Перегляд вихідного коду сторінки Гемодинаміка

'''Гемодина́міка'''&nbsp;— галузь [[фізіологія|фізіології]], яка вивчає закономірності руху [[кров]]і [[кровоносні судини|кровоносними судинами]]. Частина [[Гідродинаміка|гідродинаміки]]&nbsp;— розділу [[фізика|фізики]], що вивчає рух рідин.

== Основні положення ==
Відповідно до законів гідродинаміки, кількість рідини (Q), яка протікає через будь-яку трубу прямо пропорційна різниці тиску на початку (Р<sub>1</sub>) і на кінці (Р<sub>2</sub>) труби і навпаки, обернено пропорційна до опору (R) руху рідини.

<math>Q={P_1-P_2\over R}</math>

Якщо застосувати це рівняння до кровоносної системи, то слід взяти до уваги, що тиск на кінці цієї системи, тобто у місці впадання порожнистих вен у серце, близький до нуля. В цьому випадку рівняння можна записати так:

<math>Q={P\over R}</math>

Де
* Q&nbsp;— кількість крові, що проганяється серцем за хвилину,
* P&nbsp;— величина кров'яного тиску в аорті,
* R&nbsp;— величина судинного опору.

Периферійний опір судинної системи складається з множини окремих опорів кожної окремої судини. Будь-яку з таких судин можна вважати подібною до трубки, опір якої визначається за формулою [[Жан-Луї-Марі Пуазейль|Пуазейля]]:

<math>R={8l\eta\over\pi r^4}</math>

Де
* <math>l</math>&nbsp;— довжина трубки,
* η&nbsp;— в'язкість рідини яка по ній протікає,
* <math>\pi</math>&nbsp;— [[число пі]], відношення довжини кола до діаметра.
* r&nbsp;— радіус трубки.

Судинна система складається з множини трубок які з'єднуються паралельно і послідовно. При послідовному з'єднанні трубок їх сумарний опір дорівнює сумі опорів кожної з них.

<math>R=R_1+R_2+R_3+...+R_n</math>

При паралельному з'єднанні трубок їх сумарний опір розраховують за формулою:

<math>R={1\over\ {1\over R_1}+{1\over R_2}+{1\over R_3}+...+{1\over R_n}}</math>

Із приведених формул випливає, що найбільший опір має мати [[Капіляр (біологія)|капіляр]], діаметр якого близько 5–7&nbsp;мкм. Але оскільки велика кількість капілярів з'єднуються в судинній мережі паралельно, їх сумарний опір менший ніж сумарний опір [[артеріола|артеріол]]<ref>Физиология человека, Том 1, В.&nbsp;М.&nbsp;Покровский, Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Коротько, рік ?, {{Сторінка}}</ref>.

Точно визначити опір за цими формулами неможливо, оскільки всі формули дійсні тільки для ламінарної течії [[Ньютонівська рідина|ньютонівських рідин]]. Однак геометрія судин змінюється внаслідок скорочення їх стінок завдяки пульсу та біля [[стеноз]]ів, а також потік крові є турбулентним щонайменше в кількох місцях (аорта, серце). [[В'язкість крові]] також не є постійною величиною (зростає зі зменшенням швидкості і для дуже малих швидкостей є аномально високою), тобто кров&nbsp;— це [[неньютонівська рідина]] і тому всі ці рівняння дійсні для неї досить наближено.

== Лінійна швидкість кровотоку ==
[[Файл:Линейная скорость.jpg|праворуч|міні|Зміна лінійної швидкості кровотоку в різних судинах]]

'''Ліні́йна шви́дкість кровото́ку'''&nbsp;— відстань, яку долає будь-яка часточка [[кров]]і за одиницю [[час]]у ([[сантиметр|см]]/[[секунда|с]]). Лінійна швидкість в судинах різного типу різна (дивись малюнок праворуч) і залежить від об'ємної швидкості кровотоку і площі поперечного [[Переріз (креслення)|перерізу]] [[Кровоносні судини|судин]].

При однаковій об'ємній швидкості кровотоку в різних відділах судинного русла: в [[Аорта|аорті]], сумарно&nbsp;— в порожнистих [[вена]]х, в [[Капіляр (біологія)|капілярах]]&nbsp;— лінійна швидкість кровотоку найменша в капілярах, де найбільша сумарна площа поперечного перерізу.

=== Способи вимірювання ===
У практичній медицині лінійну швидкість кровотоку вимірюють за допомогою ультразвукового та індикаторного методів, найчастіше визначають час повного кругообігу крові, що становить 21–23 секунду.

; Індикаторний метод: При використанні індикаторного методу в ліктьову вену вводять [[індикатор]] ([[еритроцит]]и, мічені [[Радіонукліди|радіоактивним ізотопом]], розчин [[Метиленовий синій|метиленового синього]] тощо) і відзначають час його першої появи в венозній крові цієї ж судини в іншій кінцівці. Для визначення часу кровотоку на ділянці «капіляри легенів&nbsp;— капіляри вуха» використовують як мітку кисень, що надходить до легень після затримки дихання, і відзначають час його появи в капілярах вуха за допомогою чутливого [[Пульсоксиметр|оксиметра]].

; Ультразвуковий метод: Ультразвукове визначення швидкості кровотоку засновано на [[Ефект Доплера|ефекті Доплера]]. [[Ультразвук]] подається через судину в діагональному напрямку, далі вловлюються відбиті хвилі. За різницею частот вихідних і відбитих хвиль, що пропорційна до швидкості руху часток крові, визначають лінійну швидкість кровотоку.

== Об'ємна швидкість кровотоку ==
'''Об'ємна швидкість кровотоку'''&nbsp;— кількість (об'єм) [[кров]]і, що проходить через певну [[судина|судину]] за одиницю часу ([[мілілітр|мл]]/[[секунда|с]], [[літр|л]]/[[хвилина|хв]]).

== Див. також ==
* [[Гематологія]]
* [[Кровообіг]]
* [[Еритроцит]]
* [[В'язкість крові]]
* [[Нестаціонарний потік]]
* [[Електромагнітний витратомір]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{cite book |author1=В.I. Філімонов, Д.I. Маракушин та ін. |title=Клінічна фізіологія: підручник |date=2022 |publisher=Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина» |isbn=978-617-505-870-1 |pages=411-436 |edition=2, -е перероблене і доповнене |url=https://www.medpublish.com.ua/klinichna-phiziologija-pidruchnik-vnz-iv-r-a-v-philimonov/p-562.html |accessdate=4 липня 2023 |chapter=Зміст}}
* Фізіологія з основами анатомії людини / За ред. проф. Л.&nbsp;М.&nbsp;Малоштан.&nbsp;— Х., 2003. {{Сторінка}}
* {{ref-ru}}Гемодинамика&nbsp;— БСЭ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091111092809/http://bse.sci-lib.com/article009277.html |date=11 листопада 2009 }}
* {{ref-ru}} Словарь физиологических терминов / Под ред. акад. О.&nbsp;Г.&nbsp;Газенко.&nbsp;— М., 1987. {{Сторінка}}

== Література ==
* [https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/14848/1/Нормальна%20фізіологія%20Лекція%2013%20Фізіологія%20кровоносних%20судин%2018-19.pdf ФІЗІОЛОГІЯ КРОВОНОСНИХ СУДИН] лекція, ЛДУФ, 2018
* [http://hnpu.edu.ua/sites/default/files/files/Kaf_anatomii/Biblioteka/Metodychka%20do%20laboratornykh%20robit%20-%20Fiziolohiia%20kardiorespyratornoi%20systemy.pdf Фізіологія кардіореспіраторної системи: методичні рекомендації] (видання друге&nbsp;— доповнено та перероблено) / І.&nbsp;А.&nbsp;Іонов, Т.&nbsp;Є.&nbsp;Комісова.&nbsp;— Харків: ФОП Петров В. В., 2018.&nbsp;— 66 с. С.'''16-20''',28,35,

== Посилання ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3219/gemodinamika ГЕМОДИНАМІКА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310173222/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3219/gemodinamika |date=10 березня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/39240/1/Hemodynamics_Garbuzova.pdf Основи гемодинаміки]

{{hematology-stub}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Гематологія]]
[[Категорія:Гідродинаміка]]
[[Категорія:Математика в медицині]]