Перегляд вихідного коду сторінки Злоякісна пухлина

{{Хвороба
| назва = Злоякісна пухлина
| зображення = Tumor_Mesothelioma2_legend.jpg
| підпис = Корональне [[Комп'ютерна томографія|КТ]]-сканування, на якому показано рак правої [[Плевра|плевральної мембрани]], зовнішня поверхня легенів і внутрішня поверхні грудної стінки, '''злоякісна [[мезотеліома]]'''. <br /> Легенда: → [[пухлина]] ←, * [[плевра]], 1 і 3 - [[легені]], 2 [[хребет]] 4 [[ребра]], 5 [[аорта]], 6 [[селезінка]], 7 і 8 [[нирки]], 9 [[печінка]].
| ICD10 ={{ICD10|D|00||d|00}}
| ICDO =
| DiseasesDB = 28843
| MedlinePlus = 001289
| eMedicineSubj =
| eMedicineTopic =
| MeshID = D009369
}}
'''Злоя́кісна пухли́на'''&nbsp;— [[патологія|патологічний]] процес, зумовлений неконтрольованим розмноженням клітин, [[інвазія|інвазією]] та, іноді, [[метастаз]]уванням. Залежно від типу тканини, клітини якої перетворились на злоякісні, розрізняють [[рак (захворювання)|рак]], [[саркома|саркому]], [[лімфома|лімфому]] та інші види злоякісних пухлин.

== Характеристика ==
Загальною характеристикою злоякісних пухлин є їхні виражені тканинні аплазія, атипізм (тобто втрата клітинами здатності до диференціювання із порушенням структури тканини, з якої розвивається пухлина), агресивне зростання з ураженням, як самого органу, так і інших прилеглих органів, схильність до [[метастаза|метастазування]], тобто до поширення клітин пухлини із током [[лімфа|лімфи]] або [[кров]]і по всьому організму з утворенням нових вогнищ пухлинного росту (метастазів) в багатьох органах, віддалених від первинної пухлини. За стрімкістю зростання, більшість злоякісних пухлин перевершують доброякісні та, як правило, можуть досягати значних розмірів у короткі терміни. Розрізняють також вид місцево деструктивних злоякісних пухлин, що ростуть з утворенням [[інфільтрат]]у в товщі тканини, призводячи до її руйнування, але, як правило, не метастазують. До таких форм відносять, наприклад, [[базаліома шкіри|базаліому шкіри]].

Існує поверхневий пухлинно-специфічний антиген, поява якого пов'язується не з утворенням раковою клітиною яких-небудь нових білків, а із втратою нею частини поверхневої структури. Перешкодою до розпізнавання лімфоцитами є «слабка антигенність» багатьох спонтанних пухлин. Це може бути викликано дестабілізацією поверхневої мембрани клітин за злоякісного переродження. Антигенні детермінанти виявляються вільно плаваючими у «рідкій» мембрані й не можуть бути впізнаними відповідними лімфоцитами.

Основну роль у реакції неприйняття пухлинного трансплантата відіграють специфічні T-кілери, а також (на перших етапах) цитотоксичні антитіла Ig M. Взаємодія між лімфоцитом-кілером й клітиною здійснюється в три етапи:
* встановлення специфічного контакту між клітинами;
* летальний удар, який має назву «поцілунок смерті»;
* деструкція клітин-мішеней.

У цій реакції одна Т-клітина здатна завдати удару по декількох пухлинних клітинах. Foxp3&nbsp;— транскрипційний чинник, регулюючий активність генів, які є відповідальними за диференціювання Т-клітин<ref>{{Cite book|title=Churina Yе.G., Novitsky V.V., Urazova O.I. - Immunosuppression factors under various pathologies.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.

Аспекти взаємодії специфічних імунних сил та злоякісного новоутворення можна з'ясувати при дослідженні простої моделі, яка містить динаміку активних клітин пухлини <math>x</math> та лімфоцитів-кілерів <math>y</math>. Модель записується у вигляді:

<math>\frac{dx}{dt}=\mu_{x}x-\gamma_{x}xy,\quad\quad \frac{dy}{dt}=\mu_{y}(x-\beta x^{2})y-x_{y}y+v_{y}.</math>

Тут припускається, що клітини пухлини розмножуються зі сталою питомою швидкістю <math>\mu_{x},</math> обмеження швидкості росту пухлини відбувається через знищення злоякісних клітин лімфоцитами-кілерами (<math>\gamma_{x}xy</math>). Рівняння динаміки лімфоцитів містить член, який описує їх розмноження, <math>\mu_{y}(x-\beta x^{2})y.</math> У моделі припускається, що за малого <math>x</math> пухлина стимулює проліферацію лімфоцитів, а за великого&nbsp;— пригнічує. Два інших члени у другому рівнянні відповідають природній смерті лімфоцитів й сталому притокові попередників із «[[Стовбурові клітини|стовбурових клітин]]». Смерть лімфоцитів за взаємодії із пухлинними клітинами тут явно не враховується, оскільки припускається, що один лімфоцит може знищити декілька пухлинних клітин.

Вважаючи кількість пухлинного антигену <math>G</math> пропорційним числу клітин пухлини (<math>G=gx</math>), можна записати швидкість виробництва лімфоцитів в залежності від кількості антигену:

<math>(\frac{dy}{dt})_{+}=\bar{\mu}_{y}yG(K_{G}+G)^{-1}=\bar{\mu}_{y}yx(X_{0}+x)^{-1},\quad\quad X_{0}=\frac{K_{G}}{g},</math>

де <math>\bar{\mu}_{y}</math>&nbsp;— коефіцієнт розмноження лімфоцитів за максимальної стимуляції (<math>G\rightarrow\infty</math>). Константа <math>K_{G}</math> характеризує антигенність пухлини: за <math>K_{G}</math> [[імунна відповідь]] є послабленою.

Можливість ракових клітин функціонувати в умовах низької концентрації глюкози вказує на їх високу спорідненість до неї. Відтак гормони надниркової залози (глюкокортикоїди), які стимулюють процеси глюконеогенезу, в організмі зі злоякісною пухлиною можуть пригнічувати імунні сили організму. Відтак проблемою онкоімунології є розробка ефективних методів імунотерапії злоякісних пухлин. Одним з таких методів є імунотерапія пухлин, заснована на ад'ювантній дії мікроорганізмів&nbsp;— представників різних видів Corynebacterium, Mycobacterium, Streptococcus тощо. Вони посилюють Т-кілерну активність<ref>{{Cite book|title=Семерников, Валерий Андреевич - Локализация и свойства антигенов Bac.Megaterium H, перекрестно реагирующих с антигенами опухолей.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.

Розгляньмо математичну модель боротьби за глюкозу. Ракові клітини мають здатність до швидшого перенесення молекул глюкози через мембрану. Це створює перевагу ракових клітин у конкурентній боротьбі з іншими клітинами організму за глюкозу. Пухлина дії як «пастка глюкози» (а також вітамінів, азотистих основ й інших метаболітів), конкуруючи зі здоровими клітинами за життєво важливі ресурси<ref>{{Cite book|title=Андрей Чантурия, Франтишек Висмонт - Патологическая физиология, с. 335.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.

Вироблення глюкокортикоїдів у організмі пухлиноносця можна розглядати як інактивацію ними лімфоцитів. В умовах глюкозного голодування вироблення цих гормонів зростає; вони пригнічують лімфоїдну систему. Динаміка клітин пухлини <math>x</math> та лімфоцитів <math>y:</math>

<math>\begin{matrix}\frac{dx}{dt}=\mu_{x}(S^{*})x-\gamma xy,\\ \frac{dy}{dt}=\mu_{y}(S,x)y-x_{y}-\beta_{y}Z y+v_{y},\\ \mu_{y}(S,x)=\mu_{y}(S)x(X_{0}+x)^{-1}.    \end{matrix}</math>

Член <math>-\beta_{y}Zy</math> описує загибель лімфоцитів при взаємодії із глюкокортикоїдами, концентрація яких позначена через <math>Z.</math> У цій моделі припускається залежність питомих швидкостей розмноження клітин від концентрації глюкози як лімітуючого субстрату. При цьому <math>\mu_{y}</math> залежить від концентрації глюкози у крові <math>S,</math> a <math>\mu_{x}</math>&nbsp;— від локальної концентрації біля пухлини <math>S^{*}.</math> Локальна концентрація може бути значно нижча від <math>S,</math> однак вона повинна бути пропорційна їй: <math>S^{*}=kS.</math> Можна припустити, що залежність швидкості репродукції від концентрації субстрату виражається [[Закон Моно|законом Моно]]:

<math>\mu_{x}(S^{*})=\mu^{0}_{x}S^{*}(K_{x}+S^{*})^{-1},\quad\quad \mu_{y}(S)=\mu^{0}_{y}S(K_{y}+S)^{-1}.</math>

[[Кінетика Міхаеліса — Ментен|Константа Міхаеліса]] для пухлинних клітин <math>K_{x}</math> є на порядок меншою, ніж для нормальних клітин організму. Для особливо злоякісних (наприклад, асцистна карциноса Ерліха) ця відмінність досягає навіть трьох порядків: <math>K_{x}=0,0001</math> г/л проти <math>0,5...1</math> г/л для клітин печінки.

Щоб замкнути модель, можна застосувати рівняння глюкозного балансу у організмі:

<math>\frac{dS}{dt}=-q_{x}(S)x-q_{y}(S)y-q_{W}(S)+R+\rho Z-f(S,P).</math>

Перші два члени описують споживання глюкози пухлиною та лімфоцитами, пропорційні швидкості прирощення їх біомаси (<math>q(S)</math>&nbsp;— питоме споживання). Наступний член&nbsp;— споживання глюкози іншими клітинами організму (<math>W</math>&nbsp;— маса організму, віднесена до об'єму крові&nbsp;— складає близько 7&nbsp;% для людини, тому <math>W=1,4\cdot 10^{4}</math> г/л). Питоме споживання <math>q_{W}(S)</math> можна вважати пропорційним концентрації глюкози, оскільки насичення глюкозою відбувається за концентрацій, які перевищують норму принаймні вдвічі. Таким чином,

<math>q_{x}(S)=\alpha_{x}\mu_{x}(S),\quad\quad q_{y}(S)=\alpha_{y}\mu_{y}(S),\quad\quad q_{W}W=k_{S}S.</math>

Потреба організму у глюкозі у нормі складає <math>5...7</math> мг/добу на 1 г маси тіла, або <math>q_{W}=6\cdot 10^{-3}</math> (доба)<sup>−1</sup>. Загальне споживання усього організму масою 70&nbsp;кг тоді буде <math>q_{W}W=80...100</math> г/(л<math>\cdot</math>добу). Порівняймо це із цифрами швидкості споживання глюкози раковими клітинами карциноми Ерліха у сприятливих умовах (за <math>S^{*}\approx S_{0}</math>) та у реальних умовах (<math>S^{*}<<S_{0}</math>). Маємо, відповідно

<math>(q_{x})_{\mathrm{max}}=1,67\, \text{мг}(\text{хв}\cdot\text{г})=2,4(\text{доба})^{-1}</math> та <math>(q_{x})_{\text{реал}}=0,158\,(\text{доба})^{-1}.</math>

Таким чином, навіть реальні швидкості, лімітовані низьким вмістом глюкози в асцитній рідині, майже у 30 разів перевищують питому швидкість споживання нормальної тканини.

Надходження глюкози ззовні (із харчами) <math>R</math> для зручності можна поділити на два члени: основний <math>k_{S}S_{0}</math> (споживаний потребами організму у нормі, та мале прирощення&nbsp;— відхилення від норми у ту чи іншу сторону):

<math>R=k_{S}S_{0}(1+r).</math>

Член <math>\rho Z</math> представляє синтез глюкози (глюконеогенез), пропорційний концентрації глюкокортикоїдів <math>Z.</math> Та функція <math>f(S,P)</math> описує запасання глікогену <math>P</math> за надлишку глюкози у крові та зворотний процес&nbsp;— розщеплення глюкогену із утворенням глюкози за її недостачі<ref>{{Cite book|title=Романовский Ю.М. и др. - Математическая биофизика, 1984.|last=|first=|year=|publisher=|location=|pages=|language=|isbn=}}</ref>.

<br/>

== Історія ==
Вперше злоякісні пухлини були описані в єгипетському [[папірус]]і приблизно в 1600 році до н.&nbsp;е. У папірусі розповідається про кілька форм раку [[молочна залоза|молочної залози]] і повідомляється, що від цієї хвороби немає лікування. Назва ''«рак»'' походить від введеного [[Гіппократ]]ом (460—370 до н.&nbsp;е.) терміна ''«карцинома»'' на позначення злоякісної пухлини з перифокальним [[запалення]]м. Її форма нагадує зовні [[краб]]а. Гіппократ описав кілька видів раку, а також запропонував термін ''oncos''. Римський лікар [[Авл Корнелій Цельс]] ({{lang-la|Aulus Cornelius Celsius}}) в першому столітті до н.&nbsp;е. запропонував на ранній стадії лікувати рак видаленням пухлини, а на пізніх&nbsp;— не лікувати взагалі. Він переклав грецьке слово carcinos на [[латина|латину]]: {{lang-la|cancer}}&nbsp;— рак. Також античний медик [[Клавдій Гален]] використовував слово ''oncos'' для опису всіх пухлин, що і дало сучасний корінь слову [[онкологія]].

В Україні ще [[1920]] року були засновані [[Харківський науково-дослідний інститут медичної радіології]] та [[Київський рентгено-радіологічний та онкологічний науково-дослідний інститут]]. Останній опрацював багато питань рентгенології та радіобіології, методики діагностики та комплексного лікування злоякісних пухлин.

Щорічно [[4 лютого]] відзначають [[Всесвітній день боротьби проти раку]], встановлений «Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями». Також 15 лютого оголошено [[Всесвітній день онкохворої дитини|Всесвітнім днем онкохворої дитини]].

== Етіологія та патогенез ==
Сучасній медицині відома велика кількість факторів, здатних запустити механізми канцерогенезу. Речовини або фактори [[довкілля]], що володіють такою властивістю, називають [[канцероген]]ами.

* '''Хімічні канцерогени'''&nbsp;— до них відносять різні групи поліциклічних та гетероциклічних ароматичних вуглеводнів, ароматичні аміни, нітрозосполуки, афлатоксини, а також вінілхлорид, метали, пластмаси тощо. Їх загальною характеристикою є здатність вступати в реакцію з [[ДНК]] клітин, тим самим спричиняючи їхнє злоякісне переродження.
* '''Канцерогени фізичної природи'''&nbsp;— це різні види [[іонізуюче випромінювання|іонізуючого випромінювання]] (α-, β-, γ-випромінення, [[рентгенівські промені]]).
* '''Біологічні фактори''' канцерогенезу&nbsp;— це різні типи [[вірус]]ів&nbsp;— [[Герпесвірусні інфекції#Класифікація герпесвірусних інфекцій|герпесвірус людини 4-го типу&nbsp;— вірус Епштейна-Барр]] ([[лімфома Беркітта]]), [[Герпесвірусні інфекції#Класифікація герпесвірусних інфекцій|герпесвірус людини 8-го типу]] ([[саркома Капоші]]), [[вірус папіломи людини]] ([[рак шийки матки]]), віруси гепатитів [[вірус гепатиту B|B]] і [[вірус гепатиту C|C]] ([[гепатоцелюлярна карцинома]]), які несуть у своїй структурі специфічні [[онкоген]]и, які сприяють модифікації генетичного матеріалу клітини з їх подальшою малігнізацією.
* '''Гормональні фактори'''&nbsp;— деякі типи [[гормон]]ів людини (наприклад, [[статеві гормони]]) можуть спричинювати злоякісне переродження тканин, чутливих до дії цих гормонів (рак молочної залози, рак яєчка, рак передміхурової залози).
* '''Генетичні фактори'''&nbsp;— до розвитку злоякісних новоутворень можуть призводити різноманітні молекулярні та генетичні аномалії, зокрема мутації, [[Делеція (біологія)|делеції]], перестановки [[ген]]ів тощо. Генетичні аномалії можуть виникати спорадично або передаватись спадково (наприклад мутація в [[RET прото-онкоген|прото-онкогені ''RET'']], що призводить до розвитку [[медулярний рак щитоподібної залози|медулярної карциноми щитоподібної залози]]).

В цілому впливаючи на клітину, [[канцероген]]и спричинюють певні порушення її структури і функції (особливо [[ДНК]]), що називають ''ініціацією''. Пошкоджена клітина таким чином набуває виражений потенціал до [[малігнізація|малігнізації]]. Повторний вплив канцерогену (того ж, що викликав ініціацію, або будь-якого іншого) призводить до незворотних порушень механізмів, які контролюють розподіл, ріст і диференціювання клітин, в результаті яких клітина набуває ряд здібностей, не властивих нормальним клітинам організму&nbsp;— [[промоція]].

Зокрема, пухлинні клітини набувають здатності до безконтрольного поділу, втрачають тканиноспецифічну структуру та функціональну активність, змінюють свій антигенний склад тощо. Зростання пухлини (пухлинна прогресія) характеризується поступовим зниженням диференціювання і збільшенням здатності до безконтрольного поділу, а також зміною взаємозв'язку ''«пухлинна клітина&nbsp;— організм»'', що призводить до утворення [[метастаза|метастаз]]. Метастазування відбувається переважно лімфогенним шляхом (тобто із током [[лімфа|лімфи]]) в регіонарні [[лімфатичний вузол|лімфатичні вузли]], або ж гематогенний шляхом (з током [[кров]]і) з утворенням метастазів у різних органах ([[легені]], [[печінка]], кістки тощо).

Ознаки злоякісних пухлин:
* Пухлинні клітини характеризуються втратою диференціювання, спрощенням і атиповістю будови.
* Швидкий ріст пухлини, що спонтанно не зупиняється, мимовільна регресія таких пухлин не відома.
* Інвазивний ріст&nbsp;— інфільтрують навколишні тканини.
* Зазвичай дають метастази.
* При відсутності ефективного лікування призводять до смерті.<ref>{{Cite book|title=Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях|last=Атаман|first=Олександр Васильович|year=2007|publisher=Нова Книга|location=Вінниця|pages=138-139|language=укр|isbn=978-966-382-020-0}}</ref>
<br/>

== Діагностика ==

=== TNM класифікація ===
[[TNM]] класифікацію запропонував 1952 року [[Міжнародний союз проти раку]] ({{lang-en|Union for International Cancer Control (UICC)}})<ref>{{Cite web|url=http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/onkologia/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/Онкологія/5/01.%20Епідеміологія%20злоякісних%20пухлин.%20Принципи%20класифікації%20пухлин%20за%20TNM.%20Методи%20діагностики%20пухлин.htm|title=Злоякісні новоутворення|website=intranet.tdmu.edu.ua|accessdate=2017-01-13|archive-date=16 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170116154443/http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/onkologia/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/Онкологія/5/01.%20Епідеміологія%20злоякісних%20пухлин.%20Принципи%20класифікації%20пухлин%20за%20TNM.%20Методи%20діагностики%20пухлин.htm}}</ref>. Дана класифікація використовує числове позначення різних категорій на позначення поширення пухлини, а також наявності або відсутності локальних та віддалених [[метастаз]]ів. Зазвичай застосовують для клінічної характеристики злоякісних пухлин. Останню редакцію TNM видали в 2017 році.

===== T&nbsp;— tumor =====
Від {{lang-la|tumor}}&nbsp;— пухлина. Описує та класифікує основне розташування пухлини:

* T<sub>is</sub> або T<sub>0</sub>&nbsp;— так звана пухлина «in situ»&nbsp;— тобто пухлина в межах однієї тканини.
* T<sub>1-4</sub>&nbsp;— позначає різний ступінь розвитку (поширення) пухлини. Для кожного з органів існує окрема розшифровка кожного з індексів.
* T<sub>x</sub>''&nbsp;—'' практично не використовують. Виставляють тільки на час, коли виявлені метастази, але не виявлено основне вогнище.

===== N&nbsp;— nodulus =====
Від {{lang-la|nodulus}}&nbsp;— вузлик. Описує і характеризує наявність метастазів суто у лімфатичні вузли:

* N<sub>x</sub>&nbsp;— виявлення регіонарних метастазів не проводили, їх наявність невідома.
* N<sub>0</sub>&nbsp;— метастазів не виявлено при проведенні дослідження (з метою виявлення метастазів).
* N<sub>1</sub>&nbsp;— виявлені регіонарні метастази у лімфатичні вузли.
* N<sub>2</sub>&nbsp;— виявлені метастази виявлені у віддалені лімфатичні вузли.
* N<sub>3</sub>''&nbsp;—'' виявлені метастази у регіонарні та віддалені лімфатичні вузли. Однак на практиці не використовують, бо у 99,99&nbsp;% випадків N<sub>2</sub> означає, що метастази є і в регіонарні лімфовузли.

===== M&nbsp;— metastasis =====
Наявність [[метастаз]]ів (нових вогнищ пухлини) в інших органах та системах:
* M<sub>x</sub>&nbsp;— наявні клінічні ознаки, але інші методи досліджень не підтверджують [[наявність метастаз]]ів; виявлення віддалених метастазів не проводили, їх наявність невідома.
* M<sub>0</sub>&nbsp;— віддалених [[метастаз]]ів не виявили при проведенні усіх можливих досліджень (з метою виявлення метастазів).
* M<sub>1</sub>&nbsp;— виявлені [[метастаз]]и в інших органах і системах.

===== P&nbsp;— penetration =====
Гістологічний критерій, який характеризує глибину вростання пухлини в стінку порожнистого органа

Р<sub>1</sub>&nbsp;— інфільтрує [[Слизова оболонка|слизову оболонку]]

Р<sub>2</sub>&nbsp;— [[Слизова оболонка|слизову]] і підслизову

Р<sub>3</sub>&nbsp;— розповсюджується до субсерозного шару

Р<sub>4</sub>&nbsp;— інфільтрує серозну оболонку і виходить за межі органа.

===== G&nbsp;— gradus =====
Ступінь злоякісності за рівнем диференціації клітин пухлини

G<sub>1</sub>&nbsp;— низька (високодиференційовані пухлини)

G<sub>2</sub>&nbsp;— середня (середньодиференційовані пухлини)

G<sub>3</sub>&nbsp;— висока (недиференційовані пухлини)<ref>Хірургія: підручник / Б.&nbsp;П.&nbsp;Лисенко, В.&nbsp;Д.&nbsp;Шейко, С.&nbsp;Д.&nbsp;Хіміч та ін..&nbsp;— К.: ВСВ «Медицина», 2010.&nbsp;— 712 с. ISBN 978-617-505-003-3 (С.254)</ref>

=== Додаткові символи ===

===== Y =====
Y&nbsp;— означає підтвердження пухлини на момент обстеження. Цей індекс записують до системи TNM, як префікс: '''yTNM'''.

===== R&nbsp;— recidere =====
R з лат. ''recidere -'' [[Рецидив (медицина)|рецидив]], означає рецидив пухлини.

===== А =====
Префікс «А» вказує на те, що пухлини знайшли після [[Аутопсія|аутопсії]].

=== Обов'язкові символи ===

===== L&nbsp;— lymphatic system =====
Символ L вказує на те, що інвазія пухлини є в [[Лімфатична система|лімфатичних шляхах]]:
* L<sub>x</sub>&nbsp;— інвазію неможливо оцінити;
* L<sub>0</sub>&nbsp;— немає ознак того, що інвазії пухлини потрапили до лімфатичних судин;
* L<sub>1</sub>&nbsp;— є ознаки пухлинної інвазії в лімфатичних судинах.

===== V&nbsp;— vena =====
V від лат. ''vena''&nbsp;— вена, вказує на інвазії пухлини у [[Вена|венозних]] судина:
* V<sub>x</sub>&nbsp;— інвазії пухлини у вени неможливо визначити;
* V<sub>0</sub>&nbsp;— немає наявності пухлинних інвазій у венах;
* V<sub>1</sub>&nbsp;— мікроскопічна інвазія пухлинних клітин у просвіті вени;
* V<sub>2</sub>&nbsp;— макроскопічна інвазія пухлинних клітин у просвіті вени.

===== P<sub>n</sub>&nbsp;— perineural =====
P<sub>n</sub> з лат. ''perineural —'' периневральна інвазія пухлини:
* P<sub>nx</sub>&nbsp;— периневральну інвазію неможливо визначити;
* P<sub>n0</sub>&nbsp;— немає наявності периневральної інвазії;
* P<sub>n1</sub>&nbsp;— наявна периневральна інвазія.

===== C-фактор&nbsp;— certainty factor =====
С-фактор показує наявність пухлини завдяки діагностиці, поділяється на:
* С<sub>1</sub>&nbsp;— доведено класичними діагностичними методами: огляд, [[пальпація]], стандартна [[рентгенографія]], [[ендоскопія]];
* С<sub>2</sub>&nbsp;— доведено спеціальними методами діагностики: [[Комп'ютерна томографія|КТ]], [[Магнітно-резонансна томографія|МРТ]], [[УЗД]], [[Позитрон-емісійна томографія|ПЕТ]], [[ангіографія]], [[бронхографія]], [[лімфографія]], [[біопсія]], [[сцинтиграфія]] тощо;
* С<sub>3</sub>&nbsp;— доведено, після діагностичних [[Хірургічні втручання|хірургічних втручань]];
* С<sub>4</sub>&nbsp;— доведено після [[Хірургічне втручання|радикального хірургічного втручання]] і [[Патологія|пато]][[Гістологія|гістологічного]] дослідження видаленого макропрепарату;
* С<sub>5</sub>&nbsp;— доведено після [[Аутопсія|аутопсії]].

=== Гістологічна класифікація ===
[[Міжнародна Класифікація Онкологічних Захворювань]] (МКЗ-О) є міжнародним стандартом із питань злоякісних пухлин. З гістологічної точки зору існує понад 100 різновидів злоякісних пухлин, МКЗ-О згрупувало їх в 6 головних категорій<ref>{{Cite web|url=https://training.seer.cancer.gov/disease/categories/classification.html|title=SEER Training:Cancer Classification|website=training.seer.cancer.gov|accessdate=2017-01-13|archive-date=18 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170118033442/https://training.seer.cancer.gov/disease/categories/classification.html}}</ref>:
* [[Карцинома]]&nbsp;— злоякісна пухлина, яка розвивається із [[Епітеліальна тканина|епітеліальних клітин]];
* [[Саркома]]&nbsp;— злоякісна пухлина, яка походить з [[Сполучна тканина|сполучної тканини]]. Саркома відрізняється не тільки за [[Тканина (біологія)|тканиною]], з якої вони утворюються, а й ще тим, що саркома не прив'язана до [[Орган (анатомія)|органів]], в той час як карцинома&nbsp;— так;
* [[Мієлома|Мієслома]]&nbsp;— злоякісна пухлина, яка виникає із злоякісних [[плазмоцит]]ів. Заражені плазмоцити можуть виділити злоякісні клітини, які надалі приведуть до утворення злоякісної пухлини&nbsp;— [[Плазмоцитома|плазмоцитоми]]. Заражені плазмоцити у кістковому мозку або в [[М'яка тканина|м'яких тканинах]] можуть утворювати скупчення&nbsp;— це і є '''плазмоцитома''', коли цих скупчень декілька, тоді це '''мієслома'''<ref>{{Cite web|url=http://www.cancer.org/cancer/multiplemyeloma/detailedguide/multiple-myeloma-what-is-multiple-myeloma|title=What is multiple myeloma?|website=www.cancer.org|accessdate=2017-01-13|archive-date=19 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161119053515/http://www.cancer.org/cancer/multiplemyeloma/detailedguide/multiple-myeloma-what-is-multiple-myeloma}}</ref>;
* [[Лейкемія]]&nbsp;— рак крові. При лейкемії незрілі клітини крові у кістковому мозку перетворюються на рак. Ці клітини не виконують своєї природної ролі, а натомість починають витісняти здорові клітини крові. [[Лейкоцити]] найсхильніші перетворитися на рак, але тромбоцити і еритроцити теж можуть перетворитися на рак, але не так часто, як лейкоцити<ref>{{Cite web|url=https://www.cancer.gov/types/leukemia|title=Leukemia|website=National Cancer Institute|accessdate=2017-01-13|archive-date=12 квітня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150412173311/http://www.cancer.gov/cancertopics/types/leukemia}}</ref>;
* [[Лімфома]]&nbsp;— злоякісна пухлина, яка виникає із [[Лімфоцити|лімфоцитів]]. Є 2 основних типи лімфом: [[лімфома Ходжкіна]] і [[Неходжкінська лімфома|неходжкінської лімфоми]]<ref>{{Cite news|url=http://www.medicalnewstoday.com/articles/146136.php#what_is_lymphoma|title=Lymphoma: Causes, Symptoms and Research|work=Medical News Today|accessdate=2017-01-13|archive-date=16 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190516065257/https://www.medicalnewstoday.com/articles/146136.php#what_is_lymphoma}}</ref>. Лімфома Ходжкіна виникає тоді, коли розростаються клітини Ріда-Штернберга і їх видно під мікроскопом<ref>{{Cite web|url=http://www.cancer.org/cancer/hodgkindisease/detailedguide/hodgkin-disease-what-is-hodgkin-disease|title=What is Hodgkin disease?|website=www.cancer.org|accessdate=2017-01-13|archive-date=20 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161120091739/http://www.cancer.org/cancer/hodgkindisease/detailedguide/hodgkin-disease-what-is-hodgkin-disease}}</ref>. Неходжкінська лімфома виникає, коли організм виділяє надто багато лімфоцитів. При цій хворобі, заражені лімфоцити не вмирають, а нові лімфоцити продовжуються утворюватися. Таким чином, їх кількість зростає<ref>{{Cite web|url=http://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/non-hodgkins-lymphoma/basics/causes/con-20027792|title=Non-Hodgkin's lymphoma|last=Mayo Clinic Staff|first=|date=Jan. 28, 2016|website=www.mayoclinic.org|publisher=http://www.mayoclinic.org/|language=eng|accessdate=|archive-date=13 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170113123947/http://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/non-hodgkins-lymphoma/basics/causes/con-20027792}}</ref>. Неходжкінська лімфома частіше зустрічається, ніж [[лімфогранулематоз]]<ref>{{Cite news|url=http://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/non-hodgkins-lymphoma/basics/definition/con-20027792|title=Non-Hodgkin's lymphoma - Mayo Clinic|work=Mayo Clinic|accessdate=2017-01-13|archive-date=12 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170112190157/http://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/non-hodgkins-lymphoma/basics/definition/con-20027792}}</ref>;
* Змішані форми. Вони являють собою об'єднання двох і більше вище перерахованих категорій, наприклад<ref>{{Cite news|url=http://www.news-medical.net/health/Cancer-Classification.aspx|title=Cancer Classification|date=2009-12-02|work=News-Medical.net|accessdate=2017-01-13|archive-date=16 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170116161359/http://www.news-medical.net/health/Cancer-Classification.aspx}}</ref>:
** [[Карциносаркома]] (суміш ''карциноми + саркома'');
** [[Аденосквамозний рак]]. Є рідкісною формою раку, яка складається із двох основних типів злоякісних клітин ([[аденокарцинома]] + [[Плоскоклітинна карцинома|плоскоклітинний рак]]);
** [[Тератокарцинома]]&nbsp;— форма злоякісної [[Тератома|тератоми]], часто виникає в чоловічих [[яєчка]]х<ref>{{Cite web|url=https://en.oxforddictionaries.com/definition/teratocarcinoma|title=teratocarcinoma - definition of teratocarcinoma in English {{!}} Oxford Dictionaries|website=Oxford Dictionaries {{!}} English|accessdate=2017-01-13|archive-date=16 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170116154230/https://en.oxforddictionaries.com/definition/teratocarcinoma}}</ref>.

== Поширення пухлини ==
Злоякісна пухлина [[Метастазування|поширюється]] у тілі в декілька етапів<ref>{{Cite web|url=https://www.cancer.gov/types/metastatic-cancer|title=Metastatic Cancer|website=National Cancer Institute|accessdate=2017-01-13|archive-date=4 квітня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170404184540/https://www.cancer.gov/types/metastatic-cancer}}</ref>:
# Ріст або вторгнення злоякісних клітин біля здорових клітин;
# Рух злоякісних клітин у лімфатичні вузли чи кровоносні судини;
# Переміщення по лімфатичній системі чи кров'яному руслі до інших частин тіла;
# Зупинка у малій кров'яній чи лімфатичній судині, після чого, клітини починають рухатися до близьких до них тканин;
# Ріст у цій тканині допоки не утвориться крихітна пухлина;
# Клітини починають виділяти фактор росту, який стимулює утворення капілярної сітки навколо новоутвореної пухлини, що забезпечує їй кращу [[Трофіка|трофіку]].
<br/>

== Епідеміологічна динаміка ==
Захворюваність на злоякісні пухлини безперервно зростає. Щорічно у світі реєструється близько 6 мільйонів нових випадків захворювання злоякісними пухлинами. Найвища захворюваність серед чоловіків відзначена у [[Франція|Франції]] (361 осіб на 100&nbsp;000 населення), серед жінок&nbsp;— у [[Бразилія|Бразилії]] (відповідно 283,4 на 100&nbsp;000 осіб). Частково це пояснюється старінням населення.

Більшість ракових пухлин розвивається в осіб старших за 50 років, а кожен другий онкологічно хворий старший за 60 років. Найчастіше уражаються [[передміхурова залоза]] та [[легені]] у чоловіків і [[молочна залоза]] у жінок. Смертність від онкологічних захворювань у світі посідає друге місце після захворювань [[серцево-судинна система|серцево-судинної системи]]. Навіть в економічно успішних європейських країнах щорічно від онкозахворювань помирають 837 тис. осіб і реєструється близько 4&nbsp;млн нових випадків захворювання.

За прогнозами [[ВООЗ|Всесвітньої організації охорони здоров'я]], до [[2020]] року онкохвороби можуть вийти на перше місце, а за даними Американської асоціації госпіталів&nbsp;— це повинно було статися вже 2019 року.<ref>[http://www.health-ua.com/articles/606.html Онкологические заболевания в Украине&nbsp;— RU, 2004] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100130184552/http://health-ua.com/articles/606.html |date=30 січня 2010 }} {{ref-ru}}</ref>
[[Файл:Malignant_neoplasms_world_map_-_Death_-_WHO2004.svg|альт=|центр|міні|720x720пкс|Рівень смертності від раку на 100 000 населення 2004 року, за країнами. '''Жовте'''&nbsp;— до 55 осіб, '''червоне'''&nbsp;— більше 305 людей.]]

=== Становище в Україні ===
Нині кожний 270 українець має діагноз злоякісного новоутворення, кожен 50-тий українець хворів чи хворіє певним онкологічним захворюванням. За останні 10 років кількість хворих збільшилася на 25&nbsp;% і продовжує зростати на 2,6-3&nbsp;% на рік, ця тенденція також супроводжується «омолодженням» злоякісних новоутворень. Щороку в Україні виявляють понад 160 тисяч нових випадків злоякісних новоутворень, майже 100 тисяч жителів вмирають від них, причому 35&nbsp;% померлих&nbsp;— особи працездатного віку. Кожну годину реєструють більше 20 нових випадків захворювання, а 10 мешканців України помирають від злоякісних пухлин.

За дослідженнями та розрахунками фахівців, до [[2020]] року кількість уперше захворілих на злоякісне новоутворення в Україні перевищить 200 тисяч на рік. На [[2004]] рік рівень онкозахворюваності в цілому по Україні становив 325 на 100 тисяч населення, у м. [[Севастополь|Севастополі]], [[Кіровоградська область|Кіровоградській]], [[Полтавська область|Полтавській]], [[Одеська область|Одеській]] та [[Запорізька область|Запорізькій]] областях цей показник сягнув 365—475 на 100 тисяч населення. Що стосується показників смертності від онкологічних захворювань, то кожен другий-третій онкохворий в Україні вмирає в перший рік хвороби, що в 2-10 разів перевищує аналогічний показник в розвинених країнах. У той же час, близько 5&nbsp;% людей з встановленим діагнозом злоякісної пухлини відмовляються від лікування через брак коштів.

<!--Рак&nbsp;— це група захворювань, пов'язаних з аномальним ростом клітин котрі можуть вторгатися або поширюватися в інші частини тіла. Вони відрізняються від [[Доброякісна пухлина|доброякісних пухлин]] тим, що останні не поширюються. Можливі ознаки та симптоми, охоплюють: пухлину, ненормальну кровотечу, тривалий кашель, незрозумілу втрату ваги та зміну дефекації. Хоча ці симптоми можуть вказувати на рак, вони можуть мати і інші причини. Понад 100 видів карциноми вражають людину.

Вживання тютюну є причиною близько 22&nbsp;% смертей від раку. Ще 10&nbsp;% пов'язано з ожирінням, неправильним харчуванням, недостатнім фізичним навантаженням або надмірним вживанням [[Алкоголізм|алкоголю]]. Іншими чинниками, є: певні інфекції, вплив іонізуючого випромінювання та забруднювачів довкілля.&nbsp; У країнах, що розвиваються, 15&nbsp;% ракових захворювань пов'язано з такими інфекціями, як [[Helicobacter pylori]], [[гепатит B]], [[гепатит C]], вірус інфекції папіломи людини, [[Вірус Епштейна — Барр|вірус Епштейна-Барр]] та вірус імунодефіциту людини ([[Вірус імунодефіциту людини|ВІЛ]]). Ці чинники діють, принаймні частково, шляхом впливу на зміну генів клітини. Як правило, перед розвитком раку, потрібно багато генетичних змін. Приблизно 5–10&nbsp;% ракових захворювань зумовлено спадковими генетичними дефектами від батьків людини. Рак може бути виявлено за певними ознаками та симптомами або скринінговими тестами. Потім, як правило, це додатково досліджується за допомогою медичних зображень та підтверджується біопсією.

Багато ракових захворювань можна попередити, якщо: не [[Паління|курити]], підтримувати здорову вагу, не вживати занадто багато [[Алкогольні напої|алкоголю]], споживати багато овочів, фруктів і [[Цільнозерновий хліб|цільних зерен]], робити вакцинацію проти певних інфекційних захворювань, не їсти занадто багато обробленого та [[Червоне м'ясо|червоного м'яса]] та уникати занадто рясного [[Ультрафіолетове випромінювання|сонячного світла]]. Раннє виявлення за допомогою скринінгу, корисно для раку шийки матки та карциноми колоректального каналу. Переваги скринінгу щодо раку молочної залози, суперечливі. Рак часто лікують за допомогою поєднання променевої терапії, хірургії, хіміотерапії та цільової терапії. Керування болем та симптомами, є важливою частиною лікування. [[Паліативна допомога]], є особливо важливою для людей із запущеними захворюваннями. Шанс на виживання залежить від типу раку та ступеня захворювання на початку лікування.  У дітей віком до 15 років після встановлення діагнозу п'ятирічна виживаність у розвиненому світі в середньому становить 80&nbsp;%.

2015 року, близько 90,5 мільйонів людей у світі хворіли на рак. Близько 14,1 мільйона нових випадків трапляються на рік (не враховуючи раку шкіри, крім [[Меланома|меланоми]]). Це спричинило близько 8,8 мільйона смертей (15,7&nbsp;%). Найпоширенішими видами раку у чоловіків є рак легенів, рак простати, [[колоректальний рак]] та [[рак шлунка]]. У жінок найрозповсюдженішими видами є [[рак молочної залози]], колоректальний рак, рак легенів та [[рак шийки матки]]. Якщо б кожен рак шкіри, окрім меланоми, щороку додавався до нових випадків раку, то це становитиме близько 40&nbsp;% випадків. У дітей, найчастіше зустрічаються гострі лімфобластні лейкемії та [[Пухлина головного мозку|пухлини мозку]], за винятком [[Африка|Африки]], де частіше зустрічається [[негоджкінська лімфома]]. 2012 року, у близько 165 000 дітей до 15 років, виявили рак.  Ризик виникнення раку значно збільшується з віком, і багато видів раку зустрічаються частіше в розвинених країнах. Кількість зростає, оскільки дедалі більше людей доживають до старості та через те, що   у світі, який розвивається, відбуваються зміни в стилі життя. Фінансові витрати на рак було оцінено в 1,16 трильйона доларів США на рік, станом на 2010{{Джерело}}.-- Це лише одна з форм злоякісних пухлин, чого ви її на начало. По-друге, без Ад це є оригінальним дослідженням&nbsp;— вставте АД-->

== Див. також ==
* [[TNM]]
* [[Метастазування]]
* [[Канцерогени]]
* [[Хіміотерапія]]
* [[Променева терапія]]
* [[Гормональна терапія]] (гормонотерапія)
* [[Протипухлинні препарати]]
* [[Рівняння Лотки — Вольтерри]]
* [[Секвенування ракового геному]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* РАК ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ (МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ) [https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/2701 Електронне джерело] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220316002019/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/2701 |date=16 березня 2022 }} 2011
* {{книга
|автор       = Craig A. Almeida,Sheila A. Barry
|посилання   = http://books.google.com.ua/books?id=jiW8xWv0i_cC&lpg=PP1&dq=Cancer&pg=PP1#v=onepage&q&f=false
|заголовок   = Cancer: Basic Science and Clinical Aspects
|видавництво = John Wiley and Sons
|рік         = 2009
|сторінок    = 405
|isbn        = 978-1-4051-5606-6
}} {{ref-en}}
* {{книга
|автор       = David Morris, John Kearsley
|посилання   = http://books.google.com.ua/books?id=SkWAmFkK-7cC&lpg=PP1&dq=Cancer&pg=PP1#v=onepage&q&f=false
|заголовок   = Cancer: A Comprehensive Clinical Guide
|видавництво = Taylor & Francis
|рік         = 1998
|сторінок    = 321
|isbn        = 905702215X
}} {{ref-en}}
* {{книга |автор             = Ernest Rosenbaum, Malin Dollinger, Andrew Rosenbaum
 |посилання     = http://books.google.com.ua/books?id=XorrFkZuXyYC&lpg=PP1&pg=PP1#v=onepage&q&f=false
 |заголовок     = Everyone's Guide to Cancer Therapy: How Cancer Is Diagnosed, Treated, and Managed Day
 |видавництво = Andrews McMeel Publishing
 |рік                 = 2008
 |сторінок       = 960
 |isbn                   = 0740768573
 |url-access             = registration
 |url                    = https://archive.org/details/everyonesguideto00koan
}} {{ref-en}}
* {{книга
|автор       = Greg Anderson
|посилання   = http://books.google.com.ua/books?id=Av6R41nQhboC&dq=Cancer:+50+Essential+Things+to+Do&hl=uk&ei=eYZKTb6NJISCOsjPmEI&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=1&ved=0CC0Q6AEwAA
|заголовок   = 50 essential things to do when the doctor says it's cancer
|видавництво = Penguin Group USA
|рік         = 2009
|сторінок    = 198
|isbn        = 978-0452280748
}}{{ref-en}}

{{Commons|Category:Cancer}}

== Джерела ==
* Онкологія: національний підручник для студентів медичних закладів вищої освіти / Г.&nbsp;В.&nbsp;Бондар, А.I. Шевченко, I.Й. Галайчук, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Думанський та ін.&nbsp;— 2-е видання.&nbsp;— К. :ВУСМВ «Медицина», 2019.&nbsp;— 520 с. ISBN 978-617-505-731-5 (С.7-12)
* [https://web.archive.org/web/20170516213317/http://www.oncology.kiev.ua/pdf/45/270.pdf TNM&nbsp;— класифікація злоякісних пухлин] 2010

== Посилання ==
* [http://health.nytimes.com/health/guides/disease/cancer/overview.html Cancer&nbsp;— Health Guide,] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110612083909/http://health.nytimes.com/health/guides/disease/cancer/overview.html |date=12 червня 2011 }} [[Нью-Йорк таймс]]{{ref-en}}
* [http://www.cancer.gov/ American Cancer Society :: Information and Resources for Cancer] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150312111454/http://www.cancer.gov/ |date=12 березня 2015 }}{{ref-en}}
* [http://www.medicalnewstoday.com/info/cancer-oncology/ What is Cancer? What Causes Cancer?, .medicalnewstoday.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110215025045/http://www.medicalnewstoday.com/info/cancer-oncology/ |date=15 лютого 2011 }}{{ref-en}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6727/atipizm Атипізм] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310163631/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6727/atipizm |date=10 березня 2016 }}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1602/zloyakisne-novoutvorennya Злоякісне новоутворення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313060221/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1602/zloyakisne-novoutvorennya |date=13 березня 2016 }}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Онкологічні захворювання| ]]
[[Категорія:Патологічна анатомія]]
[[Категорія:Вікові захворювання]]