Перегляд вихідного коду сторінки Йоганнес Ніколаус Брьонстед

{{Науковець 
| ім'я               = Йоганнес Ніколаус Брьонстед
| ім'я_мовою_оригіналу = {{lang-da|Johannes Nicolaus Brønsted}}
| жінка              = 
| зображення         = Johannes Brønsted.jpg
| зображення_розмір  = 
| зображення_підпис  = 
| дата народження    = 22.2.1879
| місце народження   = [[Варде (місто, Данія)|Варде]], [[Данія]]
| дата смерті        = 17.12.1947
| місце смерті       = [[Копенгаген]], [[Данія]]
| резиденція         = 
| громадянство       = 
| національність     = 
| галузь             = [[фізична хімія]]
| заклад             = [[Копенгагенський університет]]
| Alma Mater         = [[Копенгагенський університет]]
| посада             = <!--інша суспільно значуща посада-->
| відомий завдяки    = [[Теорії кислот і основ|теорія Брьонстеда&nbsp;— Лоурі]]<br/>[[рівняння Брьонстеда]]
| звання             = професор
| ступінь            = доктор наук
| керівник           = 
| учні               = 
| нагороди           = 
| автограф           = 
| примітки           = 
| особиста_сторінка  = 
}}
'''Йога́ннес Нікола́ус Брьо́нстед'''<ref>У сучасний літературі також застосовується написання '''Бренстед'''.</ref> ({{lang-da|Johannes Nicolaus Brønsted}}, {{ДН|22|2|1879}}, [[Варде (місто, Данія)|Варде]], [[Данія]]&nbsp;— {{ДС|17|12|1947}}, [[Копенгаген]], Данія)&nbsp;— данський фізико-хімік, автор [[теорії кислот і основ]] (спільно з [[Томас Мартін Лоурі|Т. Лоурі]]), професор хімії [[Копенгагенський університет|Копенгагенського університету]].

== Біографія ==
У 1897 році вступив до [[Копенгагенський університет|Копенгагенського університету]], котрий закінчив у 1902 році зі ступенем магістра. З 1905 року працював у своєму університеті, де в 1908 році отримав ступінь доктора наук і звання професора.

У 1926 році його запросили до [[США]] для читання лекцій у кількох навчальних закладах, зокрема [[Єльський університет|Єльському]] та [[Колумбійський університет|Колумбійському]] університетах. Там він у 1929 році став членом [[Американська академія мистецтв і наук|Американської академії мистецтв і наук]].

Із 1930 до 1947 рік обіймав посаду директора Фізико-хімічного інституту Вищої технічної школи в Копенгагені.

== Наукова робота ==
Основні роботи Брьонстеда присвячені [[хімічна кінетика|хімічній кінетиці]], [[каталіз]]у і [[хімічна термодинаміка|термодинаміці]] розчинів.

У 1920-х роках Брьонстед разом із [[Дьєрдь де Гевеші|Дьєрдем де Гевеші]] працював над [[Розділення ізотопів|розділенням ізотопів]] шляхом [[фракційна перегонка|фракційної перегонки]], а також над визначенням [[атомна маса|атомних мас]] [[Меркурій (хімічний елемент)|ртуті]] і [[хлор]]у.

Спираючись на зібрані у дослідженнях розчинів солей дані, у 1923 році Брьонстед запропонував нове трактування терміна ''[[кислота]]''. Він виділяв кислоти й [[основи (хімія)|основи]] в залежності від тієї ролі, яку відіграє [[Протон (хімія)|йон H<sup>+</sup>]] у системі кислота-основа:
: кислота <math>\mathrm{  \rightleftarrows }</math> основа + H<sup>+</sup>

Згідно його бачення кислотно-основна теорія описувалася такими положеннями:
* кислота є [[донор електрона|донором]] протона, а основа&nbsp;— [[акцептор електрона|акцептором]];
* кислоти та основи існують лише як спряжені пари;
* протон у водних розчинах перебуває лише у формі [[гідроксоній|гідроксонію]] H<sub>3</sub>O<sup>+</sup>.

Цю думку, незалежно від Брьонстеда, також висловив англійський хімік [[Томас Мартін Лоурі]]. Подальшим розвитком водневої теорії Брьонстеда і Лоурі є визначення кислоти, запропоноване радянським науковцем [[Михайло Усанович|Михайлом Усановичем]].

Також Брьонстед приділяв увагу вивченню реакцій, що каталізуються кислотами й основами, він встановив кількісне співвідношення між силою кислот чи основ та їхньою каталітичною активністю ([[рівняння Брьонстеда]])

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Биографии великих химиков |оригінал= |посилання= |відповідальний=Под ред. Г. В. Быкова |видання= |місце={{М.}} |видавництво=Мир |рік=1981 |том= |сторінки= |сторінок=329 |серія= |isbn= }} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г.&nbsp;И.&nbsp; |частина= |посилання частина= |заголовок=Выдающиеся химики мира |посилання= |відповідальний= |видання= |місце={{М.}} |видавництво=Высшая школа |рік=1991 |том= |сторінки= |сторінок=656 |isbn=5-06-001568-8 }} {{ref-ru}}

{{бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Брьонстед}}

[[Категорія:Данські хіміки]]
[[Категорія:Уродженці Варде (Данія)]]
[[Категорія:Фізико-хіміки]]
[[Категорія:Хіміки XX століття]]
[[Категорія:Випускники Копенгагенського університету]]
[[Категорія:Викладачі Копенгагенського університету]]
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[Категорія:Померли в Копенгагені]]