Перегляд вихідного коду сторінки Аміак

{{Chembox GHS
| Структурна формула = [[File:Ammonia-2D-dimensions.png|200 px]]
| Кристалічна структура = 
| Позначки = 
| Кристалічна система = 
| Просторова група = 
| Параметр ґратки = 
| Координаційне число = 
| Преференційна назва ІЮПАК = Аміак, амоніак
| Назва ІЮПАК = Азан
| Інші назви = 
| Хімічна формула = NH<sub>3</sub>
| CAS = 7664-41-7
| ECHA-ID = 100.028.760
| PubChem = 222
| ChemSpider = 217
| DrugBank = 
| ChEBI = CHEBI:16134
| InChI = InChI=1S/H3N/h1H3
| EINECS = 231-635-3
| Номер Бейльштейна = 
| Номер Гмеліна = 79
| SMILES comment = 
| SMILES = N
| SMILES2 comment = 
| SMILES2 = 
| SMILES3 comment = 
| SMILES3 = 
| Молярна маса = 17.0306&nbsp;г·моль<sup>−1</sup>
| Агрегатний стан = Газ
| Зовнішній вигляд = Безбарвний газ із різким запахом
| Густина = 0,7714&nbsp;г·см<sup>-3</sup>  (0&nbsp;°C, 1013&nbsp;mbar)<ref name="gestis">Внесок про [http://gestis.itrust.de/nxt/gateway.dll/gestis_de/001100.xml?f=templates$fn=default.htm$3.0 аміак] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200523121540/http://gestis.itrust.de/nxt/gateway.dll/gestis_de/001100.xml?f=templates$fn=default.htm$3.0 |date=23 травня 2020 }} в базі даних GESTIS.</ref>
| Температура плавлення = -77,7&nbsp;°C<ref name="gestis"/>
| Температура кипіння = -33&nbsp;°C<ref name="gestis"/>
| Температура сублімації = 
| Температура самозаймання = 630&nbsp;°C<ref name="gestis"/>
| Тиск насиченої пари = 8573&nbsp;гПа (20&nbsp;°C)<ref name="gestis"/>
| pKa = *9.24 (NH<sub>4</sub><sup>+</sup>/NH<sub>3</sub>, H<sub>2</sub>O)<ref name = "williams">[https://organicchemistrydata.org/hansreich/resources/pka/pka_data/pka-compilation-williams.pdf pK<sub>a</sub> table] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170918180008/http://www.chem.wisc.edu/areas/reich/pkatable/pKa_compilation-1-Williams.pdf |date=18 вересня 2017 }}, complied by Williams</ref>
*10.5 (NH<sub>4</sub><sup>+</sup>/NH<sub>3</sub>, DMSO)<ref>{{cite journal |last1= Bordwell|first1= Frederick G.|date= 1988 |title= |url= |journal= [[Accounts of Chemical Research]]|volume= 21|issue= 12|pages= 456-463|doi= 10.1021/ar00156a004}}</ref>
*38 (NH<sub>3</sub>/NH<sub>2</sub><sup>-</sup>, H<sub>2</sub>O)<ref>{{Cite web |url=http://ccc.chem.pitt.edu/wipf/MechOMs/evans_pKa_table.pdf |title=Evans pK<sub>a</sub> table |accessdate=8 вересня 2020 |archive-date=16 березня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210316093034/http://ccc.chem.pitt.edu/wipf/MechOMs/evans_pKa_table.pdf }}</ref>
*41 (NH<sub>3</sub>/NH<sub>2</sub><sup>-</sup>, DMSO)<ref>{{cite journal |last1= Bordwell|first1= Frederick G.|last2= Drucker|first2= George E.|last3= Fried|first3= Herbert E.| date= 1981 |title= |url= |journal= The Journal of Organic Chemistry|volume= 46|issue= 3|pages= 632-635|doi= 10.1021/jo00316a032}}</ref>
| Розчинність = 531&nbsp;г·дм<sup>-3</sup> (H<sub>2</sub>O, 20&nbsp;°C), розчинний в етанолі, ацетоні, хлороформі.
| pH розчину = 
| Дипольний момент = 1,4718(2)&nbsp;[[дебай|D]] (4,91·10<sup>-30</sup> [[Кулон (одиниця)|C]]·[[метр|м]])<ref name=crc>{{Cite book|url=http://hbcponline.com/faces/contents/ContentsSearch.xhtml|title=CRC Handbook of Chemistry and Physics|editor-last=Haynes, W. M.|date=2016-2017|publisher=CRC Press|isbn=978-1-4987-5429-3|page=6-221|accessdate=8 вересня 2020|archive-date=14 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171214181559/http://hbcponline.com/faces/contents/ContentsSearch.xhtml}}</ref>
| Діелектрична проникність = 
| Коефіцієнт заломлення = 1,325 (16,85 °C)<ref name="DOI10.1021/jp953245k">{{Literatur |Autor=P. G. Sennikov, V. E. Shkrunin, D. A. Raldugin, K. G. Tokhadze |Titel=Weak Hydrogen Bonding in Ethanol and Water Solutions of Liquid Volatile Inorganic Hydrides of Group IV-VI Elements (SiH<sub>4</sub>, GeH<sub>4</sub>, PH<sub>3</sub>, AsH<sub>3</sub>, H<sub>2</sub>S, and H<sub>2</sub>Se). 1. IR Spectroscopy of H Bonding in Ethanol Solutions in Hydrides |Sammelwerk=The Journal of Physical Chemistry |Band=100 |Nummer=16 |Datum=1996-01 |Seiten=6415–6420 |DOI=10.1021/jp953245k}}</ref>
| В'язкість = 
| Стандартна ентальпія утворення = 
| Стандартна ентальпія згоряння = 
| LD50 = 
| LC50 = * 27,1&nbsp;мг/дм<sup>3</sup>/96&nbsp;год (риба, середнє значення (29 досліджень))
* 22,8 mg/l&nbsp;мг/дм<sup>3</sup>/48&nbsp;год (ракоподібні, середнє значення (25 досліджень))
| Радіоактивніть = 
| Ударна чутливість = 
| Чутливість до тертя = 
| Швидкість детонації = 
| Тротиловий еквівалент = 
| Піктограма_1 = GHS04
| Піктограма_2 = GHS06
| Піктограма_3 = GHS05
| Піктограма_4 = GHS09
| Піктограма_5 = 
| Піктограма_6 = 
| Піктограма_7 = 
| Піктограма_8 = 
| Піктограма_9 = 
| Сигнальне слово згідно УГС = Небезпека
| H-фраза_1 = H221
| H-фраза_2 = H280
| H-фраза_3 = H331
| H-фраза_4 = H314
| H-фраза_5 = H410
| H-фраза_6 = 
| H-фраза_7 = 
| H-фраза_8 = 
| H-фраза_9 = 
| P-фраза_1 = P210
| P-фраза_2 = P260
| P-фраза_3 = P273
| P-фраза_4 = P280
| P-фраза_5 = P303+P361+P353+P315
| P-фраза_6 = P304+P340+P315
| P-фраза_7 = P305+P351+P338+P315
| P-фраза_8 = P377
| P-фраза_9 = 
| P-фраза_10 = 
| P-фраза_11 = 
| P-фраза_12 = 
| P-фраза_13 = 
| P-фраза_14 = 
| P-фраза_15 = 
| P-фраза_16 = 
| P-фраза_17 = 
| P-фраза_18 = 
| P-фраза_19 = 
| P-фраза_20 = 
| P-фраза_21 = 
| EUH-фраза_1 = EUH071
| EUH-фраза_2 = 
| EUH-фраза_3 = 
| EUH-фраза_4 = 
| EUH-фраза_5 = 
| EUH-фраза_6 = 
| EUH-фраза_7 = 
| EUH-фраза_8 = 
}}

'''Аміа́к, амоніа́к''', NH<sub>3</sub>&nbsp;— [[неорганічна сполука]], безбарвний [[газ]] із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у [[вода|воді]]. Одержують каталітичним синтезом з [[азот]]у і [[водень|водню]] під тиском. Використовують переважно для виробництва [[азотні добрива|азотних добрив]], [[вибухові речовини|вибухових речовин]] і [[Нітратна кислота|азотної кислоти]]. Рідкий аміак використовується в [[Холодильне устаткування|холодильних установках]]. Водний розчин аміаку ([[нашатирний спирт]]) застосовується в [[Медицина|медицині]].

== Фізичні властивості ==
Аміак&nbsp;— безбарвний газ з характерним різким запахом і їдким смаком. Він майже вдвічі легший від [[повітря]]. При -33,35&nbsp;°С і звичайному тиску аміак скраплюється в безбарвну рідину, а при -77,75&nbsp;°C замерзає, перетворюючись у безбарвну кристалічну масу. Його зберігають і транспортують у рідкому стані в сталевих балонах під тиском 6–7 атм.

У воді аміак розчиняється дуже добре: при 0&nbsp;°С і звичайному тиску в 1 об'ємі води розчиняється близько 1200 об'ємів NH<sub>3</sub>, а при 20&nbsp;°С&nbsp;— 700 об'ємів. Концентрований розчин містить 25% NH<sub>3</sub> і має густину 0,91&nbsp;г/см³. Розчин аміаку у воді називають аміачною водою або [[нашатирний спирт|нашатирним спиртом]]. Звичайний медичний нашатирний спирт містить до 10&nbsp;% NH<sub>3</sub>, аміачна вода від 10&nbsp;% і більше. При нагріванні розчину аміак легко випаровується.

== Отримання ==
В лабораторних умовах аміак зазвичай добувають нагріванням суміші [[хлорид амонію|хлориду амонію]] NH<sub>4</sub>Cl з [[гідроксид кальцію|гідроксидом кальцію]] Ca(OH)<sub>2</sub>. Процес утворення аміаку при цьому відбувається у дві стадії: спочатку виникає гідроксид амонію, а потім він розкладається з виділенням аміаку:
: <math>\mathrm{ 2NH_4Cl + Ca(OH)_2 \xrightarrow{t} \ 2NH_4OH + CaCl_2 }</math>
: <math>\mathrm{ NH_4OH \longrightarrow NH_3+ H_2O }</math>
Інколи аміак добувають нагріванням до кипіння концентрованого розчину аміаку (гідроксиду амонію).

У техніці головним способом добування аміаку є [[Процес Габера — Боша|прямий синтез його з азоту і водню за реакцією]]:
: <math>\mathrm{ N_2 + 3H_2 \leftrightarrows 2NH_3 }</math>
[[Процес Габера — Боша|Ця реакція]] відбувається лише при дуже високих тисках (кілька сотень атмосфер), високій температурі і наявності [[каталізатор]]а.

На сучасних заводах синтез проводять у більшості випадків при тисках 250–350 [[Атмосфера (одиниця вимірювання)|атм]], а інколи навіть при 700–1000 [[Атмосфера (одиниця вимірювання)|атм]]. Чим більший тиск, тим більше рівновага реакції зміщується в бік утворення NH<sub>3</sub>, тобто в бік збільшення виходу аміаку. Але процес при дуже високих тисках дуже дорогий і економічно невигідний. Температуру підтримують близько 400–450&nbsp;°С. Нижче 400&nbsp;°С реакція відбувається дуже повільно, а вище 450–500&nbsp;°С аміак помітно розкладається на азот і водень. Каталізатором служить губчасте [[залізо]] з домішками [[Оксиди|оксидів]] [[оксид калію|калію]], [[оксид алюмінію|алюмінію]] й інших речовин.

При цьому слід ще раз відмітити, що не вся азотоводнева суміш перетворюється в аміак навіть при найвищих тисках. Частина її залишається непрореагованою. Тому одержуваний аміак відділяють від непрореагованої суміші скрапленням його під тиском, а до решти суміші додають нові порції азото-водневої суміші і знову направляють на синтез.

Значні кількості аміаку одержують як побічний продукт при [[коксування|коксуванні]] [[кам'яне вугілля|кам'яного вугілля]], в якому міститься від 1 до 2,5&nbsp;% азоту. При коксуванні вугілля більша частина цього азоту виділяється у вигляді аміаку. Його видаляють з коксового газу пропусканням газу через воду. Аміачну воду нейтралізують [[сульфатна кислота|сульфатною кислотою]] і одержують [[сульфат амонію]].

До кінця XIX століття цей спосіб був єдиним промисловим способом добування аміаку. Лише в 20-х роках, XX століття, коли поширився синтетичний спосіб, він втратив своє значення.

=== Виробництво в Україні ===
Основними виробниками аміаку в Україні є підприємства хімічного холдингу [[OSTCHEM]], зокрема,  «[[Рівнеазот]]», [[Сєвєродонецьке об'єднання «Азот»]], [[Азот (підприємство)|Черкаський «Азот»]] та [[Концерн Стирол|Концерн «Стирол»]], а також  [[Одеський припортовий завод]] та «[[ДніпроАзот]]».  За даними [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]], за березень 2014 року виробництво знизилось на 25,9&nbsp;% у порівнянні з 2013 роком та склало 279&nbsp;тис.&nbsp;тонн. В загальному, за три місяці 2014 року Україна знизила виробництво аміаку на 33,3&nbsp;% — до 1&nbsp;млн&nbsp;тон.<ref>{{Cite web |url=http://himprom.rbc.ua/rus/proizvodstvo-ammiaka-v-ukraine-v-marte-snizilos-na-25-9--17042014132200 |title=Архівована копія |accessdate=11 травня 2014 |archive-date=19 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140419095425/http://himprom.rbc.ua/rus/proizvodstvo-ammiaka-v-ukraine-v-marte-snizilos-na-25-9--17042014132200 }}</ref>

[[Фірташ Дмитро Васильович|Дмитро Фірташ]] та пов'язані з ним структури зосередили у своїх руках виробництво 100&nbsp;% [[Селітра|селітри]] в Україні, 80&nbsp;% [[Сечовина|карбаміду]] та 75&nbsp;% аміаку<ref>«Олігарх всея селітри». «Український тиждень», №&nbsp;9 (174) 4-10 березня 2011, стор. 7{{ref-uk}}</ref>.

У 2017 році Україна імпортувала аміаку на '''$123 млн'''<ref>{{Cite news|url=http://sfs.gov.ua/ms/f11|title=Сумарний обсяг імпорту та експорту у розрізі товарних позицій за кодами УКТЗЕД|language=ru-RU|work=sfs.gov.ua|accessdate=2018-02-02|archive-date=3 лютого 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180203005846/http://sfs.gov.ua/ms/f11}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180203005846/http://sfs.gov.ua/ms/f11 |date=2018-02-03 }}</ref>.

== Хімічні властивості ==
Молекули аміаку утворюються за допомогою ковалентних зв'язків. Електронна і структурна формули [[Молекула|молекули]] аміаку такі:
: [[Файл:Ammonia Lewis structure.svg|200пкс|]]
Однак зв'язки N&nbsp;— Н в молекулі аміаку полярні, оскільки електронна пара зміщена до атома азоту. Тому атом азоту має негативний заряд, а атом водню&nbsp;— позитивний.
Аміак є відновником, а сам зазвичай окиснюється до вільного азоту. Так, в атмосфері кисню аміак горить за реакцією:
: <math>\mathrm{ 4NH_3 + 3O_2 \longrightarrow 2N_2 + 6H_2O }</math>
Амоніак також легко відновлює [[Купрум(II) оксид|монооксид міді]] до металічної міді при високій температурі за реакцією:
: <math>\mathrm{ 3CuO + 2NH_3 \xrightarrow{t} \ 3Cu + N_2 + 3H_2O }</math>

=== Гідроксид амонію ===
{{main|Гідроксид амонію}}
При розчиненні аміаку в воді частина його молекул взаємодіє з водневими іонами води з утворенням складного катіона амонію NH{{su|p=+|b=4}}. Разом з тим відповідна кількість [[Гідроксильна група|гідроксильних груп]] OH<sup>−</sup> води звільняється. Цей процес рівноважний. Його можна зобразити таким рівнянням:

: <math>\mathrm{NH_3 + H_2O \leftrightarrows NH_4^+ + OH^- \leftrightarrows NH_4OH }</math>
Звідси виходить, що в розчині аміаку в рівновазі одночасно існують молекули аміаку, води та гідроксиду амонію та іони амонію і гідроксиду.

Гідроксид амонію є дуже нестійкою речовиною і може існувати лише в розчині. При нагріванні розчину рівновага зміщується вліво, і розчин розкладається на вихідні речовини. Цей розклад частково відбувається і при звичайній температурі, тому розчини аміаку завжди мають специфічний [[запах]]. При тривалому кип'ятінні розчину можна повністю видалити аміак. Цим інколи користуються в лабораторіях для одержання невеликих кількостей аміаку.

Розчин гідроксиду амонію забарвлює [[лакмус]] у синій колір. З кислотами розчин гідроксиду амонію утворює солі, наприклад:
: <math>\mathrm{ NH_4OH + HCl \longrightarrow NH_4Cl + H_2O }</math>
: <math>\mathrm{ NH_4OH + HNO_3 \longrightarrow NH_4NO_3 + H_2O }</math>
: <math>\mathrm{ 2NH_4OH + H_2SO_4 \longrightarrow (NH_4)_2SO_4 + 2H_2O}</math>

== Застосування ==
Аміак&nbsp;— один з найважливіших продуктів сучасної хімічної промисловості. Головною галуззю його застосування є виробництво [[нітратна кислота|нітратної кислоти]] і [[азотні добрива|азотних добрив]]. Крім того, аміак використовують для виробництва багатьох інших хімічних продуктів. Зріджений аміак і водний розчин аміаку застосовують безпосередньо як [[Азотні добрива|азотне добриво]].

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==
* {{УРЕ}}
* {{книга|автор=Деркач Ф. А. |частина= |посилання частина= |заголовок=Хімія |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=Львів |видавництво=Львівський університет |рік=1968 |том= |сторінки= |сторінок=312 |серія= |isbn= |тираж=}}
== Посилання ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua АМІАКУ РОЗЧИН КОНЦЕНТРОВАНИЙ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220318153229/https://www.pharmencyclopedia.com.ua/ |date=18 березня 2022 }} // [[Фармацевтична енциклопедія]]

[[Категорія:Аміак|*]]
[[Категорія:Гідриди]]
[[Категорія:Сполуки азоту]]
[[Категорія:Неорганічні розчинники]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Холодоагенти]]