Перегляд вихідного коду сторінки Астробіологія

{{Оновити|дата=березень 2019}}
[[Файл:DNA_Overview.png|праворуч|міні|350x350пкс|[[Нуклеїнові кислоти]] можуть бути не єдиними [[Біомолекули|біомолекулами]] у Всесвіті, здатними нести життєву інформацію<ref name="AstroDNA">{{Cite web|url=http://www.astrobio.net/news/article2168.html|title=Launching the Alien Debates (part 1 of 7)|accessdate=2008-10-20|date=8 грудня 2006|website=Astrobiology Magazine|publisher=NASA|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070929093356/http://www.astrobio.net/news/article2168.html|archivedate=2007-09-29}}</ref>.]]
'''Астробіологія''' ('''екзобіологія''')&nbsp;— наука, предметом якої є вивчення походження, [[Еволюція|еволюції]] та розповсюдження [[життя]] на інших [[планета]]х у [[Всесвіт]]і. Астробіологія спирається на наукові досягнення в галузі [[Фізика|фізики]], [[Хімія|хімії]], [[Астрономія|астрономії]], [[Біологія|біології]], [[Екологія|екології]], [[Планетологія|планетології]], [[Географія|географії]], [[Геологія|геології]] і [[Космонавтика|космонавтики]] для дослідження можливості існування '''[[Позаземне життя|позаземного життя]]'''<ref>{{Cite web|url=http://www.itwire.com.au/content/view/11647/1066/|title=iTWire — Scientists will look for alien life, but Where and How?|accessdate=2011-02-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081014092633/http://www.itwire.com.au/content/view/11647/1066/|archivedate=2008-10-14}}</ref><ref>{{Cite book|title=The life and death of planet Earth|last=Ward|first=P. D.|year=2004|publisher=Owl Books|location=New York|isbn=0805075127}}</ref>. У вирішенні деяких завдань астробіологія тісно дотикається до {{нп|Біоастронавтика|біоастронавтики||Bioastronautics}} і космічної медицини, що виникли у зв'язку з активним проникненням людини в космічний простір. Астробіологія здійснює пошук придатного для життя середовища проживання як в [[Сонячна система|Сонячній системі]], так і за її межами, пошук доказів [[Абіогенез|пребіотичної хімії]], лабораторні і практичні дослідження походження і раннього розвитку життя на [[Земля|Землі]], а також дослідження потенційних можливостей життя в частині пристосування до складних умов на Землі і в космосі<ref name="about">{{Cite web|url=http://astrobiology.nasa.gov/about-astrobiology/|title=About Astrobiology|accessdate=2008-10-20|date=21 січня 2008|website=NASA Astrobiology Institute|publisher=NASA|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SpJMnNl?url=http://astrobiology.nasa.gov/about-astrobiology/|archivedate=2012-02-15}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081011192341/http://astrobiology.nasa.gov/about-astrobiology/ |date=2008-10-11 }}</ref>.

== Огляд ==
[[Файл:Plagiomnium_affine_laminazellen.jpeg|праворуч|міні|220x220пкс|Невідомо, чи буде життя у Всесвіті, в разі його виявлення, мати клітини, подібні до земних рослин (видно [[хлоропласт]]и в клітинах рослини.)<ref>{{Cite web|url=http://www.nasa.gov/centers/goddard/news/topstory/2007/spectrum_plants.html|title=NASA Predicts Non-Green Plants on Other Planets|accessdate=2008-10-20|last=Gutro|first=Robert|date=4 листопада 2007|publisher=Goddard Space Flight Center|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SpK0lQR?url=http://www.nasa.gov/centers/goddard/news/topstory/2007/spectrum_plants.html|archivedate=2012-02-15}}</ref>]]
[[Файл:ALH84001_structures.jpg|праворуч|міні|220x220пкс|Марсіанський метеорит [[Allan Hills 84001|ALH84001]] має мікроскопічні утворення, які можуть бути створені мікроорганізмами.]]
Термін ''астробіологія'' вперше запропоновано радянським астрономом [[Тихов Гавриїл Адріанович|Г.&nbsp;А.&nbsp;Тиховим]] у 1953 році. Він утворений від давньогрецьких слів астрон ({{Lang-grc|[[Астро-|ἄστρον]]}})&nbsp;— «зірка», біос ({{Lang-grc|βίος}})&nbsp;— «життя» і логія ({{Lang-grc|-λογία}})&nbsp;— «вчення». Є різні синоніми терміна «астробіологія», однак всі вони включають дві основні науки: астрономію і біологію. Термін-синонім «екзобіологія» походить від грецького екзо ({{Lang-grc|[[Екзо...|Έξω]]}})&nbsp;— «поза, зовні», біос ({{Lang-grc|βίος}})&nbsp;— «життя» і логія ({{Lang-grc|-λογία}})&nbsp;— «вчення». Інший термін, який використовувався в минулому&nbsp;— ксенобіологія, тобто «біологія іноземців». Це слово придумав у 1954 році письменник-фантаст [[Роберт Гайнлайн]] у його романі «<nowiki/>[[Зоряний звір]]<nowiki/>»<ref>{{cite journal|author=Heinlein R and Harold W|url=https://www.jstor.org/stable/1708323|title=Xenobiology|journal=Science|date=21 липня 1961|page=223 and 225|accessdate=2011-01-16|archive-date=6 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190306065043/https://www.jstor.org/stable/1708323}}</ref>.

Питання «чи існує життя десь ще у Всесвіті», є гіпотезою, що піддається перевірці, а отже ефективним напрямком наукових досліджень. Тепер{{Коли}} астробіологія стала формалізованою галуззю досліджень, хоча колись знаходилася осторонь від основних наукових пошуків. Інтерес [[НАСА]] до астробіології почався з розробки Космічної програми. 1959 року НАСА профінансувало свій перший проєкт з екзобіології, а в 1960 році створило Програму вивчення екзобіології<ref name="about"/><ref>{{Cite book|title=The Living Universe: NASA and the Development of Astrobiology|url=https://archive.org/details/livinguniversena0000stev|last=Steven J. Dick and James E. Strick|year=2004|publisher=Rutgers University Press|location=New Brunswick, NJ}}</ref>. 1971 року НАСА профінансувало проєкт ([[SETI]]) з пошуку радіосигналів [[Позаземна цивілізація|позаземних цивілізацій]]. [[Програма «Вікінг»]], започаткована у 1976 році, включала три біологічні експерименти, розроблені для пошуку можливих ознак існування життя на [[Марс (планета)|Марсі]]. Науковий апарат [[Mars Pathfinder]], що приземлився в 1997 році, містив науковий вантаж, призначений для виявлення мікробних скам'янілостей в каменях<ref>{{cite journal|url=http://exobiology.nasa.gov/ssx/Selected_Research/exopaleo_for_pathfinder.html|title=Exopaleontology at the Pathfinder Landing Site|authors=Jack D. Famer, David J. Des Marais, and Ronald Greeley|publisher=[[NASA Ames Research Center]]|date=5 вересня 1996|accessdate=2009-11-21|deadlink=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20041120182642/http://exobiology.nasa.gov/ssx/Selected_Research/exopaleo_for_pathfinder.html|archivedate=2004-11-20}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20041120182642/http://exobiology.nasa.gov/ssx/Selected_Research/exopaleo_for_pathfinder.html |date=2004-11-20 }}</ref>.

У XXI столітті астробіологія стає центром зростаючого числа дослідницьких місій [[НАСА]] і [[Європейське космічне агентство|Європейського космічного агентства]] в Сонячній системі. У травні 2001 року в Італії<ref>{{Cite web|url=http://www.esa.int/esaCP/Pr_27_2001_p_EN.html|title=First European Workshop on Exo/Astrobiology|accessdate=2008-10-20|year=2001|website=ESA Press Release|publisher=European Space Agency|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SpKgHz1?url=http://www.esa.int/esaCP/Pr_27_2001_p_EN.html|archivedate=2012-02-15}}</ref> відбувся перший європейський семінар з астробіології, результатом якого стала [[Аврора (програма)|Програма Аврора]]<ref>{{cite journal|title=ESA Embraces Astrobiology|journal=Science|date=1 червня 2001|volume=292|number=5522|page=1626-1627|url=http://www.sciencemag.org/cgi/content/summary/292/5522/1626?maxtosho=|doi=10.1126/science.292.5522.1626}}</ref>. Тепер{{Коли}} НАСА курує {{iw|Інститут астробіології НАСА|||NASA Astrobiology Institute}}. Чимраз більше число університетів у всьому світі вводять програми навчання з астробіології. У Сполучених Штатах це [[Університет Аризони|Аризонський університет]]<ref name="astrobiology.asu.edu">{{Cite web |url=http://astrobiology.asu.edu/Astrobiology/Home/Home.html |title=Astrobiology at Arizona State University |accessdate=5 березня 2019 |archive-date=19 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110719141026/http://astrobiology.asu.edu/Astrobiology/Home/Home.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110719141026/http://astrobiology.asu.edu/Astrobiology/Home/Home.html |date=2011-07-19 }}</ref>, [[Пенсильванський університет|університет Пенсильванії]], [[університет штату Монтана]] і [[Університет Вашингтону|Вашингтонський університет]]; у Великій Британії&nbsp;— [[Кардіффський університет|університет Кардіффа]] (створено Центр астробіології)<ref name="case.glam.ac.uk">[http://case.glam.ac.uk/CASE/Degrees/AstroBio.html CASE Undergraduate Degrees] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071028062808/http://case.glam.ac.uk/CASE/Degrees/AstroBio.html |date=2007-10-28 }}</ref>, в Австралії&nbsp;— [[Університет Нового Південного Уельсу]]<ref name="aca.unsw.edu.au">{{Cite web |url=http://aca.unsw.edu.au/ |title=The Australian Centre for Astrobiology, University of New South Wales |accessdate=5 березня 2019 |archive-date=22 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130622010002/http://aca.unsw.edu.au/ }}</ref>. У Росії Постановою Президії [[Російська академія наук|Російської академії наук]] від 23.11.2010 організовано Наукову раду РАН з астробіології<ref name="www.ras.ru">{{Cite web |url=http://www.ras.ru/presidium/documents/directions.aspx?ID=3fbd5602-aa2f-4957-af09-6ca2e10d8b6e |title=Про організацію Наукової ради РАН по астробіології |accessdate=5 березня 2019 |archive-date=1 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140801155459/http://ras.ru/presidium/documents/directions.aspx?ID=3fbd5602-aa2f-4957-af09-6ca2e10d8b6e }}</ref>.

Досягнення в галузі астробіології, спостережної астрономії і відкриття великого розмаїття [[Екстремофіли|екстремофілів]], що здатні існувати в найсуворіших умовах на Землі, привели до припущення, що життя може процвітати на багатьох планетах і супутниках у Всесвіті. Особлива увага поточних астробіологічних досліджень приділяється пошуку життя на [[Марс (планета)|Марсі]] через його близькість до Землі і геологічну історію. Існує дедалі більше свідчень, що раніше на поверхні Марса була значна кількість води, яка розглядається в якості найважливішого попередника розвитку життя на основі вуглецю<ref name="autogenerated1">{{Cite web |url=https://www.pbs.org/wgbh/nova/mars/essential.html |title=NOVA {{!}} Mars {{!}} life's Little Essential {{!}} PBS |accessdate=5 березня 2019 |archive-date=6 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181106201858/https://www.pbs.org/wgbh/nova/mars/essential.html }}</ref>.

Місіями, розробленими спеціально для пошуку життя, були [[Програма «Вікінг»]] і посадковий модуль «<nowiki/>[[Бігль-2|Бігль 2]]<nowiki/>», спрямовані до Марса. Основний висновок, який можна зробити за результатами роботи «Вікінгів»: або кількість мікроорганізмів у місцях посадок апаратів мізерно мала, або їх немає взагалі. Посадковий модуль «Бігль 2» імовірно приземлився вдало, але на зв'язок не вийшов. Основною причиною виходу з ладу визнана відмова обладнання зв'язку. Значну роль у астробіології повинна була зіграти місія [[Jupiter Icy Moons Orbiter]], призначена для дослідження крижаних супутників [[Юпітер (планета)|Юпітера]], однак вона була скасована. 2008 року посадковий модуль [[Фенікс (космічний апарат)|«Фенікс»]] досліджував марсіанський ґрунт на наявність слідів [[Життя на Марсі|мікробного життя]], а також присутність води. Головним науковим результатом місії стало виявлення льоду під тонким шаром ґрунту, а також його хімічний аналіз.

У листопаді 2011 року НАСА запустило марсохід [[Марсіанська наукова лабораторія|Curiosity]], який продовжив пошуки слідів життя на [[Марс (планета)|Марсі]]. Європейське космічне агентство розробляє марсохід [[ЕкзоМарс|ExoMars]], який заплановано до запуску в 2020 році.<ref>{{Cite web|url=http://exploration.esa.int/mars/48088-mission-overview/|title=ExoMars Mission (2020)|last=|website=|date=|publisher=exploration.esa.int|language=en|accessdate=2018-10-02|archive-date=17 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160317014825/http://exploration.esa.int/mars/48088-mission-overview/}}</ref>

[[Міжнародний астрономічний союз]] (МАС) регулярно проводить великі міжнародні конференції допомогою [[Комісія 51|Комісії 51]] «Біоастрономія: пошук позаземного життя», яка була створена МАС у 1982 році для координації робіт в галузі пошуку життя і [[Розум (філософія)|розуму]] у Всесвіті і нині{{Коли}} функціює на базі Інституту астрономії при Університеті Гаваїв.<ref>{{Cite web |url=https://www.researchgate.net/publication/258357905_Commission_51_Bioastronomy |title=Архівована копія |accessdate=5 березня 2019 |archive-date=6 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190306044103/https://www.researchgate.net/publication/258357905_Commission_51_Bioastronomy }}</ref>

== Методологія ==

=== Звуження задачі ===
Для пошуку життя на інших планетах необхідно зменшити розмір задачі, для чого використовуються різні припущення. Перше полягає в тому, що переважна більшість форм життя в нашій [[Галактика|Галактиці]] заснована на вуглецевій хімії, як і всі форми життя на Землі<ref>{{Cite web|url=http://library.thinkquest.org/C003763/index.php?page=interview07|title=Polycyclic Aromatic Hydrocarbons: An Interview With Dr. Farid Salama|accessdate=2008-10-20|year=2000|website=Astrobiology magazine|archive-date=20 червня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080620075201/http://library.thinkquest.org/C003763/index.php?page=interview07}}</ref>. Хоча не заперечується можливість існування [[Альтернативна біохімія|невуглецевих форм життя]]. Припущення засноване на тому, що [[вуглець]] є четвертим за [[Поширеність хімічних елементів|поширеністю]] елементом у Всесвіті, а також дозволяє формувати велику різноманітність молекул навколо себе. Здатність атомів вуглецю легко зв'язуватися один з одним дозволяє створювати як завгодно довгі і [[Органічні сполуки|складні молекули]].

Наступне припущення&nbsp;— наявність води в рідкому стані. Вода є поширеною речовиною, яка необхідна для формування складних вуглецевих сполук, які, зрештою, можуть призвести до появи життя. Деякі дослідники пропонують також розглядати середовище [[аміак]]у або водно-аміачних сумішей, оскільки воно забезпечує більший діапазон температур для життя і, таким чином, розширює кількість потенційних світів. Це середовище вважають придатним як для вуглецевого, так і для [[Альтернативна біохімія|невуглецевого життя]].

Третє припущення: пошук зірок, подібних [[Сонце|до Сонця]]. Дуже великі зірки мають відносно малий час життя, що, в свою чергу, означає, що у життя не буде достатньо часу для розвитку на планетах, що обертаються навколо таких зірок. Дуже маленькі зірки виділяють так мало тепла, що планети зможуть мати воду в рідкому стані, перебуваючи тільки на дуже близьких орбітах. Але при цьому планети будуть захоплені припливними силами зірки<ref>{{Cite web|url=http://www.redorbit.com/news/display/?id=223364&source=r|title=M Dwarfs: The Search for Life is On|accessdate=2008-10-20|date=29 серпня 2005|publisher=Red Orbit & Astrobiology Magazine|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110522053939/http://www.redorbit.com/news/display/?id=223364&source=r|archivedate=2011-05-22}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110522053939/http://www.redorbit.com/news/display/?id=223364&source=r |date=2011-05-22 }}</ref>. Без товстого шару атмосфери одна сторона планети буде постійно нагріта, а інша заморожена. Однак у 2005 році питання придатності для життя планет навколо [[Червоний карлик|червоних карликів]] було знову поставлено на порядок денний наукової спільноти, оскільки тривалий час існування червоних карликів (до 10 трильйонів років) може допускати наявність життя на планетах, зі щільною атмосферою. Це має велике значення, оскільки червоні карлики є дуже поширеними у Всесвіті (див. [[Життєпридатність системи червоного карлика]]). За оцінками вчених, близько 10&nbsp;% зірок у нашій [[Чумацький Шлях|Галактиці]] за своїми характеристиками подібні до Сонця, а в радіусі 100 [[Світловий рік|світлових років]] від нас знаходиться близько тисячі таких зірок. Ці зірки найімовірніше будуть основною ціллю при пошуку життя в їх системах.

Оскільки Земля є єдиною планетою, на якій достовірно відомо про наявність життя, то неможливо дізнатися, коректні прийняті припущення чи ні.

=== Складові частини астробіології ===

==== Астрономія ====
[[Файл:OGLE-2005-BLG-390Lb_planet.jpg|праворуч|міні|200x200пкс|Екзопланета OGLE-2005-BLG-390Lb на відстані 20 000 світлових років у поданні художника.]]
[[Файл:Kepler_Space_Telescope_spacecraft_model_1.png|праворуч|міні|265x265пкс|[[Кеплер (орбітальний телескоп)|Місія «Кеплер»]] призначена для пошуку [[Екзопланета|екзопланет]]]]
Більшість пов'язаних з астрономією астробіологічних досліджень належить до виявлення планет за межами Сонячної системи ([[Екзопланета|екзопланет]]). Основна передумова полягає в тому, що якщо життя виникло на Землі, то воно могло виникнути й на інших планетах з аналогічними характеристиками. У зв'язку з цим у стадії опрацювання перебуває велика кількість проєктів, призначених для виявлення екзопланет, подібних до Землі. В першу чергу це програми НАСА {{нп|Terrestrial Planet Finder||ru|Terrestrial Planet Finder}} (TPF) і [[ATLAST]], а також програма [[DARWIN (космічний проєкт)|Darwin]] Європейського космічного агентства. Існують також менш амбітні проєкти, в яких передбачається використання наземних телескопів. Крім того, [[НАСА]] вже запустило [[Кеплер (орбітальний телескоп)|місію Кеплер]] у березні 2009 року, а Французьке космічне агентство&nbsp;— супутник [[CoRoT|COROT]] у 2006 році. Метою планованих місій є не тільки виявлення планет розміром з Землю, але й безпосереднє спостереження світла від планети для подальшого [[Спектроскопія|спектроскопічного вивчення]]. Досліджуючи спектри планет, можна визначити основний склад атмосфери екзопланети і/або її поверхні. Отримавши таку інформацію, можна оцінити ймовірність наявності життя на планеті. Дослідницька група НАСА&nbsp;— Лабораторія віртуальних планет використовує комп'ютерне моделювання для створення різноманітних віртуальних планет, щоб зрозуміти, як вони будуть виглядати при спостереженні Дарвіном або TPF<ref>{{Cite web|url=http://vpl.astro.washington.edu/main/about_vpl.html|title=The Virtual Planet Laboratory|accessdate=2008-10-20|year=2008|publisher=NASA|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SpLiZrH?url=http://vpl.astro.washington.edu/main/about_vpl.html|archivedate=2012-02-15}}</ref>. Коли ці місії почнуть збір даних, отримані спектри планет можуть бути звірені зі спектрами віртуальних планет в частині характеристик, які можуть вказувати на наявність життя. Зміна фотометрії екзопланети також може дати додаткову інформацію про властивості поверхні і атмосфери планети.

Оцінити кількість планет з [[Позаземне життя|розумним життям]] можна за допомогою [[рівняння Дрейка]]. Рівняння визначає ймовірність наявності розумного життя як добуток таких параметрів, як кількість планет, які можуть бути населеними і кількість планет, на яких може виникнути життя<ref>{{Cite web|url=http://www.setileague.org/general/drake.htm|title=What is the Drake Equation?|accessdate=2008-10-20|last=Ford|first=Steve|month=August|year=1995|publisher=SETI League|archiveurl=https://www.webcitation.org/687t6SSlH?url=http://www.setileague.org/general/drake.htm|archivedate=2012-06-02}}</ref>:

<math>N = R^{*} ~ \times ~ f_{p} ~ \times ~ n_{e} ~ \times ~ f_{l} ~ \times ~ f_{i} ~ \times ~ f_{c} ~ \times ~ L</math>,

: де N&nbsp;— кількість розумних цивілізацій, готових вступити в контакт;
: R*&nbsp;— число зір, які утворюються щорічно (зір, подібних до Сонця);
: f<sub>p</sub>&nbsp;— частка зірок, що мають планети;
: n<sub>e</sub>&nbsp;— середня кількість планет (і супутників) з умовами, придатними для зародження цивілізації;
: f<sub>l</sub>&nbsp;— ймовірність зародження життя на планеті з придатними умовами;
: f<sub>i</sub>&nbsp;— ймовірність виникнення розумних форм життя на планеті, на якій є життя;
: f<sub>c</sub>&nbsp;— відношення кількості планет, розумні мешканці яких здатні до контакту і шукають його, до кількості планет, на яких є розумне життя;
: L&nbsp;— час життя цивілізації (тобто час, протягом якого цивілізація існує, здатна вступити в контакт і хоче вступити в контакт).

Однак нині{{Коли}} це рівняння лише теоретично обґрунтовано і малоймовірно, що рівняння отримає розумні межі похибки найближчим часом. Перший множник R визначається з астрономічних вимірів і є найменш обговорюваною величиною. Щодо другого і третього множників (зірки з планетами і планети з придатними умовами) нині{{Коли}} йде активний збір даних. Інші параметри засновані суто на припущеннях. Проблема формули у тому, що вона не зможе використовуватися для створення гіпотези, оскільки містить параметри, які не можуть бути перевірені. Інша пов'язана тема&nbsp;— [[парадокс Фермі]], який передбачає, що якщо розумне життя поширене у Всесвіті, то повинні існувати явні ознаки цього. На цьому парадоксі засновані такі проєкти як [[SETI]], які намагаються виявити радіосигнали від розумних позаземних цивілізацій.

Іншою активною областю досліджень в астробіології є вивчення формування [[Планетна система|планетної системи]]. Було висловлено припущення, що особливості нашої Сонячної системи (наприклад, присутність Юпітера в якості захисного щита<ref>{{Cite web|url=http://www.europlanet-eu.org/demo/index.php?option=com_content&task=view&id=58&Itemid=999|title=Jupiter: Friend or foe?|accessdate=2008-10-20|last=Horner|first=Jonathan|date=24 серпня 2007|publisher=Europlanet|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SpMGrmN?url=http://www.europlanet-eu.org/demo/index.php?option=com_content|archivedate=2012-02-15}}</ref>) могли значно збільшити ймовірність розвитку розумного життя, яке виникло на нашій планеті<ref>{{Cite web|url=http://www.spaceref.com/news/viewsr.html?pid=3910|title=The Role Of Astrobiology in Solar System Exploration|accessdate=2008-10-20|last=Jakosky|first=Bruce|date=14 вересня 2001|website=NASA|publisher=SpaceRef.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SpNiuEo?url=http://www.spaceref.com/news/viewsr.html?pid=3910|archivedate=2012-02-15}} {{Webarchive|url=https://archive.today/20130104172047/http://www.spaceref.com/news/viewsr.html?pid=3910 |date=2013-01-04 }}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.astrobio.net/news/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=1222|title=Coming Soon: "Good" Jupiters|accessdate=2008-10-20|last=Bortman|first=Henry|date=29 вересня 2004|website=Astrobiology Magazine|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SpOlUJP?url=http://astrobio.net/exclusive/1222/coming-soon-good-jupiters|archivedate=2012-02-15}}</ref>. Але остаточних висновків досі не зроблено.

==== Біологія ====
[[Файл:Blacksmoker_in_Atlantic_Ocean.jpg|праворуч|міні|295x295пкс|[[Гідротермальне джерело|Чорні курці]] підтримують життя деяких мікроорганізмів на Землі. Такі формування можуть бути й на інших планетах.]]
До 1970-х років вчені вважали, що життя повністю залежить від енергії Сонця. Рослини на Землі використовують енергію сонячного світла в процесі [[фотосинтез]]у, внаслідок якого утворюються органічні речовини з вуглекислого газу і води і вивільняється [[Оксиген|кисень]]. Далі тварини поїдають рослини, тим самим здійснюється передача енергії по [[Ланцюг живлення|харчовому ланцюгу]]. Раніше вважалося, що життя в глибинах океану, куди не потрапляє сонячне світло, існує завдяки поживним речовинам, які утворюються від споживання органічних решток, що падають з поверхні океану, або від мертвих тварин, тобто також залежить від Сонця. Передбачалося, що здатність життя до існування залежить від його доступу до сонячного світла. Однак у 1977 році, під час дослідного занурення на глибоководному апараті «<nowiki/>[[Алвін (ППА)|Алвін]]<nowiki/>» поблизу [[Галапагоські острови|Галапагоських островів]], вчені виявили колонії [[Погонофори|погонофор]], [[Молюски|молюсків]], [[Ракоподібні|ракоподібних]], [[Мідія (рід)|мідій]] і інших морських мешканців, згрупованих навколо підводних вулканічних утворень, названих [[Гідротермальне джерело|чорними курцями]]. Ці істоти процвітали, попри відсутність доступу до сонячного світла. Пізніше було з'ясовано, що вони становлять цілком незалежний харчовий ланцюжок. Замість рослин основу цього харчової ланцюга становить певна форма бактерій, яка отримує енергію з процесу окислення реактивних хімічних речовин, таких як [[водень]] або [[сірководень]], що надходять із внутрішніх частин Землі. Цей [[хемосинтез]] зробив революцію у вивченні біології, доводячи, що життя не обов'язково залежить від Сонця&nbsp;— воно лише вимагає наявності води та енергії.

[[Екстремофіли]] (організми, здатні вижити в екстремальних умовах) є ключовим елементом у дослідженнях астробіологів. Як приклади таких організмів можна навести [[Біота|біоту]], здатну вижити під товщею води в кілька кілометрів поблизу гідротермальних джерел, і [[Мікроорганізми|мікробів]], які живуть у дуже кислих середовищах<ref>{{Cite web|url=http://www.livescience.com/animalworld/050207_extremophiles.html|title=Wild Things: The Most Extreme Creatures|accessdate=2008-10-20|last=Carey|first=Bjorn|date=7 лютого 2005|website=Live Science|archiveurl=https://web.archive.org/web/20060319111832/http://www.livescience.com/animalworld/050207_extremophiles.html|archivedate=2006-03-19}}</ref>. Тепер{{Коли}} відомо, що [[екстремофіли]] живуть у льоду, киплячій воді, [[Кислоти|кислоті]], воді з [[Ядерний реактор|ядерних реакторів]], солях кристалів, токсичних відходах і в ряді інших екстремальних місць, які раніше вважалися непридатними для життя<ref name="Cavicchioli">{{cite journal|title=Extremophiles and the search for extraterrestrial life.|journal=Astrobiology|date=Fall 2002|first=R.|last=Cavicchioli|coauthors=|volume=2|issue=3|pages=:281–92.|pmid=12530238|accessdate=2008-10-20|doi=10.1089/153110702762027862}}</ref>. Вони відкрили нові напрями досліджень в астробіології завдяки значному збільшенню числа можливих місць проживання за межами Землі. Характеристика цих організмів, їх середовища проживання і еволюційного шляху вважається найважливішим компонентом в розумінні того, як може розвиватися життя в інших місцях у Всесвіті. Ось приклади організмів, здатних витримати вплив вакууму і космічної радіації: лишайники {{нп|Ризокарпон географічний||ru|Ризокарпон географический}} ({{Lang-la|Rhizocarpon geographicum}}) і {{нп|Ксанторія елегантна||ru|Ксантория элегантная}} ({{Lang-la|Xanthoria elegans}})<ref>{{Cite web|url=http://www.highbeam.com/doc/1P3-979261711.html|title=Article: Lichens survive in harsh environment of outer space|accessdate=2011-02-10|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121102095057/http://www.highbeam.com/doc/1P3-979261711.html|archivedate=2012-11-02}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121102095057/http://www.highbeam.com/doc/1P3-979261711.html |date=2012-11-02 }}</ref>, бактерії {{iw|Bacillus safensis}}<ref name="ThePlanetaryReport">The Planetary Report, Volume XXIX, number 2, March/April 2009, "We make it happen! Who will survive? Ten hardy organisms selected for the LIFE project, by Alexander Amir</ref>, [[Deinococcus radiodurans]]<ref name="ThePlanetaryReport" />, [[Bacillus subtilis]]<ref name="ThePlanetaryReport" />, дріжджі [[Пивні дріжджі|Saccharomyces cerevisiae]]<ref name="ThePlanetaryReport" />, насіння [[Різушка Таля|Різушки Таля]] ({{lang-la|Arabidopsis thaliana}})<ref name="ThePlanetaryReport" />, а також безхребетні [[Тихоходи]]<ref name="ThePlanetaryReport" />.

2 грудня 2010 року вченими було оголошено, що бактерії-екстремофіли ([[GFAJ-1]]) в умовах нестачі [[фосфор]]у можуть заміщати його в молекулі [[Дезоксирибонуклеїнова кислота|ДНК]] на [[Арсен|миш'як]]<ref name="arsenic extremophile">{{Цитата:Новини|first=Jason Palmer|title=Arsenic-loving bacteria may help in hunt for alien life|date=2 грудня 2010|url=http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-11886943|work=BBC News|accessdate=2010-12-02|archive-date=3 грудня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20101203045804/http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-11886943}}</ref>. Це відкриття додає значущості старій ідеї, згідно з якою життя на інших планетах може мати зовсім інший хімічний склад, і тому воно може допомогти в пошуках позаземного життя<ref name="arsenic extremophile" /><ref>{{Цитата:Новини|first=Henry Bortman|title=Arsenic-Eating Bacteria Opens New Possibilities for Alien Life|date=2 грудня 2010|publisher=Space.com|url=http://www.space.com/scienceastronomy/arsenic-bacteria-alien-life-101202.html|work=Space.com|accessdate=2010-12-02|archive-date=4 грудня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20101204235915/http://www.space.com/scienceastronomy/arsenic-bacteria-alien-life-101202.html}}</ref>. Пізніше з'ясувалося, що це не так<ref>[http://elementy.ru/lib/431607 Дві дами, ДНК і миш'як] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130728194351/http://elementy.ru/lib/431607|date=2013-07-28}} [[Элементы.ру|Елементи.ру]] (стаття ''Олени Клещенко'' з журналу «<nowiki/>[[Химия и жизнь|Хімія і життя]]<nowiki/>», №&nbsp;3, 2012)</ref>.

Іншою галуззю досліджень є вивчення [[Абіогенез|походження життя]], відмінного від еволюційного шляху. [[Опарін Олександр Іванович|Олександр Опарін]] і [[Джон Бердон Сандерсон Голдейн|Джон Холдейн]] вважали, що умови на ранній Землі були сприятливими для формування органічних сполук з неорганічних елементів і, таким чином, для утворення багатьох хімічних речовин, характерних для форм життя, які ми зараз спостерігаємо. У вивченні цього процесу, відомого як пребіотична хімія, вчені досягли певного прогресу, але досі неясно, чи могло життя утворитися таким чином на Землі. Альтернативна [[Панспермія|теорія панспермії]] полягає в тому, що перші елементи життя, можливо, сформувалися на іншій планеті з ще більш сприятливими умовами (або навіть у міжзоряному просторі, на [[астероїд]]ах тощо), а потім були якимось чином перенесені на Землю. Супутник [[Юпітер (планета)|Юпітера]], [[Європа (супутник)|Європа]], нині{{Коли}} розглядається в якості найбільш ймовірного місця для існування позаземного життя в Сонячній системі<ref name="Cavicchioli" /><ref>{{Cite web|title=Jupiter's Moon Europa Suspected Of Fostering Life|url=http://www.unisci.com/stories/20021/0211026.htm|website=Daily University Science News|year=2002|accessdate=2009-08-08|format=PDF|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SpPYEPc?url=http://www.unisci.com/stories/20021/0211026.htm|archivedate=2012-02-15}}</ref><ref name="galileo">{{Цитата:Новини|first=Maia|last=Weinstock|title=Galileo Uncovers Compelling Evidence of Ocean On Jupiter's Moon Europa|date=24 серпня 2000|url=http://www.space.com/scienceastronomy/solarsystem/europa_ocean_000824.html|work=Space.com|accessdate=2008-10-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20001018074845/http://www.space.com/scienceastronomy/solarsystem/europa_ocean_000824.html|archivedate=2000-10-18}}</ref><ref>{{Цитата:Новини|first=Leonard|last=David|title=Europa Mission: Lost In NASA Budget|date=7 лютого 2006|publisher=Space.com|url=http://www.space.com/news/060207_europa_budget.html|accessdate=2009-08-08|archive-date=24 грудня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20101224030016/http://www.space.com/news/060207_europa_budget.html}}</ref><ref>{{Цитата:Новини|title=Clues to possible life on Europa may lie buried in Antarctic ice|date=5 березня 1998|publisher=NASA|url=http://science.nasa.gov/newhome/headlines/ast05mar98_1.htm|work=Marshal Space Flight Center|accessdate=2009-08-08|archive-date=31 липня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090731015842/http://science.nasa.gov/newhome/headlines/ast05mar98_1.htm}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090731015842/http://science.nasa.gov/newhome/headlines/ast05mar98_1.htm |date=2009-07-31 }}</ref>.

==== Астроботаніка ====

'''Астробота́ніка'''&nbsp;— розділ астробіології, що вивчає питання про можливість існування і наявність [[рослини|рослинних організмів]] на [[планета]]х [[Сонячна система|Сонячної системи]].

Методика астроботаніки полягає в дослідженні [[оптичні властивості рослин|оптичних властивостей]] земних рослин, що ростуть у різних фізичних умовах, і порівнянні їх з оптичними властивостями поверхонь планет.

Перший вклад у створення астроботаніки як [[наука|науки]] зробив радянський астроном [[Тихов Гавриїл Адріанович|Тихов Г. А.]]. Протягом 40 років Тихов займався вивченням фізичної природи [[Марс (планета)|Марса]]. На підставі [[Спектральний аналіз|спостережень планети в різних спектральних ділянках]] шукав докази існування рослинності на Марсі; для цього виконав великі серії дослідів з визначення спектральної відбивної здатності земних рослин, які ростуть в найрізноманітніших кліматичних умовах, ґрунтів та інших природних утворень. Ці дослідження в галузі астроботаніки велися в Секторі астроботаніки [[АН Казахської РСР]]. Дослідження Сектора астроботаніки показують, що оптичні властивості темних ділянок [[Марс (планета)|Марса]] схожі з оптичними властивостями рослинності деяких місць [[Земля (планета)|Землі]]. Питання про рослинність на [[Венера (планета)|Венері]] ще мало з'ясоване.

==== Астрогеологія ====
''Основна стаття: {{нп|Геологія планет земної групи в Сонячній системі|||Geology of solar terrestrial planets}}''

Астрогеологія&nbsp;— наукова дисципліна, предметом якої є вивчення геології планет і їхніх супутників, [[астероїд]]ів, [[Комета|комет]], [[метеорит]]ів та інших [[Астрономічний об'єкт|астрономічних тіл]]. Інформація, зібрана цією дисципліною, дозволяє оцінити придатність планети або її супутника для розвитку і підтримки життя.

[[Геохімія]]&nbsp;— додаткова дисципліна астрогеології, що включає вивчення хімічного складу Землі і інших планет, хімічних процесів і реакцій, які регулюють склад порід і ґрунту, цикли матерії і енергії та їх взаємодію з [[Гідросфера|гідросферою]] та [[Атмосфера планети|атмосферою]] планети. Спеціалізації включають [[Космохімія|космохімію]], [[Біохімія|біохімію]] і органічну геохімію.

[[Викопні рештки організмів|Скам'янілості]] є найстарішими відомими доказами наявності життя на Землі<ref>{{Cite web|url=http://pubs.usgs.gov/gip/fossils/succession.html|title=Fossil SUccession|accessdate=2008-10-20|date=14 серпня 1997|publisher=U.S. Geological Survey|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SpQ1lFI?url=http://pubs.usgs.gov/gip/fossils/succession.html|archivedate=2012-02-15}}</ref>. Аналізуючи їх, [[Палеонтологія|палеонтологи]] можуть краще зрозуміти види організмів, що виникли на Землі в далекому минулому. Деякі регіони Землі, такі як [[Пілбара]] у Західній Австралії та [[Сухі долини]] в [[Антарктида|Антарктиді]], розглядаються в якості геологічних аналогів деяких регіонів Марса, і таким чином, можуть дати розуміння того, як шукати на Марсі життя, яке можливо існувало там у минулому.

== Життя в Сонячній системі ==
[[Файл:PIA01130_Interior_of_Europa.jpg|праворуч|міні|200x200пкс|[[Європа (супутник)|Європа]] може мати бактерії і мікроорганізми в океані під замерзлою поверхнею.]]
У міркуваннях про існування життя за межами Землі нерідко приділяється мало уваги обмеженням, накладеним принципами [[Біохімія|біохімії]]<ref name="Pace">{{cite journal|title=The universal nature of biochemistry|journal=Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA|date=30 січня 2001|first=Norman R.|last=Pace|coauthors=|volume=98|issue=3|pages=805–808|url=http://www.pnas.org/content/98/3/805.full|accessdate=2010-03-20|pmid=11158550|doi=10.1073/pnas.98.3.805|pmc=33372|archive-date=17 вересня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110917121822/http://www.pnas.org/content/98/3/805.full}}</ref>. Ймовірність того, що життя у Всесвіті засноване на [[Вуглець|вуглеці]], зростає завдяки тому, що вуглець є одним з найбільш поширених елементів. Тільки два елементи&nbsp;— вуглець і [[кремній]], можуть становити основу для досить великих молекул, здатних нести біологічну інформацію. Як структурна основа для життя, однією з важливих особливостей вуглецю є те, що, на відміну від кремнію, він може легко брати участь у формуванні [[Хімічний зв'язок|хімічних зв'язків]] з багатьма іншими атомами, тим самим надаючи хімічну багатосторонність, необхідну для проведення реакцій [[Обмін речовин|метаболізму]] і відтворення. Різні органічні функціональні групи, складені з водню, кисню, [[азот]]у, [[фосфор]]у, [[Сірка|сірки]], а також багатьох [[Метали|металів]], таких як [[залізо]], [[магній]] і [[цинк]], забезпечують величезну різноманітність хімічних реакцій. Кремній, навпаки, взаємодіє тільки з деякими атомами і великі молекули на основі кремнію одноманітні порівняно з комбінаторним Всесвітом макромолекул на базі вуглецю<ref name="Pace" />. Насправді цілком можливо, що основні будівельні блоки життя де-небудь будуть схожі на наші, якщо не в деталях, то загалом<ref name="Pace" />. Хоча земне життя і життя, яке могло виникнути незалежно від Землі, як передбачається, використовує багато схожих, якщо не ідентичних, будівельних блоків, інопланетне життя, можливо, матиме деякі біохімічні якості, які є унікальними. Якщо життя має порівнянний вплив на середовище в іншому місці Сонячної системи, то відносний вміст хімічних речовин, якими б вони не були, можуть видати його наявність<ref>{{Цитата:Новини|first=Michael Marshall|title=Telltale chemistry could betray ET|date=21 січня 2011|url=https://www.newscientist.com/article/mg20927962.700-telltale-chemistry-could-betray-et.html|work=New Scientists|accessdate=2011-01-22|archive-date=23 січня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110123171409/http://www.newscientist.com/article/mg20927962.700-telltale-chemistry-could-betray-et.html}}</ref>.
[[Файл:Centauri_Montes_Region_of_Mars,_1999_and_2005.jpg|ліворуч|міні|300x300пкс|Фотографії, зроблені дослідною станцією [[Mars Global Surveyor]] 30 серпня 1999 року (зліва) і 10 вересня 2005 року. На останній фотографії видно розмив, залишений водою.]]
Думка про те, де в Сонячній системі могло б виникнути життя, була історично обмежена переконанням, що життя в кінцевому підсумку залежить від світла і тепла Сонця і тому обмежене поверхнею планети<ref name='Pace'/>. Трьома найвірогіднішими кандидатами на наявність життя в Сонячній системі є Марс, супутник Юпітера&nbsp;— [[Європа (супутник)|Європа]] і супутник Сатурна&nbsp;— [[Титан (супутник)|Титан]]<ref name="Europa">{{Cite web|url=http://people.msoe.edu/~tritt/sf/europa.life.html|title=Possibility of Life on Europa|accessdate=2008-10-20|last=Tritt|first=Charles S.|year=2002|publisher=MilwaukeeSchool of Engineering|archiveurl=https://www.webcitation.org/65Su0p29F?url=http://people.msoe.edu/~tritt/sf/europa.life.html|archivedate=2012-02-15}}</ref><ref name="EuroUpdate">{{Cite web|url=http://www.planetary.org/programs/projects/explore_europa/update_12142005.html|title=Projects: Europa Mission Campaign|accessdate=2008-10-20|last=Friedman|first=Louis|date=14 грудня 2005|publisher=The Planetary Society|archiveurl=https://www.webcitation.org/65Su1HORW?url=http://www.planetary.org/programs/projects/explore_europa/update_12142005.html|archivedate=2012-02-15}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060215134920/http://www.planetary.org/programs/projects/explore_europa/update_12142005.html |date=2006-02-15 }}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.space.com/news/europa_story_991109.html|title=Move Over Mars -- Europa Needs Equal Billing|accessdate=2008-10-20|last=David|first=Leonard|date=10 листопада 1999|publisher=Space.com|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080723145209/http://www.space.com/news/europa_story_991109.html|archivedate=2008-07-23}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.space.com/businesstechnology/070228_tw_mars_massspec.html|title=New Instrument Designed to Sift for Life on Mars|accessdate=2008-10-20|last=Than|first=Ker|date=28 лютого 2007|publisher=Space.com|archiveurl=https://www.webcitation.org/65Su1iv0n?url=http://www.space.com/3491-instrument-designed-sift-life-mars.html|archivedate=2012-02-15}}</ref><ref name="Titan1">{{Цитата:Новини|first=Ker|last=Than|title=Scientists Reconsider Habitability of Saturn's Moon|date=13 вересня 2005|url=http://www.space.com/scienceastronomy/050913_titan_life.html%20SPACE.com|work=Science.com|accessdate=2008-10-20}}</ref>. Це припущення ґрунтується насамперед на тому, що (в разі Марса і Європи) астрономічні тіла можуть мати рідку воду, молекули якої необхідні для життя в якості розчинника в клітинах<ref name="autogenerated1"/>. Вода на Марсі знаходиться у полярних крижаних шапках, і новоутворені яри, нещодавно помічені на Марсі, дозволяють припустити, що рідка вода може існувати, принаймні тимчасово, на поверхні планети<ref>{{Цитата:Новини|title=NASA Images Suggest Water Still Flows in Brief Spurts on Mars|year=2006|publisher=NASA|url=http://www.nasa.gov/mission_pages/mars/news/mgs-20061206.html|accessdate=2008-10-20|archive-date=21 серпня 2011|archive-url=https://www.webcitation.org/616WRnAJl?url=http://www.nasa.gov/mission_pages/mars/news/mgs-20061206.html}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110807005557/http://www.nasa.gov/mission_pages/mars/news/mgs-20061206.html |date=2011-08-07 }}</ref><ref>{{Цитата:Новини|title=Water ice in crater at Martian north pole|date=28 липня 2005|publisher=European Space Agency|url=http://www.esa.int/SPECIALS/Mars_Express/SEMGKA808BE_0.html|accessdate=2008-10-20|archive-date=2 жовтня 2012|archive-url=https://www.webcitation.org/6B75zjwiu?url=http://www.esa.int/SPECIALS/Mars_Express/SEMGKA808BE_0.html}}</ref>, і, можливо, в підземних умовах в [[Термальні води|геотермальних джерелах]]. При марсіанських низьких температурах і низькому тиску рідка вода, ймовірно, буде дуже солоною<ref>{{cite journal|title=Martian Water: Are There Extant Halobacteria on Mars?|journal=Astrobiology|date=1 червня 2001|first=Geoffrey A.|last=Landis|volume=1|issue=2|pages=161–164|doi=10.1089/153110701753198927|url=http://www.liebertonline.com/doi/abs/10.1089/153110701753198927?prevSearch=allfield%3A%28Halobacteria+on+Mars%29|accessdate=2008-10-20|pmid=12467119}}</ref>. Що стосується Європи, то рідка вода, ймовірно, існує під поверхневим крижаним шаром<ref name="galileo"/><ref name="Europa" /><ref name="EuroUpdate" />. Ця вода може бути нагріта до рідкого стану вулканічною активністю на дні океану, але основним джерелом тепла, ймовірно, є нагрів приливними силами<ref>{{Цитата:Новини|first=Karl|last=Kruszelnicki|title=Life on Europa, Part 1|date=5 листопада 2001|publisher=ABC Science|url=http://www.abc.net.au/science/articles/2001/11/05/94459.htm?site=science/greatmomentsinscience|accessdate=2008-10-20|archive-date=21 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200921140518/http://www.abc.net.au/science/articles/2001/11/05/94459.htm?site=science%2Fgreatmomentsinscience}}</ref>.

Іншим астрономічним об'єктом, який потенційно може підтримувати позаземне життя, є найбільший супутник Сатурна&nbsp;— [[Титан (супутник)|Титан]]<ref name="Titan1"/>. Вважається, що Титан має умови, близькі до ранньої Землі<ref>{{Цитата:Новини|title=Titan: Life in the Solar System?|url=http://www.bbc.co.uk/science/space/life/looking/titan.shtml|work=BBC - Science & Nature|accessdate=2008-10-20|archive-date=31 січня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090131190642/http://www.bbc.co.uk/science/space/life/looking/titan.shtml}}</ref>. На його поверхні вчені виявили перші рідкі озера за межами Землі, але вони, найімовірніше, складаються з [[етан]]у та/або [[метан]]у<ref>{{Цитата:Новини|first=Robert Roy|last=Britt|title=Lakes Found on Saturn's Moon Titan|date=28 липня 2006|url=http://www.space.com/scienceastronomy/060728_titan_lake.html|work=Space.com|accessdate=2008-10-20|archive-date=4 жовтня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20081004201650/http://www.space.com/scienceastronomy/060728_titan_lake.html}}</ref>. Після вивчення даних із зонда {{нп|Кассіні (космічний апарат)|«Кассіні»|ru|Кассини (космический аппарат)}} в березні 2008 року було оголошено, що Титан також може мати підземний океан, що складається з рідкої води й аміаку<ref>{{Цитата:Новини|first=Richard A.|last=Lovett|title=Saturn Moon Titan May Have Underground Ocean|date=20 березня 2008|url=http://news.nationalgeographic.com/news/2008/03/080320-titan-ocean.html|work=National Geographic News|accessdate=2008-10-20|archive-date=24 вересня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080924193047/http://news.nationalgeographic.com/news/2008/03/080320-titan-ocean.html}}</ref>. Крім того, супутник Сатурна [[Енцелад (супутник)|Енцелад]] може мати океан під його крижаною шапкою<ref>{{Цитата:Новини|title=Saturn moon 'may have an ocean'|date=2006-03-10|work=[[BBC News]]|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/4790126.stm|accessdate=2008-08-05|archive-date=20 грудня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20081220102656/http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/4790126.stm}}</ref>.

== [[Гіпотеза виняткової Землі]] ==
Дана гіпотеза на підставі астробіологічних висновків стверджує, що багатоклітинні форми життя можуть бути більшою рідкістю, ніж спочатку передбачалося вченими. Вона дає можливу відповідь на [[парадокс Фермі]]: «Якщо позаземні цивілізації є досить поширеними, то чому ми не спостерігаємо жодних слідів розумного позаземного життя?». Ця теорія є точкою зору, протилежною до [[Принцип пересічності|принципу пересічності]], запропонованого відомими астрономами [[Френк Дональд Дрейк|Френком Дрейком]], [[Карл Саган|Карлом Саганом]] та іншими. Принцип пересічності припускає, що життя на Землі не є винятковим явищем і з великою часткою ймовірності може бути знайдене на безлічі інших світів.

[[Антропний принцип]] свідчить, що фундаментальні закони Всесвіту спеціально влаштовані таким чином, щоб було можливе існування життя. Антропний принцип підтримує гіпотезу виняткової Землі, стверджуючи, що елементи, які необхідні для підтримання життя на Землі так «тонко налаштовані», що шанс повторення в іншому місці дуже малий. [[Стівен Гулд|Стівен Джей Гулд]] порівняв твердження, що «Всесвіт добре пристосований для нашого різновиду життя» з висловлюваннями, що «сосиски були зроблені довгими і вузькими спеціально для того, щоб вони могли вписатися в сучасні булочки для хот-дога» або що «кораблі були винайдені в якості будинку для молюсків»<ref>{{cite conference|last=Gould|first=Stephen Jay|year=1998|title=Clear Thinking in the Sciences|booktitle=Lectures at Harvard University}}</ref><ref>{{Cite book|title=Why People Believe Weird Things: Pseudoscience, Superstition, and Other Confusions of Our Time|last=Gould|first=Stephen Jay|year=2002}}</ref>.

== Дослідження ==
Хоча опис [[Позаземне життя|позаземного життя]] є невирішеним питанням, а гіпотези та прогнози щодо його існування й походження широко варіюються, проте, розвиток теорій для підтримки пошуку життя нині{{Коли}} можна вважати найбільш конкретним практичним застосуванням астробіології.

Біолог Джек Коен і математик Ян Стюарт, серед іншого, розглядають [[Ксенобіологія|ксенобіологію]] окремо від астробіології. Коен і Стюарт вважають, що астробіологія&nbsp;— це пошук життя подібно до того, яке існує на Землі за межами нашої Сонячної системи, в той час, як [[ксенобіологія]] займається дослідженнями в тих випадках, коли ми припускаємо, що життя не засноване на базі вуглецю або кисневого дихання, але доки воно має визначальні характеристики життя (див. [[Вуглецевий шовінізм]]).

=== Результати досліджень ===
[[Файл:951_Gaspra.jpg|праворуч|міні|220x220пкс|[[Астероїд]]и можуть приносити космічні [[організм]]и на [[Земля|Землю]].]]
У минулі століття наявність життя на планетах [[Сонячна система|Сонячної системи]] вважалося досить імовірною. Особливо це пов'язували з виявленням методами [[Астрономія|астрономії]] сезонів (пір року), можливих морів і суші і так званих [[Марсіанські канали|каналів на Марсі]]. Навіть існували абстрактні припущення про існування {{нп|Селеніти (істоти)|селенітів|ru|Селениты (существа)}}, [[Марсіанин|марсіян]] тощо. Деякі вчені ще на початку [[XX століття]] вважали наявність марсіанської рослинності доведеною, а венеріанської&nbsp;— можливою.

Починаючи з другої половини XX століття, вчені ведуть цілеспрямовані пошуки позаземного життя в межах Сонячної системи і за її межами, особливо за допомогою [[Автоматична міжпланетна станція|автоматичних міжпланетних станцій (АМС)]] і [[Телескоп|космічних телескопів]]. Дані досліджень [[Murchison|метеоритів]], верхніх шарів [[Атмосфера Землі|атмосфери Землі]] і дані, зібрані в рамках космічних програм, дозволяють деяким вченим стверджувати, що найпростіші форми життя можуть існувати на інших планетах Сонячної системи. При цьому, згідно з сучасним науковим уявленням, ймовірність виявлення високоорганізованого життя на всіх планетах Сонячної системи, крім [[Марс (планета)|Марса]] і деяких супутників [[Юпітер (планета)|Юпітера]] і [[Сатурн (планета)|Сатурна]], вкрай мала.

До теперішнього часу доказів наявності позаземного життя знайдено не було.

Проте 6 серпня 1996 року вчені НАСА після дослідження метеорита [[Allan Hills 84001|ALH 84001]] заявили про те, що метеорит може містити докази слідів життя на Марсі. При скануванні структур метеорита [[Сканувальний електронний мікроскоп|растровим електронним мікроскопом]] було виявлено скам'янілості, які нагадали вченим «сліди» земних організмів&nbsp;— так званих магнітотактичних бактерій. Дослідники стверджували, що саме такі специфічні скам'янілості залишають бактерії на Землі, тому виявлення ідентичних скам'янілостей в метеориті свідчить на користь існування бактерій на його рідній планеті. Разом з тим структури, знайдені на ALH 84001, мають діаметр 20-100 нанометрів, що близько до теоретичних [[Нанобактерії|нанобактерій]] і в рази менше будь-якої відомої науці клітинної форми життя. Залишається неясним, чи свідчить це про те, що на Марсі було чи є життя, або ж ймовірні живі організми потрапили на метеорит вже на Землі після його падіння<ref name="disbelief">{{Cite web|title=After 10 years, few believe life on Mars|url=http://www.space.com/scienceastronomy/ap_060806_mars_rock.html|last=Crenson|first=Matt|publisher=[[Associated Press]] (on [http://www.space.com space.com]|date=2006-08-06|accessdate=2008-10-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20060809161936/http://www.space.com/scienceastronomy/ap_060806_mars_rock.html|archivedate=2006-08-09}}</ref><ref name="life">McKay, David S., et al. (1996) [http://www.sciencemag.org/cgi/content/full/273/5277/924 «Search for Past Life on Mars: Possible Relic Biogenic Activity in Martian Meteorite ALH84001»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100729024639/http://www.sciencemag.org/cgi/content/full/273/5277/924 |date=29 липня 2010 }}. [[Science (журнал)|Science]], Vol. 273. no. 5277, pp. 924—930. URL accessed March 18, 2006.</ref><ref>{{cite journal|title=Search for past life on Mars: Possible relic biogenic activity in Martian meteorite ALH84001|author=McKay D. S., Gibson E. K., ThomasKeprta K. L., Vali H., Romanek C. S., Clemett S. J., Chillier X. D. F., Maechling C. R., Zare R. N.|journal=Science|volume= 273|pages=924–930|year=1996|doi=10.1126/science.273.5277.924|pmid=8688069|issue=5277}}</ref><ref name="jsc2009">[http://www.nasa.gov/centers/johnson/pdf/403089main_7441-1.pdf USA.gov: The U.S. Government's Official Web Portal] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100316050612/http://www.nasa.gov/centers/johnson/pdf/403089main_7441-1.pdf |date=2010-03-16 }}</ref>.

Про можливу [[Життя на Венері|наявність живих істот]] на поверхні [[Венера (планета)|Венери]] заявив у січні 2012 року головний науковий співробітник [[Інститут космічних досліджень РАН|Інституту космічних досліджень РАН]] Леонід Ксанфомаліті. При вивченні фотографій, переданих радянськими апаратами в 1970-і і 1980-і роки, він виявив якісь об'єкти, які з'являються і зникають на серії послідовних знімків. Наприклад, об'єкт «скорпіон» з'являється на фотографії через 90 хвилин після включення камери і через 26 хвилин зникає, залишивши після себе канавку в ґрунті. Ксанфомаліті вважає, що під час посадки модуль створив сильний шум і «мешканці» покинули місце посадки, а через деякий час, коли все стихло, вони повернулися<ref name="iki">{{Cite web|date=2012-01-20|url=http://ria.ru/science/20120120/544264872.html|title=Советские зонды, возможно, засняли живых существ на Венере|publisher=[[РИА Новости]]|accessdate=2012-01-20|archiveurl=https://www.webcitation.org/65Su2jqdp?url=http://ria.ru/science/20120120/544264872.html|archivedate=2012-02-15}}</ref>.

У 2010 році група вчених з [[НАСА]] заявила на підставі отриманих із зонда «Кассіні» даних про виявлення на супутнику [[Сатурн (планета)|Сатурна]] [[Титан (супутник)|Титані]] непрямих ознак життєдіяльності примітивних організмів (див.: [[Життя на Титані]]). Пошуки життя на місці на супутниках Юпітера передбачаються у перспективних програмах АМС з спускними апаратами, [[кріобот]]ами, [[гідробот]]ами типу {{нп|Лаплас — Європа П|Лапласа—П|ru|Лаплас — Европа П}} тощо.

==== Метан ====
У 2004 році наземними телескопами і зондом [[Марс-експрес|Mars Express]] було виявлено спектральний маркер [[метан]]у в [[Атмосфера Марса|атмосфері Марса]]. Через [[Сонячна радіація|сонячну радіацію]] і [[Космічні промені|космічне випромінювання]] за прогнозами вчених метан мав зникнути з атмосфери Марса протягом декількох років. Таким чином, газ повинен активно поповнюватися, щоб підтримувати наявну концентрацію<ref>{{cite journal|title=Some problems related to the origin of methane on Mars|author=Vladimir A. Krasnopolsky|journal=Icarus|volume=180|issue=2|pages=359–367|month=February|year=2005|url=http://www.sciencedirect.com/science?_ob=ArticleURL&_udi=B6WGF-4HTCW36-2&_user=10&_rdoc=1&_fmt=&_orig=search&_sort=d&view=c&_acct=C000050221&_version=1&_urlVersion=0&_userid=10&md5=a614a9e35a422b94cc2611ccdc4bf180|doi=10.1016/j.icarus.2005.10.015|accessdate=5 березня 2019|archive-date=28 грудня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20081228012538/http://www.sciencedirect.com/science?_ob=ArticleURL&_udi=B6WGF-4HTCW36-2&_user=10&_rdoc=1&_fmt=&_orig=search&_sort=d&view=c&_acct=C000050221&_version=1&_urlVersion=0&_userid=10&md5=a614a9e35a422b94cc2611ccdc4bf180}}</ref><ref name="fourier-spec">[http://www.pfs-results.it/ Planetary Fourier Spectrometer website] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130502101230/http://www.pfs-results.it/ |date=2013-05-02 }} (ESA, Mars Express)</ref>. Одним з дослідів марсохода [[Марсіанська наукова лабораторія|Mars Science Laboratory]], запущеного 25 листопада 2011 року, мало бути точне вимірювання співвідношення ізотопів кисню і вуглецю у вуглекислому газі (CO<sub>2</sub>) і метані (CH<sub>4</sub>) в атмосфері Марса з метою визначення геохіміченого або біологічного походження метану<ref name="SAM">{{Cite web|url=http://ael.gsfc.nasa.gov/marsSAM.shtml|title=Sample Analysis at Mars (SAM) Instrument Suite|accessdate=2008-10-09|month=October|year=2008|publisher=NASA|archiveurl=https://www.webcitation.org/65Su9rBK9?url=http://science.gsfc.nasa.gov/sed/index.cfm?fuseAction=home.main|archivedate=2012-02-15}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100729180613/http://ael.gsfc.nasa.gov/marsSAM.shtml |date=2010-07-29 }}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.astrobio.net/news/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=2765&mode=thread&order=0&thold=0|title=Making Sense of Mars Methane|accessdate=2008-10-08|last=Tenenbaum|first=David|date=09 червня 2008):|website=Astrobiology Magazine|archiveurl=https://www.webcitation.org/65SuAiZkd?url=http://astrobio.net/exclusive/2765/making-sense-of-mars-methane|archivedate=2012-02-15}}</ref><ref>{{cite journal|title=Multilaser Herriott cell for planetary tunable laser spectrometers|author=Tarsitano, C.G. and Webster, C.R.|journal=Applied Optics,|volume=46|pages=6923–6935|year=2007|doi=10.1364/AO.46.006923|issue=28}}</ref>.

==== Планетні системи ====
Можливо, що у деяких планет в Сонячній системі, таких як газовий гігант [[Юпітер (планета)|Юпітер]], можуть бути супутники з твердою поверхнею або рідким океаном, які є більш придатними для життя. Більшість [[Екзопланета|планет, виявлених за межами Сонячної системи]], є гарячими газовими гігантами і непридатні для життя. Таким чином, точно не відомо, є чи Сонячна система, з такою планетою як Земля, унікальною чи ні. Вдосконалені методи виявлення і збільшений час спостережень безсумнівно дозволять виявити більше планетних систем і, можливо, деякі з них будуть як Земля. Наприклад, [[Кеплер (орбітальний телескоп)|місія «Кеплер»]] призначена для виявлення планет розміром з Землю навколо інших зірок шляхом вимірювання найдрібніших змін у кривій блиску зірки, коли планета проходить між зіркою і телескопом. Прогрес в галузі [[Інфрачервона астрономія|інфрачервоної]] і [[Субміліметрова астрономія|субміліметрової астрономії]] відкрив компоненти інших зоряних систем. Інфрачервоні дослідження виявили навколо далеких зірок пояси пилу і астероїдів, що лежать в основі формування планет.

==== Життєпридатність планети ====
Зусилля, спрямовані для відповіді на питання: «Яка поширеність потенційно жилих планет», мали певний успіх. 2 лютого 2011 року учені, що досліджують дані з телескопа «Кеплер», оголосили, що є 54 кандидати в планети, що знаходяться в зоні життя своїх зірок. Причому 5 з них мають розмір, який можна порівняти з Землею<ref name="Kepler news">{{Cite web |url=http://www.nasa.gov/mission_pages/kepler/news/kepler_data_release.html |title=NASA Finds Earth-size Planet Candidates in the Habitable Zone |accessdate=5 березня 2019 |archive-date=12 лютого 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110212045426/http://www.nasa.gov/mission_pages/kepler/news/kepler_data_release.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110212045426/http://www.nasa.gov/mission_pages/kepler/news/kepler_data_release.html |date=2011-02-12 }}</ref>.

Також ведеться дослідження щодо обмежень навколишнього середовища для життя і роботи екстремальних екосистем, дозволяючи дослідникам передбачити, яке планетне середовище могло б бути найпридатнішим для життя. Такі місії, як спускний апарат [[Фенікс (космічний апарат)|Фенікс]], [[Марсіанська наукова лабораторія|Mars Science Laboratory]] і [[ЕкзоМарс|ExoMars]] до Марса, зонд «Кассіні» до супутника Сатурна Титану і місія «Ice Clipper» на супутнику Юпітера Європі дають надію на подальше вивчення можливості наявності життя на інших планетах нашої Сонячної системи.

== Місії ==

=== Програма Viking ===
{{Детальніше|Програма «Вікінг»}}

В кінці 1970-х років два лендери Вікінга вели чотири види біологічних експериментів на поверхні Марса. Це були єдині лендери Марса, які проводили експерименти, спеціально призначені для вивчення метаболізму сучасного мікробного життя на Марсі. Посадочні машини використовували роботизовану руку для збору проб ґрунту в герметичні випробувальні контейнери на судні. Обидва лендери були однаковими, тому ті самі випробування проводилися у двох місцях на поверхні Марса; Viking 1 біля екватора і Viking 2 далі на північ. Результат був непереконливим і досі заперечується деякими вченими<ref name="Bianciardi-2012">{{cite journal|last1=Bianciardi|first1=Giorgio|last2=Miller|first2=Joseph D.|last3=Straat|first3=Patricia Ann|last4=Levin|first4=Gilbert V.|title=Complexity Analysis of the Viking Labeled Release Experiments|url=http://ijass.org/PublishedPaper/year_abstract.asp?idx=132|journal=IJASS|date=March 2012|volume=13|issue=1|pages=14–26|accessdate=15 квітня 2012|bibcode=2012IJASS..13...14B|doi=10.5139/IJASS.2012.13.1.14|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120415162537/http://ijass.org/PublishedPaper/year_abstract.asp?idx=132|archivedate=2012-04-15}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120415162537/http://ijass.org/PublishedPaper/year_abstract.asp?idx=132 |date=2012-04-15 }}</ref><ref name="Discovery-20120412">{{Cite web|last=Klotz|first=Irene|title=Mars Viking Robots 'Found Life'|url=http://news.discovery.com/space/mars-life-viking-landers-discovery-120412.html|date=12 квітня 2012|publisher=[[Discovery Channel|Discovery News]]|accessdate=16 квітня 2012|archive-date=14 квітня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120414163121/http://news.discovery.com/space/mars-life-viking-landers-discovery-120412.html}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120414195922/http://news.discovery.com/space/mars-life-viking-landers-discovery-120412.html |date=2012-04-14 }}</ref><ref name="Navarro">{{Cite journal|last=Navarro-González|first=R.|date=2006|title=The limitations on organic detection in Mars-like soils by thermal volatilization–gas chromatography–MS and their implications for the Viking results|journal=[[PNAS]]|volume=103|issue=44|pages=16089–16094|doi=10.1073/pnas.0604210103|url=http://www.pnas.org/content/103/44/16089.full.pdf+html|accessdate=2 квітня 2012|pmid=17060639|pmc=1621051|bibcode=2006PNAS..10316089N|display-authors=1|last2=Navarro|first2=K. F.|last3=Rosa|first3=J. d. l.|last4=Iniguez|first4=E.|last5=Molina|first5=P.|last6=Miranda|first6=L. D.|last7=Morales|first7=P.|last8=Cienfuegos|first8=E.|last9=Coll|first9=P.|archive-date=24 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150924142935/http://www.pnas.org/content/103/44/16089.full.pdf+html}}</ref><ref name="Paepe">{{Cite journal|title=The Red Soil on Mars as a proof for water and vegetation|journal=Geophysical Research Abstracts|date=2007|first=Ronald|last=Paepe|volume=9|issue=1794|url=http://www.cosis.net/abstracts/EGU2007/01794/EGU2007-J-01794.pdf?PHPSESSID=e|format=PDP|accessdate=2 травня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110613164620/http://www.cosis.net/abstracts/EGU2007/01794/EGU2007-J-01794.pdf?PHPSESSID=e|archivedate=13 червня 2011|deadurl=yes}}</ref>.

=== Beagle 2 ===
{{Детальніше|Бігль-2}}
Beagle 2 був невдалим посадковим пристроєм British Mars, який був частиною місії Європейського космічного агентства «Марс-експрес» у 2003 році. Його основна мета полягала в тому, щоб шукати ознаки життя на Марсі в минулому або сьогоденні. Хоча він приземлився безпечно, він не зміг правильно розгорнути свої сонячні батареї і телекомунікаційну антену<ref>{{Cite web|url=http://beagle2.open.ac.uk/index.htm|title=Beagle 2 : the British led exploration of Mars|accessdate=13 березня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304034552/http://beagle2.open.ac.uk/index.htm|archivedate=2016-03-04}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304034552/http://beagle2.open.ac.uk/index.htm |date=2016-03-04 }}</ref>.

=== EXPOSE ===
EXPOSE&nbsp;— це багатокористувацький об'єкт, встановлений у 2008 році за межами Міжнародної космічної станції, присвяченої астробіології. EXPOSE було розроблено Європейським космічним агентством (ЄКА) для довгострокових космічних польотів, які дозволяють піддавати органічні, хімічні речовини та біологічні зразки впливу космічного простору на низькій навколоземній орбіті<ref name="home">{{Cite web|url=http://smsc.cnes.fr/EXPOSE/|title=EXPOSE – home page|accessdate=8 липня 2013|last=Centre national d'études spatiales (CNES)|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130115000920/http://smsc.cnes.fr/EXPOSE/|archivedate=2013-01-15}}</ref>.

=== Наукова лабораторія Марса ===
{{Детальніше|Марсіанська наукова лабораторія}}
Місія Наукової лабораторії Марса (MSL) приземлилася на [[Марсохід|марсоході]], який нині{{Коли}} працює на Марсі. Він був запущений 26 листопада 2011 року і приземлився в [[Ґейл (кратер)|Кратері Гейл]] 6 серпня 2012 року. Завдання місії полягає в тому, щоб допомогти оцінити придатність Марса і при цьому визначити, чи підтримує або коли-небудь підтримував Марс життя, збирати дані для майбутньої місії людини, вивчити марсіанську геологію, її клімат і далі оцінювати, яку роль вода, важливий інгредієнт для життя, грала у формуванні мінералів на Марсі<ref name="MSL-main_page">{{Cite web|title=Mars Science Laboratory: Mission|url=http://marsprogram.jpl.nasa.gov/msl/mission/|publisher=NASA/JPL|accessdate=12 березня 2010|archive-date=10 липня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110710143029/http://marsprogram.jpl.nasa.gov/msl/mission/}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110710143029/http://marsprogram.jpl.nasa.gov/msl/mission/ |date=2011-07-10 }}</ref>.

=== Екзомарс (марсохід) ===
{{Детальніше|ЕкзоМарс}}
ExoMars&nbsp;— це роботизована місія на Марс для пошуку можливих біосигналів життя на Марсі, минулого або сучасного. Ця астробіологічна місія розробляється Європейським космічним агентством (ЄКА) у партнерстві з Федеральним космічним агентством Росії (Роскосмос)<ref name="still keen">{{Цитата:Новини|last=Amos|first=Jonathan|title=Europe still keen on Mars missions|date=15 березня 2012|url=http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-17390576|work=BBC News|accessdate=16 березня 2012|archive-date=20 березня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120320001415/http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-17390576}}</ref><ref name="Svitak">{{Цитата:Новини|last=Svitak|first=Amy|title=Europe Joins Russia on Robotic ExoMars|date=16 березня 2012|url=http://www.aviationweek.com/aw/generic/story_channel.jsp?channel=space&id=news/awx/2012/03/15/awx_03_15_2012_p0-437120.xml&headline=Europe%20Joins%20Russia%20on%20Robotic%20ExoMars|work=Aviation Week|accessdate=16 березня 2012|url-status=dead}}</ref><ref name="Selding">{{Цитата:Новини|last=Selding|first=Peter B. de|title=ESA Ruling Council OKs ExoMars Funding|date=15 березня 2012|url=http://www.spacenews.com/civil/120315-esa-council-oks-exomars.html|work=Space News|accessdate=16 березня 2012|archive-date=6 грудня 2012|archive-url=https://archive.today/20121206010858/http://www.spacenews.com/civil/120315-esa-council-oks-exomars.html}} {{Webarchive|url=https://archive.today/20121206010858/http://www.spacenews.com/civil/120315-esa-council-oks-exomars.html |date=2012-12-06 }}</ref>.

=== Red Dragon ===
{{Детальніше|Red Dragon}}
Червоний Дракон&nbsp;— це запланована серія недорогих місій з приземлення на Марс, в яких буде використовуватися ракета-носій [[Falcon Heavy|SpaceX Falcon Heavy]], а також модифікована капсула [[Dragon 2|Dragon V2]] для входу в атмосферу Марса і Землі з використанням ретроспектаклів. Основна місія посадкового майданчика&nbsp;— демонстрація технології та пошук свідчень про життя на Марсі (біосигналів) в минулому або сьогоденні. Ця концепція повинна була конкурувати за фінансування у 2012—2013 роках як місія [[НАСА|NASA]] Discovery. У квітні 2016 року [[SpaceX]] оголосила про те, що вони приступлять до виконання місії за технічної підтримки NASA, ракета Falcon Heavy буде запущена в 2018 році. Ці місії на Марсі також стануть відправними точками для набагато більшої колонізації SpaceX Mars, про яку було оголошено у вересні 2016 року<ref>{{Cite web|url=https://www.nasaspaceflight.com/2016/09/spacex-reveals-mars-game-changer-colonization-plan/|title=SpaceX reveals ITS Mars game changer via colonization plan|last=Bergin|first=Chris, and Gebhardt, Chris|date=27 вересня 2016|accessdate=5 березня 2019|archive-date=28 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160928154300/https://www.nasaspaceflight.com/2016/09/spacex-reveals-mars-game-changer-colonization-plan/}}</ref>.

=== Марс-2020 ===
{{Детальніше|Mars 2020}}
Маршрутна місія «Марс 2020»&nbsp;— це концепція, що розробляється НАСА з можливим запуском у 2020 році. Вона призначена для дослідження умов на Марсі, що стосуються астробіології, вивчення поверхневих геологічних процесів й історії, включно з оцінкою його минулої населеності й потенціалу для збереження біосигналів та біомолекул у доступних геологічних матеріалах. Команда визначення науки пропонує зібрати щонайменше 31 зразок гірських порід і ґрунту для наступної місії, щоб повернутися до детальнішого аналізу в лабораторіях на Землі. Марсохід зможе провести вимірювання і надати технічні дані, щоб допомогти розробникам людської експедиції зрозуміти будь-які небезпеки, створювані марсіанським пилом, і продемонструвати, як збирати вуглекислий газ (CO<sub>2</sub>), який може бути ресурсом для отримання молекулярного кисню (O<sub>2</sub>) і ракетного палива<ref name="goals">{{Цитата:Новини|title=Science Team Outlines Goals for NASA's 2020 Mars Rover|date=9 липня 2013|publisher=NASA|url=http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2013-217|work=Jet Propulsion Laboratory|accessdate=10 липня 2013|archive-date=10 липня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130710214202/http://www.jpl.nasa.gov/news/news.php?release=2013-217}}</ref><ref name="FAQ">{{Cite web|url=http://mars.nasa.gov/files/m2020/Mars2020FAQs.pdf|title=Mars 2020 Science Definition Team Report – Frequently Asked Questions|accessdate=10 липня 2013|date=9 липня 2013|format=PDF|website=NASA|archive-date=8 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200608114712/https://mars.nasa.gov/files/m2020/Mars2020FAQs.pdf}}</ref>.

== Пропоновані місії ==

=== Icebreaker Life ===
Icebreaker Life&nbsp;— це місія, яка пропонується програмі NASA Discovery для запуску в 2018 році. Якщо вона її буде обрано і вона буде фінансуватися, стаціонарний посадковий апарат стане найближчою копією успішного «<nowiki/>[[Фенікс (космічний апарат)|Фенікса]]<nowiki/>» 2008 року, і він буде мати оновлене науково корисне астробіологічне навантаження, зокрема 1-метрову бурову установку для відбору проб льоду в північних рівнинах для проведення пошуку органічних молекул і доведення поточного або минулого життя на Марсі. Однією з ключових цілей місії Icebreaker Life є перевірка гіпотези про те, що крижаний ґрунт у полярних регіонах має значну концентрацію органічних речовин завдяки захисту кригою від окислювачів і радіації.

=== Подорож до Енцелада і Титана ===
Подорож до [[Енцелад (супутник)|Енцелада]] і [[Титан (супутник)|Титана]] є концепцією орбітальної астробіологічної орбіти для оцінки потенціалу населеності супутників Сатурна Енцелада і Титана<ref name="Sotin2011">{{cite conference|last=Sotin|first=C.|last2=Altwegg|first2=K.|last3=Brown|first3=R.H.|title=JET: Journey to Enceladus and Titan|url=http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2011/pdf/1326.pdf|format=PDF|conference=42nd Lunar and Planetary Science Conference|publisher=Lunar and Planetary Institute|date=2011|display-authors=etal|accessdate=5 березня 2019|archive-date=15 квітня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150415113634/http://www.lpi.usra.edu/meetings/lpsc2011/pdf/1326.pdf}}</ref><ref name="JET 204">{{Цитата:Новини|last=Kane|first=Van|title=Discovery Missions for an Icy Moon with Active Plumes|url=http://www.planetary.org/blogs/guest-blogs/van-kane/20140402-discovery-missions-for-an-icy-moon-with-plumes.html|work=The Planetary Society|date=3 квітня 2014|accessdate=2015-04-09|archive-date=16 квітня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150416094147/http://www.planetary.org/blogs/guest-blogs/van-kane/20140402-discovery-missions-for-an-icy-moon-with-plumes.html}}</ref><ref name="LCPM-2013">{{cite conference|last=Matousek|first=Steve|last2=Sotin|first2=Christophe|last3=Goebel|first3=Dan|last4=Lang|first4=Jared|title=JET: Journey to Enceladus and Titan|url=http://lcpm10.caltech.edu/pdf/session-5/3_JET-LCPM-130618-Matousek-final.pdf|format=PDF|conference=Low Cost Planetary Missions Conference|publisher=California Institute of Technology|date=June 18–21, 2013|accessdate=2017-06-15|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304072017/http://lcpm10.caltech.edu/pdf/session-5/3_JET-LCPM-130618-Matousek-final.pdf|archivedate=2016-03-04|deadurl=yes}}</ref>.

=== Enceladus Life Finder ===
{{Детальніше|Enceladus Life Finder}}
Enceladus Life Finder (ELF)&nbsp;— пропонована концепція астробіологічної місії для космічного зонда, призначеного для оцінки населеності внутрішнього водного океану Енцелада, шостого за величиною супутника Сатурна<ref name="2015 LPSC">{{cite conference|last=Lunine|first=J.I.|last2=Waite|first2=J.H.|last3=Postberg|first3=F.|last4=Spilker|first4=L.|title=Enceladus Life Finder: The search for life in a habitable moon|url=http://www.hou.usra.edu/meetings/lpsc2015/pdf/1525.pdf|format=PDF|conference=46th Lunar and Planetary Science Conference (2015)|publisher=Lunar and Planetary Institute|place=Houston, Texas.|year=2015|accessdate=5 березня 2019|archive-date=28 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190528200113/https://www.hou.usra.edu/meetings/lpsc2015/pdf/1525.pdf}}</ref><ref name="contestants">{{Цитата:Новини|last=Clark|first=Stephen|url=http://spaceflightnow.com/2015/04/06/diverse-destinations-considered-for-new-interplanetary-probe/|title=Diverse destinations considered for new interplanetary probe|work=Space Flight Now|date=6 квітня 2015|accessdate=2015-04-07|archive-date=5 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170105033544/http://spaceflightnow.com/2015/04/06/diverse-destinations-considered-for-new-interplanetary-probe/}}</ref>.

=== Europa Clipper ===
{{Детальніше|Europa Clipper}}
Europa Clipper&nbsp;— це місія, запланована NASA для запуску в 2025 році, яка проведе детальну розвідку супутника Юпітера Європи і перевірить, чи може крижаний супутник мати умови, придатні для життя. Це також допоможе у виборі майбутніх посадкових майданчиків<ref name="Europa Lander 2013">{{cite journal|title=Science Potential from a Europa Lander|journal=Astrobiology|date=2013|first1=Robert T.|last1=Pappalardo|author2=S. Vance|author3=F. Bagenal|author4=B.G. Bills|author5=D.L. Blaney|author6=D.D. Blankenship|author7=W.B. Brinckerhoff|volume=13|issue=8|url=http://online.liebertpub.com/doi/pdfplus/10.1089/ast.2013.1003|accessdate=14 грудня 2013|doi=10.1089/ast.2013.1003|bibcode=2013AsBio..13..740P|pages=740–773|pmid=23924246|display-authors=etal}}</ref><ref>{{Citation|last=Senske|first=D.|title=Presentation to Planetary Science Subcommittee|date=2 жовтня 2012|url=http://www.lpi.usra.edu/pss/oct2012/presentations/5_Senske_Europa.pdf|contribution=Europa Mission Concept Study Update|format=PDF|access-date=14 грудня 2013|archive-date=10 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160610225608/http://www.lpi.usra.edu/pss/oct2012/presentations/5_Senske_Europa.pdf}}</ref>.

== Науково-популярні фільми ==
* «Всесвіт. Астробіологія» ({{lang-en|The Universe. Astrobiology}})&nbsp;— науково-популярний фільм, знятий [[History (телеканал)|History Channel]] в 2008&nbsp;р.

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Див. також ==
* [[Біологія]]
* [[Біогеологія]]
* [[Біогеохімія]]
* [[Біогеофізика]]
* [[Active SETI|METI]]
* [[SETI]]
* [[Життя]]
* [[Позаземне життя]]
* [[Альтернативна біохімія]]
* [[Життєпридатність планети|Планети, придатні для виникнення життя]]
* {{нп|Планетарний захист||ru|Планетарная защита}}
* [[Гіпотеза виняткової Землі]]
* [[Життєпридатність системи червоного карлика]]
* [[Чижевський Олександр Леонідович]]

== Література ==
* ''Тихов Г.&nbsp;А.''&nbsp;Астроботаника. Алма-Ата, 1949;
* ''Тихов Г.&nbsp;А.'' Есть ли жизнь на других планетах? М., 1956.
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44521 '''Астробіологія'''&nbsp;— Енциклопедія сучасної України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180126070710/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=44521 |date=26 січня 2018 }}<!--
* {{ЕСУ|1|1|Є. Л. Кордюм}}-->

== Посилання ==
* [http://www.astrobio.eu Astrobio.eu] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190306111507/http://www.astrobio.eu/ |date=6 березня 2019 }}
* [http://www.astrochemistry.ru Астрохимия і астробиология в Росії і світі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201023215014/http://astrochemistry.ru/ |date=23 жовтня 2020 }}
* [http://www.astrobio.eu Astrobio.eu] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190306111507/http://www.astrobio.eu/ |date=6 березня 2019 }}
* [http://astrobiology.nasa.gov Astrobiology.nasa.gov] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110221183914/http://astrobiology.nasa.gov/ |date=21 лютого 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20110518094728/http://streamiss.spaceflight.esa.int/?pg=production&PID=alcn Astrobiology Lecture Course Network (a.y. 2005—2006)]
* [http://www.astrobiology.com/ The Web Astrobiology]
* [http://www.astrobio.net/ Astrobiology Magazine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060829050708/http://www.astrobio.net/ |date=29 серпня 2006 }}
* [https://www.newscientist.com/channel/astronomy/astrobiology?DCMP=Matt_Sparkes&nsref=astrobiology-instant-expert Astrobiology Instant Expert on New Scientist]
* [http://aca.unsw.edu.au/ Australian Centre for Astrobiology] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130622010002/http://aca.unsw.edu.au/ |date=22 червня 2013 }}
* [http://biocab.org/Exobiology.html Conditions for Life Everywhere] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060718180056/http://www.biocab.org/Exobiology.html |date=18 липня 2006 }}
* [http://standard3d.com Standard3D Stereoscopic Space Simulator including 30 exoplanets] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200822042354/http://standard3d.com/ |date=22 серпня 2020 }}
* [https://web.archive.org/web/20181015060232/http://www.astrobiologia.pl/eana/ European Astrobiology Network Association (EANA)]
* [http://www.ifa.hawaii.edu/~meech/iau/ International Astronomical Union Commission 51: Bioastronomy, official website] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130906030812/http://www.ifa.hawaii.edu/~meech/iau/ |date=6 вересня 2013 }}
* [http://nai.nasa.gov/ NASA Astrobiology Institute] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060815002519/http://nai.nasa.gov/ |date=15 серпня 2006 }}
* [http://pilbara.mq.edu.au/ NASA-Macquarie University Pilbara Education Project] {{Webarchive|url=https://archive.today/20121127110236/http://pilbara.mq.edu.au/ |date=27 листопада 2012 }}
* [http://planetquest.jpl.nasa.gov/ Nasa's PlanetQuest] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110225110149/http://planetquest.jpl.nasa.gov/ |date=25 лютого 2011 }}
* [http://www.exoplanetology.com/ Official Website Exoplanetology] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110904052622/http://www.exoplanetology.com/ |date=4 вересня 2011 }}
* [http://omegataupodcast.net/2009/09/18-astrobiology-at-the-nasa-astrobiology-institute/ Podcast Interview with NAI'Director s Dr. Carl Pilcher] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130617142204/http://omegataupodcast.net/2009/09/18-astrobiology-at-the-nasa-astrobiology-institute/ |date=17 червня 2013 }}
* [https://web.archive.org/web/20060929161613/http://pokey.arc.nasa.gov/~astrochm/LifeImplications.html Possible Connections Between Interstellar Chemistry and the Origin of Life on the Earth]
* [https://web.archive.org/web/20130613135659/http://www.nemoramjet.com/snduterus.html Snaiad, a world-building project with creatures designed with evolutionary biology in mind.]
* [http://www.solstation.com/habitable.htm Stars and Habitable Planets] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200604005802/http://www.solstation.com/habitable.htm |date=4 червня 2020 }}

{{Бібліоінформація}}
{{розділи біології}}
{{Позаземне життя}}
{{Астрономія}}

{{ВП-портали|Астрономія}}

[[Категорія:Космічна біологія| ]]
[[Категорія:Розділи біології]]
[[Категорія:Позаземні цивілізації]]