Перегляд вихідного коду сторінки Адресне програмування

[[Файл:Адресное программирование (1963).jpg|thumb|Обкладинка книги «Адресне програмування», 1963 рік<ref name="Ющенко1963"/>]]{{Мова програмування|name=Адресна мова програмування|year=1955|developer=[[Ющенко Катерина Логвинівна]]}}
'''Адресне програмування''' (також '''адресна мова''')&nbsp;— математичний формалізм ([[формальна мова]]), що ставить за мету опис деяких [[комп'ютер]]них операцій, передусім пов'язаних з [[Фізична адреса|адресами]]. Перша публікація з адресного програмування (приблизно у 1955—1956 роках) належить українським вченим [[Королюк Володимир Семенович|В. Королюку]] і [[Ющенко Катерина Логвинівна|К. Ющенко]].

У адресному програмуванні формалізуються такі основні операції, як «виділення вмісту адреси», у тому числі вищих рангів ([[вказівник]] на вказівник) і «засилання за адресою». У формулах опису мови можуть бути не лише змінні величини, а й [[Функція (математика)|функції]].

== Загальні принципи ==
Основний новаторський принцип, запропонований Ющенко і її колегами&nbsp;— ''принцип адресності''. Щодо даних, якими оперує програма, принцип сформульовано так:
{{Цитата|У програмі вказуються не власне числа, а ''адреси'' комірок пам'яті, ініціалізовані потрібними числами.{{r|Гнеденко1961|page=241}}}}

Операцію з адресами чисел (аргументів), на противагу операції з самими числами ({{lang-en|immediates}}), можна проілюструвати такими фрагментами на [[Мова асемблера|мові асемблера]] процесорів [[x86]]. У першому прикладі ми передаємо функції <code>SomeFunc</code> ''безпосередньо'' число 5 (мається на увазі, що аргументи передаються через [[стек]]):<syntaxhighlight lang=asm>
; Використовуємо операцію «push immediate», тобто «помістити у стек безпосереднє значення»
push 5
call SomeFunc
</syntaxhighlight>

У другому ж випадку передавання значення 5 до функції відбувається шляхом попереднього зчитування з деякої комірки пам'яті, ініціалізованої заздалегідь числом 5:
<syntaxhighlight lang=asm>
; Секція даних. Тут розташовуються всі числа, з якими працюватиме програма
section .data
SomeVal    DD    5

; Секція програмного коду
section .text
push dword [SomeVal]  ; Квадратні дужки означають «взяти значення за адресою SomeVal»
call SomeFunc
</syntaxhighlight>

Очевидно, що хоча друга програма працюватиме трохи повільніше, ніж перша (через наявність додаткового звернення до пам'яті), вона надає гнучкість у визначенні початкових даних: програмний код змінювати не треба, змінюються лише означення даних у відповідній секції. У книзі «Елементи програмування» ця перевага зазначається явно:
{{Цитата|Завдяки опису програми в адресному вигляді є можливість за однією і тією ж програмою розв'язувати різні задачі, змінюючи заповнення комірок пам'яті (параметри задач).{{r|Гнеденко1961|page=241}}}}

== Адресні операції ==

[[Енциклопедія кібернетики]] дає стислий опис адресних операцій.{{r|ЕК}}

=== Розіменування вказівника («виділення вмісту адреси») ===

«Штрих-операція», або у сучасній термінології операція розіменування вказівника, надає змінній <math>b</math> значення, що зберігається у комірці пам'яті за адресою <math>a</math>. Операція записується так: <math>''a = b</math>.

У випадку, якщо <math>f()</math>&nbsp;— функція, то штрих-операція повертає вміст адреси, що є результатом функції: <math>''f() = b</math>

У наведеній нижче таблиці показано синтаксис розіменування вказівників (1-го і 2-го порядків, як приклад), і для порівняння наведено аналогічні операції у сучасних мовах програмування.
{| class="wikitable"
|-
! Адресна мова
! [[Pascal]]
! [[C (мова програмування)]]
|-
| <math>''a => b</math>
| <code> b := a^;</code>
| <code> b = *a;</code>
|-
| <math>^{3}a => c</math>, або<br/><math>'''a => c</math>
| <code> c := a^^;</code>
| <code> c = **a;</code>
|-
| <math>''f() => b</math>
| <code> b := f^;</code>
| <code> b = *f();</code>
|}

=== Пошук значення ===
Нехай <math>b</math>&nbsp;— деяке число. Тоді операція <math>^{-1}b = a</math> («мінус-штрих-операція») {{r|МШО}} повертає ''адресу'' комірки пам'яті, у який міститься значення <math>b</math>. Через те, що у пам'яті може бути багато таких значень, наведена операція (де <math>a</math>&nbsp;— лише одна адреса), взагалі-то, не має особливого сенсу: правильніше було б визначити операцію, що повертає ''множину'' <math>A_b</math> всіх комірок пам'яті, у яких міститься значення <math>b</math>.

Прямого еквіваленту дана операція у сучасних мовах програмування не має.{{джерело}} Її можна виразити у вигляді такого псевдокоду:
<pre>
a = 0
A = порожній масив
цикл:
    якщо значення за адресою a дорівнює b:
        додати новий елемент а до масиву А
    a = a + 1
кінець циклу
повернути A
</pre>

=== Запис за адресою ===

Операція «засилання за адресою» <math>\Rightarrow</math> призначається для запису у пам'ять. Опис мови вказує, що дана операція визначена як для чисел, так і для [[Функція (математика)|функцій]].

==== Прості змінні ====

<math>b \Rightarrow a</math>: значення <math>b</math> записується у пам'ять за адресою <math>a</math>. Еквіваленти у сучасних мовах:
{| class="wikitable"
|-
! Адресна мова
! [[Pascal]]
! [[C (мова програмування)]]
|-
| <math>'b \Rightarrow a</math>
| <code> a := b;</code>
| <code> a = b;</code>
|}

==== Функції ====
Якщо <math>a</math> і <math>b</math>&nbsp;— функції, операція «засилання» працює наступним чином:
* обчислюється результат функції <math>b(...)</math>;
* цей результат записується за адресою, що відповідає обчисленому значенню функції <math>a(...)</math>
У сучасних термінах дану операцію приблизно можна виразити наступним чином (як <math>b()</math> взято функцію синуса):
{| class="wikitable"
|-
! Адресна мова
! [[Pascal]]
! [[C (мова програмування)]]
|-
| <math>\sin 0,14 \Rightarrow a(...)</math>
| <pre>

(* Адресна функція: повертає адресу, за якою треба зберегти значення синуса у головній програмі *)
function a: ^real;
  var ptr: ^real
begin
  (* обчислюємо потрібне значення адреси: ptr := ... *)
  return ptr;
end

(* Головна програма *)
begin
  a^ := sin(0.14);
end</pre>
| <pre>float *a()
{
  float *ptr;
  /* обчислюємо потрібне значення: ptr = ... */
  return ptr;
}

/* Головна програма */
main()
{
  float *addr = a();
  *addr = sin(0.14);
}</pre>
|}

Природно, як у функції <math>b</math> також можуть бути присутні адресні операції. Вираз <math>b \Rightarrow a</math>, де <math>a</math> і де <math>b</math>&nbsp;— адресні функції, називається ''адресною формулою перетворення'', або «формулою засилання».{{r|ЕК}}

== Структура програми ==
Програма є послідовністю адресних формул, у якій вказується, як ці формули застосовуються. Порядок застосування формул задається за допомогою операторів циклу, умовного і безумовного переходів, виклику [[Підпрограма|підпрограм]] і повернення з них та інших.{{уточнити}}

У описі мови згадуються «ступені опису програми». Елементи початкових даних і мітки визначаються на «першому ступені». Коли вмістом комірок можуть бути адреси&nbsp;— це «другий ступінь». Нарешті, «третій ступінь» дозволяє «символи одно- і двомісних операцій» як вміст адрес.{{r|ЕК}}

Зазначається, що кроки програми (оператори) можуть записуватися як у стовпчик, так і у рядок; у випадку рядкового запису роздільником операторів слугує крапка з комою <math>;</math>. У книзі «Елементи програмування» дається важливе зауваження щодо ''порядку'' обчислення формул: «Може трапитися, що у програмі деякі формули можуть діяти у довільному порядку. Тоді при запису програми у стовпчик будемо такі формули записувати у рядок, а при запису програми у рядок&nbsp;— запишемо їх у стовпчик». Наприклад, записуючи

<math>f(...); \; g(...); \; \theta(...)</math>

<math>\gamma(...)</math>

<math>\psi(...)</math>

ми явно вказуємо у програмі, що порядок обчислення функцій f, g і θ не має значення; їхні результати мають бути готовими до початку виконання функції γ. Можна порівняти дану функціональність з аналогічною у мові [[occam]] (що з'явилася на 25 років пізніше):
<syntaxhighlight lang=occam>
PAR
  f(...)
  g(...)
  θ(...)
SEQ
  γ(...)
  ψ(...)
</syntaxhighlight>

=== Мітки ===
Перед функцією може бути вказана [[мітка]]; у публікаціях зустрічаються як мітки з крапкою у кінці (приклад: <math>k_2.\quad f(...)</math>), так і без неї.{{r|ЕлемПрог63}}. Мітка може використовуватись у операторах умовного або безумовного переходу&nbsp;— таким чином реалізуються, зокрема, цикли.

=== Оператори зупинки і повернення ===
Якщо у програмі зустрічається оператор <code>ост.</code> ({{lang-ru|останов}}), обчислення і програма завершується. Дія оператора аналогічна, наприклад, <code>STOP</code> у {{нп|Sinclair BASIC}}.

Оператор <span style="{{Transform-rotate|180}}">B</span> (перевернута літера [[B (латиниця)]] або [[В (кирилиця)]]) виконує таку саму роль (зупинка), якщо він стоїть у головній програмі. Якщо ж <span style="{{Transform-rotate|180}}">B</span> присутній у [[Підпрограма|підпрограмі]], то він означає «[[Інструкція повернення|кінець підпрограми]]». Оператор <span style="{{Transform-rotate|180}}">B</span> еквівалентний оператору <code>return</code> у мовах Pascal і C.

=== Умовний оператор ===
Вводиться термін «оператор розпізнавання», під яким розуміються умовні оператори («оператори розгалуження»). Загальна форма його наступна: <math>P \alpha \beta</math>, де <math>P</math>&nbsp;— деяка ''предикатна функція'' (тобто, така, що повертає булеве значення), <math>\alpha</math>&nbsp;— формула, що виконується якщо <math>P</math> істинне, а <math>\beta</math>&nbsp;— якщо хибне.{{r|Нікітченко}} У сучасних термінах: <code>if P then α; else β</code>.

Умова, результатом якої може бути «істина» або «хиба» (0 або 1), записується після символа <math>P</math> у фігурних дужках. Приклад: <math>P\{ {'}\alpha < {'}\beta\} \; f(...) \; g(...)</math>. Еквівалент мовою Паскаль: <code> if α^ < β^ then f(...) else g(...);</code>

=== Оператор виклику підпрограми ===
Вираз «формула входження» у адресному програмуванні означає виклик [[Підпрограма|підпрограми]] і позначається літерою <math>\pi</math>, поряд з якою можуть стояти одна або дві адреси. У першому випадку це звичайний виклик підпрограми; після закінчення роботи підпрограми програма продовжується з наступного оператора. Приклад:
{{pre|1=
# Підпрограма
k12    f(...)
       g(...)
       <span style="{{Transform-rotate|180}}">B</span>&nbsp; # Кінець підпрограми

# Основна програма
start π k12
       m(...)
       <span style="{{Transform-rotate|180}}">B</span>&nbsp; # Кінець програми
}}

== Реалізації ==
{{у планах}}
Адресна мова реалізована на більшості радянських комп'ютерів першого та другого поколінь: «[[Київ (комп'ютер)|Київ]]», [[Мінськ-22|«]][[М-20 (ЕОМ)|М-20»]], «[[Урал (комп'ютер)|Урал]]», «[[Дніпро (комп'ютер)|Дніпро]]», [[Мінськ-22|«Мінськ»]]<ref>{{Cite web|title=Історія наукової школи теоретичного програмування. К.Л.Ющенко, Б.В.Гнеденко, О.Л.Перевозчикова, Г.Е.Цейтлін|url=http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/theoretical_u.html|website=www.icfcst.kiev.ua|accessdate=2021-06-02|archive-date=2 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210602213649/http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/theoretical_u.html}}</ref><ref name=":0">{{Cite book
|title="Наука і освіта", №3, 2014
|last=Т. П. Курінная
|year=2014
|pages=82-86
|language=Українська
}}</ref>.

=== Машина «Київ» ===
{{розширити розділ}}
{{r|Ющенко1963|ПЗКиїв}}

=== Машина [[М-20 (ЕОМ)|«М-20» (ВЕОМ-3, ВЕОМ-3М, ВЕОМ-4)]]<ref name="Ющенко1963" /> ===

=== Машина «[[Мінськ-22|Мінськ]]»<ref name="Ющенко1963" /> ===

=== Машина «[[Урал (комп'ютер)|Урал]]»<ref name="Ющенко1963" /><ref>{{Cite book
|title=Адресное программирование и особенности решения задач на машине "Урал"
|last=Ющенко
|first=Е.Л.
|authorlink1=Ющенко Катерина Логвинівна
|year=1960
|editor-last=М. М. Бушко-Жук
|publisher=Киевское высш. инженерное радиотехн. училище Войск противовоздуш. обороны страны
|location=Киев
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Программирующая программа с входным адресным языком для машины Урал-1
|last=Ющенко
|first=Е. Л.
|last2=Гринченко
|first2=Т.А.
|year=1964
|publisher=Наук. думка
|location=Киев
|pages=107
|language=ru
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://files.infoua.net/yushchenko/Kibernetika-na-transporte_Adresnyy-yazyk_KYushchenko_1962.pdf
|title=Адресный язык
|last=Ющенко
|first=Екатерина Логвиновна
|authorlink1=Ющенко Катерина Логвинівна
|year=1962
|series=Заочный семинар, Тема 5
|publisher=Дом научно-технической пропаганды
|location=Киев
|pages=32
|language=рос
|format=PDF
|accessdate=26.08.2021
|archive-date=26 серпня 2021
|archive-url=https://web.archive.org/web/20210826060926/https://files.infoua.net/yushchenko/Kibernetika-na-transporte_Adresnyy-yazyk_KYushchenko_1962.pdf
}}</ref> ===

=== Машина «[[Дніпро (комп'ютер)|Дніпро]]»<ref name="Ющенко1963" /><ref>{{Cite book
|title=Управляющая машина широкого назначения «Дніпро» и программирующая программа к ней. Справочник программиста
|last=Ющенко
|first=Е.Л.
|authorlink1=Ющенко Катерина Логвинівна
|last2=Малиновский
|first2=Б.М.
|authorlink2=Малиновський Борис Миколайович
|last3=Полищук
|first3=Г. А.
|last4=Ядренко
|first4=Э. К.
|last5=Никитин
|first5=А. Н.
|year=1964
|publisher=Наукова Думка
|location=Киев
|language=ru
}}</ref> ===
<gallery mode="packed" caption="Обкладинки монографії з описом Адресної мови програмування та її реалізації на компьютерах: «Київ», сімейства «Урал» та «Дніпро»">
Файл:Обкладинка книжки - Вычислительная машина «Киев». математическое описание.jpg
Файл:Обкладинка монографії - Адресное программирование и особенности решения задач на машине УРАЛ, 1960р..jpg
Файл:Обкладинка книжки Адресное программирование и особенности решения задач на машине Урал.jpg
Файл:Обкладинка книжки УМШН Дніпро - Справочник программиста.jpg
</gallery>

=== Значення і подальші розробки ===
{{доробити розділ|дата=червень 2019}}
{{стиль розділу|дата=червень 2019}}
Наявність у мові програмування можливостей обробки адрес (вказівників) дозволила складати та виконувати програми обробки алгебраїчних виразів, використовувати агрегати даних різного типу, структури та абстрактні типи даних. У книжках з адресного програмування можна знайти приклади програм, в яких використовуються об'єкти ''(поруч з самими даними записуються та зберігаються процедури їхньої обробки)''. В адресному програмуванні описано та реалізовано алгоритми обробки списків та інших структур, зокрема обробка та перетворення алгебраїчних виразів. На підставі можливостей адресної мови програмування щодо списків та їхньої обробки, адресну мову програмування можна віднести не лише до мов програмування високого рівня, а й до функціональних мов програмування. Як і в [[Функційне програмування|функціональних мовах програмування]], програма на адресній мові програмування та дані програми по суті є списками.

Адресна мова програмування була реалізована на всіх [[комп'ютер]]ах першого та другого покоління, що виготовлялися в [[Радянський Союз|Радянському Союзі]]. Адресна мова програмування вплинула на архітектуру комп'ютерів [[ЕОМ «Київ»|«Київ»]], «[[М-20 (ЕОМ)|М-20]]» (ВЕОМ-3, ВЕОМ-3М, ВЕОМ-4), «[[Урал (комп'ютер)|Урал]]», «[[Мінськ-22|Мінськ]]», «[[Дніпро (комп'ютер)|Дніпро]]» тощо. Для розв'язку задач народного господарства, включаючи [[Авіація|авіацію]], [[Космонавтика|космонавтику]], машинобудування, [[Військово-промисловий комплекс|військовий комплекс]], зокрема, для розрахунку траєкторій польоту [[Балістична ракета|балістичних ракет]] у 1950-1960-х роках, використовувалась виключно адресна мова програмування. Реалізації адресної мови програмування використовувались протягом майже 20 років.

Книжку з адресної мови програмування, що була написана у 1957<ref>{{Cite web|url=https://probability.knu.ua/tims/issues-new/56/PDF/6.pdf|title=Борис Володимирович Гнеденко – фундатор кафедри теорії імовірностей в Київському університеті|last=Ядренко М. Й.|first=Михайло Йосипович|date=1997|website=probability.knu.ua|language=Українська|accessdate=02.05.2021|archive-date=2 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210602220019/https://probability.knu.ua/tims/issues-new/56/PDF/6.pdf}}</ref>, було перекладено французькою мовою та видано у Франції у 1974 році.

Адресна мова програмування вплинула не тільки на розвиток [[Економіка СРСР|економіки СРСР]], а й на [[інформаційні технології]] та [[програмування]]. Абстрактні [[типи даних]], [[об'єктно-орієнтоване програмування]], [[функціональне програмування]], [[бази даних]] та засоби [[Штучний інтелект|штучного інтелекту]] базуються на ідеях та засобах, які були вперше запропоновані та реалізовані в адресній мові програмування, зокрема списки та інші абстрактні типи даних, які будуються з використанням.<ref name="AlvaroVidela2018">{{стаття|автор=Alvaro Videla|назва=Kateryna L. Yushchenko — Inventor of Pointers (Dec 8, 2018)|мова=en|видавництво=A Computer of One’s Own Pioneers of the Computing Age|url=https://medium.com/a-computer-of-ones-own/kateryna-l-yushchenko-inventor-of-pointers-6f2796fa1798|рік=2018}}</ref>

== Посилання ==
* {{ЕК}}
* {{youtube|YxNKhKfstcA}}. Гордість України. Українка, яка першою створила мову програмування. 24 Канал. 13.11.2015
* [http://nbuv.gov.ua/j-pdf/vnanu_2001_9_15.pdf Пам'яті К.&nbsp;Л.&nbsp;Ющенко]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}&nbsp;// Вісник Національної Академії Наук України, 2001.&nbsp;— N&nbsp;9.&nbsp;— С.&nbsp;72
* [https://habr.com/en/company/ua-hosting/blog/274019 Советская школа: адресный язык программирования] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190119174721/https://habr.com/en/company/ua-hosting/blog/274019/ |date=19 січня 2019 }}{{ref-ru}}
* [http://www.kv.com.ua/archive/12579/kyiv/12617.html Киевские ведомости. № 235 от 17 декабря 2009. Оксана ГРИШИНА, «Женщина, которая научила компьютер понимать людей».]{{Недоступная ссылка|date=Сентябрь 2018 |bot=InternetArchiveBot }}
* [https://web.archive.org/web/20100311093015/http://www.icfcst.kiev.ua/museum/theoretical_r.html История развития информационных технологий на Украине. Екатерина Логвиновна Ющенко — основоположник теоретического программирования на Украине]
* [http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/Ushchenko-memoirs_r.html История развития информационных технологий на Украине. Дочь «врага народа» (Жизнь Ющенко Е. Л.)]
* [https://web.archive.org/web/20111017103129/http://www.library.opu.ua/ru/Книжные_выставки/Виртуальные_выставки_НТБ_ОНПУ/v-5/126.html Научно-техническая библиотека. К 90-летию со дня рождения Екатерины Логвиновны Ющенко (Рвачевой)]
* [http://5ka.su/ref/programming/2_object2123.html Реферат. Роль женщин в развитии вычислительной техники.]
* [http://nrpcomp.ukma.edu.ua/article/view/246870/ Ющенко Ю. О. Деревоподібні формати Адресного програмування / Ющенко Ю. О. // Наукові записки НаУКМА. – 2021. – Т. 4 : Комп’ютерні науки. К. : – 2021. – С.78-87.]
* [https://doi.org/10.15407/pp2021.04.103/ Ющенко Ю.О. Розробка архітектури комп’ютера "Київ" за концепцією адресного методу програмування / Ю.О. Ющенко // Проблеми програмування. — 2021. — № 4. — С. 103-118. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.]
* Ющенко Ю.О., [https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=7487 Катерина Логвинівна Ющенко – винахідниця Pointers та авторка однієї з перших в світі мов програмування високого рівня] // Газета «Світ», № 5-6, 10.02.2021 р., Видав-во НАНУ та МОНУ. К. : – 2021. – С.2-3.
* Ющенко Ю.О., [http://nrpcomp.ukma.edu.ua/article/view/220657 Окремі аспекти декларативності «мінус штрих-операції»] // Наукові записки НаУКМА. – Т. 3 : Комп'ютерні науки. – К. : – 2020. – С.19–26.
* [https://youtu.be/9HYR0walb8U 15.08.2001: The famous Ukrainian scientist Kateryna Yushchenko ended her earthly journey. ]
* [https://youtu.be/JxgFR_tK0iA A brief overview of the little-known but unique computer "Kyiv". ]
* [https://youtu.be/J7aTZPlZlMY Емулятор унікального комп'ютера "Київ". Історично-науковий семінар ]
* [https://dou.ua/lenta/interviews/about-kateryna-yushchenko/ Створила одну з перших у світі високорівневих мов програмування. Історія української науковиці Катерини Ющенко. / інтерв’ю з Ющенко Ю.О. журналістки Елеонори Бурдіної] // Веб-портал dou.ua. К. : – 07.02.2022/.

== Примітки ==
{{reflist|3|refs=
<ref name=Ющенко1963>{{книга
|автор = Ющенко К. Л.
|назва = Адресное программирование
|мова = ru
|місце = Київ
|видавництво = Державне видавництво технічної літератури
|url = https://www.worldcat.org/title/adresnoe-programmirovanie/oclc/8967293
|рік = 1963
|сторінок = 288}}</ref>

<ref name=Гнеденко1961>{{книга
|автор = Гнеденко Б.В., Королюк В.С., Ющенко Е.Л.
|назва = Элементы программирования
|рік = 1961
|видавництво = Физматгиз
|місце = Москва
|сторінок = 348
|мова = ru}}</ref>

<ref name=ЕК>{{cite book
|url = http://edu.sernam.ru/book_kiber1.php?id=94
|title = Адресна мова
|work = [[Енциклопедія кібернетики]]
|сторінка = 68
|accessdate = 19 червня 2019
|archive-date = 4 березня 2016
|archive-url = https://web.archive.org/web/20160304080947/http://edu.sernam.ru/book_kiber1.php?id=94
}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304080947/http://edu.sernam.ru/book_kiber1.php?id=94 |date= 4 березня 2016 }}</ref>

<ref name=Нікітченко>{{cite journal
|journal = Кибернетика и системный анализ
|year = 2009
|number = 6
|issn = 0023-1274
|author = Н. С. Никитченко
|title = Композиционно-номинативные аспекты адресного программирования
|url = http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/44479/03-Nikitchenko.pdf
|language = ru
|accessdate = 20 червня 2019
|archive-date = 20 червня 2019
|archive-url = https://web.archive.org/web/20190620165953/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/44479/03-Nikitchenko.pdf
}}</ref>

<ref name=ЕлемПрог63>{{cite book
|url = http://repository.enu.kz/bitstream/handle/123456789/8110/Gmurman_teoriya%20(2).pdf
|last1 = Гнеденко
|first1 = Б. В.
|last2 = Королюк
|first2 = В. С.
|last3 = Ющенко
|first3 = Е. Л.
|title = Элементы программирования
|publisher = Государственное издательство физико-математической литературы
|place = Москва
|year = 1963
|language = ru
|accessdate = 2019-06-22
|archive-date = 2018-04-13
|archive-url = https://web.archive.org/web/20180413154041/http://repository.enu.kz/bitstream/handle/123456789/8110/Gmurman_teoriya%20(2).pdf
}}</ref>

<ref name=МШО>{{стаття
|автор = Ющенко Ю.О.
|назва = Окремі аспекти декларативності «мінус штрих-операції»
|видавництво = Наукові записки НаУКМА. Комп'ютерні науки
|том = 3
|місце= Київ 
|рік = 2020
|url = http://nrpcomp.ukma.edu.ua/article/view/220657
|мова = ua}}</ref>

<ref name=ПЗКиїв>{{cite book
|title=Вычислительная машина «Киев»: математическое описание.
|last1=Глушков
|first1=В. М.
|last2=Ющенко
|first2=Е. Л.
|year=1962. — 183 с.
|publisher=Техн. лит.
|language=ru
|place=Київ}}</ref>
}}

{{programming-stub}}

[[Категорія:Формальні мови]]
[[Категорія:Мови програмування]]
[[Категорія:Українські винаходи]]
[[Категорія:Мови програмування, створені жінками]]
[[Категорія:Статті з прикладами коду мовою ассемблера]]