Перегляд вихідного коду сторінки Гроші

{{Otheruses|Гроші (значення)}}
{{unibox}}[[Файл:ClientCardSample.png|міні|Типова [[банківська картка]]]]
[[Файл:Часть истории денег Украины.JPG|thumb|Історичні гроші на території України]]

'''Гро́ші'''&nbsp;— це платіжний засіб, особливий [[товар]], що є [[Загальний еквівалент|загальною еквівалентною]] формою [[вартість|вартості]] інших [[товар]]ів та [[Послуга|послуг]]. Гроші є мірилом вартості та засобом обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та [[платіж|платежу]]. З утворенням світового ринку, деякі національні гроші стали виконувати функції світових.

== Етимологія ==
Слово «гроші» походить через [[Чеська мова|ст.-чеськ.]] ''groš'' або [[Давньоверхньонімецька мова|дав.-в.-нім.]] ''grosch(e)'' від {{lang-la|grossus denarius}}&nbsp;— «великий [[денарій]]»)<ref>{{ЕСУМ1}}</ref>. Вперше [[Монета|монету]] з назвою [[грош]] (гріш) відкарбували у XII столітті в [[Генуя|Генуї]], [[Флоренція|Флоренції]], [[Венеція|Венеції]]. Пізніше назва перейшла до [[Срібло|срібних]] монет [[Франція|Франції]], [[Чехія|Чехії]], [[Угорщина|Угорщини]], [[Польща|Польщі]]. В [[Австрія|Австрії]] (до переходу на [[євро]]) та Польщі (до теперішнього часу) розмінна монета називається «грошем».

На території Русі монета «грош» чеського походження відома з XIV сторіччя. У [[Московія|Московії]] срібна монета «грош» мала обмежений обіг з 1530-х років та дорівнювала двом копійкам або чотирьом [[деньга]]м. В 1654 році ненадовго з'явився мідний грош, прирівняний до двох [[Копійка|копійок]]. Слово «грош» чи «грошевик» стало загальновживаною назвою 2-копійкової монети. Після входження у 1815 році до складу [[Російська імперія|Російської імперії]] Царства Польського, грошовою одиницею для цієї частини держави стає [[Польський злотий|злотий]], що поділявся на 30 «грошей». Монети з номіналом у російсько-польських «грошах» знаходилися в обмеженому обігу і в інших частинах Імперії, особливо прилеглих до [[Царство Польське|Царства Польського]].

Поступово слово «гроші» стало означати мірило вартості та засіб обігу.

== Історія виникнення ==
[[Файл:BMC 06.jpg|thumb|250px|Монета 6 ст. до н.&nbsp;е., [[Лідія]]]]
В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей<ref name="Алєксєєв">{{книга |автор  = Алєксєєв І.В., Колісник М.К.  |заголовок   = Гроші та кредит: Навчальний посібник.|посилання =http://pidruchniki.ws/15840720/finansi/groshi_ta_kredit_-_alyeksyeyev_iv |місце  =Київ |видавництво =Знання |рік = 2009 |сторінок    = 253 |isbn = 978-966-346-595-1}}</ref>:
* Раціоналістична&nbsp;— гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.
* Еволюційна&nbsp;— гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

Передбачається, що спершу виникли [[бартер|бартерні операції]]&nbsp;— прямий безгрошовий обмін [[товар]]ами. Проте в безгрошових суспільствах в основному діяли подарунки або позики. Наступним етапом стало виникнення [[товарні гроші|товарних грошей]], тобто, коли як гроші використовувались різні матеріальні носії. Перша згадка про термін «гроші» датується 3000 роком до н.е, це був клинописний текст на глиняній табличці із [[Месопотамія|Месопотамії]].

З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра [[звірі]]в, металеві [[сокира|сокири]], мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають [[благородний метал|благородні метали]]: [[золото]] та [[срібло]]. Згодом вони набирають форми [[монета|монет]].

У своїй [[Історія (Геродот)|«Історії»]] [[Геродот]] вказує, що першими використовувати металеві монети почали [[Лідія|лідійці]]. Сучасні вчені вважають, що перші монети були з [[електрум]]а і чеканились близько 650—600 р до н.е&nbsp;Швидке розповсюдження монет пов'язано із зручністю їх зберігання, дроблення і об'єднання, відносною великою вартістю при невеликій вазі та обсягу, що є дуже зручним при обмінних операціях.

Паперові гроші або банкноти були вперше використані в [[Китай|Китаї]] за часів [[династія Сун|династії Сун]]. Ці [[банкноти]], відомі як «jiaozi», еволюціонували з [[Вексель|векселів]], що були у використанні з сьомого сторіччя. Тим не менш, вони не витісняють традиційних грошей, і були у використанні поряд з монетами. В Європі банкноти були вперше випущені Банком Стокгольма в 1661 році.

Економіст [[Австрійська школа|Австрійської школи]] [[Людвіг фон Мізес]] так писав про виникнення грошей:<blockquote>Неминуче виникає тенденція до того, що з низки товарів, що використовуються як засоби обміну, один за одним відкидатимуться менш ходові, поки, нарешті, не залишиться тільки один товар, який повсюдно використовуватиметься як засіб обміну, тобто грошей.<ref>Ludwig von Mises. [https://cdn.mises.org/Theory%20of%20Money%20and%20Credit.pdf The Theory of Money and Credit]</ref></blockquote>

=== Історія грошей в Україні ===
{{детальніше|Історія грошей в Україні}}
Найдавнішими [[монета]]ми відкарбованими на українських землях були емісії грецьких колоній, заснованих на північному узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] ([[Ольвія]], Тіра, [[Херсонес]], [[Пантікапей]] та ін.) Випускались вони впродовж [[6 століття до н.е.|6 ст. до н.&nbsp;е.]]&nbsp;— [[4 століття|4 ст.&nbsp;н.&nbsp;е.]] Однак ареал їх розповсюдження є незначним.

Значно частіше зустрічається на українських землях монетна продукція [[Стародавній Рим|стародавнього Риму]]. Ці монети перебували в обігу до 5 ст.

Впродовж 8-11 ст. на грошовому ринку [[Київська Русь|Київської держави]] домінують арабські [[дірхема|дірхеми]], відкарбовані на чисельних дворах Арабського халіфату у Середній Азії, [[Іран]]і, [[Північна Африка|Північній Африці]], на Близькому Сході і навіть на [[Піренейський півострів|Піренейському півострові]]. На Русь вони проникали двома основними шляхами&nbsp;— [[Волзький шлях|Волзьким]] та шляхом «[[Шлях із варягів у греки|з варяг у греки]]».

В епоху найбільшої могутності Київської держави [[Князь|князі]] розпочали власне монетне карбування. Так, [[Володимир Святославич|Володимир Святославич Великий]] (980—1015) випускав т.&nbsp;зв. «златники» та «срібляники»&nbsp;— золоті та срібні монети, на лицевому боці яких розміщено зображення князя з усіма регаліями, а на зворотному&nbsp;— княжий герб&nbsp;— [[тризуб]]. Після Володимира Великого срібну монету карбували князі [[Святополк Ярополкович]] (1015—1019), [[Ярослав Мудрий]] (1019—1054).

[[Файл:Srebrenik 1.jpg|thumb|250px|Срібляник [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]&nbsp;(1019—1054).<br/>Лицьова&nbsp;— [[Юрій (Георгій) Змієборець|св. Юрій]], зворотна&nbsp;— [[тризуб]]ець.]]

У другій половині 11 ст. у зв'язку з припиненням масового ввезення іноземних монет і відсутністю власних покладів [[Срібло|срібла]] [[Київська Русь]] вступає у т.&nbsp;зв. «безмонетний період». Є припущення, що тоді роль засобів обігу виконували хутра звірів, насамперед [[куниця|куниці]] (''Martes'') та [[вивірка|вивірки]] (''Sciurus'').

У 12-13 ст. при проведенні значних фінансових операцій широко використовувались срібні злитки&nbsp;— гривни. Розрізняють декілька їх типів, основними з яких є: київські, чернігівські та новгородські. Різною була і вага гривен. Теоретично вона становила 204,756 г. срібла.

У 14 ст. монетне карбування на українських землях відновлюється. Після завоювання [[Галичина|Галичини]] поляками, король [[Казимир III Великий]] (1333—1370) розпочав тут [[Емісія (економіка)|емісію]] т.&nbsp;зв. «квартників» (півгрошів) зі срібла та мідних «[[Пул (монета)|пулів]]». Перші з них несуть зображення герба Галичини&nbsp;— крокуючого [[лев]]а та напис «moneta rusiae». Монета цього типу карбувались у [[Львів|Львові]] і наступниками Казимира III [[Людовик Угорський|Людовиком Угорським]] (1370—1382) та його намісником у Галичині&nbsp;— [[Володислав Опольський|Володиславом Опольським]] ([[1372]]—1378), а також при [[Володислав II Ягайло|Владиславі Ягайло]] (1386—1434). У той же час останній з них карбував і т.&nbsp;зв. «львівські квартники»&nbsp;— напівгроші з написом «moneta lembergensis», які випускались до [[1414]]&nbsp;р.

У 16 ст., внаслідок грошової реформи [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда]] 1526—1528&nbsp;рр. грошове господарство українських земель зазнає суттєвих змін. На ринку з'являються нові номінали: шостак&nbsp;— 6 грошів, трояк&nbsp;— 3 гроші, гріш, тернарій (третяк)&nbsp;— 3 денарії, солід (шеляг)&nbsp;— 6 денаріїв тощо. Основною лічильною одиницею стає [[злотий]], що дорівнював 30 грошам. Зростає кількість та асортимент великої [[Монета|монети]]: з'являються срібні талери (близько 28 г.) та їх фракції 1/2 та 1/4.

Дискусійним залишається і питання проведення грошового карбування [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]]. Більшість дослідників не схильні підтримувати цієї думки, але дехто (зокрема акад. [[Крип'якевич Іван Петрович|І.&nbsp;П.&nbsp;Крип'якевич]]) її схвалює. Є також дані про карбування півтораків&nbsp;— чехів гетьманом [[Петро Дорошенко|П. Дорошенком]] у м. [[Лисянка (смт)|Лисянка]].

Після [[Полтавська битва|Полтавської битви]] [[1709]] [[Петро I Олексійович|Петро I]] заборонив використовувати іноземну монету в Україні. Впродовж 18 ст. і до революції 1917 тут домінували російський рубль та [[копійка]] (1/100 рубля).

Внаслідок [[Перший поділ Речі Посполитої|першого поділу Речі Посполитої]] (1772) [[Галичина]] відійшла до складу [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]. У 1774 вона захопила і [[Буковина|Буковину]]. На цих землях австрійський уряд запровадив власну грошову систему: 1 [[гульден]] (флорин) дорівнював 60 [[Крейцер (монета)|крейцерам]]. Деякий час велося карбування монет для Галичини номіналом 1 [[шилінг]], та 3 крейцери. З 1857 гульден став дорівнювати 100 крейцерам. Внаслідок грошової реформи 1892 в [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]] було запроваджено золотий монометалізм і основною грошовою одиницею стала [[Крона (монета)|корона (крона)]], яка ділилася на 100 [[Галер|галерам]] (філлерів).

Після відновлення української національної державності 1917&nbsp;р. з'явилась необхідність випустити власні гроші. Ухвалою [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] від 19.12.1917 року було вирішено випустити перші кредитні білети номінальною вартістю 100 [[Карбованець|карбованців]]. Вони були надруковані в одній з українських друкарень Києва і з'явилися в обігу вже 24 грудня того ж року. Це були перші паперові гроші, на яких було поміщено зображення державного герба України&nbsp;— тризуба і написи українською мовою.

[[Файл:100Hryven 1918.jpg|right|300px|thumb|100 [[гривня|гривень]] Української Народної Республіки, [[1918]]]]
Законом [[УНР|Української Народної Республіки]] від 1.03.1918&nbsp;р. грошовою одиницею стала гривня, яка дорівнювала 1/2 карбованця і ділилася на 100 шагів. В обігу перебували грошові знаки вартістю 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців, а також 2, 5, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Розмінна монета&nbsp;— шаги, випускались у вигляді поштових марок, номінальною вартістю 10, 20, 30, 40 та 50 шагів.

Після встановлення на українських землях більшовицького режиму, а згодом і включення їх до складу [[СРСР]] тут були поширені знаки радянського зразка. На західноукраїнських землях у міжвоєнний період використовувались гроші держав, до складу яких вони входили: у Галичині [[польська марка]], а з 1924&nbsp;— злотий, що дорівнював 100 грошів, на [[Закарпаття|Закарпатті]]&nbsp;— [[чехословацька крона]], яка ділилася на 100 геллерів, а на [[Буковина|Буковині]]&nbsp;— [[румунський лей|румунська лея]], що складалася з 100 бані.

Після відновлення державної незалежності України [[1991]]&nbsp;р. взято курс на запровадження в обіг власної грошової одиниці&nbsp;— [[гривня|гривні]], яку було введено у вересні [[1996]].


== Функції грошей ==
Гроші виконують низку важливих функцій:
* '''Міра вартості'''&nbsp;— гроші забезпечують вираження і вимірювання [[Вартість|вартості]] товарів, надаючи їй форму [[ціна|ціни]]. Для забезпечення можливості сучасним [[Фіатні гроші|фіатним грошам]] бути мірою вартості держава у законодавчому порядку впроваджує певну грошову одиницю для розрахунків&nbsp;— [[національна валюта|національну валюту]], а інколи впливає і на масштаб цін.
* '''Засіб обігу'''&nbsp;— гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
* '''Засіб нагромадження'''&nbsp;— гроші можуть бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші перетворюються на скарб, виходять зі сфери обігу. Це зменшує пропозицію грошей на ринку, що дозволяє уникати інфляції. Втрата грошима цієї функції (наприклад, через відсутність довгострокової довіри до фіатних грошей) провокує інфляцію.
* '''Засіб платежу'''&nbsp;— гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.
* '''Світові гроші''' обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.
[[Людвіг фон Мізес]] у [[Людська діяльність: Трактат з економічної теорії|«Людській діяльності»]] про основну функцію грошей:<blockquote>{{Вікіцитати|Людська діяльність: Трактат з економічної теорії}}
Гроші — це засіб обміну. Це товар, який продаєтья з найвищою швидкістю, який люди купують тому, що хочуть запропонувати його у подальших актах міжособистого обміну. Гроші — це річ, яка слугує в якості загальновизнаного й звичайного засобу обміну. Це їхня єдина функція. Усі інші функції, які люди приписують грошам, являють собоюю просто певні аспекти їх первинної та єдиної функції — функції засобу обміну.<ref>Ludwig von Mises, Human Action: A Treatise on Economics, Scholar’s Edition (Auburn, Ala.: Ludwig von Mises Institute, 1998); Ch. XXVI, sec. 3.3.</ref></blockquote>

== Види грошей ==
За критерієм матеріально-речового змісту розрізняють дві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні)<ref name="Колодізєв">{{книга |автор  = Колодізєв О.М., Колесніченко В.Ф.  |заголовок   = Гроші і кредит: Підручник.|посилання =http://pidruchniki.ws/15840720/finansi/groshi_i_kredit_-_kolodizyev_om |місце  =Київ |видавництво =Знання |рік = 2010 |сторінок    = 610 |isbn = 978-966-346-788-7}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/304 |title=Зайцев О. В. Гроші та кредит. Лекційне викладення |accessdate=4 листопада 2012 |archive-date=16 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140316165622/http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/304 }}</ref>:
* Повноцінні&nbsp;— гроші, номінальна вартість яких відповідає вартості матеріалу, з якого вони виготовлені. До повноцінних відносять [[товарні гроші]], у тому числі повновагові монети.
* Неповноцінні гроші&nbsp;— гроші, які не мають власної вартості, або вона значно нижча за номінал. До них належать паперові (фіатні), кредитні гроші та білонна монета.

[[Товарні гроші]]&nbsp;— різновид грошей, які є товаром (наприклад [[худоба]], [[зерно]], мушлі, хутра, метали). Тобто предмети, які можна безпосередньо використовувати, проте одночасно вони виступають і як еквівалент вартості інших товарів. Купівельна спроможність товарних грошей ґрунтується на вартості, властивій конкретному товару, який виступає в ролі грошей.

Металеві гроші спочатку з'явилися як шматки металу різної форми та ваги. З часом вони трансформувались у форму монет. [[Монета]]&nbsp;— грошовий знак, виготовлений з металу (золота, срібла, міді або сплавів) стандартної ваги і форми.

Паперові гроші не мають самостійної вартості, або ця вартість не співмірна з номіналом. Вони випускаються державою і нею наділяються вартістю примусово, визнаються законним платіжним засобом на всій території.

[[Кредитні гроші]]&nbsp;— це права вимоги до фізичних або юридичних осіб, спеціальним чином оформлений борг, зазвичай у формі переданого цінного паперу, які можна використовувати для покупки товарів (послуг) або оплати власних боргів. Оплата по таким зобов'язанням зазвичай проводиться у визначений термін, хоча є варіанти, коли оплата проводиться в будь-який час на першу вимогу. Кредитні гроші несуть в собі ризик невиконання вимоги. Кредитні гроші пройшли наступний шлях розвитку: [[вексель]], [[чек]], [[банкнота]], [[безготівкові розрахунки]], [[Кредитна картка|кредитні картки]].

== Грошові агрегати ==
{{детальніше|Грошові агрегати}}
[[Файл:Hryvnia aggregates by year.svg|thumb|right|400px|Обсяги [[гривня|гривневих]] грошових агрегатів за роками, млн грн.]]

'''Грошові агрегати'''&nbsp;— види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю [[ліквідність|ліквідністю]], тобто можливістю швидкого перетворення в [[готівка|готівку]], показники структури [[грошова маса|грошової маси]].

Грошові агрегати&nbsp;— це зобов'язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектора загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати М0, М1, М2 та М3.<ref>{{Cite web |url=http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51441 |title=Методологічний коментар (НБУ) |accessdate=20 березня 2012 |archive-date=22 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160922185129/http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=51441 }}</ref>

Відповідно до методологічних правил НБУ виділяють грошові агрегати різного складу:
* '''[[Агрегат M0|M0]]''' включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.
* '''[[Агрегат M1|М1]]''' грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті.
* '''[[Агрегат M2|М2]]''' грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити.
* '''[[Агрегат M3|М3]]''' (грошова маса)&nbsp;— грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.

== Вартість грошей ==
{{детальніше|Вартість грошей}}
Вартість грошей, як засобу обігу, визначається їх купівельною спроможністю. Купівельна спроможність не обов'язково повинна бути обумовлена реальною вартістю, наприклад, вартістю золота, з якого гроші виготовлені або на яке вони легко і гарантовано можуть бути обміняні (золотий запас). Вона визначається [[Довіра|довірою]] до емітенту власників грошових коштів.

=== Інфляція ===
{{детальніше|Інфляція}}
[[Файл:World Inflation Rate 2019.png|thumb|350px|Рівень інфляції у світі на 2019 рік]]

'''Інфляція''' (від {{lang-la|inflatio}}&nbsp;— роздування)&nbsp;&nbsp;— тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження [[Купівельна спроможність|купівельної спроможності]] грошей.<ref>Мікроекономіка і Макроекономіка, за загальною редакцією Світлани Будаговської, Київ, Основи, 1998</ref><ref>Гальперин В. М., Гребенников П. И., Леусский А. И., Тарасевич Л.&nbsp;С.&nbsp;Макроэкономика: Учебник.&nbsp;— 2-е.&nbsp;— СПб. : СПбГУЭФ, 1997.&nbsp;— 719 с.&nbsp;— ISBN 5-7310-0766-7</ref>.

Темпи інфляції визначаються як величина зміни індексів цін, що, в свою чергу, є вираженням вартості набору товарів (послуг) в певний період часу, %. Найпоширенішим показником для розрахунку інфляції є:
* [[індекс споживчих цін]] (ІСЦ, англ. CPI&nbsp;— Consumer Price Index)&nbsp;
* індекс цін виробників (ІЦВ, англ. WPI&nbsp;— Wholesale Price Index, PPI&nbsp;— Production Price Index);
* дефлятор [[ВВП]] ({{lang-en|GDP deflator}}).

=== Паритет купівельної спроможності ===
{{детальніше|Паритет купівельної спроможності}}
'''Парите́т купіве́льної спромо́жності''' ('''ПКС'''; англ. purchasing power parity, PPP)&nbsp;— поняття, яке використовується в різних [[контекст]]ах:
* У [[економічна теорія|економічній теорії]] паритетом [[купівельна спроможність|купівельної спроможності]] називається формулювання закону єдиної ціни для міжнародних ринків: купівельна спроможність деякої суми на одному ринку повинна бути рівна купівельній спроможності цієї ж суми на ринку іншої країни, якщо перевести дану суму за поточним обмінним курсом в іноземну [[валюта|валюту]].
* Під паритетом купівельної спроможності може матися на увазі також фіктивний [[обмінний курс]] двох або декількох валют, розрахований на основі їх купівельної спроможності стосовно певних наборів товарів і послуг.

=== Закон Грешема ===
{{детальніше|Закон Грешема}}
'''Закон Грешема'''&nbsp;— [[економічний закон]], названий на честь [[англія|англійського]] [[фінансист]]а [[Томас Грешем|Томаса Грешема]] (1519&nbsp;— 1579) про співвідношення між різними [[валюта]]ми.

Визначення<ref>{{cite book|title=[[Man, Economy, and State]]|author=[[Ротбард Мюррей]]|pages=899}}</ref>: ''Переоцінені державою гроші витіснять з обороту недооцінені державою гроші.'' («Money overvalued by the State will drive money
undervalued by the State out of circulation.»)

== Грошова система ==
{{детальніше|Грошова система}}
'''Грошова система'''&nbsp;— це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування. Кожна промислово розвинена країна має власну грошову систему, яку розвиває й вдосконалює для розвитку національної економіки

Кожна з нині наявних грошових систем мають багато спільних ознак та охоплюють такі елементи:
* [[Грошова одиниця|грошову одиницю;]]
* види державних грошових знаків;
* [[Масштаб цін|масштаб цін;]]
* [[Валютний курс|валютний курс;]]
* порядок готівкової й безготівкової емісії та обігу грошових знаків;
* [[Регламентація безготівкового грошового обороту|регламентацію безготівкового грошового обігу;]]
* правила вивозу й ввезення національної валюти та організації міжнародних розрахунків;
* державний орган, який здійснює грошово&nbsp;— кредитне й валютне регулювання.

Оскільки '''грошові системи'''&nbsp;— це складні економічні системи, що перебувають у стані розвитку і змін, то їх слід розглядати з різних боків:
* залежно від панівних економічних відносин можна визначити два типи грошових систем: a) ринкового типу, який характеризується вільним функціонуванням грошей, грошово&nbsp;- кредитним регулюванням на рівні банківської системи, використання переважно економічних важелів підтримання стабільності грошового обігу тощо; b) неринкова грошова система, якій властиві адміністративно&nbsp;— командні методи і важелі управлінням виробництвом та обміном, а панівним було регулювання виробництва і обміну для зближення і витіснення Товар&nbsp;— Гроші&nbsp;— Виробництво і грошового обігу;

* залежно від рівня входження національної економіки у світовій ринок і глибини міжнародного поділу праці виділяють: a) грошові системи відкритого типу&nbsp;— відсутні обмеження у формуванні валютних курсів та обмінних операцій, вільне переміщення грошових ресурсів до країни та за її межі, в обігу перебуває вільно конвертована валюта, діють інші важелі підтримання національного грошового обігу як інтегрованої частини світового господарського і грошового обігу; b) грошові системи закритого типу. В них переважно панують адміністративно&nbsp;— командні важелі управління суспільним виробництвом, відсутня вільна конвертованість національної грошової одиниці на іноземні валюти, діють численні обмеження у валютних операціях тощо.

* залежно від форми грошей в обігу є 2 типи грошових систем: a) якщо роль загального еквівалента виконують благородні метали, то такі системи грошового обігу називають грошовими системами металевого обігу. У них грошовий товар безпосередньо перебуває в обігу і виконує всі функції грошей, а кредитні гроші є безперешкодно розмінюваними на дійсні гроші; b) система обігу кредитних і паперових грошей, коли благородні метали з обігу вилучено, а в обігу перебувають знаки вартості.

=== Закон грошового обігу ===
{{детальніше|Закон грошового обігу}}
'''Зако́н грошово́го о́бігу'''&nbsp;— загальний [[економічний закон]], який визначає що протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об'єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Якщо формалізувати суть цього [[Економічний закон|закону]], то вона може бути виражена рівнянням:
: <math> M = \frac{\sum PQ - \sum K + \sum \Pi - \sum B\Pi}{V} ,</math>
де
* M&nbsp;— об'єктивно необхідна маса грошей;
* ΣPQ&nbsp;— сума цін товарів, що реалізуються за певний період;
* ΣК&nbsp;— сума продажів товарів і послуг у кредит;
* ΣП&nbsp;— загальна сума платежів, строк оплати яких настав;
* ΣВП&nbsp;— сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів;
* V&nbsp;— швидкість обороту грошової одиниці за рік.

=== Теорія грошей Австрійської школи ===
Головною особливістю теорії грошей [[Австрійська школа|Австрійської школи]] є розподіл грошей на ''грошові сертифікати'' (забезпечені золотом) та ''фідуціарні засоби'' (гроші, які не мають забезпечення).

== Фальшивомонетництво ==
{{детальніше|Фальшивомонетництво}}
'''Фальшивомонетництво'''&nbsp;— виготовлення з метою збуту, а також збут підроблених державних казначейських білетів (у даний час в Україні їх не випускають), білетів Національного банку України, металевої монети, державних цінних паперів (акції, [[облігації]], ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, казначейські зобов'язання) або іноземної валюти.

Саме слово «фальшивомонетництво» походить від латинського falsus, що означає «підроблений, неправдивий, фальшивий». В українській мові «фальш»&nbsp;— означає «підробка, обман, шахрайство, неправда», а фальшивомонетництво дослівно означає виробництво підроблених монет<ref>{{Cite web |url=http://linksdir.com.ua/getlink.php?linkID=11466 |title=Войціховський А. В. Міжнародне співробітництво держав у боротьбі з фальшивомонетництвом 2004 р. |accessdate=31 січня 2015 |archive-date=7 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160307124939/http://linksdir.com.ua/getlink.php?linkid=11466 }}</ref>.

Фальшивомонетництво завжди і в усіх державах вважалося тяжким кримінальним злочином. З метою його попередження та покарання осіб, винних у виготовленні підроблених грошей, в кримінальному законодавстві держав, у тому числі й в Кримінальному кодексі України (ст. 199), передбачена відповідальність за вчинення такого протиправного діяння. Кримінальна відповідальність згідно зі ст. 199 КК України наступає за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї. У частині 3 статті 199 КК України 2001 року законодавець посилив кримінальну відповідальність за вчинення фальшивомонетництва «організованою групою».

== Грошові кошти ==
Це термін [[Бухгалтерський облік|бухгалтерського обліку]], який відбиває найліквідніші активи підприємства та охоплює [[Готівка|готівку]] в касі, кошти на рахунках в банках, [[електронні гроші]], які емітуються у відкрито обіговій системі, депозити до запитання та кошти «на шляху».

== Кам'яні гроші ==
{{Вікіцитати|Мілтон Фрідман}}
[[Мілтон Фрідман]] у власній книзі «Грошове лихо: епізоди з історії грошей» («Money Mischief: Episodes in Monetary History») згадує про величезні кам'яні монети з отвором посередині, які використовувалися в якості грошей на острові Яп ([[Каролінські острови]], [[Мікронезія]]). «Монети» не переміщуються фізично, просто під час обміну, мешканці острову лише усно передають один одному права на них, тому Фрідман порівняв систему велетенських кам'яних грошей із [[Золотий стандарт|золотим стандартом]]. Вперше кам'яні гроші острову Яп були описані американським антропологом Вільямом Генрі Фурнесом ІІ (William Henry Furness III) у книзі «Острів кам'яних грошей» (The Island of Stone Money, 1910).

== Див. також ==
* [[Авуари]]
* [[Боністика]]
* [[Валюта]]
* [[Валюти, засновані на часовому факторі]]
* [[Грошова одиниця]]
* [[Нумізматика]]
* [[Паперові гроші]]
* [[Платіжна система]]
* [[Скарбничка]]
* [[Теорема регресії]]
* [[Рахункові гроші]]

== Ресурси інтернету ==
* [http://prostofinansy.com/?p=882 Перші паперові гроші незалежної України: карбованці УНР(1917). Галерея банкнот] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100103181706/http://prostofinansy.com/?p=882 |date=3 січня 2010 }}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''А.&nbsp;А.&nbsp;Гриценко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32034 Гроші] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200622020739/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32034 |date=22 червня 2020 }} // {{ЕСУ}}
* ''Дмитрієнко М. Ф.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Groshi Гроші] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170202050750/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Groshi |date=2 лютого 2017 }} // {{ЕІУ|2|221}}

== Література ==
* Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навч. посіб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Б.&nbsp;Л.&nbsp;Луців, Т.&nbsp;С.&nbsp;Смовженко, Г.&nbsp;Г.&nbsp;Голуб, В.&nbsp;О.&nbsp;Карп'як, Р.&nbsp;Б.&nbsp;Кульчицька, Б.&nbsp;С.&nbsp;Івасів, Я.&nbsp;І.&nbsp;Чайковський, Г.&nbsp;І.&nbsp;Спяк, І.&nbsp;С.&nbsp;Гуцал; Нац. банк України.&nbsp;— 2-ге вид., випр.&nbsp;— К.; Л., 1999.&nbsp;— 156 c.&nbsp;
* Гроші. Валюта. Валютні цінності: термінологічний словник / А.&nbsp;Г.&nbsp;Загородній, Г.&nbsp;Л.&nbsp;Вознюк.&nbsp;— Львів: БаК, 2000.&nbsp;— 184 с.&nbsp;— (Бібліотечка фінансиста).&nbsp;— ISBN 966-7065-24-3
* Гроші України = Money of Ukraine / [авт. Р.&nbsp;М.&nbsp;Шуст, А.&nbsp;Л.&nbsp;Крижанівський, О.&nbsp;П.&nbsp;Целуйко та ін.; редкол.: С.&nbsp;Г.&nbsp;Арбузов (голова) та ін.].&nbsp;— К. : Національний банк України, 2011.&nbsp;— 503 с.&nbsp;— Текст парал. англ.&nbsp;— ISBN 966-03-5781-5
* Грошові системи на українських землях: історія і теорія: монографія / І.&nbsp;Г.&nbsp;Скоморович.&nbsp;— Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011.– 244 с.– ISBN 978-966-613-844-9
* Давні календарі, міри, монети та письмо: Навч. посіб. / А.&nbsp;Ф.&nbsp;Гуцал.&nbsp;— Кам'янець-Поділ. : Оіюм, 2006.&nbsp;— 207 c.
* Дизайн і захист грошових знаків України / А.&nbsp;Г.&nbsp;Загородній, Г.&nbsp;Л.&nbsp;Вознюк, Т.&nbsp;С.&nbsp;Смовженко; Нац. банк України, Львівський банківський ін-т.&nbsp;— Львів: Вид-во ЛБІ НБУ, 2000.&nbsp;— 112 c.&nbsp;: іл.&nbsp;— ISBN 966-7330-30-3
* ''Зварич В. В''. Нумізматичний словник.&nbsp;— Львів: Вища школа&nbsp;— Вид-во при ЛДУ, 1972.&nbsp;— 147 с., [52] арк. іл. ([http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:qs1ZvdPaoLIJ:irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0009309+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua коротко про видання])
* З історії грошей України: Навч. посіб. / Н.&nbsp;В.&nbsp;Дорофєєва, З.&nbsp;М.&nbsp;Комаринська; Нац. банк України.&nbsp;— К.; Л., 2000.&nbsp;— 165 c.&nbsp;— ISBN 966-7330-18-4.&nbsp;— ISBN 5-7763-2419-Х ([http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:FEu4DnfkmwkJ:irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0007484+&cd=1&hl=uk&ct=clnk&gl=ua коротко про видання])
* Історія грошей і банківництва: Підруч. / І.&nbsp;Г.&nbsp;Скоморович, С.&nbsp;К.&nbsp;Реверчук, Я.&nbsp;Й.&nbsp;Малик, В.&nbsp;Є.&nbsp;Швець, Р.&nbsp;Й.&nbsp;Шуст, У.&nbsp;В.&nbsp;Владичин, С.&nbsp;І.&nbsp;Кубів.&nbsp;— К. : Атіка, 2004.&nbsp;— 339 c.&nbsp;— ISBN 966-326-023-8
* Нумізматика: Історія грошового обігу та монетної справи в Україні / Роман Шуст.&nbsp;— К. : Знання, 2007.&nbsp;— 376 с. : іл., портр.&nbsp;— ISBN 978-966-346-396-4
* Українські паперові гроші, 1917—2017 = Ukrainian paper money, 1917—2017 : каталог / Дмитро Харітонов.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— Київ: Агентство «Україна», 2017.&nbsp;— 131 с. : іл., табл., портр.&nbsp;— ISBN 978-966-137-066-0

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{Commonscat|Money}}
* [https://archive.org/details/slfinprav/page/n65/mode/1up?view=theater Гроші ] // Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л.&nbsp;К.&nbsp;Воронової.&nbsp;— 2-е вид., переробл. і доповн.&nbsp;— К.: Алерта, 2011—558 с.
* {{ССУМ|1|266|[https://archive.org/stream/strukrainsk/t.1#page/n264/mode/1up Гроши]}}
* {{Банківська енциклопедія|Гроші}}
* {{Банківська енциклопедія|Концепції та теорії грошей}}
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/t012341.html Кримінальний кодекс України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091125000225/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/t012341.html |date=25 листопада 2009 }}, ст. 199
* [http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/2010/2010_03/2010n04_05r02.pdf Перепис населення українських міст XVII століття] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120202165657/http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/2010/2010_03/2010n04_05r02.pdf |date=2 лютого 2012 }}
* [http://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/2011334 Гроші у біблійні часи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170213001831/http://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/2011334 |date=13 лютого 2017 }}
* [https://youtu.be/v7MwiQXdgP0 Що таке інфляція та емісія]&nbsp;— відео [[Tokar.ua]]
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe Список видань про гроші] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201112004809/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/UA/elib.exe |date=12 листопада 2020 }} // Електронна бібліотека «Україніка», © Національна бібліотека України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського

{{Бібліоінформація}}
{{Макроекономіка}}
{{Економіка і фінанси}}
[[Категорія:Банківська справа]]
[[Категорія:Економічна теорія]]
[[Категорія:Нумізматика]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Гроші| ]]