Перегляд вихідного коду сторінки Вільям Гейтсбері

{{Науковець 
| ім'я               = 
| ім'я_мовою_оригіналу ={{lang-en|William Heytesbury}}
| дата народження    = близько [[1313]]
| дата смерті        = [[1372]]<ref name="years" />
| галузь             = математика, механіка
| заклад             =
| Alma Mater         = [[Оксфордський університет]]
| посада             = Канцлер Оксфордського університету в 1371—1372 роках
}}
'''Вільям Гейтсбері''' ({{lang-en|William Heytesbury}}, {{lang-la|Gugliemus Hentisberus}}, близько [[1313]]—[[1372]]<ref name="years">1372&nbsp;г.&nbsp;— дата смерті, що наводиться в низці джерел. В інших джерелах стверджується, що Гейтсбері помер взимку 1372/1373&nbsp;років</ref>)&nbsp;— математик, механік, філософ і логік, один з {{не перекладено|оксфордські калькулятори|оксфордських калькуляторів|en|Oxford Calculators}} з {{не перекладено|Мертон-коледж|Мертон-коледжу|en|Merton College, Oxford}}, в якому Гейтсбері з 1330 року навчався, а з 1338 року&nbsp;— працював. У 1334 році отримав ступінь доктора [[Теологія|теології]]. Канцлер [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]] в 1371—1372 роках.

Головна праця Гейтсбері&nbsp;— «Правила розв'язання софізмів» (Regulae solvendi sophismata)&nbsp;— написана приблизно 1335 року. Даний твір, який складався з низки розділів, був в основному присвячений розгляду питань схоластичної філософії і логіки.

Для математики і механіки особливий інтерес представляють викладені Гейтсбері основи розробленого вченими Мертон-коледжу вчення про [[Рівномірний рух|рівномірний]] («уніформний») рух, який протиставлявся руху нерівномірному («діфформному»){{sfn|Тюлина|1979|с=51}}.

Дане Гейтсбері означення рівномірного руху таке{{sfn|Гайденко, Смирнов|1989|с=306}}: ''«З локальних рухів такий називається рівномірним, в якому рівні відстані постійно проходяться з рівною швидкістю в рівні частини часу»''{{sfn|Heytesbury|1959|p=238}}.

Стосовно нерівномірного руху Гейтсбері виділяє його підклас&nbsp;— [[рівноприскорений рух]] («уніформно-діфформний», за термінологією мертонців). Він дає цілком чітке{{sfn|Тюлина|1979|с=51}} означення рівноприскореного руху, стверджуючи: ''«Будь-який рух є рівномірно прискореним, якщо за будь-яку рівну частину часу тіло набуває рівне збільшення швидкості»''{{sfn|Heytesbury|1959|p=241}}; ключовим в цьому означенні є поняття «швидкості» (''velocitas''){{sfn|Гайденко, Смирнов|1989|с=297}}.

Саме Гейтсбері&nbsp;— вперше в історії [[Кінематика|кінематики]]&nbsp;— вводить в механіку поняття ''миттєвої швидкості''{{sfn|Тюлина|1979|с=51}}{{sfn|Гайденко, Смирнов|1989|с=301}}: ''«Швидкість в будь-який даний момент часу буде визначатися шляхом, який був би описаний… точкою, якби протягом деякого періоду часу вона рухалася б рівномірно з тим ступенем швидкості, з якою вона рухалася в цей момент, який би момент не був визначений»''{{sfn|Heytesbury|1959|p=240}}.

Для випадку рівноприскориного руху Гейтсбері сформулював і довів так звану теорему про ''середній градус швидкості''{{sfn|Гайденко, Смирнов|1989|с=315—322}}. Теорема стверджує, що шлях, пройдений тілом за деякий час при рівноприскориному русі, дорівнює відстані, яку проходить тілом за той же час при рівномірному русі зі швидкістю, що дорівнює середньому арифметичному максимального і мінімального значень швидкості в рівноприскориному русі{{sfn|Truesdell|1976|p=56}}. У сучасних позначеннях{{sfn|Гайденко, Смирнов|1989|с=316}}:

: <math>s\;=\;{V_0\,+\,V \over 2}\,\,t</math>&nbsp;&nbsp;,

де&nbsp; <math>s</math>&nbsp;— пройдений шлях,&nbsp; <math>t</math>&nbsp;— час руху,  <math>V_0</math> і <math>V_{ }</math>&nbsp;— початкова і кінцева швидкості в рівноприскориному русі.

== Публікації ==
* 1335&nbsp;— ''Regulae solvendi sophismata'' (''Rules for Solving Sophisms'')
** 1. ''On insoluble sentences''
** 2. ''On knowing and doubting''
** 3. ''On relative terms''
** 4. ''On beginning and ceasing''
** 5. ''On maxima and minima''
** 6. ''On the three categories''
* 1483&nbsp;— ''De probationibus conclusionum tractatus regularum solvendi sophismata''.&nbsp;— Pavia, 1483.
* ''De tribus praedicamentis''
* ''De probationibus conclusionum tractatus regularum solvendi sophismata'' (''On the Proofs of Conclusions from the Treatise of Rules for Resolving Syllogisms'')
* ''Liber Calculationum''

== Література ==
* {{книга|автор=Гайденко В. П., Смирнов Г. А.&nbsp;|заголовок=Западноевропейская наука в средние века: Общие принципы и учение о движении|місце=М.|видавництво=Наука|рік=1989|сторінок=352|серія=Библиотека всемирной истории естествознания|isbn=5-02-007958-8|ref=Гайденко, Смирнов}}.
* {{книга|автор=Григорьян А. Т., Зубов В. П.&nbsp;|заголовок=Очерки развития основных понятий механики|місце=М.|видавництво=Изд-во АН СССР|рік=1962|сторінок=274|ref=Григорьян, Зубов}}
* {{книга|автор=Тюлина И. А.&nbsp;|заголовок=История и методология механики|місце=М.|видавництво=Изд-во Моск. ун-та|рік=1979|сторінок=282|ref=Тюлина}}
* {{книга|автор=Wilson C.&nbsp;|заголовок=William Heytesbury. Medieval Logic and the Rise of Mathematical Physics|місце=Madison|видавництво=University of Wisconsin Press|рік=1956|allpages=219|ref=Wilson}}
* {{книга|автор=Hentisberus Guillelmus.&nbsp;|заголовок=Regulae solvendi sophismata // ''Clagett M.'' Science of Mechanics in the Middle Ages|місце=Madison|видавництво=University of Wisconsin Press|рік=1959|pages=235—242|ref=Heytesbury}}
* {{книга|автор=Truesdell C.&nbsp;|заголовок=History of Classical Mechanics. Part I, to 1800 // Die Naturwissenschaften, '''63''' (2), 1976|pages=53—62|ref=Truesdell}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Англійські математики]]
[[Категорія:Математики за алфавітом]]
[[Категорія:Уродженці Вілтширу]]
[[Категорія:Математики XIV століття]]