Перегляд вихідного коду сторінки Електрохімічна корозія

[[Файл:Stainless-steel-mild-steel.jpg|thumb|Наслідки атмосферної корозії<br/> Сталь (анод) окиснюється поблизу болтів (катоди) з іншого типу сталі]]
[[Файл:Corrosion galv principe pl.svg|thumb|Схема корозійного елемента з кисневою деполяризацією]]
'''Електрохімі́чна коро́зія'''&nbsp;— взаємодія [[Метали|металу]] з корозивним середовищем ([[Електроліти|електролітом]], вологим газом, розтопленою сіллю, лугом), під час якої іонізування атомів металу і відновлювання окиснювача відбувається окремо, а їх швидкості залежать від електродного потенціалу<ref name=DSTU3830>ДСТУ 3830-98 Корозія металів і сплавів. Терміни та визначення основних понять</ref>. Отже, електрохімічна корозія спричиняється [[Електрохімія|електрохімічними]] процесами, що відбуваються в результаті появи різних [[електростатичний потенціал|електричних потенціалів]] на поверхні об'єкта корозії, розташованого в електролітичному середовищі. У цьому випадку утворюються ''корозійні елементи''&nbsp;— короткозамкнуті [[Гальванічний елемент|гальванічні елементи]], у яких частини поверхні металу з нижчим [[Електродний потенціал|електродним потенціалом]] є [[анод]]ами&nbsp;— на них відбувається [[окиснення]] металу, що супроводжується розчиненням. На [[катод]]ах корозійних елементів, якими виступають метали з вищим електродним потенціалом, відбуваються реакції [[відновлення]] так званого [[деполяризатор]]а, котрим часто виступає молекулярний кисень з повітря (киснева деполяризація) або іони водню (воднева деполяризація) з відновленням до молекулярного водню<ref name=ESU>Корозія / В.&nbsp;І.&nbsp;Похмурський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, А.&nbsp;І.&nbsp;Жуковський, М.&nbsp;Г.&nbsp;Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ.&nbsp;— К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.&nbsp;— Режим доступу : https://esu.com.ua/article-5946</ref><ref name="Metalurgia">{{книга|заголовок=Encyklopedia techniki; Metalurgia|видавництво=Wydawnictwo «Śląsk»|місце=Katowice|рік=1978| сторінки=255–261}}</ref><ref name="Leksykon NT A-O">{{книга |заголовок = Leksykon naukowo-techniczny z suplementem| видавництво = WNT| том= A-O |місце = Warszawa| рік = 1989| сторінки = 392–393| isbn = 83-204-0969-1}}</ref><ref name="ET Materiałoznawstwo">{{книга |заголовок=Encyklopedia techniki, Materiałoznawstwo|видавництво=Państwowe Wydawnictwo Naukowe|місце=Warszawa|рік=1969|сторінки=269–271|isbn =}}</ref><ref name="Surowska">{{cite web|прізвище=Surowska|ім'я=Barbara|заголовок=Wybrane zagadnienia z korozji i ochrony przed korozją|url=http://bc.pollub.pl/Content/254/korozja.pdf|видавництво=Politechnika Lubelska|місце=Lublin|рік=2002|сторінки=1–143}}</ref>.

Різниця потенціалів між окремими фрагментами кородуючої поверхні може бути пов'язана з відмінностями<ref name=ESU /><ref name="Surowska" /><ref name="Klinow">{{книга|прізвище=Klinow|ім'я=I.J. |заголовок=Korozja i tworzywa konstrukcyjne|видавництво=Wydawnictwo Naukowo-Techniczne|місце=Warszawa|рік=1963}}</ref><ref name="Wranglen">{{книга |автор=G. Wranglen|заголовок=Podstawy korozji i ochrony metali|видавництво=Wydawnictwo Naukowo-Techniczne|місце =Warszawa |рік=1969}}</ref>:
* [[Хімічний склад|хімічного складу]] [[Сплави|сплаву]];
* щільності і виду [[Дефекти у кристалах|дефектів]] [[Кристалічна структура|кристалічної структури]] сплаву та внутрішніх напружень, що викликаються ними;
* величини та виду [[Напруження|напружень]] спричинених зовнішнім навантаженням;
* хімічного складу електроліту (наприклад, ступеня аерації чи засолення води).

У багатьох випадках напрямок змін та їх інтенсивність також залежатимуть від інших факторів, наприклад фізичних взаємодій (включаючи зовнішнє [[електричне поле]], електромагнітне випромінювання тощо) або мікробіологічних впливів.

== Механізм електрохімічної корозії ==
Механізм електрохімічної корозії обумовлюється основними характеристиками двох контактуючих середовищ<ref name="Metalurgia" /><ref name="Leksykon NT A-O" /><ref name="ET Materiałoznawstwo" /><ref name="Surowska" /><ref name="Klinow" /><ref name="Wranglen" />:
* корозивного металу, що є провідником електрики, при чому його поверхня ніколи не буває повністю однорідною, що спричиняє появу різних [[Електродний потенціал|електродних потенціалів]])
* води, в якій кородує метал (включаючи вологість ґрунту та газів, наприклад, атмосферного повітря). Вода не є хімічно чистою&nbsp;— це розчин різних електролітів, тобто вода має іонну провідність, яка залежить від концентрації та рухливості іонів, що містяться у ній.
[[Файл:Rust on iron.jpg|thumb|Іржа на сталі]]
[[Файл:Hancoin1large.jpg|thumb|Китайська монета з I століття покрита патиною]]
При наявності різниці між потенціалами фрагментів поверхні металу створюються гальванічні елементи, що виступають корозійними осередками, у яких:
* на фрагментах з нижчим потенціалом ([[анод]]ах) виникають реакції [[окиснення]], наприклад:
: {{chem2|Me -> Me+ + e−}}
:: де Me = метал
* на фрагментах з вищим потенціалом ([[катод]]ах) мають місце реакції [[відновлення]], наприклад:
: {{chem2|H2O + ½O2 + 2e– -> 2OH−}}
: {{chem2|2H+ + 2e− -> H2↑}}
* електрони переміщаються від анода до катода через кородуючий метал (електронна провідність)
* [[аніон]]и переносять відповідну кількість від'ємних зарядів у напрямку від катода до анода (іонна/електролітична провідність)

Умова перебігу корозії: потенціал анодного процесу, тобто потенціал окиснення металу (потенціал металічного електрода <math>\phi_{Me^{n+} / Me}</math>), повинен бути меншим, ніж потенціал процесу відновлення, який відбувається на катоді корозійного елемента.

Потенціал процесу відновлення водню розраховується за [[Рівняння Нернста|рівнянням Нернста]] для водневого електрода:
: <math>\phi_{H^{+} / H_2} = - 0,059pH</math>,
а потенціал процесу відновлення кисню&nbsp;— за рівнянням Нернста для кисневого електрода:
: <math>\phi_{OH^{-} / O_2} = 1,23 - 0,059pH</math>
Якщо потенціал металу менший і за потенціал водневого, і за потенціал кисневого електродів то метал кородує у будь-якому середовищі, тобто і за наявності кисню, і при його відсутності. Якщо потенціал металу більший за потенціал водневого електрода, але менший за потенціал кисневого електрода, то корозія металу відбувається тільки за наявності кисню у навколишньому середовищі. Якщо потенціал металу більший за потенціал як кисневого, так і водневого електродів, то корозія металу неможлива.

Продукти електродної реакції можуть вступати у вторинні хімічні реакції в розчині, що може привести до появи нерозчинних сполук, які утворюють шари різної щільності, такі як [[іржа]] на [[сталь|сплавах заліза]] чи [[патина]] (зеленувато-коричневий наліт) на поверхнях [[сплави міді|мідних сплавів]], наприклад:
: {{chem2|Fe + ½O2 -> FeO}}
: {{chem2|Fe(2+) + 2H2O -> Fe(OH)2 + 2H+}}
: {{chem2|Fe(3+) + 3OH− -> Fe(OH)3}}
: {{chem2|Fe(OH)3 -> FeO(OH) + H2O}}
: {{chem2|2FeO(OH) -> Fe2O3 + H2O}}
: {{chem2|4Cu(2+) + SO4(2−) + 6OH− -> CuSO4*3Cu(OH)2}}

== Елементи термодинаміки ==
[[Файл:Galvanska vrsta-morska voda pl.svg|thumb|Спрощений [[електрохімічний ряд напруг]] металів. Порівняння стійкості металів до корозії у морській воді]]
Ступінь потенціальної стійкості металу до електрохімічної корозії виражається його позицією у [[Електрохімічний ряд напруг|ряді напруг]], залежно від [[Електродний потенціал|стандартного електродного потенціалу]], ''E<sup>0</sup>''. Більше інформації можна отримати шляхом розрахунку значень [[Рівновага термодинамічної системи|рівноваги]] [[електродний потенціал|електродних потенціалів]] елементів корозії на основі [[рівняння Нернста]]. У спрощеному виді (для Т = 298 К і розведених розчинів) воно записується у формі<ref name="Kortüm">{{книга|автор=Gustaw Kortüm|заголовок=Elektrochemia| видавництво=Państwowe Wydawnictwo Naukowe|місце=Warszawa|рік=1970}}</ref><ref name="Pourbaix">{{книга|прізвище=Pourbaix|ім'я=Marcel |заголовок=Wykłady z korozji elektrochemicznej|видавництво=Państwowe Wydawnictwo Naukowe|місце=Warszawa|рік=1978}}</ref><ref name="Basiński">{{книга |прізвище = Basiński |ім'я = Antoni |прізвище2 = Bielański |ім'я2 = Adam |прізвище3 = Gumiński |ім'я3 = Kazimierz |прізвище4 = i inni | заголовок = Chemia fizyczna | видання = 3 | видавництво = Państwowe Wydawnictwo Naukowe| місце = Warszawa | рік = 1966|сторінки = 756–816}}</ref><ref name="Bursa">{{книга |прізвище = Bursa| ім'я = Stanisław | заголовок = Chemia fizyczna | видання = 2| видавництво = Państwowe Wydawnictwo Naukowe| місце = Warszawa | рік = 1979|сторінки = 734–787| isbn = 83-01-00152-6}}</ref>:
: <math>
E = E^0 + \frac{0,0591}{n} \log {\frac{a_{\rm{Ox}}}{a_{\rm{Red}}}}
</math>
де: ''E<sup>0</sup>''&nbsp;— стандартний електродний потенціал, ''n''&nbsp;— кількість електронів, обміняних у [[Напівреакція|напівреакції]], <math>\ {a_{\rm{Ox}}}</math> та <math>\ {a_{\rm{Red}}}</math>&nbsp;— [[Молярна концентрація|молярні концентрації]] окиснювальної та відновлювальної форм.
[[Файл:Fe-pourbaix-diagram.svg|thumb| Діаграма Пурбе для заліза]]
Розглядаються такі характеристики середовища: окрім OH<sup>−</sup> інші аніони відсутні, концентрація іонів 0,001 моль/кг води,<br/>температура 25&nbsp;°C<ref name="Pourbaix Fe">{{cite web|url=http://www.corrosion-doctors.org/Corrosion-Thermodynamics/Potential-pH-diagram-iron.htm|title=Corrosion Thermodynamics: Potential-pH-diagram: iron| publisher= www.corrosion-doctors.org|accessdate =2011-04-29}}</ref>.

У корозійних елементах відбуваються або можуть відбуватися різноманітні реакції окиснення та відновлення будь-якого з металів. Кожна з цих реакцій характеризується окремим рівнянням Нернста або відповідним графіком: прямолінійною залежністю потенціалу від логарифма концентрації певного іона (наприклад, утвореного при реакції окиснення).

На {{не перекладено|Діаграма Пурбе|діаграмах Пурбе||Pourbaix diagram}}, що стосуються електрохімічної корозії різних чистих металів представлені залежності потенціалів усіх ймовірних реакцій окиснення цих металів від [[pH]] розчину. Найпопулярнішими є графіки, на яких лінії відповідають концентраціям 10<sup>−6</sup>[[грам-атом]]ів/[[літр|л]]. Ця концентрація вважається уявною межею між зоною корозії металу та зоною корозійної стійкості (термодинамічно стабільний метал) чи потенційної [[пасивація|пасивації]] (термодинамічно стабільний твердий продукт реакції)<ref name="Pourbaix" /><ref name="Pourbaix Fe " /><ref name="Pourbaix Al">{{cite web|url=http://www.corrosion-doctors.org/Corrosion-Thermodynamics/Potential-pH-diagram-aluminum.htm|title=Corrosion Thermodynamics; Potential-pH-diagram: aluminum|publisher=www.corrosion-doctors.org|мова=en|accessdate=2011-04-29}}</ref>.

Можливість відповідної анодної реакції в корозійному елементі, залежить від розташування відповідної лінії відносно двох прямих, які описують катодні реакції відновлення іонів водню (воднева деполяризація) і молекулярного кисню (киснева деполяризація). Їх часто позначають літерними символами: ''a'' і ''b'' відповідно. Між ними знаходиться так звана область термодинамічної стійкості води, вище&nbsp;— область стабільності молекулярного кисню, а нижче&nbsp;— область стійкості газоподібного водню<ref name="Pourbaix" /><ref name="Pourbaix Fe " />.

<gallery widths="125" heights="80" perrow="4">
Файл:Cu-pourbaix-diagram.svg|Діаграма Пурбе для [[Мідь|Cu]]
Файл:Au-pourbaix-diagram.svg|Діаграма Пурбе для [[Золото|Au]]
Файл:D-pourbaix-Al.svg|Діаграма Пурбе для [[Алюміній|Al]]<ref name="Pourbaix Al" />
Файл:Titanium in water Pourbaix diagram.png| Діаграма Пурбе для [[Титан (хімічний елемент)|Ti]]
</gallery>

== Елементи кінетики ==
Діаграми Пурбе стосуються стану [[Рівновага термодинамічної системи|термодинамічної рівноваги]] (корозійний елемент відкритий)&nbsp;— вони дозволяють передбачити напрямки реакцій, які можуть відбуватися на поверхні корозивного металу. У реальних умовах корозійні елементи працюють по замкнутому контуру. Чим вища швидкість реакції і відповідна густина струму на електроді, тим більше його потенціал відрізняється від рівноважного. Причиною відхилень від цієї закономірності може бути обмеженість швидкості перебігу хімічних реакцій, фазових змін а також дифузії, завдяки якій субстрати досягають зони реакції, а продукти реакції покидають її<ref name="Kortüm" /><ref name="Pourbaix" /><ref name="Basiński" /><ref name="Bursa" />.

В результаті поляризації електродів появляється {{не перекладено|Перенапруження (електрохімія)|перенапруження||Overpotential}}, що буває активаційним, концентраційним або резистивним (залежно від фактору, що його спричинив). Вплив поляризації електрода на швидкість корозії представлено на {{не перекладено|Діаграма Еванса|діаграмах Еванса|pl|Wykres Evansa}}. Графіки будуються в системі координат: «електродний потенціал (E)&nbsp;— логарифм густини струму (log ''i'')»<ref name="agh cw4">{{cite web|url=http://www.chemia.odlew.agh.edu.pl/chemia_fiz/cw4_korozja.pdf|заголовок=Chemia fizyczna; ćwiczenie IV: Korozja i pasywacja metali|автор=Bogusław Mazurkiewicz|видання=skrypt AGH|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110302062448/http://www.chemia.odlew.agh.edu.pl/chemia_fiz/cw4_korozja.pdf|archivedate=2011-03-02|accessdate=2017-03-08}}</ref>.
<gallery widths="125" heights="80" perrow="4">
Файл:Evans diagr principle.svg|Діаграма Еванса. Перенапруження, струм корозії і потенціал корозії
Файл:Evans diagr principle 2.svg| Діаграма Еванса. Швидкість корозії, що контролюється через [[Електричний опір|електричний опір]]
Файл:Evans diagr 1.svg| Діаграма Еванса. Швидкість корозії цинку – вплив легувальних добавок на перенапруження H<sub>2</sub><ref name="agh cw4" />
Файл:Evans diagr 2.svg| Діаграма Еванса. Швидкість корозії заліза – вплив концентрації кисню на катодах<ref name="agh cw4" />
</gallery>

Чим більший нахил кривих електродного потенціалу тим сильнішою є поляризація. Лінії потенціалів обох електродів (катода та анода) перетинаються в точці, розташування якої вказує на «змішаний потенціал» корозивного металу (після вирівнювання значень анодного та катодного струмів) і максимальне значення струму, яке є мірою швидкості корозії (невимірний «струм корозії»). Обидві лінії не досягають точки перетину у випадках, коли швидкість корозії обумовлюється електричним опором елементів електричного кола (наприклад, опором контакту між катодом і анодом)<ref name="Klinow" /><ref name="Wranglen" /><ref name="Surowska" /><ref name="agh cw4" />.

У випадках корозії в природному середовищі найбільшу роль відіграє концентраційна поляризація кисневого електрода. У безпосередній близькості від конструкції (розташованої, наприклад, у морській воді чи в ґрунті) кисень швидко виснажується в результаті катодної реакції деполяризації кисню, після чого швидкість корозії визначається швидкістю дифузії кисню з атмосфери до поверхні металу (анодний потенціал є практично неістотним).

== Корозійні макроелементи ==

=== Контактна (стикова) корозія ===
[[Файл:Zinkanode-nieuw.jpg|thumb|Гребний гвинт є катодом до прилеглих поверхонь керма та кормової обшивки, які вимагають інтенсивного захисту від корозії]]
[[Файл:Korozja wodnicy.svg|thumb|Корозійні елементи від різного ступеня аерації&nbsp;— ''корозія по ватерлінії'']]
Корозійні макроелементи можуть виникати багатокомпонентному промисловому обладнанні, такому як [[Санітарна техніка|сантехнічне устаткування]], мостові конструкції, [[Головна енергетична установка|суднові енергетичні установки]], [[Контактна мережа|контактні мережі]] тощо. Якщо окремі контактні елементи устаткування, що знаходяться у воді, вологому ґрунті чи повітрі, виготовлені з металів з різним електродним потенціалом, створюється елемент ''контактної корозії''. Менш благородний метал (метал з меншим електродним потенціалом) зазнає руйнування, особливо поблизу контакту. Характерними корозійними макроелементами також є з'єднання елементів конструкції з однакових матеріалів (наприклад, з'єднання секцій трубопроводів або листів обшивки суден), коли [[Зварне з'єднання|зварні шви]], [[Заклепкове з'єднання|заклепки]] або [[Різьбове з'єднання|болти]], виконані зі сплаву менш благородного, ніж з'єднувані елементи, можуть стати анодами гальванічного елемента. Через їх малу поверхню по відношенню до поверхні катодів анодний струм буде дуже великий, що означатиме високу швидкість розчинення з'єднання. Якщо ж вони виготовлені з благороднішого металу, вони стають катодами гальванічного елемента. З'єднані листи є анодами з великою площею поверхні, завдяки чому швидкість розчинення металу на одиницю площі буде низькою<ref name="Klinow" /><ref name="Wranglen" /><ref name="Surowska" />.

=== Щілинна корозія ===
{{Main|Щілинна корозія}}
''Щілинна корозія'' ({{lang-en|crevice corrosion}})&nbsp;— [[корозія]] металу, яка відбувається у закритих просторах в середині чи навколо вузького отвору, щілини або проміжку<ref name=DSTU3830 /><ref>{{Cite book|title=Corrosion for students of science and engineering|last1=Trethewey |first1=Kenneth R. |last2=Chamberlain |first2=John |date=1988 |publisher=Longman Scientific & Technical |pages=59–60 |isbn=0582450896 |location=Harlow, Essex, England |oclc=15083645}}</ref>, що мають місце у [[Фланець|фланцевих]], [[Різьбове з'єднання|різьбових]], [[Заклепкове з'єднання|заклепкових]] з'єднаннях, місцях нещільного прилягання до металу гумових або інших прокладкових матеріалів тощо<ref>{{Cite book|last=Fontana|first=Mars Guy|title=Corrosion Engineering|publisher=McGraw-Hill|year=1987|isbn=0-07-100360-6|location=The Ohio State University|pages=51–59}}</ref><ref>{{Cite web|title=Crevice Corrosion - NACE|url=https://www.nace.org/resources/general-resources/corrosion-basics/group-1/crevice-corrosion|access-date=2021-05-24|website=www.nace.org|language=en}}</ref>.

=== Аераційні елементи ===
[[Файл:Corrosion galv princ 2.svg|thumb|Нещільність захисного покриття як причина точкової корозії]]
Різниця потенціалів на поверхні металів, поміщених у воду або землю, часто є результатом різного ступеня аерації. В ''аераційних елементах'' на поверхневих фрагментах із вільним доступом кисню відбуваються реакції кисневої деполяризації (катодні), а поблизу них виникають корозійні втрати металу (анодне окиснення металу). Характерним прикладом є ''корозія по [[Ватерлінія|ватерлінії]]'' суден, по якій проходить межа між зоною розбризкування, насиченою киснем [[морська вода]], і зоною, повністю зануреною у воду (анодні місця). Так само пояснюється явище корозії трубопроводів, прокладених у ґрунті з різною вологістю та пористістю. Ділянки трубопроводу, розташовані в піщаних шарах профілю ґрунту краще аеруються, ніж у шарі глини<ref name="Surowska" /><ref name="Klinow" /><ref name="Wranglen" />.

Диференціація доступу кисню до різних частин металевої поверхні також відіграє певну роль у процесі ''підповерхневої корозії''. Тут відбуваються різноманітні та складні процеси. Якщо поверхневий шар металу є захищенішим порівняно з глибшими шарами (наприклад, гальванічним чи лакофарбовим покриттям), то його пошкодження відкриває фрагменти, які стають невеликими анодами, контактуючи з великими катодними поверхнями покриття. Це може призвести до утворення глибокої точкової корозії або поширення корозії під шаром покриття. Утруднений доступ кисню всередину ямки або тріщини під покриттям збільшує швидкість анодного окиснення металу в цих місцях. Додатковим фактором є утворення твердих вторинних продуктів реакції на виході з тріщин і ямок що створює додаткове обмеження доступу кисню.

=== Корозія під напруженням ===
У випадку навантаженої конструкції істотним фактором є розподіл механічних напружень, а саме:
* робочих напружень, пов'язаних з характером навантажень (місця з напруженнями розтягу є більше чутливими&nbsp;— стають анодами корозійних осередків)
* [[Залишкові напруження|залишкових напружень]] після виготовлення виробів (наприклад, після [[Оброблення металу тиском|оброблення тиском]]).
<gallery widths="120" heights="120" perrow="4">
Файл:US Navy 070703-N-5334H-027 Sailors from amphibious command ship USS Blue Ridge (LCC 19) help restore the side of 62-year-old ship HMAS Diamantina at the Queensland Maritime Museum's dry dock during a community relations project.jpg|Корозія ватерлінії суден – результат різниці аерації води
Файл:Flaking paint on rusting metal.jpg| Дефекти захисного покриття як анода корозійних осередків
Файл:Corroding iron machinery at old White Island sulphur mine 2.jpg|Характер пошкоджень, викликаних напруженнями після обробки
Файл:Ornate Lamp - Eglinton.jpg|Приклад прискорення корозії у місцях згину
</gallery>

=== Специфічні види корозійних макроелементів ===
[[Файл:BRS corrosion.svg|thumb| Корозія сталі в анаеробних умовах за участю [[Сульфат-відновлюючі мікроорганізми|сульфат-відновлюючих бактерій]]]]
[[Файл:Korozja elektrolityczna.svg|thumb|Електролітична корозія трубопроводу під впливом [[Блукаючі струми|блукаючих струмів]]]]
Утворення осередків корозії в природному середовищі є складним процесом, у якому важливу роль відіграють специфічні біологічні (''біокорозія'') та певні фізичні фактори.

Добре вивченим явищем є корозія, що відбувається в анаеробних умовах за участю [[Сульфат-відновлюючі мікроорганізми|сульфат-відновлюючих бактерій]] ({{lang-en|Sulfate-reducing microorganisms, SRM}}). Це одна з основних причин руйнування корпусів суден, бурових платформ, підземних трубопроводів, гідротехнічних споруд тощо<ref name="BRS corrosion">{{стаття | автор = Hang T. Dinh, Jan Kuever, Marc Mußmann, Achim W. Hassel, Martin Stratmann, Friedrich Widdel | заголовок = Iron corrosion by novel anaerobic microorganisms | url=https://doi.org/10.1038/nature02321 |видання = Nature | рік = 2004 | том = 427 | номер = 6977 | сторінки = 829–832 | doi = 10.1038/nature02321 | мова = en }}</ref>.

Сульфат-відновлюючі мікроорганізми відіграють важливу роль у біогеохімічному циклі [[Сірка|сірки]]. Вони обумовлюють, наприклад, чорний колір і високий вміст [[Сірководень|сірководню]] у придонному шарі Чорного моря. Вони метаболізують понад 50&nbsp;% органічного [[детрит]]у. Їх використовують для видалення чорного нальоту [[Сульфати|сульфатів]] з поверхонь доісторичних [[Печерний живопис|наскельні малюнки]]. Розглядаються можливості їх використання в процесах утилізації відходів, що потрапляють у навколишнє середовище. У присутності сульфатів сульфат-відновлюючі мікроорганізми утворюють [[сульфіди|сульфідні іони]] ({{chem2|S(2−)}}). При їх реакції з іонами 
{{chem2|Fe(2+)}}, що утворюються в реакціях анодного окиснення сталі, утворюється [[сульфат заліза(II)]], FeS<ref name="BRS corrosion" />. Корозія не пригнічується через концентраційну поляризацію.

Інші організми [[едафон]]у також сприяють прискоренню корозії металів у природному середовищі, наприклад, змінюючи проникність ґрунту для повітря та води або викликаючи місцеве підкислення.

Прикладом корозії, що виникає під впливом фізичних факторів, є ''електролітична корозія'', що виникає в ґрунті, де виникають [[блукаючі струми]] (наприклад, корозія теплопроводів, прокладених під електричними лініями). Блукаючі струми також можуть мати природне походження. Вони також можуть бути викликані системами активного катодного захисту від корозії сусідніх підземних установок<ref name="kor elektrolit rur">{{стаття |автор =Marek Żebrowski, Józef Dąbrowski|заголовок=Ochrona rurociągów ciepłowniczych przed korozją elektrolityczną powodowaną oddziaływaniem prądów błądzących| archiveurl=https://web.archive.org/web/20110107080120/https://www.spec.waw.pl/download?file=/user_files/obrc_publikacje/4_10_ochrona_przed_pradami.pdf|видання=Ciepłownictwo|том=9/2010|сторінки=31–34}}</ref>.

До інших видів електрохімічної корозії, перебіг якої залежить від фізичних факторів, належать, наприклад<ref name=DSTU3830 /><ref name="Metalurgia" />:
* ''тертьова корозія''&nbsp;— руйнування металу, спричинене одночасною дією корозивного середовища та тертя;
* ''корозійна втома''&nbsp;— руйнування металу, спричинене одночасною дією корозивного середовища і змінних механічних навантажень;
* ''кавітаційна корозія''&nbsp;— руйнування поверхні металу, спричинене одночасною дією ударних тисків у рідині (тріскання бульбашок, каверн) і корозії.
[[Файл:Intergranular corrosion.JPG|thumb|220px|[[Міжкристалітна корозія]]]]

== Корозійні мікроелементи ==
Корозійні мікроелементи виникають внаслідок відмінностей у хімічному складі [[термодинамічна фаза|фаз]] у багатофазних металевих сплавах та відмінностей у напруженнях у мікроскопічному масштабі (між зернами, що утворюють структуру металу та всередині зерен).

Структура сплавів формується у процесах [[Термічна обробка|термооброблення]] та [[Оброблення металу тиском|оброблення тиском]]. Такі обробки проводяться з метою підвищення міцності (зменшення [[Пластичність матеріалу|пластичності]], [[зміцнення матеріалів|зміцнення]]). Суть їх полягає в отриманні дрібнозернистих структур, в яких присутні численні [[Дефекти у кристалах|дефекти кристалічної ґратки]]. Зазвичай це призводить до зниження стійкості до електрохімічної корозії.

Місцем, де накопичуються дефекти ґратки та пов'язані з ними механічні напруження, є межі зерен, які, отже, мають менші стандартні потенціали, ніж зерна всередині. Це є причиною появи небезпечної ''[[міжкристалітна корозія|міжкристалітної корозії]]'', яка проявляється без будь-яких попереджувальних симптомів, таких як шар іржі чи втрата маси.

У багатофазних сплавах катодами і анодами корозійних мікроелементів можуть виступати зерна фаз з різним хімічним складом, типом ґратки чи кількістю дефектів. У випадку [[залізовуглецеві сплави|залізовуглецевих сплавів]] ([[сталь]], [[чавун]]), це можуть бути, наприклад, зерна [[аустеніт]]у, [[Ферит (залізо)|фериту]], [[цементит]]у ({{chem2|Fe3C}}) чи мартенситу.

Різниці електричних потенціалів у мікроскопічному масштабі також можуть бути викликані накопиченням напружень, спричинених зовнішніми навантаженнями (''корозія під механічним напруженням'') або утворенням дефектів ґратки під впливом радіації (''радіаційна корозія''&nbsp;— корозійна дія продуктів [[радіоліз]]у або взаємодія нейтронних потоків у [[ядерний реактор|ядерних реакторах]])

== Захист металів від електрохімічної корозії ==
{{Детальніше|Катодний захист}}
Зменшення втрат від електрохімічної корозії металів передбачає зниження ймовірності утворення корозійних осередків (у макро- та мікроскопічному масштабі) шляхом використання:
* захисних покрить (металічних та неметалічних);
* гальванічних або електролітичних ([[Катодний захист|катодних]] і [[Анодний захист|анодних]]) способів захисту;
* [[Інгібітори корозії|інгібіторів корозії]].

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''Похмурський В. І., Мелехов Р. К., Круцан Г. М., Здановський В. Г.'' Корозійно-механічне руйнування зварних конструкцій.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1995.&nbsp;— 260 с.
* ''Шлугер М. А.'' Коррозия и защита металлов / М.&nbsp;А.&nbsp;Шлугер, Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Ажогин, Е.&nbsp;А.&nbsp;Єфремов.&nbsp;— М.: Металлургия, 1981.&nbsp;— 216 с.
* ''Жук Н. П.'' Курс теории коррозии и защиты металлов / Н.&nbsp;П.&nbsp;Жук.&nbsp;— М.: Металлургия, 1976.&nbsp;— 472 с.

== Посилання ==
{{Commons category}}
* {{стаття |url=https://web.archive.org/web/20110722204806/http://www.jcse.org/|title=The electronic journal for all aspects of corrosion |видання=The Journal of Corrosion Science and Engineering |опис=Наукові статті,що стосуються різних аспектів корозії|мова=en}}
* [http://www.ibekor.de/literatur/WOMag_2013_CFK_Kontaktkorrosion.pdf Harald Schreckenberger: ''Risiko der Kontaktkorrosion bei CFK-Bauteilen'', Stuttgart 2013] {{ref-de}}
* ''Stephen Lower'' [https://www.chem1.com/acad/webtext/elchem/ec-7.html Electrochemical Corrosion. How it works, how to control it] // Chem1. Virtual textbook {{ref-en}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Корозія]]
[[Категорія:Електрохімія]]