Перегляд вихідного коду сторінки Гідроксид натрію

{{Речовина
| назва = 
| примітка = 
| ширина_шаблону =
| зображення = SodiumHydroxide.jpg
|   зображення_розмір = 
|   зображення_Alt = 
|   зображення_підпис = 
| зображення1 = 
|   зображення_розмір1 = 
|   зображення_Alt1 =
|   зображення_підпис1 = 
| зображення2 =Sodium-hydroxide-crystal-3D-vdW.png
|   зображення_розмір2 = 
|   зображення_Alt2 = 
|   зображення_підпис2 = 
| зображення3 =
|   зображення_розмір3 = 
|   зображення_Alt3 = 
|   зображення_підпис3 = 
| зображення_ліве1 = 
|   зображення_ліве_розмір1 =
|   зображення_ліве_Alt1 =
|   зображення_ліве_підпис1 =
| зображення_праве1 = 
|   зображення_праве_розмір1 = 
|   зображення_праве_Alt1 =
|   зображення_праве_підпис1 = 
| зображення_ліве2 =
|   зображення_ліве_розмір2 = 
|   зображення_ліве_Alt2 = 
|   зображення_ліве_підпис2 = 
| зображення_праве2 =
|   зображення_праве_розмір2 = 
|   зображення_праве_Alt2 =
|   зображення_праве_підпис2 = 
| IUPAC_назва = Натрій гідроксид
| систематична_назва =
| інші_назви = їдкий натр, їдкий натрій, гідроокис натрію, натрієвий луг, каустик, каустична сода
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  абревіатури =
|  номер_CAS = 1310-73-2
|  PubChem = 
|  номер_EINECS = 
|  номер_EC = 
|  DrugBank = 
|  KEGG = 
|  назва_MeSH = 
|  ChEBI = 
|  RTECS = 
|  код_ATC = 
|  SMILES = 
|  InChI = 
|  номер_Бейльштейна = 
|  номер_Гмеліна = 
|  3DMet = 
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|  примітка =
|  C= | H=
|  округлення_маси = 
|  примітки_маса = 
|  формула = NaOH
|  молярна_маса = 39,997 г/моль
|  молекулярна_маса = 
|  зовнішній_вигляд = білі кристали
|  запах = без запаху
|  густина = 2,13 г/см³<ref name="101,3">За тиску 101,3&nbsp;кПа</ref><br/>1,77&nbsp;г/см³ (350&nbsp;°C, рідина)
|  температура_плавлення = 323&nbsp;°C<ref name="101,3"/>
|  температура_кипіння = 1388&nbsp;°C<ref name="101,3"/>
|  розчинність = 100&nbsp;г/100&nbsp;г H<sub>2</sub>O
|  розчинність1 = 
|  розчинник1 = 
|  розчинність2 = 
|  розчинник2 = 
|  тиск_пари = 
|  pKa = 
|  pKb = 
|  ізоелектрична_точка = 
|  оптична_активність = 
|  діелектрична_проникність =
|  показник_заломлення = 
|  в'язкість = 
|  диполь =
  }}
| поле3 = {{Речовина Структура
|  кристалічна_структура = 
|  координаційна_геометрія = 
|  молекулярна_геометрія = 
|  диполь =  
  }}
| поле4 = {{Речовина Термохімія
|  теплота_утворення =
|  теплота_згоряння =
|  ентропія =
|  теплоємність = 3,24&nbsp;Дж/(моль·K)
  }}
| поле5 = {{Речовина Фармакологія
|  код_ATC =
|  DrugBank =
|  біодоступність =
|  метаболізм =
|  період_напіввиведення =
|  виділення =
|  категорія_вагітності =
|  шляхи_введення =
  }}
| поле6 = {{Речовина Вибухонебезпечність
|  ударна_чутливість =
|  чутливість_до_тертя =
|  швидкість_детонації =
|  тротиловий_еквівалент =
  }}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  ГДК =
|  ГДК_США =
|  ЛД50 =
|  MSDS =
|  ГГС_піктограми =
|  ГГС_фраза =
|  ГГС_застереження =
|  індекс_ЄС =
|  клас_ЄС = 
|  фрази_ризику = 
|  фрази_безпеки = 
|  R/S_фрази =  
|  головні_небезпеки = 
<!-- NFPA блок -->
|    небезпека_для_здоров'я = 
|    вогненебезпечність = 
|    реакційна_здатність = 
|    інше = 
|  температура_спалаху = 
|  температура_самозаймання = 
|  вибухові_границі = 
  }}
| поле8 = {{Речовина Пов'язані
|  інші_аніони = [[оксид натрію]], [[хлорид натрію]]
|  інші_катіони = [[гідроксид калію]]
|  інші_група =
|   група =
|  інші =
  }}
| поле9 = 
| поле10 =
}}
'''Гідрокси́д на́трію, натрій гідроксид''', '''каустична сода''' або просто '''каустик'''&nbsp;— [[неорганічна сполука]], [[гідроксиди|гідроксид]] складу [[Натрій|Na]][[Оксиген|O]][[Гідроген|H]]. Являє собою білі, непрозорі та дуже [[гігроскопічність|гігроскопічні]] кристали. Речовина добре розчинна у воді — при з'єднанні з водою виділяється велика кількість тепла. Проявляє сильні [[Луги (хімія)|лужні]] властивості. Значення [[pH]] 1%-го водного розчину становить 13. Гідроксид натрію є їдкою сполукою, при потраплянні на шкіру викликає омилення жирів та хімічні опіки, спричиняє [[корозія|корозію]] окремих металів. Речовина застосовується у виробництві численних продуктів, зокрема, [[поверхнево-активні речовини|поверхнево-активних речовин]], [[папір|паперу]], [[косметика|косметики]], [[лікарські засоби|лікарських засобів]].

== Фізичні властивості ==
Гідроксид натрію NaOH&nbsp;— біла тверда речовина. Залишений на повітрі їдкий натрій незабаром розпливається, оскільки притягує вологу з повітря. Речовина добре розчиняється у воді, при цьому виділяється велика кількість теплоти.

{| class="wikitable"
|+ Розчинність NaOH у воді
|-
| align="center" | '''Температура,&nbsp;°C''' || 0 || 10 || 20 || 25|| 30 || 40 || 50 || 60 || 70 || 80 || 90 || 100
|-
| align="center" | '''Розчинність, %<ref>Значення розчинності у відсотках розраховується як відношення маси розчиненої речовини до маси усього розчину</ref>''' || 30 || 39 || 46 || 50 || 53 || 58 || 63 || 71 || 74 || 76 || 76 || 79 
|}

Розчинність в [[метанол]]і складає 23,6 г/л (при 28&nbsp;°C), в [[етанол]]і &nbsp;— 14,7 г/л (28&nbsp;°C).

Розчин їдкого натру милкий на дотик.

=== Термодинаміка розчинів ===
[[Ентальпія розчинення]] для нескінченно розведеного водного розчину складає −44,45 кДж/моль.

З водних розчинів кристалізуються [[гідрати]]:
* при 12,3–61,8&nbsp;°C&nbsp;— моногідрат NaOH·H<sub>2</sub>O ([[сингонія]] ромбічна, [[температура плавлення]] 65,1&nbsp;°C; густина 1,829&nbsp;г/см³;''ΔH<sup>0</sup><sub>утв</sub>'' −425,6 кДж/моль);
* в інтервалі -28…-24&nbsp;°C&nbsp;— гептагідрат NaOH·7H<sub>2</sub>O;
* від -24 до -17,7&nbsp;°C&nbsp;— пентагідрат NaOH·5H<sub>2</sub>O;
* від -17,7 до -5,4&nbsp;°C&nbsp;— тетрагідрат NaOH·4H<sub>2</sub>O (α-модифікація);
* від -8,8 до 15,6&nbsp;°C&nbsp;— NaOH·3,5Н<sub>2</sub>О (температура плавлення 15,5&nbsp;°C).
* від 0&nbsp;°C до 12,3&nbsp;°C&nbsp;— дигідрат NaOH·2H<sub>2</sub>O;

== Отримання ==

{| class="wikitable mw-collapsible" style="float:right;"
|+ Виробництво каустичної соди (92% NaOH; тис. тонн){{джерело?}}
|-
! Країна !! 1937 !! 1950 !! 1960 !! 1962 !! 1963 !! 1964
|-
! colspan="7" | Європа
|-
| Болгарія         || 0,01 || 0,1   || 19  || 20  || 22  || 31
|-
| Велика Британія  || —  || 707 || 913 || — || — || —
|-
| Угорщина{{efn|в тому числі регенеров. каустичної соди}}         || 3,9{{efn|name=year|1938}}   || 9  || 18  || 25  || 42  || 48
|-
| НДР              || —  || 163 || 355 || 386 || 387 || 396
|-
| Іспанія          || —   || 75  || 148  || 154  || 166  || 179
|-
| Італія           || 188  || 174 || 463 || 546 || 622 || 706
|-
| Нідерланди       || —   || —  || 80 || — || — || —
|-
| Польща           || 30{{efn|name=year}}  || 67 || 182 || 204 || 209 || 224
|-
| Румунія          || 13{{efn|name=year}}    || 16   || 80  || 169  || 180  || 213
|-
| Чехословаччина   || 24   || 53  || 125 || 154 || 156 || 159
|-
| Франція          || 137  || 263 || 286 || 232 || 249 || 298
|-
| ФРН              || —  || 365 || 844 || 979 || 1138 || 1220
|-
| Швеція        || 18   || 78  || 199  || 212  || —  || —
|-
| Югославія        || 15    || 20   || 52  || 57  || 75  || 80
|-
| СРСР             || 164  || 325 || 765 || 961 || 1049 || 1153
|-
! colspan="7" | Азія
|-
| Індія           || —   || 12  || 107 || 138 || 166 || 200
|-
| КНДР             || —    || 9   || 25  || 32  || 43  || —
|}

Історично першим методом отримання гідроксиду натрію була взаємодія [[Карбонат натрію|соди]] Na<sub>2</sub>CO<sub>3</sub> та гашеного [[вапно|вапна]] Ca(OH)<sub>2</sub> у водному розчині:
: <math>\mathrm{ Na_2CO_3 + Ca(OH)_2 \rightarrow 2NaOH + CaCO_3 \downarrow}</math>
Проведенню реакції сприяє перемішування та висока температура, тому її здійснювали у сталевих реакторах із мішалками. Після отримання продуктів, від продуктів відділяли малорозчинний [[карбонат кальцію]] та випарювали залишковий розчин гідроксиду натрію при 180&nbsp;°C у [[чавун]]них ємностях без доступу повітря. Таким чином можна було отримати розчин концентрацією до 95 %.

У 1892 році незалежно один від одного американський вчений [[Гамільтон Кастнер]] та австрієць [[Карл Кельнер]] відкрили спосіб отримання гідроксиду [[електроліз]]ом [[хлорид натрію|хлориду натрію]], який широко розповсюджений у промисловості. Перебіг реакцій можна описати сумарним рівнянням:
: <math>\mathrm{ 2NaCl + 2H_2O \rightarrow 2NaOH + H_2 \uparrow + Cl_2 \uparrow}</math>
Цей метод і донині є основним промисловим способом добування NaOH, однак деякі умови проведення синтезу зазнавали модифікацій. Зокрема, для запобігання перебігу реакцій між продуктами та вихідними речовинами різні етапи взаємодії проводять в окремих реакторах або ж розмежовуються. За цим критерієм розрізняють три основні методи: ртутний, діафрагменний та мембранний.

=== Ртутний процес ===
В оригінальному методі синтезу NaOH як [[катод]] використовується [[ртуть|ртутний]] [[електрод]]. Потрапляючи на катод, іони натрію утворюють там рідкі [[амальгами]] змінного складу NaHg<sub>n</sub>:
: <math>\mathrm{ Na^+ + e^- + Hg_n \rightarrow NaHg_n}</math>
Амальгами виділяються з реакційної системи і переводяться в іншу, де відбувається розкладання амальгами водою з утворенням гідроксиду натрію:
: <math>\mathrm{ 2NaHg_n + 2H_2O \rightarrow 2NaOH + H_2 \uparrow + 2Hg_n}</math>
За цим методом утворюється розчин NaOH концентрацією 50–73&nbsp;% та практично чистий від забруднюючих домішок (хлору, хлориду натрію). Утворена в результаті розкладання ртуть повертається в електрод.

На аноді ([[графіт]]овому чи іншому) відбувається окиснення хлорид-іонів з утворенням вільного хлору:
: <math>\mathrm{ 2Cl^- -2e^- \rightarrow Cl_2}</math>
Окрім цього, мають місце також побічні реакції: окиснення [[гідроксид-іон]]а та електрохімічне утворення [[хлорат-іон]]а. [[Гідроліз]]ом отриманого хлору можуть утворюватися і незначні кількості [[гіпохлорит-іон]]ів.

=== Діафрагменний процес ===
У діафрагменному методі простір між катодом та анодом розмежований перегородкою, яка не пропускає розчини і гази, однак не перешкоджає проходженню [[електричний струм|електричного струму]] та міграції [[іон]]ів. Зазвичай, як такі перегородки використовується [[азбест]]ова тканина, пористі [[цемент]]и, [[порцеляна]] тощо.

В анодний простір подається розчин NaCl: на аноді (графітовому або титановому з оксидними покритями або покриттям платиновими металами ([[магнетит]]ові мають завеликий опір та перенапругу виділення хлору, тому в промисловості широко не використовуються) відновлюються хлорид-іони, а катіони Na<sup>+</sup> (та, частково, аніони Cl<sup>-</sup>) мігрують крізь діафрагму до катодного простору. Там катіони не сполучаються із [[гідроксид-іон]]ами, утвореними відновленням води на [[залізо|залізному]] або [[мідь|мідному]] катоді:
: <math>\mathrm{ 2H_2O + 2e^- \rightarrow H_2 \uparrow + 2OH^-}</math>
: <math>\mathrm{ Na^+ + OH^- \rightleftarrows NaOH }</math>
З катодного простору в результаті виділяється суміш гідроксиду та хлориду натрію із вмістом NaOH 10–15&nbsp;% (та близько 18&nbsp;% NaCl). Шляхом випаровування вдається збільшити концентрацію гідроксиду до 50&nbsp;%, але вміст хлориду все одно залишається суттєвим. Для виділення хлориду з суміші, її обробляють рідким [[аміак]]ом із утворенням легковідділюваного [[хлорид амонію|хлориду амонію]] (однак, цей спосіб є малопоширеним через високу вартість його проведення). Також застосовується метод, який полягає в охолодженні суміші та виділенні кристалів [[гідрат]]у NaOH·3,5H<sub>2</sub>O, які надалі додатково [[дегідратація|дегідратують]].

Хоча магнетитові не використовуються в промисловості їх, в модифікованому вигляді можна виготовити та використовувати в домашніх умовах при наявності листового титану та концентрованої [[Сульфатна кислота|сульфатної кислоти]] (для протравлення оксидного шару): частина титанового електроду яка в майбутньому має бути занурена в хлоридний розчин протравлюється в концентрованій сульфатній кислоті кілька хвилин і без змивання кислоти занурюється в розчин [[Гептагідрат сульфату заліза (II)|сульфату заліза]] або [[Сіль Мора|солі Мора]] як катод ([[анод]] логічно робити залізним - тоді склад електроліту залишатиметься малозмінним). Після гальванічного покриття титану залізом електрод відпалюється на повітрі для закріплення зв'язку титану із залізом та переведення заліза в [[магнетит]]. З непротравленого анода магнетитовий шар в процесі роботи швидко обсиплеться. Вугільні аноди досить швидко розсипаються.

=== Мембранний процес ===
Цей спосіб був розроблений у 1970-х роках компанією «[[DuPont]]» і вважається найбільш досконалим з існуючих. У мембранному процесі в реакторі встановлюється катіонообмінна [[штучна мембрана|мембрана]], яка є проникною для іонів Na<sup>+</sup>, що рухаються у катодний простір, і пригнічує міграцію гідроксид-іонів, які мігрують у зворотному напрямку&nbsp;— таким чином у катодному просторі збільшується концентрація складових NaOH. Економічно вигідною для синтезу вважається концентрація 30–35&nbsp;%, а новітні мембрани дозволяють збільшити це значення до 50&nbsp;%.

За цим методом хлорид натрію теоретично не утворюється, але проникнення хлорид-іонів крізь мембрану усе ж може мати місце.

Катіонпровідні мембрани використовуються в літій-полімерних [[акумулятор]]ах. Це співполімери з тетрафлуоретиленом, технологічно виготовлені з кількох несиметрично розміщених шарів шарів. Зовнішній вигляд — [[тефлон]]ова плівка.

=== Отримання твердого NaOH ===
Твердий NaOH (каустична сода) отримують випарюванням його розчину до вмісту води менше за 0,5–1,5&nbsp;%. Спочатку 50&nbsp;%-ий розчин випарюють у вакуумі до концентрації 60%, а концентрацію 99&nbsp;% досягають із застосуванням теплоносіїв (суміш [[нітрит натрію|NaNO<sub>2</sub>]], [[нітрат натрію|NaNO<sub>3</sub>]], [[Нітрат калію|KNO<sub>3</sub>]]) за температури понад 400&nbsp;°C: розчин подається насосом у розігріту камеру для випаровування, де відокремлюється решта води.

Випарювання розчину NaOH проводять в залізних , нікелевих , кобальтових або срібних ємностях. Скло, порцеляна, платина в присутності кисню розплавом руйнуються .

=== Марки ===
Гідроксид натрію випускається у двох видах: твердому та рідкому. Тверда гранульована каустична сода являє собою білу тверду масу з розміром лусочок 0,5–2&nbsp;см. Рідкий розчин каустичної соди&nbsp;— безбарвний. Комерційно важливими є розчини гідроксиду натрію із концентрацією у 50&nbsp;%.

Технічний їдкий натр випускають таких марок:
* ТР&nbsp;— твердий ртутний;
* ТД&nbsp;— твердий діафрагмовий (плавлений);
* РР&nbsp;— розчин ртутний;
* РХ&nbsp;— розчин хімічний;
* РД&nbsp;— розчин діафрагмовий.


== Хімічні властивості ==
Гідроксид натрію активно поглинає вологу з повітря, утворюючи гідрати різного складу, які розкладаються при нагріванні:
: <math>\mathrm{ NaOH + H_2O \rightarrow NaOH \cdot H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ NaOH \cdot H_2O \xrightarrow{100-400^oC} NaOH + H_2O }</math>
У розчинах сполука добре [[електролітична дисоціація|дисоціює]]:
: <math>\mathrm{ NaOH \leftrightarrows Na^+ + OH^-}</math>
Проявляючи сильні лужні властивості, гідроксид натрію легко взаємодіє з [[кислоти|кислотами]], [[кислотні оксиди|кислотними]] та [[амфотерні оксиди|амфотерними]] оксидами і [[амфотерні гідроксиди|гідроксидами]]:
: <math>\mathrm{ NaOH + HCl \rightarrow NaCl + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 2NaOH + H_2SO_4 \rightarrow Na_2SO_4 + 2H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ NaOH + CO_2 \rightarrow NaHCO_3}</math>
: <math>\mathrm{ 2NaOH_{(conc.)} + CO_2 \rightarrow Na_2CO_3 + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 4NaOH_{(conc.)} + SiO_2 \xrightarrow{\tau} Na_4SiO_4 + 2H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 2NaOH + Al_2O_3 \xrightarrow{900-1000^oC} 2NaAlO_2 + H_2O }</math>
: <math>\mathrm{ 2NaOH_{(conc.)} + Zn(OH)_2 \rightarrow Na_2[Zn(OH)_4]}</math>
NaOH легко взаємодіє із [[галогени|галогенами]], а за високих температур&nbsp;— також і з [[метали|металами]]:
: <math>\mathrm{ 6NaOH + 4F_2 \rightarrow OF_2 \uparrow + O_2 \uparrow + 6NaF + 3H_2O }</math>
: <math>\mathrm{ 2NaOH + Br_2 \rightarrow NaBrO + NaBr + H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 6NaOH + 3Br_2 \xrightarrow{t} NaBrO_3 + 5NaBr + 3H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 24NaOH_{(conc.)} + 7Cl_2 + I_2 \rightarrow 2Na_5IO_6 + 14NaCl + 12H_2O}</math>
: <math>\mathrm{ 2NaOH + 2Na \xrightarrow{600^oC} 2Na_2O + H_2 \uparrow}</math>
: <math>\mathrm{ 4NaOH + 3Ca \xrightarrow{600^oC} 2Na + Na_2O + 3CaO + 2H_2 \uparrow}</math>
: <math>\mathrm{ 2NaOH + 2Al + 2H_2O \xrightarrow{400-500^oC} 2NaAlO_2 + 3H_2 \uparrow}</math>
: <math>\mathrm{ 2NaOH + Zn + 2H_2O \rightarrow Na_2[Zn(OH)_4] + H_2}</math>
При взаємодії з [[солі (хімія)|солями]], що є похідними слабких [[основи (хімія)|основ]], утворюються відповідні гідроксиди:
: <math>\mathrm{ NaOH + FeI_2 \xrightarrow{N_2} Fe(OH)_2 \downarrow + 2NaI}</math>
: <math>\mathrm{ 3NaOH + AlCl_3 \rightarrow Al(OH)_3 + 3NaCl}</math>
: <math>\mathrm{ 2NaOH + 2AgNO_3 \rightarrow Ag_2O \downarrow + 2NaNO_3 + H_2O}</math>
Реагуючи із [[монооксид вуглецю|монооксидом вуглецю]], синтезується [[форміат натрію]]. Реакція проходить під тиском, за температури 120–200&nbsp;°С у присутності каталізатора:
: <math>\mathrm{ NaOH + CO \rightarrow HCOONa}</math>

== Вимоги безпеки ==
[[Файл:Sodium hydroxide burn.png|міні|праворуч|150пкс|Опік шкіри, спричинений дією 10% розчину NaOH]]
Сода каустична пожежо- та вибухобезпечна. Їдка, корозійно активна речовина. За ступенем впливу на організм належить до речовин 2-го класу небезпеки. Як тверда речовина, так і концентровані її розчини викликають дуже сильні [[опік]]и. Попадання лугу в [[Око|очі]] може призвести до їх важких захворювань і навіть до втрати [[зір|зору]]. При попаданні на шкіру, слизові оболонки, очі утворюються сильні хімічні опіки. При потраплянні на шкіру&nbsp;— промити слабким розчином оцтової кислоти.

При роботі використовують захисні засоби: захисні окуляри, гумові рукавички, прорезинений хімічностійкий одяг.

== Застосування ==
Гідроксид натрію застосовується в багатьох галузях промисловості та у побуті:
* Каустик застосовується в '''[[целюлоза|целюлозно-паперовій промисловості]]''' для [[Лігнін|делігніфікації]] ([[сульфатний процес]]) целюлози, у виробництві [[папір|паперу]], картону, штучних волокон, деревно-волоконних плит.
* Для [[омилення]] жирів при '''виробництві [[мило|мила]], [[шампунь|шампуню]] та інших миючих засобів'''. Останнім часом продукти на основі гідроксиду натрію (з додаванням гідроксиду калію, нагріті до 50–60&nbsp;градусів Цельсія, застосовуються в сфері [[промислова мийка|промислової мийки]] для очищення виробів з нержавіючої сталі від жиру та інших масляних речовин, а також залишків механічної обробки.
* В '''хімічних галузях промисловості'''&nbsp;— для нейтралізації кислот і кислотних оксидів, як реагент або [[каталізатор]] в хімічних реакціях, в хімічному аналізі для титрування, для травлення алюмінію та у виробництві чистих металів, в '''нафтопереробці'''&nbsp;— для виробництва масел.
* '''Для виготовлення біодизельного палива'''&nbsp;— яке отримують з рослинних олій і використовують для заміни звичайного дизельного палива. Для отримання біодизелю до дев'яти масових одиниць рослинної олії додають одну масову одиницю спирту (тобто дотримується пропорція 9:1), а також лужний каталізатор (NaOH). Отриманий ефір (головним чином [[лінолева кислота|лінолевої кислоти]]) відрізняється чудовою займистістю, що забезпечується високим цетановим числом. Якщо для мінерального дизпалива характерний показник в 50–52&nbsp;%, то метиловий ефір відповідно 56–58&nbsp;% цетана. Сировиною для виробництва біодизеля можуть бути різні рослинні олії: [[ріпак]]ова, [[соя|соєва]] та інші, крім тих, у складі яких високий вміст пальмітинової кислоти (пальмова олія). При її виробництві в процесі етерифікації також утворюється [[гліцерин]], що використовується в харчовій, косметичній та паперовій промисловості або переробляється в [[епіхлоргідрин]] за [[метод Сольве|методом Сольве]].
* Як '''агент для розчинення засмічень каналізаційних труб''', у вигляді сухих гранул або у складі [[гелі]]в. Гідроксид натрію дезагрегує засмічення і сприяє легкому просуванню його далі по трубі.
* В цивільній обороні для '''[[дегазація (військова справа)|дегазації]] та [[реакція нейтралізації|нейтралізації]]''' отруйних речовин, у тому числі [[зарин]]у, в ребрізерах (ізолюючих дихальних апаратах (ІДА), для очищення повітря, що видихається, від [[вуглекислий газ|вуглекислого газу]].
* Гідроксид натрію також використовується для мийки [[прес-форма|прес-форм]] автопокришок.
* '''В приготуванні їжі:''' для миття та очищення фруктів та овочів від шкірки, у виробництві шоколаду і какао, напоїв, морозива, фарбуванні карамелі, для розм'якшення [[Маслина|маслин]] і надання їм чорного забарвлення, при виробництві хлібобулочних виробів. Зареєстровано як [[Харчові додатки|харчову добавку]] '''E524'''.
* У косметології для видалення ороговілих ділянок шкіри: бородавок, папілом.

== Див. також ==
{{Commonscat|Sodium hydroxide}}
* [[Карбонат натрію]]
* [[Хлор]]

== Коментарі ==
{{notelist}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=CRC Handbook of Chemistry and Physics |оригінал= |посилання= |відповідальний=D. R. Lide |видання= 86th|місце=Boca Raton (FL) |видавництво=CRC Press|рік=2005 |volume= |pages= |allpages=2656|серія= |isbn=0-8493-0486-5 |тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Myers Richard L. |частина= |посилання частина= |заголовок=The 100 Most Important Chemical Compounds |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Westport, CT |видавництво=Greenwood Press |рік=2007 |volume= |pages= |allpages=326 |серія= |isbn=978-0-313-33758-1 |тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Kurt C., Bittner J. |частина=Sodium Hydroxide |посилання частина= |заголовок=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=6th |місце=Weinheim |видавництво=Wiley-VCH |рік=2005 |volume= |pages= |allpages=12 |серія= |isbn= |doi=10.1002/14356007.a24_345.pub2| тираж=}} {{ref-en}}
* {{книга|автор=Schmittinger P., Florkiewicz T., Curlin L. C. |частина=Chlorine |посилання частина= |заголовок=Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання=6th |місце=Weinheim |видавництво=Wiley-VCH |рік=2005 |volume= |pages=8-57 |allpages= |серія= |isbn= |doi=10.1002/14356007.a06_399.pub3| тираж=}} {{ref-en}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{книга|автор=Рипан Р., Четяну И.|частина= |посилання частина= |заголовок=Неорганическая химия: Химия металлов |оригінал= |посилання= |відповідальний=В. И. Спицын |видання= |місце={{М.}} |видавництво=«Мир» |рік=1971 |том=1 |сторінки= |сторінок=561 |серія= |isbn= |тираж=}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор=Лидин&nbsp;Р.&nbsp;А., Молочко&nbsp;В.&nbsp;А., Андреева&nbsp;Л.&nbsp;Л. |частина= |посилання частина= |заголовок=Химические свойства неорганических веществ |оригінал= |посилання= |відповідальний=Р.&nbsp;А.&nbsp;Лидин |видання=3-е |місце={{М.}} |видавництво=Химия |рік=2000 |том= |сторінки= |сторінок=480 |серія= |isbn=5-7245-1163-0 |тираж=}} {{ref-ru}}

== Посилання ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1192/natriyu-gidroksid НАТРІЮ ГІДРОКСИД] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160425101033/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1192/natriyu-gidroksid |date=25 квітня 2016 }}  //[[Фармацевтична енциклопедія]]

{{Сполуки натрію}}
[[Категорія:Луги]]
[[Категорія:Гідроксиди|Н]]
[[Категорія:Сполуки натрію]]
[[Категорія:Регулятори кислотності]]
[[Категорія:Високонебезпечні речовини]]
[[Категорія:Харчові добавки]]
[[Категорія:Фотографічні хімікати]]
[[Категорія:Засоби для чищення]]
[[Категорія:Деліквісцентні речовини]]
[[Категорія:Десиканти]]
[[Категорія:Побутова хімія]]