Перегляд вихідного коду сторінки Ван (озеро)

{{coord|38|36|N|42|51|E||display=title}}
{{Infobox_lake
|lake_name = Ван
|image_lake = Van1 20.jpg
|caption_lake = Озеро Ван 
|image_bathymetry = Lakevanlandsat.jpeg
|caption_bathymetry = Озеро Ван, знімок з космосу
|coords = {{coord|38|36|N|42|51|E|}}
 |lat_dir=N | lat_deg=38 | lat_min=36
            | lat_sec=
 |lon_dir=E | lon_deg=42 | lon_min=51
            | lon_sec=
 | розмір карти      = 300
 | країни            = [[Туреччина]]
|type = 
|inflow = [[Бендімахи (річка)|Бендімахи]], [[Зейлан-Дересі (річка)|Зейлан-Дересі]], [[Карашу (річка)|Карашу]], [[Мічингер (річка)|Мічингер]]
|outflow = 
|catchment = 15 000
|basin_countries = [[Туреччина]]
|size = 
|area = 3 574
|depth = 161,2
|max-depth = 451
|volume = 576
|shore = 430
|elevation = 1648<ref name="Точність">Це й інші фізіографічні дані про озеро Ван вказані за сучасними роботами [[1991]]—[[2006]] років. (Впродовж тривалого періоду, з тридцятих років по дев'яності роки XX століття, озера Ван активно не досліджували, зокрема, через політичну нестабільність у регіоні. У дев'яності роки дослідження поновилися, і параметри озера, особливо його глибини, були серйозно скоректовані. Разом з цим, багато довідників і енциклопедії досі містять застарілі дані про озеро.)</ref>
|islands = [[Гадір]], [[Чарпанак]], [[Ахтамар]] і [[Атрек]]
|cities =
}}{{Otheruses|Ван}}

'''Ван''' ({{lang-tr|Van Gölü}}, {{lang-hy|Վանա լիճ}}, {{lang-ku|Gola Wanê}}) — безстічне солоне [[озеро]], розташоване на [[Вірменське нагір'я|Вірменському нагір'ї]] в східній частині [[Туреччина|Туреччини]] (район [[Східна Анатолія]]). Озеро Ван — найбільше озеро Туреччини, найбільше {{нп|треба=содове озеро|є=Soda lake|мова=en}} у світі і четверте за величиною непересихаюче безстічне озеро<ref name="Kadioglu">Kadioglu M., Sen Z., Batur E. The greatest soda-water lake in the world and how it is influenced by climatic change // Annual Geophysicae № 15, 1997</ref>.

== Походження озера ==
[[Файл:Akhtamar Island on Lake Van with the Armenian Cathedral of the Holy Cross.jpg|thumb|ліворуч| 270px|'''Озеро Ван''']]
Озеро Ван розташоване в західній частині улоговини [[тектоніка|тектонічного]] походження, яка оточена декількома гірськими системами: [[Східний Тавр|Східним Тавром]] з півдня, [[Курдські гори|Курдськими горами]] зі сходу і хребтом [[Аладаглар]] з північного сходу. На заході і північному заході улоговини розташовані декілька згаслих [[вулкан]]ів, зокрема [[стратовулкан]] [[Сюпхан]], а також активний стратовулкан [[Немрут-Даг (вулкан)|Немрут]]. У середню [[плейстоцен]]ову епоху, близько 200 000 років тому, виверження вулкана Немрут утворило потік [[лава|лави]] протяжністю понад 60&nbsp;км, який заблокував стік вод з Ванської улоговини в [[Мушська улоговина|Мушську улоговину]], що відноситься до [[Річковий басейн|басейну]] довколишньої річки [[Мурат (річка)|Мурат]], що і призвело до утворення озера. Таким чином, озеро Ван займає найглибшу частину крупної улоговини, оточеної горами. Існує імовірність, що через певний час розмивання Східного Тавру притоками річки [[Ботан-Чайї (річка)|Ботан-Чайї]] (притока [[Тигр (річка)|Тигру]]) створить новий стік вод озера в басейн річки Тигр, і озеро Ван зменшиться або перестане існувати<ref name="Матвеев">''Матвеев С. Н.'' Турция (Азиатская часть&nbsp;— Анатолия). Физико-географическое описание.&nbsp;— Москва&nbsp;— Ленинград&nbsp;: Издательство Академии Наук СССР, 1946. {{ref-ru}}</ref>.

== Фізіографія ==
Площа озера Ван становить 3 574 км² що робить його найбільшим озером [[Туреччина|Туреччини]] і другим за площею (після озера [[Урмія]]) озером [[Близький Схід|Близького Сходу]]. Місцеві жителі історично називають озеро Ван «морем»<ref name="Матвеев"/>. Озеро Ван розташоване на висоті 1 648 м над рівнем моря<ref name="Точність"/>, має неправильну форму, трохи близьку до [[трикутник]]а. Ширина озера в найширшій його частині становить 119 кілометрів. Озеро поділяється вузьким перешийком на невелику і дуже неглибоку, північну частину і на велику південну частину, де глибини сягають 451 метра. Середня глибина озера Ван становить 161,2 метра, загальний об'єм води 576 км³. Береги озера, в основному, уривисті. На озері Ван розташовано безліч дрібних острівців, особливо поблизу берегів, і чотири великі острови: [[Гадір]], [[Чарпанак]], [[Ахтамар]] і [[Атрек]]. Гадір (Лім), найбільший острів, розташовується в північній частині озера. Чарпанак лежить біля східного берега, а острови Ахтамар і Атрек знаходяться недалеко один від одного біля південного берега озера. Недалеко від озера Ван розташовуються озера [[Назік (озеро)|Назік]] (на північному заході, висота 1 870 м над рівнем моря), [[Ерчек (озеро)|Ерчек]] (на сході, висота 1 890 м над рівнем моря) і [[Арін (озеро)|Арін]] (на півночі).

=== Живлення озера та рівень води ===
В даний час озеро живлять чотири невеликі річки: [[Бендімахи (річка)|Бендімахи]] і [[Зейлан-Дересі (річка)|Зейлан-Дересі]] з півночі, [[Карашу (річка)|Карашу]] та [[Мічингер (річка)|Мічингер]] зі сходу, а також весняне танення снігів довколишніх гір. Найбільша з цих чотирьох річок, Зейлан-Дересі (Зейлан), бере початок в горах [[Аладаглар]]. На річці Карашу утворене [[водосховище]]. У зв'язку з тим, що живлення озера Ван переважне снігове, рівень води в озері коливається протягом року в межах 50 сантиметрів, досягаючи максимуму в липні. Найбільше поповнення озера відбувається в період з квітня по червень за рахунок танення снігів і весняних дощів. Загальна площа [[водозбір|водозбору]] озера Ван перевищує 15 000 км².

Окрім цього, озеро Ван зазнає малодосліджених великих, можливо циклічних, коливань рівня води, наприклад, в 1990-ті роках рівень води в озері несподівано піднявся на 2,6 метри, затопивши великі площі сільськогосподарських угідь. До 2000 року води озера трохи відступили. Ще перші дослідники озера звернули увагу на [[Тераса|тераси]] на берегах озера, які свідчили про те, що раніше рівень води в озері був на 55 метрів вище, ніж сьогодні<ref name="Матвеев"/>. Подальші дослідження підтвердили, що в середині останнього льодовикового періоду, близько 18 000 років тому, рівень озера Ван був на 72 метри вище, ніж сьогодні<ref name="Degens">Degens E.T., Wong H.K., Kempe S., Kurtman F. A Geological Study of Lake Van, Eastern Turkey // Geologische Rundschau № 73, 1984</ref>. У 1990 році на озері Ван працювала міжнародна дослідницька експедиція, яка провела глибоководне буріння і взяла проби мінеральних відкладень із дна озера. Одним з несподіваних результатів буріння виявився факт, що озеро Ван майже пересохло, розпавшись на соляні калюжі близько 17 000 років тому, а потім наповнилося знову<ref name="Landmann">Landmann G., Reimer A., Lemcke G., Kempe S. Dating Late Glacial abrupt climate changes in the 14570 year long continuous varve record of Lake Van, Turkey // Palaeogeography Palaeoclimatology Palaeoecology № 122, 1996</ref>. Більшість дослідників пов'язують цю подію з кліматичними змінами, хоча точні причини цього явища, можливість повторення пересихання озера і зв'язок кліматичних змін в районі озера Ван із сусідніми регіонами все ще залишаються предметом дискусій. Дослідники також відзначають можливу схожість явищ, що відбувалися з озером Ван 15—18 000 років тому та явищ, які в наш час{{коли}} відбуваються з [[Мертве море|Мертвим морем]]<ref name="Warren">Warren J. K. Evaporites: Sediments, Resources and Hydrocarbons, Springer, 2006 ISBN 3-540-26011-0</ref>.

=== Клімат ===
Озеро Ван розташоване на [[Вірменське нагір'я|Вірменському нагір'ї]], яке відрізняється досить суворим [[Різко континентальний клімат|різко континентальним кліматом]]. Середні температури в центрі Вірменського нагір'я складають в липні від +22 до +25&nbsp;°C, у січні від −16 до −12&nbsp;°C. В особливо холодні зимові дні температура в центрі нагір'я досягає −45&nbsp;°C. Озеро Ван пом'якшує клімат довколишніх околиць, тому в місті [[Ван (місто)|Ван]], на березі озера, середні температури складають в липні +22,5&nbsp;°C, у січні −3,5&nbsp;°C. Середньорічна кількість опадів в басейні озера Ван коливається від 400 до 700 мм. Завдяки пом'якшеному озером клімату і штучному зрошуванню в прибережних областях, не зважаючи на висоту 1 700 м над рівнем моря, в околицях озера Ван виростають і добре плодоносять рослини, що ростуть в [[середземноморський клімат|середземноморському кліматі]]: [[Олива|оливкове дерево]], [[яблуня|яблуні]], [[персик]]и, [[Гранатове дерево|гранати]] та інші садові культури.

Температура води в озері на поверхні влітку доходить до +20&nbsp;°C, температура води на глибинах понад 50 метрів постійна протягом року і становить +3&nbsp;°C. Висока солоність озера призводить до того, що навіть в суворі зими озеро Ван не замерзає, за винятком деяких ділянок мілководної північної частини. Швидке охолодження води на поверхні щоосені призводить до щорічного круговороту води в озері.

=== Склад води ===
Середня солоність води в озері Ван становить 22 ‰, що нижче за рівень солоності морської води (35 ‰), проте в південній частині озера присутні западини завглибшки понад 100 м, де солоність води досягає 67 ‰<ref name="Hammer">Hammer U.T. Saline lake ecosystems of the world, Dr. W. Junk Publishers, Dordrecht — Boston, 1986 ISBN 90-6193-535-0</ref>. [[Водневий показник]] води становить 9,5—9,8 pH, вода озера [[Луги (хімія)|лужна]]. Серед солей озера переважають солі [[натрій|натрію]], включаючи [[карбонат натрію]] (Na<sub>2</sub>CO<sub>3</sub>), [[сульфат натрію]] (Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>) і [[Кухонна сіль|хлорид натрію]] (NaCl), що додає воді мийні властивості. (Багато видів [[мило|мила]] містять ці солі як активний компонент). Ще [[Страбон]], згадуючи озеро Ван, підкреслював саме ці якості води:

{{цитата| 
Є у Вірменії також великі озера.... є Арсене, зване також Тоспітас<ref name="Назви">Географія [[Страбон]]а була закінчена близько 7 року н.е. В цей час район, який раніше займала держава [[Урарту]], був зайнятий [[Велика Вірменія|Великою Вірменією]]. Назва «Арсене» ({{lang-grc|Αρσηνή}}), мабуть, урартська назва озера Ван, а слово «Тоспітас» ({{lang-grc|Θωπι̂τιν}}) походить від назви урартської столиці, міста [[Тушпа]], яка була розташована на березі озера Ван. Див. [[Піотровський Борис Борисович|Піотровський Б. Б.]] Ванське царство (Урарту), Видавництво Східної літератури, Москва, 1959.</ref>. Воно містить [[сода|соду]], очищує і відновлює одяг. Проте через цю домішку соди вода озера непридатна для пиття. 
}}

У воді озера Ван міститься також [[карбонат кальцію]] (CaCO<sub>3</sub>). Вміст [[кальцій|кальцію]] становить близько 4 мг/л<ref name="Thiel">Thiel V., Jenisch A., Landmann G., Reimer A., Michaelis W. Unusual distributions of long-chain alkenones and tetrahymanol from the highly alkaline Lake Van, Turkey // Geochimica et Cosmochimica Acta № 61, 1997</ref>.

[[Аніон]]на послідовність: <chem>HCO3^-, CO3^2- > Cl^- > SO4^2-</chem>. Вміст кисню у воді становить 8 мг/л на поверхні, падає до 5 мг/л на глибині 75 метрів, далі до 1,5 мг/л на глибинах 400 метрів<ref name="Thiel"/>.

=== Види озера Ван ===
{|class="graytable" 
 |+ 
 |[[Файл:van1 20 modified.jpg|center|290px]]  
 |[[Файл:Lake_Van_02.jpg|center|270px]] 
 |[[Файл:Lake_Van_01.jpg|center|290px]] 
 |- align="center"
 ||<small>Вигляд на південний берег і гори [[Східний Тавр|Східного Тавру]]</small>  
 ||<small>Вигляд з острова [[Ахтамар]].</small> 
 ||<small>Вигляд на північний берег озера.</small> 
 |}
<br/>
{{Вигляд на озеро Ван з космосу}}

== Тваринний і рослинний світ ==
В озері Ван водиться єдиний вид риби. Ендемічний вид ''[[Alburnus tarichi]]'' ({{lang-tr|darekh}}) насправді споріднений [[верховодка звичайна|верховодці європейській]] і належить до родини [[Коропові|коропових]], проте за зовнішнім виглядом вельми нагадує [[оселедець]]. ''Alburnus tarihi'' може жити як в прісній воді, так і в солоній, максимум до солоності 23 ‰, проте розмножується тільки в прісній воді, в гирлах річок і струмків, що впадають в озеро Ван.

Солоність води в озері Ван коливається від майже прісної поблизу гирл річок до гіперсолоної в глибоких улоговинах південної частини озера, тому в озері, в різних його зонах, присутньо багато організмів, пристосованих до різної солоності води, зокрема: [[коловертки]] (''Hexarthra fennica polydonta'', ''Brachionus plicatilis'', ''Brachionus'' ''angularis'', ''Filinia maior'', ''Colurella adriatica'', ''Keratella cochlearis,'' ''Keratella'' ''quadrata'', ''Trichocerca taurocephala)'', [[каланоїди]] (Arctodiaptomus spinosus та ''Megacyclops viridis'').

Нарешті, район озера Ван відомий {{нп|треба=Кіт Ванський|текст=рідкісною породою|є=Van cat|мова=en}} [[Кіт|кішки]] ({{lang-tr|Van Kedisi}}), яка, на відміну від більшості порід кішок, любить купатися у воді.

== Культурна історія ==
Перші сліди перебування людини в районі озера Ван відомі з часів [[палеоліт]]у. З [[неоліт]]ичних часів племена, що живуть в районі озера, вже займалися виплавкою металів<ref name="Геворкян">Геворкян А. Ц. Из истории древнейшей металлургии Армянского нагорья, Изд. АН Армянской ССР, Ереван, 1980</ref><ref name="Braidwood">Cambel H. Braidwood R. An Early Farming Village in Turkey // Scientific American № 3, 1970</ref>. Першою державою в районі озера Ван, мабуть, була [[Урарту]], що існувала тут з XI по VI століття до н.е. На березі озера, на місці сучасного міста [[Ван (місто)|Ван]] в цей період знаходилася столиця Урарту, місто [[Тушпа]]. Семидесятикілометровий канал, побудований урартським правителем [[Менуа (цар)|Менуа]] в VIII столітті до н.е. для постачання Тушпи прісною водою, існує досі. Після поразки Урарту від [[Асирія|асирійців]] в VII столітті до н.е. Урарту поступово приходить в занепад і перестає існувати в VI столітті до н.е. Залишки споруд з написами урартських царів [[Сардурі I]], [[Ішпуїні]], [[Менуа (цар)|Менуа]], [[Аргишті I]] збереглися в районі озера.

На зміну Урарту через деякий час приходить держава [[Велика Вірменія]], «країна трьох морів» (озера Ван, озера [[Урмія]] і озера [[Севан (озеро)|Севан]]). На берегах озера і на його островах збереглися пам'ятники вірменської храмової і фортифікаційної архітектури. Найвідоміша добре збережена пам'ятка — [[Церква Святого Хреста (Ахтамар)|церква Святого Хреста]] ({{lang-hy|Սուրբխաչ}}), побудована в X столітті н.е. на острові [[Ахтамар]]. В кінці [[IV]] століття, неподалік від північно-західного узбережжя озера, в селі Хацик народився творець вірменського алфавіту [[Месроп Маштоц]].

{|class="graytable" 
 |+ Пам'ятники архітектури, озера Ван, що збереглися поблизу 
 |[[Файл:UrartuTushpa07.jpg|center|320px]]  
 |[[Файл:Armenian Church gz 01.jpg|center|320px]] 
 |- 
 ||<small>Руїни [[Урарту|урартської]] фортеці, ймовірно побудованої при [[Сардурі I]] для зміцнення столиці Урарту, міста [[Тушпа|Тушпи]], в IX столітті до н.е.</small>  
 ||<small>[[Вірменія|Вірменська]] церква Святого Хреста ({{lang-hy|Սուրբխաչ}}), споруджена на острові [[Ахтамар]] з 915 по 921 роки н.е. при вірменському [[феодал]]і [[Арцруні]] на фундаменті стародавньої урартської споруди.</small> 
 |}

Протягом подальшого історичного періоду Вірменія часом отримувала самостійність, а часом виявлялася послідовно під пануванням [[Парфія|Парфії]] та [[Римська імперія|Римської імперії]], а до XIX століття входила до складу [[Османська імперія|Османської імперії]]. В результаті [[Перша світова війна|Першої світової війни]] імперія Османа почала розпадатися, до влади прийшов [[младотурецький уряд]], який в [[1915]]—[[1918]] роках частково виселив, частково знищив вірменське населення регіону (див. [[Геноцид вірмен]]). В наш час{{коли}} в районі Вана в основному проживають [[курди]], які можливо є нащадками [[хуррити|хурритів]], автохтонного населення регіону, яке за поширеною версією становило основу населення центральної частини [[Урарту]]<ref name="Піотровський">[[Піотровський Борис Борисович|Піотровський Б. Б.]] Ванське царство ([[Урарту]]), Видавництво Східної літератури, Москва, 1959</ref>.

В цілому історія регіону повна численними переселеннями і завоюваннями, тому багато історичних аспектів залишаються предметом дискусій. Окрім цього, згідно з останнім генетичним дослідженням [[курди]], [[турки]] і [[вірмени]] генетично дуже близькі<ref name=" Arnaiz-Villena">Arnaiz-Villena A., Gomez-Casado E., Martinez-Laso J. Population genetic Relationships Between Mediterranean Populations Determined by HLA Distribution and а Historic Perspective, Tissue Antigens № 60, 2002</ref>.

=== Назви озера Ван ===
У доурартський період озеро Ван називалося у [[Асирія|асирійців]] «морем країни [[Наїрі]]» (tâmtu ša mât Nairi), причому ймовірно, що слово «Наїрі» на мові Асирії означало «[[хурити]]»<ref name="Мелікішвілі">Мелікішвілі Г. А. Урартські клиноподібні написи, Видавництво АН СРСР, Москва, 1960</ref>. [[Урарту|Урартська]] назва озера Ван точно не відома, проте за окремими згадками [[Стародавня Греція|давньогрецьких]] географів передбачається, що урарти називали його «Арсене» ({{lang-grc|Αρσηνή}}, [[Страбон]] XI, гл. XIV, 3). Окрім цього, багато античних авторів використовували назву «Тоспітіс» або «Топітіс» ({{lang-grc|Θωπι̂τιν}}, {{lang-la|Thospites}}), яке походить від назви урартської столиці, міста [[Тушпа]]. Цей же корінь зберігся у вірменських середньовічних істориків у формі «Тосп» або «Тосб» ([[Мойсей Хоренський]] III, 35; [[Бузанд Фавст|Фавст Бузанд]] IV, 55, 58 і V, 37), які також використовували назви «Бізнунійське море» і «Риштунійське море». Сучасна назва «Ван» ймовірно походить від урартського слова Біайні(лі), яке позначало або саму державу [[Урарту]], або центральну його частину<ref name="Піотровський"/>.

== Економіка ==
[[Файл:Van Ferrybot-lake Van-from Van harbour.jpg|thumb|left|270px|Ванський [[пором]]]] Район озера Ван — один з найбідніших районів [[Туреччина|Туреччини]]. З одного боку тут не розвинена [[промисловість]], з іншого боку район Вана погано пов'язаний з рештою транспортної мережі країни. Жителі навколишніх районів займаються в основному [[землеробство]]м і [[скотарство]]м, а в прибережних районах [[садівництво]]м, [[рибальство]]м і [[Соляна промисловість|солеварінням]]. Солі здобуті з води озера Ван використовуються для виготовлення миючих засобів.

Озером проходить [[пором]]на переправа на залізничній колії, що поєднує залізничну мережу Туреччини з містом [[Ван (місто)|Ван]] і далі з [[Іран]]ом. У сімдесяті роки XX століття, коли відбувалося будівництво залізниці, турецька влада ухвала рішення використовувати саме поромну переправу, а не будувати довгу обхідну залізничну гілку скелястими берегами озера. Ванський пором курсує регулярно, на південному березі озера є невелика [[верф|судоверф]].

Останніми роками уряд Туреччини докладає зусилля для залучення туристів в район озера Ван. У 2006 році були виділені кошти для реконструкції вірменських церков, що збереглися в цьому районі ([http://www.westernarmenia.net/index.files/ahtamar2.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070823204706/http://www.westernarmenia.net/index.files/ahtamar2.htm |date=23 серпня 2007 }}, [http://akdamarkilisesi.com/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070823054721/http://www.akdamarkilisesi.com/ |date=23 серпня 2007 }}), а також активізувалися чутки про присутність в озері «Ванського чудовиська» ({{lang-tr|Van Gölü Canavarı}}), на зразок [[Лох-Неське чудовисько|Лох-Неського чудовиська]] ([http://www.cnn.com/WORLD/9706/12/fringe/turkey.monster/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070127075408/http://www.cnn.com/WORLD/9706/12/fringe/turkey.monster/ |date=27 січня 2007 }}). {{clear}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
* ''Матвеев С. Н.'' Турция (Азиатская часть — Анатолия). Физико-географическое описание, Издательство Академии Наук СССР, Москва — Ленинград, 1946{{ref-ru}}
* ''Даркот, Бесим'' География Турции. Издательство иностранной литературы, Москва, 1959{{ref-ru}}
* ''Hammer U.T.'' Saline lake ecosystems of the world, Dr. W. Junk Publishers, Dordrecht — Boston, 1986 ISBN 90-6193-535-0
* ''Warren J. K.'' Evaporites: Sediments, Resources and Hydrocarbons, Springer, 2006 ISBN 3-540-26011-0

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53394/7368.html Ван]}}
{{commonscat|Lake Van}} 
* [http://www.westernarmenia.net/index.files/van.htm Церкви і монастирі в околицях озера Ван] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110902071009/http://westernarmenia.net/index.files/van.htm |date=2 вересня 2011 }} на сайті «WesternArmenia.net» 
* [http://www.adiyamanli.org/vangolu.html Опис озера Ван] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/611lxNEOo?url=http://www.adiyamanli.org/vangolu.html |date=18 серпня 2011 }} {{ref-en}} 
* [https://web.archive.org/web/20080908091330/http://www.tatvan.net/galeri4.htm Фотоархів присвячений озеру]
* [[:Файл:Turkey_Ukrai.PNG|Озеро Ван на мапі Туреччини]]

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Озеро Ван| ]]
[[Категорія:Озера Туреччини]]