Перегляд вихідного коду сторінки Горіння

{{Паливо}}
[[Файл:Et baal.jpg|thumb|200px|right]]
'''Горі́ння''' ({{lang-en|burning}}, {{lang-de|Brennen n}})&nbsp;— [[екзотермічна реакція]] [[окиснення]] [[речовина|речовин]], яка супроводжується виділенням [[дим]]у та (або) виникненням [[полум'я]] і (або) [[світіння]]м.
 [[File:Fernheizzentrale Bad Steben 2010-2.JPG|thumb|right|250px|Факельне горіння газу (нафти).]]
[[Image:Embers 01.JPG|thumb|250px|Тліюче горіння вугільних брикетів]]
== Визначення і загальний опис ==
Горіння за сучасними уявленнями&nbsp;— складний фізико-хімічний процес на основі екзотермічних реакцій окислення-відновлення, який відзначається значною швидкістю перебігу, виділенням великої кількості тепла і світла, масообміном з навколишнім середовищем. Під час горіння, здебільшого, утворюється [[полум'я]]. Горіння може початися зненацька внаслідок самозаймання або бути спонукане запалюванням. Стосовно до вибухових речовин розрізняють рівномірне або нормальне горіння (постійна швидкість розповсюдження від часток см/с до сотень см/с) та нерівномірне або вибухове (нестабільна швидкість до сотень м/с). Горіння виникає, коли є горюча речовина, [[окислювач|окиснювач]] та джерело запалювання. <tt>Окислювачами</tt> можуть бути [[кисень]], [[повітря]], [[бертолетова сіль]], [[пероксид натрію]], [[азотна кислота]], [[хлор]], [[флуор]], [[бром]], [[оксид]]и [[азот]]у тощо. Горіння може бути повним і неповним.
Повне — за достатньої або надлишкової кількості окиснювача і за такого горіння виділяються нетоксичні речовини.
Неповне — відбувається за недостатньої кількості окислювача. За неповного горіння утворюються продукти неповного згорання, серед яких є токсичні речовини ([[Монооксид вуглецю|чадний газ]], водень).

== Історія ==
[[Файл:Flametest--Na.swn.jpg|thumb|180px|right|Жовте забарвлення полум'я газового пальника при внесенні в нього слідів [[Натрій|натрію]] ([[кухонна сіль]] на дроті) викликане випромінюванням дублетної D-лінії натрію з довжинами хвиль 589 і 589,6&nbsp;[[нанометр|нм]]]]
До відкриття кисню на початку 1770-х років [[Карл Вільгельм Шеєле|Карлом Шеєле]] і [[Джозеф Прістлі|Джозефом Прістлі]] вважалося, що всі тіла, які здатні горіти, містять особливе начало, «[[флогістон]]», який в ході горіння виділяється з тіла, залишаючи золу. В 1775 році [[Антуан Лоран Лавуазьє|Лавуазьє]] показав, що навпаки, до горючої речовини впродовж горіння приєднується кисень повітря, а в 1783 році Лавуазьє і [[П'єр-Симон Лаплас|Лаплас]] виявили, що на виході горіння водню&nbsp;— чиста вода. Ці відкриття заклали основу сучасних наукових поглядів на природу горіння.

Наступний крок в розвитку основ теорії горіння пов'язаний з роботами {{нп|Франсуа Ернест Маллар|Маллара|ru|Маллар, Франсуа Эрнест}} і [[Анрі Луї Ле Шательє|Ле Шательє]]<ref>{{стаття|автор= Mallard E., Le Chatelier H. L.| назва= Thermal model for flame propagation |видання= Annals of Mines | рік= 1883 |volume= 4 |номер= | pages= 379 }}</ref> і [[Міхельсон Володимир Олександрович|В.&nbsp;О.&nbsp;Міхельсона]], виконаними в 1880-ті роки{{sfn|Хитрин, Физика горения и взрыва|1957|с=8}}. У 1890 році Міхельсон оприлюднив роботу<ref>''Михельсон В. А.'' О нормальной скорости воспламенения гремучих газовых смесей.&nbsp;— Собр. соч. М.: Новый агроном, 1930, т. 1</ref> про поширення полум'я в трубах і запропонував теорію [[Пальник Бунзена|пальника Бунзена]].

У 1928 році Бурке і Шуманн розглянули задачу про дифузійне полум'я і показали, що коли швидкість згоряння реагентів у хімічній реакції набагато більша від швидкості підведення реагентів з допомогою дифузії, зону реакції можна вважати нескінченно тонкою, при цьому в ній автоматично встановлюється стехіометричне співвідношення між окиснювачем і пальним, а максимальна температура в зоні реакції близька до адіабатичної температури горіння<ref>{{стаття| автор=Burke S. P., Schumann T. E. W. | назва=Diffusion flames |видавництво=Industrial & Engineering Chemistry| рік=1928 |volume=20 |номер=10 | pages=998-1004}}</ref>.

Сучасна теорія горіння бере початок від робіт [[Семенов Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Семенова]] по [[Тепловий вибух|тепловому вибуху]]<ref>{{стаття|автор= Семёнов Н. Н.| назва= Тепловая теория горения и взрывов| посилання= http://ufn.ru/ru/articles/1940/3/c/ | автор видання=| видання= УФН | тип= | ісце= | видавництво=| рік= 1940 |випуск= 3 |том= XXIII |номер= | сторінки= 251—292}}</ref><ref>{{стаття| автор= Семёнов Н. Н.| назва= Тепловая теория горения и взрывов (окончание)| посилання= http://ufn.ru/ru/articles/1940/8/b/ | автор видання=| видання= УФН| рік= 1940 |випуск= 4 |том= XXIV |номер= 8| сторінки=433—486 | isbn= }}</ref>, виконаних у 1920-ті роки. Заснований М.&nbsp;М.&nbsp;Семеновым у 1931 році {{нп|Інститут хімічної фізики імені М. М. Семенова РАН|Інститут хімічної фізики||Semenov Institute of Chemical Physics}} став провідним науковим центром по хімічній фізиці та горінню{{sfn|Хитрин, Физика горения и взрыва|1957|с=9}}. У 1938 році [[Франк-Каменецький Давид Альбертович|Д.&nbsp;А.&nbsp;Франк-Каменецький]] розвинув теорію теплового вибуху<ref>{{стаття| автор= Франк-Каменецкий Д. А.| назва= Распределение температур в реакционном сосуде и стационарная теория теплового взрыва | оригінал= | посилання= | автор видання=| видання= Журнал физической химии | тип= | місце= | видавництво= 
| рік= 1939 |випуск= |том= 13 |номер= 6| сторінки=738—755 | isbn= }}</ref>, і, разом із [[Зельдович Яків Борисович|Я.&nbsp;Б.&nbsp;Зельдовичем]],&nbsp;— теорію поширення ламінарного полум'я в попередньо перемішаних сумішах<ref>{{стаття| автор= Зельдович Я. Б., Франк-Каменецкий Д. А.| назва= Теория теплового распространения пламени | оригінал= | посилання= | автор видання=| видання= Журнал физической химии | тип= | місце= | видавництво= 
| рік= 1938 |випуск= |том= 12 |номер= 1| сторінки=100—105 | isbn= }}</ref>.

Того ж 1938 року в дослідах А.&nbsp;Ф.&nbsp;Бєляєва було показано, що горіння летких вибухових речовин відбувається в газовій фазі<ref>{{стаття| автор=Беляев А. Ф. | назва=О горении взрывчатых веществ| видання= Журнал физической химии| рік=1938 |том= 12 |номер=1| сторінки=93—99}}</ref>. Таким чином, питання про швидкість горіння таких речовин було зведено до питання про швидкість горіння в газовій фазі, і в 1942 році Я.&nbsp;Б.&nbsp;Зельдович розвинув теорію горіння конденсованих речовин, яка базувалася на теорії поширення полум'я в газі<ref>{{стаття| автор= Зельдович Я. Б.| назва= К теории горения порохов и взрывчатых веществ | видання= Журнал экспериментальной и теоретической физики| рік= 1942 |випуск= |том= 12 |номер= 1| сторінки=498—524 | ref=zeldovich-1942 }}</ref>.

В 1940-ві роки Я.&nbsp;Б.&nbsp;Зельдович розвиває теорію детонації<ref>{{стаття| автор= Зельдович Я. Б.| назва= К теории распространения детонации в газообразных системах | видання= Журнал экспериментальной и теоретической физики| рік= 1940 |випуск=5 |том= 10 |номер= | сторінки=542—568 | ref=zeldovich-1940 }}</ref>, яка була названа {{нп|модель ZND|моделлю ZND|en|ZND detonation model}}&nbsp;— за іменами Зельдовича, Неймана і Дьорінга, оскільки незалежно від нього подібні результати отримали [[Джон фон Нейман|фон Нейман]]<ref>{{книга|автор=von Neumann J.|назва=Theory of detonation waves|частина=Theory of detonation waves. Progress Report to the National Defense Research Committee Div. B, OSRD-549 (April 1, 1942. PB 31090)|видання=John von Neumann: Collected Works, 1903–1957|місце=Oxford|видавництво=Pergamon Press|рік=1963|volume=6|pages=178—218|isbn= 978-0-08-009566-0}}</ref> і Дьорінг<ref>{{стаття|автор=Döring W.|назва=Über Detonationsvorgang in Gasen|мова=de|видання=Annalen der Physik|рік=1943|volume=43|номер=6—7|pages=421—436|issn=0003-4916|doi=10.1002/andp.19434350605}}</ref>.

== Види горіння ==
За швидкістю руху суміші горіння поділяється на ''повільне горіння'' (або [[дефлаграція|дефлаграцію]]) і ''детонаційне горіння'' ([[детонація|детонацію]]). Хвиля дефлаграційного горіння поширюється з {{нп|Дозвукова швидкість|дозвуковою швидкістю|ru|Дозвуковая скорость}}, а нагрівання вихідної суміші здійснюється в основному теплопровідністю. Детонаційна хвиля рухається з [[Надзвукова швидкість|надзвуковою швидкістю]], при цьому хімічна реакція підтримується завдяки нагріванню реагентів [[Ударна хвиля|ударною хвилею]] і, в свою чергу, підтримує стійке поширення ударної хвилі{{sfn|Щёлкин, Трошин, Газодинамика горения|1963|c=26}}{{sfn|Law C. K., Combustion Physics|2006|c=659}}. Повільне горіння поділяється на [[Ламінарна течія|ламінарне]] і [[Турбулентна течія|турбулентне]] в залежності від характеру плину суміші{{sfn|Law C. K., Combustion Physics|2006|c=9}}. В детонаційному горінні плин продуктів завжди турбулентний. За певних умов повільне горіння може переходити в детонацію{{sfn|Щёлкин, Трошин, Газодинамика горения|1963|c=206}} ({{lang-en|DDT, deflagration-to-detonation transition}}{{sfn|Law C. K., Combustion Physics|2006|c=686}}).

[[File:15. Ослободување на големо количество енергија при согоровуање етанол.webm|thumb|left|280px|]]

Якщо вихідні компоненти суміші&nbsp;— [[Газ|гази]], то горіння називають газофазним (або гомогенним). В газофазному горінні [[окиснювач]] (зазвичай, [[кисень]]) взаємодіє з [[Пальне|пальним]] (наприклад, [[Водень|воднем]] чи [[Природний газ|природним газом]]). Якщо окиснювач і пальне заздалегідь перемішані на молекулярному рівні, то такий режим називається горінням попередньо перемішаної суміші ({{lang-en|premixed combustion}}). Якщо ж окиснювач і пальне відділені один від одного у вихідній суміші і надходять в зону горіння з допомогою [[Дифузія|дифузії]], то горіння називається дифузійним{{sfn|Law C. K., Combustion Physics|2006|c=8}}.

Якщо спочатку окиснювач і пальне перебувають в різних фазах, то горіння називається гетерогенним. Зазвичай, у цьому випадку реакція окиснення також іде в газовій фазі в дифузійному режимі, а тепло, що виділяється в реакції, частково витрачається на термічний розклад і випаровування пального{{sfn|Law C. K., Combustion Physics|2006|c=10}}. Наприклад, за цим механізмом горять [[вугілля]] чи [[полімери]] у повітрі. В деяких сумішах можуть відбуватися екзотермічні реакції в конденсованій фазі з утворенням твердих продуктів без суттєвого газовиділення. Такий механізм називається твердофазним горінням.

Виділяють також такі особливі види горіння, як [[тління]], безполум'яне і холоднополум'яне горіння.

Горінням, або ядерним горінням, називають термоядерні реакції в зорях, у яких в процесах [[Зоряний нуклеосинтез|зоряного нуклеосинтезу]] утворюються ядра хімічних елементів<ref name="Ишханов">{{книга|автор=Ишханов Б. С.|назва=История атомного ядра|посилання=http://nuclphys.sinp.msu.ru/histan/histan13.htm|місце={{М.}}|видавництво=Университетская книга|рік=2011|сторінок=314|isbn=978-5-91304-229-3}}{{ref-ru}}</ref>.

== Полум'я ==
[[Файл:Bunsen burner flame types.jpg|thumb|right|250px|Полум'я у [[Пальник Бунзена|пальнику Бунзена]]. 1&nbsp;— подача повітря закрита; 2&nbsp;— подача повітря знизу майже перекрита; 3&nbsp;— суміш близька до [[Стехіометрія|стехіометричної]]; 4&nbsp;— максимальна подача повітря]]
[[Полум'я]]&nbsp;— це світна зона, утворена в ході горіння. Температура полум'я залежить від складу вихідної суміші й умов, за яких здійснюється горіння. При горінні природного газу в повітрі температура в гарячій зоні може перевищувати 2000&nbsp;К, а при горінні [[ацетилен]]у в кисні ([[газове зварювання]])&nbsp;— 3000&nbsp;К{{sfn|Льюис, Эльбе, Горение, пламя и взрывы в газах|1968|c=578}}.

=== Колір полум'я ===
В зоні горіння можуть виникати вільні радикали й молекули в електронно-збуджених і коливально-збуджених станах. Якщо інтенсивність свічення достатньо висока, то його можна побачити неозброєним оком. Колір полум'я визначається тим, на яких частотах ідуть квантові переходи, що роблять основний внесок у випромінювання в видимій області спектра. Значна частина випромінювання, особливо при наявності твердої фази, пилинок або частинок сажі в полум'ї, припадає на інфрачервону область, яка суб'єктивно сприймається як жар від вогню. В [[інфрачервоне випромінювання]] роблять внесок коливально-збуджені молекули CO, CO<sub>2</sub> і H<sub>2</sub>O.

При горінні водню в чистому повітрі полум'я майже безбарвне. Воно має ледь помітний блакитний відтінок через випромінювання радикалів OH в оптичному діапазоні на довжинах хвиль 306—308&nbsp;нм{{sfn|Гейдон, Спектроскопия и теория горения|1950|c=49}}. Однак зазвичай водневе полум'я в повітрі світиться сильніше через наявність пилинок і органічних мікродомішок.

Полум'я при горінні вуглеводневих палив у [[Пальник Бунзена|пальнику Бунзена]], таких як пропан чи бутан, може мати різний колір залежно від співвідношення пального і повітря. При горінні в дифузійному режимі без подачі повітря в пальник полум'я забарвлене в жовтий або червонуватий колір, викликаний свіченням розжарених мікрочастинок сажі. При підмішуванні невеликої кількості повітря на виході з пальника виникає неяскравий синій конус полум'я. Подальше збільшення подачі повітря призводить до виникнення двох конусів полум'я, внутрішнього яскравого синьо-зеленого і зовнішнього синьо-фіолетового, набагато менш інтенсивного{{sfn|Гейдон, Спектроскопия и теория горения|1950|c=60}}.

Здатність домішок забарвлювати полум'я в різні кольори використовується в аналітичній хімії для [[Пірохімічний аналіз|пірохімічного аналізу]] і в [[піротехніка|піротехніці]] для салютів, феєрверків та сигнальних ракет.

=== Електричні властивості полум'я ===
Полум'я вуглеводневих палив може взаємодіяти з електромагнітним полем, тобто в ньому наявні заряджені частинки. Експериментально виявлено, що концентрація іонів у полум'ї може на 4—6 порядків перевищувати концентрацію, яка спостерігалася б при чисто термічному механізмі іонізації, і фактично полум'я може поводити себе як слабоіонізована [[Плазма (агрегатний стан)|плазма]]. Однак температура полум'я недостатня для того, щоб компоненти суміші могли іонізуватися в результаті зіткнень молекул між собою, і в 1950-ті роки виявилося, що основним механізмом генерації іонів є хемоіонізація{{sfn|Лаутон и Вайнберг, Электрические аспекты горения|1976|c=183}}.

Вважається, що хемоіонізація іде в основному через утворення іона CHO<sup>+</sup><ref>{{стаття|автор=Fialkov A. B.|назва=Investigations on ions in flames|посилання=http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0360128597000166|мова=en|видання=[[Progress in Energy and Combustion Science]]|видавництво=Elsevier|рік=1997|volume=23|номер=5-6|pages=399-528|doi=10.1016/S0360-1285(97)00016-6}}{{ref-en}}</ref>, хоча в полум'ї спостерігаються й інші іони<ref>{{стаття|автор=Drews, A. M., Cademartiri, L., Chemama, M. L., Brenner, M. P., Whitesides, G. M., Bishop, K. J.|назва=ac electric fields drive steady flows in flames|посилання=http://link.aps.org/doi/10.1103/PhysRevE.86.036314|мова=en|видання=[[Physical Review E]]|видавництво=American Physical Society|рік=2012|volume=86|номер=3|pages=036314|doi=10.1103/PhysRevE.86.036314}}{{ref-en}}</ref>.
При відсутності вуглецю іон CHO<sup>+</sup> не утворюється, тому концентрація іонів у полум'ї чистого водню в чистому кисні дуже мала. Концентрація іонів суттєво підвищується, якщо в газі наявні навіть слідові кількості органічних речовин, при цьому провідність полум'я сильно збільшується. Це явище використовується в {{нп|Плазмово-іонізаційний детектор|плазмово-іонізаційних детекторах||Flame ionization detector}} [[Газова хроматографія|газових хроматографів]].

== Теорія горіння ==
Незважаючи на великий досвід використання на практиці, процеси горіння залишаються одними з найскладніших для наукового вивчення. Наука про горіння є вищою мірою міждисциплінарною, вона лежить на стику таких наукових дисциплін, як газодинаміка, хімічна термодинаміка, хімічна кінетика, молекулярна і хімічна фізика, [[тепломасообмін]], квантова хімія і фізика, матеріалознавство і комп'ютерне моделювання{{sfn|Kuo, Acharya. Fundamentals of Turbulent and Multi-Phase Combustion|2012|с=9}}.

=== Термодинаміка горіння ===
Вихідний склад горючої суміші характеризується [[Молярна частка|молярними]] або [[Масова частка|масовими частками]] компонентів і початковими тиском і температурою. Якщо склад суміші підібраний так, що при його згорянні і пальне, і окиснювач повністю перетворюються в продукти реакції, то така суміш називається [[Стехіометрія|стехіометричною]]. Суміші з надлишком палива називаються ''багатими'', а з недостачею палива&nbsp;— ''бідними''.
Ступінь відхилення складу суміші від стехіометричного характеризується коефіцієнтом надлишку палива ({{lang-en|equivalence ratio}}){{sfn|Poinsot, Theoretical and Numerical Combustion |2012| c=12}}: {{EF|:|<math>\phi = \frac{Y_F / Y_O}{( Y_F / Y_O )_{st}}</math>,|center=y}} де {{math|''Y<sub>F</sub>''}} і {{math|''Y<sub>O</sub>''}}&nbsp;— масові частки палива і окиснювача відповідно, а {{math|(''Y<sub>F</sub>'' / ''Y<sub>O</sub>'')<sub>''st''</sub>}}&nbsp;— їхнє відношення в стехіометричній суміші. Також використовується коефіцієнт надлишку окиснювача (або повітря), обернений до коефіцієнта надлишку палива.

[[Файл:Adiabatic flame temperature for CH4-air mixtures.png|thumb|Адіабатична температура горіння сумішей CH<sub>4</sub> з повітрям в залежності від коефіцієнта надлишку палива. {{nobr|''P'' {{=}} 1 бар}}, {{nobr|''T''<sub>0</sub> {{=}} 298,15 K}}]]

Якщо горіння відбувається {{нп|Адіабатичне горіння|адіабатично||Adiabatic flame temperature}} при постійному об'ємі, то зберігається повна [[внутрішня енергія]] системи, якщо ж при постійному тиску&nbsp;— то [[ентальпія]] системи. На практиці умови адіабатичного горіння наближено реалізуються у полум'ї, що вільно поширюється (без врахування теплових втрат випромінюванням) і в інших випадках, коли втратами тепла із зони реакції можна знехтувати, наприклад, в [[Камера згоряння|камерах згоряння]] потужних газотурбінних установок чи [[ракетний двигун|ракетних двигунів]].

Адіабатична температура горіння&nbsp;— це температура продуктів, що досягається при повному протіканні хімічних реакцій та встановленні термодинамічної рівноваги. Для термодинамічних розрахунків використовуються таблиці [[Термодинамічні потенціали|термодинамічних функцій]]<ref>{{cite web
 |url         = http://garfield.chem.elte.hu/Burcat/burcat.html
 |title       = Термодинамічні таблиці для горіння і атмосферної хімії
 |publisher   = Prof. Burcat's  Thermodynamic Data
 |accessdate  = 2013-08-13
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20130724181954/http://garfield.chem.elte.hu/Burcat/burcat.html
 |archivedate = 2013-07-24
 |deadurl     = yes
}}{{ref-en}}</ref> всіх компонентів вихідної суміші та продуктів. Методи [[Хімічна термодинаміка|хімічної термодинаміки]] дозволяють розрахувати склад продуктів, кінцевий тиск і температуру при заданих умовах згоряння. Наразі доступно багато програм, здатних виконувати ці розрахунки<ref>{{cite web
 |url         = http://elearning.cerfacs.fr/combustion/tools/adiabaticflametemperature/index.php
 |title       = Розрахунок адіабатичної температури горіння
 |publisher   = eLearning@CERFACS
 |accessdate  = 2013-08-13
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20121226004838/http://elearning.cerfacs.fr/combustion/tools/adiabaticflametemperature/index.php
 |archivedate = 2012-12-26
 |deadurl     = yes
}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite web
 | url         = https://code.google.com/p/cantera/
 | title         = Cantera. An object-oriented software toolkit for chemical kinetics, thermodynamics, and transport processes.
 | publisher         = 
 | accessdate         = 2013-08-13
 | archiveurl         = https://web.archive.org/web/20160316095244/https://code.google.com/p/cantera/
 | archivedate         = 16 березня 2016
 }}{{ref-en}}</ref>.

[[Теплота згоряння]]&nbsp;— це кількість теплоти, що виділяється при повному згорянні вихідних компонентів, тобто до CO<sub>2</sub> і H<sub>2</sub>O для вуглеводневих палив. На практиці частина енергії, що виділяється, витрачається на дисоціацію продуктів, тому адіабатична температура горіння без врахування дисоціації виявляється помітно вищою від тієї, що спостерігається на практиці{{sfn|Зельдович и др., Математическая теория горения и взрыва|1980| c=25}}.

Термодинамічний розрахунок дозволяє визначити рівноважний склад і температуру продуктів, але не дає ніякої інформації про те, з якою швидкістю система наближається до рівноважного стану. Повний опис горіння потребує знання механізму і кінетики реакцій і умов тепло- і масообміну з навколишнім середовищем.

=== Кінетика горіння ===
Детальна кінетична схема реакцій при горінні навіть найпростіших вуглеводневих палив, таких як метан, включає десятки або навіть сотні компонентів, які беруть участь в сотнях елементарних хімічних реакцій{{sfn|Law C. K., Combustion Physics|2006| c=95}}. При моделюванні таких великих механізмів виникають значні обчислювальні складності. Вони зумовлені тим, що характерний час протікання окремих реакцій може відрізнятися на порядків величини, і відповідні системи диференціальних рівнянь виявляються жорсткими ({{lang-en|stiff}}), що суттєво ускладнює чисельне розв'язування. Тому в практичних розрахунках процесів горіння використовується три підходи<ref>{{стаття 
| автор= Lu T. F., Law C. K. 
| назва= Toward accommodating realistic fuel chemistry in large-scale computations | оригінал= | посилання= | автор видання= 
| видання= Progress in Energy and Combustion Science | тип= | місце= | видавництво= Elsevier
| рік= 2009 |volume= 35 |номер=2 | pages= 192-215 | doi=10.1016/j.pecs.2008.10.002 }}{{ref-en}}</ref>:
* Глобальний механізм. В ньому використовується емпірична кінетична схема з однією чи декількома стадіями, що дозволяє виконувати розрахунки двох- і тривимірних течій, в том числі турбулентних. Наприклад, для горіння метану може використовуватися наступна одностадійна схема:{{EF|:|<math>\mathrm{CH_4 + 2 O_2 \rightarrow CO_2 + 2 H_2O}</math>|center=y}}
: з кінетичними параметрами, які підбираються за експериментально виміряною швидкістю полум'я{{sfn|Poinsot, Theoretical and Numerical Combustion |2012| c=57}}.
* Повний механізм. У повній кінетичній схемі враховуються, якщо це можливо, всі найважливіші компоненти та елементарні реакції. Такі схеми використовуються для моделювання одновимірного ламінарного полум'я, оскільки потужності сучасних комп'ютерів все ще недостатні для багатовимірних розрахунків з детальними схемами. Крім того, дані про константи швидкостей елементарних реакцій поки що не можуть бути отримані в експерименті або розраховані теоретично з достатньою точністю.
* Скорочений механізм. В схемі на основі аналізу окремих стадій не враховуються малозначні компоненти і реакції. В результаті кількість компонентів і реакцій в схемі зменшується, і стає можливим виконувати багатовимірні розрахунки, що враховують важливі кінетичні ефекти.

=== Реактор ідеального перемішування ===
В заздалегідь перемішаній суміші пального й окиснювача реакція горіння може відбуватися в усьому об'ємі, зайнятому горючою сумішшю (об'ємне горіння), або у вузькій зоні (фронт полум'я), що розділяє вихідну суміш і продукти, і поширюється у вигляді так званої хвилі горіння. Об'ємне горіння може бути організоване в гомогенному реакторі ідеального перемішування, в який надходить вихідна суміш при температурі {{math|''T<sub>0</sub>''}}. На виході з реактора суміш має температуру {{math|''T<sub>b</sub>'' ≥ ''T<sub>0</sub>''}}, яка встановлюється у відповідності з поточним режимом роботи реактора. В такому реакторі можуть існувати численні стаціонарні режими, явища [[гістерезис]]у, а також нестаціонарні режими і [[автоколивання]]{{sfn|Зельдович и др., Математическая теория горения и взрыва|1980| c=66}}. Всі ці явища характерні для теорії горіння через нелінійність її рівнянь.

=== Ламінарне горіння ===
[[Файл:Gas lighter flame.jpg|мини|справа|Ламінарне полум'я газової [[Запальничка|запальнички]]]]
При невеликих швидкостях течії суміші горіння може здійснюватися в [[Ламінарна течія|ламінарному режимі]]. Так горять, наприклад, [[свічка]] (дифузійне горіння) або побутова [[газова плита]] (горіння попередньо перемішаної суміші) при невеликих витратах газу.

У попередньо перемішаній суміші фронт полум'я рухається відносно вихідної суміші з строго визначеною швидкістю, яка називається швидкістю ламінарного полум'я. Ця швидкість залежить від вихідного складу суміші, її тиску і температури, але не залежить від умов запалювання. Швидкість ламінарного полум'я для метану та більшості інших вуглеводневих палив за [[Нормальні умови|нормальних умов]] у повітрі може змінюватися приблизно від 10 до 70 сантиметрів за секунду{{sfn|Glassman, Combustion|2008|с=187}}. Швидкість горіння сумішей водню з повітрям ([[гримучий газ]]) досягає декількох метрів за секунду і може сприйматися як вибух.

Ламінарне полум'я може поширюватися лише в суміші, склад якої не виходить за межі діапазону так званих ''концентраційних меж''. Нижня і верхня концентраційні межі відповідають мінімальному і максимальному коефіцієнту надлишку палива, при якому полум'я ще може поширюватися по суміші. Для метану в повітрі вони становлять приблизно 5 і 15 об'ємних відсотків{{sfn|Glassman, Combustion|2008|с=193}}. Вибухи побутового газу виникають тоді, коли в приміщенні з поганою вентиляцією перевищується нижня концентраційна межа, і через іскру чи інше джерело суміш спалахує. Цей самий ефект призводить до вибухів метану в шахтах.

Крім концентраційної межі існує також межа по діаметру поширення полум'я в трубі. В трубі діаметром менше критичного полум'я поширюватися не може через великі втрати тепла в стінки і загибелі активних радикалів на стінці{{sfn|Glassman, Combustion|2008|с=200}}. На цьому принципі базується безпечна [[лампа Деві]], в якій застосовується відкритий вогонь, але полум'я закрите металічною сіткою і не викликає вибуху метану в шахтах.

=== Турбулентне горіння ===
[[Файл:Twin Linear Aerospike XRS-2200 Engine PLW edit.jpg|мини|справа|Турбулентне полум'я потужного [[Клиноповітряний ракетний двигун|клиноподібного ракетного двигуна]] для багаторазового одноступеневого аерокосмічного корабля [[Lockheed Martin X-33]]]]
Турбулентне горіння, тобто горіння суміші, течія якої є [[Турбулентна течія|турбулентною]]&nbsp;— це режим горіння, який найчастіше зустрічається в практичних пристроях і одночасно найскладніший для вивчення{{sfn|Lipatnikov, Fundamentals of Premixed Turbulent Combustion|2012}}. Турбулентність залишається однією з небагатьох [[Нерозв'язані проблеми фізики|невирішених проблем]] класичної фізики{{sfn|Peters, Turbulent Combustion|2004|с=1}}.
Завершеної теорії турбулентних течій, в тому числі й за відсутності в них хімічних реакцій, досі не існує.

Взаємодія турбулентного потоку з фронтом горіння додатково ускладнює аналіз. Навіть на якісному рівні вплив горіння на турбулентність і обернений вплив турбулентності на горіння може призводить до протилежних ефектів{{sfn|Poinsot, Theoretical and Numerical Combustion|2012|с=132}}. Горіння може як інтенсифікувати турбулентність, за рахунок додаткового тепловиділення, так і навпаки, зменшувати її через збільшення [[в'язкість|в'язкості]] з підвищенням температури.

З іншого боку, турбулентність ніби зминає фронт полум'я, збільшуючи площу фронту. Внаслідок цього різко зростає тепловиділення в потоці, тобто збільшується потужність всієї системи. Турбулентність також інтенсифікує процеси змішування компонентів, якщо спочатку вони не були перемішані. У зв'язку з цим на практиці в системах, від яких вимагається висока потужність&nbsp;— двигунах, топках, газотурбінних установках&nbsp;— використовується саме турбулентний режим. Однак надмірно інтенсивна турбулентність може погасити полум'я. Керувати турбулентним потоком складно. В ньому постійно виникають стохастичні пульсації швидкості та тиску, які можуть виклика́ти нестійкості горіння і призводити до руйнування конструкції пальника та аварій. Пульсації температури призводять до того, що суміш згоряє нерівномірно, в результаті чого у викидах збільшується вміст шкідливих речовин.

Опис турбулентного горіння потребує застосування комп'ютерного моделювання. При цьому, як і для течій, в яких не відбувається реакцій, можуть застосовуватися три підходи для чисельного розв'язування [[Рівняння Нав'є — Стокса|рівнянь Нав'є&nbsp;— Стокса]], що використовуються в [[Обчислювальна гідродинаміка|обчислювальній гідродинаміці]]: [[RANS|RANS&nbsp;— усереднені за числом Рейнольдса рівняння Нав'є — Стокса]], {{нп|Метод великих вихорів|LES&nbsp;— метод великих вихорів||Large eddy simulation}} і [[пряме чисельне моделювання]]{{sfn|Poinsot, Theoretical and Numerical Combustion|2012|с=138}}.

=== Комп'ютерне моделювання горіння ===
Важливість процесу горіння в технічних пристроях разом з високою вартістю натурних експериментів сприяють швидкому розвитку комп'ютерного моделювання горіння. Моделі процесів горіння базуються на законах збереження маси, імпульсу та енергії в багатокомпонентній реакційній суміші. Рівняння теорії горіння&nbsp;— це [[рівняння неперервності]] для суміші в цілому і всіх окремих компонентів, [[рівняння Нав'є&nbsp;— Стокса]] для стискуваного середовища і [[рівняння переносу тепла]] з хімічними джерелами{{sfn|Poinsot, Theoretical and Numerical Combustion |2012}}. З детальними кінетичними схемами ця система диференціальних рівнянь в частинних похідних надзвичайно складна, і досі не існує універсальних чисельних схем, які могли б застосовуватися у всіх режимах горіння і температурних діапазонах. Тому такі схеми будуються для часткових випадків, які дозволяють додатково спростити систему рівнянь.

В одновимірному випадку для повільного горіння (ламінарне полум'я) розроблені ефективні методи розв'язування системи рівнянь, зокрема для детальних кінетичних схем, і доступні пакети програм, які розв'язують ці задачі. При дослідженнях найчастіше використовуються комерційні пакети {{нп|CHEMKIN||en|CHEMKIN}}<ref>[http://www.reactiondesign.com CHEMKIN] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190810233129/http://www.reactiondesign.com/ |date=10 серпня 2019 }}{{ref-en}}</ref> і {{нп|COSILAB||en|COSILAB}}<ref>[http://www.rotexo.com/cms/index.php?option=com_content&view=article&id=67&Itemid=71&lang=en&3f8b643e251dc8c22a1c4d376c9093a5=f67e106c26353a3ae27c221da464ea95 Cosilab] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131113101939/http://www.rotexo.com/cms/index.php?option=com_content&view=article&id=67&Itemid=71&lang=en&3f8b643e251dc8c22a1c4d376c9093a5=f67e106c26353a3ae27c221da464ea95 |date=13 листопада 2013 }}{{ref-en}}</ref>, а також вільне ПЗ {{нп|Cantera||en|Cantera (software)}}<ref>[https://code.google.com/p/cantera/ Cantera] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160316095244/https://code.google.com/p/cantera/ |date=16 березня 2016 }}{{ref-en}}</ref>.

У двох- і тривимірному випадках досі найчастіше використовується глобальна кінетична схема. Такий підхід реалізований, наприклад, в пакетах [[ANSYS]] FLUENT<ref>[http://www.ansys.com/Products/Simulation+Technology/Fluid+Dynamics/Fluid+Dynamics+Products/ANSYS+Fluent FLUENT] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151209131258/http://www.ansys.com/Products/Simulation+Technology/Fluid+Dynamics/Fluid+Dynamics+Products/ANSYS+Fluent |date=9 грудня 2015 }}{{ref-en}}</ref> і {{нп|KIVA||en|KIVA (software)}}<ref>[http://www.lanl.gov/orgs/t/t3/codes/kiva.shtml KIVA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924125305/http://www.lanl.gov/orgs/t/t3/codes/kiva.shtml |date=24 вересня 2015 }}{{ref-en}}</ref>, однак разом із збільшенням обчислювальної потужності комп'ютерів з'являються і розрахунки з скороченими кінетичними схемами<ref>{{стаття 
| автор= Khedia K. S., Ghoniem A. F. 
| назва= Mechanisms of stabilization and blowoff of a premixed flame downstream of a heat-conducting perforated plate | оригінал= | посилання= | автор видання= 
| видання=[[Combustion and Flame]] | тип= | місце= | видавництво= Elsevier
| рік= 2012 |volume= 159 |номер=3 | pages= 1055-1069 | doi=10.1016/j.combustflame.2011.10.014 }}{{ref-en}}
</ref> і детальними схемами. Для розв'язування таких задач використовуються суперкомп'ютери<ref>{{стаття 
| автор= Chen J. H. et al.
| назва= Terascale direct numerical simulations of turbulent combustion using S3D | оригінал= | посилання=http://iopscience.iop.org/1749-4699/2/1/015001 | автор видання= 
| видання=Computational Science and Discovery | тип= | місце= | видавництво= IOP Publishing
| рік= 2009 |volume= 2 |номер= | pages= 1-31 | doi=10.1088/1749-4699/2/1/015001 }}{{ref-en}}
</ref>.

== Гетерогенне горіння ==
[[Гетерогенність|Гетерогенними]] процесами, на противагу [[Гомогенна система|гомогенним]], в хімії та фізиці називають процеси, що відбуваються в гетерогенних системах, тобто системах, які містять більше однієї [[Термодинамічна фаза|фази]] (наприклад, газ і рідина), а також процеси, що відбуваються на границі розділу фаз. В дослідженнях по горінню термін ''гетерогенне горіння'' використовується для систем, в яких паливо й окиснювач початково перебувають в різних фазах{{sfn|Law C. K., Combustion Physics|2006|с=10}}, навіть якщо в процесі паливо випаровується, і самі хімічні реакції відбуваються в газовій фазі. Типовим прикладом є горіння вугілля у повітрі, в якому вуглець може реагувати з киснем на поверхні частинок вугілля з утворенням [[Монооксид вуглецю|чадного газу]]. Надалі чадний газ може догоряти в газовій фазі й утворювати [[Діоксид вуглецю|вуглекислий газ]], а в деяких режимах паливо може випаровуватися з поверхні частинок і окиснюватися як газоподібний вуглець в газовій фазі. Незважаючи на відмінність механізмів, всі ці режими формально належать до гетерогенного горіння.

Гетерогенне горіння є надзвичайно важливим у практичних застосуваннях горіння. Більшість палив зручніше зберігати і транспортувати в рідкому вигляді (зокрема [[зріджений природний газ]]). Робочі процеси в [[топка]]х, [[Двигун внутрішнього згоряння|двигунах внутрішнього згоряння]], [[Дизельний двигун|дизельних двигунах]], [[Повітряно-реактивний двигун|повітряно-реактивних двигунах]], [[Рідинний ракетний двигун|рідинних ракетних двигунах]]&nbsp;— це гетерогенне горіння, а оптимізація процесу випаровування та змішування палива з окиснювачем для їх подачі в камеру згоряння&nbsp;— важлива складова частина оптимізації всього процесу горіння в робочих системах.

Практично всі [[Пожежа|пожежі]]&nbsp;— це також гетерогенне горіння, однак вибухи побутового газу належать до гомогенного горіння, оскільки початково і пальне, і окиснювач&nbsp;— це гази.

Для підвищення енергетичних характеристик твердих палив у них можуть додаватися {{нп|Метали як пальне|метали|ru|Металлы как горючее}}. Такі палива можуть використовуватися, наприклад, для швидкісних підводних [[Торпеда|торпед]], оскільки чистий алюміній добре горить у воді<ref>
{{cite web
 |url         = http://rnd.cnews.ru/news/top/index_science.shtml?2009/10/08/364901
 |title       = Алюминий и вода: новый тип ракетного топлива
 |publisher   = [[CNews]]
 |accessdate  = 2013-08-19
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6IzXc93uu?url=http://rnd.cnews.ru/news/top/index_science.shtml?2009%2F10%2F08%2F364901
 |archivedate = 2013-08-19
 |deadurl     = yes
}}{{ref-ru}}
</ref>. Горіння алюмінію та інших металів відбувається за гетерогенним механізмом<ref>{{стаття | автор= Becksted M. W. | назва= A Summary of Aluminum Combustion | оригінал=  | посилання= http://www.dtic.mil/cgi-bin/GetTRDoc?AD=ADA425147 | автор видання=  | видання= Paper presented at the RTO/VKI Special Course on Internal Aerodynamics in Solid Rocket Propulsion, 
held in Rhode-Saint-Genèse, Belgium, 27-31 May 2002, and published in RTO-EN-023. | тип=  | місце=  | видавництво=  | рік= 2002 | випуск=  | том=  | номер=  | pages= 1—46 | isbn=  | accessdate= 2016-05-19 | archivedate= 2012-01-22 | archiveurl= https://web.archive.org/web/20120122051222/http://www.dtic.mil/cgi-bin/GetTRDoc?AD=ADA425147 }}</ref>.

<!--Горіння може бути ''повним'' і ''неповним''.

''Повне''&nbsp;— за достатньої або надлишкової кількості окислювача і за такого горіння виділяються нетоксичні речовини.

''Неповне''&nbsp;— відбувається за недостатньої кількості окислювача. За неповного горіння утворюються продукти неповного згорання, серед яких є [[токсичні речовини]] ([[чадний газ]]).

== Продукти горіння ==
До продуктів повного згорання відносяться CO<sub>2</sub>, SO<sub>2</sub>, H<sub>2</sub>O, до продуктів неповного згорання – СО, Н<sub>2</sub>, С<sub>m</sub>H<sub>n</sub>.
-->

== Фізика горіння ==
[[Файл:Характер горіння вугільно-газових паливних сумішей.jpeg|thumb|250px|Характер факельного горіння вугільно-газових паливних сумішей.]]
За горіння однорідних [[горюча суміш|горючих сумішей]] виникає <tt>кінетичне горіння</tt>, [[швидкість]] поширення якого залежить від швидкості передавання [[теплова енергія|теплової енергії]] в суміші і може досягати сотень [[метр]]ів на [[секунда|секунду]], супроводжуючись [[вибух]]ом.

Характер горіння палива вивчають на спеціальних паливних стендах (див. факельне горіння вугільних сумішей на світлині).

'''Таблиця –&nbsp;Основні характеристики реакцій горіння і межі займання деяких газів'''

{|border="2" cellspacing="0" cellpadding="4" width="100%"
|align = "center" rowspan = "2"|Газ
|align = "center" rowspan = "2"|Формули реакцій з киснем
|align = "center" colspan = "2"|Теплота згоряння, МДж/м<sup>3</sup>
|align = "center" rowspan = "2"|Витрата повітря для спалювання, м<sup>3</sup>/м<sup>3</sup>
|align = "center" rowspan = "2"|Температура займання, °С
|-
|align = "center"|Вища
|align = "center"|Нижча
|-
|Водень<br />Оксид вуглецю<br />Метан<br />Етан<br />Пропан<br />Бутан<br />Пентан<br />Етилен<br />Пропілен<br />Бутилен<br />Пентилен<br />Ацетилен
|Н<sub>2</sub>+0,5О<sub>2</sub>=Н<sub>2</sub>О<br />2СО+О<sub>2</sub>=2СО<sub>2</sub><br />СН<sub>4</sub>+2О<sub>2</sub>=СО<sub>2</sub>+2Н<sub>2</sub>О<br />2С<sub>2</sub>Н<sub>6</sub>+7О<sub>2</sub>=4СО<sub>2</sub>+6Н<sub>2</sub>О<br />С<sub>3</sub>Н<sub>8</sub>+5О<sub>2</sub>=3СО<sub>2</sub>+4Н<sub>2</sub>О<br />С<sub>4</sub>Н<sub>10</sub>+6,5О<sub>2</sub>=4СО<sub>2</sub>+5Н<sub>2</sub>О<br />С<sub>5</sub>Н<sub>12</sub>+8О<sub>2</sub>=5СО<sub>2</sub>+6Н<sub>2</sub>О<br />С<sub>2</sub>Н<sub>4</sub>+3О<sub>2</sub>=2СО<sub>2</sub>+2Н<sub>2</sub>О<br />С<sub>3</sub>Н<sub>6</sub>+4,5О<sub>2</sub>=3СО<sub>2</sub>+3Н<sub>2</sub>О<br />С<sub>4</sub>Н<sub>8</sub>+6,0О<sub>2</sub>=4СО<sub>2</sub>+4Н<sub>2</sub>О<br />С<sub>5</sub>Н<sub>10</sub>+7,5О<sub>2</sub>=5СО<sub>2</sub>+5Н<sub>2</sub>О<br />С<sub>2</sub>Н<sub>2</sub>+2,5О<sub>2</sub>=2СО<sub>2</sub>+Н<sub>2</sub>О
|12,8<br />12,6<br />38,82<br />70,3<br />101,2<br />133,8<br />169,3<br />63,0<br />91,7<br />121,4<br />150,7<br />58,0
|11,7<br />12,0<br />35,9<br />64,4<br />93,2<br />123,6<br />156,6<br />59,1<br />86,0<br />113,5<br />140,9<br />58,0
|2,38<br />2,38<br />9,52<br />16,66<br />23,80<br />30,94<br />38,08<br />14,28<br />21,42<br />28,56<br />35,70<br />11,90
|410<br />610<br />545<br />530<br />504<br />430<br />284<br />510<br />455<br />440<br />298<br />335
|}

== Спалювання ==
* [[Спалювання горючих копалин]]
* [[Спалювання висококонцентрованої водовугільної суспензії]]

== Див. також ==

* [[Спалювання]]
* [[Займання]]
* [[Протипожежна профілактика]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* {{Глосарій термінів з хімії}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* Дослідження пожеж : довідково-методичний посібник / підгот. С. Г. Степаненко [та ін.] ; Український НДІ пожежної безпеки. - К., 1999. - 223 с. - ISBN 966-7320-00-6. - ISBN 966-95495-3-1
* Комплексне дослідження пожеж : навч.-метод. посіб. / Г. Ю. Семочко [та ін] ; Львівський ін-т пожежної безпеки. - Львів : Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2001. - 80 с.: мал. - ISBN 966-553-205-7
* ''О.І. Лавренюк, В.М. Баланюк''. Теорія розвитку та припинення горіння. Навчальний посібник. – Львів, 2007. - 126 с.
* Основи теорії горіння та вибуху : навч. посіб. / С. Л. Кусковець, О. С. Шаталов, В. О. Турченюк ; Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Рівне : НУВГП, 2012. - 373 с. : рис., табл. 
* Основи теорії розвитку і припинення горіння / Єлагін Г.І., Шкарабура М.Г., Кришталь М.А., Тищенко О.М. – Черкаси: ЧІПБ, 2001. – 448 с.
* Основи фізики горіння: навчальний посібник / С. М. Пономаренко ; НТУУ «КПІ» – Київ : НТУУ «КПІ», 2016. – 85 c.
* Посібник з основ теорії горіння : навч. посібник / О. І. Прокоф'єв [та ін.] ; Національний ун-т "Львівська політехніка". - Львів : Видавництво Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2002. - 108 с.: табл. - ISBN 966-553-261-8
* Практикум по химии. Процессы горения и взрыва : учеб.-метод. пособие / Е. И. Волкова, Т. П. Кулишова. - Харьков : Панов В. А., 2017. - 97, [1] с. : табл. - ISBN 978-617-7541-22-5
* Практическая газодинамика горения : учеб. пособие / В. Г. Шевчук, А. В. Флорко ; Одесский национальный ун-т им. И.И.Мечникова. Кафедра общей и химической физики. - О., 2005. - 100 с.: рис. 
* Процессы горения металлизированных конденсированных систем : монография / В. А. Ващенко [и др.]. - К. : Наукова думка, 2008. - 745 с.: рис. - ISBN 978-966-00-0776-5
* 
* Структура и расчет газового факела / Ю. В. Крыжановский, В. Н. Крыжановский. - К. : Освіта України, 2012. - 95 с. : рис., табл. - ISBN 978-966-188-319-1
* Теорія горіння органічного палива : конспект лекцій для студ. інж. фахів / О. Д. Димитров, О. А. Климчук ; Одеськ. нац. політехн. ун-т. - О. : Наука і техніка, 2006. - 140 с. : рис., табл.
* Теорія горіння та вибуху. Пожежі та їх ліквідація : Навчальний посібник / С.О. Ємельяненко, О.І. Лавренюк, Б.М. Михалічко.– Львів: ЛДУ БЖД, 2019.– 158 с.
* Теорія горіння та вибуху. Практикум : для студентів спец. 263 "Цивіл. безпека" / Є. В. Доронін [та ін.] ; [під ред. А. С. Бєлікова] ; Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, Придніпр. держ. акад. буд-ва та архітектури. - Дніпро : Середняк Т. К., 2018. - 147 с. : табл. - ISBN 978-617-7599-76-9
* Теорія горіння та вибуху : практикум : навч. посіб. / С. Л. Кусковець, О. С. Шаталов ; Нац. ун-т вод. госп-ва та природокористування. - Рівне : НУВГП, 2012. - 213 с. : табл.
* Теорія розвитку та припинення горіння. Практикум. Частина I / О.В. Тарахно, Д.Г. Трегубов, К.В. Жернокльов, А.І. Шепелєва, В.В. Коврегін ─ Х.: НУЦЗУ, КП «Міська друкарня», 2010. ─ 309 с. ─ ISBN 978-617-619-009-7
* Теплове самозаймання паливних сумішей : [монографія] / Б. В. Кузьменко, В. П. Лисенко ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. - К. : Фенікс, 2010. - 200 с. : рис. - ISBN 978-966-651-695-7
* Теплофизика горения пылеугольного топлива : монография / В. В. Калинчак, А. С. Черненко ; Одес. нац. ун-т им. И. И. Мечникова. - Одесса : ОНУ, 2017. - 235 с. : рис., табл. - ISBN 978-617-689-231-1
* Феноменологические основы контроверзной теории горения : [монография] / В. Н. Крыжановский, Ю. В. Крыжановский. - К. : Освіта України, 2011. - 175 с. : рис., табл. - ISBN 978-966-188-200-2
* Фізичні основи пожежовибухонебезпеки : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / В. Г. Шевчук, Д. Д. Поліщук. - О. : Астропринт, 2010. - 243 с. : рис., табл. - ISBN 978-966-190-354-7
* Хімія та процеси горіння : термінологічний словник / О. М. Щербина, Б. М. Михалічко, В. М. Баланюк. – Львів : ЛДУ БЖД, 2010. – 168 с.
* {{Книга |автор = Хитрин Л. Н. |назва = Физика горения и взрыва | посилання= |рік = 1957 |місце = {{М.}} |видавництво = Издательство Московского университета |сторінок = 452 | isbn |ref = ''Хитрин'', Физика горения и взрыва }}{{ref-ru}}
* {{Книга |автор = [[Щолкін Кирило Іванович|Щёлкин К. И.]], Трошин Я. К.|назва = Газодинамика горения | посилання= |рік = 1963 |місце = {{М.}}|видавництво = Издательство Академии наук СССР |сторінок = 254 | isbn |ref = Щёлкин, Трошин, Газодинамика горения}}{{ref-ru}}
* {{Книга |автор = Law C. K. |назва = Combustion Physics |посилання = http://ebooks.cambridge.org/ebook.jsf?bid=CBO9780511754517 |рік = 2006 |видавництво = Cambridge University Press |allpages = 722 |isbn = 9780511754517 |doi = 10.1017/CBO9780511754517 |ref = ''Law C. K.'', Combustion Physics |archivedate = 30 червня 2016 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20160630090636/http://ebooks.cambridge.org/ebook.jsf?bid=CBO9780511754517 }} {{ref-en}}
* {{Книга|автор = Гейдон А.|назва = Спектроскопия и теория горения|місце = {{М.}}|видавництво = Издательство иностранной литературы|рік = 1950|сторінок=308|ref=Гейдон, Спектроскопия и теория горения}}{{ref-ru}}
* {{Книга|автор = Льюис Б., Эльбе Г.|назва = Горение, пламя и взрывы в газах. 2-е изд. Пер. с англ. под ред. К. И. Щёлкина и А. А. Борисова |місце = {{М.}}|видавництво = Мир|рік = 1968|сторінок=592|ref=Льюис, Эльбе, Горение, пламя и взрывы в газах}}{{ref-ru}}
* {{книга|автор=Лаутон Дж., Вайнберг Ф.|назва=Электрические аспекты горения|місце={{М.}}|видавництво=Энергия|рік=1976|сторінок=296|ref=Лаутон и Вайнберг, Электрические аспекты горения}}{{ref-ru}}
* {{Книга |автор=Kuo K. K., Acharya R. |частина= |посилання частина= |назва=Fundamentals of Turbulent and Multi-Phase Combustion |оригінал= |посилання=http://eu.wiley.com/WileyCDA/WileyTitle/productCd-111809929X.html |вікітека= |відповідальний= |видання= |місце= |видавництво=John Wiley & Sons. |рік=2012 |volume= |pages= |columns= |allpages=864 |серія= |isbn=978-1-118-09929-2 |тираж= |ref=Kuo, Acharya. Fundamentals of Turbulent and Multi-Phase Combustion |archivedate=25 серпня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120825020644/http://eu.wiley.com/WileyCDA/WileyTitle/productCd-111809929X.html }}  {{ref-en}}
* {{Книга |автор = Зельдович Я. Б., Баренблатт Г. И., Либрович В. Б., Махвиладзе Г. М. |назва = Математическая теория горения и взрыва | посилання=|рік = 1980 |місце = {{М.}} |видавництво = Наука |сторінок = 479 | isbn |ref = ''Зельдович и др.'', Математическая теория горения и взрыва }}{{ref-ru}}
* {{Книга |автор = Poinsot T., Veynante D. |назва = Theoretical and Numerical Combustion |посилання = http://elearning.cerfacs.fr/combustion/onlinePoinsotBook/buythirdedition/index.php |рік = 2012 |видавництво = Third edition by the authors |allpages = 588 |7 = isbn |ref = ''Poinsot'', Theoretical and Numerical Combustion |archivedate = 12 вересня 2017 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20170912201709/http://elearning.cerfacs.fr/combustion/onlinePoinsotBook/buythirdedition/index.php }} {{ref-en}}
* {{Книга |автор = Glassman I., Yetter R. A. |назва = Combustion (Fourth Edition) |посилання = http://www.elsevier.com/books/combustion/yetter/978-0-12-088573-2 |рік = 2008 |видавництво = Elsevier Inc. |allpages = 800 |isbn = 978-0-12-088573-2 |doi =  |ref = ''Glassman'', Combustion |archivedate = 15 березня 2016 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20160315183717/https://www.elsevier.com/books/combustion/yetter/978-0-12-088573-2 }} {{ref-en}}
* {{Книга |автор = Lipatnikov A. |назва = Fundamentals of Premixed Turbulent Combustion |посилання = http://www.crcpress.com/product/isbn/9781466510241 |рік = 2012 |видавництво = CRC Press |allpages = 548 |isbn = 9781466510258 |ref = ''Lipatnikov'', Fundamentals of Premixed Turbulent Combustion |archivedate = 11 червня 2015 |archiveurl = https://web.archive.org/web/20150611121326/https://www.crcpress.com/product/isbn/9781466510241 }} {{ref-en}}

{{phys-chem-stub}}

[[Категорія:Горіння|*]]
[[Категорія:Теорія горіння]]