Перегляд вихідного коду сторінки Канал (гідротехніка)

{{Falseredirect|Канал (географія)}}{{Otheruses}}
{{unibox}}[[Файл:SuezCanal-EO.JPG|thumb|[[Суецький канал]] з висоти супутника]]
'''Кана́л''' ('''водний канал''', '''наземний водовід'''; від {{lang-la|canalis}}&nbsp;— труба, жолоб; {{lang-en|canal}})&nbsp;— [[гідротехнічна споруда]] у вигляді відкритого [[штучний|штучного]] [[русло|русла]] з без[[напір]]ним рухом води<ref name=GOST19185>ГОСТ 19185-73 Гидротехника. Основные понятия. Термины и определения</ref>. Канал може проходити у відкритій [[виїмка|виїмці]] або в [[насип]]ах (в [[дамба]]х), іноді в напіввиїмці-напівнасипу. Влаштовується зазвичай у [[ґрунт]]і та створюється для [[дренаж]]у, [[іригація|іригації]], [[водопостачання]], [[навігація|навігації]], гідрорегуляції та інших цілей.

== Історичні дані ==
[[Файл:Canal des Pharaons.svg|thumb|Канал фараонів]]
[[Файл:Suzhou - barge on the canal.jpg|thumb|right|[[Великий канал Китаю]] у [[Сучжоу]]]]
Найстарішими з відомих каналів були зрошувальні канали, побудовані в [[Межиріччя|Месопотамії]] близько 4000 років до н.&nbsp;е., на територіях, де зараз знаходяться сучасний [[Ірак]] і [[Сирія]]. [[Індська цивілізація|Індською цивілізацією]] на територіях сучасних [[Пакистан]]у і північної частини [[Індія|Індії]], (бл. 2600 до н.&nbsp;е.) були споруджені складні іригаційні системи і систем зберігання водних ресурсів, що включали [[водосховище|водосховища]], побудовані на священній горі [[Гірнар]] в 3000 роках до нашої ери<ref>Rodda, J. C. (2004), The Basis of Civilization&nbsp;— Water Science?, International Association of Hydrological Sciences</ref>. Тоді ж, принаймні за правління фараона Пепі І (правив у приблизно у 2332—2283 роках до н.&nbsp;е.)<ref>Hadfield, Charles (1986), World Canals: Inland Navigation Past and Present, David and Charles, ISBN 0-7153-8555-0</ref>, почали зводити іригаційні системи і в [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]], так що до рубежу ΙΙΙ і ΙΙ тисячоліть в обох країнах була створена широка мережа зрошувальних каналів, турбота про яких лягла на плечі верховної влади. Не виключено, що в Стародавньому Єгипті з'явився і перший у світі судноплавний канал ([[Канал фараонів]]), який з'єднав [[Червоне море]] з одним з рукавів дельти [[Ніл]]у, що впадає у [[Середземне море]], завдяки цьому шляху кораблі могли подорожувати з одного моря в інше. Будівництво даної водної артерії було розпочато близько 600 року до н.&nbsp;е. і тривало до 518 року до н.&nbsp;е., поки країну не захопили перси.

У стародавньому Китаї великі канали для річкового транспорту були створені ще у [[Період Чжаньго|період Воюючих царств]] (481—221 до н.&nbsp;е.), і найдовшим у цей період був Hong Gou (Канал Диких гусей), який, згідно з давнім істориком [[Сима Цянь]] пов'язаний із стародавніми державами Сонґ, Чжан, Чень, Цай, Цао і Вей<ref>Needham, J (1971), Science and Civilisation in China, C.U.P. Cambridge</ref>. Згодом довшим каналом став [[Великий канал Китаю]], що і досі є найдовшим каналом у світі. Він має 1794 кілометрів у довжину і був побудований для забезпечення переміщення [[Імператор Ян|Імператора Яна]] між [[Пекін]]ом і [[Ханчжоу]]. Проєкт було розпочато у 605&nbsp;р. і було завершено у 609, хоча велика частина проведеної роботи з приєднання старіших каналів до основної частини каналу відомі принаймні з 486&nbsp;р. до н.&nbsp;е. Навіть у найвужчому місці у зоні міст канал зрідка буває вужчим за 30 метрів.

Грецькі інженери були першими, хто використав [[шлюз (гідротехніка)|шлюзи]], за допомогою яких вони регулювали витрату води в Стародавньому Суецькому каналі ще у 3 столітті до н. е.<ref>Moore, Frank Gardner (1950): «Three Canal Projects, Roman and Byzantine», American Journal of Archaeology, Vol. 54, No. 2, pp. 97–111 (99–101)</ref>

[[Файл:Canal de la Peyrade, Sète, Hérault 01.jpg|thumb|left]]
Першим штучним каналом у Європі вважається [[Фосса Кароліна]] (Карлсграбен), що споруджувався наприкінці 8-го століття під особистим контролем [[Карл I Великий|Карла І Великого]]. Затіяне в 793&nbsp;р. будівництво каналу між річками [[Швабський Рецат]] (притока [[Майн]]а, що впадає в [[Рейн]]) і [[Альтмюль]] (ліва притока [[Дунай|Дунаю]]), яким з'єдналися би [[Рейн]] і [[Дунай]], [[Північне море|Північне]] і [[Чорне море|Чорне]] моря, залишилося незавершеним. У середні віки, водний транспорт був дешевшим і швидшим, ніж сухопутний. Через низьку якість доріг великі вантажопотоки переносились на водний транспорт. Вдалішим проєктом був такий канал, як Навільо Ґранде<ref>Calvert, Roger (1963), Inland Waterways of Europe, George Allen and Unwin</ref> в [[Ломбардія|Ломбардії]] побудований між 1127 і 1257 роками. Він сполучив річку Тічино поблизу Торнавенто (23&nbsp;км на південь від [[Сесто-Календе]]) до док-станції Дарсена (Darsena), в [[Мілан]]і. Перепад висот становить 34&nbsp;м на 49,9&nbsp;км довжини каналу. Ширина каналу коливається від 22&nbsp;м до 50&nbsp;м, знизившись до 15&nbsp;м у Мілані. Витрата води в каналі становить 63 м³ / с.

Пізніше були побудовані канали в [[Голландія (історична область)|Голландії]] і [[Фландрія|Фландрії]] для осушення [[польдер]]ів і забезпечення водного транспортування вантажів.

== Класифікація каналів за призначенням ==
[[Файл:Panama Canal Gatun Locks.jpg|thumb|[[Панамський канал]]&nbsp;— судноплавний канал, що сполучає Панамську затоку [[Тихий океан|Тихого океану]] з [[Карибське море|Карибським морем]] і [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]]]]
[[Файл:Nord-Ostsee-Kanal Brunsbüttel.jpg|thumb|Вигляд з повітря на початок [[Кільський канал|Кільського каналу]] у [[Брунсбюттель|Брунсбюттелі]]]]
За призначенням розрізняють канали: ''енергетичні (дериваційні), судноплавні, зрошувальні (іригаційні), обводнювальні, водопровідні, осушувальні, лісосплавні, рибоводні, комплексного призначення''.

=== Енергетичні (дериваційні) канали ===
Енергетичні (дериваційні) канали підводять воду з річки, водосховища, озера до [[Гідроелектростанція|гідроелектростанції]] або відводять від неї відпрацьовану воду. Енергетичні канали характеризуються порівняно невеликою довжиною (зазвичай не перевищує 5—10 км), великою пропускною спроможністю, застосуванням облицювань ложа.

Найбільші розміри (довжина 24,5&nbsp;км, пропускна здатність 1500 м<sup>3</sup>/c) має підвідний канал до [[Гідроелектростанція|ГЕС]] Боарнуа на [[Річка Святого Лаврентія|річці Святого Лаврентія]] в [[Канада|Канаді]], найбільшу пропускну спроможність (1860 м<sup>3</sup>/c)&nbsp;— канал при ГЕС у [[Монтелімар]] ([[Франція]]).

=== Судноплавні канали ===
Судноплавні канали (штучні водні шляхи) поділяються на ''відкриті'' та ''шлюзовані''. Перші з них сполучають водні шляхи з однаковим рівнем води, другі&nbsp;— водойми з різними рівнями. З відкритих каналів можна назвати великі [[Суецький канал|Суецький]] і [[Коринфський канал|Коринфський]], проте переважна більшість подібних споруд&nbsp;— це споруди другого типу: їх [[шлюз (гідротехніка)|шлюзові]] системи дозволяють суднам підніматися з низьких ділянок каналу на вищі, і навпаки. Найзнаменитіші шлюзовані канали&nbsp;— [[Панамський канал|Панамський]] і [[Кільський канал|Кільський]].

Судноплавні канали за основними функціями бувають:
* '''Сполучні''' канали між судноплавними річками і морями (Суецький, побудований у [[1869]], [[Панамський канал|Панамський]] ([[1914]]) канали та ін.);
* '''Обхідні (обвідні)''' канали, що проходять в обхід важкопрохідних ділянок великих відкритих водойм, наприклад, [[озеро|озер]] і [[море|морів]] (канали Онезький, Приладозький, Береговий Мексиканський та ін.), чи в обхід ділянок річок з порогами.
* '''Випрямні''' канали&nbsp;— для зменшення звивистості річки та скорочення довжини водного шляху.
* '''Підхідні''' канали&nbsp;— судноплавні підходи з моря, озера або річки до населених пунктів, внутрішніх портів, промислових підприємств, сільськогосподарських районів (Морський канал у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], Манчестерський канал та ін.).

Обхідні, випрямні і підхідні канали будують зазвичай відкритими (нешлюзованими). Майже всі сполучні канали&nbsp;— шлюзовані, через значну, різницю рівнів у річках (морях), що сполучаються, а також через необхідність зменшення обсягів земляних робіт при проведенні каналів через [[вододіл]]и. Вода в шлюзовані канали подається самопливом (самопливні канали) або напомповується насосними станціями (машинні канали).

Судноплавні канали характеризуються значною протяжністю (наприклад, довжина берегового каналу в [[Сполучені Штати Америки|США]] від [[Нью-Йорк]]а до півострова Флорида близько 1,8 тис. км, [[Біломорсько-Балтійський канал|Біломорсько-Балтійського каналу]]&nbsp;— 227&nbsp;км, [[Дніпровсько-Бузький канал|Дніпровсько-Бузького каналу]]&nbsp;— 196&nbsp;км, [[Суецький канал|Суецького каналу]]&nbsp;— 171&nbsp;км, Панамського каналу&nbsp;— 81,6 км) та великими розмірами поперечного перерізу (ширина по дзеркалу Суецького каналу 120—150&nbsp;м, глибина 12—13 м).

Канали істотно поліпшили зв'язок між [[океан]]ами, і з моменту їхнього відкриття відпала необхідність плисти довкола [[материк]]ів, щоб потрапити із [[Атлантичний океан|Атлантики]] до [[Тихий океан|Тихого океану]] чи із [[Середземне море|Середземномор'я]] до [[Індійський океан|Індійського океану]].

[[Файл:North Crimean Canal.jpg|thumb|Ділянка [[Північно-Кримський канал|Північно-Кримського каналу]], каналу іригаційного призначення]]

=== Іригаційні (зрошувальні) канали ===
Іригаційні канали переносять [[вода|воду]] для зрошення з [[річка|річок]], [[озеро|озер]] чи [[свердловина|свердловин]], й влаштовані таким чином, щоб заданий рівень води підтримувався на всій довжині каналу. Іригаційні канали зазвичай утворюються системою каналів:
* магістральних;
* розподільних;
* власне зрошувальних (зрошувачів);
* водоскидних.
У зрошувальні канали вода надходить самопливом або подається [[насос]]ами. У великих іригаційних системах довжина магістральних каналів нерідко досягає декількох сотень кілометрів (Каракумський канал, 1-а черга, до м. [[Ашхабад]]а,&nbsp;— понад 800&nbsp;км, [[Північно-Кримський канал]]&nbsp;— понад 400&nbsp;км, Великий Ферганський канал&nbsp;— близько 300 км). Витрата води в магістральній частині таких каналів становить до 250—500 м<sup>3</sup>/с.
{{Main|Іригація}}

=== Обводнювальні канали ===
Обводнювальні канали подають воду для сільськогосподарських потреб (головним чином [[тваринництво|тваринництва]]) у безводні і посушливі райони; збільшують потоки місцевих невеликих річок, покращують їх санітарний стан (наприклад, у містах). Оскільки при обводненні на посушливих землях зазвичай утворюються дрібні ([[оазис]]ного характеру) зрошувані ділянки, обводнювальні канали часто є одночасно і зрошувальними (див., наприклад, зрошувально-обводнювальний [[канал Іртиш — Караганда]] протяжністю близько 460&nbsp;км і пропускною спроможністю в головній частині 75 м<sup>3</sup>/с).

[[Файл:IMG 0470.JPG|thumb|Водопровідний [[канал Сіверський Донець — Донбас]]]]

=== Водопровідні канали ===
Водопровідні канали служать для подачі води від джерела [[водопостачання]] до місця її використання&nbsp;— промислового району, [[місто|міста]], [[селище|селища]] тощо До великих водопровідних каналів відноситься [[канал Сіверський Донець — Донбас]], збудований у 1958 році (у 1979 році реконструйований і розширений) для забезпечення промисловості [[Донецька область|Донецької області]]. Це канал має довжину близько 130&nbsp;км та витрату води у головній частині 25—43 м<sup>3</sup>/с. Умови експлуатації і [[санітарія|санітарні]] вимоги інколи викликають необхідність робити водопровідні канали закритими (наприклад, водопровідний канал довжиною близько 30&nbsp;км подає воду з [[Учинське водосховище|Учинського водосховища]] до Москви).

Канали, по яких вода подводилася до водяних млинів, у деяких місцевостях називалися [[млинівка (споруда)|млинівками]]<ref>{{СУМ-11|Млинівка}}</ref>.
{{Main|Водопостачання}}

=== Осушувальні канали ===
Осушувальні канали призначаються для збору води на [[Заболочення|заболоченій]] території і відведення її у водоприймач (річку, озеро, море). Вони складаються з відкритих магістральних каналів різних порядків, що прокладаються найнижчими місцях осушуваної площі, а при [[Осушення|осушенні]] дренажем&nbsp;— відкритих або закритих колекторів, що впадають у магістральний канал і рідше&nbsp;— у водоприймач. Стінки і дно каналів укріплюють плитами з пористого [[бетон]]у, дерном, хмизом, що покращує їх роботу і збільшує довговічність.

=== Лісосплавні канали ===
[[Файл:Kutveleen kanava.jpg|thumb|Буксир штовхає вантаж колод по каналі Кутвеле в [[Тайпалсаар]]і, [[Фінляндія]].]]
Лісосплавні канали служать для [[Лісосплав|сплаву лісу]] молевим або плотовим способами від місць заготівлі до лісосплавних річки чи лісопильного заводу з метою транспортування деревини в обхід гідротехнічних споруд.

=== Рибоводні канали ===
Рибоводні канали споруджують для:
* подачі води на нерестовища;
* для пропуску риб в обхід гідротехнічних споруд:
* сполучення з річкою окремих ізольованих водойм, у яких розводиться риба, і&nbsp;т.&nbsp;д.

== Конструктивні особливості каналів ==

=== Форма та розміри перетину каналу ===
У гідравлічному відношенні найвигіднішою є напівкругла форма каналу, але через труднощі виконання і збереження в реальних умовах криволінійних обрисів напівкруглу і параболічну форми використовують рідше.

Прямокутний перетин використовується при проведенні каналів у скельних виїмках, а в м'яких ґрунтах&nbsp;— в особливих випадках (на території населених пунктів, на косогорах і&nbsp;т.&nbsp;д.) шляхом зведення підпірних стінок. У поперечному перерізі канали мають переважно прямокутну, трикутну і трапецоїдну форми. Напівкругла форма зазвичай застосовується при зведенні великих іригаційних і судноплавних каналів. При необхідності трасування каналу на косогорах у кожному конкретному випадку приймаються відповідні конструктивні рішення, що забезпечують нормальну роботу споруди.

Розміри перетину каналу визначаються гідравлічним розрахунком по заданій витраті води і допустимим для даного ґрунту швидкостях течії; судноплавні і лісосплавні канали, крім того, за габаритами суден і плотів, що повинні пропускатись.

=== Швидкості потоку у каналі ===
При великій глибині виїмок, а також у складних геологічних умовах стійкість укосів перевіряється розрахунком. Для каналів у насипах ухил укосів встановлюється аналогічно, як і для земляних [[гребля|гребель]]. Максимальні швидкості течії води в каналі встановлюють з таким розрахунком, щоб забезпечити стійкість до розмивання дна і укосів каналу, мінімальні&nbsp;— з умови недопущення замулювання ложа каналу звислими у потоці і рухомими по дну наносами, а також, не допускання його заростання рослинністю.

Гранично малі швидкості течії, при яких не повинно бути заростання ложа каналу рослинністю,&nbsp;— 0,5…0,6 м/с. У судноплавних каналах швидкості течії води за умовами економічності тяги суден зазвичай не перевищують 0,8 м/с; граничною швидкістю для судноплавства вважається 1,8…2,0 м/с.

[[Лід|Крижаний]] покрив знижує пропускну спроможність каналу внаслідок виникнення додаткового [[тертя]]. Поверхнева [[лід|крига]] не утворюється при швидкості потоку понад 2…3 м/с, а при швидкостях, що перевищують 1,2…1,5 м/с, лід, якщо він з'явився раніше, розмивається потоком. Щоб запобігти появі в каналі [[шуга|шуги]] (донного льоду) вживають заходів для мінімізації товщини поверхневого льоду. При неминучій появі значної кількості шуги передбачаються споруди для скидання її з каналу, а сам канал трасується з мінімальною кількістю поворотів.

== Міста на воді ==
[[Файл:KeizersgrachtReguliersgrachtAmsterdam.jpg|thumb|left|Перетин двох каналів (Grachten) в [[Амстердам]]і, [[Нідерланди]].]]
[[Файл:Griboyedov Canal 2.jpg|thumb|right|200px|[[Канал Грибоєдова]] у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], [[Росія]].]]
Міські судноплавні канали настільки глибоко ототожнюються з [[Венеція|Венецією]], що багато міст на каналах були названі на її честь. Наприклад, [[Амстердам]] ще називають «Північною Венецією». Венеція побудована на болотистих островах, з дерев'яними палями для підтримки будівель, так що швидше суходіл створено людьми, а не водні шляхи. Острови мають довгу історію заселення, від 12-го століття Венеція була потужним [[місто-держава|містом-державою]].

[[Амстердам]] був побудований таким же чином, із споруд на дерев'яних палях. Став містом близько 1300 року.

Інші міста з великими мережами каналів: [[Алкмар]], [[Амерсфорт]], [[Брілле]], [[Делфт]], [[Гертогенбос]], [[Дордрехт]], [[Франекер]], [[Гауда (місто)|Гауда]], [[Гарлем (Нідерланди)|Гарлем]], [[Льовет]], [[Лейден]], [[Снек]] та [[Утрехт]] у [[Нідерланди|Нідерландах]], [[Брюгге]] та [[Гент]] у [[Фландрія|Фландрії]] ([[Бельгія]]), [[Бірмінгем]] ([[Англія]])&nbsp;— місто яке має 35 миль каналів, порівняно з Венецією, яка має 26 миль, [[Санкт-Петербург]] ([[Росія]]), [[Гамбург]] та [[Берлін]] у [[Німеччина|Німеччині]], [[Форт-Лодердейл]] та [[Кейп-Корал]] у [[Сполучені Штати Америки|США]].

[[Місто мореплавців та торговців (Ліверпуль)]] (Liverpool Maritime Mercantile City)&nbsp;— об'єкт [[Світова спадщина ЮНЕСКО|світової спадщини ЮНЕСКО]], що розташований поблизу центру міста [[Ліверпуль]] (Англія), де система водних шляхів і доків розвивається і в наш час в основному для житлових потреб та відпочинку.

== Особливості проєктування каналів ==
При гідравлічному розрахунку попередньо призначають форму поперечного перерізу каналу, ухил дна і його пропускну спроможність, далі уточнюють гідравлічно найвигіднішу площу поперечного перерізу каналу і перевіряють прийняту пропускну здатність при заданому ухилі дна, при необхідності з'ясовують положення кривої вільної поверхні води в каналі.

=== Вибір конструктивних елементів ===
Для захисту ложа каналу від руйнування течією і хвилями, скорочення втрат води на фільтрацію в ґрунт і зменшення шорсткості живого перетину (для збільшення пропускної здатності) каналу застосовуються облицювання. Облицювання, що служать тільки для захисту укосів від розмивання, виконуються у вигляді кам'яного мощення, кам'яного укладання чи насипу, а також [[бетон]]них і [[залізобетон]]них плит. Такі облицювання застосовуються зазвичай на судноплавних каналах. Бетонне облицювання є найуніверсальнішим, оскільки задовольняє майже всім вимогам, що ставляться до облицювання (забезпечує водонепроникність, захищає від розмивання, збільшує пропускну спроможність). Залізобетонні облицювання мають ті ж якості, але є міцнішими і застосовуються зазвичай при суттєвій деформівності ґрунтів ложа каналу.

При проєктуванні каналів у земляному руслі розраховують стійкість укосів на розмив. У більшості випадків потрібно провести розрахунок транспортування завислих і донних наносів по каналах. Крім того, уточнюють гідравлічні параметри каналу з урахуванням крижаного покриву у зимовий період, а також визначають втрати води з каналу на фільтрацію.

При необхідності на каналах передбачають протифільтраційні захисні заходи від розмивної дії хвильового потоку:
* [[кольматація|кольматацію]] стінок і дна каналу глинястими розчинами, добре розкладеним торфом або різними емульсіями;
* екрани з глини або полімерної плівки;
* захисні покриття.

Якщо канал проходить цілком у піщаному насипі (з дном вище поверхні землі) або виїмка для його ложа прорізає сильно проникні [[ґрунт]]и, де неминучі великі втрати води в ґрунт, то протифільтраційне облицювання (екран) влаштовують по всьому периметру живого перерізу. Товщина [[глина|глиняних]] і [[суглинок|суглинних]] екранів зазвичай від 0,5 до 1,0&nbsp;м, [[торф|торф'яних]]&nbsp;— не менше 0,5&nbsp;м.

=== Розрахункові формули ===
При розрахунку каналу слід враховувати його довжину, при цьому розрізняють:
* ''Канал довгий'' ({{lang-ru|длинный канал}}; {{lang-en|long channel}}; {{lang-de|Langkanal}})&nbsp;— канал, що має достатньо велику довжину, у зв'язку з чим при гідравлічному розрахунку такого каналу можна нехтувати (на відміну від випадку каналу короткого) місцевими втратами і враховувати тільки втрати напору по довжині.
* ''Канал короткий'' ({{lang-ru|короткий канал}}; {{lang-en|short channel}}; {{lang-de|Kurzkanal}} m)&nbsp;— канал, який має таку довжину, при якій (на відміну від водозливу з широким порогом і на відміну від каналу довгого) необхідно враховувати як втрати напору по довжині, так і місцеві втрати напору (наприклад, на вході в канал).

Для визначення середньої швидкості потоку при усталеному рівномірному [[Турбулентна течія|турбулентному русі]] в області квадратичного опору для випадку [[безнапірний потік|безнапірного потоку]] використовується [[формула Шезі]]:

: <math>V = C \sqrt{R \cdot I}</math>,

де ''V''&nbsp;— середня швидкість потоку, м/с;
: ''C''&nbsp;— коефіцієнт опору тертя по довжині (коефіцієнт Шезі), що є інтегральною характеристикою сил опору;
: ''R''&nbsp;— [[гідравлічний радіус]], м;
: ''I''&nbsp;— [[гідравлічний ухил]], м.
{{Main|Формула Шезі}}

Одним із часткових випадків формули Шезі при значенні коефіцієнта Шезі рівному <math> C = \frac {R_h^{\frac{1}{6}}}{n}</math> є [[Формула Манінга|Рівняння (формула) Манінга]]&nbsp;— [[емпірична формула]] для визначення швидкості [[Безнапірний потік|безнапірного потоку]] у відкритому руслі у залежності від форми і розмірів поперечного перерізу та [[Шорсткість русла|шорсткості стінок русла]].

Формула має вигляд:
: <math>V = \frac{1}{n} R_h ^\frac{2}{3} \cdot I ^\frac{1}{2}</math>,

де: ''V''&nbsp;— середня швидкість, (м/с);
: ''n''&nbsp;— безрозмірний коефіцієнт шорсткості (коефіцієнт Гоклера-Манінга)<ref>{{Cite web |url=http://www.fsl.orst.edu/geowater/FX3/help/8_Hydraulic_Reference/Mannings_n_Tables.htm |title=Архівована копія |accessdate=28 жовтня 2011 |archive-date=21 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110721174527/http://www.fsl.orst.edu/geowater/FX3/help/8_Hydraulic_Reference/Mannings_n_Tables.htm }}</ref>;
: ''R<sub>h</sub>''&nbsp;— [[гідравлічний радіус]], (м);
: ''I''&nbsp;— [[гідравлічний ухил]], (м/м).

Це рівняння можна підставити у формулу для розрахунку [[Витрата об'ємна|об'ємної витрати]], <math>Q = \omega \cdot V</math>, що дозволяє отримати значення витрати без інформації про фактичний розподіл швидкостей по перерізу русла.
{{Main|Формула Манінга}}

== Канали в Україні ==
{| class="wikitable sortable"
|-
! align="left" width="280"|Назва
! Призначення
! Довжина, км
! Пропускна спроможність, м³/с
! Рік введення в дію
|-
| [[Північно-Кримський канал]] || Іригаційна споруда ||402,6||300||1961-1971
|-
| [[Канал Дніпро — Донбас]] || Водопровідний канал ||262,25||120||[[1982]]
|-
| [[Канал Дніпро — Інгулець]] || Водопровідний та <br/>іригаційний канал||150,5||42||[[1988]]
|-
| [[Канал Сіверський Донець — Донбас]] || Водопровідний канал ||133,4||43||[[1958]]
|-
| [[Каховський канал]] || Іригаційна споруда ||130||530||[[1979]]
|-
| [[Канал Дніпро — Кривий Ріг]] || Водопровідний та <br/>іригаційний канал||42||41||[[1961]]
|-
|}

== Див. також ==
{{Commons category|canals}}
* [[Біломорсько-Балтійський канал]]
* [[Панамський канал]]
* [[Суецький канал]]
* [[Кільський канал]]
* [[Дніпровсько-Бузький канал]]
* [[Північно-Кримський канал]]
* {{selfref|[[Шаблон:Канал]]}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Дмитрієв А.&nbsp;Ф., Хлапук М.&nbsp;М., Шумінський В.&nbsp;Д. та ін.'' Гідротехнічні споруди: Підручник для вузів.&nbsp;— Рівне: РДТУ, 1999.&nbsp;— 328 с.
* СНиП 2.06.01-86. Гидротехнические сооружения речные. Основные положения проектирования.&nbsp;— М.: Стройиздат, 1985.
* СНиП 2.06.04-82. Нагрузки и воздействия на гидротехнические сооружения (волновые, ледовые, от судов)&nbsp;— М.: Стройиздат, 1983.
* ''Кириенко И.&nbsp;И., Химерик Ю.&nbsp;А.'' Гидротехнические сооружения: Учебное пособие.&nbsp;— К.: Вища школа, 1987.&nbsp;— 154с.
* ''Колчунов В.&nbsp;І.''&nbsp;Теоретична та прикладна гідромеханіка: Навч. Посібник.&nbsp;— К.: НАУ, 2004.-336 с. ISBN 966-598-174-9.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/17230115/legal/kanali_mizhnarodni_morski Канали міжнародні морські] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170325121956/http://leksika.com.ua/17230115/legal/kanali_mizhnarodni_morski |date=25 березня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
{{commonscat}}
* [http://academic.emporia.edu/aberjame/wetland/canal/canals.htm «Canals and Navigable Rivers» by James S. Aber, Emporia State University] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110719194715/http://academic.emporia.edu/aberjame/wetland/canal/canals.htm |date=19 липня 2011 }}{{ref-en}}
* [http://www.canals.org/ National Canal Museum (USA)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081006054258/http://www.canals.org/ |date=6 жовтня 2008 }}{{ref-en}}
* [http://www.canalmuseum.org.uk/ London Canal Museum (UK)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111016232832/http://www.canalmuseum.org.uk/ |date=16 жовтня 2011 }}{{ref-en}}
* [http://www.world-city-photos.org/Amsterdam/photos/Canals_and_Bridges/ Canals in Amsterdam] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080914101104/http://www.world-city-photos.org/Amsterdam/photos/Canals_and_Bridges/ |date=14 вересня 2008 }}{{ref-en}}
* [http://www.canaldumidi.com Canal du Midi] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080922170409/http://www.canaldumidi.com/Canal-des-Deux-Mers.php |date=22 вересня 2008 }}{{ref-fr}}
* [http://www.canaldumidi.com/Canal-des-Deux-Mers.php Canal des Deux Mers] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080922170409/http://www.canaldumidi.com/Canal-des-Deux-Mers.php |date=22 вересня 2008 }}{{ref-fr}}
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Гідрографія|Техніка}}

[[Категорія:Канали| ]]
[[Категорія:Гідротехнічні споруди]]