Перегляд вихідного коду сторінки Бор

{{Значення}}
{{Картка:Хімічний елемент
|назва= Бор
|символ= B
|номер= 5
|внизу= [[Алюміній|Al]]
|чого= бору
|вигляд= Твердий, крихкий, темно-сірий [[напівметал]]
|зображення= Boron 99.7 percent.jpg
|зображення опис= Шматки кристалічного бору різної форми, 99,7%-чистоти.
|емісійний спектр= Boron emission spectrum.png
|атомна маса= 10.811<!--
--><ref name="CIAAW">[http://www.ciaaw.org/pubs/TSAW2013_xls.xls Conventional Atomic Weights 2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304090522/http://www.ciaaw.org/pubs/TSAW2013_xls.xls |date=4 березня 2016 }}. {{нп|Commission on Isotopic Abundances and Atomic Weights||en|Commission on Isotopic Abundances and Atomic Weights}}</ref><!--
-->(10.806–10.821)<!--
--><ref name="IUPAC">[http://www.ciaaw.org/atomic-weights.htm Standard Atomic Weights 2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200209091930/http://www.ciaaw.org/atomic-weights.htm |date=9 лютого 2020 }}. {{нп|Commission on Isotopic Abundances and Atomic Weights||en|Commission on Isotopic Abundances and Atomic Weights}}</ref><ref>Вказано діапазон значень атомної маси в зв'язку з різною поширеністю ізотопів у природі</ref>
|група= 13
|період= 2
|блок= p
|клас= напівметал
|радіус атома= 90
|радіус Ван дер Ваальса= 192
|енергія іонізації1= 800.6
|енергія іонізації2= 2427.1
|енергія іонізації3= 3659.7
|електронна конфігурація= &#91;[[Гелій|He]]&#93; 2s<sup>2</sup> 2p<sup>1</sup>
|електронна оболонка= 2, 3
|ковалентний радіус= 84±3
|іонний радіус= (+3): 23
|електронегативність= 2.04
|ступені окиснення= −5<!--
--><ref name=v1>{{cite journal|url=http://bernath.uwaterloo.ca/media/125.pdf|title=Infrared Emission Spectroscopy of BF and AIF|author=Zhang, K.Q.; Guo, B.; Braun, V.; Dulick, M.; Bernath, P.F.|journal=J. Molecular Spectroscopy|volume=170|year=1995|page=82|doi=10.1006/jmsp.1995.1058|bibcode=1995JMoSp.170...82Z|accessdate=3 травня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120111084341/http://bernath.uwaterloo.ca/media/125.pdf|archivedate=11 січня 2012|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref><ref>{{cite article|url=https://www.deutsche-digitale-bibliothek.de/binary/KKUKEQ5AXZBNJVU7NJCHZB4UXT2HAGJE/full/1.pdf|author=Melanie Schroeder|title=Eigenschaften von borreichen Boriden und Scandium-Aluminium-Oxid-Carbiden|page=139|accessdate=3 травня 2015|archivedate=2 квітня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150402094025/https://www.deutsche-digitale-bibliothek.de/binary/KKUKEQ5AXZBNJVU7NJCHZB4UXT2HAGJE/full/1.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402094025/https://www.deutsche-digitale-bibliothek.de/binary/KKUKEQ5AXZBNJVU7NJCHZB4UXT2HAGJE/full/1.pdf |date=2015-04-02 }}{{ref-de}}</ref><!--
-->, +1, +2, '''+3'''
|густина= (кристалічний): 2.34
|густина2= (аморфний): 1.73
|густина тп= 2.08
|температура плавлення= 2349
|температура кипіння= 4200
|молярна теплоємність= 11.087<!--
--><ref name="ХЭ">{{книга |автор = Редкол.:Кнунянц И. Л. (гл. ред.) |заголовок = Химическая энциклопедия: в 5 т |місце = Москва |видавництво = Советская энциклопедия |рік = 1988 |том = 1 |сторінки = 299 |сторінок = 623 |тираж = 100 000}}{{ref-ru}}</ref>
|теплота плавлення= 50.2
|теплота випаровування= 508
|молярний об'єм= 4.6
|тиск нп 1= 2348
|тиск нп 10= 2562
|тиск нп 100= 2822
|тиск нп 1 k= 3141
|тиск нп 10 k= 3545
|тиск нп 100 k= 4072
|структура ґратки1= тригональна
|період ґратки= a=10,17; α=65,18
|відношення c/a= 0,576
|температура Дебая= 1250
|магнітна структура= діамагнетик
|магнітна структура_ref=<ref name=magnet>{{cite book| url=http://www-d0.fnal.gov/hardware/cal/lvps_info/engineering/elementmagn.pdf| title=Magnetic susceptibility of the elements and inorganic compounds, in Handbook of Chemistry and Physics| publisher=CRC press| isbn=0849304814| year=2000| author=Lide, David R. (ed.)| accessdate=3 травня 2015| archive-date=2012-01-12| archive-url=https://web.archive.org/web/20120112012253/http://www-d0.fnal.gov/hardware/cal/lvps_info/engineering/elementmagn.pdf}}{{ref-en}}</ref>
|питомий опір 20C= ~10<sup>6</sup>
|теплопровідність= 27.4
|теплове розширення 25C= 5–7<!--
--><ref>{{cite journal |author=Holcombe Jr., C. E.; Smith, D. D.; Lorc, J. D.; Duerlesen, W. K.; Carpenter; D. A.|title=Physical-Chemical Properties of beta-Rhombohedral Boron |journal=High Temp. Sci. |volume=5 |issue=5 |pages=349–57 |date=October 1973}}{{ref-en}}</ref>
|швидкість звуку тд_кт= 16200
|твердість Мооса= ~9.5
|номер CAS= 7440-42-8
|небезпека для здоров'я= 1
|отримано= [[Жозеф-Луї Гей-Люссак]] & [[Луї Жак Тенар]]<!--
--><ref name="Lussac">{{cite journal|author=Gay Lussac, J.L. and Thenard, L.J. |year=1808|url=http://books.google.com/books?id=e6Aw616K5ysC&pg=PA169|title=Sur la décomposition et la recomposition de l'acide boracique|journal=Annales de chimie|volume=68|pages=169–174}}{{ref-en}}</ref><!--
--> & [[Гемфрі Деві]] (1808)<!--
--><ref name="Davy">{{cite journal|author=Davy H|year=1809|title=An account of some new analytical researches on the nature of certain bodies, particularly the alkalies, phosphorus, sulphur, carbonaceous matter, and the acids hitherto undecomposed: with some general observations on chemical theory|url=http://books.google.com/books?id=gpwEAAAAYAAJ&pg=PA140|journal=Philosophical Transactions of the Royal Society of London|volume=99|pages=33–104|accessdate=3 травня 2015|archive-date=6 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160606194510/https://books.google.com/books?id=gpwEAAAAYAAJ&pg=PA140}}{{ref-en}}</ref>
|ізотопи ref=<ref>В природних зразках ізотопний вміст <sup>10</sup>B може коливатись від 19.1&nbsp;% до 20.3&nbsp;%, тому в такому випадку вміст <sup>11</sup>B теж коливається.</ref><ref>{{cite journal|doi=10.1007/BF02165219|title=Determination of boron in glass by neutron transmission method|year=1990|author=Szegedi, S.|journal=Journal of Radioanalytical and Nuclear Chemistry Letters|volume=146|pages=177|last2=Váradi|first2=M.|last3=Buczkó|first3=Cs. M.|last4=Várnagy|first4=M.|last5=Sztaricskai|first5=T.|issue=3}}{{ref-en}}</ref><ref name="NISTic">{{cite web|url=http://physics.nist.gov/cgi-bin/Compositions/stand_alone.pl|title=Atomic Weights and Isotopic Compositions for All Elements|author=|publisher=National Institute of Standards and Technology|accessdate=2008-09-21|archive-date=21 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200421175707/https://physics.nist.gov/cgi-bin/Compositions/stand_alone.pl}}{{ref-en}}</ref>
|ізотопи=
{{Хімічний елемент/ізотопи стабільні| ні=Бор-10 | мі=10 | сі=B | кн=5 | іп=19.9(7)% | сн=3+ }}
{{Хімічний елемент/ізотопи стабільні| ні=Бор-11 | мі=11 | сі=B | кн=6 | іп=80.1(7)% | сн={{Дріб|3|2}}- }}
}}
{{Елемент періодичної системи|number=5}}
{{вичитати|дата=листопад 2017}}
'''Бор''' ([[хімічний символ]]&nbsp;— '''{{Хі фо|B|}}''', {{lang-la|Borum}})&nbsp;— [[хімічний елемент]] з [[атомний номер|атомним номером]] '''5''', який належить до [[Група 13 періодичної системи елементів|13-ї групи]] (за старою класифікацією&nbsp;— головної підгрупи III групи) [[Період 2 періодичної системи елементів|2-го періоду]] [[періодична система|періодичної системи хімічних елементів]] та є першим представником [[Напівметали|напівметалів]].

Також '''бор'''&nbsp;— [[проста речовина]], яку утворює хімічний елемент B (бор)&nbsp;— (за [[Нормальні умови|нормальних умов]] і залежно від [[Алотропія|алотропної модифікації]]) безбарвний, або темно-сірий, або червонуватий, дуже [[Твердість|твердий]], [[Крихкість|крихкий]] [[Кристали|кристалічний]], або ж темно-сірий чи темно-коричневий [[Аморфні речовини|аморфний]] [[металоїд]].

У природі бор наявний у вигляді двох [[ізотоп]]ів&nbsp;— [[Бор-10|<sup>10</sup>B]] та [[Бор-11|<sup>11</sup>B]], обидва [[Стабільні ізотопи|ізотопи стабільні]]. Відомо понад 10 [[Алотропія|алотропних модифікацій]] бору, утворення і взаємне перетворення яких визначаються [[Температура|температурою]], при якій було отримано бор<ref name="ХЭ"/>. У природі бор існує у вигляді [[Борати (мінерали)|боратів]] та [[боросилікат]]ів. Найважливіші [[мінерали]]&nbsp;— [[Бура (мінерал)|бура]] та [[керніт]].

== Історія ==
{{Multiple image
|align= left
|direction= vertical
|width= 200
|image1= Gaylussac.jpg
|caption1= [[Жозеф-Луї Гей-Люссак]]
|image2= Louis Jacques Thénard.jpg
|caption2= [[Луї Жак Тенар]]
|image3= Humphry Davy by Turner crop.jpg
|caption3= [[Гемфрі Деві]]
|footer= перші хто відкрили та отримали бор
}}
Природні [[Хімічна сполука|сполуки]] бору відомі з раннього [[Середньовіччя]]. Забруднена [[бура]] ([[Натрій|натрієва]] [[Солі (хімія)|сіль]] тетраборної [[кислоти]] Na<sub>2</sub>B<sub>4</sub>O<sub>7</sub>·10Н<sub>2</sub>О) застосовувалася в [[Ювелірна справа|ювелірній справі]]. Ще в 800-х роках [[Наша ера|нашої ери]] цю білу [[кристал]]ічну [[Речовина|речовину]] застосовували як [[Плавні (металургія)|плавень]]&nbsp;— для [[Паяння|пайки]] [[метал]]ів, особливо [[Золото|золота]] та [[Срібло|срібла]], та для додання легкоплавкості [[Полива|глазурі]] і [[скло|склу]]. Під назвами тінкал, тінкар або аттінкар (''Tinkal, Tinkar, Attinkar'') бура ввозилася до [[Європа|Європи]] з [[Тибет]]у. У Європі середньовічними [[алхімік]]ами тінкал частіше називався [[Латинська мова|латинським]] словом «боракс» ({{lang-la|Borax}}), що походить від [[Арабська мова|арабського]]&nbsp;— «борак» ({{lang-ar|بورق}}) та (або) [[Перська мова|перського]]&nbsp;— «борах» ({{lang-fa|بوره}}) слів. Іноді терміном боракс або борак позначали різні [[речовини]], наприклад [[Сода|соду]] (натрон). Руланд ([[1612]] року) називав боракс «хрізоколою»&nbsp;— [[Смола|смолою]], здатною «склеювати» [[золото]] та [[срібло]]. [[Нікола Лемері|Лемері]] ([[1698]]) теж називав боракс «клеєм золота» (''Auricolla, Chrisocolla, Gluten auri''). Іноді боракс позначав щось на кшталт «вуздечки золота» (''capistrum auri''). В [[Александрія|Александрійській]] [[Елліністична цивілізація|елліністичній]] та [[Візантійська мова|візантійській]] хімічній [[Література|літературі]] терміни борах і борахон, а також в арабській (борак) їх взагалі позначали [[луг]], наприклад ''bauraq arman'' (вірменський борак) або соду. Врешті-решт так стали називати лише буру.

=== Відкриття ===
У [[1702]] році Гомберг, прожарюючи буру із [[Залізний купорос|залізним купоросом]], отримав «[[Солі (хімія)|сіль]]», природний зразок якої виявили через 75 років&nbsp;— [[1777|у 1777]] року, яку стали називати «заспокійливою сіллю Гомберга» (''Sal sedativum Hombergii''). Пізніше вона отримала назву «[[борна кислота]]». Ця сіль знайшла застосування в [[Медицина|медицині]]. [[1747]] року Барон синтезував буру за допомогою «заспокійливої солі» й [[сода|натрону]] (соди). У «<nowiki/>[[Хімічна номенклатура|Хімічній номенклатурі]]<nowiki/>» [[1787]] вже фігурувала назва ''boracique acid'' (борна кислота). [[Антуан Лоран Лавуазьє|А.&nbsp;Л.&nbsp;Лавуазьє]] в «Таблиці простих тіл» наводить термін {{lang-la|radical boracique}}. Склад бури та борної кислоти залишався невідомим до початку [[XIX століття]].

Відкриття хімічного елементу з [[Атомний номер|атомним номером]] 5 сталося [[1808]] року. Двоє відомих [[Французи|французьких]] [[хімік]]ів: [[Жозеф-Луї Гей-Люссак|Л.&nbsp;Ж.&nbsp;Гей-Люссак]] та [[Тенар Луї Жак|Л. Тенар]] проводячи досліди над борною кислотою, «відняли» в неї [[Вода|воду, а]] отриманий [[ангідрид]] [[Оксид бору|B<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]] прожарили в мідній трубці з [[метал]]евим [[Калій|калієм]]. Даний метал незадовго перед тим відкрив [[Гемфрі Деві]], а також незалежно від [[Жозеф-Луї Гей-Люссак|Л.&nbsp;Ж.&nbsp;Гей-Люссака]] та [[Тенар Луї Жак|Л. Тенара]] (на дев'ять місяців пізніше) відкрив бор шляхом [[електроліз]]у [[розплав]]леного [[Оксид бору|борного ангідриду]].

Продукт, який вони отримали важко було назвати [[елемент]]арним бором, оскільки вміст бору становив усього 60–70&nbsp;%. 1892 року видатний французький хімік другої половини XIX століття [[Анрі Муассан]] запропонував [[Металотермія|магнієтермічний]] спосіб отримання бору за реакцією:
: <math>\mathrm{B_2O_3 + 3Mg \longrightarrow 3MgO + 2B + 127 Kkal}</math>

Коричневий [[порошок]], що залишався після видалення [[Оксид магнію|окису магнію]], Муассан вважав елементарним бором. Але згодом виявилося, що і цей бор&nbsp;— далеко не елементарний (бору в ньому не більше 90&nbsp;%). І тому [[Німці|німецький]] [[вчений]]-[[металург]] В. Кроль пробував вдосконалити спосіб Муассана, але й він не зміг підняти чистоту кінцевого продукту вище 93–94&nbsp;%.

Крім усього іншого, бор попсував нерви багатьом видатним хімікам. Так у [[1858]] році [[Фрідріх Велер]] і [[Анрі Етьєн Сент-Клер Девіль|А.&nbsp;Е.&nbsp;Сент-Клер Девіль]] встановили, що цей елемент існує у двох [[Алотропія|модифікаціях]]: [[кристал]]ічній&nbsp;— [[алмаз]]оподібній та [[Аморфний стан|аморфній]]&nbsp;— схожій на [[графіт]]. Ці положення швидко стали загальновизнаними та увійшли в [[Монографія|монографії]] та [[підручник]]и. Але [[1876]] року німецький хімік В. Гампе опублікував статтю, в якій стверджував, ніби алмазоподібний бор, отриманий тим же методом, що і у Велера та Сент-Клер Девіля, не є елементарним бором, а є [[Борид алюмінію|боридом алюмінію]] складу AlB<sub>12</sub>. А ще через сім років та ж доля спіткала графітоподібний бор, формулу котрого (В<sub>48</sub>С<sub>2</sub>Al) встановив француз К. Жолі.

Результати робіт Гампе і Жолі, природно, викликали сумніви колег. І справа була не тільки в авторитеті Велера та Сент-Клер Девіля&nbsp;— видатних вчених та відмінних експериментаторів, а й у тому, що формули, отримані Гампе та Жолі, за загальновизнаними поняттями просто «не лізли в жодні ворота» (якщо «воротами» вважати класичні [[Теорія|теорії]] [[Валентність|валентності]] і [[Хімічний зв'язок|хімічного зв'язку]]).

Однак [[1908]] року [[Американці|американський]] дослідник Єзекіїль Вайнтрауб підтвердив «дивну» [[Хімічна формула|формулу]] кристалічного бору&nbsp;— AlB<sub>12</sub>, а наступного року, відновивши [[хлорид бору]] [[Водень|воднем]] на [[Дуговий розряд|електричній дузі]], і першим отримав бор 99%-ї чистоти.

=== Походження назви ===
Назва хімічного елементу з атомним номером 5 походить від [[арабська мова|арабського]] слова «борак» ({{lang-ar|بورق}}) та/або [[перська мова|перського]]&nbsp;— «борах» ({{lang-fa|بوره}})<ref>{{Cite book|title =The Origins of English Words: A Discursive Dictionary of Indo-European Roots|first = Joseph T.|last = Shipley|publisher = JHU Press|year = 2001|isbn = 9780801867842|url = http://books.google.com/?id=m1UKpE4YEkEC&pg=PA83}}{{ref-en}}</ref>, які використовувалися для позначення [[Бура (мінерал)|бури]]<ref>{{cite web|url=http://www.innvista.com/science/chemistry/elements/etymolo.htm|title=Etymology of Elements|publisher=innvista|accessdate=2009-06-06|archiveurl=https://www.webcitation.org/67yuJeoan?url=http://www.innvista.com/science/chemistry/elements/etymolo.htm|archivedate=2012-05-27|deadurl=yes}}{{ref-en}}</ref>, та відповідно за якими в 1808 році, після отримання елементу, французькі хіміки [[Жозеф-Луї Гей-Люссак|Л.&nbsp;Ж.&nbsp;Гей-Люссак]] та [[Тенар Луї Жак|Л. Тенар]] запропонували назву «бор» (Воге), а англієць [[Деві Гемфрі|Г. Деві]]&nbsp;— «борацій» (''Boracium''), котра згодом у [[англійці]]в була скорочена до «борон» (''Boron'') та збереглася в [[Англійська мова|англійській мові]] і по тепер.

== Поширеність ==
[[Файл:Sassolite.jpg|left|thumb|Мінерал [[сасолін]]&nbsp;— природна форма [[Борна кислота|борної кислоти]]]]
[[Файл:Borax crystals.jpg|thumb|Мінерал [[Бура (мінерал)|бура]]]]
[[Файл:Datolit.jpg|thumb|[[Боросилікат]]ний мінерал [[датоліт]]]]
[[Файл:Ulexita br.jpg|thumb|[[Прозорість|Прозорий]] [[улексит]]&nbsp;— один з мінералів бору]]
У природі бор в елементарному вигляді не трапляється. [[Кларки елементів|Кларк]] бору (масова частка в [[Земна кора|земній корі]]) становить лише 3×10<sup>-4</sup>&nbsp;% (4 г/т). Попри це відомо понад 100 власних [[мінерал]]ів бору. У «чужих» мінералах він майже не трапляється. Це пояснюється, насамперед, тим, що у [[Комплексні сполуки|комплексних]] [[аніон]]ів бору (а саме в такому вигляді він входить в більшість [[мінерал]]ів) немає досить поширених аналогів. Майже у всіх мінералах бор зв'язаний з [[Кисень|киснем]], а група [[фтор|фторовмісних]] сполук зовсім нечисленна. Він входить до багатьох сполук та поширений, особливо в невеликих концентраціях; у вигляді [[боросилікат]]ів і [[Борати|боратів]], а також у вигляді [[ізоморфізм (хімія)|ізоморфних]] домішок у мінералах, входить до складу багатьох [[Магматичні гірські породи|вулканічних]] і [[Осадові гірські породи|осадових]] [[Гірські породи|порід]]. Бор відомий у [[Нафтові води|нафтових]] і [[Морська вода|морських водах]] (у морській воді 4,41×10<sup>-4</sup>&nbsp;% (4,6 мг/л)<ref>J.P. Riley and Skirrow G. Chemical Oceanography V. 1, 1965</ref>), у водах [[Солоне озеро|солоних озер]], [[Термальні джерела|гарячих джерел]] і [[Грязьовий вулкан|грязьових вулканів]]. [[Борна кислота]] іноді трапляється [[Весна|навесні]] у [[Вулканічні води|вулканічних водах]].

Основними [[мінерал]]ьними формами бору є:
* [[Борати]]: [[Бура (мінерал)|бура]] Na<sub>2</sub>B<sub>4</sub>O<sub>7</sub>·10H<sub>2</sub>O, [[керніт]] Na<sub>2</sub>B<sub>4</sub>О<sub>7</sub>·4Н<sub>2</sub>О, [[сасолін]] В(ОН)<sub>3</sub>·10H<sub>2</sub>O, [[ашарит]] MgBO<sub>2</sub>(OH), [[гідроборацит]] (Ca, Mg)B<sub>6</sub>O<sub>11</sub>·6H<sub>2</sub>O, [[ініоїт]] Ca<sub>2</sub>B<sub>6</sub>O<sub>11</sub>·13H<sub>2</sub>O, [[каліборит]] KMg<sub>2</sub>B<sub>11</sub>O<sub>19</sub>·9H<sub>2</sub>O
* [[Боросилікати]]: [[датоліт]] CaBSiO<sub>4</sub>OH, [[данбурит]] CaB<sub>2</sub>Si<sub>2</sub>O<sub>8</sub>.

[[Улексит]] є одним із понад сотні мінералів-боратів, це волокнистий кристал, де окремі [[Волокно|волокна]] можуть направляти [[світло]], як [[Оптоволокно|оптичні волокна]].

=== Родовища ===
Розрізняють кілька типів [[Родовище|родовищ]] бору ([[Борні руди|борних руд]]):
* Родовища боратів в [[Магнезіальний скарн|магнезіальних скарнах]]:
** Людвігітові і людвігіто-магнетитові [[Руда|руди]];
** Котоїтові руди в [[доломіт]]ових [[мармур]]ах і [[кальцифір]]ах;
** [[Ашарит]]ові і ашарито-магнетитові руди.
* Родовища боросилікатів у [[Вапняковий скарн|вапнякових скарнах]] ([[Датолітова руда|датолітові]] і [[Данбурітова руда|данбурітові руди]]);
* Родовища боросилікатів у [[грейзен]]ах, вторинних [[кварцит]]ах і гідротермальних жилах ([[турмалін]]ові концентрації);
* Вулканічногенно-осадові:
** Борні руди, відкладені з продуктів вулканічної діяльності;
** Перевідкладені боратові руди в озерних осадах;
** Поховані осадові боратові руди.
* [[Галоген]]о-осадові родовища:
** Родовища боратів у галогенних осадах;
** Родовища боратів у [[гіпс]]ових шапках над соляними куполами.

Найбільші родовища борної сировини розташовані в [[Росія|Росії]] ([[Сибір]]), [[Казахстан]]і, [[Сполучені Штати Америки|США]] ([[Штати США|штат]] [[Каліфорнія]]), [[Перу]], [[Аргентина|Аргентині]], [[Туреччина|Туреччині]]. Розвідані [[світ]]ові запаси близько&nbsp;— 100&nbsp;млн [[Тона|тон]].

== Ізотопи ==
[[Файл:Neutroncrosssectionboron.png|thumb|Перетини захоплення [[нейтрон]]ів [[ізотоп]]ами <sup>10</sup>В (верхня крива) та <sup>11</sup>В (нижня крива).]]
{{main|Ізотопи бору}}
Природний бор представлений двома стабільними [[Ізотопи|ізотопами]]. На частку легшого [[Бор-10|<sup>10</sup>B]] у природній суміші припадає близько 19,9&nbsp;%, решта (80,1&nbsp;%)&nbsp;— важчий [[Бор-11|<sup>11</sup>B]]<ref>{{Книга |автор= В. В. Громов. |заголовок= Разделение и использование стабильных изотопов бора |місце= Москва |видавництво= ВИНИТИ |рік= 1990 }}{{ref-ru}}</ref><ref>{{Книга |автор= Рисованый В.Д., Захаров А.В. и др. |заголовок= Бор в ядерной технике |видання= 2-е, перераб. и доп.|місце= Димитровград |видавництво= ОАО "ГНЦ НИИАР" |рік= 2011 |сторінок= 668 }}{{ref-ru}}</ref>. Деякі вчені вважають, що відношення <sup>11</sup>В:<sup>10</sup>В = 81:19 непостійне і що в надрах [[Земля|Землі]] відбувається частковий розподіл і перерозподіл ізотопів бору. На думку інших, всі відхилення в ізотопному складі&nbsp;— від того, що визначають його різними [[прилад]]ами і [[метод]]ами; але в роботах вчених і цієї групи, говориться, що бор, виділений з морської води, на 2&nbsp;% важчий за бор, який отримано з мінералів. Існує, правда, і інше пояснення відхилень у [[Ізотопна поширеність|ізотопному складі]] бору, отриманого з різних зразків. Суть його в тому, що під дією швидких [[протон]]ів частина бору-10 перетворюється на [[берилій-7]], а той своєю чергою (після серії [[Ядерна реакція|ядерних перетворень]])&nbsp;— в [[гелій-4]].

Легший ізотоп бору <sup>10</sup>В має дуже великий перетин [[захоплення нейтронів|захоплення теплових нейтронів]] (один з найбільших серед усіх ізотопів), а важчий <sup>11</sup>В&nbsp;— один з найменших. Це означає, що матеріали на основі обох ізотопів елементу №&nbsp;5 вельми цікаві для [[реактор]]обудування, як, втім, і для інших галузей [[Атомна техніка|атомної техніки]].

Окрім них відомі ще 12 [[Радіоактивність|радіоактивних]] ізотопів бору з [[Масове число|масовими числами]] від <sup>6</sup>В до <sup>19</sup>В, найстійкішим з котрих є [[Радіонукліди|радіоізотоп]] <sup>8</sup>В з [[Період напіврозпаду|періодом напіврозпаду]] 0,77 [[Секунда|секунд]].

== Фізичні властивості ==
[[Файл:Alfaboron.jpg|thumb|Структура α-тригонального-бору]]
{| class="wikitable" style="margin:10px; text-align:center; float:left;"
|+Порівняння [[Поліморфізм кристалів|поліморфних модифікацій]] бору за властивостями
!Модифікація
!{{abbr|α-Р|α-тригональний-бор|}}
!{{abbr|β-Р|β-тригональний-бор|}}
!{{abbr|γ|γ-бор|}}
!{{abbr|β-Т|β-тетрагональний-бор|}}
|-
![[Сингонія]]
|[[Тригональна сингонія|Тригон.]]
|[[Тригональна сингонія|Тригон.]]
|[[Ортогональна сингонія|Ортогон.]]
|[[Тетрагональна сингонія|Тетрагон.]]
|-
!Атомів в комірці<ref name=oganov>{{Cite journal| author = Oganov, A.R.| author2 = Chen J.| author3 = Gatti C.| author4 = Ma Y.-M.| author5 = Yu T.| author6 = Liu Z.| author7 = Glass C.W.| author8 = Ma Y.-Z.| author9 = Kurakevych O.O.| author10 = Solozhenko V.L.| title = Ionic high-pressure form of elemental boron| doi = 10.1038/nature07736| journal = Nature| volume = 457| date = 2009| pages = 863–867| url = http://mysbfiles.stonybrook.edu/~aoganov/files/Boron-Nature-2009.pdf| pmid = 19182772| issue = 7231| bibcode = 2009Natur.457..863O| arxiv = 0911.3192| accessdate = 3 травня 2015| archive-date = 28 липня 2018| archive-url = https://web.archive.org/web/20180728071425/https://mysbfiles.stonybrook.edu/~aoganov/files/Boron-Nature-2009.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180728071425/https://mysbfiles.stonybrook.edu/~aoganov/files/Boron-Nature-2009.pdf |date= 28 липня 2018 }}{{ref-en}}</ref>
|12
|~105
|28
|192
|-
![[Густина]] (г/см<sup>3</sup>)<ref name=wentorf>{{Cite journal|first = R. H.|last = Wentorf Jr|title = Boron: Another Form|journal = Science|volume = 147|year = 1965|at = 49–50 (Powder Diffraction File database (CAS number 7440–42–8))| doi = 10.1126/science.147.3653.49|pmid = 17799779|issue = 3653|bibcode = 1965Sci...147...49W}}{{ref-en}}</ref><ref>{{Cite journal| author = Hoard, J. L.| author2 = Sullenger, D. B.| author3 = Kennard, C. H. L.| author4 = Hughes, R. E.|title = The structure analysis of β-rhombohedral boron| journal = J. Solid State Chem. |volume = 1 |pages =268–277 |date =1970 |doi = 10.1016/0022-4596(70)90022-8| issue = 2|bibcode = 1970JSSCh...1..268H}}{{ref-en}}</ref><ref>{{Cite journal| title = Electron Deformation Density in Rhombohedral a-Boron| author = Will, G.| author2 = Kiefer, B.| journal = Zeitschrift für anorganische und allgemeine Chemie| volume = 627 |page = 2100| date = 2001| doi=10.1002/1521-3749(200109)627:9<2100::AID-ZAAC2100>3.0.CO;2-G| issue = 9}}{{ref-en}}</ref><ref name=talley>{{Cite journal| author = Talley, C. P.| author2 = LaPlaca, S.| author3 = Post, B.|title = A new polymorph of boron| journal= Acta Crystallogr. |volume =13| page = 271| date = 1960| doi =10.1107/S0365110X60000613| issue = 3}}{{ref-en}}</ref>
|2.46
|2.35
|2.52
|2.36
|-
![[Твердість Віккерса]] (ГПа)<ref>{{Cite journal|first =V. L.|last = Solozhenko|title = On the hardness of a new boron phase, orthorhombic γ-B<sub>28</sub>|journal = Journal of Superhard Materials|volume = 30|date = 2008|pages = 428–429|doi =10.3103/S1063457608060117|last2 =Kurakevych|first2 =O. O.|last3 =Oganov|first3 =A. R.|issue =6}}{{ref-en}}</ref><ref name=prl/>
|42
|45
|50–58
|
|-
![[Модуль всебічного стиску|Модуль всеб. стиску]] (ГПа)<ref name=prl>
{{cite journal|last1=Zarechnaya|first1=E. Yu.|last2=Dubrovinsky|first2=L.|last3=Dubrovinskaia|first3=N.|last4=Filinchuk|first4=Y.|last5=Chernyshov|first5=D.|last6=Dmitriev|first6=V.|last7=Miyajima|first7=N.|last8=El Goresy|first8=A.|last9=Braun|first9=H. F.|last10=van Smaalen|first10=S.|last11=Kantor|first11=I.|last12=Kantor|first12=A.|last13=Prakapenka|first13=V.|last14=Hanfland|first14=M.|last15=Mikhaylushkin|first15=A. S.|last16=Abrikosov|first16=I. A.|last17=Simak|first17=S. I.|title=Superhard Semiconducting Optically Transparent High Pressure Phase of Boron|date=2009|journal=Phys. Rev. Lett.|volume=102|issue=18|page=185501|doi=10.1103/PhysRevLett.102.185501|pmid=19518885|bibcode=2009PhRvL.102r5501Z|displayauthors=8}}{{ref-en}}</ref><ref>{{Cite journal|author =Nelmes, R. J. |title= Neutron- and x-ray-diffraction measurements of the bulk modulus of boron| journal = Phys. Rev. B| volume =47 |page =7668| date =1993| doi =10.1103/PhysRevB.47.7668|last2 =Loveday|first2 =J. S.|last3 =Allan|first3 =D. R.|last4 =Hull|first4 =S.|last5 =Hamel|first5 =G.|last6 =Grima|first6 =P.|last7 =Hull|first7 =S.|issue =13|bibcode = 1993PhRvB..47.7668N}}{{ref-en}}</ref>
|185
|224
|227
|
|-
![[Заборонена зона]] (еВ)<ref name=prl/><ref>{{Cite book| title = Landolt-Bornstein, New Series| editor= Madelung, O.|publisher = Springer-Verlag|place= Berlin| date =1983 |volume =17e}}</ref>
|2
|1.6
|2.1
|
|}
[[Файл:Borphase.jpg|left|thumb|[[Фазова діаграма]] бору]]
[[Файл:Betaboron.jpg|thumb|Структура β-тригонального-бору]]
[[Файл:Boron.jpg|left|thumb|'''[[Кристал]]ічний бор''']]
[[Файл:Brown-boron.jpg|left|thumb|'''[[Аморфний стан|Аморфний]] бор''']]
[[Файл:Gamma-bor.jpg|thumb|Структура γ-бору]]
[[Проста речовина]] бор має кілька [[Алотропія|алотропних модифікацій]], він існує в [[Аморфний стан|аморфному]] й [[кристал]]ічному видах. Усі модифікації побудовані зі з'єднаних різним чином угруповань атомів бору.

Чистий кристалічний бор є [[Твердість|твердою]], [[Крихкість|крихкою]], доволі важко-плавленою [[Речовина|речовиною]], з [[Температура плавлення|температурою плавлення]] 2076 °С та [[Температура кипіння|температурою кипіння]] 3927 °С, має темно-сірий колір (високоочищений бор&nbsp;— прозорий), густину 2,34 г/см³. Кристалічний бор&nbsp;— [[Широкозонний напівпровідник]], котрий у [[Нормальні умови|звичайних умовах]], погано проводить [[електричний струм]], але при нагріванні до 800 °С його [[електрична провідність]] збільшується на кілька порядків, причому змінюється тип провідності ([[електронна провідність|електронна]]&nbsp;— при низьких [[температура]]х, [[Діркова провідність|діркова]]&nbsp;— при високих). Важливо, що невеликі кількості домішок змінюють ці властивості.

Відомо понад 10 алотропних модифікацій бору (близько 16-и), які кристалізуються в [[Тригональна сингонія|ромбоедричні]] і [[Тетрагональна сингонія|тетрагональні]] [[Сингонія|сингонії]]. Для двох із них [[Рентгеноструктурний аналіз|рентгеноструктурним аналізом]] повністю визначено [[Кристалічна ґратка|кристалічну структуру]], яка в обох випадках виявилася досить складною. [[Атом]]и бору утворюють у цих структурах [[Тривимірний опис об'єкта|тривимірний]] [[каркас]] подібно до атомів [[Вуглець|вуглецю]] в [[алмаз]]і. Цим пояснюється надзвичайно висока [[твердість]] кристалічного бору ([[Шкала Мооса|твердість за мінералогічною шкалою]] 9, {{li|мікротвердість|Q=Q16676351}} 34 [[Ньютон|Гн]]/[[Квадратний метр|м²]], [[Границя міцності|межа міцності на розрив]] 5,7 [[Паскаль (одиниця)|ГПа]] (найвища з усіх)) За твердістю серед простих речовин бор посідає друге після [[алмаз]]у, а серед сполук&nbsp;— поступається лише алмазу, {{li|Нітрид вуглецю|text=нітриду вуглецю|Q=Q5037986}}, [[Нітрид бору|нітриду бору]] (боразону), [[Карбід бору|карбіду бору]], бор-вуглець-кремнію, карбіду скандію-титану). Проте будова каркаса в структурах бору набагато складніша, ніж в алмазі. Основною структурною одиницею в кристалах бору слугує [[Ікосаедр|двадцятигранник]] (Ікосаедр), кожен з яких містить 12 [[атом]]ів бору. [[Ікосаедр]]и з'єднуються між собою як безпосередньо, так і за допомогою проміжних атомів бору, що не входять до складу ікосаедрів. При такій будові виявляється, що атоми бору в [[кристал]]ах мають різні [[Координаційне число|координаційні числа]]: 4, 5, 6 та 5 + 2 (5 ближніх «сусідів» і 2 віддалених). Оскільки на зовнішній [[Електронна оболонка|оболонці]] атома бору перебуває всього 3 [[електрон]]и ([[електронна конфігурація]] 2s<sup>2</sup>2p<sup>1</sup>), на кожний [[хімічний зв'язок]] у кристалічному борі припадає менше двох електронів. Відповідно до сучасних уявлень, у кристалах бору утворюється особливий тип [[Ковалентний зв'язок|ковалентного зв'язку]]&nbsp;— [[Багатоцентровий хімічний зв'язок|багатоцентровий зв'язок]] з [[дефіцит]]ом електронів.

Кристалічний бор переважно складається з чотирьох основних [[Поліморфізм кристалів|поліморфних]] форм: α, β, γ і Т. β-форма (β-тригональний бор (складається з ікосаедрів B<sub>12</sub>, які утворюють шари, об'єднані в нескінченну структуру)) найбільш стабільна, інші&nbsp;— [[Метастабільний стан|метастабільні]], однак швидкість перетворення за [[Кімнатна температура|кімнатній температурі]] дуже мала, отже, всі ці форми можуть існувати за стандартних умов.

α-тригональний бор має [[Елементарна комірка кристала|комірки]] з дванадцяти [[атом]]ів бору, структура яких складається з [[ікосаедр]]ів B<sub>12</sub>, в котрих кожен атом бору має п'ять найближчих сусідів. Ізольовані ікосаедри не стабільні, тому α-бор не має молекулярної ґратки, а ікосаедри в ній пов'язані міцними ковалентними зв'язками. α-бор одержують:
:: <math>\mathsf{2BI_3 \ \xrightarrow{\ 800-1000 C\ }\ 2B + 3I_2}</math>

β-тригональний бор має субкомірки, що містять по 105–108 атомів, або комірки, що об'єднують по 320 атомів. Багато атомів утворюють ікосаедри B<sub>12</sub>, але є й велика кількість неікосаедричних атомів. Одержують β-бор із [[розплав]]у.

На відміну від інших різновидів бору, де атоми рівноправні, [[кристалічна ґратка]] γ-бору утворена з ікосаедричних [[кластер]]ів B<sub>12</sub> та кластерів B<sub>2</sub>, котрі утворюють [[Ортогональна сингонія|ортогональну гранецентровану кристалічну ґратку]]. Ці дві структурні складові чергуються, утворюючи кристалічну ґратку, схожу на ґратку [[Хлорид натрію|хлориду натрію]]. Комірки цієї ґратки складаються з 28 атомів бору двох різновидів. В отриманій речовині атоми бору частково [[Іонізація|іонізовані]], оскільки в кластерах B<sub>12</sub> і B<sub>2</sub> атоми перебувають у різному електронному стані, між цими станами відбувається нерівномірний перерозподіл електронної щільності (заряду). Атоми з кластерів B<sub>12</sub> виступають у ролі [[аніон]]ів, а атоми з кластерів B<sub>2</sub>&nbsp;— у ролі [[катіон]]ів. Тому ця речовина отримала назву «бор борид».

Існують також дві тетрагональні форми бору, Т-50 (або α-тетрагональний бор) і Т-192 (або β-тетрагональний бор) з 50 та 192 атомами в елементарній комірці, відповідно. У той час як Т-50 є [[Хімічна сполука|сполукою]] ([[нітрид]]ом (B<sub>50</sub>N<sub>2</sub>) або [[карбід]]ом (B<sub>50</sub>C<sub>2</sub>)), Т-192 є справжньою чистою модифікацією бору. Він був отриманий в [[1960]] році [[Водень|водневим]] [[відновлення]]м {{li|Трибромід бору|text=ВВг<sub>3</sub>|Q=Q415804}} на гарячому [[вольфрам]]овому (або [[Реній|ренієвому]], або [[Тантал (хімічний елемент)|танталовому]]) [[Дріт|дроті]] за температури 1270–1550&nbsp;°C ([[хімічне осадження з парової фази]]). Подальші [[дослідження]] підтвердили відсутність домішок у цій формі бору:
:: <math>\mathsf{2BBr_3 + 3H_2 \ \xrightarrow{\ 1270-1550 C\ }\ 2B + 6HBr \uparrow}</math>

Стиснення бору вище 160 ГПа призводить до утворення наразі невідомої структури. Ця структурна трансформація відбувається при [[тиск]]у, за якого [[теорія]] передбачає відокремлення ікосаедрів.

[[Аморфний стан|Аморфний]] бор&nbsp;— порошок бурого кольору, з [[Густина|густиною]] 1,73 г/см³, має більшу [[Реакційна здатність|реакційну здатність]], ніж [[кристал]]ічний бор. Він містить ікосаедри B<sub>12</sub>, які хаотично пов'язані один з одним без якогось порядку. Чистий аморфний бор можна отримати шляхом термічного розкладання ([[піроліз]]ом) [[диборан]]у за температури нижче 1000&nbsp;°C, випалом β-бору за 1000 °С або [[відновлення]]м [[Оксид бору|B<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]] [[метал]]евим [[натрій|натрієм]] чи [[калій|калієм]].

== Хімічні властивості ==
[[Файл:FlammenfärbungB.png|thumb|[[Іон]]и бору забарвлюють [[полум'я]] в зеленуватий колір]]
[[Напівметал]] бор є доволі інертною [[Речовина|речовиною]], нерозчинною у [[Вода|воді]], і майже нерозчинною в [[кислота]]х (причому кристалічний бор менш активний, ніж аморфний). За кімнатної температури він взаємодіє тільки зі [[фтор]]ом (згоряючи в ньому):
: <math>\mathrm{2B + 3F_2 \longrightarrow 2BF_3 \uparrow}</math>

Але з підвищенням температури активність бору зростає, при нагріванні він реагує й з іншими [[галоген]]ами з утворенням тригалогенідів:
: <math>\mathrm{2B + 3Br_2 \longrightarrow 2BBr_3}</math>

У фториді [[Флуорид бору|BF<sub>3</sub>]] та інших тригалогенідах бор зв'язаний з галогенами трьома [[Ковалентний зв'язок|ковалентними зв'язками]]. Оскільки для завершення стійкої [[Електронна оболонка|8-електронної оболонки]] [[атом]]а бору, в галогеніді BX<sub>3</sub> бракує пари [[електрон]]ів, [[Молекула|молекули]] галогенідів, особливо BF<sub>3</sub>, приєднують молекули інших речовин, що мають вільні [[Електронна пара|електронні пари]], наприклад [[аміак]]у. У таких [[Комплексні сполуки|комплексних сполук]] атом бору оточений чотирма атомами (або групами атомів), що відповідає характерному для бору в його з'єднаннях [[Координаційне число|координаційному числу]] 4. Важливі комплексні сполуки бору&nbsp;— {{li|борогідриди|Q=Q56703505}}, наприклад Na[BH<sub>4</sub>], та [[Фтороборна кислота|фтороборна]] H[BF<sub>4</sub>], що утворюється з BF<sub>3</sub> та [[Флуоридна кислота|HF]]. Більшість [[Солі (хімія)|солей]] цієї [[кислоти]] ([[флуороборати|фтороборати]]) розчинні у воді (за винятком солей [[Калій|K]], [[Rb]], [[Cs]]). [[Трихлорид бору]] на практиці, як правило, одержують з [[Оксид бору|оксиду бору]].

При нагріванні в [[Атмосфера|атмосфері]] [[Кисень|кисню]] або на [[Повітря|повітрі]] до 700&nbsp;°С бор [[Горіння|згорає]] з великим виділенням [[Теплота|теплоти]], при цьому утворюється міцний [[борний ангідрид]] ([[оксид]] B<sub>2</sub>O<sub>3</sub>)&nbsp;— безбарвна [[скло]]подібна маса:
: <math>\mathrm{4B + 3O_2 \longrightarrow 2B_2O_3}</math>

Оксид бору B<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— типовий кислотний [[оксид]]. Він реагує з водою з утворенням [[борна кислота|борної кислоти]]:
: <math>\mathrm{B_2O_3 + 3H_2O \longrightarrow 2H_3BO_3}</math>

Безпосередньо з водою (точніше&nbsp;— з [[Водяна пара|водяною парою]]) бор реагує лише за температури червоного розжарювання, з утворенням того ж оксиду та водню:
: <math>\mathrm{2B + 3H_2O \longrightarrow B_2O_3 + 3H_2 \uparrow}</math>

З [[Водень|воднем]] бор безпосередньо не взаємодіє, хоча відомо багато його [[гідрид]]ів&nbsp;— [[бороводні]]в (боранів) різного складу, одержуваних непрямим шляхом, при обробці [[Бориди|боридів]] [[лужні метали|лужних]] або [[лужноземельні метали|лужноземельних]] [[метал]]ів кислотами:
: <math>\mathrm{Mg_3B_2 + 6HCl \longrightarrow B_2H_6 \uparrow + 3MgCl_2}</math>

При нагріванні вище 900&nbsp;°С, бор реагує з [[азот]]ом утворюючи [[нітрид бору]] BN, з [[фосфор]]ом&nbsp;— {{li|фосфід бору|Q=Q2982798}} BP, з [[Сірка|сіркою]]&nbsp;— {{li|сульфід бору|Q=Q2330068}} B<sub>2</sub>S<sub>3</sub>, з [[Вуглець|вуглецем]]&nbsp;— [[карбіди]] різного складу (B<sub>4</sub>C, B<sub>4</sub>C<sub>3</sub>, B<sub>12</sub>C<sub>3</sub>, B<sub>13</sub>C<sub>2</sub>), з [[метал]]ами&nbsp;— [[бориди]].

При сильному нагріванні бор проявляє [[Відновник|відновні властивості]]. Він здатний, наприклад, відновити [[кремній]] або [[фосфор]] з їхніх [[оксид]]ів:
: <math>\mathrm{3SiO_2 + 4B \longrightarrow 2B_2O_3 + 3Si}</math>
: <math>\mathrm{3P_2O_5 + 10B \longrightarrow 5B_2O_3 + 6P}</math>

Ця властивість бору пояснюється дуже високою міцністю [[Хімічний зв'язок|хімічних зв'язків]] в оксиді бору [[Оксид бору|B<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]].

За відсутності [[окисник]]ів бор стійкий до дії розчинів [[луги (хімія)|лугів]], втім, він повільно розчиняється в концентрованих розчинах з утворенням [[Борати|боратів]]. У кислотах бор за звичайної температури не [[Розчинність|розчиняється]] (навіть у киплячих [[Флуоридна кислота|фторидній]] та [[Хлоридна кислота|хлоридній кислотах]]), але концентрована [[нітратна кислота]], а також гаряча [[сульфатна кислота]] та [[царська вода]] повільно [[Окиснення|окислюють]] його з утворенням борної кислоти H<sub>3</sub>BO<sub>3</sub>. Швидкість розчинення залежить від кристалічності, розміру часток, чистоти та температури. При взаємодії борної кислоти з лугами виникають солі не самої [[борна кислота|борної кислоти]]&nbsp;— [[борати]] (що містять [[аніон]] BO<sub>3</sub><sup>3−</sup>), а [[тетраборати]], наприклад:
: <math>\mathrm{4H_3BO_3 + 2 NaOH \longrightarrow Na_2B_4O_7 + 7 H_2O}</math>

Загальна особливість самого бору та його сполук&nbsp;— їх схожість з [[Кремній|кремнієм]] та його сполуками. Так, [[борна кислота]], подібно [[Силікатна кислота|кремнієвій]], має слабкі кислотні властивості й розчиняється в [[Флуоридна кислота|HF]] з утворенням газоподібного трифториду бору BF<sub>3</sub> (силікатна кислота в аналогічних умовах утворює {{li|тетрафторид кремнию|Q=Q413140}} SiF<sub>4</sub>), [[бороводні]] нагадують [[силани]], а [[карбід бору]]&nbsp;— [[карбід кремнію]], і&nbsp;т.&nbsp;д.

Також становить інтерес особлива схожість модифікацій [[Нітрид бору|нітриду бору]] BN з [[графіт]]ом або [[алмаз]]ом. Це пов'язано з тим, що два атоми бору або [[азот]]у за [[Електронна конфігурація|електронною конфігурацією]] разом імітують 2 [[атом]]и [[Вуглець|вуглецю]] (у В&nbsp;— 3 [[Валентний електрон|валентних електрони]] та у N&nbsp;— 5, а у обох атомів С&nbsp;— по 4). Ця аналогія характерна і для інших сполук, що містять одночасно бор і азот. Так, {{li|боразан|Q=Q424486}} ВН<sub>3</sub>-NH<sub>3</sub> подібний [[етан]]у СН<sub>3</sub>-СН<sub>3</sub>, а [[боразен]] BH<sub>2</sub>=NH<sub>2</sub> і найпростіший [[боразін]] BH≡NH подібні відповідно [[етилен]]у СН<sub>2</sub>=СН<sub>2</sub> і [[ацетилен]]у СН≡СН. Якщо [[тримеризація]] [[ацетилен]]у С<sub>2</sub>Н<sub>2</sub> дає [[бензол]] С<sub>6</sub>Н<sub>6</sub>, то аналогічний процес призводить від [[Боразин|боразину]] BHNH до [[боразол]]у B<sub>3</sub>N<sub>3</sub>H<sub>6</sub>.

При [[Горіння|горінні]] бору його [[іон]]и забарвлюють [[полум'я]] в зеленуватий колір.

== Отримання ==
Елементарний бор з природної сировини отримують у кілька стадій. У промисловості спочатку з природних [[борати|боратів]] сплавленням з [[Сода|содою]] отримують [[Бура|буру]]. Або розкладанням природних [[:Категорія:Мінерали бору|мінералів бору]] гарячою водою чи [[Сірчана кислота|сірчаною кислотою]] (в залежності від їх [[Розчинність|розчинності]]) отримують [[борна кислота|борну кислоту]] H<sub>3</sub>BO<sub>3</sub>, з якої потім зневодненням (прожаренням при 580&nbsp;°C) отримують оксид [[Оксид бору|B<sub>2</sub>O<sub>3</sub>]]:
:: <math>\mathsf{2H_3BO_3 \ \xrightarrow{\ t\ }\ B_2O_3 + 3H_2O}</math>

Після цього буру або оксид бору методом [[Металотермія|металотермії]] відновлюють активними металами ([[Магній|магнієм]] або [[натрій|натрієм]]) до вільного бору:
:: <math>\mathsf{B_2O_3 + 3Mg \longrightarrow 3MgO + 2B}</math>

:: <math>\mathsf{KBF_4 + 3Na \longrightarrow 3NaF + KF + B}</math>

При цьому у вигляді коричневого порошку утворюється [[Аморфний стан|аморфний]] бор. Від домішок його очищують обробкою [[Азотна кислота|азотною]] або [[Плавикова кислота|плавиковою]] [[кислота]]ми.

Кристалічний бор дуже високої чистоти необхідний у виробництві [[напівпровідник]]ів та у тонких [[Хімічний синтез|хімічних синтезах]], в [[Промисловість|промисловості]] отримують:
* Або [[електроліз]]ом [[розплав]]лених [[фтороборат|фторо-борат]]ів.
* Або [[відновлення]]м [[Трихлорид бору|трихлориду бору]] BCl<sub>3</sub> воднем при 1200 °С
* Або термічним розкладанням парів [[Трибромід бору|триброміду бору]] BBr<sub>3</sub> на розжареному до 1500&nbsp;°C танталовому або вольфрамовому дроті у присутності водню:
:: <math>\mathsf{2BBr_3 + 3H_2 \xrightarrow{\ W\ }\ 2B + 6HBr}</math>
* Або [[піроліз]]ом [[бороводні]]в:
[[Файл:Czochralski Process UK.jpg|thumb|Схема [[Метод Чохральського|методу Чохральського]]]]
:: <math>\mathsf{B_2H_6 \ \xrightarrow{\ t\ }\ 2B + 3H_2 \uparrow}</math>

:: <math>\mathsf{B_4H_{10} \ \xrightarrow{\ t\ }\ 4B + 5H_2 \uparrow}</math>

Якщо треба то ще додатково очищують методом [[Зонне плавлення|зонного плавлення]] та/або [[Перекристалізація|перекристалізацією]] [[Метод Чохральського|методом Чохральского]].

=== Розділення ізотопів ===
При розділенні ізотопів <sup>10</sup>В та <sup>11</sup>В бору використовують не елементарний бор, а одну з його сполук, найчастіше [[газ]]оподібний при [[Нормальні умови|нормальних умовах]] [[трифторид бору]]. Його (BF<sub>3</sub>) зріджують до [[Рідкий стан|рідкого стану]] при температурі близько -100&nbsp;°C, та користуючись невеличкою різницею в рухливості молекул, в цій ситуації (молекули три-фтористого бору, до складу яких входить бор-11, трохи більш рухливі ніж ті, в яких міститься бор-10), повільно, в [[Ректифікаційна колона|ректифікаційних колонах]] [[Випарювання|випарюють]] з рідкої [[суміш]]і більш рухливий <sup>11</sup>BF<sub>3</sub> і таким чином залишаючи в ній менш рухливий <sup>10</sup>BF<sub>3</sub>. Потім розділений за ізотопами три-фтористий бор, якщо треба, відновлюють до елементарного бору хімічними методами.

== Застосування ==
[[Файл:Schott Duran glassware.jpg|thumb|Посуд із [[Боросилікатне скло|боросилікатного скла]]]]
Бор та [[:Категорія:Сполуки бору|його сполуки]] широко використовуються в [[Промисловість|промисловості]] та [[Народне господарство|народному господарстві]]:
* Близько 50&nbsp;% природних і штучних сполук бору використовують при виробництві скла (так звані [[Боросилікатне скло|боросилікатні типи скла]]&nbsp;— скла звичайного складу, в яких замінюють [[Лужні метали|лужні компоненти]] у вихідній сировині на окис бору),
* Близько 30&nbsp;%&nbsp;— при виробництві [[Мийний засіб|мийних засобів]].
* Близько 4-5&nbsp;%&nbsp;— при виробництві [[Емаль|емалей]], [[глазур]]і, металургійних [[флюс]]ів.

=== Силікатна промисловість ===
[[Боросилікатне скло]], яке, як правило має склад 12-15&nbsp;% B<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— 80&nbsp;% SiO<sub>2</sub>&nbsp;— 2&nbsp;% Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, має низький [[Теплове розширення|коефіцієнт теплового розширення]] й, відповідно, гарну стійкість до теплового удару. [[Duran]] і [[Pyrex]] дві основні марки такого скла, використовуються для виготовлення [[Лабораторний посуд|лабораторного]] та [[Кухонний посуд|кухонного]] [[посуд]]у.

=== Металургія ===
* Бор в невеликих кількостях (частки&nbsp;%) вводять в деякі [[Чорні метали|чорні]] та [[Кольорові метали|кольорові]] [[сплав]]и для поліпшення їх механічних властивостей, [[Корозієстійкість|корозієстійкості]], [[Жаротривкість|жаростійкості]]. Вже присадка до [[Сталь|сталі]] 0,001-0,003&nbsp;% бору підвищує глибину її [[гарт]]у, а отже, і її міцність (зазвичай в сталь вводять бор у вигляді [[феробор]]у, тобто сплаву [[Залізо|заліза]] з 10-20&nbsp;% бору).
* Бор краще за будь-який інший елемент очищає [[мідь]] від розчинених у ній [[газ]]ів, після [[легування]] бором властивості міді значно поліпшуються.
* Крім додавання в [[сплав]]и бор застосовується у методі [[борування]]&nbsp;— поверхневому ([[Дифузія|дифузійному]]) насиченні сталевих деталей бором (до глибини 0,1-0,5 мм), що підвищує їх механічні і антикорозійні властивості.

=== Електроніка ===
* Сам бор і його сполуки&nbsp;— [[нітрид бору]] BN, [[карбід бору]] B<sub>4</sub>C<sub>3</sub>, [[фосфід бору]] ВР та інші&nbsp;— використовуються як [[напівпровідник]]ові матеріали і [[діелектрик]]и (наприклад додають в [[Кремній|кремнієві]] напівпровідники для зміни [[Типи провідності|типу провідності]]).

=== Ядерна енергетика ===
* Чистий [[Бор-10|<sup>10</sup>B]] і, особливо, його сполуки застосовують у вигляді матеріалів, що поглинають [[нейтрон]]и, при виготовленні  [[Регулюючі стрижні|стрижнів]] регулювання для [[Ядерний реактор|ядерних реакторів]], що уповільнюють чи припиняють [[Поділ ядра|реакції ділення]], або захисних шарів для захисту від [[Нейтронне випромінювання|нейтронного випромінювання]]. Бо він характеризується дуже високим ефективним перетином захоплення [[Теплові нейтрони|теплових нейтронів]] (3×10<sup>-25</sup> м²), а також важливо, що при цій [[Ядерна реакція|ядерній реакції]] виникають тільки стабільні [[Атомне ядро|ядра]]. Наприклад [[борна кислота]] (B(OH)<sub>3</sub>) на основі <sup>10</sup>B широко застосовується в атомній [[Енергетика|енергетиці]] як [[Поглиначі нейтронів|поглинач нейтронів]] в ядерних реакторах типу [[ВВЕР]] (PWR) на «теплових» («повільних») нейтронах. Завдяки своїм нейтроно-фізичним характеристикам і можливості розчинятися у воді застосування борної кислоти робить можливим плавне (не ступеневе) регулювання потужності ядерного реактора шляхом зміни її концентрації в [[Теплоносій|теплоносії]]&nbsp;— так зване «[[борне регулювання]]».
* [[Газ]]оподібний [[трифторид бору]] <sup>10</sup>BF<sub>3</sub> широко використовують в [[Лічильник нейтронів|лічильниках теплових нейтронів]], бо при взаємодії ядер <sup>10</sup>В з нейтронами утворюються заряджені [[Альфа-частинки|α-частинки]], які набагато легше реєструвати, а відповідно число утворених α-частинок і буде дорівнювати числу нейтронів, що надійшли в [[лічильник]]:
:: <math>\mathrm{{}^{10}_5 B + {}^{1}_0 n \longrightarrow {}^{7}_3 Li + {}^{4}_2 \alpha}</math>

=== Абразиви ===
{| class="wikitable" style="margin:10px; text-align:center; float:right;"
|+Порівняння алмазу та деяких сполук бору за твердістю<ref>{{Cite journal| title = Ultimate Metastable Solubility of Boron in Diamond: Synthesis of Superhard Diamondlike BC5| first = V. L.|last = Solozhenko|journal = Phys. Rev. Lett.| volume = 102| page = 015506|date = 2009| doi = 10.1103/PhysRevLett.102.015506| last2 = Kurakevych| first2 = Oleksandr O.| last3 = Le Godec| first3 = Yann| last4 = Mezouar| first4 = Mohamed| last5 = Mezouar| first5 = Mohamed| pmid=19257210| bibcode=2009PhRvL.102a5506S| issue = 1}}</ref><ref name=qin>{{cite journal|last1=Qin|first1=Jiaqian|last2=He|first2=Duanwei|last3=Wang|first3=Jianghua|last4=Fang|first4=Leiming|last5=Lei|first5=Li|last6=Li|first6=Yongjun|last7=Hu|first7=Juan|last8=Kou|first8=Zili|last9=Bi|first9=Yan|title=Is Rhenium Diboride a Superhard Material?|date=2008|journal=Advanced Materials|volume=20|issue=24|pages=4780–4783|doi=10.1002/adma.200801471}}</ref>
!Матеріал
!Алмаз
!BC<sub>2</sub>N
!BC<sub>5</sub>
!BN
!B<sub>4</sub>C
!ReB<sub>2</sub>
|-
![[Твердість Віккерса]] (ГПа)
|115
|76
|71
|62
|38
|22
|-
![[Тріщиностійкість]] (МПа м<sup>1⁄2</sup>)
|5,3
|4,5
|9,5
|6,8
|3,5
|
|}
* [[Алмаз]]оподібна модифікація нітриду бору ([[боразон]]) по твердості майже не поступається алмазу і застосовується як важливий абразивний і різцевий матеріал.
* Карбіди бору (В<sub>4</sub>С і В<sub>13</sub>С<sub>2</sub>) через високу [[твердість]], також хороші абразивні матеріали. Раніше вони широко використовувались для виготовлення [[Свердло|свердел]], вживаних [[Стоматолог|зубними лікарями]] (звідси назва [[бормашина]]). Цим чорним блискучим кристалам не страшний розігрів. З підвищенням температури їх властивості майже не змінюються, а плавиться карбід бору лише при 2350&nbsp;°C. Більш того, при температурі нижче 1000&nbsp;°C ця речовина володіє винятковою хімічною стійкістю: в цих умовах на нього не діють ні [[кисень]], ні [[хлор]]. Це означає, що [[інструмент]] з карбіду бору може працювати при високих температурах в окислювальних середовищах.
* [[Сплав]]и бор-вуглець-кремній використовуються як економічно ефективні [[Шліфування|шліфувальні]] матеріали, тому що володіють надвисокою твердістю і здатні замінити будь-який шліфувальний матеріал (окрім нітриду вуглецю, алмазу, нітриду бору по [[Мікротвердість|мікротвердості]]), а по поєднанню [[Вартість|вартості]] та ефективності шліфування, перевершують всі відомі людству абразивні матеріали.

=== Медицина ===

* Як [[Антисептик|антисептичний засіб]] знаходять застосування [[бура]] і [[борна кислота]] (у вигляді водно-[[спирт]]ових [[розчин]]ів).
* Бор-10 може застосовуватися для лікування [[Карцинома|раку]] у [[Нейтрон-захватна терапія|бор-нейтроно-захопній терапії]] (спосіб виборчого ураження [[Клітина|клітин]] [[Злоякісна пухлина|злоякісних пухлин]])<ref>[http://www.computerra.ru/science/532948/ Сергей Таскаев (ИЯФ) о бор-нейтронозахватной терапии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100805052713/http://www.computerra.ru/science/532948/ |date=5 серпня 2010 }}{{ref-ru}}</ref>.

=== Інсектициди ===
* У побуті буру або борну кислоту використовують для знищення [[Побутові комахи|побутових комах]], зокрема, [[Таргани|тарганів]] (бура, потрапляючи в [[Травна система|органи травлення]] таргана, [[Кристалізація|кристалізується]], і гострі голчаті [[кристал]]и, що утворюються, руйнують [[Тканина (біологія)|тканини]] цих [[орган]]ів).

=== Добрива ===
* Як [[борні добрива]] найчастіше застосовують [[Осадження|осаджені]] борати магнію, борно-датолітові добрива, що містить до 14,5&nbsp;% водорозчинної борної кислоти, і [[суперфосфат]] з добавками сполук бору, переважно котрі вносять під [[багаторічні трави]], [[льон]], [[бавовник]], [[Грецький салат|овочеві]], [[Плодові культури|плодові]], [[Ягідні культури|ягідні]] та багато інших культур, ефект від застосування котрих, у багато разів перевершує витрати на їх виробництво та внесення в [[ґрунт]]. Використовують їх тому що разом з [[Врожай|врожаєм]] культурних рослин з кожного [[гектар]]а ґрунту щорічно вибирається до 10 [[грам]] бору, а особливо активно забирають його [[коренеплоди]] і [[кормові трави]], тому це природне зменшення і доводиться заповнювати, вносячи в ґрунт [[борні добрива]].

=== Миючі засоби ===
* На основі [[перборат]]ів/[[пероксоборат]]ів (наприклад [[перборат натрію]]) (містять іон [B<sub>2</sub>(O<sub>2</sub>)<sub>2</sub>(OH)<sub>4</sub>]<sub>2</sub><sup>−</sup>) виробляють засоби для чищення, [[Пральний порошок|прання]], [[Відбілювачі|відбілювання]], «що не містять [[хлор]]» («[[персіль|персіл]]», «[[персоль]]» та ін.), технічні продукти яких містять до 10,4&nbsp;% «[[Активні форми кисню|активного кисню]]», за рахунок чого досягається потрібний ефект.

=== Піротехніка ===
* Завдяки своїй здатності забарвлювати [[полум'я]] в [[зелений колір]], аморфний бор використовується в [[Піротехніка|піротехнічних виробах]].

=== Ракетне паливо ===
[[Файл:Apollo 15 launch.ogv|thumb|Запуск [[Ракета-носій|ракети]] [[Сатурн V]] разом з [[Аполлон-15]], як [[паливо]] якій слугував [[триетилборан]].]]
* Деякі [[бороводні]] ([[диборан]], [[тетраборан]], [[пентаборан]] та ін.) та ряд органічних похідних бору є надзвичайно ефективними ракетними [[Паливо|паливами]]. [[Теплота згоряння]] бору (14170 ккал/кг) майже вдвічі більша, ніж [[Вуглець|вуглецю]]. [[Триетилборан]] використовувався як паливо у [[двигун]]ах на [[Ракета-носій|ракеті-носієві]] [[Сатурн V]]. [[Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору|НАСА]] використовувала його у програмах [[Космічна програма «Аполлон»|Apollo]] і [[Скайлеб|Skylab]] з [[1967]] по [[1973]] рік.

=== Різне ===
* Бор є одним з [[компонент]]ів деяких [[Неодимовий магніт|неодимових магнітів]] (Nd<sub>2</sub>Fe<sub>14</sub>B), які є найбільш сильними [[Постійні магніти|постійними магнітами]].
* [[Борат натрію]] використовується як [[флюс]] для пайки [[Золото|золота]] та [[Срібло|срібла]], а в поєднанні з [[Хлорид амонію|хлоридом амонію]]&nbsp;— для зварювання деяких інших [[Кольорові метали|кольорових металів]].
* [[Борна кислота]] використовується у виробництві [[текстиль]]ного [[Скловолокно|скловолокна]], плоских [[дисплеї]]в та багатьох [[клеї]]в.
* [[Карбід бору]] в компактному вигляді застосовується для виготовлення [[Газодинамічні підшипники|газодинамічних підшипників]].
* Бор (у вигляді [[Волокно|волокон]]) служить зміцнювальною речовиною багатьох [[Композити|композиційних матеріалів]].
* Додають бор і в широко відомий [[Пластмаса|пластик]] [[Карборан-22]], який є [[Полімери|полімерною сполукою]] бору, [[Водень|водню]] і [[Вуглець|вуглецю]], та надзвичайно стійким до хімічних дій і високих температур.
* Як [[каталізатор]] деяких [[Органічні реакції|органічних реакцій]], може використовуватися BF<sub>3</sub>.
* [[Діборид магнію]] MgB<sub>2</sub> може слугувати гарним [[надпровідник]]ом, бо володіє нині{{Коли}} рекордно високою критичною температурою переходу в [[надпровідність|надпровідний]] стан серед надпровідників першого роду<ref>''Superconductivity of MgB<sub>2</sub>: Covalent Bonds Driven Metallic'' ''J. M. An and W. E. Pickett'' Phys. Rev. Lett. 86, 4366&nbsp;— 4369 (2001){{ref-en}}</ref><ref>Поява вищевказаної статті стимулювала велике зростання робіт з цієї тематики. [http://arxiv.org/find/all/1/all:+MgB2/0/1/0/all/0/1 arXiv.org Search]{{ref-en}}</ref>.
* [[Нітрид бору]], активований вуглецем, є [[люмінофор]]ом зі свіченням в УФ від синього до жовтого кольору, та володіє самостійною [[Фосфоресценція|фосфоресценцією]] в [[Темрява|темряві]], і активується [[Органічні речовини|органічними речовинами]] при нагріванні до 1000&nbsp;°C. Не має промислового призначення, але був широкою любительською практикою в першій половині [[XX століття]]<ref>[http://chemlight.ucoz.ru/load/ljuminofory_iz_nitrida_bora_bn/1-1-0-4 Изготовление люминофоров из нитрида бора, состава BN/C] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111225120605/http://chemlight.ucoz.ru/load/ljuminofory_iz_nitrida_bora_bn/1-1-0-4 |date=25 грудня 2011 }}{{ref-ru}}</ref>.
* [[Гексагідрид боразону]] (H<sub>3</sub>BNH<sub>3</sub>, схожий на [[етан]] за будовою) при [[Нормальні умови|звичайних умовах]] тверда сполука з густиною 0,78 г/см³, містить майже 20&nbsp;% водню по масі&nbsp;— може знайти застосовування в водневих [[Паливні елементи|паливних елементах]], що живлять [[електромобілі]]<ref>[http://www.membrana.ru/particle/1967 …Автомобили на водородных таблетках] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150531004237/http://www.membrana.ru/particle/1967 |date=31 травня 2015 }}{{ref-ru}}</ref>.

== Біологічна роль ==
Бор належить до числа хімічних елементів, які в дуже малих кількостях містяться в [[Тканина (біологія)|тканинах]] [[Рослини|рослин]] і [[Тварини|тварин]] (тисячні і десятитисячні частки [[Відсоток|%]] на суху масу). Для багатьох живих [[організм]]ів, а особливо для рослин, бор&nbsp;— це життєво важливий елемент, необхідний для їхньої нормальної [[Життєдіяльність|життєдіяльності]], котрий разом з [[Манган|марганцем]], [[Мідь|міддю]], [[молібден]]ом і [[цинк]]ом входить до числа п'яти найважливіших [[мікроелемент]]ів.

Встановлено, що бор впливає на [[Вуглеводний обмін|вуглеводний]] і [[білковий обмін]] в рослинах і тому при його нестачі сповільнюється: [[окиснення]] [[Вуглеводи|цукрів]], [[амінування]] продуктів вуглеводного обміну, [[Біосинтез білків|синтез клітинних білків]], а також знижується вміст [[АТФ]] і порушується процес окиснюючого [[фосфорилювання]], внаслідок чого [[енергія]], що виділяється при [[Дихання|диханні]], не може бути використана для синтезу необхідних речовин ([[ферменти]], для яких бор є необхідним елементом, поки що невідомі), що може призвести до хвороб.

Відомі багато [[Хвороба|хвороб]], пов'язані з нестачею бору, наприклад: гниль сердечка цукрових буряків, чорна плямистість столового буряка, побуріння серцевини брукви і [[Капуста цвітна|цвітної капусти]], засихання верхівки льону, жовтяниця верхівки люцерни, бура плямистість абрикосів, обкоркування яблук та ін. При цьому найважливішими зовнішніми симптомами є відмирання точки росту головного [[Стебло|стебла]], а потім і [[Пазуха (ботаніка)|пазушних бруньок]]. Також [[Черешка|черешки]] та [[листя]] одночасно стають крихкими, [[квітки]] не з'являються та/або не утворюються [[плоди]]. При нестачі бору в ґрунті помітно зменшуються врожаї багатьох культур, причому особливо сильно це позначається на врожаї [[насіння]]. Для запобігання нестачі бору в с/г ґрунтах, в них вносять [[борні добрива]].

У біогеохімічних провінціях з надлишком бору в ґрунті (наприклад, в Північно-Західному [[Казахстан]]і) виникають морфологічні зміни і захворювання рослин, що викликаються накопиченням бору,&nbsp;— гігантизм, карликовість, порушення точок росту та інші. На ґрунтах з інтенсивним борним засоленням зустрічаються ділянки, позбавлені рослинності, «плішини»,&nbsp;— одна з пошукових ознак родовищ бору.

Сам бор, оксид бору, борна кислота, борати, і багато [[Борорганічні сполуки|борорганічних сполук]] майже не [[Токсини|токсичні]] для [[Людина|людини]] і [[Тварини|тварин]] (токсичність приблизно як у [[Сіль|кухонної солі]]), але в той час [[борани]] (сполуки бору з воднем) дуже отруйні, до того ж повне значення бору в [[організм]]і тварин, зокрема людини поки надто мало з'ясовано. У [[М'язова тканина|м'язовій тканині]] людини міститься 0,33–1×10<sup>-4</sup> % бору, в [[Кісткова тканина|кістковій тканині]]&nbsp;— 1,1–3,3×10<sup>-4</sup> %, в [[кров]]і&nbsp;— 0,13 мг/л. Щодня з [[Їжа|їжею]] людина отримує 1–3&nbsp;мг бору. У людини та тварин ([[Вівця|овець]], [[верблюд]]ів) при харчуванні рослинами з надмірним вмістом бору (60–600 мг/кг сухої речовини і більше) [[Порушення обміну речовин|порушується]] [[обмін речовин]] (зокрема, активність [[Протеолітичні ферменти|протеолітичних]] [[фермент]]ів) та з'являється [[Ендемія|ендемічне]] [[захворювання]] [[Травна система|шлунково-кишкового тракту]]&nbsp;— [[борний ентерит]]. [[LD50|LD<sub>50</sub>]] (доза, при якій відбувається 50&nbsp;% [[Смерть|смертей]]) для тварин становить близько 6 [[грам]] на кг маси тіла. Для людини токсична доза&nbsp;— 4 грами, мінімальна летальна доза поки не встановлена. Речовини з ЛД<sub>50</sub> вище 2 грам вважається нетоксичними.

[[Вроджена ендотеліальна дистрофія рогівки, тип 2]]&nbsp;— один з рідкісних типів [[дистрофія рогівки|дистрофії рогівки]] пов'язаний з [[ген]]ом, що кодує [[SLC4A11|білок-транспортер SLC4A11]], імовірно регулюючий [[Клітина|внутрішньоклітинну]] концентрацію бору<ref>{{cite journal|doi=10.1038/ng1824|year=2006|month=Jul|author=Vithana, En; Morgan, P; Sundaresan, P; Ebenezer, Nd; Tan, Dt; Mohamed, Md; Anand, S; Khine, Ko; Venkataraman, D; Yong, Vh; Salto-Tellez, M; Venkatraman, A; Guo, K; Hemadevi, B; Srinivasan, M; Prajna, V; Khine, M; Casey, Jr; Inglehearn, Cf; Aung, T|title=Mutations in sodium-borate cotransporter SLC4A11 cause recessive congenital hereditary endothelial dystrophy (CHED2).|volume=38|issue=7|pages=755–7|issn=1061-4036|pmid=16767101|journal=Nature genetics}}{{ref-en}}</ref>.

З'ясовано що [[риба]] може вижити протягом 30 хвилин в насиченому розчині борної кислоти, а і ще довше, в концентрованому розчині бури.

== Див. також ==
{{Вікіпосилання |Вікісховище= Бор |Вікісловник= бор}}
* {{c|Сполуки бору}}
* [[Борні руди]]
* [[Борування]]
* [[Боронієві солі]]
* [[Реакція Судзукі]]

== Примітки ==
{{Примітки|2}}

=== Посилання ===
* [http://n-t.ru/ri/ps/pb005.htm Популярная библиотека химических элементов. Раритетные издания. Наука и техника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061107142916/http://www.n-t.ru/ri/ps/pb005.htm |date=7 листопада 2006 }}{{ref-ru}}
* [http://www.webelements.narod.ru/elements/B.htm webelements.narod.ru B&nbsp;— Бор] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150320075902/http://www.webelements.narod.ru/elements/B.htm |date=20 березня 2015 }}{{ref-ru}}
* [http://chem100.ru/elem.php?n=5#m0 Бор&nbsp;— Свойства химических элементов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150418073149/http://chem100.ru/elem.php?n=5#m0 |date=18 квітня 2015 }}{{ref-ru}}
* {{ВТ-ЭСБЕ|Бор, химический элемент|{{нп|Михайло Дмитрович Львів||ru|Львов, Михаил Дмитриевич}}}}

=== Література ===
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет&nbsp;— Донецьк: «Вебер», 2008.&nbsp;— 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
* {{МГЕ|nocat=1}}
* [https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200807012725/https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf |date=7 серпня 2020 }}, https://doi.org/10.3133/mcs2020.
{{Періодична система хімічних елементів}}

[[Категорія:Мікроелементи]]
[[Категорія:Відновники]]