Перегляд вихідного коду сторінки Вихор Абрикосова

'''Вихор Абрикосова'''&nbsp;— локальна область проникнення [[магнітне поле|магнітного поля]] в [[Надпровідність|надпровідник]], і, відповідно, область нормальної [[термодинамічна фаза|фази]] в надпровідниковій. Вихори Абрикосова виникають в надпровідниках в магнітному полі, [[напруженість магнітного поля|напруженіть]] якого вища за перше критичне <math> H_{c1} </math>, але нижча за друге критичне <math> H_{c2} </math>. Зазвичай вихори Абрикосова містять один [[квант магнітного потоку]]. Іноді вихори Абрикосова називають ''флюксонами''.

Вихор складається із нормальної серцевини (кора), куди проникає магнітне поле і протяжної зовнішньої області, в якій напруженість магнітного поля спадає експоненційно. Назва "вихор" зумовлена тим, що навколо кори в надпровідній фазі протікають циклічні [[електричний струм|струми]], магнітне поле яких протилежне напрямку поля у вихорі й компенсує його на віддалі від серцевини.

Вихори Абрикосова в однорідному надпровіднику без дефектів утворюють ґратку, здебільшого гексагональну (нестрого&nbsp;— трикутну). При пропусканні [[електричний струм|струму]] через надпровідник вихори дрейфують, однак цей дрейф може зупинитися, якщо вихор прив'язується до дефекта. Це прив'язування називають [[пінінг]]ом.

Існування вихорів передбачив [[Абрикосов Олексій Олексійович|Олексій Олексійович Абрикосов]], лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії з фізики]] за 2003, отриманої за вклад у створення теорії [[Надпровідники II роду|надпровідників II-роду]].

== Джерела ==
* {{книга
|автор       = [[П’єр Жиль де Жен|де Жен П.-Ж.]]
|заголовок   = Сверхпроводимость металлов и сплавов
|рік         = 1968
|видавництво = Мир
|місто       = {{Comment|М.|Москва}}
|сторінок    = 280
}}

{{stub}}

[[Категорія:Надпровідність]]
[[Категорія:Вихори]]