Перегляд вихідного коду сторінки Грегор Райш

{{Письменник
 |Ім'я                     = Грегор Райш
 |Оригінал імені           = Gregor Reisch
 |Фото                     = Gregor Reisch book.jpg
 | Ширина                  = 220px
 |Дата народження  = 1467
 | Місце народження  = [[Балінген]], [[Вюртемберг]]
 |Дата смерті  = 09.05.1525
 | Місце смерті  = [[Фрайбург]]
 | Рід діяльності  = [[письменник]], [[монах]], [[пріор]], [[Картезіанці|картезіанець]]
}}
'''Грегор Райш''' ({{lang-de|Gregor Reisch}}; близько [[1467]], [[Балінген]], [[Вюртемберг]]&nbsp;— [[9 травня]] [[1525]], [[Фрайбург]])&nbsp;— німецький [[енциклопедист]], [[чернець]] [[Картезіанці|картезіанського ордену]]. Відомий завдяки енциклопедичному твору «[[Margarita philosophica|Перлина філософії]]» ({{lang-de|«Margarita philosophica»}})<ref>{{ЕСБЕ}}</ref><ref>{{З|[[Catholic Encyclopedia]]|http://www.newadvent.org/cathen/12731a.htm|заголовок=Gregor Reisch}}</ref>.

== Біографія ==

У 1487 році Райш став студентом [[Фрайбурзький університет|Фрайбурзького університету]], Баден, отримав ступінь магістра в 1489 році. Потім вступив в [[Картезіанці|Картезіанський орден]]. З 1500 року був [[пріор]]ом [[Монастир|монастиря]]. Підтримував дружні стосунки з гуманістами: [[Еразм Ротердамський|Еразмом Роттердамським]], [[Якоб Вімпфелінг|Якобом Вімпфелінгом]], [[Беатус Ренанус|Беатусом Ренанусом]], {{нп|Ульріх Цазій|Ульріхом Цазіем||Ulrich Zasius}} і проповідником {{нп|Йоганн Гейлер фон Кайзерберг|Йоганном Гейлером фон Кайзербергом||Johann Geiler von Kaisersberg}}. [[Йоганн Екк]] був його учнем.

Він також був відвідувач Рейнської провінції. Докладав багато зусиль у боротьбі з [[лютеранство]]м. Райш мав адаптивну репутацію, тому вважався «Оракулом». Він був одним з найпомітніших інтелектуалів на початку нової ери, який прагнув збирати енциклопедичні праці.

== «Margarita philosophica» ==
[[Файл:Gregor Reisch, Margarita Philosophica, Typus Logice.jpg|thumb|Typus Logice (1503)]]
[[Файл:Margarita Philosopica by Reisch 2.jpg|thumb|Анатомія в Margarita Philosophica&nbsp;— 1565&nbsp;— тепер знаходиться в Музеї науки в Роутоні]]
«Margarita philisophica»&nbsp;— головна праця Грегора Райша, яка вперше з'явилася у Фрайбурзі в 1503 році. Книга написана у формі діалогу між вчителем і учнем. Частини або книги твору, присвячені тому чи іншому з [[Сім вільних мистецтв (гобелен)|семи вільних мистецтв]], починаються звичайно з символічного зображення предмета, про який говориться. Найцікавішими з них є зображення [[Арифметика|арифметики]], [[Геометрія|геометрії]] і [[Астрономія|астрономії]].
Це енциклопедія знань, задумана як підручник для юних студентів і міститься у дванадцяти книгах латинської граматики, діалектики, риторики, арифметики, музики, геометрії, астрономії, фізики, історії, природної фізіології, психології та етики.

Книга, присвячена арифметиці, складається з теоретичної частини, складеної за [[Боецій|Боецієм]], і з практичної, що містить поділ чисел на пальцеві і суглобові, нумерацію, додавання, віднімання, множення, ділення, добування кореня і прогресії в додатку до цілих чисел і до дробових звичайним і шістидесятковим, рахунок на лініях і потрійне правило. Численні [[Гравюра|гравюри]] і повні записи збільшили корисність роботи.

Також з двох частин, теоретичної і практичної, складається і книга, присвячена геометрії. Перша містить собою дуже мізерний відбиток Евкліда. Друга частина, присвячена практичній геометрії, починається короткою таблицею вимірювань, за якою йде опис двох вимірювальних приладів: кутомірного, наче [[Астролябія|астролябії]], із зазначенням правил для його застосування lkz вимірювання висот і [[якобштаба]]. Наступні після цієї статті присвячені вимірюванню кола (при <math>~\pi = 3 \frac {{1}}{{7}}</math>), прямолінійних фігур і тіл. У книзі, присвяченій астрономії, за викладом відомостей по сферичній і теоретичної астрономії слідує [[астрологія]].

У 1510 році Райш також опублікував статути і привілеї картезіанського ордену, і допоміг [[Еразм Ротердамський|Еразму Роттердамському]] у його виданні [[Ієронім]]а.

== TYPUS ARITHMETICAE ==
[[Файл:Gregor Reisch, Margarita Philosophica, 1508 (1230x1615).png|left|thumb|220px|Margarita Philosophica (1503). Титульний лист Четвертої книги, присвяченої арифметиці. Зображує змагання двох великих вчених&nbsp;— [[Піфагор]]а (справа) і [[Боецій|Боеція]] (зліва), суддею в якому виступає сама (персоніфікована) Арифметика.]]
Картина під назвою TYPUS ARITHMETICAE знаходиться в 4 книзі Margarita philosophica «De quadrivii rudimentis», яка пов'язана з арифметикою. В центрі персоналізована дама Арифметика тримає в кожній руці відкриту книгу, ймовірно, з описом, зображених на картинці двох обчислювальних систем; на її сукні можна знайти зачатки двох геометричних прогресій чисел: 1&nbsp;— 2&nbsp;— 4&nbsp;— 8 і 1&nbsp;— 3&nbsp;— 9&nbsp;— 27. На передньому плані дві таблиці на яких змагаються у обчисленнях: справа&nbsp;— [[Піфагор]] за рахівницею, а зліва&nbsp;— [[Боецій]] з цифрами і символами таблиці. Те, що дама Арифметика дивиться на [[Боецій|Боеція]] вказує на те, що вона ставиться до нього більш прихильно.<ref>{{З|The Abacus|http://history-computer.com/CalculatingTools/abacus.html|заголовок=Історія рахівниці.}}</ref>

У середньовіччі Піфагора помилково називали винахідником, широко використовується з давніх часів його обчислювальна «машина» («Конвертування на лінії»&nbsp;— назва його обчислювальної «машини»); обчислювальні рахунки мають чотири горизонтальні лінії, де знаходяться «обчислювальні пенні»; кожен рядок являє собою точку в десятковій системі; лінії для тисяч і мільйонів&nbsp;— хрести; нижня лінія А-лінія; де є «{{нп|Rechenpfennig||de|Rechenpfennig}}» між двома лініями, означає, п'ять одиниць в нижньому рядку. На лівій частині екрана зображено Боеція, якого в середньовіччі помилково вважали винахідником [[Арабські числа|арабських цифр]], що стало перевагою для обчислювального процесу; це, як відомо, цифри від 1 до 9, без цифри 0, що є «нічим» саме по собі, але може збільшити в десятки разів попередні числа.

[[Файл:Gregor Reisch - Margarita philosophica - 4th ed. Basel 1517 - p. VI - Typus grammaticae - 500ppi.jpg|thumb|Typus Grammaticae (1503)]]

[[Файл:Gregor Reisch, Margarita Philosophica, Astronomia.jpg|thumb|Astronomia (1503)]]

== Посилання ==
* Gregorius Reisch, ''Margarita philosophica nova'' Anastatic reprint with an introduction (in Italian) by Lucia Andreini, Salzburg: Institut für Anglistik und Amerikanistik, Universität Salzburg, 2002 (3 voll.).
* ''Natural Philosophy Epitomised: Books 8-11 of Gregor Reisch's Philosophical pearl (1503)'' Translated and edited by Andrew Cunningham, Sachiko Kusukawa, Aldersht: Ashgate, 2010.
* Petreius, ''Bibliotheca Carthusiana'' (Cologne, 1609), 109—112
* Hugo von Hurter, ''Nomenclator'', II (3rd ed. Innsbruck, 1906), 1278–79
* Hartfelder, ''Gregor Reisch'', in ''Zeitschrift fur die Geschichte des Oberrheins'', New Series, V (Freiburg, 1890), 170—200.

== Додаткові посилання ==
* [http://www.counton.org/museum/floor4/gallery11/gal11_p3.html An illustrion from Geometry] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120206041116/http://www.counton.org/museum/floor4/gallery11/gal11_p3.html |date=6 лютого 2012 }}
* [https://web.archive.org/web/20130309021652/http://nsm1.nsm.iup.edu/gsstoudt/history/images/margphil.html An illustration from Arithmetic]
* [http://www.cppdigitallibrary.org/items/browse?advanced%5B0%5D%5Belement_id%5D=48&advanced%5B0%5D%5Btype%5D=contains&advanced%5B0%5D%5Bterms%5D=Reisch%2C+Gregor%2C+-1525.+Margarita+philosophica Selected images from ''Margarita philosophica''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160424074815/http://www.cppdigitallibrary.org/items/browse?advanced%5B0%5D%5Belement_id%5D=48&advanced%5B0%5D%5Btype%5D=contains&advanced%5B0%5D%5Bterms%5D=Reisch%2C+Gregor%2C+-1525.+Margarita+philosophica |date=24 квітня 2016 }} From The College of Physicians of Philadelphia Digital Library

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{ЕСБЕ}}
* [https://archive.org/details/gri_c00033125008256329 «Margarita philosophica»]

{{DEFAULTSORT:Райш, Грегор}}
[[Категорія:Енциклопедисти]]
[[Категорія:Картузіанці]]

{{Бібліоінформація}}