Перегляд вихідного коду сторінки Горизонт

{{Otheruses|Горизонт (значення)}}
[[Файл:Astronomical, true, and visible horizon.svg|thumb|Схематичне зображення істинного (H'H), теоретичного видимого (''C''<sub>1</sub>''C''<sub>2</sub>''C''<sub>3</sub>''C''<sub>4</sub>) і фактичного видимого (''B''<sub>1</sub>''B''<sub>2</sub>''B''<sub>3</sub>''B''<sub>4</sub>) горизонтів.]]
'''Горизо́нт,''' або '''о́брій, о́вид'''<ref>{{Cite web|url=http://sum.in.ua/s/ovyd|title=ОВИД – Академічний тлумачний словник української мови|website=sum.in.ua|language=uk|accessdate=2018-11-24|archive-date=24 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181124162630/http://sum.in.ua/s/ovyd}}</ref>''',''' '''видноко́ло, виднокра́й, виднокру́г, небокра́й, небосхи́л, небозві́д, крайне́бо, кругови́д, кругозі́р, кругогля́д, пруг''' (від {{lang-grc|ὁρίζων}}&nbsp;— «те, що обмежує»)&nbsp;— [[уявна лінія]] торкання [[небосхил]]у і [[Земна поверхня|земної поверхні]]. Розрізняють [[#Видимий горизонт|видимий горизонт]] та [[#Істинний горизонт|істинний горизонт]]. Кут між площиною істинного горизонту і напрямком на видимий горизонт, називають ''нахилом горизонту'' (синоніми: пониження горизонту, депресія горизонту)<ref>
{{книга
 |автор         = Ермолаев Г. Г., Андронов Л. П., Зотеев Е. С., Кирин Ю. П., Черниев Л. Ф.
 |назва      = Морское судовождение
 |відповідальний = под общей редакцией капитана дальнего плавания Г. Г. Ермолаева
 |видання       = издание 3-е, переработанное
 |місце         = {{М.}}
 |видавництво  = Транспорт
 |рік           = 1970
 |том           = 
 |сторінки      = 
 |сторінок       = 568
 |серія         = 
 |isbn          = 
 |тираж         = 
}}{{ref-ru}}</ref>.
На рисунку: точка ''A''&nbsp;— точка спостереження; ''H'H''&nbsp;— площина істинного горизонту; відрізок ''AC''<sub>1</sub>&nbsp;— геометрична (теоретична) дальність видимого горизонту; дуга ''AB''<sub>1</sub>&nbsp;— географічна дальність видимого горизонту; кут α&nbsp;— нахил горизонту; ''B''<sub>1</sub>''B''<sub>2</sub>''B''<sub>3</sub>''B''<sub>4</sub>&nbsp;— лінія видимого горизонту.

Частина земної поверхні на відкритих для погляду місцях, де добре видно лінію обрію, називається відкритою місцевістю, а обрій називається видимим. У місцях, де лінію обрію не видно, місцевість називають закритою.
[[Файл:Горизонт з г. Говерла.jpg|альт=Горизонт з г.  Говерла|міні|Горизонт з г.  Говерла]]
Обрій має чотири основні сторони: ''[[північ]], [[південь]], [[схід]], [[захід]]''. Між основними сторонами обрію розташовані проміжні сторони: між північчю і сходом&nbsp;— ''північний схід''; між півднем і сходом&nbsp;— ''південний схід;'' між північчю і заходом&nbsp;— ''північний захід''; між півднем і заходом&nbsp;— ''південний захід''. 

== Видимий горизонт ==
[[Файл:Panorama from the summit of Killhope Law (13, S - five horizons) - geograph.org.uk - 1451574.jpg|thumb]]
'''Видимим горизонтом''' називають і риску, якою проходить уявна лінія торкання [[небо|небосхилу]] з поверхнею Землі, і [[Тривимірний простір|простір]] неба над цією межею, і видиму спостерігачем поверхню [[Земля|Землі]], й увесь видимий навколо спостерігача простір, до певної скінченної відстані<ref>{{cite web
 |url         = http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=видимый+горизонт&stype=0
 |title       = Словари и энциклопедии на Академике
 |author      = 
 |authorlink  = 
 |coauthors   = 
 |quote       = 
 |date        = 
 |format      = 
 |work        = Толкования выражения «видимый горизонт»
 |publisher   = 
 |accessdate  = 
 |description = 
 |deadlink    = 
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20121016141703/http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=видимый+горизонт&stype=0
 |archivedate = 2012-10-16
 |deadurl     = yes
}}{{ref-ru}}</ref>. Так само, визначення горизонту може бути застосоване для інших [[Астрономічний об'єкт|небесних тіл]] (планет)<ref>{{cite web
 |url         = http://nashivkosmose.ru/gorizont_opredel.html
 |title       = Изучение Солнечной системы
 |author      = 
 |authorlink  = 
 |coauthors   = 
 |quote       = 
 |date        = 
 |format      = 
 |work        = Горизонт. Космос и астрономия
 |publisher   = 
 |accessdate  = 
 |lang        = 
 |description = 
 |deadlink    = 
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20160304091604/http://nashivkosmose.ru/gorizont_opredel.html
 |archivedate = 2016-03-04
 |deadurl     = yes
}}{{ref-ru}}</ref>.

=== Відстань до видимого горизонту ===
[[Файл:Shrewsbury to Wrexham railway line - geograph.org.uk - 1306247.jpg|thumb|]]
[[Файл:GeometricDistanceToHorizon.png|thumb|Схематичний рисунок для обчислення відстані до горизонту: <math>d=\sqrt{(R+h)^2-R^2}</math>]]
* У випадку, якщо ''видимий горизонт'' визначити як границю між небосхилом і Землею, то розрахувати ''геометричну дальність'' видимого горизонту можна, скориставшись [[Теорема Піфагора|теоремою Піфагора]]:
: <math>d=\sqrt{(R+h)^2-R^2} = \sqrt{2Rh + h^2}.</math>
: Тут {{math|''d''}}&nbsp;— геометрична дальність видимого горизонту, {{math|''R''}}&nbsp;— радіус Землі, {{math|''h''}}&nbsp;— висота точки спостереження відносно поверхні Землі<ref>
{{книга
 |автор         = Верюжский Н. А.
 |частина         = 
 |назва      = Мореходная астрономия: Теоретический курс
 |оригінал      = 
 |посилання        = 
 |видання       = 
 |відповідальний = 
 |місце         = М.
 |видавництво  = РКонсульт
 |рік           = 2006
 |том           = 
 |сторінки      = 
 |сторінок       = 164
 |isbn          = 5-94976-802-7
}}{{ref-ru}}</ref>.
: В наближенні, що Земля&nbsp;— зразкова куля і без врахування [[Заломлення|рефракції]] ця формула дає хороші результати аж до висот розташування точки спостереження порядку 100&nbsp;км над поверхнею Землі.
: Приймаючи радіус Землі рівним 6371&nbsp;км і відкидаючи з-під кореня величину {{math|''h<sup>2</sup>''}}, яка не надто значуща (порівняно з {{math|2''Rh''}}) через мале відношення {{math|''h/R''}}, отримаємо ще простішу наближену формулу<ref>
{{книга
 |автор         = [[Перельман Яків Ісидорович|Перельман Я. И.]]
 |частина         = Горизонт
 |назва      = Занимательная геометрия
 |оригінал      = 
 |посилання        = 
 |видання       = 
 |відповідальний = 
 |місце         = М.
 |видавництво  = Римис
 |рік           = 2010
 |том           = 
 |сторінки      = 
 |сторінок       = 320
 |isbn          = 978-5-9650-0059-3
}}</ref>:
: <math>d \approx 113\sqrt{h} \,,</math>
:де {{math|''d''}} і {{math|''h''}} задані в кілометрах або
:<math>d \approx 3{,}57\sqrt{h} \,,</math>
:де {{math|''d''}} задане в кілометрах, а {{math|''h''}}&nbsp;— в метрах.
: Нижче наведено відстань до горизонту при спостереженні з різних висот<ref>Розраховано за формулою «відстань = 113 коренів з висоти», таким чином, вплив атмосфери на поширення світла не враховується і вважається, що Земля має форму кулі.</ref>:
{| class="wikitable"
!Висота над рівнем моря Землі {{math|''h''}}||Відстань до горизонту {{math|''d''}}||Приклад місця спостереження
|-
|align="center" | 1,75&nbsp;м ||align="center" | 4,7 км||стоячи на землі
|-
|align="center" | 25&nbsp;м||align="center" | 17,9 км||9-ти поверховий будинок
|-
|align="center" | 50&nbsp;м||align="center" | 25,3 км||16-ти поверховий будинок
|-
|align="center" | 100&nbsp;м||align="center" | 35,7 км||[[крилата ракета]]
|-
|align="center" | 200&nbsp;м||align="center" | 50,5 км||[[Монгольф'єр|повітряна куля]]
|-
|align="center" | 385&nbsp;м||align="center" | 70 км||[[Київська телевежа]]
|-
|align="center" | 800&nbsp;м||align="center" | 101 км||
|-
|align="center" | 2&nbsp;км||align="center" | 160 км||[[Говерла]]
|-
|align="center" | 10&nbsp;км||align="center" | 357 км||літак
|-
|align="center" | 100&nbsp;км||align="center" | 1130 км||[[Лінія Кармана|межа космосу]]
|}
: [[Файл:How far away is the horizon.png|thumb|Відстань до горизонту в залежності від висоти точки спостерігача.<br /><small>Клацніть по зображенню для збільшення.</small>]]Для полегшення розрахунків дальності горизонту залежно від висоти точки спостереження і з урахуванням рефракції складені таблиці й номограми. Справжні значення дальності видимого горизонту можуть дуже відрізнятися від табличних, особливо у [[Географічна широта|високих широтах]], залежно від стану [[Атмосфера Землі|атмосфери]] і [[Підстилаюча поверхня|підстильної поверхні]]<ref name="МТ-2000">
{{книга
 |автор         = 
 |частина         = 
 |назва      = Мореходные таблицы (МТ-2000). Адм. № 9011
 |оригінал      = 
 |посилання        = 
 |видання       = 
 |відповідальний = главный редактор К. А. Емец
 |місце         = СПб
 |видавництво  = ГУН и О
 |рік           = 2002
 |том           = 
 |сторінки      = 
 |сторінок       = 576
 |isbn          = 
}}{{ref-ru}}</ref><ref>
{{cite web
 |url         = http://www.outdoors.ru/orient/orient107.php?h1=2&h2=2&R=5.047&%E8%EC%FF.x=7&%E8%EC%FF.y=6
 |title       = Мир путешествий и приключений
 |author      = 
 |authorlink  = 
 |coauthors   = 
 |quote       = 
 |date        = 
 |format      = 
 |work        = Расчёт расстояния до горизонта и прямой видимости он-лайн
 |publisher   = 
 |accessdate  = 
 |description = 
 |deadlink    = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/65BNCwVve?url=http://www.outdoors.ru/orient/orient107.php?h1=2
 |archivedate = 2012-02-03
 |deadurl     = no
}}{{ref-ru}}
</ref>
: ''Підняття (зниження) горизонту'' стосується явищ, пов'язаних із рефракцією.
:* У разі ''додатної рефракції'' видимий горизонт підіймається (розширюється), ''географічна дальність'' видимого горизонту збільшується порівняно з ''геометричною дальністю'', видно предмети, зазвичай приховані кривиною Землі. За нормальних температурних умов підняття горизонту становить 6—7&nbsp;%. Під час підсилення [[Інверсія температури|температурної інверсії]] видимий горизонт може піднятися до істинного (математичного) горизонту, земна поверхня ніби розпрямиться, стане плоскою, дальність видимості стане нескінченно великою, радіус кривини променя стане рівним радіусу земної кулі. При ще сильнішій температурній інверсії видимий горизонт підніметься вище істинного. Спостерігачеві буде здаватися, що він перебуває на дні величезної улоговини. З-за горизонту піднімуться і стануть видимими (ніби летючими у повітрі) предмети, розташовані далеко за геодезичним горизонтом. За наявності потужних температурних інверсій створюються умови для виникнення верхніх [[міраж]]ів. Великі градієнти температури створюються при сильному нагріванні земної поверхні сонячними променями, часто в пустелях, у степах. Великі градієнти можуть виникати і в середніх, і навіть у високих широтах в літні дні за сонячної погоди: над піщаними пляжами, над асфальтом, над оголеним ґрунтом. Такі умови є сприятливими для виникнення нижніх [[Міраж|марев]]<ref>
{{cite web
 |url         = http://about-space.ru/rasseyanscet?start=16
 |title       = Всё о космосе
 |author      = 
 |authorlink  = 
 |coauthors   = 
 |quote       = 
 |date        = 
 |format      = 
 |work        = Какой горизонт дальше?
 |publisher   = 
 |accessdate  = 
 |description = 
 |deadlink    = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/65BNDkW1r?url=http://about-space.ru/rasseyanscet?start=16
 |archivedate = 2012-02-03
 |deadurl     = yes
}}{{ref-ru}}
</ref>.
:* У разі ''від'ємної рефракції'' видимий горизонт знижується (звужується), не видно навіть ті предмети, які видно за звичайних умов.
:* Коли ''видимий горизонт'' визначати як увесь видимий навколо спостерігача простір, до певних скінченних меж, то відстань до видимого горизонту, наприклад, в лісі&nbsp;— це найбільша відстань, якої сягає погляд, доки не впреться в дерева (кілька десятків метрів), а для спостережуваного [[Всесвіт]]у відстань до видимого горизонту (тобто до найдальших зір, які ми ще можемо спостерігати) становить [[Вік Всесвіту|близько {{nobr|13—}}14 млрд]] [[Світловий рік|світлових років]]<ref>
{{книга
 |автор         = Лукаш В. Н., Михеева Е. В.
 |частина         = 
 |назва      = Физическая космология
 |оригінал      = 
 |посилання        = 
 |видання       = 
 |відповідальний = 
 |місце         = М.
 |видавництво  = Физико-математическая литература
 |рік           = 2010
 |том           = 
 |сторінки      = 
 |сторінок       = 404
 |isbn          = 5922111614
}}{{ref-ru}}</ref>.
=== Дальність видимості ===
{{main|Видимість}}
[[Файл:HorizonDistance.png|thumb|Формула і рисунок для обчислення геометричної дальності видимості.<br />
<small>Клацніть по зображенню для збільшення.</small>]]
На рисунку справа дальність видимості об'єкта визначають за формулою

<math>D_\mathrm{BL} = 3{,}57\,(\sqrt{h_\mathrm{B}} + \sqrt{h_\mathrm{L}}) \,</math>,

де <math>D_\mathrm{BL} \,</math> — дальність видимості в кілометрах,<br />
<math>h_\mathrm{B} \,</math> і <math>h_\mathrm{L} \,</math> — висоти точки спостереження і об'єкта в метрах.

Якщо врахувати земну [[Рефракція світла в атмосфері|рефракцію]], то формула набуде вигляду:

<math>D_\mathrm{BL} < 3{,}86\,(\sqrt{h_\mathrm{B}} + \sqrt{h_\mathrm{L}}) \,.</math>

Те ж саме, але <math>D_\mathrm{BL} \,</math> — у [[Морська миля|морських милях]]:

<math>D_\mathrm{BL} < 2{,}08\,(\sqrt{h_\mathrm{B}} + \sqrt{h_\mathrm{L}}) \,.</math>

[[Файл:Struysky Earth curvature nomograph - RU.svg|thumb|Діаграма [[Микола Миколайович Струйський|Струйського]]: спостерігач на висоті 10&nbsp;м (шкала ''C'') побачить скелю висотою 50&nbsp;м (шкала ''A'') з відстані близько 21 морської милі (шкала ''B'').]]

Для наближеного розрахунку дальності видимості об'єктів застосовують номограму Струйського (див. іл.): на двох крайніх шкалах номограми позначають точки, які відповідають висоті точки спостереження і висоті об'єкта, потім проводять крізь них пряму і на перетині цієї прямої з середньою шкалою отримують дальність видимості об'єкта<ref>{{cite web
 |url         = http://www.starpomlom.com/604/ starpomlom
 |title         = Учебник судоводителя любителя
 |author         = 
 |authorlink         = 
 |coauthors         = 
 |quote         = 
 |date         = 
 |format         = 
 |work         = Глава VII . Навигация
 |publisher         = 
 |accessdate         = 
 |description         = 
 |deadlink         = 
 |archiveurl         = https://web.archive.org/web/20160314110148/http://www.starpomlom.com/604
 |archivedate         = 14 березня 2016
 }}{{ref-ru}}</ref>.

На морських картах, в лоціях та інших навігаційних посібниках дальність видимості маяків та вогнів вказується для висоти точки спостереження, рівної 5&nbsp;м<ref name="МТ-2000" />. Якщо висота точки спостереження інша, то вводиться поправка<ref>{{cite web
 |url         = http://www.1yachtua.com/Encycl/Navig/navig5.htm
 |title       = Яхтенная энциклопедия
 |author      = 
 |authorlink  = 
 |coauthors   = 
 |quote       = 
 |date        = 
 |format      = 
 |work        = Видимый горизонт и дальность видимости
 |publisher   = 
 |accessdate  = 
 |description = 
 |deadlink    = 
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20160303225032/http://www.1yachtua.com/Encycl/Navig/navig5.htm
 |archivedate = 2016-03-03
 |deadurl     = yes
}}{{ref-ru}}</ref>.

=== Горизонт на Місяці ===
<!--[[Файл:NASA-Apollo8-Dec24-Earthrise.jpg|thumb|Земля над горизонтом [[Місяць (супутник)|Місяця]].]]--><!-- Фото, отримане Вільямом Андерсом, пілотом корабля «Аполлон-8» 24 грудня, 1968 -->

''Місячний горизонт'' майже вдвічі ближчий від земного. Водночас відстань до місячного горизонту на око визначити вкрай складно через відсутність атмосфери<ref>{{cite web
 |url         = http://menonthemoon.narod.ru/photos_2_9.html
 |title       = Skeptic.net
 |author      = 
 |authorlink  = 
 |coauthors   = 
 |quote       = 
 |date        = 
 |format      = 
 |work        = Были ли американцы на Луне?
 |publisher   = 
 |accessdate  = 
 |description = 
 |deadlink    = 
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20160314012854/http://menonthemoon.narod.ru/photos_2_9.html
 |archivedate = 2016-03-14
 |deadurl     = yes
}}</ref>, а також об'єктів відомого розміру, за якими можна було б зробити висновок про масштаб.

== Істинний горизонт ==
'''Істинний горизонт'''&nbsp;— уявний великий круг [[Небесна сфера|небесної сфери]], площина якого перпендикулярна [[Небесна сфера#Прямовисна лінія|прямовисній лінії]] в точці спостереження. Подібно до загального визначення, істинним обрієм може називатися не круг, а [[коло]], тобто лінія перетину небесної сфери і площини, перпендикулярної прямовисній лінії.
Синоніми: математичний горизонт, астрономічний горизонт<ref>{{cite web
 |url         = http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=истинный+горизонт&stype=0
 |title       = Словари и энциклопедии на Академике
 |author      = 
 |authorlink  = 
 |coauthors   = 
 |quote       = 
 |date        = 
 |format      = 
 |work        = Толкования выражения «истинный горизонт»
 |publisher   = 
 |accessdate  = 
 |description = 
 |deadlink    = 
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20160304123914/http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=истинный+горизонт&stype=0
 |archivedate = 2016-03-04
 |deadurl     = yes
}}{{ref-ru}}</ref>.

== Див. також ==
{{Вікіцитати1}}
* [[Горизонт гірничий]]
* [[Горизонт нівеліра]]
* [[Горизонтування приладу]]
* [[Горизонт (Костопіль)|ФК Горизонт (Костопіль)]]
* [[Маркуючий горизонт]]
* [[Горизонт подій]]
* [[Гравітаційний пагорб]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{ВТ-ЭСБЕ|Горизонт}}
* [https://www.britannica.com/science/horizon-astronomy Horizon (ASTRONOMY)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160809105245/https://www.britannica.com/science/horizon-astronomy |date=9 серпня 2016 }} / [[Британська енциклопедія|«Encyclopaedia Britannica»]] {{ref-en}}

== Посилання ==
* [http://help-me.pp.ua/4752-yak-obchisliti-vdstan-do-gorizontu.html Як обчислити відстань до горизонту.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150703042135/http://help-me.pp.ua/4752-yak-obchisliti-vdstan-do-gorizontu.html |date=3 липня 2015 }} + [http://www.outdoors.ru/orient/orient107.php онлайн-калькулятор.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924062755/http://www.outdoors.ru/orient/orient107.php |date=24 вересня 2015 }}
* [https://web.archive.org/web/20150206135316/http://goryzont.com/novosti/viznachaemo-chas-do-zahodu-sontsia-po-gorizontu Визначення часу до заходу сонця по горизонту.]

[[Категорія:Системи небесних координат]]
[[Категорія:Географічна термінологія]]
[[Категорія:Астрономічна термінологія]]