Перегляд вихідного коду сторінки Григоріанський календар

{{Календарі |image=DBP 1982 1155 400 Jahre Gregorianischer Kalender.jpg |caption=[[Поштова марка]] [[Німеччина|Німеччини]] до 400-річчя введення григоріанського календаря}}

'''Григоріа́нський календа́р'''&nbsp;— [[календар]], запроваджений 4 жовтня 1582 року [[Папа Римський|Папою Римським]] [[Григорій XIII|Григорієм XIII]] і нині ухвалений у світі як [[міжнародний стандарт]].

Григоріанський календар було розроблено в Священній Римській Імперії на заміну [[юліанський календар|юліанського]]&nbsp;— окрім високосних років кожного четвертого року, він має поправки кожного 100-го та кожного 400-го років для точнішої передачі тривалості року&nbsp;— періоду оберту Землі навколо Сонця.

Статус стандарту григоріанського календаря затверджено [[ISO 8601]]<ref>{{Cite web |url=https://www.iso.org/iso-8601-date-and-time-format.html |title=ISO 8601 Data elements and interchange formats — Information interchange — Representation of dates and times |accessdate=14 червня 2017 |archive-date=18 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170618091533/https://www.iso.org/iso-8601-date-and-time-format.html }}</ref>.

Після появи і визнання григоріанського календаря Отцями Риму себто Папою Григорієм і його соратниками календар став сприйматись як «папський» і тому [[Північна Європа|північноєвропейські]] та [[Східна Європа|східноєвропейські]] держави, які були [[Протестантизм|протестантськими]] й [[Православна церква|православними]] відмовились його визнавати. Водночас після [[Берестейська унія|Берестейської унії]] він поступово поширився на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] та був там поширений до [[Полоцький собор (1839)|Полоцького собору]] 1839 року. Водночас він зберігався і вживався багатьма людьми, особливо пов’язаними з Європою у таких великих і мультикультурних містах як Київ, Львів чи Полтава, а також на тих [[Західна Україна|західноукраїнських землях]], які входили до складу держав, де обов'язковим було використання григоріанського календаря ([[Корона Королівства Польського|Польща]], Австрія). 

У більшій частині Сучасної України (тій, що належала на той час [[Російська імперія|Російській імперії]] і де були утворені [[Українська Народна Республіка|УНР]], УСРР і УРСР) до відліку за григоріанським календарем офіційно перейшли у 1918 році<ref>{{Cite web |url=http://www.jnsm.com.ua/h/0225T/ |title=Цей день в історії: Введення в Україні Григоріанського календаря |accessdate=16 вересня 2018 |archive-date=16 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180916235547/http://www.jnsm.com.ua/h/0225T/ }}</ref>, і його дати в перехідний період називали ''за новим стилем''.

== Особливості літочислення ==
Календар ділить час на [[календарний рік|календарні роки]] тривалістю 365 або 366 [[день|днів]]. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів&nbsp;— [[високосний рік|високосними]]. Високосним є кожен рік, який ділиться без залишку на 4, окрім тих, які діляться без залишку на 100, але і ті, що діляться без залишку на 100, є високосними, якщо вони діляться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365,2425 дня або 365 днів 5 [[година|годин]] 49 [[хвилина|хвилин]] і 12 [[секунда|секунд]].

<math>365{,}2425 = 365 + 0{,}25 - 0{,}01 + 0{,}0025 = 365 + \frac{1}{4} - \frac{1}{100} + \frac{1}{400}.</math>

Звідси випливає розподіл високосних років:

* рік, номер якого є кратним 400,&nbsp;— високосний;
* решту років, номер яких є кратним 100,&nbsp;— невисокосні;
* інші роки, номер яких є кратним 4,&nbsp;— високосні.

Отже, 1600 і 2000 роки були високосними, а 1700, 1800 і 1900 роки високосними не були. Також не буде високосним і 2100 рік.

Якщо вважати кількість діб в році незмінною, то похибка в одну добу накопичиться за час близько 3 тисяч років<ref name="history_calendar">{{cite web|url=http://www.blagobor.by/article/history/calendar|title=Наши календари или почему Русская Церковь живет по старому стилю|author=Александр Чхартишвили|work=Борисовское благочиние. Первый Борисовский церковный округ, Борисовская Епархия, Белорусская Православная Церковь|accessdate=14.06.2017|archive-date=15 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200515160849/http://www.blagobor.by/article/history/calendar}}</ref><ref name="id_34">{{cite web|url=http://www.astrolab.ru/cgi-bin/manager.cgi?id=34&num=326#top|title=Точность Григорианского календаря|work=ASTROLAB.ru|author=И. А. Климишин|accessdate=14.06.2017|archive-date=6 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171206030700/http://www.astrolab.ru/cgi-bin/manager.cgi?id=34&num=326#top}}</ref>. (Для порівняння: в юліанському&nbsp;— приблизно за 128 років{{Sfn|Климишин|2002|p=58}}.) Однак така оцінка не враховує факту, що обертання Землі уповільнюється і з часом кількість діб у [[Тропічний рік|тропічному році]] зменшиться, навіть якщо тривалість року в [[секунда]]х залишатиметься майже незмінною<ref>''Cassidy S.'' [http://www.hermetic.ch/cal_stud/cassidy/err_trop.htm Error in statement of tropical year.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220128053054/http://www.hermetic.ch/cal_stud/cassidy/err_trop.htm |date=28 січня 2022 }}{{ref-en}}</ref><ref>''Красильников Ю.'' [http://hbar.phys.msu.ru/fat/easter.html Солнце, Луна, древние праздники и новомодные теории.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170110095937/http://hbar.phys.msu.ru/fat/easter.html |date=10 січня 2017 }} {{ref-ru}}{{deadlink}}</ref><ref>''Городецкий М. Л.'' К вопросу о точности григорианского календаря и лунного цикла // Историко-астрономические исследования, Вып. XXXV.&nbsp;— М.: Физматлит, 2010, C. 289—293.</ref>.

Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць [[лютий]] триває 28 днів у звичайні роки, і 29 днів&nbsp;— у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.

{| class = "wikitable"
!Місяць !! Кількість днів
|-
| [[Січень]] || 31
|-
| [[Лютий]] || 28 або 29
|-
| [[Березень]] || 31
|-
| [[Квітень]] || 30
|-
| [[Травень]] || 31
|-
| [[Червень]] || 30
|-
| [[Липень]] || 31
|-
| [[Серпень]] || 31
|-
| [[Вересень]] || 30
|-
| [[Жовтень]] || 31
|-
| [[Листопад]] || 30
|-
| [[Грудень]] || 31
|}

== Історія ==
{{Докладніше|Прийняття григоріанського календаря}}
Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження [[Юліанський календар|юліанського календаря]] до XVI століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати [[Великодень|Великодня]], це створювало проблеми. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в більшості держав [[Італія|Італії]], [[Французьке королівство|Французькому королівстві]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Португальське королівство|Португальському королівстві]] та [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] (зокрема, й на території України) запроваджено григоріанський календар&nbsp;— десять днів вилучили з календаря.

У зв'язку з переходом з юліанського на григоріанський календар у Нідерландах зразу після {{ЮГК|21 грудня|Ю|}} 1582 року настало 1 січня 1583 року, тобто населення залишилось без свята [[Різдво Христове|Різдва]], яке традиційно відзначають 25 грудня<ref>[https://gazeta.ua/articles/history/_435-rokiv-tomu-vveli-grigorianskij-kalendar/797982 435 років тому ввели григоріанський календар] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171015103936/https://gazeta.ua/articles/history/_435-rokiv-tomu-vveli-grigorianskij-kalendar/797982 |date=15 жовтня 2017 }}, [[Gazeta.ua]], 15 жовтня 2017 року</ref>.

1583 року [[Григорій XIII]] надіслав [[Константинопольський Патріарх|Константинопольському Патріарху]] [[Єремія II Транос|Єремії II]] листа, в якому пропонував прийняти новий календар і на його підставі нову пасхалію. У відповідь патріарх Єремія зібрав великий помісний Константинопольський собор у 1583 році, 20 листопада, на який запросив патріарха Олександрійського Сильвестра та патріарха Єрусалимського Софронія IV, на цьому соборі грецькі ієрархи підписали документ «Сингіліон» (Σιγγίλιον) в якому не тільки знову засудили та анафемствували католицькі догмати та звичаї: [[Філіокве]]; причастя мирян тільки Тілом Христовим і не причастя мирян Кров'ю Христовою; служіння літургії на опрісноках; вчення про те, що Христос судитиме лише душі у другому приході без тіла; вчення про чистилище; верховенство папи Римського та [[Індульгенція|індульгенцію]]; але й анафемствували всіх тих, хто прийме Григоріанську пасхалію та григоріанський календар.<ref> [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]]. Константинопольський собор 1583 р. засудив Григоріанську пасхалію та Григоріанський календар. https://baitsar.blogspot.com/2023/01/1583.html</ref>
=== Україна ===
{{Див. також|Реформа церковного календаря в Україні}}
На території сучасної [[Україна|України]] григоріанський календар де-юре запроваджено одразу ж після його ухвалення [[Папа Римський|єпископом римським]] [[Григорій XIII|Григорієм XIII]] (оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була католицькою державою). Проте в той час ситуація між польською католицькою та українською православною церквою була дуже напруженою; спроби змусити православних прийняти григоріанський календар лише ускладнили ситуацію. Відтак [[Християнство в Україні|українські християни]] дотримувалися юліанського календаря аж до 2023 року, коли після [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення]] 2022 року<ref>[https://religionnews.com/2023/06/16/after-calendar-change-many-in-ukraine-are-looking-forward-to-a-new-christmas/ After calendar change, many in Ukraine are looking forward to a new Christmas] Religion News, David I. Klein, June 16, 2023</ref><ref>{{Cite web|title=Меланка — 1 січня, Водохреще — 6-го. Церкви України готуються до відходу від юліанського календаря|url=https://hromadske.ua/posts/melanka-1-sichnya-vodohreshe-6-go-cerkvi-ukrayini-gotuyutsya-do-vidhodu-vid-yulianskogo-kalendarya|website=hromadske.ua|date=2022-12-10|accessdate=2023-07-24|language=uk}}</ref><ref name=":42">{{Cite web|title=Перехід на новий церковний календар стане ударом по “русскому міру”,&nbsp;— священник Віталій Собко|url=https://df.news/2022/11/25/perekhid-na-novyj-tserkovnyj-kalendar-stane-udarom-po-russkomu-miru-sviashchennyk-vitalij-sobko/|website=Духовний Фронт України|date=2022-11-25|accessdate=2022-12-11|language=uk}}</ref><ref name=":72">{{Cite web|title=Календар здорового глузду&nbsp;— risu|url=https://risu.ua/kalendar-zdorovogo-gluzdu_n133549/amp|website=risu.ua|accessdate=2022-12-11}}</ref> українські християнські конфесії розпочали переходи на григоріанський і [[Новоюліанський календар|новоюліанський]] календарі.<ref>{{Cite web|title=ПЦУ і УГКЦ переходять на новий календар: як зміняться дати релігійних свят (інфографіка)|url=https://tsn.ua/ukrayina/pcu-i-ugkc-perehodyat-na-noviy-kalendar-yak-teper-vidznachatimemo-religiyni-svyata-2335861.html|website=ТСН.ua|date=2023-05-24|accessdate=2023-07-24|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Керівництво Союзу баптистів вирішило перейти на григоріанський календар з грудня 2022 року – ВСЦ ЄХБ|url=https://slovoproslovo.info/kerivnitstvo-soyuzu-baptistiv-virishilo-pereyti-na-grigorianskiy-kalendar-z-lyutogo-2022-roku-vsts-ehb/|website=Газета Слово про Слово|date=2022-06-25|accessdate=2023-07-24|language=uk|first=Євген|last=Коновальчук}}</ref><ref>{{Cite web|title=Українська церква християн віри євангельської переходить на григоріанський календар|url=https://c4u.org.ua/ukrayinska-czerkva-hrystyyan-viry-yevangelskoyi-perehodyt-na-grygorianskyj-kalendar/|website=Християни для України|date=2022-07-12|accessdate=2023-07-24|language=uk|last=hdu}}</ref><ref>{{Cite web|title=Українська Лютеранська Церква перейшла на новоюліанський календар - РІСУ|url=https://risu.ua/ukrajinska-lyuteranska-cerkva-pereyshla-na-novoyulianskiy-kalendar_n88462|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2023-07-24|language=uk}}</ref>

В [[Українська Народна Республіка|Українській Народній Республіці]] Закон [[Мала Рада|Малої ради]] «Про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час» було ухвалено {{ЮГК|12 лютого|Ю|}} 1918 року в [[Коростень|Коростені]].<ref>{{Cite web|title=Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2011/11/2/60854/|website=Історична правда|accessdate=2023-07-24}}</ref> Григоріанський календар офіційно почав діяти з 16 лютого 1918 року, цей день стали вважати 1 березня 1918 року.<ref>Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник.&nbsp;— К., 1995.&nbsp;— С.&nbsp;261.</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/47927/|title=А завтра була весна|accessdate=15 жовтня 2012|archive-date=5 листопада 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171105055003/http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/47927}}</ref>

=== Дати переходу на григоріанський календар у різних країнах ===
{{Докладніше|{{Не перекладено|Список дат прийняття григоріанського календаря по країнах||en|List of adoption dates of the Gregorian calendar by country}}}}
{| align="center" class="wikitable sortable" width="100%"
 |-
 ! Країна
 ! Останній день [[юліанський календар|юліанського календаря]]
 ! Перший день григоріанського календаря
 |-
 | [[Італія]]
 | [[4 жовтня|04.10]].[[1582]]
 | [[15 жовтня|15.10]].[[1582]]
 |-
 | [[Іспанія]]
 | 04.10.1582
 | 15.10.1582
 |-
 | [[Португальське королівство]]
 | 04.10.1582
 | 15.10.1582
 |-
 | [[Річ Посполита]] <small>([[Польща]], [[Україна]], [[Литва]], [[Білорусь]])</small> 
 | 04.10.1582
 | 15.10.1582
 |-
 | [[Французьке королівство]]
 | 09.12.1582
 | 20.12.1582
 |-
 | [[Люксембург]]
 | 21.12.1582
 | 01.01.1583
 |-
 | [[Республіка Об'єднаних провінцій Нідерландів|Нідерланди]]
 | 21.12.1582
 | 01.01.1583
 |-
 | [[Баварське герцогство]]
 | 05.10.1583
 | 16.10.1583
 |-
 | [[Габсбурзька монархія|Австрійська монархія]]
 | 06.01.1584
 | 17.01.1584
 |-
 | [[Швейцарія]]
 | 11.01.1584
 | 22.01.1584
 |-
 | [[Угорське королівство (1526—1867)|Угорське королівство]]
 | 21.10.1587
 | 01.11.1587
 |-
 | [[Прусське герцогство]]
 | 22.08.1610
 | 02.09.1610
 |-
 | [[Герцогство Курляндії і Семигалії]]
 | 19.12.1617
 | 01.01.1618
 |-
 | [[Німеччина]] (протестантська)
 | 18.02.1700
 | 01.03.1700
 |-
 | [[Данія-Норвегія]]
 | 18.02.1700
 | 01.03.1700
 |-
 | [[Королівство Великої Британії]]
 | 02.09.1752
 | 14.09.1752
 |-
 | [[Швеція]]
 | 17.02.1753
 | 01.03.1753
 |-
 | [[Фінляндія]]
 | 17.02.1753
 | 01.03.1753
 |-
 | [[Японська імперія]]
 | -
 | 01.01.1873
 |-
 | [[Династія Цін|Китай]]
 | -
 | 20.11.1911
 |-
 | [[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]]
 | 31.03.1916
 | 14.04.1916
 |-
 | [[Османська імперія]]
 | 15.02.1917
 | 01.03.1917
 |-
 | [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська Радянська Республіка]]
 | 31.01.1918
 | 14.02.1918
 |-
 | [[Українська Народна Республіка]]
 | 15.02.1918
 | 01.03.1918 
 |-
 | [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]]
 | 18.01.1919
 | 01.02.1919
 |-
 | [[Румунське королівство]]
 | 18.01.1919
 | 01.02.1919
 |-
 | [[Грецьке королівство]]
 | 09.03.1924
 | 23.03.1924
 |-
 | [[Єгипетське королівство]]
 | 17.09.1928
 | 01.10.1928
 |-
|}

==== Зауваження ====
[[Файл:Calendars_world_map.svg|міні|400x400пкс|Офіційно календарі у різних країнах світу. (У релігійній сфері можуть бути прийняті інші календарі){{legend|#008000;|Григоріанський календар}} {{legend|#008080;|Григоріанський календар, але з іншою ерою}} {{legend|#ff0000;|Інші календарі}} {{legend|#ff8000;|Паралельне використання григоріанського та національного календарів}}]]
З цього списку випливає, що в деяких країнах, наприклад, у Російській імперії, 1900 року був день 29 лютого, тоді як у більшості країн його не було.

На деяких територіях, що свого часу переходили на григоріанський календар, згодом відновлювався юліанський лік часу внаслідок приєднання до інших держав.

У XVI столітті перейшла на григоріанський календар тільки католицька частина Швейцарії, протестантські [[Кантони Швейцарії|кантони]] перейшли 1753 року, а останній, [[Граубюнден]],&nbsp;— 1811 року. Іноді перехід на григоріанський календар супроводжувався серйозними заворушеннями. Наприклад, коли польський король [[Стефан Баторій]] запровадив новий календар у [[Рига|Ризі]] (1584 року), місцеві купці підняли заколот, оголосивши, що вилучення з календаря 10 днів зриває терміни поставок і призводить до значних збитків. Бунтівники розгромили ризьку церкву й убили кількох муніципальних службовців. Подолати «календарні заворушення» й повісити ватажків удалося лише влітку 1589 року.

У зв'язку з неодночасним переходом країн на григоріанський календар можуть виникати помилки сприйняття дат: наприклад, відомо, що [[Мігель де Сервантес]] і [[Вільям Шекспір]] померли 23 квітня 1616 року. Насправді ці події відбулися з різницею в 10 днів, оскільки в католицькій Іспанії новий стиль діяв від запровадження його Папою, а [[Королівство Великої Британії]] перейшло на новий календар лише 1752 року.

Незвичайним був перехід на григоріанський календар на [[Аляска|Алясці]], оскільки там він поєднувався з перенесенням [[Міжнародна лінія зміни дат|лінії зміни дати]]. Тому після п'ятниці 6 жовтня 1867 за старим стилем ішла ще одна п'ятниця 18 жовтня 1867 за новим.

Деякі країни розтягували перехід на кілька років, щоб уникнути стрибка. Наприклад, у Швеції вирішили скасовувати високосні дні лютого з 1700 по 1740 роки. 1700 року скасували перший високосний день. Потім почалася війна й про перехід забули. Таким чином, Швеція жила за своїм особливим календарем. 1711 року [[Карл XII]] визнав це непрактичним і вирішив повернутися до старого стилю, додавши в лютому 2 дні. Тому в Швеції було 30 лютого 1712 року. Лише 1753 року новий стиль усе-таки запровадили: після 17 лютого настало відразу 1 березня.

== Правила запам'ятовування кількості днів у місяці ==
[[Файл:Month - Knuckles (uk).svg|міні|250пкс|«Правило кісточок».]]
Існує просте правило запам'ятовування кількості днів у місяці&nbsp;— «правило кісточок»: якщо виставити перед собою складені разом кулаки так, щоб бачити тильні сторони долонь, то по «кісточках» (суглобах пальців) на краю долоні і проміжків між ними можна визначити, є який-небудь місяць «довгим» (31 день) або «коротким» (30 днів, крім лютого). Для цього потрібно почати рахувати місяці з січня, відраховуючи кісточки і проміжки. Січню буде відповідати перша кісточка (довгий місяць&nbsp;— 31 день), лютому&nbsp;— проміжок між першою і другою кісточками (короткий місяць), березню&nbsp;— кісточка, і&nbsp;т.&nbsp;д. Два наступних поспіль довгих місяці&nbsp;— липень і серпень&nbsp;— потрапляють саме на сусідні кісточки різних рук (проміжок між кулаками не враховується).

Згідно з іншим правилом запам'ятовування, по 30 днів мають 4 місяці: квітень, червень, вересень і листопад. Якщо їх записати [[Римська система числення|римськими цифрами]], вийде: IV, VI, IX, XI.
{{seealso|Мнемоніка}}

== Релігійні свята в західних і східних християн ==
{{Докладніше|Католицький літургійний календар|Загальноримський календар|Православний літургійний календар}}
Усі [[християнство|християни]] західного обряду ([[Латинська церква]] та [[протестантизм|протестанти]]), сімнадцять з двадцяти трьох [[Східні католицькі церкви|східних-католицьких церков]] ([[Коптська католицька церква]], [[Вірменська католицька церква]], [[Албанська греко-католицька церква]], [[Білоруська греко-католицька церква]], [[Греко-католицька церква Хорватії та Сербії]], [[Угорська греко-католицька церква]], [[Італо-албанська католицька церква]], [[Македонська греко-католицька церква]], [[Мелькітська греко-католицька церква]], [[Русинська греко-католицька церква]], [[Словацька греко-католицька церква]], [[Халдейська католицька церква]], [[Сиро-малабарська церква]], [[Маронітська церква]], [[Сирійська католицька церква]], [[Сиро-маланкарська католицька церква|Сиро-Маланкарська католицька церква]] та [[Українська греко-католицька церква]] (з 01.09.2023)<ref name="UGCC">[https://www.bbc.com/ukrainian/news-64543002 Греко-католицька церква перейде на новий календар і Різдво 25 грудня. Коли і як це буде]</ref>), три з шести орієнтальних православних церков ([[Вірменська апостольська церква]], [[Маланкарська православна сирійська церква]] та [[Сирійська православна церква]]) та [[Церква Сходу|Церкви Сходу]] ([[Ассирійська церква Сходу]] та [[Давня церква Сходу]]) використовують '''григоріанський календар'''.

Більшість [[Православна церква|Східних православних церков]] ([[Константинопольська православна церква|Константинопольський]], [[Александрійська православна церква|Александрійський]], [[Антіохійська православна церква|Антіохійський]], [[Румунська православна церква]], [[Болгарська православна церква]], [[Кіпрська православна церква|Церква Кіпру]], [[Елладська православна церква|Церква Греції]], [[Албанська православна церква|Автокефальна православна церква Албанії]], [[Православна церква Чеських земель і Словаччини]] та [[Православна церква України]] (з 01.09.2023)<ref>{{Cite web|title=Православна церква України затвердила перехід на новий календар|url=https://zn.ua/ukr/UKRAINE/pravoslavna-tserkva-ukrajini-zatverdila-perekhid-na-novij-kalendar.html|website=Зеркало недели {{!}} Дзеркало тижня {{!}} Mirror Weekly|accessdate=2023-07-07}}</ref>), а також три [[Східні католицькі церкви]] ([[Болгарська греко-католицька церква]], [[Греко-візантійська католицька церква]] та [[Румунська греко-католицька церква]]) відзначають свята за '''[[Новоюліанський календар|новоюліанським календарем]]''', що збігатиметься з григоріанським до 2800 року. У новоюліанському календарі, нерухомі свята збігаються з григоріанським календарем, а рухомі (тобто [[Обчислення дати Великодня|Пасхалія]]) з юліанським календарем.

У той час як лише шість з шістнадцяти автокефальних [[Православна церква|Східних православних церков]] ([[Єрусалимська православна церква|Єрусалимський патріархат]], [[Російська православна церква]], [[Сербська православна церква]], [[Грузинська православна церква|Грузинська апостольська автокефальна православна церква]], [[Польська православна церква|Польська автокефальна православна церква]] та [[Македонська православна церква — Охридська архієпископія]]), а також [[Російська греко-католицька церква]] відзначають свята за [[юліанський календар|'''юліанським календарем''']]. Наприклад, [[Різдво Христове]] західні й східні християни святкують 25 грудня за григоріанським календарем, а деякі східні&nbsp;— {{ЮГК|25 грудня|Ю|}} за юліанським (у XX—XXI століттях це відповідає 7-му січня за григоріанським календарем).

Новоюліанський календар був формально запроваджений [[Патріарх Московський і всієї Русі|Московським патріархом]] [[Тихон (патріарх Московський)|Тихоном]] для вживання у Російській православній церкві 15 жовтня 1923 року. Однак це нововведення хоч і було прийнято практично всіма московськими парафіями, але загалом викликало незгоду в церкві, тому вже 8 листопада патріарх Тихон розпорядився «повсюдне і обов'язкове введення нового стилю в церковне вживання тимчасово відкласти». Таким чином, новоюліанський календар діяв у Московському патріархаті лише 24 дні. Новоюліанський календар у Російській православній церкві використовують лише парафії [[Румуни в Україні|румунської нацменшини]] в [[Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ (МП)|Чернівецько-Буковинській єпархії]].<ref>{{Cite news|title=«Є сподівання, що ПЦУ і УГКЦ перейдуть на святкування Різдва 25 грудня» – професор Петро Кралюк|url=https://www.radiosvoboda.org/a/rizdvo-tserkovnyy-kalendar/32201163.html|work=Радіо Свобода|date=2023-01-02|accessdate=2023-07-24|language=uk|first=Петро|last=Кралюк}}</ref>

1 березня 2100 року різниця між календарями зросте до 14 діб, що для церков, які дотримуються юліанського календаря, призведе до зсуву дат усіх нерухомих свят на 1 добу вперед (відповідно до григоріанського календаря). Першим зі «зсунутих» великих свят буде [[Благовіщення]], яке для таких церков припадатиме на 8 квітня за новим стилем (оскільки {{ЮГК|25 березня|Ю|}} 2100 за старим стилем стане 8 квітня 2100 за новим стилем). Якщо до цього часу не відбудеться остаточний перехід всіх [[Православна церква|Східних православних церков]] на [[новоюліанський календар]], то люди, що відзначатимуть тоді свята за старим стилем, стануть свідками такого зсуву дат: [[Іван Хреститель|Івана Хрестителя]]&nbsp;— на [[8 липня]], [[день святого Миколая|святого Миколая]]&nbsp;— на 20 грудня. [[Різдво Христове]] із 2101 року буде святкуватись вже [[8 січня]], а [[Старий Новий рік]]&nbsp;— 15 січня.

Аналогічний зсув дат християнських свят на 1 добу вперед відбуватиметься у церквах, що дотримуються юліанського календаря, кожного столітнього року, номер якого не поділяється націло на 400 (2100, 2200, 2300, 2500 і&nbsp;т.&nbsp;д.) Так, українці у [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] до 1700 року відзначали Різдво [[4 січня]] за [[Цивільний календар|цивільним календарем]]. Якщо деякі східні християни будуть і надалі дотримуватися юліанського календаря, то до 5000 року Різдво для них досягне дати 29 січня відповідно до григоріанського календаря.

[[Ефіопська православна церква Тевахедо|Етіопська православна церква Тевахедо]], [[Ефіопська католицька церква|Етіопська католицька церква]], [[Еритрейська православна церква Тевахедо]] та [[Еритрейська католицька церква]] використовують [[Ефіопський календар|'''етіопський календар''']], а [[Коптська православна церква Александрії]] та [[Коптська католицька церква]] [[Коптський календар|'''коптський календар''']].<ref> [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]].  До дискусії про календарі (фото старих календарів різних років видання) https://baitsar.blogspot.com/2017/12/normal-0-false-false-false-ru-x-none-x_25.html </ref> Етіопський і коптський календарі мають однакову тривалість року з [[юліанський календар|юліанським календарем]], однак рік у них починається 29-30 серпня відповідно до цього календаря, а відносно григоріанського початок року поступово зміщується на пізніші дати.

== Дати до запровадження григоріанського календаря ==
Дати до 4 жовтня 1582 не перераховуються за григоріанським календарем і наводяться за юліанським. У країнах, де григоріанський календар прийнято значно пізніше, існує проблема тлумачення дат. Наприклад, інформація про те, що певна людина народилася в [[Російська імперія|Російській імперії]] 9 березня 1870 року, вимагає додаткового пояснення, за яким календарем приведена дата. Зазвичай, проблема розв'язується наведенням дат за обома стилями: старим і новим. Зазначена дата народження виглядає в такому записі як 25 лютого (9) березня&nbsp;— за старим юліанським стилем (а в дужках за новим григоріанським календарем).

== Пролептичний календар ==
{{Докладніше|[[Пролептичний григоріанський календар]]}}
Пролептичним григоріанським календарем називається календар, який використовують для позначення дат, раніше, ніж дата введення самого григоріанського календаря. Наприклад, для позначення всіх дат до нашої ери найчастіше використовують [[юліанський календар]], введений лише з 1 січня 45 року до н. е. — отже, ранніші дати позначаються за {{Не перекладено|Пролептичний юліанський календар|пролептичним юліанським календарем|en|Proleptic Julian calendar}}. У регіонах, де не використовували юліанський календар, датування подій відбувається за пролептичним григоріанським календарем, що визначає датування подій за правилами григоріанського календаря до появи григоріанського календаря 15 жовтня 1582 року.

== Див. також ==
* [[Anno Domini (Від Різдва Христового)]]
* [[Час]]
* [[Хронологія]]
* [[Старокалендарники]]
* [[Новокалендарники]]
* [[Різдвяні суперечки]]
* [[Великодні суперечки]]
* [[Реформа дати Великодня]]
* [[Юліанський день]]

== Примітки ==
<references responsive="" />

== Література ==
*{{книга|автор=[[Климишин Іван Антонович|Климишин І. А.]] |частина= |посилання частина= |назва=Календар і хронологія |оригінал= |посилання=https://shron1.chtyvo.org.ua/Klymyshyn_Ivan/Kalendar_i_khronolohiia.pdf |відповідальний= |видання=5-е видання, доповнене |місце=Івано-Франківськ |видавництво=в-во Івано-Франківської Теологічної Академії |рік=2002 |том= |сторінки=130-151 |сторінок=232 |серія= |isbn=966-95931-2-3 |тираж= |ref=Климишин}}

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/11300306/legal/noviy_stil Новий стиль] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170413142901/http://leksika.com.ua/11300306/legal/noviy_stil |date=13 квітня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|4}}
* {{cite web|url=http://fatus.chat.ru/easter.html|title=Солнце, Луна, древние праздники и новомодные теории|author=Красильников|year=1999|accessdate=01.06.2017|archive-date=22 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200522215101/http://fatus.chat.ru/easter.html}}

{{Час}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Календарі]]
[[Категорія:Літургійні календарі]]
[[Категорія:засновані 1582]]
[[Категорія:1582 у науці]]
[[Категорія:Григоріанський календар]]