Перегляд вихідного коду сторінки Квінтове коло

[[Файл:Circle of fifths deluxe 4.svg|thumb|right|Квінтове коло мажорних (позначено коричневим) та мінорних (зеленим) тональностей]]
'''Кві́нтове ко́ло''' (або '''ква́рто-кві́нтове ко́ло''')&nbsp;— система розміщення [[Тональність (музика)|тональностей]] за ступенем споріднененості у вигляді схеми, де мажорні та мінорні дієзні [[Тональність (музика)|тональності]] розташовані за чистими квінтами вгору, а бемольні&nbsp;— за чистими квінтами вниз.

При русі по колу за годинниковою стрілкою, кожна наступна тональність матиме на один [[дієз]] більше від попередньої, а проти годинникової&nbsp;— на один [[бемоль]] більше.

Оскільки октава складається з 12 [[півтон]]ів, кварта&nbsp;— з 5, а квінта&nbsp;— з 7, то 12 кварт або 12 квінт становлять кілька октав, отже кожна тринадцята тональність енгармонічно збігатиметься з вихідною. Насправді точний збіг відбувається лише при [[рівномірно-темперований стрій|рівномірно-темперованому строї]] (де квінта визначається як інтервал між двома тонами зі співвідношенням частот <math>2 : 2^{7/12}</math>), відраховуючи ж квінти в натуральному строї (де квінта визначається як інтервал між двома тонами зі співвідношенням частот <math>2:3</math>), кожен тринадцятий звук відрізнятиметься від вихідного на інтервал [[Кома (музика)#Піфагорейська кома|піфагорової коми]]. Саме ця розбіжність і призвела до ствердження [[рівномірно-темперований стрій|рівномірно-темперованого строю]] у практиці настроювання музичних інструментів. Теоретично коло є незамкненим і може містити необмежену кількість [[енгармонізм|енгармонічно]] рівних тональностей (напр. His=C=Deses; Ais=B=Ceses; тощо), на практиці, однак, використовуються лише ті тональності, які мають не більше 7 [[знаки альтерації|знаків]] біля ключа, відтак енгармонічне коло містить лише три мажорні ([[сі мажор]]&nbsp;— [[до-бемоль мажор]], [[фа-дієз мажор]]&nbsp;— [[соль-бемоль мажор]], [[до-дієз мажор]]&nbsp;— [[ре-бемоль мажор]]) та три мінорні ([[ля-бемоль мінор]]&nbsp;— [[соль-дієз мінор]], [[мі-бемоль мінор]]&nbsp;— [[ре-дієз мінор]], [[сі-бемоль мінор]]&nbsp;— [[ля-дієз мінор]]) енгармонічно рівні тональності.

[[Файл:Diletsky circle.jpg|thumb|Квінтове коло в «Мусікійській граматиці» М.&nbsp;Дилецького московського видання, 1679]]
Першою відомою музично-теоретичною роботою, в якій є квінтове коло, є «Мусікійська граматика» українського музиканта [[Дилецький Микола Павлович|Миколи Дилецького]]<ref>{{Cite web |url=http://www.bestreferat.ru/referat-71445.html |title=Архівована копія |accessdate=20 Вересня 2008 |archive-date=6 Жовтня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081006085637/http://www.bestreferat.ru/referat-71445.html }}</ref> (збереглося лише московське видання 1679 року), в якій автор називає його як «коло мусикийское». Детальніший опис квінтового кола належить [[Йоганн Давид Гайніхен|Йоганну Давиду Гайніхену]] («''Neu erfundene und gründliche Anweisung''», [[1711]]).

В усіх 24 тональностях кварто-квінтового кола написані такі твори, як цикли з 24-х прелюдій [[Фридерик Шопен|Шопена]] й [[Шостакович Дмитро Дмитрович|Шостаковича]]. [[Йоганн Себастьян Бах|Й.&nbsp;С.&nbsp;Бах]] показав рівноправність всіх тональностей, написавши «[[Добре темперований клавір]]».

== Джерела ==
* {{МД}}
* {{МузСлов}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{квінтове коло}}
{{Тональність (музика)}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Теорія музики]]
[[Категорія:Гармонія в музиці]]