Перегляд вихідного коду сторінки Джон Пелл

{{Науковець
|known_for         = [[Рівняння Пелля]]<br>[[число Пелля]]
}}
'''Джон Пелл''' ({{lang-en|John Pell}}; {{н}} {{ДН|1|3|1611}}&nbsp;— {{пом}} {{ДС|12|12|1685}})&nbsp;— [[Англія|англійський]] [[математик]].

== Дитинство та юність ==
Народився у {{не перекладено|Саутвік, Сассекс|Саутвіку|en|Southwick, West Sussex}}. Його батько, також Джон Пелл, родом з Саутвіку, а його мати, Мері Холланд,&nbsp;— з Халден що у Кенті. Пелл молодший був найстаршим сином у родині. У 6 років зостався сиротою: 1616 року не стало його батька, а наступного року&nbsp;— мати. Джон Пелл старший мав розкішну бібліотеку, де молодший Джон Пелл здобував свої знання протягом дитинства. Він навчався у {{не перекладено|Гімназія Стейнінг|гімназії Стейнінг|en|Steyning Grammar School}}, потім, коли йому виповнилося 13, вступив до [[Коледж Трініті, Кембридж|коледжу Трініті]].<ref>{{acad|id=PL624J|name=Pell, John}}</ref> Протягом навчання в університеті він став видатним лінгвістом, і навіть отримав свою ступінь бакалавра у 1629 році, листуючись з [[Генрі Бріґґз]]ом та іншими математиками. Після того, як він отримав у 1630 році й ступінь магістра, Пелл почав викладати у новаторській Чичестерській академії, заснованій {{не перекладено|Самуель Хартліб|Самуелєм Хартлібом|en|Samuel Hartlib}}.<ref>Malcolm and Stedall, p. 29.</ref><ref name = MacTutor>{{Cite web |url=http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Pell.html |title=Архівована копія |accessdate=13 грудня 2017 |archive-date=26 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171226161043/http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Pell.html }}</ref> 3 липня 1632 Джон одружився з Ітамарією Реджиналд (за деякими джерелами Ітамарією або Ітамурією Реджиналд), сестрою {{не перекладено|Баксуа Макін|Баксуа Макін|en|Bathsua Makin }}.<ref>Malcolm and Stedall, p. 69.</ref> У них народилися 4 сина та 4 доньки. Ітамарія померла у 1661 році. Невдовзі, у 1669 році, Джон одружився з іншою.

У 1630-тих роках діяльність Пелла була присвячена впливу Хартліба, він також працював у різноманітних сферах педагогіки, енциклопедії та {{не перекладено|Пансофія|пансофії|en|Pansophism}}, комбінаториці та вивчав спадщину [[Йоганес Трісемус|Трісемуса]]. Проиблизно у 1638 року він сформулював 1 варіант {{не перекладено|Універсальна мова|універсальної мови|en|Universal language}}.<ref>Malcolm and Stedall, p. 55.</ref> У математиці він зосередився на розширенні сфери застосування алгебри у {{не перекладено|Теорія рівнянь|теорії рівнянь|en|Theory of equations }}, та у 1638 році він зформулював [[Математичні таблиці]].<ref name="Malcolm and Stedall, p. 57">Malcolm and Stedall, p. 57.</ref> У рамках спільного лобіювання Гартліба, щоб знайти підтримку, він продовжувати працювати як дослідник. Його коротка стаття «Ідея математики» була надрукована у жовтні 1638&nbsp;року.<ref name="Malcolm and Stedall, p. 57"/> Ця кампанія принесла досить цікаві відгуки від {{не перекладено|Йоганн Моріен|Йоганна Моріена|en|Johann Moriaen}} та [[Марен Мерсенн]]а.<ref>Malcolm and Stedall, pp. 73-4.</ref>

== Академік та дипломат ==
Його репутація та допомога пана {{не перекладено|Вільям Босвелл|Вільяма Босвелла|en|William Boswell }}, резидента Англії, з Генеральними штатами допомогли йому на виборах 1644 на кафедрі математики в [[Амстердам]]і, що відбулися одразу після того, як пішов Мартін ван ден Хоув, а Лейден відмовився від участі.<ref>Malcolm and Stedall, pp. 77.</ref> З 1644 Пелл працював над полемічною роботою [[Христіян-Северін Лонгомонтан|Христіян-Северіна Лонгомонтана]]. Він доклав до цього багато зусиль, щоб отримати відгуки від відомих математиків: [[Бонавентура Кавальєрі|Бонавентури Кавальєрі]], його покровителя {{не перекладено|Сер Чарльз Кавендіш|Сера Чарльза Кавендіша|en|Charles Cavendish (Nottingham) }}, [[Рене Декарт]]а, [[Томас Гоббс|Томаса Гобса]], Мерсенна, {{не перекладено|Клод Мідзор|Клод Мідзора|en|Claude Mydorge}}, та {{не перекладено|Жиль Роберваль|Жиля Робеваля|en|Gilles de Roberval}}. З рештою його робота була опублікована як «Суперечка з Лонгомонтаном щодо квадратури круга» (1647).<ref>Aloysius Martinich, ''Hobbes: A Biography'' (1999), p. 278.</ref><ref name="Pyle">[[Andrew Pyle (philosopher)|Andrew Pyle]] (editor), «Словник британських філософів XVII століття» (2000&nbsp;р.), Статтю «Пелл, Джон», pp. 638—641.</ref>

У 1646 році Джон переїхав до [[Бреда]] за запрошенням [[Фредерік Гендрік Оранський|Фрідріха Генрі, принца Оранського]], і викладав в університеті до 1652 року. Пелл зрозумів, що війна між англійцями та голландцями буде неминучою і що він опиниться в надзвичайно важкому становищі, якщо не поїде з Бреда. Тому він повернувся до Англії перед початком [[Перша англо-голландська війна|Першої англо-голландської війни]] у липні 1652 року. Коли Пелл повернувся, його було призначено вчителем пост-математики у Лондоні за призначенням [[Олівер Кромвель|Олівера Кромвеля]].

З 1654 по 1658 рік Пелл діяв як політичний агент Кромвеля у [[Цюрих]]у у [[Протестантизм|протестантських]] [[Кантони Швейцарії|кантонах Швейцарії]]; він співпрацював з {{не перекладено|Семюел Морленд|Семюелем Морлендом|en|Samuel Morland }}, англійським резидентом у [[Женева|Женеві]].<ref>{{Cite web |url=http://www.berkshirehistory.com/bios/smorland.html |title=Архівована копія |accessdate=13 грудня 2017 |archive-date=8 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180308035912/http://www.berkshirehistory.com/bios/smorland.html }}</ref> Пелл був відомим у Цюриху завдяки англійському мандрівнику {{не перекладено|Сер Джон Рересбі, 2-й баронет|Серу Джону Рересбі|en|Sir John Reresby, 2nd Baronet }}, який приблизно у 1656 зазначив про нього: «дивна невідома особа, що несхожа ні на людей, до яких він був відправлений, ні на [[Олівер Кромвель|Олівера Кромвеля]], від імені якого він сюди потрапив». «Вони настільки релігійні, що навіть не почують крики венеціанського посла у власному домі.»<ref>Albert Ivatt, M. A., ed: ''The Memoir and Travels of Sir John Reresby, Bart.'' (London: Kegan Paul, Trench, Trubner, 1904), p. 42.</ref> Кромвель хотів від'єднати протестантські кантони Швейцарії, щоб приєднати їх до протестантської ліги на чолі з Англією. Тим не менш, переговори Пелл тривали довгий час і він повернувся до Англії, щоб звітувати про свою роботу напередодні смерті Кромвеля. Джону так і не повідомили, що він даремно чекав на зустріч з паном Кромвелем біля палати.

[[Йоганн Ран]], знаний як Роній&nbsp;— математичний учень та послідовник Пелла у Швейцарії з 1657 року.<ref>Malcolm and Stedall p. 77.</ref> Він винайшов знак [[обелюс]] ÷ (''obelus''); це досягнення також можна віднести до Пелла, який навчив Рана триколірній таблиці стилю підрахунку і виступив редактором його книги ''Теоретична алгебра'', що побачила світ у 1659 року. Саме у ній було зазначено ім'я цього видатного математика. Саме ця книга містила те, що згодом стало відоме під назвою «Рівняння Пелл».<ref>[[Florian Cajori]], «Історія математичних позначень: два томи, пов'язані як один» (видання 1993&nbsp;р.), с.271.</ref><ref>{{cite web |url=http://www-gap.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Rahn.html |title=Archived copy |accessdate=2009-01-09 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080612120226/http://www-gap.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Rahn.html |archivedate=12 June 2008 }}</ref> [[Діофантові рівняння]]&nbsp;— улюблений предмет, що викладав Пелл Рану в Амстердамі. Саме він першим припадає на думку при згадуванні невизначеного рівняння,
: <math>ax^2+1=y^2,</math>

що відоме під назвою ''[[рівняння Пелля]]''. Фактично це рівняння було запропоноване [[П'єр Ферма|П'єром Ферма]] {{не перекладено|Френікль де Бессі|Бернарду Френіклю де Бессі|en|Bernard Frénicle de Bessy }}, а потім, у 1657, усім математикам. Пелла був пов'язаний з цією{{що?}} нею{{що?}} через Рана. Теорія цієї проблеми складалася з суджень [[Джон Валліс|Джона Валліса]], [[Лорд Брункер|Лорда Брункера]] та у його додатку до твору {{не перекладено|Томас Бенкер|Томаса Бенкера|en|Thomas Branker}} ''Переклад алгебри Ронова'' (1668&nbsp;р.);також доданих до його попередніх редакційних матеріалів, незалежно від того, що вони були частиною алгебри 1659 року, написаної Раном.<ref name=pell>{{citation | last1 = O'Connor | first1 = J. J. | last2 = Robertson | first2 = E. F. | title = John Pell | url = http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Pell.html | year = 2005 | accessdate = 13 грудня 2017 | archive-date = 26 грудня 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20171226161043/http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Pell.html }}</ref> Ця нова редакція Пелл про те, що по суті робота Рана містила велику кількість додаткового матеріалу про [[Теорія чисел|теорію чисел]], що містить відповідь на книгу «Вивчення математики», написану [[Франс ван Схаутен|Франсом ван Шотеном]] у 1657 році. Це також відрізняється тим, що вона містить «таблицю інкомпозицій», ранній великий [[Факторизація цілих чисел|факторний стіл]].<ref>{{cite web|url=http://www.kuttaka.org/FactorTables.pdf |title=Archived copy |accessdate=2009-01-09 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090326043035/http://www.kuttaka.org/FactorTables.pdf |archivedate=26 March 2009 }}</ref>

== Піля репатріації ==
У 1661 році після повернення до Англії, коли він став ректором {{не перекладено|Фоббінг|Фоббінг|en|Fobbing }} у [[Ессекс]]і, Джон прийняв закони. У 1663 році йому було присвоєна {{не перекладено|Ламбетова ступінь|Ламбетова ступінь|en|Lambeth degree }}, і також він був обраний [[Член Лондонського Королівського Товариства|співробітником Королівського товариства]]. у цей же час єпископ {{не перекладено|Гілберт Шелдон|Гілберт Шелдон|en|Gilbert Sheldon}} представив його ректорату {{не перекладено|Лайондон|Лайондона|en|Laindon }} що у Essex; Шелдон очікував, що він розглядає позиції як синекуру.<ref name = Pyle/><ref>''Concise Dictionary of National Biography''</ref><ref>http://www.panorama.org.uk/st_nicholas_laindon.html{{dead link|date=April 2017 |bot=InternetArchiveBot |fix-attempted=yes }}</ref> Він пропрацював вчителем математики у {{не перекладено|Вільям Бретон, 3-й барон Бретон|Вільяма Бретона|en|William Brereton, 3rd Baron Brereton }} у {{не перекладено|Бретеон Холл|Бретеон Холлі|en|Brereton Hall }}.<ref name = MacTutor/>

У 1673 він зустрів [[Готфрід Вільгельм Лейбніц|Готфрід Вільгельма Лейбніца]] у Лондоні, і був в змозі повідомити, що деякі його математичні роботи були передбачені {{не перекладено|Франсуа Регно|Франсуа Регно|en|François Regnault}} та {{не перекладено|Габріель Мутон|Габріелем Мутоном|en|Gabriel Mouton }}.<ref>{{Cite web |url=http://www.math.rutgers.edu/courses/436/Honors02/leibniz.html |title=Архівована копія |accessdate=13 грудня 2017 |archive-date=3 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170203084344/http://www.math.rutgers.edu/courses/436/Honors02/leibniz.html }}</ref><ref>Nicholas Jolley, ''Leibniz'' (2005), p. 17.</ref> Схоже, що його відданість математиці перешкоджала його розвитку в Церкві та в особистому житті. Деякий час він був замкнений як [[Дебітор|боржник]] у {{не перекладено|Королівська в'язниця|Королівській в'язниці|en|King's Bench Prison }}. Він жив за запрошенням доктора {{не перекладено|Даніель Вістлер|Даніеля Вістлера|en|Daniel Whistler }}, деякий час у 1682&nbsp;році у {{не перекладено|Лікарський коледж|лікарському коледжі|en|College of Physicians }}, але він помер в будинку доктора Кортоне, читача церкви {{не перекладено|Сент-Джайлс|Сент-Джайлс|en|St Giles in the Fields }}.

== Праця ==
Багато рукописів Пелла потрапило до рук {{не перекладено|Річард Басбі|Річарда Басбі|en|Richard Busby}}, магістра [[Вестмінстерська школа|Вестмінстерської школи]], котрий пізніше став членом [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]]. Його роботи й досі зберігаються майже у сорока томах фоліо у [[Британська бібліотека|Британській бібліотеці]], що містять не тільки власні мемуари Пелл, але й більшу частину його листування з математиками того часу.

Його головними роботами є:
* '' Астрономічна історія спостережень за небесними рухами та появами '' (1634&nbsp;р.)
* '' Прогностична екліптика '' (1634)
* «Ідея математиків» (1638)
* «Суперечка з Лонгомонтанусом щодо квадратури круга» (1646?)
* '' Таблиця десяти тисяч квадратних чисел '' (далі 1672).

«Ідея» була коротким маніфестом. Вона містила три пропозиції: математичну енциклопедію та бібліографію; повну математична бібліотеку досліджень та збірку інструментів з державним спонсором; тритомник комплексного набору математичних підручників, здатних передати стан мистецтва будь-якому вченому.<ref>Джон Т. Янг (1998), «Віра, алхімія та природна філософія: Йоганн Морін, Реформатор Інтелігент» та Хартлібський кружок. '' Aldershot: Ashgate. {{isbn|1-84014-282-0}}, p. 115.</ref>

== Родина ==
{{не перекладено|Томас Пелл|Томас Пелл|en|Thomas Pell }}(1612/3–1669), брат Джона Пелла, був фізиком та у 1653 році емігрував до [[Нова Англія|Нової Англії]]. У 1654 році,<ref>Sources variously give the date of the transaction as 27 June, 11 November, or 14 November 1654.</ref> Томас Пелл підписав угоду з {{не перекладено|Головний Вагмаг|головним Вагмагом|en|Wampage}} та іншими {{не перекладено|Сіваной|сіванойськими|en|Siwanoy }} індійськими племінними членами, які йому надали 50000 акрів племінної землі, включаючи всю або частину [[Бронкс]]у та землі уздовж заходу [[Лонг-Айленд (протока)|Лонг-Айленду]] в окрузі Вестчестер, що простягається на захід до {{не перекладено|Річка Хатчинсон|річки Хатчинсон||Hutchinson River}} і на північ до [[Мемаронек (Нью-Йорк)|Мамаронек]].
Не маючи нащадків, він залишив свій маєток своєму племіннику {{нпні|Сер Джон Пелл|серу Джону Пеллу|en|Sir John Pell}} (1643—1702), одному з чотирьох синів математиків, який їздив з Англії до Нью-Йорку та був там, як перший [[владика садиби]] [[Пелам (селище, Нью-Йорк)|Пелах]]. Його послідовники продовжували бути відомими в американській державі, включаючи посла та представника США {{не перекладено|Герберт Пелл|Герберта Пелла|en|Herbert Pell }} і сенатора США [[Клейборн Пелл|Клейборна Пелла]]. Філіп Пелл II побудував {{не перекладено|Пельхамдаль|Пельхамдаль|en|Pelhamdale}} у [[Пелам-Менор (Нью-Йорк)|Пелхамі]] приблизно у 1750 році,<ref name="nrhpinv_ny">{{cite web| url=http://www.oprhp.state.ny.us/hpimaging/hp_view.asp?GroupView=10657| title=National Register of Historic Places Registration: Pelhamdale| date=August 1982| accessdate=2010-12-24| author=Austin N. O'Brien| publisher=[[New York State Office of Parks, Recreation and Historic Preservation]]| archiveurl=https://web.archive.org/web/20121018081540/http://www.oprhp.state.ny.us/hpimaging/hp_view.asp?GroupView=10657| archivedate=2012-10-18| deadurl=yes}}</ref> а інший нащадок, {{не перекладено|Стівен Хейт Пелл|Стівен Хейт Пелл|en|Stephen Hyatt Pell }} відновив {{не перекладено|Форт Тикондерога|Форт Тикондерога|en|Fort Ticonderoga}} ще у Нью-Йорці у 1909 та формально зробив вільним для відвідувань.({{нпні|Вільям Ферріс Пелл|Вільям Ферріс Пелл|en|William Ferris Pell}} купив Форт і використовував ці навколишні землі в 1820 році як літній відступ.)

Ще один з американських нащадків Джона Пелла {{не перекладено|Морріс Біркбек Пелл|Морріс Біркбек Пелл|en|Morris Birkbeck Pell }}, здобувши освіту {{не перекладено|Senior Wrangler|бакалавра|en|Senior Wrangler (University of Cambridge)}} у математиці в [[Кембриджський університет|Університеті Кембридж]] емігрував до Австралії у 1852 році, щоб стати першим професором математики та [[Природна філософія|природної філософії]] у нещодавно відкритому [[Університет Сіднея|Університеті Сіднея]].

== Див. також ==
* [[Обелюс]]
* [[Клейборн Пелл]]

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Список літератури ==
* {{EB1911|wstitle = Pell, John|volume=21}}
* {{cite ODNB|first=Christoph J.|last= Scriba|title =Pell, John (1611–1685)|id=21802}}
* The most recent study of Pell is by [[Noel Malcolm]] and Jacqueline Stedall, ''John Pell (1611—1685) and His Correspondence with Sir Charles Cavendish: The Mental World of an Early Modern Mathematician'' (Oxford: Oxford University Press, 2005). {{isbn|0-19-856484-8}}

== Посилання ==
* {{MacTutor Biography|id=Pell}}
* [http://galileo.rice.edu/Catalog/NewFiles/pell.html Galileo Project page] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131130113914/http://galileo.rice.edu/Catalog/NewFiles/pell.html |date=30 листопада 2013 }}
* https://web.archive.org/web/20060615060236/http://www.townofpelham.com/townhistorian/index.html

{{Бібліоінформація}}

{{DEFAULTSORT:Пелл, Джон}}
[[Категорія:Англійські математики]]