Перегляд вихідного коду сторінки Димова труба

[[Файл:Оголовок дымовой трубы.jpg|thumb|Оголовок димової труби початку XX&nbsp;ст.]]
{{Мовні помилки|дата=березень 2012}}
{{перенаправлено|Димар}}
{{перенаправлено-не-плутати|Комин|Камін}}
'''Димохід''' або '''димова труба''', '''дима́р''', '''ко́мин'''<ref name="СУМ">{{СУМ-11|Комин}}</ref> ({{lang-pl|komin}} < {{lang-la|camīnus}}, пор. «[[камін]]»)<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>&nbsp;— [[труба]] для відведення [[Димовий газ|димових газів]], що відходять від паливоспалювальних агрегатів у [[довкілля]]. Словом ''комин'' може називатися як вся димова труба, так і нижня частина димоходу варистої [[Піч|печі]], а також горішня частина димоходу над [[Дах|дахом]] якої-небудь [[Будівля|будівлі]]<ref name="СУМ"/>.

== Історія ==
Димові труби з'явилися в Європі в XII столітті, а промислові димові труби з'явились наприкінці XVIII століття.

Виникнення димових труб нерозривно пов'язане з опалювальними спорудами. Найпростіше з них&nbsp;— [[багаття]], оточене каменями. Така опалювальна «конструкція» дозволяла в давнину погрітися біля вогню, приготувати нехитрі харчі, але не більше. Питанням як же.
[[Файл:Chimney stacks - Newcastle-Upon-Tyne - England - 140804.jpg|thumbnail|right|Блоки хатніх димарів у [[Ньюкасл-апон-Тайн]], Англія.]]
Приміром, в Уссурійському краї, за свідченнями [[Арсеньєв Володимир Клавдійович|В.&nbsp;К.&nbsp;Арсеньєва]], письменника-мандрівника, що досліджував ті краї, житла поселенців з Кореї обігрівалися вельми цікавими димохідними каналами, які були прокладені у підлозі будинку і проходили в житлових зонах, обігріваючи їх. Виходили продукти згоряння назовні через дуплисте дерево, замість зовнішньої частини димової труби.

На Русі колись опалення велося взагалі без використання димохідних труб&nbsp;— «[[курна хата|по-чорному]]». До кінця ХІІІ ст. димові труби були невідомі мешканцям України. Такий тип опалення житлового приміщення був небезпечний, оскільки в будинку могли накопичуватися шкідливі для людини [[чадний газ|чадні гази]]. Та й виглядало житло, опалювальне таким методом, не цілком презентабельно&nbsp;— стіни і печі весь час доводилося оновлювати. До речі, побілка печей ведеться дуже давно і спочатку вона була призначена не для забезпечення естетичної привабливості опалювальної конструкції, а для відстеження її робочого стану&nbsp;— на білій поверхні чітко проступають тріщини і щілини, так як на них осідає кіптява.

Вдосконалення способів опалення привело до появи [[вогнище|вогнищ]] і печей, споряджених трубами.

=== В українській хаті ===
[[Файл:Хата з села Бехи 02.jpg|thumb|Світач у хаті із села [[Бехи]]. [[Національний музей народної архітектури та побуту України|Музей у Пирогові]].]]
Найранішим способом опалення в українських хатах був спосіб «по-чорному», який був основним до початку XIV ст. (у Карпатах та на Поліссі курні печі зустрічались і в XIX ст.). Потім поширилося опалення «по-сірому»: над припічком на висоті 50—65&nbsp;см прибудовувався димовловлювач («бовдур», «кіш», «куш», «капа», «окап», «кобилка», «кобулка», «кох», «рура»), який відводив дим на [[горище]] або в [[сіни]]. Подальша еволюція системи димовідводу привела до появи справжніх димоходів, опалення «по-білому». У XIX&nbsp;— початку XX століття димоходи складалися з кількох елементів. Нижня частина димаря називалась ''комин'', він був верхньою частиною печі в хаті. Від комина йшов бічний канал&nbsp;— ''лежень'' чи ''лежак'', який вів у сіни, де на певній висоті прикріплювався ''бовдур''. Останній, являв собою прямокутний короб, трубу, найчастіше плетений з хмизу, очерету й обмазаний глиною, іноді траплявся дощатий, рідше глиняний і цегляний. Він міг доходити до половини висоти сіней (на [[горище]]), чи виходити назовні над [[дах]]ом. У першому разі дим розходився по горищу і виходив через [[стріха|стріху]] чи через спеціальні отвори, зроблені під [[гребінь даху|гребенем]] на причілкових схилах. Такий спосіб опалення в українських хатах тримався дуже довго: внаслідок думки, що прокурювання стріхи димом підвищує її міцність і запобігає гниттю. Найбільш міцно трималися традицій на Закарпатті, [[Вовк Федір Кіндратович|Ф.&nbsp;К.&nbsp;Вовк]] повідомляв, що коли поліція стала суворо вимагати ставити на хатах повноцінні димарі, селяни всіляко цього уникали: наприклад, у [[Золотарьово (Україна)|Золотарьові]] можна було побачити фальшиві комини на дахах. У сінях під бовдуром могли, також, влаштовувати маленьку пічку-[[кабиця|кабицю]]<ref>{{книга|автор= [[Вовк Федір Кіндратович|Вовк Ф. К.]]|заголовок=	
Студії з української етнографії та антропології|посилання=http://www.rulit.me/books/studii-z-ukrainskoi-etnografii-ta-antropologii-read-239451-61.html|відповідальний=|місце=Київ|видавництво=«Мистецтво»|рік=1995|том= |сторінок= |сторінки= |isbn=|ref =}}</ref>. Окрім бовдура для печі, міг влаштовуватися так званий ''світач'': бовдур з підвішеною під ним залізною решіткою чи встановленим чурбаком з черепком, де запалювали [[скіпка|скіпу]] для освітлення<ref>{{Грінченко|Світач|53597-svitach.html#show_point}}</ref>.
<gallery mode="packed" heights="180">
Файл:80-361-0847 Kyiv Pyrohiv SAM 9625.jpg|альт=Дерев'яний бовдур на стрісі хати.
File:Хата з села Хрещатик (3).JPG|Бовдур у сінях.
File:Хата з села Кунцеве DSC 8249.jpg|Два бовдури в сінях трикамерної хати
</gallery>

== Призначення димових труб ==
[[Файл:Chimney big photo.jpg|thumb|70px|left|Заводська димова труба]]
Основним призначенням димових труб є відведення газів (продуктів згорання палива в топці). Разом з ними через трубу видаляються дим, сажа, попіл і кіптява, які, при неправильному формуванні внутрішньої поверхні димоходу, можуть осідати на його стінках, утруднюючи надалі проходження газів. Щоб цього не сталося, необхідно робити внутрішню поверхню димохідних труб якомога рівнішою і гладкою, без вибоїн, щілин і виступів, щоб сажі і кіптяві не було за що «зачепитися». Але неприпустимо вирівнювати внутрішню частину димової труби глиною, тому що вона погано проводить тепло і може викликати появу конденсату та підвищенної вологості в трубі, що в підсумку може призвести до погіршення циркуляції повітря (тяги).

Ще одним призначенням димових труб є забезпечення нормальної [[Тяга (різниця тисків)|тяги]] в печі, яка перебуває в прямому співвідношенні з товщиною і висотою димохідного каналу. Температура продуктів згоряння на виході з труби може перевищувати 373 К, що дозволяє створювати в опалювальній конструкції природну тягу&nbsp;— шляхом заміщення гарячих шарів повітря холодними. У зв'язку з цим товщина стінок димової труби повинна бути не менш ніж у півтори цеглини (ідеальне співвідношення для труб корінного типу), а висота&nbsp;— в 5 метрів і вище, рахуючи від колосникових зон.

== Конструктивні особливості димових труб ==
[[Файл:Труба Харьковской ТЭЦ-5.jpg|thumb|220px|Труба [[Харків]]ської ТЕЦ-5, 330м]]
Щоб зменшити число отворів у даху, димоходи різних опалювальних приладів у будинку можуть поєднувати в один: робиться це за допомогою горизонтальних чи похилих елементів, що називаються ''лежаками'' чи ''лежнями''. Лежні викладають з цегли на глині по перекриттях, а для термоізоляції відділяються від дерев'яних конструкцій шаром повсті<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Боров дымовая труба}}</ref>.

Внаслідок обмеженої здатності цегли витримувати поперечні навантаження, труби в будинках часто будували «у стовп»: з камінами на кожному поверсі, що виходили на спільну трубу. Часто дві таких труби ставили з обох фасадів будинку. Зараз поширення центрального опалення звільняє від необхідності обов'язково мати димар, а використання газопроводів уможливлює розміщати джерела вогню в будь-якому місці.

Більшість сучасних опалювальних приладів димоходів не потребують. Їх поміщають зазвичай біля зовнішньої стіни, а їхні [[кухонна витяжка|витяжні труби]] виходять назовні через незаймисті стінні втулки.

Відрізняються за конструкцією від хатніх промислові димові труби, розташовані на фабриках, заводах, центральних [[котельня]]х. Вони розташовані в близькості від топок котлів і з'єднані з ними димопроводами. Їх значна висота уможливлює розсіювати шкідливі викиди по більшій території.

Колись для фабричних димарів широко використовувалася цегла, зараз частіше застосовується залізобетон, але вогнетривку цеглу продовжують використовувати для внутрішнього облицювання, зокрема, у разі застосування палива, що утворює топкові гази з агресивними кислотами.

Сучасні промислові димові труби часто складаються із залізбетонного кожуха-основи, всередині якого проходять кілька вертикальних газоходів.
[[Файл:GRES-2 wide.jpg|thumb|right|Труба [[Екібастузька ГРЕС-1|Екібастузької ГРЕС-1]] 330&nbsp;м заввишки|посилання=Special: FilePath/PowerPlantEkibastus.jpg]]

300-метрова труба компанії [[Sasol|Sasol Three]] складається з кожуха-основи 26&nbsp;м у діаметрі й бетонних димопроводів 4,6&nbsp;м у діаметрі, облицьованих зсередини вогнетривкою цеглою, покладеною на кільцеподібні [[Консоль (конструкція)|консолі]], розташовані з 10-метровим інтервалом.

Найчастіше димові труби робляться з цегли. Стандартна цегляна димова труба складається з таких елементів (опис ведеться зверху вниз):

* ковпака металевого;
* оголів'я;
* шийки;
* бетонного укосу;
* видри;
* місця проходження через [[покрівля|покрівлю]], обрешітку, [[кроква|крокви]];
* стояка;
* розпушки (оброблення);
* ізоляційного шару біля перекриття і балок;
* димової засувки;
* шийки труби.

Все частіше на заміну димарів з цегли приходять збірні теплоізольовані металеві труби. Вони монтуються з типових елементів заводського виробництва, які необхідно кріпити через кожні 150&nbsp;см до стін або інших споруд, оскільки вони не є самонесучими конструкціями. Переважно такі труби випускаються з алюмінію (зовнішня частина) і кислотостійкої нержавіючої сталі (внутрішня частина). Простір між ними заповнюється спеціальним теплоізоляційним матеріалом. Конструктивно теплоізольована сталева димова труба горищного типу складається з (опис ведеться зверху вниз):

* [[дефлектор (аеродинаміка)|дефлектора]];

* кінцевого елемента;
* проміжного елемента;
* проміжного елемента з очисним каналом;
* кріпильної рами (підстава димохідної труби, що починається з горищних перекриттів);
* перетину теплоізольованої труби;
* проміжного елемента з підведеним патрубком;
* нижнього елемента з очисним каналом труби, що починається з рівня підлоги.

Промислове виробництво деяких країн також пропонує до реалізації висотні димові труби (висотою з поверх), що виробляються на основі легкого бетону. Конструктивно висотні димові труби з бетону складаються з:

* обмурівки (120 мм);
* шва (10 мм);
* теплоізолюючого штукатурного шару (30 мм);
* лещадного каменю;
* різних елементів (приєднувального, проміжного, нижнього, верхнього);
* люка [[піддувало|зольника]].

== Оголовок димової труби ==
Служить багатьом цілям: захист від снігу і дощу, збільшення тяги, прикраса даху.
<!-- A chimney pot is placed on top of the chimney to inexpensively extend the length of the chimney, and to improve the chimney's draft. A chimney with more than one pot on it indicates that there is more than one fireplace on different floors sharing the chimney.

A chimney cap is placed on top of the chimney to prevent birds and squirrels from nesting in the chimney. They often feature a rain guard to keep rain from going down the chimney. A metal wire mesh is often used as a [[spark arrestor]] to minimize burning debris from rising out of the chimney and making it onto the roof. Although the masonry inside the chimney can absorb a large amount of moisture which later evaporates, rain water can collect at the base of the chimney. Sometimes weep holes are placed at the bottom of the chimney to drain out collected water.
-->

<!--
A [[cowl (chimney)|chimney cowl]] or wind directional cap is helmet shaped chimney cap that rotates to align with the wind and prevent a back draft of smoke and wind back down the chimney.

An '''H-style cap''' (cowl) is a chimney top constructed from chimney pipes shaped like the letter H. It is an age old method to regulate draft in situations where prevailing winds or turbulences cause down draft and backpuffing. Although the '''H cap''' has a distinctive advantage over most other downdraft caps, it fell out of favor because of it bulky looks. It is found mainly in marine use but has been gaining popularity again due to its energy saving functionality.
The '''H-cap''' stabilizes the draft rather than increasing it. Other down draft caps are based on the [[Venturi effect]], solving downdraft problems by increasing the up draft constantly resulting in much higher fuel consumption.

A chimney damper is a metal spring door placed at the top of the chimney with a long metal chain that allows you to open and close the chimney from the fireplace.

In the late [[Middle Ages]] in [[Western Europe]] the design of [[crow-step]]ped [[gable]]s arose to allow maintenance access to the chimney top, especially for tall structures such as [[castle]]s and great [[manor house]]s.-->

== Димова тяга ==

[[Файл:Chimney effect.svg|thumb|right|140px|Ефект тяги в трубі: манометри показують абсолютний [[тиск повітря]], потік показаний світлосірими стрілками. Зростання тиску в [[манометр]]ах&nbsp;— за годинниковою стрілкою.]]

<!-- When coal, oil, natural gas, wood or any other fuel is combusted in a stove, oven, fireplace, hot water boiler or industrial furnace, the hot combustion product gases that are formed are called flue gases. Those gases are generally exhausted to the ambient outside air through chimneys or industrial flue gas stacks (sometimes referred to as smokestacks).

The combustion flue gases inside the chimneys or stacks are much hotter than the ambient outside air and therefore less [[density|dense]] than the ambient air. That causes the bottom of the vertical column of hot flue gas to have a lower [[pressure]] than the pressure at the bottom of a corresponding column of outside air. That higher pressure outside the chimney is the driving force that moves the required combustion air into the combustion zone and also moves the flue gas up and out of the chimney. That movement or flow of combustion air and flue gas is called «natural draught/draft», [[HVAC#Natural ventilation|«natural ventilation»]], «chimney effect», or [[Stack effect|«stack effect»]]. The taller the stack, the more draught or draft is created.

Designing chimneys and stacks to provide the correct amount of natural draught or draft involves a number design factors, many of which require trial-and-error reiterative methods.

As a «first guess» approximation, the following equation can be used to estimate the natural draught/draft flow rate by assuming that the [[molecular mass]] (i.e., molecular weight) of the flue gas and the external air are equal and that the frictional pressure and heat losses are negligible:<ref>{{Cite web |url=http://www.arch.hku.hk/teaching/lectures/airvent/sect03.htm |title=Natural Ventilation Lecture |accessdate=11 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20060702065714/http://www.arch.hku.hk/teaching/lectures/airvent/sect03.htm |archivedate=2 липня 2006 |deadurl=yes }}</ref>-->

: <math>Q = C\; A\; \sqrt {2\;g\;H\;\frac{T_i - T_e}{T_i}}</math>
{| border="0" cellpadding="2"
|-
|align=right|де:
|&nbsp;
|-
!align=right| ''Q''
|align=left|= димова тяга / потік тяги, [[кубічний метр|м³]]/сек
|-
!align=right| ''A''
|align=left|= перетин димової труби, [[квадратний метр|м²]] (мається на увазі, що воно не змінюється з висотою)
|-
!align=right| ''C''
|align=left|= коефіцієнт витрати (зазвичай береться від 0.65 до 0.70)
|-
!align=right| ''g''
|align=left|= [[прискорення вільного падіння]], 9.807 м/сек²
|-
!align=right| ''H''
|align=left|= висота труби, м
|-
!align=right| ''T<sub>i</sub>''
|align=left|= середня температура всередині труби, [[кельвин|K]]
|-
!align=right| ''T<sub>e</sub>''
|align=left|= температура зовнішнього повітря, K
|}

== Основні проблеми ==
Їх дві&nbsp;— відкладення зсередини, які скорочують перетин димоходу, і руйнування із середини та зовні самої труби під дією агресивних димових газів і вітрового навантаження.
<!-- A characteristic problem of chimneys is they develop deposits of [[creosote]] on the walls of the structure when used with wood as a [[fuel]]. Some types of wood, such as pine, generate more creosote than others. Deposits of this substance can interfere with the airflow and more importantly, they are [[flammable]] and can cause dangerous [[chimney fire]]s if the deposits ignite in the chimney. Thus, it is recommended&nbsp;— and in some countries even mandatory&nbsp;— that chimneys be inspected annually and cleaned on a regular basis to prevent these problems. The workers who perform this task professionally are called [[chimney sweep]]s. In the [[middle ages]] in some parts of Europe, a [[crow-stepped gable]] design was developed, partially to provide access to chimneys without use of ladders.
[
Masonry (brick) chimneys have also proved particularly susceptible to crumbling during [[earthquake]]s. Government housing authorities in quake-prone cities like [[San Francisco]] and [[Los Angeles, California|Los Angeles]] now recommend building new homes with stud-framed chimneys around a metal flue. Bracing or strapping old masonry chimneys has not proved to be very effective in preventing damage or injury from earthquakes. Perhaps predictably, a new industry provides «faux-brick» facades to cover these modern chimney structures.

Other problems include «[[spall]]ing» brick, in which moisture seeps into the brick and then freezes, cracking and flaking the brick and loosening mortar seals.
[[Файл:LaPedrera-Chimeneas.jpg|thumb|[[Modernisme|Modernist]] chimneys on the [[Casa Milà]] ([[Barcelona]], [[Spain]]), by [[Antonio Gaudí]].]]
-->

== Догляд за димовими трубами ==
{{Main | Сажотрус}}
Димові труби потребують постійного догляду&nbsp;— без цього вони швидко втрачають робочу здатність, засмічуючись і забиваючись сажею і кіптявою. Чистку димохідних труб необхідно проводити до або після опалювального сезону, тобто в той час, коли вони не функціонують. Своєчасне обстеження труби дозволяє виявити виниклі дефекти і забезпечити нормальну циркуляцію повітря в опалювальному споруді. Догляд за димарем передбачає перевірку під'єднання (патрубка, гільзи) і того, чи немає яких-небудь виступів, що перешкоджають подачі кисню. При виявленні тріщин в трубі їх необхідно усувати, оскільки потрапляння в них вологи може привести до повного руйнування труб в холодний період, коли вода в них, замерзнувши, розширить шви. Розчин з швів замінюють кожні п'ять-десять років, що входить в капітальний ремонт димових труб. Профілактична чистка труб передбачає виведення з каналу попелу, сажі і кіптяви, які осіли на його стінах.

== Інші застосування ==
* Деякі високі труби використовуються як опори антен передавачів [[Телебачення|ТБ]] і мобільного зв'язку. У цьому випадку доводиться вживати спеціальних заходів по [[Захист від корозії|захисту від корозії]], оскільки більшість димових газів корозійно активні.
* У низці випадків димові труби електростанцій використовують, як [[опора повітряної лінії електропередач|опори лінії електропередачі]]. Проте, такий спосіб не є загальновживаним з причини проблем з корозією, як і в попередньому випадку.
* Димова труба «Дому Дітей і Молоді в Модржанах» (''Dům Dětí a Mládeže v Modřanech'') у [[Прага|Празі]] обладнана спостережним майданчиком.

[[Файл:Blasting of a chimney at the former Henninger Brewery in Frankfurt am Main, Germany.jpg|thumb|700px|center|Знесення димової труби на колишній пивоварні «[[Хеннінгер]]» у Франкфурті-на-Майні]]

== Найвищі димові труби ==
{| class="wikitable"
|-
! Труба || Рік побудови || Країна || Місто || Висота || Примітки
|-
| [[Екібастузська ГРЕС-2]] || 1987 || [[Казахстан]] || [[Екібастуз]] || 420&nbsp;м || Найвища труба у світі<ref>{{Cite web |url=http://www.skyscraperpage.com/diagrams/?20374745 |title=Diagram of 25 tallest flue gas stacks worldwide |accessdate=11 березня 2012 |archive-date=14 квітня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200414083543/http://skyscraperpage.com/diagrams/?searchID=20374745 }}</ref>
|-
| [[Inco Superstack]] || 1971 || [[Канада]] || [[Садбері]] || 385&nbsp;м || Найвища труба у західній півкулі
|-
| [[Березівська ГРЕС]] || 1985 || [[Росія]] || [[Шарипово]] || 370 м ||
|-
| [[Димова труба в Трбовлє]] || 1976 || [[Словенія]] || [[Трбовлє]] || 360&nbsp;м || Найвища труба у Європі
|-
| [[Харківська ТЕЦ-5]] || 1991 || [[Україна]] || [[Харків]] || 330&nbsp;м || Одна з двох найвищих труб в Україні
|-
| [[Димова труба Анаконди]] || 1919 || [[Сполучені Штати Америки|США]] || [[Анаконда (Монтана)|Анаконда]] || 178&nbsp;м || Найвища труба з цегли
|-
| [[Windscale Pile]] || 1957 || [[Велика Британія]] || [[Селафілд]] || 124&nbsp;м || Найвища труба [[АЕС]]; Перший у світі інцидент пов'язаний з АЕС
|}

== Додатки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{ТС_Буд|частина=Димохід|сторінки =81}}
* [https://xn--e1aamjjfht.com.ua/dymar-dlja-tverdopalyvnogo-kotla-jak-vybraty-ta-jakyj-krasche Димохід для твердопаливного котла - цегляний чи з нержавіючих труб? Плюси і мінуси]
* [https://sweeper.lviv.ua/content/11-perevirki-dimovikh-i-ventilyacijnikh-kanaliv Огляд димових труб] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124221645/https://sweeper.lviv.ua/content/11-perevirki-dimovikh-i-ventilyacijnikh-kanaliv |date=24 листопада 2016 }}
* [https://kotlotorg.com.ua/dymokhody/ Різновиди димохідних елементів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200923201317/https://kotlotorg.com.ua/dymokhody/ |date=23 вересня 2020 }}
* [https://xn--e1aamjjfht.com.ua/chystka-dymokhodiv-metody-i-yak-pochystyty Чистка димоходу в домашніх умовах – що роз'їдає сажу і як почистити комин]
* [https://web.archive.org/web/20090202141955/http://www.ivd.ru/document.xgi?id=6693 Подорож по димовій трубі]
{{Печі}}

[[Категорія:Димові труби| ]]
[[Категорія:Архітектурні елементи]]
[[Категорія:Споруди]]