Перегляд вихідного коду сторінки Акреція (космос)

{{Otheruses|Акреція}}
'''Акреція''' ({{lang-la|accretio}}&nbsp;— приріст, збільшення) в [[астрофізика|астрофізиці]]&nbsp;— процес падіння речовини на масивне космічне тіло з навколишнього середовища під дією сили тяжіння. Акреція є обов'язковою стадією формування [[зоря|зір]], [[планета|планет]] та інших небесних тіл.

[[Файл: G359.23-0.82.Mouse.XRay.Radio.jpg|thumb|[[Астрономічне радіоджерело|Радіоджерело]] G359.23-0.82 (Миша): [[Пульсар]] PSR J1747-2958, що рухається зі швидкістю ~600 км/с через [[міжзоряний газ]]. Видно конус [[Ударна хвиля|ударної хвилі]] (радіозображення, синій колір) і хмари [[Плазма (агрегатний стан)|плазми]], розігріті вторинною [[Ударна хвиля|ударною хвилею]] на межі [[Магнітосфера|магнітосфери]] (рентгенівське зображення, жовтий колір)]]

== Види акреції ==
Акрецію характеризують режимом течії речовини на центр тяжіння й виділяють чотири типи акреції<ref>{{А-Е-С|стаття=Акреція|сторінка=14—15|літера=a1}}</ref>:
* ''Сферично-симетрична'' акреція (акреція Бонді) виникає, коли швидкість масивного тіла щодо навколишнього середовища менша від [[швидкість звуку|швидкості звуку]] й речовина середовища не має [[Момент імпульсу|моменту обертання]].
* ''Циліндрична акреція'' (акрекція Бонді—Хойла—Літтлтона) відбувається, коли швидкість масивного тіла щодо середовища перевищує [[швидкість звуку]] й речовина середовища не має моменту обертання. Акреція відбувається в [[конус]]і, розташованому позаду тіла й обмеженому [[Ударна хвиля|ударною хвилею]].
* У разі акреції речовини, що має певний момент обертання, утворюється [[акреційний диск]].
* Якщо спостерігається й дискова, і квазісферична акреція мова йде про ''двопотокову акрецію''.
Внаслідок акреції гравітаційна енергія рухомої речовини перетворюється на тепло, речовина розігрівається й випромінює [[електромагнітне випромінювання|електромагнітні хвилі]].

Акреція на тіло, яке випромінює ([[зорі|зорю]]), можлива лише за умови, що [[світність]] цього тіла не перевищує деяку критичну межу ([[межа Едінгтона|межу Едінгтона]]), за якої [[гравітація|гравітаційні сили]] врівноважуються тиском випромінювання.

== Акреція в магнітному полі ==
У разі акреції [[Плазма (агрегатний стан)|плазми]] на небесне тіло, що має власне [[магнітне поле]], механізми акреції визначаються [[Магнітогідродинаміка|магнітогідродинамічною]] взаємодією плазми з магнітним полем.

Якщо [[тиск]] магнітного поля поблизу небесного тіла перевищує газовий тиск плазми, що акреціює, то акреція зупиняється на відстані альвенівського радіусу, тобто на межі [[Магнітосфера|магнітосфери]] й спрямовується на магнітні полюси небесного тіла. Необхідною умовою акреції плазми на магнітні полюси є її потрапляння всередину магнітосфери, що відбувається за рахунок розвитку [[Магнітогідродинаміка|гідромагнітних]] нестійкостей типу нестійкості Релея—Тейлора.
Межа магнітосфери ([[магнітопауза]]) визначається умовою рівності тисків магнітного поля й плазми, тобто [[радіус]] магнітосфери ([[альвенівский радіус]] <math>r_A</math>) визначається співвідношенням{{Джерело?}}:

: <math>{1 \over {8\pi }}B^2 (r_A ) = {1 \over 2}\rho V^2 (r_A )</math>

де В&nbsp;— [[магнітна індукція]] небесного тіла, <math>\rho</math> і V&nbsp;— відповідно густина й швидкість потоку плазми.

== Акреція в тісних подвійних системах ==
[[Файл: Mira.UV.Accretion.jpg|thumb|Зображення [[Міра (зоря)|Міри]] (омікрон Кита), зроблене [[телескоп Хаббла|космічним телескопом ім. Хаббла]] в ультрафіолетовому діапазоні. На фотографії видно акреційний «хвіст», що спрямований від основного компонента&nbsp;— [[Червоний гігант|червоного гіганта]] до компаньйона&nbsp;— [[Білий карлик|білого карлика]]]]
У випадку подвійних систем акреція істотно асиметрична й може мати істотний вплив на еволюцію як окремих компонент, так і всієї системи. Найінтенсивніша акреція в подвійних системах відбувається тоді, коли в процесі [[еволюція зір|еволюції]] одна з компонент заповнює свою [[порожнина Роша|порожнину Роша]], що призводить до перетікання речовини на сусідню зірку через внутрішню [[Точка Лагранжа|точку Лагранжа]] L<sub>1</sub>. У цьому процесі речовина, яка перетікає, утворює [[акреційний диск]], існування якого пояснює багато ефектів, що спостерігаються в [[Рентгенівські джерела|рентгенівських джерел]].

== Астрономічні феномени, викликані акрецією ==
<!-- [[Файл:Nova.V838Mon.Oct.2004.jpg|thumb|Нова Єдинорога (V838 Mon)]] -->
Найцікавіші явища зумовлює акреція на компактну компоненту подвійної системи, яка проеволюціонувала.
* Нестаціонарна акреція на [[білий карлик|білі карлики]] у випадку, якщо його супутником є масивний [[червоний карлик]], призводить до утворення [[Карликові нові|карликових нових]] (зір типу U Gem (UG) і [[Новоподібні зорі|новоподібних змінних зір]].
* Акреція на [[Білий карлик|білі карлики]], які мають потужне [[магнітне поле]], спрямовується до магнітних полюсів [[Білий карлик|білого карлика]] й [[Циклотронне випромінювання|циклотронний]] механізм випромінювання акреціюючої плазми в приполярних областях викликає значну поляризацію випромінювання у видимій ділянці спектру ([[поляр]]и й [[Проміжний поляр|проміжні поляри]]).
* Акреція на білі карлики багатої на водень речовини призводить до її накопичення на поверхні білого карлика (який складається переважно з [[гелій|гелію]]) і розігрівання до температур реакції синтезу [[гелій|гелію]], що у випадку розвитку теплової нестійкості призводить до вибуху, який спостерігається як спалах [[нова зоря|нової зорі]].
* Досить тривала та інтенсивна акреція на масивний білий карлик може призвести до перевищення ним [[Межа Чандрасекара|межі Чандрасекара]] й [[Гравітаційний колапс|гравітаційного колапсу]], що спостерігається як спалах [[Наднові типу Ia|наднової типу Ia]] .
* Під час акреції на [[нейтронна зоря|нейтронні зорі]], які мають потужне [[магнітне поле]], тиск магнітного поля в [[магнітосфера|магнітосфері]] нейтронної зорі зрівнюється з тиском потоку [[плазма (агрегатний стан)|плазми]] й іонізована речовина потрапляє здебільшого на ділянки магнітних полюсів. Коли магнітна вісь не збігається з віссю обертання, то спостерігач може бачити періодичні зміни випромінювання з періодом обертання зорі&nbsp;— [[рентгенівські пульсари]];
* Акреція на [[нейтронна зоря|нейтронні зорі]] супроводжуються накопиченням та утворенням на їх поверхні [[вироджений газ|виродженої оболонки]], яка багата на [[водень]] і [[гелій]], що врешті-решт призводить до вибухового термоядерного синтезу. Такі об'єкти спостерігаються як [[Барстер|спалахуючі рентгенівські джерела]] з періодом від кількох годин до кількох днів.
* Акреція на [[чорна діра|чорні діри]] створює надгарячий [[акреційний диск]], що спостерігається як рентгенівське джерело.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://vue.gov.ua/Акреція_в_астрофізиці Акреція в астрофізиці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220225053804/https://vue.gov.ua/Акреція_в_астрофізиці |date=25 лютого 2022 }} // [[ВУЕ]]
* [http://www.astronet.ru/db/msg/1176797/index.html Постнов&nbsp;К.&nbsp;А., Лекции по Общей астрофизике для физиков] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070306091205/http://www.astronet.ru/db/msg/1176797/index.html |date=6 березня 2007 }}
* [http://heritage.sai.msu.ru/ucheb/Samus/index.html Самусь&nbsp;Н.&nbsp;Н., Переменные звёзды] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304134955/http://heritage.sai.msu.ru/ucheb/Samus/index.html |date=4 березня 2016 }}
* [http://www.astronet.ru/db/msg/1174809/index.html Сулейманов&nbsp;В.&nbsp;Ф., Рентгеновская астрономия] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070311081539/http://www.astronet.ru/db/msg/1174809/index.html |date=11 березня 2007 }}
* [http://arxiv.org/abs/astro-ph/0312362 Bryan Gaensler et al., Astrophysics, abstract astro-ph/0312362]
* [https://web.archive.org/web/20050308221814/http://www.space-art.co.uk/html/welcome/fwelcome.html Mark A. Garlick's Space Art]

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Астрофізика]]