Перегляд вихідного коду сторінки Арка

[[Файл:Pergamonmuseum Babylon Ischtar-Tor.jpg|thumb|250px|[[Брама Іштар]] у [[Пергамський музей|Пергамському музеї]]]]
{{Otheruses}}
'''А́рка''', зрідка '''лук'''<ref>[https://architecture_uk.academic.ru/2185/лук Лук] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200326140648/https://architecture_uk.academic.ru/2185/%25D0%25BB%25D1%2583%25D0%25BA |date=26 березня 2020 }} // {{тимо}}</ref> ({{lang-la|arcus}}&nbsp;— «дуга», «вигин», «скрут»)&nbsp;— криволінійне [[перекриття]] прорізу в [[Стіна|стіні]] або простору між двома опорами ([[стовп]]ами, [[колона]]ми, [[пілон]]ами), що передає на основу не тільки [[навантаження]], але й ро́зпір. [[Тримкість|Тримальна]] [[Будівельні конструкції|будівельна конструкція]].

Термін також вживається для будь-якої вигнутої структури, що має форму арки. Арки можуть використовуватися як конструктивний [[Архітектура|архітектурний]] елемент, наприклад, над [[двері|двірним]] проходом чи [[брама|брамою]], або як чисто [[Декор (архітектура)|декоративний елемент]].

== Механіка арки ==
[[Файл:Gateway arch.jpg|thumb|left|250px|Арка в [[Сент-Луїс]]і з формою ланцюгової лінії]]
[[Файл:Арка2.JPG|thumb|right|250px|Арка ([[Сімферопольський залізничний вокзал]])]]

Арка&nbsp;— криволінійний [[брус]] плавного обрису, тримальна будівельна конструкція. На відміну від вертикального [[тиск]]у [[балка (конструкція)|балки]], тиск арки на опори похилий, через що виникає горизонтальна опорна [[сили реакції|реакція]] (розпір). Від [[склепіння]] арка відрізняється лише значно меншою шириною. Під вертикальним навантаженням арка працює переважно на [[стиск]] і меншою мірою на [[деформація згину|згин]].

Арки бувають без[[шарнір]]<nowiki/>ні, двошарнірні та тришарнірні; якщо опорні кінці арки з'єднати [[стрижень (механіка)|стрижнем]] (затяжкою, що сприймає горизонтальну реакцію), утворюється ''арка із затяжкою''.

Частини арки мають такі назви: ''п'ята арки'' (поперечний переріз біля опори), ''замок арки'' (поперечний переріз біля вершини арки), ''стріла підйому'' (віддаль центра замка арки від лінії, що з'єднує центри п'ят арки). Відстань між центрами п'ят називається ''розрахунковою проймою''. Із збільшенням стріли підйому зменшується розпір арки. Залежно від внутрішнього обрису арки бувають півциркульні, колові, стрілчасті, кільовидні та ін. [[Вісь]] арки добирають так, щоб згинальні [[момент сили|моменти]] були найменші; тоді арка буде найбільш міцною і стійкою.

Міцність арки залежить від її форми. Найпростіші акри мають форму напівкола, однак теоретично найміцнішими є арки з формою [[парабола|параболи]] або [[ланцюгова лінія|ланцюгової лінії]]. Параболічні арки запровадив в архітектуру іспанський архітектор [[Антоніо Гауді]]. Такі арки передають весь розпір на основу й не потребують додаткових елементів.

== Генеза ==
Арки вперше з'явилися у [[2-ге тисячоліття до н. е.|2 тисячолітті до н.&nbsp;е.]] в архітектурі [[Стародавній Схід|Стародавнього Сходу]], зокрема [[Межиріччя]], де [[Будівельна справа|будівництво]] [[цегла|цегляних]] [[Споруда|споруд]] досягло високого рівня, набули широкого поширення в [[Давньоримська архітектура|архітектурі Стародавнього Риму]]. У старовину арка стала символом небесного світу, в епоху [[Античність|Античності]] ототожнювалась з [[Зевс]]ом і [[Юпітер (міфологія)|Юпітером]], природним підтвердженням чого вважалася [[веселка]]. Внаслідок утилітарні завдання перекриття простору переростали у проблему створення відповідного художнього образу.

== Матеріал та конструктивні елементи арок ==
[[Файл:Chastyny arky.jpg|250px|thumb|Елементи арки]]
Залежно від розміру пройми, навантаження і призначення арки виконуються з [[камінь|каменю]], [[цегла|цегли]], [[залізобетон]]у, [[метал]]у і [[деревина|дерева]]. Для спорудження [[кам'яна кладка|мурованих]] арок влаштовують металеві або дерев'яні [[кружало|кружала]]&nbsp;— тимчасові опорні конструкції, що розбираються після встановлення замкового каменя (або затужавіння розчину).

Кам'яна арка&nbsp;— найдавніша (3000 до н.&nbsp;е.); в 2-й пол. 19 ст. з'явилась металева арка, в 20 ст. створена і поширилась в будівництві залізобетонна арка, за допомогою якої можна перекривати великі пройми.

'''Частини арки''':
# [[плінтус]]
# [[імпост]]
# [[лоб арки]]
# [[п'ята арки]]
# [[замковий камінь]]
# [[архівольт]]

== Типи арок ==
[[Файл:Arcos de la Mezquita de Córdoba.jpg|thumb|180px|Аравійська арка в інтер'єрі [[Мечеть у Кордобі|Кордовської мечеті]] (Іспанія)]]
[[Файл:Normandie Calvados Bayeux4 tango7174.jpg|thumb|180px|Трилопатева арка у [[собор Байо|соборі Байо]] (Франція)]]
[[Файл:Eisenerz - Eingang Bergmannsplatz 2.jpg|thumb|180px|Увігнута арка у дверному прорізі та еліптична перед нею у колишній зброярні міста Ейзенерц (Німеччина)]]
[[Файл:Bellapais Abbey 11.jpg|180px|thumb|Готичні стрілчасті арки [[Абатство Беллапаїс|абатства Баллапаїс]] (Кіпр)]]
[[Файл:Kabah Arch 2002.12.29 27.jpg|180px|thumb|Удавана (фальшива) арка у колишньому місті [[Каба (мая)|Каба]] [[Мая (цивілізація)|цивілізації мая]] (Мексика)]]
За формою, що зумовлювалася [[Архітектурний стиль|стильовими]] вимогами, конструкцією та місцем розташування, існували і продовжують вживатися такі види:

* ''Арка аравійська''&nbsp;— окреслена з одного центра кривою, що складає більше половини кола, внаслідок чого отримує вигляд підкови. Була поширена в архітектурі народів сходу, в [[мавританська архітектура|іспано-мавританській архітектурі]].
* ''Арка багатолопатева''&nbsp;— внутрішня поверхня якої складена з кількох менших арочок.
* ''Арка увігнута''&nbsp;— перекрита двома чи більше дугами, зверненими випуклими боками всередину прорізу.
* ''Арка дволопатева''&nbsp;— складена з двох малих арок однакових розмірів, [[Імпост|імпости]] і з'єднання яких розташовані на одному рівні (порівн. Арка підвісна).
* ''Арка двоцентрова''&nbsp;— сформована двома дугами однакового радіусу.
* ''Арка діагональна''&nbsp;— розташована у хрестовому склепінні по діагоналі [[квадрат]]а чи [[прямокутник]]а, тобто [[Нервюра (архітектура)|нервюра]], яку називають «[[ожива]]».
* ''Арка еліптична''&nbsp;— утворена в перетині частиною [[еліпс]]а.
* ''Арка заплічна''&nbsp;— влаштована над заглибленням у [[Стіна|стіні]].
* ''Арка зворотна''&nbsp;— зі зверненою донизу опуклістю дуги.
* ''Арка зубчаста''&nbsp;— із рівномірним розташуванням по внутрішній поверхні гострокутних виступів.
* ''Арка кільоподібна''&nbsp;— має форму півкола із загостреним верхнім кутом, внаслідок чого у перетині нагадує поперечній розріз кормової частини перекинутого судна.
* ''Арка клинчаста''&nbsp;— викладена з клинчастих каменів або з прямокутних каменів з клинчастими швами.
* ''Арка коробова''&nbsp;— виконана у вигляді дуги з трьох і більше центрів.
* ''Арка кругова (стиснута)''&nbsp;— описана півколом з центру, розташованому нижче п'ят.
* ''Арка кутова''&nbsp;— те саме, що і ''арка митрова.''
* ''Арка ланцетоподібна''&nbsp;— утворена двома дугами, що перетинаються під кутом (у вигляді [[ланцет]]а), має стрілчасту рівнобічну, стрілчасто-стиснуту або стрілчасту плоску форму.
* ''Арка лучкова (кругова)''&nbsp;— утворює у перетині менше півкола (одноцентрова).
* ''Арка мавританська''&nbsp;— те саме, що Арка аравійська.
* ''Арка митрова''&nbsp;— з двома симетричними спадами у завершенні.
* ''Арка овальна''&nbsp;— утворює в перетині частину овалу.
* ''Арка опукло-угнута''&nbsp;— вигини у п'ят звернуті опуклими боками в середину прорізу і плавно переходять в одноцентрове чи багатоцентрове підвищення по вертикальній осі.
* ''Арка параболічна''&nbsp;— утворює в перетині частину [[Парабола|параболи]].
* ''Арка перекинута''&nbsp;— така, у котрій замок знаходиться нижче п'ят (порівн. контрарка). Виконує функції розвантажувальної і влаштовується в нижній частині стіни.
* ''Арка перспективна''&nbsp;— входить у товщу стіни ступінчастими уступами.
* ''Арка півциркульна''&nbsp;— утворює в перетині півкола; описана з центру, розташованого вище п'ят або на їх рівні.
* ''Арка підвісна''&nbsp;— складена з двох дуг, місце з'єднання яких розташоване нижче їх вершин.
* ''Арка підковоподібна''&nbsp;— те саме, що Арка аравійська.
* ''Арка піднесена''&nbsp;— те саме, що Арка ланцетоподібна.
* ''Арка плоска''&nbsp;— зі стрілою підйому в кілька разів менше прольоту.
* ''Арка повзуча''&nbsp;— з п'ятами на різних рівнях.
* ''[[Попружна арка|Арка попружна (підпружна)]]''&nbsp;— допоміжна, що підтримує склепіння або плоску стелю.
* ''Арка портьєрна''&nbsp;— утворена двома або чотирма дугами з центрами за межами прорізу.
* ''Арка притуплена''&nbsp;— полога стрілчаста з округленнями у п'ятах.
* ''Арка розвантажувальна''&nbsp;— замурована у стіну для рівномірного розподілу навантаження або його передачі на підпори, простінки.
* ''Арка стиснута (лежача)''&nbsp;— завершена горизонтальною перемичкою.
* ''Арка стрілчаста''&nbsp;— утворена двома дугами, що перетинаються під кутом.
* ''Арка ступінчаста''&nbsp;— система арок у вигляді кількох ярусів закомар.
* ''Арка трилопатева''&nbsp;— утворена трьома півколами. Причому підвищене середнє спирається на кінці бокових, які дзеркально повторюють одне одного.
* ''Арка трицентрова''&nbsp;— півовальна у розрізі, складається з дуг трьох кіл, з яких найбільше середнє побудоване радіусом з центра на осі прорізу. Дві інші дуги прокладаються радіусами з точок, що знаходяться значно вище.
* ''Арка «тюдор» ''&nbsp;— полога із загостреним верхом.
* ''Арка удавана (фальшива)''&nbsp;— викладена з горизонтальним напуском каменів.
* ''Арка царська''&nbsp;— розташована в [[Царські врата|Царських вратах]] іконостасу християнського храму.
* ''Арка щокова''&nbsp;— попружна хрестового склепіння, розташована по боках прямокутника його плану. Оточує склепіння перпендикулярно до його твірної.
Арки зводяться також у вигляді окремих споруд, а саме:
* ''Арка меморіальна''&nbsp;— збудована на пам'ять про важливу знамену подію або історичну особу.
* ''[[тріумфальна арка|Арка тріумфальна]]''&nbsp;— брама з одним або трьома арковими отворами, прикрашена скульптурами і написами, як урочиста споруда.

== Розрахунок арок ==

=== Розрахункові схеми ===
Найбільшого поширення набули такі типи [[розрахункова схема|розрахункових схем]] арок<ref name=Lebedeva>''Лебедева Н.&nbsp;В.''&nbsp;Фермы, арки, тонкостенные пространственные конструкции.&nbsp;— М.: Архитектура-С, 2006. С.24-35</ref>:
{{Multiple image
|align       = center
|header  = Типи розрахункових схем арок в умовах статики
|image1     = Трехшарнирная арка схема resize.png
|caption1   = Тришарнірна арка
|image2     = Двухшарнирная арка схема resize.png
|caption2   = Двошарнірна арка
|image3     = Бесшарнирная арка схема resize.png
|caption3   = Безшарнірна арка}}

Кожен з типів має свої переваги і недоліки, і вибір тієї чи іншої конструкції визначається [[Інженер-проєктувальник|інженером-проєктувальником]] виходячи як з вимог до міцності, так і з необхідності застосування тих чи інших матеріалів для арки, архітектурних міркувань, вартості та місцевих умов будівництва. Так, наприклад, тришарнірна арка є [[Статично визначувана система|статично визначуваною системою]], в силу чого подібна конструкція є не так чутливою до температурних впливів і [[Просідання|просідань]] опор. Також тришарнірні аркові конструкції зручні з погляду [[Монтажні роботи|монтажних робіт]] і транспортування, так як складаються з двох окремих частин. Однак наявність додаткового шарніра призводить до великої різниці моментів по довжині обох частин, що, відповідно, вимагає додаткової витрати матеріалу. Протилежною їй у цьому плані є безшарнірних арка, яка завдяки затискання п'ят арок в опорах має найсприятливіший розподіл згинальних моментів по довжині і може бути виготовленою з мінімальними перетинами. Але защемлення в опорах, у свою чергу, призводить до необхідності улаштування потужніших [[Фундамент|фундаментів]], арка є чутливою як до переміщень опор, так і до температурних напружень. Найбільшого поширення набула двошарнірна арка. Будучи один раз статично невизначеною системою, вона також має хороший розподіл моментів по довжині і позбавлена необхідності будівництва масивних опор<ref name=Lebedeva />.

=== Визначення силових факторів ===
[[Файл:Схема определения усилий в арке resize.png|thumb|Схема визначення зусиль в арці]]
При використанні арок як [[Перекриття|перекриттів]], вони розраховуються у загальному випадку на рівномірно розподілене навантаження (навантаження вид розташованих вище конструкцій перекриттів, снігове навантаження, навантаження від власної ваги арки). При розрахунку будуються [[епюра|епюри]] зусиль, що виникають у перерізах арки, за якими визначаються найнебезпечніші перерізи. Формули для визначення зусиль у довільному перерізі арки наступні<ref name=Lebedeva/>:

;1. Згинальний момент
: <math>M_x = M_x=M_{op}+{M_x}^b-F_h y\!\,</math>,
де<math>~ M_{op} </math>&nbsp;— опорний момент у безшарнірній арці (у дво- або тришарнірній арці він дорівнює нулю)
: <math>~ {M_x}^b </math>&nbsp;— згинальний момент;
: <math>~ F_h </math>&nbsp;— розпір;
: <math>~ x,y </math>&nbsp;— координати перерізу.

Розпір визначається з виразу<ref name=Lebedeva/>:
: <math>F_h = k{M_c}^b/f\!\,</math>,
де <math>~ {M_c}^b </math>&nbsp;— згинальний момент посередині прольоту;
: <math>~ f </math>&nbsp;— стріла підняття арки;
: <math>~ k </math>&nbsp;— коефіцієнт, що враховує геометричні і фізичні характеристики арки.

;2. Поздовжня сила
: <math>N_x = -{Q_x}^b\sin \varphi-F_h\cos \varphi\!\,</math>,
де <math>~ {Q_x}^b </math>&nbsp;— балкова поперечна сила;
: <math>~ \varphi </math>&nbsp;— кут між дотичною до осі арки у перерізі, який розглядається й горизонталлю.

;3. Поперечна сила
: <math>Q_x = {Q_x}^b\cos \varphi-F_h\sin \varphi\!\,</math>.

=== Розрахунок напруженого стану ===
В основі розрахунку напруженого стану аркових конструкцій лежить розрахунок кривого стрижня, елемента, який відрізняється від прямої [[Балка (конструкція)|балки]] тим, що має криволінійну вісь (вісь&nbsp;— лінія, що проходить через центр маси поперечних перерізів елемента). З допустимим наближенням [[Напруження зсуву|дотичні напруження]] від поперечної сили для кривих стрижнів можна визначати за формулою Журавського<ref name=Belaev>''Беляев Н. М.'' Сопротивление материалов.&nbsp;— М.: Наука, 1965.&nbsp;— С.584-590</ref>:

: <math>\tau = \frac{QS(z)}{J_xb}\!\,</math>,
де <math>~ Q=Q(y) </math>&nbsp;— поперечна сила, що діє на балку (<math>y</math>&nbsp;— поздовжня координата);
: <math>~ S(z) </math>&nbsp;— [[статичний момент плоскої фігури|статичний момент]] відрізаної площі перерізу на відстані <math>z</math> відносно [[нейтральна вісь|нейтральної осі]];
: <math>~ J_x </math>&nbsp;— [[момент інерції]] перетину елемента відносно центральної осі <math>x</math>, яка перпендикулярна до площини арки;
: <math>~ b </math>&nbsp;— ширина перерізу елемента на відстані <math>z</math> від нейтральної осі.

Відповідно, умова [[міцність|міцності]] за дотичними напруженнями для кривих стрижнів буде мати такий вигляд<ref name= Belaev />:

: <math> \tau_{max} = \frac{Q_{max}S_{max}}{Jb}\le[\tau]\!\,</math>.

Напруження в кривому стрижні, що викликаються нормальною силою є нормальними до перерізу та рівномірно розподілені по його площі, тобто<ref name=Belaev/>:

: <math>\sigma = \frac{N}{F}\!\,</math>,
де <math>~ N </math>&nbsp;— нормальна сила, що діє елемент;
: <math>~ F </math>&nbsp;— площа перерізу елемента.

[[Файл:Напряжения в кривой балке resize.png|thumb|Гіперболічний закон розподілу нормальних напружень у криволінійному стрижні від дії згинального моменту]]

Згинальний момент, як і у прямій балці, викликає появу у криволінійному стрижні лише нормальних напружень. Їх розподіл за висотою перерізу визначається за формулою<ref name=Belaev/>:
: <math>\sigma = \frac{z}{\rho}\frac{\delta d\varphi}{d\varphi}E\!\,</math>,
де <math>~ z </math>&nbsp;— відстань від нейтральної осі до точки, де визначається напруження;
: <math>~ \rho </math>&nbsp;— радіус кривини бруса у точці, що розглядається;
: <math>~ \delta d\varphi </math>&nbsp;— величина зміни кута між суміжними перерізами під дією моменту;
: <math>~ d\varphi </math>&nbsp;— початковий кут між перерізами;
: <math>~ E </math>&nbsp;— [[Модуль Юнга]].

З рівнянь видно, що на відміну від прямої балки, де напруження розподіляються за лінійним законом, у криволінійному стрижні нормальні напруження від згинального моменту розподіляються за [[Гіпербола (математика)|гіперболічним]] законом. З цього випливає декілька важливих висновків, а саме:
* при згині кривого стрижня нейтральна вісь не проходить через центр ваги перерізу;
* напруження у зовнішніх волокнах елементу є меншими, ніж при такому ж згині прямої балки, а у внутрішніх волокнах&nbsp;— більшими;
* ріст напружень за висотою перерізу відбувається з різною інтенсивністю. Найбільшої величини напруження досягають на внутрішньому боці і швидко зменшуються углиб.

Якщо конструкція працює у статичному режимі й виготовлена з пластичного матеріалу не схильного до [[крихке руйнування|крихкого руйнування]], то перенапруження на краю перерізу з внутрішнього боку можуть бути безпечними<ref name=Belaev/>.

Формула нормальних напружень від згинального моменту буде мати вигляд<ref name=Belaev/>:
: <math>\sigma = \frac{M}{S}\cdot\frac{z}{\rho}\!\,</math>,

а формула повних нормальних напружень у кривому стрижні<ref name=Belaev/>:
: <math>\sigma = \frac{N}{F}+\frac{M}{S}\cdot\frac{z}{\rho}\!\,</math>.

Радіус кривини нейтрального шару визначається з рівняння<ref name=Belaev/>:

: <math>r = \frac{F}{\int\limits_F\frac{dF}{\rho}}\!\,</math>.

З формул випливає, що чим меншим є відношення радіуса кривини стрижня до висоти його перерізу, тим у більшій мірі робота кривого стрижня відрізняється від роботи прямої балки.

=== Визначення деформацій ===
Деформації, що виникають в кривих стрижнях, у загальному випадку визначаються наступними виразами<ref name=Belaev/>:

: <math> \begin{matrix} f = \int\limits_S\frac{MdS}{EJ}\cdot\frac{\delta M}{\delta P}+\int\limits_S\frac{NdS}{EF}\cdot\frac{\delta N}{\delta P} \\ \theta = \int\limits_S\frac{MdS}{EJ}\cdot\frac{\delta M}{\delta M_0}+\int\limits_S\frac{NdS}{EF}\cdot\frac{\delta N}{\delta M_0} \end{matrix} \Bigg\}\!\,</math>

де <math>~ f </math>&nbsp;— лінійне переміщення центру мас перерізу;
: <math>~ \theta </math>&nbsp;— кут повороту перерізу.

У більшості випадків впливом кривини при визначенні деформацій можна знехтувати<ref name=Belaev/>.

== Відомі аркові конструкції ==

=== У світі ===
{{multiple image
| align = center
| direction = horizontal
| header   =
| image1   = Arc de triomphe frontsimple.jpg
| caption1 = [[Тріумфальна арка (Париж)|Тріумфальна арка]] у Парижі (Франція)
| width1   = 205
| image2   = Colosseum and triumphal arch.jpg
| caption2 = Аркові конструкції [[Колізей|Колізею]] та [[Арка Костянтина|арки Костянтина]] у Римі (Італія)
| width2   = 200
| image3   = Arches and columns, Great Mosque of Kairouan.jpg
| caption3 = Аркові елементи в [[мечеть Укба|мечеті Укба]] (Туніс)
| width3   = 178
| image4   = InsideGWWatchtower.jpg
| caption4 = Аркові конструкції у [[Великий китайський мур|Великому китайському мурі]] (Китай)
| width4   = 178
| image5   = Pont du Gard - Detail I (2354091363).jpg
| caption5 = Арка давньоримського акведука поблизу [[Ремулен]]а (Франція)
| width5   = 200
| footer   =
}}

=== В Україні ===
{{multiple image
| align = center
| direction = horizontal
| header   =
| image1   = Dykanka. Arc de Triomphe. The author of the project - the academician of architecture Luigi Rusca (1820)..jpg
| caption1 = Тріумфальні ворота у [[Диканька|Диканьці]] за проектом [[Луїджі Руска]]
| width1   = 213
| image2   = Viaduk. Terebovlia. Plebanivka.jpg
| caption2 = Аркова конструкція [[віадук]]а в селі [[Плебанівка (Теребовлянський район)|Плебанівка]] біля [[Теребовля|Теребовлі]]
| width2   = 218
| image3   = Монумент на честь воз'єднання України з Росією NoFoP.jpg
| caption3 = [[Арка Свободи українського народу]] у [[Київ|Києві]]
| width3   = 200
| image4   = Тріумфальна арка.jpg
| caption4 = [[Кам'янець-Подільська Тріумфальна арка]]
| width4   = 100
| image5   = Новгород-Сіверський. Тріумфальна брама.JPG
| caption5 = [[Тріумфальна арка (Новгород-Сіверський)|Тріумфальна брама]] у [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверському]]
| width5   = 228
| footer   =
}}
{{multiple image
| align = center
| direction = horizontal
| header   =
| image1   = Одеса_02010.JPG
| caption1 = [[Мавританська арка]] в Одесі
| width1   = 206
| image2   = Звіринецька брама в м. Жовква (ракурс 2).JPG
| caption2 = Звіринецька брама у [[Жовква|Жовкві]]
| width2   = 206
| image3   = 1 Danyla Halytskoho Square, Lviv (03).jpg
| caption3 = Аркова конструкція в будинку на [[Площа Данила Галицького (Львів)|площі Данила Галицького]] у [[Львів|Львові]]
| width3   = 114
| image4   = Міст_в_тумані.jpg
| caption4 = Чотириарковий [[Мости Преображенського|міст Преображенського]] через [[Дніпро (річка)|Дніпро]] у [[Запоріжжя|Запоріжжі]]
| width4   = 235
| image5   = Сentral Park in Vinnytsya 38.JPG
| caption5 = Вінницька арка
| width5   = 194
| footer   =
}}

== Арки природного походження ==
Форми у вигляді арки часто зустрічаються в природі. Вони можуть бути з каменю, льоду, дерева тощо. Арочні форми, створені природою, вплинули, швидше за все, на застосування їх людиною як елементів у будівельних конструкціях. Слугуючи часто проходом з одного місця в інше, вони набули і сакрального змісту, символізуючи своєрідний портал туди, де можна очікувати чогось нового та раніше незвіданого. Будучи продуктом [[Ерозія|ерозії]], арочні кам'яні конструкції є корисними у плані археологічних та геологічних досліджень.
{{multiple image
| align = center
| direction = horizontal
| header   = Арки природного походження
| image1   = Rainbow Cave Israel.JPG
| caption1 = Арка Rainbow Cave [[Галілея]] (Ізраїль)
| width1   = 195
| image2   = Delicate Arch LaSalle.jpg
| caption2 = Двадцятиметрова «Струнка арка» у штаті [[Юта]] (США)
| width2   = 248
| image3   = Pravcicka brana2.jpg
| caption3 = [[Правчицькі ворота]] у [[Чеська Швейцарія|Чеській Швейцарії]] (Чехія).
| width3   = 223
| image4   = KaraDag03.jpg
| caption4 = [[Золоті Ворота (скеля)|Золоті Ворота]] поблизу масиву [[Кара-Даг]] у [[Кримський півострів|Криму]] (Україна).
| width4   = 101
| image5   = Azure Windownew.JPG
| caption5 = «Блакитне вікно» (Мальта)
| width5   = 193
| footer   =
}}

Іноді природні арочні утворення служать як реальні інженерні конструкції, по яких можуть бути прокладені діючі дороги. Приклади подібних арок можна знайти в природних парках ''Carter Caves State Resort Park'' та ''Natural Bridge State Resort Park'' у штаті [[Кентуккі]] (США).

Відповідно до класифікації [[Арки (національний парк)|Національного парку Арки]] (штат Юта, США), кам'яний проріз, щоб вважатися аркою, повинен мати ширину не меншу ніж 3 [[фут]]и (0,914 метра) і розташовуватись у досить великій стіні. При цьому арки через природні водотоки, а також через пересохлі русла, називаються природними мостами. Отвори в скелях, які розташовані досить далеко від країв та не впливають на форму скелі, арками не вважаються<ref>''Ruth Rudner'' Windstone: Natural Arches, Bridges, and Other Openings. Graphic Arts Center Publishing Co. 2003</ref>.

== Див. також ==
* [[Тріумфальна арка]]
* [[Аркова гребля]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
{{commons|Arch}}
{{Вікісловник|Арка}}
* {{УРЕ}}
* Инженерные конструкции. Учеб. для вузов / В.&nbsp;Н.&nbsp;Голосов, В.&nbsp;В.&nbsp;Ермолов, Н.&nbsp;В.&nbsp;Лебедева и др.; Под ред. В.&nbsp;В.&nbsp;Ермолова.&nbsp;— М.: Высш. шк., 1991.&nbsp;— 408 с.
* ''Лебедева Н. В.'' Фермы, арки, тонкостенные пространственные конструкции / Лебедева Н. В.&nbsp;— М.: Архитектура-С, 2006.&nbsp;— 120 с.
* Современные пространственные конструкции (железобетон, металл, дерево, пластмассы): Справочник / Ю.&nbsp;А.&nbsp;Дыховичный, Э.&nbsp;З.&nbsp;Жуковский, В.&nbsp;В.&nbsp;Ермолов и др.&nbsp;— М.: Стройиздат, 1991.&nbsp;— 543 с.
* ''Пономарёв В. А.'' Архитектурное конструирование / В.&nbsp;А.&nbsp;Пономарёв.&nbsp;— М.: Архитектура-С, 2008.&nbsp;— 736 с.

== Посилання ==
* {{ТС_Буд|частина=Арка|сторінки =19}}
{{Бібліоінформація}}
{{Архітектурні ордери}}
{{Храмова архітектура}}
{{Криві}}
[[Категорія:Арки і склепіння| ]]
[[Категорія:Аркові мости]]
[[Категорія:Арки]]