Перегляд вихідного коду сторінки Актиній

{{Хімічний елемент|Актиній (Ac)<!--Назва-->|89<!--Атомний номер-->|[[Файл:Actinium sample (31481701837).png|безрамки]]важкий ,<br /> сріблясто-білий радіоактивний метал<!-- Зовнішній вигляд-->|227,0278<!--Атомна маса-->|188<!--Радіус атома-->|665,5(6,90)<!--Енергія іонізації-->|[Rn] 6d<sup>1</sup> 7s<sup>2</sup><!--Електронна конфігурація-->|n/a<!--Ковалентний радіус-->|(+3e) 118<!--Радіус іона-->|1,1<!--Електровід'ємність-->|Ac←Ac<sup>3+</sup> -2,13В Ac←Ac<sup>2+</sup> -0,7В<!--Електродний потенціал-->|3<!--Степені окислення-->|n/a<!--Густина-->|n/a<!-- Питома теплоємність-->|n/a<!--Теплопровідність-->|1320<!--Температура плавлення-->|(10,5)<!--Теплота плавлення -->|3470<!--Температура кипіння-->|(292,9)<!--Теплота випаровування-->|22,54<!--Молярний об'єм-->|кубічна<br />гранецентрована<!--Структура решітки-->|5,310<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|n/a<!--Температура Дебая-->}}
'''Актиній''' ({{lang-en|actinium}}, {{lang-de|Aktinium}})&nbsp;— радіоактивний [[хімічний елемент]] III групи періодичної системи елементів<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/858161396
|title=Ekolohichna ent︠s︡yklopedii︠a︡
|last=Tolstoukhov
|first=Anatoliĭ.
|last2=Толстоухов
|first2=Анатолій.
|last3=Vseukraïnsʹka ekolohichna liha
|last4=Всеукраїнська екологічна ліга.
|date=2007-2008
|location=Kyïv
|isbn=978-966-8670-41-1
|oclc=858161396
}}</ref>, символ '''Ас''', ат. н. 89; ат.м. 227,0278. Найдовше живе бета-радіоактивний [[ізотоп]] <sup>227</sup>Ас. [[Період напіврозпаду]] 21,773&nbsp;р. Ізотопи <sup>227</sup>Ас і <sup>228</sup>Ас (наз. також мезоторий II, Ms Th II) входять до складу природних [[Радіоактивні ряди|радіоактивних рядів]]. Вміст актинію у земній корі дуже малий (<math>6 \cdot 10^{-10}\%</math>). Актиній&nbsp;— сріблясто-білий [[метал]] з граноцетричною кубічною ґраткою.

Досить важкий (густина 10,7 г/см³) і вельми хімічно активний. Його [[температура плавлення]], визначена експериментально, 1040±50&nbsp;°С, а [[температура кипіння]], розрахована теоретично, близько 3200&nbsp;°С<ref name="Любич О.Й., Пчелінцев В.О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.209">Любич О. Й., Пчелінцев&nbsp;В.&nbsp;О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкісноземельних металів: Навч. посібник.&nbsp;— Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.209</ref>

Міститься у уранових та торієвих рудах. Високотоксичний. t<sub>пл</sub> = 1050&nbsp;°C, t<sub>кип</sub> = 3590&nbsp;°C.

== Історія ==
Актиній був відкритий у [[1899]] французьким хіміком [[Андре-Луї Деб'єрн|А. Деб'єрном]] (один з небагатьох добровільних помічників П'єра і Марії Кюрі в їх дослідженнях радіоактивних елементів<ref name="Любич О.Й., Пчелінцев В.О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.209"/>) у відходах від переробки уранової смоли, з якої видалили [[полоній]] та [[радій]]. Новий елемент був названий актинієм. Незабаром після відкриття Деб'єрна незалежно від нього німецький радіофізик Ф. Гізель з такої ж фракції уранової смоли, яка містить [[рідкісноземельні елементи]], отримав сильно радіоактивний елемент і запропонував йому назву «Еман». Подальше дослідження показало ідентичність препаратів, отриманих Деб'єрном і Гізелем, хоча вони спостерігали радіоактивне випромінювання не самого актинію, а продуктів його розпаду&nbsp;— <sup>227</sup>Th і <sup>230</sup>Th.

== Походження назви ==
Актиній, від грецького «ακτίνα»&nbsp;— промінь, блиск, сяйво.

== Хімічні властивості ==
Конфігурація зовнішніх електронних оболонок 6d7s2; енергії послідовної іонізації відповідно дорівнюють 6,9; 12,06, 20 [[еВ]]. Металічний радіус 0,203 нм, радіус іона(+3) 0,111 нм. Значення електронегативності 1,00. У сполуках завжди має ступінь окиснення +3, проте у деяких процесах може короткочасно виникати іон Ac<sup>2+</sup>.

Актиній є найлегшим елементом серед [[Актиноїди|актиноїдів]]&nbsp;— групи радіоактивних елементів, подібних до нього хімічно, що отримала назву на його честь, аналогічно тому як [[лантаноїди]] отримали назву на честь [[лантан]]у. За хімічними властивостями схожий на лантан. У них дуже схожі хімічні властивості: загальна валентність (3+), близькі атомні радіуси (1,87 і 2,03 А), майже ідентична будова більшості сполук. Через це лантан використовують як сурогат актинію під час розробки процедур його підготовки або аналізу{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=18}}.

На повітрі актиній окиснюється до Ас<sub>2</sub>О<sub>3</sub>.

Відомі сполуки актинію з фтором (AcF<sub>3</sub>, AcOF), хлором (AcCl<sub>3</sub>, AcOCl), бромом (AcBr<sub>3</sub>, AcOBr), сіркою (Ac<sub>2</sub>S<sub>3</sub>), а також складні і нестійкі комплексні сполуки, такі як AcPO<sub>4</sub>·½H<sub>2</sub>O і Ac<sub>2</sub>(C<sub>2</sub>O<sub>4</sub>)<sub>3</sub>·10H<sub>2</sub>O{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=36}}.

Інші сполуки, такі як гідроксиди, йодиди, [[оксалати]], фосфати та інші, ймовірно теж утворюються, проте не були отримані у достатніх кількостях для дослідження{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=35}}.

Водні розчини актинію безбарвні{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=37}}.

Іон актинію Ac<sup>3+</sup> проявляє найбільш основні властивості серед усіх +3 іонів{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=37}}.

Як і у лантану, більшість солей актинію забарвлена в білий колір; окис також. А те, що актиній перевершує лантан за хімічною активністю, цілком природно. Це важчий метал-аналог: валентні електрони циркулюють далі від ядра.<ref name="Любич О.Й., Пчелінцев В.О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.209"/> Через високу радіоактивність [[радіолюмінесценція|світиться в темряві]].

== Розповсюдження і отримання ==
Природній актиній постійно утворюється при розпаді рідкісного ізотопу <sup>235</sup>U (<sup>227</sup>Ac, T<sub>½</sub> 21,7 років) і при розпаді торію <sup>232</sup>Th (<sup>228</sup>Ac, T<sub>½</sub> 6 годин)<ref>[https://www.nature.com/articles/nchem.2653 Active actinium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200728213259/https://www.nature.com/articles/nchem.2653 |date=28 липня 2020 }}{{ref-en}}</ref>.

Загалом відомо 34 [[ізотопи]] актинію з масовими числами від 206 до 235, 4 з яких&nbsp;— [[Ізомерія атомних ядер|метастабільні]]. З нестабільних ізотопів, найбільші періоди напіврозпаду мають <sup>227</sup>Ac (21,772 років) і <sup>225</sup>Ac (10,0 днів)<ref>[https://education.jlab.org/itselemental/iso089.html Isotopes of the Element Actinium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200806163153/https://education.jlab.org/itselemental/iso089.html |date=6 серпня 2020 }}{{ref-en}}</ref>.

Добування з природніх руд не має сенсу через малу концентрацію, тому актиній отримують в ядерних реакторах за реакцією:
: <math>\mathrm{^{226}_{\ 88}Ra\ +\ ^{1}_{0}n\ \longrightarrow \ ^{227}_{\ 88}Ra\ \xrightarrow[42,2 \ min]{\beta^-} \ ^{227}_{\ 89}Ac}</math>

Також, для постійного отримання <sup>225</sup>Ac використовують торієво-актинієві генератори (так звані «торієві корови»), в яких актиній постійно утворюється з <sup>229</sup>Th (з проміжним утворенням радію) і відділяється за допомогою {{не перекладено|Аніоно-обмінна хроматографія|аніоно-обмінної хроматографії||Anion-exchange chromatography }}<ref>[https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0969804320304127 Construction of a thorium/actinium generator at the Canadian Nuclear Laboratories]{{ref-en}}</ref>.

Металевий актиній (у міліграмових кількостях) зуміли одержати двома способами: відновлюючи AcCl<sub>3</sub> парами калію при 350&nbsp;°С і з [[Трифторид актинію|трифториду]], діючи на нього пароподібним літієм. У останньому випадку знадобилася вища температура&nbsp;— понад 1000&nbsp;°С, але одержані зразки були чистішими.<ref name="Любич О.Й., Пчелінцев В.О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.209"/>

== Застосування ==
Практичне використання актинію обмежується [[Джерело нейтронів|джерелами нейтронів]]. Нейтрони в них утворюються при опромінюванні берилію-9 альфа-частинками. А дають альфа-частинки дочірні продукти актинію-227. Є підстави вважати, що актиній-берилієві нейтронні джерела зовсім не найкращі та не найекономічніші з пристроїв такого призначення.<ref name="Любич О.Й., Пчелінцев В.О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.209"/>

Альфа-випромінювання актинію-225 використовується для лікування ракових пухлин. При його розпаді (і подальших розпадах його продуктів розпаду) не утворюється жорсткого [[гамма-випромінювання]], тому тканини, що знаходяться поруч з джерелом (на відстані до 100 [[мікрон]]ів) отримують значні дози опромінення, а решта організму лишається неушкодженною{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=42}}.

У 1970-х роках розроблялися [[Ядерна батарея|ядерні батареї]] на основі актинію. За розрахунками, пристрій з 18 грамами актинію мав би потужність 250 Вт. Був виготовлений пробний генератор з 2 грамами актинію. Проте плутонієві генератори такого типу виявилися більш економічно доцільними{{sfn | Morss,Edelstein,Fuger | 2010 | с=42}}.

== Див. також ==
* [[Уран (хімічний елемент)|Уран]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{Глосарій термінів з хімії}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
* [http://leksika.com.ua/18320517/ure/aktiniy Ю.&nbsp;Я.&nbsp;Фіалков. Актиній // Українська радянська енциклопедія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161018212920/http://leksika.com.ua/18320517/ure/aktiniy |date=18 жовтня 2016 }}
* {{книга
 |автор          = L.R. Morss, Norman M. Edelstein, Jean Fuger
 |частина        = Actinium
 |заголовок      = The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements
 |посилання      = https://books.google.com.ua/books?id=9vPuV3A0UGUC
 |видання        = 4
 |місце          = Дордрехт, Нідерланди
 |видавництво    = Springer Science & Business Media
 |рік            = 2010
 |том            = 1
 |сторінок       = 4191
 |isbn           = 978-94-007-0211-0
 |ref            = Morss,Edelstein,Fuger
}}

== Посилання ==
* [https://vue.gov.ua/Актиній Актиній] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929235043/https://vue.gov.ua/Актиній |date=29 вересня 2020 }} // {{ВУЕ1}}


{{chem-stub}}

[[Категорія:Актиній|*]]
[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Радіоактивні елементи]]
[[Категорія:Рідкісні метали]]