]] створену першу в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] [[Комп'ютер|ЕОМ]]&nbsp;— [[Мала електронна обчислювальна машина|МЕСМ]], а в [[1951]] розпочав передачі перший в [[Україна|Україні]] телевізійний центр.
[[Файл:Joesjtsjenko Marion Kiev 2004.jpg|міні|[[Помаранчева революція]] ([[2004]])]]
У [[1960]] році запущено першу [[Київський метрополітен|ділянку метрополітену]], зведено нові житлові масиви на лівому березі Дніпра. Відкрито Театр драми і комедії та Молодіжний театр, [[Музей народної архітектури та побуту УРСР]], [[Музей історії Києва]] та [[Музей історії України у Другій світовій війні]] (до 2015 року мав назву «Музей історії Великої Вітчизняної війни»). Разом із тим із середини 1960-х поновилася ідеологічна диктатура, а Київ стає центром [[Дисидентський рух|дисидентського руху]]. Припинення репресій та повернення політв'язнів в Україну почалося лише за часів перебудови після [[1986]] року.

=== Незалежна Україна ===
[[Файл:Підняття українського прапора над Києвом, подія.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Мітинг Народного Руху України на честь підняття Національного Прапора над Київською міською радою 24 липня 1990 року]]
У [[1991]] року Київ став столицею незалежної [[Україна|України]]. Проте в місті важко впроваджувалися позитивні зрушення: давалася взнаки загальнодержавна соціально-економічна криза, що призвела до безробіття та скорочення виробництва. У цей час добудовано [[Сирецько-Печерська лінія|лінію метрополітену]] на [[Лук'янівка (Київ)|Лук'янівку]] та [[Харківський масив]], відкрито [[Співоче поле (Київ)|Співоче поле]].

Київ неодноразово ставав центром акцій протесту. Наприкінці 2000&nbsp;— початку 2001 року Київ став центром політичної акції «[[Україна без Кучми]]». Вона була найбільшим силовим виступом проти влади за часів незалежності. З листопада 2004 до січня 2005-го в місті відбувалися масові протести проти фальсифікації [[Вибори Президента України 2004|президентських виборів]], які отримали назву [[Помаранчева революція]]. З листопада 2013 по лютий 2014 року Київ став центром [[Революція гідності|Євромайдану]], під час якої у зіткненнях з [[Беркут (спецпідрозділ)|спецпідрозділами «Беркуту»]] в центрі міста загинули понад [[Небесна сотня|сотні протестувальників]] та кількасот зазнали тяжких поранень.

11 березня 2016 року в Києві 79 бульварів, вулиць, площ і провулків отримали нові назви в ході виконання закону про декомунізацію (відповідний документ опубліковано на сайті [[Київська міська державна адміністрація|Київської міської державної адміністрації]])<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/news/202288.79-ulits-v-Kieve-izmenili-nazvaniya.uk|title=79 вулиць у Києві змінили назви (повний список)|last=|first=|date=2016-03-11|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=|archive-date=2016-03-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20160315053503/http://ukranews.com/news/202288.79-ulits-v-Kieve-izmenili-nazvaniya.uk}}</ref>.
{{Детальніше|Пандемія коронавірусної хвороби 2019|Коронавірусна хвороба 2019 в Україні}}
11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»<ref>{{Cite web|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zapobigannya-poshim110320rennyu-na-teritoriyi-ukrayini-koronavirusu-covid-19|title=Постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19»|website=Кабінет Міністрів України}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200319010845/https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zapobigannya-poshim110320rennyu-na-teritoriyi-ukrayini-koronavirusu-covid-19|date=19 березня 2020}}  {{перевірено|13|3|2020}}</ref>, якою на території України встановлено карантин з 12 березня до 3 квітня 2020&nbsp;року та було заборонено:
* відвідування закладів освіти її здобувачами;
* проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

16 березня 2020 року Україна закрила кордони. Громадяни України, що подорожують власним транспортом, мають можливість перетинати пункти пропуску<ref>{{Cite web|title=Закритий кордон, карантин і скасування рейсів: як Україна буде жити з понеділка|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/zakrytaya-granitsa-karantin-otmena-reysov-1584188344.html|website=РБК-Україна|accessdate=2020-03-14|language=ru|archive-date=2020-10-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20201028210834/https://www.rbc.ua/ukr/news/zakrytaya-granitsa-karantin-otmena-reysov-1584188344.html}}</ref>. Пункти пропуску працюють для українців, що повертаються до України. Також до України можуть в'їхати іноземці, що мають місцеву посвідку на проживання. Пункти пропуску працюватимуть для вантажних перевезень, медичні вантажі будуть перевірятися митницею за одну добу<ref name="бібісі13">{{Cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-51869898|title=Коронавірус: Україна закриває кордон для іноземців|website=ВВС Україна|date=2020-03-13}}  {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200314024415/https://www.bbc.com/ukrainian/news-51869898|date=14 березня 2020}}</ref>.

16 березня 2020 року, пізно ввечері, в Києві виявлено 2 випадки захворювання на коронавірус. Один київський випадок бере початок з Радомишля<ref name="ДіставсяКиєва">{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/03/16/7243873/|title=Коронавірус дістався Києва: одразу 2 випадки|website=Українська правда|date=2020-03-16}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200317145738/https://www.pravda.com.ua/news/2020/03/16/7243873/|date=17 березня 2020}}</ref>. Також 16 березня тимчасово були заборонені  церковні служби та обряди<ref>{{Cite web|title=Влада тимчасово забороняє церковні служби і обряди|url=https://24tv.ua/vlada_timchasovo_zaboronyaye_tserkovni_sluzhbi_i_obryadi_n1298460|website=24 Канал|accessdate=2020-03-16|archive-date=2021-02-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20210227200827/https://24tv.ua/vlada_timchasovo_zaboronyaye_tserkovni_sluzhbi_i_obryadi_n1298460}}</ref>.

У 2021 році Міністерство закордонних справ Німеччини перейшло на нове написання української столиці, відтепер замість російської транскрипції назви ''Kiew'' позначається україномовна назва&nbsp;— ''Kyjiw''. Зміни, зокрема зачеплять також вебсайти, таблички на посольстві Німеччини в Україні та службові печатки<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/amp/691628-kyjiw-zamist-kiew-mzs-nimeccini-zminilo-transliteraciu-ukrainskoi-stolici/|title=Kyjiw замість Kiew: МЗС Німеччини змінило транслітерацію української столиці|website=Суспільне. Новини|date=2024-02-24}}</ref>. Раніше, у 2018 році, Україна запустила хештег ''#KyivNotKiev'' та відтоді майже всі англомовні ЗМІ змінили українськомовне написання назви столиці України&nbsp;— ''Kyiv''.

==== Роки широкомасштабного російського вторгнення ====
{{Див. також|Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Бої за Київ (2022)}}
[[Файл:Житловий будинок на вул. Лобановського, 6-А після обстрілу.jpg|міні|праворуч|200пкс|Житловий будинок на вул. Лобановського, 6-А після ракетного удару]]
Військова агресія [[Росія|Російської Федерації]] як частина [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]] тривала на околицях та в самому місті з 24 лютого по 2 квітня 2022 року<ref>{{Cite web|title=Вся Київська область звільнена від російських військ&nbsp;—  Міноборони|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-60969085|website=РБК-Україна|accessdate=2022-04-02|language=ru|archive-date=3 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220403103346/https://www.bbc.com/ukrainian/news-60969085}}</ref>. Супроводжувалася масованими ракетними, авіаційними та артилерійськими обстрілами.

Тривала 1 місяць, 1 тиждень та 1 день, спричинивши тяжкі [[Воєнний злочин|воєнні злочини]] та [[Злочин проти людства|злочини проти людства]] на [[Окуповані території|окупованих територіях]] у цей період. Це зумовило різку критику [[Путінізм|російської влади]] [[Сполучені Штати Америки|Сполученими Штатами Америки]], країнами [[Європейський союз|Європейського союзу]] та іншими розвиненими країнами. У відповідь на [[Бучанська різанина|різанину в Бучі]] Данія, Естонія, Франція, Німеччина, Італія, Латвія, Литва, Румунія, Іспанія та Швеція вирішили вислати частину російських дипломатів зі своїх країн, услід за чим з'явився потужний [[Санкції проти Росії через вторгнення до України 2022 року|пакет економічних санкцій]].

Після широкомасштабного розголосу трагедії міжнародними ЗМІ, [[Конгрес США]] ухвалив [[Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року|Закон про ленд-ліз для оборони демократії України]], який втім ніколи не був використаний.

== Символіка ==
Символікою міста Києва є [[герб Києва]], [[прапор Києва]] та [[Як тебе не любити, Києве мій!|гімн Києва]]. Також місто має логотип у двох версіях: українською та англійською мовою.

Сучасним гербом Києва є зображення святого покровителя міста [[Архангел Михаїл|архангела Михаїла]] на синьому щиті. Цей герб був офіційно затверджений Київською міською радою 18 квітня 1995 року<ref>[[s:Про герб міста Києва|Рішення Київської міської ради «Про герб міста Києва»]]&nbsp;— Вікіджерела</ref>. Він є подібним до герба [[Київське воєводство|Київського воєводства]]<ref>{{Cite web |url=https://dt.ua/SOCIETY/metamorfozi_stolichnogo_gerba.html |title=Володимир Олійник. Метаморфози столичного герба.— Дзеркало тижня, 24 березня, 2006 |accessdate=7 квітня 2018 |archive-date=14 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180714164335/https://dt.ua/SOCIETY/metamorfozi_stolichnogo_gerba.html }}</ref>. Прапор Києва є ідентичним до герба&nbsp;— архангел Михаїл на синьому полотнищі.

Найстарішим відомим гербом Києва є герб датований 1480 роком. На ньому зображені лук зі стрілою, який натягують дві висунуті з хмари руки. В XVII сторіччі почав використовуватись герб із зображенням арбалета замість лука, який тримає лише одна рука. Зараз цей герб використовується як сучасний [[герб Подільського району]]. Герб із зображенням архангела Михаїла до 1782 року використовувався як герб [[Київське воєводство|Київського Воєводства]] (на червоному фоні) та [[Київський полк|Київського полку]] (на синьому фоні), а з 1782 року до моменту захоплення Києва більшовиками як герб міста Києва<ref>[https://www.interesniy.kiev.ua/arxistratig-na-gerbe-stolicy/ Архистратиг на гербе столицы&nbsp;— Интересный Киев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170323054447/https://www.interesniy.kiev.ua/arxistratig-na-gerbe-stolicy/ |date=23 березня 2017 }}{{ref-ru}}</ref>. Від початку 1920-х до 1969 року місто не мало власного герба, поки не був затверджений радянський герб Києва, на якому були зображені лук та гілка каштану разом із зіркою міста-героя та серпом із молотом. Радянський герб Києва слугував офіційним до затвердження сучасного герба в 1995 році.

<gallery widths="150">
Файл:COA of Kiev 1480.png|Герб Києва у XV—XVI століттях.
Файл:Kyiv City coat of arms XVII-XVIII.svg|Герб Києва у XVII—XVIII століттях.
Файл:Coat of Arms of Kyiv 1969-1995.svg|Герб Києва часів УРСР (1969—1995).
</gallery>

Гімном Києва є пісня «[[Як тебе не любити, Києве мій!]]», яку в 1962 році створили композитор [[Шамо Ігор Наумович|Ігор Шамо]] та поет [[Луценко Дмитро Омелянович|Дмитро Луценко]] і яку того ж року вперше виконав співак [[Гуляєв Юрій Олександрович|Юрій Гуляєв]]<ref>{{Cite web |url=http://www.pisni.org.ua/songlist/kyyiv-1.html |title=Пісні про Київ — Українські пісні |accessdate=17 квітня 2019 |archive-date=17 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190417053623/http://www.pisni.org.ua/songlist/kyyiv-1.html }}</ref>. Пісня була затверджена Київською міською радою як офіційний гімн 13 листопада 2014 року, а до того вона довгий час була неофіційним народним гімном<ref>{{Cite web |url=http://kiev.pravda.com.ua/news/5464ecc6c3e17/ |title=Київрада затвердила гімн Києва — Українська Правда |accessdate=5 листопада 2018 |archive-date=8 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181208213819/http://kiev.pravda.com.ua/news/5464ecc6c3e17/ }}</ref>. Під час святкування Дня Києва 30 травня 2015 року на [[Софійська площа (Київ)|Софійській площі]] близько 3 тисяч учасників разом із міським головою [[Кличко Віталій Володимирович|Віталієм Кличком]] взяли участь у встановленні всеукраїнського рекорду із наймасовішого виконання цієї пісні<ref>{{Cite web |url=http://zik.ua/ua/news/2015/05/31/na_den_mista_tysyachi_kyyan_vstanovyly_rekord_gurtom_zaspivavshy_gimn_stolytsi_594650 |title=На День міста тисячі киян встановили рекорд, гуртом заспівавши гімн столиці — ZIK |accessdate=22 березня 2017 |archive-date=5 серпня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150805112057/http://zik.ua/ua/news/2015/05/31/na_den_mista_tysyachi_kyyan_vstanovyly_rekord_gurtom_zaspivavshy_gimn_stolytsi_594650 }}</ref><ref>[http://zn.ua/UKRAINE/prazdnovanii-dnya-kieva-ukraincy-ustanovili-massovyy-rekord-ispolneniya-gimna-stolicy-177916_.html Украинцы установили массовый рекорд исполнения гимна Киева&nbsp;— Дзеркало Тижня] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170118043612/http://zn.ua/UKRAINE/prazdnovanii-dnya-kieva-ukraincy-ustanovili-massovyy-rekord-ispolneniya-gimna-stolicy-177916_.html |date=18 січня 2017 }}{{ref-ru}}</ref>. Також Києву присвячена «[https://www.youtube.com/watch?v=JPmJEIiCWwk Пісня про Київ]» [[Заслужений артист України|заслуженого артиста України]] [[Юрко Юрченко|Юрка Юрченка]].

[[Файл:Kyiv logo english.svg|250px|міні|Варіант логотипа Києва англійською мовою (''«Все починається в Києві»'').]]
Логотип Києва був створений у 2011 році дизайнером Андрієм Федоровим у рамках підготовки до [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]] і був затверджений 21 грудня 2012 року<ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/kyiv/1442359-kiyiv-zatverdiv-svij-novij-logotip |title=Київ затвердив свій новий логотип — Корреспондент |accessdate=22 березня 2017 |archive-date=23 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170323053231/http://ua.korrespondent.net/kyiv/1442359-kiyiv-zatverdiv-svij-novij-logotip }}</ref>. Логотип являє собою поєднання чотирьох фігур, які символізують певну рису міста: крапля, яка символізує річку Дніпро; каштан, який символізує Київ як місто-парк; купол, який символізує велику кількість церков та храмів; серце, яке символізує любов киян до свого міста<ref>{{Cite web |url=https://www.interesniy.kiev.ua/noviy-logotip-kiyeva/ |title=Новий логотип Києва — Интересный Киев |accessdate=22 березня 2017 |archive-date=23 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170323054205/https://www.interesniy.kiev.ua/noviy-logotip-kiyeva/ }}</ref>.

== Влада ==

=== Міська ===

Після здобуття Україною незалежності в місті була впроваджена система [[Діархія|двовладдя]]&nbsp;— одночасне існування інститутів голови [[Київська міська державна адміністрація|Київської міської державної адміністрації]] (КМДА) та [[Київський міський голова|Київського міського голови]] (мера Києва), що закріпили в законі «Про столицю України&nbsp;— місто-герой Київ»<ref>{{Cite web |url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/401-14 |title=Про столицю України — місто-герой Київ |accessdate=21 липня 2015 |archive-date=27 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140727160430/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/401-14 }}</ref>. Голова КМДА призначається [[президент України|президентом України]] як і в інших 26 адміністративних одиницях України першого рівня, і є керівником виконавчої влади міста. Голова міськради як і в будь-якому місті України обирається мешканцями Києва терміном на 5 років на загальних виборах й очолює місцевий орган [[Місцеве самоврядування в Україні|самоврядування]]&nbsp;— [[Київська міська рада|Київську міську раду]]. В 1999—2010 роках обидві посади обіймала одна особа.

[[25 травня]] [[2014]] року на виборах міського голови перемогу здобув [[Кличко Віталій Володимирович|Віталій Кличко]], який 5 червня 2014 року на першому засіданні Київської міської ради VII скликання склав присягу Київського міського голови та приступив до виконання своїх обов'язків.

[[25 червня]] [[2014]] року указом Президента України на посаду Голови КМДА призначено нинішнього міського голову [[Кличко Віталій Володимирович|Віталія Кличка]].

Головний орган київського міського самоврядування&nbsp;— Київська міська рада&nbsp;— складається зі 120 депутатів, яких обирають мешканці міста терміном на 5 років. Новий склад обрано 25 травня 2014 року.

Київська міська державна адміністрація виконує функції виконавчого органу Київської міської ради, але паралельно здійснює функції місцевого органу [[виконавча влада|виконавчої влади]]. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади&nbsp;— [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]].

До 31 жовтня 2010 року в Києві діяли районні ради, однак напередодні чергових місцевих виборів міська рада своїм рішенням їх ліквідувала.

=== Загальнодержавна ===
У Києві як місті, наділеному Конституцією України столичними функціями, розміщуються всі центральні органи влади: законодавчі, виконавчі та судові.
* [[Офіс Президента України|Офіс Президента]]&nbsp;— постійний орган, утворений [[Президент України|Президентом України]] для реалізації його повноважень, розташований на [[Банкова вулиця|вул. Банковій]], 11.
* [[Верховна Рада України|Верховна Рада]]&nbsp;— законодавчий орган влади, розташований на [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вул. Михайла Грушевського]], 5.
* [[Кабінет Міністрів України|Кабінет Міністрів]]&nbsp;— виконавчий орган влади, розташований на [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вул. Михайла Грушевського]], 12/2.
* [[Конституційний Суд України|Конституційний Суд]]&nbsp;— судовий орган влади, що гарантує верховенство [[Конституція України|Конституції України]] як Основного Закону держави на всій території України, розташований на [[Жилянська вулиця|вул. Жилянській]], 14.
* [[Верховний Суд (Україна)|Верховний Суд]]&nbsp;— судовий орган влади, розташований на [[Вулиця Пилипа Орлика (Київ)|вул. Пилипа Орлика]], 4-а.
* [[Національне антикорупційне бюро України]]&nbsp;— державний антикорупційний орган, розташований на [[Вулиця Сурикова (Київ)|вул. Сурикова]] 3.<ref>{{Cite web|title=Национальное антикоррупционное бюро Украины · вулиця Сурикова, 3, Київ, Украина, 02000|url=https://www.google.com/maps/place/Национальное+антикоррупционное+бюро+Украины/@50.4352095,30.4739782,15z/data=!4m5!3m4!1s0x0:0xb5e0d6e4d50af476!8m2!3d50.4352095!4d30.4739782?shorturl=1|website=Национальное антикоррупционное бюро Украины · вулиця Сурикова, 3, Київ, Украина, 02000|accessdate=2022-09-13|language=ru-US}}</ref>

{{Gallery|title=Урядові споруди|width=170|height=120|lines=3|align=center
|File:Parliament of Ukraine. Listed ID 80-382-0099.SW. - Mykhaila Hrushevskoho Street, Pechersk Raion, Kiev. - Pechersk 28 09 13 452.jpg|[[Будівля Верховної Ради]]
| File:Kiev Cabinet of Ministers.jpg|[[Будинок Уряду України]]
| File:Pres-adm-ukraine-2008.jpg|[[Будівля Офісу Президента України]]
| File:Ministry of Foreign Affairs of Ukraine.JPG|[[Будівля міністерства закордонних справ України]]
| File:Ústavní soud Ukrajiny.jpg|[[Конституційний Суд України|Будівля Конституційного Суду України]]
| File:Klov Palace. Listed ID 80-382-0462. - 8 Pylypa Orlyka Street, Pechersk Raion, Kiev. - Pechersk 28 09 13 396.jpg|[[Кловський палац|Будівля Верховного Суду України]]
}}

== Засоби масової інформації ==

=== Телеканали ===
* [[Суспільне Київ]]
* [[Київ TV]]
* [[Еспресо TV|Еспресо Київ]]

=== FM-радіостанції ===
{{Основна стаття|Радіостанції Києва}}
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 37 всеукраїнських, одна релігійна та регіональні радіостанції:
{| class="standard sortable" style="text-align:center"
|+
!№&nbsp;з/п
!Назва
!Логотип
!Юридична особа
!Ліцензія
!Частота,&nbsp;МГц
!Потужність, кВт
!Адреса вежі
!Передавач
!RDS
|-
|{{center|1}}
|[[Прямий FM]]
|[[Файл:Прямий FM (2023).jpg|центр|75пкс]]
|ТОВ ТК "Прямий"
|L11-01483
|88,4
|1
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|Pryamiy / FM + RT: Pryamiy FM ***** PI Code: 6284
|-
|{{center|2}}
|[[Радіо М]]
|[[Файл: РадіоМ.png|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК "Можливість"
|L11-01817
|89,4
|0,5
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|-
|{{center|3}}
|[[Classic Radio]]
|[[Файл:Classic Radio (Radio Logo).png|центр|75пкс]]
|ТОВ «Ч К»
|L11-01685
|92,4
|1
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|CLASSIC ***** Serious Classics / Jazz + RT: jazz ***** PI Code: 62E9 + AF
|-
|{{center|4}}
|Радіо Чемпіон
|[[Файл:Radio Champion 92.8 FM Kyiv.png|центр|75пкс]]
|ТОВ "ФМ МЕДІА ГРУП"
|L11-01903
|92,8
|2
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|CHAMPION ***** Sport ***** PI Code: 928F
|-
|{{center|5}}
|Magic Radio
|[[Файл:Magic Radio Kyiv 93.8.png|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК "Бізнес-Радіо"
|L11-00580
|93,8
|0,5
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|*MAGIC* / *93,8FM* ***** Easy Listening + RT: Magic 93.8 - Reklama 097 2369 000 - brg.ua ***** PI Code: 62DB + TP
|-
|{{center|6}}
|[[Радіо «Максимум»|Радіо Maximum]]
|[[Файл:New2020autumn-rmaximum.png|центр|75пкс]]
|ТОВ Радіо "Континент"
|L11-00166
|94,2
|1
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|MAXIMUM / 94.2 FM + PI Code: 1021 + AF
|-
|{{center|7}}
|[[Армія FM]]
|[[Файл:Армія FM (HD Logo).png|центр|75пкс]]
|Центральна ТРС Міністерства оборони України
|Тимчасовий дозвіл від 28 вересня 2023 року
|94,6
|1
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|Armia FM / KYIV / 94.6 FM + RT: Armia FM ***** PI Code: 6277
|-
|{{center|8}}
|[[Мелодія FM]]
|[[Файл: MelodiaFM.jpg|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК "Радіо Кохання"
|L11-00608
|95,2
|1,5
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|-
|{{center|9}}
|Best FM
|[[Файл:Screenshot-20240401-141318-Vivaldi.png|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК "Комра"
|L11-01857
|95,6
|2
|вул. Дмитрівська 52-Б
|
|BEST FM ***** Pop Music ***** PI Code: 6287
|-
|{{center|10}}
|[[Radio NV]]
|[[Файл: Радіо_НВ.png|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК "Радіо-Ера"
|L11-00051
|96
|2
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|RADIO NV + RT: RADIO NV Efir: +380442370353 Reklama:+380442370720 + PI Code: 62D3 + AF: 103.4, 99.3, 106.6
|-
|{{center|11}}
|[[Хіт FM]]
|
|ТОВ ТРК "Медіа маркет"
|L11-00151
|96,4
|2
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|HIT FM ***** Pop Music + PI Code: 62E1 + AF
|-
|{{center|12}}
|[[DJFM (Україна|DJFM]]
|[[Файл:DJ_FM.png|центр|75пкс]]
|ТОВ “Українська радіо група”
|№ 0126-м
|96,8
|1
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|DJFM - Reklama 097 2369 000 - djfm.ua ***** Pop Music ***** PI Code: 62DA + AF
|-
|{{center|13}}
|[[Радіо Промінь]]
|[[Файл: Suspilne Radio Promin (2022).svg|центр|75пкс]]
|АТ «НСТУ»
|L11-01064
|97,2
|1
|вул. Юрія Іллєнка 42
|Телецентр
|Suspilne / Radio / Promin / Kyiv + RT: Suspilne Radio Promin ***** PI Code: 6272 + AF
|-
|{{center|14}}
|[[Радіо Культура]]
|[[Файл:Radio Kultura (2022).svg|центр|75пкс]]
|АТ «НСТУ»
|L11-01063
|97,6
|0,5
|вул. Юрія Іллєнка 42
|Телецентр
|Suspilne / Radio / Culture ***** Other Music + RT: Suspilne Radio Culture Kyiv ***** PI Code: 6276 + AF
|-
|{{center|15}}
|[[Радіо Київ 98 FM|Київ FM]]
|[[Файл:Київ98FMРадіо.png|центр|75пкс]]
|КП РС "Голос Києва"
|L11-01190
|98
|2
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|KYIV98FM / VIBER / +38098 / 0099898 ***** Pop Music + PI Code: 7210
|-
|{{center|16}}
|[[Радіо Байрактар]]
| 
|ТОВ ТРО "Радіо Україна"
|L11-00609
|98,5
|2
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|BAYRKTR ***** Pop Music ***** PI Code: 62E3
|-
|{{center|17}}
|[[Radio Nostalgie]]
|
|ТОВ ТРК "Ностальгія"
|№ 2689
|99
|2
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|RADIO / NOSTALGI / 99.0FM ***** Pop Music ***** PI Code: 1099 + AF
|-
|{{center|18}}
|[[Громадське радіо]]
|
|ПГО ТРК «Громадське радіо»
|L11-01545
|99,4
|1,5
|вул. Юрія Іллєнка 42
|Телецентр
|Hromadsk / Radio ***** Information + RT: Hromadske Radio 99.4 FM + PI Code: 6294 + AF
|-
|{{center|19}}
|[[Країна ФМ]]
|
|ПрАТ РК "ГАЛА"
|L11-00552
|100
|2
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|KRAINAFM / Виконавець / Назва пісні ***** Pop Music + RT: KRAINAFM 100% UA ***** PI Code: FF93 + TA + TP + AF /// при рекламі: KRAINA FM / REKLAMA / 3377310 /// при програмах: KRAINAFM / 100 / FM
|-
|{{center|20}}
|[[Радіо Марія]]
|[[Файл:Radiomaria2-940x202.jpg|центр|100пкс]]
|ПП РК "Супер-Нова"
|L11-00214
|100,5
|2
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|-
|{{center|21}}
|[[Радіо «П'ятниця»]]
| 
|ТОВ "Новий обрій"
|L11-00204
|101,1
|3
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|101.1&nbsp;MHz / ARMY OF / LOVERS- / CRUCIFIE / D / + RT: radiopyatnica.com.ua
|-
|{{center|22}}
|[[Radio Relax]]
|[[Файл:Radio Relax (HD Logo).png|центр|75пкс]]
|ТОВ "Мюзікрадіо"
|L11-00629
|101,5
|4
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|
|-
|{{center|23}}
|[[Шлягер FM]]
|[[Файл:Шлягер FM.png|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК "Шансон"
|№ 0110-м
|101,9
|1
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|SHLAGER + RT: Shlager - Reklama 097 2369 000 - shlager.fm ***** Pop music ***** PI code: 62D8 + AF
|-
|{{center|24}}
|[[Просто Раді.О]]
|
|ТОВ “Раді.О”
|L11-00596
|102,5
|2
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|-
|{{center|25}}
|[[Lux FM|Люкс FM]]
|[[Файл:Люкс FM 2025.png|75пкс]]
|ПрАТ РК "Люкс"
|L11-00605
|103,1
|5
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|LUX FM / 103.1 FM ***** Pop Music + PI Code: 1047 + AF
|-
|{{center|26}}
|[[Radio ROKS]]
|
|ПП Фірма "Лямін"
|№ 00643-м
|103,6
|1
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|ROKS + RT: виконавець - назва пісні (при позивних, розмовах ведучих, рекламі і т.д. змінюється на: Radio Roks - www.radioroks.ua) ***** PI Code: 62E4 + AF
|-
|{{center|27}}
|[[Power FM (Україна)|Power FM]]
|[[Файл: Power FM new LOGO.png|центр|75пкс]]
|ПП "Нова хвиля"
|L11-00088
|104
|4
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|POWER FM ***** PI Code: 62D9
|-
|{{center|28}}
|[[Radio Jazz]]
|[[Файл:Radio Jazz (HD Logo).png|центр|75пкс]]
|ТОВ «Ч К»
|L11-01478
|104,6
|2
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|JAZZ ***** Jazz Music ***** PI Code: 62E7 + AF
|-
|{{center|29}}
|[[Українське радіо]]
|[[Файл:Ukrainske Radio (2022).svg|центр|75пкс]]
|АТ «НСТУ»
|L11-01052
|105
|5
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|Suspilne / Ukr / Radio / Kyiv ***** News + RT: Suspilne Ukrainske Radio ***** PI Code: 6200 + AF: 88,0; 88,1; 88,6; 89,9; 90,8: 92,6; 95,4; 103,4; 106,8
|-
|{{center|30}}
|[[Перець FM]]
|
|ТОВ ТРК "Столиця"
|L11-00272
|105,5
|0,5
|вул. Дорогожицька 10
|[[Київська телевежа|КФКРРТ]]
|Perec FM + RT: Perec FM - Radiostation Number One in Ukraine ***** PI Code: 6289 + AF
|-
|{{center|31}}
|[[Радіо Ми — Україна]]
|[[Файл:Radio We Ukraine (2025 HD Logo).svg|центр|75пкс]]
|ТОВ «ГЛАС-МЕДІА»
|L11-01901
|106
|1
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|-
|{{center|32}}
|[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]
|
|УКТБРМ "ЮТАР"
|L11-00620
|106,5
|2
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|KISSFM ***** Other Music ***** PI Code: 62E2 + AF
|-
|{{center|33}}
|Europa Plus
|
|
|L11-01424
|107
|1
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|-
|{{center|34}}
|[[Авторадіо]]
|[[Файл:Avtoradio-Ukraine (2024) (HD Logo).png|центр|75пкс]]
|ТОВ «МОРЕ.ФМ»
|L11-01692
|107,4
|5
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|
|-
|{{center|35}}
|[[Наше радіо]]
|[[Файл:NasheRadio.png|центр|75пкс]]
|ТОВ "Наше радіо"
|L11-00354
|107,9
|5
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|NASHE + RT: Wellboy - Gusi ***** Pop Music ***** PI Code: 62E8 + AF
|}

=== УКХ-радіостанції ===
{| class="standard sortable" style="text-align:center"
|+
!№&nbsp;з/п
!Назва
!Логотип
!Юридична особа
!Ліцензія
!Частота,&nbsp;МГц
!Потужність, кВт
!Адреса вежі
!Передавач
|-
|{{center|1}}
|[[Радіо Еммануїл|Світле радіо Еммануїл]]
|[[Файл:Emmanuil_2016.png|центр|75пкс]]
|ТОВ ТРК "Еммануїл"
|НР L11-00541
|67.28
|0.93
|вул. Олегівська 34-Б
|АТ «РАТЕЛ»
|}
=== Радіостанції [[цифрове радіо|цифрового мовлення]] DAB+ в Києві ===
{| class="standard sortable" style="text-align:center"
!Частота, МГц||Назва||Логотип||Ліцензія||Передавач
|-
|rowspan=7|222,064<br>(DAB+, канал 11D)||[[Армія FM]]||[[Файл:Армія FM (HD Logo).png|75пкс]]||Тимчасовий дозвіл від 28 вересня 2023 року||rowspan=7|[[Київська телевежа]]
|-
|[[Прямий FM]]||[[Файл:Прямий FM (2023).jpg|центр|75пкс]]||L11-01370
|-
|[[Просто Раді.О|Просто радіо]]|| ||L11-01599
|-
|[[Радіо Марія]]||[[Файл:Radiomaria2-940x202.jpg|100пкс]]||L11-01301
|-
|[[Радіо Промінь]]||[[Файл: Suspilne Radio Promin (2022).svg|75пкс]]||L11-01064
|-
|[[Радіо Культура]]||[[Файл:Radio Kultura (2022).svg|75пкс]]||L11-01063
|-
|[[Українське радіо]]||[[Файл:Ukrainske Radio (2022).svg|75пкс]]||L11-01052
|}

== Адміністративний поділ ==
{{main|Адміністративно-територіальний устрій Києва}}
Територія міста з 2001 року поділена на 10 адміністративних районів<ref>Рішення Київської міської ради № 162/1139 від 30 січня 2001 року «[http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/3E65A74B5969207DC22573C0004BE2E6?OpenDocument Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131225070507/http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/3E65A74B5969207DC22573C0004BE2E6?OpenDocument |date=25 грудня 2013 }}» // [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A036?rdat1=30.01.2021&vf7551=64 картка Рішення (на сайті ВР)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210203234511/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A036?rdat1=30.01.2021&vf7551=64 |date=3 лютого 2021 }}</ref><ref>Рішення Київської міської ради від 29 листопада 2001 року № 126/1560 [http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2251/doc/10066.html «Описи меж нових адміністративних районів міста Києва (уточнені)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140314000819/http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2251/doc/10066.html |date=14 березня 2014 }}</ref>:

{| Class="wikitable" width="60%"
|- Bgcolor="# 77D7D7"
! Район!! Площа, км²!! Населення (1 січня 2021), тис осіб!!Густина, ос/км²
|-
| Colspan = 4 |''''' Правий берег Дніпра:'''''
|-
| [[Голосіївський район|Голосіївський]] || align="right" | 160,78 || align="right" | 254 тис.
| align="right" |1579
|-
| [[Оболонський район|Оболонський]] || align="right" | 110,32 || align="right" | 318,1 тис.
| align="right" |2883
|-
| [[Печерський район|Печерський]] || align="right" | 19,57 || align="right" | 163,6 тис.
| align="right" |8359
|-
| [[Подільський район (Київ)|Подільський]] || align="right" | 34,08 || align="right" | 209,1 тис.
| align="right" |6135
|-
| [[Святошинський район|Святошинський]] || align="right" | 102,63 || align="right" | 341,8 тис.
| align="right" |3330
|-
| [[Солом'янський район|Солом'янський]] || align="right" | 40,52 || align="right" | 384,6 тис.
| align="right" |9491
|-
| [[Шевченківський район (Київ)|Шевченківський]] || align="right" | 26,63 || align="right" | 215,9 тис.
| align="right" |8107
|-
| Colspan = 4 |''''' Лівий берег Дніпра:'''''
|-
| [[Дарницький район|Дарницький]] || align="right" | 132,24 || align="right" | 348,4 тис.
| align="right" |2634
|-
| [[Деснянський район (Київ)|Деснянський]] || align="right" | 154,2 || align="right" | 368,4 тис.
| align="right" |2389
|-
| [[Дніпровський район (Київ)|Дніпровський]] || align="right" | 66,7 || align="right" | 357,9 тис.
| align="right" |5365
|-
| '''Київ''' || align="right" | 847,67 || align="right" | 2 962 180|| align="right" |3494
|}
<small>Дані про площу подано згідно з [https://web.archive.org/web/20150918152231/http://atu.gki.com.ua/atu/26]</small>{{clear}}
[[Файл:Адміністративний поділ Києва.gif|ліворуч|325px]]

{{Райони Києва}}
{{Місцевості Києва}}

== Демографія ==
{{main|Населення Києва}}

=== Населення ===
{{Населення Києва}}
Київ є [[Міста України (за населенням)|найбільшим містом]] України і [[Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб|сьомим за чисельністю населення]] у Європі. Станом на 1 жовтня 2018 року наявне населення у Києві становило {{Formatnum:2944408}} особи<ref name="stat"/>, постійне дещо менше&nbsp;— {{Formatnum:2893932}}<ref name="stat"/>. За останні десять років населення міста стабільно зростає в середньому на 20 тис. осіб за рік. 2010 року, за офіційними даними, населення Києва сповільнило своє зростання і за рік виросло на 14,1 тис. осіб. Так, на січень 2010 року населення міста становило 2785,1 тис. осіб<ref name="stat-">{{Cite web |url=http://gorstat.kiev.ua/p.php3?c=1994&lang=1 |title=АРХІВ 2010 року |accessdate=20 грудня 2010 |archive-date=15 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120315025057/http://gorstat.kiev.ua/p.php3?c=1994&lang=1 }}</ref>, а на січень 2011 року&nbsp;— 2799,2 тис. осіб<ref name="stat">{{Cite web |url=http://www.gorstat.kiev.ua/p.php3?c=1123&lang=1 |title=Головне управління статистики міста Києва |accessdate=31 грудня 2009 |archive-date=26 січня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090126182704/http://gorstat.kiev.ua/p.php3?c=1123&lang=1 }}</ref>. Інститут демографії та соціальних досліджень [[Національна академія наук України|НАНУ]] оцінює сукупне населення Києва, разом із незареєстрованими громадянами, у 3 144 тис. осіб<ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/1023795 |title=Експерти спрогнозували чисельність населення Києва 2026 року |accessdate=6 вересня 2010 |archive-date=10 березня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100310182919/http://ua.korrespondent.net/ukraine/1023795 }}</ref>. Разом із навколишніми передмістями Київ утворює [[Київська агломерація|Київську агломерацію]] із сукупним населенням за різними оцінками від 3,4 до 5&nbsp;млн мешканців. Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення становив 120,8 злочину, із них 32,6 тяжких та особливо тяжких<ref>{{Cite web |url=http://mvs.gov.ua/ |title=МВС УКРАЇНИ. |accessdate=19 березня 2014 |archive-date=10 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100410033230/http://mvs.gov.ua/ }}</ref>.

Жителі Києва називають себе '''кия́нами''' ще з [[Історія України|князівських часів]], що відображено в [[Повість временних літ|Повісті временних літ]] («Святополкъ же сѣде в Киевѣ по отци своемь, и созва ''Кыяны''») та [[Руська Правда|Руській Правді]] («Микыфоръ ''Кыянинъ''»).

=== Мова ===
Київ&nbsp;— найбільше [[Українська мова|українськомовне]] місто світу.

Історична динаміка мовного складу (рідної мови) населення Києва за переписами:
{|class="standard"
|+
!
! 1874<ref>''Любченко В. Б.'' [http://history.org.ua/?termin=Kyivsky_odnodenny_perepys_1874  Київський одноденний перепис 1874] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160422200307/http://history.org.ua/?termin=Kyivsky_odnodenny_perepys_1874 |date=22 Квітня 2016 }} // {{ЕІУ|4|}}</ref><ref>[http://resource.history.org.ua/publ/green_2012_15_85 Київський одноденний перепис населення 2 березня 1874&nbsp;р.: організація, проведення, результати] / В. Милько // Український історичний збірник / [[Інститут історії України НАН України|НАН України, Ін-т історії України]].&nbsp;— 2012.&nbsp;— Вип. 15.&nbsp;— С. 85-93.</ref><ref>[http://izbornyk.org.ua/pdf/kyiv_perepys_1874.pdf Обзор данных о населении г. Киева по однодневной переписи, произведенной в 1874 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101161848/http://izbornyk.org.ua/pdf/kyiv_perepys_1874.pdf |date=1 Листопада 2013 }}&nbsp;— Реферат д. чл. П.&nbsp;П.&nbsp;Чубинского, читанный в годичном собрании Юго-Зап. Отдела 23 марта 1875 г.</ref>
! 1897
! 1926
! 1979<ref>{{Cite web |url=http://istmat.info/files/uploads/17649/chislennost_i_sostav_naseleniya_sssr_1984.pdf |title=Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года) |accessdate=23 травня 2013 |archive-date=3 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131203023109/http://istmat.info/files/uploads/17649/chislennost_i_sostav_naseleniya_sssr_1984.pdf }}</ref>
! 1989<ref name="2001.ukrcensus.gov.ua">{{Cite web |url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/city_kyiv/ |title=Про кількість та склад населення міста Київ за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року |accessdate=23 травня 2013 |archive-date=27 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141227083714/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/city_kyiv }}</ref>
! 2001<ref name="2001.ukrcensus.gov.ua"/>
|-
| [[Українська мова|Українська]]
| align=center|31,4&nbsp;%
| align=center|22,2&nbsp;%
| align=center|27,9&nbsp;%
| align=center|53,0&nbsp;%
| align=center|57,6&nbsp;%
| align=center|72,1&nbsp;%
|-
| [[Російська мова|Російська]]
| align=center|7,9&nbsp;%
| align=center|54,2&nbsp;%
| align=center|52,3&nbsp;%
| align=center|45,0&nbsp;%
| align=center|41,1&nbsp;%
| align=center|25,3&nbsp;%
|-
| Інша
| align=center|21,2&nbsp;%
| align=center|23,6&nbsp;%
| align=center|19,0&nbsp;%
| align=center|2,0&nbsp;%
| align=center|1,3&nbsp;%
| align=center|2,6&nbsp;%
|-
|}

Розподіл населення Києва за рідною мовою за результатами перепису 2001 року{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Чисельність, осіб
! Відсоток, %
|-
| [[Українська мова|Українська]]
| align="right"| 1 851 994 || align="right"| 72,15&nbsp;%
|-
| [[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right"| 648 653 || align="right"| 25,27&nbsp;%
|-
| {{comment|Інше|Ті, хто не вказав рідну мову або вказав такою мову, що була рідною для менш ніж 1 % населення.}}
| align="right"| 66 306 || align="right"| 2,58&nbsp;%
|-
| Разом
| align="right"| 2 566 953 || align="right"| 100,00&nbsp;%
|}

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 30&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 33&nbsp;%, українською та російською однаково&nbsp;— 36&nbsp;%, українською та іншою мовою однаково&nbsp;— 1&nbsp;%<ref name=":0">Якою мовою спілкуються в регіонах України?
http://pravda.press/news/society/yakoyu-movoyu-spilkuyutsya-v-regionakh-ukrainy--26894/</ref>.

[[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Російське вторгнення в Україну]] спровокувало нову хвилю [[Українізація|українізації]] в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти [[Українська мова|українською мовою]]<ref>{{Cite web|url=https://www.rferl.org/a/russian-language-use-plunges-wartime-ukraine/32419351.html|title='It Will Perish When I'm Gone': Russian Language Usage Plunges In Wartime Ukraine|publisher=[[Радіо Свобода]]|date=2023-05-20|lang=en}}</ref>.

Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2023 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляли 59&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 38&nbsp;%{{UKR-ratinggroup-2023}}.

Згідно з опитуванням, проведеним [[Міжнародний республіканський інститут|Міжнародним республіканським інститутом]] у квітні-травні 2024 року, [[Українська мова в Україні|українською]] вдома розмовляли 73&nbsp;% населення міста, російською&nbsp;— 54&nbsp;% (на відміну від опитування попереднього року було дозволено вибір кількох варіантів){{UKR-ratinggroup-2024}}.

За даними [[Держстат]]у у 2023/24 навчальному році в Києві з 331 774 учнів закладів загальної середньої освіти 331 700 (99,98&nbsp;%) навчалися в [[Українська мова|українськомовних]] класах<ref>{{ref-uk}} [https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2023/osv/osv_rik/zso23_ue.xlsx Загальна середня освіта в Україні у 2023 році]&nbsp;— [https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2022/osv/osv_rik/arch_pto_u.htm Сайт Державної служби статистики України]</ref>.

==== Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту ====
[[13 липня]] [[2023]] року рішенням [[Київська міська рада|Київської міської ради]] у Києві було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту<ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/society/u-kiyevi-zaboronili-publichne-vikoristannya-rosiyskomovnogo-kulturnogo-produktu-novini-kiyeva-12327423.html|назва=У Києві заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту|видавець=[[УНІАН]]|ім'я1=Леся|прізвище1=Лещенко|дата=13 липня 2023|url-архіву=https://web.archive.org/web/20231028024511/https://www.unian.ua/society/u-kiyevi-zaboronili-publichne-vikoristannya-rosiyskomovnogo-kulturnogo-produktu-novini-kiyeva-12327423.html|дата-архіву=2023-10-28|мертвий-url=no|дата-доступу=9 грудня 2023}}</ref>.

=== Релігія ===
{{main|Церкви Києва}}
За релігійною приналежністю 64&nbsp;% мешканців Києва назвали себе вірянами (2006). Основну масу вірян становлять [[Православна церква|православні християни]]. Також у місті присутня [[Римсько-католицька церква в Україні|Римо-католицька церква]], [[Українська греко-католицька церква]], [[Баптизм|Церква баптистів]], [[П'ятдесятництво|Церква п'ятидесятників]], [[Церква адвентистів сьомого дня]] та [[Церква Ісуса Христа Святих останніх днів]]. Порівняно невелика частина вірян або зараховує себе до якихось інших конфесій (3&nbsp;%), або взагалі вагається ідентифікувати себе з якоюсь певною конфесією (12&nbsp;%).

[[Іслам]] є другою за чисельністю релігією. Київ має велику мусульманську громаду. Більшість мусульман є [[Сунізм|сунітами]], проте є громада [[Шиїзм|шиїтів]] та прихильники [[Хізб ут-Тахрір]]. Національний склад здебільшого складається з [[Турки|турків]], [[азербайджанці]]в, [[Кримські татари|кримських татар]], [[Узбеки|узбеків]], [[Татари|татар]], [[чеченці]]в, [[Араби|арабів]], [[Пуштуни|пуштунів]], [[українці]]в, які прийняли [[Іслам]].

=== Національний склад ===
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 91&nbsp;% населення міста, росіяни&nbsp;— 7&nbsp;%, інші народності&nbsp;— 2&nbsp;%<ref name=":0"/>.

{| style="float:left" class="standard" style="font-size: 90%
|+Національний склад Києва у 1874—2001 роках, тис. осіб
|-
! Нац-сть !! colspan=2 |1874<ref name="census1874">[http://izbornyk.org.ua/pdf/kyiv_perepys_1874.pdf Обзор данных о населении г. Киева по однодневной переписи, произведенной в 1874 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131101161848/http://izbornyk.org.ua/pdf/kyiv_perepys_1874.pdf |date=1 листопада 2013 }}&nbsp;— Реферат д. чл. П.&nbsp;П.&nbsp;Чубинского, читанный в годичном собрании Юго-Зап. Отдела 23 марта 1875 г.</ref> (мова) !! colspan=2 |1897<ref name="census1897">Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. [http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=533 Распределение населения по родному языку и уездам. г. Киев] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303201433/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=533 |date=3 березня 2016 }}</ref> (мова)!! colspan=2 |1919<ref name="census1919">{{Cite web |url=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=73424 |title=Перепись г. Киева 16 марта 1919 г. = Перепис м. Києва 16 березня 1919 р./ Киев. губ. стат. бюро ; &#91;авт. предисл. Ал. Волков&#93;. — Киев: &#91;Б. и.&#93; , 1920 |accessdate=23 травня 2013 |archive-date=2 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131102091115/http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=73424 }}</ref>!! colspan="2" |1926<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_26.php?reg=1873 |title=Національний склад населення за переписом 1926 р. у Києві та Київському округу |accessdate=23 липня 2011 |archive-date=30 січня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120130230727/http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng_nac_26.php?reg=1873 }}</ref> !! colspan=2 |1939<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rer_nac_39_gs.php?reg=7&gor=3&Submit=OK |title=Всесоюзная перепись населения 1939 г. Распределение городского и сельского областей союзных республик по национальности и полу. г. Киев |accessdate=23 травня 2013 |archive-date=2 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131102093928/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rer_nac_39_gs.php?reg=7&gor=3&Submit=OK }}</ref>!! colspan=2 | 1959<ref>{{Cite web |url=http://etno.uaweb.org/nsklad/1989-centr.html |title=Національний склад центральних областей за переписами 1959 та 1989 рр. |accessdate=23 липня 2011 |archiveurl=https://archive.today/20120709060925/http://etno.uaweb.org/nsklad/1989-centr.html |archivedate=9 липня 2012 |deadurl=yes }}</ref> !! colspan=2 | 1970<ref name="demoscope2">Демоскоп&nbsp;— [http://demoscope.ru/weekly/2004/0173/analit05.php Итоги переписи населения Украины 2001 года] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050204175704/http://demoscope.ru/weekly/2004/0173/analit05.php |date=4 лютого 2005 }}</ref>!!colspan=2 |1979<ref name="demoscope2"/>!!colspan=2 |1989<ref name="ukrcensus"/>!! colspan=2 | 2001<ref name="ukrcensus">Всеукраїнський перепис населення 2001&nbsp;р.&nbsp;— [http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/city_kyiv Національний склад Києва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120308154853/http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/city_kyiv/ |date=8 березня 2012 }}</ref>
|-
| [[Українці]] || align="right" | 38,6|| align="right" | 31,43&nbsp;%|| align="right" | 55,1|| align="right" | 22,22&nbsp;%|| align="right" | 128,7|| align="right" | 23,64&nbsp;%|| align="right" | 216,5|| align="right" | 42,28&nbsp;% || align="right" | 450,6|| align="right" | 53,21&nbsp;%|| align="right" | 663,9 || align="right" | 60,11&nbsp;%|| align="right" | 1056,9|| align="right" | 64,76&nbsp;%|| align="right" | 1455,6|| align="right" | 67,89&nbsp;%|| align="right" | 1863,7|| align="right" | 72,45&nbsp;%|| align="right" | 2110,8|| align="right" | 82,22&nbsp;%
|-
| [[Росіяни]] || align="right" | 58,2 || align="right" | 47,42&nbsp;%|| align="right" | 134,3|| align="right" | 54,20&nbsp;%|| align="right" | 232,1|| align="right" | 42,65&nbsp;%|| align="right" | 125,5 || align="right" | 24,51&nbsp;% || align="right" | 139,5|| align="right" | 16,47&nbsp;%|| align="right" | 254,3 || align="right" | 23,02&nbsp;% || align="right" | 373,6|| align="right" | 22,89&nbsp;%|| align="right" | 474,4|| align="right" | 22,13&nbsp;%|| align="right" | 536,7|| align="right" | 20,87&nbsp;%|| align="right" | 337,3|| align="right" | 13,14&nbsp;%
|-
| [[Євреї]]|| align="right" | 12,9 || align="right" | 10,53&nbsp;%|| align="right" | 30,0|| align="right" | 12,08&nbsp;%|| align="right" | 114,5|| align="right" | 21,07&nbsp;%|| align="right" | 140,3 || align="right" | 27,40&nbsp;% || align="right" | 224,2|| align="right" | 26,48&nbsp;%|| align="right" | 153,5 || align="right" | 13,90&nbsp;% || align="right" | 152,0|| align="right" | 9,31&nbsp;%|| align="right" | 132,2|| align="right" | 6,17&nbsp;%|| align="right" | 100,6|| align="right" | 3,91&nbsp;% || align="right" | 17,9 || align="right" |  0,70&nbsp;%
|-
| [[Поляки]]|| align="right" | 7,9|| align="right" | 6,41&nbsp;%|| align="right" | 16,6|| align="right" | 6,69&nbsp;%|| align="right" | 36,8|| align="right" | 6,77&nbsp;%|| align="right" | 13,7|| align="right" | 2,68&nbsp;%|| align="right" | 11,8|| align="right" | 1,39&nbsp;%|| align="right" | 8,5|| align="right" |  0,77&nbsp;% || align="right" | 9,7|| align="right" | 0,59&nbsp;%|| align="right" | 10,5|| align="right" | 0,49&nbsp;%|| align="right" | 10,4|| align="right" | 0,40&nbsp;%|| align="right" | 6,9|| align="right" | 0,30&nbsp;%
|-
| Всього || align="right" | 122,7 || align="right" | 100,00&nbsp;%|| align="right" | 247,7 || align="right" | 100,00&nbsp;% || align="right" | 544,4|| align="right" | 100,00&nbsp;%|| align="right" | 512,1 || align="right" | 100,00&nbsp;%|| align="right" | 846,7|| align="right" | 100,00&nbsp;% || align="right" | 1104,3 || align="right" | 100,00&nbsp;% || align="right" | 1631,9|| align="right" | 100,00&nbsp;%|| align="right" | 2143,9 || align="right" | 100,00&nbsp;% || align="right" | 2572,2 || align="right" | 100,00&nbsp;% || align="right" | 2567,9 || align="right" | 100,00&nbsp;%
|}
{{-}}

== Економіка ==
{{main|Економіка Києва}}

=== Основна характеристика ===
У X—XIII століттях основу економіки Києва становили сільське господарство, ремесло, торгівля. У місті працювали ремісники понад 60 спеціальностей<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>: [[Гончарство|гончарі]], [[коваль|ковалі]] по чорних і кольорових металах, [[ливарник]]и, виробники скла, обробники кості, дерева й каменю. Київські ювеліри володіли техніками [[емаль|емалі]], [[Чернь (ювелірна)|черні]], [[зернь|зерні]], [[полива|поливи]]. На XI століття в місті діяло вісім ринків, найбільшими з яких були «[[Бабин торжок]]» у княжому місті та «[[Торговище]]» на Подолі<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. З Києва імпортували сировину (хутро, мед, віск, шкіри, хліб) і ремісничі вироби (зброя, прикраси). У&nbsp;місті постійно проживали руські, візантійські, єврейські й європейські купці. Через Київ проходили три міжнародні торгові шляхи&nbsp;— [[Шлях із варягів у греки|Грецький]], що сполучав [[Скандинавія|Скандинавію]] із [[Візантійська імперія|Візантією]]; [[Київський шлях|Київський]], що сполучав Русь із [[Польща|Польщею]], [[Чехія|Чехією]] та [[Баварія|Баварією]]; [[Залозний шлях|Залозний]], що вів на Кавказ, до азійських країн<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

2005 року [[Валовий регіональний продукт|ВРП]] становив 32 мільярди доларів, 6-те місце серед міст центрально-східної Європи після [[Москва|Москви]], [[Прага|Праги]], [[Будапешт]]а, [[Варшава|Варшави]] і [[Бухарест]]а; ВРП на душу населення&nbsp;— 12&nbsp;000&nbsp;$; середня заробітна плата&nbsp;— 280&nbsp;$, а вже в грудні 2010-го&nbsp;— 528&nbsp;$.

Зростання ВРП 2006 року&nbsp;— 5,3&nbsp;%. На 2004 рік сукупний обсяг [[Прямі іноземні інвестиції|прямих іноземних інвестицій]] становив 2,7 мільярда доларів США, експорт&nbsp;— 4,13 мільярда доларів США.

На Київ припадає 5,6&nbsp;% [[населення України]], 20&nbsp;% [[ВВП]], 30&nbsp;% прямих іноземних інвестицій. ВВП на душу населення на 75&nbsp;% вищий за середній по країні ($6800).

2004 року 1,35 мільйона мали роботу, із них 884 тисячі (65,6&nbsp;%)&nbsp;— на великих та середніх підприємствах. 79&nbsp;% працюють у сфері послуг, із них 23&nbsp;%&nbsp;— у сфері торгівлі, 15&nbsp;%&nbsp;— у сфері нерухомості. Лише 21&nbsp;% зайнято в промисловому виробництві. Сфера послуг дає понад 82&nbsp;% ВРП міста та понад 30&nbsp;% обігу країни в сфері послуг. Безробіття нижче за 5&nbsp;%.

Сектори сфери послуг, що дають основний внесок до економіки Києва,&nbsp;— транспорт та комунікації, дрібна та гуртова торгівля, нерухомість, юридичні та фінансові послуги. Ключовими зростаючими секторами економіки є роздрібна торгівля, інформаційні технології, фінанси<ref name="LaSalle">Jones Lang LaSalle, Emerging City Winners Profiles: Ukraine, Kiev</ref>.

В Києві розташовані офіси таких [[Корпорація|корпорацій]] як [[McDonald's в Україні|МакДональдз Україна]], [[Майкрософт Україна]], [[Deloitte Ukraine|Делойт Україна]], [[ПриватБанк]], [[Рошен]], [[Нафтогаз України|Нафтогаз]] та інших.

=== Бюджет міста ===
Доходи столиці у проєкті бюджету на 2022 рік плануються в сумі понад 68&nbsp;млрд грн, видатки&nbsp;— понад 66&nbsp;млрд грн<ref>{{Cite web|title=Кличко назвав бюджет Києва на 2022|url=https://www.epravda.com.ua/news/2021/11/6/679487/|website=Економічна правда|accessdate=2021-11-06|language=uk|archive-date=2021-11-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20211106082557/https://www.epravda.com.ua/news/2021/11/6/679487/}}</ref>.

=== Промисловість ===
[[Файл:Украина, Киев - Кондитерская фабрика Roshen 02.jpg|міні|Кондитерська фабрика [[Рошен]]]]

Київ&nbsp;— один із найбільших індустріальних центрів України. 2010 року обсяг реалізованої промислової продукції місцевих підприємств становив 39 855,8&nbsp;млн&nbsp;₴<ref>{{Cite web |url=http://www.gorstat.kiev.ua/p.php3?c=2236&lang=1 |title=Оприлюднення експрес-випусків Головного управління статистики у м. Києві 2011 року |accessdate=24 лютого 2011 |archive-date=23 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110523233256/http://www.gorstat.kiev.ua/p.php3?c=2236&lang=1 }}</ref> (близько 4&nbsp;% від загальноукраїнського обсягу<ref>[http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/operativ/operativ2007/pr/oprp/oprp05_u.html Основні показники розвитку промисловості України]{{Недоступне посилання|date=грудень 2021 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>). У структурі реалізованої продукції за січень-жовтень 2016 року найбільша питома вага припадає на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (47,9&nbsp;%) та на виробництво й розподілення електроенергії, газу та опалення (19,3&nbsp;%)<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2017/bl/12/reg/bul1080.zip |title=Соціально-економічне становище м. Києва за січень–жовтень 2017 року |accessdate=14 грудня 2017 |archive-date=16 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181116030203/http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2017/bl/12/reg/bul1080.zip }}</ref>. Місто є великим центром машинобудування, зокрема важкого-, енергомашинобудування, верстато-, судно-, приладобудування; чорної і кольорової металургії, хімічної, легкої, поліграфічної промисловостей.

У Києві розміщено заводи різних галузей промисловості:

* Харчова: «<nowiki/>[[Оболонь (компанія)|Оболонь]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Росинка]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Київський пивоварний завод|Славутич]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Рошен]]<nowiki/>» ([[Київська кондитерська фабрика Рошен|Кондитерська фабрика ім. Карла Маркса]]), «<nowiki/>[[Олком]]<nowiki/>».
* Машинобудівна: [[Дарницький вагоноремонтний завод|ДВРЗ]], [[Перший київський машинобудівний завод]], [[Київський бронетанковий завод]], [[Кузня на Рибальському]], [[Державне підприємство «Антонов»|АНТК імені Антонова]], «<nowiki/>[[Арсенал (завод)|Арсенал]]<nowiki/>».
* Хімічна: [[Фармацевтика|фармацевтична]] фірма «<nowiki/>[[Дарниця (фармацевтична компанія)|Дарниця]]<nowiki/>», «[[Київхімволокно]]», Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод.

=== Заробітна плата ===
Станом на 2022 рік середня заробітна плата в Києві становила 21 347 гривень на місяць. Найбільш високо оплачувалися професії в сфері добувної промисловості та розроблення кар'єрів (44 346 грн/місяць), інформації та телекомунікації (35 337 грн/місяць) і фінансової та страхової діяльності (30 234 грн/місяць). Найменше оплачувалися професії в сфері тимчасового розміщення і організації харчування (10 837 грн/місяць), будівництва (11 573 грн/місяць) та сільського/лісового/рибного господарства (12 456 грн/місяць).

'''Середня заробітна плата по роках (станом на січень кожного)'''<ref>{{Cite web |url=http://www.kiev.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=1139|title=Середня заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності за місяць у 2022 році|accessdate=1 січня 2020|archive-date=|archive-url=}}</ref>.
{| class="standard"
! Рік
! грн
|-
| '''2007'''
| {{center|1865}}
|-
|'''2010'''
|2 969
|-
|'''2011'''
|3 453
|-
| '''2012'''
| {{center|4148}}
|-
|'''2013'''
|4 561
|-
|'''2014'''
|4 783
|-
|'''2015'''
|5 385
|-
|'''2016'''
|7 126
|-
| '''2017'''
| {{center|9 292}}
|-
|'''2018'''
|11 668
|-
|'''2019'''
|13 721
|-
|'''2020'''
|15 787
|-
|'''2021'''
|17 533
|-
| '''2022'''
| {{center|21 347}}
|}

=== Туризм ===
{{update|дата=жовтень 2015}}Істотну роль в економіці міста відіграє туристичний бізнес, пов'язаний із прийманням гостей з України і зарубіжних країн, а також пов'язана з цим економічна активність у сфері обслуговування. Місто володіє значною історико-культурною спадщиною, розвинутим сучасним мистецтвом та оздоровчою базою для формування туристичного продукту, для перетворення туризму у важливу галузь міської економіки. За попередніми розрахунками у 2011 році Київ відвідали понад 1,2&nbsp;млн туристів, що на 20&nbsp;% більше, ніж у 2010 році. За 2011 рік від діяльності туристичних підприємств і готелів у міську казну надійшло 540&nbsp;млн ₴, зокрема близько 6&nbsp;млн ₴ від впровадження туристичного збору<ref>{{Cite web |url=http://kyiv.comments.ua/news/2011/12/28/161233.html |title=Архівована копія |accessdate=22 січня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131203000647/http://kyiv.comments.ua/news/2011/12/28/161233.html |archivedate=3 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.

Станом на 22 грудня 2010&nbsp;року в Києві зареєстровано 2212 туристичних підприємств, 1051&nbsp;— турагенти і 1161&nbsp;— туроператорів. У місті діє понад 150 закладів розміщення різної форми власності та підпорядкування більш ніж на 9,6 тис. номерів, з яких 90&nbsp;— готелів, потужністю понад 8 тис. номерів, решта&nbsp;— інші засоби тимчасового розміщення (проживання) на 1,6 тис. номерів. За категорією комфортності в місті є такі готелі:
{| class="wikitable" style="font-size:90%; line-height:120%; width:100%;"
|-
! {{не перекладено|Клас готелю||en|Hotel rating}} || '''Кількість готелів''' || '''Кількість номерів''' || '''Найменування готелів (мережа)'''
|-
| <math>\bigstar\bigstar\bigstar\bigstar\bigstar</math> || style="text-align:center;"| 7 || style="text-align:center;"| 931
| «Hyatt Regency Kyiv» ({{ПрапорЗначок|USA}} [[Hyatt Hotels Corporation]])

«{{не перекладено|Опера Готель|Opera Hotel Kyiv|en|Opera Hotel}}» ({{ПрапорЗначок|USA}} {{не перекладено|Leading Hotels of the World, Ltd.||en|Leading Hotels of the World, Ltd.}})

«[[Hilton Kyiv]]» ({{ПрапорЗначок|USA}} [[Hilton Hotels & Resorts]])

«Fairmont Grand Hotel Kyiv» ({{ПрапорЗначок|CAN}} {{не перекладено|Fairmont Hotels and Resorts||en|Fairmont Hotels and Resorts}})

«[[Інтерконтиненталь (готель, Київ)|InterContinental Kyiv]]» ({{ПрапорЗначок|GBR}} [[InterContinental Hotels Group]])

«Premier Palace Hotel Kyiv»

«City Holiday Resort & SPA»
|-
| <math>\bigstar\bigstar\bigstar\bigstar</math> || style="text-align:center;"| 26<ref>{{Cite web |url=http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=806884 |title=Архівована копія |accessdate=22 січня 2012 |archive-date=21 травня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120521172536/http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=806884 }}</ref> || style="text-align:center;"| понад 1500
| Редісон САС, [[Київ (готель, Київ)|Київ]], [[Президент Готель|Президент-готель]], Національний, [[Рів'єра на Подолі]], Поділ-Плаза, Вісак, Піросмані, Фараон та ін.
|-
| <math>\bigstar\bigstar\bigstar</math> || style="text-align:center;"| 19 || style="text-align:center;"| 3186
| [[Турист (готель, Київ)|Турист]], [[Дніпро (готель, Київ)|Дніпро]], [[Салют (готель, Київ)|Салют]], [[Русь (готель, Київ)|Русь]], [[Спорт (готель, Київ)|Спорт]], [[Либідь (готель)|Либідь]] та ін.
|-
| <math>\bigstar\bigstar</math> || style="text-align:center;"| 20 || style="text-align:center;"| 1133
|
|-
| <math>\bigstar</math> || style="text-align:center;"| 7 || style="text-align:center;"| 176
|
|}
Протягом 2004—2010 років у м. Києві відкрилося 36 готелів різної категорійності, темп приросту становив 35,14&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=224359 |title=Архівована копія |accessdate=22 січня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111230130433/http://kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=224359 |archivedate=30 грудня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

31 серпня 2018 року Київ посів високе 15-е місце у рейтингу найулюбленіших міст світу для фототуристів<ref>{{Cite web |url=https://www.depo.ua/ukr/life/kiyiv-potrapiv-do-reytingu-naypopulyarnishih-mist-dlya-fototuristiv-20180831830192 |title=Київ потрапив до рейтингу найулюбленіших міст для фототуристів |accessdate=31 серпня 2018 |archive-date=31 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180831211844/https://www.depo.ua/ukr/life/kiyiv-potrapiv-do-reytingu-naypopulyarnishih-mist-dlya-fototuristiv-20180831830192 }}</ref>.

На початку 2020 року Київ названо найвигіднішим містом Європи для бюджетного відпочинку. Українська столиця зайняла перший рядок у рейтингу туристичних міст Європи для бюджетної подорожі&nbsp;— вікенд на двох у Києві обійдеться до 250 євро<ref>{{Cite web|title=Reise-Tipps fürs kleine Budget: Die 10 günstigsten Citytrips Europas|url=https://www.instyle.de/lifestyle/reise-guenstigste-citytrips-europa-2019|website=InStyle|date=2019-02-19|accessdate=2020-11-05|language=de|archive-date=2020-09-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20200928044626/https://www.instyle.de/lifestyle/reise-guenstigste-citytrips-europa-2019}}</ref>.

== Інфраструктура ==

=== Охорона здоров'я ===
{{Детальніше|Охорона здоров'я в Києві}}
У Києві працюють державні заклади охорони здоров'я, також тут найбільша в Україні кількість приватних клінік.

=== Органи правопорядку та з надзвичайних ситуацій ===
У столиці України створено [[Фонд захисних споруд цивільного захисту міста Києва]], який складається з розгалуженої системи споруд-укриттів для надійного захисту населення під час різноманітних [[Надзвичайна ситуація|надзвичайних ситуацій]], а також у період [[Воєнний стан|воєнного стану]]<ref>{{Cite web |url=https://kyivcity.gov.ua/content/informaciya-pro-ukryttya-naselennya-m-kyieva.html |title=Інформація про укриття населення м. Києва та порядок оповіщення при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру на сайті КМДА |accessdate=11 листопада 2017 |archive-date=12 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171112073854/https://kyivcity.gov.ua/content/informaciya-pro-ukryttya-naselennya-m-kyieva.html }}</ref>. У місті працює Головне управління національної поліції України в Києві, Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в Києві, Північне оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України, Головне управління Державної міграційної служби України в Києві, Регіональний сервісний центр МВС України в Києві.<ref>{{Cite web|url=https://uzsp.com.ua/uk/dir/pravoohranitel-nye-organy-silovye-struktury|title=Правоохоронні органи, силові структури в Києві|accessdate=|archive-date=2022-09-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20220912153525/https://uzsp.com.ua/uk/dir/pravoohranitel-nye-organy-silovye-struktury}}</ref>

=== Транспорт ===
{{see also|Транспортна інфраструктура Києва}}

Київ є найбільшим транспортним вузлом [[Україна|України]]. До транспортних магістралей міста Києва належать автотранспортні магістралі, залізничне сполучення та водні шляхи сполучення. Важливу роль у транспортному сполученні відіграють мости через річку [[Дніпро]], а у внутрішньоміських пасажирських перевезеннях&nbsp;— метро. Розвинена також автобусна, тролейбусна і трамвайні мережі, працює фунікулер. У міжнародному сполучені найважливішу роль відіграють міжнародні аеропорти [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|«Бориспіль»]] та [[Міжнародний аеропорт «Київ»|«Жуляни»]].

==== Аеропорти ====
[[Файл:Kyiv Boryspil Terminal F.jpg|міні|[[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]]]]
Київ&nbsp;— потужний авіавузол. Тут діють: два пасажирські аеропорти, один вантажний, один військовий, шість злітно-посадкових смуг (ЗПС) та п'ять пасажирських терміналів:
* [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»]], розташований за 29&nbsp;км на схід від Києва. В аеропорту є дві [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]] та 5 пасажирських терміналів&nbsp;— A, B, C, F та D. Аеропорт є найбільшим у країні, обслуживши в [[2016]] році 8650 тис. пасажирів. Аеропорт є базою для авіакомпанії [[Міжнародні авіалінії України|МАУ]].
* [[Міжнародний аеропорт «Київ»|Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського («Жуляни»)]], що має два пасажирські термінали. Розташований на південно-західній околиці міста. Після переходу [[2011]] року до аеропорту авіаперевізника [[Wizz Air]] збільшився пасажиропотік у ньому, супроти [[2010]] року, у 16,2 раза, із 29 тис. осіб до 469,8 тис. осіб<ref>{{Cite web |url=http://avia.gov.ua/uploads/documents/8172.doc |title=Підсумки діяльності авіаційної галузі України за 2011 рік |accessdate=12 лютого 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140407231135/http://avia.gov.ua/uploads/documents/8172.doc |archivedate=7 квітня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
У 2016 році пасажиропотік склав 1270 тис. осіб.
* Вантажний аеропорт [[Антонов (аеропорт)|«Гостомель»]], розташований за 12&nbsp;км на північний захід від Києва, є базовим аеропортом для авіакомпанії [[Авіалінії Антонова]].

Також у місті [[Васильків]] розташований воєнний аеропорт. А в державному підприємстві [[Серійний завод «Антонов»|«Київський авіаційний завод „Авіант“»]] розташована злітно-посадкова смуга.

==== Залізниця ====
Київ&nbsp;— потужний [[залізничний вузол]]. У Києві розташоване головне управління [[Південно-Західна залізниця|Південно-Західної залізниці]], діє мережа вокзалів та станцій. Головна станція&nbsp;— [[Київ-Пасажирський]], до складу якої входять вокзали: Центральний, Південний та Приміський, що обслуговують усі поїзди внутрішнього й міжнародного сполучення, маршрути яких пролягають через Київ. Для розвантаження центрального вокзалу триває будівництво на станції Дарниця міжміського та приміського (відкрито 2008 року) вокзалів, до яких у далекій перспективі передбачено прокласти [[Сирецько-Печерська лінія|Сирецько-Печерську лінію]] [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]], з відкриттям майбутньої станції «Дарницький вокзал».

Важливу роль у транспортній інфраструктурі міста відіграють залізничні станції й зупинні пункти, на яких здійснюється пересадка на станції метрополітену, а саме:
* [[Київ-Пасажирський]];
* [[Видубичі (зупинний пункт)|Видубичі]];
* [[Почайна (залізнична станція)|Почайна]];
* [[Святошин (залізнична станція)|Святошин]];
* [[Сирець (зупинний пункт)|Сирець]].
Саме вони у майбутньому можуть скласти мережу транспортно-пересадкових вузлів.

Залізничні маршрути прокладені від Києва у п'яти магістральних напрямках: [[Фастівський залізничний вузол|фастівському]] (південний захід), [[Коростень (станція)|коростенському]] (північний захід), [[Ніжин (станція)|ніжинському]] (північний схід), [[Гребінка (станція)|гребінківському]] (південний схід) та [[Миронівка (станція)|миронівському]] (південь, одноколійна). Києвом проляшає так зване північне півкільце (від станцій [[Київ-Волинський]], [[Святошин (залізнична станція)|Святошин]] через [[Почайна (залізнична станція)|Почайну]] та [[Микільська Слобідка (станція)|Микільську Слобідку]] до станції [[Дарниця (залізнична станція)|Дарниця]]). Усі магістральні залізниці електрифіковані. Крім магістральних, існує відомча неелектрифікована лінія від станції [[Почайна (залізнична станція)|Почайна]] до [[Вишгород]]а та місцеві залізничні колії промислового призначення. Платформа [[Вишгород (зупинний пункт)|Вишгород]] розташована в однойменному місті, яке є популярним місцем відпочинку для киян, має великі перспективи розвитку. Передбачено електрифікувати лінію, на якій розташована платформа та відновити рух приміських поїздів, проте ці плани досі не здійснено. У майбутньому платформа Вишгород може стати одним з найважливіших транспортних вузлів Київського залізничного вузла.

5 жовтня 2011 року відкрита [[Київська кільцева електричка|міська електричка]]&nbsp;— кільце завдожки 54,4&nbsp;км поєднує 20 станцій, усі лінії метрополітену й дає змогу об'їхати місто за 2 години<ref>https://www.eway.in.ua/ua/cities/kyiv/routes/467</ref>. Запуск електрички обійшовся міському бюджету у 223 млн ₴<ref>Журнал [[Кореспондент (журнал)|Кореспондент]], №&nbsp;39 (476), 07.10.2011</ref>.

==== Річковий транспорт ====
{{main|Київський річковий трамвай}}
Київський річковий порт засновано в липні 1897 року по завершенні будівництва Київської гавані. Причали порту тягнуться від Гавані до [[Дніпро (станція метро)|станції метро «Дніпро»]]. За радянських часів [[Дніпро]]м регулярно виконувались як вантажні перевезення, так і пасажирські рейси приміського та дальнього сполучення. Наразі рейси Дніпром вважаються нерентабельними&nbsp;— виконуються переважно прогулянкові й туристичні. [[Фарватер]] Дніпра використається також для транспортування великих вантажів.

==== Метро ====
{{main|Київський метрополітен}}
[[Файл:Metro kiev dnipro.JPG|міні|Станція метро [[Дніпро (станція метро)|Дніпро]]]]
У Києві ідея підземної залізниці вперше виникла 1884 року<ref>Джерело&nbsp;— [http://www.metro.kyiv.ua/?q=node/110 Київський метрополітен Офіційний сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210312074326/http://www.metro.kyiv.ua/?q=node%2F110 |date=12 березня 2021 }}</ref>. Проте депутати міської Управи відхилили цей проєкт. Так само сталося і в [[Москва|Москві]], де провалилися проєкти 1902 і 1912 років. 1916 року Російсько-Американська Торгова Палата пропонує новий проєкт будівництва метрополітену, який також відхилено міською владою Києва. Однак ідея спорудження метро в Києві не полишає голови фахівців та можновладців. Уряд гетьмана [[Українська Держава|Української Держави]] [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] мав намір будувати урядовий центр і лінію метро в районі [[Звіринець (Київ)|Звіринця]]. Цим проєктам не судилося збутися через те, що влада незабаром перейшла до Директорії [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]] й тема створення київського метро відійшла на задній план.

Після закінчення німецько-радянської війни Київ почали відбудовувати. 5 серпня 1944 року Постановою [[Уряд СРСР|Ради народних комісарів СРСР]] відповідним установам наказано розпочати розвідувальні роботи, скласти технічний проєкт та генеральний кошторис із тим, щоб уже в IV кварталі того ж року внести на затвердження уряду проєктне завдання на спорудження Київського метрополітену. Одинадцять років пішло на те, щоб дати життя Київському метрополітену: 6 листопада 1960 року відкрили першу ділянку [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошино-Броварської лінії]] завдовжки 5,2&nbsp;км із п'ятьма станціями&nbsp;— «[[Вокзальна (станція метро, Київ)|Вокзальна»]], «[[Університет (станція метро, Київ)|Університет»]], «[[Хрещатик (станція метро)|Хрещатик»]], «[[Арсенальна (станція метро)|Арсенальна»]] та «[[Дніпро (станція метро)|Дніпро»]]. З 1960 року побудовано три лінії загальною завдовжки 69,65&nbsp;км, що налічують [[Список станцій Київського метрополітену|52 станції]], які нині щодня обслуговують більш ніж 1,4&nbsp;млн пасажирів. Сім станцій метрополітену визнані пам'ятками історії та культури.

Київський метрополітен активно розвивався: у 2010—2013 роках відкрилися шість нових станцій на півдні [[Оболонсько-Теремківська лінія|Оболонсько-Теремківської лінії]]&nbsp;— [[Деміївська (станція метро)|«Деміївська»]], [[Голосіївська (станція метро)|«Голосіївська»]], [[Васильківська (станція метро)|«Васильківська»]], [[Виставковий центр (станція метро)|«Виставковий центр»]], [[Іподром (станція метро)|«Іподром»]] та [[Теремки (станція метро)|«Теремки»]]. Однак згодом будівництво і проєктування нових станцій і ліній призупинено: підготовка до спорудження четвертої ([[Подільсько-Вигурівська лінія|Подільсько-Вигурівської]]) лінії, проєктні роботи щодо п'ятої ([[Лівобережна лінія|Лівобережної]]) лінії метрополітену призупинені.

==== Трамвай ====
[[Файл:Kyiv Express Tram 781 2019 G1.jpg|міні|[[Київський швидкісний трамвай]]]]
{{main|Київський трамвай|Київський швидкісний трамвай}}

Київ був першим містом України, а також всієї тогочасної [[Російська імперія|Російської імперії]]<!--та одним із перших у Європі-->, у якому відкрито рух електричного [[трамвай|трамвая]]. Перший трамвай запущено в червні 1892&nbsp;року на лінії завдовжки 1,5&nbsp;км Олександрівським (тепер&nbsp;— [[Володимирський узвіз|Володимирським]]) узвозом. 30 грудня 1978&nbsp;року в Києві стала до ладу перша в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] [[Київський швидкісний трамвай|лінія швидкісного трамвая]] від площі Перемоги до житлового масиву [[Південна Борщагівка]], побудована за ініціативою [[Веклич Володимир Пилипович|Володимира Веклича]]<ref>{{cite web | url = http://www.autoconsulting.ua/article.php?sid=35059 | title = Стаття «Як в Києві з'явилася перша в СРСР лінія швидкісного трамвая. Історичні фото». На сайті «www.autoconsulting.ua» | accessdate = 2015-12-25 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20151226090743/http://www.autoconsulting.ua/article.php?sid=35059 | archivedate = 2015-12-26 | deadurl = yes }}</ref><ref>{{cite web | url = http://kpt.kiev.ua/information/about-kyivpastrans/Miskiy_tramvay/ | title = Стаття «Історія розвитку міського трамваю». На сайті «КИЇВПАСТРАНС» | accessdate = 2016-02-04 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20160205021812/http://kpt.kiev.ua/information/about-kyivpastrans/Miskiy_tramvay/ | archivedate = 2016-02-05 | deadurl = yes }}</ref> і Василя Дяконова<ref>{{ЕСУ|8|584}}</ref><ref>''Наталина Сидоренко'' 45 років тому в Києві почали будувати першу в СРСР лінію швидкісного трамвая{{ref-ru}}// газета «[[Факти та коментарі]]», №&nbsp;3(4462) від 12 січня 2016.&nbsp;— С. 14.</ref>.

1990 рік став кульмінаційним у розвитку трамвайної мережі&nbsp;— загальна протяжність колій становила 275,9&nbsp;км, виробнича база налічувала 904 пасажирських трамвайних вагони, річний обсяг перевезень сягав 438&nbsp;млн. З середини 1990-х років трамвайне господарство поступово занепадало, на 2005 рік відповідні показники зменшилися до 258,3&nbsp;км та 509 трамвайних вагонів, річний обсяг перевезень становив близько 175,6&nbsp;млн<ref>Джерело&nbsp;— [http://www.interesniy.kiev.ua/old/transport/46 За что Омельченко так не любил первый трамвай в Украине?]{{Недоступне посилання|date=серпня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}</ref>. Після реконструкції [[міст Патона (Київ)|мосту Патона]] 2005 року трамвайну мережу міста розірвано на дві відокремлені частини&nbsp;— лівобережну та правобережну. 2010 року завершено реконструкцію [[Швидкісний трамвай на Борщагівці|Борщагівської лінії]] швидкісного трамвая, а 2012 року відкрито реконструйовану та подовжену до станції міської електрички [[Швидкісний трамвай на Троєщині|Троєщинську лінію]], яка була споруджена 2000 року, але згодом закрита через малий пасажиропотік<ref>[http://www.utro.ua/ua/zhizn/troeshchina_ostanetsya_bez_metro_zato_s_tramvaem1255523657 Троещина останется без метро, зато с трамваем] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151231191411/http://www.utro.ua/ua/zhizn/troeshchina_ostanetsya_bez_metro_zato_s_tramvaem1255523657 |date=31 грудня 2015 }} {{ref-ru}}</ref>.<!-- як би ще написати про такий курйоз як трамвай №&nbsp;2, щоб було npov? -->

==== Фунікулер ====
{{main|Київський фунікулер}}
[[Файл:2948279 Киевский фуникулер.jpg|міні|Київський фунікулер]]
Проблема зв'язку між [[Старий Київ|Верхнім містом]] та низинним [[Поділ|Подолом]] існувала стільки, скільки існує Київ. Спершу стародавні кияни користувалися крутими стежками, потім&nbsp;— [[Андріївський узвіз|Андріївським узвозом]]. Ідею збудувати між верхньою і нижньою частинами міста механічний підйом у вигляді невеличкої похилої залізниці з канатною тягою подав інженер А.&nbsp;А.&nbsp;Абрагамсон; проєкт розробили інженери М.&nbsp;К.&nbsp;П'ятницький та М.&nbsp;І.&nbsp;Баришников. [[Фунікулер]], або «Михайлівський електричний канатний підйом», був споруджений коштом товариства [[Київська міська електричка|Київської міської залізниці]]. Спорудження фунікулера тривало протягом 1902—1905 років. [[Фунікулер]] відкрито [[7 травня]] [[1905|1905 року]]. Колії підйому простяглися на 200 метрів.

1958 року проведено кардинальну реконструкцію фунікулера: у машинному залі встановили сучасніше устаткування, яке, крім усього, ще й гарантувало повну безпеку руху. А наприкінці 1984 року фунікулер пережив ще одне оновлення: лінія подовжилася на 38 метрів.

Щороку цей незвичайний вид транспорту перевозить 2,8&nbsp;млн пасажирів, серед яких чимало туристів.

Оскільки найбільш схожим на фунікулер видом транспорту є трамвай, проїзні квитки на трамвай діють також і на фунікулер, а вартість однієї поїздки становить 3 гривні. До листопада 2008 року існували єдині квитки, котрі діяли як у автобусах, тролейбусах, трамваях, так і в фунікулері. Нині запроваджено спеціальні жетони для проходу на станції фунікулеру.

==== Тролейбус ====
[[Файл:00 139g Kiev, Obuszug.jpg|міні|[[система багатьох одиниць#СМЕ на тролейбусах|Поїзд]] з двох тролейбусів [[Škoda 9Tr]] з'єднаних за системою [[Веклич Володимир Пилипович|Володимира Веклича]]<ref name="KievInv"/> в Києві (1986 рік)]]
[[Файл:ЕлектроЛАЗ-301 фото 2.jpg|міні|225px|Тролейбус [[ЕлектроЛАЗ-301]] на [[Софійська площа (Київ)|Софійській площі]]]]
{{main|Київський тролейбус}}
Роботи з організації [[тролейбус|тролейбусного руху]] в Києві розпочато [[1934]] року з поверненням Києву статусу столиці. Першою тролейбусною трасою стала Червоноармійська (нині&nbsp;— [[Велика Васильківська вулиця|Велика Васильківська]]) вулиця. У [[Друга світова війна|повоєнний час]] тролейбусне господарство Києва постійно розвивається.

12 червня 1966 року<ref name="KievInv">{{cite web| url = http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=34275| title = Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» . На сайті «www.autoconsulting.com.ua»| accessdate = 2015-09-11| archiveurl = https://web.archive.org/web/20150923004520/http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=34275| archivedate = 2015-09-23| deadurl = yes}}</ref><ref>''[[Веклич Володимир Пилипович|Веклич В. П.]]'' [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|Поїзд із тролейбусів МТБ-82]] з керуванням за системою «багатьох одиниць» // Міське господарство України.&nbsp;— 1967.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 37-38.&nbsp;— ISSN 0130-1284</ref> київський винахідник [[Веклич Володимир Пилипович|Володимир Веклич]]<ref name="Train">[[Енциклопедія сучасної України]]: в 25 т. / Під ред. [[Дзюба Іван Михайлович (Герой України)|І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба]] та ін.&nbsp;— Київ : 2005.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 187&nbsp;— ISBN 966-02-3354</ref><ref name="TrainKrat">''Крат В. І.'' [[Веклич Володимир Пилипович|Володимир Пилипович Веклич]] // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка&nbsp;— 1998.&nbsp;— №&nbsp;17.&nbsp;— С. 3-9.&nbsp;— ISSN 0869-1231</ref> створив перший у світовій практиці<ref>''[[Брамський Казимир Антонович|Брамський К. А.]]'' Перший у світі [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|тролейбусний поїзд]] // Міське господарство України.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 30-31.&nbsp;— ISSN 0130-1284</ref> [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|тролейбусний поїзд]]<ref>''Фонова М.'' «Ракета» Веклича // газета «[[Вечірній Київ]]», 2 листопада 1970.&nbsp;— С. 2.</ref>. На момент 1983 року у 296 тролейбусних поїздах за [[Система багатьох одиниць#СБО на тролейбусах|системою Володимира Веклича]]<ref>''Брамський К. А.'' Тролейбусний потяг [[Веклич Володимир Пилипович|Володимира Веклича]] // газета «Всеукраїнська технічна газета», 11 грудня 2003&nbsp;р.</ref> працювали вже більше половини парку київських тролейбусів, що дозволило вивільнити більше ніж 800 водіїв, та підняти провізну спроможність тролейбусного транспорту столиці в 1,6 рази<ref name="KievInv"/>. Успішний досвід киян був перейнятий електротранспортниками [[Рига|Риги]], [[Санкт-Петербург|Ленінграда]], [[Таллінн]]а, [[Дніпро (місто)|Дніпропетровська]], [[Харків|Харкова]], [[Севастополь|Севастополя]], [[Краснодар]]а, [[Новосибірськ]]а та багатьох інших міст колишнього СРСР<ref>''[[Веклич Володимир Пилипович|Веклич В. П.]]'' Автореферат докторської дисертації: Підвищення ефективності експлуатації безрейкового електричного транспорту застосуванням засобів діагностування і управління за системою багатьох одиниць&nbsp;— Москва: Всесоюзний науково-дослідний інститут залізничного транспорту, 1990 С. 6 {{ref-ru}}</ref>.

Із 1991 року на тролейбусних маршрутах Києва курсують тролейбуси вітчизняного виробництва, зокрема [[Київський завод електротранспорту|Київського заводу електротранспорту]] (виготовлялися в 1991—1994 роках), [[Серійний завод «Антонов»|київського авіазаводу]], ВО [[Південний машинобудівний завод|«Південмаш»]] (м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]) та [[Львівський автобусний завод|Львівського автомобільного заводу]]<ref>{{cite web | url  = http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=34670 | title  = Стаття «Як створювали український тролейбус». На сайті «www.autoconsulting.com.ua» | accessdate  = 2015-11-05 | archiveurl  = https://web.archive.org/web/20151106112430/http://www.autoconsulting.com.ua/article.php?sid=34670 | archivedate  = 2015-11-06 | deadurl  = yes }}</ref><ref>Див. також [http://soskin.info/ea.php?pokazold=20040415&n=4&y=2004 Економічний Часопис-XXI №&nbsp;4'2004] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070927145248/http://soskin.info/ea.php?pokazold=20040415&n=4&y=2004 |date=27 вересня 2007 }}</ref>.

Станом на 2000 рік у Києві діяло 35 тролейбусних маршрутів. Довжина мережі сягнула 324,9&nbsp;км, парк становить 640 машин, з яких 24&nbsp;%&nbsp;— замортизовано. У травні 2006 року кількість тролейбусних маршрутів у Києві досягла 44. Працює 4 тролейбусних депо.

==== Автобус ====
{{main|Київський автобус}}

Уперше запровадити регулярний автобусний рух у Києві спробували ще 1913 року, а першу автобусну лінію відкрито [[1925]] року за маршрутом: площа 3-го Інтернаціоналу (нині&nbsp;— [[Європейська площа]])&nbsp;— вулиця П'ятакова (тепер [[Вулиця Саксаганського (Київ)|вулиця Саксаганського]]). У грудні того самого року відкрито другу лінію (Деміївську). Використовували автобуси марок [[Mercedes-Benz|«Мерседес-Даймлер»]] і [[Fiat|«Фіат»]]. Починаючи з 1929 року автобусний парк міста поповнюється машинами радянського виробництва; з 1932-го&nbsp;— 19-місними автобусами ЗІС-18, з 1938 року&nbsp;— 24-місними автобусами [[ЗІС-16]]. 1934 року створено автобусно-таксомоторну базу, що розміщувалася на Боєнському провулку (пізніше вулиця Івана Кудрі, тепер [[вулиця Джона Маккейна]]). У&nbsp;ній налічувалося близько 30 одиниць рухомого складу. 1937 року в автобусному парку столиці України було 60 автобусів, 1939 року&nbsp;— близько 80. Швидкими темпами розвивалося автобусне господарство міста в [[Друга світова війна|післявоєнні роки]]. Кількість перевезень пасажирів 1967 року у порівнянні з 1947 зросла у 88 разів. 1978 року місто обслуговували 862 автобуси, що курсували за 87 маршрутами; загальна довжина автобусних ліній дорівнювала 647&nbsp;км, кількість перевезень становила близько 1&nbsp;млн пасажирів на добу. Нині у Києві діє близько 90 автобусних маршрутів, які охоплюють усі частини міста, кількість автобусів перевищує 700 одиниць. Працює 8 автобусних парків.

==== Мости через Дніпро ====
[[Файл:Південний міст (Київ).jpg|міні|[[Південний міст (Київ)|Південний міст]]]]

{{main|Перелік мостів Києва}}

Перший капітальний міст через [[Дніпро]] споруджено [[1853]] року&nbsp;— так званий [[Ланцюговий міст (Київ)|Ланцюговий міст]]. 1870 року під керівництвом військового інженера [[Струве Аманд Єгорович|А.&nbsp;Є.&nbsp;Струве]] побудовано металевий залізничний міст у Дарниці, другий залізничний міст&nbsp;— [[Петрівський міст|Петрівський]]&nbsp;— споруджено 1917 року, однак невдовзі він був зруйнований (відновлений 1929 року). У районі нинішнього [[Міст Патона|моста Патона]] існував [[Наводницький міст]] понтонної конструкції, що дав назву вулицям [[Старонаводницька вулиця|Старонаводницькій]] і [[Новонаводницька вулиця|Новонаводницькій]]. 1914 року на його місці збудували стаціонарний дерев'яний міст, зруйнований у 1920 році. Він був відновлений 1921 року й проіснував до 1935-го, коли був замінений іншим дерев'яним мостом. Під час Другої світової війни всі мости через річку Дніпро зруйнували. Після визволення Києва ([[6 листопада]] [[1943]] року) споруджено тимчасові дерев'яні мости.

Сьогодні береги Дніпра в межах міста з'єднують 8 мостів, із них 4 автомобільні&nbsp;— [[Північний міст (Київ)|Північний]], [[міст Метро (Київ)|міст Метро]], [[Міст Патона (Київ)|міст Патона]] та [[Південний міст (Київ)|Південний]], два залізничних&nbsp;— [[Дарницький міст (Київ)|Дарницький]] та [[Петрівський міст (Київ)|Петрівський]], один залізнично-автомобільний&nbsp;— [[Дарницький залізнично-автомобільний мостовий перехід|Кірпи]], а також пішохідний міст. Триває спорудження [[Подільський мостовий перехід|Подільського]].

=== Вода ===
Національний уряд делегував відповідальність за послуги водопостачання та санітарії місцевим органам влади.<ref>{{cite web |url=https://sos.danubis.org/eng/country-notes/ukraine/ |назва=SOS DANUBIS.org - Ukraine |автор=[[Світовий банк]] |дата= |вебсайт= |видавець=International Association of Water Supply Companies in the Danube River Catchment Area |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= |дата-доступу=26 лютого 2023 |мовою= [[Англійська мова|Англі́йською]]}}</ref> [[Київводоканал|ПрАТ «АК „Київводоканал“»]] надає ці послуги Києву. Протяжність водопровідних мереж становить 4231&nbsp;км, з яких 1798 ветхі. Протяжність каналізаційних мереж становить 2662&nbsp;км, з яких 830 ветхі.

== Архітектура ==
{{main|Архітектура Києва}}

=== Загальна характеристика ===
[[Файл:Андріївська церква DJI 0181.jpg|міні|[[Андріївська церква]]]]
[[Файл:Маріїнський палац в Києві (cropped).jpg|міні|[[Маріїнський палац (Київ)|Маріїнський палац]]]]
[[Файл:St. Nicholas Roman Catholic Cathedral, Kyiv 8.jpg|міні|[[Костел Святого Миколая (Київ)|Костел святого Миколая]]]]
[[Файл:Киев, 2020 (61).jpg|міні|[[Будинок із химерами]]]]
[[Файл:Будинок Фроммета (1885).jpg|міні|На зламі XIX—XX сторіч у міському просторі почали домінувати [[прибуткові будинки Києва|київські прибуткові будинки]]]]
У X—XIII століттях Київ забудовувався кварталами [[зрубна архітектура|зрубних]] і каркасно-стовпових споруд, переважно двоповерхових<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Планування міста в X—XIII&nbsp;ст. було [[садибно-вуличне планування|садибно-вуличним]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Деякі вулиці замощувалися дерев'яними [[бруківка|мостовими]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. У князівській частині Києва стояли кам'яні будинки<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Найбільшими спорудами були [[плінфа|цегляні]] [[Хрестово-купольний храм|хрестово-купольні храми]], виконані в [[архітектура Київської Русі|руському стилі]] з елементами [[візантійський стиль|візантійського]]&nbsp;— [[Десятинна церква]] ([[989]]—[[996]]), [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]] ([[1037]]), [[Ірининський собор (Київ)|Іриниська]] і [[Георгіївська церква (Старе Місто)|Георгіївська церкви]] ([[1037]]), [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівський Золотоверхий собор]] ([[1113]])<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Вони мали багато [[баня (архітектура)|бань]], пірамідальну композицію, хрещаті стовпи<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.

Найдавніші будови Києва належать до XI—XII століть. Збереглися також будинки XVII—XVIII століть, проте переважають в архітектурному обличчі міста будови другої половини XIX&nbsp;— початку XX століття, виконані у стилі [[Архітектура модерну|модерну]] та [[конструктивізм]]у. Загалом у місті збереглося близько 3000 споруд XI&nbsp;— початку XX століття, зокрема понад 70 храмів тих часів. До найвизначніших архітектурних пам'яток Києва зараховують:
* [[Золоті ворота (Київ)|Золоті ворота]]
* [[Софійський собор (Київ)|Софійський собор]] (XI&nbsp;ст.)
* [[Києво-Печерська лавра]] (XI—XVIII&nbsp;ст.)
* [[Кловський палац]]
* [[Маріїнський палац (Київ)|Маріїнський палац]]
* [[Червоний корпус КНУ]]
* [[Будинок із химерами|Будинок з химерами]]
* [[Національний банк України]]
* [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національна опера України]]
* [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Києво-Могилянська академія]]
* [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київський політехнічний інститут]]
* [[Видубицький монастир]] (XI&nbsp;ст.)
* [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівський Золотоверхий собор]]
* [[Церква Спаса на Берестові]] (XII&nbsp;ст.)
* [[Воскресенська церква (Київ)|Воскресенська церква]]
* [[Андріївська церква]]
* [[Церква Миколи Набережного|Набережно-Микільська церква]]
* [[Свято-Покровська Подільська церква|Покровська церква]]
* [[Свято-Троїцька церква (Китаївська пустинь)|Троїцька церква]]
* [[Кенаса (Київ)|Київська кенаса]]
* [[Садиба Мерінга (Київ)|Садиба Мерінга]] (1901)
* [[Національний цирк України|Київський цирк]]
* [[Київський академічний театр ляльок|Київський державний академічний театр ляльок]]

Серед пам'яток новітньої епохи&nbsp;— [[Хрещатик]], [[Київський метрополітен]], [[Кабінет Міністрів України|Кабінет Міністрів]], [[Офіс Президента України|Секретаріат Президента]], [[Вулиця Хрещатик, 25|Висотний житловий будинок за адресою вул. Хрещатик, 25]] та [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»]].

=== Парки ===
{{main|Парки Києва}}

Київ має велику кількість садів та парків для відпочинку, серед яких [[Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України|Національний ботанічний сад]], [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна|Ботанічний сад ім. Фоміна]], [[Парк імені Тараса Шевченка (Київ)|Парк імені Тараса Шевченка]], [[Хрещатий парк]], [[Маріїнський парк]], [[Міський сад (Київ)|Міський сад]], [[Володимирська гірка]], [[Аскольдова Могила|Парк «Аскольдова Могила»]], [[Парк Вічної Слави (Київ)|Парк Вічної Слави]], [[Пейзажна алея]], [[Сквер імені Вячеслава Чорновола (Київ)|Сквер імені В'ячеслава Чорновола]], [[Гідропарк (Київ)|Гідропарк]], [[Голосіївський парк імені Максима Рильського|Голосіївський парк]], [[Голосіївський ліс]], [[Парк партизанської слави (Київ)|Парк партизанської слави]], [[Парк «Перемога» (Київ)|Парк «Перемога»]], [[Парк імені Пушкіна (Київ)|Пушкінський парк]], [[Київський зоопарк|Зоопарк]].

Наймасовіше кияни та гості міста відвідують [[Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України|Національний ботанічний сад]] у пору цвітіння [[Сад бузків Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка НАН України|Саду бузків]], [[Андріївський узвіз]] під час святкування Дня Києва, а також [[Київська міська виставка квітів|міську виставку квітів]], яка щорічно проводиться у [[Печерський ландшафтний парк|Печерському ландшафтному парку]] довкола [[Співоче поле (Київ)|Співочого поля]] у дні святкування [[День Незалежності України|Дня Незалежності України]] в останній тиждень серпня.

У парку Кіото 3 вересня 2011 року висаджено найдовшу в Європі алею [[Японська вишня|сакур]]<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/ukr/news/news-454601.html |title=У Києві висаджено найдовшу в Європі алею сакур |accessdate=4 вересня 2011 |archive-date=11 грудня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111211070907/http://www.unian.net/ukr/news/news-454601.html }}</ref>.

=== Пам'ятники та скульптури ===
{{main|Пам'ятники Києва|}}
У Києві велика кількість різноманітних меморіалів, пам'ятників, монументів, скульптурних груп, пам'ятних знаків, погрудь (бюстів) і фігур. У Києві як місті мультикультурному в різний час «вшановували у камені» діячів багатьох країн і народів.

Як і в інших містах України, переважна більшість пам'ятників і монументів у Києві зосереджена в центральній (історичній) частині, хоча деякі з них, з огляду на величину міста, сформування власних осередків адміністративних одиниць міста (районів), територіальне розміщення об'єктів культури, місць історичних подій, проживання та/або роботи видатних діячів, включення до складу міста прилеглих населених пунктів тощо, розташовані на всій території міста і на околицях.

=== Хмарочоси ===
[[Файл:Парус і Континенталь у Києві.jpg|міні|170px|БЦ [[Парус (хмарочос)|«Парус»]] і ТРБЦ [[Гулівер (хмарочос)|«Gulliver»]]]]
{{Main|Хмарочоси України|Хронологія хмарочосів України}}

Місто славиться своїми історичними й сучасними [[хмарочос]]ами. Перші висотні будинки з'явилися в Києві ще на початку XX століття: [[Київський Париж]] (1901), [[Хмарочос Гінзбурга]] (1912), [[Будинок Уряду України|Будівля Кабінету Міністрів України]] (1938).

У роки «[[Друга світова війна|післявоєнної]] відбудови» міста в Києві збудували такі відомі хмарочоси, як: [[висотний житловий будинок по Хрещатику, 25|висотний житловий будинок за адресою Хрещатик, 25]] і [[Готель «Україна» (Київ)|Готель «Україна»]] (до 2001 року&nbsp;— готель «Москва»).

У 1970—1980-х роках у місті з'явилися «готелі-хмарочоси»: [[Київ (готель, Київ)|«Київ»]], [[Русь (готель, Київ)|«Русь»]], [[Турист (готель, Київ)|«Турист»]], [[Park Inn Radisson Troytskaya (готель, Київ)|«Спорт»]] та інші.

Нині в Києві розташовано п'ять найвищих хмарочосів України: [[Гулівер (хмарочос)|БФК «Gulliver»]], [[Парус (хмарочос)|БЦ «Парус»]], [[Житловий комплекс «Корона» (Київ)|ЖК «Корона»]], [[Вулиця Срібнокільська, 1|ЖК «Корона» №&nbsp;2]] і [[Будинок апеляційного суду міста Києва|будівля Апеляційного суду міста Києва]].

У 2012 році завершено будівництво 48-поверхового [[Кловський узвіз, 7|житлового комплексу на Кловському узвозі]], який має висоту 168 метрів. На проспекті Перемоги, поруч із центральним загсом, триває спорудження хмарочосу [[Sky Towers (Київ)|Sky Towers]]. По завершенню він буде найвищим хмарочосом України (заввишки 210 метрів) і матиме 47 поверхів.

У проєкті залишається спорудження [[бізнес-центр]]у «Київ-сіті» на Рибальському острові, де височітимуть хмарочоси висотою у 200—300 метрів.

Станом на 2023 рік у Києві зведено понад 1250 будівель заввишки понад 35 метрів&nbsp;— це найбільша кількість хмарочосів серед європейських міст, про це стало відомо з рейтингу [[SkyscraperPage]]<ref>{{Cite web|title=Обігнав Лондон і Москву: Київ очолив рейтинг європейських міст із найбільшою кількістю хмарочосів|url=https://hromadske.ua/posts/obignav-london-i-moskvu-kiyiv-ocholiv-rejting-yevropejskih-mist-iz-najbilshoyu-kilkistyu-hmarochosiv|website=hromadske.ua|accessdate=2020-10-01|language=uk|archive-date=2020-09-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20200929211127/https://hromadske.ua/posts/obignav-london-i-moskvu-kiyiv-ocholiv-rejting-yevropejskih-mist-iz-najbilshoyu-kilkistyu-hmarochosiv}}</ref><ref>{{Cite web|title=SkyscraperPage.com|url=http://skyscraperpage.com/|website=skyscraperpage.com|accessdate=2020-10-01|archive-date=2020-12-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20201217232955/http://skyscraperpage.com/}}</ref>.

=== Тимчасові споруди ===
{{expand|дата=лютий 2015}}Станом на березень 2014 року в Києві близько 15 тисяч кіосків<ref>{{cite web | url = http://kga.gov.ua/rss/671-podano-ponad-2000-paketiv-dokumentiv-na-oformlennya-kioskiv | title = Подано понад 2000 пакетів документів на оформлення кіосків | publisher = Департамент містобудування та архітектури КМДА | date = 2014-03-25 | accessdate = 2014-03-25 | archive-date = 2015-02-26 | archive-url = https://web.archive.org/web/20150226213326/http://kga.gov.ua/rss/671-podano-ponad-2000-paketiv-dokumentiv-na-oformlennya-kioskiv }}</ref>. Станом на 1 січня 2014-го в Києві діяли 423 [[Кіоск із пресою|кіоски з пресою]]<ref name="xp">{{cite web | url = http://kga.gov.ua/rss/669-u-stolitsi-majzhe-vdvichi-zroste-kilkist-kioskiv-iz-presoyu | title = У Києві вдвічі зросте кількість кіосків із пресою | publisher = Департамент містобудування та архітектури [[КМДА]] | date = 2014-03-25 | accessdate = 2014-03-25 | archive-date = 2014-03-30 | archive-url = https://web.archive.org/web/20140330062545/http://kga.gov.ua/rss/669-u-stolitsi-majzhe-vdvichi-zroste-kilkist-kioskiv-iz-presoyu }}</ref>.

=== Площі ===
{{Основна стаття|Площі Києва}}
Нині в Києві 114 площ і майданів. З них 56 мають назви, а 58&nbsp;— досі безіменні. Для порівняння: у [[Москва|Москві]] лише 27 площ, у [[Варшава|Варшаві]]&nbsp;— 62<ref name="khr2003">''Нечипоренко&nbsp;Л., Різник&nbsp;О.'' [http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2235/art/10492.html У Києві більше площ, ніж у Москві чи Варшаві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181230030350/http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2235/art/10492.html |date=30 грудня 2018 }} // «Хрещатик».&nbsp;— №&nbsp;28 (2235).&nbsp;— 2003.&nbsp;— 26 лютого.</ref>. Найбільшою площею Києва є Майдан Незалежності (центральний), а найменшою&nbsp;— Святошинська площа. Найвіддаленіша від центру (по прямій від майдану Незалежності)&nbsp;— Гостомельська (на 12,6 км), потім ідуть Харківська&nbsp;— на 12,5&nbsp;км, Святошинська&nbsp;— на 11,4&nbsp;км, Одеська&nbsp;— на 10,1&nbsp;км, Шевченка&nbsp;— на 9,5&nbsp;км. Найвищі будинки (від 16 до 25 поверхів)&nbsp;— на Святошинській площі, а найнижчі (приватні одноповерхівки) на Гостомельській. Найзеленішою традиційно вважається Ботанічна площа.

== Культура ==
Питаннями діяльності культурно-освітніх, мистецьких закладів міського підпорядкування займається Департамент культури Київської міської державної адміністрації, у веденні якого нараховується 18 театрів міського та 4 театри районного підпорядкування, 6 концертних організацій.

=== Музика, театр і кіно ===
{{Основна стаття|Театральне мистецтво в Києві|Кінотеатри Києва}}
[[Файл:Kiev Opera House 2012 01.JPG|міні|200px|[[Київський оперний театр]]]]
Головними осередками сучасного музичного життя міста Києва є: [[Київський оперний театр|Національна опера України]], [[Національна філармонія України]], [[Будинок органної та камерної музики (Київ)|Будинок органної та камерної музики]], [[Київський державний театр оперети]]. Концерти [[академічна музика|академічної музики]] проводять також у Великому та малому залах [[Київська консерваторія|Національної музичної академії ім.&nbsp;П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського]], концертному залі Будинку звукозапису, [[Будинок творчості вчених НАН України|Будинку вчених]], Будинку вчителя, Будинку Актора, концертних естрадах Центрального і Хрещатого парків.<!--додавайте, кого забув-->
[[Файл:Театр на Подолі.jpg|left|міні|[[Театр на Подолі]]]]
У Києві діють такі хорові колективи, як [[Національна заслужена академічна капела України «Думка»]], [[Національний заслужений академічний народний хор України імені Григорія Верьовки|Національний заслужений академічний народний хор України ім. Верьовки]], [[чоловіча хорова капела України ім. Л.М.Ревуцького|чоловіча хорова капела України ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцького]], [[Золоті Ворота (хорова капела)|Народна академічна хорова капела НАН України «Золоті Ворота»]], камерні хори [[Київ (хор)|«Київ»]], [[Хрещатик (хор)|«Хрещатик»]], [[Кредо (хор)|«Credo»]], [[хорова капела хлопчиків та юнаків «Дзвіночок»]] тощо.

Концерти розважальної музики відбуваються в Палаці «Україна», Палаці Спорту, Жовтневому Палаці, Українському домі, ДК КПІ, Центральному домі художника, концертному зал FreeDom та інших залах<ref>див. [http://party.com.ua/geo/Kiev/pr/59 концертні зали Києва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061221040659/http://party.com.ua/geo/Kiev/pr/59 |date=21 грудня 2006 }}{{ref-ru}}</ref>.<!--додавайте, кого забув--> У теплу пору року концерти та фестивалі української етно- та рок-музики проводять також на [[Співоче поле (Київ)|Співочому полі]].<!--додавайте, кого забув-->

Періодично в Києві проводяться музичні фестивалі, зокрема: академічної музики&nbsp;— [[Київ Музик Фест]], [[Форум музики молодих]], [[Музичні прем'єри сезону]], фестиваль фортепіанної музики «Володимир Крайнєв запрошує», фестиваль хорової музики [[Золотоверхий Київ]]; а також фестивалі естрадної музики&nbsp;— «<nowiki/>[[Червона рута (фестиваль)|Червона рута]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Країна Мрій (фестиваль)|Країна мрій]]<nowiki/>» та інші<!--додавайте, бо цих я не дуже знаю-->. Визначною музичною подією [[2005]] року стало проведення в Києві пісенного конкурсу «[[Пісенний конкурс Євробачення 2005|Євробачення»]].

Невіддільною частиною музичного життя столиці є періодичні музичні конкурси: піаністів&nbsp;— [[Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця|пам'яті В.&nbsp;Горовиця]], диригентів&nbsp;— ім.&nbsp;С.&nbsp;Турчака, хорових колективів&nbsp;— ім.&nbsp;М.&nbsp;Леонтовича, вокалістів&nbsp;— ім.&nbsp;Соломії Крушельницької, бандуристів&nbsp;— ім. Гната Хоткевича, а також багатопрофільний [[Міжнародний музичний конкурс імені Миколи Лисенка|конкурс імені М.&nbsp;Лисенка]].

У Києві працювали такі видатні музиканти, як [[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]], [[Кошиць Олександр Антонович|Олександр Кошиць]], [[Леонтович Микола Дмитрович|Микола Леонтович]], [[Степовий Яків Степанович|Яків Степовий]], [[Стеценко Кирило Григорович|Кирило Стеценко]], [[Глієр Рейнгольд Моріцевич|Рейнгольд Глієр]], [[Яворський Болеслав Леопольдович|Болеслав Яворський]], [[Ревуцький Лев Миколайович|Левко Ревуцький]], [[Лятошинський Борис Миколайович|Борис Лятошинський]], [[Вілінський Микола Миколайович|Микола Вілінський]], [[Верьовка Григорій Гурійович|Григорій Верьовка]], [[Гмиря Борис Романович|Борис Гмиря]], [[Турчак Стефан Васильович|Степан Турчак]], [[Карабиць Іван Федорович|Іван Карабиць]], [[Симоненко Володимир Степанович|Володимир Симоненко]]. Серед сучасних композиторів&nbsp;— [[Сильвестров Валентин Васильович|Валентин Сильвестров]] та [[Станкович Євген Федорович|Євген Станкович]]. <!--можна наступним абзацем про рок-гурти і фсяку попсу, тыльки дуже стисло -->
<!-- спіонерено з ел.справочника, слід буде добряче стиснути: Перші якісні зрушення у музичному житті Києва відбулись з початком Української революції, постанням УНР, та становленням Києва як її столиці. Сповідуючи політику толерантності щодо різних національних культур в Україні, українська влада запровадила принцип паралельної розбудови: повністю зберігаючи мережу традиційних музичних закладів, що склалися за доби Російської імперії (Російської опери, Київського відділення Російського музичного товариства, консерваторії), сприяла створенню нових, паралельних закладів й колективів, що мали виразно українську національну орієнтацію: зокрема [[1918]] року створено Музично-драматичний інститут ім.&nbsp;Миколи Лисенка та Державний симфонічний оркестр ім.&nbsp;М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенка (існував до 1920&nbsp;р.). Визначну роль як меценати національної культури відіграли гетьман Павло Скоропадський та спілка українських кооператорів «Дніпросоюз» (правління містилося в Києві), при якій створено дві Національні мандрівні хорові капели. Набули поширення нові форми музичного життя: концерти-мітинги, публічні «сеанси народної пісні» тощо. У Києві (1917—1919) зосередились найкращі національні композиторські й виконавські сили (Василь Верховинець, Нестор Городовенко, Порфірій Демуцький, Олександр Кошиць, Микола Леонтович, Яків Степовий, Кирило Стеценко). До розбудови української культури доклали зусиль й діячі російської культури Києва. Рейнгольд Глієр написав низку творів на українську тематику, музикознавець Болеслав Яворський брав участь в розробці концепції національної музичної освіти.

Встановлення у місті радянської влади 1919 року супроводжувалось докорінною зміною принципів культурної політики. Більшовики вдалися до націоналізації усіх недержавних культурних закладів (зокрема музичних), запровадження ідеологічних обмежень та кадрових «чисток» в усіх ланках культури. У Києві, оголошеному «розсадником буржуазного націоналізму», ці заходи набули особливо жорстокого характеру. Керівництво музичною культурою здійснював Всеукраїнський Музичний комітет (Вукмузком), який очолювали піаніст Михайло Біхтер і співак Леонід Собінов (діяв у лютому—серпні 1919&nbsp;р.). Перенесення столиці до Харкова також позначилось на культурному статусі Києва. У 1921—25 р. припинено діяльність оперного театру, понижено статус Київської консерваторії, перетвореної на Музично-театральний технікум (1925). Подібна політика спричинила до виїзду з Києва багатьох діячів музичного мистецтва: Володимира Горовиця, О.Кошиця, Миколи Малька&nbsp;— до країн Заходу; Р. Глієра, Арнольда Альшванга, Михайла Ерденка, Семена Козолупова, Генріха Нейгауза, Петра Сениці, Б.Яворського та ін.&nbsp;— до Росії, В.Верховинця, М.Леонтовича, Я.Степового і К.Стеценка&nbsp;— до інших міст України.

Втім, попри значні кадрові втрати 1919—25 рр. і позбавлення столичного статусу, Київ залишався культурною, духовною столицею України, чиї музичні інституції мали загальнонаціоальне значення. На поч. 20-х рр. провідну роль в музичному житті міста починає відігравати Музичне товариство ім.&nbsp;М.&nbsp;Леонтовича, що створило мережу осередків в різних куточках України. Навіть нові колективи, що мали бути знаряддям поширення комуністичної ідеології&nbsp;— Опера УСРР ім. Карла Лібкнехта (1919), Капела бандуристів (1919, від 1924&nbsp;— Перша українська художня капела кобзарів), академічна хорова капела «Думка» (1920), Республіканський український хор (РУХ)&nbsp;— фактично стали «вікном» у світ високої музичної класики, надбань українського фольклору і творчою лабораторією молодої національної композиторської школи. У Києві з'являється перший національний симфонічний твір новочасної доби («Веснянки» Михайла Вериківського), на всеукраїнському конкурсі до 10-річчя Жовтневої революції (1927) перемагають твори киян&nbsp;— Друга симфонія Льва Ревуцького і Увертюра на теми чотирьох українських пісень Бориса Лятошинського. Тимчасова лібералізація політичного режиму у середині 20-х рр. сприяла відродженню концертно-оркестрового виконавства, появі нових симфонічних та камерно-інструментальних колективів (Київського квартету, Експериментального ансамблю мандолін і концертин), активною діяльністю диригентів Валеріана Бердяєва, Давида Бертьє, Льва Брагінського, М.Малька, Миколи Радзієвського, Льва Штейнберга, піаніста Григорія Беклемішева, музикознавців Миколи Грінченка, Климента Квітки, Дмитра Ревуцького. У жовтні 1926&nbsp;р. розпочинає роботу Київський театр опери та балету. У 1923—26 рр. видається перший музичний україномовний часопис «Музика», 1926 року&nbsp;— «Українська музична газета», видання яких припинене через матеріальні нестатки.

Проте з кінця 20-х рр., з утвердженням тоталітарного режиму в СРСР, відновився й призупинений у [[1920-ті]] рр. процес одержавлення музичної культури. А опісля ліквідації 1932 року, згідно з Постановою ЦК ВКП(б), усіх мистецьких організацій, що існували на той час, київські музиканти на багато років залишилися без представницьких громадських структур: І з'їзд новоствореної Спілки композиторів України відбувся у Києві лише 1939 року. 1934 року поновлено Київську консерваторію, але ціною ліквідації Музично-драматичного інституту, музичні класи якого приєднано до консерваторії.

Навіть нове пожвавлення музичного життя міста, що розпочалося після його проголошення столицею УРСР (1934), вже мало відчутно скерований, уніфікований характер, утверджуючи нові, суто «соціалістичні» форми свого прояву&nbsp;— т.&nbsp;зв. «музичні олімпіади», «декади», «тижні» та «дні» музичного мистецтва, наповнені переважно творами прославляючого, поверхово-оптимістичного чи «патріотичного» змісту. Цілковито сервільним щодо змісту був і часопис «Советская музыка» (1933—1941). Втім, і за таких обставин з-під пера київських композиторів з'являлися непересічні твори (опера «Золотий обруч» і 2-а симфонія Б.Лятошинського, балет «Лісова пісня» Михайла Скорульського, фортепіанні цикли Віктора Косенка, окремі пісні К.&nbsp;Богуславського та Григорія Верьовки, нарешті&nbsp;— нової редакції опери «Тарас Бульба» М.&nbsp;Лисенка, здійсненої Л.&nbsp;Ревуцьким і Б.&nbsp;Лятошинським). [[1935]] року в місті почала працювати Капела бандуристів УРСР, а [[1937]] року&nbsp;— Ансамбль танцю УРСР (нині ім.&nbsp;Павла Вірського).

Під час німецької окупації Києва в місті залишилося чимало українських митців. Попри те, що на чолі основних культурних закладів призначено німців, українцям дозволили (хоча й на кабальних умовах) створювати музичні колективи: Капелу бандуристів ім. Т.Шевченка (керівник Григорій Китастий), Українську національну хорову капелу (керівники Петро Гончаров, Н.&nbsp;Городовенко). Обидва колективи 1943 року емігрували на Захід разом з німецькими військами. Серед солістів Київської опери був Борис Гмиря.

У повоєнні роки музичне життя Києва фактично повертається в річище 1930-х рр. Разом з тим, у його організації значно підвищується роль Спілки композиторів УРСР. У Києві одержує «прописку» створений під час війни Український народний хор під керівництвом Г.&nbsp;Верьовки.

Помітним культурним явищем кінця 1940—50-х рр. стали публічні симфонічні концерти під керівництвом Натана Рахліна. Серед найпомітніших композиторів цього часу&nbsp;— яскраві представники соціалістичного реалізму Костянтин Данькевич, Віталій Кирейко, Георгій і Платон Майбороди, Юлій Мейтус, Андрій Штогаренко. [[1959]] року створене Хорове (з 1967&nbsp;— Музично-хорове, у 1975—90&nbsp;— Музичне) товариство УРСР.

Істотні зрушення в музичному житті Києва відбулися під час політичної відлиги 1960-х рр. На авансцену культури вийшло покоління композиторів-шестидесятників В.Сільвестров, Віталій Годзяцький, Леонід Грабовський, Володимир Губа, Леся Дичко, Мирослав Скорик (переїхав зі Львова), дещо згодом&nbsp;— Євген Станкович, які прагнули до засвоєння лексики та естетики музичного авангарду. Лабораторією нової музики стали новостворені Київський камерний оркестр (1963), Київський камерний хор (1964, з 1992&nbsp;— Ансамбль класичної музики ім. Б.&nbsp;Лятошинського), Квартет ім.&nbsp;М.&nbsp;Лисенка (1970), а також Клуб творчої молоді.

Культовою постаттю як пропагандист новочасної музики стає диригент Ігор Блажков, художній керівник Київського камерного оркестру (1969—1976). Нове посилення компартійного тиску на культуру у 1970— поч. 80-х рр., оголошення мистецького авангарду «ідеологічною диверсією проти соціалізму», вольове усунення І.&nbsp;Блажкова з музичного життя Києва призвело до нового засилля на престижних концертних майданчиках міста витворів соцреалізму. Постійним осередком нової музики став Будинок композиторів та створений при ньому ансамбль камерної музики (1977, нині&nbsp;— ансамбль солістів «Київська камерата»), а серед її пропагандистів-музикознавців&nbsp;— Олена Зінькевич і Галина Конькова. Водночас, на відміну від сталінської доби, «ідейне керівництво» поширювалося лише на твори сучасної музики. У пропаганді творів світової класичної спадщини будь-які обмеження знято, що значно вивільнило творчий простір для музикантів-виконавців: київські диригенти Володимир Кожухар, Костянтин Симеонов, Стефан Турчак, співаки Євгенія Мірошниченко, Анатолій Солов'яненко, Василь Третяк, скрипалі Олег Криса, Богодар Которович, піаніст Микола Сук стали всесвітньо відомими.

1966 року в Україні&nbsp;— єдиній серед республік СРСР&nbsp;— починає роботу власне спеціалізоване музичне видавництво «Музична Україна», 1970 року поновлюється випуск журналу «Музика» (двомісячник). 1971 року встановлено орган у консерваторії, 1978 року засновано Республіканський будинок органної та камерної музики. Засновуються Конкурс (1966, з 1992&nbsp;— Міжнародний), та Премія (1982) ім.&nbsp;М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенка, як вища нагорода України в галузі музики.

Розбудова незалежної демократичної України супроводжується неоднозначними процесами у сфері музичної культури. Глибока соціально-економічна криза та ліквідація системи державного патерналізму щодо культури завдали відчутної шкоди системі масової музичної освіти, мережі державних виконавських колективів та музично-видавничій справі (з 1999&nbsp;р. припинили діяльність вид. «Музична Україна» та журн. «Музика»). Україну залишили багато музикантів-виконавців (серед них такі, хто стали солістами провідних оперних театрів світу&nbsp;— Володимир Гришко, Михайло Дідик, Вікторія Лук'янець).

Водночас, завдяки новим відносинам власності з'явилося чимало нових культурних інституцій та колективів: щорічні фестивалі «Київ Музик Фест» (з 1990), «Музичні прем'єри сезону» (з 1989), Міжнародний форум музики молодих (з 1992), міжнародний фестиваль авангардної музики «Нова територія» (з 1993), в основі яких&nbsp;— твори сучасних українських та зарубіжних композиторів. Восени 2001&nbsp;р. започатковано новий музично-гастрольний проєкт «Гранди світового мистецтва у Києві». З'явилися нові колективи камерної музики: ансамбль «Київські солісти», оркестри «Archi», «Українська спадщина», хори «Київ», «Відродження», «Дніпро», «Хрещатик». Відбудова храмів та заснування нових парафій зумовила й інтенсивне відродження національної церковної музики, витісненої з життя у 1920-і рр.

Інтенсивний розвиток музичної індустрії, завдячений становленню ринкових відносин, виникнення недержавних аудіовидавництв (зокрема «Росток-рекордз») та підприємств («Машел», «Болідиск») покликав до життя виникнення профоб'єднань ОДМАВІ (Об'єднання діячів музичної та аудіовізуальної індустрії), Об'єднання виробників та продюсерів фонограм тощо, влаштування щорічного Українського музичного ярмарку в «Експоцентрі України». 1990 року на базі Музичного товариства створена Всеукраїнська музична спілка, а 1992 року виникає альтернативна спілка композиторів&nbsp;— Національна ліга українських композиторів. Ознакою «академічного» музичного життя Києва стали нові міжнародні та всеукраїнські конкурси виконавців з усіх видів інструментів: юних піаністів&nbsp;— пам'яті В.&nbsp;Горовиця, диригентів&nbsp;— ім.&nbsp;С.&nbsp;Турчака, хорових колективів&nbsp;— ім.&nbsp;М.&nbsp;Леонтовича, вокалістів&nbsp;— ім.&nbsp;Соломії Крушельницької, бандуристів&nbsp;— ім. Гната Хоткевича та ін. Провідні музичні заклади та колективи Києва отримали статус національних: Національна опера України, Національна музична академію ім.&nbsp;П.&nbsp;Чайковського, Національна філармонія, Національний симфонічний оркестр. Серед провідних київських композиторів нового покоління&nbsp;— Ганна Гаврилець, Алла Загайкевич, Сергій Зажитько, Володимир Зубицький, Володимир Рунчак, Ігор Щербаков, Людмила Юріна. -->

З листопада 2014 року [[Київська міська рада|Київрада]] затвердила пісню «[[Як тебе не любити, Києве мій!]]» у виконанні [[Гуляєв Юрій Олександрович|Юрія Гуляєва]] офіційним гімном столиці<ref>{{Cite web |url=http://kiev.pravda.com.ua/news/5464ecc6c3e17/ |title=Київрада затвердила гімн Києва — Українська Правда |accessdate=22 березня 2017 |archive-date=8 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181208213819/http://kiev.pravda.com.ua/news/5464ecc6c3e17/ }}</ref><ref>{{Cite web|title=Гімном столиці затвердили пісню "Як тебе не любити, Києве мій"|url=https://lb.ua/society/2014/11/13/285972_gimnom_stolitsi_utverdili_pesnyu_yak.html|website=LB.ua|accessdate=2022-04-11|archive-date=23 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220323175219/https://lb.ua/society/2014/11/13/285972_gimnom_stolitsi_utverdili_pesnyu_yak.html}}</ref>. Хоча довгі роки її називали неофіційним гімном Києва.

=== Музеї ===
[[Файл:National History Museum of Ukraine.jpg|міні|[[Національний музей історії України]]]]
[[Файл:Грушевського Михайла вул., 6 DSC 8434.JPG|міні|Національний художній музей України]]

Київ&nbsp;— центр музейної справи України, тут розташовані сотні музеїв та культурних установ. Серед найцікавіших&nbsp;— [[Національний художній музей України]], [[Музей однієї вулиці]], [[Державний музей авіації України]], [[Всеукраїнське музейне містечко]], [[Державний політехнічний музей при НТУУ КПІ]], [[Мистецький арсенал]], [[Національний музей «Чорнобиль»]], [[Аптека-музей у Києві]], [[Музей космонавтики (Київ)|Музей космонавтики]], та інші. Очікувалося, що в 2014 році кількість відвідувачів музеїв становитиме 710 680 осіб.

=== Образотворче мистецтво ===
[[Файл:Kononch14.jpg|міні|зверхуправоруч|ліворуч|[[Конончук Сергій Пилипович|Сергій Конончук]]. ''На Дніпрі''. 1931. Туш, пензель]]
Центрами образотворчого мистецтва в Києві є [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури]] та [[Національна спілка художників України]]. Багаті художні колекції представлені в київських музеях&nbsp;— [[Національний художній музей України|Національному художньому музеї]], [[Київська національна картинна галерея|Національній картинній галереї]] та [[Київський музей західного та східного мистецтва|Музеї імені Богдана та Варвари Ханенко]]. Твори сучасних українських художників експонуються в галереї спілки художників, міській галереї мистецтв «Лавра», низці галерей на [[Андріївський узвіз|Андріївському узвозі]] тощо.

Київ початку XX століття пов'язаний з іменами таких художників, як [[Олександра Екстер]], [[Михайло Бойчук]], [[Олександр Богомазов]], [[Маневич Абрам Аншелович|Абрам Маневич]], [[Георгій Нарбут]], [[Вадим Меллер]], [[Олександр Хвостенко-Хвостов]], [[Георгій Лукомський]], у 1920-х роках у Києві працювали [[Михайло Жук]], [[Климент Редько]], [[Юхим Михайлів]], [[Григорій Світлицький]], [[Трохименко Карпо Дем'янович|Карпо Трохименко]]. У 1930-х працювали видатні графіки, зокрема [[Конончук Сергій Пилипович|Сергій Конончук]], який особливу увагу приділяв темі рідного міста. Ці рисунки ніби створюють серію, де головними «героями» стають куточки двориків, тихих вулиць («Київ. Глибочиця», 1931 рік.; «Київ. Вулиця Артема», 1934 рік). Художник зумів відчути й передати тонкий, мінливий стан природи, сповнити її людським теплом рідних вулиць.

У 1960-ті роки на арену виходять художники, що опановують різні напрями європейського живопису&nbsp;— експресіонізму ([[Грицюк Михайло Якимович|Михайло Грицюк]], [[Ігор Григорьєв]]), фонізму (Григорій Гавриленко), сюрреалізму ([[Іван Марчук]]). Декоративні неофольклорні якості внесли у малярство і графіку учасники гуртка, об'єднаного навколо колекції народного мистецтва [[Гончар Іван Макарович|Івана Гончара]] ([[Віктор Зарецький]], [[Якутович Георгій В'ячеславович|Георгій Якутович]]).

Новітній етап художньої творчості в Києві розпочинається із виходом на поверхню андеґраунду [[1987]] року, коли Спілка художників улаштувала виставку молодих. Уперше від 1920-х років українські художники знов заявили про себе на міжнародному рівні. Зокрема, це абстракціоністи [[Тіберій Сильваші]], [[Анатолій Криволап]], [[Петро Лебединець]], [[Микола Кривенко]], творець палімпсестів [[Олександр Дубовик]], концептуаліст [[Володимир Бовкун]], неодадаїст-картограф [[Юрій Соломко]] та інші.

=== Література ===
[[Файл:Andrijivskiy uzviz 13a-01.JPG|міні|[[Дім Листовничого]]. Архітектор здавав в оренду частину кімнат родині [[Булгакови]]х.]]

У Києві жили та працювали багато українських та російських письменників.

На [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)|вулиці Б. Хмельницького]], 68 розташований будинок [[Роліт]], у якому в різні роки жили близько 130 літераторів. Цей будинок є абсолютним рекордсменом в Україні за кількістю меморіальних дошок на фасаді.

Події численних літературних творів, зокрема [[Список романів, дія яких відбувається в Києві|романів]], відбуваються в Києві. Літературному Києву 1920-х років присвячені інтелектуальні романи «[[Місто (роман)|Місто»]] [[Підмогильний Валер'ян Петрович|Валер'яна Підмогильного]] та «[[Дівчина з ведмедиком]]» [[Петров Віктор Платонович|В.&nbsp;Домонтовича]].

Серед українських авторів Київ часто фігурує у творах сучасних авторів [[Кононенко Євгенія Анатоліївна|Євгенії Кононенко]], [[Курков Андрій Юрійович|Андрія Куркова]] та [[Нікітін Олексій Сергійович|Олексія Нікітіна]]. Київ описується у творах російських письменників [[Лєсков Микола Семенович|Миколи Лєскова]], [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайла Булгакова]] та [[Некрасов Віктор Платонович|Віктора Некрасова]]. Багато [[Список книг про Євромайдан#Літературні твори та збірки|літературних творів]] присвячені подіям [[Євромайдан]]у 2013—2014 років.

У Києві працював болгарський літературознавець [[Величков Алекси]]. Серед відомих українських авторів в місті працювали [[Тичина Павло Григорович|Павло Тичина]], [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]], [[Нестайко Всеволод Зіновійович|Всеволод Нестайко]] та інші. У Києві народилися й жили російські автори [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайло Булгаков]] і [[Некрасов Віктор Платонович|Віктор Некрасов]].

=== Бібліотеки ===
{{main|Публічні бібліотеки Києва}}
Одними з перших бібліотек Києва були [[Бібліотека Ярослава Мудрого|бібліотека Софійського собору]], заснована [[Ярослав Мудрий|Ярославом Мудрим]] [[1037]] року, та монастирське книгосховище [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]]. У [[17 століття|XVII столітті]] заснована бібліотека [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Київської академії]]. До [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] в Києві діяло 6 бібліотек платного користування, найбільшою з них була [[Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого|міська]] (50 тис. одиниць зберігання). У
1918—1923 роках створюється низка нових бібліотек: [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського]], [[Бібліотека імені В.&nbsp;П.&nbsp;Чкалова (Київ)|Бібліотека імені В.&nbsp;П.&nbsp;Чкалова]], [[Центральна міська бібліотека імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка для дітей (Київ)|Бібліотека для дітей]] та ін. 1979 року бібліотечна мережа міста налічувала 1332 бібліотеки різних систем і відомств (66&nbsp;млн одиниць зберігання), які обслуговували 1598 тисяч читачів<ref>Енциклопедичний довідник «Київ», т.&nbsp;3. / За ред. А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького.&nbsp;— Головна редакція УРЕ, 1981.&nbsp;— 62&nbsp;с.</ref>.

Щорічно публічні бібліотеки Києва обслуговують 560 тисяч користувачів. У своєму арсеналі бібліотеки міста мають книжкові фонди, власні інформаційні електронні бази даних та забезпечують використання світових інформаційних ресурсів через мережу Інтернет. Бібліотечне обслуговування киян здійснюють:
* [[Публічна бібліотека імені Лесі Українки|Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих]]
* [[Центральна міська бібліотека імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка для дітей (Київ)|Центральна міська бібліотека імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка для дітей]]
* [[Київська молодіжна бібліотека]]
* Десять спеціалізованих бібліотечних систем міста Києва ([[Публічні бібліотеки Києва]])

=== Спорт ===
[[Файл:Мигел Велозу - Miguel Veloso (16682966858).jpg|міні|[[Динамо (Київ)|«Динамо» Київ]]]]
Найпопулярнішим [[Командні види спорту|командним видом спорту]] в Києві є [[футбол]]. Футбольний клуб [[Динамо (Київ)|«Динамо»]] загалом 29 разів<ref>{{Cite web|url=https://fcdynamo.com/history/2020-21-trebl-luchesku-29-te-chempionstvo-najkrasha-komanda-ukrayini-v-serednomu-vici-menshe-25-rokiv|title=2020/21: «требл» Луческу, 29-те чемпіонство, найкраща команда України|website=fcdynamo.com|accessdate=2022-01-23|archive-date=23 Січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220123181043/https://fcdynamo.com/history/2020-21-trebl-luchesku-29-te-chempionstvo-najkrasha-komanda-ukrayini-v-serednomu-vici-menshe-25-rokiv}}</ref> ставав чемпіоном СРСР та України, здобував міжнародні трофеї і є справжнім символом міста<ref>[http://kiyany.obozrevatel.com/news/2008/5/16/44840/p_0.htm «Динамо»&nbsp;— для киевлян это святое] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110523233502/http://kiyany.obozrevatel.com/news/2008/5/16/44840/p_0.htm |date=23 травня 2011 }}{{ref-ru}}</ref>. В українській Прем'єр-лізі місто також представляли клуби [[Оболонь (футбольний клуб)|«Оболонь»]], [[Арсенал (Київ)|«Арсенал»]] та [[ЦСКА (Київ)|ЦСКА]]. У Першій лізі нині виступає клуб [[Лівий берег (футбольний клуб)|«Лівий берег»]], а у Другій лізі&nbsp;— найстаріший київський футбольний клуб [[Локомотив (футбольний клуб, Київ)|«Локомотив»]], заснований ще у 1919 році, який вирішила відродити Укрзалізниця. Найкращим українським чоловічим [[баскетбол]]ьним клубом часів СРСР був київський [[Будівельник (баскетбольний клуб, Київ)|«Будівельник»]], який нині разом із [[Київ (баскетбольний клуб)|БК «Київ»]] виступає в об'єднаній [[Чемпіонат України з баскетболу|Українській Суперлізі]]. У вітчизняному жіночому баскетболі провідні позиції посідає київська команда [[ТІМ-СКУФ]]. В Українській хокейній лізі виступає [[хокей]]ний клуб [[Сокіл (Київ)|«Сокіл»]] та [[Київ (хокейний клуб)|«Київ»]]. У радянські часи жіночий [[гандбол]]ьний клуб [[Спартак (гандбольний клуб, Київ)|«Спартак»]] неодноразово вигравав чемпіонат країни та європейські клубні трофеї.

Головними аренами спортивних змагань є [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]], [[Палац спорту (Київ)|Палац спорту]], стадіони [[Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського|«Динамо» ім.&nbsp;В.&nbsp;Лобановського]] та «[[Оболонь-Арена]]». 2012 року на НСК «Олімпійський» проводилися матчі групового етапу, чвертьфінал та фінал [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро 2012]].

У Києві працює [[Національний університет фізичного виховання і спорту України]].

=== Кухня ===
Відомі страви-символи Києва:

* [[Котлета по-київськи]]
* Київська [[перепічка]]
* [[Київський торт]]

== Освіта та наука ==

[[Файл:Головний корпус КПІ 1.jpg|міні|[[Київський політехнічний інститут]]]]
У X—XIII століттях Київ був найбільшим освітнім центром Русі. Від часів [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]] тут діяли [[школа грамоти|школи грамоти]]<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Церкви і монастирі мали власні бібліотеки. Книгозбірня [[Софійський собор (Київ)|київської Софії]]&nbsp;— [[бібліотека Ярослава Мудрого]] нараховувала близько 950 томів<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Інша велика бібліотека, якою користувалися руські літописці, існувала в Печерському монастирі<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>. Дослідження [[графіті]] на стінах міських храмів і посуді доводять, що багато киян була письменними<ref name="ЕІУ-Толочко-201"/>.
[[Файл:Владимирская 54 Киев 2010 01.JPG|міні|ліворуч|Приміщення Президії [[НАН України]] на [[Вулиця Володимирська (Київ)|вулиці Володимирській]] №&nbsp;54]]
Після [[Монгольська навала на Русь|монгольської навали]] освіта в Києві занепала. З кінця XIV століття у списках паризької [[Сорбонна|Сорбонни]] та інших західноєвропейських університетів з'являються імена студентів із Києва. Так, під 1436 роком зазначений перший доктор «[[русини|рутенської нації]] з Києва»&nbsp;— [[Іван Тинкевич]]<ref name="ЕІУ-Івакін-205">Івакін 2007:205</ref>.

Починаючи з кінця XVII століття [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Києво-Могилянська академія]] підготувала багато видатних учених.

1834&nbsp;року відкрито перший в історії Києва університет&nbsp;— [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський університет Св.&nbsp;Володимира]], що відтоді став провідним вітчизняним освітнім та науковим центром. І сьогодні Київ&nbsp;— найбільший в Україні науковий центр.

Серед вищих навчальних закладів:

* [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київський політехнічний інститут]]
* [[Національний медичний університет імені О. О. Богомольця|Медичний університет імені Олександра Богомольця]]
* [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Києво-Могилянська академія]]
* [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|Економічний університет]]
* [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Київська консерваторія]]
* [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Академія образотворчого мистецтва і архітектури]]
* [[Національний авіаційний університет|Авіаційний університет]]
* [[Київський національний університет будівництва і архітектури|Університет будівництва і архітектури]]
* [[Національний університет біоресурсів і природокористування України|Аграрний університет]]
* [[Український державний університет імені Михайла Драгоманова|Педагогічний університет імені Михайла Драгоманова]]
* [[Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв|Академія керівних кадрів культури і мистецтв]]
* [[Київський національний університет культури і мистецтв|Університет культури і мистецтв]]
* [[Державний торговельно-економічний університет|Торговельно-економічний університет]]
* [[Київський інститут бізнесу та технологій]]
* [[Київський міжнародний університет|Міжнародний університет]]
* [[Київський національний університет технологій та дизайну|Університет технологій та дизайну]]
* [[Київська школа економіки]].

У Києві розміщені численні установи [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]] (НАНУ), [[Український нафтогазовий інститут]].

== Відомі особистості ==
<div style="border:;width:900px;height:450px;overflow:auto;">
* [[Шульгін Василь Віталійович]] (1878—1976)&nbsp;— російський політичний діяч, публіцист, за освітою правник.
* [[Насонів Валентин Миколайович]] (1881) &nbsp;— полковник [[Армія УНР|Армії УНР]].
* [[Вертинський Олександр Миколайович]] (1889—1957)&nbsp;— російський та радянський кіноактор, композитор, поет і співак.
* [[Долгов Григорій Степанович]] (1890—1957)&nbsp;— російський та радянський український актор
* [[Владиславський Володимир Олександрович]] (1891—1970)&nbsp;— радянський актор театру і кіно.
* [[Литвиненко-Вольгемут Марія Іванівна]] (1892—1966)&nbsp;— українська (радянська) оперна співачка
* [[Мішель Мишле]] (1894—1995)&nbsp;— американський кінокомпозитор.
* [[Рильський Максим Тадейович]] (1895—1964)&nbsp;— український радянський поет-академік, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець.
* [[Шпиковський Микола Григорович]] (1897—1977)&nbsp;— український радянський кінорежисер, сценарист.
* [[Братерський Микола Феліксович]] (1898—1956)&nbsp;— радянський український актор театру і кіно.
* [[Гомоляка В'ячеслав Павлович]] (1898—1959)&nbsp;— український радянський кінорежисер-документаліст, сценарист, актор кіно.
* [[Тарасова Алла Костянтинівна]] (1898—1973)&nbsp;— українська актриса.
* [[Капка Дмитро Леонтійович]] (1898—1977)&nbsp;— український кіноактор та дипломат.
* [[Покрасс Дмитро Якович]] (1899—1978)&nbsp;— український та російський композитор.
* [[Ротлейдер Михайло Якович]] (1899—1998)&nbsp;— радянський та український організатор кіновиробництва (кінопродюсер).
* [[Анатоль Літвак]] (1902—1974)&nbsp;— американський кінорежисер єврейського походження з України.
* [[Козир Олександр Хомич]] (1903—1961)&nbsp;— радянський і український кінорежисер.
* [[Панкратьєв Олексій Олексійович]] (1903—1983)&nbsp;— радянський, український кінооператор.
* [[Строєва Віра Павлівна]] (1903—1991)&nbsp;— російський режисер, сценарист.
* [[Таранов Гліб Павлович]] (1904—1989)&nbsp;— український композитор і педагог музики, професор, доктор мистецтвознавства.
* [[Покрасс Данило Якович]] (1905—1954)&nbsp;— український та російський композитор.
* [[Добржанська Любов Іванівна]] (1905—1980)&nbsp;— радянська актриса театру і кіно.
* [[Бабій Олександр Максимович]] (1906—1953)&nbsp;— український радянський звукооператор.
* [[Ячницький Аполлон Володимирович]] (1906—1980)&nbsp;— радянський та український актор театру і кіно.
* [[Кохно Леонтій Ілліч]] (1906—1988)&nbsp;— радянський український кінооператор.
* [[Слуцький Михайло Якович]] (1907—1959)&nbsp;— український радянський режисер документального та ігрового кіно.
* [[Ідзковський Антон Леонардович]] (1907—1995)&nbsp;— радянський футболіст, воротар.
* [[Свєчніков Анатолій Григорович]] (1908—1962)&nbsp;— український радянський композитор.
* [[Івицький Ростислав Георгійович]] (1908—1974)&nbsp;— український актор.
* [[Носов Микола Миколайович]] (1908—1976)&nbsp;— радянський письменник.
* [[Конарський Віктор Феліксович]] (1908—1995)&nbsp;— радянський, український кінорежисер.
* [[Кошмяк Георгій Данилович]] (1909—1988)&nbsp;— радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
* [[Ревенко Сергій Іванович]] (1910—1981)&nbsp;— радянський і український кінооператор.
* [[Сандлер Оскар Аронович]] (1910—1981)&nbsp;— радянський і український композитор.
* [[Дворжецький Вацлав Янович]] (1910—1993)&nbsp;— радянський актор.
* [[Михайлов Костянтин Костянтинович]] (1910—1994)&nbsp;— артист театру і кіно.
* [[Юцевич Йосип Федорович]] (1911—1974)&nbsp;— український художник театру і кіно.
* [[Ключарьов Ігор Володимирович]] (1911—1996)&nbsp;— український звукооператор, композитор.
* [[Войтенко Володимир Григорович]] (1912—1978)&nbsp;— радянський, український оператор-постановник ігрових і науково-популярних фільмів.
* [[Максимцов Ростислав Семенович]](1912—1988)&nbsp;— радянський український звукооператор.
* [[Канішевський Григорій Митрофанович]] (1912—1991)&nbsp;— український актор, режисер.
* [[Бобровников Олексій Вікторович]] (1912—1998)&nbsp;— радянський і український художник театру та кіно, графік.
* [[Цегляр Яків Самійлович]] (1912—2008)&nbsp;— радянський і український композитор.
* [[Олевський Лев Борисович]] (1913—1991)&nbsp;— український перекладач, актор.
* [[Гаккебуш Катерина Михайлівна]] (1913—1993)&nbsp;— українська художниця по костюмах кіно і театру.
* [[Гомоляка Вадим Борисович]] (1914—1980)&nbsp;— український, радянський композитор.
* [[Алісова Ніна Улянівна]] (1915—1996)&nbsp;— радянська акторка театру і кіно.
* [[Чернишова Тетяна Георгіївна]] (1915—1997)&nbsp;— радянський український кінооператор.
* [[Поліщук Віктор Петрович (актор)|Поліщук Віктор Петрович]] (1915—2006)&nbsp;— радянський і український актор театру і кіно.
* [[Левченко Іван Нестерович]] (1916—2001)&nbsp;— радянський і український кінорежисер.
* [[Свєчніков Анатолій Григорович]] (1908—1962)&nbsp;— український радянський композитор.
* [[Панасьєв Микола Лаврентійович]] (1918—1980)&nbsp;— український актор.
* [[М'ягкий Віктор Іванович]] (1918—1982)&nbsp;— радянський український актор театру і кіно, театральний режисер.
* [[Сивчикова Тетяна Миколаївна]] (1918—1992)&nbsp;— радянський, український режисер по монтажу.
* [[Глузський Михайло Андрійович]] (1918—2001)&nbsp;— радянський і російський актор театру і кіно.
* [[Пекарська Ганна Федорівна]] (1918—2010)&nbsp;— радянська та українська теле-, кіно- та театральна акторка.
* [[Калачевська Любов Пилипівна]] (1919—1995)&nbsp;— радянська українська театральна актриса.
* [[Френкель Ян Абрамович]] (1920—1989)&nbsp;— радянський композитор.
* [[Копержинська Нонна Кронідівна]] (1920—1999)&nbsp;— українська актриса театру і кіно.
* [[Герасимчук Лідія Павлівна]] (1922—1958)&nbsp;— українська прима-балерина.
* [[Парфенюк Олена Павлівна]] (1922—1977)&nbsp;— радянський і український художник по гриму.
* [[Січкін Борис Михайлович]] (1922—2002)&nbsp;— радянський та американський актор.
* [[Роговий Володимир Абрамович]] (1923—1983)&nbsp;— радянський кінематографіст.
* [[Король Павло Федорович]] (1923—2005)&nbsp;— радянський і український кінооператор.
* [[Решетников Анатолій Георгійович]] (1923—2018)&nbsp;— український актор.
* [[Померанцев Юрій Борисович]] (1923—2022)&nbsp;— радянський і казахстанський актор театру та кіно, режисер.
* [[Дубровський Володимир Васильович (художник)|Дубровський Володимир Васильович]] (* 1923)&nbsp;— радянський український художник комбінованих зйомок.
* [[Вєтров Ігор Олександрович]] (1924—1998)&nbsp;— український і радянський актор і кінорежисер.
* [[Чалий Богдан Йосипович ]](1924—2008)&nbsp;— український письменник.
* [[Самсонова Надія Василівна]] (1924—2010)&nbsp;— радянська кіноакторка.
* [[Григор'єв Михайло Григорович]] (1925—1979)&nbsp;— радянський і український кінорежисер, сценарист.
* [[Шамо Ігор Наумович]] (1925—1982)&nbsp;— український композитор єврейського походження.
* [[Сміян Сергій Костянтинович]] (1925—2014)&nbsp;— український режисер.
* [[Шаїнський Володимир Якович]] (1925—2017)&nbsp;— радянський композитор єврейського походження.
* [[Лисецький Сергій Опанасович]] (1926—2022)&nbsp;— український кінооператор і кінорежисер.
* [[Миронер Фелікс Юхимович]] (1927—1980)&nbsp;— український радянський кінорежисер і сценарист.
* [[Щуровський Юрій Сергійович]] (1927—1996)&nbsp;— радянський і український композитор, викладач.
* [[Каравайчук Олег Миколайович]] (1927—2016)&nbsp;— радянський і російський піаніст, музикант-імпровізатор, композитор, автор музики до багатьох кінофільмів і спектаклів.
* [[Самборський Ігор Анатолійович]] (* 1927)&nbsp;— радянський, український кіноактор та кінорежисер.
* [[Бронєвой Леонід Сергійович]] (1928—2017)&nbsp;— радянський і російський актор.
* [[Бистрицька Еліна Авраамівна]] (1928—2019)&nbsp;— радянська і російська актриса театру і кіно.
* [[Кузнецов Анатолій Васильович]] (1929—1979)&nbsp;— російський прозаїк.
* [[Биков Ролан Антонович]] (1929—1998)&nbsp;— радянський і російський актор та кінорежисер.
* [[Литвиненко Таїсія Порфирівна]] (1929—2016)&nbsp;— радянська і українська кіноактриса.
* [[Віккерс Роберт Борисович]] (1931—2000)&nbsp;— радянський і український письменник, драматург.
* [[Мажуга Юрій Миколайович]] (1931—1922)&nbsp;— відомий український актор театру і кіно.
* [[Ролик Алла Миколаївна]] (* 1932)&nbsp;— радянська, українська актриса театру та кіно.
* [[Трощенко Наталія Володимирівна]] (1933—1988)&nbsp;— радянська кінорежисерка і сценаристка
* [[Аркадій Арканов]] (1933—2015)&nbsp;— російський письменник-сатирик, драматург.
* [[Засєєв-Руденко Микола Вікторович]] (1933—2021)&nbsp;— радянський, український актор, кінорежисер.
* [[Сібель Сергій Костянтинович]] (* 1933)&nbsp;— радянський український актор театру і кіно.
* [[Смирнов Віктор Васильович]] (* 1933)&nbsp;— російський та український письменник й кінодраматург.
* [[Муллер Юрій Григорович]] (* 1933)&nbsp;— радянський український художник кіно, художник-постановник.
* [[Каневський Олександр Семенович]] (* 1933)&nbsp;— український сценарист і письменник.
* [[Смирнова Дая Євгенівна]] (1934—2012)&nbsp;— радянська і російська актриса кіно, журналіст, кінознавець.
* [[Емма Олена Григорівна]] (* 1934)&nbsp;— радянська і українська художниця по костюмах та по гриму.
* [[Яновський Олександр Лейбович]] (1935—2013)&nbsp;— радянський і український кінооператор.
* [[Рашеєв Микола Георгійович]] (1935—2021)&nbsp;— радянський і український кінорежисер, кіносценарист.
* [[Грабовський Леонід Олександрович]] (* 1935)&nbsp;— український композитор.
* [[Мамонтов Анатолій Іванович]] (* 1935)&nbsp;— радянський і український художник кіно, художник-постановник.
* [[Гілевич Фелікс Ілліч]] (1936—1992)&nbsp;— український актор, кінооператор.
* [[Мерзликін Микола Іванович]] (1936—2006)&nbsp;— радянський, український актор та режисер.
* [[Блажков Ігор Іванович]] (* 1936)&nbsp;— український диригент.
* [[Сапанович Алла Василівна]] (* 1936)&nbsp;— радянський, український художник по костюмах.
* [[Москвіна Неля Трофимівна|Москвіна Неля Трохимівна]] (* 1937)&nbsp;— бандуристка, член Національної спілки кобзарів України.
* [[Яковченко Юнона Миколаївна]] (1937—1980)&nbsp;— українська радянська акторка.
* [[Сердюк Тамара Сергіївна]] (* 1937)&nbsp;— радянський, український режисер монтажу.
* [[Козелькова Олена Георгіївна]] (* 1937)&nbsp;— радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог.
* [[Крітенко Юрій Григорович]] (1938—1997)&nbsp;— український актор.
* [[Губа Володимир Петрович]] (1938—2020)&nbsp;— радянський і український композитор.
* [[Судьїн Володимир Миколайович]] (1938—2021)&nbsp;— радянський і український театральний режисер, театральний педагог, актор.
* [[Марченко Леонід Леонідович]] (* 1938)&nbsp;— український актор театру і кіно.
* [[Трушковський Василь Тимофійович]] (1939—2003)&nbsp;— радянський український кінооператор.
* [[Склянський Георгій Ігорович]] (1939—2007)&nbsp;— радянський і російський актор, режисер, сценарист, педагог.
* [[Акайомова Наталія Олександрівна]] (1939—2010)&nbsp;— радянська, українська режисер монтажу та режисер-документаліст.
* [[Каневський Леонід Семенович]] (* 1939)&nbsp;— радянський, ізраїльський і російський актор театру і кіно, телевізійний ведучий.
* [[Комаров Олег Васильович]] (* 1939)&nbsp;— радянський і український актор театру і кіно, літератор, педагог.
* [[Куценко Світлана Яківна]] (1940—2017)&nbsp;— радянський і український редактор, сценарист.
* [[Гончаров Володимир Максимович]] (1940—2022)&nbsp;— радянський і український режисер, аніматор, художник.
* [[Сурикова Алла Іллівна]] (* 1940)&nbsp;— радянський і російський кінорежисер, сценарист, педагог.
* [[Шарикіна Валентина Дмитрівна]] (* 1940)&nbsp;— радянська та російська акторка театру й кіно.
* [[Алісов Вадим Валентинович]] (1941—2021)&nbsp;— радянський і російський кінооператор-постановник.
* [[Лисенко Ольга Георгіївна]] (* 1941)&nbsp;— радянська, українська кіноактриса.
* [[Улицька Лариса Яківна]] (* 1941)&nbsp;— радянський, український режисер монтажу.
* [[Мухін Олександр Васильович]] (* 1944)&nbsp;— радянський і український кінооператор, художник, скульптор, письменник.
* [[Гудзь Микола Опанасович]] (1945—2005)&nbsp;— радянський і український кіноактор.
* [[Яновський Леонід Федорович]] (1946—1996)&nbsp;— радянський, український актор.
* [[Логійко Людмила Миколаївна]] (1946—2002)&nbsp;— українська акторка театру, кіно та дубляжу.
* [[Петров Володимир Сергійович]] (* 1946)&nbsp;— радянський, український і російський актор, режисер.
* [[Храпачов Вадим Юрійович]] (1947—2017)&nbsp;— радянський, український композитор.
* [[Демерташ Віктор Костянтинович]] (1947—2019)&nbsp;— радянський та український актор.
* [[Криштофович В'ячеслав Сигизмундович]] (* 1947)&nbsp;— український кінорежисер, сценарист і театральний педагог.
* [[Ліванов Аристарх Євгенович]] (* 1947)&nbsp;— радянський і російський актор театру і кіно.
* [[Панченко Віктор Іванович]] (1948—1987)&nbsp;— радянський український актор.
* [[Хоролець Лариса Іванівна]] (1948—2022)&nbsp;— радянська та українська акторка театру і кіно, драматург, політик.
* [[Марченкова Наталя Семенівна]] (* 1948)&nbsp;— радянський та український художник, режисер-мультиплікатор.
* [[Титов Михайло Мойсейович]] (* 1948)&nbsp;— радянський і український режисер-мультиплікатор, художник.
* [[Політов Віктор Григорович]] (* 1949)&nbsp;— український кінооператор.
* [[Сулімов Володимир Михайлович]] (* 1949)&nbsp;— радянський і український звукооператор.
* [[Шеремет Олександр Миколайович]] (* 1949)&nbsp;— радянський і український художник-постановник, художник-декоратор.
* [[Саранова Віра Олександрівна]] (* 1950)&nbsp;— українська акторка театру та кіно.
* [[Дворников Георгій Георгійович]] (1951—1998)&nbsp;— радянський і український кіноактор.
* [[Іванов Сергій Петрович]] (1951—2000)&nbsp;— радянський і український кіноактор.
* [[Ільїна Ніна Олександрівна]] (* 1951)&nbsp;— українська кіноактриса.
* [[Єфименко Людмила Пилипівна]] (* 1951)&nbsp;— українська акторка кіно, кінорежисер.
* [[Лещенко Станіслав Михайлович]] (* 1951)&nbsp;— радянський, український режисер-мультиплікатор.
* [[Слободський Ігор Анатолійович]] (* 1951)&nbsp;— радянський і український актор.
* [[Хостікоєв Анатолій Георгійович]] (* 1953)&nbsp;— український актор театру і кіно, імпресаріо.
* [[Жилко Лариса Миколаївна]] (* 1954)&nbsp;—радянський і український художник театру і кіно.
* [[Чорний Олександр Михайлович]] (1955—2017)&nbsp;— радянський, український кінооператор.
* [[Ігнатов Михайло Якович]] (* 1955)&nbsp;— український актор.
* [[Ігнатуша Олександр Федорович]] (* 1955)&nbsp;— український актор, співак і кінорежисер.
* [[Завальський Олександр Васильович]] (1957)&nbsp;— український актор театру, кіно та дубляжу, режисер, педагог.
* [[Харитонов Андрій Ігорович]] (1959—2019)&nbsp;— популярний радянський і російський актор театру та кіно, режисер, сценарист.
* [[Пашин Євген Владленович]] (* 1960)&nbsp;— радянський і український актор кіно та дубляжу.
* [[Горбунов Олексій Сергійович]] (* 1961)&nbsp;— радянський і український актор театру та кіно.
* [[Тищенко Олександр Васильович]] (1961)&nbsp;— український музикант, композитор, співак, поет та продюсер.
* [[Боклан Микола Володимирович]] (* 1963)&nbsp;— український актор театру, кіно та дубляжу.
* [[Конісевич Віктор Леонідович]] (* 1963)&nbsp;— актор, режисер, артдиректор.
* [[Гресь-Арсеньєв Марко Вікторович]] (* 1968)&nbsp;— український художник-графік, тележурналіст, сценарист.
* [[Георгієвський Борис Володимирович]] (* 1968)&nbsp;— український актор театру, кіно та дубляжу, бард.
* [[Радчук Ольга Василівна]] (* 1970)&nbsp;— українська акторка кіно та дубляжу, радіоведуча.
* [[Мілла Йовович]] (* 1975)&nbsp;— американська акторка, співачка, модель, модельєр.
* [[Даля Стасевська]] (*1984)&nbsp;— фінська диригентка, волонтерка.
</div>

== Київ у нумізматиці та філателії ==
[[Файл:Coin of Ukraine Kyiv R.jpg|міні|[[Місто-герой Київ (монета)|Монета НБУ&nbsp;— Місто-герой Київ]]|праворуч|180px]]
[[Файл:Stamp of Ukraine s1752-1756.jpg|міні|Блок із 5 марок «Краса і велич України. Київ»|праворуч|180px]]

* У 1995 році Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 200 000 карбованців «Мі́сто-геро́й Ки́їв», присвячену місту-герою Києву.
* У 2019 році Укрпошта випустила блок із 5 марок «Краса і велич України. Київ»: «Андріївська церква, XVIII&nbsp;ст. Київ»; «Пам'ятник Богдану Хмельницькому, 1888. Київ»; «Краєвид Києва»; «Будинок Городецького, 1901—1903. Київ»; «Андріївський узвіз. Київ».

== Міста-побратими ==
У статті 7 «Статуту територіальної громади міста Києва» записано:<blockquote>Київ може мати [[міста-побратими]]. Вибір міста-побратима здійснюється за рішенням Київської міської ради на основі двосторонніх угод<ref>{{Cite web |url=http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/116-mista-pobratimi-zvyazky-kiyva-z-krainamy-svitu.html |title=Побратимські зв'язки м. Києва з різними країнами світу |accessdate=25 жовтня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151211094313/http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/116-mista-pobratimi-zvyazky-kiyva-z-krainamy-svitu.html |archivedate=11 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/ |title=Повний перелік міст-побратимів Києва |accessdate=2023-01-03 |archive-date=2022-11-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221111143232/https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/pro_kyiv/mista-pobratimi_z_yakimi_kiyevom_pidpisani_dokumenti_pro_poridnennya_druzhbu_spivrobitnitstvo_partnerstvo/ }}</ref>.</blockquote>11 лютого 2016 року Київрада, враховуючи [[Війна на сході України|війну між державами]], розірвала «побратимські» відносини з [[Москва|Москвою]]<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/news/208440.Kiev-razrivaet-otnosheniya-s-Moskvoy.uk|title=Київ розриває братські відносини з Москвою (документ)|last=|first=|date=2016-05-12|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=|archive-date=2016-05-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20160513103723/http://ukranews.com/news/208440.Kiev-razrivaet-otnosheniya-s-Moskvoy.uk}}</ref>, [[Волгоград]]ом, [[Санкт-Петербург]]ом, [[Улан-Уде]], [[Республіка Комі|Республікою Комі]] та [[Махачкала|Махачкалою]]. Відповідне рішення підтримали 97 депутатів. Виконавчому органу Київради доручили вжити організаційно-правових заходів щодо припинення дії двосторонніх договорів, угод, меморандумів, протоколів та інших документів, що були підписані з відповідними містами та регіонами РФ<ref>{{Cite web |url=https://www.facebook.com/kyiv.city.council/posts/1039692186087183 |title=Інформаційний портал Київської міської ради |accessdate=11 лютого 2016 |archive-date=27 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211127121249/https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fkyiv.city.council%2Fposts%2F1039692186087183 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://gazeta.ua/articles/life/_kiyiv-rozirvav-pobratimski-vidnosini-z-6-rosijskimi-mistami/677962 |title=Київ розірвав побратимські відносини з 6 російськими містами |accessdate=11 лютого 2016 |archive-date=12 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160212131318/http://gazeta.ua/articles/life/_kiyiv-rozirvav-pobratimski-vidnosini-z-6-rosijskimi-mistami/677962 }}</ref>.

9 червня 2022 року, під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабного вторгнення]] військ РФ до України, Київрада позбавила [[Мінськ]] статусу міста-побратима, який він мав з липня 1997 року<ref>{{Cite web|title=Київ позбавив Мінськ статусу міста-побратима|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/kiev-lishil-minsk-statusa-goroda-pobratima-1654777704.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-06-09|language=ru|archive-date=9 червня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220609180557/https://www.rbc.ua/ukr/news/kiev-lishil-minsk-statusa-goroda-pobratima-1654777704.html}}</ref>.

14 вересня 2023 року, міські голови Києва й Берліна, [[Кличко Віталій Володимирович|Віталій Кличко]] та Кай Вегнер, повторно (06.06.2017, див. Табл.) підписали Угоду про партнерство між містами. Повідомляється, що Угоду про побратимство уклали під час візиту Київського міського голови до Берліну. Для німецької столиці, яка до того мала 17 міст-побратимів, Угода стала першою за останні 23 роки<ref>[https://ukrrain.com/kiiv_i_berlin_stali_mistami-pobratimami.html Київ і Берлін стали містами-побратимами. 16.09.2023]</ref>.

Станом на 2023 рік Київ має 71 міст-побратимів<ref>{{Cite web|title=Новини - Департамент суспільних комунікацій КМДА|url=https://dsk.kyivcity.gov.ua/news/5423.html|website=dsk.kyivcity.gov.ua|accessdate=2023-06-01}}</ref>:
{| class="wikitable sortable collapsible collapsed"
! align="center" | Місто
! align="center" | Країна
! align="center" | Дата угоди
|-
| [[Тампере]] || {{FIN}} || [[30 грудня]] [[1954]]<ref>{{Cite web |url=http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/893-mista-pobratimi-finland-tampere.html |title=ТАМПЕРЕ — місто-побратим Києва. Вступне слово. Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва. |accessdate=25 жовтня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160107060056/http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/893-mista-pobratimi-finland-tampere.html |archivedate=7 січня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
|-
| [[Лейпциг]] || {{GER}} || [[7 жовтня]] [[1956]]<ref>{{Cite web |url=http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/117-mista-pobratimi-zagalny-spisok.html |title=Перелік міст-побратимів м. Києва |accessdate=25 жовтня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160107125824/http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/117-mista-pobratimi-zagalny-spisok.html |archivedate=7 січня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
|-
| [[Флоренція]] || {{ITA}} || [[27 липня]] [[1967]]<ref>{{Cite web |url=http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/1343-mista-pobratimi-italiya-florenziya-storinki-z-istorii-rozvitku-pobratimskih-vidnoshen.html |title=Сторінки з історії розвитку побратимських відношень між Києвом і Флоренцією. Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва |accessdate=25 жовтня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151211085417/http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/1343-mista-pobratimi-italiya-florenziya-storinki-z-istorii-rozvitku-pobratimskih-vidnoshen.html |archivedate=11 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref>
|-
| [[Братислава]] || {{SVK}} || [[3 квітня]] [[1969]]
|-
| [[Кіото]] || {{JPN}} || [[7 вересня]] [[1971]]<ref>{{Cite web |url=http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/136-mista-pobratimi-japan-kyoto.html |title=КІОТО — місто-побратим Києва |accessdate=25 жовтня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151211090333/http://www.shevkyivlib.org.ua/pro-nas/storinka-direktora/136-mista-pobratimi-japan-kyoto.html |archivedate=11 грудня 2015 |deadurl=yes }}</ref>
|-
| [[Тулуза]] || {{FRA}} || [[9 червня]] [[1975]]
|-
| [[Оденсе]] || {{DNK}} || [[22 квітня]] [[1989]]
|-
| [[Единбург]] || {{GBR}} || [[17 липня]] [[1989]]
|-
| [[Мюнхен]] || {{GER}} || [[6 жовтня]] [[1989]]
|-
| [[Ухань]] || {{CHN}} || [[19 жовтня]] [[1990]]
|-
| [[Вільнюс]] || {{LTU}} || [[21 червня]] [[1991]]
|-
| [[Чикаго]] || {{USA}} || [[17 червня]] [[1991]]
|-
| [[Торонто]] || {{CAN}} || [[29 липня]] [[1991]]
|-
| [[Анкара]] || {{TUR}} || [[10 лютого]] [[1992]]
|-
| [[Відень]] || {{AUT}} || [[26 травня]] [[1992]]
|-
| [[Париж]] || {{FRA}} || [[7 листопада]] [[1992]]
|-
| [[Краків]] || {{POL}} || [[19 лютого]] [[1993]]
|-
| [[Гельсінкі]] || {{FIN}} || [[12 березня]] [[1993]]
|-
| [[Кишинів]] || {{MDA}} || [[1 жовтня]] [[1993]]
|-
| [[Преторія]] || {{ZAF}} || [[5 жовтня]] [[1993]]
|-
| [[Будапешт]] || {{HUN}} || [[19 жовтня]] [[1993]]
|-
| [[Пекін]] || {{CHN}} || [[13 грудня]] [[1993]]
|-
| [[Варшава]] || {{POL}} || [[4 лютого]] [[1994]]
|-
| [[Гавана]] || {{CUB}} || [[21 лютого]] [[1994]]
|-
| [[Таллінн]] || {{EST}} || [[7 грудня]] [[1994]]
|-
| [[Єреван]] || {{ARM}} || [[14 вересня]] [[1995]]
|-
| [[Афіни]] || {{GRE}} || [[12 листопада]] [[1996]]
|-
| [[Софія]]|| {{BUL}} || [[11 вересня]] [[1997]]
|-
| [[Баку]] || {{AZE}} || [[12 вересня]] [[1997]]
|-
| [[Мехіко]] || {{MEX}} || [[25 вересня]] [[1997]]
|-
| [[Бішкек]] || {{KGZ}} || [[2 жовтня]] [[1997]]
|-
| [[Ташкент]] || {{UZB}} || [[16 січня]] [[1998]]
|-
| [[Рига]] || {{LVA}} || [[29 травня]] [[1998]]
|-
| [[Астана]] || {{KAZ}} || [[11 червня]] [[1998]]
|-
| [[Сантьяго]] || {{CHL}} || [[5 серпня]] [[1998]]
|-
| [[Стокгольм]] || {{SWE}} || [[24 березня]] [[1999]]
|-
| [[Тбілісі]] || {{GEO}} || [[29 травня]] [[1999]]
|-
| [[Рим]] || {{ITA}} || [[2 листопада]] [[1999]]
|-
| [[Єрусалим]] || {{ISR}} || [[20 лютого]] [[2000]]
|-
| [[Ріо-де-Жанейро]] || {{BRA}} || [[4 вересня]] [[2000]]
|-
| [[Бразиліа]] || {{BRA}} || [[5 вересня]] [[2000]]
|-
| [[Буенос-Айрес]] || {{ARG}} || [[7 вересня]] [[2000]]
|-
| [[Лісабон]] || {{POR}} || [[26 жовтня]] [[2000]]
|-
| [[Ашгабат]] || {{TKM}} || [[14 травня]] [[2001]]
|-
| [[Триполі]] || {{LBY}} || [[29 травня]] [[2001]]
|-
| [[Белград]] || {{SRB}} || [[4 червня]] [[2002]]
|-
| [[Ошська область]] || {{KGZ}} || [[1 липня]] [[2002]]
|-
| [[Женева]] || {{SUI}} || [[29 вересня]] [[2003]]
|-
| [[Джакарта]] || {{IDN}} || [[30 травня]] [[2005]]
|-
| [[Сучжоу]] || {{CHN}} || [[14 червня]] [[2005]]
|-
| [[Ліма]] || {{PER}} || [[14 жовтня]] [[2005]]
|-
| [[Берлін]] || {{GER}} || [[6 червня]] [[2017]]
|-
| [[Подгориця]] || {{MNE}} || [[9 вересня]] [[2021]]
|-
|[[Мадрид]] || {{SPA}} || [[29 червня]] [[2022]]
|-
|[[Осло]] || {{NOR}} || [[19 серпня]] [[2022]]
|-
|[[Ліон]] || {{FRA}} || [[19 серпня]] [[2022]]
|-
|[[Марсель]] || {{FRA}} || [[19 серпня]] [[2022]]
|-
|[[Барселона]] || {{SPA}} || [[24 вересня]] [[2022]]
|-
|[[Сараєво]] || {{BIH}} || [[28 листопада]] [[2022]]
|-
|[[Дублін]] || {{IRL}} || [[28 листопада]] [[2022]]
|-
|[[Вроцлав]]
|{{POL}}
|[[15 березня]] [[2023]]
|-
|[[Тайбей]]
|{{TWN}}
|[[30 березня]] [[2023]]
|-
|[[Копенгаген]]
|{{DNK}}
|[[19 квітня]] [[2023]]
|-
|[[Берлін]]
|{{GER}}
|[[15 вересня]] [[2023]]<ref>{{Cite web|title=Київ та Берлін стали містами-побратимами|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/88255/|website=Вечірній Київ|date=2023-09-14|accessdate=2023-09-16|language=uk}}</ref>
|-
|[[Брюссель]]
|{{BEL}}
|[[16 листопада]] [[2023]]<ref>{{Cite web|title=Брюссель та Київ стали містами-побратимами|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/91129/|website=Вечірній Київ|date=2023-11-16|accessdate=2023-11-18|language=uk}}</ref>
|}

== Див. також ==

{{Div col|cols=2}}
* [[Києвець]]
* [[Києво]]
* [[Кийов]]
* [[Легенда про заснування Києва]]
* [[Київщина]]
* [[2171 Київ]]
* [[Київ (півострів)]]
* [[Як тебе не любити, Києве мій!]]
* [[Історичні плани Києва]]
* [[Обстріли Києва]]
* [[Бої за Київ]]{{Div col end}}

== Примітки ==

=== Коментарі ===
{{reflist|group=lower-alpha}}

=== Примітки ===
{{примітки|2}}

== Джерела ==
* [[Рибаков Михайло Олександрович|Рибаков&nbsp;М.&nbsp;О.]]&nbsp;Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.&nbsp;— К. : Кий, 1997.
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9517 Журналы и протоколы комиссий Губернского земского собрания очередной сессии 1913 г. (12—17 декабря).&nbsp;— Киев: Типо-Литогр. насл. К. Круглянского, 1914.&nbsp;— 165 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919064146/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9517 |date=19 Вересня 2020 }}
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11565 Смета доходов и расходов города Киева на 1911 год.&nbsp;— Киев: Типо-литогр. К.&nbsp;Ш.&nbsp;Круглянского, 1911.&nbsp;— V, 689, 2 с. : табл.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928113629/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11565 |date=28 Вересня 2020 }}
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10325 Київські збірники: історії й археології, побуту й мистецтва. Зб. 1 / Всеукр. акад. наук ; під заг. ред. акад. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Вид. Акад. комісія історії Києва, 1931.&nbsp;— 369 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924075404/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10325 |date=24 Вересня 2020 }}
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10905 Голубев С.&nbsp;Т.&nbsp;Историко-топографические изыскания и заметки о древнем Киеве. Статья 1. Существовала-ли в Киеве на старом городе церков св. Никиты, относимая к великокняжеской эпохи? / С.&nbsp;Т.&nbsp;Голубевъ.&nbsp;— Киев: Тип. И.&nbsp;И.&nbsp;Горбунова, 1899.&nbsp;— 26 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001043157/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10905 |date=1 Жовтня 2020 }}
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10907 Базилевич В.&nbsp;Д.&nbsp;Київ / В. Базилевич та М. Шарлемань.&nbsp;— Київ: б. в., 1928?.&nbsp;— 42, 3 с. : іл.&nbsp;— (Бібліотекака газети «Пролетарська правда»).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200805101610/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10907 |date=5 Серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10904 Довідна книга «Київ» з планом міста 1930 рік.&nbsp;— Київ: Пролетар. правда, 1930.&nbsp;— 60 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925135648/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10904 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10014 Святошин: Поселок: справ. кн. с планом 1914 г. / Изд. Правления О-во благоустройства.&nbsp;— Киев: Тип. Г.&nbsp;Я.&nbsp;Глоубермана, 1914.&nbsp;— 65, 16 с., 1 л. ил.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925130306/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10014 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9518 Київ: довідна книга з планом міста.&nbsp;— Київ: Пролетар. правда, 1929.&nbsp;— 2, VIII, 142 с., С. IX—XXXI, 1 арк. план.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925135156/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9518 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9514 Гордон П. Киев в 1684—85 годах по описанию служилого иноземца Патрикия Гордона: из дневника Гордонова извлечено и переведено С.&nbsp;А.&nbsp;Терновским.&nbsp;— Киев: Тип. аренд. С.&nbsp;В.&nbsp;Кульженко, 1875.&nbsp;— 40 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200803114314/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9514 |date=3 Серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9515 Горчакова Е. Киев / кн. Е. Горчаковой.&nbsp;— 2-е изд.&nbsp;— М. : Тип. Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Снегирева, 1886.&nbsp;— 136 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200809050111/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9515 |date=9 Серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9510 Киев / худож. Г.&nbsp;В.&nbsp;Кисель ; гл. ред. Н.&nbsp;К.&nbsp;Гафурова.&nbsp;— Харьков: Фолио, 2015.&nbsp;— 63 с. : іл.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925132645/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9510 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8595 Київ та його околиця в історії і пам'ятках / під ред. голови секції акад. М. Грушевського.&nbsp;— Київ: Держ. вид-во України, 1926.&nbsp;— 475 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200924123851/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=8595 |date=24 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6354 Київ: столиця Радянської України: альб. видів Києва / ред. Нодельман М.&nbsp;— Київ: Мистецтво, 1937.&nbsp;— 15 с., включ. обкл. : іл.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929133756/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6354 |date=29 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5855 Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей.&nbsp;— Киев: Типогр. Я.&nbsp;Е.&nbsp;Федотова, 1874.&nbsp;— 176, X с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929140644/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5855 |date=29 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5750 Київ: статті-довідки / редкол.: К. Воблий, К. Гуслистий, К. Дубина.&nbsp;— Київ: Укрполітвидав, 1948.&nbsp;— 140 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929140543/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5750 |date=29 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=585 Киев теперь и прежде : 988—1888 / сост. М.&nbsp;М.&nbsp;Захарченко.&nbsp;— Киев: Изд. С.&nbsp;В.&nbsp;Кульженко; Паровое Лито-Тип. заведение С.&nbsp;В.&nbsp;Кульженко, 1888.&nbsp;— IV, 276 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929133034/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=585 |date=29 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=451 План Киева составленный в 1695 г. р.&nbsp;— Киев: Киев. комиссия для разбора древ. актов, 1893.&nbsp;— 12 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929130040/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=451 |date=29 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=437 Изъяснение плана Киева.&nbsp;— СПб. : Печатано в тип. Карла Крайя, 1843.&nbsp;— 33, 2 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929132216/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=437 |date=29 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=416 Шереметев С. Киев / С. Шереметев.&nbsp;— СПб. : Тип. М.&nbsp;М.&nbsp;Стасюлевича, 1893.&nbsp;— 23 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929123939/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=416 |date=29 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5857 Святыни и древности великого града Киева: (с семью рисунками).&nbsp;— СПб. : Изд. ред. журн. «Мірской Вестник», 1867.&nbsp;— 40 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201021182808/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5857 |date=21 Жовтня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5856 Киев и его святыня.&nbsp;— Изд. 3-е, испр. и доп.&nbsp;— Киев: Тип. Киево-Печерской Лавры, 1867.&nbsp;— 4, 198, 2, 93 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210113034221/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5856 |date=13 Січня 2021 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=932 Киев = Souvenir de Kieff: комплект открыток.&nbsp;— Б. м. : б. и., XX&nbsp;в.&nbsp;— 25 отд. л. в обл.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210113034217/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=932 |date=13 Січня 2021 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=510 Виды Киева: альбом.&nbsp;— Б. м. : б. и., 1911?.&nbsp;— 12 отд. л. ил.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210206010800/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=510 |date=6 Лютого 2021 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=364 Киев = Київ; Kijow; Kieff: фотоальбом репрод.&nbsp;— 26 л.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210415135247/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=364 |date=15 Квітня 2021 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=131 Киев: фотоальбом.&nbsp;— Стокгольм: Акц. О-во Гранберг, 19–?.&nbsp;— 24 л. ил.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200803100638/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=131 |date=3 Серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=130 Виды Киева: альбом.&nbsp;— Б. м. : б. и., 1911?.&nbsp;— 44 л. ил.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200803100355/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=130 |date=3 Серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=128 Кульженко С.&nbsp;В.&nbsp;Виды Киева: комплект открыток / светопечать С.&nbsp;В.&nbsp;Кульженко.&nbsp;— Киев: б. и., после 1911.&nbsp;— 12 отд. л. в папке.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210415142144/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=128 |date=15 Квітня 2021 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9526 Практический иллюстрированный путеводитель по г. Киеву: с прил. плана города и фототип. видов Киева.&nbsp;— Изд. 2-е, испр. и доп.&nbsp;— Киев: Изд. Ч.&nbsp;А.&nbsp;Ящевского, 1913.&nbsp;— 164 с. : ил.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925120414/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9526 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9525 Максимович И.&nbsp;П.&nbsp;Паломник Киевский, или Путеводитель по монастырям и церквам киевским, для богомольцев, посещающих святыню Киева / И. М.&nbsp;— Изд. 4-е (с некоторыми прибавлениями).&nbsp;— Киев: В Унив. тип., 1854.&nbsp;— 4, IV, 135, 1 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200812055656/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9525 |date=12 Серпня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9524 Карманный иллюстрированный путеводитель по г. Киеву и его окрестностям: с планом г. Киева.&nbsp;— Киев: Изд. С.&nbsp;М.&nbsp;Богуславского, 1906.&nbsp;— 136 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925123202/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9524 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7493 Весь Киев: адрес. и справ. кн. на 1909 г.&nbsp;— Киев: Тип. 1-й Киев. артели печат. дела, 1909.&nbsp;— 1839 стб.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925124809/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7493 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7492 Весь Юго-Западный край: справ. и адрес. кн. по Киевской, Подольской и Волынской губерниям / Юго-Зап. отд-ние Рос. экспорт. палаты ; сост. М.&nbsp;В.&nbsp;Довнар-Запольский ; под ред. А.&nbsp;И.&nbsp;Ярошевича.&nbsp;— Киев: Изд. Т-ва Фиш и Вольсов, 1913.&nbsp;— 4, 48, 40 с., с. 7—112, 4 с., с. 195—1115, 40 с., 3 л. план.,16л. ил.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925125746/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7492 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7491 Весь Киев и вся Киевщина на 1924 г. : адрес.-справ. кн.&nbsp;— Киев: Укргосанонс и Губпомдет Киевщины, 19–?.&nbsp;— 129 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925131200/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7491 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7490  Весь Киев справочная книга на 1926 год.&nbsp;— Киев: Изд-во Киев. окркома К. П.(б). У., 1926.&nbsp;— 376 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925132725/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=7490 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6222 Сементовский Н. Киев, его святыни, древности, достопамятности и сведения, необходимые для его почитателей и путешественников / Николая Сементовского.&nbsp;— 7-е испр. и по современ. дан. доп. изд.&nbsp;— Киев ; СПб. : Изд. Н.&nbsp;Я.&nbsp;Оглоблина, 1900.&nbsp;— XVI, 306 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200919062530/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=6222 |date=19 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4474 Памятная книжка Киевской губернии на 1906 год / Изд. Киев. губерн. статист. ком.&nbsp;— Киев: Тип. Губерн. правления, 1905.&nbsp;— 142 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925120942/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4474 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4473  Памятная книжка Киевской губернии на 1910 год: с прил. адрес-календаря губернии / Изд. Киев. губерн. статист. ком.&nbsp;— Киев: Тип. Губерн. правления, 1909.&nbsp;— 63 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925123000/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4473 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4472 Памятная книжка Киевской губернии на 1911 год: с прил. адрес-календаря губернии / Изд. Киев. губерн. статист. ком.&nbsp;— Киев: Тип. Губерн. правления, 1911.&nbsp;— 64 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925125041/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4472 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4471 Памятная книжка Киевской губернии на 1912 год: с прил. адрес-календаря губернии / Изд. Киев. губерн. статист. ком.&nbsp;— Киев: Тип. Губерн. правления, 1911.&nbsp;— 67 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925130201/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4471 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4470  Памятная книжка Киевской губернии на 1913 год: с прил. адрес-календаря губернии / Изд. Киев. губерн. статист. ком.&nbsp;— Киев: Тип. Губерн. правления, 1912.&nbsp;— 75 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925131537/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4470 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4469  Памятная книжка Киевской губернии на 1915 год: с прил. адрес-календаря губернии / Изд. Киев. губерн. статист. ком.&nbsp;— Киев: Тип. Губерн. правления, 1915.&nbsp;— 88 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925132003/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4469 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4195 Памятная книжка Киевской губернии на 1890 год / сост. под ред. Д.&nbsp;И.&nbsp;Навротского ; Изд. Киев. Губерн. Статист. Ком.&nbsp;— Киев: Киев. Губерн. тип., 1890.&nbsp;— 164 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925130102/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4195 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4194 Памятная книжка Киевской губернии на 1891 год / сост. под ред. Д.&nbsp;И.&nbsp;Навротского ; изд. Киев. Губерн. Статист. Ком.&nbsp;— Киев: Киев. Губерн. тип., 1891.&nbsp;— 138 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925131355/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4194 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4193 Памятная книжка Киевской губернии на 1892 год / Изд. Киев. губерн. Статист. Ком.&nbsp;— Киев: Киев. Губерн. тип., 1892.&nbsp;— 146 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925133001/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4193 |date=25 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4192 Памятная книжка Киевской губернии на 1894 год / Изд. Киев. Губерн. Статист. Ком.&nbsp;— Киев: Тип. Петра Барского, 1894.&nbsp;— 336 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928031720/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4192 |date=28 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4191 Памятная книжка Киевской губернии на 1899 год / Изд. Киев. Губерн. Статист. Ком.&nbsp;— Киев: Киев. Губерн. тип., 1899?.&nbsp;— 488 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928033546/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4191 |date=28 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4190 Памятная книжка Киевской губернии на 1902 год / Изд. Киев. Губерн. Статист. Ком.&nbsp;— Киев: Типо-Литография Губерн. Правления, 1901.&nbsp;— 546 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928035401/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4190 |date=28 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4189 Памятная книжка Киевской губернии на 1903 год / Изд. Киев. Губерн. Статист. Ком.&nbsp;— Киев: Типо-Литография Губерн. Правления, 1902.&nbsp;— 508 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928035949/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4189 |date=28 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4188 Памятная книжка Киевской губернии на 1904 год / Изд. Киев. Губерн. Статист. Ком.&nbsp;— Киев: Тип. Губерн. Правления, 1904.&nbsp;— 668 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928012421/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=4188 |date=28 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2913 Памятная книжка Киевской губернии на 1893 год.&nbsp;— Киев: Изд. Киев. Губерн. Стат. Ком., 1893.&nbsp;— 134 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928013318/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2913 |date=28 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2552 Путеводители и справочники по г. Киеву: (библиогр. указ.) / Киев. гор. орг. Добровол. о-ва любителей книги УССР ; сост. В.&nbsp;В.&nbsp;Ковалинский ; отв. ред. Л.&nbsp;В.&nbsp;Зубрицкая.&nbsp;— Киев: б. и., 1982.&nbsp;— 44 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928014144/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=2552 |date=28 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1059 Путівник по Києву: (сучас. та давній Київ).&nbsp;— Київ: Укртуре, 1930.&nbsp;— 150, 3 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200928021632/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1059 |date=28 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1057 Путеводитель по Киеву и его окрестностям с адресным отделом, планом и фототипическими видами г. Киева / В.&nbsp;Д.&nbsp;Бублик.&nbsp;— Изд. 2-е, испр. и доп.&nbsp;— Киев: Тип. С.&nbsp;В.&nbsp;Кульженко, 1890.&nbsp;— XV, 254, 100 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190526212640/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1057 |date=26 Травня 2019 }}
* ''Повстенко&nbsp;О.'' [https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/povstenko-o-kyyiv-albom-arhitekturnyh-pamyatok-nashoyi-stolyczi/ Київ. Альбом архітектурних пам'яток нашої столиці.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200617113428/https://diasporiana.org.ua/mistetstvo/povstenko-o-kyyiv-albom-arhitekturnyh-pamyatok-nashoyi-stolyczi/ |date=17 Червня 2020 }}&nbsp;— Авґсбурґ: Самопоміч, 1946.&nbsp;— 32&nbsp;с.
* ''Курінний&nbsp;П., Повстенко&nbsp;О.'' [https://diasporiana.org.ua/ukrainica/kurinnyj-p-povstenko-o-istorychni-plyany-kyyeva/ Історичні пляни Києва.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200617165953/https://diasporiana.org.ua/ukrainica/kurinnyj-p-povstenko-o-istorychni-plyany-kyyeva/ |date=17 Червня 2020 }}&nbsp;— Авґсбурґ: Українська Вільна Академія Наук, 1947.&nbsp;— 24&nbsp;с.
* История Киева, в 3 т., 4-х книгах.&nbsp;— К: Наукова думка, 1982. {{ref-ru}}
* [https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11402 Гречило, Андрій. Герб міста Києва / Андрій Гречило // Пам'ятки України.&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 86—87, 127.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200923071242/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=11402 |date=23 Вересня 2020 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=12171 Сидоров М. Київ: (худож. начерки) / Микита Сидоров і Давид Шкневський ; пер. з рос. мови Д. Гуменної.&nbsp;— Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1932.&nbsp;— 142, 2 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201001224026/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=12171 |date=1 Жовтня 2020 }}
* [https://weekend.today/gorod/yakym-buv-kyyiv-pochatku-20-stolittya.htm Європейський чи російський: яким був Київ початку 20 століття] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220530145618/https://weekend.today/gorod/yakym-buv-kyyiv-pochatku-20-stolittya.htm |date=30 травня 2022 }}

== Література ==
* Мінливе обличчя міста, або доля київських фасадів / Кирило Третяк.&nbsp;— Київ: Парламент. вид-во, 2018.&nbsp;— 535, [1] с.
* Обличчя столиці в долях її керівників / І.&nbsp;М.&nbsp;Салій.&nbsp;— Вид. 3-є.&nbsp;— Київ: Довіра, 2018.&nbsp;— 599 с. : іл.&nbsp;— ISBN 966-507-311-6.
* Про Київ і моїх сучасників / І.&nbsp;М.&nbsp;Салій.&nbsp;— Київ: Кий, 2013.&nbsp;— 600 с.&nbsp;— ISBN 966-8825-34-7.

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Портал             =
|Тема               = Київ
|Вікісловник        = Київ
|Вікіцитати         = Київ
|Вікісховище        = Kyiv
}}
* [https://kyivcity.gov.ua/ Офіційний портал Київської міської влади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210417211538/https://kyivcity.gov.ua/ |date=17 Квітня 2021 }}
* [http://www.gorstat.kiev.ua/ Головне управління статистики Києва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140726102502/http://www.gorstat.kiev.ua/ |date=26 Липня 2014 }}
* [http://wek.kiev.ua/ Енциклопедія Києва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071107095536/http://wek.kiev.ua/ |date=7 Листопада 2007 }}
* [http://www.interesniy.kiev.ua/ Цікавий Київ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060610052115/http://www.interesniy.kiev.ua/ |date=10 Червня 2006 }} {{ref-ru}}
* [https://locator.ua/ru/l/киев/музей/c91/ Музеї Києва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220325024407/https://locator.ua/ru/l/киев/музей/c91/ |date=25 Березня 2022 }}
* [https://www.kyiv24.org.ua/karta-kiieva/ Мапа Києва]
* [http://kiev360.net/ Київ 360&nbsp;— віртуальний Київ (панорами)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181105061929/https://kiev360.net/ |date=5 Листопада 2018 }}
* [http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_IV/78 Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110522143441/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_IV/78 |date=22 Травня 2011 }}

{{Розташування
| центр =Київ
| пн_зх= [[Ірпінь]]
| пн = [[Вишгородський район]]
| пн_сх =[[Броварський район]]
| зх = [[Бучанський район]]
| сх = [[Броварський район]]<br/>[[Бровари]]
| пд_зх = [[Фастівський район]]
| пд = [[Обухівський район]]
| пд_сх = [[Бориспільський район]]
}}

{{Київ}}
{{Місцевості Києва}}
{{Природоохоронні території загальнодержавного значення Києва|nocat=1}}
{{Navboxes
|title = Київ&nbsp;— столиця [[Україна|України]]
|list  =
{{Україна в темах}}
{{Столиці Європи}}
{{Столиці державних утворень на території сучасної України}}
{{Україна|state=collapsed}}
{{Обласні центри України}}
}}
{{Navboxes
|title = Інші статті та теми, пов'язані з містом
|list  =
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Міста-герої СРСР}}
{{Міста над Дніпром}}
{{50 найбільших міст України|state=collapsed}}
{{Історичні місця Київської області}}
{{Гардарикі}}
}}
{{ВП-портали|Київ|Київщина|Україна|Географія}}
{{Authority control}}

{{DEFAULTSORT:Київ}}
[[Категорія:Київ| ]]
[[Категорія:Міста-мільйонники України]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Районні центри Київської області]]
[[Категорія:Столиці країн Європи]]
[[Категорія:Міста Русі]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Місця, пов'язані з Тарасом Шевченком]]
[[Категорія:Київське князівство]]
[[Категорія:Міста України зі спеціальним статусом]]
[[Категорія:Королівські міста Речі Посполитої]]
[[Категорія:Священні міста християнства]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані в V столітті]]
[[Категорія:Міста зі Списку руських міст далеких і близьких]]
[[Категорія:Київська агломерація|*]]
[[Категорія:Літописні топоніми Південної Русі]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]