Перегляд вихідного коду сторінки Аялон (печера)

{{Печера}}
'''Аяло́н'''<ref>[https://vestnik-pses.kemsu.ru/upload/d80a60b3bd6acf83f2a90fd072672c28/files/404db9b23cc331be9314f80b22d806bb.pdf Е.&nbsp;В.&nbsp;Горилый, Д.&nbsp;В.&nbsp;Сущёв Актуальные методы исследования биоты естественных карстовых пещер]</ref> ({{Lang-he|מערת איילון}})&nbsp;— печера поблизу міста [[Рамла (Ізраїль)|Рамла]] між [[Тель-Авів]]ом і [[Єрусалим]]ом, має довжину понад 2700 метрів і за цим показником займає друге місце серед [[Печера|вапнякових печер]] [[Ізраїль|Ізраїлю]]<ref name="ReferenceA">{{Стаття|author=Langford, Boaz; Frumkin, Amos|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-80-87857-08-3|pages=106|issue=|date=2013|title=The longest limestone caves of Israel|publisher=Czech Speleological Society|place=Praha|тип=|видання=16th International Congress of Speleology, Proceedings, Volume 2|автор видання=Michal Filippi, Pavel Bosák|language=|url=http://www.speleogenesis.info/directory/karstbase/pdf/seka_pdf13562.pdf|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=16 червня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210616203105/https://www.speleogenesis.info/directory/karstbase/pdf/seka_pdf13562.pdf}}</ref>.

Печеру виявлено [[24 квітня]] [[2006]] року в ході планового обстеження під час розробки [[кар'єр]]а, що належить цементному заводу ''Nesher Israel Cement Enterprises Ltd.''<ref name="Аялон5">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=1|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>, і отримала своє ім'я від долини річки [[Аялон (річка)|Аялон]], у якій вона розташована (саме ця назва вперше згадується ще в [[Старий Завіт|Старому Завіті]], в [[Книга Ісуса Навина|Книзі Ісуса Навина]]&nbsp;— {{Біблія|Нав|10:12}})<ref>{{Стаття|author=Tsurnamal, Moshe|title=A new species of the stygobiotic blind prawn Typhlocaris Calman, 1909 (Decapoda, Palaemonidae, Typhlocaridinae) from Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=|date=|місяць=|число=|том=81|номер=4|pages=490|doi=10.1163/156854008783797534|issn=}}</ref>. Її вивчали співробітники [[Єврейський університет|Єврейського університету в Єрусалимі]] і добровольці Ізраїльського дослідного печерного центру.

Для захисту унікальної фауни печери (6 [[Ендемік|ендемічних]] видів [[Членистоногі|членистоногих]]) печеру закрито для відвідування громадськості. Господар кар'єра заявив, що його компанія зацікавлена в збереженні печери і її екосистеми попри всі незручності<ref>{{Стаття|author=Traubman, Tamara|title=, עקרבים וחרקים (deutsch: «Leben in einer Luftblase, bis Forscher nach Ramla kamen. Im Steinbruch Höhle mit unbekannten Krebsen, Skorpionen und Insekten entdeckt»)|url=http://www.haaretz.co.il/misc/1.1109386|language=he|видання=Haaretz|тип=|date=2006|місяць=червень|число=1|том=|номер=|pages=|doi=|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=24 вересня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924151638/http://www.haaretz.co.il/misc/1.1109386}}</ref>.

== Відкриття та розташування ==
[[Файл:Ayyalon_cave_cross_section.jpg|праворуч|міні|305x305пкс|Північний край кар'єра Нешер. Переріз з печерою Аялон]]
Печера Аялон розташована приблизно за {{Num|4|км}} на південний схід від міста [[Рамла (Ізраїль)|Рамла]] і за {{Num|21|км}} від [[Середземне море|Середземного моря]] в центральному районі Ізраїлю (координати 31° 54' 37" північної широти, 34° 55' 39" східної довготи)<ref name="ReferenceB">{{Стаття|author=Tsurnamal, Moshe|title=A new species of the stygobiotic blind prawn Typhlocaris Calman, 1909 (Decapoda, Palaemonidae, Typhlocaridinae) from Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|том=81|номер=4|pages=488|doi=10.1163/156854008783797534|issn=}}</ref><ref>{{Стаття|author=Defaye, Danielle; Por, Francis Dov|title=Metacyclops (Copepoda, Cyclopidae) from Ayyalon Cave, Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=journal|date=2010|том=83|номер=4|pages=401|doi=10.1163/001121610X12627655658320|issn=0011-216x}}</ref>. Печера розташована у [[вапняк]]овому кар'єрі компанії ''Nesher Israel Cement Enterprises Ltd.'', який займає площу близько 1300×600 м<ref name="Аялон5"/>. На момент її відкриття 2006 року дно кар'єра було нижче від початкового рівня поверхні на {{Num|100|м}} і нижче від рівня ґрунтових вод станом на 1950-ті роки<ref>{{Стаття|author=Frumkin, Amos|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-966-2178-38-8|pages=139|issue=|date=2009|title=Active hypogene speleogenesis and groundwater system at the edge of an anticlinal ridge|publisher=Ukrainian Institute of Speleology and Karstology|place=Simferopol|тип=|видання=Hypogene Speleogenesis and Karst Hydrogeology of Artesian Basins. Proceedings of the conference held May 13 through 17, 2009 in Chernivtsi, Ukraine (Special Paper 1)|автор видання=Alexander Klimchouk, Derek Ford|language=en|url=https://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=4 березня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190749/http://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf}}</ref>.

Попри невеликі розміри, Ізраїль багатий печерами, більшість із яких [[Печера|карстового типу]]<ref>{{Стаття|author=Langford, Boaz; Frumkin, Amos|issue=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-80-87857-08-3|pages=105|том=|title=The longest limestone caves of Israel|date=2013|publisher=Czech Speleological Society|place=Praha|видання=16th International Congress of Speleology, Proceedings, Volume 2|автор видання=Michal Filippi, Pavel Bosák|language=en|url=http://www.speleogenesis.info/directory/karstbase/pdf/seka_pdf13562.pdf|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=16 червня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210616203105/https://www.speleogenesis.info/directory/karstbase/pdf/seka_pdf13562.pdf}}</ref>. Однією з властивостей [[карст]]у є ймовірність обвалення ґрунту над підземними порожнинами як у кар'єрах, так і в населених пунктах на недостатньо вивчених територіях. Такі обвалення вже траплялися на території сольової аномалії [[Аялон]]а, іноді в поруч із житловими будинками<ref name="Аялон1">{{Стаття|author=Frumkin, Amos|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-966-2178-38-8|pages=142|issue=|date=2009|title=Active hypogene speleogenesis and groundwater system at the edge of an anticlinal ridge|publisher=Ukrainian Institute of Speleology and Karstology|place=Simferopol|тип=|видання=Hypogene Speleogenesis and Karst Hydrogeology of Artesian Basins. Proceedings of the conference held May 13 through 17, 2009 in Chernivtsi, Ukraine (Special Paper 1)|автор видання=Alexander Klimchouk, Derek Ford|language=|url=https://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=4 березня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190749/http://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf}}</ref>. Зокрема, в грудні 1997 року в кар'єрі компанії ''Nesher Israel Cement Enterprises Ltd.'' сталася велика аварія: стеля одній з підземних порожнин стала настільки тонкою, що обвалилася під вагою [[бульдозер]]а, водій якого загинув внаслідок падіння з висоти {{Num|40|м}}<ref name="Аялон5"/>. Відтоді гірничодобувна компанія почала активно розшукувати підземні порожнини на ранніх стадіях розробки нових пластів кар'єра. Печери виявлено на північному і східному краях кар'єра поруч із печерою Аялон, але до моменту відкриття вони не мали свого колишнього обсягу і вже частково зруйнувалися<ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=23—25|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>.

Порожнину, яка потім отримала назву Аялон, виявлено в ході планового обстеження<ref name="Аялон5"/>. Її вивчали співробітники [[Єврейський університет|Єврейського університету в Єрусалимі]] і добровольці Ізраїльського дослідного печерного центру, які збільшили вивчену довжину печери<ref name="ReferenceB"/><ref>{{Стаття|author=Traubman, Tamara|title=Quarry cave lost in time yields 'unknown species|url=https://www.haaretz.com/print-edition/news/quarry-cave-lost-in-time-yields-unknown-species-1.189250|language=en|видання=Haaretz|тип=|date=2006|місяць=червень|число=1|том=|номер=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=29 травня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140529221844/http://www.haaretz.com/print-edition/news/quarry-cave-lost-in-time-yields-unknown-species-1.189250}}</ref>. [[31 травня]] [[2006]] року зоологи Амос Фрумкін і Ханан Діментман описали відкриття печери Аялон і її унікальну фауну на пресконференції в Єврейському університеті в Єрусалимі<ref>{{Стаття|author=|title=Unique Underground Ecosystem Revealed by Hebrew University Researchers Uncovers Eight Previously Unknown Species|url=http://www.huji.ac.il/cgi-bin/dovrut/dovrut_search_eng.pl?mesge114907691205976587|language=en|видання=Presseerklärung der Hebrew University of Jerusalem|тип=|date=2006|місяць=травень|число=31|том=|номер=|pages=|doi=|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=19 червня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210619094952/https://www.huji.ac.il/cgi-bin/dovrut/dovrut_search_eng.pl?mesge114907691205976587}}</ref><ref name="Aquatic61">{{Стаття|author=|title=Aquatic Invertebrates, with the Arachnid and the Medical Parasitological Collections|url=|language=|видання=|тип=|date=|місяць=|число=|том=|номер=|pages=61|doi=|issn=}}</ref>. За цим відбулося широке висвітлення в ізраїльських телевізійних програмах і великих газетах, як-от «<nowiki/>[[Гаарец]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Маарів (газета)|Маарів]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Єдіот Ахронот]]<nowiki/>» і ''[[Джерусалем пост|The Jerusalem Post]]''. Про відкриття печери повідомили також міжнародні засоби масової інформації, але в наступні роки вона лише зрідка ставала предметом висвітлення в Ізраїлі.

== Геологія ==

=== Структура печери ===
[[Файл:פיר_אנכי.JPG|праворуч|міні|333x333пкс|Прохід на верхньому рівні печери]]
Печера Аялон розташована на висоті від 11,30 до 49&nbsp;м над [[Рівень моря|рівнем моря]] і займає площу 100 × 140&nbsp;м. Вона являє собою систему вузьких, частково вертикальних, коридорів загальною протяжністю 2780 м<ref name="Аялон4">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=26|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>, що утворюють два основних поверхи. Вузькі ходи, що перетинаються один з одним на зразок лабіринту і мають круглі або еліптичні перерізи діаметром від 0,30 до 1,4&nbsp;м формують верхній поверх печери, розташований на висоті від 40 до 49&nbsp;м над рівнем моря. Загальна довжина проходів на верхньому поверсі, частково зруйнованих або заповнених [[Глина|глиною]], досягає майже 2000&nbsp;м, що становить близько трьох чвертей загальної довжини печери<ref name="Аялон2">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=27|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Частину стін покриває [[кальцит]], який в деяких місцях повністю або на більшій частині перерізу перекриває трубоподібні проходи<ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=28|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Нижній поверх печери розташований на висоті від 11,30 до 32&nbsp;м над рівнем моря і з'єднаний з верхнім поверхом вертикальними колодязями. Через обвали, частіші порівняно з верхнім поверхом, деякі ділянки стали непрохідними<ref name="Аялон3">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=37|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Проходи на нижньому поверсі ширші, порівняно з верхнім<ref name="ReferenceA"/>.

На нижньому поверсі печери розташовано три [[Грот (рельєф)|гроти]]<ref name="ReferenceA"/>. Найбільший грот міститься приблизно за 200&nbsp;м від входу до печери, його висота становить понад 30&nbsp;м, діаметр&nbsp;— 40 м<ref name="Аялон3"/>. Стіни грота покриті кристалами кальциту, які утворюють у нижній частині 5-сантиметровий товстий шар, що тоншає в напрямку до вершини. Над цим залом розташовується шар [[Корінна порода|корінної породи]] товщиною близько 30 м<ref name="autogenerated4">{{Стаття|author=Hatzor, Yossef H.; Wainshtein, Ilia; Mazor, Dagan Bakun|title=Stability of shallow karstic caverns in blocky rock masses|url=|language=en|видання=International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences|тип=|date=|місяць=|число=|том=47|номер=8|pages=1297|doi=10.1016/j.ijrmms.2010.09.014|issn=}}</ref>. І хоча сам зал поки не впав, розрахунки показують його низьку стійкість<ref name="Аялон8">{{Стаття|author=Hatzor, Yossef H.; Wainshtein, Ilia; Mazor, Dagan Bakun|title=Stability of shallow karstic caverns in blocky rock masses|url=|language=en|видання=International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences|тип=|date=|місяць=|число=|том=47|номер=8|pages=1299|doi=10.1016/j.ijrmms.2010.09.014|issn=}}</ref>. Цей висновок підтверджується тим фактом, що з моменту утворення печери частина стелі в камерах завалилася, і деякі проходи заблоковано уламковим матеріалом або мають деформовано-зміщені стіни і стелю<ref name="ReferenceC">{{Стаття|author=Naaman, Israel; Dimentman, Chanan; Frumkin, Amos|issue=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140814063534/http://karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-0-9789976-7-0|pages=73|том=|title=Active Hypogene Speleogenesis in a Regional Karst Aquifer: Ayyalon Cave, Israel|date=2014|publisher=Karst Waters Institute|place=Leesburg|тип=|видання=Hypogene Cave Morphologies. Selected papers and abstracts of the symposium held February 2 through 7, 2014, San Salvador Island, Bahamas (= Karst Waters Institute Special Publication 18)|автор видання=Alexander Klimchouk et al.|language=en|url=https://www.karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf|archivedate=2014-08-14}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140814063534/http://karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf |date=2014-08-14 }}</ref>. Частину грота займає [[Підземні води|підземне озеро]] завглибшки 4&nbsp;м, в якому солоність ґрунтових вод поєднується з високим вмістом [[Сірководень|сірководню]]<ref name="autogenerated3">{{Стаття|author=Negrea, Ştefan|title=A remarkable finding that suggests the existence of a new groundwater biome based on chemoautotrophic resources, named «Ophel» by F. D. Por|url=http://www.speotravaux.iser.ro/09/art07.pdf|language=en|видання=Travaux de l’Institut de Spéologie Émile Racovitza|тип=|date=2009|місяць=|число=|том=48|номер=85|pages=|doi=|issn=0301-9187|accessdate=24 січня 2021|archivedate=15 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210515194228/https://www.speotravaux.iser.ro/09/art07.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210515194228/https://www.speotravaux.iser.ro/09/art07.pdf |date=2021-05-15 }}</ref><ref name="autogenerated6">{{Стаття|author=Levy, Gershom|title=The first troglobite scorpion from Israel and a new chactoid family (Arachnida: Scorpiones)|url=|language=en|видання=Zoology in the Middle East|тип=|date=2007|місяць=|число=|том=40|номер=1|pages=91|doi=10.1080/09397140.2007.10638209|issn=}}</ref>.

=== Гідрогеологія ===
[[Файл:Ayyalon_cave_pool.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Печера Аялон. Великий грот з печерним озером на передньому плані і скупчення уламкового матеріалу від стародавнього обвалу на задньому плані зліва]]
Печера входить до складу [[Водоносний горизонт|водоносного горизонту]] Яркон-Танінім&nbsp;— головного резервуара прісної води в Ізраїлі<ref>{{Стаття|author=|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=466|issue=|date=2013|title=Inventory of Shared Water Resources in Western Asia|publisher=United Nations Economic and Social Commission for Western Asia, Bundesanstalt für Geowissenschaften und Rohstoffe|place=Beirut|тип=|видання=|автор видання=|language=en|url=http://waterinventory.org/|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=20 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210120105717/https://waterinventory.org/}} (Kapitel 19, Western Aquifer Basin)</ref>. Він живиться опадами, в гірських районах [[Західний берег річки Йордан|Західного берега річки Йордан]] і проходить уздовж східного краю ізраїльської прибережної рівнини від гори [[Кармель]] на півночі і до [[Беер-Шева|Беер-Шеви]] на півдні. Водоносний горизонт отримав свою назву від двох джерел живлення&nbsp;— річки [[Яркон (річка)|Яркон]], що живиться від прісних джерел, і [[Танінім (річка)|Танінім]], яка несе солоні води<ref name="Аялон6">{{Стаття|author=Gabbay, Shoshana|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=76—77|issue=|date=2002|title=The Environment in Israel|publisher=State of Israel, Ministry of the Environment|place=Jerusalem|тип=|видання=|автор видання=|language=en|url=http://www.sviva.gov.il/English/ResourcesandServices/Publications/Documents/TheEnvironmentInIsrael2002.pdf|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=7 березня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307010605/http://www.sviva.gov.il/English/ResourcesandServices/Publications/Documents/TheEnvironmentInIsrael2002.pdf}}</ref>. Хоча він використовується і вивчається вже протягом майже століття, його точна структура залишається невідомою<ref name="autogenerated2">{{Стаття|author=Frumkin, Amos|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-966-2178-38-8|pages=138|issue=|date=2009|title=Active hypogene speleogenesis and groundwater system at the edge of an anticlinal ridge|publisher=Ukrainian Institute of Speleology and Karstology|place=Simferopol|тип=|видання=Hypogene Speleogenesis and Karst Hydrogeology of Artesian Basins. Proceedings of the conference held May 13 through 17, 2009 in Chernivtsi, Ukraine (Special Paper 1)|автор видання=Alexander Klimchouk, Derek Ford|language=|url=https://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=4 березня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190749/http://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf}}</ref>. Достовірно відомо, що він складається з двох ізольованих один від одного шарів завтовшки 350&nbsp;м кожен, однак їх часто розглядають разом як один водоносний горизонт завтовшки від 700 до 1000 м<ref>{{Стаття|author=|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=468|issue=|date=2013|title=Inventory of Shared Water Resources in Western Asia|publisher=United Nations Economic and Social Commission for Western Asia, Bundesanstalt für Geowissenschaften und Rohstoffe|place=Beirut|тип=|видання=|автор видання=|language=en|url=http://waterinventory.org/|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=20 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210120105717/https://waterinventory.org/}} (Kapitel 19, Western Aquifer Basin)</ref>.

Через інтенсивний водозабір водоносний горизонт перебуває під загрозою виснаження<ref name="ReferenceC"/><ref>{{Стаття|author=Frumkin, Amos|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-966-2178-38-8|pages=137|issue=|date=2009|title=Active hypogene speleogenesis and groundwater system at the edge of an anticlinal ridge|publisher=Ukrainian Institute of Speleology and Karstology|place=Simferopol|тип=|видання=Hypogene Speleogenesis and Karst Hydrogeology of Artesian Basins. Proceedings of the conference held May 13 through 17, 2009 in Chernivtsi, Ukraine (Special Paper 1)|автор видання=Alexander Klimchouk, Derek Ford|language=|url=https://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=4 березня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190749/http://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf}}</ref>. Забір води Ізраїлем перевищує можливості його природного поповнення, тому, починаючи від 1950 року, [[рівень ґрунтових вод]] постійно знижується, що своєю чергою призводить до збільшення їхньої солоності<ref name="Аялон6"/><ref>{{Стаття|author=|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=473—474|issue=|date=2013|title=Inventory of Shared Water Resources in Western Asia|publisher=United Nations Economic and Social Commission for Western Asia, Bundesanstalt für Geowissenschaften und Rohstoffe|place=Beirut|тип=|видання=|автор видання=|language=en|url=http://waterinventory.org/|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=20 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210120105717/https://waterinventory.org/}} (Kapitel 19, Western Aquifer Basin)</ref>. Ще однією загрозою для водоносного горизонту є надходження [[Нітрати|нітратів]] із неочищених стічних вод як в Ізраїлі, так і на Західному березі річки Йордан<ref>{{Стаття|author=|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=474—475|issue=|date=2013|title=Inventory of Shared Water Resources in Western Asia|publisher=United Nations Economic and Social Commission for Western Asia, Bundesanstalt für Geowissenschaften und Rohstoffe|place=Beirut|тип=|видання=|автор видання=|language=en|url=http://waterinventory.org/|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=20 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210120105717/https://waterinventory.org/}} (Kapitel 19, Western Aquifer Basin)</ref>.

Кар'єр з печерою Аялон лежить у центрі '''сольової аномалії Аялона'''&nbsp;— зони поширення ґрунтових вод із підвищеним рівнем солоності площею 200 км<sup>2</sup><ref name="autogenerated2"/>. Сірко- і солевмісні ґрунтові води виявлено в регіоні 1932 року, а пізніше численні пробурені в зону [[Підземні води|підземних вод]] свердловини показали воду з незвичайно високим рівнем солоності<ref name="autogenerated7">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=3|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Можливими причинами появи сольової аномалії геологи називають вимивання з гірських порід мінеральних солей, а також надходження з поверхні добрив<ref>{{Стаття|author=Frumkin, Amos; Gvirtzman, Haim|title=Cross-formational rising groundwater at an artesian karstic basin: the Ayalon Saline Anomaly, Israel|url=http://gvirtzman.es.huji.ac.il/1024x768/publications/pdf/2006-JHydrol-Amos.pdf|language=en|видання=Journal of Hydrology|тип=journal|date=2006|місяць=|число=|том=|номер=318|pages=317—318|doi=10.1016/j.jhydrol.2005.06.026|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=10 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210110153751/http://gvirtzman.es.huji.ac.il/1024x768/publications/pdf/2006-JHydrol-Amos.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210110153751/http://gvirtzman.es.huji.ac.il/1024x768/publications/pdf/2006-JHydrol-Amos.pdf |date=2021-01-10 }}</ref><ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=5|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Аналіз температури води, вмісту мінеральних речовин і концентрації [[Сірководень|сірководню]] у воді пробурених в районі кар'єра ''Nesher'' і його околицях 68 свердловин показав, що сольова аномалія Аялона насправді живиться [[Термальні води|термальними джерелами]]<ref name="Аялон9">{{Стаття|author=Frumkin, Amos; Gvirtzman, Haim|title=Cross-formational rising groundwater at an artesian karstic basin: the Ayalon Saline Anomaly, Israel|url=http://gvirtzman.es.huji.ac.il/1024x768/publications/pdf/2006-JHydrol-Amos.pdf|language=en|видання=Journal of Hydrology|тип=journal|date=2006|місяць=|число=|том=|номер=318|pages=331|doi=10.1016/j.jhydrol.2005.06.026|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=10 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210110153751/http://gvirtzman.es.huji.ac.il/1024x768/publications/pdf/2006-JHydrol-Amos.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210110153751/http://gvirtzman.es.huji.ac.il/1024x768/publications/pdf/2006-JHydrol-Amos.pdf |date=2021-01-10 }}</ref>. За кілька тижнів до відкриття печери вийшла підсумкова стаття про результати вивчення водних джерел, де дослідники припускали наявність у цьому районі великих підземних порожнин, які можуть становити небезпеку під час будівництва та розробки кар'єрів.

На дні озера в печері були виявлені [[Карри|каррові гребінці]], походження яких пов'язане з потоками води, що витікає з озера<ref name="ReferenceC"/>. Згідно з аналізом, у глибинних шарах озера температура води коливається від 28,5 до 30&nbsp;°C, вміст сірководню&nbsp;— 4,5&nbsp;‰, [[PH|рн]]&nbsp;— 6,8, солоність&nbsp;— від 490 до 1300 мг/л [[Хлориди|хлориду]]<ref name="Аялон7">{{Стаття|author=Wagner, H. P.|title=Tethysbaena ophelicola n. sp. (Thermosbaenacea), a new prime consumer in the Ophel biome of the Ayyalon Cave, Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=|date=2012|місяць=|число=|том=85|номер=12—13|pages=1572|doi=10.1163/156854012X651646|issn=}}</ref>. Нижче глибини 1&nbsp;м вода в озері безкиснева<ref name="autogenerated3"/>. Шар сірчистої термальної води накладається на теплу поверхневу воду з температурою близько 25&nbsp;°C, її властивості точно відповідають навколишній ґрунтовій воді, і саме в ній мешкають ракоподібні з печерної фауни<ref name="Por63">{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Groundwater life: some new biospeleological views resulting from the Ophel paradigm|url=http://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf|language=en|видання=Travaux de L`Institut de Spéologie Émile Racovitza|тип=|date=2011|місяць=|число=|том=50|номер=|pages=63|doi=|issn=0301-9187|accessdate=24 січня 2021|archivedate=15 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210515194225/https://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf}}</ref>.

=== Утворення печери Аялон ===
Печера Аялон являє собою карстову порожнину в породі [[Пізня крейда|верхньо-крейдяного періоду]]<ref name="Аялон4"/>. Вона утворилася кілька мільйонів років тому внаслідок надходження в цей район солоної і сірчистої термальної води, яка змішалася з місцевими ґрунтовими водами, які своєю чергою вже встигли створити систему тріщин у породі<ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=69—70|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Печера Аялон за механізмом утворення аналогічна [[Зала свічок|печері Зала свічок]] в Італії та [[Мовіле (печера)|печері Мовіле]] в Румунії. Такі печери утворюються, коли виділений з термальної води сірководень взаємодіє з розчиненим киснем у навколишньому середовищі, або його окислюють мікроби до стану [[Сульфатна кислота|сульфатної кислоти]]<ref name="autogenerated1">{{Стаття|author=Macalady, Jennifer L.|title=Dominant Microbial Populations in Limestone-Corroding Stream Biofilms, Frasassi Cave System, Italy|url=|language=|видання=Applied and Environmental Microbiology|тип=|date=|місяць=|число=|том=72|номер=8|pages=5596—5609 (5596)|doi=10.1128/AEM.00715-06|issn=}}</ref><ref>{{Стаття|author=Summers Engel, Annette|title=Observations on the biodiversity of sulfidic karst habitats|url=http://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf|language=en|видання=Journal of Cave and Karst Studies|тип=|date=2007|місяць=квітень|число=|том=69|номер=1|pages=188—189|doi=|issn=1090-6924|accessdate=24 січня 2021|archivedate=3 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210103211454/https://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf}}</ref>. Утворена таким чином сульфатна кислота реагує з навколишнім [[вапняк]]ом і розкладає його на [[гіпс]] і [[Карбонатна кислота|карбонатну кислоту]]:

:: <math>\mathrm{\text{(1)} \quad H_2S\ + 2 \ O_2 \longrightarrow \ H_2SO_4}</math>
:: <math>\mathrm{\text{(2)} \quad CaCO_3\ + \ H_2SO_4 \longrightarrow \ CaSO_4 + \ H_2CO_3}</math><ref name="autogenerated1"/>

Подібна хімічна реакція з різним ступенем ефективності може протікати в результаті життєдіяльності (метаболізму) [[Бактерії|бактерій]], але з іншими початковими хімічними елементами<ref name="Аялон11">{{Стаття|author=Summers Engel, Annette|title=Observations on the biodiversity of sulfidic karst habitats|url=http://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf|language=en|видання=Journal of Cave and Karst Studies|тип=|date=2007|місяць=квітень|число=|том=69|номер=1|pages=192|doi=|issn=1090-6924|accessdate=24 січня 2021|archivedate=3 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210103211454/https://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf}}</ref>. У цих реакціях використовується сірка, кисень, вуглець і азот, причому деякі з цих реакцій своїм кінцевим результатом утворюють агресивні кислоти, які розчиняють вапняк.

Ще кілька десятиліть тому нижній рівень печери був затопленим<ref name="Аялон10">{{Стаття|author=Naaman, Israel; Dimentman, Chanan; Frumkin, Amos|issue=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140814063534/http://karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-0-9789976-7-0|pages=73—74|том=|title=Active Hypogene Speleogenesis in a Regional Karst Aquifer: Ayyalon Cave, Israel|date=2014|publisher=Karst Waters Institute|place=Leesburg|тип=|видання=Hypogene Cave Morphologies. Selected papers and abstracts of the symposium held February 2 through 7, 2014, San Salvador Island, Bahamas (= Karst Waters Institute Special Publication 18)|автор видання=Alexander Klimchouk et al.|language=en|url=https://www.karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf|archivedate=2014-08-14}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140814063534/http://karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf |date=2014-08-14 }}</ref>. Хімічний склад води, характер печерних стін і знайдені зразки мікрофауни свідчать про те, що процес розвитку печери триває.

== Спелеобіологія ==
[[Файл:סינון_מים.JPG|праворуч|міні|305x305пкс|Ловля ракоподібних в озері печери Аялон]]

=== Умови середовища ===
До відкриття печера Аялон була повністю ізольована від зовнішнього світу протягом мільйонів років<ref>{{Стаття|author=Milstein, Mati|title=Prehistoric Cave Discovered; 8 New Species Thrive Inside|url=https://news.nationalgeographic.com/news/2006/06/060602-israel-cave.html|language=en|видання=National Geographic|тип=|date=2006|місяць=червень|число=2|том=|номер=|pages=|doi=|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=17 липня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180717013144/https://news.nationalgeographic.com/news/2006/06/060602-israel-cave.html}}</ref> (вапняковий шар породи в десятки метрів завтовшки не давав можливості для проникнення в неї з поверхні води і органічних матеріалів), і в цих умовах у ній сформувалася унікальна [[екосистема]]<ref name="Ćurčić 332">{{Стаття|author=Ćurčić, Božidar P. M.|title=Ayyalonia dimentmani n. g., n. sp. (Ayyaloniini n. Trib., Chthoniidae, Pseudoscorpiones) from a cave in Israel|url=|language=|видання=Archives of Biological Sciences|тип=|date=|місяць=|число=|том=60|номер=3|pages=331—339 (332)|doi=10.2298/ABS0803331C|issn=}}</ref>. Температура повітря в більшості ділянок печери коливається в межах від 26 до 28&nbsp;°C з вологістю повітря понад 94&nbsp;%<ref name="Аялон4"/>. На нижньому поверсі печери атмосфера характеризується підвищеним вмістом сірководню<ref>{{Стаття|author=Fet, Victor; Soleglad, Michael E.; Zonstein, Sergei L.|title=The Genus Akrav Levy, 2007 (Scorpiones: Akravidae) Revisited|url=http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf|language=en|видання=Euscorpius. Occasional Publications in Scorpiology|тип=|date=2011|місяць=листопад|число=|том=|номер=134|pages=5|doi=|issn=1536-9307|accessdate=24 січня 2021|archivedate=11 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210511133907/http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf}}</ref>.

Організми, що живуть у печері, постійно залежать від тепла, що виділяється біомасою [[Автотрофи|хемоавтотрофних]] бактерій<ref name="autogenerated9">{{Стаття|author=Tsurnamal, Moshe|title=A new species of the stygobiotic blind prawn Typhlocaris Calman, 1909 (Decapoda, Palaemonidae, Typhlocaridinae) from Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=|date=|місяць=|число=|том=81|номер=4|pages=498|doi=10.1163/156854008783797534|issn=}}</ref>. Бактерії (такі, наприклад, як рід ''{{iw|Beggiatoa}}'') отримують енергію від наявного у воді сірководню, а також використовують розчинений у воді [[діоксид вуглецю]] для формування біомаси<ref name="Flot">{{Стаття|author=Flot, Jean-François; Wörheide, Gert; Dattagupta; Sharmishtha|title=Unsuspected diversity of Niphargus amphipods in the chemoautotrophic cave ecosystem of Frasassi, central Italy|url=|language=|видання=BMC Evolutionary Biology|тип=|date=2010|місяць=|число=|том=10|номер=171|pages=1—2|doi=10.1186/1471-2148-10-171|issn=}}</ref><ref>{{Стаття|author=Hourdez, Stéphane; Lallier, François H.|title=Adaptations to hypoxia in hydrothermal-vent and cold-seep invertebrates|url=|language=en|видання=Reviews in Environmental Science and Bio/Technology|тип=|date=2007|місяць=|число=|том=6|номер=1—3|pages=143—144|doi=10.1007/s11157-006-9110-3|issn=}}</ref>. Для [[Аероби|аеробних організмів]] сірководень і сульфіди токсичні, вони викликають зв'язування кисню і [[Гіпоксія|гіпоксію]]<ref>{{Стаття|author=Grieshaber, Manfred K.; Völkel, Susanne|title=Animal adaptations for tolerance and exploitation of poisonous sulfide|url=|language=|видання=Annual Review of Physiology|тип=|date=|місяць=|число=|том=60|номер=|pages=36|doi=10.1146/annurev.physiol.60.1.33|issn=}}</ref>. Таким чином, вищі організми повинні мати пристосування для життя у багатому сполуками сірки середовищі<ref name="Gri">{{Стаття|author=Grieshaber, Manfred K.; Völkel, Susanne|title=Animal adaptations for tolerance and exploitation of poisonous sulfide|url=|language=|видання=Annual Review of Physiology|тип=|date=|місяць=|число=|том=60|номер=|pages=36—42|doi=10.1146/annurev.physiol.60.1.33|issn=}}</ref><ref>{{Стаття|author=Hourdez, Stéphane; Lallier, François H.|title=Adaptations to hypoxia in hydrothermal-vent and cold-seep invertebrates|url=|language=en|видання=Reviews in Environmental Science and Bio/Technology|тип=|date=2007|місяць=|число=|том=6|номер=1—3|pages=144—145|doi=10.1007/s11157-006-9110-3|issn=}}</ref>. До таких пристосувань належать, наприклад, використання кисень-зв'язувальних білків для транспортування і зберігання кисню в організмі або [[Симбіоз|ендосимбіоз]] із [[Сіркобактерії|бактеріями, що окислюють сірку]]<ref>{{Стаття|author=Hourdez, Stéphane; Lallier, François H.|title=Adaptations to hypoxia in hydrothermal-vent and cold-seep invertebrates|url=|language=en|видання=Reviews in Environmental Science and Bio/Technology|тип=|date=2007|місяць=|число=|том=6|номер=1—3|pages=151—153|doi=10.1007/s11157-006-9110-3|issn=}}</ref>.

Такі екосистеми в глобальному масштабі дуже рідкісні, в Ізраїлі таку екосистему вперше описано 1968 року в джерелі En Nur біля села [[Табга]] на [[Тиверіадське озеро|озері Кінерет]], але детальне її вивчення не проводилось<ref name="Аялон12">{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=A groundwater biome based on chemoautotrophic resources. The global significance of the Ayyalon cave finds, Israel|url=|language=en|видання=Hydrobiologia|тип=|date=2007|місяць=|число=|том=|номер=592|pages=62|doi=10.1007/s10750-007-0795-2|issn=}}</ref><ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=14|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. У цьому джерелі 1909 року жив тільки рак ''{{Не перекладено|Typhlocaris galilea||en|Typhlocaris galilea}}'', згодом з'ясувалося, що вони мають близьких родичів у печері Аялон<ref name="Por467">{{Стаття|author=Por, Francis Dov|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-94-007-1895-1|pages=467|issue=|date=2012|title=Ophel, the Newly Discovered Hypoxic Chemolithotrophic Groundwater Biome: A Window to Ancient Animal Life|publisher=Springer|place=Dordrecht u. a.|тип=|видання=Anoxia. Evidence for Eukaryote Survival and Paleontological Strategies (= Cellular Origin, Life in Extreme Habitats and Astrobiology Volume 21)|автор видання=Alexander V. Altenbach, Joan M. Bernhard, Joseph Seckbach|language=en|url=|pmid=}}</ref>. І тільки подальші дослідження в [[Зала свічок|печерах Зала свічок]] і [[Мовіле (печера)|Мовіле]] в 1990-х роках, привели до усвідомлення факту, що підземні екосистеми можуть існувати на основі хемоавтотрофних бактерій<ref>{{Стаття|author=Summers Engel, Annette|title=Observations on the biodiversity of sulfidic karst habitats|url=http://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf|language=en|видання=Journal of Cave and Karst Studies|тип=|date=2007|місяць=квітень|число=|том=69|номер=1|pages=187—188|doi=|issn=1090-6924|accessdate=24 січня 2021|archivedate=3 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210103211454/https://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf}}</ref>.

=== Біорізноманіття ===
Як правило, печери бідні видами живих істот порівняно з поверхнею Землі<ref name="Culver">{{Стаття|author=Culver, David C.; Sket, Boris|title=Hotspots of Subterranean Biodiversity in Caves and Wells|url=http://mail.caves.org/pub/journal/PDF/V62/v62n1-Culver.pdf|language=|видання=Journal of Cave and Karst Studies|тип=|date=|місяць=|число=|том=62|номер=1|pages=11—17 (16)|doi=|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=4 березня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304102240/http://mail.caves.org/pub/journal/PDF/V62/v62n1-Culver.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304102240/http://mail.caves.org/pub/journal/PDF/V62/v62n1-Culver.pdf |date=2016-03-04 }}</ref>. Печери з високим рівнем біорізноманіття містяться в карстових районах, проникають у зону ґрунтових вод ([[Рівень ґрунтових вод|фреатична зона]]), мають велику кількість органічної речовини (наприклад, [[Автотрофи|хемоавтотрофного походження]]) і велику довжину. Печера Аялон поєднує в собі всі ці фактори. Більшість хемоавтотрофних колоній створюють основу для існування складних спільнот живих організмів і великого різноманіття [[Безхребетні|безхребетних]]<ref>{{Стаття|author=Porter, Megan L.|title=Productivity-Diversity Relationships from Chemolithoautotrophically Based Sulfidic Karst Systems|url=|language=en|видання=International Journal of Speleology|тип=journal|date=2009|місяць=|число=|том=38|номер=1|pages=27—40|doi=|issn=0392-6672}}</ref><ref>{{Стаття|author=Summers Engel, Annette|title=Observations on the biodiversity of sulfidic karst habitats|url=http://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf|language=en|видання=Journal of Cave and Karst Studies|тип=|date=2007|місяць=квітень|число=|том=69|номер=1|pages=195—198|doi=|issn=1090-6924|accessdate=24 січня 2021|archivedate=3 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210103211454/https://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf}}</ref>. Особливого значення печері Аялон додає той факт, що в її повністю ізольованій від зовнішнього світу і цілком заснованій на хемосинтезі екосистемі співіснували разом водні та наземні види живих істот<ref name="Por10">{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Animal life in the chemoautotrophic ecosystem of the hypogenic groundwater cave of Ayyalon (Israel): A summing up|url=|language=en|видання=Natural Science|тип=|date=2013|місяць=|число=|том=5|номер=4A|pages=10|doi=10.4236/ns.2013.54A002|issn=}}</ref>.

Незабаром після відкриття печеру вивчили співробітники [[Єврейський університет|Єврейського університету в Єрусалимі]]<ref name="Aquatic">{{Стаття|author=|title=Aquatic Invertebrates, with the Arachnid and the Medical Parasitological Collections|url=|language=|видання=Haasiana|тип=|date=2006|місяць=|число=|том=|номер=3|pages=56—63 (58)|doi=|issn=0793-5862}}</ref>. Вони виявили в солоній воді печерного озера різних бактерій, найпростіших і 4 [[вид]]и [[Ракоподібні|ракоподібних]]<ref name="Naaman46">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=46|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Частина озерних ракоподібних виявилася морського, а частина&nbsp;— прісноводного походження. В сухій частині нижнього поверху печери, але в поблизу від підземного озера виявлено 4 види наземних [[Безхребетні|безхребетних]]. Серед них знайдено, за різними даними, від 20 до 32 мертвих зразків сліпого [[Скорпіони|скорпіона]] ''{{Нп|Akrav israchanani||en|}}'' і [[Псевдоскорпіони|псевдоскорпіона]] ''{{Нп|Ayyalonia dimentmani||ru|}}''<ref name="autogenerated10">{{Стаття|author=Fet, Victor; Soleglad, Michael E.; Zonstein, Sergei L.|title=The Genus Akrav Levy, 2007 (Scorpiones: Akravidae) Revisited|url=http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf|language=en|видання=Euscorpius. Occasional Publications in Scorpiology|тип=|date=2011|місяць=листопад|число=|том=|номер=134|pages=4|doi=|issn=1536-9307|accessdate=24 січня 2021|archivedate=11 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210511133907/http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf}}</ref><ref name="autogenerated5">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=47|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>.

Для визначення розміру підземної екосистеми за межами печери Аялон у свердловинах, зроблених для пониження ґрунтових вод у кар'єрі, старих колодязях водного департаменту, покинутих свердловинах і ставках у радіусі кількох сотень метрів від печери проводилися спеціальні дослідження<ref name="Naaman21">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=21|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>.

=== Макрофауна ===
{| class="wikitable sortable"
|+ style="padding-bottom:1em" |Макрофауна печери Аялон
!Наукова назва
!Клас, ряд
! style="width:10%" |Ендемік
! class="unsortable" |Примітки
|-
|''[[Akrav israchanani]]''
|[[Павукоподібні]], [[Скорпіони]]
| style="text-align: right" |так
|Вимерли, тільки близько 20 сухих екзоскелетів міститься в колекції Єврейського університету в Єрусалимі, за даними Ізраїлю Наамана (Israel Naaman) знайдено залишки 32 загиблих тварин<ref name="autogenerated5"/>; класифікацію в новій монотиповій колекції поставлено під сумнів<ref name="autogenerated10"/>
|-
|''[[Ayyalonia dimentmani]]''
|[[Павукоподібні]], [[Псевдоскорпіони]]
| style="text-align: right" |так
|часто зустрічається на скелях навколо печерного озера<ref name="Ćurčić 332"/><ref name="Por 2013 9–10">{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Animal life in the chemoautotrophic ecosystem of the hypogenic groundwater cave of Ayyalon (Israel): A summing up|url=|language=en|видання=Natural Science|тип=|date=2013|місяць=|число=|том=5|номер=4A|pages=9—10|doi=10.4236/ns.2013.54A002|issn=}}</ref>
|-
|''{{Не перекладено|Lepidospora ayyalonica||de|Lepidospora ayyalonica}}''
|[[Комахи]], {{Нп|Щетинохвостки||ru|}}
| style="text-align: right" |так
|виявлений тільки примірник самця, ймовірно, він потрапив у печеру Аялон після її відкриття<ref name="Mendes 392–393">{{Стаття|author=Luis F. Mendes et al.|title=New data and new species of Microcoryphia and Zygentoma (Insecta) from Israel.|url=http://zoologie.umh.ac.be/asef/pdf/2011_47_03_04%5Cfull%5CMendes_et_al_2011_ASEF_47_3_4_384_393_full.pdf|language=en|видання=Annales de la Société Entomologique de France (n. s.)|тип=|date=2011|місяць=|число=|том=47|номер=3—4|pages=392—393|doi=10.1080/00379271.2011.10697732|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=4 березня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304195645/http://zoologie.umh.ac.be/asef/pdf/2011_47_03_04%5Cfull%5CMendes_et_al_2011_ASEF_47_3_4_384_393_full.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304195645/http://zoologie.umh.ac.be/asef/pdf/2011_47_03_04%5Cfull%5CMendes_et_al_2011_ASEF_47_3_4_384_393_full.pdf |date=2016-03-04 }}</ref>
|-
|''[[Troglopedetes]]'' sp.
|[[Прихованощелепні]], {{Нп|Entomobryomorpha||ru|}}
| style="text-align: right" |(так)
|ймовірно новий вид, ідентифікація на рівні виду досі неможлива через відсутність порівняльного матеріалу<ref name="Por10"/><ref name="Wagner1574">{{Стаття|author=Wagner, H. P.|title=Tethysbaena ophelicola n. sp. (Thermosbaenacea), a new prime consumer in the Ophel biome of the Ayyalon Cave, Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=|date=2012|місяць=|число=|том=85|номер=12—13|pages=1574|doi=10.1163/156854012X651646|issn=}}</ref>
|-
|''{{Не перекладено|Tethysbaena ophelicola||de|Tethysbaena ophelicola}}''
|[[Вищі ракоподібні|Вищі раки]], [[Термосбенові]]
| style="text-align: right" |так
|морського походження, всі стадії розвитку здебільшого відбуваються в печерному озері<ref name="Аялон7"/>
|-
|''{{Не перекладено|Typhlocaris ayyaloni||de|Typhlocaris ayyaloni}}''
|[[Вищі ракоподібні|Вищі раки]], [[Десятиногі|Десятиногі ракоподібні]]
| style="text-align: right" |так
|морського походження, сотні примірників виявлено в печерному озері, проте тільки дорослі особини, найбільші живі істоти в печері Аялон<ref name="autogenerated9"/>
|-
|''{{Не перекладено|Metacyclops longimaxillis||de|Metacyclops longimaxillis}}''
|[[Щелепоногі|Maxillopoda]], [[Cyclopoida]]
| style="text-align: right" |так
|порівняно з іншими видами роду виділяються великими [[Максили|щелепами]]<ref name="DP 400">{{Стаття|author=Defaye, Danielle; Por, Francis Dov|title=Metacyclops (Copepoda, Cyclopidae) from Ayyalon Cave, Israel|url=|language=|видання=Crustaceana|тип=journal|date=2010|місяць=|число=|том=83|номер=4|pages=400|doi=10.1163/001121610X12627655658320|issn=0011-216x}}</ref>; в печері Аялон зустрічаються в дуже великих кількостях у всіх стадіях розвитку<ref name="Defaye">{{Стаття|author=Defaye, Danielle; Por, Francis Dov|title=''Metacyclops'' (Copepoda, Cyclopidae) from Ayyalon Cave, Israel|url=|language=|видання=Crustaceana|тип=journal|date=2010|місяць=|число=|том=83|номер=4|pages=420|doi=10.1163/001121610X12627655658320|issn=0011-216x}}</ref>
|-
|''[[Metacyclops subdolus auctorum]]''
|[[Щелепоногі|Maxillopoda]], [[Cyclopoida]]
| style="text-align: right" |немає
|від 1938 року знахідки в Італії та інших європейських країнах Середземномор'я, в джерелах на Мертвому морі і в північному Негеві<ref name="DP 412–413">{{Стаття|author=Defaye, Danielle; Por, Francis Dov|title=Metacyclops (Copepoda, Cyclopidae) from Ayyalon Cave, Israel|url=|language=|видання=Crustaceana|тип=journal|date=2010|місяць=|число=|том=83|номер=4|pages=412—413|doi=10.1163/001121610X12627655658320|issn=0011-216x}}</ref>; кілька дорослих і молодих особин виявлено в печері Аялон<ref name="Por 2013 9">{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Animal life in the chemoautotrophic ecosystem of the hypogenic groundwater cave of Ayyalon (Israel): A summing up|url=|language=en|видання=Natural Science|тип=|date=2013|місяць=|число=|том=5|номер=4A|pages=9|doi=10.4236/ns.2013.54A002|issn=}}</ref>
|}
[[Файл:Akrav_israchanani.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|''[[Akrav israchanani]]'', сухий екзоскелет]]{{Iw|Троглофільність|Троглофільні|de|Troglophil}} скорпіони, як правило, зустрічаються тільки в тропіках<ref>{{Стаття|author=Lourenço, Wilson R.; Cerqueira Baptista, Renner Luiz; Ponce de Leão Giupponi, Alessandro|title=Troglobitic scorpions: a new genus and species from Brazil|url=http://www.museunacional.ufrj.br/mndi/Aracnologia/aracnopdfs/Lourenco%20et%20al%202004%20Troglo.pdf|language=|видання=Comptes Rendus Biologies|тип=|date=2004|місяць=|число=|том=327|номер=12|pages=1151—1156 (1153)|doi=10.1016/j.crvi.2004.09.001|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=6 червня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20200606180005/http://www.museunacional.ufrj.br/mndi/Aracnologia/aracnopdfs/Lourenco%20et%20al%202004%20Troglo.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200606180005/http://www.museunacional.ufrj.br/mndi/Aracnologia/aracnopdfs/Lourenco%20et%20al%202004%20Troglo.pdf |date=2020-06-06 }}</ref>. Тому знахідка підземних скорпіонів поза тропіками в Ізраїлі здивувала вчених<ref name="Israel">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=73|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. За однією з гіпотез, скорпіони поряд з печерними ракоподібними є залишками реліктової фауни часів тропічного океану [[Тетіс (океан)|Тетіс]]. За іншою гіпотезою, вони є частиною самостійної підземної екосистеми, яка склалася незалежно від наземного життя<ref name="Levy">{{Стаття|author=Levy, Gershom|title=The first troglobite scorpion from Israel and a new chactoid family (Arachnida: Scorpiones)|url=|language=en|видання=Zoology in the Middle East|тип=|date=2007|місяць=|число=|том=40|номер=1|pages=92|doi=10.1080/09397140.2007.10638209|issn=}}</ref>. Нарешті, за третьою гіпотезою передбачається, що скорпіони не розвивалися разом з підземними ракоподібними, а заселили печеру значно пізніше.
[[Файл:Typhlocaris_ayyaloni.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|''{{Iw|Typhlocaris ayyaloni||de}}'' найбільші істоти печери]] ракоподібні ''{{Iw|Typhlocaris ayyaloni||de}}'' і ''{{Iw|Tethysbaena ophelicola||de}}'' мають в Ізраїлі близькоспоріднені види. ''Typhlocaris galilea'' мешкає в одному містечку на [[Тиверіадське озеро|Галілейському морі]]. ''Tethysbaena relicta'' також відома тільки кількома місцями проживання у підземних водах під [[Йорданська долина (Близький Схід)|долиною річки Йордан]]. Ця підземна система не має прямого зв'язку з водоносним горизонтом Яркон-Танінім і печерою Аялон. Вчені припускають, що обидва зазначені види ракоподібних сформувалися в Йорданській рифтовій долині, а їхню популяцію в печері Аялон ізольовано ще в давні часи<ref>{{Стаття|author=Wagner, H. P.|title=''Tethysbaena ophelicola'' n. sp. (Thermosbaenacea), a new prime consumer in the Ophel biome of the Ayyalon Cave, Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=|date=2012|місяць=|число=|том=85|номер=12—13|pages=1584—1586|doi=10.1163/156854012X651646|issn=}}</ref>. Два види роду ''Metacyclops'' представлені в печерному озері в дуже різних кількостях. З виду ''Metacyclops subdolus'' знайдено кілька дорослих і молодих особин, а ''{{Iw|Metacyclops longimaxillis||de}}'' присутній у дуже великій кількості у всіх вікових групах<ref name="Defaye"/>. ''Metacyclops longimaxillis'' краще від інших видів пристосувався до високої температури і підвищеного вмісту солі і сірки в печерному озері і тому представлений численною популяцією.
[[Файл:Tethysbaena_ophelicola.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|''{{Iw|Tethysbaena ophelicola||de}}'', самиця з інкубаційною сумкою]]
''Metacyclops subdolus'' знайдено в свердловинах у околицях печери і в наземному басейні, що живиться підземними водами<ref name="Por66">{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Groundwater life: some new biospeleological views resulting from the Ophel paradigm|url=http://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf|language=en|видання=Travaux de L`Institut de Spéologie Émile Racovitza|тип=|date=2011|місяць=|число=|том=50|номер=|pages=66|doi=|issn=0301-9187|accessdate=24 січня 2021|archivedate=15 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210515194225/https://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf}}</ref>. Те саме стосується й ''{{Iw|Typhlocaris ayyaloni||de}}'': хоча сотні дорослих особин і знайдено в підземному озері печери, але там не виявлено самиць з ікринками або молодих особин<ref>Israel Naaman: Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel, S. 46.</ref>. Цей вид також виявлено у свердловинах за межами печери. Передбачається, що він проникає в печери через ґрунтові води в активному пошуку їжі або поширюється за сприятливих умов у водних джерелах за межами печери<ref name="Defaye"/><ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=69|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>.

В інших місцях проживання в Ізраїлі ендемічних ракоподібних (наприклад, у джерелі Ель-Нур у села [[Табга]]) виявлено та описано декілька видів [[Нематоди|нематод]]<ref name="Tsurnamal">{{Стаття|author=Tsurnamal, Moshe; Por, Francis Dov|title=The subterranean fauna associated with the blind Palaemonid prawn ''Typhlocaris galilea'' Calman|url=http://www.ijs.speleo.it/pdf/21.403.03_Tsurnamal.DovPor.pdf|language=en|видання=International Journal of Speleology|тип=|date=1971|місяць=|число=|том=3|номер=3—4|pages=221|doi=|issn=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140322013738/http://www.ijs.speleo.it/pdf/21.403.03_Tsurnamal.DovPor.pdf|archivedate=2014-03-22}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140322013738/http://www.ijs.speleo.it/pdf/21.403.03_Tsurnamal.DovPor.pdf |date=2014-03-22 }}</ref>, [[Черевоногі|равликів]]<ref>{{Стаття|author=Tsurnamal, Moshe; Por, Francis Dov|title=The subterranean fauna associated with the blind Palaemonid prawn ''Typhlocaris galilea'' Calman|url=http://www.ijs.speleo.it/pdf/21.403.03_Tsurnamal.DovPor.pdf|language=en|видання=International Journal of Speleology|тип=|date=1971|місяць=|число=|том=3|номер=3—4|pages=220—221|doi=|issn=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140322013738/http://www.ijs.speleo.it/pdf/21.403.03_Tsurnamal.DovPor.pdf|archivedate=2014-03-22}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140322013738/http://www.ijs.speleo.it/pdf/21.403.03_Tsurnamal.DovPor.pdf |date=2014-03-22 }}</ref> і [[Малощетинкові черви|малощетинкових кільчастих червів]]. У печері Аялон зазначених груп живих організмів не виявлено, проте в глинистому ґрунті колись затопленої частини печери виявлено [[Нора|нірки]], які можуть бути результатом діяльності будь-якого з цих видів тварин<ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=47—48|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>.

=== Мікрофауна ===
Екосистема печери Аялон заснована на біомасі, виробленій великою кількістю [[Сіркобактерії|сіркобактерій]]<ref name="autogenerated6"/><ref name="autogenerated8">{{Стаття|author=Naaman, Israel; Dimentman, Chanan; Frumkin, Amos|issue=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140814063534/http://karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-0-9789976-7-0|pages=74|том=|title=Active Hypogene Speleogenesis in a Regional Karst Aquifer: Ayyalon Cave, Israel|date=2014|publisher=Karst Waters Institute|place=Leesburg|тип=|видання=Hypogene Cave Morphologies. Selected papers and abstracts of the symposium held February 2 through 7, 2014, San Salvador Island, Bahamas (= Karst Waters Institute Special Publication 18)|автор видання=Alexander Klimchouk et al.|language=en|url=https://www.karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf|archivedate=2014-08-14}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140814063534/http://karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf |date=2014-08-14 }}</ref>. Від 40 до 100&nbsp;% поверхні печерного озера вкрито дрейфуючими матами бактерій, береги озера також вкриті ними<ref name="autogenerated3"/><ref name="Wagner1574"/>. Бактеріальний газон складається переважно з ''Beggiatoa''&nbsp;— ниткоподібних бактерій, у [[вакуоля]]х яких є сірка<ref name="Por467"/>. На бактеріальних матах утворюються кристали кальциту, і, якщо мати перевищують через це критичну масу, то вони осідають на дно озера<ref name="Naaman46"/>. Що стосується нижньої частини озера, то там не знайдено залишків [[Бактеріальний мат|бактеріальних матів]]: до кінця неясно, з'являться ці мати на глибині пізніше, чи кальцит і бактеріальні мати розчиняються в глибших шарах води. Також у печері знайдено бактерій та інших найпростіших&nbsp;— багато [[Війчасті|інфузорій]] і [[амебозої]]. До 2013 року і бактерії, і найпростіші фауни печери Аялон ретельно досліджено<ref name="Por7">{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Animal life in the chemoautotrophic ecosystem of the hypogenic groundwater cave of Ayyalon (Israel): A summing up|url=|language=en|видання=Natural Science|тип=|date=2013|місяць=|число=|том=5|номер=4A|pages=7|doi=10.4236/ns.2013.54A002|issn=}}</ref>.
[[Файл:Tethysbaena_ophelicola,_sub-adults.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|''{{Не перекладено|Tethysbaena ophelicola||de|Tethysbaena ophelicola}}'', напівдоросла особина. Наповнений бактеріями [[кишківник]] виділяється на світлі]]
Перше вивчення хемоавтотрофних бактерій із сірчаних джерел провів 1880 році [[Виноградський Сергій Миколайович|С.&nbsp;М.&nbsp;Виноградський]]<ref name="Summers Engel">{{Стаття|author=Summers Engel, Annette|title=Observations on the biodiversity of sulfidic karst habitats|url=http://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf|language=en|видання=Journal of Cave and Karst Studies|тип=|date=2007|місяць=квітень|число=|том=69|номер=1|pages=190|doi=|issn=1090-6924|accessdate=24 січня 2021|archivedate=3 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210103211454/https://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf}}</ref>. Протягом наступних століть вивчення таких мікроорганізмів було ускладнене тим, що вони є мікроскопічно малими і найхарактерніші хемоавтотрофні бактерії не можуть культивуватися в лабораторних умовах. Тільки [[Генеалогічний ДНК-тест|генетичний аналіз]] дозволив провести точну ідентифікацію знайдених бактерій, а [[Ізотопний аналіз|ізотопні дослідження]] бактеріальних скупчень, зразків повітря, води і гірської породи допомогли з'ясувати механізми та суть обмінних процесів. Виявилося, що в раніше вивчених печерах бактеріальна фауна має складний характер і складається з [[Зелені сірчані бактерії|зелених сіркобактерій]], [[Гамма-протеобактерії|гамма-протеобактерій]] та [[Epsilonproteobacteria|епсилон-протеобактерій]]<ref>{{Стаття|author=Summers Engel, Annette|title=Observations on the biodiversity of sulfidic karst habitats|url=http://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf|language=en|видання=Journal of Cave and Karst Studies|тип=|date=2007|місяць=квітень|число=|том=69|номер=1|pages=190—191|doi=|issn=1090-6924|accessdate=24 січня 2021|archivedate=3 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210103211454/https://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf}}</ref>. Вичерпне дослідження всієї бактеріальної фауни і пов'язаних з нею біогеохімічних циклів у цих печерах досі триває.

=== Харчовий ланцюг ===
[[Ізотопний аналіз|Ізотопне вивчення]] скорпіонів у печері Аялон дало значення {{Не перекладено|Pee Dee Belemnite|PDB|de|Pee Dee Belemnite}} близько -0,36&nbsp;‰<ref name="Levy"/>. Живлення донних організмів від нормальної атмосфери дає значення цього показника від -0,25 до -0,18&nbsp;‰, а різниця в цьому випадку показує живлення скорпіонів на органічному матеріалі з печери<ref>{{Стаття|author=Fet, Victor; Soleglad, Michael E.; Zonstein, Sergei L.|title=The Genus Akrav Levy, 2007 (Scorpiones: Akravidae) Revisited|url=http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf|language=en|видання=Euscorpius. Occasional Publications in Scorpiology|тип=|date=2011|місяць=листопад|число=|том=|номер=134|pages=46|doi=|issn=1536-9307|accessdate=24 січня 2021|archivedate=11 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210511133907/http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf}}</ref>. [[Ізотопний підпис]] кисню і вуглецю в бактеріях і вищих організмах печери показав, що бактерії є джерелом енергії для всієї екосистеми печери<ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=68|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref><ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=74|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>.

Дослідження кишківника численних видів ракоподібних (особливо ''Tethysbaena ophelicola'') показало, що вони буквально напхані бактеріальними клітинами<ref name="Ćurčić 332"/>. Вивчення вмісту кишківника 2 зразків типу ''Typhlocaris ayyaloni'' показало, що вони теж мають у своєму складі бактерій безпосередньо з бактеріального газону і харчуються дрібними ракоподібними типу ''Tethysbaena ophelicola''<ref>{{Стаття|author=Tsurnamal, Moshe|title=A new species of the stygobiotic blind prawn Typhlocaris Calman, 1909 (Decapoda, Palaemonidae, Typhlocaridinae) from Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=|date=|місяць=|число=|том=81|номер=4|pages=499|doi=10.1163/156854008783797534|issn=}}</ref>. Поки не ясно, чи є це простим використанням їжі, чи ракоподібні з бактеріями підтримують [[Симбіоз|ендосимбіотичні]] відносини.

З приводу подальшого розвитку [[Ланцюг живлення|харчового ланцюга]] (або водних і наземних харчових ланцюгів) існує кілька гіпотез<ref name="Por10"/>. Так, наявні у великій кількості ''Metacyclops longimaxillis'' і ''Tethysbaena ophelicola'' є постійними мешканцями печерного озера і споживачами бактерій на вершині харчового ланцюжка<ref>{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Groundwater life: some new biospeleological views resulting from the Ophel paradigm|url=http://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf|language=en|видання=Travaux de L`Institut de Spéologie Émile Racovitza|тип=|date=2011|місяць=|число=|том=50|номер=|pages=64|doi=|issn=0301-9187|accessdate=24 січня 2021|archivedate=15 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210515194225/https://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf}}</ref>. Однак ''Typhlocaris ayyaloni'' і ''Metacyclops subdolus'' фактично живуть в інших районах підземних ґрунтових вод і навідуються в озеро печери Аялон тільки в пошуках їжі. Що стосується [[Троглобіонти|стигобіонтів]], то ''Typhlocaris ayyaloni'', без сумніву, перебуває в кінці харчового ланцюга.

Що стосується наземних мешканців печер, то [[Колемболи|ногохвістки]] ''Troglopedetes'' sp. розглядаються як головні [[рослиноїдні]] (первинні споживачі) і харчуються бактеріями безпосередньо з берега озера і з бактеріальних матів, що плавають на поверхні<ref name="autogenerated5"/><ref>{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Groundwater life: some new biospeleological views resulting from the Ophel paradigm|url=http://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf|language=en|видання=Travaux de L`Institut de Spéologie Émile Racovitza|тип=|date=2011|місяць=|число=|том=50|номер=|pages=67|doi=|issn=0301-9187|accessdate=24 січня 2021|archivedate=15 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210515194225/https://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf}}</ref>. Вони, в свою чергу, є джерелом їжі для хижих псевдоскорпіонів. Вивчення біології та екології ''Akrav israchanani'' було вже неможливим, але інші печерні скорпіони є найважливими [[Хижацтво|хижаками]] в цій екосистемі<ref>{{Книга
|автор = Reddell, James R.
|рік = 2012
|тираж = 
|ISBN = 978-0-12-383832-2
|серія = 
|allpages = 
|columns = 
|pages = 786—797 (787)
|том = 
|видавництво = Academic Press
|частина = Spiders and related groups
|місце = Waltham, MA
|видання = 
|відповідальний = William B. White, David C. Culver
|посилання = 
|оригінал = 
|заголовок = Encyclopedia of Caves
|посилання частина = 
|ref = 
}}</ref><ref>{{Стаття|author=Фет, Виктор|title=Заметки о скорпионах и скорпиологах|url=http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/Fet_Priroda%202013_10.pdf|language=|видання=Природа|тип=|date=2013|місяць=|число=|том=|номер=10|pages=52—58 (56)|doi=|issn=0032-874X|accessdate=24 січня 2021|archivedate=18 червня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210618003124/http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/Fet_Priroda%202013_10.pdf}}</ref>.

== Охорона видів ==
[[Файл:AYYALONIA_DIMENTMANI.JPG|праворуч|міні|271x271пкс|''{{iw|Ayyalonia dimentmani}}'', [[Псевдоскорпіони|псевдоскорпіон]] з печери Аялон]]

=== Зниження рівня підземних вод ===
Рідкісність таких [[Екосистема|екосистем]], як печера Аялон, високий ступінь [[Біорізноманіття|біологічного різноманіття]] і висока частка [[Ендемік|ендемічних видів]] флори в ній уже викликали вимогу вжити заходів щодо їх негайного захисту. Навіть випадкове відкриття доступу до печери призвело до порушення [[біом]]у<ref>{{Стаття|author=Wagner, H. P.|title=Tethysbaena ophelicola n. sp. (Thermosbaenacea), a new prime consumer in the Ophel biome of the Ayyalon Cave, Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=|date=2012|місяць=|число=|том=85|номер=12—13|pages=1572—1574|doi=10.1163/156854012X651646|issn=}}</ref>. Значно більший вплив має зниження [[Рівень ґрунтових вод|рівня ґрунтових вод]] через надмірний забір води з водоносного горизонту<ref name="Ilani">{{Стаття|author=Ilani, Ofri|title=One year later, 'Noah’s Ark' cave is no longer a safe haven|url=|language=|видання=Haaretz|тип=|date=2007|місяць=липень|число=|том=|номер=19|pages=|doi=|issn=}}</ref>. В області печери Аялон від 1951 року пониження рівня ґрунтових вод склало 13 м<ref name="autogenerated7"/>. Як наслідок, площа печерного озера зменшилася з приблизно 4000 до 400 квадратних метрів, і більшість районів озера все ще перебуває в процесі падіння рівня води і формування сухих підземних проходів і порожнин<ref name="Аялон10"/>.

Скорочення нижньої ланки біомаси через зменшення місць проживання вважають потенційною причиною зникнення скорпіона ''Akrav israchanani'', який був уразливим через своє положення в кінці харчового ланцюга<ref name="autogenerated8"/><ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=70—71|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Тоді ж було відзначено, що більшість із загиблих скорпіонів знайдено на стінах печери на кілька метрів вище від нинішнього рівня води<ref name="autogenerated5"/>. Положення мертвих скорпіонів і порівняні з реконструйованим рівнем води в печері дозволило виявити, що ''Akrav israchanani'' вимер у період від 1960 до 1991 року<ref name="Naaman71">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=71|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Гіпотеза про поступове вимирання, однак, суперечить знайденим мертвим екземплярам, оскільки скорпіони на нестачу продовольства реагують канібалізмом. Їх загибель намагаються пояснити раптовою катастрофічною подією, такою як викиди в атмосферу печери значних кількостей сірководню, однак це не пояснює виживання у печері псевдоскорпіонів і ногохвісток<ref>{{Стаття|author=Fet, Victor; Soleglad, Michael E.; Zonstein, Sergei L.|title=The Genus Akrav Levy, 2007 (Scorpiones: Akravidae) Revisited|url=http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf|language=en|видання=Euscorpius. Occasional Publications in Scorpiology|тип=|date=2011|місяць=листопад|число=|том=|номер=134|pages=6—7|doi=|issn=1536-9307|accessdate=24 січня 2021|archivedate=11 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210511133907/http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf}}</ref>.

У жовтні 2010 року рівень ґрунтових вод досяг у печері Аялон історичного мінімуму&nbsp;— близько 11,30&nbsp;м над рівнем моря. Таким чином, печерне озеро перебуває на межі повного осушення, а отже, бактеріальним матам на поверхні води немає більше місця. Навіть якщо ще існують під землею контактні поверхні між термальною водою печери (джерелом енергії для хемоавтотрофних бактерій) з ґрунтовими водами, перед наземними тваринами в печері Аялон постала загроза вимирання<ref name="Naaman71"/>.

=== Кар'єр ===
Зразу ж після відкриття печери Аялон відбулася зустріч між власником кар'єра підприємством «Нешер Ізраїль» та Ізраїльським міністерством інфраструктури для обговорення спільних заходів щодо убезпечення та збереження печери<ref name="autogenerated4"/>. Як пояснив власник кар'єра, його компанія, незалежно від можливих збитків, зацікавлена в збереженні печери і її екосистеми<ref>{{Стаття|author=Traubman, Tamara|title=חיו בבועה, עד שהחוקרים הגיעו לרמלה. חור במחצבה חשף מערה קדומה ובה מינים לא מוכרים של סרטנים, עקרבים וחרקים («Leben in einer Luftblase, bis Forscher nach Ramla kamen. Im Steinbruch Höhle mit unbekannten Krebsen, Skorpionen und Insekten entdeckt»)|url=http://www.haaretz.co.il/misc/1.1109386|language=|видання=Haaretz|тип=|date=2006|місяць=червень|число=|том=|номер=1|pages=|doi=|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=24 вересня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150924151638/http://www.haaretz.co.il/misc/1.1109386}}</ref>. В цілях збереження печери як природної пам'ятки область навколо печери має залишатися незайманою, тоді як навколо неї заплановано подальший видобуток корисних копалин у кар'єрі трапецієподібної форми<ref>{{Стаття|author=Hatzor, Yossef H.; Wainshtein, Ilia; Mazor, Dagan Bakun|title=Stability of shallow karstic caverns in blocky rock masses|url=|language=en|видання=International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences|тип=|date=|місяць=|число=|том=47|номер=8|pages=1298—1299|doi=10.1016/j.ijrmms.2010.09.014|issn=}}</ref>.

=== Вторгнення чужорідних видів ===
Екосистема печери стикається з високим ризиком потрапляння в печеру зовнішніх тварин, доступ яких на ранній стадії виявився можливим через пробиття отвору<ref name="Naaman20">{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>. Його краї й утворені під час попередніх пробних бурінь отвори заповнено [[Монтажна піна|поліуретановою піною]]. Однак павуки, що мешкають у печері, мабуть, були принесені в печеру з надземної фауни повітряними потоками через отвори в землі<ref name="autogenerated5"/>. Попри всі зусилля зі збереження карстового явища печера Аялон, над печерною екосистемою досі нависає загроза. Шар скелі над печерою зрубано наполовину; також у скельному покриві над печерою внаслідок видобутку корисних копалин утворилися тріщини. Це збільшує небезпеку потрапляння в печеру надземних організмів, що може порушити крихку систему і далі знищити окремі елементи фауни<ref>{{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=72—73|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}</ref>.

У [[Червоний список Міжнародного союзу охорони природи|Червоному списку видів, що зникають]], [[Міжнародний союз охорони природи|МСОП]] тільки вид ''Typhlocaris ayyaloni'' класифікується як такий, що перебуває «під загрозою зникнення». Включення до цієї категорії обґрунтовується невеликою кількістю місць проживання і спостережуваним погіршенням середовища проживання. Інші види печери Аялон у виданні 2013 року не згадано<ref>{{Cite web|url=https://www.iucnredlist.org/details/197640/0|title=Typhlocaris ayyaloni|publisher=[[Червона книга|Roten Liste gefährdeter Arten]] der [[Міжнародний союз охорони природи|IUCN]]|accessdate=2014-03-09|language=|deadlink=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131019092156/http://www.iucnredlist.org/details/197640/0|archivedate=2013-10-19}}</ref>.

Закон Ізраїлю про охорону природи від 1998 року (стаття 33 (а) Закону 5758-1998) уповноважує міністра з охорони навколишнього середовища прийняти постанову про охоронювані природні товари (охоронювані природні активи), які також перебувають за межами [[Природоохоронна територія|спеціально відведених місць]] зі збереження охоронюваних видів<ref name="Laster121">{{Книга
|автор = Laster, Richard; Livney, Dan
|заголовок = Environmental Law in Israel, Kluwer Law International
|відповідальний = 
|посилання = 
|місце = 
|видавництво = Alphen aan den Rijn
|рік = 2011
|том = 
|сторінок = 
|сторінки = 121
|ISBN = 978-90-4113610-7
|ref = 
}}</ref>. [[2005]] року прийнято Указ про охорону природи (Декларація про національні парки, заповідники, національні місця і пам'ятні місця проголошення (охоронювані природні активи), 5765-2005), який визначає численні види тварин і рослин, скам'янілості і геологічні формації і ґрунтується на описі хребетних і рослин з ізраїльської [[Червоний список Міжнародного союзу охорони природи|Червоної книги]]<ref name="Declaration">{{Cite web|url=http://www.sviva.gov.il/English/Legislation/Documents/National%20Parks,%20Nature%20Reserves,%20National%20Sites,%20Memorial%20Sites%20Laws%20and%20Regulations/NationalParksNatureReservesNationalSitesAndMemorialSitesProclamation-2005.pdf|title=Declaration on National Parks, Nature Reserves, National Sites and Memorial Sites Proclamation, 5765-2005|publisher=Protected Natural Assets|accessdate=2014-03-18|language=|archive-date=24 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924112222/http://www.sviva.gov.il/English/Legislation/Documents/National%20Parks,%20Nature%20Reserves,%20National%20Sites,%20Memorial%20Sites%20Laws%20and%20Regulations/NationalParksNatureReservesNationalSitesAndMemorialSitesProclamation-2005.pdf}}</ref>. З типів живих істот печери Аялон тільки [[Рід (біологія)|рід]] ''Typhlocaris'' згадується за назвою.

== Наукові дослідження ==
Першу наукову публікацію зроблено в журналі ''Nature'' [[8 червня]] [[2006]] року у вигляді короткого повідомлення<ref name="Por7"/><ref>{{Стаття|author=|title=Israeli cave reveals eight arthropod species|url=|language=|видання=Nature|тип=|date=|місяць=|число=|том=441|номер=7094|pages=680|doi=10.1038/441707a|issn=}}</ref>. Детальний опис результатів дослідження вперше зробив Френсіс Дов Пір 2007 року. У своїй публікації він запропонував розглядати [[Хемосинтез|хемоавтотрофну]] екосистему Аялонської печери як окремий випадок Офели&nbsp;— другої підземної біосфери. Захищена 2011 року Ізраїлем Нааманом дисертація є найповнішою презентацією щодо появи печери Аялон, а також щодо впливу на неї антропогенного зниження рівня ґрунтових вод протягом останніх десятиліть. Робота із зоологічного вивчення відкритої печери, зокрема перший опис відкритих видів і його опублікування ще не повністю завершено. Досі неясний статус двох [[Багатоклітинні організми|багатоклітинних]], немає докладної інформації щодо мікрофлори. У професійних колах, особливо серед спелеобіологів, до печери Аялон з її фауною залишається значний інтерес, і її часто згадують у наукових публікаціях зі [[Спелеологія|спелеології]].

З припущення, що окремі види в печері Аялон відвідують печерне озеро з його багатими харчовими ресурсами тільки для їжі, випливає висновок, що існує переміщення біомаси з печерного озера в навколишні підземні води<ref name="Por1011">{{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Animal life in the chemoautotrophic ecosystem of the hypogenic groundwater cave of Ayyalon (Israel): A summing up|url=|language=en|видання=Natural Science|тип=|date=2013|місяць=|число=|том=5|номер=4A|pages=10—11|doi=10.4236/ns.2013.54A002|issn=}}</ref>. Це горизонтальне транспортування енергії і глобальне поширення ракоподібних порядку [[Термосбенові]], які представлені в печері Аялон ''{{Не перекладено|Tethysbaena ophelicola||de|Tethysbaena ophelicola}}'', формує основу розробленої зоологом Френсісом Дов Пором теорії глобального і не залежного від зовнішнього надходження енергії біому, який він описав як {{Не перекладено|Офела|«Офела»|de|Ophel (Biom)}}<ref name="Por63"/>. В «Офелі» основу харчового ланцюга утворюють [[Сіркобактерії|сірчані]] та інші [[Хемосинтез|хемоавтрофні бактерії]], які на основі сірки створюють свою біомасу з використанням енергії термальної води, а вищі організми живляться бактеріями. Проте його теорія не набула загального визнання. Так, наприклад, румунський зоолог Штефан Негря заявив, що в природі не може бути повністю ізольованих систем<ref>{{Стаття|author=Negrea, Ştefan|title=A remarkable finding that suggests the existence of a new groundwater biome based on chemoautotrophic resources, named «Ophel» by F. D. Por|url=http://www.speotravaux.iser.ro/09/art07.pdf|language=en|видання=Travaux de l’Institut de Spéologie Émile Racovitza|тип=|date=2009|місяць=|число=|том=48|номер=83—91|pages=86|doi=|issn=0301-9187|accessdate=24 січня 2021|archivedate=15 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210515194228/https://www.speotravaux.iser.ro/09/art07.pdf}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210515194228/https://www.speotravaux.iser.ro/09/art07.pdf |date=2021-05-15 }}</ref>.

== Примітки ==
{{Reflist|2}}

== Література ==
{{Refbegin|2}}
* {{Стаття|author=Defaye, Danielle; Por, Francis Dov|title=Metacyclops (Copepoda, Cyclopidae) from Ayyalon Cave, Israel|url=|language=|видання=Crustaceana|тип=journal|date=2010|місяць=|число=|том=83|номер=4|pages=399—423|doi=10.1163/001121610X12627655658320|issn=0011-216x}}
* {{Стаття|author=Fet, Victor; Soleglad, Michael E.; Zonstein, Sergei L.|title=The Genus Akrav Levy, 2007 (Scorpiones: Akravidae) Revisited|url=http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf|language=en|видання=Euscorpius. Occasional Publications in Scorpiology|тип=|date=2011|місяць=листопад|число=|том=|номер=134|pages=|doi=|issn=1536-9307|accessdate=24 січня 2021|archivedate=11 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210511133907/http://www.science.marshall.edu/fet/euscorpius/p2011_134.pdf}}
* {{Стаття|author=Frumkin, Amos|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-966-2178-38-8|pages=137—149|issue=|date=2009|title=Active hypogene speleogenesis and groundwater system at the edge of an anticlinal ridge|publisher=Ukrainian Institute of Speleology and Karstology|place=Simferopol|тип=|видання=Hypogene Speleogenesis and Karst Hydrogeology of Artesian Basins. Proceedings of the conference held May 13 through 17, 2009 in Chernivtsi, Ukraine (Special Paper 1)|автор видання=Alexander Klimchouk, Derek Ford|language=|url=https://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=4 березня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304190749/http://geography.huji.ac.il/.upload/Frumkin1/2009%20ASA_Active%20hypogene%20speleogenesis.pdf}}
* {{Стаття|author=Frumkin, Amos; Gvirtzman, Haim|title=Cross-formational rising groundwater at an artesian karstic basin: the Ayalon Saline Anomaly, Israel|url=http://gvirtzman.es.huji.ac.il/1024x768/publications/pdf/2006-JHydrol-Amos.pdf|language=en|видання=Journal of Hydrology|тип=journal|date=2006|місяць=|число=|том=|номер=318|pages=316—333|doi=10.1016/j.jhydrol.2005.06.026|issn=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=10 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210110153751/http://gvirtzman.es.huji.ac.il/1024x768/publications/pdf/2006-JHydrol-Amos.pdf}}
* {{Стаття|author=Grieshaber, Manfred K.; Völkel, Susanne|title=Animal adaptations for tolerance and exploitation of poisonous sulfide|url=|language=|видання=Annual Review of Physiology|тип=|date=|місяць=|число=|том=60|номер=|pages=33—53|doi=10.1146/annurev.physiol.60.1.33|issn=}}
* {{Стаття|author=Hatzor, Yossef H.; Wainshtein, Ilia; Mazor, Dagan Bakun|title=Stability of shallow karstic caverns in blocky rock masses|url=|language=en|видання=International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences|тип=|date=|місяць=|число=|том=47|номер=8|pages=1289—1303|doi=10.1016/j.ijrmms.2010.09.014|issn=}}
* {{Стаття|author=Hourdez, Stéphane; Lallier, François H.|title=Adaptations to hypoxia in hydrothermal-vent and cold-seep invertebrates|url=|language=en|видання=Reviews in Environmental Science and Bio/Technology|тип=|date=2007|місяць=|число=|том=6|номер=1—3|pages=143—159|doi=10.1007/s11157-006-9110-3|issn=}}
* {{Стаття|author=Langford, Boaz; Frumkin, Amos|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-80-87857-08-3|pages=105—109|issue=|date=2013|title=The longest limestone caves of Israel|publisher=Czech Speleological Society|place=Praha|тип=|видання=16th International Congress of Speleology, Proceedings, Volume 2|автор видання=Michal Filippi, Pavel Bosák|language=|url=http://www.speleogenesis.info/directory/karstbase/pdf/seka_pdf13562.pdf|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=16 червня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210616203105/https://www.speleogenesis.info/directory/karstbase/pdf/seka_pdf13562.pdf}}
* {{Стаття|author=Levy, Gershom|title=The first troglobite scorpion from Israel and a new chactoid family (Arachnida: Scorpiones)|url=|language=en|видання=Zoology in the Middle East|тип=|date=2007|місяць=|число=|том=40|номер=1|pages=91—96|doi=10.1080/09397140.2007.10638209|issn=}}
* {{Стаття|author=Naaman, Israel|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=|issue=|date=2011|title=מערכת הקרסט והאקולוגיה של מערת איילון, ישראל (Karstsystem und Ökologie der Ayalon-Höhle, Israel)|publisher=Magisterarbeit in den Naturwissenschaften, Abteilung für Geologie, naturwissenschaftliche Fakultät, Hebräische Universität von Jerusalem|place=|тип=|видання=|автор видання=|language=he|url=|pmid=}}
* {{Стаття|author=Naaman, Israel; Dimentman, Chanan; Frumkin, Amos|issue=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140814063534/http://karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf|pmid=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-0-9789976-7-0|pages=73—74|том=|title=Active Hypogene Speleogenesis in a Regional Karst Aquifer: Ayyalon Cave, Israel|date=2014|publisher=Karst Waters Institute|place=Leesburg|тип=|видання=Hypogene Cave Morphologies. Selected papers and abstracts of the symposium held February 2 through 7, 2014, San Salvador Island, Bahamas (= Karst Waters Institute Special Publication 18)|автор видання=Alexander Klimchouk et al.|language=en|url=https://www.karstwaters.org/publications/SP18_Hypogene_Cave_Morphologies.pdf|archivedate=2014-08-14}}
* {{Стаття|author=Negrea, Ştefan|title=A remarkable finding that suggests the existence of a new groundwater biome based on chemoautotrophic resources, named «Ophel» by F. D. Por|url=http://www.speotravaux.iser.ro/09/art07.pdf|language=en|видання=Travaux de l’Institut de Spéologie Émile Racovitza|тип=|date=2009|місяць=|число=|том=48|номер=83—91|pages=|doi=|issn=0301-9187|accessdate=24 січня 2021|archivedate=15 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210515194228/https://www.speotravaux.iser.ro/09/art07.pdf}}
* {{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Groundwater life: some new biospeleological views resulting from the Ophel paradigm|url=http://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf|language=en|видання=Travaux de L`Institut de Spéologie Émile Racovitza|тип=|date=2011|місяць=|число=|том=50|номер=|pages=61—76|doi=|issn=0301-9187|accessdate=24 січня 2021|archivedate=15 травня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210515194225/https://www.speotravaux.iser.ro/11/art04.pdf}}
* {{Стаття|author=Por, Francis Dov|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=978-94-007-1895-1|pages=463—478|issue=|date=2012|title=Ophel, the Newly Discovered Hypoxic Chemolithotrophic Groundwater Biome: A Window to Ancient Animal Life|publisher=Springer|place=Dordrecht u. a.|тип=|видання=Anoxia. Evidence for Eukaryote Survival and Paleontological Strategies (= Cellular Origin, Life in Extreme Habitats and Astrobiology Volume 21)|автор видання=Alexander V. Altenbach, Joan M. Bernhard, Joseph Seckbach|language=en|url=|pmid=}}
* {{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=-A groundwater biome based on chemoautotrophic resources. The global significance of the Ayyalon cave finds, Israel|url=|language=en|видання=Hydrobiologia|тип=|date=2007|місяць=|число=|том=|номер=592|pages=1—10|doi=10.1007/s10750-007-0795-2|issn=}}
* {{Стаття|author=Por, Francis Dov|title=Animal life in the chemoautotrophic ecosystem of the hypogenic groundwater cave of Ayyalon (Israel): A summing up|url=|language=en|видання=Natural Science|тип=|date=2013|місяць=|число=|том=5|номер=4A|pages=7—13|doi=10.4236/ns.2013.54A002|issn=}}
* {{Стаття|author=Summers Engel, Annette|title=Observations on the biodiversity of sulfidic karst habitats|url=http://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf|language=en|видання=Journal of Cave and Karst Studies|тип=|date=2007|місяць=квітень|число=|том=69|номер=1|pages=187—206|doi=|issn=1090-6924|accessdate=24 січня 2021|archivedate=3 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210103211454/https://caves.org/pub/journal/PDF/v69/cave-69-01-187.pdf}}
* {{Стаття|author=Tsurnamal, Moshe|title=A new species of the stygobiotic blind prawn Typhlocaris Calman, 1909 (Decapoda, Palaemonidae, Typhlocaridinae) from Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=|date=|місяць=|число=|том=81|номер=4|pages=487—501|doi=10.1163/156854008783797534|issn=}}
* {{Стаття|author=Tsurnamal, Moshe; Por, Francis Dov|title=The subterranean fauna associated with the blind Palaemonid prawn Typhlocaris galilea Calman|url=http://www.ijs.speleo.it/pdf/21.403.03_Tsurnamal.DovPor.pdf|language=en|видання=International Journal of Speleology|тип=|date=1971|місяць=|число=|том=3|номер=3—4|pages=219—223|doi=|issn=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140322013738/http://www.ijs.speleo.it/pdf/21.403.03_Tsurnamal.DovPor.pdf|archivedate=2014-03-22}} {{Недоступне посилання|число=11|місяць=10|рік=2015}}
* {{Стаття|author=|том=|arxiv=|bibcode=|doi=|issn=|isbn=|pages=462—483|issue=|date=2013|title=Inventory of Shared Water Resources in Western Asia|publisher=United Nations Economic and Social Commission for Western Asia, Bundesanstalt für Geowissenschaften und Rohstoffe|place=Beirut|тип=|видання=|автор видання=|language=en|url=http://waterinventory.org/|pmid=|accessdate=24 січня 2021|archivedate=20 січня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20210120105717/https://waterinventory.org/}} (Kapitel 19, Western Aquifer Basin)
* {{Стаття|author=Wagner, H. P.|title=Tethysbaena ophelicola n. sp. (Thermosbaenacea), a new prime consumer in the Ophel biome of the Ayyalon Cave, Israel|url=|language=en|видання=Crustaceana|тип=|date=2012|місяць=|число=|том=85|номер=12—13|pages=1571—1587|doi=10.1163/156854012X651646|issn=}}
{{Refend}}

== Посилання ==
* [http://www.huji.ac.il/cgi-bin/dovrut/dovrut_search_eng.pl?mesge114907691205976587 Unique Underground Ecosystem Revealed by Hebrew University Researchers Uncovers Eight Previously Unknown Species] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210619094952/https://www.huji.ac.il/cgi-bin/dovrut/dovrut_search_eng.pl?mesge114907691205976587 |date=19 червня 2021 }}, Прес-реліз Єврейського університету від 31 травня 2006 {{ref-en}}. Крім того, наступний звіт від 2 червня 2006: [https://www.spiegel.de/wissenschaft/natur/0,1518,419483,00.html Verborgenes Ökosystem: Blinde Tiere überlebten Jahrmillionen in einer Höhle] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120118002723/http://www.spiegel.de/wissenschaft/natur/0,1518,419483,00.html |date=18 січня 2012 }} (''Spiegel Online'') {{ref-de}}; [https://www.welt.de/print-welt/article220890/Israelische_Forscher_entdecken_in_Hoehle_acht_neue_Tierarten.html Israelische Forscher entdecken in Höhle acht neue Tierarten] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070313112551/http://www.welt.de/print-welt/article220890/Israelische_Forscher_entdecken_in_Hoehle_acht_neue_Tierarten.html |date=13 березня 2007 }} (''Die Welt'') {{ref-de}}; [https://news.nationalgeographic.com/news/2006/06/060602-israel-cave.html Prehistoric Cave Discovered; 8 New Species Thrive Inside] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180717013144/https://news.nationalgeographic.com/news/2006/06/060602-israel-cave.html |date=17 липня 2018 }} (''National Geographic News'') {{ref-en}}
* [http://waterinventory.org Inventory of Shared Water Resources in Western Asia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210120105717/https://waterinventory.org/ |date=20 січня 2021 }}, інформація Економічної та соціальної комісії ООН щодо Західної Азії та Федерального інституту геологічних наук та природних ресурсів про системи підземних вод регіону (у розділі 19 йдеться про водоносний горизонт Яркон-Танінім) {{ref-en}}
* {{YouTube|id=M6z4ZvH65kQ#t=103|title=Aufnahmen aus der Ajalon-Höhle und vom Steinbruch-Gelände (9:21 хв., коментар на івриті)}}
* {{YouTube|id=Jpp9uXY8jmY|title=Russische Fernsehsendung mit Aufnahmen aus der Ajalon-Höhle und weiteren israelischen Höhlen, Interviews (42:21 хв, коментарі російською, неодноразово переривається іншими темами)}}
* {{YouTube|id=P_h7Ok-YqtY|title=Aufnahmen aus der Ajalon-Höhle und Interviews (2:36 хв, коментарі російською)}}

[[Категорія:Печери Ізраїлю]]
[[Категорія:Вапнякові печери]]