Перегляд вихідного коду сторінки Ан-70

{{ЛА
| назва = Ан-70
| тип = [[Військово-транспортний літак]]
| виробник = {{UKR}}, [[Київський авіаційний завод «Авіант»]]
| зображення = Файл: Antonov An-70 Ramenskoye Airport 2013 (cropped).jpg
| зображення_підпис = Другий прототип Ан-70 (реєстраційний код UR-EXA) в польоті
| розробник = [[КБ Антонов|АНТК імені Олега Антонова]]
| конструктор = О.&nbsp;Богданов, <br/> [[Балабуєв Петро Васильович|П.&nbsp;Балабуєв]]
| перший політ = [[16 грудня]] [[1994]]
| початок експлуатації =
| припинення експлуатації =
| статус = підготовка до серійного виробництва
| основний експлуатант = [[Повітряні сили України]]
| інші експлуатанти =
| роки виробництва =
|Всього збудовано               = 2 дослідних зразка
| вартість розробки =
| вартість одиниці =
| базова модель =
| варіанти з окремими статтями = [[Ан-77]], [[Ан-188]]
| вікісховище = Antonov An-70
}}

'''Ан-70'''&nbsp;— середньомагістральний вантажний [[військово-транспортний літак|військово-транспортний]] літак розробки [[Державне підприємство «Антонов»|ДП «Антонов»]]. Літак призначений для заміни морально та фізично застарілого [[Ан-12]].

Має аеродинамічну схему чотиримоторного гвинтовентиляторного турбогвинтового [[високоплан]]у з однокільовим оперенням та хвостовим вантажним люком.

Як було оголошено [[14 серпня]] [[2009]] розробником літака [[АНТК імені Олега Антонова|АНТК ім. Антонова]], завершення будівництва перших серійних '''АН-70''' заплановано на [[2012]]&nbsp;р. Замовником двох машин стало [[Міністерство оборони України]].<ref>{{Cite web |url=http://sd.net.ua/2009/08/14/pervye_serijjnye_an70_budut_postroeny_k_2102_godu.html |title=Перші серійні АН-70 будуть побудовані в 2012 р. |accessdate=14 серпня 2009 |archive-date=30 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100430061105/http://sd.net.ua/2009/08/14/pervye_serijjnye_an70_budut_postroeny_k_2102_godu.html }}</ref> Прийнятий на озброєння Збройних Сил України 19 січня 2015&nbsp;р.

== Історія створення ==
[[Файл:Antonov An-70 in 1994.jpg|міні||Перший прототип Ан-70 (1994 рік)]]
[[Файл:An-70-1997.jpg|thumb|Другий прототип Ан-70 (реєстраційний код UR-NTK) на виставці [[МАКС]]-97]]
[[Файл:Medium military transport aircraft An-70.webm|міні|Ан-70&nbsp;— відеопрезентація компанії «Антонов»]]
Розробка нового середньомагістрального [[Військово-транспортний літак|військово-транспортного літака]] на заміну [[Ан-12]] розпочалась ще в кінці [[1970-ті|1970-х]] років. Проте, через неясність вимог до літака, технічне завдання було погоджене аж у [[1987]] році. Розробка велась під керівництвом Олега Богданова й Петра Балабуєва. В червні [[1993]] року прем'єр-міністри України [[Кучма Леонід Данилович|Леонід Кучма]] та Росії [[Черномирдін Віктор Степанович|Віктор Черномирдін]] підписали угоду про спільну розробку й виробництво літака Ан-70. Виготовлення першого прототипу завершилось у січні 1994 року.

Перший політ Ан-70, пілотований екіпажем С.&nbsp;В.&nbsp;Максимова, здійснив [[16 грудня]] [[1994]] року з аеродрому [[Київський авіаційний завод «Авіант»|Київського авіазаводу]] в [[Святошин]]і. [[10 лютого]] [[1995]] року, під час одного з випробувальних польотів, дослідний Ан-70 зіткнувся в повітрі з [[Ан-72]], який його супроводжував. В результаті катастрофи екіпаж Ан-70 (С.&nbsp;Максимов, В.&nbsp;Лисенко, В.&nbsp;Непочатих, П.&nbsp;Скотніков, А.&nbsp;Кострикін, М.&nbsp;Березюк і А.&nbsp;Горилицев) загинув, а пілотам Ан-72 вдалось успішно посадити пошкоджений літак. У грудні [[1996]] року виготовлено другий прототип. Спочатку його планувалось використовувати для статичних випробовувань, але через катастрофу першого прототипу його задіяли для льотних випробовувань. Свій перший політ другий прототип здійснив [[24 квітня]] [[1997]] року.

У серпні 1997 року літак був представлений на міжнародному авіасалоні [[МАКС]]-97, а в [[2000]] також виставлявся на авіасалонах в [[Берлін]]і і Чжухай ([[Китай]]).

У [[1999]] році розпочались спільні державні і сертифікаційні випробовування. За їх планом літак мав пройти випробовування в умовах низької температури. Для цього літак був направлений до [[Якутськ]]а із плановою посадкою в [[Омськ]]у. [[27 січня]] [[2001]] року при зльоті з Омського аеропорту на літаку [[Відмова двигуна на зльоті|відмовив третій двигун]], а через 20-30 секунд&nbsp;— ще й перший. На цей момент літак уже відірвався від землі і вилетів за межі [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкової смуги]]. Екіпаж вирішив посадити літак у полі, відразу ж після ЗПС, без випуску [[Шасі (літальний апарат)|шасі]]. У результаті аварії лише 4 із 33 людей, які перебували на борту, отримали поранення, двох із них направили у лікарню Омська. Літак отримав значні пошкодження: велика тріщина у [[фюзеляж]]і за центропланом, пошкодження нижньої частини фюзеляжу (посадка була виконана на «живіт»), пошкодження консолей крила і гвинтовентиляторів двигуна.

Згідно з результатами розслідування причиною аварії стала відмова третього двигуна літака. Відразу після зльоту відбулося збільшення частоти обертання гвинтовентилятора третього двигуна та електронна система управління відімкнула його. При цьому другий ряд лопатей не зафлюгувався внаслідок руйнування трубки підведення мастила в канал управління кроком лопатей у втулці гвинтовентилятора. Цей ряд лопатей продовжував обертатися (відбулась авторотація) створюючи негативну тягу близько п'яти тонн. Екіпаж збільшив потужність решти двигунів, але на цей момент автоматика відімкнула перший з них через нестабільну роботу датчика обертів вільної турбіни. На двох двигунах, на малій швидкості, при наявності негативної тяги і зриву потоку з ділянки крила за незафлюгованими лопатями продовження польоту стало неможливим. Дії екіпажу, який посадив машину з прибраним шасі на засніжене поле біля села Чукреєвка недалеко від омського аеропорту, комісія визнала грамотними й професійними. Пошкоджений літак частинами перевезли на омське виробниче об'єднання «Політ». Там його відновили до льотного стану.

У [[2003]] році пілот-випробувач В. Горовенко встановив 6 світових рекордів вантажопідйомності.

Випуск перших серійних Ан-70 планувався на 2013 рік.<ref>{{Cite web|url=http://www.unian.net/ukr/news/news-424077.html|назва="Антонов" відклав постачання Ан-70 на 2013 рік|видавець=[[УНІАН]]|дата=3 березня 2011|url-архіву=https://web.archive.org/web/20110312094443/http://www.unian.net/ukr/news/news-424077.html|дата-архіву=12 березня 2011|мертвий-url=no|дата-доступу=29 травня 2021}}</ref>

11 квітня 2014 року завершилися державні випробовування і літак був рекомендований для прийняття на озброєння [[Міністерство оборони України|Міноборони України]]<ref>{{Cite web|url=http://ua.interfax.com.ua/news/general/200278.html|назва=Україна завершила держвипробування Ан-70, літак готовий до прийняття на озброєння ЗС України|видавець=[[Інтерфакс-Україна]]|дата=11 квітня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160305010630/http://ua.interfax.com.ua/news/general/200278.html|дата-архіву=5 березня 2016|мертвий-url=no|дата-доступу=25 січня 2022}}</ref>

19 січня 2015&nbsp;р.&nbsp;— міністр оборони України генерал-полковник [[Полторак Степан Тимофійович|Степан Полторак]] підписав наказ про прийняття транспортних літаків типу АН-70 на озброєння військово-повітряних сил України.<ref>http://narodka.com.ua/13513-na-ozbroyennya-prijnyato-an-70 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150122173552/http://narodka.com.ua/13513-na-ozbroyennya-prijnyato-an-70 |date=22 січня 2015 }} На озброєння прийнято Ан-70</ref>.

== Модернізація ==

Роботи з модернізації бортового устаткування й силової установки Ан-70 за узгодженим із Міністерствами оборони Росії й України технічним завданням були розпочаті «Антоновим» у серпні 2010&nbsp;р. Завершальний перед початком цих робіт, 625-й, політ Ан-70 №&nbsp;01-02 (UR-NTK.) відбувся 28 липня 2010. У процесі модернізації на Ан-70 були замінені гвинтовентилятори СВ-27 двигунів Д-27 на вдосконалені, зі збільшеною на 300&nbsp;мм відстанню між переднім і заднім рядами гвинтів. Завдяки цьому знижено рівень шуму й поліпшено характеристики гвинтовентилятора. Допрацьовано конструкцію двигуна [[Д-27]], дещо змінилися обводи мотогондол. Крім того, застосована модифікована система керування двигуном і гвинтовентилятором, а допоміжну силову установку ТА-12-60 замінено на нову ТА 18-200-70 (розробник та постачальник&nbsp;— ступінське НВО «Аеросила»), здатну працювати в розширеному діапазоні умов експлуатації.

Значної модернізації зазнало бортове радіоелектронне обладнання літака, що пов'язано з переведенням його на сучасну елементну базу й необхідністю виконання нових завдань згідно з уточненими вимогами замовника. У кабіні екіпажу замість індикаторів телевізійного типу (на електронно-променевих трубках) встановлено шість кольорових багатофункціональних рідкокристалічних дисплеїв. Застосований сучасний цифровий навігаційно-пілотажний комплекс «Купол-III» розробки Санкт-петербурзького ЗАТ «Котлін-Новатор» (подібний комплекс встановлюється й на [[Іл-76|Іл-76МД-90А]]), а під носовою частиною фюзеляжу з'явилася оглядово-пілотажна оптико-електронна система з телевізійними й тепловізійним каналами.

[[Система керування польотом#Електродистанційна система керування|Електродистанційна система керування літаком]] зберегла колишню архітектуру, але виконується тепер на новій елементній базі. При цьому математичні моделі та алгоритми, закладені в систему керування літаком і його складовими частинами, не змінилися. Це забезпечило успадкування раніше виконаних етапів випробувань і гарантію зарахування отриманих результатів.

Модернізація бортового устаткування, за словами Дмитра Ківи, дозволила знизити масу порожнього літака приблизно на 500&nbsp;кг.

Екіпаж модернізованого Ан-70 скоротився з п'яти до чотирьох осіб (два [[Льотчик|пілоти]], [[штурман]] і [[бортінженер]]&nbsp;— раніше на борту перебував ще й бортрадист).

== Технічний опис ==
[[Файл:An-70-engine.jpg|thumb|Двигун Д27 з гвинтовентилятором СВ-27]]
'''Ан-70'''&nbsp;— вільнонесний моноплан суцільнометалевої конструкції з верхнім розташуванням крила. Планер виготовлений із [[полімер]]них [[Композити|композиційних матеріалів]] (близько 25&nbsp;%) та [[Алюмінієві сплави|алюмінієвих]] і алюмінієво-літієвих [[сплав]]ів.

[[Крило літака|Крило]]&nbsp;— помірної стріловидності  (<math>\chi</math> = 14 гр) і великого подовження (<math>\lambda</math> = 9.5). Профіль крила надкритичний. Аеродинамічна якість літака на М 0.7 = 14. [[Передкрилок|Передкрилки]], [[Закрилок|закрилки]], [[елерон]]и, [[інтерцептор]]и й хвостове оперення виготовлені з полімерних композиційних матеріалів. Збільшення підіймальної сили крила відбувається шляхом суперциркуляції та повороту струменів. Суперциркуляція це обдування двигуном, тобто більш швидкісним струменем, ніж швидкість літака. Площа обдування понад 50% площі крила. Поворот струменів це розворот вектора тяги двигунів. У конфігурації КЗП кут розвороту близько 42 градусів. Таким чином підіймальна сила крила подвоюється. [[Підіймальна сила|Cy]] ~ 5.6.

Злітне положення закрилків – 25 град, основний посадковий режим – 35 град., посадка КЗП – 60 град.

Для захисту від відриву потоку на носку [[Горизонтальне оперення|стабілізатор]]а відхиляється дефлектор. Він випускається автоматично в разі випуску закрилків на кут понад 45 градусів.

[[Шасі (літальний апарат)|Шасі]] '''Ан-70'''&nbsp;— трьохопорне, з двома головними і одною передньою опорами. При польоті усі три опори прибираються, основні&nbsp;— у гондоли обабіч [[фюзеляж]]у, а передня&nbsp;— у відсік під кабіною [[екіпаж]]у. Передня опора шасі двоколісна, а основні&nbsp;— шестиколісні. Розраховані на роботу з ґрунту з міцністю  <math>\sigma</math> = 6 кг/см2.

[[Силова установка]] складається з 4 гвинтовентиляторних [[двигун]]ів [[Д-27]] потужністю 13880 [[к.с.]] Кожен двигун оснащений двома співвісними гвинтовентиляторами СВ-27 діаметром 4,5&nbsp;м. Передній [[Повітряний гвинт|гвинт]] має 8 лопатей, задній - 6 лопатей.

[[Система керування польотом|Система керування літаком]]: основна система цифро-аналогова електродистанційна, резервна - гідродистанційна система управління. Аналогова система має 4-х кратне резервування, цифрова – 3-х кратне.
[[Режими роботи електронної системи керування літаком#Антонов|Основний режим]] забезпечує поліпшення стійкості та керованості, обмеження крену, кута атаки і бокового перевантаження, інтегральні закони керування в каналах [[тангаж]]у і [[крен]]у.
Замість {{нп|Бічна ручка керування літаком|бічної ручки|en|Side-stick}} (Airbus) використовуються два пов'язаних між собою мініштурвали. Хід мініштурвала за тангажем - 17 см, за креном - 7 см, хід педалей - 7 см. Інтегральний закон управління підключається автоматично при відриві літака від ЗПС та працює до торкання ЗПС на посадці. Порівняно із звичайним пропорційним управлінням, інтегральний закон усуває залишкову помилку управління та підвищує його стійкість.<ref>https://www.ni.com/en/shop/labview/pid-theory-explained.html</ref> У каналі тангажу інтеграл забезпечує задані градієнти ходу штурвала <math>X^{ny}</math> та зусиль <math>P^{ny}</math> з перевантаження, не допускає перевищення максимального навантаження та кута атаки, автоматично балансує літак при нейтральному штурвалі, відбиває збурювальні моменти від випуску/прибирання закрилків, зміни режиму роботи двигунів, забезпечує виконання віражу при нейтральному по тангажу штурвалі, забезпечує стійкість за швидкістю. У каналі крену кожному куту відхилення штурвала відповідає задана кутова швидкість крену.

Первинна система електропостачання змінного струму і змінної частоти (270 - 480 Гц). Вторинне генерування стабільної частоти 400 Гц.

Літак має 4 незалежні гідросистеми та аварійне джерело гідроенергії - [[Аварійна авіаційна турбіна|вітродвигун]].

Всі радіо- та електросистеми [[літак]]а об'єднані в єдиний цифровий комплекс, який відповідає міжнародному стандарту MIL/STD-1553В. Інформація від комплексу подається на 6 дисплеїв та два індикатори СКІ-77 на лобовому склі. Комплекс пілотажно-навігаційного обладнання літака має інерційну навігаційну систему на лазерних гіроскопах і приймач супутникової навігації ГЛОНАС / NAVSTAR. '''Ан-70''' оснащений бортовою інформаційною системою БАСК-70. Після приземлення система збирає інформацію з близько 8000 датчиків і видає інформацію про стан літака та, при потребі, вказує методи усунення несправностей і перелік необхідних запчастин. Основу оборонного комплексу '''Ан-70''' складає система [[Радіоелектронна боротьба|радіоелектронної боротьби]] Л-150 «Пастель».

Вантажна кабіна літака обладнана 4-ма [[електротельфер]]ами і 2-ма [[лебідка]]ми. Загальна вантажопідйомність тельферів&nbsp;— 12 тонн.

== Виробництво ==
[[Файл:President took part in the festive Parade of Troops on the occasion of the 30th anniversary of Ukraine's independence. (51715270222).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Другий прототип Ан-70 (бн 02) у складі ПС ЗСУ, на параді на честь 30-річчя незалежності України&nbsp;— Київ, 24 серпня 2021 року.]]
У прес-службі ДП «Антонов» 30 березня 2012 повідомляли, що за підсумками переговорів керівництва ДП і російської «[[Об'єднана авіабудівна корпорація|ОАК]]» досягнуто домовленості про серійне виробництво літака на ДП «Антонов» (Київ) і на ВАТ «ВАЛТ» (Воронеж, РФ).

Згідно з новою схемою промислової кооперації українська сторона забезпечить виготовлення й поставку крила в зборі (консоль, механізація крила, пілони навішування двигунів і мотогондол) і двигунів Ан-70, російська&nbsp;— виготовлення агрегатів планера, фюзеляжу і остаточне складання літака<ref>{{Cite web |url=http://ugmk.info/news/ukraina-i-rf-dogovorilis-sotrudnichat-po-an-70-po-novomu.html |title=Архівована копія |accessdate=30 березня 2012 |archive-date=1 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120401031216/http://www.ugmk.info/news/ukraina-i-rf-dogovorilis-sotrudnichat-po-an-70-po-novomu.html }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120401031216/http://www.ugmk.info/news/ukraina-i-rf-dogovorilis-sotrudnichat-po-an-70-po-novomu.html |date=2012-04-01 }}</ref>.

== Екземпляри ==
Станом на 2022 рік побудовано три одиниці: перший прототип побудовано 1994 року (розбився у 1995), другий прототип побудовано 1996 року (заводський номер 770102, серійний&nbsp;— 01-02, у 1997 році отримав [[Реєстрація повітряних суден|реєстраційний код]] UR-NTK, якій 2013 року був змінений на UR-EXA). При передачі до ПС ЗСУ 2015 року отримав бортовий номер <span style="color:#0000FF">'''02'''</span><ref>{{cite web |title=Антонов Ан-70 Бортовой №: 02 |url=https://russianplanes.net/reginfo/40407 |website=RUSSIANPLANES.NET |accessdate=6 серпня 2022}}</ref>, у строю<ref>[https://mil.in.ua/uk/news/an-70-povernuvsya-u-nebo-pislya-tryvaloyi-stoyanky/  Ан-70 повернувся у небо після тривалої стоянки] 25 Липня, 2021</ref>. Третій прототип побудовано 1996 року (заводський номер 0103, серійний номер 01-03) для статичних випробувань. Ще два літаки замовлені і будуються (фактично заморожені)&nbsp;— літак з заводським номером 0104, серійним 01-04, та літак з заводським номером 0105, серійним 01-05<ref>{{cite web |title=САМОЛЁТЫ АНТОНОВ АН-70 - РЕЕСТР |url=https://russianplanes.net/planelist/Antonov/An-70 |website=RUSSIANPLANES.NET |accessdate=6 серпня 2022}}</ref>.

== Технічні характеристики ==
[[Файл:Stamp_of_Ukraine_s228.jpg|thumb|Ан-70 на поштовій марці 1998]]
{{Характеристики ЛА
|літак чи вертоліт? = літак
|джерело = Офіційний сайт ДП «АНТОНОВ»<ref>{{cite web |url=http://www.antonov.com/aircraft/transport-aircraft/an-70 |назва=Ан-70 / Середній військово-транспортний літак короткого зльоту та посадки |автор= |дата= |вебсайт=www.antonov.com |видавець=ДП Антонов |дата-доступу=1 квітня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120728003604/http://www.antonov.com/aircraft/transport-aircraft/an-70 |archivedate=28 липня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
|екіпаж = 3-5 осіб
|пасажиромісткість = <br/>
** 300 десантників ''або''
** 206 пацієнтів на ношах
|вантажопідйомність = <br/>
** звичайний зліт/посадка (бетон-ґрунт): 47&nbsp;000 кг
** короткий зліт/посадка (ґрунт): 20&nbsp;000 кг
|довжина = 40,73 м
|розмах/діаметр гвинта = 44,06 м
|висота = 16,38 м
|площа =
|профіль =
|маса пустого = 66&nbsp;000 кг
|маса спорядженого =
|нормальна злітна маса = 123&nbsp;000 кг
|макс. злітна маса = 130&nbsp;000 кг
|корисне навантаження =
|маса палива = 37&nbsp;500 кг
|довжина вантажного відсіку = 19,10 м (з рампою&nbsp;— 22,40 м)
|ширина вантажного відсіку = 4,8 м (підлоги&nbsp;— 4,0 м)
|висота вантажного відсіку = 4,1 м
|об'єм вантажного відсіку =
|площа підлоги вантажного відсіку =
|реактивний або гвинтовий? = гвинтовий
|кількість двигунів = 4
|кількість реактивних двигунів =
|кількість гвинтових двигунів = 4
|тип двигунів = Гвинтовентиляторний
|тип реактивних двигунів =
|тип гвинтових двигунів = гвинтовентиляторний
|двигун = [[Д-27]]
|реактивний двигун =
|гвинтовий двигун =
|потужність кс = 14&nbsp;000 к. с.
|потужність квт = 10&nbsp;300 кВт.
|повітряний гвинт = СВ-27
|діаметр гвинта = 4,5 м
|тяга =
|форсажна тяга =
|Допоміжна силова установка = ТА-18
|тип допоміжної силової установки = газотурбінна
|кількість двигунів ДСУ = 1
|тяга ДСУ =
|форсажна тяга ДСУ =
|максимально допустима швидкість = 800 км/год
|максимальна швидкість = 780 км/год
|крейсерська швидкість = 700—750 км/год
|бойовий радіус =
|практична дальність = 1350 км
|перегінна дальність = 8800 км
|практична висота польоту = 12&nbsp;000 м
|статична висота польоту =
|динамічна висота польоту =
|навантаження =
|довжина розгону = 800 м (короткий зліт), 1800 м (нормальний зліт)
|довжина пробігу = 600 м (коротка посадка), 1550 м (нормальна посадка)
|гармати =
|точки підвіски =
|бойове навантаження =
|бомби =
|керовані ракети =
|не керовані ракети =
}}

== Модифікації ==
* '''Ан-70-100'''&nbsp;— проєкт літака з екіпажем з 2 осіб. Відрізняється складом обладнання.
* '''Ан-70Т'''&nbsp;— проєкт цивільного транспортного літака. Відрізняється відсутньою спецобладнання для десантування військ і техніки. Екіпаж скорочений до 2-3 осіб.
* '''Ан-70Т-100'''&nbsp;— проєкт цивільного транспортного літака з 2 двигунами Д-27.
* '''Ан-70Т-200'''&nbsp;— проєкт літака з 2 двигунами [[НК-93]].
* '''Ан-70Т-300'''&nbsp;— проєкт експортного літака. Відрізняється 2 двигунами [[CFM56-5A1]] і західною авіонікою.
* '''Ан-70Т-400'''&nbsp;— проєкт експортного літака з 4 двигунами CFM56-5A1.
* '''Ан-70ТК'''&nbsp;— проєкт конвертованого вантажно-пасажирського літака.
* '''Ан-171'''&nbsp;— проєкт літака з подовженим фюзеляжем і крилом більшого розмаху. Розроблений у кінці [[1980-ті|80-х]] років.
* '''[[Ан-77]]'''&nbsp;— проєкт є глибокою модернізацією гвинтовентиляторного середнього військово-транспортного літака короткого зльоту і посадки Ан-70 під двигуни [[CFM International CFM56|CFM56-5А1]] і авіоніку світових виробників.
* '''[[Ан-188]]'''&nbsp;— проєкт військово-транспортного літака з чотирма турбореактивними двигунами.

== Аварії та катастрофи ==
За даними на лютий [[2011]] року було втрачено один [[літак]] типу '''Ан-70'''<ref>{{Cite web |url=http://aviation-safety.net/database/type/type.php?type=049 |title=Архівована копія |accessdate=12 березня 2011 |archive-date=18 січня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110118221820/http://aviation-safety.net/database/type/type.php?type=049 }}</ref>.

{| Class = "wikitable"
! Width="50"|Дата
! Width="90"|Бортовий номер
! Width="140"|Місце аварії чи катастрофи
! Width="50"|Жертви
! Width="500"|Короткий опис
|-----
| 10.02.1995
| {{Прапорець|UKR}} UR
| {{Прапорець|UKR}} [[Гостомель (аеропорт)|Гостомель]]
| 7 / 7
| Дослідний Ан-70 зіткнувся в повітрі з [[Ан-72]], який його супроводжував.
|-----
| 27.01.2001
| {{Прапорець|UKR}} UR-NTK
| {{Прапорець|RUS}} [[Омськ]]
| 0 / 33
| При зльоті з аеропорту в літака відмовив третій двигун, а через 20-30 секунд відмовив ще й перший двигун. (Літак відремонтовано)
|}

== Галерея ==
'''Ан-70''' на [[МАКС|МАКС-2013]]:
{|class="whitetable" style="text-align:center"
 |width="33%"|[[Файл:Antonov An-70 Ramenskoye Airport 2013 (528-01).jpg|center|300px]]
 |width="33%"|[[Файл:Antonov An-70 Ramenskoye Airport 2013 (528-02).jpg|center|300px]]
 |width="33%"|[[Файл:Antonov An-70 Ramenskoye Airport 2013 (528-03).jpg|center|300px]]
|-
 |
 |
 |
 |}
{|class="whitetable" style="text-align:center"
 |width="33%"|[[Файл:Antonov An-70 Ramenskoye Airport 2013 (528-04).jpg|center|300px]]
 |width="33%"|[[Файл:Antonov An-70 Ramenskoye Airport 2013 (528-05).jpg|center|300px]]
 |width="33%"|[[Файл:Antonov An-70 Ramenskoye Airport 2013 (528-06).jpg|center|300px]]
|-
 |
 |
 |
 |}

== Як боротьба з флатером погіршила компонування Ан 70 ==

Це сталося під час затвердження технічних умов на аеродинамічне компонування літака. Заступник Генерального конструктора [[Балабуєв Петро Васильович|Петро Балабуєв]] зажадав від начальника відділу аеродинаміки Анатолія Леоненка змінити [[Відносне подовження крила|подовження крила]] з 9 до 11. Генеральний конструктор [[Антонов Олег Костянтинович|Олег Антонов]], який на той момент фактично передав керівництво створенням літака заступнику, поставив ствердний підпис.
Випробування моделі зі зміненим компонуванням крила в [[Аеродинамічна труба|аеродинамічній трубі]] засвідчили, що для виключення флатера необхідно в кожну кінцівку крила розмістити вантажі по 300 кг. Тоді Балабуєв вирішив, що замість розміщення додаткових вантажів будуть пересунуті двигуни ближче до кінцівки крила. На всіх антонівських літаках відстань від осі симетрії до крайнього двигуна не перевищувала 50% довжини консолі крила. На Ан 70 вона становила 65%.

[[Файл:An70planview.jpg|альт=Зліва Виріб "77", один із початкових варіантів компонування Праворуч Літак Ан 70|без|міні|659x659пкс|Зліва Виріб "77" (Кодова назва Ан 70 під час розроблення), один із початкових варіантів компонування Праворуч Літак Ан 70]]

Переміщення двигунів ближче до кінцівок крила призвело до збільшення шляхового розгортального моменту в разі відмови двигуна. Це призвело до зростання [[Мінімальна еволютивна швидкість|еволютивних швидкостей]], а отже, і потрібних злітних і посадкових дистанцій.
Щоб збалансувати шляховий момент, було збільшено площу [[Кіль (авіація)|кіля]] (з 35.4 до 48 кв.м) шляхом збільшення подовження. У результаті погіршилися флатерні характеристики [[Руль напрямку|керма напрямку]]. Щоб утримувати його від коливань у кіль винесли сервоприводи від усіх чотирьох гідросистем.

[[Файл:An70sideview.jpg|альт=Зміна кіля літака|без|міні|430x430пкс|Зміна кіля літака]]

Збільшення площі кіля виявилося недостатнім для балансування шляхового моменту в разі відмови крайнього двигуна на зльоті. Довелося запровадити систему "зрізання тяги", яка в цьому разі автоматично зменшувала тягу крайньому двигуну з протилежного боку.
Через проблеми, що виникли з міцністю, подовження крила змушені були зменшити до величини 9.4 (тобто практично до вихідної величини), але двигуни на місце не повернули (Балабуєв дуже ревниво ставився до своїх ідей).<ref>А.П. Леоненко "Самолёт  Ан-70" – закат "Антонова"? (из воспоминаний) Заваловка – Киев - 2023</ref>

== Див. також ==
*[[Embraer C-390 Millennium]]
*[[Kawasaki C-2]]
*[[Lockheed C-130 Hercules]]
*[[Lockheed Martin C-130J Super Hercules]]
*[[Airbus A400M]]
*[[Shaanxi Y-9]]
*[[Іл-214]]
*[[Іл-76]]
*[[Ан-178]]
*[[Ан-225 «Мрія»]]
*[[Ан-124 «Руслан»]]
*[[Ан-132]]
*[[Ан-77]]
*[[Ан-72]]
*[[Ан-70]]
*[[Ан-32]]
*[[Ан-26]]
*[[Ан-12]]
*[[Режими роботи електронної системи керування літаком]]

== Виноски ==
{{примітки}}

== Джерела ==
* [https://web.archive.org/web/20120730023307/http://www.antonov.com/aircraft/transport-aircraft/an-70/?lang=ua Офіційний сайт ДП АНТОНОВ]
* [https://archive.today/20060925012226/www.aeronautics.ru/news/news002/news094.htm Ан-70 в 2003.]
* [http://litnik.in.ua/walkaround/jet/235--70-walkaround-qwerty.html Ан-70 Аеросвіт-2008.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* {{cite web
 |url          = http://ua.interfax.com.ua/news/general/165752.html
 |title        = Ан-70 на МАКС-2013: Генеральний конструктор підприємства "Антонов" звинуватив Рогозіна в некомпетентності
 |language     = 
 |last         = 
 |first        = 
 |date         = 29 серпня 2013, 18:52
 |website      = Інтерфакс-Україна
 |publisher    = 
 |accessdate   = 30.8.2013
 |archive-date = 13 квітня 2014
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20140413123644/http://ua.interfax.com.ua/news/general/165752.html
}}
* {{cite web
 |url         = http://www.goodvin.info/biznes/promyshlennost/v-kieve-vzletel-an-70-v-svezhey-kraske.html
 |title       = У Києві злетів Ан-70 по новому розфарбований
 |language    = рос.
 |last        = 
 |first       = 
 |date        = 10 квітня 2013, 14:31
 |website     = ГудВин.info
 |publisher   = 
 |accessdate  = 10.4.2014
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20140413141808/http://www.goodvin.info/biznes/promyshlennost/v-kieve-vzletel-an-70-v-svezhey-kraske.html
 |archivedate = 13.04.2014
 |deadurl     = yes
}}
* {{cite web |url=http://www.airwar.ru/enc/craft/an70.html |назва=Антонов АН-70 |language=рос |автор= |last= |вебсайт=www.airwar.ru |видавець= |дата-доступу=18 січня 2015 |archive-date=18 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170718064117/http://www.airwar.ru/enc/craft/an70.html }}
* [http://aviaros.narod.ru/an-70.htm Ан-70] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110226001214/http://aviaros.narod.ru/an-70.htm |date=26 лютого 2011 }} {{ref-ru}}
* {{YouTube|id=_7yMMOq4Bn4|title=Presentation of the AN-70. Antonov Company}}
* {{YouTube|GQMJvN5GWQY|Унікальний Ан-70: літак-легенда з тяжкою долею. Невигадані історії - 03.01.2020}}

== Посилання ==
* [https://fotografersha.livejournal.com/412252.html Ан-70 на Ле-Бурже-2013]

{{-}}{{Літаки ДКБ Антонова}}
{{Літаки Повітряних сил України}}
{{Військова авіація України}}
{{ВТЛ}}
{{ac}}
{{портали|Україна|Військова техніка|Авіація}}

[[Категорія:Літаки Антонова]]
[[Категорія:Військово-транспортні літаки]]
[[Категорія:Чотиримоторні гвинтовентиляторні літаки]]