Перегляд вихідного коду сторінки Емоція

{{Емоції (бічна панель)}}
'''Емоції''' (від {{lang-fr|é mouvoir}} — «у русі», «хвилювання», «збудження»)&nbsp;— це внутрішнє переживання або рух настрою, наприклад радість, страх, гнів, смуток, які можуть бути викликані ситуацією чи подією. Емоції також можуть виникати спонтанно. Емоції є суб'єктивними переживаннями і пов'язані з фізичними реакціями, виразом обличчя та поведінкою.

У біологічному розумінні емоція &nbsp;— це реакція мозку на афективний стимул. Як у людей, так і у тварин це майже автоматично виражається в певній моделі поведінки, наприклад у втечі або наближенні, а також у фізіологічних реакціях. Емоції це біологічно обґрунтовані [[психічний стан|психологічні стани]], що виникають у результаті [[нейрофізіологія|нейрофізіологічних]] змін, по-різному пов'язані з думками, почуттями, поведінковими реакціями і ступенем [[задоволення]] чи [[страждання]].<ref>{{cite book |прізвище = Панксепп |ім'я = Яак |назва = Affective neuroscience : the foundations of human and animal emotions |переклад-назви = Афективна нейронаука: основи емоцій людини і тварин |видання = [Передрук] |рік = 2005 |видавець = [[Видавництво Оксфордського університету]] |мовою = англійською |isbn = 978-0195096736 |сторінка = 9 |цитата = Our emotional feelings reflect our ability to subjectively experience certain states of the nervous system. Although conscious feeling states are universally accepted as major distinguishing characteristics of human emotions, in animal research the issue of whether other organisms feel emotions is little more than a conceptual embarrassment. }}</ref><ref>{{cite journal |last=Дамасіо |first=Антоніо |title=Emotion in the perspective of an integrated nervous system |trans-title=Емоції з точки зору інтегрованої нервової системи |journal=Brain Research. Brain Research Reviews |volume=26 |issue=2–3 |pages=83–86 |date=травень 1998 |pmid=9651488 |doi=10.1016/s0165-0173(97)00064-7 |issn = 0165-0173 }}</ref><ref>{{cite book |прізвище1 = Екман |ім'я1 = Пол |прізвище2 = Девідсон |ім'я2 = Річард Дж. |назва = The Nature of emotion: fundamental questions |переклад-назви = Природа емоцій: фундаментальні питання |рік = 1994 |видавець = [[Видавництво Оксфордського університету]] |розміщення = Нью-Йорк |мовою = англійською |isbn = 978-0195089448 |сторінки = 291–93 |цитата = Emotional processing, but not emotions, can occur unconsciously. }}</ref><ref>Кабанак, Мішель (2002). "What is emotion?" ''Behavioural Processes'' 60(2): 69–83. "[E]motion is any mental experience with high intensity and high hedonic content (pleasure/displeasure)."</ref><ref name="Шактер">{{cite book |прізвище = Шактер |ім'я = Деніел Л. |назва = Psychology Second Edition |переклад-назви = Психологія: друге видання |рік = 2011 |видавець = Worth Publishers |розміщення = Нью-Йорк |мовою = англійською |isbn = 978-1429237192 |сторінки = 310 |url = https://archive.org/details/psychology0000scha/page/310 }}</ref> Немає [[науковий консенсус|наукового консенсусу]] щодо визначення. Емоції часто [[взаємний детермінізм|переплітаються]] з [[настрій|настроєм]], [[темперамент]]ом, [[психологія особистості|особистістю]], [[диспозиція (психологія)|диспозицією]] або [[творчість|креативністю]].<ref>{{cite journal |last=Аверілл |first=Джеймс Р. |date=лютий 1999 |title=Individual Differences in Emotional Creativity: Structure and Correlates |url=https://archive.org/details/sim_journal-of-personality_1999-04_67_2/page/331 |trans-title=Індивідуальні відмінності в емоційній креативності: структура і кореляти |journal=Journal of Personality |language=англійською |volume=67 |issue=2 |pages=331–71 |doi=10.1111/1467-6494.00058 |issn=0022-3506 |pmid=10202807}}</ref>

Емоційні процеси є частиною психічних процесів, які надають якості пізнанню та діяльності суб'єкта і визначають значення, яке мають для нього предмети, явища, інші люди, а також власна особистість, які є джерелом емоцій, тобто оцінюють стимулювання.

За останні два десятиріччя вивчення емоцій розширилися з допомогою багатьох галузей, зокрема [[психологія|психології]], [[медицина|медицини]], [[історія|історії]], [[соціологія емоцій|соціології емоцій]] та [[комп'ютерні науки|комп'ютерних наук]]. Достаток теорій, які намагаються пояснити походження, функції та інші аспекти емоцій, сприяло більш інтенсивному вивченню цієї теми. Сучасні напрями досліджень концепцій емоцій містять розроблення матеріалів, що стимулюють і викликають емоції. Окрім того, [[позитронно-емісійна томографія|ПЕТ]]-сканування і [[функціональна магнітно-резонансна томографія|фМРТ]]-сканування допомагають вивчати процеси [[Афект (психологія)|афективної картини]] в мозку.<ref>{{cite journal|doi=10.1146/annurev.psych.50.1.191|title=Emotion|url=https://archive.org/details/sim_annual-review-of-psychology_1999_50/page/191|year=1999|last1=Качоппо|first1=Джон Т.|last2=Ґарднер|first2=Венді Л.|journal=Annual Review of Psychology|volume=50|pages=191–214|pmid=10074678}}</ref>

З [[механіцизм|механістичної]] перспективи, емоції можна визначити як «позитивний або негативний досвід, який пов'язаний із визначеним патерном фізіологічної активності». Емоції викликають різні фізіологічні, поведінкові й когнітивні зміни. Первісна роль емоцій полягала в мотивації адаптивної поведінки, яке в минулому сприяло передання генів унаслідок виживання, репродукції та [[родинний добір|родинного добору]].<ref>Шактер, Д.Л., Ґілберт, Д.Т., Веґнер, Д.М., & Худ, Б.М. Psychology (European ed.). Basingstoke: Palgrave Macmillan. (2011)</ref><ref>{{citation|last1=Пінкер|first1=Стівен|title=How the Mind Works|pages=342|year=1997|place=Нью-Йорк|publisher=[[W. W. Norton & Company]]}}</ref>

У деяких теоріях [[пізнання]] є важливим аспектом емоцій. Згідно з іншими теоріями, емоції відокремлені від пізнання й можуть передувати йому. Свідоме переживання емоції — це ментальна репрезентація цієї емоції з минулого або гіпотетичного досвіду, котра пов'язана зі змістовним станом задоволення або незадоволення.<ref>{{cite journal |last1=Вілсон |first1=Томас Д. |last2=Данн |first2=Елізабет |title=Self-knowledge: its limits, value, and potential for improvement |trans-title=Самопізнання: його межі, цінність і потенціал для вдосконалення |journal=[[Annual Review of Psychology]] |volume=55 |issue=1 |pages=493–518 |date=лютий 2004 |pmid=14744224 |doi=10.1146/annurev.psych.55.090902.141954 }}</ref> Свідоме стану встановлюються у вигляді вербальних пояснень досвіду, котрі описують внутрішній стан.<ref>{{cite journal |last1=Barrett |first1=LF |last2=Mesquita |first2=B |last3=Ochsner |first3=KN |last4=Gross |first4=JJ |title=The experience of emotion |trans-title=Переживання емоцій |journal=[[Annual Review of Psychology]] |volume=58 |issue=1 |pages=373–403 |date=January 2007 |pmid=17002554 |pmc=1934613 |doi=10.1146/annurev.psych.58.110405.085709 }}</ref>

Емоції — комплексне поняття. Існують різні теорії щодо питання того, чи викликають емоції зміни в нашій поведінці.<ref name="Шактер"/> З одного боку, [[фізіологія|фізіологія]] емоцій тісно пов'язана зі [[збудження]]м [[нервова система|нервової системи]]. Емоції також пов'язані з поведінковими тенденціями. Екстраверти більше схильні до спілкування і вираження своїх емоцій, в той час як інтроверти переважно схильні до соціальної замкнутості і стримування своїх емоцій. Емоції часто є рушійною силою [[мотивація|мотивації]].<ref name="Evolutionary Psychology">Ґаулін, Стівен Дж. К. та Дональд Х. МакБьорні (2003). ''Evolutionary Psychology''. Prentice Hall. {{ISBN|978-0131115293}}, глава 6, стор. 121–42.</ref> З іншого боку, емоції — це не [[причинність|причинно-наслідкові зв'язки]], а сукупність компонентів, які можуть містити мотивацію, почуття, поведінку і фізіологічні зміни, але жоден з цих компонентів не є емоцією. Емоція також не є сутністю, яка викликає ці компоненти.<ref name="Barrett & Russell">{{cite book |last1=Барретт |first1=Ліза |last2=Рассел |first2=Джеймс |title=The psychological construction of emotion |trans-title=Психологічне конструювання емоцій |lang=англійською |publisher=Guilford Press |date=2015 |isbn=978-1462516971 }}</ref>

Емоції містять у собі різні компоненти, такі як суб'єктивний досвід, [[пізнання|когнітивні процеси]], експресивна поведінка, психофізіологічні зміни й інструментальна поведінка. Свого часу вчені намагалися ідентифікувати емоцію з одним із компонентів: [[Вільям Джеймс]] — зі суб'єктивним досвідом, [[біхевіоризм|біхевіористи]] — з інструментальною поведінкою, [[психофізіологія|психофізіологи]] — з фізіологічними змінами й так далі. Останнім часом говорять, що емоція складається з усіх компонентів. Різні компоненти емоцій класифікуються дещо по-різному залежно від академічної дисципліни. У [[психологія|психології]] та [[філософія|філософії]] емоція зазвичай має [[суб'єктивність|суб'єктивний]], [[свідомість|свідомий]] [[кваліа|досвід]], що характеризується, насамперед, [[психофізіологія|психофізіологічними]] {{li|Емоційний прояв|text=проявами|Q=Q5373787}}, [[метаболізм|біологічними реакціями]] і [[психічний стан|психічними станами]]. Подібний багатокомпонентний опис емоцій трапляється в [[соціологія|соціології]]. Наприклад, Пеґґі Тойтс<ref name="Пеґґі Тойтс">{{cite journal |last= Пеґґі |first=Тойтс |year=1989 |title=The sociology of emotions |url= https://archive.org/details/sim_annual-review-of-sociology_1989_15/page/317 |journal=[[Annual Review of Sociology]] |volume=15 |pages=317–42 |doi=10.1146/annurev.soc.15.1.317}}</ref> описала емоції як фізіологічні компоненти, котрі містять культурні або емоційні ярлики (гнів, здивування тощо), виразні дії тіла й оцінювання ситуації, контекстів.

== Етимологія ==
[[Файл:Sixteen faces expressing the human passions. Wellcome L0068375 (cropped).jpg|thumb|upright=1.5|Шістнадцять облич, котрі виражають людські пристрасті — кольорова гравюра Ж. Пасса, 1821 року]]
Слово «емоція» з'явилося в 1579 році, коли його адаптували з французького слова émouvoir, що літерально означає «хвилювання», «збудження». Термін «емоція» ввели в академічну дискусію в якості спільного терміна для позначення [[Пристрасть (філософія)|пристрастей]], [[Почуття|почуттів]] та [[ніжність|ніжностей]].<ref name="Томас Діксон">Діксон, Томас. From passions to emotions: the creation of a secular psychological category. Cambridge University Press (2003). {{ISBN|978-0521026697}}. [https://books.google.com/books?id=B9c8tNQVI4YC link] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211009004144/https://books.google.com/books?id=B9c8tNQVI4YC |date=9 жовтня 2021 }}.</ref> Слово «емоція» було внесено на початку 1800-х років Томасом Брауном, а сучасне поняття емоції вперше сформувалося в англійській мові біля 1830-х років.<ref name="Сміт. Людські емоції">{{cite book |title=The Book of Human Emotions |trans-title=Книга про людські емоції |last1=Smith |first1=Tiffany Watt |date=2015 |publisher=Little, Brown, and Company |isbn=978-0316265409 |pages=4–7}}</ref> «Приблизно до 1830 року ніхто не відчував емоцій. Натомість вони відчували інші речі — «пристрасть», «події душі», «моральні почуття» — і пояснювали їх абсолютно не так, як ми розуміємо емоції в сьогоденні».<ref name="Сміт. Людські емоції" />

Деякі кроскультурні дослідження свідчать, що категоризація поняття «емоція» та класифікація основних емоцій, таких як «гнів» та «журба», не є універсальними, і що кордони в галузі цих понять у всіх культурах позначаються по-різному.<ref name="Рассел">{{cite journal |last=Russell |first=JA |date=November 1991 |title=Culture and the categorization of emotions |url=https://archive.org/details/sim_psychological-bulletin_1991-11_110_3/page/426 |trans-title=Культура і категоризація емоцій |journal=Psychological Bulletin |volume=110 |issue=3 |pages=426–50 |doi=10.1037/0033-2909.110.3.426 |pmid=1758918}}</ref> Однак інші стверджують, що існують деякі універсальні основи емоцій.<ref name="Вержбицька, Анна">Вержбицька, Анна. Emotions across languages and cultures: diversity and universals. Cambridge University Press (1999).</ref> У психіатрії та психології нездатність виражати або сприймати емоції іноді називають [[алекситимія|алекситемією]].<ref>Тейлор, Грем Дж. "Alexithymia: concept, measurement, and implications for treatment." The American Journal of Psychiatry (1984).</ref>

== Історія ==
Людська природа й пов'язані з нею фізіологічні відчуття завжди були предметом уваги мислителів і філософів. Найбільшу цікавість проявляли як західні, так і східні цивілізації. Емоційні стани асоціювалися з божественним і просвітленим станом людського розуму й тіла.<ref>{{cite book|last=Каґан|first=Джером|title=What is emotion?: History, measures, and meanings|trans-title=Що таке емоція? Історія, показники і значення|publisher=[[Видавництво Єльського університету]]|lang=англійською|year=2007|pages=10, 11}}</ref> Постійно мінливі дії людей і коливання настрою мали велике значення для більшості західних філософів ([[Арістотель]], [[Платон]], [[Рене Декарт|Декарт]], [[Тома Аквінський|Аквінський]], [[Томас Гоббс|Гоббс]]), що призвело їх до висування численних теорій; часто між собою конкуруючих, котрі намагалися пояснити емоції й наступні за ними мотиватори людських дій і їх наслідків.

В епоху Просвітництва шотландський мислитель [[Девід Г'юм]]<ref>{{cite book|last=Мосснер|first=Ернест Кемпбелл|title=The Life of David Hume|trans-title=Життя Девіда Г'юма|publisher=[[Видавництво Оксфордського університету]]|year=2001|pages=2}}</ref> запропонував революційний аргумент, який намагався пояснити основні мотиватори людських дій і поведінки. Він припустив, що дії мотивуються «страхами, бажаннями і пристрастями». Як він писав у своїй книзі «Трактат про людську природу» (1773): «Розум само собою неспроможний бути мотивом для будь-якої дії волі... він ніколи не може протистояти пристрастям у напрямку волі... Розум є й повинен бути рабом пристрастей і ніколи не може претендувати ні на яку іншу посаду, крім як служити і підкорятися їм».<ref>{{cite book|last=Г'юм|first=Девід|title=A treatise of human nature|trans-title=Трактат про людську природу|publisher=Courier Corporation|year=2003}}</ref> Цими рядками Г'юм намагався пояснити, що розум і подальші його дії будуть підпорядковані бажанням і досвіду «я». Пізніші мислителі припустили, що дії й емоції глибоко взаємопов'язані із соціальними, політичними, історичними та культурними аспектами реальності, що також було б пов'язано зі складними неврологічними і фізіологічними дослідженнями мозку та інших частин фізичного тіла і його природи.

== Означення ==
[[Лексика|Лексичне]] визначення емоції: «Сильне почуття, викликане обставинами, настроєм або відносинами з іншими людьми».<ref>{{cite web|url=https://www.lexico.com/definition/emotion|title=Emotion &#124; Definition of Emotion by Oxford Dictionary on Lexico.com also meaning of Emotion|website=Lexico Dictionaries &#124; англійською|accessdate=9 жовтня 2021|archive-date=9 жовтня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211009004612/https://www.lexico.com/definition/emotion}}</ref> Емоції — це реакція на значущі внутрішні й зовнішні події.<ref>Шактер, Д.Л., Ґілберт, Д.Т., Веґнер, Д.М., & Худ, Б.М (2011). ''Psychology'' (European ed.). Basingstoke: Palgrave Macmillan.</ref>

Емоції можуть бути явищами (наприклад, паніка) або схильностями (наприклад, неприязнь), короткочасними (наприклад, гнів) або тривалими (наприклад, горе).<ref>{{cite book |title=The Stanford Encyclopedia of Philosophy |trans-title=Стенфордська філософська енциклопедія |publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University |year=2018 |chapter=Emotion |chapter-url=https://plato.stanford.edu/entries/emotion/#DefiEmotWhatDesi |accessdate=9 жовтня 2021 |archive-date=11 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181211114052/https://plato.stanford.edu/entries/emotion/#DefiEmotWhatDesi }}</ref> Психотерапевт Майкл Ґрем описує всі емоції як існуючі на континуумі інтенсивності.<ref>{{cite book |title=Facts of Life: ten issues of contentment |trans-title=Факти з життя: десять питань про достаток |last1=Ґрем |first1=Майкл К. |date=2014 |publisher=Outskirts Press |isbn=978-1478722595 |page=63 }}</ref> Так, страх може змінюватися від легкого занепокоєння до жаху, а сором - від простого збентеження до токсичного сорому.<ref name="Майкл Ґрем">{{cite book |title=Facts of Life: Ten Issues of Contentment |trans-title=Факти з життя: десять питань про достаток |last1=Ґрем |first1=Майкл К. |date=2014 |publisher=Outskirts Press |isbn=978-1478722595 }}</ref> Емоції описуються як складники з координованого набору реакцій, зокрема вербальні, фізіологічні, поведінкові та нейронні механізми.{{sfn|Fox|2008|pp=16–17}}

Емоції класифікуються за категоріями, при цьому між емоціями існують певні відносини, а деякі безпосередньо протилежні. Ґрем розрізняє емоції як функціональні або дисфункціональні і стверджує, що всі функціональні емоції приносять користь.<ref name="Майкл Ґрем"/>

У деяких випадках емоції — це сильні почуття, спрямовані на когось чи щось.<ref name="Emotions and Moods">Г'юм, Д. Emotions and Moods. Organizational Behavior, 258–97.</ref> З іншого боку, емоція може використовуватися для позначення станів, які є м'якими (наприклад, роздратування або вдоволеність), і станів, які ні на що не спрямовані (наприклад, тривога й депресія). Один із напрямів досліджень розглядає значення слова емоція в повсякденній мові і виявляє, що це вживання досить сильно відрізняється від вживання в академічному дискурсі.<ref name="Фер та Рассел">{{cite journal |last1=Фер |first1=Б |last2=Рассел |first2=Д. А. |year=1984 |title=Concept of Emotion Viewed from a Prototype Perspective |url=https://archive.org/details/sim_journal-of-experimental-psychology-general_1984-09_113_3/page/464 |trans-title=Концепція емоцій, розглянута з точки зору прототипу |journal=Journal of Experimental Psychology: General |volume=113 |issue=3 |pages=464–86 |doi=10.1037/0096-3445.113.3.464 |lang=англійською}}</ref>

У практичному плані [[Джозеф Леду]] визначив емоції як результат когнітивного і свідомого процесу, який відбувається у відповідь на реакцію системи організму на пусковий механізм.<ref name=Леду>{{cite web |url=https://brainworldmagazine.com/on-fear-emotions-and-memory-an-interview-with-dr-joseph-ledoux/2/ |title=On Fear, Emotions, and Memory: An Interview with Dr. Joseph LeDoux – Page 2 of 2 – Brain World |date=2018-06-06 |accessdate=9 жовтня 2021 |archive-date=9 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211009004614/https://brainworldmagazine.com/on-fear-emotions-and-memory-an-interview-with-dr-joseph-ledoux/2/ }}</ref>

== Компоненти ==
Відповідно до компонентної моделі процесів (КМП) емоцій [[Клаус Шерер|Шерера]],<ref>{{cite journal |last=Шерер |first=Клаус |title=What are emotions? And how can they be measured? |trans-title=Що таке емоції? І як їх можна виміряти? |journal=Social Science Information |year=2005 |volume=44 |issue=4 |pages=693–727 |doi=10.1177/0539018405058216}}</ref> існує п'ять найважливіших елементів емоцій. З точки зору компонентного процесу, емоційне переживання вимагає, щоб всі ці процеси стали скоординованими і синхронізованими на короткий період часу, керовані процесами оцінки. Хоча включення {{нп|Когнітивна оцінка|когнітивної оцінки||Cognitive appraisal}} в число елементів дещо суперечливе, оскільки деякі теоретики виходять з того, що емоції і [[пізнання]] є окремими, але взаємодіючими системами, КМП забезпечує послідовність подій, яка ефективно описує координацію, залучену в емоційний епізод.
* ''Когнітивна оцінка'': забезпечує оцінювання обставин і об'єктів.
* ''Тілесні симптоми'': [[фізіологія|фізіологічний]] компонент емоційного досвіду.
* ''Тенденції до дії'': [[мотивація|мотиваційний]] компонент для підготовки та направлення рухових реакцій.
* ''Експресія'': [[міміка]] і [[голос]] майже завжди супроводжує емоційний стан, передаючи реакцію і намір дій.
* ''Відчуття'': суб'єктивне переживання емоційного стану після його виникнення.

== Диференціація ==
Емоцію можна відрізнити від ряду подібних понять в межах галузі афективної нейронауки:
{{sfn|Fox|2008|pp=16–17}}
* [[Почуття]]; не всі почуття передбачають емоції, наприклад, [[Почуття#Види почуттів|почуття пізнання]]. В контексті емоцій почуття найкраще розуміти як [[суб'єктивність|суб'єктивне]] уявлення емоцій, приватне для індивіда, що зазнає їх.<ref name="Ґівенс">{{cite web |last=Ґівенс |first=Девід Б. |title=Emotion |trans-title=Емоція |url=http://center-for-nonverbal-studies.org/htdocs/emotion.htm |work=Center for Nonverbal Studies |access-date=7 травня 2014 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20140523192511/http://center-for-nonverbal-studies.org/emotion.htm |archive-date=23 травня 2014 }}</ref>{{неякісне джерело|reason=Citation does not support what's being said. No mention of "subjective"; or any mention of distinction between feeling and emotion (indeed, it uses "emotional feeling" as if to indicate they are one and the same).|date=January 2020}}
* [[Настрій]] — це [[дифузія|дифузні]] афективні стани, котрі зазвичай тривають набагато довше, ніж емоції, також зазвичай менш інтенсивні, ніж емоції, і часто видаються позбавленими контекстуального стимулу.<ref name="Emotions and Moods"/>
* [[Афект (психологія)|Афект]] використовується для опису афективного переживання, що лежить в основі емоції чи настрою.

== Призначення та цінність ==
Одна з точок зору полягає в тому, що емоції сприяють адаптивній реакції на виклики навколишнього середовища. Емоції були описані як результат еволюції, оскільки вони забезпечили хороші рішення давніх і повторюваних проблем, з якими стикалися наші предки.<ref>{{cite journal |last=Екман |first=Пол |title=An argument for basic emotions |journal=Cognition & Emotion |year=1992 |volume=6 |issue=3 |pages=169–200 |doi=10.1080/02699939208411068 |url=http://www.emotional.economics.uni-mainz.de/Dateien/Ekman_1992_Psy_Review_Basic_Emotions.pdf |access-date=25 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181015022148/http://www.emotional.economics.uni-mainz.de/Dateien/Ekman_1992_Psy_Review_Basic_Emotions.pdf |archive-date=15 жовтня 2018 |url-status=dead }}</ref> Емоції можуть служити способом передачі важливої для людини інформації, наприклад, цінностей і етичних норм.<ref>{{cite web |url=https://www.huffpost.com/entry/finding-your-authentic-pu_b_8342280 |title=Listening to Your Authentic Self: The Purpose of Emotions |trans-title=Прислухаючись до свого справжнього «Я»: призначення емоцій |date=2015-10-21 |website=HuffPost |access-date=2019-09-15 |archive-date=28 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211028175154/https://www.huffpost.com/entry/finding-your-authentic-pu_b_8342280 }}</ref> Однак деякі емоції, наприклад, деякі форми тривоги, іноді розглядаються як частина [[психічний розлад|психічних розладів]] і, таким чином, можливо, мають негативне значення.<ref>Деякі люди вважають, що психічні захворювання мають еволюційну цінність, див., наприклад, [[еволюційні підходи до депресії]].</ref>

== Теорія ==
{{Переписати розділ}}

=== Класифікація емоцій ===
[[Файл: Колесо емоцій Плутчика.jpeg |thumb|300px |Колесо емоцій {{не перекладено
|текст=Плутчіка
|треба=Роберт Плутчік
|3=en
|є= Robert Plutchik}}]]

За ступенем збудження чи заспокоєння розрізняють:
* '''Стенічні емоції'''&nbsp;— підштовхують до вчинків, висловів, збільшують напругу сил. Людині важко мовчати, не діяти активно ([[радість]], [[впевненість]], [[тріумф]], [[страх]], [[злість]]).
* '''Астенічні емоції'''&nbsp;— характеризуються пасивністю, бездіяльністю ([[страждання]], [[неспокій]], [[страх]]).

За наявністю відтінків задоволення або незадоволення розрізняють:
* '''Позитивні емоції'''&nbsp;— породжуються узгодженням обставин з нормами, що відповідають світогляду цієї особи ([[задоволення]], [[радість]], [[захват]], [[замилування]], [[самовдоволення]], [[упевненість]], задоволеність собою, [[повага]], [[довіра]], [[симпатія]], [[ніжність]], [[любов]], [[вдячність]], спокійна совість, полегшення, [[безпека]], [[каяття]], [[каяття совісті]], й ін.).
* '''Негативні емоції'''&nbsp;— породжуються відхиленням обставин від параметрів життєдіяльності конкретної людини як особистості ([[Горе (емоція)|горе]] (скорбота), [[невдоволення]], [[Туга (емоція)|туга]], [[Сум (емоція)|сум]], [[нудьга]], [[Відчай|розпач]], [[засмучення]], [[тривога]], [[переляк]], [[страх]], [[жах]], [[жалість]], [[розчарування]], [[образа]], [[гнів]], [[презирство]], [[обурення]], [[гордість]], [[ворожість]], [[заздрість]], [[ненависть]], [[злість]], [[ревнощі]], [[сумнів]], [[розгубленість]], [[зніяковілість]], [[сором]], [[відраза]] і&nbsp;т.&nbsp;д.).

Також окремо виділяють: '''нижчі емоції''', що пов'язані з безумовно-рефлекторною діяльністю, ґрунтуються на інстинктах та є їх вищим виразом (емоції голоду, спраги, егоїзму тощо) і '''вищі''', дійсно людські емоції-почуття: обов'язку, любові, товариства, сорому тощо.

=== Куб Левгейма ===
У 2012 р. Х'юго Левгейм запропонував тривимірну модель — [[Куб емоцій Левгейма]], де три моноамінових [[нейромедіатори]] [[серотонін]], [[дофамін]] і [[норадреналін]] утворюють осі координатної системи, а вісім базових емоцій, позначених відповідно до теорії афекту Сільвана Томкінса, знаходяться у восьми вершинах куба. Модель куб Левгейма використовується також в галузі біологічних {{нп|штучних емоцій|||Affective computing}}<ref>{{Cite news|url=http://ieeexplore.ieee.org/document/6916374/|title=Emotional and Conditional Model for Pet Robot based on Neural Network|last=Hsu|first=C. M.|last2=Chen|first2=T. T.|last3=Heh|first3=J. S.|date=July 2014|pages=305–308|work=2014 7th International Conference on Ubi-Media Computing and Workshops|doi=10.1109/u-media.2014.33|accessdate=9 жовтня 2019|archive-date=2 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180602043131/https://ieeexplore.ieee.org/document/6916374/}}</ref>.

=== Фундаментальні емоції ===
З часів Аристотеля налічують шість основних емоцій: радість, здивування, сум, гнів, страх і огиду<ref>Двадцять дві емоції
</ref>.

Десять фундаментальних емоцій&nbsp;(за К. Ізардом)&nbsp;— це [[цікавість]], [[радість]], [[здивування]], [[гнів]], [[Горе (емоція)|горе]], [[відраза]], [[зневага]], [[страх]], [[сором]] та [[Провина|вина]].

Кожна фундаментальна емоція має властиві тільки для неї адаптивні функції з унікальними мотиваційними якостями, винятково важливими для кожного індивіду та для всього виду.

Емоції називаються фундаментальними, оскільки кожна з них має:
# специфічні внутрішньо детерміновані нервові субстрати;
# характерні мімічні або нервово-м'язові виразні комплекси;
# відмінне суб'єктивне переживання або феноменологічну якість.

Жоден з цих компонентів не утворює емоцію самостійно. Цілісна емоція (або повний емоціональний процес) вимагає всіх цих трьох компонентів, хоч в одному з них&nbsp;— виражальному комплексі&nbsp;— і тривалість, і інтенсивність послаблюються соціалізацією.

=== Властивості ===
Емоціям (утім, як й емоційному тону) притаманна низка властивостей<ref name="Варій ">{{публікація|книга|посилання=http://www.info-library.com.ua/books-text-4776.html|автор=Варій М. Й.|назва = Загальна психологія|вид = навчальний посібник|видання = 2-ге вид., випр. і доп|місце = К.|видавництво = Центр учбової літератури|рік = 2007|сторінки = 968}}</ref>
* Універсальність
* Динамічність
* Домінантність
* Накопичення
* Зміцнення
* Адаптація
* Упередженість ''(суб'єктивність)''
* Заразливість
* Пластичність
* Утримання в пам'яті
* Іррадіація
* Перенос

=== Вияв ===
Т. Томашевські на прикладі емоції гніву виокремив чотири фази розвитку емоції: фазу кумуляції (нагромадження, підсумовування), вибуху, зменшення напруження та вгасання<ref name="Варій" />.

==== Фізіологія ====
Емоції виявляються у зовнішній поведінці і у перебудові внутрішнього середовища організму, що має своєю метою адаптацію організму до середовища проживання. Наприклад емоція страху готує організм до «поведінки уникнення»: активізується орієнтовний рефлекс, що активує система мозку, посилюється робота органів чуття, в кров виділяється адреналін, посилюється робота серцевого м'яза, дихальної системи, напружуються м'язи, сповільнюється робота органів травлення тощо. Те, що безліч фізіологічних змін, пов'язаних з емоціями, проявляються в активації [[Автономна нервова система|вегетативної нервової системи]] має важливе прикладне значення: у клінічній та науково-дослідницькій практиці широко використовуються такі її параметри, як артеріальний тиск, пульс, дихання, реакція зіниць, стан шкірних покривів (в тому числі, елевація волосся шкіри), активність залоз зовнішньої секреції, рівень глюкози в крові.

До того, як емоції проявляться у свідомості (на рівні кори головного мозку), інформація від зовнішніх рецепторів обробляється на рівні підкірки, гіпоталамуса, гіпокампу, досягаючи поясної звивини. Система [[Гіпоталамус|гіпоталамуса]] і [[Мигдалеподібне тіло|мигдалини]] забезпечують реакцію організму на рівні найпростіших, базових форм поведінки

==== Мімічні прояви ====
[[Міміка]]&nbsp;— універсальний спосіб прояву емоцій серед людей незалежно від расової та соціальної приналежності. Центр розпізнавання емоцій розташовується в правій півкулі головного мозку і має відмінну від центру розпізнавання осіб локалізацію.

Існує так званий феномен «емоційного зараження»&nbsp;— емоції, особливо в середовищі стадних тварин, проявлені в поведінці однієї особиною, викликають схожі емоції в інших особин, які ці прояви спостерігають. У людському середовищі цей ефект так само присутній і особливо помітний в поведінці натовпів.

=== Емоційний відгук ===
Емоційний відгук (сприйнятливість, чутливість)&nbsp;— оперативна емоційна реакція на поточні зміни в предметному середовищі (побачили гарний краєвид&nbsp;— захопилися). Емоційний відгук визначається емоційною збудливістю людини. Одним з видів емоційного відгуку є емоційне співзвуччя, синтонія. Синтонія&nbsp;— здатність гармонійно відгукуватися на стани інших людей і на явища навколишнього світу (відчувати себе в гармонії з природою, з людьми чи людиною).

=== Формули емоцій ===

==== Формула Симонова ====
Широкого визнання набула створена радянським психофізіологом [[Симонов Павло Васильович|Павлом Симоновим]] формула, яка в короткій символічній формі подає співчинники, що впливають на виникнення та характер емоції.

Е<math> = f(</math> П <math>(</math>Ін-Іс<math>) )</math>

Е = f (П (Ін-Іс))

де Е&nbsp;— емоція, її ступінь, якість і знак; П&nbsp;— сила і якість актуальної потреби; (Ін-Іс)&nbsp;— оцінка ймовірності (можливості) задоволення потреби на основі вродженого і онтогенетичного досвіду; Ін&nbsp;— інформація про ресурси, які прогностично необхідні для задоволення потреби; Іс&nbsp;— інформація про існуючі засоби, якими реально володіє суб'єкт.

Ця формула не застосовується для отримання конкретних кількісних значень, а тільки для ілюстрації самого принципу формування позитивних чи негативних емоцій різної сили.<ref name="Raev1">{{стаття| автор = Раевский В. В.| відповідальний = Владимир Вячеславович Раевський ({{nobr|д. б. н.}})| заголовок = Формула эмоций| посилання = http://www.fund-intent.ru/science/fils022.shtml| мова = ru| 6 = | accessdate = 2012-02-13| archivedate = 2009-10-06| archiveurl = https://web.archive.org/web/20091006071155/http://www.fund-intent.ru/science/fils022.shtml}}{{ref-ru}}</ref>

==== Формула Анохіна ====
У формулі Симонова фігурує величина Ін&nbsp;— інформація про ресурси, які прогностично необхідні для задоволення потреби. Це означає, що потреба ще не задоволена, тобто ситуація по задоволенню потреби ще не завершилася. Емоції, що виникають до завершення ситуації називаються попередніми. Таким чином формула Симонова застосовна, можливо, тільки до попередніх емоцій.

Крім попередніх є так звані констатуючі емоції, що виникають після завершення ситуації. Для констатуючих емоцій Костянтином Анохіним розроблена [[теорія емоцій]], яка стверджує, що знак і сила емоції визначаються ступенем досягнення мети. Якщо мета досягнута, то виникає позитивна емоція, якщо не досягнута, то негативна.

== Див. також ==
* [[Двофакторна теорія емоції]]
* [[Емоційна пам'ять]]
* [[Емоційний інтелект]]
* [[Лабільність|Емоційна лабільність]]
* [[Позитивна афективність|Позитивна]] та [[Негативна афективність|негативна]] афективності

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
{{вікіпосилання |b=no |d=no |m=no |n=no |s=no |species=no |species_author=no |voy=no }}
* {{cite SEP |url-id=emotion |title=Emotion}}
* {{cite IEP |url-id=emotion |title=Theories of Emotion}}

{{Емоції (навігаційна таблиця)|state=expanded}}
{{Психологія}}

[[Категорія:Емоція| ]]
[[Категорія:Емоції]]
[[Категорія:Лімбічна система]]
[[Категорія:Суб'єктивний досвід]]