Перегляд вихідного коду сторінки Заломлення

[[Файл:Refracao.png|thumb|Заломлення променя на межі двох середовищ]]
[[Файл:Fénytörés.jpg|thumb|Заломлення]]
[[Файл:Refraction-with-soda-straw.jpg|thumb|Через заломлення світла, пластикова трубочка у склянці здається зламаною]]
[[Файл:Uniformity.jpg|thumb|Показ явища заломлення світла скляними келихами]]

'''Зало́млення''', або '''рефра́кція''' або '''зало́м'''&nbsp;— зміна напрямку поширення [[випромінення]] при проходженні межі розділу двох середовищ з різною [[Оптична густина|оптичною густиною]] (наприклад, [[повітря]]&nbsp;— [[скло]], [[скло]]&nbsp;— [[вода]]).

== Загальна характеристика ==
Кут, на який змінюється напрямок поширення випромінення, залежить від оптичної густини обох середовищ, а також від [[Довжина хвилі|довжини хвилі]] самого випромінення. Явище заломлення широко використовується в [[Оптика|оптиці]]. Наприклад, випромінювання, заламуючись у [[Призма (оптика)|призмі]], розкладається на [[спектр]]. Також властивість заломлення світла в повітрі застосовується в [[Шлірен-зйомка|шлірен-зйомці (методі Теплера)]].

Математично заломлення світла описується [[закон Снеліуса|законом Снелліуса]] й [[формули Френеля|формулами Френеля]].

Унаслідок заломлення світла деякими кристалами виникає не один, а два заломлені промені, які розповсюджуються в різних напрямках. Це явище називається [[Подвійне променезаломлення|подвійним променезаломленням]].

Стосовно [[світло]]вих променів розрізняють такі види рефракції:
* астрономічну (відхилення променя від світила земною атмосферою в напрямку щільніших її шарів, через що видимі зенітні відстані завжди здаються меншими за істинні);
* земну, що відбувається в нижніх шарах атмосфери й відчутно впливає на результати високоточних геодезичних вимірювань;
* диференціальну, що виявляється як різниця впливу загальної рефракції на візирні лінії під час вимірювання відстаней далекомірами подвійного зображення.

== Показник заломлення ==
{{main|Показник заломлення}}
''Показник заломлення'' або ''абсолютний показник заломлення''&nbsp;— це характерне для середовища число, яке визначає, в скільки разів швидкість розповсюдження світла в середовищі менша за [[швидкість світла]] у вакуумі. Звичайно його позначають латинською літерою ''n''.

Величину показника заломлення середовища характеризують також терміном [[оптична густина]]. Середовище з більшим значенням показника заломлення називають оптично густішим.

Існує [[закон Снеліуса]]
: <math> \frac{\sin \alpha}{\sin \beta} = \frac{n_2}{n_1} </math>, де α&nbsp;— [[Кут падіння (оптика)|кут падіння]], а β&nbsp;— [[Заломлення#Термінологія|кут заломлення]].

Величину <math> n_{21} = n_2/n_1 </math> називають ''відносним показником заломлення'' середовища 2 стосовно середовища 1.

== Термінологія ==

* Кут, утворений надхідним [[світловий промінь|променем]] із [[Нормаль (геометрія)|нормаллю]] до площини розділу середовищ, називається ''кутом падіння''.
* Кут, утворений відбитим променем із нормаллю до площини розділу середовищ, називається ''кутом відбивання''.
* Кут, утворений заломленим променем із нормаллю до площини розділу середовищ, називається ''кутом заломлення''.
* Площина, в якій лежать промені, називається ''площиною падіння''.
* Відношення інтенсивності відбитого променя до інтенсивності променя, який падає на межу розділу, називається ''[[Коефіцієнт відбиття (оптика)|коефіцієнтом відбиття]]''.
* Відношення інтенсивності заломленого променя до інтенсивності променя, який падає на межу розділу, називається ''коефіцієнтом проходження''.
* Коефіцієнт земного заломлення&nbsp;— відношення радіуса Землі до радіуса рефракційної кривої, утвореної променем візування, викривленим у приземному шарі атмосфери. Приблизно коефіцієнт земного заломлення дорівнює 0,14-0,16; враховується в [[нівелювання|тригонометричному (геодезичному) нівелюванні]].

== Інтернет-ресурси ==
{{commons category|Refraction}}
* [https://web.archive.org/web/20121031050749/http://www.falstad.com/ripple/ex-refraction.html Java illustration of refraction]{{ref-en}}
* [http://www.phy.hk/wiki/englishhtm/RefractionByPrism.htm Java simulation of refraction through a prism] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070227055107/http://www.phy.hk/wiki/englishhtm/RefractionByPrism.htm |date=27 лютого 2007 }}{{ref-en}}
==Див. також==
* [[Атомна рефракція]]
*[[Хроматична аберація]]
*[[Метаматеріал]]
*[[Відбиття (фізика)]]
*[[Рефракція світла в атмосфері]]
*[[Рефрактометр]]
*[[Рефрактометрія]]
*[[Оптоволокно]]
*[[Сферичне дзеркало]]

== Література ==
* {{книга
|автор        = Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П.
|заголовок    = Оптика
|рік          = 2012
|видавництво  = ЛНУ ім. Івана Франка
|місто        = {{Comment|Л.|Львів}}
|сторінок     = 564
}}
* Визначення та врахування вертикальної рефракції під час геодезичних вимірювань / О. І. Мороз; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2003. - 224 c. - Бібліогр.: 175 назв.
* [http://www.twirpx.com/file/267260/ Вакуленко М.&nbsp;О.&nbsp;Тлумачний словник із фізики : 6644 статті] / М.&nbsp;О.&nbsp;Вакуленко, О.&nbsp;В.&nbsp;Вакуленко.&nbsp;— К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.&nbsp;— 767 с.
* {{МГЕ|nocat=1}}

{{Взаємодія випромінювання з поверхнею}}

{{Physics-stub}}

[[Категорія:Взаємодія електромагнітного випромінювання з речовиною]]
[[Категорія:Світлотехніка]]
[[Категорія:Термінологія телекомунікацій]]