Перегляд вихідного коду сторінки Амальтея (супутник)

{{Otheruses|Амальтея (значення)}}
{{Супутник
 | назва             = Амальтея
 | назва2            = {{lang-la|Amalthea}}
 | зображення        = Jupiter's moon Amalthea photographed by Galileo.jpg
 | підпис            = Чорно-білі знімки «[[Галілео (космічний апарат)|Галілео]]» (1997). Вгорі&nbsp;— {{comment|ведучий|передній при русі орбітою}} бік, унизу&nbsp;— ведений
 | Колір             = #FF9555
 | історичні дані    = 
 | дата              = 9 вересня 1892 року
 | відкривач         = [[Едвард Емерсон Барнард]]
 | місце відкриття   = [[Лікська обсерваторія]]
 | планета           = [[Юпітер (планета)|Юпітер]]
 | номер             = V
 | орбітальні дані   = 
 | велика піввісь    = 2,54 {{comment|R<sub>J</sub>|радіус Юпітера}} або<br/>181 365,84 ± 0,02
 | ref-axis          = <ref name=Cooper_2006/>
 | середній радіус орбіти=
 | ексцентриситет    = 0,00319 ± 0,00004<ref name=Cooper_2006/>
 | орбітальний період= {{s|11<sup>h</sup> 57<sup>m</sup> 23<sup>s</sup>}} або<br/>0,4981794 ± 0,0000001
 | ref-period        = <ref name=Cooper_2006/>
 | перицентр         = 
 | апоцентр          = 
 | нахил орбіти      = 0,374 ± 0,002
 | ref-incl          = <ref name=Cooper_2006/>
 | діаметр           = 250&thinsp;×&thinsp;146&thinsp;×&thinsp;128
 | ref-diameter      = <ref name=Thomas_1998/>
 | площа поверхні    = 
 | маса              = 2,08 ± 0,15 × 10<sup>18</sup>
 | ref-mass          = &nbsp;<ref name=Anderson_2005/>
 | густина           = 0,857 ± 0,099
 | ref-density       = &nbsp;<ref name=Anderson_2005/>
 | об'єм             = 2,43 ± 0,22 × 10<sup>6</sup>
 | ref-volume        = &nbsp;<ref name=Anderson_2005/>
 | прискорення       = 0,002&nbsp;{{comment|g|значення для Землі}} або {{comment|0,020|для ізольованої (без дії припливних сил від Юпітера) кулі, що не обертається, з масою та радіусом, що дорівнюють масі та середньому радіусу Амальтеї}}
 | швидкість         = {{comment|0,001–0,090 км/с|у залежності від місця}}<ref name=Anderson_2005/><br/>({{comment|теор.|для ізольованої (без дії припливних сил від Юпітера) кулі, що не обертається, з масою та радіусом, що дорівнюють масі та середньому радіусу Амальтеї}} — 0,058<ref name=note_esc_vel/>)
 | період обертання  = [[синхронне обертання|дорівнює орбітальному]]
 | нахил осі         = біля 0
 | ref-tilt          = &nbsp;<ref name=Thomas_1998/>
 | альбедо           = 0,090 ± 0,005 (геометр.),<br/>0,032 ± 0,003 (Бонда)<ref name=Simonelli_2000/>
 | температура       = 90–165<ref name=Simonelli_1983/>
 | атмосфера         = відсутня
 | позначення        = Юпітер V
 | видима зоряна величина = 14,1{{sfn|Observatorio ARVAL}}
|}}

'''Амальтея''' ({{lang-la|Amalthea}}, {{lang-grc|Ἀμάλθεια}})&nbsp;— один із [[група Амальтеї|внутрішніх]] [[супутники Юпітера|супутників]] [[Юпітер (планета)|Юпітера]]. П'ятий за розміром (поступається лише [[Галілеєві супутники|галілеєвим]]) та третій за віддаленістю від Юпітера його супутник.

Амальтея має неправильну форму (її довга вісь вдвічі більша за коротку) та всіяна [[метеоритний кратер|кратерами]]. На її темній червонуватій поверхні вирізняються світлі плями. Судячи з низької [[густина|густини]], Амальтея складається переважно з водяного [[лід|льоду]]<ref name=Anderson_2005/>. Вона завжди повернена до Юпітера одним боком і знаходиться так близько до нього, що він виглядає з неї величезним диском діаметром 46 градусів<ref name=note_ang_diam/>. Усередині її орбіти міститься «[[кільця Юпітера#Павутинне кільце Амальтеї|павутинне кільце Амальтеї]]», утворене пилом з її поверхні<ref name=Burns_2004/><ref name=SAI_rings/>.

Амальтею відкрив 9 вересня 1892 року [[Едвард Емерсон Барнард]]. Вона отримала ім'я кози (або німфи) [[Амальтея|Амальтеї]] з давньогрецької міфології; також відома як {{s|Юпітер V}}<ref name=gazetteer_names/>. Була сфотографована зблизька космічними апаратами «[[Вояджер-1]]» та «[[Вояджер-2]]» (1979), а також «[[Галілео (космічний апарат)|Галілео]]» (що працював у системі Юпітера з 1995 по 2003 рік).

== Відкриття та назва ==
Амальтею відкрив [[Едвард Емерсон Барнард]] 9 вересня 1892 року в [[Лікська обсерваторія|Лікській обсерваторії]] (США) за допомогою 91-сантиметрового [[рефрактор]]а<ref name=Barnard_1892/><ref name=Wesemael_2011/>. Вона стала останнім супутником, відкритим під час візуальних спостережень (а не методом фотографії), і першим супутником Юпітера, виявленим після відкриття [[галілеєві супутники|галілеєвих супутників]] 1610 року<ref name=Bakich_2000/>.

Барнард не вважав за потрібне давати цьому супутнику якесь ім'я<ref name=Barnard_1894/><ref name=Bakich_2000/>. Він називав його просто п'ятим супутником Юпітера<ref name=Bakich_2000/><ref name=Blunck_2010/> ('''JV''', '''Jupiter V''')<ref name=gazetteer_names/>. У ті часи номерами позначали й галілеєві супутники&nbsp;— їх імена, запропоновані ще в XVII столітті, практично не використовували<ref name=Barnard_1893/><ref name=Barnard_1894/>. Але інші астрономи незабаром після відкриття JV запропонували для нього багато варіантів назви<ref name=Barnard_1893/>. Так, [[Каміль Фламмаріон]] 1893 року запропонував назву «Амальтея» на честь кози (в пізнішіх варіантах міфу&nbsp;— німфи) [[Амальтея|Амальтеї]], яка вигодувала молоком маленького [[Зевс]]а (в римському пантеоні&nbsp;— [[Юпітер (міфологія)|Юпітера]])<ref name=Flammarion_1893/>. Барнард же вважав, що ім'я годувальниці Зевса не підходить такому маленькому об'єкту<ref name=Barnard_1893/>. Крім того, воно вже було задіяне для [[113 Амальтея|одного з астероїдів]]<ref name=DMPN_2012/>. Проте це ім'я поступово ввійшло в ужиток і 1976 року було затверджене [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародним астрономічним союзом]] на XVI Генеральній {{s|асамблеї<ref name=Blunck_2010/><ref name=IAU_1975/>.}}

З назвою супутника пов'язані [[планетна номенклатура|назви]] деталей його поверхні. Їм дають імена персонажів міфу про Амальтею та згаданих там географічних об'єктів. Станом на 2018 рік на цьому супутнику найменовано два [[метеоритний кратер|кратера]] ([[Гея (кратер)|Гея]] та [[Пан (кратер)|Пан]]) і дві [[факула|факули]] ([[факула Іда|Іда]] та [[факула Лікт|Лікт]])<ref name=gazetteer_categories/><ref name=gazetteer_Amalthea/>.

== Орбіта та обертання ==
[[Радіус]] орбіти Амальтеї&nbsp;— всього 2,54 радіуса [[Юпітер (планета)|Юпітера]] ([[велика піввісь]]&nbsp;— {{s|181 365,84 ± 0,02 км}})<ref name=Cooper_2006/>. Це найбільший з 4 супутників, що обертаються всередині орбіти [[Іо (супутник)|Іо]] ([[група Амальтеї]]). Як і багато інших супутників, вона завжди повернена до планети одним боком ([[синхронне обертання|обертається синхронно]])<ref name=Ververka_1981/>.

[[Ексцентриситет орбіти|Ексцентриситет]] та [[нахил орбіти]] Амальтеї&nbsp;— 0,003 і 0,374° {{s|відповідно<ref name=Cooper_2006/> —}} невеликі, але для близького до планети супутника досить значні. Ймовірно, це результат колишнього [[орбітальний резонанс|орбітального резонансу]] Амальтеї з [[Іо (супутник)|Іо]]. З часом припливна дія Юпітера збільшила радіус орбіти Іо (майже не вплинувши на орбіту маленької Амальтеї), і резонанс зник. Якщо це вірно, то зараз ексцентриситет і, меншою мірою, нахил орбіти Амальтеї повільно зменшуються через припливну взаємодію з планетою. Це стосується і наступного за відстанню від Юпітера його супутника&nbsp;— {{s|[[Теба (супутник)|Теби]]<ref name=Proctor_2001/><ref name=Burns_2004/>.}}

Орбітальний період Амальтеї&nbsp;— 11<sup>h</sup> 57<sup>m</sup> 23<sup>s</sup>&nbsp;— лише на 1/5 більший за юпітеріанську добу, і тому супутник на небі Юпітера рухається дуже повільно. Між його сходом та заходом проходить приблизно 29 годин. З Юпітера (з рівня його хмар) Амальтея виглядала б маленькою яскравою плямою. Її диск мав би розмір всього 8 [[мінута|мінут]] (в {{s|3–4 рази}} менше Місяця, спостережуваного з Землі) та [[видима зоряна величина|зоряну величину]] близько −4,7<sup>m</sup> (приблизно як [[Венера (планета)|Венера]] з Землі).

Юпітер же з поверхні Амальтеї виглядає величезним: 46,5 [[Градус (геометрія)|градусів]] у діаметрі<ref name=note_ang_diam/>, що в 93 рази більше за Місяць на земному небі. Оскільки Амальтея обертається [[синхронне обертання|синхронно]], Юпітер на її небі нерухомий, а з одного боку його не видно ніколи. Доба Амальтеї вдвічі коротша за земну, причому на поверненому до планети боці кожен день спостерігається [[сонячне затемнення]]&nbsp;— [[Сонце]] ховається за Юпітером на півтори години. Коли Амальтея проходить над денним боком Юпітера, він освітлює її нічний бік у 900 разів сильніше, ніж повний Місяць&nbsp;— Землю<ref name=Moore_2011/>.

== Фізичні характеристики ==
[[Файл:Amalthea PIA02532.png|thumb|250px|right|На кожному знімку ліворуч&nbsp;— бік, спрямований від Юпітера, праворуч&nbsp;— ведучий бік<ref name=Burns_2004/>; яскраві плями&nbsp;— [[факула Іда]] (вгорі) та [[факула Лікт]] (унизу). Фото «[[Галілео (космічний апарат)|Галілео]]» (1999).]]
[[Файл:Amalthea (moon).png|thumb|250px|right|Ведучий бік Амальтеї (Юпітер праворуч, північ угорі). Кратер Пан видно на правому верхньому краю, кратер Гея з яскравими схилами&nbsp;— на нижньому. Фото «[[Вояджер-1|Вояджера-1]]» (1979).]]
[[Файл:Amalthea Voyager-1.png|thumb|190px|right|Бік Амальтеї, повернутий від Юпітера. Праворуч видно факули [[факула Іда|Іда]] (вгорі) та [[факула Лікт|Лікт]] (унизу). Фото «[[Вояджер-1|Вояджера-1]]» (1979).]]
[[Файл:Amalthea.gif|thumb|190px|right|Бік Амальтеї, повернутий від Юпітера. Знімок «[[Галілео (космічний апарат)|Галілео]]» (2000). Найдетальніше фото Амальтеї<ref name=Burns_2004/> станом на 2018 рік<!--джерело за 2004, але після «Галілео» детальних знімків ніхто ще не робив-->. Факули Іда та Лікт&nbsp;— ліворуч, на [[термінатор (астрономія)|термінаторі]]; внизу&nbsp;— яскрава пляма на краю кратера Гея.]]

Амальтея має неправильну форму (250 × 146 × 128 км)<ref name=Thomas_1998/>, причому довга вісь завжди спрямована на [[Юпітер (планета)|Юпітер]], а коротка&nbsp;— перпендикулярно площині орбіти<ref name=Ververka_1981/>. Супутник сильно [[Метеоритний кратер|кратерований]], причому розміри деяких кратерів наближаються до розмірів самої Амальтеї. Наприклад, найбільший кратер [[Пан (кратер)|Пан]] має діаметр близько 90&nbsp;км і глибину не менше 8 км<ref name=Thomas_1998/> (можливо, і вдвічі більше)<ref name=Ververka_1981/>. Інший кратер&nbsp;— [[Гея (кратер)|Гея]]&nbsp;— сягає 75&nbsp;км у діаметрі і не менш ніж {{s|10–20 км}} у глибину<ref name=Ververka_1981/>. Навіть найбільші кратери Амальтеї мають просту чашоподібну форму без центральної гірки. Це наслідок малої сили тяжіння на супутнику<ref name=Thomas_1998/>.

Густина Амальтеї&nbsp;— всього {{s|0,9 ± 0,1 г/см<sup>3</sup>}}. Це вказує на те, що вона складається переважно з водяного [[лід|льоду]], причому, ймовірно, нещільного<ref name=Anderson_2005/>. Можливо, колись метеоритні удари розбивали її на шматки, які потім знову збиралися докупи під дією гравітації<ref name=Hecht_2005/>. Але на те, щоб зробити Амальтею круглою, її гравітації не вистачило. Навіть в її центрі тиск, згідно з розрахунками, менший за 1 [[Паскаль (одиниця)|МПа]] (10 [[Атмосфера (одиниця)|атмосфер]]) і, таким чином, не досягає [[границя міцності|межі міцності]] льоду<ref name=Anderson_2005/>.

Поверхня Амальтеї, судячи за деталями інфрачервоного спектру (глибока [[спектральна лінія поглинання|смуга поглинання]] на довжині хвилі 3 мкм) містить [[гідрати|гідратовані]] мінерали або органічні сполуки<ref name=Takato_2004/>. Інші особливості спектру вказують на наявність [[сірка|сірковмісних]] сполук<ref name=Wells_1996/>.

За складом Амальтеї можна зробити деякі висновки щодо її утворення. За часів формування супутників Юпітера температура в районі її орбіти, згідно з розрахунками, перевищувала {{s|800 °C}}, і, отже, там не міг з'явитися [[крижаний супутник]]. Ймовірно, Амальтея сформувалася на більш далекій орбіті або взагалі за межами системи Юпітера<ref name=Anderson_2005/><ref name=Takato_2004/>.

Амальтея випромінює дещо більше тепла, ніж отримує від Сонця. Це результат її нагрівання [[теплове випромінювання|тепловим випромінюванням]] Юпітера {{s| (≤9 [[кельвін (одиниця)|K]])}}, відбитим від нього сонячним світлом {{s| (≤5 K)}} і бомбардуванням зарядженими частинками {{s| (≤2 K)}}<ref name=Simonelli_1983/>.

=== Забарвлення ===
Поверхня Амальтеї дуже темна: вона відбиває в середньому {{s|3,2 ± 0,3 %}} світла ([[альбедо]] Бонда), а її геометричне альбедо становить {{s|9,0 ± 0,5 %<ref name=Simonelli_2000/>.}} Ведучий бік супутника приблизно на чверть яскравіший за ведений. Імовірно, це результат бомбардування мікрометеоритами, яке більш сильне на ведучому боці<ref name=Simonelli_2000/> (згідно з розрахунками, це бомбардування руйнує поверхню зі швидкістю близько 0,1 мкм на рік або кількасот метрів за час існування Сонячної системи<ref name=Burns_1999/><ref name=Takato_2004/>). Супутник демонструє помітний [[опозиційний ефект]] (зростання яскравості з наближенням до [[протистояння планети|протистояння]]): при зменшенні [[фазовий кут|фазового кута]] з 6,7° до 1,6° яскравість Амальтеї збільшується на {{s|40 %<ref name=Kulyk_2004/>}}.

Амальтея&nbsp;— один із найбільш червоних об'єктів [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Її показник кольору [[показник кольору B−V|B−V]] дорівнює 1,5±0,2<sup>m</sup> і, таким чином, за [[насиченість (колір)|насиченістю]] червоного кольору вона, ймовірно, випереджає всі планети та великі супутники. До неї наближаються за кольором лише [[Марс (планета)|Марс]] (1,36<sup>m</sup>), [[Титан (супутник)|Титан]] (1,28<sup>m</sup>) та [[Іо (супутник)|Іо]] (1,17<sup>m</sup>)<ref name=Millis_1978/><ref name=Allens_AQ_2000/><ref name=New_Scientist_1978/>. Однак її випереджають інший невеликий [[внутрішній супутник]] Юпітера&nbsp;— [[Метіда (супутник)|Метіда]]<ref name=Thomas_1998/><ref name=Burns_2004/>&nbsp;— і деякі ділянки поверхні Іо<ref name=Ververka_1981/>. Походження такого кольору Амальтеї залишається невідомим. Є версія, що він обумовлений осіданням на неї [[Сірка|сірки]], що викидається вулканами [[Іо (супутник)|Іо]] (але цьому суперечить порівняння Амальтеї з [[Метіда (супутник)|Метідою]] та [[Теба (супутник)|Тебою]]: ці супутники тим червоніші, чим далі пролягає їх орбіта від орбіти Іо). Можливо, якийсь внесок у забарвлення Амальтеї робить вплив заряджених часток, що рухаються в [[Магнітосфера Юпітера|магнітосфері Юпітера]]<ref name=Simonelli_2000/><ref name=Burns_2004/><ref name=Gradie_1980/>.

Амальтея близька за [[фотометрія (астрономія)|фотометричними]] властивостями до інших [[група Амальтеї|внутрішніх супутників Юпітера]] (принаймні, до добре досліджених&nbsp;— [[Теба (супутник)|Теби]] та [[Метіда (супутник)|Метіди]]). Серед них вона найяскравіша, але не вирізняється ані кольором<ref name=Thomas_1998/><ref name=Burns_2004/>, ані співвідношенням яскравості ведучого та веденого боку<ref name=Simonelli_2000/>, ані величиною опозиційного ефекту<ref name=Kulyk_2004/> (останні два параметри у названих трьох супутників майже однакові). Порівняно з [[галілеєві супутники|галілеєвими супутниками]] Амальтея, як і Теба з Метідою, дуже темна та червона<ref name=Allens_AQ_2000/><ref name=ssd_jpl_nasa/><ref name=Burns_2004/>.

На Амальтеї є кілька світлих плям менш червоного кольору. Вони розташовані на схилах кратерів і на височинах<ref name=Thomas_1998/><ref name=Ververka_1981/>. Їх походження поки не з'ясоване. Ймовірно, вони утворені світлим матеріалом з глибин супутника, який міг опинитися на поверхні завдяки метеоритним ударам або завдяки «сповзанню» матеріалу поверхні з височин униз<ref name=Burns_2004/><ref name=Ververka_1981/>. На височинах викид поверхневого матеріалу в космічний простір при ударах полегшений малим значенням [[друга космічна швидкість|другої космічної швидкості]]<ref name=Anderson_2005/>. Найбільша та найяскравіша така пляма знаходиться всередині та на краю кратера [[Гея (кратер)|Гея]]; [[альбедо]] там підвищене не менш ніж у 2,3 рази<ref name=Burns_2004/><ref name=Thomas_1998/>. Менша пляма розташована в кратері [[Пан (кратер)|Пан]]<ref name=Simonelli_2000/>, а три ще менших&nbsp;— біля того кінця Амальтеї, який спрямований від Юпітера<ref name=Anderson_2005/>. Дві плями з цих трьох отримали назви ([[факула Іда]] й [[факула Лікт]]), тоді як найяскравіші лишилися безіменними<ref name=gazetteer_Amalthea/>.

== Взаємодія з кільцями Юпітера ==
Завдяки [[припливні сили|припливному впливу]] Юпітера, [[відцентрова сила|відцентровій силі]], а також низькій густині та сильній витягнутості Амальтеї, [[друга космічна швидкість]] на деяких її ділянках не перевищує 1 м/с<ref name=Burns_2004/><ref name=Anderson_2005/>, і пил, що його вибивають мікрометеорити, легко покидає поверхню. Далі він розповсюджується орбітою Амальтеї, а згодом поступово наближається до Юпітера через [[ефект Пойнтінга — Робертсона]]. Цей пил утворює одне з [[кільця Юпітера|кілець Юпітера]]&nbsp;— «павутинне кільце Амальтеї» ({{lang-en|Amalthea gossamer ring}})<ref name=Burns_2004/><ref name=SAI_rings/>. Воно простягається від орбіти Амальтеї всередину, де простежується до головного кільця Юпітера; концентрація частинок у ньому росте з наближенням до планети. Напівтовщина кільця приблизно дорівнює максимальному відхиленню Амальтеї від площини екватора Юпітера (1188 ± 6 км). У середній площині кільця частинок менше, ніж вище і нижче. Це кільце вкладене в аналогічне (але більш широке, товсте та розріджене) кільце {{s|[[Теба (супутник)|Теби]]<ref name=Cooper_2006/><ref name=Burns_1999/><ref name=Ockert_Bell_1999/><ref name=SAI_rings/><ref name=Burns_2004/>.}}

«[[Галілео (космічний апарат)|Галілео]]», пролітаючи біля Амальтеї {{s|5 листопада}} 2002 року, зафіксував своїм {{comment|зоряним сканером|Телескоп для визначення орієнтації апарату за зірками}} {{s|7–9}} невідомих об'єктів південніше неї. Швидше за все, це дрібні супутники Юпітера (частинки кільця)&nbsp;— можливо, викинуті з Амальтеї метеоритними ударами. Відстань до них визначити не вдалося. Невідомим залишився і їх розмір, але деякі міркування вказують на те, що він лежить у межах від півметра до кількох десятків кілометрів<ref name=Fieseler_2004/> (пізніше вдалося встановити, що в районі орбіти Амальтеї немає тіл розміром {{s|>1 км}}<ref name=Showalter_2007/>). На наступному витку орбіти ({{s|21 вересня}} 2003, за годину до свого знищення) «Галілео» виявив поблизу орбіти Амальтеї ще один подібний об'єкт. Того разу Амальтея була з іншого боку Юпітера, що вказує на те, що ці мікросупутники утворюють кільце поблизу її орбіти<ref name=Fieseler_2004/><ref name=IAU_2003/><ref name=Lakdawalla_2013/><ref name=JPL_2003/>.

== Дослідження ==
[[Файл:PIA21969.jpg|300px|right|thumb|Тінь Амальтеї на поверхні Юпітера (знімок «[[Юнона (космічний апарат)|Юнони]]», 2017)<ref name=photojournal_PIA21969/>.]]
Перші знімки, на яких видно деталі поверхні Амальтеї, зробив космічний апарат «[[Вояджер-1]]» у березні 1979 року. Через 4 місяці систему Юпітера відвідав «[[Вояджер-2]]»<ref name=Thomas_1998/><ref name=Smith_1979/><ref name=Muller_Amalthea/><ref name=NASA_PDS/>. Перший зонд сфотографував супутник з різних боків, а другий&nbsp;— лише сторону, повернену від Юпітера, причому на його фоні. [[Роздільна здатність (оптика)|Роздільна здатність]] найкращих знімків Амальтеї, зроблених цими апаратами, становить 8 і 10&nbsp;км на {{comment|пару ліній|кожний знімок «Вояджерів» складається з 800 ліній (рядків) по 800 пікселів у кожній}} відповідно<ref name=Smith_1979/><ref name=Ververka_1981/><ref name=Stooke_1992/>. Вони також відзняли інфрачервоний [[спектр]] (за яким була розрахована температура поверхні) та отримали деякі дані про видимий спектр<ref name=Simonelli_1983/>.

Через 17 років Амальтею почав досліджувати «[[Галілео (космічний апарат)|Галілео]]». [[:commons:File:First Amalthea.jpg|Перший]] її знімок він зробив {{s|7 вересня}} {{s|1996}}<ref name=photojournal_PIA01072/>, а [[:commons:File:Amalthea.gif|найдетальніший]] ({{s|2,4 км/піксель}})<ref name=Burns_2004/>&nbsp;— {{s|4 січня}} 2000. Востаннє «Галілео» пролетів повз Амальтею {{s|5 листопада}} 2002 на відстані 244 кілометри від її центру, і вимірювання відхилень у русі апарата дозволило обчислити її масу<ref name=Anderson_2005/>. Зробити фотографії тоді не вдалося (камери «Галілео» були вимкнені через пошкодження радіацією ще в січні), але зоряний сканер зафіксував поблизу орбіти Амальтеї кілька об'єктів невідомого розміру (ймовірно, частинок кільця). Ще один подібний об'єкт був виявлений {{s|21 вересня}} 2003, за годину до згоряння «Галілео» в атмосфері Юпітера<ref name=Fieseler_2004/><ref name=Lakdawalla_2013/>. Крім того, під час цих прольотів апарат реєстрував спеціальним детектором удари мікроскопічних частинок кільця та передавав дані про їх маси, швидкості та напрямки руху<ref name=Hamilton_2008/><ref name=Burns_2004/>.

В 2000–2001 Амальтею на своєму шляху до Сатурна спостерігав «[[Кассіні — Гюйгенс|Кассіні]]», що дозволило уточнити її орбіту<ref name=Cooper_2006/>. 2006 року орбіту супутника було уточнено за даними апарата «[[New Horizons|Нові горизонти]]»<ref name=Boronenko_2012/>. 2017 року «[[Юнона (космічний апарат)|Юнона]]» сфотографувала тінь Амальтеї на поверхні Юпітера<ref name=photojournal_PIA21969/>.

Навіть після польотів космічних апаратів зберігають своє значення спостереження Амальтеї з Землі та земної орбіти: на великих телескопах тривають її [[астрометрія|астрометричні]], [[фотометрія (астрономія)|фотометричні]] та [[спектрометр]]ичні дослідження. Так, у {{s|2002–2003}} році на 8,2-метровому телескопі «[[Субару (телескоп)|Субару]]» було отримано її спектр у діапазоні {{s|800–4200 нм}}<ref name=Takato_2004/>, а 1996 року на 2,4-метровому орбітальному телескопі «[[Габбл (телескоп)|Хаббл]]»&nbsp;— у діапазоні {{s|250–800 нм}}<ref name=Wells_1996/>. Ці спостереження дали змогу зробити деякі висновки щодо складу поверхні Амальтеї<ref name=Takato_2004/><ref name=Wells_1996/>. Кожні 6 років відбуваються взаємні [[покриття (астрономія)|покриття]] супутників Юпітера, і їх спостереження дозволяють отримати дуже точні дані про положення цих супутників, а також деякі дані про їх поверхню<ref name=Vachier_2002/>. Зокрема, 2009 року на двох двометрових телескопах Фолкса проводилися спостереження покриттів Амальтеї [[галілеєві супутники|галілеєвими супутниками]]<ref name=Christou_2010/>.

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name=note_ang_diam>Розраховано за формулою <math>\sin(\alpha/2)=R_J/R_{orb},</math> де <math>\alpha</math> — кутовий діаметр Юпітера, <math>R_J</math> — його лінійний радіус, <math>R_{orb}</math> — радіус орбіти Амальтеї.</ref>
<ref name=note_esc_vel>Розраховано за формулою <math>v = \sqrt{\frac{2GM}{r}},</math> де <math>M</math> — маса Амальтеї, <math>r</math> — відстань від її центру мас, <math>G</math> — гравітаційна стала (див. [[Друга космічна швидкість]]).</ref>
<ref name=Allens_AQ_2000>{{книга
 |частина        =Chapter 12. Planets and Satellites
 |автор          =Tholen D. J., Tejfel V. G., Cox A. N.
 |заголовок      =Allen's Astrophysical Quantities
 |видання        =4th ed
 |відповідальний =Arthur N. Cox
 |видавництво    =Springer Science & Business Media
 |рік            =2000
 |pages          =299, 303–307
 |allpages       =719
 |isbn           =9780387987460
 |bibcode        =2000asqu.book..293T
 |chapterurl     =http://books.google.com/books?id=w8PK2XFLLH8C&pg=PA303&dq=Amalthea
}}</ref>
<ref name=Anderson_2005>{{cite journal
 |title  =Amalthea's Density Is Less Than That of Water
 |author =Anderson J.D., Johnson T.V., Shubert G. et al.
 |year   =2005
 |journal=Science
 |volume =308
 |issue  =5726
 |pages  =1291–1293
 |bibcode=2005Sci...308.1291A
 |doi    =10.1126/science.1110422
 |pmid   =15919987
}}</ref>
<ref name=Bakich_2000>{{книга |автор             = Bakich M. E.
 |заголовок     = The Cambridge Planetary Handbook
 |видавництво = Cambridge University Press
 |рік                 = 2000
 |pages                  = [https://archive.org/details/cambridgeplaneta00baki/page/220 220–221]
 |allpages               = 336
 |isbn                   = 9780521632805
 |посилання     = http://books.google.com/books?id=PE99nOKjbXAC&pg=PA221&dq=Amalthea
 |url                    = https://archive.org/details/cambridgeplaneta00baki/page/220
}}</ref>
<ref name=Barnard_1892>{{cite journal
 |author  =Barnard E. E.
 |title   =Discovery and observations of a fifth satellite to Jupiter
 |year    =1892
 |journal =Astronomical Journal
 |volume  =12
 |issue   =275
 |pages   =81–85
 |doi     =10.1086/101715
 |bibcode =1892AJ.....12...81B
 |url     =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1892AJ.....12...81B
}}</ref>
<ref name=Barnard_1893>{{cite journal
 |author    =Barnard E. E.
 |title     =Jupiter's fifth satellite
 |year      =1893
 |journal   =Popular Astronomy
 |publisher =Goodsell Observatory of Carleton College, Northfield, Minnesota
 |volume    =1
 |pages     =76–82
 |url       =http://archive.org/stream/popularastronom01obsegoog#page/n104/mode/2up
}}</ref>
<ref name=Barnard_1894>{{cite journal
 |author  =Barnard E. E.
 |title   =Micrometrical observations of the fifth satellite of Jupiter during the opposition of 1893, with measures of diameters of Jupiter, 1892-4
 |year    =1894
 |journal =Astronomical Journal
 |volume  =14
 |issue   =325
 |pages   =97–104
 |doi     =10.1086/102091
 |bibcode =1894AJ.....14...97B
 |url     =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1894AJ.....14...97B
}}</ref>
<ref name=Blunck_2010>{{книга
 |автор       = Blunck J.
 |заголовок   = Solar System Moons: Discovery and Mythology
 |рік         = 2010
 |видавництво = Springer
 |pages       = 9–15
 |bibcode     = 2010ssm..book.....B
 |isbn        = 978-3-540-68852-5
 |doi         = 10.1007/978-3-540-68853-2
 |посилання   = http://jdsweb.jinr.ru/record/52129/files/Solar%20System%20Moons.pdf
 |archivedate = 2014-10-14
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20141014080521/http://jdsweb.jinr.ru/record/52129/files/Solar%20System%20Moons.pdf
}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304041409/http://jdsweb.jinr.ru/record/52129/files/Solar%20System%20Moons.pdf |date=2016-03-04 }}</ref>
<ref name=Boronenko_2012>{{cite journal
 |title        = Постньютоновские орбитальные эффекты в движении близких спутников Юпитера
 |author       = Бороненко Т. С.
 |journal      = Вестник Томского государственного педагогического университета
 |year         = 2012
 |issue        = 7
 |pages        = 70–75
 |url          = http://cyberleninka.ru/article/n/postnyutonovskie-orbitalnye-effekty-v-dvizhenii-blizkih-sputnikov-yupitera
 |accessdate   = 18 листопада 2014
 |archive-date = 16 березня 2015
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20150316200330/http://cyberleninka.ru/article/n/postnyutonovskie-orbitalnye-effekty-v-dvizhenii-blizkih-sputnikov-yupitera
}}</ref>
<ref name=Burns_1999>{{cite journal
 |author =Burns J. A., Showalter M. R., Hamilton D. P., Nicholson P. D., de Pater I., Ockert-Bell M. E., Thomas P. C.
 |title  =The Formation of Jupiter's Faint Rings
 |journal=Science
 |volume =284
 |issue  =5417
 |pages  =1146–1150
 |year   =1999
 |month  =May
 |doi    =10.1126/science.284.5417.1146
 |bibcode=1999Sci...284.1146B
}}</ref>
<ref name=Burns_2004>{{книга
 |частина       =11. Jupiter’s Ring-Moon System
 |автор         =Burns J. A., Simonelli D. P., Showalter M. R., Hamilton D. P., Porco C. D., Esposito L. W., Throop H.
 |заголовок     =Jupiter: The Planet, Satellites and Magnetosphere
 |відповідальний=F. Bagenal, T. E. Dowling, W. B. McKinnon
 |видавництво   =Cambridge University Press
 |рік           =2004
 |pages         =241–262
 |allpages      =719
 |isbn          =9780521818087
 |bibcode       =2004jpsm.book..241B
 |посилання=http://web.archive.org/web/20131029195157/http://www.astro.umd.edu/~hamilton/research/preprints/BurSimSho03.pdf
 |chapterurl=http://books.google.com/books?id=8GcGRXlmxWsC&pg=PA241&dq=Amalthea
}}</ref>
<ref name=Christou_2010>{{cite journal
 |author  =Christou A. A., Lewis F., Roche P., Hidas M. G., Brown T. M.
 |title   =Observational detection of eclipses of J5 Amalthea by the Galilean satellites
 |journal =Astronomy and Astrophysics
 |year    =2010
 |volume  =522
 |doi     =10.1051/0004-6361/201014822
 |bibcode =2010A&A...522A...6C
 |arxiv   =1104.0042
}}</ref>
<ref name=Cooper_2006>{{cite journal
 |author  =Cooper N. J., Murray C. D., Porco C. C., Spitale J. N.
 |year    =2006
 |title   =Cassini ISS astrometric observations of the inner jovian satellites, Amalthea and Thebe
 |journal =Icarus
 |volume  =181
 |issue   =1
 |pages   =223–234
 |doi     =10.1016/j.icarus.2005.11.007
 |bibcode =2006Icar..181..223C
}}</ref>
<ref name=DMPN_2012>{{книга
 |автор       = {{nobr|Schmadel, Lutz D.}}
 |заголовок   = Dictionary of Minor Planet Names
 |посилання   = http://books.google.com/books?id=aeAg1X7afOoC&pg=PA23
 |видання     = Sixth Revised and Enlarged Edition
 |місце       = Heidelberg, {{N. Y.}}, Dordrecht, {{L.}}
 |видавництво = Springer
 |рік         = 2012
 |pages       = 23
 |allpages    = 1464
 |isbn        = 978-3-642-29717-5
}}</ref>
<ref name=Fieseler_2004>{{cite journal
 |author  =Fieseler P. D., Adams O. W., Vandermey N., Theilig E. E., Schimmels K. A., Lewis G. D., Ardalan S. M., Alexander C. J.
 |title   =The Galileo star scanner observations at Amalthea
 |year    =2004
 |journal =Icarus
 |volume  =169
 |issue   =2
 |pages   =390–401
 |doi     =10.1016/j.icarus.2004.01.012
 |bibcode =2004Icar..169..390F
}}</ref>
<ref name=Flammarion_1893>{{cite journal
 |author  =Flammarion C.
 |title   =Le Noveau Satellite de Jupiter
 |year    =1893
 |journal =L'Astronomie
 |volume  =12
 |issue   =3
 |pages   =91–94
 |bibcode =1893LAstr..12...91F
 |url     =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1893LAstr..12...91F
}}</ref>
<ref name=gazetteer_Amalthea>{{cite web
 |url         = http://planetarynames.wr.usgs.gov/SearchResults?target=AMALTHEA
 |title       = Amalthea: Nomenclature Search Results
 |publisher   = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
 |work        = Gazetteer of Planetary Nomenclature
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6TCqRRGPo?url=http://planetarynames.wr.usgs.gov/SearchResults?target=AMALTHEA
 |archivedate = 2014-10-09
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=gazetteer_categories>{{cite web
 |url         = http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/Categories
 |title       = Categories for Naming Features on Planets and Satellites
 |publisher   = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
 |work        = Gazetteer of Planetary Nomenclature
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6RhuP6PrY?url=http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/Categories
 |archivedate = 9 серпня 2014
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=gazetteer_names>{{cite web
 |url         = http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/Planets
 |title       = Planet and Satellite Names and Discoverers
 |publisher   = International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN)
 |work        = Gazetteer of Planetary Nomenclature
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20140821014052/http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/Planets
 |archivedate = 2014-08-21
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=Gradie_1980>{{cite journal
 |title  =The Surface Composition of Amalthea
 |author =Gradie J., Thomas P., Veverka J.
 |year   =1980
 |journal=Icarus
 |volume =44
 |issue  =2
 |pages  =373–387
 |doi    =10.1016/0019-1035(80)90032-9
 |bibcode=1980Icar...44..373G
}}</ref>
<ref name=Hamilton_2008>{{cite journal
 |author       = Hamilton D. P., Krüger H.
 |title        = The sculpting of Jupiter’s gossamer rings by its shadow
 |year         = 2008
 |journal      = Nature
 |volume       = 453
 |issue        = 7191
 |pages        = 72–75
 |doi          = 10.1038/nature06886
 |bibcode      = 2008Natur.453...72H
 |pmid         = 18451856
 |url          = https://www.astro.umd.edu/~dphamil/research/reprints/HamKru08.pdf
 |accessdate   = 2014-11-18
 |archive-date = 2014-10-14
 |archive-url  = https://web.archive.org/web/20141014214505/https://www.astro.umd.edu/~dphamil/research/reprints/HamKru08.pdf
}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141014214505/https://www.astro.umd.edu/~dphamil/research/reprints/HamKru08.pdf |date=2014-10-14 }}</ref>
<ref name=IAU_1975>{{cite web
 |url         = http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/02800/02846.html#Item6
 |title       = Satellites of Jupiter
 |work        = International Astronomical Union Circular 2846
 |author      = Flammarion C., Kowal C., Blunck J.
 |publisher   = Central Bureau for Astronomical Telegrams
 |accessdate  = 2014-11-18
 |date        = 1975-10-07
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20140222215122/http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/02800/02846.html#Item6#Item6
 |archivedate = 2014-02-22
 |deadurl     = no
}} ({{bibcode|1975IAUC.2846....6F}})</ref>
<ref name=IAU_2003>{{cite web
 |url         = http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/08100/08107.html#Item2
 |title       = Objects near Jupiter V (Amalthea)
 |author      = Fieseler P. D., Ardalan S. M.
 |work        = International Astronomical Union Circular 8107
 |publisher   = Central Bureau for Astronomical Telegrams
 |accessdate  = 2014-11-18
 |date        = 2003-04-04
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20140302034543/http://www.cbat.eps.harvard.edu/iauc/08100/08107.html#Item2#Item2
 |archivedate = 2014-03-02
 |deadurl     = no
}} ({{bibcode|2003IAUC.8107....2F}})</ref>
<ref name=JPL_2003>{{cite web
 |title       = Another Find for Galileo
 |url         = http://solarsystem.nasa.gov/galileo/news/display.cfm?News_ID=4939
 |publisher   = Jet Propulsion Laboratory
 |date        = 2003-04-09
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20041104163021/http://www.solarsystem.nasa.gov/galileo/news/display.cfm?News_ID=4939
 |archivedate = 2004-11-04
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=Hecht_2005>{{cite web
 |url         = http://www.newscientist.com/article/dn7433
 |title       = Jupiter's innermost moon just a pile of rubble
 |author      = Jeff Hecht
 |date        = 2005-05-26
 |publisher   = New Scientist
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://archive.today/20141016125532/http://www.newscientist.com/article/dn7433%23.VD_AO33LfK4
 |archivedate = 2014-10-16
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=Kulyk_2004>{{cite journal
 |author  =Kulyk I., Jockers K.
 |title   =Ground-based photometric observations of Jupiter’s inner satellites Thebe, Amalthea, and Metis at small phase angles
 |year    =2004
 |journal =Icarus
 |volume  =170
 |issue   =1
 |pages   =24–34
 |doi     =10.1016/j.icarus.2004.03.008
 |bibcode =2004Icar..170...24K
}}</ref>
<ref name=Lakdawalla_2013>{{cite web
 |url         = http://www.planetary.org/blogs/emily-lakdawalla/2013/05170800-serendipitous-observation-amalthea-rocks.html
 |title       = A serendipitous observation of tiny rocks in Jupiter's orbit by Galileo
 |author      = Emily Lakdawalla
 |publisher   = The Planetary Society
 |date        = 2013-05-17
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://archive.today/20141014030204/http://www.planetary.org/blogs/emily-lakdawalla/2013/05170800-serendipitous-observation-amalthea-rocks.html
 |archivedate = 2014-10-14
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=Millis_1978>{{cite journal
 |author  =Millis R. L.
 |title   =Photoelectric photometry of JV
 |year    =1978
 |journal =Icarus
 |volume  =33
 |issue   =2
 |pages   =319–321
 |doi     =10.1016/0019-1035(78)90151-3
 |bibcode =1978Icar...33..319M
}}</ref>
<ref name=Moore_2011>{{книга
 |автор       =Moore P., Rees R.
 |заголовок   =Patrick Moore's Data Book of Astronomy
 |видавництво =Cambridge University Press
 |рік         =2011
 |pages       =189
 |allpages    =576
 |isbn        =9781139495226
 |посилання   =http://books.google.com/books?id=2FNfjWKBZx8C&pg=PA189&dq=Amalthea
}}</ref>
<ref name=Muller_Amalthea>{{cite web
 |author      = Daniel Muller
 |url         = http://www.dmuller.net/spaceflight/target.php?target=amalthea
 |title       = Missions to Amalthea
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20110303021309/http://www.dmuller.net/spaceflight/target.php?target=amalthea
 |archivedate = 2011-03-03
 |accessdate  = 2014-11-18
 |deadurl     = yes
}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110303021309/http://www.dmuller.net/spaceflight/target.php?target=amalthea |date=2011-03-03 }}</ref>
<ref name=NASA_PDS>За даними [http://pds-imaging.jpl.nasa.gov NASA Planetary Data System]</ref>
<ref name=New_Scientist_1978>{{cite journal
 |author     = Anonymous
 |title      = Faint but red is Amalthea
 |date       = 16 березня 1978
 |journal    = New Scientist
 
 |volume     = 77
 |issue      = 1094
 |pages      = 729
 |url        = http://books.google.com/books?id=25ZoRIY8g7cC&pg=PA729&dq=Amalthea
 |url-status = dead
}}</ref>
<ref name=Ockert_Bell_1999>{{cite journal
 |author =Ockert-Bell M. E., Burns J. A., Daubar I. J., Thomas P. C., Veverka J., Belton M. J. S., Klaasen K. P.
 |title  =The Structure of Jupiter's Ring System as Revealed by the Galileo Imaging Experiment
 |journal=Icarus
 |volume =138
 |issue  =2
 |pages  =188–213
 |year   =1999
 |month  =April
 |doi    =10.1006/icar.1998.6072
 |bibcode=1999Icar..138..188O
}}</ref>
<ref name=photojournal_PIA01072>{{cite web
 |url         = http://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA01072
 |title       = PIA01072: Galileo's First Image of Amalthea
 |publisher   = NASA photojournal
 |date        = 1997-11-18
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6THTA8Ci1?url=http://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA01072
 |archivedate = 2014-10-13
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=photojournal_PIA21969>{{cite web
 |url        =https://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA21969
 |title      =PIA21969: Jovian Moon Shadow
 |publisher  =NASA photojournal
 |date       =2017-10-19
 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180901212148/https://photojournal.jpl.nasa.gov/catalog/PIA21969
 |archivedate=2018-09-01
}}</ref>
<ref name=Proctor_2001>{{cite journal
 |author  =Proctor A. L., Hamilton D. P., Rauch K. P.
 |title   =An Explanation for the High Inclinations of Thebe and Amalthea
 |year    =2001
 |journal =Bulletin of the American Astronomical Society
 |volume  =33
 |pages   =1403
 |bibcode =2001AAS...199.6305P
}}</ref>
<ref name=SAI_rings>{{cite web
 |url         = http://lnfm1.sai.msu.ru/neb/rw/natsat/jupringw.htm#gossam
 |title       = Кольца Юпитера
 |author      = Уральская В. С.
 |publisher   = ГАИШ, МГУ
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20141012112547/http://lnfm1.sai.msu.ru/neb/rw/natsat/jupringw.htm#gossam#gossam
 |archivedate = 2014-10-12
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=Showalter_2007>{{cite journal
 |title  =Clumps and Temporal Changes in the Jovian Ring System as Viewed by New Horizons
 |author =Showalter M. R., Cheng A. F., Weaver H. A., Stern S. A., Spencer J. R., Throop H., Birath E. M., Rose D., Moore J. M.
 |year   =2007
 |journal=Bulletin of the American Astronomical Society
 |volume =39
 |pages  =438
 |bibcode=2007DPS....39.1507S
}}</ref>
<ref name=Simonelli_1983>{{cite journal
 |author  =Simonelli D. P.
 |title   =Amalthea: Implications of the temperature observed by Voyager
 |year    =1983
 |journal =Icarus
 |volume  =54
 |issue   =3
 |pages   =524–538
 |doi     =10.1016/0019-1035(83)90244-0
 |bibcode =1983Icar...54..524S
}}</ref>
<ref name=Simonelli_2000>{{cite journal
 |author  =Simonelli D. P., Rossier L., Thomas P. C., Veverka J., Burns J. A., Belton M. J. S.	
 |title   =Leading/Trailing Albedo Asymmetries of Thebe, Amalthea, and Metis
 |year    =2000
 |journal =Icarus
 |volume  =147
 |issue   =2
 |pages   =353–365
 |doi     =10.1006/icar.2000.6474
 |bibcode =2000Icar..147..353S
}}</ref>
<ref name=Smith_1979>{{cite journal
 |author =Smith, B. A.; Soderblom, L. A.; Beebe, R.; Boyce, J.; Briggs, G.; Carr, M.; Collins, S. A.; Johnson, T. V.; Cook, A. F., II; Danielson, G. E.; Morrison, D.
 |title  =The Galilean Satellites and Jupiter: Voyager 2 Imaging Science Results
 |journal=Science
 |volume =206
 |issue  =4421
 |pages  =927–950
 |year   =1979
 |month  =November
 |doi    =10.1126/science.206.4421.927
 |bibcode=1979Sci...206..927S
}}</ref>
<ref name=ssd_jpl_nasa>{{cite web
 |url         = http://ssd.jpl.nasa.gov/?sat_phys_par
 |title       = Planetary Satellite Physical Parameters
 |publisher   = JPL's Solar System Dynamics group
 |date        = 2013-09-03
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/5msK7adC4?url=http://ssd.jpl.nasa.gov/?sat_phys_par
 |archivedate = 2010-01-18
 |deadurl     = no
}}</ref>
<ref name=Stooke_1992>{{cite journal
 |author =Stooke P. J.
 |title  =A model and map of Amalthea
 |journal=Earth, Moon, and Planets
 |year   =1992
 |volume =56
 |issue  =2
 |pages  =123–139
 |month  =February
 |bibcode=1992EM&P...56..123S
 |doi    =10.1007/BF00056353
 |url    =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1992EM%26P...56..123S
}}</ref>
<ref name=Takato_2004>{{cite journal
 |author  =Takato N., Bus S. J., Terada H., Pyo T.-S., Kobayashi N.
 |title   =Detection of a Deep 3-µm Absorption Feature in the Spectrum of Amalthea (JV)
 |journal =Science
 |year    =2004
 |volume  =306
 |issue   =5705
 |pages   =2224–2227
 |doi     =10.1126/science.1105427
 |bibcode =2004Sci...306.2224T
}} ([https://web.archive.org/web/20150924172729/http://www.sciencemag.org/content/suppl/2004/12/22/306.5705.2224.DC1/Takato_SOM.pdf Supporting online materials])</ref>
<ref name=Thomas_1998>{{cite journal
 |author =Thomas P. C., Burns J. A., Rossier L., Simonelli D., Veverka J., Chapman C. R., Klaasen K., Johnson T. V., Belton M. J. S., Galileo Solid State Imaging Team.
 |title  =The Small Inner Satellites of Jupiter
 |journal=Icarus
 |volume =135
 |issue  =1
 |pages  =360–371
 |year   =1998
 |month  =September
 |doi    =10.1006/icar.1998.5976
 |bibcode=1998Icar..135..360T
}}</ref>
<ref name=Vachier_2002>{{cite journal
 |author  =Vachier F., Arlot J. E., Thuillot W.
 |title   =Mutual phenomena involving J5 Amalthea in 2002-2003
 |year    =2002
 |journal =Astronomy and Astrophysics
 |volume  =394
 |pages   =L19–L21
 |doi     =10.1051/0004-6361:20021329
 |bibcode =2002A&A...394L..19V
}}</ref>
<ref name=Ververka_1981>{{cite journal
 |author  =Ververka J., Thomas P., Davies M. E., Morrison D.
 |title   =Amalthea: Voyager imaging results
 |journal =Journal of Geophysical Research
 |volume  =86
 |issue   =A10
 |pages   =8675–8682
 |year    =1981
 |month   =September
 |doi     =10.1029/JA086iA10p08675
 |bibcode =1981JGR....86.8675V
}}</ref>
<ref name=Wells_1996>{{cite journal
 |author  =Wells E. N., Flynn B., Gradie J., Johnson R., Pascu D., Stern A., Thomas P., Zellner B.
 |title   =Spectrophotometry of Amalthea and Thebe
 |year    =1996
 |journal =Bulletin of the Astronomical Society
 |volume  =28
 |issue   =3
 |pages   =1071
 |bibcode =1996BAAS...28.1071W
 |url     =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/1996BAAS...28.1071W
}}</ref>
<ref name=Wesemael_2011>{{cite journal
 |author =Wesemael F., Del Duchetto K., Racine R.
 |title  =From J. Winthrop, Jr. to E.E. Barnard: The Arduous Path to the First Sighting of Amalthea
 |journal=Journal for the History of Astronomy
 |year   =2011
 |volume =42
 |issue  =2
 |pages  =125–139
 |month  =May
 |bibcode=2011JHA....42..125W
 |url    =http://articles.adsabs.harvard.edu/full/2011JHA....42..125W
}}</ref>
}}

== Посилання ==
* {{А-Е-С|стаття=Амальтея|сторінка=19—20|літера=a1}}
* {{cite web
 |url         = http://www.solarviews.com/eng/amalthea.htm
 |title       = Amalthea. Jupiter V
 |publisher   = Views of the Solar System
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20140812120619/http://www.solarviews.com/eng/amalthea.htm
 |archivedate = 2014-08-12
 |deadurl     = no
}}
* {{cite web
 |url         = http://solarsystem.nasa.gov/planets/profile.cfm?Object=Jup_Amalthea
 |title       = Amalthea: Overview
 |publisher   = NASA: Solar System Exploration
 |accessdate  = 2014-11-18
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20141009165036/http://solarsystem.nasa.gov/planets/profile.cfm?Object=Jup_Amalthea
 |archivedate = 2014-10-09
 |deadurl     = yes
}}
* {{cite web
 |url         = http://photojournal.jpl.nasa.gov/target/Amalthea
 |title       = Amalthea
 |publisher   = NASA photojournal
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20121231152856/http://photojournal.jpl.nasa.gov/target/Amalthea
 |archivedate = 2012-12-31
 |deadurl     = no
}}
* {{cite web
 |url         = http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/AMALTHEA/target
 |title       = Amalthea
 |work        = Gazetteer of Planetary Nomenclature
 |publisher   = International Astronomical Union
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20140827000344/http://planetarynames.wr.usgs.gov/Page/AMALTHEA/target
 |archivedate = 2014-08-27
 |deadurl     = no
}}&nbsp;— список найменованих деталей поверхні
* {{cite web
 |url         = https://www.britannica.com/place/Amalthea
 |title       = Amalthea
 |publisher   = Encyclopædia Britannica
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20220123191047/https://www.britannica.com/place/Amalthea
 |archivedate = 2022-01-23
 |deadurl     = no
}}
* {{cite web
 |url         = http://galileo.ftecs.com/Amalthea/html/AGU_A34_122303_1313.htm
 |title       = Results from the Galileo Energetic Particle Detector During the Amalthea Encounter of November 5th, 2002
 |author      = Armstrong T. et al.
 |publisher   = galileo.ftecs.com
 |date        = 2003-12-09
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20041205172941/http://galileo.ftecs.com/Amalthea/html/AGU_A34_122303_1313.htm
 |archivedate = 2004-12-05
 |deadurl     = yes
}}

{{Юпітер}}
{{Супутники Юпітера}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Супутники Юпітера]]
[[Категорія:Астрономічні об'єкти, відкриті 1892]]
[[Категорія:Астрономічні об'єкти, відкриті Едвардом Емерсоном Барнардом]]
[[Категорія:Амальтея (супутник)]]