Перегляд вихідного коду сторінки Алюміній

{{Хімічний елемент|Алюміній (Al)<!--Назва-->|13<!--Атомний номер-->|м'який, легкий,<br /> сріблясто-білий [[метал]][[Файл:Aluminium-4.jpg|ліворуч|200пкс|]]|26,981539<!--Атомна маса-->|143<!--Радіус атома-->|577,2(5,98)<!--Енергія іонізації-->|[Ne] 3s<sup>2</sup> 3p<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація-->|118<!--Ковалентний радіус-->|51 (+3e)<!--Радіус іона-->|1,61<!--Електровід'ємність-->|-1,66 в<!--Електродний потенціал-->|3<!--Степені окислення-->|2,6989<!--Густина-->|0,900<!-- Specific Heat (@20°CJ/g mol)-->|237<!--Теплопровідність-->|933,5<!--Температура плавлення-->|10,75<!--Теплота плавлення -->|2740<!--Температура кипіння-->|284,1<!--Теплота випаровування-->|10,0<!--Молярний об'єм-->|кубічна<br />гранецентрована<!--Структура решітки-->|4,050<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|394<!--Температура Дебая-->}}

'''Алюмі́ній''', '''глине́ць'''<ref>[https://r2u.org.ua/s?w=алюминий&scope=rusb&dicts=17&highlight=on алюми́ний] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210722214454/https://r2u.org.ua/s?w=алюминий&scope=rusb&dicts=17&highlight=on|date=22 липня 2021}} // ''[[Ганіткевич Марія Йосипівна|Ганіткевич М.]], Кінаш Б.'' Російсько-український словник з інженерних технологій: Понад 40 000 термінів / Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології [[Міністерство економічного розвитку і торгівлі України|Міністерства економ. розвитку і торгівлі]] та [[Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України|Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України]].&nbsp;— 2-е вид.&nbsp;— Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013.&nbsp;— 1021 с.&nbsp;— (Термінографічна серія СловоСвіт; №&nbsp;9).&nbsp;— ISBN 978-617-607-385-7.</ref><ref>{{Грінченко|Глинець|9415-ghlynec}}</ref>&nbsp;— [[хімічний елемент]] 3 групи [[Періодична система хімічних елементів|періодичної системи]], його [[атомний номер]] 13, відносна атомна маса 26,9815<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/858161396|title=Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡|last=Tolstoukhov|first=Anatoliĭ.|last2=Толстоухов|first2=Анатолій.|last3=Vseukraïnsʹka ekolohichna liha|last4=Всеукраїнська екологічна ліга.|date=2007-2008|location=Kyïv|isbn=978-966-8670-41-1|oclc=858161396}}</ref>. В природі існує єдиний стабільний ізотоп <sup>27</sup>Al. Третій за вмістом елемент (і найпоширеніший метал) [[земна кора|земної кори]] (після [[кисень|кисню]] і [[кремінь|кремнію]]), що становить приблизно 8&nbsp;% від її [[маса|маси]].<ref>{{cite web|publisher=Science is Fun|author=Bassam Z. Shakhashiri|url=http://scifun.chem.wisc.edu/chemweek/Aluminum2018.pdf|title=Chemical of the Week: Aluminum|accessdate=2019-02-28|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190301074434/http://scifun.chem.wisc.edu/chemweek/Aluminum2018.pdf|archivedate=2019-03-01|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190301074434/http://scifun.chem.wisc.edu/chemweek/Aluminum2018.pdf |date=2019-03-01 }}</ref>

== Історія ==
[[Файл:Eros-piccadilly-circus.jpg|thumb|left|Статуя [[Антерос]]а на [[Площа Піккаділлі|площі Піккаділлі]] в Лондоні, виготовлена в 1893 і є однією з перших статуй відлитих з алюмінію]]

Назва ''алюміній'' походить від слова ''alumen'' ([[Галуни|галун]]), яке своєю чергою виникло за [[Ісидор Севільський|Ісидором]] ([[7 століття до н. е.|VII&nbsp;ст. н.&nbsp;е.]]), у зв'язку з застосуванням цієї речовини як протрави для фарбування: ''«Alumen vocatur a lumin e, quod lumen coloribus praestat tingendis»''<ref>{{cite book|автор=Ludwig Darmstaedter|співавтори=René Du Bois-Reymond, D. Carl Schaefer|рік=1908|назва=Handbuch zur geschichte der naturwissenschaften und der technik: In chronologischer darstellung| url=http://www.archive.org/stream/ludwigdarmstaed00boisgoog/ludwigdarmstaed00boisgoog_djvu.txt|видання=2|мова=нім.|сторінки=43|видавництво=J. Springer}}</ref>. [[Пліній Старший|Пліній]] описує галуни і їх застосування і знаходить згадку про них ще в [[Геродот]]а ([[5 століття до н. е.|V&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]]) під назвою σττπτηρία. Однак в той час галуни (тобто KAl(SO<sub>4</sub>)<sub>2</sub>·12H<sub>2</sub>O) не відрізняли від сполук з аналогічною дією, наприклад [[залізний купорос|залізного купоросу]]. В чистому вигляді галуни були отримані, очевидно, [[алхімія|алхіміками]]. ''Земля'', яка була в основі галунів, тобто [[оксид алюмінію]], була вперше отримана в [[1754]] році [[Андреас Сигізмунд Маргграф|Маргграфом]], і пізніше отримала назву ''глинозем''.

[[Гемфрі Деві]] в [[1808]] році визначив існування металу основи галунів, і назвав його ''алюміум'', а пізніше ''алюмінум''. Протягом 1808—1810 років він намагався електролітично виділити цей метал з глинозему, проте це йому не вдалось.

Вперше отримати металічний алюміній вдалося [[Данія|данському]] фізику [[Ганс Крістіан Ерстед|Гансу Крістіану Ерстеду]] в [[1825]] році, термічним відновленням безводного [[хлорид алюмінію|хлориду алюмінію]] [[амальгама|амальгамою]] [[калій|калію]].

Цей спосіб був вдосконалений [[Велер Фрідріх|Фрідріхом Велером]], який замість амальгами застосував чистий калій в [[1827]] році. Веллеру також належить перший приблизно точний опис властивостей металу.

У [[1854]] році [[Анрі Сент-Клер Девіль]] вдосконалив метод Веллера й налагодив промислове виробництво алюмінію. Девіль в процесі отримання алюмінію замінив калій дешевшим [[натрій|натрієм]], а також хлорид алюмінію сумішшю AlCl<sub>3</sub> з [[хлорид натрію|NaCl]], за рахунок чого компоненти суміші перебували в розплавленому стані. Досліди на заводі Жавеля завершились успішно і 18 липня [[1855]] року були отримані перші зливки металу масою 6-8&nbsp;кг, які були показані на [[Всесвітня виставка (1855)|Всесвітній виставці]] в Парижі.<ref>{{Cite web |url=http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/092/92744.htm |title=Сент-Клер-Девиль в энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона |accessdate=21 липня 2009 |archive-date=10 листопада 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111110163452/http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/092/92744.htm }}</ref> В той час алюміній був настільки дорогим, що на виставці він був виставлений поряд з скарбами з державної казни, а імператор [[Наполеон III]] використовував посуд з алюмінію на державних прийомах.

У [[1865]] році російський вчений [[Бекетов Микола Миколайович|Микола Бекетов]] застосував реакцію взаємодії між кріолітом і магнієм для отримання алюмінію. Його спосіб мало чим відрізнявся від способу Девілля, але був простішим. В німецькому місті Гмелінгемі в [[1885]] році був збудований завод, який працював за методом Бекетова, де за п'ять років було отримано 58 т алюмінію&nbsp;— більше 1/4 всього світового виробництва алюмінію протягом 1854—1890 років<ref>{{cite book|автор=Колодин Э. А.|співавтори=Свердлин&nbsp;В.&nbsp;А., Свобода&nbsp;Р.&nbsp;В. |рік=1980|назва=Производство обожженных анодов алюминиевых электролизеров|мова=рос.|сторінки=84|видавництво=Металлургия| розміщення=Москва}}</ref>.

Добування алюмінію хімічним способом не могло забезпечити промисловість дешевим металом, тому дослідникам довелось шукати інших способів виробництва алюмінію.

Ще в [[1854]] році [[Роберт Бунзен|Бунзену]] вдалось отримати алюміній електролітичним шляхом, а саме [[електроліз]]ом подвійного хлориду натрію і алюмінію.

В [[1886]] році [[Поль Еру]] в [[Франція|Франції]] і [[Чарльз Гол]] в [[Сполучені Штати Америки|США]] майже одночасно, незалежно один від одного запропонували добувати алюміній електролізом глинозему, розплавленого в [[кріоліт]]і, чим започаткували сучасний спосіб добування алюмінію. Світове виробництво алюмінію швидко росло і в [[1893]] році перевищило 1 тис. тонн в рік. Подальші зміни цін на нього показано в таблиці.

{| class="wikitable"
|+ Ціни на металевий алюміній<br/> (в доларах за кг)
|-
! 1852!! 1854!! 1855!! 1856!! 1857!! 1858!! 1886!! 1888
|-
| 1200|| 600|| 250|| 75|| 60|| 25|| 17|| 11,5
|-
! 1890!! 1895!! 1900!! 1950!! 1965!! 1980!! 1989!!
|-
| 5,0|| 1,15|| 0,73|| 0,40|| 0,54|| 1,53|| 1,94||
|}

У СРСР перші 8&nbsp;кг алюмінію були отримані [[27 березня]] 1929&nbsp;р. у Ленінграді на заводі «Червоний виборець». У [[1932]]&nbsp;р. вступив до ладу перший у СРСР Волховський алюмінієвий завод, а на наступний рік&nbsp;— Дніпровський у Запоріжжі (перший алюмінієвий завод в Україні)<ref>{{РП}}</ref>.

== Поширення в природі ==

: ''Детальніше у статтях [[Ресурси і запаси алюмінію]] та [[Алюмінієві руди]]''

Алюміній за розповсюдженням у [[земна кора|земній корі]] займає третє місце. Його вміст в літосфері згідно з А.&nbsp;П.&nbsp;Виноградовим 8,05&nbsp;%. Глобальні запаси алюмінію на Землі (в межах [[ноосфера|ноосфери]]) становлять 1,2·10<sup>9</sup> т (2000&nbsp;р.), термін їх вичерпання за прогнозами [[Римський клуб|Римського клубу]]&nbsp;— 55 років.

В природі зустрічається винятково у вигляді сполук, входить до складу 270 [[мінерал]]ів. Найрозповсюдженішими з них є подвійні силікати ([[Польовий шпат|польові шпати]], [[слюди]] та ін.) і продукти їх вивітрювання&nbsp;— [[глини]]. З подвійних силікатів найважливіші: калієвий польовий шпат або [[ортоклаз]] K[AlSi<sub>3</sub>O<sub>8</sub>], натрієвий польовий шпат або [[альбіт]] Na[AlSi<sub>3</sub>O<sub>8</sub>], кальцієвий польовий шпат або [[анортит]] Ca[Al<sub>2</sub>Si<sub>2</sub>O<sub>8</sub>], плагіоклаз (ізоморфні суміші кальцієвого і натрієвого польового шпату: [[олігоклаз]], [[андезин]], [[лабрадорит]]); слюди: [[біотит]], [[мусковіт]], [[цинвальдит]] і [[лепідоліт]]. Близькі до польових шпатів [[нефелін]] Na[AlSiO<sub>4</sub>] і [[лейцит]] K[AlSi<sub>2</sub>O<sub>6</sub>]. Відомі подвійні силікати кальцію і алюмінію&nbsp;— [[цоїзит]], [[епідот]] і [[везувіан]], подвійний силікат магнію і алюмінію&nbsp;— [[кордієрит]]. Силікат алюмінію Al<sub>2</sub>SiO<sub>5</sub> зустрічається у вигляді мінералів: [[кіаніт]]у, [[силіманіт]]у і [[андалузит]]у. З [[алюмосилікати|алюмосилікатів]], що містять [[флуор]] можна відмітити [[топаз]] Al<sub>2</sub>(OH, F)<sub>2</sub>[SiO<sub>4</sub>].

[[Оксид алюмінію]] зустрічається у вигляді [[корунд]]у і [[наждак]]у. Найважливіше джерело видобування алюмінію&nbsp;— боксит&nbsp;— складається з мінералів [[беміт]]у і [[діаспор]]у AlOOH і [[гідраргіліт]]у ([[гібсит]]у) Al(OH)<sub>3</sub> (найбільші родовища в [[Австралія|Австралії]], [[Бразилія|Бразилії]], [[Гвінея|Гвінеї]], [[Ямайка|Ямайці]]). Важливим мінералом алюмінію є також [[кріоліт]] Na<sub>3</sub>AlF<sub>6</sub>.

== Ізотопи ==
{{Докладніше|Ізотопи алюмінію}}
{| class="wikitable"
|+ Деякі ізотопи алюмінію
! Ізотоп !! [[Період напіврозпаду]] !! Частинки,<br/> що поглинаються !! Тип розпаду !! Енергія випромінювання,<br/> еВ !! Деякі р-ії<br/> утворення
|-
| <sup>23</sup>Al|| 0,13 с||&nbsp;— ||&nbsp;— ||&nbsp;— || -
|-
| <sup>24</sup>Al|| 2,07 с|| Нейтрон || β+<br/>γ|| ~8,5<br/>1,38-7,1|| Mg<sup>24</sup> (p, n)
|-
| <sup>25</sup>Al|| 7,5 с|| Нейтрон || β+|| 3,2|| Mg<sup>25</sup> (p, n)
|-
| <sup>26m</sup>Al|| 7,0 с|| Нейтрон || β+|| 3,2|| Mg<sup>25</sup> (d, n)
|-
| <sup>26</sup>Al|| 10<sup>6</sup> років||Нейтрон||захоплення ел.<br/>β<br/>γ||-<br/>1,16<br/>1,83, 1,14|| Mg<sup>25</sup> (d, n)<br/>Mg<sup>26</sup> (p, n)<br/>Al<sup>27</sup> (n, 2n)
|-
| <sup>27</sup>Al|| стабільний||&nbsp;— ||&nbsp;— ||&nbsp;— || -
|-
| <sup>28</sup>Al|| 144 с|| 2 протони<br/>1 протон|| β-<br/>γ|| 2,86<br/>1,78, 1,27|| Al<sup>27</sup> (n, γ)<br/>Al<sup>27</sup> (n, γ)
|-
| <sup>29</sup>Al|| 396 с|| Протон<br/>Протон|| β-<br/>γ|| 2,5, 1,4<br/>1,28, 2,43|| Al (α, 2p)<br/>Mg(α, p)
|}

== Фізичні властивості ==
Алюміній&nbsp;— сріблясто-білий легкий [[метал]], добрий провідник [[тепло|тепла]] і [[електрика|електрики]], пластичний, легко піддається [[механічна обробка|механічній обробці]].

;Кристалічна структура і атомний радіус

Алюміній має [[Гранецентрована кубічна ґратка|кубічну гранецентровану]] [[кристалічна ґратка|кристалічну ґратку]] ([[просторова група]] Fm3m). Найближча відстань між двома атомами становить 2,863&nbsp;Å. Прийнятий [[період кристалічної ґратки]] алюмінію ''a'' = 4,0414&nbsp;Å при кімнатній температурі<ref>{{cite book|автор=George E. Totten, D. Scott Mackenzie|рік=2003|назва=Handbook of Aluminum: Physical metallurgy and processes| url=http://books.google.ru/books?id=Wbwv3nt1gp0C&printsec=frontcover&hl=uk&source=gbs_v2_summary_r&cad=0|мова=en|сторінки=38|видавництво=CRC Press|isbn=0824704940, 9780824704940}}</ref>. Кристалічна ґратка стабільна при температурах від 4&nbsp;К і до температури плавлення 933&nbsp;К. Параметр ґратки дуже слабо змінюється від наявності домішок.

[[Атомний радіус]] алюмінію визначений як половина між найближчими атомами-сусідами в кристалічній структурі і рівний 1,43Å. В кристалічній структурі алюмінію [[металічний зв'язок]].

;Густина

Теоретична густина алюмінію обрахована за параметрами його кристалічної ґратки становить 2,69872 г/см³. Експериментальні дані густини для [[полікристал]]ічного алюмінію 99,996&nbsp;% чистоти становлять 2,6989 (при 20&nbsp;°C) г/см³, а для [[монокристал]]ів&nbsp;— на 0,34&nbsp;% вище.

Так, густина розплавленого алюмінію чистотою 99,996&nbsp;% на 6,6&nbsp;% менше, ніж у твердого металу, і при температурі 973 К становить 2357 кг/м³ і майже лінійно знижується до 2304 кг/м³ при температурі 1173 К.

;Термічне розширення

[[Коефіцієнт термічного розширення]] α відпаленого алюмінію чистотою 99,99&nbsp;% при температурі 293 К становить 23·10<sup>−6</sup> і практично лінійно зростає до 37,3·10<sup>−6</sup> К<sup>−1</sup> при температурі 900 К.

;Теплопровідність

[[Теплопровідність]] повністю відпаленого алюмінію в твердому стані знижується з ростом температури від 2,37 (298 К) до 2,08 Вт·см<sup>−1</sup>·К<sup>−1</sup> (933,5 К) і при температурах вище 100 К вона малочутлива до чистоти металу.

При нагріванні алюмінію і переході його з твердого стану в рідкий у нього різко зменшується теплопровідність: з 2,08 до 0,907 Вт·см<sup>−1</sup>·К<sup>−1</sup>, а далі з ростом температури вона збільшується і при температурі 1000&nbsp;°C становить вже 1,01 Вт·см<sup>−1</sup>·К<sup>−1</sup>.

;Електропровідність

[[Питомий опір]] алюмінію високої чистоти (99,99&nbsp;%) при температурі 20&nbsp;°C становить 2,6548·10<sup>−8</sup>. Провідність алюмінію сильно залежить від його чистоти, причому вплив різних домішок залежить не тільки від концентрації цієї домішки, а й від того чи вона знаходиться в [[твердий розчин|твердому розчині]] чи поза ним. Найбільш сильно підвищують опір алюмінію домішки [[хром]]у, [[літій|літію]], [[манган]]у, [[магній|магнію]], [[Титан (хімічний елемент)|титану]] і [[ванадій|ванадію]]. Питомий опір ρ (мкОм·м) відпаленого алюмінієвого дротика в залежності від вмісту домішок (%) можна приблизно визначити за наступною формулою: ρ = 0,0264 + 0,007Si + 0,0007Fe + 0,04(Ti + V + Cr +Mn)

При температурі 1,175 ± 0,001 К алюміній переходить в [[надпровідність|надпровідний стан]].

Питомий опір алюмінію при переході з твердого стану в рідкий стрибком зростає з 11 до 24 мкОм·см.

;Плавлення і кристалізація

[[Температура плавлення]] алюмінію дуже чутлива до чистоти металу і для високочистого алюмінію (99,996&nbsp;%) становить 933,4 К (660,3&nbsp;°C), а температура початку кристалізації алюмінію за [[Абсолютна температурна шкала|Шкалою температур Кельвіна]] (1968&nbsp;р.) вважається рівною 660,37&nbsp;°C і її використовують протягом десятків років для калібрування [[термопара|термопар]]. Підвищення зовнішнього тиску збільшує температуру плавлення алюмінію, і вона досягає 700&nbsp;°C при тиску близько 100 МПа.

[[Температура кипіння]] алюмінію становить приблизно 2452&nbsp;°C, прихована теплота плавлення чистого алюмінію&nbsp;— 397 Дж·г<sup>−1</sup>, а прихована теплота випаровування 9462Дж·г<sup>−1</sup>.

[[Питома теплоємність]] ''С<sub>р</sub>'' алюмінію при 0&nbsp;°C становить 0,90 Дж·г<sup>−1</sup>·К<sup>−1</sup>, зі збільшенням температури вона зростає і визначається рівнянням: ''С<sub>р</sub>'' = ''С''<sub>0</sub> + ''bT'',

де ''С''<sub>0</sub>&nbsp;— теплоємність при температурі 0&nbsp;°C; ''b'' = 2,96·10<sup>−3</sup>; ''T''&nbsp;— температура, К.

;Поверхневий натяг

[[Поверхневий натяг]] σ має максимальне значення при температурі плавлення і з ростом температури він знижується: σ = 868&nbsp;— 0,152(''t''&nbsp;— ''t<sub>п</sub>''),

де σ&nbsp;— поверхневий натяг, Н/м; ''t''&nbsp;— температура, °C; ''t<sub>п</sub>''&nbsp;— температура плавлення алюмінію, °C.

;В'язкість

[[В'язкість]] алюмінію при температурі плавлення становить 0,012 Па·с і збільшується при наявності навіть невеликого вмісту твердих включень, наприклад, [[оксид алюмінію|оксиду алюмінію]] і нерозчинних домішок. З ростом температури в'язкість знижується. [[Легуючі елементи|Легуючі добавки]] Ti, Fe, Cu збільшують, а Si і Mg знижують в'язкість сплаву.

;Термодинамічні властивості

Основні термодинамічні властивості алюмінію в рідкому і твердому станах наведені в таблиці (температура в Кельвінах, теплоємність, ентропія і ентальпія в Дж·моль<sup>−1</sup>·К<sup>−1</sup>).
{| class="standard"
 |+ Термодинамічні характеристики алюмінію
 ![[Температура]] T
 ![[Теплоємність]] C<sub>p</sub>
 ![[Ентропія]] S
 ![[Ентальпія]] H-H<sub>298</sub>
 |-
 !0
 |0,000
 |0,000
 | -4,580
 |-
 !200
 |21,59
 |19,14
 | -2,290
 |-
 !400
 |25,64
 |35,68
 |2,550
 |-
 !600
 |28,12
 |46,53
 |7,920
 |-
 !800
 |30,64
 |54,96
 |13,790
 |-
 !1000
 |29,31
 |73,29
 |30,620
 |-
 !1200
 |29,31
 |78,64
 |36,480
 |-
 !1400
 |29,31
 |83,15
 |42,340
 |}

'''Алюміній належить до головної підгрупи третьої групи [[періодична система елементів|періодичної системи елементів]], його порядковий номер&nbsp;— 13.
[[Електронна конфігурація]] алюмінію&nbsp;— 1s<sup>2</sup>2s<sup>2</sup>2p<sup>6</sup>3s<sup>2</sup>3p<sup>1</sup>. На зовнішньому енергетичному рівні знаходиться три валентних електрони, тому в хімічних сполуках алюміній зазвичай трьохвалентний. Менш характерні [[ступінь окиснення|ступені окиснення]] +1 і +2, можливі тільки вище 800&nbsp;°C в газовій фазі. [[Енергія іонізації]] алюмінію Al<sup>0</sup> → Al<sup>+</sup> → Al<sup>2+</sup> → Al<sup>3+</sup> відповідно дорівнює 5,984, 18,828, 28,44 [[Електронвольт|еВ]].

[[Спорідненість до електрона]] 0,5 еВ. [[Електронегативність]] за [[Лайнус Полінг|Полінгом]] 1,61, [[атомний радіус]] 0,143 нм, йонний радіус Al<sup>3+</sup> (у дужках вказані [[координаційне число|координаційні числа]]) 0,053 нм (4), 0,062 нм (5), 0,067 нм (6).

Алюміній&nbsp;— хімічно активний елемент. У [[Електрохімічний ряд напруг|електрохімічному ряді напруг]] він стоїть поруч з лужними і лужноземельними елементами. Його стандартний [[електродний потенціал]] рівний −1,67 В.

При звичайних умовах алюміній легко взаємодіє з [[кисень|киснем]] [[повітря]] і вкривається тонкою (2·10<sup>−5</sup> см), але міцною оксидною плівкою Al<sub>2</sub>О<sub>3</sub> ([[пасивація]]), яка захищає його від подальшого окислення, обумовлюючи цим високу корозійну стійкість, надає йому матового вигляду і сіруватого кольору. Однак при вмісті в алюмінію чи навколишньому середовищі [[ртуть|ртуті]], [[натрій|натрію]], [[магній|магнію]], [[кальцій|кальцію]], [[Кремній|кремнію]], [[мідь|міді]] і деяких інших елементів міцність оксидної плівки і її захисні властивості різко знижуються.

При 25&nbsp;°C алюміній реагує з [[хлор]]ом, [[бром]]ом, [[йод]]ом утворюючи відповідно [[хлорид алюмінію]] AlCl<sub>3</sub>, [[бромід алюмінію]] AlBr<sub>3</sub>, [[йодид алюмінію]] AlI<sub>3</sub>, при 600&nbsp;°C&nbsp;— з [[фтор]]ом утворюючи [[фторид алюмінію]] AlF<sub>3</sub>.

Порошкоподібний алюміній при температурі вище 800&nbsp;°C утворює з [[азот]]ом [[нітрид алюмінію]]. При взаємодії атомарного водню з парами алюмінію при −196&nbsp;°C утворюється гідрид (AlH)<sub>x</sub> (x=1, 2). Вище 200&nbsp;°C алюміній реагує з [[сірка|сіркою]] даючи сульфід Al<sub>2</sub>S<sub>3</sub>. З [[фосфор]]ом при 500&nbsp;°C утворює фосфід AlP. При взаємодії розплавленого алюмінію з [[бор]]ом утворюються бориди AlB<sub>2</sub>, AlB<sub>12</sub>. При 1200&nbsp;°C алюміній реагує з вуглецем утворюючи карбід алюмінію Al<sub>4</sub>C<sub>3</sub>. В присутності розплавлених солей ([[кріоліт]] та ін.) ця реакція протікає при меншій температурі&nbsp;— 1000&nbsp;°C

Вище 800&nbsp;°C можуть утворюватись сполуки одновалентного алюмінію, наприклад

: <math>\mathrm{Al_2X_3 + 4\ Al \rightarrow 3\ Al_2X \;\;(X \in \{O, S, Se\})}</math>

З рядом металів і неметалів алюміній утворює сплави, в яких містяться [[інтерметалічні сполуки]]&nbsp;— алюмініди, зазвичай досить тугоплавкі і володіють високою твердістю і жаростійкістю.

Завдяки утворенню оксидної плівки алюміній досить стійкий не тільки у відношенні повітря, а й [[вода|води]]. З водою алюміній не взаємодіє навіть при нагріванні. Але коли оксидну плівку зруйнувати, алюміній енергійно взаємодіє з водою, витісняючи [[водень]]:

: <math>\mathrm{2\ Al + 6\ H_2O \rightarrow 2\ Al(OH)_3 + 3\ H_2\uparrow \;}</math>
Алюміній має амфотерні властивості, він реагує з [[кислоти|кислотами]] і [[Луги (хімія)|лугами]].

Він легко взаємодіє з розбавленими [[азотна кислота|азотною]] і [[сульфатна кислота|сульфатною]] кислотами:

: <math>\mathrm{2\ Al + 6\ HNO_3 \rightarrow Al(NO_3)_3 + 3\ NO_2\uparrow + 3H_2O}</math>

: <math>\mathrm{2\ Al + 3\ H_2SO_4 \rightarrow Al_2(SO_4)_3 + 3\ H_2\uparrow}</math>

Дуже розбавлені, а також дуже міцні HNO<sub>3</sub> і H<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> на алюміній майже не діють. У відношенні до [[ортофосфатна кислота|ортофосфатної]] і [[оцтова кислота|оцтової]] кислот алюміній стійкий. Чистий метал також стійкий до [[хлоридна кислота|хлоридної кислоти]], але звичайний технічний в ній розчиняється.

У розчинах сильних лугів ([[гідроксид натрію|NaOH]], [[гідроксид калію|KOH]]) алюміній розчиняється з виділенням [[водень|водню]] і утворенням алюмінатів:

: <math>\mathrm{2\ Al + 2\ NaOH + 6\ H_2O \rightarrow 2\ Na[Al(OH)_4] + 3\ H_2\uparrow}</math>

Досить енергійно він роз'їдається також розчином [[гідроксид амонію|NH<sub>4</sub>OH]].

== Механічні властивості ==

[[Механічні властивості матеріалу|Механічні властивості]] алюмінію значною мірою залежать від кількості домішок в ньому, його попередньої механічної обробки і температури. З збільшенням вмісту домішок міцнісні властивості алюмінію зростають, а пластичність зменшується, причому ці властивості проявляються навіть при невеликій зміні чистоти алюмінію від 99,5 до 99,00&nbsp;%. При охолодженні нижче 120 К міцнісні властивості алюмінію на відміну від більшості металів зростають, а пластичні не змінюються.

Основні механічні властивості алюмінію характеризуються такими показниками:

* [[модуль Юнга|модуль пружності]] (Юнга) ''E''&nbsp;— відношення докладеного зусилля до лінійної деформації в межах пружної ділянки розтягу. Для алюмінію чистотою 99,25&nbsp;% при кімнатній температурі він дорівнює 710 МН/м², а для алюмінію чистотою 99,98&nbsp;% тільки 670 МН/м²;
* стискуваність алюмінію характеризується зміною об'єму при високому тиску (V) до об'єму при нормальному тиску (V<sub>0</sub>). Дані V/V<sub>0</sub> для алюмінію чистотою 99,999&nbsp;% наведені нижче:
{| class="standard"
 !Тиск, ·10<sup>2</sup> МПа
 !Об'ємний стиск V/V<sub>0</sub>
 !Тиск, ·10<sup>2</sup> МПа
 !Об'ємний стиск V/V<sub>0</sub>
 |-
 |5
 |0,9937
 |30
 |0,9650
 |-
 |10
 |0,9876
 |35
 |0,9597
 |-
 |15
 |0,9817
 |40
 |0,9546
 |-
 |20
 |0,9760
 |45
 |0,9497
 |-
 |25
 |0,9704
 |
 |
|}

* [[Метод Брінелля|твердість за Брінелем]] для відпаленого алюмінію становить 170 МПа, для холоднокатаного&nbsp;— 270 МПа;
* [[межа розтягу]] σ<sub>р</sub> для відпаленого алюмінію становить 50 МПа, для холоднокатаного&nbsp;— 115 МПа;
* [[границя міцності]] σ<sub>м</sub>&nbsp;— напруження, відповідне найбільшому навантаженню перед руйнуванням, при кімнатній температурі для алюмінію чистотою 99,99&nbsp;% становить 4,5; 99,8&nbsp;%&nbsp;— 6,3; 99,7&nbsp;%&nbsp;— 6,7; 99,6&nbsp;%&nbsp;— 0,7 МН/м²;
* [[відносне видовження]] характеризує пластичність алюмінію і при кімнатній температурі для відпаленого алюмінію чистотою 99,5&nbsp;% становить 45&nbsp;%, а при чистоті алюмінію 99,99&nbsp;%&nbsp;— 61&nbsp;%, збільшуючись при температурі 427&nbsp;°C до 131&nbsp;%. Для холоднокатаного алюмінію відносне видовження становить 5,5&nbsp;% при кімнатній температурі.

== Отримання ==

Алюміній отримують [[електроліз]]ом розчину [[глинозем]]у (техн. Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>) в розплавленому [[кріоліт]]і Na<sub>3</sub>[AlF<sub>6</sub>] при 950—960&nbsp;°C. Склад електроліту 75-90&nbsp;% за масою Na<sub>3</sub>[AlF<sub>6</sub>], 5-12&nbsp;% AlF<sub>3</sub>, 2-10&nbsp;% CaF<sub>2</sub>, 1-10&nbsp;% Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, молярне відношення NaF/AlF<sub>3</sub> = 2,20-2,85 .

Промисловий комплекс з отримання алюмінію включає виробництво глинозему з алюмінієвих руд, кріоліту та інших фторидів, вуглецевих анодних і [[Футерування|футерувальних]] матеріалів і власне електролітичне отримання алюмінію.

Електроліз проводять в апаратах [[катод]]ом в яких служить дно ванни, [[анод]]ом&nbsp;— попередньо обпалені [[вугілля|вугільні]] блоки або самообпалюючі електроди, поміщені в розплавлений електроліт. У розплаві відбуваються такі реакції:
{{center|Na<sub>3</sub>[AlF<sub>6</sub>] → 3Na<sup>+</sup> + 2F<sup>−</sup> + AlF{{su|p=−|b=4}}}}

{{center|AlF{{su|p=−|b=4}} → F<sup>−</sup> + AlF<sub>3</sub>}}

{{center|AlF<sub>3</sub> → F<sup>−</sup> + AlF{{su|p=+|b=2}}}}

{{center|AlF{{su|p=+|b=2}} → F<sup>−</sup> + AlF<sup>2+</sup>}}

{{center|AlF<sup>2+</sup> → F<sup>−</sup> + Al<sup>3+</sup>}}

{{center|Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub> → AlO<sup>+</sup> + AlO{{su|p=−|b=2}}, &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; AlO{{su|p=−|b=2}} → Al<sup>3+</sup> + 2O<sup>2−</sup>}}

{{center|AlO<sup>+</sup> → Al<sup>3+</sup> + O<sup>2−</sup>, &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Al<sup>3+</sup> + 3e → Al}}

{{center|2O<sup>2−</sup>&nbsp;— 4e → O<sub>2</sub>}}

Розплавлений алюміній при температурі електролізу важчий, ніж електроліт, тому накопичується на дні ванни. На аноді виділяється O<sub>2</sub>, який взаємодіє з вуглецем анода, який вигорає, утворюючи СО та СО<sub>2</sub>.

[[Густина струму]] на аноді 0,7-0,9 А/см², на катоді&nbsp;— 0,4-0,5 А/см², для різних типів електролізерів [[сила струму]] становить 100—250 кА, робоча [[напруга]] 4,2-4,5 В.

Для отримання 1 т чорнового алюмінію витрачається 14500-17500 кВт·год електроенергії, 1925—1930&nbsp;кг глинозему, 500—600&nbsp;кг анодного матеріалу, 50-70&nbsp;кг фтористих солей. Добова [[продуктивність]] однієї ванни середньої потужності&nbsp;— від 550 до 1200&nbsp;кг алюмінію. Алюміній відбирають з електролізера один раз на 1-2 доби.

Алюміній високої чистоти (не більше 0,05&nbsp;% домішок) отримують [[Рафінування металів|електролітичним рафінуванням]] чорнового алюмінію, який містить до 1&nbsp;% домішок. Як електроліт найчастіше використовують розплав Na<sub>3</sub>[AlF<sub>6</sub>], BaCl<sub>2</sub> (до 60&nbsp;%) NaCl (до 4&nbsp;%).
Для отримання алюмінію особливої чистоти (не більше 0,001&nbsp;% домішок) застосовують [[зонне плавлення]].

Алюміній розливають в [[зливок|зливки]], які потім переробляють в листи, фольгу, профілі, дріт. Він добре зварюється, піддається куванню, штампуванню, прокатці, волочінню і пресуванню, а також обробляється методами [[порошкова металургія|порошкової металургії]].

== Застосування ==

Завдяки таким властивостям, як мала густина, висока тепло- і електропровідність, висока [[пластичність]] і корозійна стійкість, достатньо високі [[міцність|міцнісні]] властивості (особливо в сплавах) і багатьом іншим цінним властивостям, алюміній отримав винятково широке розповсюдження в різноманітних галузях сучасної техніки і відіграє найважливішу роль серед [[кольорові метали|кольорових металів]]. Його широкому розповсюдженню сприяє найнижча вартість серед всіх кольорових металів.

Важливою особливістю застосування алюмінію в техніці є те, що він досить складно піддається [[Паяння|пайці]] та [[Лудіння|лудінню]]. Хімічно стійка оксидна плівка, утворювана на його поверхні, важко видаляється за допомогою звичайних [[флюс]]ів.<ref name="hren">{{cite book|title=Сварка, резка и пайка металлов |trans_title=Зварювання, різання та паяння металів |first1=К.К. |last1=Хренов |publisher=МАШГИЗ |location=Киев, Москва |year=1952|language=ru|pages=334-336}}</ref> З огляду на це, починаючи з кінця 1930-х років, ведеться пошук нових методів паяння, спеціально призначених для алюмінію та його сплавів, одним з яких є [[ультразвукове паяння]] із застосуванням [[М'який припій|м'яких припоїв]].<ref name="uzradio">{{cite book|title=Ультразвуковая пайка в радио- и приборостроении |trans_title=Ультразвукове паяння в радіо- та приладобудуванні |first1=Володимир Володимирович |last1=Клубович |first2=Михайло Домінікович |last2=Тявловський |first3=Володимир Леонідович |last3=Ланін |publisher=Наука и техника |location=Минск |year=1985 |language=ru|pages=}}</ref><ref name="vinograd">{{cite book|title=Производство электрических машин |trans_title=Виробництво електричних машин |author=Віноградов&nbsp;Н.&nbsp;В. |publisher=Энергия |location=Москва |year=1970|language=ru|pages=244-246}}</ref>

Чистий алюміній застосовують у виробництві [[фольга|фольги]], яку широко використовують для виробництва електролітичних [[конденсатор]]ів і пакувальних матеріалів для [[харчові продукти|харчових продуктів]].
Завдяки дешевизні і високій провідності, меншій густині алюміній майже повністю витіснив мідь з виробництва провідникової продукції ([[дріт|дроти]], [[кабель|кабелі]], шинопроводи та ін.) Також алюміній застосовують у виготовленні корпусів і охолоджувачів [[діод]]ів, спеціальної хімічної апаратури.

Покриття з алюмінію наносять на сталеві вироби для підвищення їх корозійної стійкості. Способи нанесення: розпилення (для захисту сталевих виробів, що експлуатуються в приморських зонах, на хімічних підприємствах); занурення в розплав (для отримання алюмінованих сталевих стрічок); плакіювання прокатуванням (біметалічні стрічки); [[вакуумне напилення]] (для алюмінування стрічок зі сталі, тканин, паперу і пластмас, інструментальних дзеркал); електрохімічний спосіб (для отримання матеріалів і виробів з захисно-декоративними властивостями).

=== Алюміній в електротехніці ===

Одним з найважливіших споживачів алюмінію є [[електротехнічна промисловість]].

Основна кількість провідникової продукції&nbsp;— голі, обмоткові і ізольовані [[Електричний провід|проводи]], кабелі в одно- і багатожилковому виконанні виробляють за двохстадійною технологією: спочатку на алюмінієвих заводах з рідкого сплаву отримують заготовку діаметром 9-10&nbsp;мм, а потім на кабельних заводах волочінням її доводять до потрібного діаметра.

Електрична [[Електропровідність|провідність]] відпаленого алюмінію чистотою 99,6&nbsp;% становить 62&nbsp;% провідності відпаленої [[мідь|міді]], межа міцності рівна 0,84-2,04 МН/м² в залежності від ступеня відпалення. При потребі вищих міцнісних характеристик використовують сплави з підвищеним вмістом [[легуючі елементи|легуючих елементів]]. Для високовольтних [[Лінія електропередачі|ліній електропередачі]] використовують алюмінієві проводи, зміцнені сталевим дротом чи з сталевим сердечником.

Шинопроводи виробляють з різноманітних алюмінієвих сплавів чи з алюмінію марки АЕ. Перерізи шин сягають великих розмірів&nbsp;— їх ширина і товщина рівні відповідно 800 і 450&nbsp;мм, а їх вартість становить лиш третину від вартості еквівалентних мідних шин.

Алюміній у вигляді фольги завтовшки 0,00635&nbsp;мм використовують в сильнострумних статичних конденсаторах для покращення коефіцієнта потужності, а також для телефонних кабелів, [[радіатор]]ів для охолодження великих [[напівпровідник]]ових [[Випрямлення|випростувачів]] та в багатьох інших виробах.

=== Алюміній в транспорті ===

Використовують в автомобілебудуванні та [[Авіабудування|авіабудуванні]].

=== Алюміній в пакуванні ===

Алюмінієву фольгу широко використовують для пакування:
* ''[[Харчові продукти|харчових продуктів]]'': молочні продукти ([[йогурт]], плавлений [[сир]], [[масло]]), солодощі (плитки [[шоколад]]у, [[морозиво]]), кава, чай, дитяче харчування, сухі продукти ([[суп]]и, картопляне пюре)
* ''[[напої]]в'': безалкогольні напої, [[сік|соки]], [[молоко]]
* ''готових страв''
* ''корму для тварин''
* ''[[фармацевтика|фармацевтики]]'': таблетки, [[мазь|мазі]], трансдермальні терапевтичні системи
* ''косметики'': [[туба|туби]] зубних паст, вологі серветки
* ''промислових товарів'': [[клей|клеї]], [[чорнило|чорнила]] картриджів, хімікати

=== Сплави алюмінію ===

{{Докладніше|Алюмінієві сплави}}
Головне застосування алюмінію&nbsp;— виробництво сплавів на його основі. Алюміній&nbsp;— основа легких сплавів. [[Легуючі елементи|Легуючі добавки]] ([[мідь]], [[кремній]], [[магній]], [[цинк]], [[Манган (елемент)|манган]]) вводять в алюміній головним чином для підвищення його міцності. Широко розповсюджені ''[[дюралюміній|дуралюміни]]'', які містять мідь та магній, ''[[силумін]]и'', в яких основними добавками є [[кремній]], ''[[Магналій|магналії]]'' (сплав алюмінію з магнієм). Головними перевагами всіх сплавів алюмінію є їх мала густина (2,5-2,8 г/см³), висока міцність (в перерахунку на одиницю ваги), задовільна стійкість проти атмосферної [[корозія|корозії]], порівняно мала вартість та легкість отримання та обробки. Алюмінієві сплави використовують в ракетній техніці, в авіа-, авто-, судно- та приладобудуванні та в багатьох інших галузях промисловості. Раніше використовували для виробництва [[посуд]]у. За частотою використання сплави алюмінію займають друге місце після [[сталь|сталі]] та [[чавун]]а.

=== Порошки алюмінію ===

Велике практичне значення мають алюмінієві [[порошок|порошки]] і частинки. Розмір частинок становить від 0,015 до 17000 мкм, а розмір порошків&nbsp;— від 1 до 1000 мкм. Форма може бути сферичною, в вигляді тонких лусочок і частинок неправильної форми.

Порошки виробляються за різними технологіями і відрізняються розмірами і фізико-хімічними властивостями. Отримують порошки розпиленням в струмені повітря чи води, методом відцентрового лиття, гранулюванням через вібруюче сито з наступним охолодженням водою, розмолом у мельницях, охолодженням алюмінію з газової фази та ін.

Алюмінієві порошки використовують у металургії як легуючі добавки, в [[алюмотермія|алюмотермії]] (для [[термітне зварювання|термітного зварювання]] та відновлення сполук [[Хром|Cr]], [[Манган|Mn]], [[Вольфрам|W]], [[Кальцій|Ca]]).
Порошки застосовуються в хімічній промисловості для [[синтез]]у [[алюмоорганічні сполуки|алюмоорганічних сполук]] і як [[каталізатор]], а також для отримання ряду сполук алюмінію.

Алюмінієві порошки застосовують як компонент [[вибухові речовини|вибухових речовин]], [[піротехніка|піротехнічних]] сумішей і твердого ракетного палива. Внаслідок реакції окиснення алюмінію виділяється велика кількість енергії, тому летучі речовини, які входять до складу ВР чи палива нагріваються до високої температури.

Алюмінієву пудру і пасту використовують як [[пігмент]]и [[лакофарбові матеріали|лакофарбових матеріалів]]. Пудру також застосовують як газоутворювач в виробництві чарункуватих бетонів.

Також з алюмінієвих порошків виготовляють різноманітні деталі методами [[порошкова металургія|порошкової металургії]]. Це дозволяє знизити відходи металу до мінімуму, а також деталі зі спечених порошків мають унікальні характеристики і в ряді випадків заміняють такі метали як [[Титан (хімічний елемент)|титан]] і високоміцні марки [[сталь|сталі]].

== Біологічна роль ==

Алюміній входить до складу [[тканини|тканин]] [[тварини|тварин]] і [[рослини|рослин]]; в органах [[ссавці]]в виявлено від 10<sup>−3</sup> до 10<sup>−5&nbsp;</sup>% алюмінію (на сиру речовину). Алюміній накопичується в [[печінка|печінці]], [[підшлункова залоза|підшлунковій]] і [[Щитоподібна залоза|щитотоподібній залозах]]. В рослинних продуктах вміст алюмінію коливається від 4&nbsp;мг на 1&nbsp;кг сухої речовини ([[картопля]]) до 46 мг (жовта [[ріпа]]), в продуктах тваринного походження&nbsp;— від 4 мг ([[мед]]) до 72&nbsp;мг на 1&nbsp;кг сухої речовини ([[яловичина]]). В денному раціоні людини вміст алюмінію досягає 35-40&nbsp;мг. Відомі організми&nbsp;— концентратори алюмінію, наприклад [[плауни]] (Lycopodiaceae), які містять в [[зола|золі]] до 5,3&nbsp;% алюмінію, [[молюски]] (Helix и Lithorina), в золі яких 0,2-0,8&nbsp;% Алюмінію.

Утворюючи нерозчинні сполуки з [[фосфати|фосфатами]], алюміній порушує живлення рослин (поглинання фосфатів коренями) і тварин (всмоктування фосфатів в [[Кишка|кишці]]).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua Алюміній] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220318153229/https://www.pharmencyclopedia.com.ua/ |date=18 березня 2022 }} / [[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://leksika.com.ua/14210806/ure/alyuminiy Алюміній] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161121212015/http://leksika.com.ua/14210806/ure/alyuminiy |date=21 листопада 2016 }} / [[УРЕ]]
* Алюміній та сплави на його основі: Навч. посіб. / В.&nbsp;З.&nbsp;Куцова, H.E.Погребна, Т.&nbsp;С.&nbsp;Хохлова та ін. ; Учбово-наук. комплекс «Нац. металург. акад. України&nbsp;— Держ. ін-т підготов. та перепідготов. кадрів пром-сті».&nbsp;— Д. : Пороги, 2004.&nbsp;— 135 с. : іл., табл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 134—135.&nbsp;— ISBN 9665254871
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Pkh_2013_1_13.pdf Алюміній як контамінант харчових продуктів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220416083740/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FPkh_2013_1_13.pdf |date=16 квітня 2022 }} / Б.&nbsp;П.&nbsp;Кузьмінов, Т.&nbsp;С.&nbsp;Зазуляк, Агіар Даніель А. М. де, Р.&nbsp;В.&nbsp;Харчук // Проблеми харчування.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 65-68.&nbsp;— Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pkh_2013_1_13{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200807012725/https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2020/mcs2020.pdf |date=7 серпня 2020 }}, https://doi.org/10.3133/mcs2020.
* [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nvuuchem_2016_1_19.pdf Безпека використання алюмінієвого посуду під час приготування харчових продуктів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220121091804/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FNvuuchem_2016_1_19.pdf |date=21 січня 2022 }} / О.&nbsp;С.&nbsp;Глух, О.&nbsp;І.&nbsp;Симканич, А.&nbsp;М.&nbsp;Бескід, Д.&nbsp;І.&nbsp;Молнар // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Хімія.&nbsp;— 2016.&nbsp;— Вип. 1.&nbsp;— С. 84-86.&nbsp;— Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuchem_2016_1_19{{Недоступне посилання|date=жовтня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* Глосарій термінів з хімії // Й.&nbsp;Опейда, О.&nbsp;Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.&nbsp;М.&nbsp;Литвиненка НАН України, Донецький національний університет&nbsp;— Донецьк: «Вебер», 2008.&nbsp;— 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
* {{МГЕ|nocat=1}}
* Цветные металлы: алюминий, медь, титан / В.&nbsp;А.&nbsp;Гнатуш … [и др.] ; под общ. ред. В.&nbsp;А.&nbsp;Гнатуша.&nbsp;— Киев: Внешторгиздат: Держзовнишинформ, 2007.&nbsp;— 386 с. : ил.&nbsp;— (Справочник бизнесмена).&nbsp;— ISBN 9668274105.

== Посилання ==
* [https://www.atsdr.cdc.gov/ToxProfiles/tp22.pdf Токсикологічний профіль алюмінію] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190228192055/https://www.atsdr.cdc.gov/ToxProfiles/tp22.pdf |date=28 лютого 2019 }} / U.S. Department of Health and Human Services
{{сполуки алюмінію}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Метали]]
[[Категорія:Алюміній|*]]
[[Категорія:Конструкційні матеріали]]
[[Категорія:Електропровідникові матеріали]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Кольорові метали]]
[[Категорія:Помірно небезпечні речовини]]
[[Категорія:Період 3 періодичної системи елементів]]