Перегляд вихідного коду сторінки Забруднення океанів

'''Забру́днення океа́нів'''&nbsp;— глобальний процес у [[Світовий океан|Світовому океані]], пов'язаний із надходженням до його [[Акваторія|акваторії]] значної кількості [[Антропогенез|антропогенних]] забруднювальних речовин ([[Нафта|нафтові]] [[вуглеводи]], [[Біогенез|біогенні]] речовини, [[пестициди]], [[важкі метали]], [[радіонукліди]] та ін.)<ref name="Словник">{{Cite web |url=http://www.nbuv.gov.ua/books/2011/11zdvbz1.pdf |title=«Безпека життєдіяльності» Словник довідник. Київ. «Основа». 2011 |accessdate=2 червня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120602025513/http://www.nbuv.gov.ua/books/2011/11zdvbz1.pdf |archivedate=2 червня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Під ''«забрудненням океану»'' розуміється пряме або побічне надходження речовин чи енергії в морське середовище, що несуть такі негативні впливи, як завдання шкоди живим ресурсам, небезпека для здоров'я людей, перешкоди морській діяльності, включаючи [[рибальство]], погіршення якості [[Морська вода|морської води]]<ref name="нафта">{{Cite web |url=http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/ecology/2011/150-138-18.pdf |title=Забруднення світового океану нафтопродуктами |accessdate=15 березня 2012 |archive-date=19 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150319072052/http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/ecology/2011/150-138-18.pdf }}</ref>.

== Види забруднень ==
* '''Фізичне'''&nbsp;— нерозчинні домішки: [[глина]], [[пісок]], намул, пил тощо;
* '''Хімічне'''&nbsp;— важкі метали, [[кислоти]], [[луги (хімія)|луги]], [[мінеральні солі]], [[нафта]] і нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), [[мийні засоби]], [[канцерогени]], [[Штучні добрива|мінеральні добрива]], пестициди;
* '''Біологічне'''&nbsp;— різні мікроорганізми ([[бактерії]], [[віруси]]), яйця [[Гельмінти|гельмінтів]], спори [[Гриби|грибів]];
* '''Радіоактивне'''&nbsp;— [[радіонукліди]] ([[цезій-137]], [[стронцій-90]], [[калій-40]] тощо);
* '''Теплове'''&nbsp;— підігріті води [[ТЕС]] та [[АЕС]]<ref name="нафта"/>.

== Джерела забруднень ==
Головними джерелами забруднення Світового океану на даний час є:

=== Атмосферне забруднення ===
[[Атмосфера Землі|Атмосферне]] забруднення є наслідком забруднення самої атмосфери, звідки до світового океану потрапляють біогенні сполуки ([[фосфор]], [[азот]]), синтетичні органічні компоненти (вуглеводи, ДДТ та ін.). Поява значної кількості органіки призводить до «цвітіння» вод і виникнення «червоних припливів» у різних районах океану<ref name="Словник"/>.

=== Нафтове забруднення ===
[[Файл:IXTOC I oil well blowout 2.jpg|міні|праворуч|150пкс|Витік нафти, внаслідок аварії на [[Нафтова свердловина|нафтовій свердловині]]]]
[[Забруднення Світового океану нафтою і нафтопродуктами]] є однією з глобальних екологічних проблем.

Джерела забруднення океану нафтою досить різноманітні: надходження з континентів зі стоками, надходження з атмосфери (приблизно
0,3&nbsp;млн т на рік), природний виток з надр (приблизно 0,3&nbsp;млн т на рік), буріння на шельфі (приблизно 0,05&nbsp;млн т на рік), викиди з суден у море, катастрофи суден.

За останні 30 років, починаючи з [[1964]] року, пробурено більше 2000 свердловин у Світовому океані. Через незначні втрати щорічно виливається 0,1&nbsp;млн т нафти (невеликі аварії та виливи&nbsp;— їх причинами можуть бути, наприклад, бензобак на [[катер|катері]], що протікає, чи неадекватно працюючі [[очисні споруди]]). Великі маси нафти надходять до океану через річки з побутовими та зливними стоками. Об'єм забруднень через це джерело становить 2,0&nbsp;млн т/рік. Зі стоками [[Промисловість|промисловості]] щорічно потрапляє 0,5&nbsp;млн т нафти<ref name="нафта"/>.

=== Теплове забруднення ===
[[Файл:Nuclear Power Plant Cattenom.jpg|міні|праворуч|150пкс|[[АЕС]] у [[Франція|Франції]]]]

Теплове забруднення спричинюється спусканням у водойми теплих вод з різних енергетичних установок.

Надходження нагрітих вод у [[річка|річки]] й [[Озеро|озера]] істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Найбільшими тепловими забруднювачами є [[ТЕС]] і [[АЕС]].

Підвищення температури води у водоймах призводить до наступних негативних наслідків: до 26°С&nbsp;— шкідливого впливу не спостерігається; в інтервалі 26—30°С&nbsp;— відбувається пригнічення [[Життєдіяльність|життєдіяльності]] [[Риба|риб]]; понад 30°С&nbsp;— спостерігається шкідлива дія на [[біоценоз|біоценози]], а за 34—36°С&nbsp;— риба та деякі види інших організмів гинуть. У теплих водах порушуються умови [[нерест|нересту]] риб, гине [[зоопланктон]], риби уражуються [[паразит|паразитами]] і хворобами.

=== Радіоактивне забруднення ===
В океан потрапляє велика кількість радіоактивних [[Ізотопи|ізотопів]] внаслідок випробувань [[Ядерна зброя|ядерної зброї]] (ЯЗ), діяльності [[Ядерний реактор|ядерних реакторів]] на військових [[Підводний човен|підводних човнах]], скидання контейнерів з відходами атомних електростанцій та ін.

Загальна радіоактивність забруднюючих речовин, що потрапила у Світовий океан за допомогою людини, оцінюється в <math>5,5*10^{19}</math>Бк.

Під час [[Чорнобильська катастрофа|чорнобильської аварії]] в атмосферу було викинуто приблизно <math>5*10^7</math>Ku радіоактивності, тобто у Світовому океані нагромадилася радіоактивність, яка дорівнює 30 аваріям на Чорнобильській АЕС<ref name="радіоактивне">{{Cite web |url=http://pidruchniki.ws/19110522/ekologiya/zabrudnennya_vod_svitovogo_okeanu_radioaktivnimi_vidhodami |title=Екологія — Васюкова Г. Т. Забруднення вод Світового океану радіоактивними відходами. |accessdate=15 березня 2012 |archive-date=14 березня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120314153759/http://pidruchniki.ws/19110522/ekologiya/zabrudnennya_vod_svitovogo_okeanu_radioaktivnimi_vidhodami }}</ref>.

Значна частка радіоактивних речовин потрапила під час [[Аварія на Першій Фукусімській АЕС|аварії на японській Фукусімській АЕС]].

З [[1964]]&nbsp;р. по [[1986]]&nbsp;р. різні [[СРСР|радянські]] організації скинули у води [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океану]] 11 тис. контейнерів із радіоактивним «сміттям»<ref name="студ">{{Cite web |url=http://studentam.net.ua/content/view/5809/129/ |title=Проблема забруднення вод Світового океану та відродження малих річок |accessdate=15 березня 2012 |archive-date=19 грудня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111219175423/http://studentam.net.ua/content/view/5809/129/ }}</ref>.

=== Забруднення водним транспортом ===
[[Файл:Ship pumping ballast water.jpg|міні|праворуч|150пкс|Злив [[танкер]]ом баластних вод в океан]]

Шкода [[Судноплавство|судноплавства]] на Світовий океан пояснюється впливом самого водного транспорту, та ще більше тими викидами які ним здійснюються. Це і забруднення нафтою та сільськогосподарськими хімікатами, радіоактивними продуктами, важкими металами і найрізноманітнішим сміттям, яке викидають з суден.
 
У 1980—1981 рр. у результаті досліджень спеціальною групою експертів ІМО була створена класифікація скидів з суден нафтових вуглеводнів у морське середовище:
* 1. Експлуатаційні скиди нафтового вантажу з [[танкер|танкерів]];
* 2. Скиди з суден при постановці у док;
* 3. Скиди біля причалів, включаючи бункерні операції;
* 4. Скиди з підсланевими (льяльними) водами та відходами палива;
* 5. Скиди з нафтовмісним баластом з паливних танкерів;
* 6. Розливи при аваріях танкерів, суден або підводних трубопроводів<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/App/2011_41/Zvyagince.pdf Судноплавство як фактор забруднення морського середовища]</ref>.

Згідно зі статистичними даними, за період з 1962—1972 роки, в результаті аварій, у морське середовище надійшло близько 2&nbsp;млн т нафти, а за період з [[1973]] до [[1986]] року щорічно в аварію попадало в середньому 31 судно, яке перевозило нафту<ref name="нафта"/>.

=== Забруднення стічними водами ===
[[Файл:Discharge pipe.jpg|міні|праворуч|150пкс|Стоки одного з підприємств]]

Особливо сильними забруднювачами є стічні води [[Хімічна промисловість|хімічних]], нафтопереробних, [[Металургія|металургійних]], [[Шкіряна промисловість|шкіряних]] заводів, [[Текстильна промисловість|текстильних]] і [[Целюлозна промисловість|целюлозно-паперових]] фабрик, м'ясокомбінатів та інших підприємств.

У [[Сільське господарство|сільському господарстві]] для підвищення врожаїв і продуктивності земель застосовують пестициди. [[Тваринництво]] є постачальником значної кількості мертвої органіки&nbsp;— гною, підстилки, сечовини.

Все це змиваються чи зливається у річки, озера та інші водойми, а далі надходить до Світового океану.

=== Побутове забруднення ===
Захаращення морів і прибережних частин сміттям&nbsp;— головне джерело забруднення. Щоденно у Світовий океан скидається приблизно 6,8&nbsp;млн металевих, 0,64&nbsp;— млн паперових і [[Пластмаса|пластмасових]], 0,43&nbsp;млн.&nbsp;— скляних предметів<ref name="студ"/>.

На Всесвітньому економічному форумі представник [[Ellen MacArthur Foundation]] заявив, що згідно з їхніми розрахунками пластикове сміття перевищить кількість риби в морі до 2050 року<ref>{{Cite web |url=http://ecology.unian.ua/trash/1244315-plastikove-smittya-perevischit-kilkist-ribi-v-mori-vje-do-2050-roku-vcheni.html |title=Пластикове сміття перевищить кількість риби в морі вже до 2050 року — вчені |accessdate=23 січня 2016 |archive-date=24 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160124052458/http://ecology.unian.ua/trash/1244315-plastikove-smittya-perevischit-kilkist-ribi-v-mori-vje-do-2050-roku-vcheni.html }}</ref>.

== Вплив ==
Забруднені речовини, які потрапили в океан, з часом мігрують і збільшують свої концентрації. Все це зумовлює поступову деградацію морських біоценозів, викликає різні захворювання живих організмів. Окремі з них здатні нагромаджувати шкідливі компоненти в значних обсягах: [[макрофіти]], [[фітопланктон]]&nbsp;— [[свинець]] і [[ртуть]], [[молюски]] і [[ракоподібні]]&nbsp;— [[кадмій]] та ін.

== Боротьба ==
З метою охорони Світового океану прийнято цілу низку багатосторонніх і регіональних угод.

[[Конвенція ООН з морського права]] 1982 року (ст. 192) зобов'язує держави захищати та зберігати морське середовище. Держави повинні вживати всі заходи, необхідні для забезпечення того, щоб діяльність під їх [[Юрисдикція|юрисдикцією]] або контролем не завдавала шкоди іншим державам і їх морський середовищі шляхом забруднення. Ці заходи відносяться до всіх джерел забруднення морського середовища.

Вони, включають заходи, спрямовані на зменшення в максимально можливою мірою:
* а) викиду токсичних, шкідливих або отруйних речовин, що розташовані на суші джерел, з атмосфери або через неї, шляхом поховання;
* б) забруднення з суден (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації [[Надзвичайна ситуація|надзвичайних ситуацій]], із забезпечення безпеки робіт на морі, запобігання навмисних і ненавмисних скидів та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування екіпажів і експлуатації суден);
* в) забруднення від установок і пристроїв, що використовуються при розвідці і розробці природних ресурсів морського дна і його надр (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, забезпечення безпеки робіт на морі та по регламентації проектування, конструкції, обладнання, комплектування персоналу та експлуатації таких установок або пристроїв);
* г) забруднення від інших установок і пристроїв, що експлуатуються в морському середовищі (зокрема, заходи із запобігання аваріям та ліквідації надзвичайних ситуацій, із забезпечення безпеки робіт на морі)<ref name="право">{{Cite web |url=http://o-pravovedenii.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=344%3Asvitovij-okean-yak-ob-yekt-mizhnarodno-pravovoї-oxoroni&catid=45&Itemid=7 |title=Світовий океан як об'єкт міжнародно-правової охорони  |accessdate=8 березня 2022 |archive-date=25 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200925085145/https://o-pravovedenii.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=344:svitovij-okean-yak-ob-yekt-mizhnarodno-pravovoї-oxoroni&catid=45&Itemid=7 }}</ref>;
* д) запобігання незаконного рибальства під час нересту і в місцях де це взагалі заборонено;
* е) остерігатися забруднення атмосфери (так як з атмосфери все дуже просто може перейти в гідросферу).

Окрім юридичного аспекту, що гарантує зменшення інтенсивності забруднення, активно розробляються наукові програми та проекти для боротьби з вже існуючими викидами. Зокрема, компанія The Ocean Cleanup презентувала U-подібну дрейфувальну станцію 600&nbsp;м завдовжки. Система працює у Тихому океані біля берегів Аламіди (штат Каліфорнія, США). Планується, що очисна станція збиратиме 5 т сміття на місяць. Станція оснащена системою освітлення, камерами, датчиками руху та зв'язком із супутником, завдяки чому її можна буде скерувати до більш засміченої ділянки<ref>{{Cite news|url=https://tokar.ua/read/27217|title=У Тихому океані  запустили очисну станцію, що збирає сміття|date=2018-09-13|language=uk-UA|work=[[Tokar.ua]]|accessdate=2018-09-15|archive-date=15 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180915225540/https://tokar.ua/read/27217}}</ref>.

[[5 березня]] [[2023]] року, згідно повідомлення міжнародної природоохоронної організації [[Грінпіс|Greenpeace]], у штаб-квартирі [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] в Нью-Йорку понад 100 країн вперше схвалили угоду про захист Світового океану до 2030 року. Предметом даної угоди є відкрите море, тобто міжнародні океанські води поза державними кордонами. Документ передбачає створення морських зон, що охороняються. До 2030 року під охорону підпаде третина всіх міжнародних вод, тоді як нині - лише 1,2 відсотка океану. В зонах, що охороняються, діятимуть обмеження на рибальський промисел, маршрути судноплавства і видобуток корисних копалин. Також будуть встановлені основні правила проведення оцінки впливу на навколишнє середовище комерційної діяльності в океанах. Перемовини щодо укладання угоди тривали понад 10 років. "Договір підтримує принцип 30×30 – захист 30% Світового океану до 2030 року. Це відкриває шлях до створення територій у Світовому океані, які будуть охоронятися на високому рівні. У тексті все ще є недоліки, і уряди повинні забезпечити, щоб Договір реалізовувався на практиці ефективним і справедливим способом", – було зазначено у повідомленні<ref>[https://www.greenpeace.org/international/press-release/58486/historic-un-ocean-treaty-agreed-greenpeace-statement/ Historic UN Ocean Treaty agreed – Greenpeace statement. 5 March 2023]</ref><ref>[https://www.dw.com/uk/cleni-oon-vperse-shvalili-ugodu-pro-zahist-svitovogo-okeanu/a-64890650?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml Члени ООН вперше схвалили угоду про захист Світового океану. 05.03.2023]</ref><ref>[https://rubryka.com/2023/03/05/oon-pislya-ponad-10-rokiv-peremovyn-pryjnyala-istorychnu-ugodu-pro-zahyst-svitovogo-okeanu/ ООН після понад 10 років перемовин прийняла історичну угоду про захист Світового океану. 05.03.2023, 20:06]</ref>.

== Див. також ==
* [[Евтрофікація]]
* [[Список проблем довкілля]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В.К.]]  [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000958%2EPDF Гідрохімія океанів і морів. К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. 114 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220221150517/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000958.PDF |date=21 лютого 2022 }}
* [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В.К.]], [[Осадчий Володимир Іванович|Осадчий В.І.]], Курило С.М.  [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000614%2EPDF Основи гідрохімії:] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210827111249/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000614.PDF |date=27 серпня 2021 }} Підручник. - К.: Ніка-Центр, 2012. - 312 с. - ISBN 978-966-521-559-2
* ''О.&nbsp;В.&nbsp;Задорожній''. Моря забруднення шкідливими речовинами // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.2&nbsp;— 812с. ISBN 966-316-045-4

== Посилання ==
* [http://ua-referat.com/Проблеми_Світового_океану Проблеми Світового океану] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150306164728/http://ua-referat.com/Проблеми_Світового_океану |date=6 березня 2015 }}
* [http://h.ua/story/6214/ Океан благає порятунку. Моніторинг Світового океану] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120612115204/http://h.ua/story/6214/ |date=12 червня 2012 }}

{{Розділ VIII. Злочини проти довкілля}}
{{Екосистема}}
{{Океанографія}}
{{ac}}
{{Портали|Географія|Екологія|Океанологія|Науки про Землю}}

[[Категорія:Забруднення вод]]
[[Категорія:Океанологічна термінологія]]