Перегляд вихідного коду сторінки Квантова точка

{{unibox}}
'''Ква́нтова то́чка''', '''квантова цятка'''<ref name="meinarovych2"/>, '''наноцятка'''<ref name="meinarovych2"/> ({{lang-en|quantum dot}}), також відома як '''напівпровідниковий нанокристал''' або '''штучний атом'''&nbsp;— [[кристал]] [[напівпровідник]]а, розмір якого має порядок декількох [[нанометр]]ів. Зазвичай вони містять від 100 до 1000 [[електрон]]ів і мають розмір від 2 до 10 нанометрів, або 10—50 [[атом]]ів, в діаметрі. Для точок розміром 10 нанометрів в діаметрі, приблизно 3 мільйони квантових точок могли б бути викладені в ряд, щоб поміститися у межах ширини пальця людини.

За відкриття квантових точок у 2023 році була присуджена [[Нобелівська премія з хімії]].<ref>{{cite news
|url = https://zaxid.net/nobelivsku_premiyu_2023_z_himiyi_prisudili_za_vidkrittya_kvantovih_tochok_n1571999
|title = Нобелівську премію-2023 з хімії присудили за відкриття квантових точок}}</ref>.

== Конструкції квантових точок ==

Квантовою точкою може слугувати будь-який достатньо маленький шматочок [[метал]]у або [[напівпровідник]]а. Точка повинна бути достатньо маленькою, настільки, щоб були значними квантові ефекти. Це досягається якщо [[кінетична енергія]] [[електрон]]а перевищує (<math>\hbar^2/(2m d^2)</math>, де d&nbsp;— характерний розмір точки, m&nbsp;— [[ефективна маса]] електрона на точці), зумовлена невизначеністю його імпульсу буде більшою від інших характерних енергій в системі, насамперед більшою від температури, вираженої в енергетичних одиницях.

Історично першими квантовими точками, були мікрокристали [[селенід кадмію|селеніда кадмію]] [[кадмій|Cd]][[селен|Se]]. Електрон в такому мікрокристалі відчуває себе як електрон в тривимірній [[потенціальна яма|потенціальній ямі]], він має багато стаціонарних [[рівні енергії|рівнів енергії]] з характерною відстанню між ними <math>\hbar^2/(2m d^2)</math> (точний вираз для рівнів енергії залежить від форми точки). Аналогічно переходу між рівнями енергії атома, при переході між енергетичними рівнями квантової точки може випромінюватися [[фотон]]. Можливо також закинути електрон на високий енергетичний рівень, а випромінювання одержати від переходу між нижче розташованими рівнями ([[люмінесценція]]). Оскільки квантова точка має дискретні рівні енергії, подібні атомним, їх іноді називають «штучні атоми». При цьому, на відміну від справжніх атомів, частотами переходів легко керувати, змінюючи розміри та іноді форму кристала. Саме спостереження люмінесценції кристалів селеніда кадмію зі змінною частотою люмінесценції, що визначається розміром кристала, і слугувало першим спостереженням квантових точок.

Інтенсивно досліджуються квантові точки, сформовані у [[двовимірний електронний газ|двовимірному електронному газі]]. У двовимірному електронному газі рух електронів перпендикулярно до площини вже обмежено, а ділянку на площині можна виділити за допомогою металевих [[електрод]]ів, затворів, що накладаються на [[гетероструктура|гетероструктуру]] зверху. Квантові точки в [[двовимірний електронний газ|двовимірному електронному газі]] можна зв'язати тунельними контактами з іншими областями двовимірного газу і досліджувати провідність через квантову точку. У такій системі спостерігається явище [[кулонівська блокада|кулонівської блокади]].

== Технологія створення ==

[[Файл:Quantum Dots with emission maxima in a 10-nm step are being produced at PlasmaChem in a kg scale.jpg|thumbnail|Quantum Dots with emission maxima in a 10-nm step are being produced in a kg scale at PlasmaChem GmbH]]
У напівпровідниках, квантові точки&nbsp;— маленькі області одного матеріалу в об'ємі іншого матеріалу з більшою [[заборонена зона|забороненою зоною]]. Квантові точки іноді утворюються спонтанно в [[квантова яма|квантових ямах]] завдяки неоднорідностям в площині ями. Само-зібрані квантові точки формуються при забезпеченні певних умов протягом [[Молекулярно-променева епітаксія|молекулярно-променевої епітаксії]] (МПЕ або {{lang-en|MBE}}) і металоорганічної парової фазової епітаксії (МОПФЕ або [[MOVPE]]), коли матеріал конденсується на матеріалі з іншим [[період кристалічної ґратки|періодом кристалічної ґратки]]. При цьому виникають напруження, що призводить до скупчення конденсованого матеріалу у вигляді островів на поверхні двовимірного «шару змочування». Цей метод росту квантових точок відомий як метод вирощування Странського-Крастанова. Острови можуть бути згодом покриті шаром іншого матеріалу, і таким чином формується квантова точка. Цей метод створення має найбільший потенціал для застосування в [[Квантова криптографія|квантовій криптографії]] (тобто [[Джерело одиничних фотонів|джерела одиничних фотонів]]) і квантовому обчисленні. Головні обмеження цього методу&nbsp;— вартість виробництва і відсутність контролю над розташуванням індивідуальних точок.

Індивідуальні квантові точки можуть бути створені технікою так званої [[Електронна літографія|електронної променевої]] [[літографія|літографії]], в якій паттерн гравірується на підкладці напівпровідника, поверх якого наноситься провідний метал.

Квантові точки можуть бути синтезовані у великій кількості за допомогою колоїдного синтезу. Епітаксія, літографія, і колоїдний синтез усі мають різні позитивні і негативні аспекти. Безумовно найдешевший, колоїдний синтез також має перевагу що він може відбуватися в умовах невеличкої лабораторії і що він найменш токсичний з усіх форм синтезу.

Надзвичайно впорядковані масиви квантових точок також можуть бути [[Самозбірка|само-зібрані]] електрохімічними методами. Ядро, що створюється за допомогою іонної реакції на поверхні метал-електроліт, призводить до спонтанної кристалізації наноструктур, зокрема квантових точок, на металі, який потім використовується як маска для меса-травлення цих наноструктур на вибрану підкладку.

Існує ще один метод, [[піролітичний синтез]], який дозволяє виробляти велику кількість квантових точок, які само-збираються до бажаного розміру кристалу.

== Застосування ==

Через свою квазі-нульвимірність квантові точки характеризуються піками густини станів на дискретних рівнях, на відміну від структур із більшою розмірністю. В результаті, вони мають поліпшені оптичні властивості, і досліджуються для використання в діодних [[лазер]]ах, підсилювачах, і біологічних сенсорах.

Квантові точки швидко проторили шлях в людські оселі як частина багатьох електронних пристроїв. [[PlayStation 3]] і сучасні програвачі [[DVD]] використовують {{Не перекладено|блакитний лазер|3=en|4=Blue laser}} для зчитування даних. Блакитний [[Лазерний діод|напівпроводниковий лазер]] довгий час вважали за щось неможливе, аж поки не було розроблено лазер на квантових точках.

Квантові точки&nbsp;— один із багатонадійних кандидатів для твердотільного [[Квантові обчислення|квантового обчислення]]. Застосовуючи маленькі напруги до керування, можливо керувати потоком [[електрон]]ів через квантову точку, і таким чином точно вимірювати їхні [[спін]]и та інші властивості.

Квантовий комп'ютер, імовірно, можна реалізувати на системі з [[кюбіт]]ами у вигляді квантових точок, встановивши відповідні контакти для пересилання інформацій між ними.

Досліджуються й інші застосування переднього краю для квантових точок: потенційний штучний [[флюорофор]] для інтра-операційного виявлення [[пухлина|пухлин]], використовуючи [[Флуориметрія|флюоресцентну спектроскопію]].

У сучасному біологічному аналізі, використовують різні види органічних барвників. Проте, щороку зростає потреба в ширшому виборі їхніх кольорів, і традиційні барвники іноді просто не в змозі задовольнити необхідні норми. Тому квантові точки швидко заповнили цю нішу, перевершуючи традиційні органічні барвники за добором властивостей &nbsp;— їх яскравість (унаслідок високого квантового виходу), стабільність, вузькість спектральних смуг і низька токсичність (зараз досліджується).

У експериментальній роботі 2004 року показано<ref>{{cite journal|last1=Schaller|first1=R.|last2=Klimov|first2=V.|year=2004|title=High Efficiency Carrier Multiplication in PbSe Nanocrystals: Implications for Solar Energy Conversion|journal=Physical Review Letters|volume=92|issue=18|page=186601|arxiv=cond-mat/0404368|bibcode=2004PhRvL..92r6601S|doi=10.1103/PhysRevLett.92.186601|pmid=15169518|s2cid=4186651}}</ref>, що квантові точки з {{Не перекладено|селенід свинцю|селеніду свинцю|en|Lead selenide}} можуть виробляти більше одного [[Екситон|ексітона]] від одного високоенергетичного [[фотон]]а сонячного світла, коли сьогоднішні [[Фотоелектрична комірка|фотоелектричні батареї]] поглинають фотон сонячного світла, енергія перетворюється на принаймні один електрон, а решта втрачається, розсіюючись у [[тепло]]. Використання квантових точок могло б підвищити ефективність сьогоднішніх сонячних батарей від 20-30&nbsp;% до 65&nbsp;%<ref>{{Cite news
|title=Quantum dot solar cells
|url=https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1386947702003740
|work=Physica E: Low-dimensional Systems and Nanostructures
|date=2002-04-01
|accessdate=2023-02-02
|issn=1386-9477
|doi=10.1016/S1386-9477(02)00374-0
|pages=115–120
|volume=14
|issue=1
|language=en
|first=A. J
|last=Nozik}}</ref><ref>{{Cite web
|title = Quantum Dot Materials Could Boost Efficiency of Solar Cells
|date = 25 травня 2005
|url=https://www.electronicdesign.com/news/article/21188091/quantum-dot-materials-could-boost-efficiency-of-solar-cells
|website=www.electronicdesign.com
|accessdate=2023-02-02}}</ref>.

Інша робота виявила, що кристали кадмію і селену певного розміру випускають біле світло, коли збуджуються ультрафіолетовим лазером<ref>{{cite article
 | author = Bowers, Michael J. and McBride, James R. and Rosenthal, Sandra J.
 | title = White-Light Emission from Magic-Sized Cadmium Selenide Nanocrystalsxs
 | journal = Journal of the American Chemical Society
 | volume = 127
 | number = 44
 | pages = 15378-15379
 | year = 2005
 | doi = 10.1021/ja055470d
 | url = https://doi.org/10.1021/ja055470d
}}</ref>. Здається, ця емісія виходить з поверхні кристала, замість центру. Кристали містять або 33, або 34 пар атомів. Якщо вони синтезуються піролітично, вони звичайно формують кристали тільки цього розміру, отже великі масиви таких кристалів можуть бути зроблені зараз. У іншому експерименті ці квантові точки були змішані в звичайному лаку, що привело до жовтувато-білої емісії подібної до світла звичайної лампи розжарювання. Дослідники вважають, що буде можливо досягти емісії білого світла через електричне стимулювання, крім фотонного.

У 2018 році група турецьких дослідників змогла створити випромінювач на основі блакитного світлодіоду та гнучкої лінзи заповненої розчином напівпровідникових частинок з квантовими точками. Отриманий випромінювач досяг ефективності 105 [[люмен]] на [[ват]]<ref>{{cite web | url = https://phys.org/news/2018-07-quantum-dot-white-efficiency.html | title = Quantum dot white LEDs achieve record efficiency | publisher = Phys.org | date = 2018-07-12 | accessdate = 18 Липня 2018 | archive-date = 15 Липня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180715183823/https://phys.org/news/2018-07-quantum-dot-white-efficiency.html }}</ref>.

== Див. також ==
* [[Квантова дротина]]
* [[Квантова яма]]
* [[Квантова потенціальна антиточка]]
* [[Нанодоти]]

== Примітки ==
{{Reflist|1|refs=
<ref name="meinarovych2">{{книга
 |назва = Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки)
 |автор = О. Кочерга, Є. Мейнарович.
 |частина = І англійсько-українська
 |місце = Вінниця
 |видавництво = Нова книга
 |рік = 2010
 |сторінок = 1384
 |isbn = ISBN 978-966-382-244-0
}}</ref>
}}

== Література ==
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет&nbsp;— Донецьк: «Вебер», 2008.&nbsp;— 758 с.&nbsp;— ISBN 978-966-335-206-0
* Murray, C. B., Norris, D. J., & Bawendi, M. G. [http://pubs.acs.org/cgi-bin/archive.cgi/jacsat/1993/115/i19/pdf/ja00072a025.pdf Synthesis and characterization of nearly monodisperse CdE (E = S, Se, Te) semiconductor nanocrystallites] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070103152122/http://pubs.acs.org/cgi-bin/archive.cgi/jacsat/1993/115/i19/pdf/ja00072a025.pdf |date=3 Січня 2007 }} J. Am. Chem. Soc. 115, 8706-8715, 1993.
* Wang, C., Shim, M. & Guyot-Sionnest, P. [http://www.sciencemag.org/cgi/reprint/291/5512/2390.pdf Electrochromic nanocrystal quantum dots.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060105064222/http://www.sciencemag.org/cgi/reprint/291/5512/2390.pdf |date=5 Січня 2006 }}, ''Science'' '''291''' 2390—2392 (2001).
* Michalet, X. & Pinaud, F. F. & Bentolila, L. A. & Tsay, J. M. & Doose, S. & Li, J. J. & Sundaresan, G. & Wu, A. M. & Gambhir, S. S. & Weiss, S. (2005, January 28). [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=pubmed&dopt=Abstract&list_uids=15681376 Quantum dots for live cells, in vivo imaging, and diagnostics.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200613054752/https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/15681376/?dopt=Abstract |date=13 Червня 2020 }} In ''Science, 307'', 538 &ndash; 544.
* Shim, M. & Guyot-Sionnest, P. [http://www.nature.com/cgi-taf/DynaPage.taf?file=/nature/journal/v407/n6807/full/407981a0_fs.html&content_filetype=pdf N-type colloidal semiconductor nanocrystals.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060717151053/http://www.nature.com/cgi-taf/DynaPage.taf?file=%2Fnature%2Fjournal%2Fv407%2Fn6807%2Ffull%2F407981a0_fs.html&content_filetype=pdf |date=17 Липня 2006 }}, NATURE 407 (6807): 981—983 OCT 26 2000
* W. E. Buhro and V. L. Colvin, [http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?cmd=Retrieve&db=pubmed&dopt=Abstract&list_uids=12612665 Semiconductor nanocrystals: Shape matters] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200613054753/https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12612665/?dopt=Abstract |date=13 Червня 2020 }}, Nat. Mater., 2003, 2, 138 139.
* S. Bandyopadhyay and A. E. Miller (2001). «Electrochemically self-assembled ordered nanostructure arrays: Quantum dots, dashes, and wires», ''Handbook of Advanced Electronic and Photonic Materials and Devices'','''6'''.
* [http://scitation.aip.org/getabs/servlet/GetabsServlet?prog=normal&id=PRLTAO000092000018186601000001&idtype=cvips&gifs=Yes High Efficiency Carrier Multiplication in PbSe Nanocrystals: Implications for Solar Energy Conversion]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} R. D. Schaller and V. I. Klimov, Phys. Rev. Lett. 92, 186601 (2004)
* Michael J. Bowers II, James R. McBride, and Sandra J. Rosenthal (2005). [http://pubs.acs.org/cgi-bin/abstract.cgi/jacsat/asap/abs/ja055470d.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070617053435/http://pubs.acs.org/cgi-bin/abstract.cgi/jacsat/asap/abs/ja055470d.html |date=17 Червня 2007 }}, Journal of the American Chemical Society, October 18, 2005.

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20150120021952/http://www.evidenttech.com/qdot-definition/quantum-dot-introduction.php Як працюють квантові точки] (англійською)
* [https://web.archive.org/web/20060613194320/http://exploration.vanderbilt.edu/news/news_quantumdot_led.htm Квантові точки що виробляють біле світло можуть замінити сучасні лампи] (англійською)
* [https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View.aspx?MessageID=10932 Квантові точки — основа сучасного та майбутнього матеріалознавства]// Сайт НАН України, 10 січня 2024 року


{{-}}{{Tech-stub}}
{{Wikify|стиль=липень 2018|дата=липень 2018}}
{{Перспективні технології|виробництво=так|матеріали=так|роботи=так|питання=так}}
{{портали|Фізика}}

[[Категорія:Квантова фізика]]
[[Категорія:Фізика твердого тіла]]
[[Категорія:Напівпровідники]]
[[Категорія:Нанотехнології]]
[[Категорія:Квантова хімія]]