Перегляд вихідного коду сторінки Зозулинцеві

{{Automatic taxobox
| name = Зозулинцеві
| fossil_range = {{Geological range|80|0}}[[пізня крейда]] — сучасність
| image = PhalaenopsisOphrysPaphiopedilumMaxillaria.jpg
| image_caption = <center>''[[Phalaenopsis hieroglyphica]]'' (зліва вгорі)<br />''[[Ophrys tenthredinifera]]'' (вгорі, праворуч)<br />''[[Paphiopedilum concolor]]'' (унизу, ліворуч)<br />''[[Maxillaria tenuifolia]]'' (внизу праворуч).</center>
| image_width = 240px
| taxon = Orchidaceae
| authority = [[Juss.]], [[1789]]
| type_genus = ''[[Orchis]]''
| type_genus_authority = [[Карл Лінней|L.]], [[1753]]
| range_map = Orchidaceae range_map.png
| range_map_caption = Поширення видів родини
| synonyms =
Apostasiodeae<br />
Cypripediaceae<br />
Limodoraceae<br />
Neottiaceae<br />
Neuwiediaceae<br />
Vanillaceae<br />
| subdivision_ranks = Підродини
| subdivision =
* [[Apostasiodeae]]
* [[Cypripedioideae]] 
* [[Epidendroideae]]
* [[Orchidoideae]]
* [[Vanilloideae]]
* див. також [[Список родів родини орхідних]]
}}

'''Зозулинце́ві'''<ref>{{книга|автор=Дроздовський Й.П.|заголовок=Природа Борщівського району|місце=Тернопіль|видавництво=Джура|рік=1999|сторінки=103}}</ref><ref>{{книга|автор=Перегрим М., Василюк О., Ширяєва Д., Коломицев Г.|заголовок=50 рідкісних рослин Луганщини. Атлас-довідник|місце=Київ|видавництво=Веселка|рік=2014|сторінки=60}}</ref><ref>{{книга|автор=Осадча-Яната Н.|заголовок=Українські народні назви рослин / Plant Names in Ukrainian Vernacular|місце=Нью-Йорк|видавництво=Українська Вільна Академія Наук у США|рік=1973|сторінки=176}}</ref><ref>{{книга|автор=Ред. М. П. Бажан|заголовок=Українська радянська енциклопедія, Том 5|місце=Київ|видавництво=Головна редакція Української радянської енциклопедії|рік=1961|сторінки=560}}</ref><ref>{{стаття|автор=Мандзюк Л. О.|назва=Родина зозулинцеві (Orchidaceae) у флорі національного природного парку «Дністровський каньйон»|видання=Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень|рік=2014|сторінки=39—41|ISBN=978-617-7172-01-6}}</ref>, або '''Орхідні'''<ref>{{стаття|автор=Гапоненко М. Б.|назва=Спонтанне вегетативне розмноження бульбових орхідних (Orchidaceae Juss.) флори України|видання=[[Інтродукція рослин (журнал)|Інтродукція рослин]]|рік=2014|номер=1|сторінки=25-29|посилання=}}</ref><ref>{{стаття|автор=Черевченко Т. М., Буюн Л. І., Ковальська Л. А.|назва=Запилювальні стратегії в орхідних (Orchidaceae)|видання=Український ботанічний журнал|рік=2010|випуск=67|номер=1|сторінки=637-649|doi=|посилання=}}</ref><ref>{{стаття|автор=Іванніков Р. В.|назва=Хлороембріогенія орхідних|видання=Фактори експериментальної еволюції організмів|рік=2013|випуск=12|номер=|сторінки=212—215|doi=|посилання=}}</ref> (Orchidáceae),&nbsp;— [[Родина (біологія)|родина]] [[Однодольні|однодольних]] [[багаторічні рослини|багаторічних]] наземних чи [[епіфіти|епіфітних]] (у [[Тропіки|тропіках]]) [[Трава|трав'янистих]] [[Рослини|рослин]]. Деякі з них, а саме види з підродини ванільних ([[Vanilloideae]]) є деревними ліанами, які можуть сягати 20 м завдовжки й більше. Один же з найменших видів — ''[[Bulbophyllum minutissimum]]'' — сягає 3—4&nbsp;мм. Нараховує до 30 тис. [[вид]]ів<ref>{{Cite web |url=http://eol.org/pages/8156/overview |title=Encyclopedia of Life |accessdate=27 вересня 2015 |archive-date=28 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150928152634/http://eol.org/pages/8156/overview }}</ref>, які різняться складністю будови їх [[Квітка|квітів]] та екологічною взаємодією із запилювачами та грибами в [[Мікориза|мікоризі]]. Зозулинцеві поширені в більшості країн світу, але особливо їх багато в тропіках. Проте їхня адаптивність дала їм змогу завоювати безліч екологічних ніш: від спекотних і сухих частин планети до більш вологих і холодних, вони трапляються від полярних регіонів до екватора; винятками є льодовики, справжні пустелі та відкриті води.

== Поширення в природі ==
Орхідеї є однією з найчисленніших груп рослин на Землі<ref name="Домашні орхідеї">
{{cite web
 |url                     = http://a7d.com.ua/weekend/1807-domashni-orxideyi.html
 |назва              = Домашні орхідеї
 |автор              = Лобенко Олена
 |дата                = 2010-02-12
 |праця              = Всеукраїнський діловий тижневик «[[Аграрний тиждень. Україна]]»
 |дата-доступу = 2012-01-15
 |archiveurl              = https://www.webcitation.org/6HaPF8Huo?url=http://a7d.com.ua/weekend/1807-domashni-orxideyi.html
 |archivedate             = 2013-06-23
 |deadurl                 = no
}}
</ref>. Представників цієї родини можна знайти практично в будь-якій точці [[Земна куля|земної кулі]], окрім Антарктики<ref name="Домашні орхідеї"/>: у дощових [[Тропічні ліси|тропічних лісах]], у [[савана]]х і у [[степ]]ах, у жарких [[низовина]]х і в холодних [[гори|гірських]] областях, на висоті до 5000 метрів. Проте найбільша різноманітність [[вид]]ів родини зозулинцевих у [[Тропіки|тропічній]] та [[Субтропіки|субтропічній]] зонах [[Східна Азія|Східної Азії]], а також у [[Центральна Америка|Центральній]] та [[Південна Америка|Південній Америці]]. Саме ці регіони&nbsp;— батьківщина більшості орхідей, у нас орхідеї розводять як [[кімнатні рослини]].

=== Поширення в Україні ===
[[Файл:Orchidaceae ukrainian range map.png|thumb|275px|left|Поширення представників родини Зозулинцеві на території України]]
В [[флора України|українській флорі]] ботаніки нараховують від 66 до 70 видів родини. Багато з них внесено до [[Червона книга України|Червоної книги України]]<ref>[http://lnu.edu.ua/faculty/biologh/wis/27/botanics/02/stat.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150927200501/http://lnu.edu.ua/faculty/biologh/wis/27/botanics/02/stat.htm |date=27 вересня 2015 }} [[Загульський Михайло Миколайович|Загульський М. М.]] Поширення та охорона ''[[Dactylorhiza sambucina]]'' (L.) Soo (Orchidaceae) в Україні // [[Львівський національний університет імені Івана Франка]]]</ref>. У третьому виданні Червоної книги України перераховано 68 видів родини Зозулинцеві<ref>{{книга|автор=за ред. Я.П. Дідуха|назва=Червона книга України. Рослинний світ|видання=Глобалконсалтинг|рік=2009|місце=Київ|сторінки=900|ISBN=978-966-97059-1-4|посилання=http://redbook-ua.org/category/orchidaceae/}}</ref>.

== Коротка історія вирощування орхідей ==

Інтерес до орхідей виник дуже давно. У [[Китай|Китаї]] орхідеї були введені в культуру понад 1000 років тому, а в [[Наука|науковій]] [[Література|літературі]] про них згадано вже в [[III ст.]] н.&nbsp;е. На Сході орхідеї посідали особливе місце&nbsp;— виступали в ролі рослин-[[символ]]ів. Так, в [[Японія|Японії]] [[неофінетія серпоподібна|неофінетію серпоподібну]] вважали символом достатку й гідності, у Китаї [[цимбідіум]] слугував символом хорошого художнього смаку, витонченості та дружби.

[[Файл:Disa uniflora.jpg|thumb|250px|{{center|''[[Disa uniflora]]''}}<br/>
Перший вид орхідей, привезений із [[Африка|Африки]] до [[Європа|Європи]]]]

Зародження [[Орхідологія|орхідології]] як науки прийнято датувати [[370 до н. е.|370]]-[[285 до н. е.|285]] роками до н.&nbsp;е., коли за [[300 до н. е.|300]] років до [[Різдво Христове|Різдва Христового]] [[греки|грецький]] [[філософ]] [[Теофраст]] у манускрипті «Дослідження рослин» описав групу рослин, які назвав орхідеями. Він дав цим рослинам ім'я «''орхіс''» ({{lang-la|orchis}}), що означає «[[яєчка]]», за схожістю парних потовщених кореневих [[Бульба|бульб]] на [[сім'яник]]и [[тварина|тварин]], які є в європейського зозулинця. Пізніше цю назву перенесли на всю родину.

Інтерес до орхідей в [[Європа|Європі]], де вони не вирізнялися особливою красою, тривалий час був зумовлений їх лікувальними властивостями. І лише у [[XVI]]–[[XVIII]]&nbsp;ст., з початком розвитку [[Мореплавство|мореплавства]], європейці дізналися про орхідеї, що відрізняються [[Екзотика|екзотичною]] красою. Більшість перших описів тропічних рослин, зокрема орхідей, зазвичай є заслугою [[лікар]]ів та [[священик]]ів-[[місіонер]]ів, які проповідували [[Євангеліє]] в [[колонія]]х. Вражені небаченим рослинним світом тропічних країн, вони описували і малювали представників аборигенної флори і викликали такий величезний інтерес до орхідей, що до кінця [[XVIII]]&nbsp;ст. в багатьох європейських країнах намагалися вирощувати ці екзотичні рослини. Відомо, що першою тропічною орхідеєю, яка зацвіла в [[Оранжерея|оранжереї]] в [[Голландія|голландському]] місті [[Лейден]]і (кінець [[XVIII]]&nbsp;ст.), була [[брассавола вузлувата]].

[[1731]] року в [[Європа|Європі]] розквітла перша тропічна орхідея, привезена з [[Багамські Острови|Багамських островів]] якимось [[місіонер]]ом. Однак пройшло ще майже ціле століття, перш ніж почалося справжнє полювання за цими екзотичними рослинами.

З самого початку ввезення тропічних орхідей в [[Англія|Англію]] [[Королівські ботанічні сади К'ю|Королівський ботанічний сад К'ю]], заснований [[1759]] року, став центром їх колекціонування та вирощування. Сьогодні в Королівському ботанічному саду в К'ю представлена найбільша у світі колекція тропічних та субтропічних орхідей.

На початку [[XIX століття]] орхідеї з'явилися в [[Англія|Англії]]. Їх використовували як пакувальний [[матеріал]] для інших тропічних рослин. Пагін та корінь рослини використовували як мотузку для зв'язування пакунків.

=== Орхідейна лихоманка ===

До початку [[XIX]]&nbsp;ст. вирощування орхідей в Європі не було популярним і масовим. Ботаніки вважали їх не більш ніж екзотами, а культивуванням займалися лише поодинокі любителі&nbsp;— власники оранжерей, в історії часто відомі відкриття, що були зроблені абсолютно випадково. Так і сталося з початком «Орхідейної лихоманки», яка охопила Європу та [[США]] в [[XIX]]&nbsp;ст.

[[Файл:Cattleya warneri.jpg|міні|ліворуч|300пкс|''Cattleya warneri'']]
[[1818]] року з [[Південна Америка|Південної Америки]] до [[Англія|Англії]] був відправлений багаж [[садівник]]у й [[імпортер]]у В. Каттлею&nbsp;— одному з перших [[колекціонер]]ів тропічних рослин в Європі. Щоб надійно упакувати екзотичні новинки, були використані рослини з міцними [[стебла]]ми, жорсткими [[листя]]м і [[коріння]]м, які скидались на [[Шпагат (нитка)|шпагат]]. Своєрідний «пакувальний» матеріал зацікавив В. Каттлея, і він висадив рослини в окремий горщик. У [[листопад]]і того ж року перший екземпляр зацвів, і його великі, дивовижно красиві [[квіти]] стали справжньою сенсацією. Це була орхідея. На честь людини, котра відкрила орхідеї Європі, рід, до якого належала вирощена ним квітка, був названий Джоном Ліндлі, відомим як «батько» сучасної орхідології, на честь імені В. Каттлея&nbsp;— [[Катлея]] (''Cattleya'').

Після цієї незвичайної знахідки багато садівничих господарств відправили своїх «мисливців за орхідеями» в тропічні регіони [[Азія|Азії]], [[Америка|Америки]] та [[Африка|Африки]]. Ці люди знайшли й зібрали безліч нових видів, але часто вони просто по-варварськи розкрадали орхідеї з місць їхнього природного ареалу.

Тривалий час місце точного збору екземплярів рослини залишалося невідомим, і лише [[1836]] року поодинокі рослини цього виду були виявлені в [[гори|горах]] біля [[Ріо-де-Жанейро]] ([[Бразилія]]). Були відкриті місця зростання й інших видів орхідей, і перші збирачі почали збирати тисячі рослин, відправляючи їх до Європи. У результаті неправильного догляду більшість з них гинуло ще на [[Корабель|кораблях]]. Тим дорожче цінувалися ті поодинокі екземпляри, які нерозквітлими досягали берегів Англії, їх вартість іноді дорівнювала ціні чистокровних коней-скакунів. Але навіть ті рослини, які потрапляли в [[Оранжерея|оранжереї]] Європи, часто гинули, тому що практично були відсутні відомості про [[клімат]]ичні умови місць їх зростання. У перші сто років вирощування орхідей тільки в Англії загинули сотні тисяч екземплярів. Перші кроки до успіху були зроблені в середині [[XIX]]&nbsp;ст., коли стало відомо, що достатній рівень освітленості та [[Вентиляція|вентиляції]] приміщень надзвичайно важливі для цих рослин.

Довгий час екзотичні рослини продавали за надзвичайно високими [[ціна]]ми. Так, вартість деяких екземплярів доходила до  12 000 [[Німецька марка|німецьких марок]]. І тільки коли садівникам вдалося нарешті успішно [[розмноження|розмножувати]] ці рослини, торгівля квітами відійшла на другий план.

Вирощування орхідей стало модним серед [[Знать|знаті]], і багаті родини змагались за право володіти найбільшою колекцією рослин. Першість у цьому «змаганні» належало Вільяму [[Кавендіші|Кавендішу]], [[герцог]]у [[Девоншир]]скому, який [[1833]] року побудував величезну оранжерею та витрачав великі суми на спорядження експедицій у різні куточки земної кулі для збирання екзотичних рослин, у результаті чого за 10 років він став власником найбільшої приватної колекції тропічних орхідей.

У 30-ті роки [[XIX]]&nbsp;ст. в Європі почали з'являтися фірми, для яких орхідеї стали товаром, що приносили величезні прибутки. Однією з перших була англійська фірма «James Veitch and Son», яка виряджала своїх співробітників у тропіки за новими рослинами. До Європи привозили десятки тисяч найкращих екземплярів одного виду. Це завдавало шкоди природним [[популяція]]м.

[[Файл:AvHumboldt.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Один з «мисливців за орхідеями»&nbsp;— [[Гумбольдт Александер фон]]&nbsp;— [[біолог]], [[географ]]]]
Серед «мисливців за орхідеями», які вирушали в тропічні ліси [[Південна Америка|Південної Америки]], [[Індія|Індії]] та [[Австралія|Австралії]], були відомі [[географ]]и, [[еколог]]и та [[ботанік]]и, а саме: [[Гумбольдт Александер фон|А. Гумбольдт]], А. Куннінгам, Ф. Вельвічія, Ч. Париш, Г. [[Скіннер]], Дж. Варшевіч, Дж. Лінден, С. Лоу, Д. Бенкс, Г. Валліс. Їх імена увічнені в назвах видів.

Орхідеї, як і раніше, є одними з найпопулярніших кімнатних рослин.

Сьогодні відомо майже 30 000 дикорослих видів орхідей і 150 000 [[гібрид]]ів. Нові види орхідей відкривають і в наш час. Так, на початку [[80-ті|80-х]] років у Китаї виявили невідомі види [[зозулині черевички|зозулиного черевичка]] з великими квітами дуже яскравого забарвлення.

== Епіфітний спосіб життя ==
[[Файл:Epiphytes.jpg|250px|thumb|Приклад [[епіфіт]]ної збірки орхідей і [[Бромелієві|бромелієвих]] в [[сад]]у на [[Гаваї|Гаваях]]]]
Більшість тропічних орхідей у природних місцях зростання є так званими [[епіфіт]]ами: вони поселяються на інших рослинах, у розвилках і кронах дерев. Причина вибору такого місця своєрідного проживання в тому, що на кронах дерев орхідеї можуть отримати більше [[Світло|світла]], ніж на тінистому [[ґрунт]]і [[тропічний ліс|тропічного лісу]]. Орхідеї не забирають у рослин-носіїв ні [[Вода|води]], ні поживних речовин, і тому не є [[Рослини-хижаки|рослинами-паразитами]]. [[Поживні речовини]] вони отримують за допомогою особливо сформованих [[Корінь|коренів]], з вологого тропічного [[повітря]], а також із тонкого рослинного шару ґрунту ([[гумус]]у) [[дерево|дерев]], який накопичується на [[гілка]]х і [[кора рослин|корі]]. Епіфітний спосіб життя обумовлює деякі своєрідні потреби орхідей до [[клімат]]у та догляду, які потрібно знати і виконувати, щоб успішно вирощувати ці рослини.

== Інші місця зростання ==
Крім рослин-епіфітів, є ще багато видів орхідей, зокрема і тропічних, які ростуть корінням у землі. Це, наприклад, більшість видів [[Пафіопеділум]]ів (''Paphiopedilum''), [[Цимбідіум]]ів (''Cymbidium'') і Калант (''Calanthe'')<ref>[https://ukranews.com/ua/news/987486-na-pivdennomu-zahodi-kytayu-znajshly-novyj-vyd-orhideyi На південному заході Китаю знайшли новий вид орхідеї. // Автор: Тимофій Борзенко. 14.03.2024, 23:58]</ref>. Їх називають ще ґрунтовими, земними або [[Наземні рослини|наземними]] орхідеями. Ще одна група орхідей, дещо менша за чисельністю, для свого проживання обирає [[камені]] і [[Скеля|скелі]]. Найвідоміші представники цієї групи рослин&nbsp;— їх також називають [[літофіт]]ами&nbsp;— це деякі види [[Лелії]] (''Laelia''), так звані каменеві лелії (''Steinlaelien'').

== Практичне використання деяких видів ==
[[Файл:Vanilla planifolia112686509.jpg|200px|thumb|left|''Vanilla planifolia'']]
Вид [[ваніль плосколиста]] культивують заради плодів, які містять [[ванілін]] (відома як ваніль). Ванілін активно використовують у [[Харчова промисловість|харчовій]] та [[Косметика|косметичній]] промисловості.

== Різноманіття ==
Орхідні&nbsp;— одна з найбільших за числом видів родин рослин. Загальне число родів оцінюють приблизно у 800, а число видів&nbsp;— у 50 000, з них детально описано тільки 20&nbsp;000. Крім [[генетичне різноманіття|генетичного різноманіття]], орхідеї вирізняються різноманіттям кольору, [[аромат]]у та розмірів. Ці квіти наявні практично у всіх земних [[екосистема]]х, але все-таки більшість з них росте в тропіках. Усі орхідеї&nbsp;— багаторічні трав'янисті рослини, що ростуть на ґрунті, каменях і деревах. За типом розгалуження [[Паросток|паростків]] орхідеї зазвичай поділяють на дві основні групи: симподіальні та моноподіальні.

Орхідеї у процесі еволюції змогли [[Адаптація (біологія)|пристосовуватися]] до різноманітних оселищ та навчилися різних способів [[запилення]].

== Морфологія ==

=== Стебло ===
[[Стебла]] справжніх «лазячих» орхідей ([[арахніс]], [[клейсостома]], [[пелатантерія]], [[ванда (рослина)|ванда]]) піднімаються вгору на значну висоту, утворюючи величезну кількість [[Корінь|повітряних коренів]], які надійно прикріплюють рослину до опори. Таким чином, рослини-[[епіфіт]], досягаючи верхівок дерев, «виносять» свої [[квітки]] до світла.

На відміну від вищезгаданих видів, у [[фаленопсис]]ів, [[дорітіс]]ів і [[Зозулині черевички|черевичків]] стебло укорочене, а листя зібране в [[Розетка (розташування листя)|розетку]].

=== Листя ===
[[Файл:Blattformen toapel.jpg|міні|300пкс|Різні види листя на орхідеї.]]
[[Листя]] орхідей, як і [[квіти]], можуть бути найрізноманітнішої форми та забарвлення. Вони можуть бути як великими, ременеподібними, довжиною до 1 м (ангрекум слонячий), або майже циліндровими ([[онцидіум цеболетта]]), так і дуже маленькими, лускоподібними, майже непомітними ([[теніофіллюм]] ({{lang-la|Taeniophyllum}})).

Однак існує ознака загальна для всіх орхідей&nbsp;— це паралельні жилки на листі, які свідчать про те, що орхідеї, як [[пальми]] і [[Лілія|лілії]], відносяться до [[Однодольні рослини|однодольних рослин]].

Листя більшості орхідей просте, цільнокрайне, у багатьох епіфітніх видів&nbsp;— шкірясте. Листя, так само як і бульби, є резервуарами води і поживних речовин. Наявність бульб і м'ясистого листя пов'язане з умовами існування орхідей. Так, у рослин з постійно вологих місцеіснувань (наприклад, з гірських [[ліс]]ів) листя тонке.

[[Будова]] і зовнішній вигляд листя орхідей&nbsp;— прекрасна ілюстрація успішного [[Адаптація (біологія)|пристосовування]] цих рослин до [[довкілля]]. У посушливих умовах вони перетворюються в соковиті [[Сукулентні рослини|сукулентні]] органи (служать накопичувачами [[волога|вологи]]), наприклад, в багатьох австралійських видів [[дендробіум]]ів, [[брассавол]] з Південної Америки і деяких видів роду [[ванда|ванд]] з Південно-Східної Азії.

У орхідей, які ростуть на яскравому сонці, листя потовщене, шкірясте, а у рослин, що віддають перевагу [[Тінь|тіні]] ([[каланта]], [[фаюс]]), листя, як правило, тонке, складчасте, що дає можливість уловлювати більше світла.

В одних видів листки не мають [[Черешок|черешка]] ([[онцидіум]], [[фаленопсис]]), у інших він слабо ([[бульбофіллюм]]) або сильно ([[стангопея]]) виражений.

Листя орхідей в основному зелене, але зустрічаються дво- і триколірні або так звані рядолисті види ([[анектохілюс]], [[макодес]], [[гемарія]]).

Тропічні орхідеї зазвичай зберігають своє листя протягом багатьох років. Однак ряд рослин, що мають особливо чітко виражену [[Період спокою у рослин|фазу спокою]], наприклад, деякі види орхідей [[Каланта]] ({{lang-la|Calanthe}}) незадовго до періоду спокою або під час нього скидають своє листя. Пізніше, під час фази розвитку, ці рослини швидко утворюють велику кількість нового листя.

[[Файл:Semi-hydro33.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Корені Катлеї вкриті веламеном.]]
Серед епіфітніх орхідей зустрічаються як [[Вічнозелені рослини|вічнозелені]], так і [[листопадні рослини]]. У перших листя може зберігатися декілька років, другі скидають листя після визрівання паростка.

=== Корені ===
Сильні, товсті [[корені]] орхідей добре пристосовані до умов їх природного місця існування. Вони оточені губчастою тканиною&nbsp;— веламеном (так званим покривом повітряних коренів), яка складається з мертвих клітин, заповнених повітрям, і протягом декількох секунд повністю наповнюється дощовою водою, росою, а потім повільно передає цю [[Волога|вологу]] всередину власного коріння. Так орхідеї, які в тропіках ростуть зазвичай на деревах, можуть отримати необхідну їм рідину прямо з повітря. Веламен захищає коріння від висихання, механічних ушкоджень, накопичує воду і мінеральні речовини. Повітряні корені слугують ще й для того, аби рослина могла закріпитися на корі дерева. Але якщо орхідеї в природі ростуть на деревах, а їх вирощувати в горщику, то їхні повітряні корені, входячи в [[субстрат]], перетворюються на звичайні ґрунтові коріння.

У моноподіальних орхідей придаткові корені утворюються вздовж всього пагона, а у симподіальних&nbsp;— корені формуються тільки на корневищній частині пагона.

Функції коренів орхідей надзвичайно різноманітні&nbsp;— прикріплення до субстрату, [[фотосинтез]] (у багатьох видів вони містять [[хлорофіл]] і тому мають зелене забарвлення), всмоктування і накопичення води та поживних речовин. Особливий інтерес представляють так звані повітряні корені епіфітів, специфічну будову яких вчені-орхідологи вважають одним з найважливіших пристосувань до епіфітного способу життя.

[[Файл:Orchid Phaleanopsis 'Tretes Facination' Flowers 1656px.jpg|міні|150пкс|Суцвіття гібридного фаленопсиса]]
Коренева система [[онцидіум]]ів, [[стангоп]]ей, [[катазетум]]ів утворює своєрідні «щітки», «бороди», які сприяють захопленню і накопиченню опалого листя та інших органічних залишків, які використовуються, як [[поживні речовини]].

=== Суцвіття ===
[[Суцвіття]] орхідних&nbsp;— верхівкова або бічна [[китиця]]. При сильному вкороченні осі утворюється плейохазій (несправжній зонтик) ([[бульбофіллюм]]), при вкороченні [[Квітконіжка|квітконіжок]]&nbsp;— [[колосок|колосоподібні]] суцвіття ([[дендрохілюм]]), потовщення осі призводить до формування головкоподібних суцвіть (м'якотниця), гвинтоподібне скручування осі&nbsp;— спіралеподібних суцвіть (спірантес). Деякі види родів онцидіума і граматофілюма мають розгалужені суцвіття, що нагадують волоті й досягають довжини 2-3&nbsp;м.

[[Файл:Labelle orchidee.svg|200px|thumb|ліворуч|Будова квітки орхідеї:<br/>
1. [[губа]];<br/>
2. [[Пелюстка|пелюстки]];<br/>
3. [[Чашолисток|чашолистки]]]]

=== Квіти ===
Квітки орхідей шестичленні (елементи розташовані у два кола).

'''Перший''' (''зовнішній'') утворений трьома чашолистками, які, як правило, схожі між собою, іноді середній (дорсальний) відрізняється від бічних (латеральних); рідше 2 або всі 3 пелюстки зростаються.

'''Друге''' (''внутрішнє'') коло утворений трьома [[пелюстка]]ми, з яких середня сильно відрізняється за формою, забарвленням і називається [[губа|губою]] ([[лабеллум]]). Губа може бути цільною (пафіопедилюм), лопатевою ([[цимбідіум]]), торочкуватою ([[дендробіум]]), розсіченою на безліч тонких ниток (епідендрум); трубчастою, чашоподібною, шлемоподібною, воронкоподібною, язикоподібною. Крім того, вона може мати вирости, потовщення, волоски, плями і штрихи найрізноманітнішої форми та забарвлення. Нерідко губа несе [[нектарник]] у вигляді короткого, до 3-4 см (Каланта) або дуже довгого&nbsp;— до 35 см (ангрекум півторафутовий (Angraecurn sesquipedale)) порожнистого подовженого виросту чашолистка або пелюстки квітки. У орхідних [[тичинка]] зростається з [[Маточка|маточкою]] в структуру, яку називають [[Колонка|колонкою]], а на її вершині розташовуються [[пиляк]]и з полініями&nbsp;— грудочки склеєного [[пилок|пилку]].

Листочки [[Чашечка|чашечки]] квітки (зовнішнє коло) називаються чашолистками, а листочки внутрішнього кола квітки&nbsp;— пелюстками [[Віночок|віночка]]. Особливу роль відіграє середня пелюстка віночка. Вона утворює воронкоподібну або трубчасту, часто розплющену, [[губа|губу]], яка зазвичай розкішно забарвлена.

Величина квіток варіює від декількох міліметрів до 20-25&nbsp;см. Вони найчастіше зібрані в [[суцвіття]], але інколи бувають і поодинокими. Квітки неправильної форми.

[[Квітки]] орхідей вражають різноманітністю забарвлення, форми, аромату. Вони виробляють дещо незвичне, дивне враження, і одна з причин цього в тому, що вони мають тільки одну вісь [[Симетрія|симетрії]], яка ділить кожну квітку на 2 симетричні половини. [[Оцвітина]] яскрава, подвійна (складається з зовнішнього і внутрішнього кіл (про що сказано вище)). Чашолистки (сепалії) у багатьох видів однакового розміру і форми. Пелюстки різної форми. Дві з них (петалії) однакові, третя ([[губа]]) зазвичай химерної форми і яскраво забарвлена. У багатьох орхідей є нектарники і різноманітні вирости.

[[Формула квітки]]: {{Nobr|[[Файл:Male and female sign.svg|12px]]<math>\uparrow Ca_{3} \; Co_{3} \; A_{3-1} \; G_{\overline{(3)}}</math>}}

Більшість орхідей [[Запилення|запилюється]] [[комаха]]ми, а деякі&nbsp;— [[Птахи|птахами]]. Комаха, що прилетіла за [[нектар]]ом, зазвичай сідає на губу квітки. При цьому до тіла комахи липким прилипальцем приклеюється поліній. На наступній квітці поліній потрапляє на приймочки, таким чином [[самозапилення]] майже повністю виключається. Значна частина епіфітніх орхідей має захист від природної [[Гібридизація|гібридизації]]: різні види зацвітають в різний час, рослини одного виду&nbsp;— синхронно.

[[Цвітіння]] частіше спостерігається в сухий сезон, коли активніші комахи. Іноді стимулювати його може різка зміна умов ([[Температура|температури]], [[Вологість|вологості]]). У культурі більшість видів квітнуть протягом 2-3 місяців.

Інші особливості квітів орхідей:
* Більша частина видів має тільки одну продуктивну [[Тичинка|тичинку]], лише деякі мають дві.
* Дрібний [[пилок]] зростається в щільну масу (поліній або пилкову грудку).
* Розташована внизу [[зав'язь]] після запилення розвивається в плідкоробочку.
Група орхідей [[зозулині черевички]] будовою своєї квітки відрізняється від інших родів орхідей. У цих рослин верхня пелюстка чашечки квітки (чашолистки) утворює ефектний «прапор». Нижні, зрощені разом пелюстки чашечки майже приховані губою квітки, яка утворює характерну порожнину у вигляді черевичка. Цей красивий «черевичок»&nbsp;— пастка для комах. Якщо комаха попадає всередину порожнини, йому потрібно докласти певні зусилля, щоб вирватися назовні повз [[Колона|колони]] (гіностемія). При цьому комасі доводиться мимоволі або скинути пилок, який вона несе на собі, або отримати нову.

=== Запилення ===
[[Файл:Epipactis palustris2 2007 07.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Бджола медоносна|Медоносна бджола]] ({{lang-la|Apis Mellifera}}) запилює дремлік болотний (''Epipactis palustris'']]
Орхідеї запилюються різними [[комаха]]ми ([[муха]]ми, [[метелик]]ами, [[бджола]]ми, [[жук]]ами) або [[птахи|птахами]] ([[колібрі]], [[Нектарницеві|нектарниками]] та медососами).

Система [[запилення]] в орхідних відрізняється високою розмаїтістю як агентами запилення (запилювачів), так способами залучення (аттрактації) останніх на квітки. Основну роль у запиленні орхідних відіграють комахи. Головна відмінна риса системи запилення орхідних&nbsp;— [[агрегація]] всій [[Пилок|пилку]] [[пиляк]]а в компактні маси поліній. Для надійного прикріплення поліній до тіла запилювачів та успішного їх перенесення на рильце в орхідних виникли різноманітні механізми. [[Чарлз Дарвін]] детально вивчив їх основні типи та подав результати своїх досліджень у праці  «Різні пристосування, за допомогою яких орхідеї запилюються комахами» ([[1884]] р.).

Особливий інтерес для дослідників системи запилення в орхідних становлять способи залучення запилювачів на квітки. Пилок, зібраний у поліній, не може бути використаний комахами для вигодовування потомства. До того ж у переважної більшості видів орхідних у шпорцях нектар відсутній. Тому на безнектарні квітки орхідних комахи-запилювачі залучаються різними способами шахрайської аттрактації. В орхідних прийнято виділяти такі основні синдроми шахрайської аттрактації: '''сексуальне залучення''' (pseudocopulation), '''квіткова [[мімікрія]]''' (flower mimicry), '''обман недосвідчених запилювачів'''. Це розділення досить умовне, оскільки в багатьох видів орхідних нерідко бувають задіяні відразу кілька способів обману.

=== Сексуальне залучення ===

Сексуальний синдром залучення запилювачів зафіксовано в низки родів орхідних Євразії ([[Ophrys]]), Австралії ([[Каладенія]], [[Chiloglottis]], [[Cryptostylis]], [[Drakaea]] та ін) та Центральної Америки. Найбільш детально він вивчений у видів роду ''Ophrys''.

==== Квіткова мімікрія ====

Квіткова [[мімікрія]] більше поширена серед [[нектар|безнектарних]] орхідних. В орхідних з цим синдромом залучення запилювачів квітки або їх окремі частини імітують за забарвленням/формою/текстурою поверхні нектароносних квіток інших рослин або інші харчові субстрати, які використовуються потенційними обпилювачами.

==== Обман недосвідчених запилювачів ====

Цей синдром в явній формі вперше був описаний LA Nilsson ([[1980]]) у Dactylorhiza sambucina. Його характерними особливостями є яскравий пошуковий образ квіток/суцвіть, наявність на губі яскравих помилкових покажчиків нектару (у вигляді контрастного малюнка або/і забарвлених папілярних виростів), глибокий, добре розвинений шпорець.

==== Особливості запліднення ====

Після перших ембріологічних досліджень орхідних була висунута гіпотеза відсутності у них подвійного запліднення. Поширенню цієї гіпотези сприяв той факт, що в зрілому насінні орхідних повністю відсутній ендосперм. У орхідних неодноразово відзначені випадки невходження другого спермія в центральну клітину зародкового мішка. Нерідко другий спермій входить в контакт з полярними ядрами і утворює разом з ними в центральній або базальній частині зародкового мішка ядерний комплекс ([[Навашин]], 1951; [[Савіна]], 1972). Однак приблизно в третини видів орхідних спостерігається злиття другого спермія з центральною клітиною зародкового мішка та утворення первинної клітини ендосперму.

=== Пагін ===
Залежно від форми орхідей, від того, як вони ростуть, всі їх можна розділити на 2 групи: рослини моноподіальних форм (з одним [[пагін|пагоном]]) та симподіальної форми (з декількома пагонами).

[[Файл:Lycaste Xytriophora.jpg|міні|300пкс|ліворуч|Симподіальне зростання в ''Lycaste Xytriophora'', зверніть увагу на псевдобульби.]]
'''Симподіальні рослини'''

У цих орхідей кожен рік на кінці повзучого [[Кореневище|кореневища]] утворюється один або кілька нових паростків, у той час як старі пагони висихають і з часом відмирають. Горизонтальні частини пагонів утворюють [[кореневище]], а вертикальні розташовуються над [[субстрат]]ом і утворюють потовщення&nbsp;— псевдобульби (інші назви: бульби, псевдоцибулини, туберідії). '''[[Псевдобульби]]''' утворені м'якими тканинами з високим вмістом [[слиз]]у. Основна їх функція полягає в накопиченні води і поживних речовин. Зверху вони вкриті товстостінною епідермою, що запобігає [[Випаровування|випаровуванню]]. Псевдобульби сприяють виживанню рослин в екстремальних умовах, наприклад, під час тривалого посушливого періоду. Саме наявність запасаючого органу свідчить про те, що в умовах природного ареалу протягом року відбувається чергування сухого і вологого сезонів. Крім того, псевдобульби часто зеленого кольору і виконують [[Фотосинтез|фотосинтетичну]] функцію. Псевдобульба може бути утворена одним або кількома потовщеними міжвузлями, іноді товщає майже вся вертикальна частина паростка. Залежно від напрямку росту серед представників родини орхідних розрізняють прямостоячі ([[анзеллія]], [[лелія (рослина)|лелія]], [[собралія]]), схилені (деякі види [[дендробіум]]а і [[хізіс]]а) і кучеряві ([[ваніль]]) рослини.

[[Файл:Different forms of shoots.png|200пкс|міні|Різні форми пагонів:<br/>a) моноподіальні (форма з одним пагоном);<br/>b) симподіальні (форма з кількома пагонами).]]
Форма і розміри псевдобульб значно варіюють. Вони бувають округлі, овальні, циліндричні, веретеноподібні, але частіше зустрічаються яйцеподібні псевдобульби. Утворюються також псевдобульби, сплощені з боків ([[онцидіум]]), грушоподібні або майже сферичні (енциклопедії). У [[лікаста|лікасти]], [[цимбідіум]]а і [[одонтоглосум]]а псевдобульби можуть мати висоту від декількох міліметрів до 15-20&nbsp;см. Крім того, існують види, у яких висота псевдобульби досягає 2-3&nbsp;м при діаметрі 3-4 см ([[дендробіум]], [[епідендрум]]).

У симподіальних орхідей новий пагін, як правило, розвивається з бруньки, розташованої біля основи попереднього паростка, проте в інших вузлах також є бруньки, що забезпечують відновлення виду в екстремальних умовах. Так, у рослин деяких [[дендробіум]]ів і [[тунія|туній]] на псевдобульб розвиваються 11-25, у [[цимбідіум]]ів&nbsp;— 7-13 сплячих бруньок, які залишаються життєздатними протягом багатьох років.

Новий [[пагін]], як правило, розвивається з [[бруньки]], розташованої біля основи попереднього пагона, проте в інших вузлах також є бруньки, що забезпечують відновлення виду в екстремальних умовах. [[Коріння]] формуються тільки на кореневищній частини пагона.

[[Файл:Baunilha1.jpg|міні|200пкс|ліворуч|Моноподіальне зростання в ''Vanilla planifolia''.]]
До групи симподіальних належить більшість родів орхідей, наприклад, [[Катлея]] ({{lang-la|Cattleya}}), [[Мільтонія]] ({{lang-la|Miltonia}}) і [[Одонтоглосум]] ({{lang-la|Odontoglossum}}).

'''Моноподіальні рослини'''

У цих рослин один головний [[пагін]], який постійно росте вгору, тобто річний приріст є продовженням попереднього, утворюючи зверху нові [[листи]], [[квіти]] і [[корені]]. У цей час нижня частину пагона повільно засихає і відмирає. У моноподіальних орхідей додаткові корені утворюються вздовж всього пагона.

Розміри моноподіальних орхідей варіюють від декількох сантиметрів (у видів [[ангрекум]]а) до десятків метрів (у видів [[арахніс]]а), довжина пагонів яких досягає 20&nbsp;м. Такі рослини втрачають здатність до вертикального росту і переходять до повзучого способу життя. Листя у моноподіальних орхідей розташоване дворядно-супротивно.

Приклади моноподіальних рослин&nbsp;— [[Рід (біологія)|рід]] [[Ванда (рослина)|Ванда]] ({{lang-la|Vanda}}) і [[Фаленопсис]] ({{lang-la|Phalaenopsis}}).

=== [[Псевдобульба]] ===
Псевдобульба, псевдоцибулина, повітряна бульба, туберидія&nbsp;— бульбова потовщена частина пагона, в якій орхідеї симподіальних форм нагромаджують поживні речовини й воду. Це допомагає їм переносити посушливі періоди в [[Тропіки|тропіках]] та [[Субтропіки|субтропіках]]. Залежно від виду орхідей, ці органи-нагромаджувачі можуть мати довгасту, круглу або овальну форму. На відміну від цих рослин, у орхідей моноподіальних форм немає видимих спеціальних органів для нагромаджування поживних речовин. У них цю функцію беруть на себе м'ясисті листки та корені.

=== Плід ===
[[Файл:Orchid-seed.JPG|міні|ліворуч|150пкс|Коробочка орхідеї]]
[[Плід]]&nbsp;— суха [[коробочка (плід)|коробочка]] різної форми і розміру, дозріває протягом 2&nbsp;— 12 (і більше) місяців, розкривається 3 (6) стулками, або [[ягода]]; крайнє спрощення будови [[насіння]] при значному збільшенні їх числа. Коробочка містить безліч пилоподібних насінин, що поширюються за допомогою вітру, вони не містять запасу поживних речовин. В одній коробочці епіфітних видів може бути кілька мільйонів, у наземних&nbsp;— кілька тисяч насіння. Подвійного запліднення в орхідних немає, [[ендосперм]] не утворюються, і тому для проростання насіння обов'язково необхідно їх зараження [[Мікориза|мікоризним]] [[гриб]]ом. Оскільки ймовірність цього для кожного окремо взятого насіння мізерно мала, то підтримку чисельності популяції кожного виду здійснюється завдяки величезній кількості насіння. Для-забезпечення продовження виду необхідно, щоб проросла і пройшла всі етапи росту і розвитку хоча б одне насіння від кожної рослини.

=== Особливості будови насіння ===
Орхідеї мають крихітне пилоподібне насіння. Розміри насінини коливаються в межах 0,35-3,30&nbsp;мм у довжину і 0,08-0,30&nbsp;мм завширшки. Ще дрібніший зародок&nbsp;— 0,05-0,26&nbsp;мм у довжину і 0,04-0,19&nbsp;мм завширшки.

[[Ендосперм]] в орхідних зазнав сильних редукційних змін. Він повністю відсутній у зрілому насінні, ймовірно, у всіх представників цієї родини. Деякі зачатки ендосперму можна знайти лише на ранніх стадіях [[ембріогенез]]у. Тільки в однієї третини з ембріологічних вивчених видів спостерігається утворення багатоклітинного (до 2-10 ядер) ендосперму. У багатьох видів утворюється тільки первинне [[Клітинне ядро|ядро]] ендосперму, яке дегенерує без подальшого поділу і [[Абсорбція|абсорбується]] зародком, що розвивається.

[[Файл:Beer Beitraege zur Morphologie Tab03.png|200px|thumb|Насіння орхідей. Ботанічна ілюстрація з книги «''Beiträge zur Morphologie und Biologie der Familie der Orchideen''», [[1863]]]]

=== Насіннєва продуктивність ===
Орхідеї є безперечними лідерами серед квіткових рослин за рівнем насіннєвої [[Продуктивність біологічна|продуктивності]]. В одній [[Коробочка (плід)|коробочці]] у них може утворюватися до чотирьох мільйонів насінин.

=== Життєві форми ===
З життєвих форм домінують [[Багаторічні рослини|багаторічні]] [[трави]], рідше зустрічаються невеликі [[чагарник]]и і великі здерев'янілі ліани. Поряд з [[автотроф]]ними нерідко зустрічаються [[сапрофіт]]ні форми.

Серед тропічних видів у [[Оранжерея|оранжерейних]] умовах вирощування нерідко спостерігаються «довгожителі» по 70 і більше років. Розміри в орхідних коливаються від декількох міліметрів до 35 метрів ({{lang-la|Vanilla planifolia}}).
[[Файл:Vanilla planifolia 1.jpg|250px|thumb|left|''[[Vanilla planifolia]]'']]
За характером [[субстрат]]у зростання розрізняють [[епіфіт]]и, [[літофіт]]ів і [[Наземні рослини|наземні]] орхідні. Більшість орхідей&nbsp;— епіфіти. Літофітів і наземні життєві форми становлять значно меншу групу. Вони поширені переважно в [[Помірні широти|помірних широтах]].

Всі орхідні вступають у [[симбіоз]] з мікоризоутворюючими грибами, які постачають рослині воду і [[мінеральні солі]], отримуючи натомість органічні речовини. Є також мікотрофні орхідні, позбавлені [[хлорофіл]]у і фактично паразитують на [[гриб]]і-[[симбіонт]]і (наприклад, гніздівка, а також австралійська орхідея кріптантеміс, квітуча під землею). Епіфітні орхідні, як правило, розвивають численні повітряні корені, позбавлені волосків, зате забезпечені спеціалізованою всмоктуючою тканиною&nbsp;— веламеном. У деяких епіфітних орхідних листя редукуються, а функцію [[фотосинтез]]у беруть на себе сплощені зелені коріння ([[фаленопсис]]).

== Екологія ==
[[Файл:Cattleya loddigesii habitat 26.jpg|міні|ліворуч|250пкс|{{center|''[[Cattleya loddigesii]]''}}<br/>
[[Епіфіт]]ні види в середовищі існування]]
[[Файл:Cattleya walkeriana no habitat rupicola 1.jpg|міні|ліворуч|250пкс|{{center|''[[Cattleya walkeriana]]''}}<br/>
[[Літофіт]]и, живуть на [[скеля]]х або [[Каміння|камінні]].]]
[[Файл:Cyrtopodium hatschbachii 3.jpg|міні|ліворуч|250пкс|{{center|''[[Cyrtopodium hatschbachii]]''}}<br/>
[[Наземні рослини|Наземні]] види зростаючі серед трави [[Савана|савани]].]]
Багато [[епіфіти|епіфітних]] орхідей, мешкаючи в досить важких умовах, виробили в ході [[Еволюційна біологія|еволюції]] складні захисні пристосування. Одним з них є сам-обмін (кислотний [[метаболізм]] красулацієвих).

В різний час доби співвідношення процесів [[фотосинтез]]у і [[дихання]] більшості [[рослина|рослин]] змінюється. Вдень переважає процес фотосинтезу, в ході якого рослини засвоюють [[вуглекислий газ]] і [[Вода|воду]], перетворюючи їх в [[органічні речовини]] і виділяючи [[кисень]]. Вночі переважає процес [[дихання]], що супроводжується витрачанням органічних речовин і виділенням [[Вуглекислота|вуглекислоти]]. В умовах [[тропічний ліс|тропічного лісу]] вдень створюється [[дефіцит]] вуглекислого газу, а вночі&nbsp;— [[концентрація]] його підвищується, тому в процесі [[Еволюція|еволюції]] деякі рослини набули САМ-обмін&nbsp;— здатність у нічний час запасати вуглекислий газ, необхідний для побудови [[вуглевод]]ів. Відмітною особливістю орхідей з таким типом обміну є м'ясисте листя. У сухий період [[устя]] у них закриті і вдень, і вночі, рослина живе за рахунок раніше накопиченої вуглекислоти.

Залежно від положення на дереві розрізняють гілкові, корові і гумусові епіфіти.

== Потреба у світлі ==

Влаштувати рослині тінь можна за допомогою штори або маркізи, крім того, можна поставити на підвіконня світлолюбні рослини, щоб вони захищали Вашу орхідею. Якщо [[балкон]] або дерево створюють тінь, додаткове затінення звичайно не потрібно, інакше Ваше вікно може стати дуже темним. Під час темної зими, навпаки, додаткове освітлення необхідно в будь-якому випадку.

== Опалення ==

Часто виникає питання, чи не шкідливі для орхідей [[радіатор]]и під вікном. У принципі ні, оскільки [[Батарея|батареї]], що отоплюють, забезпечують орхідеям «теплі ноги», які ці рослини особливо цінують. Однак Ви повинні взяти до уваги такі чинники:
* Якщо радіатор занадто малий по відношенню до розміру приміщення, це може призвести, в результаті надмірного [[нагрів]]у, до того, що повітря буде дуже сухим. У цьому випадку особливо важливо стежити за підвищенням вологості повітря.
* Якщо опалювальні панелі розташовані в [[Підлога|підлозі]] приміщення, вночі вони охолоджуються не дуже сильно. А для багатьох орхідей це означає відсутність необхідного їм для утворення квітів [[імпульс]]у.
* Кахельна [[піч]], навпаки, часто викликає дуже великі коливання температури.

== Вітрина з рослинами ==
Ви можете відповідним чином обладнати [[акваріум]] і поселити в нього орхідеї. Можливо також, що у Вас є [[вітрина]], що підходить для рослин: в таких [[резервуар]]ах для розведення квітів особливо просто і зручно встановити температуру, освітлення і вологість, що підходять для даної конкретної рослини. При цьому, звичайно, виникає проблема надходження свіжого повітря, але її можна вирішити, встановивши вентилятори.

{{ text |Порада: Спочатку помістіть у вітрину всього кілька рослин, досвід щоб накопичити.}}

== Орхідеї у зимовому саду ==
[[Файл:Wallacesesquipedale.jpg|250px|thumb|Ілюстрація запилення міллю ''Angraecum sesquipedale'' гіпотетично довгим хоботком. Малюнок був зроблений в 1867 році Альфредом Рассел Уоллесом, після пророкування, зробленим Чарльзом Дарвіном в 1862 році. У 1903 році міль виявили на [[Мадагаскар]]і назвали ''Xanthopan Praedict morganii''.]]

== Як вирощувати орхідеї в горщиках ==
Хоча більшість орхідей у своїх рідних місцях існування ростуть на інших рослинах, в розвилках і [[Крона|крони]] [[Дерево|дерев]], в кімнаті їх можна вирощувати просто-напросто в [[горщик]]ах. Перевага цього способу в тому, що [[коріння]] рослин не буде постійно висихати, перебуваючи в [[Повітря|повітрі]]. Замість цього воно буде оточене трохи вологим [[субстрат]]ом і зможе так само добре рости і в наших житлових приміщеннях з досить сухим повітрям. Для вирощування орхідей сьогодні використовують виключно пластикові горщики. [[Глина|Глиняні]] горщики мають такі недоліки:
* Вони сильно звужуються донизу, рослина має мало місця для коренів.
* При пересаджуванні в інший горщик коріння орхідей, що володіють здатністю вбирати [[Волога|вологу]] ([[Гігроскопічність|гігроскопічністю]]), зазвичай важко відокремити від глини.
* Посуд з глини звичайно має тільки один отвір для стоку води, а знизу закривається підставкою, на якій він стоїть.

[[Пластмаса|Пластмасові]] горщики, навпаки, найкраще підходять для орхідей. Особливо рекомендуються так звані [[контейнер]]и, які зовсім мало звужуються донизу, мають на дні кілька отворів для стоку води і стоять на дерев'яних «ніжках» заввишки до 5&nbsp;мм. При поливі рослин зайва вода може безперешкодно витікати з горщика, а коріння орхідеї добре провітрюється знизу.

{{ text| Порада: Найкраще використовувати горщики одного типу. Це полегшить Вам вирощування рослин.}}

== Вирощування орхідей на дерев'яних блоках ==
[[Файл:Coryanthes leucocorys Orchi 02.jpg|250px|thumb|left|Форма, колір і аромат орхідеї&nbsp;— результат [[Коеволюція (біологія)|коеволюції]] з [[Тварини|тваринами]]-запилювачами. На малюнку показано квітку ''Coryanthes leucocorys'', вид, який виробив один з найцікавіших механізмів залучення запилювачів за допомогою наповнених рідиною мішечків]]
Цей спосіб розведення орхідей найкраще відповідає їх епіфітному способу життя в природі. При цьому необхідно мати місце з високою вологістю повітря, наприклад спеціальне [[Кондиціонування|кондиціоноване]] вікно для вирощування квітів, [[Вітрина|вітрину]] або [[зимовий сад]]. Рослини потрібно прикріпити (прив'язати) на шматок [[кора|кори]] або [[Дерево|дерева]]. Для блокового розведення підходять усі тверді сорти дерев, наприклад більшість [[фрукт]]ових дерев або [[виноград]]на [[лоза]], а також [[акація]] та [[дуб корковий]]. Не можна використовувати [[Деревина|деревину]], яка містить смолисті або [[дубильні речовини]].

== Рослини&nbsp;— супутники орхідей ==
[[Файл:Monstera friedrichsthalii2.jpg|міні|200пкс|''Monstera adansonii'']]
Орхідеї разом з іншими кімнатними рослинами зазвичай краще ростуть і розвиваються. Особливо якщо поряд з ними ростуть рослини з листям, що пишно розрослось, які випаровують досить багато рідини, а отже збільшують [[вологість повітря]] навколо себе. Покращують [[мікроклімат]] у [[Будинок|будинку]], наприклад, [[Папороть|папороті]], всі види [[Фікус]]ів (''Ficus''), [[монстера]] (''Monstera'') і [[філодендрон]]. Для сусідства з орхідеями також підходять горшкові [[Бромелієві|бромелії]], а також листяні рослини з строкатим листям, такі як [[маранта]] (''Maranta''), [[дифенбахія]] (''Dieffenbachia''), [[драцена]] південна (або кордилина, ''Cordyline''), каськаріли (''Codiaeum'') і [[Калатея]] (''Calathea'').

== Культивування ==
[[Файл:Orchid show in Sao Paulo.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Виставка орхідей в [[Ботанічний сад|Ботанічному саду]] [[Сан-Пауло]], [[Бразилія]], в [[листопад]]і [[2003]] року.]]
[[Файл:Orchid collection.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Приватна колекція орхідей, вирощених в [[Сан-Паулу]], [[Бразилія]].]]

== Галерея ==
{{Commonscat|Orchidaceae|Орхідні (Orchidaceae)}}
<gallery>
Файл:Phalaenopsis philippinensis NationalOrchidGarden-Singapore.jpg|Китиці квітів [[Фаленопсис]]у філіппінського (''[[Phalaenopsis philippinensis]]'' Golamco ex Fowlie & C. Z. Tang)
Файл:Klump.ziedas1.jpg|[[Зозулині черевички]] (''[[Cypripedium calceolus]]'')
Файл:Cattleya amethystoglossa.jpg|''[[Cattleya amethystoglossa]]''
Файл:Dendrobium fimbriatum.jpg|''[[Dendrobium fimbriatum]]''
Файл:Ascocentrum ampullaceum.jpg|''[[Ascocentrum ampullaceum]]''
Файл:Vanda cultivars 3863.JPG|Сорт ''Vanda Pakchong Blue''
Файл:[[Cymbidium]] Clarisse Austin 'Best Pink' Flowers 2000px.JPG|''Cymbidium'' Clarisse Austin 'Best Pink'
Файл:Laelia speciosa.jpg|''[[Laelia speciosa]]''
Файл:Miltonia leucoglossa.jpg|''[[Miltonia leucoglossa]]''
</gallery>

== Посилання ==
* [http://litopys.org.ua/encycl/euii063.htm Зозулинці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191031173513/http://litopys.org.ua/encycl/euii063.htm |date=31 жовтня 2019 }} / [[Енциклопедія українознавства]]. Словникова частина (ЕУ-II).&nbsp;— Париж, Нью-Йорк, 1959.&nbsp;— Т. 3.&nbsp;— С. 826.
* [http://leksika.com.ua/11740809/ure/zozulintsevi Зозулинцеві] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161120001239/http://leksika.com.ua/11740809/ure/zozulintsevi |date=20 листопада 2016 }} / [[УРЕ]]
* {{ЕРосл2013|частина =Орхідні|сторінки =18}}
* {{cite web/uk
 | url= http://cvitka.com/publ/4
 | назва= Орхідеї
 | праця= Сайт-каталог кімнатних рослин
 | accessdate= 15 січня 2012
 | archiveurl= https://web.archive.org/web/20120401085426/http://cvitka.com/publ/4
 | archivedate= 1 квітня 2012
 | deadurl= yes
 }}
* {{cite web/uk
 | url= http://allflower.in.ua/flower/orhideja.php
 | назва= Орхідея
 | праця= Все про квіти, рослини, вазони
 | accessdate= 15 січня 2012
 | archive-date= 8 лютого 2012
 | archive-url= https://web.archive.org/web/20120208191008/http://allflower.in.ua/flower/orhideja.php
 }}
* {{cite web/uk
 | url= http://orhideya-kvitka.com.ua/
 | назва= Орхідеї
 | праця= Все про орхідеї та їх догляд
 | accessdate= 17 жовтня 2012
 | archiveurl= https://web.archive.org/web/20130406114112/http://orhideya-kvitka.com.ua/
 | archivedate= 6 квітня 2013
 | deadurl= yes
 }}
* {{cite web/uk
 | url= http://www.naturalist.if.ua/?p=3477
 | назва= Офрис бджолоносний (Ophrys apifera) в Галицькому національному парку
 | праця= Станіславівський Натураліст
 | accessdate= 25 листопада 2011
 | archive-date= 2 лютого 2014
 | archive-url= https://web.archive.org/web/20140202202559/http://www.naturalist.if.ua/?p=3477
 }}
* [https://kvitkainfo.com/kimnatni-roslini/orhidei_-doglyad-za-orhideyami.html Квітка орхідея - догляд] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122044726/https://kvitkainfo.com/kimnatni-roslini/orhidei_-doglyad-za-orhideyami.html |date=22 січня 2021 }}
* [http://cbj.kspu.edu/images/PDF/ChBotJ_2007_3_2_files/Sjagrovec_et_all2007.PDF [[Сягровець Ірина Петрівна|Сягровець І. П.]], [[Бойко Михайло Федосійович|Бойко М. Ф.]], [[Мельник Руслана Петрівна|Мельник Р. П.]], [[Мойсієнко Іван Іванович|Мойсієнко І. І.]] Знахідки видів родини Orchidaceae у пониззі [[Південний Буг|Південного Бугу]] // [[Чорноморський ботанічний журнал]], Том 3, №&nbsp;2. С. 67-69.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180603134127/http://cbj.kspu.edu/images/PDF/ChBotJ_2007_3_2_files/Sjagrovec_et_all2007.PDF |date=3 червня 2018 }}
* {{cite web
 |url                         = http://www.nationaalherbarium.nl/pubs/orchidweb/
 |назва                  = Orchidaceae
 |переклад-назви = 
 |прізвище            = 
 |ім'я                     = 
 |дата                    = 
 |вебсайт              = Nationaal Herbarium Nederland
 |видавець            = [[Лейденський університет|Universiteit Leiden]]
 |мовою                  =  en
 
 |дата-доступу     = 11.01.2015
 |archive-date                = 16 січня 2020
 |archive-url                 = https://web.archive.org/web/20200116133623/http://www.nationaalherbarium.nl/pubs/orchidweb/
}}
* [http://www.mobot.org/mobot/research/apweb/ Stevens P. F. (2001 onwards). Angiosperm Phylogeny Website. Version 13, 2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110603230449/http://www.mobot.org/MOBOT/research/APweb/ |date=3 червня 2011 }} {{ref-en}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Бордзіловський Є. І.'' Родина Зозулинцеві // Флора УРСР. Том 3 / Ред. Котов М. І.&nbsp;— Київ: Видавництво академії наук УРСР, 1950.&nbsp;— С. 312. ([https://www.twirpx.com/file/1018117/ DjVu-файл])
* Вирощування орхідей / Й. Фошка // Квіти України.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 16-19.
* Лікарські рослини: енциклопед. довідник / А.&nbsp;П.&nbsp;Лебеда [та ін.] ; ред. А.&nbsp;М.&nbsp;Гродзінський.&nbsp;— Київ: Укр. рад. енциклопедія, 1989.&nbsp;— 543 с. : цв. ил.&nbsp;— ISBN 5-88500-006-9 ([https://ev.vue.gov.ua/книги-видавництва/гродзінський-а-м-лікарські-рослини-ен/ PDF-файл] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180809050117/http://ev.vue.gov.ua/книги-видавництва/гродзінський-а-м-лікарські-рослини-ен/ |date=9 серпня 2018 }})
* Орхідеї / Т.&nbsp;М.&nbsp;Черевченко, Л.&nbsp;І.&nbsp;Буюн, Л.&nbsp;А.&nbsp;Ковальська, В.&nbsp;С.&nbsp;Вахрушкін.&nbsp;— К.: «Просвіта», 2001.&nbsp;— 224 с.
* ''Протопопова В. В.'' Родина 36. Орхідні&nbsp;— Orchidaceae // Визначник рослин України: учбовий посібник / Інститут ботаніки ім. М.&nbsp;Г.&nbsp;Холодного АН УРСР, А.&nbsp;І.&nbsp;Барбарич, Є.&nbsp;М.&nbsp;Брадіс, О.&nbsp;Д.&nbsp;Вісюлін ; Редкол.: Відп.ред. Д.&nbsp;К.&nbsp;Зеров.&nbsp;— Київ: Урожай, 1965.&nbsp;— C. 177—186.
* Рідкісні рослини флори України в культурі / Н.&nbsp;Є.&nbsp;Антонюк, Р.&nbsp;М.&nbsp;Бородіна, В.&nbsp;Г.&nbsp;Собко, Л.&nbsp;С.&nbsp;Скворцова.&nbsp;— К. : Наукова думка, 1982.&nbsp;— 216 с.
* Родина Орхідні (Зозулинцеві)&nbsp;— Familia Orchidaceae / Д.&nbsp;В.&nbsp;Леонтьєв // Біологія.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— С. 20-21.
* ''Собко В.Г''. Орхідеї України.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1989.&nbsp;— 192 с.
* Таємничі мандрівники&nbsp;— орхідеї / Ю.&nbsp;В.&nbsp;Лешан // Країна знань.&nbsp;— 2007.&nbsp;— №&nbsp;4/5.&nbsp;— С. 34-35.
* Тиха трагедія орхідеї / В.&nbsp;В.&nbsp;Лоя // Країна знань.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;2-3.&nbsp;— С. 42-44.
* ''[[Черевченко Тетяна Михайлівна|Черевченко Т. М.]]'' Тропічні і субтропічні орхідеї.&nbsp;— Київ: «Наукова думка», 1993.
* {{книга|автор = Франк Рёлльке|частина = |заголовок = Орхидеи: Так они цветут лучше всего|посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Москва|видавництво = Лик пресс|рік = 1998|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 7839-0013-3}}
* Нескучный сад. Всё об орхидеях.&nbsp;— Київ: НПП «ВИТ», 2011.

{{Authority control}}
{{Taxonbar|from=Q25308}}

[[Категорія:Орхідні| ]]
[[Категорія:Холодкоцвіті]]
[[Категорія:Родини квіткових]]