Перегляд вихідного коду сторінки Золото

{{Otheruses|Золото (значення)}}
{{Хімічний елемент
|Золото (Au)<!--Назва-->
|79<!--Атомний номер-->
|М'який, в'язкий, ковкий, жовтий [[метал]][[Файл:Gold-crystals.jpg|безрамки]]<!-- Зовнішній вигляд-->
|196,96654<!--Атомна маса-->
|144<!--Радіус атома-->
|889,3(9,22)<!--Енергія іонізації-->
|[Xe] 5p<sup>6</sup> 5d<sup>10</sup> 6s<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація-->
|134<!--Ковалентний радіус-->
|(+3e) 85 (+1e) 137<!--Радіус іона-->
|2,54<!--Електровід'ємність-->
|Au←Au<sup>3+</sup> 1,50В<br/> Au←Au<sup> +</sup> 1,70В<!--Електродний потенціал-->
|3, 1<!--Степені окислення-->
|19,3<!--Густина-->
|25,39<!-- Питома теплоємність-->
|318<!--Теплопровідність-->
|1337,58<!--Температура плавлення-->
|12,68<!--Теплота плавлення -->
|3080<!--Температура кипіння-->
|~340<!--Теплота випаровування-->
|10,2<!--Молярний об'єм-->
|кубічна<br />гранецентрована<!--Структура решітки-->
|4,080<!--Період решітки-->
|n/a<!--Відношення c/a-->
|170,00<!--Температура Дебая-->
}}
'''Зо́лото''' ([[хімічний знак]]&nbsp;— <chem>Au</chem>, {{lang-la|aurum}}; ''а́урум''<ref name="ДСТУ">{{ДСТУ 2439:2018|с=2}}</ref>, ''а́врум''<ref>{{Cite web |url=https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf |title=Український правопис 2019, § 131. Буквосполучення au, ou |accessdate=5 квітня 2021 |archive-date=17 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190917112449/https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf }}</ref>)&nbsp;— [[хімічний елемент]] з [[Атомний номер|атомним номером]] '''79''' (один з вищих елементів [[Атомний номер|атомного номера]], які трапляються в природі), належить до [[Група 11 періодичної системи елементів|11-ї групи]], [[Період 6 періодичної системи елементів|6-го періоду]] [[Періодична система хімічних елементів|періодичної системи хімічних елементів]].

[[Проста речовина]]&nbsp;— '''зо́лото'''. У чистому вигляді це [[Яскравість|яскравий]], злегка червонувато-жовтий, щільний, м’який, [[Деформівність|пластичний]] [[Метали|метал]]. Хімічно золото є [[Перехідні метали|перехідним металом]]. Воно є одним з найменш реакційноздатних хімічних елементів, за [[Нормальні умови|нормальних умов]] є твердим. Золото часто трапляється у вільному елементарному (самородному) вигляді ([[Самородок|самородки]] або зерна), у [[Гірська порода|гірських породах]], [[Жила (геологічне тіло)|жилах]] і в [[Алювій|алювіальних]] відкладах. Трапляється у [[Твердий розчин|твердому розчині]] з рідним елементом [[срібло|сріблом]] (як [[електрум]]), а також природним чином у [[Сплави золота|сплавах]] з [[Мідь|міддю]] та [[Паладій|паладієм]]. Рідше є в мінералах у вигляді сполук золота, часто з [[Телур|телуром]] (золоті телуриди).

Золото стійке до більшості [[Кислоти|кислот]], однак розчиняється у [[Царська вода|царській воді]] (суміші [[Нітратна кислота|нітратної]] та [[Хлоридна кислота|хлоридної]] кислот). Золото не розчиняється в [[Нітратна кислота|нітратній кислоті]], яка розчиняє [[срібло]] та [[неблагородні метали]] — властивість, яку здавна використовували для [[Рафінування металів|очищення]] золота та підтвердження наявності золота в металевих предметах, що породило термін "''кислотний тест"''. Золото розчиняється також в [[Луги (хімія)|лужних]] розчинах [[Ціаніди|ціаніду]], які використовують у гірничій справі та [[Гальванізація|гальваніці]]. Золото розчиняється в [[Ртуть|ртуті]], утворюючи сплави [[Амальгама|амальгами]], однак це не є хімічною реакцію.

Хоча золото порівняно рідкісний елемент, все ж воно є [[Дорогоцінний метал|дорогоцінним металом]], який використовували для карбування [[Монета|монет]], [[Ювелірні прикраси|ювелірних]] та інших [[мистецтва|мистецьких виробів]] упродовж усієї історії. У минулому [[золотий стандарт]] часто застосовували як грошово-кредитну політику, однак золоті монети перестали карбувати як обігову валюту в 1930-х роках, а після 1971 року світовий золотий стандарт замінила [[Фіатні гроші|фіатна валютна система]].

== Походження назви ==
Слово «золото» походить із [[Праслов'янська мова|прасл.]] ''zolto''. З ним споріднені сх.-{{lang-lt|žeĩtas}} «золотий», «золотаво-жовтий», {{lang-lv|zèlts}} (‹*g’helt) «золото»; з іншим вокалізмом: {{lang-got|gulþ}}, {{lang-de|gold}}, {{lang-en|gold}} (‹*gʼhl̥t-); далі {{lang-sa|हिरण्य}} ({{IAST|híraṇya}}), {{lang-ae|zaranya}}, {{lang-os|zærījnæ}} «золото», так само {{lang-sa|हरि}} ({{IAST|hari}}) «жовтий, золотистий, зеленуватий»<ref>{{ЕСУМ|Золото}}</ref>.

У [[Староукраїнська мова|староукраїнській мові]] метал мав назви «злато» ({{lang-cu|злато}}) і «злото» ({{lang-pl|złoto}}), що нині застаріли й трапляються переважно у фольклорі або зі стилістичною метою їх вживають у поезії.

== Загальна інформація ==
[[Файл:Native gold nuggets.jpg|ліворуч|thumb|Золото самородне]]
[[Файл:Gold-crystals.jpg|ліворуч|thumb|Синтетичні кристали золота]]
Золото має [[атомна маса|атомну масу]] 196,966569. Воно належить до [[благородний метал|благородних металів]]. Це мʼякий яскраво-жовтий важкий метал. [[Кристалічна ґратка]] золота [[ГЦК|кубічна ґранецентрована]].

=== Походження ===
Золото, як й інші важкі елементи (платина, уран, тощо), народжується в результаті ядерного синтезу в ядрах [[Нейтронна зоря|нейтронних зірок]]. Внаслідок вибухів чи зіткнень таких зірок елементи металу потрапляють в космічний простір, після чого опиняються на різних космічних тілах (в т. ч. на планетах). Нейтронні зорі є найменшими, найщільнішими і найекзотичнішими зірками у [[Всесвіт]]і, звідси й можливе пояснення рідкісного поширення цього металу на Землі<ref>[http://ua.korrespondent.net/tech/space/3897487-zolota-zhyla-vidkryto-hravitatsiini-khvyli-zirok Золота жила. Відкрито гравітаційні хвилі зірок] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171108205531/http://ua.korrespondent.net/tech/space/3897487-zolota-zhyla-vidkryto-hravitatsiini-khvyli-zirok |date=8 листопада 2017 }} ''[[korrespondent.net]]'', 18 жовтня 2017</ref>.

=== Фізичні властивості ===
[[Густина]] золота (при 20&nbsp;°C) 19320 [[кг]]/[[кубічний метр|м³]]; [[температура плавлення|t<sub>пл</sub>]] = 1046,5&nbsp;°C; [[теплопровідність]] (при 0&nbsp;°C) 311,48 [[Вт]]/([[метр|м]]·[[Кельвін|К]]), [[питома теплоємність]] (при 0&nbsp;°C і тиску 1&nbsp;атм) 132,3&nbsp;[[Дж]]/(кг·К); [[питомий опір]] (при 0&nbsp;°C) 2,065·10<sup>-8</sup> [[Ом]]·см, [[електропровідність]] по відношенню до [[мідь|міді]] (при 0&nbsp;°C) 75,0&nbsp;%; [[коефіцієнт теплового розширення|коефіцієнт лінійного розширення]] (0–100&nbsp;°C) 14,6·10<sup>-6</sup> К<sup>-1</sup>; для випаленого золота [[межа міцності]] при [[розтяг]]ненні 100–140&nbsp;МПа; [[твердість]] за Брінеллем 18,9·10&nbsp;М[[Паскаль (одиниця СІ)|Па]]. 3олото має найвищі порівняно з усіма іншими металами [[пластичність]] і [[ковкість]]. Воно легко розплющується на найтонші листочки&nbsp;— [[сусальне золото]]. Так, 1 г золота можна розплющити в лист площею 1&nbsp;[[квадратний метр|м²]]. Золото легко полірується.

=== Хімічні властивості ===
3олото має виняткову хімічну інертність, це метал, на який не діють концентровані та розведені [[кислоти]], окрім дуже сильних окисників, таких як [[селенатна кислота|H<sub>2</sub>SeO<sub>4</sub>]] та [[перхлоратна кислота|HClO<sub>4</sub>]]. За нормальних умов золото не взаємодіє ні з [[кисень|киснем]], ні з [[сірка|сіркою]]. 3олото стійке до дії атмосферної [[Корозія|корозії]] і різних типів природних вод. Воно зазвичай розчиняється у водних розчинах, що містять [[Ліганд (хімія)|ліганди]] (що утворюють із золотом комплекси) і [[окиснювач|окисник]], але кожний з цих реагентів, взятий нарізно, не здатний розчинити золото. Наприклад, золото не розчиняється в [[соляна кислота|соляній]] або [[Нітратна кислота|нітратній кислоті]], але легко розчиняється в так званій [[Царська вода|«царській воді»]] (суміші 3:1 HCl + HNO<sub>3</sub>), у [[хромова кислота|хроматній кислоті]] за наявності [[Хлориди|хлоридів]] і [[бромід]]ів [[лужні метали|лужних металів]], в розчинах [[ціанід]]ів за наявності кисню [[повітря]] або [[пероксид водню|пероксоводню]] з утворенням [[ціаноаурутіон|диціанідоаурат(I)-йон]]у. Золото розчиняється також в розчинах [[тіосульфат]]у, [[тіосечовина|тіосечовини]].

== Золото в історії ==
{{Див. також|Історична географія первинного видобутку золота}}
Золоті вироби були виявлені під час розкопок найдавніших людських поселень епохи [[неоліт]]у в горах [[Франція|Франції]], в [[кельти|кельтських]] могильниках, в давніх похованнях на терені України, додинастичних пам'ятниках Єгипту, серед найдавніших [[культурний шар|культурних шарів]] в [[Індія|Індії]] і [[Китай|Китаї]]. [[Рафінування металів|Рафінування]] золота і відокремлення його від срібла почалося у 2-й половині ІІ-го тис. до н.&nbsp;е.

Сучасні дані пов'язують початок використання золота з VI тис. до н.&nbsp;е. Краса й рідкісність цього металу сприяли створенню дорогоцінних виробів мистецтва, що стали знаковими символами багатства давніх володарів країн Месопотамії, Кавказу, Єгипту. Уже в стародавньому світі золото виконувало функцію скарбу (накопичення та збереження вартості праці), причому з кінця IV тис. до н.&nbsp;е. в Єгипті його використовували як платіжний засіб. За царювання фараона першої династії Менеса виникла практика таврування зливків, що давало гарантію ваги й проби.

Де й коли з'явилися перші монети, до кінця не з'ясовано наукою й зараз. [[Геродот]] у своїй «Історії» приписує винахід монет лідійцям — народу, що мешкав на заході Малої Азії: «Першими з людей вони, наскільки нам відомо, почали карбувати золоту й срібну монету та вперше зайнялися дрібною торгівлею. Самі лідійці стверджують, що й ігри (олімпійські&nbsp;— авт.), які нині в ходу в них та в еллінів,&nbsp;— їх винахід». Початок карбування монет у Лідії відносять до VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е., а протягом наступних ста років монети поширюються на всю грецьку цивілізацію в Середземному морі. Велика кількість золота останнього царя Лідії Креза увійшла в прислів'я як синонім багатства й стала причиною перської агресії.

У IV&nbsp;ст. до н. е. «все золото світу» було накопичене вже в скарбницях володарів Персії, що, зокрема, спричинило західну експансію під проводом Олександра Македонського. Після розпаду його імперії шляхом малих воєн величезні запаси золота розтеклися по всій Ойкумені й знову були сконцентровані вже в Римі, особливо після завоювання Іспанії, Галії та Єгипту (I&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.). Отож сформований зв'язок «війна&nbsp;— золото» (і навпаки) назавжди увійшов в історію народів.

Починаючи з міфів про [[нібелунги|нібелунгів]] і [[аргонавти|аргонавтів]], сюжети яких розвиваються навколо золота та його злої сили, фольклор і художня література усіх часів зберегли безліч спостережень і думок про роль золота в житті людей. Г. Агрікола (1494–1555&nbsp;рр.) в першій книзі своєї енциклопедичної праці «Про гірництво та металургію» подає змістовний обмін думок античних мислителів щодо гірництва, який стосується здебільшого золота. Саме в ньому деякі філософи вбачали причини воєн, людської нерівності, численних злочинів і розпусти. З цього випливав висновок, що гірництво створило умови для появи та поширення зла, гірнича справа є згубною й небезпечною для людства. «Люди гинуть за метал…»&nbsp;— звучить арія [[Мефістофель|Мефістофеля]] в опері Гуно «Фауст». Опоненти цих поглядів (у тому числі й Агрікола) переконували в користі гірництва та його здобутків, а причини зла бачили в жадобі та ганебних рисах окремих людей, а також в устрої суспільних відносин.

Завдяки своїм фізичним властивостям золото не іржавіє, як залізо, не вкривається зеленим окисом, як мідь, не темніє, як срібло. Воно м'яке та ковке. Висока вартість золота сприяє тому, що, одного разу видобуте, воно не зникає з обігу, лише перевтілюється на різні речі. Цілком можливо, що каблучка на чиємусь пальці зроблена з золота, видобутого чотири тисячі років тому в [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]], і перебувала раніше у вигляді зливка, чаші, монети, годинника тощо.

За оцінками експертів, втрати золота (обіг монет, скарби, затонулі кораблі) склали не більше 10–11&nbsp;%, що робить надзвичайно важливим питання про загальну кількість золота, видобутого людством.

Численні наукові розвідки свідчать, що з VI&nbsp;тис. до н.&nbsp;е. до кінця ІІ&nbsp;тис. н.&nbsp;е. видобуто приблизно 100&nbsp;тис. т золота. Уся його кількість може розміститися в кубі з ребром приблизно 17 м (висота п'ятиповерхового будинку). Цікаво, що до відкриття Америки було видобуто не більше 13&nbsp;тис. т і вартість золота була дуже високою (ціна звичайної ювелірної прикраси в середньовічній Європі дорівнювала вартості невеличкого села з мешканцями й худобою).

== Поширеність ==
Поширеність золота у [[Всесвіт]]і 5,34·10<sup>−8</sup>&nbsp;%, відносний вміст на [[Сонце|Сонці]] становить 4,0·10<sup>-6</sup>&nbsp;%, що на порядок вище, ніж у породах Землі. Середній вміст його в [[земна кора|земній корі]] 4,3·10<sup>-7</sup>&nbsp;%. За зростанням концентрації золота вибудовується такий ряд природних утворень: [[морська вода]], [[осадові породи]], кислі вивержені породи, середні вивержені породи, основні і ультраосновні вивержені породи, хроміти базальтоїдних порід, гідротермальні руди. У [[гідросфера|гідросфері]] вміст золота 1,0·10<sup>-9</sup>&nbsp;%, тобто більш ніж на два порядки нижчий від середнього для земної кори. Однак загальна кількість золота в гідросфері величезна і становить близько 5–6&nbsp;млн т. Середній вміст золота для всіх видів прісних вод&nbsp;— близько 3,0·10<sup>-9</sup>&nbsp;%, вміст золота в морській воді неоднорідний: у полярних морях 5,0·10<sup>-9</sup>&nbsp;%, біля берегів Європи (1–3,0)·10<sup>-7</sup>&nbsp;%, в прибережних зонах Австралії — до 5,0·10<sup>-6</sup>&nbsp;%. Вміст золота в осадових породах відносно низький. Найпоширенішим є золото в гідротермальних розчинах у формі різних простих і змішаних моноядерних комплексів Au. До них належать гідроксильні, гідроксохлоридні та гідросульфідні комплекси. Для золота характерна різноманітність чинників, що зумовлюють його концентрування та фіксацію. У природі золото трапляється здебільшого у вигляді золота самородного, а також у вигляді твердих розчинів зі сріблом ([[електрум]]), міддю ([[купроаурид]]), [[бісмут]]ом ([[бісмутоаурид]]), [[родій|родієм]] ([[родит]]), [[іридій|іридієм]] ([[ірааурид]]) і [[платина|платиною]] (платинисте золото). Відомі телуриди золота AuTe<sub>2</sub> ([[калаверит]]) і AuTe<sub>3</sub> ([[монтбреїт]]).

== Видобуток золота ==
{{Детальніше|Список країн за видобутком золота}}
[[Файл:Gold (mined)2.png|міні|праворуч|250пкс|Виробництво (видобуток) золота у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2005 році порівняно з лідером [[ПАР]] (100&nbsp;% = 294 тони).]]
За всю історію людства було видобуто близько 110–120&nbsp;тис. т золота, причому до відкриття Америки&nbsp;— лише 13–14&nbsp;тис. т. Варто уваги те, що загальні втрати золота (обіг монет, таємні скарби й поховання, затонулі кораблі) становили не більше 10–11&nbsp;%, тобто один раз видобуте, воно не зникало з ужитку людей, лише перевтілювалось у різні речі.

У [[2007]] році було видобуто 2,38&nbsp;тис. т золота, а в [[2008]]&nbsp;— 2,33&nbsp;тис. т. Лідерами видобутку золота стали<ref name="mcs2009">[http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/mcs/2009/mcs2009.pdf MINERAL COMMODITY SUMMARIES 2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100614002723/http://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/mcs/2009/mcs2009.pdf |date=14 червня 2010 }} {{ref-en}}</ref>:
* {{CHN}} (добув у 2007 році 275 т, у 2008&nbsp;р.&nbsp;— 295 т)
* {{ZAF}} (252/250)
* {{USA}} (238/230)
* {{AUS}} (246/225)
* {{PER}} (170/175)
* {{RUS}} (157/165)
* {{CAN}} (101/100)
* {{IDN}} (118/90)
* {{UZB}} (85/85)
* {{GHA}} (84/84)
* {{PNG}} (65/65)
* {{CHL}} (42/42)
* {{MEX}} (39/41)
* {{BRA}} (40/40)

Розвідані світові запаси золота оцінюють у 100&nbsp;тис. т.

У 2009&nbsp;р. [[ПАР]] покинула трійку лідерів з видобутку золота. Перше місце посідає [[Китай]] (314 т), далі йдуть [[Австралія]] (227 т), [[Сполучені Штати Америки|США]] (216 т).

Станом на 2024 рік [[Китайська Народна Республіка|Китай]] продовжує домінувати на світовому ринку золота. Запаси країни на початку 2024 року перевищували 2000&nbsp;т, а її гірничодобувна промисловість забезпечує близько 10&nbsp;% світового виробництва. Найбільшим відкритим родовищем золота в Китаї є родовище, розташоване біля вже існуючих золотих копалень Вангу на північному сході провінції [[Хунань]]. Родовище високоякісної золотої руди містить близько 1000 метричних тонн дорогоцінного металу. Використовуючи [[3D-графіка|3D-комп'ютерні моделі]], гірничі експерти передбачили, що на глибині до 3000&nbsp;м може бути приховано до 1100&nbsp;т дорогоцінного металу<ref>[https://tsn.ua/tsikavinki/koshtovna-znahidka-u-kitayi-viyavili-naybilshe-u-sviti-rodovische-zolota-2712762.html Коштовна знахідка: у Китаї виявили найбільше у світі родовище золота. // Автор: Дар’я Щербак. 29.11.2024, 20:35]</ref>.

== Отримання ==
Найбільш давні методи виділення золота&nbsp;— гравітаційний (основний процес отримання золотоносного концентрату) та адгезійний. Починаючи з І-го тис. до н.&nbsp;е., для вилучення золота з концентратів використовували амальгамування&nbsp;— розчинення золота [[ртуть|ртуттю]] з подальшим вилученням (перегонкою) ртуті. У кінці [[XVIII ст.]] і протягом [[XIX ст.]] поширився метод хлорування. [[Хлор]] пропускали через подрібнений рудний концентрат, внаслідок чого утворювався [[хлорид золота]], який потім вимивали [[вода|водою]].

У 1843 П.&nbsp;Р.&nbsp;Багратіон запропонував ціанідний спосіб виділення золота, який зараз широко використовують і який дає змогу практично повністю виділити золото навіть з найбідніших руд. Для вилучення золота рудний концентрат обробляють за доступу повітря розбавленим розчином [[ціанід натрію|NaCN]]. Внаслідок цього золото переходить у розчин, з якого його потім виділяють дією металічного [[цинк]]у. Очищення отриманого тим чи іншим способом золота від домішок здійснюють оброблюванням його гарячою [[сірчана кислота|сірчаною кислотою]].

В [[Україна|Україні]] розроблені оригінальні сучасні методи вилучення золота&nbsp;— грануляційне [[адгезійне збагачення золота|адгезійне збагачення]] та біометоди, зокрема:
* [[бактеріальне вилуговування]] (переведення золота в [[розчин]]);
* [[біосорбція]] (селективне вилучення золота з розчинів);
* біофлотація (використання флотореагентів-мікробів).

== Застосування ==
[[Файл:Golden Rose MNMA Cl2351 n2.jpg|thumb|[[Золота троянда (нагорода папи римського)|Золота троянда]] — подарунок [[Папа Римський|Папи Римського]], XIV століття.]]
Наявне в наш час (XXI cт.) у світі золото розподілене так: близько 10&nbsp;% перебуває у промислових виробах, решта ділиться приблизно порівну між централізованими запасами (здебільшого у вигляді стандартних зливків хімічно чистого золота), власністю приватних осіб у вигляді злитків і ювелірними виробами.

=== Як об'єкт інвестування ===
Золото є найважливішим елементом світової фінансової системи, оскільки цей метал не схильний до [[Корозія|корозії]], має багато сфер технічного застосування, а запаси його невеликі. Золото практично не втрачалося в процесі історичних катаклізмів, а лише накопичувалося та переплавлялось. У наш час{{коли}} світові банківські резерви золота оцінюються в 32&nbsp;тис. т (якщо сплавити все це золото воєдино, вийде куб зі стороною лише 12 м).

Золото здавна багато народів використовували як гроші. Золоті монети&nbsp;— найкраще збережений пам'ятник старовини. Однак як монопольний грошовий товар золоті монети утвердилися лише до [[XIX століття]]. Аж до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] всі світові валюти були основані на [[Золотий стандарт|золотому стандарті]] (період 1870–1914 називають «золотою добою»). Паперові купюри в цей час виконували роль посвідчень про наявність золота. Вони вільно обмінювалися на золото.

=== У промисловості ===
За своєю хімічною стійкістю і механічною міцністю золото поступається більшості платиноїдів, але незамінне як матеріал для електричних контактів. Тому в мікроелектроніці золоті провідники і гальванічні покриття золотом контактних поверхонь, роз'ємів, друкованих плат використовують дуже широко.

Золото використовують як мішень в ядерних дослідженнях, як покриття дзеркал, що працюють в дальньому [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоному діапазоні]], і як спеціальну оболонку в [[Нейтронна бомба|нейтронній бомбі]].

Золоті [[Припій|припої]] дуже добре змочують різні металеві поверхні, отож їх застосовують для паяння металів. Тонкі прокладки, виготовлені з м'яких сплавів золота, використовують у техніці надвисокого вакууму.

Золочення металів (в давнину&nbsp;— винятково амальгамний метод, в наш час&nbsp;— здебільшого гальванічне) широко використовують як метод захисту від корозії. Хоча таке покриття неблагородних металів має істотні недоліки (м'якість покриття, високий потенціал за точкової корозії), воно поширене також через те, що готовий виріб набуває вигляд дуже дорогого, «золотого».

Золото зареєстровано як харчова добавка Е175.

=== У ювелірних виробах ===
Традиційним і найбільшим споживачем золота є [[ювелірна промисловість]]. Ювелірні вироби виготовляють не з чистого золота, а з його [[Сплави золота|сплавів]] з іншими металами, які значно переважають золото за механічною міцністю та стійкістю. В наш час{{коли}} для цього служать сплави Au-Ag-Cu, які можуть містити добавки цинку, нікелю, кобальту, паладію. Стійкість до корозії таких сплавів визначається головно вмістом в них золота, а колірні відтінки та [[Механічні властивості матеріалу|механічні властивості]]&nbsp;— співвідношенням срібла і міді.

Біле золото є набагато твердішим, ніж червоне чи жовте, і водночас воно не настільки добре піддається обробці. Ювеліри вважають, що жовте золото — це гармонійне поєднання твердості та пластичності<ref>{{Cite web|url=https://jewellery.kochut.org/blog/proby-zolota/|title=Проби золота в ювелірному мистецтві|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=українська|accessdate=|archive-date=21 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200921103911/https://jewellery.kochut.org/blog/proby-zolota/}}</ref>.

Найважливішою характеристикою ювелірних виробів є їхня проба, що визначає вміст у них золота.

=== У стоматології ===
Значні кількості золота споживає [[стоматологія]]: коронки та зубні протези виготовляють із [[Сплави золота|сплавів золота]] зі [[срібло]]м, [[Мідь|міддю]], [[Нікель|нікелем]], [[Платина|платиною]], [[цинк]]ом. Такі сплави поєднують корозійну стійкість з високими механічними властивостями.

=== У фармакології ===
Сполуки золота входять до складу деяких медичних препаратів, які використовують для лікування низки захворювань (туберкульозу, ревматоїдних артритів тощо). Радіоактивне золото використовують у лікуванні злоякісних пухлин.

=== Як туристичний хід ===
У [[Чехія|Чехії]] щороку проходить традиційний чемпіонат із намивання золота. Свято відбувається у місті [[Злати Гори]], район [[Йесенік (район)|Йесенік]]. Змагання, де беруть участь команди з трьох осіб, відбуваються в трьох категоріях: чоловіки, жінки, діти. Кожен учасник повинен за 20 хвилин знайти золото у відрі з піском, причому всі частинки золота в піску заздалегідь перелічені<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/ukr/news/news-452312.html |title=Чемпіонат світу з намивки золота сьогодні проходить у Чехії |accessdate=20 серпня 2011 |archive-date=16 вересня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110916063003/http://www.unian.net/ukr/news/news-452312.html }}</ref>.

== Біологічна роль ==
Біологічна роль золота до кінця ще не вивчена. Відомо, що в людському організмі міститься близько 0,01 г золота, майже 50&nbsp;% якого сконцентровано в кістках. Інша частина припадає на печінку, нирки й інші органи і тканини. Золото входить до складу деяких метало-протеїдів, вступає в хімічні реакції зі сполуками міді, еластазою та протеазами, які гідролізують колаген, а також іншими речовинами сполучної тканини. Воно бере участь у процесах зв'язування гормонів у тканинах. Вважається, що як мікроелемент золото здійснює благотворний вплив, протидіючи загальному старінню організму, в тому числі за таких вікових захворювань, як [[атеросклероз]], [[пародонтоз]], [[остеохондроз]], [[гіпертонія]], деформуючий [[артрит]], захворювання печінки, депресивні розлади. Добова потреба дорослої людини в золоті становить всього 2-4 мкг. Таку дозу можна одержати простим носінням обручки на пальці. Золото в організм людини зазвичай потрапляє як через шкіру (під час носіння щільно прилягаючих до шкіри ювелірних виробів), так і разом з їжею. Особливо ним багата [[кукурудза]] (зерна, стебла і листя)<ref>[http://www.lambit.com.ua/rizne/zoloto-v-organizmi-ljudini.html Золото в організмі людини: роль, джерела, нестача і надлишок] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171111152403/http://www.lambit.com.ua/rizne/zoloto-v-organizmi-ljudini.html |date=11 листопада 2017 }} ''lambit.com.ua'', процитовано: 08.11.2017</ref>.

== Золото в економіці ==
[[Файл:Goldkey logo removed.jpg|thumb|300px|Банківський злиток золота]]
[[Файл:Gold price in USD.png|thumb|300px|Коливання ціни на золото в [[Долар США|доларах США]] з 1960 року по сьогодні]]
Золото&nbsp;— найважливіший елемент світової фінансової системи, оскільки цей метал не піддається [[корозія|корозії]], зовні привабливий і запаси його невеликі.

Перше використання золота як мірила вартості зафіксоване на початку III тис. до н. е. за часів правління єгипетського фараона Менеса (Хор-Аха), коли була запроваджена практика клеймування золотих зливків, які використовували як засіб торговельного обміну.

Світові [[банк]]івські резерви золота оцінюються в 32&nbsp;тис. т (якщо сплавити все це золото докупи, вийде [[куб]] зі стороною лише 12&nbsp;м).

Золото здавна багато [[народ]]ів використовувало як [[гроші]]. Однак як монопольний грошовий [[товар]] воно утвердилося тільки у XIX столітті. Аж до [[Перша світова війна|Першої світової війни]] золото було мірилом усіх світових валют (період [[1870]]–[[1914]]&nbsp;років називають «золотою добою»). Паперові купюри в цей час виконували роль посвідчень про наявність золота. Вони вільно обмінювалися на золото.

[[1792]]&nbsp;року в [[Сполучені Штати Америки|США]] було встановлено, що 1 [[Тройська унція|унція]] золота коштує $19,3. У [[1834]]&nbsp;р. за унцію давали вже $20,67, оскільки США не мали достатнього золотого запасу, щоб забезпечити весь обсяг випущених грошей, і курс валюти доводилося знижувати.

Після Першої світової війни [[девальвація]] тривала. [[1934]]&nbsp;року за 1 унцію золота давали $35. Попри економічну кризу, США намагалися зберегти фіксовану прив'язку долара до золота, заради цього підвищувалася дисконтна ставка, та це не допомогло. Однак через війни золото зі [[Старий Світ|Старого Світу]] стало переміщатися до [[Новий Світ|Нового]], що відновило на певний час прив'язку долара до золота.

[[1944]] року було ухвалено [[Бреттон-Вудська угода|Бреттон-Вудську угоду]]. Був запроваджений золотодевізний стандарт, оснований на золоті й двох валютах&nbsp;— [[Долар Сполучених Штатів Америки|доларі США ($)]] та [[Фунт стерлінгів|фунті стерлінгів]] Великої Британії, що поклало кінець монополії золотого стандарту. За новими правилами долар став єдиною валютою, безпосередньо прив'язаною до золота. Казначейство США зобов'язувалося обмінювати долари на золото іноземним урядовим закладам і центральним банкам у співвідношенні $35 за унцію. Фактично золото перетворилося з основної в резервну валюту.

Наприкінці 1960-х років висока інфляція в США знову унеможливила збереження золотої прив'язки на колишньому рівні, ситуацію ускладнював і зовнішньоторговельний дефіцит США. Ринкова ціна золота стала відчутно перевищувати офіційно встановлену. [[1971]]&nbsp;року вміст золота в доларі було знижено до $38 за унцію, а [[1973]]&nbsp;— до $42,22. [[1971]]&nbsp;року президент США [[Річард Ніксон]] скасував прив'язку долара до золота, хоча офіційно цей крок був підтверджений лише [[1976]]&nbsp;року, коли була створена так звана ямайська валютна система курсів, що плавають. Це означало, що золото перестало бути валютою взагалі, а долар став резервною валютою.

Після цього золото перетворилося в особливий інвестиційний товар. [[Інвестор]]и протягом багатьох років довіряли винятково золоту. До кінця [[1974]]&nbsp;року ціни на золото підскочили до $195 за [[Тройська унція|унцію]], а до [[1978]]&nbsp;р.&nbsp;— до $200 за унцію. На початок [[1980]]&nbsp;року ціна на золото досягла рекордної позначки $850 за унцію, після чого почала поступово спадати. Наприкінці [[1987]] вона становила близько $500 за унцію. Найшвидше падіння відбулося в [[1996]]–[[1999]]&nbsp;роках, коли ціна на золото знизилася з $420 до $260 за унцію. Серед аналітиків немає єдиної думки з приводу причин настільки швидкого зниження ціни на золото: одні пояснюють це об'єктивними економічними факторами, інші говорять про глобальну змову найбільших країн на чолі зі США.

Зростання ціни на золото знову почалося у зв'язку з угодою провідних центральних банків про обмеження продажів золота 1999&nbsp;року. На кінець [[2004]] ціна на золото знову сягла 450 дол, а в [[2007]] вже перевищила $700. Аналітики прогнозують, що через нестабільність економіки США та світового фінансового клімату загалом, постійне знецінення валют, скорочення пропозиції золота на ринку та дедалі більший інтерес інвесторів ціна на нього стрімко зростатиме й далі<ref>[http://www.dragmet.com.ua/prognoz_kursa_zolota.html Прогноз курса золота] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100815075904/http://www.dragmet.com.ua/prognoz_kursa_zolota.html|date=15 серпня 2010}}. Дивись також: [http://www.escholarship.org/uc/item/7qk9z9kz] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110427042143/http://www.escholarship.org/uc/item/7qk9z9kz|date=27 квітня 2011}}</ref>. На початку вересня [[2011]]&nbsp;р. ціна досягла рекордної позначки&nbsp;— $1920 за унцію, але згодом опустилася. На початку лютого [[2012]]&nbsp;р. [[Унція|унцію]] золота купували за 1750 дол<ref>{{Cite web |url=http://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_nas-mozhna-grabuvati-vsim-hto-bazhae/425107 |title=«Нас можна грабувати всім, хто бажає» |accessdate=5 квітня 2013 |archive-date=1 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140201145726/http://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_nas-mozhna-grabuvati-vsim-hto-bazhae/425107 }}</ref>. В другій половині серпня 2012&nbsp;року, після оголошення Федеральною резервною системою США про нове вливання ліквідності в економіку США, золото додало в ціні ще майже два відсотки та перевищило $1666 за унцію. Прогнози $1800–1900 наприкінці 2012 року та $2000–2100 наприкінці 2013 року залишалися в силі<ref>http://ubr.ua/finances/macroeconomics-ukraine/naiman-frs-ssha-gotovitsia-k-novomu-vlivaniu-likvidnosti-157622#sdfg {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120829090651/http://ubr.ua/finances/macroeconomics-ukraine/naiman-frs-ssha-gotovitsia-k-novomu-vlivaniu-likvidnosti-157622#sdfg |date=29 серпня 2012 }}#bFycs1346065093</ref>.

Станом на кінець грудня 2024 року, за повідомленням австрійського національного інформаційного агентства APA, за рік вартість золота зросла на 27&nbsp;% та складає $2615 за одну унцію<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3943380-za-rik-zoloto-zdorozcalo-na-27.html За рік золото здорожчало на 27&nbsp;%. 30.12.2024, 19:12]</ref>.
{{Див. також|Фідуціарна емісія}}

=== Великі правочини з золотом ===
В жовтні 2009 року [[Міжнародний валютний фонд]] продав Резервному банку Індії 200&nbsp;т золота за $6,7&nbsp;млрд. Угода за обсягом еквівалентна 8&nbsp;% світового щорічного видобутку. Золото продавали за ринковими цінами. Середня ціна за [[тройська унція|тройську унцію]] становила $1045<ref>{{Cite web |url=http://www.dt.ua/2000/2250/67654/ |title=Архівована копія |accessdate=8 листопада 2009 |archive-date=11 листопада 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20091111084350/http://www.dt.ua/2000/2250/67654/ }}</ref>, що становило приблизно $33,5 за [[грам]].

== Золото в історії та культурі ==
[[Файл:Pektoral111.JPG|міні|250пкс|[[Пектораль із Товстої Могили|Золота пектораль]], IV століття до н. е.]]
Серед усіх багатств, породжених гірництвом, золото найбільш відчутно вплинуло на розвиток суспільних відносин, оскільки протягом тисячоліть відігравало роль грошей (засобу обміну) і його ототожнювали з поняттями багатства, влади, сили, а також воно відображало уявлення людини про красу (ювелірне мистецтво). Золото могло бути першим металом, освоєним людиною, бо на земній поверхні перебуває в самородному вигляді, має помітний блискучо-жовтий колір, не піддається окисненню й корозії. В Давньому Китаї мідь позначали словом «тун», яке складалося з двох ієрогліфів&nbsp;— «золото» і «подібний». Вочевидь, золото на території Китаю було відоме раніше від міді, хоча обидва ці метали з'являються тут значно пізніше, ніж у народів перших цивілізацій. Найдавніші знахідки золотих виробів археологи датують VI–V&nbsp;тис. до н. е., ([[Балкани]], [[Єгипет]], [[Південний Кавказ]], [[Індія]]), тоді як першу мідь, освоєну людиною на південному сході Малої Азії, відносять до IX&nbsp;тис. до н. е. На користь «першості» міді може свідчити той факт, що розповсюдженість золотих самородків була набагато меншою, ніж мідних (за різними оцінками&nbsp;— у десятки разів).

Приваблива краса, тотожність сонячному кольору, велика рідкість золота зумовили його широке використання в культовій діяльності як символу Бога-Сонця (давні єгиптяни, арійські народи-сонцепоклонники, американські цивілізації). Царі та князі племен, що обожнювали [[Сонце]], прагнули оточити себе знаковими предметами із золота, які з часом переносили в поховання знатних небіжчиків як сподівання на приязне приймання у потойбічному світі. Менш впливові люди також прагнули мати хоча б каблучку з «металу сонця», причому вбачали в ній не стільки художню прикрасу, скільки амулет, що забезпечує заступництво Бога-Сонця. Це породжувало сталу потребу дедалі більшої кількості золота, сприяло пошукам і розробці потужних золотих родовищ.

== Золото і війни ==
З утвердженням благородних металів як універсального грошового еквіваленту боротьба за заволодіння золотом і його родовищами стає основною складовою світових експансій. Величезна кількість золота останнього царя Лідії [[Крез]]а, ім'я якого стало синонімом багатства та розкоші, стало причиною перської воєнної агресії. Накопичення «всього золота світу» в скарбницях володарів Персії спричинило вторгнення армій Олександра Македонського, фінансовий стан якого не залишав альтернативи походу в Азію. Після розпаду імперії Олександра величезні запаси золота шляхом малих воєн і династичних заколотів розтеклися по всій ойкумені й знову були зосереджені вже в Римі, особливо після завоювання ним багатих на поклади золота Іберії, Галії та Єгипту. Таким чином, усталений зв'язок «війна&nbsp;— золото» (і навпаки) назавжди увійшов у історію народів.

== Міри чистоти золота ==

=== Британська каратна система ===
Традиційно чистота золота вимірюється в британських [[Карат (вміст золота)|каратах]]. 1 британський карат дорівнює одній двадцять четвертої частини маси сплаву. 24-каратне золото (24K) є чистим, без будь-яких домішок.

Щоб змінити якісні характеристики золота, для різних цілей (наприклад, збільшити твердість) виготовляють сплави з різними домішками. Наприклад, 18-каратне золото (18K) означає вміст у сплаві 18 частин золота і 6 частин домішок.

=== Пострадянська система проб ===
У пострадянських країнах чистота золота вимірюється пробами.

Проба варіюється від 0 до 1000 і показує вміст золота в тисячних частках (проміле). Так, 18-каратне золото відповідає 750-ій пробі. Золото 999,99-ї проби вважається «практично чистим», саме такої проби воно і буває в злитках. Золото 999,99 проби вкрай дороге в отриманні і вживається лише у [[Хімія|хімії]]. У вітчизняній ювелірній промисловості виготовляються ювелірні вироби з золота 375, 500, 585, 750, 900, 916 і 958 проби. На прохання фізичної особи пробірна інспекція може поставити 583 пробу, хоча в багатьох країнах колишнього СРСР відмовилися від 583 проби і залишили 585, наприклад, в [[Латвія|Латвії]].

В усіх країнах кількість золота в сплавах контролюється державою. В Україні загальноприйнятими вважається п'ять проб золотих ювелірних сплавів: золото 375 проби, 500, 585, 750, 958.

* '''375 проба'''. Основні компоненти&nbsp;— [[срібло]] і [[мідь]], золота&nbsp;— 38&nbsp;%. Негативна властивість&nbsp;— тьмяніє на повітрі (переважно через утворення [[Сульфід срібла|сульфіду срібла]] Ag<sub>2</sub>S). золото 375 проби має колірну гаму від жовтого до червоного.
* '''500 проба'''. Основні компоненти&nbsp;— срібло і мідь, золота&nbsp;— 50,5&nbsp;%. Негативні властивості&nbsp;— низька ливарність, залежність кольору від вмісту срібла.
* '''585 проба'''. Основні компоненти&nbsp;— срібло, мідь, [[паладій]], [[нікель]], золота&nbsp;— 59&nbsp;%. Проба досить висока, це зумовлено численними позитивними якостями сплавів: твердість, міцність, стійкість на повітрі. Широко застосовується для виготовлення ювелірних прикрас.
* '''750 проба'''. Основні компоненти&nbsp;— срібло, [[платина]], мідь, паладій, нікель, золота&nbsp;— 75,5&nbsp;%. Позитивні властивості: схильність до полірування, твердість, міцність, добре обробляється. Колірна гама&nbsp;— від зеленого через яскраво-жовтий до рожевого і червоного. Використовують у ювелірному мистецтві, особливо для філігранних робіт.
* '''958 проба'''. Містить до 96,3&nbsp;% чистого золота. Рідко використовують, адже воно є досить м'яким матеріалом, що не піддається поліруванню. Характеризується ненасиченістю кольору.
* '''999 проба'''. Чисте золото.

Всі сплави вище 750 проби не тьмяніють на повітрі.

== Див. також ==
{{div col}}
* [[Золото самородне]]
* [[Ресурси і запаси золота]]
* [[Золотоносні руди]]
* [[Золота лихоманка]]
* [[Золота монета]]
* [[Карат (вміст золота)]]
* [[Колір золота]] ([[Біле золото|біле]], червоне, жовте золото)
* [[Дукатне золото]]
{{div col end}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Commonscat|Gold}}
{{wikiquote1}}
{{Wiktionary|Золото}}

== Література ==
* ''В.&nbsp;І.&nbsp;Мазуренко''. Світовий ринок золота // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.2&nbsp;— 812с. ISBN 966-316-045-4
* Золотоносные формации центральной части Украинского щита (закономерности размещения, основы прогноза и поисков, оценка перспектив) / А. В. Драгомирецький ; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. - Одеса : Астропринт, 2001. - 225 с. - ISBN 966-549-563-1
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{РП}}

== У мережі ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1613/zoloto ЗОЛОТО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313054636/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1613/zoloto |date=13 березня 2016 }} // [[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.gold9999.com.ua/info/news/ Новини ринку золота (рос.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120303150156/http://www.gold9999.com.ua/info/news |date=3 березня 2012 }}
* [http://www.fcbank.com.ua/ru/private/bars/graph/ Ціна на золото в режимі онлайн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120212162651/http://fcbank.com.ua/ru/private/bars/graph/ |date=12 лютого 2012 }}
* [https://web.archive.org/web/20170922005654/http://goldua.com.ua/ Все про банківські метали. Україна]

[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Електропровідникові матеріали]]
[[Категорія:Золото]]
[[Категорія:Благородні метали]]