Перегляд вихідного коду сторінки Кирилична система числення

[[Файл:Kirilica-cifri.jpg|right|thumb|300px|Приклади запису чисел кирилицею]]
'''Кирилична система числення'''&nbsp;— система числення, поширена у старослов'янських пам'ятках і сучасній церковнослов'янській мові. Полягає у позначенні чисел буквами [[Кирилиця|кирилиці]]&nbsp;— за зразком [[Грецька система числення|іонійської системи нумерації]]. Також існувала [[глаголична система числення]].

Інші назви&nbsp;— «кирилична система числення», «бу́квена ци́фір»<ref>{{Cite web|url = http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/26251/1-Nikitenko.pdf?sequence=1|title = Есхатологічні дати в графіті на фресках Софії Київської як історичне джерело|last = Н. М. Нікітенко, В. В. Корнієнко|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = |archive-date = 17 Лютого 2016|archive-url = https://web.archive.org/web/20160217080521/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/26251/1-Nikitenko.pdf?sequence=1}}</ref>.

== Історія ==
У Середньовіччі на землях, де проживали слов'яни, які користувалися кириличною абеткою ([[Русь]], [[Болгарія]], [[Сербія]]), була поширена система запису чисел на основі цієї абетки. Для позначення чисел використовували тільки 27 букв кириличної абетки&nbsp;— ті, які мали відповідники в [[Грецька абетка|грецькій абетці]] (а також виключно кириличні «ч», «ц»). Над буквами, що позначали цифри, ставили позначку&nbsp;— ''[[титло]]'' (яке також вживали для скороченого написання слів).

Кириличні цифри ведуть своє походження від грецьких. За формою це звичайні літери алфавіту з особливими позначками, що вказували на їхнє числове прочитання. Грецький і кириличний способи запису чисел мали багато спільного, але існували й відмінності. Зокрема, числа від 11 до 19 відрізнялись порядком запису: в старослов'янській системі спершу йшла літера, що відповідала розряду одиниць, після якої ставилось [[І]] (10), тоді як у давньогрецькій порядок запису розрядів для цих чисел лишався незмінним (тобто, спершу десятки, потім одиниці). Деякі літери, що не мали звукового значення й використовувались виключно для запису чисел ([[Коппа (літера)|«коппа»]] і «[[сампі]]»), було замінено кириличними літерами, що не мали грецьких відповідників («ч», «ц»). Також існували розбіжності в позначенні великих чисел та маркуванні послідовності літер як чисел.

[[Глаголична система числення|Глаголична система]], на відміну від кирилиці (що використовувала для запису чисел переважно лише ті букви, що вели походження від грецьких, разом з грецьким числовим значенням&nbsp;— всупереч своєму алфавітному порядку), брала за основу алфавітний порядок, прийнятий у глаголиці, послідовно присвоюючи літерам значення від 1 до 9, від 10 до 90 і&nbsp;т.&nbsp;д. Таким чином, глаголичні й кириличні літери з однаковими назвами й звучанням можуть відрізнятись за числовим значенням.

=== Рукопис Кирика ===
[[Файл:Horologium Ruthenum.jpg|міні|300пкс|[[Південна вежа (Києво-Печерська лавра)#Перші дзиґарі в Києві|Руський (український) дзиґар]] із кириличними цифрами (1674). Фрагмент плану Ближніх і Дальніх печер [[Інокентій Ґізель|Інокентія Ґізеля]]]]
Першою пам'яткою Київської Русі математичного змісту дотепер вважається рукописний твір [[Новгородська республіка|новгородського]] ченця [[Кирик Новгородець|Кирика]], написаний ним у 1136&nbsp;р. Основні задачі, що розглянув Кирик, хронологічного порядку: обчислення часу, що минув між якимись подіями.

При обчисленнях Кирик користався тією системою нумерації, що називалася «малим ліком» ([[#Вищі класи чисел|див. нижче]]). Крім малого ліку, у Київській Русі існував ще «великий лік», що давав можливість оперувати з дуже великими числами. У системі великого переліку основні розрядні одиниці мали ті ж найменування, що й у малому, але співвідношення між цими одиницями були інші: так, легіон «малого ліку» («малий легіон») дорівнював 100 000, а «великий легіон»&nbsp;— [[трильйон]]у. Про останнє з чисел, що згадував Кирик&nbsp;— [[#Колода|колоду]], він казав: «І більше за це людському розуму не зрозуміти».

Для позначення часток годин Кирик увів свою систему дробових одиниць («часців»), причому п'яту частину він називав «другим часцем», двадцять п'яту&nbsp;— «третім часцем», сто двадцять п'яту&nbsp;— «четвертим» і&nbsp;т.&nbsp;д. Найменшою часткою в нього були «сьомі часці», і він вважав, що менших часток годин бути вже не може: «Більше цього не буває, тобто не народжуються від сьомих дробових, котрих у дні буде 987500». Оперуючи з дробовими частками години, Кирик у сутності мав справу з [[Геометрична прогресія|геометричною прогресією]] зі знаменником 5. У творі Кирика приділено місце і питанню про обчислення ''[[пасхалія|пасхалій]]'', так важливому для церковників, що було одним з найважчих арифметичних питань, які доводилось вирішувати служителям церкви. Якщо Кирик і не дає загальних методів подібного роду обчислень, то, принаймні, і він показує своє вміння робити їх.

Роблячи розрахунки, Кирик робив дії [[додавання]] і [[множення]], а розподіл, цілком ймовірно, він здійснював шляхом підбору, розглядаючи послідовно [[Подільність|кратні]] для даного [[Ділене|діленого]] і [[дільник]]а.

Основні хронологічні розрахунки Кірик робив від дати, що приймалася в Давній Русі за дату «створення світу». Обчислюючи в такий спосіб момент написання своєї роботи, Кирик (з помилкою в 24 місяці) стверджує, що з дня «створення світу» минуло 79 728 місяців, чи 200 невідій і 90 невідій і 1 невідій і 652 години. Такого ж роду підрахунком Кірик визначає свій вік, і ми довідуємося, що він народився в 1110&nbsp;р.

Рукописний твір Кирика є єдиним математичним документом, що дійшов до нас з тих далеких часів, проте, це не означає, що інших математичних творів у ту епоху на Русі не існувало. Треба думати, що багато рукописів утрачені для нас унаслідок того, що вони були загублені в тривожні роки князівських міжусобиць, загинули при пожежах, що завжди супроводжували набіги сусідніх народів на Русь.

=== Вихід з масового ужитку ===
[[Файл:20 Ruska Street, Lviv (13).jpg|міні|300x300пкс|Напис ҂ÃЦЕ ([[1905]]) кириличними буквами на будинку [[Дністер (страхове товариство)|страхового товариства «Дністер»]] (м. [[Львів]], [[Вулиця Руська (Львів)|вул. Руська]], 20)]]
В Україні буквені позначення цифр поступово вийшли з ужитку протягом першої половини XVIII&nbsp;ст. та були повністю витіснені ([[Арабські цифри|«арабськими»]]). Кирилична система числення зберігається досі у книжках [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янською мовою]]&nbsp;— [[Біблія|Біблії]], [[богослужбові книги|богослужбових книгах]], [[молитовник]]ах.

== Таблиця відповідності літер числам ==
{| class="wikitable" width="60%"
|-
! align="center" |[[Число]]
! align="center" |[[Грецький алфавіт]]
! align="center" colspan="2"|[[Кирилиця]]
! align="center" colspan="2"|[[Глаголиця]]
|-
| width="5%" align="center" style="background: white;" | [[1 (число)|1]]
| width="12%" align="center"|[[Альфа (літера)|Α, α]]
| width="10%" align="center" style="background: white;" | [[А (кирилиця)|А (аз)]]
| width="7%" style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Azu.svg|40px|center]]
| width="10%" align="center"|[[А (кирилиця)|А (аз)]]
| width="7%"|[[Файл:Glagoljica Az.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[2 (число)|2]]
| align="center" |[[Β|Β, β]]
| align="center" style="background: white;" | [[В (кирилиця)|В (віди)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Vedi.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Б (кирилиця)|Б (буки)]]
| [[Файл:Glagoljica Buki.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[3 (число)|3]]
| align="center" |[[Гамма|Γ, γ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Г (кирилиця)|Г (глаголь)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Glagol.svg|40px|center]]
| align="center" |[[В (кирилиця)|В (віди)]]
| [[Файл:Glagoljica Vedi.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[4 (число)|4]]
| align="center" |[[Δ|Δ, δ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Д (кирилиця)|Д (добро)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Dobro.svg|40пкс|center]]
| align="center" |[[Г (кирилиця)|Г (глаголь)]]
| [[Файл:Glagolitic glagoli.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[5 (число)|5]]
| align="center" |[[Ε|Ε, ε]]
| align="center" style="background: white;" | [[Е (кирилиця)|Е (єсть)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Est.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Д (кирилиця)|Д (добро)]]
| [[Файл:Glagolitic dobro.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[6 (число)|6]]
| align="center" |[[Стигма (літера)|Ϛ, ϛ (стигма)]]
| align="center" style="background: white;" | [[Ѕ (кирилиця)|S (зіло)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Zelo.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Е (кирилиця)|Е (єсть)]]
| [[Файл:Glagolitic jest.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[7 (число)|7]]
| align="center" |[[Ζ|Ζ, ζ]]
| align="center" style="background: white;" | [[З (кирилиця)|З (земля)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Zemlia.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Ж (кирилиця)|Ж (живіте)]]
| [[Файл:Glagolitic capital letter Zhivete.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[8 (число)|8]]
| align="center" |[[Η|Η, η]]
| align="center" style="background: white;" | [[И (кирилиця)|И (іже)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Izhe.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Ѕ (кирилиця)|S (зіло)]]
| [[Файл:Glagolitic dzelo.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[9 (число)|9]]
| align="center" |[[Θ|Θ, θ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Ѳ (кирилиця)|Ѳ (фіта)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Fita.svg|40px|center]]
| align="center" |[[З (кирилиця)|З (земля)]]
| [[Файл:Glagolitic zemlja.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[10 (число)|10]]
| align="center" |[[Ι|Ι, ι]]
| align="center" style="background: white;" | [[I (кирилиця)|I (і)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Izhei.svg|40px|center]]
| align="center" |[[I (кирилиця)|I (і)]]
| [[Файл:Glagolitic izhe.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[20 (число)|20]]
| align="center" |[[Κ|Κ, κ]]
| align="center" style="background: white;" | [[К (кирилиця)|К (како)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Kako.svg|40px|center]]
| align="center" |[[И (кирилиця)|И (іже)]]
| [[Файл:Glagolitic i.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[30 (число)|30]]
| align="center" |[[Λ|Λ, λ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Л (кирилиця)|Л (люди)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Ludi.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Ћ (кирилиця)|Ћ (гервь)]]
| [[Файл:Glagolitic djerv.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[40 (число)|40]]
| align="center" |[[Μ|Μ, μ]]
| align="center" style="background: white;" | [[М (кирилиця)|М (мисліте)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Myslete.svg|40px|center]]
| align="center" |[[К (кирилиця)|К (како)]]
| [[Файл:Glagolitic kako.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[50 (число)|50]]
| align="center" |[[Ν|Ν, ν]]
| align="center" style="background: white;" | [[Н (кирилиця)|Н (наш)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Nash.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Л (кирилиця)|Л (люди)]]
| [[Файл:Glagolitic ljudi.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[60 (число)|60]]
| align="center" |[[Ξ|Ξ, ξ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Ѯ (кирилиця)|Ѯ (ксі)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Ksi.svg|40px|center]]
| align="center" |[[М (кирилиця)|М (мисліте)]]
| [[Файл:Glagolitic mislete.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[70 (число)|70]]
| align="center" |[[Ο|Ο, ο]]
| align="center" style="background: white;" | [[О (кирилиця)|О (он)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Onu.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Н (кирилиця)|Н (наш)]]
| [[Файл:Glagolitic nash.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[80 (число)|80]]
| align="center" |[[Пі (літера)|Π, π]]
| align="center" style="background: white;" | [[П (кирилиця)|П (покой)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Pokoi.svg|40px|center]]
| align="center" |[[О (кирилиця)|О (он)]]
| [[Файл:Glagolitic on.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[90 (число)|90]]
| align="center" |[[Коппа (літера)|Ϟϟ (коппа)]]
| align="center" style="background: white;" | [[Ч (кирилиця)|Ч (черв)]],
[[Ҁ (кирилиця)|Ҁ (коппа)]]²
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Cherv.svg|40px|center]][[Файл:Early-Cyrillic-letter-Koppa.svg|40px|center]]
| align="center" |[[П (кирилиця)|П (покой)]]
| [[Файл:Glagolitic pokoi.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[100 (число)|100]]
| align="center" |[[Ρ|Ρ, ρ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Р (кирилиця)|Р (рци)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Rtsi.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Р (кирилиця)|Р (рци)]]
| [[Файл:Glagolitic rtsi.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[200 (число)|200]]
| align="center" |[[ϲ|Σ, ς]]
| align="center" style="background: white;" | [[С (кирилиця)|С (слово)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Slovo.svg|40px|center]]
| align="center" |[[С (кирилиця)|С (слово)]]
| [[Файл:Glagolitic slovo.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[300 (число)|300]]
| align="center" |[[Τ|Τ, τ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Т (кирилиця)|Т (твердо)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Tverdo.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Т (кирилиця)|Т (твердо)]]
| [[Файл:Glagolitic tverdo.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[400 (число)|400]]
| align="center" | [[Υ|Υ, υ]]
| align="center" style="background: white;" | [[У (кирилиця)|У (ук)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Uk.svg|40px|center]]
| align="center" |[[У (кирилиця)|У (ук)]]
| [[Файл:Glagolitic uk.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[500 (число)|500]]
| align="center" |[[Φ|Φ, φ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Ф (кирилиця)|Ф (ферт)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Fert.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Ф (кирилиця)|Ф (ферт)]]
| [[Файл:Glagolitic Letter Square Fritu.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[600 (число)|600]]
| align="center" |[[Χ|Χ, χ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Х (кирилиця)|Х (хір)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Kher.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Х (кирилиця)|Х (хір)]]
| [[Файл:Glagolitic kher.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[700 (число)|700]]
| align="center" |[[Ψ|Ψ, ψ]]
| align="center" style="background: white;" | [[Ѱ (кирилиця)|Ѱ (псі)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Psi.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Ѡ (кирилиця)|Ѡ (от)]]
| [[Файл:Glagolitic ot.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[800 (число)|800]]
| align="center" |[[Ω|Ω, ω]]
| align="center" style="background: white;" | [[Ѡ (кирилиця)|Ѡ (омега)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Omega.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Щ (кирилиця)|Щ (шта)]]
| [[Файл:Glagolitic shta.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[900 (число)|900]]
| align="center" |[[Сампі (літера)|Ϡϡ (сампі)]]
| align="center" style="background: white;" | [[Ц (кирилиця)|Ц (ци)]]
| style="background: white;" | [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Tsi.svg|40px|center]]
| align="center" |[[Ц (кирилиця)|Ц (ци)]]
| [[Файл:Glagolitic capital letter Tsi.svg|30x20px|center]]
|-
| align="center" style="background: white;" | [[1000 (число)|1000]]
| align="center" |—
| align="center" style="background: white;" | ҂а
| style="background: white;" | [[Файл:Tysyacha-1000-Cyrillic.svg|center|25px]]
| align="center" |[[Ч (кирилиця)|Ч (черв)]]
| [[Файл:Glagolitic cherv.svg|30x20px|center]]
|}

== Коментарі ==
[[Файл:Rur1.jpg|right|thumb|275px|Запис чисел без титла (Акт переділу [[Мідь|міді]] на монету початку XVIII століття)]]
* Для запису чисел використовували майже завжди маленькі літери.
* Для запису числа [[5]] первісно використовували літеру «[[е]]» (так звану «вузьку е»). Але за правилами церковнослов'янської орфографії вона не може стояти на початку слова або окремо, тому пізніше для цієї мети узвичаїли її інший варіант&nbsp;— [[Файл:Early-Cyrillic-letter-Est.svg|20px]](«широка е»), з якої походить і літера «[[є]]» сучасної [[Українська абетка|української абетки]].
* Букву [[Ѕ (кирилиця)|«ѕ»]] «зіло» для позначення числа [[6]] могли записувати й у віддзеркаленому варіанті.
* Букву [[І|«ї»]] як цифру писали без крапок.
* Букву [[Ћ]] вживали лише на території [[Сербія|Сербії]].
* Для запису [[70]] зазвичай вживають не звичайну «[[о]]», а її широкий варіант '''ѻ''', у [[Юнікод]]і помилково названий «круглою омегою» ({{lang-en|round omega}}).
* Для числа [[90]] у найранніших кириличних текстах використовували не «[[ч]]», а [[Ҁ]] («коппа»).
* Для числа [[400]] у давнину використовували букву «[[Іжиця|ѵ]]» (іжицю), пізніше&nbsp;— так званий «[[Ук (літера)|ік]]», схожий на сучасну «[[у]]» й використовуваний тільки як цифра й у складі диграфа «[[Ук (літера)|оу]]» для позначення звука [[Огублений голосний заднього ряду високого підняття| [u]]] (за зразком грецького правопису). Буква «ік» у числовому значення характерна для російських видань, «іжиця»&nbsp;— для стародрукованих українських, пізніших південнослов'янських і румунських.
* Для числа [[800]] могли застосовувати «звичайну» [[Омега (кирилиця)|омегу]] (ѡ), але частіше&nbsp;— складену букву ѿ («от»).
* Для числа [[900]] у давнину вживали [[малий юс]] (ѧ)&nbsp;— через його певну схожість з грецькою літерою Ϡ, ϡ ([[Сампі (літера)|«сампі»]]), уживаної для цієї мети в іонійській нумерації. Надалі для позначення 900 узвичаїли «[[ц]]» («ци»).

=== Титло ===
Для відрізнення букв-цифр від звичайних букв над ними ставили спеціальний знак&nbsp;— [[титло]]. Його могли зображати по-різному:
# Над кожною буквою;
# Довге титло накриває всі букви-цифри;
# Стояти над другою буквою від кінця&nbsp;— прийняте зараз правило, усталене з XIX&nbsp;ст.<ref>Иеромонах [[Аліпій (Гаманович)|Алипий (Гаманович)]]. [http://irmologion.ru/etc/gamanovich.pdf Грамматика церковно-славянского языка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210831001834/http://irmologion.ru/etc/gamanovich.pdf |date=31 Серпня 2021 }}.&nbsp;— М.: Художественная литература, 1991.&nbsp;— §&nbsp;5.</ref>

При запису грошових сум замість титла могли писати надрядкову [[Лігатура (типографія)|лігатуру]] {{lang-cu2|ру}}, {{lang-cu2|де}}, букву {{lang-cu2|а}}&nbsp;— це було символами [[Рубль|рубля]], [[Денга|денги]] й [[алтин]]а.
{{Основна стаття|Титло}}

== Тисячі ==
[[Файл:Tysyacha-1000-Cyrillic.svg|left|30px]]
Тисячі позначалися таким чином: до відповідної літери-цифри ліворуч приписували нахильну рису з двома поперечними рисками&nbsp;— '''҂''' (Юнікод U+0482).

Наприклад:
* [[Файл:Slavic-numerals-1706.svg|45px|҂АѰЅ]]&nbsp;— 1706 рік;
* [[Файл:Cyrillic_numerals-7118.svg|45px|҂ЗРИІ]]&nbsp;— 7118 рік за літочисленням «[[дати створення світу|від створення світу]]» (1610 від Різдва Христова).

== Вищі класи чисел ==
Вищі класи (десятки і сотні тисяч, мільйони, мільярди) могли записувати не через знак «҂», а шляхом обведення відповідної літери-цифри (від 1 до 9). Спосіб обрамлення букви вказував на клас числа. Нижче наведені прийняті зараз значення знаків, які, втім, могли різнитися у старовину.

=== [[Файл:Tma-100000-Cyrillic.svg|left|30px]] Тьма ===
{{clear|left}}
Для позначення «тьми» букву для позначення одиниць обводили суцільним колом&nbsp;— [[Файл:Tma-100000-Cyrillic.svg|30px]].
* Малий лік&nbsp;— [[10000 (число)|десять тисяч]] (<math>10^4</math>);
* Великий лік («тьма велика»)&nbsp;— «тисяча тисяч», [[мільйон]] (<math>10^6</math>).

''Див. також [[Тумен]], [[Міріада]]''

=== [[Файл:Legion-1000000-Cyrillic.svg|left|30px]] Легіон ===
{{clear|left}}
Інші назви цього класу&nbsp;— «легеон», ({{lang-cu2|легеонъ}}), «невідій» ({{lang-cu2|невѣдий}}), «несвідь» ({{lang-cu2|несвѣдь}}). Для запису «легіону» букву для позначення одиниць обводили колом з крапок&nbsp;— [[Файл:Legion-1000000-Cyrillic.svg|30px]], або додавали знак «҂» до букви для позначення сотень&nbsp;— [[Файл:Несведь.svg|25px]].
* Малий лік&nbsp;— «десять тем», сто тисяч (<math>10^5</math>);
* Великий лік&nbsp;— «тьма тем», [[трильйон]] (<math>10^{12}</math>).

''Див. також [[Легіон мені ймення]]''

=== [[Файл:Leodor-1000000-Cyrillic-.svg|left|30px]] Леодр ===
{{clear|left}}
Для позначення «лео́дру» букву для одиниць обводили колом з ком або рисок&nbsp;— [[Файл:Leodor-1000000-Cyrillic-.svg|30px]], або додавали до неї два знаки «҂»&nbsp;— [[Файл:Леодр или миллион.svg|25px]], або додавали два знаки «҂» і титло до «букв-сотень»&nbsp;— [[Файл:Леодр или миллион 1.svg|25px]].
* Малий лік&nbsp;— «десять легіонів», мільйон (<math>10^6</math>);
* Великий лік&nbsp;— «легіон легіонів», [[септильйон]] (<math>10^{24}</math>).

=== [[Файл:Вран.svg|left|30px]] Ворон ===
{{clear|left}}
Для позначення «ворону» (або «врана») букву для одиниць обводили колом з хрестиків&nbsp;— [[Файл:Вран.svg|30px]],<br/> або ставили над нею титло, а перед нею і після неї букви «[[К]]» («како»)&nbsp;— [[Файл:Вран 1.svg|40px]].
* Малий лік&nbsp;— «десять леодрів», десять мільйонів (<math>10^7</math>);
* Великий лік&nbsp;— «леодр леодрів», [[квіндецильйон]] (<math>10^{48}</math>).

=== [[Файл:Колода 1.svg|left|30px]] Колода ===
{{clear|left}}
Для позначення колоди «букви-одиниці» замикали згори й знизу у дужки&nbsp;— [[Файл:Колода 1.svg|30px]], або в скобки&nbsp;— [[Файл:Колода 2.svg|30px]].
* Малий лік&nbsp;— «десять воронів», сто мільйонів (<math>10^8</math>);
* Великий лік&nbsp;— «десять великих воронів», десять квіндецильйонів (<math>10^{49}</math>).

=== [[Файл:Тма тем.svg|left|30px]] Тьма тем ===
{{clear|left}}
Тьма тем&nbsp;— найбільше число, відоме у кириличних пам'ятках. Записувалось як&nbsp;— [[Файл:Тма тем.svg|30px]].
* Малий лік&nbsp;— «десять колод», [[мільярд]] (<math>10^9</math>);<ref>{{Cite web |url=http://irmologion.ru/etc/gamanovich.pdf |title=Иеромонах Алипий (Гаманович). Грамматика церковно-славянского языка. — М.: Художественная литература, 1991. стр. 23 |accessdate=11 Лютого 2016 |archive-date=31 Серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210831001834/http://irmologion.ru/etc/gamanovich.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://vladu.org/load/dr_russ_grammatika/uchim_drevnerusskij_jazyk_schjot/95-1-0-263 |title=Грамматика Учим древнерусский язык — счёт |accessdate=11 Лютого 2016 |archive-date=4 Березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304092542/http://vladu.org/load/dr_russ_grammatika/uchim_drevnerusskij_jazyk_schjot/95-1-0-263 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://azbyka.ru/cerkovnoslavyanskij-yazyk-v-tablicax.shtml#n3 |title=А. Е. Смирнова Церковнославянский язык в таблицах. Церковный счет. стр. 8 |accessdate=11 Лютого 2016 |archive-date=23 Грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151223190335/http://azbyka.ru/cerkovnoslavyanskij-yazyk-v-tablicax.shtml#n3 }}</ref>

== Див. також ==
* [[Абетковий запис чисел]]
* [[Гематрія]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20101123000828/http://palm.nash.net.ua/blog/archives/2009/05/entry_78.php Кириличні цифри]

{{Системи числення}}
{{Писемності}}

[[Категорія:Культура Русі]]
[[Категорія:Економічний устрій за Русі]]
[[Категорія:Письмо]]
[[Категорія:Системи чисел]]
[[Категорія:Кирило-Мефодієвські студії]]
[[Категорія:Системи числення]]