Перегляд вихідного коду сторінки Діагностика банкрутства страхової компанії

'''Банкрутство'''&nbsp;— визнана [[Господарський суд|господарським судом]] неспроможність боржника відновити свою [[платоспроможність]] та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури [1].

== Етапи провадження справи про банкрутство ==

'''Етап 1. ''Подання заяви щодо порушення справи про [[банкрутство]] боржника:'' '''
* [[кредитор]]ами (у тому числі органами податкової служби, КРУ, працівниками підприємства);
* подання об'єднаної заяви [[кредитор]]ів;
* [[боржник]]ами.
'''Етап 2. ''Ухвала про порушення справи про [[банкрутство]]:'' '''
* призначення [[Арбітражний керуючий|розпорядника майна]];
* призначення дати проведення підготовчого засідання суду;
* ухвалення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
'''Етап 3. ''Підготовче засідання господарського суду:'' '''
* оцінка відгуку боржника на [[позов]];
* проведення експертизи з фінансового стану боржника;
* з'ясування ознак [[неплатоспроможність|неплатоспроможності]] боржника;
* вимога до заявника подати до офіційних друкованих органів оголошення щодо порушення справи про [[банкрутство]];
* призначення дати складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів; дати попереднього засідання суду, дати скликання перших загальних зборів кредиторів, дати засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про [[Санація економічна|санацію]] боржника чи визнання його банкрутом.
'''Етап 4. ''Попереднє засідання господарського суду:'' '''
* розгляд реєстру вимог кредиторів та вимог, щодо яких були забезпечення боржника і які не були включені до реєстру;
* визначення розміру визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів та затвердження реєстру;
* призначення дати проведення зборів кредиторів.
'''Етап 5. ''Проведення зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів:'' '''
* звернення до господарського суду з клопотанням про: 1)відкриття процедури санації; 2)укладення мирної угоди; 3)визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
'''Етап 6. ''Підсумкове засідання господарського суду:'' '''
* ухвала про проведення [[Санація економічна|санації]] боржника та призначення керуючого [[Санація економічна|санацією]], або ухвала про укладення [[Мирова угода|мирової угоди]], або постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури [2].

== Сутність та особливості діагностики банкрутства ==
'''Діагностика банкрутства'''&nbsp;— система цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують загрозу його банкрутства в майбутньому періоді [3].

Під діагностикою банкрутства розуміють використання сукупності методів фінансового аналізу для своєчасного розпізнавання симптомів фінансової [[криза|кризи]] на підприємстві й оперативного реагування на неї на початкових стадіях з метою зменшення імовірності повної фінансової неспроможності суб'єктів господарювання.
Для забезпечення більшої об'єктивності результатів аналізу діагностика [[банкрутство|банкрутства]] має базуватися на таких принципах:
* необхідність поєднання в процесі аналізу кількісних та якісних критеріїв, що сигналізують про потенційну загрозу банкрутства суб'єктів господарювання;
* врахування особливостей розвитку економічних циклів у певній галузі при визначенні індикаторів кризових явищ на підприємстві;
* узагальнення світового досвіду в розробці методичного інструментарію діагностики банкрутства і його адаптація до умов діяльності та інформаційного забезпечення вітчизняних підприємств;
* комплексний інтегральний підхід до оцінювання фінансового стану підприємств, що зазнали фінансових ускладнень у своїй діяльності.

Залежно від цілей і методів здійснення діагностика [[банкрутство|банкрутства]] поділяється на '''дві основні системи''':
* експрес-діагностика;
* фундаментальна діагностика.

=== Експрес-діагностика банкрутства ===
З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури [[Бухгалтерський баланс|балансу]] у прибутково працюючого суб'єкта господарювання експрес-діагностика банкрутства в Україні здійснюється за допомогою коефіцієнта Бівера

<math>K=\frac{NP+A}{Z}</math> , де

K-коефіцієнт Бівера;<br/>
NP-[[чистий прибуток]];<br/>
A-[[амортизація]];<br/>
Z-довгострокові і [[поточні зобов'язання]].<br/>
Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище компанії, у якого протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2.

{| class="wikitable" style="text-align:center"
|+ Експрес-діагностика масштабів кризової ситуації
|-
! rowspan="2" ! style="background:#ffdead;" | Об'єкти спостереження «кризового поля»
! colspan="3" ! style="background:#efefef;" | Масштаби фінансового стану компанії
|-align="center"
| '''Легка фінансова криза''' || '''Глибока фінансова криза''' || '''Фінансова катастрофа'''
|-align="center"
| I. Чистий [[грошовий потік]] || Зниження ліквідності [[грошовий потік|грошового потоку]] || Від'ємне значення [[грошовий потік|грошового потоку]] || Значне від'ємне значення [[грошовий потік|грошового потоку]]
|-align="center"
| II. Ринкова вартість компанії || Стабілізація ринкової вартості компанії || Тенденція до зниження ринкової вартості компанії || Обвальне зниження ринкової вартості компанії
|-align="center"
| III. Структура капіталу підприємства || Зниження [[коефіцієнт автономії|коефіцієнта автономії]] || Зростання коефіцієнта і зниження ефекту фінансового левериджу || Гранично високий коефіцієнт і відсутній ефект [[Фінансовий важіль|фінансового левериджу]]
|-align="center"
| IV. Склад фінансових витрат підприємства || Підвищення суми і питомої ваги короткострокових фінансових зобов'язань || Високий коефіцієнт негайних фінансових зобов'язань || Дуже високий коефіцієнт негайних фінансових зобов'язань
|-align="center"
| V. Склад [[активи|активів]] компанії || Зниження коефіцієнта абсолютної платоспроможності || Істотне зниження коефіцієнта абсолютної і поточної платоспроможності || Абсолютна неплатоспроможність через відсутність грошових активів
|-align="center"
| VI. Склад поточних [[Витрати виробництва|витрат підприємства]] || Тенденція до зростання змінних витрат || Високий коефіцієнт операційного левериджу при тенденції до зростання рівня змінних витрат || Дуже високий коефіцієнт операційного левериджу при тенденції до зростання загального рівня поточних витрат
|-align="center"
| VII. Рівень концентрації фінансових операцій в зонах підвищеного ризику || Підвищення коефіцієнта вкладення капіталу || Переважне вкладення капіталу в зоні критичного [[ризик]]у || Значна частка вкладення капіталу в зоні катастрофічного ризику
|}<br/>
Попереджувальний характер експрес-діагностики найбільш відчутний на стадії легкої фінансової кризи. При інших масштабах кризового стану вона обов'язково має доповнюватися системою фундаментальної діагностики.

=== Фундаментальна діагностика банкрутства ===
Фундаментальна діагностика [[банкрутство|банкрутства]] здійснюється за наступними основними етапами:<br/>
1. Систематизація основних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства.<br/>
2. Проведення комплексного фундаментального аналізу впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток компанії. У процесі здійснення такого аналізу використовуються наступні основні методи оцінки [[Імовірність|імовірності]] банкрутства:
* повний комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів;
* [[кореляційний аналіз]];
* СВОТ-аналіз (SWOT-analysis)&nbsp;— дослідження характеру сильних та слабких сторін компанії в розрізі окремих внутрішніх факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх факторів, що обумовлюють її кризовий фінансовий розвиток;
* розрахунок індексу [[Кредитоспроможність|кредитоспроможності]] (модель Альтмана, модель Тафлера, Ліса тощо).
3. Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативним впливом окремих факторів, що являють собою найбільшу загрозу [[банкрутство|банкрутства]] в майбутньому періоді.<br/>
4. Прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози [[банкрутство|банкрутства]] за рахунок внутрішнього потенціалу [2].
У світі використовуються різні моделі діагностики банкрутства трахової компанії, найвідомішими з яких є: [[Модель Таффлера]], модель R, модель Спрінгейта, універсальна дискримінаційна модель.

== Див. також ==
* [[Страхування]]
* [[Банкрутство]]
* [[Актуарні розрахунки]]
* [[Універсальна дискримінантна модель]]
* [[Ліцензія на провадження страхової діяльності]]

== Джерела ==
# Іванілов&nbsp;О.&nbsp;С. Економіка підприємства. Підручник. 2-ге вид.&nbsp;— К. : Центр учбової літератури, 2011.&nbsp;— 728 с
# Козьменко&nbsp;О.&nbsp;В. Актуарні розрахунки : навч. посібник / О.&nbsp;В.&nbsp;Козьменко, О.&nbsp;В.&nbsp;Кузьменко.&nbsp;— Суми. : Ділові перспективи , 2011.&nbsp;— 224 с.
# Шахов В. В., Медведев В. Г., Миллерман&nbsp;А.&nbsp;С. Теорія и управление рисками в страховании.&nbsp;— М.: Финансы и статистика, 2002.&nbsp;— 224 с.
== Посилання == 
* {{ТС_finmon|частина=Критичний фінансовий стан|сторінки =379}}
[[Категорія:Страхування]]