Перегляд вихідного коду сторінки Замок Нялаб

{{Замок|зображення=Királyházai Nyalábvár - légi fotó.jpg|зображення розмір=300px}}
'''Ня́лаб'''{{sfn|Доба Друґетів|2021}}{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2020}}{{sfn|Гаврилко, Тімко|2017}}{{sfn|Ферков|2021}}, '''Ньо́лаб'''{{sfn|Зубанич|2016}}{{sfn|Міговк|2013}} ({{Lang-hu|Nyalábvár}})&nbsp;— середньовічний замок в селищі [[Королево]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. Збудований у середині XIII століття як мисливський будинок угорського короля [[Стефан V Арпад|Іштвана V]]. Пізніше перетворений на фортецю та став одним із оборонних постів на соляному шляху з Марамороської долини. Довгий час належав родині Перені. Підірваний за наказом імператора [[Леопольд I Габсбург|Леопольда I]] у 1672 році у відповідь на викриття змови дворян. У XV—XVI століттях у замку створили кілька історичних пам'яток, зокрема [[Королевське Євангеліє]] та переклад [[Послання апостола Павла|послань]] [[Павло (апостол)|святого Павла]], що став першою угорськомовною друкованою книжкою. [[Список пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави|Пам'ятка архітектури національного значення]] (№&nbsp;178)<ref name="постанова 1963">{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/970-63-п|title=Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР|website=Офіційний вебпортал парламенту України|language=uk|access-date=2024-06-15}}</ref>.

== Історія ==
Околиці Королева (середньовічна назва&nbsp;— Фелсас) були улюбленим місцем угорського короля [[Стефан V Арпад|Іштвана V]] для полювання на зубрів, ведмедів та кабанів. 1262 року він наказав збудувати там мисливський будинок. 1264 року замок згадується в листі Папи Римського [[Урбан IV|Урбана IV]] до Іштвана V, в якому той закликає короля повернути замок своїй матері, королеві [[Марія Ласкарина|Марії Ласкарині]]. Пізніше, в 1272—1315 роках, збудовано кам'яні фортифікації{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2016|с=124}}. У цей час споруда постає як сторожовий пост на соляному шляху з Марамороської долини{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2020}}{{sfn|Гомоляк|2007|с=12}}. Назва замку, згідно з легендою, походить від імені угорського рицаря-розбійника Нялаба, який наприкінці XIII століття захопив замок і певний час володів ним{{sfn|Гомоляк|2007|с=12}}{{sfn|Сова|1961|с=20}}.

1290 року король [[Ласло IV Половець|Ласло IV]] призначив дворянина Мігая Убулфі угочанським наджупаном і передав замок Нялаб в управління йому та його двом синам{{sfn|Міговк|2013|с=159}}. Надалі, щонайраніше з 1307 року, замок належав королю{{sfn|Міговк|2013|с=160}}. 1312 року (за іншими даними, 1314{{sfn|Міговк|2013|с=160}}) син угочанського жупана Беке Боршо став на бік [[Матуш Чак Тренчанський|Матея Чака]], що підняв повстання проти короля [[Карл I Роберт|Карла Роберта]], і захопив замок Нялаб. За наказом монарха [[Береґ (комітат)|березький]] жупан Томаш Мештер взяв замок в облогу і відвоював його, а з 1315 року став його відбудовувати. Після відбудови король забрав Нялаб у Мештера й поділив його між іншими дворянами. У документі 1357 року [[кастелян]]ом замку згадується Олівер Мештер{{sfn|Міговк|2013|с=160}}. Згодом замок став центром Нялабської домінії{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2016|с=124}}.

Після побудови в 1350-х роках [[Хустський замок|Хустського замку]] Нялаб втратив свою першочергову оборонну роль у регіоні. 1378 року король [[Людовик Угорський|Людовик Великий]] подарував Нялаб молдовським воєводам [[Балк (правитель Молдови)|Балку]] та [[Драґо (воєвода)|Драгу]]{{sfn|Міговк|2013|с=160}}. Останній став засновником угорського аристократичного роду [[Драгошовичі|Драґфі]]. Разом із замком воєводи отримали посаду жупанів [[Угочанська жупа|Угочі]]. При цьому, на думку історика [[Тиводар Легоцький|Тиводара Легоцького]], Балк та Драг не володіли замком, натомість управляли ним та іншими королівськими володіннями як угочанські жупани{{sfn|Прохненко, Жиленко|2016|с=55}}. За правління в замку їхньої родини в 1401 році створили [[Королевське Євангеліє]]&nbsp;— визначну пам'ятку історії та культури{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2016|с=124}}.

Після смерті Балка та Драга їхні нащадки не змогли поділити між собою спадщину. Через це вони звернулися до короля [[Сигізмунд Люксембург|Сигізмунда Люксембурга]], щоб той визначив власника замку. Оскільки нщадки молдавських воєвод на вимогу короля не змогли пред'явити дарчі листи, що засвідчували б їхнє право на володіння замком, 1403 року король забрав у них право володіння Нялабом. 1405 року король задовольнив прохання барона {{нп|Петер Перені (державний суддя)|Петера Перені|hu|Perényi Péter (országbíró)}} передати Нялаб у його власність{{sfn|Міговк|2013|с=160}}. На той момент Перені вже 6 років володів сусіднім [[Виноградівський замок|Виноградівським замком]], а крім того, брав участь у боротьбі проти претендента на угорський трон [[Ладислав Неапольський|Ладислава Неаполітанського]]. Після заволодіння замком Петер Перені зробив його своєю основною резиденцією{{sfn|Міговк|2013|с=161}}. Передача замку 1405 року спричинила судову боротьбу між родами Перені та Драгфі, що тривала понад сторіччя. У ході судових процесів нащадки роду Драґфі вдалися до підробки документів, що засвідчували їхнє право на володіння Нялабом{{sfn|A Szilágyság és a Wesselényi család|2012|loc=o. 166}}. На початку XVI століття угорський король [[Владислав II Ягеллончик|Владислав II]] остаточно підтвердив це право за родом Перені{{sfn|Прохненко, Жиленко|2016|с=55-58}}.
У XV—XVII століттях замком володіла родина Перені. Після смерті Петера Перені його сини віддали замок під заставу. Врешті-решт, 21 липня 1471 року вони виплатили 32 тисячі золотих форинтів родині [[Баторії (династія)|Баторі]] й остаточно повернули замок собі{{sfn|Міговк|2013|с=161}}{{sfn|A Szilágyság és a Wesselényi család|2012|loc=o. 189}}<ref>{{книга|назва=A Perényi család levéltára 1222–1526|автор=Tringli István|рік=2008|місце=Budapest|видавництво=Mahyar országos levéltár, MTA történettudományi intézet|посилання=https://real.mtak.hu/106936/1/tringli_.pdf|сторінки=263}}</ref>. У другій половині XV століття відбулася реконструкція фортифікацій замку, до якої, за твердженнями деяких істориків, долучився відомий італійський архітектор [[Арістотель Фіораванті]]{{sfn|Гаврилко, Тімко|2017|с=185}}. Тоді ж звели каплицю, в якій поховати себе заповідав король Угорщини Владислав II{{sfn|Гомоляк|2007|с=12}}<ref name="varak.hu" />.
{{Фоторяд|Nyaláb castle 1862.jpg|Korolevo Nyaláb castle 1.jpg|Korolevo Nyaláb castle 2.jpg|border=0|текст=Зображення руїн замку Нялаб XIX&nbsp;— початку XX століття|ш1=300|ш2=300|ш3=240}}
1514 року спалахнуло [[Повстання Дєрдя Дожі|антикріпосницьке повстання]] під проводом [[Дєрдь Дожа|Дьєрдя Дожі]]<ref>{{ЕІУ|2|436|стаття=Дожі Дьєрдя повстання 1514 року|автор=Віднянський С. В.|посилання=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Dozhi_Derdya_povstannya_1514}}</ref>. Повсталі селяни підійшли до замку Нялаб з боку села [[Теково]] і готувалися взяти його в облогу. Вони зносили під мури фортеці солому та дерева, підпалили їх, внаслідок чого загорілася замкова брама. Полонений повсталими шляхтич Дьєрдь Вереш зміг утекти з їхнього полону й дістався до Хустського замку, де повідомив жупана {{нп|Габор Перені|Габора Перені|hu|Perényi Gábor (főkamarás)}} про облогу Нялаба. Боячись приходу війська Перені, селяни відійшли від замку{{sfn|Міговк|2013|с=161}}{{sfn|Зубанич|2016|с=70-71, 157}}.

Деякий час у замку Нялаб зберігалася корона угорського короля [[Янош I Заполья|Яноша I Запольяї]] (правив 1526—1541){{sfn|Прохненко, Гомоляк, Мойжес|2007|с=227}}.

На початку XVI століття в замку [[Бенедикт Комяті|Бенедикт Ком'яті]] переклав угорською мовою з латини [[Послання апостола Павла|послання]] [[Павло (апостол)|святого Павла]]. 1533 року в [[Краків|Кракові]] {{нп|Катерина Франгепан||hu|Frangepán Katalin (mecénás)}}, удова барона Габора Перені, що загинув у [[Битва при Могачі (1526)|битві при Могачі]], профінансувала видання перекладу Ком'яті, що відтак став першою угорськомовною друкованою книжкою{{sfn|Zubánics|2015|місце=o. 19}}{{sfn|Гаврилко, Тімко|2017|с=185-186}}. Із замком Нялаб пов'язана частина творчості угорських поетів доби Ренесансу [[Ілошваї Шеймеш Пийтер|Петера Ілошваї Шеймеша]] та [[Балінт Балашші|Балінта Балашші]]. Зокрема, Ілошваї Шеймеш у Королеві написав поему про угорського національного героя {{нп|Міклош Толді|Міклоша Толді|en|Miklós Toldi}}, що лягла в основу трилогії [[Янош Арань|Яноша Араня]]{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2016|с=124}}. Після того як барон Ференц Перені у 1556 році вигнав францисканців із [[Виноградівський замок|замку Канків]] у [[Виноградів|Виноградові]], його родич Янош прихистив кількох із них у замку Нялаб{{sfn|Ферков|2021|с=82}}.

Зі смертю в 1575 році Іштвана Перені замок переходить до його вдови Анни Добо. Після її смерті Нялаб перейшов до її родича Ференца Добо, що був опікуном її дочки Жофії. Наприкінці XVI століття замок Нялаб повернувся до чоловічої лінії родини Перені{{sfn|Mihók|2016|loc=o. 14}}<ref>{{Cite web|url=http://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/Nagyivan-nagy-ivan-magyarorszag-csaladai-1/kilencedik-kotet-796B/perenyi-csalad-perenyi-baro-808F/,%20https://www.arcanum.com/hu/online-kiadvanyok/Nagyivan-nagy-ivan-magyarorszag-csaladai-1/kilencedik-kotet-796B/perenyi-csalad-perenyi-baro-808F/,%20http://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/Nagyivan-nagy-ivan-magyarorszag-csaladai-1/kilencedik-kotet-796B/perenyi-csalad-perenyi-baro-808F/,%20https://www.arcanum.hu/hu/online-kiadvanyok/Nagyivan-nagy-ivan-magyarorszag-csaladai-1/kilencedik-kotet-796B/perenyi-csalad-perenyi-baro-808F/|title=Perényi család. (Perényi, báró.) {{!}} Nagy Iván: Magyarország családai {{!}} Kézikönyvtár|website=www.arcanum.com|language=hu|access-date=2024-06-17}}</ref>.

1661 року Королево пограбували кримські татари, однак штурмувати замок не наважилися{{sfn|Прохненко, Гомоляк, Мойжес|2007|с=227}}{{sfn|Гомоляк|2007|с=13}}.
{{Фоторяд|Nyaláb castle 1941.jpg|Nyaláb castle before 1945.png|текст=Руїни замку Нялаб на фотографіях першої половини XX століття|ш1=300|ш2=300|border=0}}
Наприкінці 1660-х&nbsp;— на початку 1670-х років викрито [[Змова Зринських — Франкопана|змову]] проти влади династії [[Габсбурги|Габсбургів]] в Угорщині, на чолі якої стояв покійний палатин {{нп|Ференц Вешшелені||hu|Wesselényi Ferenc (nádor)}}. До змови були причетні деякі аристократичні роди з Угочі, а також [[Франкопани|Франгепани]]&nbsp;— близькі родичі власників замку Перені{{sfn|Прохненко, Мойжес, Гомоляк|2011|с=214}}. Імператор [[Леопольд I Габсбург|Леопольд I]] втратив довіру до шляхти Північно-Східної Угорщини, тож розмістив у замку Нялаб залогу на чолі з Конрадом Меєром Бранденбурзьким для контролю над регіоном. З часом до Відня стали надходити скарги на поведінку солдатів залоги. Після цього імператор Леопольд I ухвалив рішення підірвати замок Нялаб, мотивуючи це тим, що фортеця нібито втратила своє стратегічне значення. Барон Габор Перені, власник замку, що не був причетний до змови Вешшелені, намагаючись врятувати замок, послав до імператора угочанського віцежупана Яноша Гартяні. Попри це, 1672 року замок був підірваний. Надалі його не відновлювали{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2016|с=124}}{{sfn|Ферков|2021|с=82}}{{sfn|Zubánics|2015|місце=o. 133}}{{sfn|Fenics, Ferkó, Sterr|2020|місце=o. 17}}.
[[Файл:Королеве Замок 4732.jpg|міні|265x265px|Каплиця замку Нялаб. Сучасний вигляд]]
Після приходу на Закарпаття радянських військ в 1944 році на замковій горі облаштували радіолокаційну станцію. З метою її функціонування розібрали замкову каплицю. 1993 року каплицю відновили та освятили<ref name="varak.hu">{{Cite web|url=https://varak.hu/sight/index/1859-Kiralyhaza-Nyalabvar/|title=Korolevo - Nyaláb-vár|website=varak.hu|language=uk|access-date=2024-06-15}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://korolevo.info/zamkova-kaplyczya-u-korolevi/|title=Замкова каплиця у Королеві {{!}} Королево. ІНФО|date=2021-09-20|website=web.archive.org|access-date=2024-06-15|archive-date=2021-09-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20210920013711/https://korolevo.info/zamkova-kaplyczya-u-korolevi/|url-status=bot: unknown}}</ref>.

Відповідно до Постанови [[Рада Міністрів УРСР|Ради Міністрів]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] №&nbsp;970 від 24 серпня 1963 року замок належить до списку пам'ятників архітектури, що перебувають під охороною держави<ref name="постанова 1963"/>.

Археологічні розкопки замку проводилися місцевими археологами-аматорами з другої половини XIX століття. У 1859 та 1881 роках артефакти із замку були надіслані до колекцій [[Угорський національний музей|Угорського національного музею]] в [[Будапешт]]і. У 1980-х роках невеликі розкопки в центральній частині замку провела експедиція з [[Національний науково-природничий музей НАН України|Музею Природи]] в [[Київ|Києві]]. На початку 1990-х років розкопки також провела [[Укрзахідпроектреставрація]]. Із 2007 року систематичні археологічні розкопки на території замку проводить [[Ужгородський національний університет]]{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2016|с=125}}{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2020|с=62-63}}.

== Архітектура ==
Руїни замку розташовані на горі вулканічного походження висотою 52 метри на відстані 300 метрів від річки [[Тиса|Тиси]]. Центральна частина фортеці розмірами 52<math>\times</math>47 метрів мала овальну форму. Навколо неї стояли оборонні та господарські споруди. Посередині викопали криницю. Стіни замку мали товщину 2—2,65 метра. З північної сторони в замку були дві вежі. На відстані близько 30 метрів від центральної частини проходила окрема фортифікаційна лінія прямокутної форми розмірами 24<math>\times</math>32 метрів. З південно-східної сторони зведено клиноподібний бастіон розмірами 10,15<math>\times</math>9,65 метрів. Між ним та центральною частиною замку стояла невелика каплиця{{sfn|Прохненко, Жиленко, Мойжес|2020|с=57-58}}{{sfn|Гомоляк|2007|с=11-12}}.<gallery mode="nolines" widths="220" heights="220" class="center" perrow="4">
Файл:Nyaláb castle plan.jpg|План замку Нялаб авторства {{Не перекладено|Елемер Шоуш|Елемера Шоуша|hu|Soós Elemér}}
Файл:2. Королево (Замок Нялаб.jpg|Центральна частина замку
Файл:Королеве Замок 4736.jpg|Південний клиноподібний бастіон
Файл:Korolevo castle - Stand.jpg|Стенд з первісним виглядом замку
Файл:Королеве Замок 4745.jpg|[[Барбакан]]
Файл:Korolevo castle - Landscape.jpg|Краєвид із замку
Файл:Korolevo castle - Plate.jpg|Пам'ятна таблиця на каплиці
Файл:Охоронна табличка замку в смт. Королеве.JPG|Охоронна таблиця пам'ятки архітектури УРСР
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
;Монографії
* {{книга|назва=Доба Друґетів. Нотатки до політичної, соціокультурної та духовної історії Закарпаття середньовіччя та раннього нового часу|відповідальний=Відповідальні за випуск: Золтан Борбель, Ваврінець Женюх, Марія Жиленко, Стефан Ленчіш, Іван Міськов, Ігор Прохненко, Оксана Ферков, Клаудія-Штефанія Ферков|місце=Ужгород|рік=2021|видавництво=ТОВ «РІК-У»|сторінки=63-65|посилання=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/38596|ref=Доба Друґетів}}
* {{книга|автор=Прохненко І., Жиленко М., Мойжес В.|назва=Замки Закарпаття від Боржави до Тиси (оборонні споруди на Соляному Шляху)|місце=Ужгород|рік=2020|видавництво=Поліграфцентр «Ліра»|сторінки=57-79|ref=Прохненко, Жиленко, Мойжес|посилання=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/32267}}
* {{книга|автор=[[Сова Петро Петрович|Сова П.]]|назва=Архитектруные памятники Закарпатья|рік=1961|місце=Ужгород|видавництво=Закарпатское областное книжно-газетное издательство|ref=Сова}} {{ref-ru}}
* {{книга|назва=A Szilágyság és a Wesselényi család (14–17. század)|відповідальний=ed.: Hegyi Géza, W. Kovács András|місце=Cluj-Napoca|видавництво= Societatea Muzeului Ardelean|рік=2012|посилання=https://api.eda.eme.ro/server/api/core/bitstreams/ebd9df26-b05a-447c-b374-2385a970d665/content|language=hu|ref=A Szilágyság és a Wesselényi család}} {{ref-hu}}
* {{книга|автор=Fenics Volodimir, Ferkó Okszána, Sterr Diana|назва=Vallási-etnikai konverziók Északkelet-Magyarország határvidékének multikulturális közegében (XVI. század közepe – XX. század eleje)|місце=Ungvár|видавництво=Polygraphcenter „LIRA”|рік=2020|сторінок=163|language=hu|isbn=978-617-596-305-0|посилання=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61670?mode=full|ref=Fenics, Ferkó, Sterr}} {{ref-hu}}
* {{книга|автор=Zubánics László|заголовок=Világok végein.  Északkelet-Magyarország a XVI–XVIII. században: politika, gazdaság, kultúra. |посилання=https://kmmi.org.ua/uploads/attachments/books/books-pdf/ZL_Vilagok_vegein_001-158_uj.pdf|відповідальний=|місце=Ungvár – Budapest |видавництво=Intermix kiadó|рік=2015|volume= |сторінок=158|language=hu|isbn=978-963-9814-72-1|ref=Zubánics}} {{ref-hu}}

;Статті
* {{стаття|автор=Гаврилко П., Тімко М.|назва=
Деміфологізація історії туристичних об’єктів – важливий чинник екскурсійної роботи|рік=2017|журнал=Науковий вісник УжНУ Серія: Економіка|випуск=1(49)|том=2|сторінки=182—188|посилання=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/20466|ref=Гаврилко, Тімко}}
* {{стаття|автор=Гомоляк О.|назва=До питання про історію замків Закарпаття|рік=2007|журнал=Carpatica — Карпатика|місце=Ужгород|випуск=36|сторінки=256—282|видавництво=Видавництво УжНУ «Говерла»|ref=Гомоляк|посилання=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/18508}}
* {{стаття|автор=Міговк Р. Ю.|назва=Королівський замок «Ньолаб» у дзеркалі джерел (1262—1515)|журнал=Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія|відповідальний=М.М. Вегеш, С.В. Віднянський, В.Є. Задорожний, І.М. Ліхтей|місце=Ужгород|видавництво=Видавництво УжНУ «Говерла»|рік=2013|випуск=1(30)|сторінки=159—162|посилання=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/1101/1/КОРОЛІВСЬКИЙ%20ЗАМОК%20«НЬОЛАБ»%20У%20ДЗЕРКАЛІ%20ДЖЕРЕЛ%20%281262%20%e2%80%93%201515%29.pdf|ref=Міговк}}
* {{стаття|автор=Прохненко И.А., Гомоляк Е.М., Мойжес В.В|назва=Результаты исследования Виноградовского и Королёвского замков в 2007 году|журнал=Carpatica — Карпатика|випуск=36|рік=2007|сторінки=219—255|посилання=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/18507/1/Результаты%20исследования%20Виноградовского%20и%20Королёвского%20замков%20в%202007%20году.pdf|ref=Прохненко, Гомоляк, Мойжес}} {{ref-ru}}
* {{стаття|автор=Прохненко И., Жиленко М.|назва=Королёвский замок Нялаб во владении потомков молдавского воеводы Саса|рік=2016|журнал=Tyragetia. Serie nouă|номер=2(25)|сторінки=53-66|ISSN=1857-0240|посилання=https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/4_KorolYovskiy%20zamok%20Nyalab%20vo%20vladenii%20potomkov%20moldavskogo%20voevodyi%20Sasa.pdf|ref=Прохненко, Жиленко}} {{ref-ru}}
* {{стаття|автор=Прохненко И.А., Мойжес В.В., Гомоляк Е.М.|назва=Результаты исследования Королёвского замка в 2011 году|посилання=https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/18205/1/РЕЗУЛЬТАТЫ%20ИССЛЕДОВАНИЯ%20КОРОЛЁВСКОГО%20ЗАМКА%20В%202011.pdf|журнал=Карпатика|випуск=40|відповідальний=редкол.: М.М. Вегеш, Д.Д. Данилюк та ін.|місце=Ужгород|видавництво=Вид-во УжНУ «Говерла»|рік=2011|сторінки=213—232|ref=Прохненко, Мойжес, Гомоляк}} {{ref-ru}}
* {{стаття|автор=Прохненко І., Жиленко М., Мойжес В.|назва=Королівський замок Нялаб|журнал=Вісник Інституту археології Львівського університету|рік=2016|випуск=11|сторінки=123-154|місце=Львів|посилання=http://institutes.lnu.edu.ua/archeology/wp-content/uploads/sites/3/2016/11/visnyk_11-2016.pdf|ref=Прохненко, Жиленко, Мойжес}}
* {{стаття|автор=Ферков О.|назва=Монастирі ордену братів менших (францисканців) в комітатах Береґ та Уґоча в Середньовіччі та ранньому Новому часі|рік=2021|журнал=Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія|випуск=1 (44)|сторінки=80-89|посилання=http://visnyk-ist.uzhnu.edu.ua/article/view/232490|ref=Ферков}}
* {{стаття|автор=Mihók R.|назва=A királyházai Nyalábvár|посилання=https://dea.lib.unideb.hu/server/api/core/bitstreams/5676f12a-c6ae-441b-a13b-2225f2e85455/content|рік=2016|сторінки=9-16|журнал=Régiókutatás Szemle|ref=Mihók|номер=1|language=hu}} {{ref-hu}}

;Дисертації
* {{cite thesis|last=Зубанич|first=Ласлов|date=2016|title=Суспільно-політичний розвиток дворянських родин Північно-Східної Угорщини у 1526-1657 рр.|type=дис. … канд. іст. наук|chapter= |publisher= |url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Zubanych_Laslov/Suspilno-politychnyi_rozvytok_dvorianskykh_rodyn_Pivnichno-Skhidnoi_Uhorschyny_u_1526-1657_rr.pdf?|pages= |ref={{harvid|Зубанич|2016}}}}

{{Замки Закарпаття}}
{{бібліоінформація}}
{{портали|Закарпаття|Історія|Архітектура}}
{{DEFAULTSORT:Нялаб}}
[[Категорія:Замки та палаци Закарпатської області]]
[[Категорія:Середньовічна Угорщина]]
[[Категорія:Королево]]
[[Категорія:Споруди, збудовані в XIII столітті]]
[[Категорія:Засновані в Україні в XIII столітті]]
[[Категорія:Руїни замків]]